МІНІСТЕРСТВООСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙНАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСІТЕТ
ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ
КОЛЕДЖ
КУРСОВА РОБОТА
з дисципліни:
РОЗМІЩЕННЯПРОДУКТИВНИХ СИЛ
на тему:
«Особливостітериторіально–галузевої структури Автономної Республіки Крим»
Виконав:
студент II курсу групи2Ф-08
коледжу СНУ ім. В. Даля
Чужиков А.А.
Луганськ 2009-2010
Зміст
Вступ
1. Аналіз і оцінка природно-ресурсного і соціально-економічногопотенціалу
1.1 Природно-ресурсний потенціал
1.2 Населення та трудові ресурси
1.3 Науково-технічний потенціал
2. Аналіз розвитку і розміщення основних галузей господарськогокомплексу
2.1 Загальна характеристика господарства та його структура
2.2 Розвиток та розміщення промисловості
2.3 Розвиток та розміщення сільського господарства
2.4 Розвиток та розміщення транспорту
2.5 Зовнішньоекономічна діяльність та інвестиції
2.6 Будівельний комплекс
2.7 Розвиток та розміщення соціальної сфери
2.8 Рекреаційний комплекс
3. Проблеми району
4. Перспективи розвитку Автономної Республіки Крим
Висновки
Список використаних джерел
Додатки
Вступ
Крим– це особливий культурно-історичний регіон України. Кримська земля бережепам`ятки всіх історичних епох, тому її прийнято називати музеєм під відкритимнебом, золотим дном для археології. Історичне минуле Криму свідчить, що уже здавнини він був центром становлення і розвитку різних племен, народів ікультур. На кримській землі взаємодіяли цивілізації античної Греції і Риму,стародавньої Русі та Візантії, Хазарії і Балканських
країн. Історичнийшлях, пройдений Кримом у XX ст., був теж досить складним і своєрідним.
Кримськаавтономна соціалістична республіка утворена 18 жовтня 1921 р. в кордонахКримського півострова в складі РСФРР. У червні 1945 р. перетворена у Кримськуобласть, яка 19 лютого 1954 р. постановою Президії ВР РСФРР ввійшла до складуУкраїни. 12 лютого 1991 р. Кримська область отримала автономію і з 1995 р.називається Автономна Республіка Крим. З того часу проходив важливий процесуточнення її статусу в складі незалежної України, розмежування повноважень міжавтономією та Центром. 5 травня 1992 р. прийнята Конституція Республіки Крим.Після суттєвої редакції основного закону автономії, оскільки ряд положеньпротирічили законодавству України, був прийнятий нині діючий основний закон АРКВерховною Радою України 21 жовтня 1998 р.
Автономна РеспублікаКрим є невід`ємною складовою частиною України і в межах повноважень, визначенихКонституцією України, вирішує питання, віднесені до її відання [2,c. 69].
Надумку, багатьох різних спеціалістів та вчених, Автономна Республіка Крим (далі– АРК) відноситься до Кримського економічного району.
Автономна РеспублікаКрим займає 27,0 тис. км2 території Кримського півострова,розташованого на півдні України, або 4,5 % загальної території України. Напівночі півострів приєднується до материка вузьким (7-23 км) Перекопськимперешийком і межує з Херсонською областю, на заході та півдні омивається Чорнимморем, з північного-сходу – водами Азовського моря та його затоки Сиваша.Адміністративний центр — м. Сімферополь.
Профіль народного господарстваКриму визначається його географічними особливостями: протяжністю береговоїлінії, ландшафтною різноманітністю, відносно теплим кліматом, що переходить накрайньому півдні в субтропічний. На ці особливості накладаються господарськінавички і традиції місцевого населення, що в сукупності формує основугосподарського комплексу Криму. Різноманітність природних умов, значний обсягприродно-ресурсного потенціалу, багатство культурної спадщини, історичнітрадиції господарського освоєння та соціально-культурні пріоритети протягом багатьохроків визначали рекреаційну спеціалізацію економіки Криму. На півостровісконцентровано 29,6 % всіх рекреаційних ресурсів держави, 10 % — готельногофонду, 40 % — оздоровниць.
Специфікаекономіко-географічного положення, сприятливі кліматичні умови, наявністькваліфікованих трудових ресурсів — усе це вплинуло на формуваннятериторіально-господарського комплексу з розвинутою промисловістю,багатогалузевим транспортом, рекреаційним і агропромисловим комплексами.Економіка району базується на машинобудуванні (насамперед, на суднобудуванні йсудноремонті, сільгоспмашинобудуванні, приладобудуванні), хімічнійпромисловості, харчовій, легкій, сільському господарстві, виноградарстві,курортному господарстві, морському транспорті.
Для розуміння стану розвитку та проблемгалузей народного господарства Автономної Республіки Крим розглянеморяд питань, які розкривають дану тему.
1.Аналіз і оцінка природно-ресурсного і соціально- економічного потенціалу
1.1 Природно-ресурснийпотенціал
Автономна РеспублікаКрим знаходиться на крайньому півдні України. Територія її включає дві різні заплощею та особливостями природних умов частини – рівнинну, що належить достепової зони, та гірську – до фізико-географічної країни Кримських гір.
Гори простягаютьсяшириною майже 60 і довжиною 180 км. Складаються вони з трьох окремих пасом:Зовнішнього, Внутрішнього, Головного, для яких характерними є пологий північнийсхил та крутий уривистий південний. Висота гір коливається від 300 (Зовнішнє)до 1500 м (Головне). Вершини Головного пасма є платоподібними і називаютьсяяйлами. В Кримських горах поширені карстові форми рельєфу, каньйони. Південнасмуга між берегом моря та горами шириною 2-12 км носить назву Південний берегКриму.
АРК має багаті покладикорисних копалин. Насамперед, це стратегічні запаси: залізної руди,розташовані на Керченському півострові (Керченський залізорудний басейн,Екільджі-Елінське родовище), ропа Сиваша і солоних озер, які використовують ухімічній, металургійній промисловості, видобутку кухонної солі та длялікування, природний газ (Задорнянське, Глібовське, Джанкойське та морськіродовища), самим значним постачальником якого є Голіцинське родовище, щознаходиться в 72 км від Тарханкутського півострова на глибині 40 метрів у Чорномуморі. Родовища природного газу є також на шельфі Азовського моря: Керченське,Казантипське, Стрілкове. Загалом промислові запаси газу і газового конденсату вКриму складають відповідно 8948 млрд. м3 і 2,12 млн. тонн. На шельфіЧорного моря є родовища нафти, що починають розроблятися.
Поклади флюсовихвапняків розташовані поблизу міст Севастополя,
Керчі, старого Криму,великі поклади будівельної сировини місцевого використання – біля Бахчисараю(цементні мергелі), с. Первомайського (бетонітові глини Курцівського родовища,пиляні вапняки Інкерманського родовища). Є також поклади різноманітних глин,гравію, піску, гіпсу, термальних вод. Мармур розробляють біля с. Мраморне,діорит – в Шархинському кар`єрі на Південному березі Криму.
Велике значення мають лікувальнігрязі, ропа, термальні води та мінеральні джерела. Найкращі лікувальні грязізнаходяться у Сакському озері.
АвтономнаРеспубліка Крим включає три вертикальні грунтово-кліматичні пояси:передгірний – Передгірний Кримський посушливий, дуже теплий агрокліматичнийрайон з м`якою зимою, гірський – Кримський агрокліматичний район вертикальноїкліматичної зональності, Південний берег Криму, а також степову зону – дужепосушливу, помірно жарку агрокліматичну зону з м`якою зимою. Тобто територіяКриму на півночі має помірно континентальний клімат, у горах розчленованийрельєф та різниця у
висотінад рівнем моря зумовлюють строкатість і вертикальну поясність кліматичних умов– від помірно-прохолодного до субтропічного Середземноморського на Південномуберезі Криму. Опадів у степовій зоні випадає 300-500 мм на рік, переважно утеплу пору року, в горах – відповідно від 500 до 1100 мм на Головному пасмі.Суми активних температур складають від 2800-3550 у передгір`ї до 1500-27000С у горах. На Південному березі Криму середньорічна кількість опадів –350-630 мм, сума активних температур досягає 41000 С.
Гірський іПередгірський Крим, маючи невелику (близько 750 тис. га) площу, відіграєсуттєву роль в економіці країни як оздоровниця державного рівня, район вирощуваннявисокоякісних фруктів, винограду, тютюну, ефіроолійних та інших технічнихкультур. До нього відносяться райони: Бахчисарайський, Алуштинський, Ялтинський(Велика Ялта), Сімферопольський, Чудацький, Білогірський, м. Севастополя,Старокримський, частина Феодосійського. Ґрунтотворні породи представленіпродуктами вивітрювання кристалічних та осадових порід – вапняками,пісковиками, конгломератами, глинами, на яких сформувався ґрунтовий покривтериторії. Це південні та перед гірські чорноземи, дерново-карбонатні,коричневі й сірі ґрунти сухих лісів та чагарників, карбонатні, щебенюваті,опідзолені бурі лісові ґрунти, перегнійно-карбонатні, гірсько-степові йгірсько-лугові та алювіально-лугові ґрунти річкових долин і водоносних балок,солонці і солончаки. Характерною особливістю усіх ґрунтів гірського Криму є їхкам`яно-щебенюватий механічний склад, що визначає в комплексі з іншими умовамифізичні властивості – водний та повітряний режим, можливість механізованогообробітку, використання під різноманітні сільськогосподарські угіддя: ріллю,вигони, сади, виноградники, ліси, сіножаті та інше.
Ґрунти степовоїчастини півострова переважно каштанові й лучно-каштанові солонцюваті – напівнічному сході, чорноземи південні мало гумусні – в центральній частині та напівдні, лучно-чорноземні – у долинах річок. До цієї частини зони входять такіадміністративні райони: Роздольненський, Чорноморський, Лакський,Первомайський, Джанкойський, Нижньогірський, Ленінський, Красногвардійський,Радянський, Красноперекопський та деякі території інших районів [13, c.609-611].
