МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИН А К А З 18.12.2002 № 476 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 березня 2003 р. за № 203/7524Про затвердження Державних санітарних норм та правил при роботі з джерелами електромагнітних полів Відповідно до статті 40 Закону України “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” НАКАЗУЮ: 1. Затвердити Державні санітарні норми та правила при роботі з джерелами електромагнітних полів, що додаються. 2. Державні санітарні норми та правила при роботі з джерелами електромагнітних полів ввести в дію з 01.04.2003 року. 3. Головному санітарно-епідеміологічному управлінню Міністерства охорони здоров’я України даний наказ довести до установ і закладів державної санітарно-епідеміологічної служби, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади в установленому порядку. 4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника начальника Головного санепідуправління Міністерства охорони здоров’я України Ситенка М.А. Перший заступникДержавного секретаря,головний державнийсанітарний лікар України О.О.Бобильова ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Міністерства охорони здоров’я України 18.12.2002 № 476 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 березня 2003 р. за № 203/7524^ ДЕРЖАВНІ САНІТАРНІ НОРМИ І ПРАВИЛАпри роботі з джерелами електромагнітних полів1. Загальні положення 1.1. Державні санітарні норми і правила при роботі з джерелами електромагнітних полів (далі – санітарні норми і правила) встановлюють вимоги до умов праці працівників, що займаються виготовленням, експлуатацією, обслуговуванням та ремонтом обладнання, при роботі якого виникають постійні магнітні поля (далі – ЕМП) та електромагнітні випромінювання (далі – ЕМВ) у діапазоні частот від 50,0 Гц до 300,0 ГГц. 1.2. Ці санітарні норми і правила не розповсюджуються на працівників, що працюють з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин або виконують роботи в невимкнених електроустановках напругою до 750 кВ включно. 1.3. Санітарні норми і правила є обов’язковими для всіх міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій незалежно від відомчої належності та форм власності, громадян, які проектують, виготовляють, експлуатують та обслуговують обладнання, апаратуру, прилади, устаткування тощо, що є джерелами ЕМП, які розробляють та впроваджують заходи щодо зниження шкідливого впливу ЕМП на працюючих, які виконують державний санітарний нагляд за умовами праці. 1.4. Вимоги цих санітарних норм і правил повинні бути враховані у нормативно-технічних документах: стандартах, будівельних нормах, технічних умовах, інструкціях, методичних вказівках та інших, які регламентують конструктивні та експлуатаційні вимоги до обладнання, устаткування, приладів, апаратів тощо, у тому числі зарубіжного виробництва, що є джерелами ЕМП. 1.5. Галузеві (відомчі) нормативні документи повинні бути приведені у відповідність до вимог даних санітарних норм і правил. 1.6. Санітарні норми і правила при роботі з джерелами ЕМП підготовлені з урахуванням результатів нових наукових досліджень у цій галузі. 1.7. Вважати такими, що не застосовуються на території України: 1.7.1. “Санитарные нормы и правила при работе с источниками электромагнитных полей высоких, ультравысоких и сверхвысоких частот” від 30.03.70 № 848-70, затверджені заступником головного державного санітарного лікаря СРСР. 1.7.2. “Предельно допустимые уровни воздействия постоянных магнитных полей при работе с магнитными устройствами и магнитными материалами” від 16.06.77 № 1742-77, затверджені заступником головного державного санітарного лікаря СРСР. 1.7.3. “Предельно допустимые уровни магнитных полей частотой 50 Гц” від 17.01.85 № 3206-85, затверджені заступником головного державного санітарного лікаря СРСР. 1.7.4. “Ориентировочные безопасные уровни воздействия переменных магнитных полей частотой 50 Гц при производстве работ под напряжением на воздушных линиях (ВЛ) электропередачи напряжением 220-1150 кВ” від 28.09.88 № 5060-89, затверджені заступником головного державного санітарного лікаря СРСР.