3 3 Правила написання тексту

Міністерство освіти і науки України Вінницький національний технічний університетМЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИщодо оформлення курсових проектів і робіт для студентів всіх спеціальностейВінниця ВНТУ 2010Зміст1 Структура ДП (МДР)…………………………………………………………………………..3 2 Основні положення для оформлення пояснювальної записки та графічної частини………………………………………………………………………….43 Оформлення і зміст ПЗ………………………………………………………………………..73.1 Загальні вимоги………………………………………………………………………………..7 3.1.1 Заголовки………………………………………………………………………………………93.1.2 Нумерація……………………………………………………………………………………..93.1.3 Правила написання тексту……………………………………………………………11 3.2 Титульний аркуш……………………………………………………………………………12 3.3 Індивідуальне завдання…………………………………………………………………..12 3.4 Зміст………………………………………………………………………………………………13 3.5 Анотація…………………………………………………………………………………………13 3.6 Вступ……………………………………………………………………………………………..143.7 Основна (технічна) частина…………………………………………………………….143.7.1 Правила нумерації рисунків, таблиць і формул ……………………………143.7.2 Оформлення посилань…………………………………………………………………143.7.3 Оформлення формул……………………………………………………………………153.7.4 Оформлення рисунків………………………………………………………………….16 3.7.5 Оформлення таблиць……………………………………………………………………173.8 Висновки………………………………………………………………………………………..19 3.9 Список використаної літератури. Форми запису………………………………20 3.10 Додатки………………………………………………………………………………………..21 3.10.1 Технічне завдання………………………………………………………………………214 Оформлення графічної частини………………………………………………………….224.1 Загальні положення…………………………………………………………………………224.2 Типи схем……………………………………………………………………………………….23 4.3 Правила виконання електричних схем……………………………………………..23 4.3.1 Схема електрична структурна……………………………………………………….23 4.3.2 Схема електрична функціональна…………………………………………………24 4.3.3 Схема електрична принципова……………………………………………………..25 4.3.4 Схема електрична з´єднання…………………………………………………………27 4.3.5 Схема підключення, загальна схема та схема розташування………….28 4.3.6 Креслення друкованих плат………………………………………………………….29 4.3.7 Схема розташування…………………………………………………………………….30 4.4 Правила виконання схем автоматизації……………………………………………30 4.4.1 Схема автоматизації структурна……………………………………………………30 4.4.2 Схема автоматизації функціональна………………………………………………31 4.4.3 Схема автоматизації принципова…………………………………………………..32 4.5 Правила виконання креслень …………………………………………………………..32 4.5.1 Складальне креслення пристрою……………………………………………………32 4.5.2 Робочі креслення деталей……………………………………………………………..33 4.6 Правила виконання схем програм……………………………………………………33 Додаток А (обов’язковий) Зразок заповнення аркуша технічного завдання……………………………………………………………………………..35 Додаток Б (обов’язковий) Титульний аркуш до дипломного проекту…….36 Додаток В (обов’язковий) Титульний аркуш до курсової роботи…………..37 Додаток Г (обов’язковий) Зразок індивідуального завдання до курсового проекту………………………………………………………………38 Додаток Д (обов’язковий) Зразок індивідуального завдання до курсової роботи………………………………………………………………….39 Додаток Е (довідниковий) Приклад заповнення першої сторінки змісту………………………………………………………………………………….40 Додаток Ж (обов’язковий) Перелік елементів……………………………………….41^ 1 Структура КП (КР)За змістом КП або КР повинні відпові­дати індивідуальному завданню на курсове проектування. КП (КР) містять у собі ряд обов’язкових складо­вих частин, перелік яких та вимоги до яких конкретизуються керівником відповідно до профілю дисципліни. Кожну складову частину необхідно починати з нового аркуша. Порядок подання обов’язкових складових частин КП (КР) і їх рекомендований обсяг: а) пояснювальна записка (ПЗ): 1) титульний аркуш ПЗ; 2) індивідуальне завдання на КП (КР); 3) зміст; 4) анотація 1; 5) вступ 1-3; 6) основна (технічна) частина (її розділи): 30-50; – аналіз існуючих методів вирішення поставленої задачі; – вибір принципу дії системи (приладу) чи обґрунтування методик; – розробка структурної і (або) функціональної схеми; – розробка електричної принципової схеми; – конструктивно-технологічний розділ; – експериментальні дослідження; – метрологічні характеристики; – алгоритмічне та програмне забезпечення; 7) висновки; 8) література; б) додатки; в) графічна частина. Примітки 1 Наведені заголовки основної (технічної) частини є рекомендо-ваними для КП. Основна частина КР повинна мати аналітично-розрахунковий характер. 