2. Державному департаменту морського І річкового транспорту Скворцов Г. П

МІНІСТЕРСТВО ТРАНСПОРТУ УКРАЇНИ Н А К А З 20.11.2003 N 904 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19 грудня 2003 р. за N 1193/8514 Про затвердження Положення про систему управління безпекою судноплавства на морському і річковому транспорті ( Із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту N 386 ( z0593-04 ) від 07.05.2004 ) На виконання вимог статей 3, 4 Закону України “Про транспорт” ( 232/94-ВР ), статті 3 Кодексу торговельного мореплавства України ( 176/95-ВР ), з метою створення єдиної системи управління безпекою судноплавства на морському і річковому транспорті та приведення її у відповідність до міжнародних конвенцій в галузі судноплавства, стороною яких є Україна, та рекомендацій Міжнародної морської організації Н А К А З У Ю: 1. Затвердити Положення про систему управління безпекою судноплавства на морському і річковому транспорті (далі – Положення), що додається. 2. Державному департаменту морського і річкового транспорту (Скворцов Г.П.): 2.1. Забезпечити подання Положення на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України. 2.2. Довести Положення до керівників об’єднань, підприємств, установ, організацій та забезпечити його неухильне виконання. 3. Керівникам підприємств, установ та організацій морського і річкового транспорту в термін до 01.07.2004 на підставі цього Положення розробити та впровадити системи управління безпекою. 4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Симоненка С.В. Міністр Г.М.Кірпа ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Міністерства транспорту України 20.11.2003 N 904 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19 грудня 2003 р. за N 1193/8514 ПОЛОЖЕННЯ про систему управління безпекою судноплавства на морському і річковому транспорті 1. Загальні положення 1.1. Положення про систему управління безпекою судноплавства на морському і річковому транспорті (далі – Положення) розроблене на виконання вимог статей 3, 4 Закону України “Про транспорт” ( 232/94-ВР ), статті 3 Кодексу торговельного мореплавства України ( 176/95-ВР ). 1.2. Положення визначає порядок організації робіт з попередження аварійних подій на морському і річковому транспорті, завдання, функції, органи, суб’єкти і об’єкти системи управління безпекою судноплавства, встановлює форми контролю за виконанням заходів, пов’язаних із безпекою судноплавства. 1.3. Дія Положення поширюється на Міністерство транспорту України, Державний департамент морського і річкового транспорту, підприємства, установи, організації морського і річкового транспорту, інші юридичні особи незалежно від форм власності та фізичні особи, діяльність яких пов’язана із судноплавством (крім Міноборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби України, СБУ та МВС). 1.4. Система управління безпекою судноплавства охоплює: захист людини – захист її життя, здоров’я, майна, її прав щодо використання територіального моря, внутрішніх вод та інших водойм загального користування для праці, відпочинку, спорту, використання водних ресурсів, у тому числі і для судноплавства; захист довкілля – його захист від негативного впливу судноплавства; судна – їх стан, умови плавання та перебування на них людини; водні шляхи – їх придатність до використання, умови плавання ними; берегові об’єкти – їх відповідність стандартам безпеки судноплавства, готовність і надійність. 1.5. Нормативні посилання При розробці Положення використовувалися такі нормативні акти: Закон України “Про транспорт” ( 232/94-ВР ); Кодекс торговельного мореплавства України (176/95-ВР); Водний кодекс України ( 213/95-ВР ); Положення про Міністерство транспорту України, затверджене Указом Президента України від 11.05.2000 N 678/2000 ( 678/2000 ); Порядок здійснення нагляду за забезпеченням безпеки руху на транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.1997 N 204 ( 204-97-п ); постанова Кабінету Міністрів України від 27.07.1998 N 1147 ( 1147-98-п ) “Про прикордонний режим”; Положення про Держфлотінспекцію України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.1998 