^ 2. Терміни і визначення 2.1. Антена – пристрій для випромінювання і приймання радіохвиль. 2.2. Антена вимірювальна (приймальна) – антена для вимірювання напруженості або щільності потоку енергії електромагнітних випромінювань. 2.3. Антени, що обертаються і сканують, – випромінювальні антени, що забезпечують переміщення діаграми спрямованості шляхом механічного колового руху або сканування (горизонтальне або вертикальне переміщення в межах сектора). 2.4. Апаратура випромінювальна – апаратура, що передає (випромінює) збуджене на ній синфазне електромагнітне поле. 2.5. Ближня зона (зона індукції) – частина простору, що прилягає до джерела випромінювання, для всіх точок якого виконується умова r 2.6. Виробничі приміщення – замкнені простори в спеціально призначених будинках і спорудах, у яких постійно (за змінами) або періодично (упродовж робочого дня) відбувається трудова діяльність людей, пов’язаних з участю в різних видах виробництва, організації, контролі й управлінні виробництвом, а також з участю у позавиробничих видах роботи на підприємствах, транспорті, зв’язку та ін. 2.7. Граничнодопустимий рівень – напруженість ЕМП на робочому місці, яка при щоденній роботі не викликає у працівників захворювань або відхилень у стані здоров’я, що виявляють сучасні методи дослідження в процесі професійної діяльності або у віддалені строки. 2.8. Дальня зона (зона випромінювання) – зона сформованої електромагнітної хвилі, у якій співвідношення між електричною (Е) і магнітною (Н) складовими виражається як Е = 377Н, відповідає відстані r (помилка обчислення відстані не перевищує (лямбда)/16), на якій одночасно виконуються нерівності r >> (лямбда)/2 (пі) та 2 r >= 2D /(лямбда) (D – максимальний розмір джерела випромінювання). 2.9. Джерела ЕМП – джерела, що генерують електромагнітне поле. 2.10. Діаграма спрямованості – графічне зображення розподілу енергії, що випромінюється в просторі біля джерела. 2.11. Екрани відбивні – екрани, захисна дія яких грунтується на відбитті електромагнітної енергії матеріалом екрана. 2.12. Екрани поглинання – екрани, захисна дія яких грунтується на поглинанні електромагнітної енергії спеціальними матеріалами. 2.13. Електромагнітна безпечність – сукупність технічних, санітарно-гігієнічних і організаційних заходів, що забезпечують безпечні умови праці персоналу при роботі з джерелами ЕМП. 2.14. Енергетичне навантаження – добуток квадрата потужності електричної Е і магнітної Н енергії та часу дії (опромінювання), 2 2 вимірюється в (В/м) х год, (А/м) х год. У діапазоні 300 МГц – 300 ГГц енергетичне навантаження дорівнює добутку щільності потоку енергії на час дії (опромінювання), вимірюється в (мкВт/кв. см ) х х год. 2.15. Ефективність екранування – відношення напруженості або щільності потоку енергії ЕМП до і після екранування. 2.16. Імпульсне випромінювання (генерація) – режим випромінювання у вигляді сигналів (імпульсів), що виникають у певні моменти часу. Для характеристики імпульсного випромінювання використовуються такі параметри: тривалість імпульсу (тау), період повторення (Т), шпаруватість (Q = Т/(тау)), пікова і середня щільність потоку енергії (W): Wпік Wпік х (тау) Wср = —— = ————- , (1) Q Т 2.17. Максимальний розмір приймальної антени – найбільший бік розкриття антени або максимальний поперечний розмір антени. 2.18. Напруженість електричного поля – векторна фізична величина (Е), яка є основною кількісною характеристикою електричного поля, що виражається відношенням сили, що діє з боку поля на електричний заряд, до величини заряду, вимірюється у вольтах на метр (В/м). 