10-й (11-й) клас етика ділової комунікації

10-й (11-й) класЕТИКА ДІЛОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ35 годинАвтор: Коваленко Сергій, учитель української мови та літератури Смілянської ЗОШ І – III ступенів № 11 Смілянської міської ради Черкаської областіРецензенти: Л.М.Дяченко-Лисенко, кандидат філологічних наук, доцент, учитель української мови та літератури Смілянської загальноосвітньої школи І – III ступенів № 11 Смілянської міської ради Черкаської області, член Національної спілки журналістів України; С.І.Січкар, методист лабораторії суспільно-гуманітарних дисциплін Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників; Г.Р.Уперенко, методист методичного кабінету відділу освіти виконавчого комітету Смілянської міської ради Черкаської області; С.М. Лис, учитель-методист української мови та літератури Черкаської спеціалізованої школи І – III ступенів № 20 Черкаської міської ради Черкаської області.^ ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА Виховання мовної особистості неможливе без опори на мовні знаки культурирідного народу. Тільки той, хто засвоює мовну культуру в усій її багатоаспектності(точніше кажучи, здатен засвоювати впродовж усього життя), може стати творцеммовних цінностей і найповніше виявити себе в будь-якій галузі суспільної діяльності. На переконання визнаних мислителів, мова – це „доля нашого народу” (Олесь Гончар, Україна. Це – „не тільки готовий інструмент і щось створене, а й діяльністьдуху; „мимовільний засіб” висловлення і віднаходження істини» (Вільгельмфон Гумбольдт, Німеччина). Людина, яка мислить національною мовою, органічно несе світові віковий досвід свого народу, що закодований у мові і сприймається не лише раціонально, а й підсвідомо, інтуїтивно. ^ Курс за вибором „Етика ділової комунікації” є однією з етиколінгвістичних дисциплін у системі викладання рідної мови в загальноосвітніх закладах різних типів (колегіумах, ліцеях, гімназіях, спеціалізованих та загальноосвітніх школах).^ Головне завдання курсу – ознайомити учнів старших класів з етичними нормами та психологічними механізмами ділового спілкування; розкрити складові, що формують його культуру. У Національній доктрині розвитку освіти зазначено, що метою державної освітньої політики є створення умов для розвитку особистості й творчої самореалізації кожного громадянина України. Одним з напрямів такої політики визначено етичне виховання особистості, набуття нею моральної культури. „Етику ділової комунікації” орієнтовано на набуття учнями ключових компетентностей, насамперед загальнокультурної, навчальної (уміння навчатися) та відповідних загальногалузевих компетентностей. За навчальним планом на курс відводиться ^ 35 год (1 год / тиждень). Орієнтовно їх можна розподілити так: лекції – 16 год, практичні заняття – 11 год, семінарські заняття – 6 год. Оскільки засвоєння змісту курсу передбачає не лише опанування учнями знань, а й формування в них широкого кола вмінь та навичок, організація навчального процесу має поєднувати в собі різні технології. Віддавати слід перевагу активним методам, коли вихованці є „суб’єктами” навчання, беруть участь у діалозі з учителем. Різновидом активної моделі навчання на заняттях є інтерактивні технології. Сутність інтерактивних методів полягає в тому, що навчання відбувається шляхом взаємодії всіх тих, хто навчається. Інтерактивні технології передбачають застосування методу моделювання реальних життєвих ситуацій, спрямованих