9. вплив факторів довкілля на здоров’я населення

9. ВПЛИВ ФАКТОРІВ ДОВКІЛЛЯНА ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯДинаміка медико-демографічних процесів в області повністю відображає аналогічні процеси, характерні в Україні в цілому, що свідчить про єдині причини негативних явищ, які в першу чергу пов’язані з соціально-економічними умовами. Депопуляція в Харківській області проходить під подвійним тиском: з одного боку, в результаті дуже низьких рівнів народжуваності, з іншого боку, при катастрофічно високих рівнях смертності. Факт негативної дії на демографічну динаміку народжуваності і смертності примушує оцінювати нинішню демографічну ситуацію як кризову і надзвичайно загрозливу. Показники смертності населення в 2003 році перевищили показники народжуваності більше ніж в 2 рази (народжуваність складає 7,5 на 1000 населення, а смертність – 16,4). Вперше за останні роки спостерігається тенденція щодо незначного підвищення по підвищенню народжуваності. В 2003 році чисельність населення Харківської області становила 2851,1 тис.осіб. За останні 3 роки (2001-2003 р.р.) внаслідок депопуляції населення області скоротилося на 69,3 тис.осіб (в містах – на 29,3 тис.осіб і в селах – на 40 тис.осіб). Міське населення Харківської області на 1 січня 2004 року становило 2240,2 тис.осіб (78,5% від всього населення), а сільське – 610,9 тис.осіб (21,5%). Протягом останніх двох років співвідношення міського і сільського населення практично не змінилося, так в 2002 році міське населення становило 2266,4 тис.осіб (78,3%), а сільське – 629,4 тис.осіб (21,7%). Вирішальна роль в скороченні чисельності населення належить природному зменшенню. В 2003 році природний рух складає – (-8,9). У порівнянні з 2002 роком чисельність населення зменшилась по всіх районах області (в середньому на 1,8%). Динаміка медико-демографічних процесів в області повністю відображає аналогічні процеси, характерні в Україні в цілому, що свідчить про єдині причини негативних явищ, які в першу чергу пов‘язані з соціально-економічними умовами. Рівень народжуваності в 2003 році, у порівнянні з 2002 роком, зменшився в Шевченківському районі на 18,2%, Барвінківському районі на 7,3%, Близнюківському районі на 7,2%, Боровському районі на 6,8%, Дергачівському районі на 5,2%, Дворічанському районі на 1,4%, Краснокутському районі на 1,3%. Народжуваність населення в Вовчанському районі залишається стабільною. Незначне збільшення народжуваності спостерігалося в Зачепилівському районі на 36,7%, Печенізькому районі на 23,4%, Золочівському районі на 15,5%, Богодухівському районі на 14,7%, Первомайському районі на 14,3%, Великобурлуцькому районі на 11,9%, Нововодолазькому районі на 10,1%, Куп‘янському районі на 8,9%, Кегичівському районі на 8,4%, Балаклійському районі на 6,6%, Ізюмському районі на 6,4%, Коломацькому районі на 5,5%, Харківському районі на 5,3%, Чугуївському районі на 5,3%, м.Люботині на 4,4%, Зміївському районі на 2,7%, Лозівському районі на 2,5%, Сахновщинському районі на 2,4%, Валківському районі на 1,4%, Красноградському районі на 1,2%. Демографічна ситуація серед сільського населення протягом двох років залишається неблагополучною, у порівнянні з міським. В 2003 році показники смертності сільського населення перевищували аналогічні показники серед міського в 1,5 рази. Одними із основних причин смертності населення області, як і в попередні роки, залишаються: на першому місці – хвороби системи кровообігу з 1103 померлих, що складає 66,5%, на другому – новоутворення – 5535, тобто 11,8%, на третьому – нещасні випадки та травми – 4771 (10,2%). У порівнянні з 2002 роком загальна смертність населення збільшилась в значній мірі, завдяки показникам смертності від хвороб кровообігу на 2,8%, інфекційних та паразитарних хвороб на 2,2%, психічних хвороб на 25,9%, хвороб органів травлення на 5%. Ріст смертності від психічних хвороб свідчить про збільшення психоемоційних та стресових навантажень на населення. Погіршення екологічної ситуації та соціально-економічного положення значної частини населення, стресові навантаження сприяють прогресивному погіршенню показників захворюваність населення області.