N 2098 ( 2098-98-п ), із змінами; Положення про Державний департамент морського і річкового транспорту, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.2000 N 584 ( 584-2000-п ); постанова Кабінету Міністрів України від 03.08.1998 N 1198 ( 1198-98-п ) “Про єдину державну систему запобігання і реагування на аварійні ситуації техногенного та природного характеру”; Міжнародна конвенція з охорони людського життя на морі 1974 р. ( 995_251 ); Міжнародна конвенція про запобігання забрудненню з суден 1973 р. ( 896_009 ) із змінами, внесеними Протоколом 1978 р. ( 995_829 ) до неї; Міжнародна конвенція про пошук і рятування на морі 1979 р. ( 995_138 ); “Международный кодекс по управлению безопасной эксплуатацией судов и предотвращением загрязнения” ( 995_304 ), прийнятий 04.11.1993 резолюцією А.741(18) Асамблеї Міжнародної морської організації (далі – ІМО), з поправками, внесеними до нього резолюцією MSC.104(73) Комітету з безпеки на морі ІМО; “Руководство по оказанию помощи государствам флага в осуществлении документов ИМО”, прийняте 27.11.1997 резолюцією А.847(20) Асамблеї ІМО; “Кодекс по расследованию морских аварий и инцидентов”, прийнятий 27.11.1997 резолюцією А.849(20), з поправками, внесеними до нього 25.11.1999 резолюцією А.884(21) Асамблеї ІМО; “Общие принципы систем судовых сообщений и требований к передаче сообщений, включая руководство по передаче сообщений об инцидентах, связанных со сбросом опасных грузов, вредных веществ и/или загрязнителей моря”, прийняті 27.11.1997 резолюцією А.851(20) Асамблеї ІМО; “Руководство по структуре комплексной системы планирования действий в аварийных ситуациях на судне”, прийняте 27.11.1997 резолюцією А.852(20) Асамблеї ІМО; “Самооценка деятельности государства флага”, прийнята 29.11.2001 резолюцією А.912(22) Асамблеї ІМО; “Пересмотренное руководство по осуществлению Международного кодекса по управлению безопасностью (МКУБ) администрациями”, прийняте 29.11.2001 резолюцією А.913(22) Асамблеї ІМО. 1.6. Скорочення АП – аварійна подія; БС – безпека судноплавства; ВВШ – внутрішні водні шляхи; ДМРКЦ – Державний морський рятувально-координаційний центр; Держфлотінспекція – Головна державна інспекція України з безпеки судноплавства; ІМО – Міжнародна морська організація; МАРС – Морська аварійно-рятувальна служба Мінтрансу; МКУБ – Міжнародний кодекс з управління безпекою ( 995_304 ); МРТ – морський і річковий транспорт; Регістр – Регістр судноплавства України; СУБ – система управління безпекою; СУБС МРТ – система управління безпекою судноплавства на морському і річковому транспорті; СК – судноплавна компанія. 1.7. Визначення У цьому Положенні терміни мають такі визначення: аварійна подія (АП) – аварія, інцидент; аварія – подія, що спричинила: загибель людини або заподіяння їй серйозних тілесних ушкоджень, що сталися внаслідок експлуатації судна або в зв’язку з нею; зникнення людини із судна, що відбулося в результаті невиконання діючих стандартів безпечної експлуатації судна або у зв’язку з експлуатацією судна; загибель судна; залишення судна екіпажем у зв’язку з неможливістю його подальшої безпечної експлуатації; заподіяння значної шкоди судну, що призвела до неможливості його безпечної експлуатації відповідно до діючих стандартів з безпечної експлуатації судна; шкоду довкіллю, яка відбулася внаслідок порушення правил судноплавства; база для стоянки маломірних (малих) суден – суб’єкт господарювання, одним зі статутних напрямів діяльності якого є надання послуг з безпечного утримання маломірних (малих) суден і який утримує і використовує спеціально обладнані для цього гідротехнічні споруди або природні берегові об’єкти, за винятком баз та інших пунктів базування суден флоту рибного господарства; безпека судноплавства (БС) – стан збереження (захищеності) людського здоров’я і життя, довкілля та майна на морі й на внутрішніх водних шляхах; відсутність неприпустимого ризику, пов’язаного з загибеллю або травмуванням людей, заподіянням шкоди довкіллю або матеріальних збитків; вимоги БС – вимоги, встановлені чинним законодавством України (включаючи її міжнародні договори), виконання