ЗМІСТ
Вступ
Розділ 1. Економічна необхідність страхового захисту в сільськомугосподарстві
1.1 Розвитокі сучасний стан страхування майна виробників сільськогосподарської продукції
1.2 Формиі види страхування майна сільськогосподарських підприємств
Розділ 2. Захист сільського господарства від наслідків страхових випадків
2.1 Основні показники діяльності ТОВ “АФ Україна”
2.2 Порядок укладання договору страхування
2.3 Визначення страхової суми при страхуванні сільськогосподарського майна
2.4 Оцінка збитків, визначення розміру страхового відшкодування
Розділ 3. Шляхи залучення сільгоспвиробника до страхування
3.1 Визначення і формування попиту на страхові послуги
3.2 Використання міжнародного досвіду з страхування сільськогосподарськихпідприємств
Висновки
Список використаної літератури
Додатки
ВСТУП
Зростання ризику у всіх сферахлюдського життя та господарської діяльності обумовлює необхідність захистугромадян від можливих втрат шляхом проведення страхування.
Страхування дозволяє оптимізуватиресурси, що спрямовуються на організацію економічної безпеки фізичних таюридичних осіб. Завдяки страхуванню можна досягти раціональної структурикоштів, що спрямовуються на запобігання наслідкам стихії чи інших чинників, щоперешкоджають діяльності. Особливо тим, хто вирощує сільськогосподарськікультури, часто перешкоджають об’єктивні природні чинники, що надають змогуотримати прибуток тільки в певному обсязі. Лише застрахувавши врожай, фермериможуть виконати свій план, замінивши нестриману частку прибутку страховимвідшкодуванням.
Страхування грає значну роль вринковій економіці, надає впевненість в розвитку бізнесу.
Українськіпідприємці часто взагалі не розуміють змісту страхування і не вбачають у ньомупотреби. Окрім того, страхування врожаю — досить дороге задоволення, і частопідприємці просто не можуть собі дозволити виділити певну суму для добровільноїпідстраховки власного добробуту.
Тема страхування сільськогосподарськогомайна давно вже викликає жвавий інтерес у представників обласних центрівгідрометеорології, які взаємодіють зі страховими компаніями ісільськогосподарськими підприємствами в момент врегулювання страхових випадківпо страхуванню сільськогосподарського майна.
Вчені і метеорологи, стурбованіпроблемами адаптації різних сортів зернових культур до умов сучасного клімату,який змінюється і спричиняє підвищення чутливості рослин до патогенних іпогодних факторів і, в результаті, впливає на врожайність. У цьому зв’язкутакож зростає актуальність страхування сільськогосподарських культур віднесприятливих погодних факторів, тому що зростає ймовірність веснянихзаморозків, ураганів, коливання середньодобових температур.
Сьогодні залишається відкритоїдискусія про необхідність розробки і впровадження в Україні ефективної системистрахування, успіх якої багато в чому залежить від часткового державногосубсидіювання страхових витрат виробників. У цьому ключі вітчизняні учасникиаграрного страхового ринку покладають надії на прийнятий Закон України«Про державну підтримку сільського господарства України», що набравсили з початку 2005 року і передбачає обов’язкове страхування агроризиків.Частково витрати господарств на страхування повинні компенсуватися з Фондуаграрних страхових субсидій. Селяни зможуть повернути до 50% страхових внесків(при тарифі до 5%). При настанні страхового випадку фонд також повинен будевідшкодовувати страхувальнику 50% від суми франшизи (за умови, що така складене більше 30%). Формування ресурсів фонду повинне забезпечуватися, з одного боку,за рахунок обов’язкових відрахувань страхових компаній, що будуть перелічувати2% від премій, отриманих по агрострахуванню. З іншого боку — частковопідтримати фонд узялася держава: протягом місяця з дня вступу в силу закону збюджету у фонд повинно бути перераховано 20 млн. грн. Крім того, у разінеобхідності фонд зможе одержувати позики з держбюджету.
Так, до проекту бюджету закладенікошти на компенсації страхових платежів агрогосподарствам. Це може статисерйозним поштовхом для розвитку страхування сільгоспризиків. Якщо законзапрацює у повному обсязі, — прогнозують страховики, — ринок може розраховуватив наступному році приблизно на 300 млн. грн. страхових платежів з цього виду.
Метою даноїроботи є аналіз послуг, що пропонуються на страховому ринку України виробникамсільськогосподарської продукції. Для того щоб досягти поставленої мети, вкурсовій роботі були розглянуті найбільш важливі моменти і направленнядержавної підтримки аграріїв та безпосередньо страхових компаній.
Курсова роботарозміщена на 48 листах друкованого тексту, містить 6 таблиць. При написаннівикористано 14 джерел.
1.ЕКОНОМІЧНА НЕОБХІДНІСТЬ СТРАХОВОГО ЗАХИСТУ В СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ
1.1Розвиток і сучасний стан страхування майна виробниківсільськогосподарської продукції
Суспільневиробництво протягом усього історичного шляху розвитку стикається ізсуперечностями між природою і людиною, між окремиим об’єктами виробничихвідносин. Ці суперечності зумовлюють появу несприятливих подій – ризиків.Характерною рисою ефективного відтворювального процесу на підприємстві є йогоритмічність та безпека, що здійснюється не завжди. В результаті виникненняприродних катаклізмів чи настання інших негативних надзвичайних подій(технологічних катастроф, аварій, пожеж, епідемій тощо) нормальний виробничийпроцес може бути порушений або зупинений. Це викликає матеріальні збитки, якіможуть бути зменшені внаслідок прийняття різних превентивних заходів. Повністючи частково запобігти шкоді від настання різних негативних подій длявиробництва неможливо, виникає потреба у відшкодуванні спричиненогоматеріального збитку, відновленні нормальних умов праці.
Страхуваннямайна сільськогосподарських виробників спрямоване на створення умов для відшкодування,насамперед, надзвичайних витрат, що виникли в результаті настання руйнівнихстрахових випадків. Посилюється ризиковий характер виробництва внаслідокзростання техногенного навантаження на навколишнє середовище, загострюютьсясуперечності між діяльністю людини і екологічним потенціалом, який все більше втрачаєможливості природного відновлення.
Для того, щоб досягти успіхів убізнесі, належить його постійно розширювати і вдосконалювати. Проте тим, хтовирощує сільськогосподарські культури, часто перешкоджають об’єктивні природнічинники, що надають змогу отримати прибуток тільки в певному обсязі. Лишезастрахувавши врожай, фермери можуть виконати свій план, замінивши нестриманучастку прибутку страховим відшкодуванням.
Українськіпідприємці часто взагалі не розуміють змісту страхування і не вбачають у ньомупотреби. Окрім того, страхування врожаю — досить дороге задоволення, і частопідприємці просто не можуть собі дозволити виділити певну суму для добровільноїпідстраховки власного добробуту.
Є інформація, що до проекту бюджетузакладені кошти на компенсації страхових платежів агрогосподарствам. Це можестати серйозним поштовхом для розвитку страхування сільгоспризиків. Якщо законзапрацює у повному обсязі, — прогнозують страховики, — ринок може розраховуватив наступному році приблизно на 300 млн. грн. страхових платежів з цього виду.
Нині стає зрозуміло, що повноціннийрозвиток фінансово-кредитних відносин неможливий без розбудови ринку страховихпослуг в сільському господарстві. Адже страхування — це механізм, який дозволяєсільгоспвиробнику скористатися можливістю розділити свої ризики із страховоюкомпанією та покращити доступ до кредитних ресурсів. Однак ринок страхуванняризиків у сільському господарстві в Україні нині розвинутий слабо і працює не зовсімефективно. Страхові послуги, пропоновані сільгоспвиробникам, для нихнеприйнятні, оскільки вони або надто дорогі, або за ними нереально одержатистрахові виплати у разі настання страхового випадку. А страхові компанії покищо в цьому питанні назустріч своїм потенційним клієнтам ідуть дуже повільно.
Вимоги банкірів з цього приводу тежнеоднозначні. Так 67% респондентів проведеного опитування вважають, що сільгоспвиробникимають страхуватися від усіх ризиків за схемою обов’язкового страхування. Разомз тим, вони ж вважають, що на Херсонщині сільгоспвиробникам недоцільнострахуватися від таких ризиків, як повінь, зсув і сель, а такожпідприємницького та податкового ризиків. 50% респондентів вважають, що сільгоспвиробникиповинні страхуватися від таких ризиків, як пожежа, вимерзання, посухи, хвороби,знищення шкідниками, від протиправних дій третіх осіб та від ризикунедоотримання прибутку.
Деякі вчені вважають, що обов’язковестрахування має певні переваги з точки зору функціонування страхової системи.Зокрема, всеохоплюючий характер обов’язкової системи дозволив би нівелюватиризики в межах території України, оскільки сільськогосподарські культуриперебувають в різних кліматичних умовах. Однак ця перевага є водночас інедоліком з точки зору забезпечення прав суб’єктів господарювання в ринковійекономіці. Оскільки існують регіони де виробництво не зазнає серйозних коливаньі втрат через несприятливі кліматичні умови, то вимога до всіх господарствздійснювати страхування своєї виробничої діяльності означає примусовийперерозподіл коштів від одних господарств іншим, тобто є прихованимсубсидіюванням одних підприємств іншими.
Розповсюдження страхування потериторії всієї України матиме свої переваги, але досягати цього потрібно нешляхом запровадження обов’язковості в страхуванні, а через створенняпривабливих умов страхування для сільськогосподарських виробників та розвиткуконкуренції між страховими компаніями.
Взагалі, обов’язкове страхуванняврожаю сільськогосподарських культур, як спосіб організації державної підтримкине є ефективним, оскільки державні кошти використовуються не там де в цьому єреальна потреба та зацікавленість обох сторін страхового процесу, а запринципом масового охоплення виробників страхуванням. Як наслідок, коштів будевитрачено більше, а ефект від такого заходу буде меншим. Щодо стимулювання с/гвиробників до страхування ризиків їхнього виробництва, то примусовий характерстрахування матиме скоріше зворотній ефект: замість формування розуміннянеобхідності страхування, він сприятиме наростанню невдоволенню виробників, якісприйматимуть його як додатковий податок і обмеження їхнього права вибору.