^ Таблиця 9.1. Рівень захворюваності населення, на 10 тис. Категорія населення Рік 2001 2002 2003 Дорослі 4495,1 4531,6 5461,5 Підлітки 10293,4 8422,2 9039,5 Діти 11218,6 10946,0 13122,0 Таблиця 9.2. Поширеність хвороб, на 10 тис. ^ Класи хвороб Рік 2001 2002 2003 Система кровообігу 3006,0 3538,0 4372,4 Органи дихання 2926,7 2746,1 3084,8 Новоутворення 3041,1 2977,7 3445,5 Ендокринна система, розлад живлення, порушення обміну речовин 388,4 379,3 446,9 Кров і кровотворні органи 70,6 72,4 87,9 У 2003 році інфекційні хвороби залишалися однією з актуальних проблем охорони здоров’я, не дивлячись на те, що збереглася тенденція до зменшення кількості хворих. Загальна інфекційна захворюваність населення області у 2003 році знизилась у порівнянні з 2002 роком на 12,5%. Зареєстровано (без грипу та гострих респіраторних вірусних інфекцій) 16 531 випадок інфекційних захворювань, з них 63,0% припадає на захворюваність скарлатиною, вітряною віспою та краснухою. Провідними проблемами залишались широка розповсюдженість гострих кишкових інфекцій, вірусних гепатитів, менінгококової інфекції, дифтерії. В структурі інфекційної захворюваності (без грипу та гострих респіраторних вірусних інфекцій) найбільшу питому вагу складають інфекції з повітряно-краплинним механізмом передачі, гострі кишкові інфекції, вірусні гепатити, туберкульоз. За підсумками 2003 року область посіла 15 загальне рейтингове місце по інфекційній захворюваності. Показники захворюваності по 13 нозологічних формах (гастроентероколіти встановленої та невстановленої етіології, вірусні гепатити, у тому числі ВГА та ВГВ, дифтерія, кір, епідемічний паротит, краснуха, ротовірусні ентерити, грип, ГРВІ) нижчі за середні по Україні. По 3-х нозологіях (черевний тиф та паратифи, кашлюк, правець) – на рівні середньореспубліканських. Вище середніх по Україні показники захворюваності по 6-ти інфекціях: дизентерія (в 1,3 р.), сальмонельози (в 1,8 р.), вірусний гепатит С (в 1,2 р.), менінгококова інфекція (в 1,6 р.), вірусні менінгіти (в 1,5 р.), ієрсініоз (в 5,9 р.). Епідемічна ситуація з гострих кишкових інфекцій у 2003 р. на території області відзначена зниженням захворюваності на дизентерію на 18,3%, та гастро- ентероколіти з невстановленими збудниками на 14,9%. Поряд з цим зросло число хворих на сальмонельоз на 9%, зареєстровано 868 випадків проти 796 у 2002 р., з 1407 випадків до 1705 збільшилася захворюваність гастроентероколітами з встановленим збудником. Згідно рейтингових показників по сумі гострих кишкових інфекцій 17 останніх місць займають райони з показниками, які перевищують середньообласні від кількох одиниць (Вовчанський, Зміївський, Жовтневий) до 1,5-2 разів у Нововодолазькому, Красноградському, Золочівському районах. Захворюваність дизентерією розповсюджена на всіх адміністративних територіях з найвищими показниками в м. Харкові – 32,2, Близнюківському – 36,0, Чугуївському – 31,0, при обласному – 24,2. У 2003 р. в цілому по області зберігалася напружена ситуація по сальмонельозах, при цьому в м. Харкові вдалося стабілізувати ситуацію і знизити захворюваність на 7,3%, але по районах області відмічений ріст, який був обумовлений спалахом у дитячому оздоровчому таборі „Берізка” Золочівського району. Найбільш несприятлива епідемічна ситуація зберігається в Борівському, Чугуївському, Шевченківському районах області та Фрунзенському, Московському, Київському районах м. Харкова. Захворюваність гострими кишковими інфекціями в значній частині зумовлена захворюваністю