ЗабезпеченняАРК водними ресурсами недостатнє. На її території протікає 257 річокдовжиною понад 5 км кожна, більшість їх бере початок із схилів Головного пасмаКримських гір з понад 2500 джерел. Характерна їхня особливість – маловодність,пересихання у засушливий період, але вони мають велике господарське значення.Найбільші річки – Салгир, Альма, Кача, Бельбек, Чорна, на яких збудованіводосховища, що регулюють водний режим – Сімферопольське, Загорське, Чорноріченське.Створено близько 708 ставків та понад 20 водосховищ (повний об`єм близько 380млн. м3), серед яких Тайганське, Білогірське та Ізобільненське біляАлушти. В рівнинній частині півострова знаходиться Кримський артезіанськийбасейн, води якого використовують для місцевого і централізованоговодопостачання та зрошування. Нині постійно зменшується споживання свіжої води:якщо в 1990 р. воно становило 2906 млн. м3, у 1995 р. –1850, у 2000р. – 1150, у 2005 р. – 851, то в 2007 р. – 844 млн. м3 [11, c. 259].В Криму розташовано понад 50 солоних озер. Найбільші з них – Сасик, Сакське,Донузлав, Актаське, Узунларське, які використовують для добування кухонноїсолі, ропи, лікувальних грязей.
Територією областіпроходить Північнокримський канал, який відіграє важливу роль у водопостачанніі зрошенні. Він побудований у 60-ті роки та забезпечив надходження на півострівводи з Дніпра. Канал є унікальною спорудою, яка немає аналогів у Європі. Вода зДніпра від району Каховки до Джанкоя тече самопливом, а далі насоснимистанціями розподіляється по великій мережі магістральних і місцевих каналів.Саме тому водогосподарський комплекс Криму – це розгалужена зрошувальна іколекторно-дренажна мережа, що охоплює 400 тис. га землі, має 398 насоснихстанцій з 1710 насосно-силовими агрегатами, 90 тис. гідротехнічних споруд, 11тис. км каналів. Загальна балансова вартість основних меліораційних фондів –2,1 млрд. грн. Кожного року обсяги постачання води на 87 % забезпечують потребинародного господарства автономії у водних ресурсах.
Земельний фонд республіки досить великий таосвоєний для ведення сільського господарства. Загальна площа земель (суші)становить 2477,1 тис. га або 4,1 % в Україні, з них сільгоспугіддя – 1827,8тис. га або 73,8 % до загальної площі земель, рілля – 1242,2 тис. га або 68,0 %від площі сільгоспугідь чи 50,1 % у загальній площі суші. За останні три роки вреспубліці додатково залучено у виробництво невживаної ріллі площею 143,4 тис.га. Посівна площа сільськогосподарських культур автономії у 2009 р. порівняно зминулим роком збільшена на 76,6 тис. га. У поточному році під зерновими культурамизайнято 699,4 тис. га, технічними – 93,6 тис. га, картоплею і овочебаштанними –43,4 тис. га, кормовими – 56,9 тис. га [7, c. 2]. У зв`язку з фізично-географічнимита грунтово-кліматичними умовами значна частина земельного фонду не можевикористовуватися в інтенсивному землеробстві без зрошення. Викликаєзанепокоєння стан зрошувальних земель, вода для поливу яких надходить зрозгалуженої системи Кримського каналу: вони інтенсивно деградують і втрачаютьсвою родючість. Необхідно провести комплексу реконструкцію та підвищититехніко-екологічний рівень гідромеліоративних систем, які не забезпечуютьнормального еколого-меліоративного і біохімічного стану ґрунтів на зрошувальнихмасивах, а також високого рівня врожайності культур. Від нормальної роботи цихсистем залежить забезпечення питною водою населених пунктів Криму.
В Криму сотні тисячгектарів родючих раніше земель відведено для добування корисних копалин.Внаслідок господарської діяльності кар`єрами виведено з корисного використаннябагато земель, де не проводиться рекультивація.
Більшачастина Криму лежить у степовій зоні, але степова рослинність майже незбереглася, через сильну розораність території. У передгірній частиніпереважають лісостепи, в горах – ліси (дубові, росте бук, граб, сосна).
Загальнаплоща земель лісового фонду у 2008 р. становила 368,8 тис. га або 3,4 % відлісового фонду України. Яйли вкриті високогірними луками. Гірський Кримважливий як лісовий масив з дубовими, сосновими, буковими й іншими лісами, уяких нараховується близько 150 видів деревних та чагарникових порід, серед них– багато ендемічних. Ліси захищають ґрунти та регулюють водний режим більшоїчастини півострова. На Південному березі Криму рослинність середземноморськоготипу. Значні збитки економіці АРК наносять лісові пожежі. Так, у 2008 р.зареєстровано 195 випадків лісових пожеж, що склало 4,8 % від усіх пожеж вУкраїні. Площа лісових земель, пройдена пожежами, склала 189 га, заподіянізбитки – 1847,8 тис. грн. [12, c. 57].
У Криму є великий потенціалвітроенергетичних, геотермальних і сонячних ресурсів, а також невеликірічки з швидкою течією, на яких можуть бути збудовані економічно ефективні маліГЕС. Термальні води є джерелом теплової енергії, а їхні виходи найзручнішезастосовувати там, де води піднімаються до глибини 450 м (температура +400С) чи 1000-2000 м (температура +70 – 1000 С).
Особливе місцезаймають рекреаційні ресурси. Це пляжі, що простяглися на 157 км поберегах морів, з них понад 100 км штучні, відомі 26 родовищ лікувальних грязей(Лакське і Чокракське озера, Булганакське родовище), понад 200 свердловин, та100 джерел мінеральних вод мають унікальний хімічний склад. Нині спеціальноюпостановою Кабінету Міністрів України до категорії лікувальних віднесено 15грязевих родовищ та 13 великих родовищ мінеральних вод. Високу оцінку засвітовими стандартами мають бальнеологічні ресурси Криму, проте вонивикористовуються лише на 30 %.
Територіальнаструктура рекреаційного комплексу регіону, що склалася у 60-70 роках,залишається незмінною. Найбільш освоєною частиною півострова є територіяВеликої Ялти, де надається близько половини всього обсягу санаторно-курортних ітуристських послуг. Водночас у багатьох районах Західного та Східного Кримурозвинутий лише пляжний відпочинок, у гірських та передгірних районах переважноспортивний неорганізований туризм. Райони рівнинного Криму використовуються яктериторії транзиту туристських потоків [3, c. 1].
ВКриму нараховується 141 територія і об`єкти природно-заповідного фонду площею700 тис. га або 2,7 % загальної площі республіки. До природно-ресурсногопотенціалу відносяться також багаті та різноманітні ландшафтні ресурси. Тутстворено 5 державних заповідників, 33 заказники, із яких – 16загальнодержавного значення, 87 пам`ятників природи, 13 із них — загальнодержавного значення, 10 заповідних урочищ, а саме: Ялтинськийгірсько-лісовий заповідник, заповідник мис Мартьян, Карадагський заповідник,Кримське заповідно-мисливське господарство, 22 парки-пам`ятникисадово-паркового мистецтва, Нікітський ботанічний сад та інші.
НадбаннямКриму є також історико-культурні ресурси. Понад 11,5 тис. пам`ятниківісторії, культури і архітектури, які відносяться до різних історичних епох,цивілізацій, етносів і релігій. Найбільш унікальними з них є комплекс печернихміст і монастирів біля Бахчисараю, Генуезька фортеця та багато інших туристичнихоб`єктів [ 13, c. 614 ]. Але на жаль, сьогодні історичні та архітектурніпам’ятки, які донедавна були надбанням Автономної Республіки Крим таприваблювали щороку десятки тисяч туристів, у тому числі іноземних, перебуваютьу занепаді.
1.2 Населення татрудові ресурси
Кількість населеннястаном на 1 січня 2009 р. склала 2347,4 тис. осіб або 5,1 % від населення України,у тому числі 1594,7 тис. осіб – міське населення і 752,7 тис. осіб – сільське.Щільність населення – 75 осіб/км2, у Севастополі – 422 осіб/км2.
Міське населенняскладає 67,9 % і воно розміщується у 18 містах, у тому числі в 12 державного,республіканського та обласного підпорядкування та 57 містечках. Сільськенаселення складає 32,1% і воно розміщується у 980 сільських населених пунктах.Найбільші міста регіону з населенням понад 100 тис.: Сімферополь — 337 тис.,Севастополь – 340 тис., Керч – 148 тис., Євпаторія – 107 тис. [11, c. 353].
Важливою особливістюАРК є поліетнічність населення півострова. Зараз його населяють представникибільше, ніж вісімдесяти національностей.
Водночас,це єдина територія держави, де українці утворюють меншість – 24,0 %. Найбільшоюетнічною групою у Криму є росіяни, яких нараховується біля двох третин від усіхмешканців району (60,4 %). На інші національності (кримські татари, вірмени,греки, болгари, євреї, білоруси, кримчаки, караїми тощо) припадає 15,6 %.
Устатевій структурі людності жінки кількісно переважають осіб чоловічої статі.Так, на 1000 жінок у 2008 р. припадало 843 чоловіка, в Севастополі 837чоловіка, у той час у межах України ця величина була більшою і сягала 856.
Відбуваєтьсяприродний спад населення, кількість померлих перевищує кількість народжених. Заданими Держкомстату у 2008 р. народилося 27523 осіб, померло 36576 осіб,природний приріст становив мінус 9053. Основними причинами смертності населенняє хвороби системи кровообігу, новоутворення, зовнішні причини.
У2008 р. сальдо міжрегіональної міграції становило 935 осіб (прибулих — 10472,вибулих – 9537), в Севастополі – 1707 (прибулих – 4550, вибулих – 2843). Сальдоміждержавної міграції становило 2535 осіб (прибулих – 4239, вибулих – 1704), вСевастополі – 682 осіб (прибулих – 1054, вибулих – 372) [12, c. 159].