2 Дозволяється вводити нові частини за вказанням керівника. 3 Кожний розділ ПЗ може складатися з підрозділів, пунктів, підпунктів і т.д. Обсяг ПЗ повинен складати 30-50 стор. машинописного тексту на аркушах фор­мату А4, причому об’єм технічної частини повинен складати не мен­ше 70 % всієї записки. ^ 2 Основні положення щодо оформлення пояснювальної записки та графічної частиниОсновні положення встановлюють форму, розміри, розміщення та порядок заповнення основних документів в КП (КР) і повністю відповідають вимогам діючих стандартів до конструкторської документації. Пояснювальна записка (ПЗ) та графічна частина до КП (КР), як і будь-яка конструкторська документа­ція, до якої можуть входити текстові, схемні, програмні та інші документи, оформляються на аркушах білого паперу певних розмірів, які називаються „формати”.2.1 Міждержавний стандарт ГОСТ 2.301-68 встановлює такі ос­новні формати, які можуть бути використані при оформленні ПЗ та інших документів: – АІ = 841 · 594 мм  3,0 мм; – А2 = 420 · 594 мм  2,0 мм; – А3 = 420 · 297 мм  2,0 мм; – А4 = 210 · 297 мм  2,0 мм.2.2 Графічна частина виконується лініями, які мають відповідну товщину і форму (міждержавний стандарт ГОСТ 2.303-68).2.3 Всі надписи на схемах, графіках та інших документах, якщо вони виконуються вручну, повинні виконуватись креслярським шриф­том чорним кольором згідно з міждержавним стандартом ГОСТ 2.304-85. 2.4 На документах КП всіх форматів, незалежно від їх орієнтації, повинна бути рамка робочого поля документа, яку виконують суцільною товстою лінією, відступаючи від лівого краю аркуша – 20 мм, від інших – 5 мм. 2.5 Всі документи КП повинні мати основний напис і додаткові графи до нього, за винятком титульного аркуша, індивідуального завдання та окремих додатків. Форма, розміри, зміст і порядок заповнення основного напису і додаткових граф до нього викладені в міждержавному стандарті ГОСТ 2.104-68, в якому наведені три форми основного напису: – форма 1 (55 · 185 мм) – для перших аркушів схем; – форма 2 (40 · 185 мм) – для перших аркушів текстових документів; – форма 2а (15 · 185 мм) – для наступних аркушів схем і текстових документів. Розміщують основний напис унизу справа рамки робочого поля. Порядок заповнення граф основного напису: – в графі 1 симетрично до тексту вказують найменування виробу, яке записують в називному відмінку однини, ставлячи на першому місці іменник, (Генератор імпульсний). Нижче записують найменування документа шрифтом меншого розміру (Схема електрична принципова). Знак переносу не використовують і в кінці найменувань крапку не ставлять; – в графі 2 вказують позначення документа (див.п.4.6) відповідно до рекомендацій ВНТУ; – в графі 3 вказують позначення матеріалу деталі (цю графу заповнюють тільки на кресленнях деталей); – в графі 4 вказують літеру згідно з міждержавним стандартом ГОСТ 2.105-68, яка відповідає стадії розробки документа, наприклад: ескізний проект – Е, технічний проект – Т, навчальний проект – Н; – в графі 5 вказують масу виробу в кілограмах без одиниці вимірювання (кг), якщо одиниця вимірювання інша, то пишуть; – в графі 6 вказують масштаб (для схем не вказується): 1) натуральна величина 1:1; 2) масштаби зменшення – 1:2, 1:2.5, 1:4, 1:5, 1:10; 3) масштаби збільшення – 2:1, 2.5:1, 4:1, 5:1, 10:1; – в графі 7 вказують порядковий номер аркуша (на документах, які складаються тільки з одного аркуша дану графу не заповнюють); – в графі 8 вказують загальну кількість аркушів в документі; – в графі 9 – індекс підприємства, розробника (^ ВНТУ, група ІАМ-04); – в графі 10 – характер роботи того, хто підписує документ. В КП – Розробив, Перевірив, Нормоконтроль. В КР – підпис нормоконтролера відсутній; – в графах 11, 12 – прізвища (без скорочення) та підписи (ручкою з пастою чорного кольору) осіб, які підписують документ; – в графі 13 – дата