яких на морському і річковому транспорті дозволяє йому функціонувати без надмірного ризику для життя і здоров’я людей, довкілля і схоронності майна; державний нагляд – виявлення та попередження правопорушень у галузі БС, притягнення винних до відповідальності; документ про відповідність – документ, який у встановленому порядку надається СК, що відповідає вимогам МКУБ; завдання управління – вимоги, які випливають з головної мети управління і підлягають вирішенню для її досягнення; зауваження – констатація факту щодо невідповідності встановленим вимогам, яка підтверджена об’єктивним доказом; значна невідповідність – відхилення від чинних стандартів, що може призвести до серйозної загрози для безпеки персоналу або судна, або створює серйозну небезпеку для довкілля, вимагає прийняття негайних заходів із усунення недоліків, включаючи ситуацію, коли будь-яка вимога з БС не виконується ефективно і систематично; інцидент – випадок, подія, порушення вимог БС при експлуатації судна або у зв’язку з нею, внаслідок чого судно або особа піддається небезпеці, або за результатами якої може бути завдано серйозне пошкодження судну, його конструкції, або завдано шкоди довкіллю; контроль – функція управління, яка полягає у перевірці виконання вимог БС на МРТ з метою отримання інформації про стан виконання вказаних вимог та своєчасного вжиття необхідних заходів; контрольно-наглядові органи з БС – органи та організації, уповноважені згідно з чинним законодавством здійснювати контроль та нагляд; методи управління – сукупність способів та засобів впливу суб’єктів та об’єктів управління для досягнення визначеної мети; Міжнародний кодекс з управління безпекою (МКУБ) ( 995_304 ) – Міжнародний кодекс з управління безпечною експлуатацією суден і запобіганням забрудненню, прийнятий Асамблеєю ІМО, включаючи можливі поправки, які вносяться ІМО; міжнародний рейс – рейс із країни до порту за межами цієї країни та навпаки або виконання рейсів між портами, що розміщені за межами країни; невідповідність – спостережне положення, при якому об’єктивний доказ вказує на невиконання встановленої вимоги; об’єктивний доказ – кількісна або якісна інформація, записи або констатація факту, що стосуються безпеки або наявності і здіснення елемента СУБ, які грунтуються на спостереженні, вимірюванні або іспиті та можуть бути перевіреними; об’єкти управління – елементи структури системи управління та виробничі процеси, на які спрямований вплив функцій управління; оперативне реагування на аварійну подію – комплекс заходів, що здійснюються після виникнення АП на різних рівнях управління з метою оперативної ліквідації та мінімізації її наслідків, об’єктивного розслідування обставин та причин, розробки, вжиття та контролю за виконанням заходів щодо попередження АП надалі; органи управління – органи, установи, організації, підприємства та їх структурні підрозділи, що мають право приймати управлінські рішення в межах своєї компетенції і контролювати виконання прийнятих рішень; призначена особа – працівник СК, відповідальний за організацію робіт із забезпечення БС, з розробки, підтримки та регулярного оновлення СУБ; принципи управління – правила, якими керуються суб’єкти управління і які визначають вимоги до системи, процесу та механізму управління; ревізія – перевірка, яка здійснюється СК, підприємством, установою, організацією з метою встановлення відповідності реальних заходів у галузі БС вимогам СУБ; ризик – імовірність виникнення обставин, що обумовлюють аварійні події; розслідування АП – процес, який проводиться з метою виявлення обставин і визначення причин і факторів, які призвели до АП, і включає збір та аналіз інформації, підготовку висновків та рекомендацій щодо попередження АП, а також, у разі необхідності, підготовку рекомендацій з БС; свідоцтво про управління безпекою – документ, який у встановленому порядку видається судну та засвідчує, що СК здійснює свою діяльність, а її методи управління на борту судна здійснюються відповідно до схваленої СУБ; система управління безпекою (СУБ) – структурована і документована система, яка дозволяє персоналу СК та іншим підприємствам