дітей до 14 років. Питома вага дітей, які задіяні у епідемічному процесі при дизентерії, найбільш висока і складає 78,5%, при сальмонельозах – 62,9%, при гастроентероколітах з встановленим чинником – 70,3%, з невстановленим – 41,2%. У 2003 р. в м. Харкові зростання захворюваності відбулося по всій групі кишкових інфекцій на 6,1%. Серед вікових груп найбільш ураженою є молодша 0-2 р. (35- 40%) і тенденція ця зберігається. Захворюваність гастроентероколітами в області має інтенсивні показники нижчі, ніж республіканські. У 2003 р. етіологічний чинник встановлений для 64,5% хворих гастроентероколітами, але в основному – це умовно-патогенна флора, тільки для 1,5% захворілих була встановлена вірусна етіологія захворювання. Не вирішене питання 100% бактеріологічного обстеження хворих на гострі кишкові інфекції з діагностичною метою в Ізюмському, Зміївському, Куп’янському районах. Таке становище позначається на епідеміологічній ситуації на територіях, якості проведення протиепідемічних заходів. У 2003 році скоротилося число хворих з лихоманкою, обстежених методом гемокультури. З метою раннього виявлення і діагностики черевного тифу обстежено 734 хворих, з них 30% по м. Харкову, в деяких районах такі дослідження проводяться обмежено (Дергачівському-7, Ізюмському -8). В сучасних умовах зростає захворюваність по області черевним тифом. У 2003 р. зареєстровано 3 випадки, з них по м. Харкову 2. Захворюваність на вірусний гепатит А у 2003 р. зросла на 20,3%, причому у районах області відмічалося зниження захворюваності на 6,2%, а по м. Харкову – ріст в 1,7 рази. Середньообласний показник, який визначився на рівні 47,2 перевищений в 10 районах області та м. Люботині. Найбільш високі показники захворюваності вірусним гепатитом А визначились у Великобурлуцькому (280,0), Первомайському (88,1), Чугуївському (71,3), Дергачівському (65,5), Сахновщанському (62,0), Золочівському (60,2) районах. Значна строкатість в показниках захворюваності вірусним гепатитом А обумовлена також і недоліками в діагностиці, оскільки для етіологічної розшифровки вірусних гепатитів специфічні методи дослідження по виявленню маркерів вірусів та антитіл в районах області не використовуються зовсім. Питома вага госпіталізованих хворих з безжовтяничними формами вірусного гепатиту А складає по області лише 6,5%, в тому числі по м. Харкову – 7,1%, районах області – 5,9% (в 12 районах ці форми не діагностуються – Барвінківському, Близнюківському, Борівському, Дворічанському, Зачепилівському, Зміївському, Ізюмському, Кегичівському, Красноградському, Нововодолазькому, Печенізькому, Сахновщанському). Показники моніторингу епідемічної безпеки питної води свідчать про активізацію водного фактору розповсюдження інфекції, як в районах області, так і в м. Харкові. Позитивні знахідки антигену вірусного гепатиту А в питній воді в 2003 році становлять 2,4%, проти – 3,8% в 2002 році. Питома вага гострих гепатитів В та С в сумарній захворюваності вірусними гепатитами становить 23%. В 2003 році намітилась тенденція до зниження захворюваності вірусним гепатитом В на 27,8%, але захворюваність вірусним гепатитом С зросла на 12,8%. Зареєстровано вірусного гепатиту С – 97 випадків (проти 86 у 2002 р.). Незважаючи на те, що по м. Харкову захворюваність вірусним гепатитом В знижено на 29,1%, її рівень залишається високим, інтенсивний показник перевищує середньообласний – 13,8 при 10,9. Ріст захворюваності вірусним гепатитом В відмічається в Лозівському районі (в 2,6 рази), Дергачівському (в 2,2 рази). Значно перевищений середньообласний рівень в Красноградському районі – 16,4, Валківському – 14,0, Печенізькому – 17,2. Зростає ризик парентерального зараження за рахунок розширення мережі приватних стоматологічних та косметологічних кабінетів. В 2003 році відмічається перерозподіл шляхів інфікування ВГВ та ВГС, збільшилась питома вага стоматологічних маніпуляцій в анамнезі захворілих і становить 40,7% ( в м. Харкові – 36,6%). Серйозною проблемою залишається захворюваність вірусним гепатитом В та вірусним гепатитом С медичних працівників, серед захворілих вони складають до 4%. В 2003 р. на вірусний гепатит В та С захворіло 15 осіб медичного персоналу, в т. ч. 12 у лікувально-профілактичних закладах м.