Графічний редактор CorelDRAW

Гипероглавление:
І. ОСНОВНА ЧАСТИНА
1. Основні поняття комп’ютерної графіки
1.1 Растрова графіка
1.2 Векторна графіка
1.3 Кольорові моделі
2. Загальна харктеристика прогарами CorelDRAW
2.1 Інтерфейс програми
2.2 Стандартна панель інструментів
2.3 Панель інструментів
2.4. Системне меню Windows
2.5 Контекстне меню
3. Створення векторних об`єктів
3.1 Створення простих фігур
3.2 Малювання ліній
4. Основи роботи з текстом
4.1 Види тексту у CorelDRAW
4.2 Редагування тексту
4.3 Спеціальні текстові об`єкти і режими
5. Редагування зображень
5.1. Виділення об`єктів
5.2 Накладення об`єктів один на одного
5.3З`єднання об`єктів
5.4 Формування об`єктів з декількох інших
6. Зміна форми об`єктів.
6.1. Трансформація об`єктів
6.2 Зміна форми стандартних об`єктів
6.3 Редагування автофігур
Технологія створення емблеми у CorelDRAW
ІІ. СПЕЦІАЛЬНА ЧАСТИНА
1. Техніка безпеки та охорона праці при роботі на персональній ЕОМ
1.1 Охорона працi в Українi
1.2 Рацiональна органiзацiя робочого мiсця
1.3 Вимоги безпеки при роботi оператора ПЕОМ
1.4 Ергономічні вимоги
–PAGE_BREAK–    продолжение
–PAGE_BREAK–1.2 Векторна графіка

У векторному способі кодування геометричні фігури, криві та прямі лінії, що становлять малюнок, зберігаються в пам’яті комп’ютера у вигляді математичних формул і геометричних абстракцій, таких як коло, квадрат, еліпс і подібних фігур. Наприклад, щоб закодувати коло, не треба розбивати його на окремі пікселі, а слід запам’ятати його радіус, координати центру і колір. Для прямокутника досить знати розмір сторін, місце, де він знаходиться і колір зафарбовування. За допомогою математичних формул можна описати самі різні фігури.

Щоб намалювати більш складний малюнок, застосовують декілька простих фігур. Наприклад, взявши прямокутник із закругленими краями і зафарбувавши його в чорний колір, додавши три білих прямокутника і ще один чорний, також із закругленими краями, отримаємо малюнок тридюймової дискети.

Рис. 1.2 Векторний малюнок із складових частин

Будь-яке зображення у векторному форматі складається з безлічі складових частин, які можна редагувати незалежно один від одного. Ці частини називаються об’єктами. За допомогою комбінації декількох об’єктів, можна створювати новий об’єкт, тому об’єкти можуть мати досить складний вид. Для кожного об’єкта, його розміри, кривизна і місце розташування зберігаються у вигляді числових коефіцієнтів. Завдяки цьому з’являється можливість масштабувати зображення за допомогою простих математичних операції, зокрема, простим множенням параметрів графічних елементів на коефіцієнт масштабування.

При цьому якість зображення залишається без змін. Використовуючи векторну графіку, можна не замислюватися про те, чи готується мініатюрна емблема або малюється двометровий транспарант. Працюється над малюнком абсолютно однаково в обох випадках. У будь-який момент можна перетворити зображення в будь-який розмір без втрат якості. Важливою перевагою векторного способу кодування зображень є те, що розміри графічних файлів векторної графіки мають значно менший розмір, ніж файли растрової графіки. Однак є й недоліки роботи з векторною графікою. Перш за все, деяка умовність одержуваних зображень. Так як всі малюнки складаються з кривих, описаних формулами, важко отримати реалістичне зображення. Для цього знадобилося б надто багато елементів, тому малюнки векторної графіки не можуть використовуватися для кодування фотографій. Якщо спробувати описати фотографію, розмір отриманого файлу виявиться більше, ніж відповідного файла растрової графіки.
1.3 Кольорові моделі

Кожен піксель растрового зображення містить інформацію про колір. Будь-який векторний об’єкт також містить інформацію про колір його контуру і зафарбованої області. Інформація може займати від одного до тридцяти двох біт, у залежності від глибини кольору. Якщо працювати з чорно-білими зображеннями, то колір кодується нулем або одиницею. Ніяких проблем в цьому випадку не виникає. Для нескладних малюнків, що містять 256 кольорів або стільки ж градацій сірого кольору, неважко пронумерувати всі використовувані кольору. Але, для зображень в істинному кольорі, що містять мільйони різних відтінків, проста нумерація не підходить. Для них розроблено кілька моделей представлення кольору, що допомагають однозначно визначити будь-який відтінок. Колірна модель визначає спосіб створення квітів, використовуваних у зображенні.

У телевізорах і комп’ютерних моніторах використовується люмінофор, який світиться червоним, зеленим і синім кольором.

Рис. 1.3 Приклад люмінофора
Змішуючи ці три кольори можна отримати різноманітні кольори і їх відтінки. На цьому й ґрунтується модель представлення кольору RGB, названа так за початковими літерами що входять до неї квітів: Red — червоний, Green — зелений, Blue — синій.

Рис. 1.4 Модель представлення кольору RGB
Будь-який колір в цій моделі представляється трьома числами, що описують величину кожної колірної складової. Чорний колір утвориться, коли інтенсивність всіх трьох складових дорівнює нулю, а білий — коли їх інтенсивність максимальна. Безліч комп’ютерного обладнання працює з використанням моделі RGB, крім того, ця модель дуже проста. Цим пояснюється її широке поширення. На жаль, в моделі RGB теоретично неможливо отримати деякі кольори, наприклад насичений синьо-зелений, тому працювати з моделлю кольору RGB не завжди зручно. Крім того, модель RGB сильно пов’язана з реалізацією її на конкретних пристроях. Більшість квітів, які можна побачити в оточуючому світі, є наслідком відображення і поглинання світла. Наприклад, сонячне світло, падаючи на зелену траву, частково поглинається, і відображається тільки його зелена складова. При друку на принтері, на папір наноситься кольорова фарба, яка відображає тільки світло певного кольору. Всі інші кольори поглинаються, або віднімаються від сонячного світла.

На ефекті вирахування кольорів побудована інша модель представлення кольору, звана CMYK. Ці літери також узяті з назв квітів: Cyan – блакитний, Magenta — пурпуровий, Yellow — жовтий, black — чорний.