Основним стратегічнимресурсом і чинником економічного зростання в
регіону є людськийпотенціал. Процес використання людського потенціалу уповільнюється черезситуацію, що склалася на ринку праці, низький рівень якості надання соціальнихпослуг та освіти, зменшення доходів та рівня особистого споживання, поширеннябідності тощо [4, c. 12].
Трудовіресурси АРК у 2007 р. складали 1103,9 тис. осіб, що становило 61,1 % донаселення у віці 15-70 років. Станом на 01.01.2009 р. зареєстровано безробітних26,1 тис. громадян, в Севастополі – 2,0 тис. громадян. Рівень зареєстрованогобезробіття як відношення кількості безробітних громадян, які перебували наобліку в державній службі на 01.01.2009 р. складав 2,1 %, в Севастополі – 0,9 %.В Україні цей показник був значно більший – 3,0 %.
Працездатне населеннястаном на 01.01.2008 р. становило 61,8 % (на 1,2 % вище пересічноукраїнськогопоказника), молодь – 14,5 % (на 0,8 % менше), особи похилого віку – 23,7% (на0,4 % менше). На 1000 осіб населення району припадало 287 пенсіонера, що на 4,0% менше від пересічноукраїнського рівня [ 11, c. 381].
1.3 Науково-технічнийпотенціал
В АР Крим (включаючим. Севастополь) на початок навчального року 2008/09 функціонувало 53 вищих навчальнихзакладів I-IV рівнів акредитації (серед них – Таврійський національнийуніверситет ім. В.І. Вернадського, Кримський державний медичний університет ім.С.І. Георгіївського, Кримський державний аграрний університет, Кримська академіяприродоохоронного і курортного будівництва, Севастопольський державнийтехнічний університет, Севастопольський інститут ядерної енергетики тапромисловості, Керченський морський технологічний інститут), де навчалося 87,5тис. студентів. За 2008/09 р. підготовлено та випущено професійно-технічниминавчальними закладами 17,4 тис. кваліфікованих робітників, у загальноосвітніхнавчальних закладах навчалося 218,7 тис. учнів.
Кримськийпівострів своїми унікальними природними та історичними особливостями, завждицікавив і привертав увагу вчених. На скрижалях історії кримської науки золотимилітерами висічені імена М.М. Міклухо-Маклая, І.І. Мечнікова, П.І. Сумарокова,С.П. Боткіна, В.І. Вернадського, А.Е. Ферсмана, В.В. Докучаєва, І.П. Павлова, А.В.Паладіна, А.Ф. Иоффе, В.А. Обручева, І.В. Курчатова та багатьох іншихвсесвітньо відомих дослідників.
Заданими на 2008 р. у Криму науковою та науково-дослідною діяльністю займались 61організація. Серед них заклади НАН України – Морський гідрофізичний інститут,Інститут біології південних морів ім. А.О. Ковалевського, Кримський науковийцентр, Карадагський природний заповідник, філіали інститутів археології тасхіднознавства, УААН – Національний науковий центр “Нікітський ботанічний сад”,Інститут виноградарства та виноробства “Магарач”, Інститут ефіроолійних ілікарських рослин, Кримська астрофізична обсерваторія, Кримський НДІ фізичнихметодів лікування і медичної кліматології, Південний науково-дослідний інститутриболовства і океанографії, а також Кримська академія наук. Обсягнауково-технічних робіт, виконаних власними силами організацій, в 2000 р.складав 52,0 млн. грн., у 2005 р. – 161,0 млн. грн., у 2008 р. – 277,3 млн.грн.
УКриму проектуються перспективні технопарки, що сприятимуть прискореннюнауково-технічного прогресу. Зокрема: Феодосії – технопарк з конверсійнихтехнологій, у Сімферополі – впровадження нетрадиційних джерел енергії, а такожтехнологій виробництва медичної техніки, сучасні технології будівництва тасуднобудування.
Дослідженнямиі розробками в машино- і приладобудуванні займаються більше як 20 організацій,у тому числі Севастопольський державний технічний університет ім. В.І. Вернадського,НВО “Йодобром”.
Великагрупа наукових і конструкторських організацій суднобудівного профілюзнаходяться в м. Севастополі. НДПІ “Шельф“ (Державний науково-дослідний іпроектно-пошуковий інститут) в Сімферополі займається науково-досліднимироботами в нафтогазовій галузі виробництва, інженерними
пошукамидля будівництва різних об`єктів нафтової і газової промисловості, розробкоюпроектно-кошторисної документації для будівництва магістральних газо- інафтопроводів.
В Євпаторії функціонуєНаціональний центр управління та випробування космічних засобів (НКАУ), якийздійснює управління космічними апаратами, прийом, збір, обробку, збереження іпередачу споживачам інформації, отриманої з космічних апаратів, астрономічніспостереження.
Морський гідрофізичнийінститут у м. Севастополі займається роботами в галузі супутникової океанології(дистанційне зондування землі, розробка методологічного забезпеченнявикористання супутникової інформації в сучасних океанологічних (океанографічних)дослідженнях) [13, c. 615].
2. Аналіз розвитку ірозміщення основних галузей господарського комплексу
2.1 Загальнахарактеристика господарства та його структура
У 2008 році на економіку Автономної Республіки Крим робиливплив складні неоднозначні процеси, що відбуваються в світовій економіці.
Можнавиділити два періоди соціально-економічного розвитку, які корінним чиномвідрізняються по своїх характеристиках і економічних наслідках:
1) до вересня ситуація характеризувалася позитивнимитенденціями, які формувалися в умовах сприятливої зовнішньої кон’юнктури ідавали можливість досягти значного приросту доходів у всіх секторах економіки,
2) в кінці третього кварталу почалося зменшення обсягіввиробництва в експортоорієнтованих і пов’язаних з ними галузях, спостерігавсявідплив капіталу з республіки, дестабілізувався валютний ринок, почалася кризав банківській сфері.
Вплив світової фінансової кризи відобразився і на економіціАвтономної Республіки Крим, про що свідчать наступні тенденції розвиткуавтономії в кінці третього і в четвертому кварталі 2008 р.:
— уповільнення темпів зростання промислового виробництва, щосупроводжується накопиченням запасів нереалізованих товарів,
— зниження попиту на продукцію металургійної, машинобудівної,будівельної і інших галузей у всьому ланцюзі міжгалузевих зв’язків, зокрематоргівлі і транспорту,
— втрати доходів населення,
— відплив капіталу, зростання недовіри до банківської системи,
— скорочення кредитування, що негативно позначилося нарозвитку видів економічної діяльності, орієнтованих переважно на внутрішнійринок (будівництво, машинобудування, роздрібна торгівля),
— ускладнення ситуації в соціальній сфері унаслідокскорочення виробництва, яке привело до зростання заборгованості по виплатізаробітної плати і безробіття.
Проте в цілому підсумки соціально-економічного розвитку за2008 р. залишилися позитивними.
Аналізуючи динаміку останніх трьох років (2006-2008 років),необхідно відзначити, що в економіці Автономної Республіки Крим зберігаються позитивнітенденції основних макроекономічних показників (Додаток 1).
Узагальнюваючимпоказником, що характеризує розвиток економіки в цілому, є валова додана вартість.
Підсумкисоціально-економічного розвитку АРК за 2008 р. дозволяли прогнозувати приріст обсягувалової доданої вартості в 2008 р. на рівні 2,6 %.
У структурі валової доданої вартості в АРК частка послугскладає більше половини – 65,9 %, що на 9,5 % вище, ніж в середньому по Україні(56,4 %), на виробничу сферу припадає 34,1 % (промисловість – 18,4 %, сільськегосподарство – 8,7 %, будівництво – 6,5 %, рибне господарство – 0,5 %) (Додаток2).
2.2 Розвиток та розміщення промисловості
ВКриму сформувалося п`ять багатогалузевих промислових вузлів: Сімферопольський –машинобудування, харчова, легка, промисловість будівельних матеріалів,Севастопольський – суднобудування, приладобудування, рибна, виноробна,промисловість будівельних матеріалів, Керченський — гірничо-металургійна,рибна, суднобудування, промисловість будівельних матеріалів, Красноперекопський– виробництво основної хімії та Джанкойський – машинобудування і харчовапромисловість.
Натериторії АРК виділяють вісім спеціалізованих господарських підрайонів:Центральний промислово-аграрний – промисловий центр м. Сімферополь,Південно-Західний промислово-аграрний – територія підпорядкованаСевастопольській міській раді, Південнобережний підрайон – рекреаційний,промислово-аграрний. Промислові центри – м. Ялта і Алушта, Південно-Східнийпромислово-аграрний, рекреаційний – промисловий центр м. Феодосія, Західнийрекреаційний, аграрно-промисловий – промисловий центр м. Євпаторія,Північно-Західний промислово-аграрний – промисловий центр м. Красноперекопськ,Північний аграрно-промисловий – північна і центральна частина північного Криму,промисловий центр – Джанкой, Східний промислово-аграрний підрайон – промисловийцентр м. Керч.
Промисловість є основним сектором у виробничій сферіАвтономної Республіки Крим.
Так, в період 2006 — 2008 років обсяги виробництвапромислової продукції стабільно ростуть (Додаток 3), у тому числі і в 2008 р.приріст виробництва склав 3,1 %.
При цьому слід зазначити, що світова фінансова криза зробилавплив на результати роботи галузі. З початку прояву кризових явищ дещо сповільнилисятемпи зростання обсягів промислового виробництва (з 108,3 % за 9 місяців 2008р. до 103,1 % за підсумками 2008 р.)
Приріст промислового виробництва в 2008 р. був досягнутий зарахунок збільшення випуску продукції переробної промисловості (+4,1 %) і на підприємствах,зайнятих виробництвом і розподілом електроенергії, газу, води (+4,9 %).