Харкова та 3 у районах області (Балаклійському, Ізюмському та Харківському). Епідемічна ситуація щодо захворюваності інфекціями, керованими засобами специфічної профілактики у 2003 р. була нестабільною. У порівнянні з минулим роком відбулося зниження захворюваності кором у 6,7 разів, дифтерією у 4,8 рази, епідемічним паротитом у 2 рази, менінгококовою інфекцією на 18,4%, зросла захворюваність кашлюком у 4,5 рази.Показник захворюваності кором складає 0,1 на 100 тис. проти 0,7 у 2002 р. (при середньому по Україні 0,85). Зареєстровано 3 випадки – 2 серед дорослих (студенти) та 1 дитина (школяр), всі щеплені. Джерела інфекції не встановлені. Діагностика кору не відповідає сучасним вимогам ВООЗ – діагнози встановлюються лише клінічно, без вірусологічного їх підтвердження.Середньообласний показник захворюваності кашлюком склав 1,7 проти 0,4 в минулому році (при середньому по Україні 1,61). З 49-ти зареєстрованих випадків 36 (73,4%) по м. Харкову. У м. Харкові зареєстровано 5 сімейних вогнищ з кількістю хворих 11. 93,9% (46 осіб) хворих це діти до 14 років, з них 21,7% (10 осіб) до року. В 6 разів показник захворюваності дітей перевищує загальний і складає 10,2 проти 2,4 у 2002 р. Превалює захворюваність у вікових групах 0-2 р. та 7-9 р. (16 та 13 випадків відповідно). Серед груп населення превалюють школярі (23 – 46,9%) та неорганізовані діти дошкільного віку (15 – 30,6%). Низьким щорічно залишається показник звернення за медичною допомогою (пізніше 3-ої доби захворювання звернулись 78,9% хворих. Як наслідок, несвоєчасне обстеження та діагностика кашлюку. Обстежені бактеріологічно лише 89,8% хворих (44 з 49-ти), підтверджений діагноз лише у 16-х хворих (36,3%). З числа не підтверджених (28 осіб) пізніше 10-ї доби захворювання обстежено 67,8% хворих (19 осіб), не витримується кратність обстежень.Не змінюється ситуація і з обстеженням довготривало-кашляючих (2003 р. – 550 осіб позитивних 10, 2002 р. – 666 – позитивних 2). В 6 районах області з діагностичною метою діти зовсім не обстежувались, в 14 районах та м. Люботині – поодиноко. 59,1% хворих (29 осіб) були щеплені проти кашлюку, не щеплені 40,8% (20 осіб), з них медичні протипокази складають 70,0%. Джерела інфекції встановлені лише у 28,6% випадків. При реєстрації випадків захворювань не проводилось обстеження контактних у Дергачівському районі та м. Люботині. Не дивлячись на зниження у 2 рази захворюваності епідемічним паротитом (інтенсивний показник 6,5 проти 13,3 у 2002 р. при середньому по Україні 27,27) ситуація залишається несприятливою. Інтенсивність епідемічного процесу у розрізі районів пізна. При перевищенні середньообласного показника у 4-х районах області, м. Харкові, м. Люботині, у 16-ти не зареєстровано жодного хворого, в 7-ми районах – поодинокі випадки. Питома вага захворілих дітей до 14 років складає 56,9% проти 60,6% в минулому році. Показник захворюваності (23,7) у 3,6 рази перевищує загальний. Серед дітей превалює захворюваність у віковій групі 10-12 років (29,9%). В цілому, як і в минулому році, найбільша кількість захворілих у віковій групі 15-19 років (52 особи – 27,6%). Аналіз щепленості свідчить, що з 188 захворілих щеплені проти епідемічного паротиту 78,1%, не щеплені 27,9%, в т. ч. з приводу відсутності даних 75,6%. Лише у 22,3% випадків виявлені джерела інфекції, переважно за рахунок групового захворювання у Дзержинському районі.