морського і річкового транспорту ефективно провадити її політику в галузі забезпечення безпеки та захисту довкілля; СУБС МРТ – сукупність організаційної структури, діяльності та відповідних ресурсів і методів для формування, здійснення, аналізу і актуалізації державної політики в галузі БС на МРТ; суб’єкти управління – персонал, функціональні служби, структурні підрозділи, спеціально створені органи, які впливають на систему управління з метою забезпечення її функціонування; судно – в цьому Положенні означає самохідну чи несамохідну плавучу споруду, що використовується: для перевезення вантажів, пасажирів, багажу і пошти, для рибного чи іншого морського промислу, розвідки і видобування корисних копалин, рятування людей і суден, що зазнають лиха на морі, буксирування інших суден та плавучих об’єктів, здійснення гідротехнічних робіт чи підйому майна, що затонуло в морі; для несення спеціальної державної служби (охорона промислів, санітарна і карантинна служби, захист моря від забруднення тощо); для наукових, навчальних і культурних потреб; для спорту і відпочинку; судноплавство – плавання суден водними шляхами; за районом плавання відрізняють морське, внутрішнє та змішане судноплавство; крім того, судноплавство відрізняють за функціональною ознакою; судноплавна компанія (СК) або судновласник – у цьому Положенні означає власника судна або будь-яку іншу організацію чи особу, яка прийняла на себе відповідальність за експлуатацію судна і погодилася прийняти на себе усі обов’язки і відповідальність, що покладаються на неї МКУБ, цим Положенням і (або) іншими актами чинного законодавства; технічний нагляд – нагляд за виконанням правил класифікації і побудови суден, інших установлених технічних вимог на суднах і об’єктах берегової інфраструктури МРТ; управління БС на МРТ – система планомірних і цілеспрямованих заходів, у тому числі підготовка, прийняття та реалізація на МРТ управлінських рішень, спрямованих на забезпечення БС; управлінське рішення – процес цілеспрямованого впливу на об’єкт управління, викликаний конкретною ситуацією, який містить заходи та спосіб досягнення мети; фактор ризику – суттєва обставина, яка сприяє виникненню небезпечної ситуації (ризику); функції держави порту – виконання зобов’язань за міжнародними договорами України в галузі судноплавства, які пов’язані з безпечним функціонуванням морських та річкових портів, відкритих для міжнародного судноплавства, контролем за суднами, що заходять до них; функції держави прапора – виконання зобов’язань за міжнародними договорами України в галузі судноплавства стосовно українських суден; функції прибережної держави – виконання зобов’язань за міжнародними договорами України щодо забезпечення безпечних умов судноплавства у територіальному морі, внутрішніх водах або в акваторіях, визначених цими договорами; функції управління – конкретні дії або сукупність дій, які забезпечують досягнення поставленої мети (завдань). 2. Загальні вимоги до СУБС МРТ 2.1. Комплексне управління безпекою транспорту здійснює Міністерство транспорту України (Мінтранс). Управління БС на МРТ здійснює Державний департамент морського і річкового транспорту (Укрморрічфлот). Управління БС на підприємстві, в установі, організації МРТ здійснює керівник підприємства, установи, організації. Управління БС на судні здійснює капітан судна (судноводій). 2.2. Управління БС на МРТ має забезпечувати виявлення та оцінку факторів, що впливають на рівень безпеки, включаючи фактори ризику, підготовку, прийняття та реалізацію управлінських рішень, спрямованих на забезпечення належного рівня БС. 2.3. Управлінські рішення розрізняються за: часом управління – на стратегічні, тактичні, оперативні; ступенем участі спеціалістів – на індивідуальні, колективні, колегіальні; змістом управлінського процесу – на організаційні та технічні. 2.4. Прийняття управлінських рішень – це процес, який складається з трьох етапів: підготовки рішення, яке включає виявлення та аналіз управлінської ситуації; прийняття рішення, яке складається з оцінки альтернативних варіантів і вибору єдиного рішення; реалізації рішення. 