1 Стимулювання праці основний фактор підвищення трудової мотивації працівників

З М І С ТВСТУП……………………………………………………………………………………………………….. 3 Розділ 1. СОЦІАЛЬНО-ПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА ЗАСОБІВ СТИМУЛЮВАННЯ ПРАЦІ 1.1. Стимулювання праці – основний фактор підвищення трудової мотивації працівників…………………………………………………………………………………… 11 1.2. Вплив засобів заохочення і примусу на стабільність суспільних відносин………………………………………………………………………………..35 1.3. Розвиток правових засобів забезпечення дисципліни праці……………….57Розділ 2. ЗМІСТ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ СТИМУЛЮВАННЯ ПРАЦІ 2.1. Загальна характеристика змісту та форм правового регулювання оплати праці……………………………………………………………………………………………………………………..89 2.2. Матеріальні засоби стимулювання праці працівників…………………………116 2.3. Моральні засоби стимулювання праці працівників……………………………..135Розділ 3. НАПРЯМКИ ПОДАЛЬШОГО РОЗВИТКУ ЗМІСТУ ЗАСОБІВ СТИМУЛЮВАННЯ ПРАЦІ В ТРУДОВОМУ ЗАКОНОДАВСТВІ УКРАЇНИ…………………………………………………………………………………………………………..147 ВИСНОВКИ …………………………………………………………………..187 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ …..…………………………………199Для заказа доставки работы воспользуйтесь поиском на сайте http://www.mydisser.com/search.html^ ВСТУПАктуальність теми. Особливе місце в системі трудових правовідносин займають відносини із стимулювання прогресивної трудової поведінки працівників. Якщо ще кілька десятиріч тому найхарактернішими особливостями працівників в нашій країні були делегування проблем своєї зайнятості державі, невпевненість у своїх силах та низька трудова мобільність, то сьогодні, у період стрімкого зростання національного виробництва за рахунок збільшення кількості підприємств, що знаходяться у приватній та колективній власності, формується новий тип робітника, відповідального за результати та перспективи своєї трудової діяльності. Саме від переважання такого типу працівників залежатиме подальший розвиток та національна безпека нашої держави: створення та практичне втілення інноваційних технологій, вибір оптимальних засобів та способів трудової діяльності, що тягнуть за собою підвищення продуктивності та якості праці, вимагають відповідального ставлення як до процесу праці, так і до її результатів. Отже, вимоги сьогодення обумовлюють необхідність створення всіх необхідних, у тому числі правових засад формування нового типу працівника з високим рівнем мотивації до продуктивного та якісного виконання своїх трудових обов’язків. Найважливішу роль у цьому процесі відіграє правовий фактор, оскільки саме право встановлює та стимулює певний масштаб людських дій, забезпечує соціально-політичну та ідеологічну спрямованість управлінських впливів, підтримує високу організованість та дисципліну учасників виробничих процесів. І наука трудового права не може залишитися осторонь даного процесу: будь-які новації у трудових процесах лише тоді здобувають своє практичне втілення, коли підкріплюються відповідним науково-методологічним підґрунтям та врешті-решт знаходять своє віддзеркалення в нормах трудового законодавства. З огляду на це вирішення проблеми встановлення гармонійного поєднання інтересів працівника та роботодавця в новому трудовому законодавстві України, розвиток ринку праці в нашій державі та збільшення на ньому кількості висококваліфікованих фахівців роблять необхідним детальний розгляд правових засобів, за допомогою яких здійснюється вплив на мотивацію трудової поведінки працівників. Завдяки тому, що норми трудового права є обов’язковими, вони мають значний вплив на мотивацію поведінки учасників трудових відносин. Однак ринкова економіка, створюючи передумови для підвищення мотивації трудової діяльності, автоматично її не забезпечує. Шлях до ефективного управління людиною пролягає через розуміння її потреб, мотиваційних настанов. Тільки знаючи, що спонукає людину до дії, які мотиви покладено в основу її діяльності, можна розробити ефективну систему форм і методів управління нею. Таким чином, використання найефективніших способів впливу на поведінку людини, її трудову активність набуває все більшого значення при розробці і реалізації нормативних актів в сфері