Зареєстровано 4 випадки дифтерії (0,1) проти 19 (0,6) у 2002 р. при середньому по Україні 0,33. Прогностично несприятливою є реєстрація 3-х випадків серед дітей, з них один летальний. У всіх хворих при бактеріологічному дослідженні була виділена корінебактерія дифтерії, варіант гравіс токсигенний. Троє хворих були щеплені проти дифтерії, померла дитина прибула з Молдавії без реєстрації та даних про щеплення. Низькими залишаються показники якості та своєчасності діагностики та диференціальної діагностики дифтерії, відсутнє активне виявлення хворих, не проводиться провізорна госпіталізація хворих ангінами та ЛОР-патологією з вогнищ дифтерії. У порівнянні з минулим роком знизилась кількість хворих ангінами, ЛОР-патологією, носіїв токсигенних збудників дифтерії (9 проти 21), збільшилась кількість носіїв нетоксигенних збудників (198 проти 179). Всі виділені токсигенні збудники – варіант гравіс, серед нетоксигенних превалює – мітіс (72,2%).Показник захворюваності менінгококовою інфекцією складає 3,2 проти 3,9 у 2002 р. Не дивлячись на зниження, рівень захворюваності залишається високим, про що свідчить перевищення середньообласного показника в 10 районах та м. Люботині. 47,3% хворих припадає на м. Харків, де найбільша кількість хворих зареєстрована у Московському районі (12 осіб). Перевищений середньо міський показник у Комінтернівському, Жовтневому, Фрунзенському та Червонозаводському районах. Щорічно реєструються високі показники летальності (2002 р.- 5,2, 2003 р. – 5,4), серед дітей в 2 рази частіше, ніж серед дорослих. Особливістю епідпроцесу є високий рівень захворюваності дітей до 14 років (15,7 проти 21,1), питома вага яких в поточному році склала 76,3% (71 особа) проти 83,3% (95 осіб у 2002 р.). Майже в 2 рази зросла кількість зареєстрованих хворих гнійними бактеріальними менінгітами (52 проти 30), при цьому кількість розшифрованих зменшилась в 1,7 рази. За даними вірусологічної лабораторії обласної СЕС у 2003 р. на ентеровіруси було обстежено 204 особи, з них 19 (9,3%) позитивних, проти 258 – 19 позитивних (7,4%) у 2002 році. Поліовіруси виділялись лише від хворих на ГВП. Від хворих на серозні менінгіти, як і в минулому році, превалювало виділення неполіомієлітних ентеровірусів ЕСНО. З 178 проб з об’єктів довкілля (стічні води, питна вода, продукти харчування) було виділено 30 вірусів (16,9%), з них найбільша кількість позитивних знахідок у стічній воді (87,5%), превалюючими є поліовіруси (76,1%). Відсоток протипоказів впливає на своєчасний початок вакцинального комплексу дітям першого року життя. На протязі року дітям 3-х місяців своєчасно розпочато вакцинальний комплекс на 95-97,3%.; діти 6-ти міс. вакциновані своєчасно на 95,5-97,6%; діти першого року життя на 99-99,5%. Аналізуючи ці показники в розрізі районів слід відмітити, що в Борівському, Куп’янському, Печенізькому районах показники початку своєчасного вакцинального комплексу дітям до року нижче обласного. В результаті в цих районах 6-ти міс. діти своєчасно не вакциновані АКДП вакциною. Не стабільний цей показник в Красноградському, Краснокутському районах. На протязі останніх 10 років захворюваність грипом та ГРІ у Харківській області у порівнянні з попереднім 10 річчям знижена у 2,3 рази. Однак вона продовжує залишатись однією з найактуальніших проблем охорони здоров’я. Щорічно на ці інфекції хворіє близько 15,0% мешканців області, що складає більше 90,0% всіх випадків інфекційних захворювань. У 2003 році по області визначилось підвищення рівня захворюваності ГРЗ на 2,9%, на грип у 4,2 рази. На ці інфекції перехворіло відповідно 336846 та 6313 осіб. В області епідемічний підйом грипу в сезон 2002-2003 років спостерігався тільки протягом одного тижня, наприкінці лютого 2003 р., коли перехворіло 0,64% населення області, з яких 41% становили діти. Впровадження в дію регіональних програм боротьби з туберкульозом вплинуло на стабілізацію епідситуації з туберкульозу в області. В 2003році зростання захворюваності склало тільки 5,2% (2233 випадки, показник на 100тис. 77,8), у 2002 році – 3,2% (2153 випадки, інт.