Рис. 1.5 модель представлення кольору CMYK
Строго кажучи, Magenta не є пурпурним кольором. Точна назва цього кольору-фуксин, але в комп’ютерній літературі і в програмах прийнято називати цей колір пурпурним. У різновиди цієї моделі, званої CMYK, відсутній чорний колір, але вона застосовується значно рідше. Вибір квітів для моделі невипадковий, вони тісно пов’язані з квітами моделі RGB. Блакитний колір утворюється при поглинанні червоного, пурпурний при поглинанні зеленого, а жовтий відбитий колір виходить в результаті поглинання синього. При нанесенні більшої кількості фарб різних кольорів поглинається більше кольору і менше відбивається. Таким чином, при змішанні максимальних значень цих трьох кольорів можна отримати чорний колір, а при повній відсутності фарби повинен вийти білий колір. Проте в дійсності при змішуванні трьох фарб виходить брудно-бурий колір, так як використовуються реальні барвники відображають і поглинають колір не так, як описано в теорії. Чорний колір виходить тільки при додаванні чорної фарби, тому в модель CMYKі додана чорна складова. Система CMYKшироко застосовується в поліграфії. Друкарське обладнання працює виключно з цією моделлю, та й сучасні принтери теж використовують барвники чотирьох кольорів. При друку на папір наносяться декілька шарів прозорої фарби, і в результаті отримується кольорове зображення, що містить мільйони різних відтінків.

Системи RGB і CMYKзручні при роботі з конкретним обладнанням, але не дуже зручні для людського сприйняття. Уявивши собі бажаний колір, не можна сказати, скільки в ньому складових квітів тієї або іншої моделі.
Наступна модель кольору заснована на сприйнятті кольору людиною. Всі кольори в ній описуються трьома числами. Одне задає власне колір, інше — насиченість кольору, а третє — яскравість. Колір в цій моделі незалежний від використовуваних технічних засобів. Є кілька варіантів моделі, які називаються різними термінами, але що означають одне і теж. Частіше за інших зустрічається модель HSB, в якій кожен колір описується колірним тоном — Hue, насиченістю — Saturation і яскравістю — Brightness.

Рис. 1.6 Модель HSB
Модель HSB не залежить від обладнання і зручна для сприйняття людиною, тому з нею часто працюють різні програми, надалі перетворюючи кольору в модель RGB для показу на екрані монітора або в модель CMYK— для друку на принтері. Крім того, модель HSB зручно використовувати при редагуванні малюнків. Наприклад, потрібно замінити зелений лист на жовтий редагованої фотографії. Досить поміняти тільки колірну складову використовуваних кольорів, не змінюючи яскравість і насиченість. Малюнок при цьому не зміниться, але візьме інший відтінок.

Є й інші моделі представлення кольору, але в переважній більшості випадків використовується перераховані вище. Часто для опису відтінку використовуються фіксовані палітри, тобто список заданих кольорів. У результаті досліджень визначають найбільш часто використовувані кольори і поміщають їх в палітру. Є безліч палітр, що застосовуються у виробництві різнокольорових предметів. Широко поширені палітри PANTONE.

Рис. 1.7 Приклад палітри PANTONE
Вказавши, яка палітра використовується і номер кольору в цій палітрі, можна однозначно визначити потрібний колір. Використання фіксованих палітр полегшує вибір необхідних барвників.
    продолжение
–PAGE_BREAK–2. Загальна харктеристика прогарами CorelDRAW 2.1 Інтерфейс програми

ПрипершомузапускупрограмиCorelDRAWнаекраніз’явитьсядіалоговевікно, вякомуможнавибратирежимроботи. ЯкщопрапорецьShow this Welcome Screen at startup(Показуватице вікно призапуску) залишитивстановленим,тоцедіалоговез’явитьсяі при наступному запускупрограми.Щобпочатироботунадновиммалюнком, необхідновибративаріантNew Graphic(Новий малюнок).

Інтерфейсробочоговікнапрограми, які інтерфейсбільшостідодатків, призначенихдляроботи вОСWindows, міститьвпершучергустандартніелементи: заголовок, системнеменю, головнеменюі стандартнупанельінструментів.

ГоловнеменюзабезпечуєдоступдокомандCorelDRAW, об’єднанимв наступні групи:

Рис. 2.1 Головне меню CorelDRAW
·                   File (Файл) — команди, що дозволяють відкривати, зберігати, імпортувати, експортувати файли, роздруковувати малюнки, публікувати їх в Internet; в нижній частині списку команди розташований список останніх відкритих файлів;

·                   Edit (Правка) — команди, що дозволяють скасовувати і повторювати останні дії, копіювати об’єкти, налаштовувати їх властивості;

·                   View (Вид) — команди, що дозволяють настроювати вікно відображення об’єктів, встановлювати і налаштовувати допоміжні елементи вікна;

·                   Layout (Макет) — команди, що дозволяють додавати, видаляти та перейменовувати сторінки графічного документа та налаштовувати їх властивості;

·                   Arrange (Упорядкувати) — команди, що дозволяють активізувати інструменти перетворення і вирівнювання об’єктів;

·                   Effects (Ефекти) — команди, що дозволяють додати різні спеціальні ефекти до об’єктів (наприклад, ефекти видавлювання, тіні, прозорості і т.п.);

·                   Bitmaps (Растри) — команди, що дозволяють перетворювати векторні зображення в растрові і навпаки, редагувати растрові зображення і додавати до них різні ефекти;

·                   Text (Текст) — команди для роботи з текстовими об’єктами;

·                   Table(Таблиця) – команда, для створення таблиці

·                   Tools (Інструменти) — команди, що дозволяють настроювати інтерфейс програми, включати і відключати панелі інструментів, а також настроювати їх;

·                   Window (Вікно) — команди, що дозволяють перемикатися між вікнами різних файлів, одночасно відкритих в CorelDRAW, а також викликати додаткові вікна палітр, докерів і панелей інструментів;

·                   Help (Допомога) — команди, що дозволяють звернутися до вбудованої довідкової системі CorelDRAW.

Крімтого, інтерфейсміститьіспецифічніелементи(Рис.2.2)

Рис. 2.2 Вікно програми CorelDRAW
У центрі вікна програми розташована робоча область програми, зображена у вигляді листа паперу. При виведенні зображення на друк буде надруковано тільки те, що знаходиться всередині робочої області. Смуги прокручування дозволяють пересуватися по зображенню, а вимірювальні лінійки — точно позиціонувати елементи малюнка і вимірювати їх розміри. Для роботи з кольором в правій частині вікна розташована палітра кольорів. У рядку стану виводиться додаткова інформація про об’єкти, істотно полегшує роботу з редактором.

Крім стандартної панелі інструментів, в CorelDRAW є і специфічні панелі, з яких особливо важливими є панель Toolbox (Інструменти) і панель Property Bar (Панель властивостей). Інструменти панелі Toolbox (Інструменти) дозволяють створювати об’єкти, а елементи панелі Property Bar (Панель властивостей) дозволяють змінювати їх властивості.

Щоб розташувати панель інструментів у довільному місці, треба перетягнути її за допомогою миші. Панелі можна закріпити за будь-якого боку вікна програми або розташувати в довільному місці робочого вікна. Головне меню також є панеллю, і його місце розташування також можна змінити.

Будь-яку панель інструментів можна відобразити або не відображати в робочому вікні. Для цього досить вибрати команду меню Window / Toolbars (Вікно / Панелі інструментів) і встановити відповідні прапорці: для стандартної панелі — Standard (Основна), для головного меню програми — Menu Bar (Панель меню), для панелі властивостей — Property Bar (Панель властивостей ), для панелі інструментів — Toolbox (Інструменти) і для рядка стану — Status Bar (Рядок стану).
    продолжение
–PAGE_BREAK–2.2 Стандартна панель інструментів

Стандартнапанельінструментів, яка відображається за замовчуванням, містить кнопки іелементиуправління швидкоговикликубагатьохкомандменю.