Звичайно ж, страхування має бутидобровільним. Повинна бути й підтримка у страхуванні ризиківсільськогосподарського виробництва з боку держави.
Міжнародний досвід свідчить, що державнапідтримка страхування сільськогосподарського виробництва, яку переважно надаютьу формі компенсації частини страхових платежів, є більш ефективною формоюстабілізації доходів сільгоспвиробників, ніж державна фінансова допомога у виглядісубсидій, заліків, списань, відстрочок платежів та прямих грошових компенсацій.
Розвиток страхування також може матипозитивні соціальні наслідки на селі. Адже коли сільгоспвиробник знатиме, що в разічасткової чи повної втрати врожаю він може розраховувати на достойнукомпенсацію, то із впевненістю продовжуватиме займатися сільськогосподарським бізнесом.А це сприятиме збереженню робочих місць, зниженню міграції сільського населеннядо міст та покращенню соціальної структури суспільства.
1.2Форми й методи страхування майна сільськогосподарськихпідприємств
Існують двіосновні форми страхування: обов’язкове і добровільне.
Згідно постановиКабінету Міністрів України від 11.07.2002 року №1000, страхування врожаюбагаторічних насаджень і сільськогосподарських культур державних сільськогосподарськихпідприємств проводиться обов’язково. Для страхувальників –сільськогосподарських підприємств всіх форм власності та організаційно-правовихформ господарювання, що передбачені чинним законодавством, страхування єдобровільним.
Настрахування приймають врожай сільськогосподарських культур і багаторічнихнасаджень державних сільськогосподарських підприємств, а врожай зерновихкультур і цукрових буряків — підприємств всіх форм власності.
Частково страховіплатежі по обов’язковому страхуванню врожаю сільськогосподарських культур табагаторічних насаджень компенсуються за рахунок Державного бюджету України урозмірі не менше 50 відсотків витрат, понесених сільськогосподарськимипідприємствами.
Обов’язковестрахування врожаю сільськогосподарських культур i багаторічних насаджень,врожаю зернових культур i цукрових буряків сільськогосподарських підприємств всіхформ власності проводиться з метою гарантування економічної та продовольчоїбезпеки держави, створення сприятливих умов для розвитку аграрного сектору економіки,захисту iнтересiв сільськогосподарських підприємств.
Суб’єктамиобов’язкового страхування є: страхувальники — державні сiльськогосподарськi підприємстващодо врожаю сільськогосподарських культур i багаторічних насаджень тасiльськогосподарськi підприємства всіх форм власності щодо врожаю зерновихкультур i цукрових буряків; страховики — юридичні особи — резиденти України, якіотримали в установленому порядку лiцензiю на проведення цього видуобов’язкового страхування.
Об’єктом обов’язковогострахування є майновi iнтереси, що не суперечать законодавству i пов’язанi знеотриманням або недоотриманням врожаю сiльськогосподарських культур iбагаторiчних насаджень державними сiльськогосподарськими пiдприємствами,зернових культур i цукрових бурякiв — сiльськогосподарськими пiдприємствамиусiх форм власностi.
До страховихризикiв, на випадок яких проводиться обов’язкове страхування, належать град,пожежа, вимерзання, ураган, буря, злива, зсув, повiнь, сель, посуха, повнераптове знищення посiвiв карантинними шкiдниками.
Страховимвипадком вважається заподiяння страхувальнику прямих збиткiв у результатiчасткової або повної загибелi врожаю сiльськогосподарських культур,багаторiчних насаджень, врожаю зернових культур i цукрових бурякiв унаслiдокпрямої дiї страхових ризикiв.
Не пiдлягаєобов’язковому страхуванню врожай:
– природнихсiнокосiв i пасовищ;
-сiльськогосподарських культур, що посiянi на зелене добриво;
-сiльськогосподарських культур, що висiвалися понад три роки i жодного разусiльськогосподарськi пiдприємства не одержали врожаю;
– пiдпокривнихта безпокривних багаторiчних трав;
– посiвiв, табагаторiчних насаджень плодоносного вiку, якi не розмiщенi в зонi офiцiйногоземлевпорядкування.
Щодо видівстрахування майна сільськогосподарських підприємств можна виділити страхуванняврожаю сільськогосподарських культур, багаторічних насаджень, страхуваннятварин, будівель та іншого майна.
Страхуваннясільськогосподарських тварин – це страхування великої рогатої худоби, коней вікомвід одного місяця до одного року, свиней віком до шести місяців, вівців, кіз,віслюків віком від одного року, бджолосімей, хутрових звірів (кролі, нутрії) з45-денного віку, птиць у господарствах, що спеціалізуються на виробництвібройлерів у віці однин місяць.
На страхуванняберуться всі наявні в господарстві здорові тварини даного виду, що досяглистрахового віку. Не приймаються хворі, виснажені тварини, що перебувають устані дородового чи післяродового залежування, а також інфіковані тварини. При цьомувсі тварини одного виду і вікової групи повинні бути застраховані на однаковустрахову суму. Племінні тварини беруться на страхування лише за наявностіплемінного свідоцтва.
Страховимивипадками є: загибель, знищення, або вимушений забій внаслідок пожежі,стихійного лиха (удар блискавки, буря, ураган, буран, град, злива, повінь,землетрус, сель), або нещасного випадку (попадання під рухомий транспорт абопід дію електричного струму) та вимушеного забою (знищення) за розпорядженнямиветеринарних служб у зв’язку із заходами боротьби з інфекційними хворобами.
Будівлі, споруди,сільськогосподарська техніка, об’єкти незавершеного будівництва, передавальніпристрої, силові, робочі та інші машини, транспортні засоби, сировина,матеріали, продукція страхуються на випадок знищення або пошкодження внаслідокпожежі, вибуху, повені, паводку, землетрусу, бурі, урагану, смерчу, зливи,граду, зсуву, обвалу, селю, затоплення, у тому числі через аваріїкомунікаційних мереж.
Крім того,тварини, обладнання, машини та інше майно можуть бути застраховані за окремуплату на випадок крадіжки та неправомірних дій третіх осіб.
У багатьохкраїнах світу велика увага приділяється страхуванню машин і механізмів відламання. Неважко уявити, до яких наслідків може призвести вихід із ладу,наприклад, комп’ютерної установки, яка регулює режим температури, вологості таосвітлення у теплиці або охолодження молока в резервуарах.
Страхова сумавстановлюється за кожним окремим видом майна згідно із договірною сумою, яка неповинна перевищувати дійсної вартості майна з передбаченням франшизи.
Нині в HACK«Оранта» діють два варіанти добровільного сільськогосподарськогострахування. Перший із них охоплює страхування врожаю сільськогосподарськихкультур, тварин, будівель, споруд, сільськогосподарської техніки, іншихматеріальних цінностей. Другий варіант (застосовується з 1999 року) маєособливості лише щодо страхування сільськогосподарських культур. На відміну відпершого варіанта, де об’єктом страхування є вартість втраченого врожаю певноїкультури, яка визначається порівнянням урожайності цієї культури з гектара запоточний рік і середньої її врожайності за попередні 5 років, у другомуваріанті страховий захист розрахований на відшкодування витрат на посів(садіння) та вирощування сільськогосподарських культур у разі їх загибелі абопошкодження.
За правиламидобровільного страхування за першим варіантом об’єкти страхування розбито начотири групи:
1. Урожайсільськогосподарських культур і багаторічних насаджень плодоносного віку.
2. Дерева й плодово-ягіднікущі, що зростають у садах, та виноградники. Не приймаються на страхуваннябагаторічні насадження, знос або зрідження яких становить понад 70 %, а такожті що підлягають списанню з балансу.
3.Сільськогосподарські тварини, птиця, кролі, хутрові звірі, сім “і бджіл увуликах.
4. Будівлі,споруди, сільськогосподарська техніка, об’єкти незавершеного будівництва,передавальні пристрої, силові, робочі та інші машини, транспортні засоби,сировина, матеріали, продукція. Не підлягають страхуванню тимчасові, дуже старіта не придатні для використання будівлі, а також споруди, що перебувають у зонізсуву, обвалу, повені або іншого стихійного лиха (із моменту відповідногооголошення, зробленого органами влади, гідрометеослужбою і т. ін.). Не єоб’єктом страхування ділова деревина та дрова на лісосіках і під час сплаву,документи, цінні папери, готівка.
Страхуванняврожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень здійснюється навипадок їх пошкодження або загибелі з таких причин: вимерзання, град, злива,буря, ураган, повінь, пожежа. А також вимокання, випрівання, спричиненістихійним лихом. На прохання страхувальника перелік страхових випадків можнадоповнювати або скорочувати.
Страхові платежідозволено відносити на витрати виробництва.
Страхуваннябагаторічних насаджень здійснюється на випадок повної загибелі внаслідоквимерзання, сильних снігопадів, повені, бурі, зливи, граду, землетрусу, пожежі.
Отже,господарства мають змогу вибирати варіанти страхування сільськогосподарськихкультур. Це особливо важливо з огляду на те, що останніми роками (крім 2001 р.)істотно зменшувалися показники врожайності сільськогосподарських культур.Відшкодування вартості втраченого врожаю, визначеної порівнянням урожаю згектара в поточному році із середнім показником за останні 5 років, доситьсуб’єктивне. Адже показники врожайності можуть бути низькими не лише черезстихійні події, а й унаслідок безгосподарності, нестачі потрібних сортівнасіння, органічних та мінеральних добрив, пестицидів, машин і механізмів, а такожпального для своєчасного й повного виконання агротехнічного комплексу робіт.Водночас за умов реструктуризації сільського господарства нині вже здебільшогонеможливо дістати дані про врожайність окремих культур за попередні роки вмежах нових господарських формувань.