на спільне розв’язання проблеми, а також рольових ігор. Серед інтерактивних технологій прийнятними для використання на заняттях факультативу є робота учнів в парах, у малих групах, уявний мікрофон, обговорення проблеми всім класом. Вивчення завершується підсумком навчальної діяльності (заліком). Паралельно із лекційним курсом проводяться практичні та семінарські заняття, а також індивідуальна робота. Під час практично-семінарських занять доцільно звернути увагу на мовленнєву культуру комунікантів. При підготовці програми головний акцент ставився на здобутках гуманістичної етики та комунікації, а також використано практичний досвід інших сфер, зокрема менеджменту. Головне завдання практичних занять – поглиблення матеріалу лекційного курсу, формування уміння застосовувати здобуті знання в подальшому навчальному процесі. На практичних заняттях треба активно використовувати наочність, роздавальний матеріал, технічні засоби навчання, сучасні Інтернет-технології. Запропонована програма спрямована на те, щоб допомогти учням піднятися від рівня ритуального спілкування до гуманістичного за рахунок розвитку їх особистості, а отже, більш ефективно підготувати до самостійного життя. Навчальні години, відведені на курс „Етика ділової комунікації”, розподіляються за півріччями, розділами, темами та видами занять.^ Орієнтовний розподіл годин Півріччя Лекції ^ Практичні заняття Семінарські заняття Індивідуальна робота І 8 5 3 1 II 8 6 3 1 ^ Зміст навчального матеріалу та вимоги до навчальних досягнень учнів Зміст навчального матеріалу Вимогидо рівня загальноосвітньої підготовки учнів І семестр (17 год) ^ ВСТУП (1 год) Предмет етики. „Етика ділової комунікації” як навчальна дисципліна та її завдання. Спілкування як базис життєствердності особистості. Ділове спілкування та його особливості. Культура ділового спілкування. Учень:розуміє поняття „етика”, „етика ділової комунікації”, „спілкування”, „культура ділового спілкування”;характеризує „Етику ділової комунікації” як навчальну дисципліну та її завдання. ^ СПІЛКУВАННЯ ЯК НАУКОВО-ПРАКТИЧНА ПРОБЛЕМА (2 год) Етика та культура спілкування в пам’ятках історії й літератури. Початок формування в Україні науково обґрунтованої думки про спілкування. Дослідження (рефлексії) етики й культури спілкування на сучасному етапі. Моделі комунікації. Основні закони спілкування. Учень:розповідає про етику та культуру спілкування в пам’ятках історії йлітератури;характеризує дослідження (рефлексії)етики й культури спілкування на сучасномуетапі;моделює ситуації ділового спілкування тарозв’язує їх. ^ МОРАЛЬНІ ПРЕДТЕЧІ ДІЛОВОГО СПІЛКУВАННЯ (1 год) Моральна культура як етична засада спілкування. Моральна культура спіл­кування та її мікрорівні (ритуальний, маніпулятивний, гуманістичний). Моральні норми та принципи. Прояв гуманістичних комунікативних установок у спілкуванні. Учень:пояснює зміст поняття „моральна культура”, „моральні норми”, „моральні принципи”;характеризує мікрорівні моральної культури спілкування, а саме: 1) ритуальний; 2) маніпулятивний; 3) гуманістичний;розуміє прояв гуманістичних комунікативних установок у спілкуванні. ^ ПРОФЕСІЙНА ДОМІНАНТА КУЛЬТУРИ СПІЛКУВАННЯ ТА ДІЛОВИЙЕТИКЕТ (2 год) Професійна культура. Етикет як принцип етикетності комунікації. Діловий етикет – невід’ємна складова корпоративної культури. Значення етикету для досягнення успіхів у діловій сфері. Світський етикет. Найпоширеніші помилки у сфері ділового етикету. Етикет