У переробній промисловості збільшення випуску продукціїобумовлене зростанням обсягів виробництва харчових продуктів, напоїв і тютюновихвиробів (+6,7 %), продукції машинобудування (+5,8 %), іншої неметалевої мінеральноїпродукції (+2,6 %).
Зниження показників добувної промисловості (-7,5 %)обумовлене зменшенням здобичі паливно-енергетичних корисних (-3,4 %) копалиниіз-за зниження здобичі нафти, газу і газового конденсату унаслідок виснаженняпродуктивних горизонтів родовищ, а також зниження здобичі неенергетичнихкорисних копалини (-18,8 %).
Структура промислового виробництва по видах економічноїдіяльності (Додаток 4).
Основну частину в структурі займає продукція переробноїпромисловості — 86,5 %, на добувну промисловість доводиться 6,1 %, частка підприємств,що займаються виробництвом і розподілом електроенергії, газу, води, складає 7,4%.
Упереробній групі промисловості найбільшу питому вагу (42,1 %) займаєвиробництво харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів, 21,6 % доводитьсяна хімічну і нафтохімічну промисловість, 13,4 % — на машинобудування, 6,4 % — на виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції і 2,1 % — наметалургійне виробництво і виробництво готових металевих виробів [6, c. 2-5].
Провідними галузями машинобудівельного комплексу єсуднобудування і судноремонт (Керченський суднобудівний завод “Затока”,Севастопольський морський завод, Феодосійське ВО), сільськогосподарське машинобудування(Сімферополь, Джанкой), електротехнічна промисловість (Сімферопольськийелектромашинобудівний завод, ВАТ “МУСОН” м. Севастополь, Севастопольськийприладобудівельний завод “Парус”, Феодосійський оптичний завод, Феодосійськийприладобудівельний завод), радіоелектроніка (ВО “Фотон” у Сімферополі),приладобудування (Сімферополь, Севастополь), виробництво машин і обладнання(ВАТ “Альбатрос” м. Керч, завод “Метекс” м. Сімферополь, ВАТ “Кримпродмаш” м.Сімферополь, ВАТ “Машинобудівельний завод “Прогрес” м. Сімферополь, ВАТ“Дослідний механічний завод” м. Євпаторія).
Хімічна промисловість працює здебільшого на власній сировині(ропі, солях озер і лиманів), лише частково використовуючи привізну. Найбільшимипідприємствами є Сімферопольський завод пластмас, Сакський хімічний завод,Кримський содовий і Кримський двоокису титану заводи, Перекопський бромнийзавод, Севастопольський завод “Хімпром”, Південносиваський магнезитовий завод(магнезійний порошок для чорної металургії України) [10, c. 488].
Промисловість будівельних матеріалів в основному забезпечуємісцеві потреби. Найбільшим підприємством є Балаклійський цементно-шифернийкомбінат. У Керчі знаходиться завод скловиробів. Мармуристий вапняк і мармурвидобувають у Кадиківському і Чоргунському родовищах, а карбонатно-цементнусировину поблизу Бахчисарая.
Гірничодобувна промисловість репрезентована Комиш-Бурунськимгірничо-збагачувальним комбінатом, звідки залізна руда транспортується назаводи Маріуполя. У Балаклаві видобувають флюсові вапняки. Електроенергіявиробляється на теплових електростанціях Керчі, Сімферополя, Севастополя [1, c.228-229].
Основноюгалуззю в паливній промисловості є газова промисловість (видобуток природногогазу зосереджує 90,3 % обсягу продукції паливної промисловості). Чорнаметалургія об`єднає 10 підприємств. Основна підгалузь – вторинна обробка чорнихметалів. У деревообробній і целюлозно-паперовій промисловості зосереджено 91підприємство і 161 виробництво. Особливо виділяється меблева промисловість –близько 45 % виробництва галузі. Головними галузями легкої промисловості євзуттєва і швейна промисловість (ВАТ “Сімферопольська шкіргалантерейнафабрика”, орендне взуттєве підприємство “ДАНІЕЛЬ” м. Сімферополь,Севастопольська фабрика спортивних трикотажних виробів, ВАТ “Керченськабавовнопрядильна фабрика”, ВАТ “ЛАВАНДА” м. Феодосія, швейна фабрика“Чорноморочка” смт. Чорноморське, АТЗТ Швейна фабрика ім. Н. Онілової м. Севастополь,ВАТ “Євпаторійська швейна фабрика”, ВТП “Зоря” м. Джанкой).
Розвиненою та специфічною в Україні є харчова промисловістьрегіону. Одна з основних її галузей – це рибне господарство, що включаєрибальство, рибництво й обробку рибних ресурсів. Рибальство експлуатує унікальнірибні запаси Чорного моря та внутрішніх водойм, здійснює вилов риби, добуванняморепродуктів. Рибництво займається розведенням у прісноводних та солоно-воднихводоймах: біля м. Алушти функціонує форелевий рибозавод, Каркінітськийриборозподільник та Сиваський рибоводний пункт. Основу підгалузі океанічногорибного промислу України складають ДП “Атлантика” у м. Севастополі та виробничеоб`єднання “Керчрибпром”, база якого знаходиться у м. Керч. Вилов риби тадобування інших водних живих ресурсів у 2000 р. склав 270030 т, у 2007 р. –143939 т, у 2008 р. – 159758 т, що вище за рівень 2007 р. на 11,0 % та склав71,3 % від українського показника (по Україні у 2008 р. – 224149 т). Доморських рибних портів на півострові належать Керченський та Севастопольський.
Провідними галузями харчової промисловості в економіцірегіону, що використовують різноманітні ресурси півострова, є виноробна,плодоовочеконсервна, тютюнова, м`ясна, маслосироробна і молочна, комбікормова.
Виноробна галузь включає первинну обробку винограду напереробних заводах та подальший розлив, зберігання вина в пляшках і бочках длянаступної реалізації (ординарні вина), тривалого зберігання (марочні та колекційнівина), виготовлення виноматеріалів для шампанського і коньяків. Заводи розміщеніу Севастополі, Євпаторії, Сімферополі, Масандрі, Гурзуфі, Алушті, СонячнійДолині, Судаку, Новому Світі, Бахчисараї та інших містах і селах. Вина Криму –мускати, портвейни, столові сорти, шампанське Нового Світу та коньяки одержалибагато нагород на міжнародних конкурсах, користуються попитом в Україні та заїї межами. Лікеро-горілчана промисловість представлена заводом “Союз “Віктан” ум. Сімферополі.
Плодовоовочеконсервна промисловість перероблює сировину садіві виноградників, яка не споживається у свіжому вигляді. Заводи її, як правило,розташовані біля плантацій фруктів та ягід, що швидко псуються, в так званійзоні консервного заводу, куди можна доставити сировину за дві-три години, атакож у Керчі, Севастополі, Бахчисараї, Джанкої, Ніжньогірському. Соки та пюредля дітей виробляє Сімферопольський консервний завод дитячого харчування.
Тютюнова промисловість півострова займається ферментацієютютюну та виробництвом сигарет у Феодосії.
М`ясна,маслосироробна і молочна промисловості розміщуються рівномірно на територіїрегіону у великих містах та селах: Керчі, Феодосії, Алушті, Ялті, Севастополі,Сімферополі, Євпаторії, Красноперекопську, Роздольному, Первомайському,Красногвардійському й інших. Темпи виробництва за минуле десятиліття значнознизились через економічну кризу, але в останні роки помітні зміни на краще:підприємства почали самостійно заготовляти молоко і м`ясні туші з домашніхгосподарств населення за власні кошти та власним транспортом, що нині вигідно,оскільки знищуються втрати сировини, прискорюється її доставка і переробка.
Комбікормовапромисловість виготовляє корми із зернових культур (пшениця, кукурудза),зернових відходів та продуктів переробки морських ресурсів (особливо рибногоборошна) на підприємствах Джанкоя та Керчі.
Динаміка виробництва найважливіших видів промисловоїпродукції (Додаток 5).
2.3 Розвиток та розміщення сільського господарства
Великий прорив за останні роки зроблений в сільськомугосподарстві.
У 2007 р. автономія по цьому показнику зайняла перше місцесеред регіонів України. Темп приросту валової продукції сільського господарстваза 2006-2008 роки зріс з 2,9 % до 20,8 % (Додаток 6).
У 2008 р. (вперше за останні 10 років) кримськими сільгосптоваровиробникамизібраний найвищий урожай зернових культур — 1,7 млн. т, що забезпечило приріствиробництва рослинницької продукції на 40 %. В порівнянні з 2007 р. урожайзернових культур зріс на 41,1 %, середня врожайність склала 28,3 ц/га (+5,7ц/га по відношенню до 2007 р.).
Крім того, в 2008 р. всіма категоріямигосподарств республіки забезпечено зростання виробництва основних видівпродукції:
соняшнику — на 12 тис. т (зібрано 28,6 тис. т),
овочів — на 78,3 тис. т (286,1 тис. т),
картоплі — на 165,1 тис. т (349,8 тис. т).
За підсумками роботи сими місяців 2009 р. ріст валовоїпродукції агропромислового комплексу порівняно з відповідним періодом 2008 р.склав 105,5 %, зокрема по рослинництву 108,4 %, по тваринництву 102,9 %.
З метою недопущення зростання цін на сільськогосподарськупродукцію в містах і районних центрах автономії щотижнево проводяться розширенірозпродажі сільськогосподарської продукції і продуктів її переробки. Всього у Iпівріччі 2009 р. проведено 674 ярмарки-розпродажі, які сприяли ліквідаціїпосередницької ланки між виробником і споживачем, реалізаціїсільськогосподарської продукції по цінах на 10 – 15 % нижче ринкових, зниженнюроздрібних цін на продукти харчування для населення і гостей півострова [8, c.2].
За підсумками I півріччя 2009 р. середні роздрібні ціни на 13з 19 соціально значущих продуктів харчування в Автономній Республіці Крим нижче,ніж в середньому по Україні.