Рис. 2.3 Стандартна панель інструментів

 Створенняновогомалюнка

 Відкриття малюнка

 Збереженнямалюнка

 Друкмалюнка

 Вирізвиділеногооб’єктавбуферобміну

 Копіюваннявиділених об’єктів вбуферобміну

 Вставкавмістубуфераобмінувмалюнок

 Скасування дії

 Відновленняскасованої дії

 Імпортмалюнка

 Експортмалюнка

 Запуск додатківCorel

 Відкриттяекранувітання

 Установкарівнямасштабування

 Включенняабовідключенняавтоматичноговирівнюваннядлясітки, що направляють, об’єктівідинамічнихнапрямних

 Відкриттядіалоговоговікна«Параметри»
2.3 Панель інструментів

Інструменти-найважливіша частина інтерфейсуCorelDRAW. Щоб неробитиу вікнідокумента, цездійснюєтьсяза допомогоюякого-небудь інструмента. Прицьомуконтекстнозалежнапанельвластивостейінструменту (зазвичай вона розташованау верхнійчастинівікнапрограми, підстандартною панеллю) змінює виглядзалежновідтого, який інструментвибраний іякийоб’єктвиділено.Урядкустану відображаєтьсяінформаціяпро додаткові можливостіпоточногоактивногоінструменту.

Всі інструментиCorelDRAWзібранінапанеліінструментів(Toolbox) (Рис. 2.4).

    продолжение
–PAGE_BREAK–
Рис. 2.4 Панель інструментів
2.4. Системне меню Windows

Системне меню основного вікна програми CorelDRAW викликається комбінацією клавіш ALT + ПРОБІЛ або клацанням по зображенню повітряної кулі в заголовку вікна.

Рис. 2.5 Системне меню основного вікна програми
Це меню містить стандартні команди керування вікнами Windows, такі як:

·                   Restore (Відновити)

·                   Move (Перемістити)

·                   Size (Розмір)

·                   Minimize (Згорнути)

·                   Maximize (Розвернути)

·                   Close (Закрити)

·                   Next (Наступне)
2.5 Контекстне меню

Клацання правої кнопки миші практично в будь-якій частині екрану використовується для виклику контекстного меню. Йогосклад залежитьвідтого, де виробленеклацання.Пунктиконтекстногоменюповторюютькоманди головногоменюпрограми

Рис. 2.6Контекстне меню
Ця можливість широко використовується в пакеті CorelDRAWі може істотно допомогти під час роботи.
3. Створення векторних об’єктів 3.1 Створення простих фігур

Найскладніші малюнки створюються в CorelDRAW з безлічі простих об’єктів, тому необхідно вміти створювати різноманітні векторні об’єкти, щоб надалі редагувати їх, створюючи довільні композиції. Будь-який об’єкт створюється в редакторі аналогічним способів, і освоївши створення простих об’єктів, можна легко працювати з більш складними векторними об’єктами.

До простих геометричних об’єктів, створюваними в CorelDRAW, можна віднести прямокутники і еліпси, багатокутники і спіралі, прямі і криві лінії. Більшість складних об’єктів складається з безлічі простих, тому важливо навчитися малювати їх. Можна почати зі створення прямокутника. Клацнемо накнопціRectangle Tool(Інструментпрямокутник) панеліінструментівToolbox(Набір інструментів)

Рис. 3.1 Rectangle Tool(Інструментпрямокутник)
Встановлюємопокажчикмишівточці, вякійбудерозташовуватисякутпрямокутника

Рис. 3.2 Встановлення миші в точці
Натискаємо іутримуємолівукнопкумиші. Переміщаючи мишу, вибераємо положенняпротилежногопо діагоналікутапрямокутника. Длязавершеннямалюванняпрямокутникавідпускаємокнопкумиші.

Рис. 3.3 Новостворений прямокутник

Точно так само малюється і еліпс. Клацнемо накнопціEllipse Tool(Інструментеліпс) панеліінструментівToolbox(Набір інструментів).

Рис. 3.4 Ellipse Tool(Інструментеліпс)
Встановлюємопокажчикмишівточці, вякійбудерозташовуватисякутуявногопрямокутника, що описує майбутнійеліпс.

Рис. 3.5 Встановлення миші в точці
Натискаємо іутримуємолівукнопкумиші.Переміщаючи мишу, вибираємо положенняпротилежногопо діагоналікутауявногопрямокутника, що описує майбутнійеліпс. Длязавершеннямалюванняеліпсавідпускаємокнопкумиші. Урезультаті будествореноеліпс. Розміринамальованогоеліпсабудутьвизначатисясторонамиуявногопрямокутника, що описує цейеліпс.

Рис. 3.6 Новостворений еліпс

    продолжение
–PAGE_BREAK–3.2 Малювання ліній

Усявекторнаграфікабудуєтьсяналініях, векторах.Більшеполовинивмінняпрацюватиу векторібудуєтьсянароботізлініями, авжевсе інше-ефекти, заливки.Лініяу векторній графіці — цешляхміждвоматочками, якийможе складатисяз декількохпроміжків, атакожбути зігнутимабопрямим. Ціпроміжкиулінійз’єднуютьсяза допомогою вузлів, якізображуютьсяневеликимиквадратиками.В інструментахCorelDRAWможна знайти такі, якідозволяютьстворюватизігнутііпрямілінії, атакожлінії, що складаються як із зігнутих, такізпрямихпроміжків.

ІнструментиВільнаформаіЛаманалініядозволяютьмалюватилініївільноїформина кшталт створенняескізувальбомі. Якщопрималюваннідопустилипомилку, тозайвучастинуможнавідразуж видалитиі продовжитималюватидалі.Вільнаформа дозволяєуправлятизгладжуваннямзігнутоїлінії, атакождодаватисегментиу вжеіснуючулінію. Привиборіцього інструментукращекористуватисяцифровимпланшетом длямалювання, такякцебудезручнішеі простіше, ніж намалюватиправильнулініюмишкою. Алетим неменш, ламанійлінієюлегшешвидкопобудуватискладнулінію, що складаєтьсяз чергующихся вигнутихіпрямихпроміжків.Такожможнаналаштуватипараметри цихінструментів, наприклад, змінитизначенняза замовчуваннямдля згладжуваннякривої.

    продолжение
–PAGE_BREAK–
Рис. 3.7 Вільна форма і ламана лінія на панелі інструментів
У верхній панелі зазвичай знаходяться додаткові настройки по кожному обраному інструменту. У Вільної формі лінія буде йти з-під курсору, поки не відпуститься кнопка.

 

Рис. 3.8 Вільна форма
Ламана лінія. Цим інструментом можна малювати як рівні прямі, так і криві лінії від руки, чергуючи їх.

Рис. 3.9 Ламана лінія
Подвійнимклацанняммалюваннякривоїзавершиться.