бізнес-карток. Учень:розуміє поняття „професійна культура”, „етикет”, „діловий етикет”, „світський етикет”;пояснює значення етикету для досягнення успіхів у діловій сфері;знає найпоширеніші помилки у сфері ділового етикету;моделює ситуації, пов’язані з етикетом бізнес-карток, та розв’язує їх. ^ ПСИХОЛОГІЧНА ПРИРОДА СПІЛКУВАННЯ (2 год) Спілкування як одна з універсальних реальностей буття людини. Структура спілкування. Функції спілкування (інформаційно-комунікативна, регулятивно-комунікативна, афективно-комунікативна). Спілкування як обмін інформацією. Спілкування як взаємодія. Рольміжособистісних стосунків у спілкуванні.Закономірності спілкування. Види та рівніспілкування. Учень:розуміє поняття „спілкування”; характеризує функції спілкування, як-от: 1) інформаційно-комунікативна; 2) регуля­тивно-комунікативна; 3) афективно-комуні­кативна;знає роль міжособистісних стосунків у спілкуванні, закономірності, види та рівні спілкування. ^ ДОБІР СПОСОБІВ ДІЛОВОГО СПІЛКУВАННЯ (2 год)) Повідомлення як спосіб спілкування. Способи впливу на людей під час комунікації (переконання, навіювання, психічне зараження). Маніпулювання. Сти­лі спілкування (авторитарний, демокра­тичний, ліберальний). Стратегічність у спілкуванні. Міжпредметні зв’язки. Ситуація спілкування, її складові (українська мова). Учень: розуміє поняття „повідомлення як спосіб спілкування”; характеризує способи впливу на людей під час комунікації, а саме: 1) переконання; 2) навіювання; 3) психічне зараження; розрізняє стилі спілкування, як-от: 1) авто­ритарний; 2) демократичний; 3) лібераль­ний;моделює ситуації, пов’язані у спілкуванні з поняттям (категорією) „стратегічність”. ^ МОВА ЯК ЗАСІБ СІІІЛКУВАННЯ (2 год) Мова – необхідна умова спілкування народу та його культури. Мова та мовленнєве спілкування. Функції мови. Культура мови та мовленнєвий етикет. Міжпредметні зв’язки. Роль мови у формуванні й самовираженні особистості (українська мова). Учень: пояснює зміст понять „мова”, „мовленнєве спілкування”;характеризує функції мови;розрізнює поняття „культура мови” і „мовленнєвий етикет”. ^ ВЕРБАЛЬНІ ЗАСОБИ СПІЛКУВАННЯ (2 год) Мовленнєве спілкування (вербальна комунікація). Культура слухання. Культура говоріння. Вітання та рекомендування. Вплив особистості на ефективність переко­нання. Учень:розуміє поняття „мовленнєве спілкування” (вербальна комунікація); знає про вплив особистості на ефективність переконання; моделює ситуації, пов’язані з культурою слухання, культурою говоріння, вітаннями та рекомендуваннями. ^ НЕВЕРБАЛЬНІ (ПАРАМОВЛЕННЄВІ) ЗАСОБИ СПІЛКУВАННЯ (2 год) Поняття про невербальну комуні­кацію. Класифікація невербальних засобів спілкування: оптико-кінетична, паралінг-вістична, екстралінгвістична, тактильно-кінестезична, ольфакторна, темпоральна системи. Кінесика. Жест як найужи­ваніший засіб невербаліки. Види жестів (механічні, ілюстративні, емоційні). Погляд комуніканта. Голос та дихання мовця. Місце комунікації. Територіальні зони при комунікації. Невербальні засоби та етикет ділового спілкування. Учень: розуміє поняття „невербальна (парамов-леннєва) комунікація”; класифікує невербальні засоби спілкування, як-от: 1) оптико-кінетична; 2) паралінгвістична; 3) екстралінгвістична; 4) тактильно-кінестезична; 5) ольфакторна; 6) темпоральна системи; розрізнює види жестів, а саме: 1) ме­ханічні; 2) ілюстративні; 3) емоційні; моделює ситуації, пов’язані з терито­ріальними зонами при комунікації, невер-бальними