підписання документа; – графи 14 … 18 – для внесення змін відповідно до міждержавного стандарту ГОСТ 2.503-74. Додаткові графи (19-25), розміщують зліва за межами рамки робочого поля (в КП ці графи не заповнюють). Додаткова графа 26 має розміри 70 х 14 мм. В цій графі вказують позначення документа. Для форматів А4 і більших, розміщених горизонтально, дану графу повертають на 180° та розміщують в лівому верхньому куті рамки. Для форматів більше А4 і розміщених вертикально графу повер­тають на 90° проти годинникової стрілки і розміщують в правому верхньому куті рамки.2.6 Кожний документ повинен мати своє унікальне позначення. Позначення документів вказують на титульних аркушах, в основних написах або при посиланні на той чи інший документ. Для КП (КР) найбільш доцільною є предметна система умовних позначень, яка має таку структуру: ХХ-ХХ.ХХХ.ХХХ.ХХ.ХХХ.ХХ 1 2 3 4 5 6 де 1 (ХХ-ХХ) – числовий шифр кафедри, прийнятий у ВНТУ (нап-риклад, кафедра метрології та промислової автоматики має шифр 8-03); 2 (ХХ / ХXX) – КП чи КР; 3 (XXX) – порядковий номер затвердженої теми КП (КР) в наказі; 4 (XX) – позначення складальних одиниць (від 01 до 99); 5 (XXX) – три символи для позначень простих складальних одиниць, що входять в основні складальні одиниці об’єкта КП, записані в специфікації складального креслення об’єкта (використовується один знак зліва від 1 до 9), і порядкових номерів оригінальних деталей (два останніх знаки справа від 01 до 99); 6 (XX) – код неосновного конструкторського документа (СК, ПЗ, КЗ, Е1, Е2, ЕЗ тощо). Для схем позначення вибираються таким чином: а) види схем: 1) автоматизації – А; 2) гідравлічна – Г; 3) електрична – Е; б) типи схем: 1) структурна – 1; 2) функціональна – 2; 3) принципова – 3; 4) з’єднання – 4; 5) підключення – 5; 6) загальна – 6; 7) розташування – 7; 8) інші – 8; 9) об’єднана – 0. Наприклад, для схеми електричної принципової – Е3. Приклади позначень: 08-29.ДП.015.00.000 – специфікація складального креслення об’єкта дипломного проектування (основний конструкторський документ); 08-29.ДП.015.00.000 ПЗ – пояснювальна записка; 08-29. ДП.015.00.000 КЗ – принципова кінематична схема об’єкта, розробленого за темою проекту; 08-29.ДП.015.01.000 – специфікація основної складальної одиниці; 08-29.ДП.015.01.000 СК – складальне креслення основної складаль-ної одиниці; 08-29.ДП.015.01.100 – специфікація простої складальної одиниці, що входить в основну; 08-29.ДП.015.01.100 СК – складальне креслення простої складальної одиниці; 08-29.ДП.015.00.001 – креслення деталі, що входить безпосередньо в складальне креслення об’єкта дипломного проектування; 08-29.ДП.015.01.001 – креслення деталі, що входить в основну складальну одиницю; 08-29.Д1.015.01.101 – креслення деталі, що входить в просту складальну одиницю. Принципові схеми об’єкта дипломного проектування чи його складо-вих частин обов’язково повинні мати перелік елементів, який у вигляді таблиці, оформленої згідно з вимогами відповідного стандарту, розміщу-ється над основним написом принципової схеми або випускається як самостійний документ. При наведенні переліку елементів як самостійного документа його умовний шифр складається із шифру схеми з добавлянням перед позначенням неосновного конструкторського документа літери П, наприклад, для кінематичної схеми – 08-29.ДП.015.00.000 ПКЗ (…ПЕЗ – для схеми електричної принципової і т.п.). Перелік елементів записують в специфікацію складального креслення об’єкта дипломного проектування після схеми, до якої він випущений, і розміщують в додатках ПЗ. Схеми з’єднань (монтажні) об’єкта дипломного проектування або його складових частин обов’язково повинні мати таблицю з’єднань, яка може розміщуватись над основним написом схеми або випускатись як самостійний документ. Шифр таблиці з’єднань при наведенні її як самостійного документа складається із шифру схеми з’єднань з добавлянням перед позначенням неосновного конструкторського документа літери Т, наприклад, для гідравлічної схеми з’єднань – 08-29.