2.19. Напруженість магнітного поля – векторна фізична величина (Е), яка є кількісною характеристикою магнітного поля, виражає силу, з якою поле діє на одиницю довжини прямолінійного провідника, із силою струму в одну одиницю, розміщеного перпендикулярно до напряму магнітних силових ліній, вимірюється в амперах на метр (А/м). 2.20. Паразитні випромінювання – ЕМП, створені витоком електромагнітної енергії через щілини в екранувальних обшивках установок або їх блоків (елементів), а також передавальними антенами. 2.21. Персонал (робітники) – люди, які обслуговують установки, що створюють електромагнітну енергію або перебувають у зоні дії ЕМП. 2.22. Поляризація хвилі – властивість електромагнітної хвилі зберігати чи змінювати за певним законом напрям електричної і магнітної складових поля в просторі. Розрізняють лінійну, еліптичну, колову поляризацію. 2.23. Робоча зона – простір заввишки до 2 м над рівнем підлоги або площини, на яких розташовані місця постійного або тимчасового перебування працівників. 2.24. Робоче місце – місце постійного або тимчасового перебування працівників у процесі трудової діяльності. 2.25. Робоче місце постійне – місце, на якому робітник перебуває більшу частину (понад 50% або більше 2 годин щодня) свого робочого часу. 2.26. Робочий режим установки – сукупність параметрів, що характеризують генерацію випромінювання і умови його використання. 2.27. Точка вимірювання – точка приміщення (простору), позначена в місці вимірювання. 2.28. Час впливу (опромінювання) – час перебування людини в зоні опромінювання; у разі переривчатого впливу від антен, які обертаються і сканують, без урахування діаграм спрямованості випромінювання. 2.29. Щільність потоку енергії (щільність потужності) – векторна фізична величина (W), яка характеризується кількістю енергії, що протікає за одиницю часу через одиницю площі, орієнтовану перпендикулярно до спрямованості потоку, вимірюється у Вт/кв. м (мВт/кв. см, мкВт/кв. см).^ 3. Параметри, що нормуються, та одиниці їх вимірювання 3.1. Постійні магнітні поля, а також змінні ЕМП на частоті 50 Гц нормуються за магнітною (Н) та електричною (Е) складовими ЕМП. Одиницею напруженості магнітного поля є ампер на метр (А/м), електричного поля – вольт на метр (В/м). 3.2. Електромагнітні поля частотою 1 кГц – 300 МГц нормуються за інтенсивністю та енергетичними навантаженнями електричних та магнітних полів, ураховуючи час впливу. Одиницею напруженості електричного поля є В/м, магнітного поля – А/м, енергетичне навантаження є добуток квадрата потужності ЕМП і часу його впливу, 2 2 виражається (В/м) х год для електричного поля та (А/м) х год – для магнітного поля. Електромагнітне поле в діапазоні частот 300 МГц – 300 ГГц нормується за інтенсивністю та енергетичним навантаженням щільності потоку енергії (далі – ЩПЕ). Одиницею вимірювання ЩПЕ є Вт/кв. м (дробові одиниці мВт/кв. см, мкВт/кв. см). Енергетичне навантаження – це добуток ЩПЕ падаючого випромінювання і часу його впливу протягом робочої зміни в годинах (год), виражається у Вт х год/кв. м (мВт х год/кв. см, мкВт х год/кв. см). У разі імпульсно-модульованих випромінювань нормованим параметром, що характеризує інтенсивність впливу ЕМП, є середнє значення ЩПЕ.