Вперше за останні півтора роки подолана тенденція скороченняпоголів’я великої рогатої худоби. Так станом на 1 липня 2009 р. порівняно з 1липня 2008 р. поголів’я великої рогатої худоби зросло на 0,1 % і склало 214,6тис. гол. Також зросло поголів’я вівці — на 11 % (склало 380,7 тис. гол.),птиці — на 2,1 % (склало 12,2 млн. гол.), свиней — на 0,8 % (склало 167,2 тис.гол.).
Аленажаль, в окремих районах автономії спостерігається тенденція зниженнячисельності поголів’я великої рогатої худоби, зокрема корів молочного напрямупродуктивності, що негативно впливає на виробництво молочної продукції. Так станом на 1серпня 2009 р. у всіх категоріях господарств зменшилося до рівня минулого рокупоголів’я великої рогатої худоби в Червоногвардійському районі — на 21,4 %,Сімферопольському — на 5,1 %, Роздольненському — на 1,9 %. З 14 районів АРК зменшиличисельність поголів’я корів 5 районів: Бахчисарайській — на 10,3 %, Роздольненській– на 7,7 %, Сімферопольський — на 7,5 %, Радянський — на 2,3 %, Джанкойській — на 2,2 %.
Сімферопольський район скоротив поголів’я вівці на5,3 %. Зменшили поголів’я свиней в Роздольненському районі на 11,3 %,Бахчисарайському — на 11,1 %, Нижньогірському — на 7,9 %, Червоногвардійському- на 5,9 %, Сакському — на 4,3 %, Белогорському — на 1,4 %.
Скоротили поголів’я птиці сільгосптоваровиробникиРоздольненського району на 5,9 %, Бахчисарайського — на 3,5 %, Першотравневого- на 1,7 %, Ленінського — на 0,2 % [7, c. 2].
Скорочення поголів’я всіх видів худоби і птицінегативно позначилося на виробництві продукції тваринництва.
Впродовж 2006-2008 років стабільно росло виробництво м’яса.Якщо в 2006 р. обсяги виробництва м’яса (у живій вазі) складали 165,4 тис. т,то в 2007 р. досягли 186,9 тис. т. За підсумками 20 08 р. вироблено 191,9 тис.т м’яса, що вище за рівень 2007 року на 2,7 %. За підсумками I півріччя 2009 р.збільшилося виробництво м`яса в порівнянні з аналогічним періодом 2008 р. на0,5 % і склало 97,3 тис. т.
У 2007 р. вперше вдалося подолати тенденцію скороченнявиробництва молока, яка спостерігалася впродовж 2004-2006 років. В цілому за2007 р. вироблено 359,6 тис. т (+23,1 тис. т). Зростання виробництва молоказбереглося і в 2008 р. — вироблено 363,4 тис. т, що на 1,1 % вище за показник 2007р. За підсумками I півріччя 2009 р. збільшилося виробництво молока в порівнянніз аналогічним періодом 2008 р. на 3,0 % і склало 169,7 тис. т.
Росло також і виробництво яєць. Так, за період 2006-2007років обсяги виробництва зросли на 7 % (608,7 млн. штук в 2006 р., 652,0 млн.штук в 2007 р.). Зростання виробництва яєць відбувалося і в 2008 р. – вироблено699,0 млн. штук, що на 7,2 % більше, ніж в 2007 р. [5, c. 7].
Аналіз динаміки виробництва основних видівсільськогосподарської продукції свідчить про поступове зростання (Додаток 7).
2.4 Розвиток та розміщення транспорту
Транспорт – специфічна галузь матеріального виробництва ісфери обслуговування. Транспортний процес є обов`язковим продовженням будь-
якого виробничого процесу і виступає одним з головнихфакторів, що впливають на розміщення продуктивних сил. Як частина процесувиробництва, він забезпечує ефективність використання виробничих ресурсів.
ТериторіюАРК обслуговують залізничний, автомобільний, повітряний, морський ітрубопровідний транспорт. Довжина автомобільних доріг загального користуваннястановить 6,6 тис. км, щільність автодоріг загального користування з твердимпокриттям – 243 км на 1000 км2 території. Питома
вагаостанніх у загальній довжині автомобільних доріг складає 99,9 %. Вантажооборотавтомобільного транспорту в 2008 р. сягав 1649,3 млн. т/км, що на 222,1 млн.т/км більше ніж у 2007 р. та на 1092,0 млн. т/км більше ніж у 2000 р. У 2008 р.автомобільним транспортом перевезено 37,1 млн. т вантажів, що на 1,4 % більше,ніж у 2007 р., та на 53,9 % більше, ніж у 2000 р. Діє тролейбусна міжміськалінія Сімферополь – Ялта (близько 79 км), Сімферополь – Алушта.
Експлуатаційна довжина залізничних колій загальногокористування становить 644 км або 2,9 % в Україні. Щільність залізничних колійзагального користування – 24 км на 1000 км2 території. Головнізалізниці проходять по напрямках: Джанкой – Сімферополь – Севастополь звідгалуженням до Євпаторії, Армянськ – Красноперекопськ – Джанкой – Феодосія –Керч.
Морський транспорт в основному забезпечує каботажні перевезенняі має державне і міжнародне значення. Головними портами є Севастополь, Керч,Феодосія, Ялта, Євпаторія, портові пункти: Інкерман, Масандра, Донузлав,Чорноморське [10, c. 494].
У північно-західній частині Криму прокладені траси газогонівзагальною довжиною 780 км. Вони зв`язані лінією Джанкой – Красноперекопськ – Армянськіз газогінною системою України.
Авіаційний транспорт розвивається з урахуванням специфікиКриму як курорту міжнародного значення. Аеропорт державного і міжнародного значеннязнаходиться у Сімферополі.
У транспортному комплексі автономної впродовж 2006-2007 роківспостерігалося стабільне зростання об’ємів перевезення вантажів і пасажирів.
У 2008 р. також зросла кількість перевезених пасажирів. Так,послугами пасажирського транспорту скористалися 262,3 млн. пасажирів, що на 7,9% більше, ніж в 2007 р. Зростання кількості перевезених пасажирів забезпеченовсіма видами транспорту, окрім залізничного і морського.
За I півріччя 2009 р. транспортним комплексом АвтономноїРеспубліки Крим перевезено 4,5 млн. т вантажів, що на 33,6 % менше, ніж за аналогічнийперіод 2008 р. Кількість перевезених пасажирів зменшилася на 4,6 % і склала115,9 млн. чол.
2.5 Зовнішньоекономічна діяльність та інвестиції
У 2006-2007 роках активізувалася зовнішньоекономічнадіяльність АРК: обсяг експорту товарів збільшився з 400,1 млн. дол. США в 2006р. до 463,0 млн. дол. США в 2007 р., обсяг імпорту — відповідно з 228,3 млн.дол. США до 266,9 млн. дол. США.
Обсягекспорту товарів в АРК за 2008 р. склали 586,5 млн. дол. США, імпорту — 431,1млн. дол. США. В порівнянні з відповідним періодом 2007 р. експорт збільшивсяна 26,7 %, імпорт — в 1,6 разів. Позитивне сальдо зовнішньої торгівлі товарамисклало 155,4 млн. дол. США (Додаток 8).
Загальний обсяг інвестицій на 1 січня 2009 р. склав 637,6млн. дол. США. Протягом I півріччя 2009 р. організовані і проведені рядміжнародних інвестиційних і бізнес-форумів (бірж контактів), зокрема з ведучимиавстрійськими підприємствами, німецькими підприємцями під егідою Федеральногоміністерства економіки і технологій Німеччини, представниками бізнес кругівЛитовської Республіки, торгово-інвестиційною місією американських компаній підегідою Комерційної Служби Посольства США в Україні.
За I півріччя 2009 р. в економіку Автономної Республіки Кримпоступило 58,2 млн. дол. США прямих іноземних інвестицій. Позитивне сальдо зовнішньоїторгівлі товарами за січень — травень 2009 р. склало 94,4 млн. дол. США (усічні — травні 2008 року — 79,6 млн. дол. США) [8, c. 3].
У 2007-2008 роках в АРК значно активізувалася інвестиційнадіяльність підприємств і організацій, що забезпечило стабільне зростання обсягівінвестицій в основний капітал (2007 р. – 149,6 %, 2008 р. — 123,5 %). У 2008 р.обсяг інвестицій в основний капітал за рахунок всіх джерел фінансування склав 8,6млрд. грн.
Основним джерелом інвестицій залишаються кошти підприємств іорганізацій, за рахунок яких у 2008 р. освоєно 4,9 млрд. грн., або 56,7 % відзагальної суми коштів. Понад 21 % всіх інвестицій в основний капітал у 2008 р.направлено в житлове будівництво. За рахунок коштів Державного бюджету Українив 2008 р. освоєно 469,9 млн. грн., або 5,4 % від загального обсягу інвестицій восновний капітал.
За рахунок всіх джерел фінансування в 2008 р. побудовано іреконструйовано 360,2 км мереж газифікації, 34,9 км мереж водопостачання, 12,5км каналізаційних мереж, 10,3 км мереж теплопостачання, введено 19 котельнихпотужністю 12,9 Гкал/ч. Закінчена реконструкція дитячого саду «Волошка»на 100 місць в м. Сімферополі, здійснена реконструкція понад 3,5 тис. м2крівлі шкіл (у м. Армянське, Червоногвардійському і Нижньогірському районах),проведено капітальний ремонт 4 амбулаторій: у Радянському районі (смт. Пруди, смт.Роздольне, смт. Червоногвардійське з населенням більше 5 тис. чоловік) іПершотравневому районі (смт. Войково — населення більше 4 тис. чоловік),придбано 25 одиниць медичного устаткування, встановлено 465 лічильниківтеплоенергії, холодної і гарячої води. Проведено капітальний ремонт 29 км доріг,поточний ремонт — 158,4 км доріг.