ІнструментамиБез`єіП`єроможнамалюватилініїпо проміжкузараз, точнорозміщуючикожен вузол іконтролюючиформукожноїзігнутоїлінії. Цідва інструментисхожіпо своїй роботіі з нимибудезручнопрацювати тим, хтовжезвикмалюватилініїза допомогою таких самихінструментівв Adobe Illustrator іAdobe Photoshop. Принциппобудови лінійточнотакіж. ПрималюванніінструментомП`єроможнапопередньопереглядатисегментистворюваноїлінії, прицьому побудовайдебезперервна, відточкидоточки. ПриінструментіБез`єтакожконтролюєтьсяпобудоваіможна побачити місце розташуваннянаступної точки, алевцеймоментможна відвернутисяізмінитиінший інструмент, продовжуючималювати.

    продолжение
–PAGE_BREAK–
Рис. 3.9 Без`є і П`єро на панелі інструментів
Інструмент Крива через три точки дозволяє малювати прості криві, вказуючи їх ширину і висоту. Використовуйте його для малювання дугоподібних фігур без допомоги проміжних вузлів.

Рис. 3.10 Крива через три точки на панелі інструментів
Длямалюванняцимінструментомтакожв одномумісцінатискаємолівуклавішумишіі невідпускаючипереміщаємокурсорна потрібнемісце(при цьомубудерозтягуватисяпрямалінія). Відпускаємокнопкумишііклацнемо утомумісці, демає бути центркривої.
 

Рис. 3.11 Крива через три точки
Інструмент Інтелектуальне малювання дозволяє використовувати функцію розпізнавання фігур для побудови прямих і кривих ліній.

Рис. 3.12 Інструмент Інтелектуальне малювання на панелі інструментів

Рис. 3.13 Інтелектуальне малювання
4. Основи роботи з текстом 4.1 Види тексту у CorelDRAW

Длястворення текступризначений спеціальнийінструментText(Текст), якийможевикористовуватися вдвохрежимах: рядковийтекстіабзацнийтекст. Упершомувипадкутекстявляєсобоюоднуабо декількарядків, дляяких можливостіформатуванняобмежені.При виділеннірядковийтекст виглядаєякзвичайнийвекторнийоб’єкт(рис. 4.1).

Рис. 4.1 Виділенийрядковийтекст
Команда головногоменюText ► Convert(Текст ►Перетворити)конвертуєрядковийтекст уабзацнийінавпаки.

    продолжение
–PAGE_BREAK–4.2 Редагування тексту

Редагування якзамінасимволіворганізованов програмі дужепросто: навітьякщоактивний неінструментText(Текст), а інструментвиділення, подвійне клацаннянатекстовомуоб’єктіпереводитьйоговрежимредагування.Можна додавати івидалятисимволи, розбиватирядкиіт.д.Удеякихвипадках (наприклад, якщо текстовийоб’єктнаекраніповернутипідкутом) зручніше користуватисяспеціальнимвікномEdit Text(Редагування тексту), що викликаєтьсяоднойменною командоюзменюText(Текст). Крім введенняівидаленнясимволів, програмаCorelDRAWпропонуєширокіможливостіформатуваннятексту, тобтозмінизовнішньоговиду шрифту івзаємногорозташування буквірядків. Дляцьогокращевсього використовуватипанельвластивостейабо спеціальніпритискуватівікнаCharacter Formatting(Форматуваннясимволів) (рис. 4.2)іParagraph Formatting(Форматуванняабзацу) (рис. 4.3), що викликаютьсявибором відповіднихпунктіввменюText(Текст).

Рис. 4.2 вікноCharacter Formatting(Форматуваннясимволів)
У вікні Character Formatting (Форматування символів) знаходяться основні параметри тексту: Font (Гарнітура), Style (Нарис), Size (Кегль), Alignment (Вирівнювання). Тут можна задати додаткове оформлення шрифта:

·                   Underline (Підкреслення);

·                   Strikethru (Закреслення);

·                   Overline (Лінія зверху);

·                   Uppercase (Верхній регістр) — дозволяє зробити всі букви великими або написати текст капітеллю (малі літери виглядають як зменшені прописні);

·                   Position (Індекс) — верхній або нижній індекс.

Пристиковується вікно Paragraph Formatting (Форматування абзацу) (див. рис. 4.3) застосовується для настройки параметрів абзацу. Тут можна задати всілякі відступи: між символами, словами, рядками, абзацами і т. д. Для рядкового тексту доступні далеко не всі параметри цього пристиковується вікна. У вікні Tab Settings (Настройки табуляції), що відкривається командою Text ► Tabs (Текст ► Табуляція) визначаються позиції і типи табуляцій. Командою Text ► Columns (Текст ► Колонки) викликається вікно Column Settings (Настройки колонок), що використовується для розбиття тексту на кілька колонок. Цікаві команди Text ► Bullets (Текст ► Списки) і Text ► Drop Cap (Текст ► Буквиця), що викликають діалогові вікна для створення маркованих списків і буквиці (великої літери на початку абзацу, що займає по висоті кілька рядків) відповідно. Останні чотири діалогових вікна актуальні тільки для абзацного тексту. Деякі функції форматування можна виконати вручну, використовуючи інструмент Shape (Форма). При виділенні їм текстового об’єкту біля кожної літери з’являється маленький білий квадратик, а під текстом — два спеціальних маркера (рис. 4.4)

Рис. 4.3 вікноParagraph Formatting(Форматуванняабзацу)

Рис. 4.4 Вигляд текступривиділенні йогоінструментомShape(Форма)
Виділяючибіліквадратикибілясимволів, можназміщуватиабо повертатиокремілітери. Повернути цібуквивпочатковий стан можназа допомогоюкомандименюText ► Straighten Text(Текст ►Випрямититекст).Потягнувшизамаркер, розташованийуправомунижньомукутіабзацу, змінитьсявідстаньміжсимволамиі словами.Якщоприцьому утримуватиклавішуShift, змінитьсятільки відстаньміжсловами, принатиснутій клавіші Ctrl-тількиміжсимволами. Маркер, що знаходиться влівомунижньомукуткуабзацу(див. рис. 4.4), служитьдлязміниінтерліньяжу(відстаніміжрядками) та інтервалуміжабзацами. При натиснутійклавішіShiftзмінюється тількиінтерліньяж, утримуючи Ctrl-тількимежабзацнийвідступ.
    продолжение
–PAGE_BREAK–4.3 Спеціальнітекстовіоб’єктиірежими

ТекствCorelDRAWможе розташовуватися нетількипорядках, алеівздовждовільнихкривих, атакож всерединізамкнутихфігур.