праці. Але, не зважаючи на важливість даної проблематики, в науці трудового права сьогодні ще не вироблено єдиного підходу до розуміння сутності, змісту та особливостей правових засобів стимулювання праці. У поєднанні із застарілістю норм чинного трудового законодавства в даній сфері та нагальною потребою формування цивілізованого ринку праці в Україні вищевказане обумовлює актуальність та важливість даного дисертаційного дослідження. ^ Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота є складовою частиною державної наукової програми „Правові засади розбудови державності”, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 24.12.2001р. №1716 „ Про затвердження переліку державних наукових і науково-технічних програм з пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки на 2002-2006 роки”. Дисертація виконана згідно з планами наукових досліджень Національного університету внутрішніх справ (п.п.1.3.1 Головних напрямків наукових досліджень Національного університету внутрішніх справ МВС України на період 2001-2005 рр.), а також планами наукових досліджень кафедри трудового, екологічного й аграрного права. ^ Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є комплексне вивчення правових засобів стимулювання праці в умовах ринкової економіки з позиції сучасного розвитку законодавства про працю в Україні. У роботі поставлено наступні основні завдання:дослідити основний понятійний апарат проблематики стимулювання праці в умовах ринкової економіки;проаналізувати основні теоретично-методологічні підходи до визначення правових засобів стимулювання праці;проаналізувати вплив заохочення і примусу на трудову поведінку працівників;дослідити зміст основних правових засобів стимулювання праці;охарактеризувати матеріальні та моральні засоби стимулювання праці працівників;окреслити напрямки подальшого розвитку змісту правових засобів стимулювання праці в трудовому законодавстві України;розробити конкретні пропозиції щодо удосконалення нормативно-правового регулювання стимулювання праці в умовах побудови в Україні ринкової економіки.^ Об’єктом дослідження є суспільні відносини в сфері стимулювання праці в умовах ринкової економіки.Предметом дослідження є теоретично-методологічні засади, нормативна основа та механізм реалізації правових засобів стимулювання праці.^ Методи дослідження. Методологічною основою дисертації є сукупність методів і прийомів наукового пізнання. Їх застосування обумовлюється системним підходом, що дає можливість досліджувати проблеми в єдності їх соціального змісту і юридичної форми, здійснити комплексний аналіз правових змістовності службово-трудових відносин в Україні. В роботі використовувалися також окремі методи наукового пізнання. За допомогою історико-правового методу досліджено генезис наукових поглядів на проблему мотивації працівників (підрозділ 1.1) та розвиток правових засобів забезпечення дисципліни праці (підрозділ 1.3). Логіко-семантичний метод дав змогу розширити понятійний апарат досліджуваної проблематики (підрозділи 1.3, 2.1, 2.2, 2.3, Розділ 3). За допомогою методів класифікації та групування визначено ознаки правового заохочення (підрозділ 1.2), складено класифікацію видів морального стимулювання (підрозділ 2.3). За допомогою методу документального аналізу, спеціально-юридичного та статистичного з’ясовувалася специфіка правових засобів стимулювання праці та особливості їх застосування (підрозділи 2.1, 2.2, 2.3). Порівняльно-правовий та структурно-логічний методи використовувалися для визначення напрямків подальшого розвитку змісту правових засобів стимулювання праці в трудовому законодавстві України (Розділ 3). Теоретичні висновки і практичні рекомендації базуються на вивченні наукової літератури, матеріалів енциклопедичного характеру, нормативного матеріалу і практики використання законодавства, досвіду зарубіжних країн.Науково-теоретичне підґрунтя для виконання дисертаційної роботи склали наукові праці із загальної теорії права і держави, розробки фахівців в галузі трудового права – М.Г.Александрова, С.С.Алексєєва, В.С.Андрєєва, Є.С.Бєлінського, Н.Б.Болотіної, В.С.Венедиктова, Н.К.Воєводенко, Г.С.Гончарової, В.Я.Гоца, Л.Я.