2.5. Фактори, що впливають на рівень БС, умовно підрозділяють на три основних групи: технічні, організаційні, психофізіологічні. До основних факторів, які прямо або непрямо впливають на рівень БС і на імовірність АП у судноплавстві, належать такі. 2.5.1. Фактори, пов’язані з окремими особами: здатність, навички, знання (підсумки підготовки та досвід); індивідуальні особливості особи (розумовий і емоційний стан); фізичний стан (придатність за станом здоров’я, вживання наркотиків і алкоголю, втома); обов’язки, пов’язані із діями до, під час і після АП; психологічна установка. 2.5.2. Організація на судні: розподіл завдань і обов’язків; склад екіпажу (національність, компетентність); рівень укомплектованості екіпажем; робоче навантаження (складність завдань); час роботи та відпочинку; процедури та постійно діючі накази; зв’язок (зовнішній та внутрішній); управління і контроль на судні; організація підготовки і навчань на судні; взаємодія, включаючи управління ресурсами; планування (рейсів, вантажоперевезень, технічного обслуговування). 2.5.3. Умови праці і побуту на судні і на березі: рівень автоматизації; ергономічність конструкції робочих і жилих приміщень, приміщень для відпочинку, обладнання (устаткування); адекватність побутових умов; можливість відпочинку; адекватність харчування; рівень качки судна; вібрація, підвищена (понижена) температура і шум. 2.5.4. Фактори, пов’язані із судном: конструкція; стан технічного обслуговування; обладнання (наявність, надійність); характеристики вантажу, включаючи кріплення, обробку і догляд; свідоцтва. 2.5.5. Управління на березі: політика СК, підприємства, організації, установи в галузі найму на роботу; політика СК, підприємства, організації, установи і прийняті принципи щодо безпеки (культура, психологічні установки і довіра); прихильність адміністрації в справі забезпечення безпеки; графік відпусток; загальна політика адміністрації; розклад заходів суден СК у порт; контракти та (або) колективні трудові домовленості й угоди; визначення обов’язків; зв’язок між судном і берегом, у тому числі СК. 2.5.6. Зовнішні впливи і довкілля: гідрометеорологічні умови; умови переходу і заходу в порт (служби руху суден, лоцмани та інші); інтенсивність руху суден; льодова обстановка; організації, які представляють власників судна і судновий персонал; правила, огляди і перевірки (міжнародні, національні, портові, з боку класифікаційних товариств та інші). 2.6. СК та інші підприємства, установи, організації МРТ на підставі цього Положення розробляють і впроваджують СУБ. Відповідальність за функціонування СУБ при цьому покладається на перших керівників СК, підприємств, установ, організацій, які здійснюють управління БС. СК, до суден якої застосовується глава IX СОЛАС 74 ( 995_251 ), під час розробки, впровадження і підтримки СУБ керується МКУБ і цим Положенням. 2.7. До основних принципів забезпечення БС належать: пріоритет інтересів БС над господарськими та відомчими інтересами; верховенство права у вирішенні конкретних завдань з БС; додержання балансу інтересів громадян, суб’єктів господарювання, державних органів, їх взаємна відповідальність у питаннях забезпечення БС; чітке розмежування завдань, повноважень та відповідальності на всіх рівнях СУБС МРТ. 2.8. Загальними принципами організації роботи СУБС МРТ є: принцип системності – передбачає, що організація робіт повинна охоплювати всі складові системи, мати узгодженість між складовими, постійний та упорядкований характер; принцип попередження – передбачає, що діяльність має носити попереджувальний характер, спрямований на своєчасне виявлення та усунення негативних факторів, що можуть призвести до АП; принцип колективізму – передбачає участь усіх працівників підприємства, установи, організації в роботі із забезпечення БС згідно зі своїми функціональними обов’язками; принцип інформованості – передбачає, що здійснення заходів з БС базується на максимальній інформованості кожного працівника про негативні і позитивні фактори впливу; принцип виявлення та усунення причин – передбачає проведення профілактичної роботи, спрямованої на усунення виявлених недоліків; принцип