Текстнакривій

Створититекст, збудованийуздовж довільноїлінії, можнадвомаспособами.По-перше, можнаспочаткунаписатирядковийабоабзацнийтекст, потімнамалюватилініюівиконатикомандуText ► Fit Text To Path(Текст ►Розмістититекствздовжкривої). По-друге, можнастворитилінію, активізуватиінструментText(Текст) іпідвестийого долінії. Яктільки покажчикмишіприймевигляда,, клацайтелівоюкнопкоюіпочинайтенабиратитекст -вінбудевибудовуватисяуздовжданоїкривої. Якщорядковийтекстможнарозташувати уздовжзамкнутогоконтуру(наприклад, еліпса), тозабзацнимтекстомцьогозробитине можна. Набраний текстможнаредагувати (вводити та видалятисимволи). Можнатакожзрушуватийоговздовжнаправляючоїлінії, переміщаючикольоровиймаркерна початкурядка. Більшскладнемодифікуваннятекстунакривійможливо за допомогоюпанелівластивостей (рис. 4.5).

Рис. 4.5 Панельвластивостей приредагуваннітекстунакривій
Тексту фреймі.

Текстможезаповнювати собоюфігурудоситьскладної форми. Для розміщеннятекстувсерединівекторногооб’єкта(фрейму) достатньо приактивномуінструментіText(Текст) підвести покажчикмишідо замкнутоїфігуриі, яктількивіннабуде вигляду, клацнути лівоюкнопкою. Післяцьоготекст, що набираєбудезаповнюватиоб’єктзурахуваннямкривизнийогомеж(рис. 4.6).Редагуєтьсятакийтексттаксамо, якзвичайнийабзацнийтекст. Одназцікавихособливостейтекстовихфреймівполягає в тому, щоїхможназв’язувати міжсобою, врезультатічоготекст«перетікає» з одногоблоку вінший. Для зв’язуванняфреймівпотрібновиділитиїхівиконатикомандуText ► Paragraph Text Frame ► Link(Текст ►Абзацнийтексту фреймі►Зв’язати).

Рис. 4.6 Тексту фреймі

    продолжение
–PAGE_BREAK–5. Редагування зображень 5.1. Виділення об’єктів

Основними структурними одиницями зображень в CorelDRAW є об’єкти. У процесі роботи над зображенням користувач аналізує свій творчий задум, подумки розбиває майбутнє зображення на окремі об’єкти, а потім працює з ними, розташовуючи їх у відповідності з композицією і домагаючись бажаного зорового ефекту настроюванням їх атрибутів.

В CorelDRAW зображення складається з окремих об’єктів, що належать до різних класів. Зовнішній вигляд об’єкта визначається його класом і значеннями атрибутів, набір яких також визначається класом об’єкта. Відомо також, що для роботи з об’єктами різних класів CorelDRAW надає в розпорядження користувача різні групи інструментів, наприклад панель атрибутів для блоку простого тексту і для багатокутника виглядає по-різному. Тому перед тим, як виконувати будь-які дії з допомогою інструментарію CorelDRAW, треба чітко вказати, над якими об’єктами ці дії слід виконати. Така вказівка в CorelDRAW здійснюється шляхом виділення об’єктів.

Як і більшість операцій у CorelDRAW, виділення об’єктів можна виконати кількома способами: за допомогою покажчика інструмента, за допомогою клавіатури, за допомогою меню, за допомогою пристисковуного вікна Object Manager (Диспетчер об’єктів).

Рис. 5.1 Виділеннягрупиоб’єктів

Рис. 5.2 Виділеннядочірньогооб’єкта
Якщовиділенийдочірнійоб’єкт, у своючергу, виявляєтьсягрупою, топрийом виділеннявнійокремогооб’єктаклацаннямпринатиснутій клавішіCtrlможнаповторитище раз.

Передвиконанням багатьохоперацій потрібноодночасновиділитидекілька об’єктів.Щобдодатидовжевиділеного об’єкту(або об’єктам) новий, досить клацнути наньомупокажчикомінструментуPick(Вибір), утримуючи прицьому натиснутоюклавішуShift. Урядкустану вцьомувипадку відображаєтьсякількістьвиділенихоб’єктів(рис. 5.3).

Рис. 5.3 Три об’єктивиділеніспільно
Принеобхідностівивестизі складуспільновиділенихоб’єктівтойчиіншийоб’єкт(наприклад, помилкововключенийу виділення) досить ще разклацнути наньому, утримуючи клавішу Shift.

Удеякихвипадкахвиділити потрібнийоб’єктвиявляється нетак-то просто. Вінможебутизахованийпідіншимиоб’єктамиабопозбавлений нетількизаливки, а йобведенняконтуру(і, отже, невидимий!).
    продолжение
–PAGE_BREAK–5.2Накладенняоб’єктіводин наодного

Порядок накладення об’єктів визначається порядком їх створення: у самому низу завжди знаходиться об’єкт, який створювався першим. Але послідовність розташування об’єктів один над одним можна змінювати. Створюємо три простих об’єкта. Створюємо квадрат, прямокутник, і еліпс, зафарбовуємо їх різними кольорами і розташовуємо приблизно так, як на Рис. 5.4.Якщо створити об’єкти в заданій послідовності, то внизу буде розташований квадрат, над ним прямокутник, а вгорі — еліпс.

Рис. 5.4Взаємне розташування об’єктів
Виділяємо квадрат, який є самим нижнім об’єктом, і натискаємо комбінацію клавіш Shift + Page Up. Квадрат буде розташований поверх всіх інших об’єктів. Натискаємо комбінацію клавіш Shift + Page Down. Квадрат знову опиниться позаду інших об’єктів. Натискаємо комбінацію клавіш Ctrl + Page Up. Квадрат буде розташований поверх прямокутника, але під еліпсом. Таким чином, комбінація клавіш Ctrl + Page Up переміщує виділений об’єкт нагору на один об’єкт. Відповідно комбінація клавіш Ctrl + Page Down — на один об’єкт униз. Всі дії щодо зміни порядку накладення об’єктів можна виконати за допомогою команд меню Arrange Order (Монтаж Порядок) або за допомогою команди Order (Порядок) у допоміжному меню, що викликається клацанням правої кнопки миші на об’єкті. Виділяємо прямокутник, який зараз знаходиться в самому низу. Вибираємо Arrange Order In Front of (Монтаж Порядок Встановити перед) або клацаємо правою кнопкою миші на прямокутнику і вибираємо у допоміжному меню команду Order In Front of (Порядок встановити перед).

Покажчик миші зміниться. Клацнемо мишею на еліпсі. Прямокутник буде розміщений над еліпсом. Вибираємо Arrange Order Behind (Монтаж Порядок Встановити за). Покажчик миші зміниться на. Клацнемо мишею на еліпсі. Прямокутник буде розміщений під еліпсом. Клацнемо правою кнопкою миші на прямокутнику і вибираємо у допоміжному меню команду Order To Front (Порядок Поверх всіх). Прямокутник розташується поверх всіх інших об’єктів. Для розташування об’єкта над усіма іншими можна натиснути кнопку «To Front» на панелі Property Bar (Панель властивостей). Кнопка «To Back» розташує виділений об’єкт нижче всіх інших об’єктів документа. Перед вибором команд зміни порядку накладення можна виділяти декілька об’єктів, наприклад, для розміщення всіх виділених об’єктів над яким-небудь іншим об’єктом.
5.3З’єднанняоб’єктів

Найзручнішимспособомстворенняскладнихгеометричнихоб’єктівєїхскладанняз простих.На відмінувід об’єднанняоб’єктів в групи, при з’єднаннівиходитьодинновийоб’єкт. Прицьому з’являєтьсяможливістьстворювати об’єкти зотворамивсередині (Рис. 5.5).