Гінцбурга, С.О.Іванова, С.С.Каринського, Є.О.Кльонова, І.Д.Копайгори, Ю.М.Коршунова, О.В.Лавриненка, Л.І.Лазор, Р.З.Лівшиця, В.Г.Малова, Л.А.Муксінової, Л.Я.Островського, А.Є.Пашерстника, О.С.Пашкова, П.Д.Пилипенка, В.І.Прокопенка, О.І.Процевського, В.П.Сілаєва, О.Ф.Скакун, В.М.Скобєлкіна, О.І.Ставцевої, П.Р.Стависького, Л.О.Сироватської, Н.М.Хуторян, Г.І.Чанишевої та ін. Нормативною основою роботи є Конституція України, міжнародно-правові акти, закони України, а також нормативно-правові акти Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств і відомств України. Інформаційну та емпіричну основу дослідження становлять також узагальнення застосування правових засобів стимулювання праці, політико-правова публіцистика, довідкові видання та статистичні матеріали.^ Наукова новизна одержаних результатів полягає у розробці теоретичних положень щодо особливостей правових засобів стимулювання праці в умовах ринкової економіки. В результаті проведеного дослідження сформульовано нові наукові положення і висновки, які виносяться на захист: удосконалено перелік ознак правового заохочення та запропоновано поняття останнього як особливого засобу позитивного соціально-правового впливу на поведінку людей з метою породження і підтримки суспільно-значущої активності, в результаті застосування якої винагороджується заслужена поведінка суб’єкта і реалізується взаємний інтерес особи, суспільства і держави; запропоновано доповнити перелік соціальних гарантій в сфері оплати праці наступними гарантіями: 1) встановлення мінімального розміру оплати праці, нижче за який не може проводитися виплата заробітної плати; 2) встановлення механізму регулювання оплати праці в умовах, що відхиляються від нормальних, і мінімальних розмірів доплат за роботу в таких умовах, нижче за які вони бути не можуть; 3) обмеження утримань із заробітної плати працівників; 4) встановлення порядку і термінів виплати заробітної плати; удосконалено поняття заробітної плати як правової категорії, що визначено як винагороду, яку роботодавець повинен систематично виплачувати працівникам за роботу, обумовлену трудовим договором (контрактом), з урахуванням їх особистого трудового внеску за попередньо встановленими нормами і розцінками і не нижче за мінімальний розмір оплати праці; розширено поняття морального стимулювання та визначено три групи видів останнього, перша з яких пов’язана з публічним визнанням заслуг працівника (нагородження почесними грамотами, видача позитивних рекомендацій, занесення в Книгу Пошани, на Дошку Пошани, усне оголошення подяки, нагородження почесними званнями, почесними знаками, орденами, медалями тощо); друга – несе в собі елементи статусного стимулювання, які позитивно підкріплюють у працівника відчуття приналежності до підприємства, установи, організації (видача працівникам фірмового одягу, відзнак, введення кодексів честі, кодексів працівника підприємства (установи, організації) тощо); до третьої групи заходів морального стимулювання відносяться такі, які, будучи за своєю сутністю засобами задоволення духовних потреб, потреб у визнанні цінності особи, в пошані, пов’язані із набуттям працівником певних матеріальних благ (оголошення працівнику подяки з грошовим заохоченням, заохочення духовного розвитку працівника шляхом доплат за відвідини театру і інших культурно-виховних закладів тощо); обґрунтовано, що єдність державного регулювання застосування утримання із заробітної плати працівника повинна виражатися у встановленні в законі наступних умов: а) обсягу повноважень органу, що володіє дисциплінарною владою по застосуванню утримання з повної заробітної плати працівника; б) термінів застосування утримання; в) розмірів утримання; г) порядку застосування утримання і оскарження рішень про застосування утримання. Встановлення розміру утримання повинне здійснюватися методами як державного, так і локального правового регулювання. В законі повинен бути встановлений максимальний розмір утримання із заробітної плати, а в локальному нормативному акті на основі досвіду депреміювання — диференційований розмір утримання залежно від тяжкості дисциплінарного проступку; вперше запропоновано поняття та виділено форми статусного, інтелектуально-творчого та організаційного стимулювання праці та внесено пропозицію щодо доповнення ними переліку видів заохочення, що міститься в проекті Трудового кодексу України; на підставі результатів дослідження, теоретичних і практичних висновків внесено пропозиції щодо удосконалення діючих та розробки нових нормативно-правових актів у сфері стимулювання праці в умовах побудови в Україні ринкової економіки.