ДП.015.00.000 ТГ4. Таблицю з’єднань записують в специфікацію після схеми, до якої вона випущена.3 Оформлення і зміст ПЗ^ 3.1 Загальні вимогиПЗ до КП оформляють відповідно до вимог міждержавного стандар-ту ГОСТ 2.105-95, а ПЗ до КР – відповідно до стандарту ДСТУ 3008-95. Текст оформляють засобами комп’ютерної техніки (машинописним способом) через 1,5 міжрядкових інтервала з висотою букв не менше 2,5 мм (наприклад, текстовий редактор Word, шрифт – №14) без виділення по тексту або підкреслення.^ ВИКОРИСТОВУВАТИ КСЕРОКОПІЇ (СКАНУВАННЯ) – СУВОРО ЗАБОРОНЕНО! Тільки в оглядовій частині проекту (роботи) допускаються чіткі відредаговані копії українською мовою. Друкарські помилки, описки та графічні неточності можна виправ-ляти зафарбуванням білим коректором в кількості не більше двох помилок на одній сторінці і нанесенням на тому ж місці тексту машинописним способом або чорнилом, тушшю, пастою тільки чорного кольору. В таблиці 3.1 наведена відмінність правил оформлення документів, викладених в стандартах ГОСТ 2.105-95 та ДСТУ 3008-95, які слід враховувати при виконанні ПЗ.Таблиця 3.1 – Відмінність стандартів ГОСТ 2.105-95 та ДСТУ 3008-95 КП – відповідно до ГОСТ 2.105-95 КР – відповідно до ДСТУ 3008-95 1 2 1 ПЗ оформляють на форматах А4, з однієї сторони. Можна також вико-ристовувати більші формати для наведення таблиць або ілюстрацій. 1 Те ж 2 В графі (2) основного напису форм 1, 2, 2а слід вказувати умовне позначення документа 2 Вказується тільки на титульних аркушах 3 Наявність рамок робочого поля та основних написів в ПЗ і кресленнях 3 Відсутні 4 Відступи тексту від рамки: зверху і знизу не менше 10 мм; зліва і справа не менше 3 мм. Абзац – 5 знаків. 4 Відступи від країв аркуша: зверху, знизу і зліва – 20 мм; справа – 10 мм. Абзац – 5 знаків. 5 Нумерація сторінок ПЗ в графі (7) основного напису, починаючи зі змісту 5 Нумерація сторінок в правому верхньому куті, починаючи зі змісту 6 Всі заголовки ПЗ виконують з абзацу малими літерами, починаючи з великої, за винятком змісту і додатків, які виконують посередині рядка 6 Заголовки структурних частин, розділів виконують великими літе-рами посередині рядка, всі інші з абзацу малими літерами почина-ючи з великої. Тільки слово “Додаток” малими літерами з першої великої посередині рядка 7 Примітка – Текст……………………… продовження. Примітки 1 Текст……………………………………. продовження. 2 Текст…………………………………… продовження. 7 Примітка. Текст…………………….. продовження. Примітки: 1. Текст…………………………………. продовження. 2. Текст…………………………………. продовження. Нижче викладені вимоги щодо оформлення КП. Відмінність оформлення КР від оформлення КП указана словами (для КР див.таблицю 3.1).3.1.1 ЗаголовкиНазви складових частин ПЗ чи розділів записують у вигляді заго­ловків. Заголовки повинні бути короткими і відповідати тематиці викла-деного матеріалу. Перенесення слів у заголовках не допуска­ються. Крапку в кінці заголовків не ставлять. Якщо заголовок складається з двох і більше речень, то тоді їх розділяють крапкою. Відстань між заголовком і текстом 3 інтервали, між заголовками – 1,5 інтервала (рисунок 3.1). Не дозволяється залишати заголовок без тексту на попередній сторінці. Всі заголовки ПЗ виконують з абзацу малими буквами починаючи з великої, за винятком змісту і додатків, які виконують посередині рядка (для КР див.таблицю 3.1).3.1.2 НумераціяТитульний аркуш є першою сторінкою ПЗ, яка не нумерується. На інших сторінках порядковий номер вказують в графі 7 основного напису за формами 2 і 2а (для КР див.таблицю 3.1), а загальну кількість аркушів вказують в графі 8 основного напису за формою 2. Заголовки розділів основної частини, підрозділів, пунктів, підпунктів і т.д. нумерують послідовно арабськими цифрами. Номер підрозділу включає номер розділу та порядковий номер підрозділу, розділених крапкою. В кінці номера крапку не ставлять, а пропускають один знак. Пункти, підпункти нумерують аналогічно (рисунок 3.1). Цифри, які вказують номер, не повинні виступати за абзац. Рисунки, таблиці і формули нумерують послідовно арабськими цифрами в межах розділу або додатків (детальніше див. пункт 3.7.1). В тексті документа може наводитись перелік, який рекоменду­ється нумерувати малими буквами українського алфавіту з дужкою або виділяти дефісом перед текстом. Для подальшої деталізації переліку використо-вують арабські цифри з дужкою. Кожну частину переліку записують з абзацу, починаючи з малої букви і закінчуючи крапкою з комою, в кінці останньої ставлять крапку. Приклад:а) текст переліку…………………………………………………………………………….