2.ЗАХИСТ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА ВІД НАСЛІДКІВ СТАХОВИХ ВИПАДКІВ
2.1Основні показники діяльності ТОВ “АФ Україна”
Об’єктом дослідження є товариство з обмеженоювідповідальністю “Агрофірма Україна”, що створене громадянами шляхом реорганізаціїКСП “Україна”, об’єднанням їхнього майна і підприємницької діяльності з метоюодержання прибутку і має повну господарську самостійність.
ТОВ “Агрофірма Україна” розташоване упівденно-західній частині Мелітопольського району. Адміністративним центромгосподарства є село Новгородківка. Відстань до районного центру м. Мелітополяіз залізничною станцією – 25 км, до автошляху Москва-Сімферополь – 20 км. Потериторії господарства з заходу на схід йде асфальтована автомобільна дорогаОдеса-Ростов.
Господарство розташоване у зоні сухого степу знедостатньою кількістю опадів та нерівномірним їх розподілом по періодам року,високими температурами влітку, низькою відносною вологістю повітря та частимисильними вітрами. Середньорічна кількість опадів складає 431 мм, максимальна їхкількість приходиться на травень. Влітку опади щорічно мають переважно зливовийхарактер та випадають вони нерівномірно, в зв’язку з чим червень-липеньзвичайно бувають засушливими. Тому дуже пагубне впливає зниження кількостіопадів у період вегетації сільськогосподарських рослин на їх ріст та розвиток.
Сніговий покрив щорічно нестійкий, кількістьднів зі сніговим покривом не перевищує 30 діб. В зимовий період дуже частотрапляються відлиги, що призводить до утворення льодової корки на місцях зпониженим ландшафтом, наявність якої негативно впливає на зимування озимихзернових та інших культурах.
Ґрунт господарства представленийтемно-каштановим у комплексі з чорноземом південним.
Рельєф території ТОВ ”АФ Україна”представлений широко хвильовим корінним водорозділовим плато. Ґрунтові води натериторії господарства знаходяться дуже глибоко до 25 м. Характер їх в різнихмісцях плато неоднаковий. В одних місцях вода слабо мінералізована, питна іпридатна для поливу, в інших значно засолена та непридатна для пиття та поливу.Основним джерелом зволоження ґрунту є природні атмосферні опади.
Предметом діяльності Товариства є:
— виробництво і реалізаціясільськогосподарської продукції, у т.ч. вирощування зернових і бобових культур,переробка їх на борошно; вирощування олійних культур і переробка їх на олію;вирощування овочів та фруктів; вирощування кормових культур і цукрового буряка;
— виробництво і реалізація продуктівтваринництва, у т.ч. вирощування ВРХ і свиней на м’ясо; вирощування молочноїчереди, реалізація молока і переробка на масло і кисломолочну продукцію;
— заготівля, переробка і реалізаціясільгоспсировини;
— створення і реалізація лізингових послуг;
— постачання населенню району продуктівхарчування тощо.
Товариство є юридичною особою, має право відсвого імені укладати договори, одержувати майнові й особисті немайнові права,бути позивачем і відповідачем у суді. Товариство має самостійний баланс, круглупечатку зі своїм найменуванням, фірмовий знак, фірмові бланки, штампи,розрахунковий і інші рахунки в банках. Товариство “Агрофірма Україна “ здійснюєсвою діяльність відповідно до Закону України “Про господарські товариства”,чинним законодавством України, установчим договором і Статутом.
Прибуток є загальним показником фінансовихрезультатів діяльності Товариства. Увесь прибуток, отриманий Товариством урезультаті його господарської діяльності за рік, є власністю учасників і післясплати податків та інших платежів, створення фондів Товариства, підлягаєрозподілу між учасниками пропорційно їхнім часткам у Статутному фонді.Товариство має резервний фонд, що формується за рахунок щорічних відрахувань, урозмірі 25% Статутного фонду. Майно Товариства складають основні й оборотнізасоби, вартість яких відбивається на самостійному балансі Товариства.
Зробимо аналізпоказників господарської діяльності ТОВ “АФ Україна” на основі таблиці 2.1. Затри звітних роки площа сільськогосподарських угідь в господарстві не змінилась,кількість робітників не на багато, але зменшилась – на 8,2%. Показник доходувід реалізації товарів, робіт та послуг зменшився на 7,6% за рахунок зменшеннясобівартості реалізованої продукції на 16,3%. ТОВ “АФ Україна” отримало у 2005році валовий прибуток на відміну від попередніх років, тому сума чистого прибуткупомітно збільшилась на 78,6%. Забезпеченість господарства основними фондами іїх рівень характеризуються такими показниками, як фондозабезпеченість іфондоозброєність праці. Показник вартості основних виробничих фондів врозрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь має тенденцію до зменшення –зниження на 26,4%, показник вартості основних виробничих фондів з розрахунку наодного середньорічного працівника також зменшився на 21,8%. Це відбулося зарахунок значного зниження середньорічної вартості основних фондів на 28,2%.Економічна ефективність використання основних виробничих фондівхарактеризуються фондовіддачею та фондомісткістю продукції. Відповідно першийпоказник зріс на 147,4%, а другий впав на 32,3%, що говорить про те, що основніфонди використовуються ефективно.
На відміну відосновних оборотні фонди – це матеріально-речові цінності, які беруть участь увиробництві тільки протягом одного виробничого циклу і свою вартість повністюпереносять на собівартість виробленої продукції. Основними показниками, якіхарактеризують економічну ефективність використання оборотних фондів єкоефіцієнт оборотності та тривалість одного обороту в днях. Коефіцієнтоборотності – відношення виручки від реалізації продукції, робіт і послуг досередньорічної вартості оборотних засобів – має тенденцію до зниження (зменшивсяна 28,2%). Тому показник тривалості обороту набагато збільшився – на 39,2%,який означає, що господарству потрібно більше часу для того, щоб готовапродукція, сировина та допоміжні матеріали зробили оборот. У зв’язку з тим, щоу 2005 році ТОВ “АФ Україна” отримала набагато більший чистий прибуток повідношенню до майбутніх періодів, норма прибутку тому і склала відповідно 5,5%,що призвело до значного збільшення цього показника – на 146,6%. І показникрівня рентабельності, який розрахували відношенням валового прибутку дособівартості реалізованої продукції, має тенденцію до збільшення (зростання на97,6%), тому що господарство за звітні періоди отримувало чисті прибутки.
Основою достовірної і об’єктивної інформації про станТОВ”АФ Україна” є оцінка його фінансового становища. Фінансове становищезалежить від раціональності розміщення коштів в основних і оборотних засобах,що забезпечують безперебійний хід його виробничої і постачальницько-збутової діяльності,підтримку запасів нормованих оборотних засобів на належному рівні, своєчасністьрозрахунків по зобов’язаннях із постачальниками, робітниками та службовцями,фінансовими органами, кредиторами, банками тощо. Оцінка фінансового становищагосподарства являє собою дослідження особливостей роботи, його фінансовоїстійкості і платоспроможності, ефективності діяльності і економічногопотенціалу. При цьому виявляються причини відхилень від нормативів і планів,розкриваються невикористані резерви. Метою оцінки фінансового становищапідприємства є встановлення його можливості продовжувати свою господарськудіяльність, подальшого розвитку, забезпечення прибутковості і збільшеннявиробничого потенціалу та прийняття відповідних рішень.
Табл. 2.1 Показники господарськоїдіяльності підприємства з 2003 по 2005рр.Показники 2003 р. 2004р. 2005 р. Відхилення 2005р.від 2003р. Абсолютне Відносне Валова продукція в спів ставних цінах, тис.грн, тисгрн 7409,9 7915,1 7812,3 402,4 105,4 Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції, тис.грн.. 4716,4 4085,9 4355,6 -360,8 92,4 Площа сільськогосподарських угідь, га 4908 4908 4908
_ 100 Кількість виробників, зайнятих в сільськогосподарському виробництві, чол. 256 220 235 -21 91,8 Собівартість реалізованої продукції, тис.грн 4879,4 4694,7 4084,9 -794,5 83,7 Валовий прибуток(збиток), тис.грн -163,0 -608,8 270,7 107,7 166,1 Чистий прибуток (збиток), тис.грн 210,0 105,3 375,0 165,0 178,6 Середньорічна вартість основних виробничих фондів, тис.грн 9409,9 8075,2 6760,8 -2649,1 71,8 Середньорічна вартість оборотних засобів, тис.грн 4904,6 5657,8 6242,1 1337,5 127,3 Сума активів, тис.грн 14352,2 13429,9 12885,2 -1467 89,7 Фондозабезпеченність, тис.грн. 1,9 1,6 1,4 -0,5 73,6 Фондоозброєність, тис.грн. 36,7 36,7 28,7 -8,0 78,2 Фондовіддача, грн 0,78 0,98 1,15 0,37 147,4 Фондомісткість, грн. 1,27 1,02 0,86 -0,38 67,7 Коефіцієнт оборотності 0,96 0,72 0,69 -0,27 71,8 Тривалість обороту, днів 375 500 522 147 139,2 Норма прибутку, % 2,23 1,3 5,5 3,27 246,6 Рівень рентабельності, % 3,34 12,9 6,6 3,26 197,6
Оцінкафінансового становища господарства робиться на основі даних Балансу (Ф1). Даніпасиву балансу дозволяють визначити, які зміни сталися в структурі власного тапозичкового капіталу, скільки залучено до обороту довгострокових такороткострокових позичкових засобів. Власний капітал потрібен длясамофінансування господарства, він – основа їх самостійності та незалежності.Чим вища його частка в загальній сумі капіталу та менша частка позиковихкоштів, тим менше ризик втрати, збитків.
Актив балансумістить дані про вклади капіталу в конкретне майно та матеріальні цінності, провитрати господарства на виробництво та реалізацію продукції та про залишкивільних коштів. Збільшення грошей на рахунку банку, тобто наявність великихзалишків коштів є результатом неправильного використання оборотного капіталу –їх треба швидко спрямовувати в обіг з метою отримання прибутку. Якщо напідприємстві менші за обсягом, але більш рухомі запаси, це означає, що меншасума наявних фінансових ресурсів знаходиться в запасах. Накопичення великихзапасів свідчить про зниження активності підприємства.