^ Практичне значенн^ СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст.141. Пилипенко П.Д. Кодифікаційні процеси у сфері трудового права України // Юриспруденція он-лайн. – http://www.lawyer.org.ua. 15.02.2004. Лунев А.Е. Право и эффективность управления. – М.: Экономика, 1973. – 246 с. Осинцев Д.В. Основы административного права: Курс лекций. – М.: Юристъ, 2000. – 378 с. Чанышева Г.И., Болотина Н.Б. Трудовое право Украины.— X.: «Одиссей», 2000.— 480 с. Смирнов О.В. Трудовое право: Учебник. — М.: «ПРОСПЕКТ», 1998.—448 с. Державне управління в Україні: Навч.посібник / За заг. ред. В.Б.Авер’янова. – К.: Основи, 1999. – 426 с. Кодекс законів про працю України // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1971. – Додаток до № 50. – Ст. 375. Прокопенко В. I. Трудове право України: Підручник. — Харків: Фірма «Консум», 1998. – 480 с. Івчук Ю.Ю. Теоретичні підходи до системи трудового права України в умовах ринкової економіки: Дис. … канд. юрид. наук. Спеціальність 12.00.05 – трудове право; право соціального забезпечення / Національний університет внутрішніх справ, Україна. – Харків, 2004.- 175 с. Венедиктов В.С. Юридична відповідальність працівників ОВС України: Монографія. – Харків: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2003. – 356 с. Фромм Э. Душа человека. – М.: Логос, 1992. – 448 с. Колот А.М. Мотивація персоналу: Підручник. – К.: КНЕУ, 2002. -337 с. Шкатулла В.И. Кадровая политика в современных условиях: мотивация труда; управление дисциплинарными отношениями // Библиотека журнала «Кадры». – 1995. – № 45. – С.19 -29. Куликов Г.Г. Мотивация труда наёмных работников: – К.: Наук. думка, 2002. – 339 с. Психологія праці та професійної підготовки особистості: Навч. посібник /За ред. П.С.Перепелиці, В.В.Рибалки. – Хмельницький: ТУП, 2001. – 330 с. Васильева Л.А. Особенности трудовой мотивации в аграрном секторе экономики // Экономическая оценка и активизация трудовой активности. – Челябинск, 1996. – С.30-31. Нурмагамбетов A.M. Рынок труда: правовые проблемы и перспективы: Автореф. дис. … д-ра юр. наук. – М., 1998. – 32 с. McGregor D. The human side of enterprise. – N.Y., 1960. – 380 р. Maslow, A. Motivation and personality. Rev. ed. New York: Harper and Row, 1970. – 460 р. Maslow, A. The father reaches of human nature. New Yolk: Viking, 1971.- 286 р. Maslow А. A Theory of Human Motivation // Psychological Review. -1943. -№ 50. – 67 р. Harrington J. The Improvement Process. – N.Y.: Me. Graw-Hill Book Co., 1987.- 135 р. Виханский О.С., Наумов А.И. Менеджмент: человек, стратегия, организация, процесс. – М.: Изд-во Московского ун-та, 1995. – С.109-112. David С. McClelland. The Two Faces of Power // Journal of International Affairs. – 1970. – 240 р. Victor H. Vroom. Work and Motivation. New York. Wiley. 1964.- 94 р. Мескон М.Х., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента. – М.: Дело, 1992. – 414 с. Ходжеттс Р. Менеджмент: теория, процесс и практика управления. Гл.13. Современные теории мотивации: Пер. с англ. – Всесоюзный центр переводов.- С_61638. 27.09.89.- 22 с. Крушельницька О.В. Мельничук Д.П. Управління персоналом: Навч.посібник. — К.: «Кондор». — 2003. – 296 с. Комозин А.Н., Кравченко А.И. Популярная социология. -М., 1991. -280 с. Социология труда. / Под. ред. Дряхлова Н.И., Кравченко А.И., Щербины В.В. – К., 1993. – 168 с. Прокопенко В.І. Трудове право: Підручник.: – К.: Наукова думка. 2000.- 359 с. Лившиц Р.З. Современная теория права: Краткий очерк. – М.: Наука, 1992. –220 с. Еллинек Г. Общие учения о государстве. – СПб., 1908. – Т.1 – 390 с. Иеринг Р. Цель в праве. – СПб., 1881. – 286 с. Соболев С.А. Правовые способы воздействия на мотивацию труда работника: история и современность: Дис. … канд. юр. наук. -Пермь,1998. – 168 с. Трубецкой Е.