^ 4. Граничнодопустимі рівні електромагнітних полів 4.1. Граничнодопустимі рівні (далі – ГДР) постійних магнітних полів 4.1.1. Рівні постійних магнітних полів протягом робочого дня не повинні перевищувати 8 кА/м. 4.1.2. Для магнітних полів, які утворюються випрямленим трифазним струмом, ГДР визначаються за формулою: ЕН Нгд Нгд = Кк (——–), (2) Т де Кк – корінь квадратний; Нгд – граничнодопустиме значення напруженості магнітного поля, кА/м; ЕН – граничнодопустиме значення енергетичного навантаження Нгд 2 2 протягом робочого дня, дорівнює 144 кА х год/м ; Т – час впливу, год. 4.2. ГДР електромагнітних полів промислової частоти (50 Гц) 4.2.1. ГДР електричних полів частотою 50 Гц визначаються залежно від часу дії цього фактора на організм людини за робочу зміну. Перебування в електричному полі напруженістю до 5 кВ/м включно допускається протягом 8 годин робочого дня. 4.2.2. При рівнях напруженості електричного поля від 5 до 20 кВ/м включно допустимий час перебування в ньому вираховується за формулою: 50 Тгд = —– – 2, (3) Е де Тгд – допустимий час перебування в електричному полі при відповідному рівні напруженості, год; Е – напруженість електричного поля у контрольованій зоні, кВ/м. 4.2.3. При напруженості електричного поля від 20 до 25 кВ/м час перебування персоналу в електричному полі не повинен перевищувати 10 хвилин. 4.2.4. Перебувати в електричному полі напруженістю понад 25 кВ/м без застосування засобів захисту забороняється. 4.2.5. При потребі встановити допустиму напруженість електричного поля при регламентованому часі роботи в ньому рівень напруженості електричного поля (кВ/м) розраховують за формулою 50 Егд = ——- , (4) Т + 2 де Егд – допустиме значення напруженості електричного поля протягом регламентованого часу роботи, кВ/м; Т – регламентований час роботи в електричному полі, год. Розрахунок за формулою допускається у межах від 0,5 до 8 год. 4.2.6. При перебуванні персоналу протягом робочого дня в зонах з різною напруженістю електричного поля ( далі – ЕП) час перебування розраховують за формулою: Тпр = 8 t t t Е1 Е2 Еn Тпр = ( —– + —– + … + —– ), (5) Т Т Т Е1 Е2 Еn де Тпр (8) – проведений час, еквівалентний за біологічним ефектом перебуванню в ЕП нижньої межі напруженості, що нормується, год; t , t … t – час перебування в зонах, що контролюються, Е1 Е2 Еn з напруженістю Е1, Е2 … Еn, год; Т , Т … Т – допустимий час перебування в ЕП Е1 Е2 Еn відповідних зон, що контролюються, за п. 4.1.2. Кількість зон, що контролюються, визначається перепадом рівнів ЕП на робочому місці. Різниця в рівнях напруженості ЕП зон, що контролюються, установлюється 1 кВ/м. 4.3. ГДР магнітного поля частотою 50 Гц 4.3.1. Рівні напруженості магнітного поля частотою 50 Гц при постійному впливі не повинні перевищувати 1,4 кА/м протягом робочого дня (8 год). 4.3.2. Час перебування людини в магнітному полі напруженістю понад 1,4 кА/м регламентується табл. 1. Таблиця 1 ————————————————————————— | Час перебування | | | | | | | | | | персоналу, год | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | |————————-+—–+—–+—–+—–+—–+—–+—–+—–| | Напруженість магнітного | | | | | | | | | | поля, кА/м | 6,0 | 4,9 | 4,0 | 3,2 | 2,5 | 2,0 | 1,6 | 1,4 | |————————-+—–+—–+—–+—–+—–+—–+—–+—–| | Магнітна індукція, мТл | 7,5 | 6,13| 5,0 | 4,0 | 3,13| 2,5 | 2,0 | 1,75| ————————————————————————— 4.3.3. ГДР для змінного магнітного поля частотою 50 Гц при локальному впливі на кисті рук визначається за формулою: Нгд лок = Нгд заг х 5, (6) де Нгд лог – ГДР змінного магнітного поля частотою 50 Гц при локальному впливі (кисті рук), А/м; Нгд заг – ГДР змінного магнітного поля частотою 50 Гц при загальному впливі (табл. 1), А/м. 4.4. Граничнодопустимі рівні неіонізуючого випромінювання радіочастотного діапазону 4.4.1. ГДР електромагнітних полів у діапазоні частот 1 кГц – 300 МГц на робочих місцях персоналу слід визначати, виходячи з допустимого енергетичного навантаження та часу впливу, за формулами: ЕН ЕН Егд Нгд Егд = Кк (——–), Нгд = Кк (——–), (7, 8) Т Т де Кк – корінь квадратний; Егд та Нгд – граничнодопустимі значення напруженості електричного (В/м) та магнітного (А/м) полів; Т – час впливу, год; ЕН та ЕН – граничнодопустимі значення енергетичного Егд Нгд навантаження протягом робочого дня, 2 2 (В/м) х год та (А/м) х год. Максимальні значення Егд, Нгд та ЕН , ЕН наведені в Егд Нгд табл. 2. Таблиця 2 ————————————————————————- | Параметри та | Граничні значення в діапазонах частот | | одиниці вимірювання |————————————————-| | |1-10 кГц|10-60 кГц|0,06-3 МГц|3-30 МГц|30-300 МГц| |———————+——–+———+———-+——–+———-| | Егд, В/м | 1000 | 700 | 500 | 300 | 80 | |———————+——–+———+———-+——–+———-| | 2 | | | | | | | ЕН , (В/м) х год | 120000 | 40000 | 20000 | 7000 | 800 | | Егд | | | | | | |———————+——–+———+———-+——–+———-| | Нгд, А/м | 75 | 57 | 50 | – | 3,0* | |———————+——–+———+———-+——–+———-| | 2 | | | | | | | ЕН , (А/м) х год | 675 | 390 | 200 | – | 0,72* | | Нгд | | | | | | ————————————————————————————— * – ГДР енергетичного навантаження магнітного поля поширюється на діапазон частот 30-50 МГц. 4.4.2. Значення ГДР напруженості електричної (Егд) і магнітної (Нгд) складових залежно від тривалості їх дії наведені в табл. 3. Таблиця 3 —————————————————————————– | Час | Егд, В/м | Нгд, А/м | |перебування|———————————-+—————————-| | персоналу,| 1-10| 10-60| 0,06-3| 3-30| 30-300| 1-10 | 10-60| 0,06-3| 30-50| | год | кГц | кГц | МГц | МГц | МГц | кГц | кГц | МГц | МГц | |———–+—–+——+——-+—–+——-+——+——+——-+——| | 8 | 120 | 70 | 50 | 30 | 10 | 9,0 | 7,0 | 5,0 | 0,30 | |———–+—–+——+——-+—–+——-+——+——+——-+——| | 7 | 130 | 75 | 53 | 32 | 11 | 9,8 | 7,5 | 5,3 | 0,32 | |———–+—–+——+——-+—–+——-+——+——+——-+——| | 6 | 140 | 82 | 58 | 34 | 12 | 10,6 | 8,1 | 5,8 | 0,34 | |———–+—–+——+——-+—–+——-+——+——+——-+——| | 5 | 155 | 90 | 63 | 37 | 13 | 11,6 | 8,8 | 6,3 | 0,38 | |———–+—–+——+——-+—–+——-+——+——+——-+——| | 4 | 175 | 110 | 71 | 42 | 14 | 13,0 | 9,9 | 7,1 | 0,42 | |———–+—–+——+——-+—–+——-+——+——+——-+——| | 3 | 200 | 115 | 82 | 48 | 16 | 15,0 | 11,4 | 8,2 | 0,49 | |———–+—–+——+——-+—–+——-+——+——+——-+——| | 2 | 250 | 140 | 100 | 59 | 20 | 18,4 | 14,0 | 10,0 | 0,60 | |———–+—–+——+——-+—–+——-+——+——+——-+——| | 1 | 350 | 200 | 141 | 84 | 28 | 26,0 | 19,7 | 14,2 | 0,85 | |———–+—–+——+——-+—–+——-+——+——+——-+——| | 0,5 | 500 | 280 | 200 | 118 | 40 | 37,6 | 27,9 | 20,0 | 1,20 | |———–+—–+——+——-+—–+——-+——+——+——-+——| | 0,25 | 700 | 400 | 283 | 168 | 57 | 52,0 | 39,5 | 28,3 | 1,70 | |———–+—–+——+——-+—–+——-+——+——+——-+——| | 0,12 | 1000| 580 | 400 | 240 | 82 | 75,0 | 57,0 | 40,8 | 2,45 | |———–+—–+——+——-+—–+——-+——+——+——-+——| | 0,08 | | 700 | 500 | 296 | 80 | | | 50,0 | 3,00 | —————————————————————————– При тривалості дії менше 0,08 год подальше підвищення інтенсивності фактора не допускається. У всіх випадках при зазначенні діапазонів частот кожний діапазон виключає нижню і включає верхню межу частоти. 4.4.3. Одночасний вплив електричного і магнітного полів у діапазоні частот від 1 кГц до 3 МГц слід вважати допустимим за умови: ЕН ЕН Е Н ——– + ——– ЕН ЕН Егд Нгд де ЕН та ЕН – енергетичні навантаження, що характеризують Е Н вплив електричного і магнітного полів. 4.5. ГДР напруженості імпульсних електромагнітних полів (далі – ІЕМП) у спектральному діапазоні частот від 0 Гц до 1000 МГц на робочих місцях персоналу слід визначати, виходячи з допустимого енергетичного навантаження та часу впливу за формулами 7, 8. 4.5.1. Граничні амплітудні значення в спектральних діапазонах частот визначаються за табл. 4. Таблиця 4 ———————————————————————————————————————– | | Граничні амплітудні значення в спектральних діапазонах частот | | Параметр |————————————————————————————————| | | 0-5 Гц | 5-50 Гц | 0,05-1 кГц |1-10 кГц|10-60 кГц|0,06-3 МГц|3-30 МГц|30-300 МГц|0,3-1 ГГц| |——————–+———–+———–+————+——–+———+———-+——–+———-+———| | Егд, В/м | 60000 | 35000 | 3500 | 1000 | 300 | 200 | 150 | 100 | 80 | |——————–+———–+———–+————+——–+———+———-+——–+———-+———| | 2 | 9 | 8 | 6 | | | | | | | | ЕНгд, (В/м) х год | 3,2 х 10 | 2,0 х 10 | 1,6 х 10 | 120000 | 7200 | 3200 | 1800 | 800 | 500 | |——————–+———–+———–+————+——–+———+———-+——–+———-+———| | Егд, В/м на 8 год | 20000 | 5000 | 447 | 120 | 30 | 20 | 15 | 10 | 8 | |——————–+———–+———–+————+——–+———+———-+——–+———-+———| | Т, год (при Егд) | 0,89 | 0,16 | 0,13 | 0,12 | 0,08 | 0,08 | 0,08 | 0,08 | 0,08 | |——————–+———–+———–+————+——–+———+———-+——–+———-+———| | Нгд, А/м | 30000 | 10000 | 850 | 100 | 85 | 70 | – | – | – | |——————–+———–+———–+————+——–+———+———-+——–+———-+———| | 2 | 8 | 7 | | | | | | | | | ЕНгд, (А/м) х год | 1,4 х 10 | 1,6 х 10 | 70000 | 1300 | 900 | 400 | – | – | – | |——————–+———–+———–+————+——–+———+———-+——–+———-+———| | Нгд, А/м на 8 год | 4200 | 1400 | 94 | 13 | 11 | 7 | – | – | – | |——————–+———–+———–+————+——–+———+———-+——–+———-+———| | Т, год (при Нгд) | 0,16 | 0,16 | 0,10 | 0,13 | 0,12 | 0,08 | – | – | – | ———————————————————————————————————————– У всіх випадках при зазначенні діапазонів частот кожний діапазон виключає нижню і включає верхню межу частоти. 4.5.2. Граничнодопустимі величини ЕМП у діапазоні частот 300 МГц – 300 ГГц слід визначати за формулою: ЕН Wгд Wгд = К х ——— , (10) Т де Wгд – граничнодопустима величина щільності потоку енергії, Вт/кв. м (мВт/кв. см, мкВт/кв. см); ЕН – граничнодопустима величина енергетичного навантаження Wгд становить 2 Вт х год/кв. м (200 мкВт х год/кв. см); К – коефіцієнт ослаблення біологічної ефективності дорівнює: 1 – для всіх випадків впливу, виключаючи опромінення від антен, що обертаються і сканують; 10 – для випадків опромінення від антен, що обертаються і сканують, з частотою не більше 1 Гц і шпаруватістю не менше 50; Т – час перебування в зоні опромінювання за робочу зміну, год. У всіх випадках максимальне значення Wгд не повинно перевищувати 1 мВт/кв. см. 4.5.3. Значення ГДР щільності потоку енергії (Wгд) залежно від тривалості дії ЕМВ наведені в табл. 5. Таблиця 5 ————————————————————————————- | Час перебування | | | | | | | | | | | | | персоналу, год | 8 | 7 | 6 | 5 | 4 | 3 | 2 | 1 | 0,5 | 0,25 | 0,20 | |———————+—-+—-+—-+—-+—-+—-+—–+—–+—–+——+——| | Щільність потоку | | | | | | | | | | | | | енергії, | 25 | 29 | 33 | 40 | 50 | 67 | 100 | 200 | 400 | 800 | 1000 | | мкВт/кв. см | | | | | | | | | | | | ————————————————————————————- При тривалості дії менше 0,2 години подальше підвищення інтенсивності фактора не допускається.^ 5. Загальні вимоги до проведення вимірювань та гігієнічна оцінка результатів досліджень 5.1. Оцінка рівнів дії постійних магнітних полів, а також змінних ЕМП у діапазонах частот 50 Гц, 1 кГц – 300 МГц здійснюється шляхом вимірювання напруженості електричної і магнітної складових ЕМП, у діапазоні частот 300 МГц – 300 ГГц – шляхом вимірювання ЩПЕ з урахуванням часу перебування персоналу в зоні опромінювання. 5.2. Санітарно-гігієнічні дослідження рівнів ЕМП на робочих місцях працюючих проводяться атестованими атестаційною комісією Міністерства охорони здоров’я України санітарними лабораторіями підприємств, організацій, а також установами та закладами системи державної санітарно-епідеміологічної служби України. 5.3. Якщо установка має декілька робочих режимів, що відрізняються параметрами генерації, видом і розміщенням робочих елементів або випромінювальних систем та ін., вимірювання проводиться в кожному режимі при максимально використаній потужності. 5.4. Вимірювання ЩПЕ випромінювання антен, які обертаються і сканують, проводять при зупиненій антені в напрямі максимуму випромінювання при всіх робочих значеннях кута нахилу. Для відкритої місцевості з однорідним рельєфом результати, отримані при одному напрямі випромінювання, можуть бути розповсюджені на весь сектор, який захоплює антена при її русі в радіусі, на якому проводилось вимірювання. У випадках, які характеризуються неоднорідним рельєфом місцевості, наявністю будівель та інших споруд, необхідне проведення вимірювань на робочих місцях і в місцях можливого перебування персоналу при спрямованості випромінювання в місце вимірювання. 