Табл.2.2 Фінансовий стан підприємства за 2005 рікПоказники Норматив На початок року На кінець року Абсолютне відхилення Темп росту,% Джерела власних коштів, тис.грн. 10685,8 10598,9 -86,9 99,2 Позиковий капітал, тис.грн. 2744,1 2286,3 -457,8 83,3 Короткострокові пасиви, тис.грн. 950,0 800,0 -150,0 84,2 Довгострокові зобов’язання, тис.грн. – – – – Необоротні активи, тис.грн. 7174,0 6656,9 -517,1 92,8 Оборотні активи, тис.грн 6255,9 6228,3 -27,6 99,5 Високоліквідні активи, тис.грн. 4,6 8,6 4 186,9 Швидкореалізуємі активи, тис.грн. 605,5 422,6 -182,9 69,8 Запаси і витрати, тис.грн. 5645,8 5797,1 151,3 102,6 Власні оборотні засоби, тис.грн 3511,8 3942,0 430,2 112,3 Коефіцієнт автономії >=0.5 0,79 0,82 0,03 103,8 Коефіцієнт фінансової стійкості =0.1 0,56 0,63 0,07 112,5 Коефіцієнт маневреності >=0.5 0,32 0,37 0,05 115,6 Коефіцієнт абсолютної ліквідності >=0.2 0,0016 0,0037 0,0021 231,2 Коефіцієнт швидкої ліквідності >=1 0,22 0,18 -0,04 81,8 Коефіцієнт покриття >=2 2,28 2,72 0,44 119,3
За допомогоюсистеми показників, що детально враховують особливості і всебічнохарактеризують господарське становище підприємства, зробимо оцінку йогофінансового стану. Розглянемо показники фінансової стійкості та показникиоцінки платоспроможності підприємства в таблиці 2.2. Коефіцієнт автономіїхарактеризує частку власності самого підприємства у загальній сумі коштів,інвестованих у його діяльність. Чим більший є цей показник (0,81 в ТОВ “АФУкраїна”, збільшення відбулося на 3,8%), тим більш фінансово стійким інезалежним від кредиторів є підприємство. Зменшення показника фінансовоїстійкості на 22% свідчить про зниження залежності господарства від кредиторів,тобто про підвищення його фінансової стійкості. Критерій банкрутства, тобтокоефіцієнт забезпечення власними коштами дорівнює в середньому за досліджуванийперіод 0,6, який означає, що ТОВ “АФ Україна” на 60% є фінансово стійким,помітна тенденція зростання на 12,5%. Коефіцієнт маневреності показує, якачастина власного капіталу використовується для фінансування поточноїдіяльності, тобто є вкладеною в оборотні кошти. Високе значення цьогокоефіцієнта (середнє у ТОВ “АФ Україна” 0,35) та його зростання на 15,6%позитивно характеризує фінансовий стан підприємства. Далі розглянемо показникиплатоспроможності. Найбільш жорсткий критерій ліквідності підприємства є коефіцієнтабсолютної ліквідності, який показує, яка частина короткострокових зобов’язаньможе бути за необхідністю погашена негайно. У ТОВ ”АФ Україна“ цей показникнадто низький. Зменшення показника швидкої ліквідності на 18,2% також негативнохарактеризує фінансовий стан підприємства. Але позитивну тенденцію показуєкоефіцієнт загальної ліквідності або покриття, він більший за нормативнезначення в господарстві та зріс на 19,3%.
Щодо фінансової стійкості, то фінансово стійким можнавважати підприємство, яке за рахунок власних коштів спроможне забезпечитизапаси й витрати, не допустити невиправданої кредитної заборгованості,своєчасно розраховуватися зі своїми зобов’язаннями. Як ми бачимо з таблиці 2.2,усі показники фінансової стійкості (коефіцієнт автономії, коефіцієнтманевреності, коефіцієнт фінансової стабільності) досить низькі і на протязідосліджуваного періоду мають тенденцію до зниження. Тобто, можна зробитивисновок, що ТОВ „АФ Україна” знаходиться у кризовому фінансовому стані.
Отже проаналізувавши діяльність підприємства заостанні 3 роки ми бачимо що воно знаходиться у кризовому стані, проте навіть неробились спроби уникнути деяких ризиків, таких як посухи, зниження врожаюшкідниками та інші шляхом впровадження страхування.
Керівництво підприємства зверталась до послугстрахових компаній лише під час оформлення кредиту, що свідчить про відсутністьінформованості а також впевненості і довіри до страхових компаній.
Також одним із факторів що вплинув на відмову відстрахування, як засобу запобігання ризикам, відсутність у Мелітопольському районістрахових компаній, що пропонують страхові послуги у аграрному секторі.
2.2Порядок укладання договорустрахування
Договір страхування укладається на підставі письмовоїзаяви страхувальника, до якої додається довідка (витяг) з плану економічного ісоціального розвитку господарства (бізнес-плану) та інших бухгалтерськихдокументів, що підтверджують планові і фактичні затрати, а також витратинаступних періодів на вирощування тієї чи іншої культури на визначеній площіпосіву, яка забезпечується страховим захистом. Або на підставі витрат,проведених господарством у минулому році в розрахунку на 1 га, помножених назагальну площу сівби культури під урожай року, на який укладається договір (увипадку незатвердженого бізнес-плану).
Договір страхування містить: назву та адресустраховика і страхувальника; зазначення об’єктів (назва сільгоспкультури, групикультур) страхування; розмір страхової суми; розмір тарифної ставки; сумубезумовної франшизи у гривнях або відсотках; суму страхових платежів і строкиїх сплати; термін та місце дії договору, порядок внесення до нього змін та йогоприпинення; права і обов’язки сторін і їх відповідальність за невиконання абоненалежне виконання умов договору; інші умови за згодою сторін: порядоквирішення спорів; підписи сторін.
В усіх випадках договори укладаються лише післяретельної перевірки страховиком стану посівів, розвитку рослин, дотриманнястрахувальником агротехнічних вимог щодо вирощування визначеної культури, прощо складається первинний акт огляду довільної форми.
Договір страхування набуває чинності з наступного дня післянадходження на розрахунковий розрахунок страховика страхових платежів у повномуобсязі обчисленої суми за договором, або не менше, ніж 50% її розміру. Строксплати першої частини страхового платежу встановлюється за згодою сторін, алене пізніше 10 днів від дня підписання договору. Решта страхових платежів можесплачуватись у два строки за згодою сторін, але не пізніше трьох місяців післяпочатку дії договору.
При достроковому припиненні дії договору страхуванняза вимогою страховика страхувальнику повертаються повністю сплачені нимстрахові платежі. Якщо вимога страховика зумовлена невиконанням страхувальникомумов договору страхування, то страховик повертає страхувальнику страховіплатежі за час дії договору з вирахуванням витрат на ведення справи та виплатстрахового відшкодування, які були здійснені за цим договором.
У разі припинення діяльності страхувальника в зв’язкуз його ліквідацією, дія договору припиняється в день, встановлений дляліквідації, а при реорганізації (злитті, поділі або відокремленні) – через 15днів від дня реорганізації, але в усіх випадках – не пізніше строку закінченнядії договору. При цьому страхові платежі не повертаються.
За заявою страхувальника при страхуванні тваринстрахова сума за основним договором може бути збільшена шляхом укладаннядодаткового договору на термін, що залишився до кінця дії основного договору. Додатковийдоговір страхування укладається за умови обов’язкового огляду тварини. Задодатковим договором страхові платежі вносяться у обсязі 1/12 частини сумирічного платежу за кожний місяць, що залишається до кінця дії основногодоговору. При цьому страховий платіж за неповний місяць сплачується як заповний. Якщо тварина загинула до початку дії договору страхування, то договірвважається таки, що не відбувся, а одержані страхові платежі повертаютьсястрахувальнику.
Відповідальність страховика за первинним, додатковим інесвоєчасно поновленим договорами настає:
– у разівикрадення, загибелі тварини від стихійного лиха, нещасного випадку абонеправомірних дій третіх осіб;
– у разізагибелі тварини від хвороби чи внаслідок патологічних родів – по закінченні 10днів після дня початку дії договору страхування;
– у разівимушеного забою – за умовами перших двох пунктів. Настає відповідальністьстраховика і в частині страхування додаткових витрат страхувальника.
2.3Визначення страхової сумипри страхуванні сільськогосподарського майна
Залежно від зонита умов, у яких вирощується культура, страхова сума визначається з обов’язковимурахуванням впливу кліматичних та інших чинників (агротехнічних умов щодовирощування), які також безпосередньо впливають на стан посівів у різних фазахрозвитку рослин та формування врожаю. Розмір страхової суми в такому разівстановлюється в межах певної частки від загальної вартості визначених затрат.Можливе обмеження її за рахунок безумовної франшизи до 20%.
Сума страховихплатежів обчислюється виходячи з тарифної ставки в таблиці 2.1.
Таблиця2.1. Тарифні ставки в добровільному страхуванні сільськогосподарськихкультур,(%)Найменування с/г культур Страхова подія
Заг.
тариф Вимерзання Град, злива, буря, затоплення пожежа Озимі культури 4,0- 2,5 0,5 7,0 Ярі культури – 4,5 0,5 5,0 Зернобобові – 5,0 0,3 5,3 Кукурудза – 4,5 0,2 4,7 Цукрові буряки – 5,0 – 5,0 Соняшник – 4,5 0,5 5,0 Ін.тех. культури – 5,0 0,3 5,3 Картопля – 5,0 – 5,0 Овочеві, баштанні – 5,5 – 5,5 Насінники овочев,ін. культур – 5,5 0,5 6,0 Однор. сіяні трави – 4,0 – 4,0 Багатор.сіяні трави 3,5 2,5 – 6,0
Страхова сумаобов’язкового страхування врожаю сільськогосподарських культур визначається врозмiрi вартості врожаю, яка обчислюється шляхом множення середньої врожайностіз гектара за останні п’ять років, за даними обліку страхувальника, на ціну 1центнера продукції, що склалася за минулий рік (або за згодою сторін назаставну ціну цього виду продукції, визначену в установленому порядку), та нафактичну площу, з якої збиратиметься врожай.