Н. Лекции по Энциклопедии права. – М., 1909. – 83 с. Исаев И.А., Золотухина И.М. История политических и правовых учений России XI-XX вв. – М., 1995. – 150 с. Дуров В. Ордена России. – М.: Норма-Инфра М, 1993. – 180 с. Пересветов И.С. Сочинения.- М., 1956. – 386 с. Спиридонов Л.И. Теория государства и права. – М., Знание, 1996. -429 с. Радищев А.Н. О законоположении // Избранные философские сочинения. – М., 1949. – 416 с. Ленин В.И. Полн. собр. соч. – М.: Политиздат, 1972 . – Т. 36 – 420 с. Ленин В.И. Полн. собр. соч. – М.: Политиздат, 1972 Т.43. – 510 с. Ленин В.И. Полн. собр. соч. – М.: Политиздат, 1973 . -Т.54. – 480 с. Ленин В.И. Полн. собр. соч – М.: Политиздат, 1972. – Т.40. – 400 с. Ленин В.И. Полн. собр. соч. – – М.: Политиздат, 1972. – Т.44. – 500 с. Декрет СНК РСФСР “О борьбе со взяточничеством” // СУ. – 1918. – № 35. Декрет СНК УРСР “Про боротьбу з хабарництвом” від 16 серпня 1921 року /Хабарництво: історія та сучасність /За ред.О.В.Шевченка. – Львів: Вид-во ЛДЕУ, 2001. – С.6-9. Рябчук В.Н. Освобождение от ответственности в связи с социально одобряемым поведением//Правоведение. – 1989. – № 1. – С.29 – 31. Бырка B.C. Материальные и моральные стимулы повышения производительности труда // Советское государство и право. – 1968. – № 4. -С. 34-37. Малько А.В. Поощрение как правовое средство // Правоведение. 1996. – №3. – С.26-37. Горшенев В.М. Способы и организационные формы правового регулирования в социалистическом обществе. – М, 1972. – 76 с. Сабитов Р.А. Посткриминальное поведение: понятие, регулирование, последствия. – Томск, 1975. – 49 с. Ветрова Г.Н. Уголовно-процессуальная ответственность. – М.: – Знание, 1987. – 42 с. Баранов В.М. Поощрительные нормы советского социалистического права. – Саратов, 1978. – 56 с. Малько А.В. Стимулы и ограничения в праве. – Саратов.: Изд-во Саратовского университета, 1994. – 276 с. Баранов В.М. Правовые формы поощрения в развитом социалистическом обществе: сущность, назначение, эффективность. – Саратов, 1975. – 197 с. Клейнер Т.Б. Реформирование предприятий: возможности и перспективы. // Общественные науки и современность. – 1997. – № 3.- С.85- 88. Ожегов С.И. Словарь русского языка. – М.: Азбука, 1991. – 822 с. Даль В.И. Толковый словарь живого великорусского языка. – М.: Русский язык, 1998 – Т.2. – 816 с. Современная философия: Словарь и хрестоматия. – Ростов-на-Дону: Феникс, 1997. – 512 с. Малько А.В. Понятие, признаки и функции правовых поощрений // Проблемы теории государства и права / Под ред. М.Н. Марченко. М., 1999. – 365 с. Ведяхин В.М. Правовые стимулы: понятие и виды // Правоведение. 1992. – №1.- С.52 – 56. Гусов К.Н., Толкунова В.Н. Трудовое право России: Учебник. 3-е изд., перераб. и доп., – М.:Юрист, 2001. – 496 с. Каринский С.С. Поощрение за успешный труд по советскому праву.- М.: Наука, 1961. – 321 с. Петров Г. М. Поощрение в государственном управлении (правовые аспекты). – Ярославль, 1993. – 15 с. Малько А.В. Юридические поощрительные санкции // Юриспруденция. – 1996.- № 6. – С.3-7. Сорокин П.А. Человек. Цивилизация. Общество. – М., 1992. – 115 с. Завітовська Т.Т. Економіка праці. – К., Наук. думка, -2000. – 251с. Галкин В.М. Система поощрений в советском уголовном праве // Советское государство и право. – 1977.- № 2. – С. 95-97. Томашевский Н.П. О структуре правовой нормы и классификации ее элементов // Вопросы общей теории государства и права. – М., 1960. – 223 с. Киселёва О.М. Поощрение как метод правового регулирования. Дисс. … канд. юрид. наук. – Саратов, 2000.- 195 с. Алексеев С.С. Теория права. – М., Знание, 1995. – 209 с. Серегина В.В. Принуждение как метод осуществления государственной власти и правового регулирования общественных отношений // Проблемы государственной власти. Юридические записки. – Воронеж. – Вып. 3. – 1995. – С. 98 – 122. Кулапов В.Л. Рекомендательные нормы советского права / Под ред. М.И. Байтина. – Саратов, 1987. – С. 59-73. Словарь по этике / Под ред. А.А. Гусейнова и И.С. Кона. – М., 1989. – 239 с. Солдатенко М. Державне регулювання оплати праці // Україна: аспекти праці.- №7-8. – 1996. – С.15-19. Проект Трудового кодекса України // WWW. Rada.kiev.com.ua. Хохлов Е.