Рис. 5.5Об’єктз отвором
Намалюємо коло на вільному полі документа, після чого намалюємо прямокутник, розташувавши його в колі. Виділяємо окружність і прямокутник. Про виділення двох об’єктів буде говорити відповідний напис у рядку стану. Можна вирівняти по центру об’єкти, щоб вийшов більш акуратний малюнок. Натискаємо кнопку «Quik Intersect» панелі Property Bar (Панель властивостей). Буде створений новий об’єкт: коло з отвором у вигляді прямокутника. Клацнемо мишею на червоному кольорі на панелі, щоб зафарбувати об’єкт. Переміщаємо об’єкт, щоб в отворі було видно раніше створені об’єкти. Отримуємо складний об’єкт за допомогою операції з’єднання. Звичайно, можна було б помістити прямокутник поверх кола і залити його білим кольором, але тоді не було б прозорого отвору як в результаті з’єднання. Сполучені об’єкти можна роз’єднати. Натискаємо кнопку «Quik Trim» панелі Property Ваг (Панель властивостей) для роз’єднання об’єктів. На екрані залишиться тільки червоне коло, так як прямокутник залишився під ним. Клацнемо на вільному місці мишею, а потім клацнемо на колі, щоб виділити його. Натискаємо комбінацію клавіш Ctrl Page Up. Прямокутник тепер розташований над колом, але його погано видно, тому що обидва об’єкти мають однаковий червоний колір. Створювати нові об’єкти на основі інших можна також за допомогою операцій формування об’єктів.
    продолжение
–PAGE_BREAK–5.4Формуванняоб’єктівз декількох інших

У графічному редакторі CorelDRAW є три команди формування об’єктів: об’єднання (Weld), сключеніе (Trim) і перетин (Intersect) — Bcі три операції виконуються з допомогою кнопок «Quik Intersect», «Quik Trim» та «Quik Weld», розташованих в панелі Property Bar (Панель властивостей). Необхідно виділити об’єкти, над якими буде виконана операція формування, після чого натиснути відповідну кнопку. Малюємо прямокутник, еліпс і п’ятикутник, розташувавши їх так, щоб всі об’єкти частково перекривали один одного. Заливаємо різними кольорами всі об’єкти. Виділяємо всі три об’єкти, після чого натискаємо кнопку «Quik Trim» панелі property Ваг (Панель властивостей).

У результаті об’єднання маємо один об’єкт, який об’єднує всі три об’єкти. При цьому на відміну від операції сполуки всі внутрішні елементи видаляються, і новий об’єкт повторює тільки зовнішні контури об’єднаних об’єктів. Заливка нового об’єкта залежить від способу виділення, який було використано. Якщо було виділено об’єкти, намалювавши за допомогою миші навколо них пунктирний прямокутник виділення, то заливка буде взята з нижнього об’єкта. Якщо ж було виділено останній об’єкт, клацнувши на ньому мишею, утримуючи клавішу Shift, то заливка буде взята з останнього виділеного об’єкта. Натискаємо кнопку «Undo» в панелі Standard (Основна), щоб скасувати об’єднання і виконати з об’єктами іншу операцію. Знову виділяємо три об’єкта. Натискаємо кнопку «Quik Trim» панелі Property Bar (Панель властивостей). У результаті операції виключення з вихідних об’єктів вирізаються. Начебто б нічого на екрані не змінилося, але тепер всі невидимі частини одного з об’єктів видалені.

Якщо при виділенні була використана пунктирна рамка, то обрізаний буде нижній об’єкт. Якщо ж послідовно виділялись об’єкти, то обрізаний буде Останній виділений об’єкт. Натискаємо кнопку «Undo» в панелі Standard (Основна), щоб скасувати переміщення об’єктів і операцію винятку. Виділяємо всі три об’єкти, після чого натискаємо кнопку «Quik Intersect» панелі Property Bar (Панель властивостей). У результаті операції перетину буде створено новий об’єкт, що включає в себе область, загальну для всіх виділених об’єктів. Якщо при виділенні була використана пунктирна рамка, то заливка нового об’єкта буде аналогічна заливанні нижнього об’єкта. Якщо ж послідовно виділялись об’єкти, то буде взята заливка останнього виділеного об’єкта.
6. Змінаформиоб’єктів. 6.1.Трансформаціяоб’єктів

Дужечастовиникаєпотребау змініформистворенихранішеоб’єктів. Можназмінити нетількирозміриіпропорції об’єктів, алеі контуроб’єкта, відредагувавшивузлиі сегменти, йогоскладові.

Виділяємо один з об’єктів, створених раніше. Виділений об’єкт обрамляється чорними прямокутниками, званими маркерами виділення. Підведемо покажчик миші до нижнього правого маркеру виділення. Зовнішній вигляд покажчика миші при цьому зміниться зі звичайного на двосторонню стрілку. Натискаємо ліву кнопку миші, не відпускаючи її, починаємо пересувати мишу. При цьому у об’єкта з’явиться тонка блакитна контурна копія. Пересуваємо мишу правіше і нижче, після чого відпускаємо кнопку миші. Об’єкт буде збільшений, при цьому будуть збережені його пропорції, тобто співвідношення його ширини і висоти. Для зміни розміру зі збереженням пропорцій можна скористатися не тільки правим нижнім маркером виділення, але і будь-яким іншим, розташованим в одному з кутів рамки обрамлення. Слід зазначити, що якщо в процесі зміни розміру об’єкта натиснути і утримувати клавішу Shift, то зміна розміру буде відбуватися щодо центру об’єкта. Натискаємо і утримуємо клавішу Shift. Один з об’єктів вже виділено. Підведемо покажчик миші до нижнього правого маркеру. Зовнішній вигляд покажчика миші при цьому зміниться на «двосторонню стрілку». Натискаємо ліву кнопку миші, не відпускаючи її, починаємо пересувати мишу. В об’єкта з’явиться контурна копія, яка буде зменшуватися або збільшуватися в усі сторони від об’єкта, а не тільки у бік нижнього правого кута як у попередньому експерименті. Відпускаємо ліву кнопку миші і потім клавішу Shift. Змінений об’єкт залишиться в документі. Для зміни розміру об’єкта тільки по горизонталі або тільки по вертикалі слід виконати аналогічні дії з маркерами виділення, розташованими посередині сторін обрамляющої рамки. Схематично відповідність різних прямокутників обрамлення різних дій. При цьому стрілки показують напрямок, в якому можна міняти розмір за допомогою відповідного маркера виділення. Можна змінити ширину об’єкту, не змінюючи його висоти. Підводимо покажчик миші до середнього маркеру виділення на правій стороні. Зовнішній вигляд покажчика миші при цьому зміниться на «двосторонню стрілку». Натискаємо ліву кнопку миші, не відпускаючи її, починаємо пересувати мишу. Підводимо мишу к середньому маркеру виділення на правій стороні. Ширина об’єкта буде зменшена, при цьому висота залишиться без змін. Точно так само можна змінити і висоту, використовуючи середній маркер виділення в нижній або верхній частині обрамлення. Якщо зменшувати розмір об’єкта до нуля, не зупиняючись, пересувати мишу далі, через кордон об’єкта, як би вивертаючи його, то можна отримати дзеркальне відображення об’єкта. Щоб при дзеркальному відображенні зберегти розміри вихідного об’єкта, натискаємо і не відпускаємо клавішу Ctrl під час операції. При натиснутій клавіші Ctrl масштабування відбувається з дискретним кроком в 100%. За допомогою копіювання об’єктів і дзеркального відображення легко створювати такі візерунки. Можна самостійно отримати дзеркальне відображення будь-якого об’єкта. Тепер можна розглянути перекіс об’єктів. Що таке перекос, показано на Рис. 7.1 Одна зі сторін об’єкта залишається на місці, а протилежна сторона переміщається. Можливий перекіс як в горизонтальному, так і у вертикальному напрямку. Послідовне виконання декількох перекосів може сильно спотворити будь-який об’єкт. Перекіс часто використовується у створенні ілюстрацій. Наприклад, перекіс прямокутників може бути використаний для малювання відкритих папок та книжок. До речі, фігурний текст на обкладинці книги був теж перекошений і повернутий.