2.6 Будівельний комплекс
Кризові явища в економіці значною мірою відобразились набудівельній галузі.
Охолоджуванняіпотечного кредитування і недолік оборотних коштів в крупних будівельнихкомпаніях привели до дестабілізації і зниження обсягів
підряднихробіт в 2008 р. на 21,6 %. Обсяги підрядних робіт в будівництві за I півріччя 2009р. скоротилися на 47,5 % і склали 764 млн. грн. Не досягнутий минулий рівеньбудівельного виробництва в 23 регіонах республіки. Із загальної кількостібудівельних підприємств в I півріччі 2009 р. працювало 80,5 % (у I кварталі2009 р. — 71,7 %).
У 2009 р. значно скоротилося бюджетне фінансуваннябудівельної галузі, зокрема з Державного бюджету України — не передбачені коштина забезпечення житлом військовослужбовців і прирівняних до них категорій громадян,на комунальні дороги, на газифікацію і енергозбереження, на реалізаціюЗагальнодержавної програми реформування і розвитку житлово-комунального господарства.
Зменшилися обсяги введення в експлуатацію житла. Так, у 2008р. в АРК введено в експлуатацію житла 415,7 тис. м2 загальної площі,що на 106,3 тис. м2 менше, ніж в 2007 р., в Севастополі – 83,0 тис.м2,що на 17,0 тис. м2 менше, ніж в 2007 р.Введення в експлуатацію житла у сільській місцевості скоротилося в 2008 р. на23,0 % і склало 77,0 тис. м2 загальної площі.
2.7Розвиток та розміщення соціальної сфери
Проте, як і в інших галузях суспільно-господарськогокомплексу, в соціально-культурній сфері півострова спостерігаються тенденціїнегативного характеру. Це пояснюється перш за все зменшенням можливостейбюджету щодо фінансування освіти, охорони здоров`я, культури. Рівень розвиткусоціальної сфери на півострові має суттєві регіональні відмінності. Так, більшпотужним соціальним комплексом відрізняються Південний берег та центральначастина півострова. В районах Північного Криму та степовій частині ця галузьрозвинена значно слабше.
З 1991 р. по 2007 р. не вводилось в експлуатацію лікарнянихзакладів, з 1996 р. по 2007 р. не вводилось амбулаторно-поліклінічних закладів.Тільки в 2005 р. в м. Севастополі введено амбулаторно-поліклінічний заклад на20 відвідувань в зміну та в 2007 р. – на 30 відвідувань в зміну. Скоротиласькількість лікарняних ліжок на 0,1 тис. ліжок в 2007 р. в порівнянні з 2006 р.,на 0,2 тис. ліжок в порівнянні з 2005 р.
Впродовж останніх трьох років у сфері торгівлі і ресторанногогосподарства Автономної Республіки Крим відбулися істотні кількісні і якіснізміни. Розширилася торгова мережа фізичних осіб-підприємців, спостерігаєтьсярозвиток ринкової торгівлі і торгових центрів. Поступово втрачає своє значеннятрадиційна торгівля, одночасно з’явилася сильна конкуренція з боку супер- ігіпермаркетів. В даний час на території автономії їх налічується 108 (з них 68продовольчих і 40 непродовольчих), зокрема в 2008 р. відкрито 32 супермаркети.
У 2006-2007 роках щорічний приріст об’ємів роздрібноготоварообігу підприємств складав більше 25 %.
У 2008 р. обсяг роздрібного товарообігу підприємств вАвтономній Республіці Крим склав 18,9 млрд. грн., що в зіставних цінах на 19,7% більше, ніж за 2007 р. Оборот роздрібної торгівлі за I півріччя 2009 р.склав 7,5 млрд. грн., що в зіставних цінах на 13,3 % нижче за рівеньаналогічного періоду 2008 р.
2.8Рекреаційний комплекс
Рекреаційнийкомплекс АРК є сукупністю пов`язаних між собою галузей та підприємствгосподарського комплексу, діяльність яких спрямована на задоволення потреб усанаторно-курортному лікуванні, реабілітації, оздоровленні та відпочинкугромадян України, близького та далекого зарубіжжя, а також ефективного іраціонального використання природних, соціально-культурних івиробничо-економічних ресурсів регіону. При належному комплексному використаннівсього рекреаційного комплексу можна отримувати значні валютні надходження добюджету, що сприятиме підйому економіки
АРК вцілому.
Сприятливікліматичні умови, вихід берегів Криму до Чорного і Азовського морів, наявністьзначних запасів мінеральних вод та лікувальних грязей сприяли формуванню напівострові найпотужнішого в державі рекреаційного комплексу [9, c. 502].
У рекреаційному комплексі Криму виділяються три зони:південний берег Криму, де найінтенсивніше для лікування і відпочинкувикористовуються його кліматичні курорти – Ялта, Алушта, Алупка, Гурзуф,Місхор, Сімеїз, Артек, західний берег відомий грязями, мінеральними водами,сприятливими кліматичними умовами, головними курортами якого є Євпаторія таСаки, а також історико-культурним центром – м. Севастополь, південно-східне узбережжяКриму з курортними містами Судак, Феодосія, Планерське, Щебетівка.
Основу міжгалузевого комплексу становлять курорти, тобтонаселені пункти з природними лікувальними засобами, в яких створені лікувальнізаклади (санаторії, пансіонати).
Санаторно-курортний комплекс нараховував у 2008 р. 655курортно-рекреаційних закладів усіх форм власності, що на 11 закладів більше,ніж у 2007 р.
У 2006/2007р. в АРК та м. Севастополі функціонувало 143санаторіїв та пансіонатів з лікуванням на 55236 місць, кількість місць у якихпорівняно з 2000 р. зменшилась на 2300 місць, з 1990 р. – на 2044 місць.
На цей же період у Криму було 724 дитячих оздоровчих таборів,у тому числі 92 заміських, всього на 36,0 тис. місць, заміські – на 29,1 тис.місць. Всього за цей період у таборах відпочило 167,2 тис. дітей, у тому числіу заміських 98,2 тис. Питома вага оздоровлення дітей у загальній кількостідітей 7-16 років в 2007 р. склала 33,5 % [12,c.176].
Велике значення для курортно-туристичної сфери в Криму маєдосить розвинута мережа підприємств готельного господарства. На кінець 2007 р. тутфункціонувало 93 готелів проти 88 в 2005 р., в яких було обслуговано 384,8 тис.приїжджих та 252,1 тис. відповідно.
В 2007 р. на відпочинок і лікування прибуло 5,73 млн.чоловік, що на 0,61 млн. чоловік більше, ніж за 2006 р.
У II півріччі 2008 р. підприємства галузі відчули впливфінансової кризи, що привело до незначного зниження потоку відпочиваючих в АРК впорівнянні з 2007 р.
Так, кількість тих, що відпочили за станом на 1 січня 2009 р.склало 5,66 млн. чоловік, що на 1,2 % нижче за рівень аналогічного періоду 2007р. Кількість тих, що організовано відпочили в здравницях скоротилося на 1,6 % ісклало 1,3 млн. чоловік (Додаток 9).
Структура прибулих в автономію в 2008 р. на відпочинок ілікування залишилася практично на рівні 2007 р. Найбільшу частку в структурівідпочиваючих складають громадяни України — 72,6 %. Питома вага рекреантів зкраїн СНД і далекого зарубіжжя склала відповідно 24,5 % і 2,9 %.
Суб’єктамигосподарювання санаторно-курортної і туристської галузі виконана значна роботапо зміцненню матеріальною, зокрема лікувально-діагностичною, бази здравниць,реконструкції і модернізації номерного фонду, будівництву басейнів і іншихоб’єктів курортної і туристської інфраструктури. Всього у I кварталі 2009 р.освоєно 90,8 млн. грн.
На початок курортного сезону 2009 р. відкрито ряд нових іреконструйованих готелів: «Україна», «ТЕС» (м. Євпаторія),«Вілла Софія» (м. Ялта), приватні готелі «Морська крапля» і«Лагуна» (смт. Піщане, район Бахчисараю). Готель “Імперіал”(м. Сімферополь) отримав статус тризіркового готелю.
У I півріччі 2009 р. почали роботу турпріют«Баксан» в с. Міжгір’я (Білогірський район) і притулок«Баштановка» (район Бахчисараю) для велотуристів [8, c. 2].
3. Проблеми району
Екологічнуситуацію в Криму, як і в Україні загалом, можна оцінити як кризову. Вонапостійно погіршується через техногенний вплив на довкілля, що є наслідкомтривалої господарської діяльності без урахування екологічних вимог. Викидихімічної та газової промисловості, автотранспорту формують основну частину забрудненняв Криму. Найбільш забрудненим районом вважається північно-західна частинаЧорного моря. Саме тут в море впадає Північно-Кримський канал, вода якоговміщує отрутохімікати із зрошувальних полів. Внаслідок забруднення Чорного моряіз 26 видів промислових риб залишилося 6.
При зрошувальній меліорації у Південному степу і Кримувідбувається вторинне засолення родючих земель, їх підтоплення і заболочуванняпри надмірних поливах. Великі забруднення повітря діоксидами азоту і оксидамивуглецю пов`язані з роботою ТЕЦ, розташованих у великих містах.
Хімічні виробництва, що використовують ропу Сиваша длявиготовлення мінеральних добрив, сірчаної кислоти, отрутохімікатів, тежзабруднюють навколишнє середовище. На забруднення атмосферного повітрявпливають викиди шкідливих речовин, які в 2007 р. склали 168,8 тис. т, що на11,7 % більше, ніж в 2005 р. та на 18,0 % більше, ніж в 2000 р., хоча викиди ізстаціонарних джерел забруднення у 2008 р. зменшилися і складали 31,1 тис. т (Додаток10).