адекватності – передбачає відповідність заходів із забезпечення безпеки реальним та потенційним загрозам; принцип відповідальності – передбачає усвідомлення кожним працівником його відповідальності за конкретні питання, що визначають БС. 3. Завдання та функції СУБС МРТ 3.1. Головною метою СУБС МРТ є забезпечення безпечного функціонування МРТ і попередження АП. 3.2. Головними завданнями СУБС МРТ є: забезпечення безпечної експлуатації суден, безпеки суднового персоналу, пасажирів, схоронності вантажів, запобігання забрудненню довкілля із суден; забезпечення належного стану шляхів руху суден, функціонування берегових об’єктів МРТ та безпеки берегового персоналу; забезпечення пошуку і рятування людей та суден на морі, ліквідація небезпечних забруднень морського середовища. 3.3. СУБС МРТ також має розв’язувати такі завдання: організацію управління безпечною експлуатацією суден та запобігання забрудненню довкілля із суден; контроль та нагляд за БС; укомплектування суден кваліфікованими екіпажами, організацію несення вахти, праці та відпочинку; організацію навігаційно-гідрографічного та гідрометеорологічного забезпечення БС; інформаційне забезпечення судноплавства зі своєчасним сповіщенням про зміну навігаційної і гідрометеорологічної обстановки та загрозу безпеці судноплавства; організацію лоцманського та льодового проведення суден, регулювання руху суден; організацію морських систем радіозв’язку, зв’язку на внутрішніх водних шляхах; забезпечення надійного зв’язку у разі виникнення АП та під час ліквідації її наслідків; створення нормативно-правової бази БС шляхом адаптації національного законодавства до міжнародних стандартів з питань БС, розробки та впровадження норм і правил національного законодавства, які регламентують судноплавство; розробку та виконання програм підвищення рівня БС; розслідування АП, аналіз, розробку та впровадження відповідних заходів попередження; належне реагування сил і засобів з пошуку, рятування та ліквідації небезпечних забруднень довкілля із суден у морській зоні відповідальності України; забезпечення безпеки експлуатації гідротехнічних та інших споруд, які використовуються для потреб судноплавства; ліцензування господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів морським і річковим транспортом; сертифікація СК, суден, інших об’єктів управління; забезпечення належного вирішення інших завдань з БС відповідно до зобов’язань України за її міжнародними договорами у сфері судноплавства. 3.4. До функцій СУБС МРТ належать: 3.4.1. Організація роботи, яка передбачає: визначення суб’єктів та об’єктів управління БС; встановлення функціональних обов’язків структурних підрозділів та посадових осіб з питань БС на всіх рівнях управління та виробництва; регламентацію діяльності керівників та посадових осіб; нормативне забезпечення управління БС. 3.4.2. Інформування про стан БС, яке складається з: передачі інформації в установленому порядку; отримання та цільового збирання інформації про стан БС; обліку та систематизації інформації; аналізу показників аварійності та стану БС; підготовки висновків і відповідних пропозицій. 3.4.3. Оперативне реагування на виникнення АП та розслідування обставин та причин АП, яке складається з: отримання інформації про АП; попередньої оцінки та класифікації АП; організації та проведення пошукових та аварійно-рятувальних робіт; розслідування АП; оцінки стану безпеки на об’єктах управління, де сталися АП; аналізу, обліку та передачі інформації про АП; підготовки і впровадження заходів попередження. 3.4.4. Планування та виконання робіт, яке включає: розробку та вжиття заходів (програм) з підтримки та підвищення рівня БС і попередження АП; організацію виконання (реалізації) прийнятих заходів (програм); супроводження (контроль) на всіх етапах виконання заходів (програм); аналіз та оцінку результатів, прийняття в установленому порядку результатів виконаних заходів (програм). 3.4.5. Спеціальні функції, які включають: підтвердження відповідності; сертифікацію суден, СК, плавскладу, окремих елементів берегової інфраструктури МРТ; ліцензування окремих видів діяльності. 