Рис. 6.1Вихіднийпрямокутник ірезультатопераціїперекосу
Якщозастосуватиперекісдобільшскладних об’єктів, результат вийдещебільшекзотичний.Розрізняютьвертикальний (Рис.6.1, вцентрі) і горизонтальний (Рис. 6.1, праворуч)перекіс. Яквжезазначалосяраніше, клацаннямишіна виділеномуоб’єктіпризведедотого, щомаркеривиділенняпоміняютьсянастрілки(Рис. 6.2). Цістрілкиозначають, що в даному режиміможнавиконуватиперекісіповоротоб’єкта. Дляпочаткувиконаємогоризонтальнийперекісоб’єкта. Виділяємо будь-якийоб’єкт, післячогоклацнемо мишеюна йогоконтуріще, щобнавколооб’єктаз’явилисястрілки. Підводимопокажчикмишідо верхньоїстрілкою.Покажчикзмінитьсянаінший. Натискаємолівукнопкумиші, не відпускаючиїї, почнемо пересуватимишу.

У об’єктаз’явиться тонкаблакитнакопія. Встановлюємо потрібнеположенняпунктирноїрамкиівідпускаємокнопкумиші. Перекісоб’єкта завершено. Точнотак самоможнавиконативертикальнийперекіс. Прицьому слід використовуватистрілку, а покажчикмишіприймеіншийвигляд.

Рис. 6.2Стрілкинавколооб’єкта
Теперперейдемодо поворотуоб’єктанавколоцентруобертання.До речі, центробертанняпозначенийсимволом уцентрі об’єкту. Дляповоротувикористовуються стрілкиоборотусположеннихпокутахоб’єкта. Байдуже, яказних використовується, результатбудеодинітойже. Підводимо покажчикмишідо стрілки. Покажчикзмінитьсянаінший. Натискаємолівукнопкумиші, не відпускаючиїї, починаємо пересуватимишу. Блакитнийконтуроб’єктапочнеобертатися.

Встановившипотрібне положення, відпускаємокнопкумиші, іоб’єктбуде повернутий. Якщоприповоротінатиснути іутримуватиклавішуCtrl, топоворотбудевиконуватисянакут, кратнийп’ятнадцятиградусів. Длябільшскладногоповороту можназмінитирозташуванняцентруобертання.Перетягуємо здопомогою мишізначокцентру віншемісце. Повертаємо об’єкт, щобпобачити, щотеперповоротздійснюється інакше. Яків інших операціяхCorelDRAW, перекіс, обертання, змінарозміріві дзеркальневідображення можназастосуватидогрупиоб’єктів.
    продолжение
–PAGE_BREAK–6.2Змінаформистандартнихоб’єктів

Дуже легко в редакторі CorelDRAW виконується заокруглення кутів прямокутника, створення дуг і секторів з еліпсів. Можна також довільно змінювати форму кривих ліній, змінювати форму багатокутників і інших фігур. Як у будь-якому редакторі векторної графіки, об’єкти CorelDRAW складаються з вузлів і сегментів, які з’єднують ці вузли. Зміна форми об’єктів, в основному, пов’язано зі зміною взаємного розташування і кількості вузлів, а також кривизни сегментів. У залежності від способу редагування, об’єкти в редакторі можна розділити на дві групи. Перша група — це всі об’єкти, які складаються з кривих ліній.

Об’єкти цієї групи можна редагувати довільно, досягаючи самих хитромудрих форм. Друга група — це стандартні об’єкти: прямокутники, еліпси і багатокутники, а також автофігури. Форму цих об’єктів можна змінювати тільки відповідно до наперед визначеним алгоритмом. Наприклад, у прямокутників можна тільки закруглити кути, а з еліпсів — створювати тільки сектору або дуги. Іншими словами, з еліпса не можна відразу створити форму груші, для цього спочатку потрібно перетворити еліпс в криві лінії. Спіралі є звичайними кривими лініями, і ніяких особливостей редагування цих об’єктів немає. Грати складаються з безлічі прямокутників, згрупованих у єдине ціле.

Поки не розгрупувати їх, нічого з ними зробити не можна, а після розгрупіровки можна округляти кути кожного прямокутника. За допомогою інструменту «Restangle Tool» панелі Toolbox (Графіка) малюємо прямокутник на вільному місці робочої області вікна програми. Підводимо покажчик миші до одного з вузлів, розташованих у вершинах прямокутника і зазначених маленькими рамками. Покажчик прийме інший вигляд (Рис. 6.3, ліворуч). Тепер можна перемістити вузол. Натискаємо ліву кнопку миші, не відпускаючи її, починаємо пересувати мишу. Разом з покажчиком миші почнуть пересуватися вузли, причому кожен з них подвоїться (Рис. 6.3 праворуч).

Рис. 6.3. Закруглення кутівпрямокутника
Перемістившивузлинапотрібну відстань, відпускаємокнопкумиші, кутипрямокутниказалишатьсязакругленими.Такимчином, легко отримуємоновусиметричнуфігуру(Рис. 6.4, ліворуч).

Рис. 6.4. Фігури, отриманіз прямокутника
Зпрямокутникаможнастворити інесиметричнуфігуру, по-різному змінюючикривизнукутів. За допомогоюінструменту”Restangle Tool” панеліToolbox(Графіка) намалюємо щеодин прямокутник. Віджимаємокнопку”Round Corners Togever«в правійчастиніпанеліPropertyВаг(Панель властивостей), щоб малюнок наній змінивсянавідкритий замок»Round Corners Togever”. Вводиморізні значеннявчотириполяпанеліProperty Bar(Панель властивостей), позначенімалюнками “Left Rectangle Corner Roundness”, “Right Rectangle Corner Roundness”. У кожному полінастроюєтьсяодинзкутівпрямокутника. Кривизнакутівпрямокутниказмінитьсяврізного ступеня (Мал. 6.4, праворуч). Натискаємокнопку”Round Corners Togever”, і поміняємозначеннякривизниодногозвузлів. Кривизнаіншихзмінитьсяавтоматично.Розглянемоприкладредагуванняеліпса. За допомогоюінструменту”Ellipse Tool«малюємо еліпс. Підводимопокажчикмишідо, розміщеного у верхнійчастиніеліпса. Покажчикприйме іншийвигляд(Рис. 6.5, ліворуч).