Сильно забруднює повітря автотранспорт, викиди якогоскладають 71,1 % загального об`єму викидів в атмосферу. Викиди шкідливихречовин в атмосферне повітря від автотранспорту в 2007 р. становили 120,1 тис.т, що на 15,8 тис. т більше, ніж в 2006 р. та на 13,2 тис. т більше, ніж в 2000р. На території Автономної Республіки Крим існує ряд проблем нераціонального використанняприродних ресурсів, збереження унікальної флори і фауни та поліпшенняекологічної ситуації. Зокрема, є потреба у здійсненні заходів з очищенняприбережних територій та акваторії морів від боєприпасів, що залишилися з часівВеликої Вітчизняної війни, та створення умов для безпечного освоєнняприбережних територій, особливо у містах Керчі та Євпаторії.
Загрозливогохарактеру набули зсувні та абразійні процеси, що впливають на стан береговоїлінії. Тільки 11 % Чорноморського узбережжя Криму захищеніберегоукріплювальними спорудами. Унаслідок зсувів щороку втрачається понад 150 гацінної в рекреаційно-курортному відношенні берегової смуги. Під постійноюзагрозою перебувають численні санаторні комплекси, житлові будинки,інженерно-транспортні комунікації та споруди. Не розв’язується проблеманераціонального та неефективного використання земель рекреаційного призначенняі природних лікувальних ресурсів регіону. Мають місце порушення земельногозаконодавства та зловживання у сфері земельних відносин.
Потребуєвирішення питання щодо розроблення схеми планування курортно-оздоровчих ірекреаційних територій узбережжя Чорного та Азовського морів.
Насьогодні не врегульовані питання щодо землекористування підприємствами,установами та організаціями, не визначені умови використання майна та земельнихділянок, які будуть приватизовані або передані у комунальну власність, з метоюреалізації нових інвестиційних проектів у курортно-рекреаційній і туристичнійсфері відповідно до затверджених планів розвитку окремих територій.
Протезначним стримуючим фактором у забезпеченні збалансованого розвитку АРК яккурортної зони загальнодержавного та міжнародного значення є недостатнярозвиненість інженерної та транспортної інфраструктури півострова, неефективневикористання енергетичних ресурсів та відсутність цілісної інноваційноїінфраструктури, орієнтованої на застосування енергозберігаючих проектів і технологій.
Крімтого, залишається невирішеним питання щодо забезпечення належного електро- тагазопостачання населення. Вироблення електроенергії на ТЕЦ, розміщених натериторії Автономної Республіки Крим, забезпечує менш як 15 % загального споживанняелектроенергії по республіці.
Постачанняелектроенергії в АРК здійснюється магістральними високовольтними лініямиелектропередачі напругою 220/330 кВ через Перекопський перешийок і півострівЧонгар, 85 % яких експлуатуються понад 30 років. Знос повітряних ліній напругою0,4-35-110 кВ один з найвищих в Україні – 30 % (середній по країні – 17 %).
Рівеньгазифікації населених пунктів в Республіці становить 46,6 % при середньому поУкраїні – 57,9 %, у тому числі у містах – 57,4 % (Україна – 73,8 %), сільськіймісцевості – 24,6 % (Україна – 27 %).
Значноюпроблемою для регіону є незадовільний технічний стан об’єктів тепло- таводопостачання і водовідведення, полігонів твердих побутових відходів; низькийрівень забезпеченості жителів централізованим водопостачанням, особливо вкурортний сезон.
Станбільшості автомобільних доріг є незадовільним, що негативно впливає на безпекуруху та розвиток курортів і пов’язаної з ними інфраструктури.
Одниміз проблемних питань, що негативно впливає на соціально-економічний розвитокАвтономної Республіки Крим, є критичний фізичний знос парку трамвайних вагоніві тролейбусів, який становить майже 97 %.
Потребуютьпроведення капітального ремонту та реконструкції переважна більшість об’єктівнавчальних закладів, закладів охорони здоров’я, культури, а такожісторико-культурної спадщини.
Практичноне розвинутий зелений та етнографічний туризм. Історичні та архітектурніпам’ятки, які донедавна були надбанням Автономної Республіки Крим таприваблювали щороку десятки тисяч туристів, у тому числі іноземних, сьогодніперебувають у занепаді.
Великакількість кримських оздоровниць змінила спеціалізацію, що призвело до втратипевних груп споживачів, неефективного використання існуючих природнихлікувальних ресурсів.
4. Перспективирозвитку Автономної Республіки Крим
Соціально-економічна ситуація в республіці на початок 2009року, як і в цілому в Україні, залишається складною, що обумовлено впливомфінансово-економічної кризи.
У реальному секторі економіки з’явилися проблеми зреалізацією промислової продукції, знизилися темпи зростання її виробництва.Зниження обсягів промислового виробництва привело до зменшення перевезеньвантажів.
Ужерсточення умов постачання товарів в торгівельну мережу(передоплата, самовивоз, відсутність відстрочення платежів і ін.), зростанняцін на імпортні товари і зниження покупної спроможності населення привели дозниження об’ємів продажів в роздрібній торгівлі.
З метоюстворення умов для збалансованого соціально-економічного, екологічного ікультурного розвитку Автономної Республіки Крим на основі раціональноговикористання природних, трудових, виробничих, науково-технічних,інтелектуальних ресурсів, удосконалення соціальної, виробничої, транспортної,інженерної, екологічної інфраструктури, поліпшення умов проживання, відпочинкута оздоровлення населення, збереження біологічного різноманіття та культурноїспадщини розроблена державна програма соціально-економічного розвиткуАвтономної Республіки Крим на період до 2017 року. Цією програмою визначенітакі довгострокові пріоритети:
— розвитокінженерної та транспортної інфраструктури, у тому числі електроенергетики,теплоенергетики; водозабезпечення та газифікація населених пунктів,забезпечення енергоефективності та енергозбереження, розвиток автодорожньоїінфраструктури, залізничного, морського, авіаційного та електротранспорту ізв’язку, забудова та інженерний захист територій;
— реформуванняземельних відносин;
— розвитоктуристичної та курортної галузі;
— розвитоксоціальної сфери, зокрема освіти, охорони здоров’я, культури та охороникультурної спадщини, захист навколишнього природного середовища та техногеннабезпека, поліпшення становища сімей, дітей, молоді, утвердження гендерноїрівності.
Програмоюпередбачається виконання основних завдань:
— створеннясучасної системи енергетичного забезпечення шляхом будівництва та реконструкціїліній електропередачі напругою 0,4-110 кВ, розвитку генеруючих потужностей;
— газифікаціянаселених пунктів та розвиток газодобувної галузі;
— забезпеченнярозвитку пасажирського транспорту загального користування, будівництва тареконструкції автомобільних доріг, удосконалення транспортної інфраструктури,проведення ремонту залізничних колій і вокзалів, розвитку морського таавіаційного транспорту;
— забезпеченнязбалансованого розвитку централізованого питного водопостачання таводовідведення, задоволення потреб споживачів у питній воді належної якості;
— забезпеченняреалізації державної політики енергоефективності та енергозбереження шляхомздійснення заходів із запровадження енергозберігаючих проектів та енергоефективнихтехнологій і обладнання;
— завершеннярозроблення схеми планування територій адміністративних районів АвтономноїРеспубліки Крим та схеми планування курортно-оздоровчих і рекреаційнихтериторій узбережжя Чорного та Азовського морів з чітким визначенням меж земельоздоровчого та рекреаційного призначення природно-заповідного фонду та іншогоприродо-охоронного призначення природно-заповідного фонду та іншого природноохоронногопризначення, житлової забудови, розміщення промислово-комунальних об’єктів,історичних ареалів населених місць і зон охорони пам’яток;
— забезпеченняефективної протидії небезпечним геологічним процесам, зокрема зсувам і обваламна схилах морського узбережжя, шляхом проведення берегоукріплювальних тапротизсувних робіт;
— проведенняінвентаризації земель оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного таіншого призначення, створення цифрових моделей кадастрових планів територій,прилеглих до узбережжя морів, із зазначенням на них результатів інвентаризації;
— збереженнята поліпшення родючості земель сільськогосподарського призначення шляхомвстановлення системи крапельного зрошення та проведення робіт з вапнуваннякислих і гіпсування солонцюватих ґрунтів;
— здійсненнязаходів з пошуку та очищення прибережних територій та акваторій морів відбоєприпасів, що залишилися з часів Великої Вітчизняної війни;
— забезпеченнярозвитку курортно-рекреаційної та туристичної галузі шляхом ефективноговикористання виробничих і природних лікувальних ресурсів у рекреаційній сфері,чіткого визначення статусу курортних територій державного та місцевогозначення, визначення медичного профілю (спеціалізації) курортів, а такожпідвищення ефективності функціонування курортних закладів незалежно від формивласності;
— збереженнята забезпечення розвитку мережі природно-заповідного фонду;
— збереженнята реставрація, проведення паспортизації пам’яток культурної спадщини державногота місцевого значення;
— забезпеченняреалізації права на навчання рідною мовою та створення належних умовнавчально-виховного процесу шляхом будівництва загальноосвітніх та дошкільнихнавчальних закладів;
— забезпеченнярозвитку культурної сфери регіону, збереження та зміцнення існуючоїматеріально-технічної бази закладів культури, надання державної підтримкирозвитку української мови та сприяння діяльності національно-культурнихтовариств, проведення робіт з реставрації, музеєфікації та ремонту об’єктів культурноїспадщини [3, c. 2-3].
У всіх регіонах Автономної Республіки Крим затвердженіантикризові заходи.
У містах і районах автономії створені робочі групи помоніторингу впливу фінансової кризи на соціально-економічний розвиток іпідготовці пропозицій по реагуванню на можливі негативні тенденції.
У сфері регіонального розвитку основні зусилля направлені назабезпечення стабільної економічної ситуації в містах і районах АвтономноїРеспубліки Крим, реалізацію і впровадження нових механізмів стимулювання розвиткурегіонів, сприяючих зменшенню міжрегіональних диспропорцій і недопущеннюзниження соціальних стандартів життя населення у всіх регіонах.