Б. Очерки истории. – М., Наука, 1998. – 549 с. Устав о промышленном труде с правами и разъяснениями// Сост. Громан В.В. Пг., 1915; Свод законов Росс. Имп. – Т ХІ. – ч.2. – СПб.,- С.1213-1249. Киселёв И.Я. Фабричное законодательство. – М., 1997. – 236 с. Туган-Барановский М.И. Русская фабрика в прошлом и настоящем. Т.1. История развития русской фабрики в ХIХ веке. – М., 1938. – с.456. Янжул И.И. Из воспоминаний и переписки фабричного инспектора первого призыва. – СПб., 1907. – 641 с. Ленин В.И. О трудовом законодательстве. -М., 1918. – 589 с. Таль Л.С. Очерки промышленного права. – М., 1918. – 892 с. Кодекс законів про працю РСРСР від 1918р. // ЗУ УРСР. – 1918. – № 48. – Ст.762. Кодекс законів про працю УРСР від 1922р. // ЗУ УРСР. – 1922. – № 52. – Ст.751. Варшавський К.М. Трудовое право СССР. – Ленинград, Техника и производство, 1924.- 348 с. Каминская П.Д. Советское трудовое право. – М.,Политиздат, 1928.-395 с. Законодательство о труде (для хозяйственного актива). / Под ред. А.С.Пашкова, В.И. Семёнова. – Минск, 1978.- 295 с. Лившиц Р.З. Трудовое законодательство: настоящее и будущее. – М.: Наука, 1989. – 149 с. Абрамова О.В. Санкции в советском трудовом праве: Автореф. дисс. … канд. юрид. наук.- М., 1977. – 38 с. Алексеев С.С. Правовые средства: постановка проблемы, понятие классификация // Советское государство и право. – 1987. – № 6.- С.12-19. Курилов В.И. Личность в системе управления трудом (правовой аспект): Дисс.в виде научного доклада на соискание степени д-ра юрид. наук. – СПб., 1998.- 34 с. Мирошник В. Правовые стимулы в Российском законодательстве: Автореф. дисс. … канд. юрид.наук., Ростов-на-Дону, 1997. – 28 с. Киселев И.Я. Зарубежное трудовое право. – М.: Знание, 1998.- 159 с. Трудовое право в капиталистическом государстве. – М., Профиздат,1982. – 245 с. Гончаров В.В. Руководство для высшего управленческого персонала. – Т.2. – М.:Наука, 1997. – 482 с. Пашков А.С, Иванкина Т.В., Магницкая Е.В. – Кадровая политика и право. – М., 1989. – 190-216 с. Баканов Е., Прошкин Б. Место оценки персонала в системе кадрового менеджмента //Человек и труд. – 1997. – № 6. – С.31- 34. Филиппов А.В. Работа с кадрами. – М.: Экономика, 1990. – 248 с. Кудрин М. Обеспечение прогресса технического творчества средствами трудового права: Автореф. дис. … канд. юрид. наук. – Пермь, 1998.- 18 с. Курилов В.И. Личность. Труд. Право. – М., 1989. – 488 с. Закон України №108-95ВР „Про оплату праці” від 24 березня 1994 р. № 108/95 // Відомості Верховної Ради. – 2000. – №35. – Ст.288. Рабинович-Захарин Л. К вопросу о дифференциации советского трудового права // Вопросы советского гражданского и трудового права. – М.:Изд-во АН СССР, 1952. – 508 с. Сыроватская Л.А. Трудовое право: Учебник. – 2-е изд., перераб. и доп. -М.: Юристъ, 1998. – 201 с. Лившиц Р.З. Заработная плата в СССР. Правовое исследование. – М.: Наука, 1972. – 157 с. Пашерстник Е.Б., Мейксин М.Н. Заработная плата в современных условиях. – М. – СПб.: Издат.торг. дом «Герда», 1998.- 225 с. Процевський А.И. Зароботная плата и эффективность общественного производства. – Харьков: Вища школа.- 1975.- 168 с. Зайкин А.Д., Ремизов К. Экономико-правовое регулирование труда и заработной платы. Учебник для вузов. – М.: НОРМА-ИНФРА М, 1999. – 328 с. Смирнов О.В. Концепция ускорения и совершенствование трудового законодательства. // Советское государство и право. -1987.- № 9. – 89 с. Макконел Кэмпбелл Р., Брю Стэнли Л. Экономикс: Принципы, проблемы и политика: в 2 т.: Пер. с англ. – 11-е изд. – Т 2. – М.: Республика, 1995.- 306 с. Липсиц И.В. Экономика без тайн. – М.: «Вита-пресс», 1994.- 89 с. Кокин Ю. Теория заработной платы и современные реалии оплаты труда // Человек и труд. – 1995. – №7.- С.83-87. Чанишева Г.И. Трудовое право Украины. Учебно-справочное пособие. – Харьков: Одиссей, 1999. – 194 с. Жиляев И. Концепция зароботной платы и её реализация// Бизнес Информ.- 2000. – № 1.- 17 с. Трудовое право: Учебник. /Под. ред. О.В.Смирнова. – Изд. 3-е, перераб. и доп. – М.: Проспект, 1999.- 349 с. Яковлев Р.