5.5. Якщо на робочому місці працюючого можливе опромінювання від декількох установок, що працюють одночасно, інтенсивність його має бути оцінена для кожного з вимірюваних джерел. У разі використання приладів, які потребують урахування поляризації випромінювання, сумарна інтенсивність опромінювання визначається таким чином: у діапазоні частот 300 МГц – 300 ГГц вимірюється ЩПЕ, яка створюється в даній точці кожним джерелом окремо, отримані результати підсумовуються; у діапазоні частот 2 2 2 Е = Кк (Е1 + Е2 + … + Еn), (11) 2 2 2 Н = Кк (Н1 + Н2 + … + Нn), (12) W = W1 + W2 + … + Wn (13) де Кк – корінь квадратний; У разі наявності джерел, які працюють у частотних діапазонах, для яких установлені різні ГДР, необхідно дотримуватись таких вимог: 2 2 2 2 2 2 Е1 Е2 Еn Н1 Н2 Нn —- + —- + … + —- + —- + —- + … + —- + 2 2 2 2 2 2 ГДР1 ГДР2 ГДРn ГДР1 ГДР2 ГДРn W1 W2 Wn + —- + —- + … + —- ГДР1 ГДР2 ГДРn де Е і Н – виміряні значення напруженості електричного і магнітного полів; W – виміряні значення щільності потоку енергії полів; ГДР – ГДР відповідних частотних діапазонів. У разі переривчатої дії ЕМП від двох або декількох антен, які обертаються або сканують, підсумовування значень ЩПЕ не проводиться в зв’язку з дуже малою можливістю одночасного опромінювання даної точки діаграми двох або декількох антен. Опромінюваність персоналу в цих випадках визначається сумарним енергетичним навантаженням за формулою: ЕН = ЕН + ЕН + … + ЕН , (15) W W1 W2 Wn де ЕН , ЕН … ЕН – енергетичні навантаження від кожної W1 W2 Wn антени. Сумарне навантаження не повинно перевищувати нормативну величину, встановлену в п. 3.3. 5.6. Якщо інтенсивність діючого на персонал ЕМП в діапазоні частот 300 МГц – 300 ГГц за робочий день змінюється, енергетичне навантаження на організм визначається сумою енергетичних навантажень за окремі періоди часу. Сумарне енергетичне навантаження при цьому не повинно перевищувати нормативних величин, установлених у п. 4.4. 5.7. Якщо має місце послідовне або одночасне опромінювання персоналу в безперервному і переривчатому (від антен, які обертаються і сканують) режимах, сумарне енергетичне навантаження розраховують за формулою: ЕН = ЕН + ЕН , (16) W Wн Wпр де ЕН – сумарне енергетичне навантаження; W ЕН – енергетичне навантаження від неперервного Wн опромінювання; ЕН – енергетичне навантаження від переривчатого Wпр опромінювання. Граничнодопустима величина сумарного енергетичного навантаження становить при цьому 200 мкВт х год/кв. см. 5.8. Апаратура, яка використовується для санітарно-гігієнічних досліджень рівнів ЕМП повинна мати свідоцтво про метрологічну повірку. 5.9. Результати санітарно-гігієнічних досліджень повинні відповідати вимогам ГОСТ 8.207 “Прямые измерения с многократными наблюдениями. Методы обработки результатов наблюдений”, п. 1.3, і оформлятися протоколом за формою (421/0), затвердженою наказом Міністерства охорони здоров’я України від 11.07.2000 № 160 “Про затвердження форм облікової статистичної документації, що використовується в санітарно-епідеміологічних закладах”, або протоколом проведення досліджень електромагнітного поля за формою (333/0) – додаток 18 до Положення про проведення органами, установами та закладами державної санепідслужби Міністерства охорони здоров’я України атестації санітарних лабораторій підприємств і організацій на право проведення санітарно-гігієнічних досліджень факторів виробничого середовища і трудового процесу для атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21.04.99 № 91, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.10.99 за № 686/3979. 5.10. Уся документація за результатами вимірювання рівнів ЕМП підприємствами і відомчими службами на першу вимогу повинна бути пред’явлена органам та установам, які здійснюють державний санітарно-епідеміологічний нагляд.