пок.74,0 проти 71,7 у 2001 році), тоді як у 2001році – 33,8%. Поліпшились показники, що характеризують напруженість епідпроцесу: зменшилась питома вага несвоєчасно виявленого туберкульозу з 43,5% у 2001р. до 35,3% у 2003р., занедбанних форм з 6,7% до 3,7%. Смертність від туберкульозу знизилася на 35% (інт. пок. 15,7 проти 21,3 у 2001 році). Проте захворюваність сільських мешканців в 1,2 рази перевищує середню по області. Залишається високим рівень захворюваності населення Богодухівського, Вовчанського, Дергачівського, Зміївського, Ізюмського, Коломацького, Куп’янського районів та м. Люботина. У минулому році епідемічного розповсюдження туберкульоз набув у Барвінківському, Великобурлуцькому, Золочівському та Шевченківському районах. До епідемічного процесу залучені переважно особи працездатного віку (78%). Найбільший резервуар інфекції зберігається серед непрацюючого населення (43,8% захворілих), що обумовлено труднощами в притягненні цього прошарку населення до профілактичних оглядів, частина з них веде асоціальний спосіб життя. У 2003 році епідемічна ситуація з ВІЛ-інфекції характеризувалася ростом захворюваності на 42% (показник на 100тис. 105 проти 7,4 у 2002 році) за рахунок збільшення охоплення обстеженням ув’язнених у закладах виконання покарання. У структурі захворілих вони складають 48%, ін’єкційні споживачі наркотиків – 19%, особи з ймовірним ризиком зараження статевим шляхом-31%, діти, народжені ВІЛ-інфікованими матерями – 2%. Майже 60% ВІЛ-носіїв – непрацююча молодь у віці 20-29 років. Продовжує зростати кількість ВІЛ-інфікованих, хворих на туберкульоз (у 2003р. – 39 осіб), що збільшує летальність від цієї інфекції. На тлі більш ніж дворазового росту захворюваності на СНІД (показник 0,9 на 100 тис. проти 0,4 на 100 тис.), завдяки широкому застосуванню протиретровірусного лікування ВІЛ-інфікованих вагітних, вдалося запобігти зараженню ВІЛ 38 новонароджених. Усього в 2003 році виявлено 300 ВІЛ-носіїв, з них 25 хворих на СНІД. Станом на 1.01.04р. на обліку перебувають 1008 ВІЛ-інфікованих, з них 13 дітей; 15 хворих на СНІД, в т.ч. 2 дитини. В результаті виконання заходів Програми профілактики ВІЛ-інфекції/СНІДу в Харківській області на 2000-2003рр. підвищився рівень інформованості населення з питань ВІЛ/СНІДу, покращилась матеріально-технічна база обласної станції переливання крові, створено мережу консультаційних пунктів “Довіра” для надання медичної, психо-соціальної, юридичної допомоги хворим на ВІЛ/СНІД. З метою здійснення епідеміологічного моніторингу за холерою проводиться обстеження людей та дослідження об’єктів зовнішнього середовища. У 2003 році з відкритих водоймищ області досліджено 582 проби. Обстежено на холеру 531 хворих гострими кишковими інфекціями. Холерний вібріон від людей та з об’єктів довкілля не виділявся. Епізоотична ситуація зі сказу є неблагополучною, особливо у Золочівському районі (12 захворювань тварин), Балаклійському (9), Шевченківському (7), Валківському, Первомайському (по 6). Усього в 2003 р. виявлено 106 випадків проти 161 у 2002р.Основним джерелом сказу залишаються лисиці (35,8%). Відбулася зміна ролі в епізоотичному процесі між собаками (підвищення з 15 до 24,5%) та сільськогосподарськими тваринами (зниження з 27 до15%), питома вага котів у структурі захворюваності складає 22,6%. Випадки гідрофобії в людей на протязі останніх 3 років не реєструвалися. Проте, зверненість населення за медичною допомогою в зв’язку з укусами залишається високою – 6,6 тис. на рік. З них 600-700 осіб одержують щеплення проти сказу. Економічні збитки з цього приводу складають майже 100 тис.