А. Переход от распределения по труду к распределению по стоимости (цене) рабочей силы – суть процесса реформирования заработной платы в постсоциалистической экономике России. – М., 1997.- 246 с. Мазурок П. Ринок праці: проблеми заробітної плати// Україна: аспекти праці. – 2002. – № 5. – С. 13-15. Лившиц Р. 3., Орловский Ю. П. Трудовое право России. – М.: ИНФРА М – НОРМА, 1998.- 231 с. Нуртдинова А.Ф. Заработная плата: государственное и коллективно-договорное регулирование. //Право и экономика. – 1999. – №7. – С.77-79. Постанова Кабінету Міністрів „Про внесення змін і доповнень до Положення про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням термінів її виплати” від 23 квітня 1999 р. N 692 //Офіційний вісник України. – 1997. -№ 52. – С.50 Наказ Міністерства статистики України „Про затвердження Інструкції зі статистики заробітної плати” від 21 грудня 1995 р. за № 465/1001 // www.Rada.Kiev.com.ua. Закон України „Про податок з доходів фізичних осіб” від 22.05.2003 р. № 889-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – №37. – Ст.308. Григор’єва Л.І. Порядок нарахувань та стягнень компенсації працівникам втрати частини заробітної плати // Вісник Верховного Суду України. – №6. – 1999. – С.34-37. Рішення у цивільних справах// Вісник Верховного Суду України. – 2004. – № 2. – С.14-15. Аналіз роботи судів загальної юрисдикції у 2003р. // Вісник Верховного Суду України – 2004. – № 5. – С.32-33. Иглин В.В. Правовое регулирование поощрений за успехи в труде на предприятии: Дисс… канд. юрид. наук. – М., 1990.- 195 с. Пятаков А.В. Укрепление трудовой дисциплины (правовые проблемы). – М.: Знание, 1979. – 152 с. Иванов А.А., Федькин М.Г., Глухов В. Трудовой коллектив и проблемы стимулирования труда // Экономическая оценка и активизация трудовой деятельности. – Челябинск, 1996. – 361 с. Волгин Н. Заработная плата – цена труда или рабочей силы. //Человек и труд. – 1999. – № 9. – С.66-69. Гвоздев Н.Н. Стимулы социальной экономики. – М.: Экономика, 1985. – 97 с. Тренков Е.М. Организация оплаты труда рабочих и служащих. – М.: Профиздат, 1986.- 351 с. Ситарян А. Распределительные отношения и эффективность производства. – М.: Финансы, 1980.- 406 с. Александров Н.Г. Право и законность в период развернутого строительства коммунизма. – М.:Знание, 1961. – 389 с. Экономика и организация промышленного производства. – М.: Мысль, 1987.- 371 с. Волгин Н.А. Японский опыт, который стоит изучать и разумно заимствовать// Человек и труд. – 1997. – № 6. – С.50. Белозерова Как расширить социальные функции заработной платы // Человек и труд. – 2000. – № 7.- С.121-126. J. Heap. The Future of Work Measurement // Management Services. – 1988. -v.32. – № 9.- Р.59. Скрыпник Н. Нормирование и сокращение издержек производства // Социалистический труд. – 1990. – № 5. – 29 с. Титова К.Е., Федосенко Л.В. Рынок: интенсивность и мотивация труда. – М.: Юристъ,1994.- 124 с. Дидык В. Как на “ЛОМО” управляют зарплатой // Человек и труд. – 1997.- №3. – 67 с. Кучма М.И. Правовое регулирование оплаты труда //Справочник кадровика. – М., 2001. – №10. – С.87-93. Елизаров Е., Литвин Л. Методология построения тарифных систем предприятия // Человек и труд. – 1997. – № 1.- С. 96. Алехина О. Стимулирующий эффект гибких систем заработной платы // Человек и труд. – 1997. – № 1.- С.49-51. Молевич Е. Женская занятость в развитых индустриальных странах // Человек и труд. -1997. – № 3.- С.86. Петров В. Как регулируют заработную плату в Швеции // Социалистический труд. – 1990. – № 7. – 107 с. Коно Т. Стратегия и структура японских предприятий. – М.: Политиздат, 1987.- 164 с. Кокорев В.И. Развитие систем мотивации в управлении инженерно-управленческим трудом в России и КНР. – Барнаул-Шеньян, 1995.- 82 с. Каринский С.С. Правовые способы материального и морального стимулирования рабочих и служащих к дальнейшему повышению эффективности труда: Дисс….д-ра юрид.наук. – М., 1964. – 203 с. Стимулы добросовестного труда и ответственность за его результаты /Под ред. Ю.П. Орловского, М.: ИНИОН, 1991.- 258 с. Кучма М.И. Единовременное премирование. Когда оно целесообразно? // Социалистический труд. -1968. – № 12. – 42 с. Игнатьев Д.В. О материальном стимулировании трудовой активности работников сельского хозяйства // Правовые проблемы повышения трудовой активности на современном этапе. – Куйбышев, 1995.