т ^ Перелік деталізації починається з абзацу стосовно основногоа його продовження; б) текст переліку:1) текст переліку подальшої деталізації……………………………………та його продовження;2) . . . ;в) останній перелік. Вступ min 10 ммТекст вступу… (1÷3 стор. Повинен містити: оцінку сучасного стану проблеми, що розглядається, обґрунтування необхідності виконання роботи, оцінку новизни теми і її зв’язок з іншими науковими роботами)… Примітка – Кожний розділ рекомендується починати з нової сторінки.1 Заголовок розділу 1.1 Заголовок першого підрозділу в розділі та його продовженняТекст… Примітка – Допускається розміщувати текст між заголовками розділу і підрозділу, між заголовками підрозділу і пункту.1.1.1 Заголовок першого пункту в першому підрозділіТекст…………………………………………………………………………………………………………………………………………………………….1.1.2 Заголовок другого пункту в першому підрозділі 1.1.2.1 Заголовок першого підпункту в другому пункті першогопідрозділуТекст……………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………… min 10 мм Перенесення слів (знаки переносу) у заголовках НЕ допускаються ^ Крапка в кінці заголовківНЕ ставитьсяАбзац 5 знаківВідстань між заголовками і текстом 3 інтервалиПісля номера крапка НЕ ставитьсяВідстань між заголовками 1,5 інтервалаРисунок 3.1 – Оформлення заголовків і тексту в ПЗПри необхідності пояснення інформації в тексті, таблиці, ілюстрації дозволяєть­ся розміщувати примітки зразу ж за ними, починаючи з абзацу словом “ Примітка – ” чи “ Примітки ”. Одна примітка не нумерується і після слова “Примітка” ста­виться тире. Текст примітки починають в цьому ж рядку з великої літери і про-довжують без абзацу. Якщо приміток кілька, то після слова “Примітки” нічого не ставлять, а записують кожну примітку з абзацу, нумеруючи за порядком арабськими числами. Після номера крапку не ставлять. Текст при­мітки починають з великої літери і продовжують без абзацу. Після кожної примітки ставлять крапку.^ Примітка – Текст приміток дозволяється друкувати через один інтервал.Примітки1 Текст першої примітки……………………………………………………………….. та його продовження.2 Текст другої примітки………………………………………………………………….та його продовження.^ 3.1.3 Правила написання текстуПри написанні тексту слід дотримуватися таких правил: а) текст необхідно викладати обгрунтовано в лаконічному техніч-ному стилі; б) умовні буквені позначення фізичних величин і умовні гра­фічні позначення компонентів повинні відповідати установленим в стандартах. Перед буквеним позначенням фізичної величини повинно бути її пояснення (резистор R, конденсатор С); в) числа з розмірністю слід записувати цифрами, а без розмі­рності словами (відстань – 2 мм, відміряти три рази); г) позначення одиниць слід писати в рядок з числовим значен­ням без перенесення в наступний рядок. Між останньою цифрою числа і позначенням одиниці слід робити пропуск (100 Вт, 2 А); д) якщо наводиться ряд числових значень однієї і тієї ж фі­зичної величини, то одиницю фізичної величини вказують тільки після остан-нього числового значення (1,5; 1,75; 2 мм); е) позначення величин з граничними відхиленнями слід запису­вати так: 100 ± 5 мм; ж) буквені позначення одиниць, які входять в добуток, роз­діляють крапкою на середній лінії (·); знак ділення замінюють похилою рискою (/); и) порядкові числівники слід записувати цифрами з відмінко­вими закінченнями (^ 9-й день, 4-а лінія); при кількох порядкових числівниках відмінкове закінчення записують після останнього (3,4,5-й графіки); кількісні числівники записують без відмінкових закінчень (на 20 аркушах); не пишуть закінчення в датах (21 жовтня) та при римських числах (XXI століття); к) скорочення слів в тексті не допускаються, крім загально­прийнятих в українській мові і установлених в стандарті ГОСТ 2.316-68, а також скорочень, які прийняті для надписів на виробі (в тексті вони