Страхова сумаобов’язкового страхування врожаю багаторiчних насаджень визначається увстановленому порядку, з урахуванням площi, зайнятої пiд насадження у тому жроцi, що й збирання врожаю. За умови чiткої перiодичностi плодоношеннябагаторiчних насаджень середня врожайнiсть визначається за показниками п’ятирокiв, у яких плодоношення насаджень вiдповiдає роковi страхування.
У разi колистрахувальник протягом п’яти рокiв вирощує культуру менше нiж три роки, урозрахунок вартостi врожаю береться планова врожайнiсть на поточний рiк, але невище нiж середня врожайнiсть у районi за останнiй рiк.
Розмiр страховогоплатежу, який пiдлягає внесенню за договором обов’язкового страхування,визначається шляхом множення страхової суми на страховий тариф та вiдсотокстрахового покриття. У разi безперервного страхування врожаюсiльськогосподарських культур i багаторiчних насаджень та неотриманнястрахового вiдшкодування протягом двох рокiв страхувальник має право назменшення розмiру страхового тарифу до 10 вiдсоткiв.
За обов’язковимстрахуванням страхове покриття, тобто частка збитку, яку відшкодовуєстрахувальник, становить 70 %.
Вартість урожаюсільськогосподарської продукції для цілей страхування можна визначити множеннямпланової площі посіву тієї чи іншої культури на середньорічну урожайність (урозрахунку на один гектар) за останні 5 років і на погоджену зі страховикомціну за одиницю продукції. Страхова сума не повинна бути вищою за 70 % вартостіврожаю (50 % — у разі обов’язкового страхування врожаю).
Решта вартостіпродукції в разі її знищення через страховий випадок має покриватися за рахунокресурсів господарства. Безперечно, така велика й фактично примусова франшиза невиправдана. Страхувальники, здебільшого, не мають змоги створювати адекватнівнутрішньогосподарські резерви.
Отже, на випадокризиків господарства захищені лише наполовину. Доцільно, щоб рівень франшизивизначався за домовленістю між учасниками страхового договору, їм потрібно датиправо диференціювати розмір франшизи залежно від виду сільськогосподарськихкультур.
Твариниприймаються на страхування за договірною сумою, але не вищою за дійснувартість. Так само визначається страхова сума щодо матеріалів, кормів, насіння,готової продукції та інших матеріальних цінностей. Стосовно тварин і зазначенихщойно інших активів може передбачатися франшиза. Основні засоби приймаються настрахування за договірною ціною, але не вищою від залишкової вартості.
Тварини, будівлі,обладнання тощо можна застрахувати й на суму, меншу за їх вартість. У такомуразі всі відповідні об’єкти вважаються застрахованими в тому відсотку їхвартості, в якому їх узято на страхування в цілому.
Страхові платежівизначаються в цілому за договором і за кожним видом майна, що передається настрахування. Для цього від страхової суми віднімають франшизу, різницюперемножують на тарифну ставку і ділять на 100.
Страхові платежімають бути сплачені в повному обсязі або в розмірі не менш як 25 % річної сумизі страхування врожаю сільськогосподарських культур і не менш як 50 %відповідної суми зі страхування тварин та іншого майна до вступу договорустрахування в дію, але не пізніше ніж через 30 днів від дня його підписання.
Зі страхуваннятварин, багаторічних насаджень та іншого майна остаточні розрахунки за внескамимають бути закінчені протягом трьох місяців після сплати першого платежу.
2.4Оцінка збитків, порядок обчислення та сплати страхового відшкодування
При складанніакта за повну або часткову загибель посівів сільськогосподарських культурособливу увагу приділяють встановленню дійсної причини загибелі посівів.
В разі, колизагибель посівів виникла від причин, за які відповідальності страховик не несе,складається акт довільної форми, в якому зазначається фактична причина загибелікультури, розмір площі її посіву та загибелі, місце знаходження (номер поля,бригада тощо).
При повнійзагибелі сільгосп культур на всій площі посіву або на її частині, внаслідокстрахових подій, що передбачені договором страхування, розмір збиткувизначається по кожній культурі окремо, на основі відповідно складеного акта танаявності необхідних документів.
Розмір збиткуобчислюється за ціною одного центнера продукції, яка склалася за минулий рік таз фактичною площею, з якої буде зібраний врожай.
Загальним збиткомє втрата застрахованого врожаю сiльськогосподарських культур i багаторiчнихнасаджень, що виникла внаслiдок настання страхового випадку. Загальний збитокобчислюється шляхом множення рiзницi мiж врожайнiстю з гектара, визначеною вдоговорi страхування з урахуванням розмiру страхового покриття, та фактичноюврожайнiстю з гектара в поточному роцi на площу посiву (насаджень) та цiну,визначену в договорi страхування, але не вищу нiж на момент виплати страховоговiдшкодування.
У разi загибелiсiльськогосподарських культур i багаторiчних насаджень з наступним їх пересiвом(пересадженням) для визначення загального збитку враховується вартiсть фактичноодержаного врожаю, яка обчислюється за цiнами пiдприємства (реалiзацiя,фактична собiвартiсть за минулий рiк, планова на поточний рiк, але не вище нiжфактична у районi за минулий рiк), визначеними у договорi обов’язковогострахування, i фактична вартiсть врожаю зазначених культур i насаджень, якимипроводився пересiв (пересаджування), обчислена за цiнами поточного року.
Розмiр загальногозбитку в разi загибелi або пошкодження врожаю сiльськогосподарських культур iбагаторiчних насаджень внаслiдок настання страхового випадку визначається пiсляоприбуткування врожаю виходячи з вартостi неотриманого чи недоотриманоговрожаю.
Прямий збиток, щовiдшкодовується страховиком, визначається у вiдсотках розмiру загальногозбитку, який зафiксований у вiдповiдних актах обстеження пiсля настання кожногострахового випадку. Страхове вiдшкодування не може перевищувати розмiру прямогозбитку, якого зазнав страхувальник.
Якщо виявлено, щофактична площа посіву сільськогосподарських культур більша ніж передбачена вдоговорі, то сума страхового відшкодування буде обчислюватися пропорційновідношенню цих площ.
У разі сплатистрахувальником чергового страхового платежу за договором обов’язковогострахування не в повному обсязi прямий збиток вiдшкодовується пропорцiйно сумiсплачених страхових платежiв.
Виплатастрахового відшкодування здійснюється протягом десяти робочих днів з моментуприйняття рішення про його виплату.
Страхові преміїобчислюються по кожній культурі (або групі культур) шляхом множення вартостіурожаю з всієї площі посіву на тарифну ставку. Ставки диференційовані покультурам і регіонам. Вони можуть сплачуватися одноразово в розмірі річноїпремії або в розстрочку, причому останній внесок повинен бути сплачений непізніше календарного терміну установленого договору.
При настанністрахового випадку страхувальник у письмовій формі сповіщає страховика,перераховує йому назви загиблих і ушкоджених сільськогосподарських культур, часі вид стихійного лиха, його тривалість, інтенсивність, форму ушкодження покожній культурі, фазу розвитку рослини на момент стихійного лиха, розмір площіушкодження, а також площу, намічену для пересівання. Страховик перевіряє ціповідомлення за матеріалами гідро-метео-служби, встановлює причини і обставинистрахового випадку шляхом огляду його на місті події і складає акт встановленоїформи.
При страхуваннісільськогосподарських тварин, відшкодовується збиток внаслідок загибелі,падежу, змушеного забою, знищення застрахованого дорослого поголів’я тварин,які наступили в результаті хвороб, нещасних випадків, стихійних лих.
Страховиквідшкодовує тільки прямий збиток, але не відшкодовує втрати продукції, що не єпрямим збитком.
При загибелітварин визначений збиток дорівнює балансовій вартості загиблих тварин. Якщо угосподарстві не ведеться балансова вартість індивідуально, вона визначається яксередня по всім тваринам даного виду.
Збиток призагибелі робочих коней визначається за відрахуванням амортизації.
При змушеномузабої великої рогатої худоби, овець, кіз, свиней збиток визначається в розмірірізниці між їхньою балансовою вартістю і сумою отриманою від реалізаціїпридатного в їжу м’яса. Вартість цього м’яса встановлюється державою.
При падежу або змушеномузабої хутрових звірів, збиток визначається з урахуванням зміни вартості шкурокв результаті інфекційних захворювань, стихійних лих або пожежі. Ціна реалізаціїшкурки встановлюється відповідними заготівельними організаціями. При забоїкроликів збиток визначається з урахуванням ціни шкурок і мяса.
Страхова сумавстановлюється страхувальником, але не більше дійсної вартості тварини виходячиз ринкової ціни або по балансовій вартості.
Договірстрахування тварин складається на термін не більше одного року. За період діїдоговору, по тваринам, які вибули, страхові внески не відшкодовуються.
Страховик післяодержання заяви про страховий випадок зобов’язаний протягом трьох днів скластистраховий акт, що є підставою для виплати відшкодування у розмірі збитку, алене вище страхової суми. Якщо дійсна вартість тварини на день страхового випадкуперевищує страхову суму, то розмір відшкодування скорочується пропорційно додійсної вартості тварини.
Страховик маєправо відмовити у виплаті страхового вiдшкодування у разi:
— навмисних дiйстрахувальника, спрямованих на настання страхового випадку. Зазначена норма непоширюється на дiї, пов’язанi з виконанням ним громадянського чи службовогообов’язку, в станi необхiдної оборони (без перевищення її меж) або захистумайна, життя, здоров’я, честi, гiдностi та дiлової репутацiї. Квалiфiкацiя дiйстрахувальника, на користь якого укладено договiр обов’язкового страхування,встановлюється вiдповiдно до законодавства;
– поданнястрахувальником свiдомо неправдивих вiдомостей про об’єкт страхування або профакт настання страхового випадку;
– отриманнястрахувальником повного вiдшкодування збиткiв за майновим страхуванням вiдособи, винної у їх заподiяннi;
– порушеннястрахувальником агротехнiчних вимог до вирощування сiльськогосподарськоїкультури та правил протипожежної безпеки;
– iншихвипадкiв, передбачених законодавством. Вiдмова страховика у виплатi страховоговiдшкодування може бути оскаржена страхувальником у судовому порядку.