^ 6. Вимоги до виробничих приміщень і розташування обладнання 6.1. Приміщення, у яких розміщуються установки, які є джерелами ЕМП, повинні відповідати вимогам діючих санітарних норм щодо проектування промислових підприємств і за своїм планувальним рішенням відповідати характеру виконуваних у них технологічних процесів. Рівні освітлення, опалення і вентиляції приміщень повинні відповідати вимогам будівельних норм і правил. Метеорологічні умови в приміщеннях, наявність у повітрі робочої зони шкідливих речовин, рівень шуму, а також інших несприятливих факторів виробничого середовища повинні відповідати вимогам, указаним у відповідних нормативних документах, затверджених Міністерством охорони здоров’я України. 6.2. Устаткування, яке є джерелами ЕМП, залежно від конструкції, призначення, потужності й умов використання, можуть розміщуватись як в окремих, спеціально призначених приміщеннях, так і в загальних приміщеннях, включаючи розміщення в поточних лініях, при дотриманні вимог розділу 4 санітарних норм і правил. При розміщенні устаткування і організації робіт щодо його обслуговування слід, крім цих санітарних норм та правил, також керуватись: будівельними нормами і правилами; правилами влаштування електроустановок; правилами технічної експлуатації електроустановок споживачів і правилами техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів. Захисні засоби повинні відповідати вимогам правил використання і випробування захисних засобів, які використовуються в електроустановках. 6.3. При розміщенні в одному приміщенні декількох установок треба унеможливлювати перевищення ГДР при сумації енергії випромінювання. 6.4. У разі можливого проходження електромагнітної енергії через будівельні конструкції в сусідні приміщення повинні вживатись заходи, які унеможливлюють опромінювання працівників при рівнях, які перевищують гранично допустимі для відповідних категорій опромінювання. 6.5. Допускається при погодженні з органами державного санітарно-епідеміологічного нагляду проведення робіт щодо настроювання і регулювання апаратури, яка є джерелом ЕМП, в екранованих приміщеннях. Робочі площі та об’єми екранованих приміщень повинні встановлюватись, виходячи з габаритів оброблюваних виробів, з урахуванням вимог безпеки при роботі з високою напругою і санітарних норм проектування промислових підприємств. Для унеможливлення
Похожие работы
Альфред адлер: индивидуальная теория личности биографический очерк
АЛЬФРЕД АДЛЕР: ИНДИВИДУАЛЬНАЯ ТЕОРИЯ ЛИЧНОСТИ БИОГРАФИЧЕСКИЙ ОЧЕРКАльфред Адлер (Alfred Adler) родился в Вене 7 февраля 1870 года, третьим из шести детей. Как и Фрейд, он…
«Макроэкономические проблемы рф»
Секция 10. «Макроэкономические проблемы РФ»Руководитель – Еремина Марина Юрьевна, доцент кафедры «Экономика и управление»Место проведения: Аудитория 518 учебного корпуса 7 Голев Степан Вячеславович, «Камчатский государственный…
«Страна Буквляндия»
Всем учителям, которые убеждены в том, что при обучении иностранному языку удовольствие и успех идут вместе.УЧИМСЯ ЧИТАТЬ, ИГРАЯПисецкая Алина, НОУ “Аврора”БлагодарностьМне бы хотелось поблагодарить тех,…
Xvi международная конференция
XVI Международная конференция «Информационные технологии на железнодорожном транспорте» и выставка отраслевых достижений «ИНФОТРАНС-2011»11-12 октября, г. Санкт-Петербург, «Парк Инн Прибалтийская» IT-инновации для железнодорожного транспортаОрганизатор: ООО «Бизнес…
«фізика навколо нас»
Фізичний вечір на тему: «ФІЗИКА НАВКОЛО НАС»І. Вступ(Лунає музика.Виходять учні)Учень.УВАГА! УВАГА!На вечорі цьомуНемає артистів, еквілібристів,Дуетів,квартетів,славетних солістів.Ровесники, друзі,Тут ваші знайомі,Що разом із вами за партами сидять.Ми…
«экспресс каникулы в скандинавии» финляндия швеция обозначение тура: фш3
«ЭКСПРЕСС КАНИКУЛЫ В СКАНДИНАВИИ»ФИНЛЯНДИЯ – ШВЕЦИЯ Обозначение тура: ФШ3 Круиз по Балтийскому морю – ХЕЛЬСИНКИ – ТУРКУ – СТОКГОЛЬМ ОТЪЕЗД ИЗ САНКТ – ПЕТЕРБУРГА: на…