- 102 с. Козина И., Плотникова Е. Что меняется в содержании коллективных договоров на предприятии // Человек и Труд. – 2000. – № 6.- С.95-99. Гарсия-Исер. Скрытая безработица: размышляют ученые // Человек и труд .- 1995. – №8. – 98 с. Шестеряков И.А. Социально-правовые аспекты наставничества // Правовые проблемы повышения трудовой активности на современном этапе. Межвузовский сборник статей. – Куйбышев: Куйбышевский го университет, 1985.- 64 с. Закон України № 1549 “Про державні нагороди України” від 16 березня 2000р. //Відомості Верховної Ради. – 2000. – №21. – Ст.162. Закон України № 1789-ХІІ «Про прокуратуру» від 5 листопаду 1991р. // Відомості Верховної Ради, 2001. – №9. – Ст.38. Статут звання Герой України. Затверджено Указом Президента України від 2 грудня 2002 р. № 1114/2002. / www.Rada.Kiev.com.ua. Указ Президента України „Про відомчі заохочувальні відзнаки” від 18.11.1996 р. № 1094/96 / www.Rada.Kiev.com.ua. Бару М. Правове регулювання трудових відносин: закон, мораль, справедливість. – Право України. – 1999. – №2. – С.66-68. 3еленко Б.И. Право на трудовую честь и достоинство рабочих и служащих и его обеспечения: Автореф. дис… канд. юрид. наук. – М., 1980.- 19 с. Теория государства и права: Учебное пособие для юридических вузов и факультетов. / Под ред. В.М. Карельского, В.Д. Перевалова. М., Знание, 1997.- 246 с. Федотова Л. Техника ведения профконсультационной беседы// Человек и труд. – №6. – 1997. – 35 с. Киселёв И.Я. Сравнительное и международное трудовое право: Учебник для вузов. – М.: Юриздат, 1999. – 205 с. Хохлов Е.Б. Правовое регулирование труда в современных условиях: Проблемы теории и практики: Дис … д-ра юрид. наук, 1992. – 394 с. Про державну службу: Закон України від 16 грудня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 52. – Ст. 490. Курочкина В. Ответственность работника перед работодателем. // Российская юстиция. – 2000. – № 1.- С.89- 91. Маврин П. Рынок труда: проблемы юридической терминологии. //Правоведение. – 1999. – № 3.- С.12 – 15. Маврин П. Правовые средства управления трудом на предприятии. -Л., 1989. – 405 с. Нургалиева Е.Н. Механизм правового регулирования трудовых отношений в условиях многоукладной экономики (по материалам России и Казахстана). Дис … д-ра юрид. наук. СПб, 1993.- 198 с. Сыроватская Л.А. Ответственность за нарушения трудового законодательства. М.: Юристь, 1990.- 309 с. Соболев А. Трудовое право России и социальное развитие. // Государство и право. – 1997. – № 4.- С.25 – 27. Аракчеев B.C. К вопросу о роли процедурно-правовых норм в укреплении законности и процесса реализации трудовых прав и обязанностей. // Вопросы повышения эффективности гражданско-правового регулирования. – Томск, 1980.- 91 с. Валеева Р.Х., Магницкая Е.В. Дисциплина работников торговли. – М.: Наука,1984.- 260 с. Смирнова О.Г. Природа ответственности работников в советском трудовом праве и в условиях перехода к рыночной экономике // Тезисы докладов XXIX научной конференции преподавательского состава, научных сотрудников, аспирантов и студентов. – Калининград, 1998. – С.68. Стависский П.Р. Материальная ответственность в трудовом праве. // Советское государство и право. – 1978. – № 5.- С.59- 61. Курилов В.И. Аттестация специалистов народного хозяйства. – М.: Юрид. лит., 1981.- 159 с. Никитинский В.И. Проблемы дальнейшего совершенствования законодательства направленного на укрепление трудовой дисциплины // Труды ВНИИСЗ. – М., 1981. – № 19. – 57 с. Волгин Н.А., Плакся В.И. Доходы и занятость: мотивационный аспект. -М.: Юстицинформ, 1994. – 94 с. Мандибура В.О., Тімофеєв В.О. Аналіз економічних і правових методів регулювання мінімальної заробітної плати (Досвід країн ринкової економіки) – К.: Парламентське виробництво, 1997.- 254 с. Павловський О.М. Оцінка ефективності стимулювання оплати праці за результатами соціального обстеження // Україна: аспекти праці. 2001.- №1. – С. 33-34. Харрингтон Дж.Управление качеством в американских корпорациях. – М. Экономика, 1990.- 264 с.Для заказа доставки работы воспользуйтесь поиском на сайте http://www.mydisser.com/search.html