засобами, етикетом ділового спілкування, та розв’язує їх. ^ МІЖОСОБИСТІСНЕ ТА ГРОМАДОЬКЕ СПІЛКУВАННЯ ЛЮДЕЙ (2 год) Комунікація у навчанні. Комунікація і політика. Комунікація в сфері права. Спілкування в побуті. Тендерні аспекти спілкування. Учень: пояснює поняття „комунікація і навчання”, „комунікація і політика”, „комунікація і право”; характеризує спілкування в побуті; моделює ситуації, пов’язані з тендерними аспектами спілкування. II семестр (18 год) ^ СПІЛКУВАННЯ ПО ТЕЛЕФОНУ (2 год) Підготовка і проведення телефонної розмови за власною ініціативою. Телефонна розмова, ініційована ззовні. 12 правил телефонної розмови. Раціоналізація використання теле­фонного зв’язку. Учень: характеризує підготовку і проведення телефонної розмови за власною ініціативою, а також ініційовану ззовні; знає 12 правил телефонної розмови; розповідає про раціоналізацію вико­ристання телефонного зв’язку. ^ ОРГАНІЗАЦІЯ І ПРОВЕДЕННЯ ДІЛОВОГО ЛИСТУВАННЯ (2 год) Реквізити ділових листів і їх оформлення. Види ділових листів і вимоги до них. Особливості написання і оформлення ділових листів за кордон. Особливості листів прямої поштової реклами. Учень:знає реквізити ділових листів, їх оформ­лення; характеризує особливості написання і оформлення ділових листів за кордон, особливості листів прямої поштової реклами. ^ ІНДИВІДУАЛЬНА БЕСІДА ЯК ФОРМА ДІЛОВОГО СПІЛКУВАННЯ (2 год) Функції та види бесід. Характе­ристика та етапи проведення ділової бесіди. Підготовка до бесіди як гарантія її ефективності. Встановлення контакту в бесіді. Орієнтування в ситуації та людях. Обговорення проблеми. Прийняття рішень. Вихід із контакту. Учень: знає функції та види бесід; пояснює зміст понять „характеристика”, „етапи проведення ділової бесіди”; розповідає про підготовку до бесіди як гарантію її ефективності; моделює ситуації, пов’язані з встанов­ленням контакту, орієнтуванням в ситуації та людях, обговоренням проблеми, прий­няттям рішень, виходом із контакту при проведенні бесіди, та розв’язує їх. ^ КОЛЕКТИВНЕ ОБГОВОРЕННЯ КОМУНІКАТИВНИХ ПРОБЛЕМ (2 год) Форми та культура колективного обговорення проблем. Сутність ділових переговорів і підготовка до них. Прове­дення ділових переговорів. Етикет учасни­ків переговорів. Переговори закінчилися, що далі? Нарада: етичні підходи до забез­печення ефективності. Збори як форма прийняття колективного рішення. Дискусія. Учень: знає форми та культуру колективного обговорення проблем; характеризує сутність ділових переговорів і підготовку до них, етикет учасників переговорів; пояснює поняття „нарада”, „збори”, „дискусія”, „мозковий штурм”; моделює ситуації, пов’язані з генерацією „Мозковий штурм” як особлива форма спільного розв’язання творчої проблеми. Генерація ідей. ідей, та розв’язує їх. ^ СТИЛЬ ТА ІМІДЖ ДІЛОВОІ ЛЮДИНИ (2 год) Значення зовнішнього вигляду у створенні іміджу. Основні вимоги до одягу ділової людини. Принципи та критерії добору ділового гардеробу. Традиційний діловий гардероб: стратегія для чоловіків. Традиційний діловий гардероб: стратегія для жінок. Неформальний діловий одяг. Догляд за собою. Учень: розуміє значення зовнішнього вигляду у створенні іміджу; характеризує основні вимоги до одягу ділової людини; пояснює принципи та критерії добору ділового гардеробу; моделює ситуації, пов’язані з традиційним діловим гардеробом (стратегія для чоло­віків, стратегія для жінок), та розв’язує їх. ^ ЕТИЧНІ ТА ПСИХОЛОГІЧШ ЗАСАДИ ПУБЛІЧНИХ ВИСТУПІВ (3 год) Особливості публічного