3.4.6. Розповсюдження і обмін інформацією з питань БС, яка здійснюється шляхом: використання засобів масової інформації; проведення днів, тижнів, місячників безпеки; проведення конференцій, семінарів, нарад; здійснення роз’яснювальної роботи. 3.4.7. Контрольні та наглядові функції, які включають: постійний контроль функціонування СУБС МРТ; державний нагляд над станом БС на МРТ; планові перевірки за затвердженими графіками; позапланові (позачергові) перевірки; комплексні перевірки; цільові перевірки. 3.4.8. Функція підготовки та реалізації управлінських рішень, яка складається з: підготовки рішення; прийняття рішення; реалізації рішення; контролю над процесом реалізації рішення. 4. Структурно-функціональна схема управління БС на МРТ 4.1 Центральним органом виконавчої влади у галузі транспорту є Мінтранс. Урядовим органом державного управління у галузі морського і річкового транспорту є Укрморрічфлот. Управління здійснюють також об’єднання, підприємства, установи та організації, що приймають управлінські рішення в межах своєї компетенції та контролюють їх виконання. 4.2 Суб’єкти і об’єкти управління 4.2.1 Організацію управління у сфері БС покладено на Мінтранс, Укрморрічфлот, керівників підприємств, установ та організацій МРТ. 4.2.2 Для організації роботи з забезпечення БС на всіх рівнях управління створюються відповідні служби або призначаються відповідальні особи. 4.2.3 Об’єкти управління До об’єктів управління СУБС МРТ належать такі підприємства, установи, організації МРТ: українські СК; українські морські і річкові судна; морські і річкові порти та термінали України; бази для стоянки маломірних (малих) суден; підприємства, що утримують та обслуговують судноплавні шляхи, інші гідротехнічні та інженерні споруди об’єктів водного транспорту; лоцманські служби; служби і пости регулювання руху суден; гідрографічні підприємства (установи); морські та річкові аварійно-рятувальні служби, підрозділи; підприємства морського зв’язку та зв’язку на внутрішніх водних шляхах; навчальні заклади, інші установи з навчання, підготовки та перепідготовки плавскладу та берегових фахівців МРТ; інші підприємства, організації, установи, діяльність яких пов’язана із забезпеченням БС. Крім того, СУБС МРТ охоплює: плавсклад українських морських і річкових суден; пасажирів і вантажі, які перевозяться українськими суднами; працівників портових та берегових служб МРТ; іноземні морські і річкові судна та їх екіпажі, під час їх перебування в територіальному морі і внутрішніх водах України. 5. Організація роботи 5.1 Управління здійснюється шляхом: визначення мети і планування діяльності із забезпечення БС; підготовки управлінського персоналу, пов’язаного із забезпеченням БС на МРТ; постійного цілеспрямованого виявлення факторів впливу на рівень БС, їх аналізу, розробки і прийняття відповідних управлінських рішень; організації і координації виконання управлінських рішень, контролю обліку результатів; корегування мети і планів здійснення діяльності із забезпечення безпеки судноплавства. 5.2 Інформація про виявлені відхилення від вимог БС та АП надходить в органи управління для аналізу або розслідування, прийняття управлінських рішень та контролю за їх виконанням. 5.3 Функціональні обов’язки суб’єктів і об’єктів управління 5.3.1 Мінтранс, Укрморрічфлот виконують покладені них функції та завдання в галузі БС відповідно до Закону України “Про транспорт” ( 232/94-ВР ), Кодексу торговельного мореплавства ( 176/95-ВР ), положень про ці органи та інших актів чинного законодавства. Підтвердження відповідності, акредитація, сертифікація та ліцензування на МРТ здійснюються відповідно до законів України, актів Кабінету Міністрів України, нормативних актів Мінтрансу України, Держпідприємництва України, Держспоживстандарту України. 5.3.2 Відповідальність за організацію і контроль виконання робіт з БС в Укрморрічфлоті покладається на одного із заступників директора. Для організації роботи із забезпечення БС в Укрморрічфлоті створюється спеціальний підрозділ (управління). 5.3.3 Функціональні вимоги до СК з БС (включаючи вимоги до СУБ) встановлюються МКУБ, цим Положенням (додатки 1 і 2) та іншими актами чинного законодавства. 