Із сумистрахового відшкодування утримуються безумовна франшиза, черговий платіж, атакож зайво виплачене страхове відшкодування. Після виплати страховоговідшкодування до страховикаа переходить право вимоги, яке страхувальник має доособи, з вини якої був заподіяний збиток.
Спори щодо дотриманнясторонами умов договору страхування розглядаються в порядку, передбаченомучинним законодавством України.
Розглянемо наприкладі розрахунок збитків при пошкодженні посівів озимої пшениці. Прирозрахунку збитку і страхового відшкодування НАСК «Оранта» використовуєнаступний алгоритм:
1. Визначаєтьсяфактична середня врожайність пшениці в розрахунку на 1 га засіяної площі.
2. Кількіснавтрата врожаю пшениці з 1 га
3. Вартістьвтраченого врожаю пшениці з 1 га
4. Вартістьвтраченого врожаю озимої пшениці з усієї площі
5. Вартістьурожаю культур, посіяних і підсіяних на площі загиблих і пошкоджених посівівозимої пшениці
6. Сума чистихвтрат у розрахунку на 1 га.
7. Сума втрат назастраховану площу озимої пшениці.
8. Сумастрахового відшкодування, що має бути перерахована страхувальникові.
Чинний порядокрозрахунку суми збитку має певні недоліки. Головний із них полягає в тому, щозбитки визначаються без врахування витрат господарств на вирощування врожаю напересіяних і підсіяних площах. За таких умов господарствам часто буваєневигідно або страхувати, або використовувати в поточному році площу, на якійзагинули сільськогосподарські культури. Компроміс має полягати в гарантіїстрахувальникові виплати відшкодування в сумі, не нижчій за нормативні витратина пересів або підсів площі, зайнятої під загиблими чи пошкодженими посівами.
Розмір збитку,завданого загибеллю тварин, визначається так: установлюють середню страховусуму за одну голову тварини за договором страхування і множать її на кількістьзагиблих голів. Що ж до вимушено забитих тварин, то слід враховувати щевартість реалізованого м’яса, придатного для харчових цілей, і шкурок хутровихтварин.
У разі знищеннямайна, яке входить до складу основних засобів, розмір збитку визначають зогляду на повну балансову вартість (з урахуванням зносу) і витрат на рятуванняй упорядкування майна після страхового випадку за відкиданням вартостізалишків. Якщо йдеться про пошкодження майна, збиток визначають, виходячи звартості його відновлення за цінами, що встановилися на момент укладеннядоговору страхування.
Збиток у разіпошкодження (загибелі) кормів, насіння, готової продукції та іншихтоварно-матеріальних цінностей визначається на підставі облікових даних про рухцих цінностей.
Зауважимо, щострахове відшкодування за загибле або пошкоджене майно виплачується щоразу врозмірі завданих збитків, але в межах страхової суми, зазначеної у договорі.
3.ШЛЯХИ ЗАЛУЧЕННЯ СІЛЬГОСПВИРОБНИКА ДО СТРАХУВАННЯ
3.1Визначення й формування попиту на страхові послуги
Регуляторомстрахової діяльності виступає ринок страхових послуг, проблема формування якогоактуальна та важлива для розвитку сільського господарства.
Перед тим, якобрати певну страхову компанію, страхувальник оцінює властивості та якістьстрахових продуктів, обирає ті, що найбільшою мірою задовольняють його потреби,тобто це об’єкти страхування; ризики, що страхуються (страхове покриття); цінастрахового продукту; додаткові послуги, надані страховиком (крім відшкодуваннязбитків) – юридичне обслуговування, ремонт постраждалого майна; якість іповнота обслуговування на стадії проходження страхового договору. З іншогобоку, страховик – страхова компанія – сприяє просуванню своїх страховихпродуктів на ринок різними способами, насамперед це інформування потенційнихспоживачів про страхові послуги і їх позитивні якості, переконання внеобхідності придбання страхового покриття.
Розглянуті в другомурозділі умови страхування сільськогосподарських підприємств переконливопоказують: страховики відійшли від шаблонного, непосильного і неефективногозастосування принципу «страхування від усіх бід». Набір страховихпослуг поступово стає індивідуалізованим і дедалі повніше враховує інтересистрахувальника. Водночас механізм страхового захисту аграріїв потребує істотноговдосконалення. Насамперед він має значно більше сприяти залученню капіталу,який можна спрямовувати на розвиток усіх галузей виробництва та переробкисільськогосподарської продукції. Доцільно посилити взаємозв’язок міжстрахуванням і кредитуванням, між натуральними і грошовими резервами,передбачити страхування відповідальності за контрактами ізсільськогосподарськими товаровиробниками, зменшити страхові тарифи, скоротившивитрати на ведення справи і звільнивши страховиків від оподаткування премій,отриманих за страхування сільськогосподарських ризиків.
Якщо говоритибезпосередньо про страхування ризиків у сільському господарстві уМелітопольському районі, то нажаль цей вид страхування не є розвинутим.Мелітопольське відділення НАСК «Оранта» лише розробляє механізм і готуєспеціалістів для цього специфічного виду страхування.
Мелітопольськістраховики зазначають, що у фермерів відсутнє розуміння необхідності захистусвого врожаю і майна саме через страхування, і звертаються вони до страховоїкомпанії лише під час оформлення кредитів. До того ж для запровадження цієїпослуги необхідно мати спеціалістів саме аграрного профілю, тому що дужеважливо вміти оцініти стан як посівів так і худоби.
СК «Еталон» пропонує страховий захистурожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень державнимсільськогосподарським підприємствам, а також страхування урожаю зерновихкультур та цукрових буряків на випадок неотримання (недоотримання) врожаювнаслідок стихійних лих — сільгосппідприємствам усіх форм власності.
Представники цієї компаніїнаголошують, що їх клієнти:
1. Уникають значних фінансовихзбитків, пов’язаних із загибеллю або пошкодженням урожаю.
2. Підвищують платоспроможність та покращуютьфінансовий стан підприємства.
3. Мінімізують ризики невиконання своїхобов’язків перед контрагентами внаслідок форс-мажорних обставин.
4. Виконують вимоги законодавства, щопотребує обов’язкового страхування врожаю державними сільськогосподарськимипідприємствами, а також врожаю зернових культур і цукрових буряків сільгосппідприємствамиусіх форм власності.
Отже, можназробити висновок, що ринок страхових послуг в сільському господарстві все ж таки певним чином розвинуті в ньомує об’єктивна необхідність. Так свідчать статистичні данні. Адже незабаром цейвид страхування буде охоплений всією країною, звертаючи увагу на темпи роступопулярності, які він набирає.
3.2Використання міжнародного досвіду з страхування сільського господарства
В усьому світісільське господарство завжди було і залишається дотаційним. І майже в усіхкраїнах системи страхування і фінансування побудовані виключно на державнійпідтримці сільськогосподарських виробників.
Наприклад,розглянемо систему страхування у Канаді. Програма страхування врожаю від усіхризиків, була започаткована в провінції Альберта і досі залишається найбільшуніверсальною. Передбачається страхування від ризиків пов’язаних ізнесприятливими погодними умовами. Договір містить безліч культур та перелікризиків, від яких ці культури застраховано.
Страхові внескирозраховуються за формулою:
P=C * A * F (1.1)
Де С – грошоваоцінка застрахованого врожаю;
А — індивідуальнийкоефіцієнт коригування, що показує відношення страхових виплат, до страхових внесків даної ферми впопередні періоди;
F – страховийтариф
Грошову оцінкузастрахованого врожаю отримують множенням фізичного обсягу застрахованоговрожаю на ціну продукції.
Ціни на продукціювстановлює Канадська зернова комісія.
Фермер отримуєдержавну субсидію на сплату страхового внеску в залежності від обраного нимрівня страхового покриття. Якщо покриття обрано на рівні 50%, то уряд сплачує80% страхового внеску. При рівні покриття більшому за 50% страховий внесоксплачується рівними частинами урядом і фермером.
Відшкодуваннявідбувається втому випадку, якщо отриманий урожай є меншим за застрахований.
Взагалірозроблено безліч програм і страхування від прямого граду (у місцевостях, деград дуже велика загроза. Страхові відшкодування здійснюються наступного дняпісля настання страхового випадку, страхувати можна як все поле, такі окремуйого частину), і програма відшкодування за незасіяну площу з приводу пересівукультур, а також за площу вкриту снігом, і програма відшкодування шкодизаподіяної дикими тваринами.
Убільшості країн Західної Європи застосовується виключно добровільна формастрахування ризиків у рослинництві й тваринництві. При цьому страхові полісикупують майже всі фермери. У Великій Британії, Нідерландах, Франції та багатьохінших країнах фермери створили товариства взаємного страхування (ТВС), котрітісно взаємодіють із національними фермерськими спілками, банками та іншимисуб’єктами бізнесу.
Азербайджан визначив статтю витрат настрахування ризиків у сільському господарстві. У проекті закону «Продержавний бюджет Азербайджану на 2005 рік» уперше передбачена стаття витратна суму $132 тис. на страхування ризиків у сільському господарстві країни.
Для виділення коштів Державнастрахова компанія повинна буде представляти в Міністерство фінансівАзербайджану спеціальну форму, на підставі якої кошти будуть перераховуватись зказначейства на її рахунок для передачі фермеру, що застрахував свої ризики.
Зазначена стаття витрат включена вдержавний бюджет відповідно до затвердженого Кабінетом міністрів у березні 2004року правилами страхування сільськогосподарських ризиків за рахунок бюджетнихкоштів. Згідно з цими правилами, за рахунок бюджетних асигнувань плануєтьсячасткове страхування ризиків сільськогосподарських виробників, що займаютьсявирощуванням пшениці. Кошти на страхування з держбюджету можуть виділятисятільки в період посіву пшениці. За рахунок коштів держбюджету будутьпокриватися 25% страхового поліса, а інші 75% — виплачуються самими фермерами.