повинні бути виділені великим шрифтом: ON, OFF), а якщо надпис складається з цифр або знаків, то в лапках. Лапками також виділяють найменування команд, режимів, сигналів (“Запуск”); л) не дозволяється: – допускати професійних або місцевих слів і виразів (техні­цизмів); – після назви місяця писати слово “місяць” (не “в травні місяці”, а “в травні”); – використовувати вирази: “цього року”, “минулого року”, слід писати конкретну дату “в червні 2008 року”; – використовувати позначення одиниць фізичних величин без цифр, необхідно писати повністю: “кілька кілограмів” (за винятком оформлення таблиць і формул); – з’єднувати текст з умовним позначенням фізичних величин за допомогою математичних знаків (не “швидкість = 5 км/год”, а ”швидкість дорівнює 5 км/год”, не “температура дорівнює – 5° С”, а “температура дорівнює мінус 5С ”); – використовувати математичні знаки , o, №, %, sin, cos, tg, log та ін. без цифрових або буквених позначень. В тексті слід писати словами “нуль”, “номер”, “логарифм” і т.д.; – використовувати індекси стандартів (ДСТУ, СТП) без реєстра-ційного номера.^ 3.2 Титульний аркушТитульний аркуш є першою сторінкою пояснювальної записки КП (КР), яка не нумерується. Згідно з діючим стандартом на текстову конструкторську документацію (ГОСТ 2.105-95, ДСТУ 3008-95) та з врахуванням вимог навчального закладу відповідно до профілю спеціаль-ності в додатках Б і В наведені зразки титульних аркушів.^ 3.3 Індивідуальне завданняІндивідуальне завдання на КП чи КР видається на спеціальному бланку кафедри (додатки Г і Д). Заповнюється і підписується керівником КП (КР). Розташовується за титульним аркушем ПЗ. В загальну кількість аркушів не входить. В завданні формулюють тему проекту (роботи), вказують вихід­ні дані, перелік питань, що належить розроби­ти, перелік графічного чи розрахункового матеріалу, який необхідно подати в результаті розробки. Вказується дата попереднього захисту проекту (роботи). На основі індивідуального завдання студентом у взаємодії з керів-ником проекту може розроблятися технічне завдання (ТЗ), яке розташовується у першому додатку ПЗ.3.4 ЗмістЗміст розташовують після індивідуального завдання, починаючи з нової сторінки із заголовком “Зміст” по середині рядка. До змісту включають всі заголовки (без змін) структурних частин, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів (якщо вони мають заголовки) і додатків з зазначенням сторінок, на яких вони розміщені. Зміст за нумерацією ПЗ є другою сторінкою, на якій виконують основний напис за формою 2, на наступних – за формою 2а (для КР див.таблицю 3.1). Додатки можуть мати іншу форму. Основний напис слід подавати українською мовою. Нумерацію на даній і на наступних сторінках проставляють в основному написі (для КР див.таблицю 3.1). Нумерація сторінок повинна бути наскрізною. Приклад оформлення змісту наведений нижче і в додатку Е. ЗмістАнотація…………………………………………………………………………………………4Вступ……………………………………………………………………………………………..5 Заголовок першого розділу………………………………………………………….7 1.1 Заголовок першого підрозділу першого розділу…………………………..71.2 Заголовок другого підрозділу першого розділу…………………………..152 Заголовок другого розділу…………………………………………………………..202.1 Заголовок першого підрозділу другого розділу………………………….202.1.1 Заголовок першого пункту першогопідрозділу другого розділу……………………………………………………………..20 Заголовок другого підрозділу другого розділуі т.д………………………………………………………………………………………………29Висновки………………………………………………………………………………………45Література…………………………………………………………………………………46Додаток А (вид додатка) Найменування першого додатка…………………………………………………………………….47Додаток Б (вид додатка) Найменування другогододатка і т.д……………………………………………………………..483.5 АнотаціяАнотацію державною мовою виконують після змісту з нової прону-мерованої сторінки із заголовком “Анотація” з абзацу (для КР див.таблицю 3.1). Текст анотації (не більше 0,5 с.) має бути стислим, інформативним і містити відомості, які характеризують виконаний КП (КР).3.6 Вступ Вступ виконують з нової пронумерованої сторінки із заголовком “Вступ” з абзацу (для КР див.