Висновки
Проведенийв роботі аналіз й дослідження дозволяють зробити наступні висновки.
Длязабезпечення збалансованого соціально-економічного, екологічного, культурногорозвитку Автономної Республіки Крим, необхідно переорієнтувати економіку автономіїна інноваційну модель розвитку та реалізацію інвестиційних проектів зодночасним забезпеченням їх фінансування на засадах державно-приватногопартнерства, державної підтримки та стимулювання залучення інвестицій врозвиток курортно-рекреаційної і туристичної сфери, інфраструктури,промислового та сільськогосподарського комплексів, надання державної підтримкина умовах співфінансування з місцевих бюджетів.
Для значногопідвищення рівня інвестиційної привабливості регіону необхідно забезпечення умовщодо створення розвинутої інженерної та транспортної інфраструктури, збільшенняпропускної спроможності магістральних ліній, збільшення потужностітеплоелектростанцій, газифікації населених пунктів, збільшення пропускноїспроможності, підвищення рівня технічної категорії автомобільних доріг,створення та розвиток цілісної інноваційної інфраструктури, спрямованої нанаближення показника енергоємності валового внутрішнього продукту до рівнярозвинутих країн світу, цілодобову подачу питної води споживачам не менше ніж у90 % населених пунктів, охоплення централізованим водовідведенням до 96 % — увеликих містах і до 50 % — у сільській місцевості, приведення в експлуатаційнийстан берегоукріплювальних споруд, інженерного захисту узбережжя від негативноїдії зсувних та абразійних процесів, поліпшення стану меліорованих земель, підвищенняурожайності зернових, збільшення обсягу виробництва, кормових культур, що дастьзмогу забезпечити тваринництво кормами з метою підвищення забезпеченостінаселення республіки та відпочиваючих продуктами переробки рослинництва татваринництва, упорядкування забудови прибережних територій, збереження тараціональне використання унікальних природних та інших ресурсів морськогоберега Криму, пам’яток історії і культури, чіткого визначення статусу курортнихтериторій державного і місцевого значення, визначення додаткових площ земель,що мають природні лікувальні властивості, з метою їх подальшого оздоровчоговикористання.
Реалізаціязаходів щодо подальшого розвитку Автономної Республіки Крим повинназдійснюватися, передусім, за рахунок коштів інвесторів, які залучатимуся дляреалізації конкретних інвестиційних проектів, а також коштів державногобюджету, бюджетів Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, міжнароднихфінансових організацій, інших джерел. Пріоритетним є формування фінансовихджерел на основі державно-приватного партнерства.
Списоквикористаних джерел
1. Жук М.В., Круль В.П. Розміщення продуктивних сил і економікарегіонів України: Підручник. — К.: Кондор, 2004. – 296 с.
2. Конституція України:Прийнята на п`ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. – К.: ПресаУкраїни, 1997. – 80 с.
3. Постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2007 р. № 1067“ Про затвердження державної програми соціально-економічного розвитку АвтономноїРеспубліки Крим на період до 2017 року”.
4. Постанова КабінетуМіністрів України від 21 липня 2006 р. № 1001 “ Про затвердження Державноїстратегії регіонального розвитку на період до 2015 року”.
5. Постанова Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 16 січня 2008р. № 729-5/08 “ Про затвердження програми економічного і соціального розвитку АвтономноїРеспубліки Крим на 2008 рік”.
6. Постанова Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 20 травня 2009р. № 1246-5/09 “ Про затвердження програми економічного і соціального розвиткуАвтономної Республіки Крим на 2009 рік”.
7. Постанова Ради Міністрів Автономної Республіки Крим від 08 вересня 2009р. № 485 “ Про збільшення обсягів виробництва продукції агропромисловогокомплексу Автономної Республіки Крим в 2009 році”.
8. Постанова Ради Міністрів Автономної Республіки Крим від 28 липня 2009р. № 397 “ Про підсумки соціально-економічного розвитку Автономної РеспублікиКрим за I півріччя 2009 року”.
9. Розміщення продуктивних сил: Підручник/ В.В. Ковалевський, О.Л.Михайлюк, В.Ф. Семенов та ін.: За ред… В.В. Ковалевського, О.Л. Михайлик, В.Ф.Семенова. – К.: Товариство “Знання”, КОО, 1998. – 546 с.
10. Розміщення продуктивних сил України: Підручник/ За ред… проф.Є.П. Качана, — К.: ВД “Юридична книга”, 2004. – 552 с.: іл.
11. Статистичний щорічник України за 2007 рік.: За ред. О.Г.Осауленка, Київ., Видавництво “Консультант”, 2008. – 571 с.
12. Україна у цифрах у 2008 році. Статистичний збірник. За ред…О.Г. Осауленка. Киіїв., Державне підприємство “Інформаційно-аналітичне агентство”,2009. – 259 с.
13. Чернюк Л.Г., КлиновийД.В. Економіка регіонів (областей) України. Навчальний посібник. – Київ: ЦУЛ,2002. – 644 с.
Додатки
Основні макроекономічні показники, (%)Макроекономічні індикатори 2006 р. 2007 р. 2008 р. Валова додана вартість 106,6 108,2* 102,6* Виробництво промислової продукції 102,7 112,3 103,1 Валова продукція сільського господарства 102,9 113,4 120,8 Інвестиції в основний капітал 121,7 127,4 96,2 Експорт товарів і послуг 110,6 114,8 131,5
Примітка: *Розрахункові дані.
/>
/>
/>
Виробництвонайважливіших видів промислової продукціїПоказники Одиниці вимірювання 2006р. 2007р. 2008р.
2009р.
(прогнозні дані) 2009р. до 2008р., % 1 2 3 4 5 6 7 Виробництво електроенергії млн. кВт/ч 518,2 630,1 634,3 414,7 65,4 Газ природний
млн. м3 1277,0 1260,0 1211,4 1185,0 97,8 Сода кальцинована тис. т 680,0 734,0 764,0 764,0 100,0 Двоокис титану тис. т 86,9 94,6 90,3 90,3 100,0 Електроінструменти тис. шт. 494,0 501,0 455,9 460,0 100,9
Зварювальні
апарати тис. шт. 28,5 32,8 26,8 26,8 100,0 Борошно тис. т 130,1 153,3 165,0 169,9 103,0 М`ясо і субпродукти (I категорії) тис. т 76,7 84,2 78,0 80,2 102,8 Ковбасні вироби тис. т 5,27 7,67 11,2 11,5 102,7 Молоко оброблене рідке тис. т 9,0 10,96 11,6 11,8 101,7 Масло вершкове тис. т 1,96 2,15 1,8 1,81 100,5 Сир свіжий неферментований і сир кисломолочний тис. т 1,76 1,9 2,1 2,14 101,9 Сири жирні т 1371,4 1139,3 1160,0 1210,0 104,3 Продукти кисломолочні тис. т 11,8 13,6 12,8 13,2 103,1 Олія тис. т 2,18 1,2 1,2 1,3 108,3 Хлібобулочні вироби тис. т 73,7 71,4 71,6 71,6 100,0 Кондитерські вироби тис. т 1,34 2,5 2,5 2,57 102,8 Макаронні вироби тис. т 12,2 12,0 12,8 13,0 101,6 Консерви – всього тис. т 8,0 11,1 9,7 9,9 102,1 у т. ч.: соки фруктові і овочеві нектари тис. т 6,7 9,38 7,2 7,4 102,8 овочі консервовані натуральні т 290,0 48,1 104,0 108,0 103,8 джеми, желе фруктові т 484,0 1007,2 1594,0 1656,0 103,9 соки, пюре (дитяче харчування) т 568,0 640,0 681,0 688,0 101,0
Рибні консерви,
пресерви тис. т 23,2 26,7 26,7 27,1 101,5 Вино виноградне тис. дал 5090,8 6332,0 6688,0 6888,0 103,0 Горілка, інші міцні алкогольні напої тис. дал 5570,6 4415,6 5415,0 5523,0 102,0 Коньяк тис. дал 764,8 1064,0 1287,0 1351,0 105,0
Виробництво основних видів сільськогосподарської продукціїПоказники Одини-ці вимірюван-ня 2006р. 2007р. 2008р.
2009р.
(прогнозні дані) 2009р. до 2008р., % 1 2 3 4 5 6 7 Зернові культури тис. т 1216,6 1225,0 1729,0 1860,0 107,6
Олійні культури,
всього тис. т 76,1 63,3 90,0 91,0 101,1 у т. ч. соняшник тис. т 36,7 16,5 28,6 42,0 146,8 Картопля тис. т 177,6 184,7 346,4 353,4 102,0 Овочі тис. т 157,7 207,8 283,2 288,9 102,0 Плоди, ягоди тис. т 32,4 46,5 90,0 91,8 102,0 Виноград тис. т 45,7 89,1 92,9 100,0 107,6 Реалізація худоби і птиці: у живій вазі тис. т 165,4 186,9 191,9 195,0 101,6 у забійній вазі тис. т 120,4 135,9 138,9 142,0 102,2 Молоко тис. т 336,5 359,6 363,4 368,1 101,3 Яйце млн. шт. 608,7 652,0 699,0 710,9 101,7
Викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря стаціонарнимиджерелами забруднення, тис. т 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 АРК 33,5 32,6 31,7 42,2 35,1 35,1 34,2 33,8 31,1
у т.ч.
Сімферополь 2,0 2,0 1,6 1,8 1,7 2,1 1,9 2,0 1,8 Армянськ 6,1 6,4 5,1 7,4 9,8 9,7 9,7 10,1 9,4 Керч 10,6 8,3 5,5 5,7 4,4 2,5 2,4 2,4 1,8 Красноперекопськ 8,6 7,5 8,0 8,7 9,9 10,8 10,0 9,3 9,8 Ялта 0,8 1,1 1,0 1,1 1,1 1,3 0,8 0,7 0,6 Севастополь 2,6 2,3 2,6 3,2 3,5 4,2 4,3 4,6 4,5