виступу. Мовна особистість у комунікації. Кому­нікативно-риторичні якості мовлення. Ора­торське мистецтво промовця як умова переконання. Підготовка до публічного виступу. Визначення теми. її назва. Формулювання мети. Добір матеріалів. Композиція виступу. Методи викладу матеріалу. Початок виступу. Розвиток виступу і заволодіння увагою слухачів. Наочність як засіб ілюстрації й доказовості в публічному виступі. Міжпредметні зв’язки. Тема, голов­на думка висловлювання. Вимоги до мов­лення. Ознаки публіцистичного стилю мов­лення (українська мова). Учень: пояснює особливості публічного виступу; характеризує мовну особистість у кому­нікації; знає комунікативно-риторичні якості мов­лення; класифікує етапи публічного виступу, а саме: 1) підготовка; 2) визначення теми; 3) її назва; 4) формулювання мети; 5) добір матеріалів; 6) композиція виступу; 7) ме­тоди викладу матеріалу; 8) початок вис­тупу; 9) розвиток виступу і заволодіння увагою слухачів; 10) наочність. ^ КОНФЛІКТ ТА МЕТОДИ ЙОГО ВИРІШЕННЯ (2 год) ] Визначення конфлікту. Конфліктні ситуації. Класифікація конфліктів. Як визначити сутність конфлікту. Формування готовності до виходу з конфлікту. Міжособистісні стилі розв’язання конфліктів. Структурні методи розв’язання конфліктів. Самостійне розв’язання конфліктів. Міжпредметні зв’язки. Підготовка до дискусії (українська мова). Учень: пояснює зміст понять „конфлікт”, „конф­ліктні ситуації”; класифікує конфлікти; визначає сутність конфлікту; знає міжособистісні стилі розв’язання конфліктів, структурні методи розв’язання конфліктів; моделює ситуації, пов’язані із самостійним розв’язанням конфліктів, та розв’язує їх. ^ ШЛЯХИ РОЗВИТКУ КУЛЬТУРИ СПІЛКУВАННЯ УЧНІВ В ЗАКЛАДАХ ОСВІТИ (2 год) Культура спілкування – цінність та творчість.Наслідування найкращих зразків комунікації – перший крок до самовдоско­налення. Самоосвіта. Самовиховання. Від діагностики та корекції до гармонії в кому­нікативному процесі. Учень:розповідає про культуру спілкування як цінність і творчість, наслідування найкра­щих зразків комунікації як першого кроку до самовдосконалення; пояснює зміст понять „самоосвіта”, „самовиховання”;обґрунтовує важливість понять „діагности-­ка”, „корекція”, „гармонія” як складовихкомунікативного процесу. ^ Ключові слова. Адресант, адресат, вербальне спілкування, діалог, етика, етикет, жести, зовнішня культура, імідж, комунікація, конфлікт, культура поведінки, культура спілкування, спілкування, стиль спілкування, толерантність.^ Вислови відомих особистостей України та світуЯ заплачу за вміння знаходити спільну мову з людьми більше, ніж за будь-яке інше вміння.Дж. РокфеллерМова – один із найвизначніших божественно-людських витворів, універсальне надбання людства й універсальна реальність суспільного існування.М.П.Кочерган…Особистості людей не входять готовими в цей світ, а є продуктами культури і обставин, так як і спадковості. ^ К. Ламонт Поведінка – це дзеркало, в якому кожен показує свій образ.Й.В.Ґете Гарні манери складаються з дрібних самопожертв.Р. Емерсон …Яка це важлива якість для сучасної людини – вміння слухати партнера, вміння почути зміст того, про що він говорить, готовність до діалогу, здатність неупереджено і природно сприйняти, в кращому разі, зрозуміти погляд того, хто веде з тобою бесіду.^ М. РезніковичМова – найважливіша частина нашої особистості, нашої поведінки, нашої думки, вона тіло цієї думки, визначає ступінь нашої свідомості, є своєрідним її мірилом.