Згідно цих же правил, страхова сумавиплачується фермерам при пожежах, повенях, селях, граді та заморозках. При цьомуфермер повинен мати посіви пшениці на площі не менше 10 гектарів, а такождокументи, що підтверджують право на користування землею.
Міністерство сільського господарства,рибальства і продовольства Іспанії збільшить у 2005 році суму, що направляєтьсяна субсидії по страхуванню сільськогосподарських ризиків. На це в ціломуіспанські селяни одержать у 224 млн. євро, що на 7% більше, ніж торік.
Сума в 224 млн. євро була затвердженав результаті переговорів між Державною страховою аграрною компанією, аграрнимипрофспілками, представниками місцевої влади та приватними страховимикомпаніями. Відповідно до затвердженого плану страхування сільськогосподарськихризиків на 2005 рік, іспанські селяни одержать доступ до більш розширеногосписку страхових полісів, ніж це було раніше.
Отже існуєвеликий досвід страхування та фінансування фермерів варто лише ретельнопроаналізувати та запровадити найбільш адекватні для українських виробниківсільгосп продукції схеми.
З поліпшеннямфінансового становища сільськогосподарських підприємств почнуть, напевно,створюватися й товариства взаємного страхування. Проте нині цілком обґрунтовановирішується питання про відновлення обов’язкового страхування врожаю, зерновихкультур і цукрових буряків для всіх товаровиробників за відчутної фінансовоїпідтримки їх з боку держави. Йдеться про те, що не менше як 50 % платежів застрахування таких культур здійснюватиметься за рахунок бюджету.
Зметою забезпечення майнового захисту сільськогосподарських товаровиробників віднегативного впливу стихійних явищ страхові компанії України, які займаютьсяобов’язковими видами страхування в сільському господарстві, створюютьсільськогосподарський страховий резерв. Він формується за рахунок відрахувань врозмірі 5 відсотків від загальної суми страхових внесків, які надійшли задоговорами обов’язкових видів страхування.
Сільськогосподарськийстраховий резерв акумулюється у Аграрному фонді і використовується для:
а)надання фінансової допомоги на зворотній основі для формування страховихрезервів товариствами взаємного страхування в сільській місцевості;
б)надання фінансової допомоги на зворотній основі сільськогосподарськимпідприємствам, які постраждали від негативного впливу стихійних явищ;
в)проведення протиепізоотичних та карантинних заходів;
г) проведенняінформаційно-консультативних заходів щодо забезпечення страхового захистусільськогосподарських товаровиробників.
Порядоквикористання коштів сільськогосподарського страхового резерву встановлюєтьсяКабінетом Міністрів України.
Зметою страхового захисту майнових інтересів сільськогосподарськітоваровиробники можуть створювати товариства взаємного страхування тавикористовувати для формування страхових резервів таких товариств страховіплатежі за обов’язковими видами страхування господарської діяльностісільськогосподарських товаровиробників.
Державнапідтримка товариств взаємного страхування в сільській місцевості здійснюєтьсяшляхом надання фінансової допомоги на зворотній основі для формування абопоповнення страхових резервів.
Мінагрополітики спільно з ЛСОУ зметою виконання постанови Кабінету Міністрів України від 6 травня 2005 р. № 325розробило Рекомендації щодо розширення страхування врожаю сільськгоспкультур тапорядку використання коштів Державного бюджету.
Рекомендації Міністерства аграрноїполітики та Ліги страхових організацій щодо розширення страхування врожаюсільськогосподарських культур та порядку використання коштів Державного бюджетуУкраїни, які спрямовуються на здешевлення вартості страхових премій (внесків),фактично сплачених суб’єктами аграрного ринку:
1. Створити постійно діючу спільнуробочу групу з розробки пропозицій щодо удосконалення нормативно-правової базистосовно страхування сільськогосподарських ризиків, виявлення проблем примінімізації ризиків в аграрному секторі економіки та при використанні коштівДержавного бюджету України, які спрямовуються на здешевлення вартості страховихпремій (внесків), фактично сплачених суб’єктами аграрного ринку. До робочоїгрупи доцільно включити фахівців Управління, представників Всеукраїнськогосоюзу сільськогосподарських підприємств, Асоціації фермерів та землевласниківУкраїни, Ліги страхових організацій України, громадських організацій, науковцівтощо.
2. Висвітлювати тему страхуваннясільськогосподарських ризиків у засобах масової інформації.
3. Довести зміст та вимоги постановиКабінету Міністрів України до сільськогосподарських товаровиробників черезмісцеву пресу, а також використовувати можливості страхових компаній.
4. Довести до відома та проводитишироку роз’яснювальну роботу щодо вимог передбачених у підпункті 10.1.1. статті10 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» від24 червня 2004 року №І877-ІУ. Неухильно виконувати вимоги зазначеної норми щодозобов’язання осіб попередньо застрахувати ризики загибелі (втрати)сільськогосподарської продукції за правилами комплексного або індексногострахування, якщо така особа:
а) продає на організованому аграрномуринку будь-який вид товарного деривативу, базовим активом якого єсільськогосподарська продукція;
б) отримує бюджетну дотацію абосубсидію, пов’язану з виробництвом сільськогосподарської продукції абоздешевленням її ціни;
в) отримує банківський кредит(позику) на цілі виробництва сільськогосподарської продукції або придбаннякапітальних активів, якщо проценти за таким кредитом (позикою) частково абоповністю здешевлюються (відшкодовуються) за рахунок бюджету;
г) отримує бюджетний кредит (позику)або банківський кредит (позику) під гарантію держави чи органу місцевогосамоврядування на цілі виробництва сільськогосподарської продукції абопридбання капітальних активів.
5. Відсутність договорів страхуванняза правилами комплексного або індексного страхування чи невідповідність такихдоговорів типовим умовам такого страхування є підставою для відмови видачіфінансової підтримки за державними бюджетними програмами які зазначені упідпунктах «а» — «г» пункту 4 цих рекомендацій.
6. Якщо страхується не всясільськогосподарська продукція, а лише її частина, то у цьому випадку розмірпосівних площ, які підлягають страхуванню складає:
а) у випадку, якщо посівисільськогосподарських культур є об’єктом застави по залученим кредитам, тострахуванню підлягають посіви цих культур у повному обсязі;
б) у випадку, якщо посівисільськогосподарських культур не являються об’єктом застави по залученимкредитам, то страхуванню підлягають посіви цих культур у обсязі не менше ніж25% від загальної площі цієї культури у господарстві.
7. Компенсація надається післяфактичної оплати внесків при комплексному та індексному страхуваннісільськогосподарської продукції.
Комплексним вважається страхуванняусіх з нижче перерахованих ризиків загибелі (втрати) сільськогосподарськоїпродукції або її частини внаслідок: заморозку, ожеледі, вимерзання; граду (абоудару блискавки); землетрусу; лавини; земельного зсуву; земельного абоземельно-водного селю; пожежі, крім лісових пожеж; бурі; урагану, бурану;зливи, поводі, паводку; посухи чи зневоднення на землях, які підлягаютьпримусовому орошеною або заводненню; епітофітотійного розвитку хвороб,розмноження шкідників рослин, притаманних Україні, а також хвороб, які сталинаслідком настання будь-якого з вище означених ризиків; протиправних дій осіб,що виражають у крадіжках, хуліганських діях стосовно рослинних насаджень,зруйнуванні покриттів (несучих конструкцій) теплиць, парників, оранжерей.
Об’єктом комплексного страхування єбудь-який з таких об’єктів (їх комбінація):
а) сума витрат, понесених у зв’язку звиробництвом окремого виду сільськогосподарської продукції;
б) очікувана вартість сільськогосподарськоїпродукції, що виробляється.
Індексним вважається страхуванняризику втрати врожаю окремої сільськогосподарської культури у відношенні доусереднених натуральних показників її врожайності на визначеній території запопередні п’ять маркетингових періодів.
Для цілей розрахунку розмірустрахової виплати за індексним страхуванням використовується спотова цінаметричної одиниці застрахованої сільськогосподарської продукції, діюча наорганізованому аграрному ринку на момент виникнення страхового випадку.
Мінімальна закупівельна ціна окремогооб’єкта державного цінового регулювання встановлюється виходячи ізсередньостатистичних показників цін продажу такого об’єкта протягом попередніхп’яти маркетингових періодів (у співставних цінах) з урахуванням прогнозногоіндексу споживчих цін, на який припадає період державного цінового регулювання,за методикою, визначеною Кабінетом Міністрів України.
8. Надавати допомогусільгоспвиробникам при укладанні договорів страхування (до їх підпису).
9. Здійснювати перевірку укладенихдоговорів страхування врожаю на предмет запобігання фіктивному страхуванню ташахрайству. Основними критеріями перевірки мають бути:
— відповідність ключових умовдоговору рекомендованим Типовим умовам комплексного та індексного страхуваннясільськогосподарських культур зразки яких додаються);
— дотримання вимог підпункту11.4.2.пункту 11.4 статті 11 Закону України «Про державну підтримку сільськогогосподарства України» від 24 червня 2004 року №1877-ІУ. За умови, якщо будь-яказ цих вимог договором страхування порушена то, за такими договорами страховісубсидії не надаються;
— після набуття чинності договору заумовами комплексного та індексного страхування внесення будь-яких змін тадоповнень до нього (додаткова угода), за згодою лише страховика тастрахувальника не дозволяється. У разі установлення внесених змін та доповненьу договори, то за наявністю таких обставин надання страхової субсидії непровадиться, а раніше отримана сума субсидії повертається сільгосптоваривиробником на рахунок фінансової структури, яка надавала такі субсидії;
— після отримання субсидій розірванняДоговору страхування не припускається;
— укладання договорів страхуванняповинно проводитися по роботам: навесні — до 1.06, по роботам восени — до 1.12.
— розумне співвідношення кількостістрахових ризиків та вартості страхування; всі договори за правиламикомплексного страхування що містять тариф нижче 3,5 %, а за правиламиіндексного страхування — 2,5 %, та франшизу більше 50% брати під особливийконтроль;
— особливу увагу слід звертати наметодику розрахунку суми відшкодування та розділ щодо відмови у виплатістрахового відшкодування;
— перевіряти дійсну наявність угосподарстві страхувальника посівів, що були застраховані (за відповіднимистатистичними формами).
10. Договори, що містять тариф вище5% страхувальник може подавати на розгляд щодо отримання субсидій з метоюздешевлення вартості фактично сплачених страхових премій, проте відшкодуванняздійснюється лише в межах тарифу 5% (наприклад, якщо тариф, за укладенимдоговором страхування, складає 7%, то відшкодування складатиме 2,5 % відвартості застрахованого ризику).
Заборонено приймати документистрахувальників на відшкодування понад бюджетні призначення доведеніМінагрополітики, та встановлені відповідно до Державного бюджету на 2005 рік.
11. Не ставити запереченьстрахувальнику щодо вибору страховика. Але звертати увагу на страховика, щовиступає стороною договору страхування, за такими критеріями:
-чи оперувала раніше така страховакомпанія у відповідному регіоні (області);
-чи мала дана компанія попереднійдосвід у страхуванні сільськогосподарських ризиків, зокрема чи має компаніядосвідчених фахівців зі страхування сільгоспризиків, які здібні самостійновизначити фактичну вартість об’єкту страхування, розмір нанесеної шкоди тапрямого збитку;
-за якими координатами страховика маєзвертатись сільськогосподарське підприємство у разі настання страхового випадку(чи зможе страховик забезпечити оперативний огляд та оцінку збитку на полі);
-чи проведена відповідна роботастраховиком щодо організації перестрахування сільськогосподарських ризиків,особливо при умові коли страхова сума по одному страхувальнику перевищує 500тис. гривень.
12. Організувати розширені наради — семінари з метою навчання працівників управління та районних адміністрацій, атакож сільгоспвиробників питанням страхування сільгоспризиків. До проведеннясемінарів залучати відповідних фахівців страхових компаній, освітніх таміжнародних проектів, громадських організацій, що оперують в даній галузі.Запровадити проведення таких семінарів на постійній основі.
13. Налагодити співробітництво зіслужбою захисту рослин, карантинною службою, міністерством надзвичайнихситуацій, дослідними станціями як потенційними експертами у підтвердженнінастання та оцінці розміру збитку за страховими випадками.
14. За підсумками звітного періодузібрати статистичні дані щодо укладання договорів страхуваннясільськогосподарських ризиків, настання страхових випадків та виплатистрахового відшкодування. Накопичувати таку статистику за тривалий період таподавати звітність до Мінагрополітики.
ВИСНОВКИ
Проаналізувавшистан захисту майна сільського господарства від наслідків страхових випадків на ринкуУкраїни можна зробити наступні висновки:
Страхування — це механізм,який дозволяє сільгоспвиробнику скористатися можливістю розділити свої ризикиіз страховою компанією та покращити доступ до кредитних ресурсів. Однак ринокстрахування у сільському господарстві в Україні нині розвинутий слабо і працюєне зовсім ефективно.
Страхування майнасільськогосподарських виробників спрямоване на створення умов для відшкодування,насамперед, надзвичайних витрат, що виникли в результаті настання руйнівнихстрахових випадків. Лише застрахувавши врожай, фермери можуть виконати свій план, замінившинестриману частку прибутку страховим відшкодуванням.
Господарствамають змогу вибирати обов’язкову чи добровільну форму страхуваннясільськогосподарського майна. Але ряд науковців вважають, що страхування має бутидобровільним. Повинна бути й підтримка у страхуванні ризиківсільськогосподарського виробництва з боку держави.
Взагалі, обов’язкове страхуванняврожаю сільськогосподарських культур, як спосіб організації державної підтримкине є ефективним, оскільки державні кошти використовуються не там де в цьому єреальна потреба та зацікавленість обох сторін страхового процесу, а запринципом масового охоплення виробників страхуванням. Як наслідок, коштів будевитрачено більше, а ефект від такого заходу буде меншим. Щодо стимулювання с/гвиробників до страхування ризиків їхнього виробництва, то примусовий характерстрахування матиме скоріше зворотній ефект: замість формування розуміннянеобхідності страхування, він сприятиме наростанню невдоволенню виробників, якісприйматимуть його як додатковий податок і обмеження їхнього права вибору.
Частково страховіплатежі по обов’язковому страхуванню врожаю сільськогосподарських культур табагаторічних насаджень компенсуються за рахунок Державного бюджету України урозмірі не менше 50 відсотків витрат, понесених сільськогосподарськимипідприємствами.
Згідно Закону України « Про підтримкувиробництва та розвитку ринку сільськогосподарської продукції» Державнапідтримка страхування ризиків в сільському господарстві здійснюється шляхом:
а)часткової компенсації страхових платежів за обов’язковими видами страхуваннягосподарської діяльності сільськогосподарських підприємств з коштів Державногобюджету;
б)створення сільськогосподарського страхового резерву;
в)підтримки захисту майнових інтересів сільськогосподарських
товаровиробниківчерез товариства взаємного страхування.
Розвиток страхування матиме позитивнісоціальні наслідки на селі. Адже коли сільгоспвиробник знатиме, що в разічасткової чи повної втрати врожаю він може розраховувати на достойну компенсацію,то із впевненістю продовжуватиме займатися сільськогосподарським бізнесом. А цесприятиме збереженню робочих місць, зниженню міграції сільського населення до містта покращенню соціальної структури суспільства.
Щодо фінансової стійкості, то фінансово стійким можнавважати підприємство, яке за рахунок власних коштів спроможне забезпечитизапаси й витрати, не допустити невиправданої кредитної заборгованості,своєчасно розраховуватися зі своїми зобов’язаннями. Як ми бачимо з таблиці 2.2,усі показники фінансової стійкості (коефіцієнт автономії, коефіцієнтманевреності, коефіцієнт фінансової стабільності) досить низькі і на протязідосліджуваного періоду мають тенденцію до зниження. Тобто, можна зробитивисновок, що ТОВ „АФ Україна” знаходиться у кризовому фінансовому стані, протенавіть не робились спроби уникнути деяких ризиків, таких як посухи, зниженняврожаю шкідниками та інші шляхом впровадження страхування.
Керівництво підприємства зверталась до послугстрахових компаній лише під час оформлення кредиту, що свідчить про відсутністьінформованості а також впевненості і довіри до страхових компаній.
Також одним із факторів що вплинув на відмову відстрахування, як засобу запобігання ризикам, відсутність у Мелітопольськомурайоні страхових компаній, що пропонують страхові послуги у аграрному секторі.
Також в ході аналізу страхового ринку в аграрному секторамивстановили, що звертаючись до страхових компаній фермери мають змогу:
1) Уникнути значних фінансовихзбитків, пов’язаних із загибеллю або пошкодженням урожаю.
2) Підвищити платоспроможність тапокращити фінансовий стан підприємства.
3) Мінімізувати ризики невиконаннясвоїх обов’язків перед контрагентами внаслідок форс-мажорних обставин.
4) Виконати вимоги законодавства, що потребуєобов’язкового страхування врожаю державними сільськогосподарськимипідприємствами, а також врожаю зернових культур і цукрових буряківсільгосппідприємствами усіх форм власності.
Аналізуючисвітовий досвід із страхування аграріїв ми бачимо, що існує великий опит страхування тафінансування фермерів і варто лише ретельно проаналізувати та запровадитинайбільш адекватні для українських виробників сільгосп продукції схеми.
Однак за для ефективного таповноцінного розвитку страхового ринку України у аграрному секторі слід активізуватироботу щодо розповсюдження досвіду страхування в аграрному секторі провіднихстрахових компаній України шляхом організації конференцій, семінарів,дискусійних засідань — обговорень серед виробників сільськогосподарськоїпродукції.
А також необхідно передбачити:
— розробку ефективних страховихпродуктів, в тому числі і таких, що дозволять використовувати майбутній урожайяк заставу при кредитуванні банками аграріїв;
— впровадження страхування ціновихризиків та доходів сільгоспвиробників;
— використання кредитних коштівСвітового Банку в рамках проекту розвитку села на підтримку та розвиток системистрахування ризиків у сільському господарстві;
— гармонійне поєднання класичного таіндексного страхування.
СПИСОКВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Борисова В.А. Страховіпослуги – Суми: Довкілля, 2004р.
2. В.Д. Базилевич, К. С.Базилевич Страхова справа – Київ: Знання, 1998р.
3. Закон України «Про державнупідтримку сільського господарства України» N 1877-IV, від 24 червня 2004 року.
4. Закон України «Про підтримкувиробництва та розвитку ринку сільськогосподарської продукції» № 3064
5. Закон України «Простимулювання розвитку сільського господарства на період 2001 – 2004 років» №2514-III від 7 червня 2001 року.
6. М.В. Мних «Визначення ризиківта їх страхування»// Економіка. Фінанси. Право. № 10 – 2003р.
7. М.В. Мних Страхування якмеханізм надання гарантій підприємницької діяльності та соціального захистунаселення: Київ – 2004р.
8. О.Д. Заруба. Страхова справа– Київ: Знання, 1998 р.
9. Постанова КМУ «Про затвердженняПорядку i правил проведення обов’язкового страхування врожаюсiльськогосподарських культур i багаторiчних насаджень державнимисiльськогосподарськими пiдприємствами, врожаю зернових культур i цукровихбурякiв сiльськогосподарськими пiдприємствами всiх форм власності» № 1000 від11 липня 2002 р.
10.Проект Концепції розвиткустрахового ринку України до 2010р.
11.РекомендаціїМінагропрополітики та ЛСОУ «Про розширення страхування врожаю сільгоспкультур»
12.С.С. Осадець Страхування –Київ: КНЕУ, 2002 р.
13.www.etalon.aval.ua
14.www.minagro.kiev.ua