грн. Неблагополучний щодо сказу прогноз на 2004 рік потребує чітких дій усіх зацікавлених відомств з виконання комплексного плану профілактики сказу – обліку і вакцинації свійських тварин, контролю за виконанням правил їх тримання, відлову бездоглядних собак та котів, боротьби з джерелом дикого сказу в природі. Залишається напруженою епізоотична ситуація з зоонозних інфекцій. На території області виявлені нові території, неблагополучні з туляремії – у Близнюківському, Коломацькому, Куп`янському, Шевченківському районах, лептоспірозу – у Дергачівському, ГЛНС – у Коломацькому, ієрсініозу – у Сахновщинському та Близнюківському районах. Відмічена активність природних вогнищ туляремії. Зараженість гризунів та об’єктів довкілля склала 12,9%. Позитивні результати виявлені в 10 з 12 обстежених районів області. Зареєстровано 1 захворювання на туляремію у Ізюмському районі, ензоотичному з цієї інфекції. Активність епізоотичних процесів з лептоспірозу в цілому по області була значно нижча, ніж торік. Відсоток інфікованих дрібних ссавців знизився з 10,2% до 1,7%, що обумовлено їх низькою чисельністю. Виявлено 4 тваринницьких господарства, неблагополучних з лептоспірозу (Нововодолазький, Зачепилівський, Валківський і Барвінківський райони). Зареєстровано 10 випадків захворювання людей на лептоспіроз, більшість з яких інфікувалися у природних умовах. Зареєстрований випадок захворювання людини на сибірку. Хворий, мешканець с. Багата Чернещина Сахновщинського району, інфікувався під час вимушеного забою телиці у приватному секторі. В області, починаючи з 2000 року, реєструється захворюваність на Лайм-бореліоз. В 2003 році зареєстровано 15 випадків захворювань на хворобу Лайма. Результати епідемічних розлідувань показали, що на території області існують 9 природних осередків цієї інфекції. В епідемічний процес залучено 16 населених пунктів: Краснооскільське водосховище Борівського району, с.Безруки Дергачівського району, с. Гайдари та м. Зміїв Зміївського району, с.Христище, с.Варварівка Красноградського району, м. Лозова, м.Чугуїв, с.Охоче Чугуївського району, с.Бабаї, с.Безлюдівка, с.Жихар Харківського району, с.Огульці. с.Гонтів Яр Валківського району та м. Харків. Інфікування людей мало місце у зоні лісів, у лісосмугах внаслідок укусів іксодовими кліщами. Щорічно за медичною допомогою з приводу укусів кліщами щорічно звертається біля 300-400 осіб. В 2003 році в області зареєстровано 6 випадків захворювання громадян на триденну малярію, які прибули з Азербайджану. Крім того, взято на облік 29 хворих на малярію, які хворіли на батьківщині. Враховуючи, що більшість хворих виявлено в епідсезон передачі малярії (літом), високу чисельність малярійних комарів як в місті, так і в області можуть бути зареєстровані місцеві випадки малярії. В області відсутні медикаменти для радикального лікування хворих на триденну малярію (примахін, малярин). Ці препарати випускаються в Росії, але на аптечному складі вони відсутні. Чисельність преімагінальних стадій малярійних комарів зросла на 19% (2003 – 33,12 екз. на 1м2, 2002 – 27,87), імаго на 16,33% (2003 – 34,4 екз. на 1 м2, 2002 – 29,8 екз. на 1 м2). В липні, серпні 2003 р. в Дергачівському, Харківському районах, м.Харкові чисельність переносників малярії перевищувала багаторічні в десятки разів. В області налічується 2622 постійних водоймищ, загальною площею 60540 га, площа боліт – 30867 га, площа зрошувальних земель – 25446 га. Анофелогенна площа складає 9204,02 га (в 2002 році – 9068 га) – це 15,2% від площі водного дзеркала. В області виконано робіт по протималярійній гідротехніці на 1422 млн.