таблицю 3.1). Текст вступу (1 – 3 стор.) повинен містити постановку проблеми у загальному вигляді, короткий аналіз сучасного стану вирішення проблеми, обгрунтування необхідності виконання роботи, призначення КП (КР), оцінку новизни теми, висвітлювати питання актуальності і значення розробки. У вступі і далі по тексту не дозволяється використовувати скорочені слова, терміни, крім загальноприйнятих.^ 3.7 Основна (технічна) частинаОсновна (технічна) частина проекту містить усі необхідні ро­зробки та обгрунтування прийнятих рішень, які супроводжуються ві­дповідними розрахунками (в тому числі з допомогою ЕОМ), рисунками, таблицями, посиланнями на літературні джерела, результатами власних експеримен-тальних та теоретичних досліджень. Структурними елементами основної частини є розділи, підроз­діли, пункти, підпункти, переліки та примітки.^ 3.7.1 Правила нумерації рисунків, таблиць і формул Всі рисунки, таблиці і формули нумерують в порядку появи їх в тексті подвійною нумерацією в межах розділу (додатка) арабськими цифрами. Першим числом в нумерації ставиться номер розділу (додатка), за ним через крапку ставиться порядковий номер рисунка, таблиці або формули в розділі (додатку). Нумерація рисунка починається із слова „Рисунок” (Рисунок 2.1 – …). Нумерація таблиці починається із слова „Таблиця” (Таблиця 4.2 – …). Нумерація формул вказується в круглих дужках (5.3) з правої сторони, в кінці рядка, на рівні закінчення формули. В додатках до порядкового номера рисунка, таблиці або формули добавляється номер додатка (буква). Наприклад: Рисунок Б.1 -…, Таблиця В.2 -…, (Д.3).^ 3.7.2 Оформлення посиланьПосилання необхідно виконувати за такими формами: – на літературу. Посилання на літературні джерела наводять в квадратних дужках [1], вказуючи порядковий номер за списком. Нумерація посилань повинна починатися з одиниці і далі за порядком; – на формули. “… в формулі (5.2) ”; “… в формулах (5.3, … , 5.7)”; – на додатки. “… наведено в додатку А ”, „… наведено в таблиці В.5 ” або (додаток Б), (рисунок Б.3), (додатки К, Л ); – на рисунки. “На рисунку 3.1 зображено…” або в дужках за текстом “В результаті дослідження одержимо залежність швидкості від часу (рисунок 3.2). ”, на частину рисунка “… показано на рисунку 3.4,б ”; – на таблиці. “…наведено в таблиці 3.1”; “… в таблицях 3.2 – 3.5” або в дужках по тексту (таблиця 3.6); Посилання на раніше наведені рисунки і таблиці дають зі скороченим словом “дивись” в дужках за ходом чи в кінці речення (див. рисунок 1.4), (див. таблицю 3.2).^ 3.7.3 Оформлення формулКожну формулу записують з нового рядка, симетрично до тексту. Між формулою і текстом пропускають один рядок. Умовні буквені позначення (символи) в формулі повинні відповідати установленим у міждержавному стандарті ГОСТ 1494-77 і повинні бути однаковими в тексті і в формулі. Їх пояснення наводять після першого використання в тексті або зразу ж під формулою. Для цього після формули ставлять кому і записують пояснення до кожного символу з нового рядка в тій послідовності, в якій вони наведені у формулі, розділяючи крапкою з комою. Перший рядок повинен починатися з абзацу із слова “де” і без будь-якого знака після нього (рисунок 3.2). Одиницю вимірювання, при необхідності, беруть в квадратні дужки. Наприклад,I = [A]. (3.1) Числову підстановку і розрахунок виконують з нового рядка не нумеруючи. Одиницю вимірювання беруть в круглі дужки. Наприклад,I = = 2,2 (А).Розмірність одного й того ж параметра в межах документа повинна бути однаковою. Якщо формула займає кілька рядків, то вона повинна бути розірвана тільки на математичних знаках: додавання „+”, віднімання „–”, множення „×”, ділення „:” та ін., які повторюють на початку наступного рядка. Формула є частиною речення, тому до неї застосовують такі ж правила граматики, як і до інших членів речення. Якщо формула знаходиться в кінці речення, то після неї ставлять крапку. Формули, які ідуть одна за одною і не розділені текстом, розділяють комою. Приклад ^ Відомо, що сила змінного струму в колі, яке містить послідовно з’єднані резистор опором R, котушку індуктивністю L і конденсатор ємністю С, змінюється за законом3 інтервалиІ = Ітcos(ωt– φ), (5.2) де Іт – амплітудне значення сили струму;ω – циклічна частота;5 зн. t – час;φ – зсув фаз між зовнішньою напругою і силою струму в колі у даний момент часу. ^ Формула вирівнюється горизонтально по центру текстового поля Номер формули вказується в кінці рядкаКожне пояснення починається з абзацуРисунок 3.2 – Розташування і нумерація формули^ 3.7.4 Оформлення рисунківДля пояснення викладеного тексту рекомендується його ілюструвати графіками, кресленнями, фрагментами схем та ін., які в технічній докумен-тації називають рисунками. В тексті рисунок розміщують симетрично до тексту без ^ Рисунок 3.2 – Структурна схема (а) і часові діаграми (б) роботи фазометра Якщо частини рисунка не вміщуються на одній сторінці, то їх переносять на наступні сторінки. В цьому випадку, під початком рисунка вказують повне його позначення, а під його продовженнями позначають “Рисунок 3.2 (продовження)”. Пояснювальні дані розміщують під кожною частиною рисунка. Якщо в тексті є посилання на складові частини зображеного засобу, то на відповідному рисунку вказують їх порядкові номери в межах рисунка. Посилання на нумерований елемент рисунка в тексті дається без дужок, наприклад: „вентиль 3 на рисунку 5.2”. Якщо рисунок є фрагментом повної розробленої схеми, то для всіх компонентів вказують ті позиційні позначення, які вказані на схемі.3.7.5 Оформлення таблицьТаблицю розміщують симетрично до тексту після першого посилан-ня на даній сторінці або на наступній, якщо на даній вона не уміщується і таким чином, щоб зручно було її розглядати без повороту, або з поворотом на кут 90 за годинниковою стрілкою. Таблиця повинна складатися із номера таблиці, найменування таблиці і самої таблиці. Номер таблиці і її найменування вказують над таблицею починаючи від лівого її кута за формою: “Таблиця 4.2 – Назва таблиці”. Крапку в кінці не ставлять. Якщо назва таблиці довга, то продовжують у наступному рядку починаючи від слова “Таблиця”. Таблицю розділяють на графи (колонки) і рядки. В верхній частині розміщують головку таблиці, в якій вказують назву граф. Діагональне ділення головки таблиці не допускається. Ліву графу (боковик) часто використовують для назви рядків. До­пускається не розділяти рядки гори-зонтальними лініями. Мінімальний розмір між основами рядків – 8 мм. Розміри таблиці визначаються об’ємом матеріалу. Графу“№ п/п” в таблицю не включають. При необхідності нумерації, номери вказують в боковику таблиці перед назвою рядка. Назва граф може складатися із заголовків і підзаголов­ків, які записують в однині, симетрично до тексту графи малими буквами, почи-наючи з великої. Якщо підзаголовок складає одне речення із заголовком, то в цьому випадку його починають з малої букви. В кінці заголовків і підзаголовків граф таблиці крапку не ставлять. Дозволяється заголовки і підзаголовки граф таблиці виконува­ти через один інтервал. Якщо всі параметри величин, які наведені в таблиці, мають одну й ту ж одиницю фізичної величини, то над таблицею розмі­щують її скорочене позначення (мм). Якщо ж параметри мають різні одиниці фізичних величин, то позначення одиниць записують в заголовках граф після коми (Довжина, мм). Текст заголовків і підзаголовків граф може бути замінений буквеними позначеннями, якщо тільки вони поясненні в попередньому тексті чи на ілюстраціях ( D – діаметр, Н – висота і т.д.). Одна­кові буквені позначення групують послідовно в порядку росту їх індексів, наприклад: (L1, L2, …). Найменування рядків записують в боковику таблиці у вигляді заголовків в називному відмінку однини, малими буквами, починаючи з великої і з однієї позиції. В кінці заголовків крапку не ставлять. Позначення одиниць фізичних величин вказують в заголовках після коми. Для опису певного інтервалу значень в найменуваннях граф і рядків таблиці можна використовувати слова: “більше”, “менше”, “не більше”, “не менше”, “в межах”. Ці слова розміщують після одиниці фізичної величини: (Напруга, В, не більше), а також використовують слова “від”, “більше”, “до”: (Від 10 до 15; більше 15; до 20) Дані, що наводяться в таблиці, можуть бути словесними і чис­ловими. Сл