Рис. 6.5. Створеннясекторуеліпса
Натискаємолівукнопкумиші, не відпускаючиїї, починаємо пересуватимишу, не виводячикурсор мишізакордонеліпса. Замістьодноговузлаз’являться два, причомуодинпочнепересуватисяразомз мишею. Обидвауздабудутьсполучені з центромеліпса(Рис. 6.5, вцентрі). Відпускаємо кнопкумиші, ізеліпсавийдесектор(Рис. 6.5, праворуч). Перетягнемоновийвузолназад, щобвіноб’єднавсязверхнімвузлом. Зновуотрималиеліпс.

Рис. 6.6. Створеннядугизеліпса
Зновуперетягнемовузол, алеприцьому покажчикмишіповиненперебувати замежамиеліпса(Рис. 6.6, ліворуч). Відпускаємокнопкумишіізамістьеліпсабачимодугу(Рис. 6.6, праворуч). Слідзазначити, що описанийвищеспосібне дозволяє змінитиформуеліпсадовільнимчином, тому щодляцього спочаткуйоговарто перетворити накриві. Длястворення зеліпсасекторуможнатакожнатиснутикнопку”Pie” напанеліProperty Bar(Панель властивостей) іввестив розташованіпоручполя”Starting and Ending Angles” значення кутівнахилупочаткуікінцясектора. Натискаємокнопку”Ars” створюєтьсядуга. Щобперетворитидугуабосекторвеліпс, требанатиснутикнопку”Ellipse”. Щеодинвидстандартних об’єктів, якийможезначнозмінитиформу-це багатокутники. За допомогоюінструменту”Polygon Tool” панеліToolbox(Графіка) малюємо п’ятикутник(Рис. 6.7, ліворуч).

Рис. 6.7. Вихіднийбагатокутник іваріанти, змінийогоформи
Таксамо, якприроботізпрямокутником іеліпсом, перетягуємо будь-якийзвузлів. За допомогоюцихдійможнаотриматиекзотичніфігури (Рис. 6.7, вцентрііправоруч). Можнамінятикількістьвершинбагатокутників, перетворюватиїхна зірки іназад.

Церобитьсяточнотаксамо, як іприїх створенні, про щобулорозказановище. Єщеоднаособливістьзміниформибагатокутників. Можнадодавативузливконтур, щозаразізробимо. Створюємо ще одинп’ятикутник, післячоговибираємоінструмент”Shape Tool” в панеліToolbox(Графіка).

Цейінструмент призначенийдляроботиз вузлами.Двічіклацнемомишеюнаоднійзі сторінп’ятикутника, приблизнопосерединіміжвузлами. Намісці клацання, атакожв аналогічному місціна всіхіншихсторонахп’ятикутника, з’являтьсяновівузли(Рис. 6.8, ліворуч).

Рис. 6.8. Додаваннявузлавбагатокутник ійогопереміщення
Перетягуємоближчедоцентрудоданийвузол, щоботриматищосьна зразокпропелеру (Рис. 6.8, праворуч). Хочабагатокутникисильнозмінюютьформуприпереміщеннівузлів, найбільших результатівможнадосягти призмінівузлівкривихліній.
    продолжение
–PAGE_BREAK–6.3Редагуванняавтофігур

При виділенні більшості автофігур можна побачити один або кілька ромбів, розташованих у різних частинах об’єктів. Переміщуючи їх за допомогою миші, можна міняти форму автофігур. За допомогою інструменту «Basic Shapes» створюємо малюнок усміхненого обличчя. Ромбик в цьому малюнку поміщається в середині рота.

Підводимо покажчик миші до ромбика. Покажчик набуде вигляду трикутного покажчика. Натискаємо ліву кнопку миші, не відпускаючи її, почнемо пересувати мишу. Разом з ромбиком почне пересуватися лінія рота, змінюючи при цьому вигин. Перемістивши покажчик миші трохи вгору, відпускаємо кнопку миші, і лінія рота в малюнку змінить свій вигин. Так з усміхненого обличчя отрималось сумне. У деяких автофигур немає ромбів, і не можна змінити їх форму. Якщо в автофігурі є один або два ромбика, можна міняти розташування й кривизну ліній, перетягуючи мишею пов’язані з ними ромбики. Крім зміни форми, можна змінити розмір автофігури, виконати перекіс або повернути її. Всі ці операції виконуються так само, як і для будь-якого іншого об’єкту. У результаті можна отримати самий незвичайний об’єкт, але іноді цього буває недостатньо. Для створення довільного контуру може знадобитися повноцінне редагування вузлів контуру об’єкта. При цьому автофігури, еліпси, прямокутники та інші стандартні фігури повинні бути попередньо перетворені в довільні криві лінії.
Технологія створення емблеми у CorelDRAW
Для створення емблеми у CorelDRAWбуло взято стандартні шрифти, кисті та інші панелі застосування.Клацнемо накнопціEllipse Tool(Інструментеліпс) панеліінструментівToolbox(Набір інструментів).

Рис. 1 Ellipse Tool(Інструментеліпс)
Встановлюємопокажчикмишівточці, вякійбудерозташовуватисякутуявногопрямокутника, що описує майбутнійеліпс.

Натискаємо іутримуємолівукнопкумиші.Переміщаючи мишу, вибираємо положенняпротилежногопо діагоналікутауявногопрямокутника, що описує майбутнійеліпс. Длязавершеннямалюванняеліпсавідпускаємокнопкумиші. Урезультаті будествореноеліпс. Розміринамальованогоеліпсабудутьвизначатисясторонамиуявногопрямокутника, що описує цейеліпс.

Рис. 2 Новостворений еліпс
Вибираємо інструмент Свободна форма на панелі інструментів

Рис. 3 Свободна форма
Та починаємо малювати в середині еліпса.

Рис. 4 Малювання в середині еліпса
Потім виділяємо еліпс, заходимо в Ефекти ► Художнє оформлення.

Рис. 5 Ефекти ► Художнє оформлення
Вибираємо кисті на еліпс, щоб утворювався красивий ефект.

Рис. 6 Різні кисті
Після того як все це вибралося, створився слідуючий рисунок
 

Рис. 7 Новостворене
Після цього знову беремо кисті і домальовуємо хмари.

Рис. 8 Хмари
Клацаємо на текст на панелі інструментів, накладаємо на нього ще декілька видів кисті та дорисовуємо емблему до кінця.

Рис. 9 Готова емблема

    продолжение
–PAGE_BREAK–