5.3.4 Функціональні вимоги до баз для стоянок маломірних (малих) суден установлюються цим Положенням (додаток 3) та іншими актами чинного законодавства. 5.3.5 Функціональні вимоги до морських портів установлюються Кодексом торговельного мореплавства ( 176/95-ВР ) та іншими актами чинного законодавства. Функціональні вимоги до річкових портів установлюються цим Положенням (додаток 4) та іншими актами чинного законодавства. 5.3.6 Функціональні вимоги до судноплавних шлюзів установлюються цим Положенням (додаток 5) та іншими актами чинного законодавства. 5.3.7 Функціональні вимоги до інших об’єктів управління (підприємств, установ, організацій МРТ) установлюються цим Положенням та іншими актами чинного законодавства. 5.3.8 Відповідальність за організацію робіт із забезпечення БС, стан БС, функціонування СУБ, профілактичну роботу із попередження АП покладена на перших керівників об’єктів управління СУБС МРТ. На суднах ця відповідальність покладається на капітана (судноводія), в портах – на начальника порту. 5.3.9 У положеннях про структурні підрозділи на всіх рівнях управління та виробництва, в посадових інструкціях працівників, які беруть участь у роботі з питань забезпечення БС, у контрактах з керівниками державних підприємств, організацій, установ мають бути зазначені конкретні обов’язки, права і відповідальність з питань БС. 5.3.10 Функціональні обов’язки посадових осіб з безпеки судноплавства підлягають перегляду: один раз на 5 років; у разі зміни актів чинного законодавства, якими встановлені вимоги з БС; за рішенням або на вимогу органів управління СУБС МРТ у межах їх компетенції; у випадках значної зміни структури або напрямків діяльності об’єкта управління; в інших випадках, коли це вимагається СУБ. 5.4 Нормативне забезпечення 5.4.1 Законодавство з питань БС складається з Конституції України ( 254к/96-ВР ), законів України, міжнародних договорів, стороною яких є Україна, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, інших законодавчих і нормативних актів. 5.4.2 Нормативно-правові акти Мінтрансу з питань БС підлягають перегляду у разі внесення змін до чинного законодавства. Перегляд нормативно-технічних актів з БС здійснюється: за рекомендацією комісій з безпеки транспорту або комісій, створених для розслідування АП; за пропозиціями контрольно-наглядових органів; за результатами здійснення аналізу (самооцінки) з виконання функцій держави прапора, держави порту і прибережної держави, які Укрморрічфлот організовує з урахуванням рекомендацій ІМО. Перегляд нормативних актів організовуються Укрморрічфлотом. 5.5 Інші питання організації робіт 5.5.1 Завдання, покладені на посадових осіб Укрморрічфлоту в галузі забезпечення БС, затверджуються наказом Укрморрічфлоту і вносяться до Основних показників особистої участі посадових осіб у проведенні заходів із забезпечення БС (додаток 6). Контроль за виконанням цих завдань здійснюється заступником директора Укрморрічфлоту, який відповідає за організацію і контроль виконання робіт з БС. 5.5.2 Перелік завдань для керівного складу, відповідальних осіб, працівників відповідних служб забезпечення БС затверджується керівниками підприємств, установ і організацій (додаток 6). 5.5.3 Для попередження АП та забезпечення системності в роботі з питань безпеки на МРТ проводяться спеціальні дні безпеки: на підприємствах, в установах і організаціях – не рідше одного разу на місяць; в Укрморрічфлоті – не рідше одного разу на квартал. 5.5.4 Перед проведенням дня безпеки видається наказ, в якому: вказуються підприємства, організації, установи або структурні підрозділи, які підлягають перевірці; призначається склад комісії з перевірки і термін її роботи; у за( Джеpeло – http://zakon1.rada.gov.ua ) 7.2.10 Розслідування АП, які за первинною інформацією відносяться до аварій, проводиться в залежності від їх наслідків: 7.2.10.1 У випадку подій, у яких загинули або пропали безвісти 10 і більше осіб, або травмовано більше 50 осіб, загинули вищі посадові особи держави, – комісією Мінтрансу, яку очолює Міністр транспорту України, якщо не було пр