грн, але райдержадміністраціями Барвінківського, Близнюківського, Валківського, Золочівського, Кегичівського, Куп‘янського, Нововодолазького районів не виділялись кошти для проведення благоустрію водоймищ. До мінімуму знизились обсяги робіт в Дергачівському, Богодухівському, Боровському районах. Зростання чисельності переносників малярії та епідемічно-небезпечних самок (від 1,5 до 6%), високі температури, великі анофелогенні площі, розформування в районах відділів профілактичної дезінфекції та ветотрядів, а в наслідок цього зниження обсягу профілактичних дезінфекційних робіт в приміщеннях та водоймищах, відсутність екологічно безпечних ефективних біопрепаратів, недостатнє фінансування протималярійних гідротехнічних робіт, велика кількість іноземних громадян, які хворіли на малярію у себе на батьківщині, а також відсутність ліків, роблять прогноз з малярії вкрай небезпечним. У 2003 році в області зареєстровано 16002 хворих на гельмінтози. Загальна інвазованість населення всіма видами гельмінтозів складає 544,1 на 100 тис. населення. Від загального числа хворих гельмінтозами діти до 14 років складають 89,3%. В структурі паразитарної захворюваності 96,7% становить ентеробіоз. Діти до 14 років становлять 90,4% від числа усіх виявлених хворих ентеробіозом. Найвищою була захворюваність у віковій групі 7-14 років. У 2003 році серед дітей організованих колективів зареєстровано 10577 випадків ентеробіозу, або 68,3% від усіх зареєстрованих. Ураженість гостриками дітей організованих колективів залишається високою 4,6% – дитячих дошкільних закладів, 8,7% – шкіл (кожна 20 дитина із дитячого дошкільного закладу та кожен 10 учень хворі на ентеробіоз). Діти інвазовані гостриками мають розлади здоров”я, що неодмінно позначається на розвитку дитини та якості навчання. У 2003 році в області зареєстровано 419 випадків аскаридозу (показник захворюваності 14,2 на 100 тис. населення), що на 4,4% більше, ніж в 2002 році (13,6). Діти до 14 років склали 60,4% від усіх виявлених хворих на аскаридоз. Більше половини хворих аскаридозом (56%) становлять міські жителі. Паразитологічний моніторинг за об‘єктами довкілля вказує на значне забруднення грунту (11,9% позитивних знахідок), овочів (1,9%) яйцями геогельмінтів. Значно погіршилась ситуація в області з лямбліозом – 54,9 на 100 тис. населення. Значно вище цей показник в Барвінківському районі – 307,9, Ізюмському – 214,6, Красноградському – 562,1, Нововодолазькому – 257,1. Показник ураженості дітей в області становить 224,6 на 100 тис. дитячого населення. В декілька разів цей показник вище в Барвінківському, Богодухівському, Ізюмському, Первомайському, Харківському, Чугуївському районах. В Нововодолазькому районі цей показник встановлює 1466,1, в Красноградському – 2310,5. В 2003 році зареєстровано 3 випадки опісторхоза: в Куп‘янському районі – 2 та в Зміївському – 1. При епідобстеженні було встановлено, що хворі вживали в їжу рибу з річки С.Донець та Краснооскольського водоймища. На ринках м.Харкова та області реалізується річкова риба коропових порід, яка надходить з інших областей України, арендних та приватних ставків області без санітарних дозвілів. Звертає на себе увагу той факт, що на протязі 2002-2003 року відмічається паразитарне забруднення риби коропових порід з Печенізького, Краснооскольського водоймищ метацеркаріями паразитів риби. Це може призвести до розповсюдження тяжких паразитарних хвороб (анізакідози, опісторхоз). В 2003 році зареєстровано 1013 хворих на коросту проти 1085 в 2002 році. Захворюваність на 100 тис. населення становить 34,45 (в 2002 – 36,89). Завдяки відсутності спеціалізованих лікувальних закладів – скабіозоріїв – до 80% хворих лікуються амбулаторно. Захворюваність на коросту значно більша, тому що хворі не завжди звертаються за медичною допомогою (бомжі, непрацюючі). Крім того, лабораторіями КДЛ кліщ виявляється від 1,9% до 14-16%, а дерматологічною службою реєструються практично лабораторно підтверджені випадки корости. З цього можна зробити висновок, що в області реєструється не більш 25-30% хворих на коросту.