^ О. СербенськаОрієнтовне календарно-тематичне планування занять № ^ Зміст програмового матеріалу Розподіл за видами занять Дата пор. Лекції Практичні заняття ^ Семінарські заняття Індивідуальна робота І семестр (17 год) ВСТУП (1 год) 1. Спілкування як базис життєствердності особистості. Культура ділового спілкування. 1 ^ СПІЛКУВАННЯ ЯК НАУКОВО-ПРАКТИЧНА ПРОБЛЕМА (2 год) 2. Етика та культура спілкування в пам’ятках історії й літератури. Початок форму­вання в Україні науково обґрунтованої думки про спіл­кування. Дослідження (реф­лексії) етики й культури спіл­кування на сучасному етапі. 1 3. Моделі комунікації. Основні закони спілкування. 1 ^ МОРАЛЬНІ ПРЕДТЕЧІ ДІЛОВОГО СПІЛКУВАННЯ (1 год) 4. Моральна культура спілкування та її мікрорівні (ритуальний, маніпулятивний, гуманістичний). Моральні норми та принципи. 1 ^ ПРОФЕСІЙНА ДОМІНАНТА КУЛЬТУРИ СПІЛКУВАННЯ ТА ДІЛОВИЙ ЕТИКЕТ (2 год) 5. Професійна культура. 1 6. Етикет як принцип етикетності комунікації. Найпоширеніші помилки у сфері ділового етикету. Етикет бізнес-карток. 1 ^ ПСИХОЛОГІЧНА ПРИРОДА СПІЛКУВАННЯ (2 год) 7. Спілкування як одна з універсальних реальностей буття людини. Структура спілкування. Види та рівні спілкування. 1 8. Спілкування як взаємо­дія. Роль міжособистісних від­ношень у спілкуванні. 1 ^ ДОБІР СПОСОБІВ ДІЛОВОГО СПІЛКУВАННЯ (2 год) 9. Повідомлення як спосіб спілкування. Стилі спілку­вання (авторитарний, демокра­тичний, ліберальний). 1 10. Стратегічність у спілку­ванні. Маніпулювання. 1 ^ МОВА ЯК ЗАСІБ СПІЛКУВАННЯ (2 год) 11. Мова – необхідна умова спілкування народу та його культури. 1 12. Функції мови. Культура мови та мовленнєвий етикет. 1 ^ ВЕРБАЛЬНІ ЗАСОБИ СПІЛКУВАННЯ (2 год) 13. Мовленнєве спілкування (вербальна комунікація). Вплив особистості на ефектив­ність переконання. 1 14. Культура слухання. Культура говоріння. 1 ^ ВЕРБАЛЬНІ (ПАРАМОВЛЕННІЄВІ) ЗАСОБИ СПІЛКУВАННЯ (2 год) 15. Поняття про невербальну комунікацію. Класифікація невербальних засобів спілку­вання: оптико-кінетична, пара-лінгвістична, екстралінгвістич­на, тактильно-кінестезична, ольфакторна, темпоральна сис­теми. 1 16. Голос та дихання мовця. Невербальні засоби та етикет ділового спілкування. 1 ^ МІЖОСОБИСТЕ ТА ГРОМАДСЬКЕ СПІЛКУВАННЯ ЛЮДЕЙ (2 год) 17. Комунікація у навчанні. Спілкування в побуті. 1 ^ Залік (нестандартна або стандартна форма) II семестр (18 год) 18. Тендерні аспекти спілкування. 1 ^ СПІЛКУВАННЯ ПО ТЕЛЕФОНТЕЛЕФОНУ (2 год) 19. Підготовка і проведення телефонної розмови за власною ініціативою. 12 пра­вил телефонної розмови. 1 20. Раціоналізація викорис­тання телефонного зв’язку. 1 ^ ОРГАНІЗАЦІЯ І ПРОВЕДЕННЯ ДІЛОВОГО СПІЛКУВАННЯ (2 год) 21. Реквізити ділових листів і їх оформлення. Види ділових листів і вимоги до них. 1 22. Особливості написання і оформлення ділових листів за кордон. 1 ^ ІНДИВІДУАЛЬНА БЕСІДА ЯК ФОРМА ДІЛОВОГО СПІЛКУВАННЯ (2 год) 23. Характеристика та етапи проведення ділової бесіди. Підготовка до бесіди як гарантія її ефективності 1 24. Встановлення контакту в бесіді. Обговорення проблеми. Прийняття рішень. 1 ^ КОЛЕКТИВНЕ ОБГОВОРЕННЯ ДІЛОВИХ ПРОБЛЕМ (2 год) 25. Форми та культура колективного обговорення проблем. Проведення ділових переговорів. 1 26. Нарада: етичні підходи до забезпечення ефективності. Дискусія. «Мозковий штурм» як особлива форма спільного розв’язання творчої проблеми. 1 ^ СТИЛЬ ТА ІМІДЖ ДІЛОВОЇ ЛЮДИНИ (2 год) 27. Значення зовнішнього вигляду у створенні іміджу. Основні вимоги до одягу ділової людини.