З М С Т Вступ 3IХарактеристика необоротних активв та х вдображення в бухгалтерському баланс 41.Характеристика необоротних активв, х змст та класифкаця 1.Нематеральн активи.2.Основн засоби51.3.нш необоротн активи.72.Вдображення необоротних активв в бухгалтерському баланс 1.Основн засоби пдпримства, х класифкаця, оцнка та завдання облку 2.Нематеральн активи, х облк 11IIУправлння фнансуванням необоротних активв пдпримства 143.Полтика управлння необоротними активами 143.1.Змст
та основн напрями полтики управлння необоротними активами 2.Критер прийняття управлнських ршень про придбання або оренду необоротних активв 214.Управлння фнансуванням необоротних активв пдпримства на приклад ВАТ Ластвка 1.Загальна характеристика ВАТ Ластвка, аналз основних показникв його дяльност 2.Аналз ефективност використання необоротних активв та управлння х фнансуванням на пдпримств ВАТ
Ластвка 34Висновки 40Лтература 43В с т У П Зараз Украна пережива етап обставлення ринково економки. Як наслдок переходу вд соцалстично до ринково форми господарювання багато пдпримств опинилися в кризовому стан. Ефективнсть роботи промислового пдпримства залежить, як вдомо, вд багатьох факторв попиту на продукцю, що випускаться, конкурентоспроможност, технчного рвня виробництва, його вдповдност сучасним вимогам, квалфкац виробничого управлнського персоналу тощо.
Поряд з цим, проблема стратег управлння активами пдпримства займа одне з першорядних мсць в його дяльност. Активи пдпримства це економчн ресурси пдпримства у форм сукупних матеральних цнностей, як використовуються в господарськй дяльност з метою отримання прибутку. Управлння активами включа 1 формування та управлння фнансово-експлуатацйними потребами в обгових коштах 2 управлння дебторською заборгованстю 3 стратегю фнансування поточних активв 4 управлння джерелами формування оборотного капталу 5 управлння необоротними активами 6 управлння фнансуванням необоротних активв 7 управлння грошовими коштами короткостроковими фнансовими вкладеннями. Сформован на первсному етап дяльност пдпримства необоротн активи вимагають постйного управлння ними. Частина функцй цього управлння покладаться на фнансовий менеджмент. Незважаючи на рзноманття складу необоротних активв, мета фнансового менеджменту в цй област вдносно
проста – забезпечити умови свочасного вдновлення пдвищення ефективност використання необоротних активв. Саме на питанн управлння необоротними активами хотлося б бльш детально зупинитись в робот. Р О З Д Л I. ХАРАКТЕРИСТИКА НЕОБОРОТНИХ АКТИВВ ТА Х ВДОБРАЖЕННЯ В БУХГАЛТЕРСЬКОМУ БАЛАНС 1. Характеристика необоротних активв, х змст та класифкаця Необоротн активи сукупнсть майнових цнностей пдпримства, як неодноразово беруть участь у процес господарсько
дяльност та поступово переносять свою вартсть на продукцю. Необоротн або фксован активи менш лквдн, нж оборотн поточн, призначен для використання протягом тривалого пероду часу. Вони важко реалзуються, тому що необхдний певний час та додатков витрати. Необоротн активи включають в себе Нематеральн активи – придбан права користування природними ресурсами, майном об ктами нтелектуально власност. Основн засоби являють собою засоби прац, що багаторазово використовуються
в господарському процес, не змнюючи при цьому свою матерально-натуральну форму. нш необоротн активи, до яких належать незавершене будвництво довгостроков фнансов нвестиц, нш фнансов нвестиц довгострокова фнансова заборговансть вдстрочен податков кредити нш необоротн активи. 1.Нематеральн активи Нематеральн активи представляють вкладення коштв пдпримства його витрати у нематеральн обкти, що використовуються протягом довгострокового пероду в господарськй дяльност та приносять прибуток. До нематеральних активв вдносяться права користування земельними длянками, природними ресурсами, патенти, лценз, ноу-хау, програмне забезпечення, авторськ права, монопольн права привле включаючи права на винаходи, патент, лцензю на визначен види дяльност, промислов зразки, модел, використання художньо-конструкторських ршень, органзацйн витрати включаючи плату за державну рестрацю пдпримства, брокерське мсце т.н торговельн марки, товарн фрмов знаки, цна фрми. За характером застосування нематеральн активи схож на основн засоби.
Вони використовуються тривалий перод, приносять прибуток, з часом велика частина з них втрача свою вартсть. Особливстю нематеральних активв вдсутнсть матерально-речово структури, складнсть визначення вартост, невизначенсть при виявленн прибутку вд хнього застосування. Оцнка нематеральних активв вдбуваться за узгодженням сторн при хньому внеску в статутний каптал на основ цн свтового або внутршнього ринку. У вартсть нематеральних активв входять покупна цна, витрати,
звязан з придбанням приведенням у стан готовност цих активв. Вартсть нематеральних активв включаться в собвартсть продукц шляхом нарахування зносу. 2. Основн засоби Основн засоби – це матеральн активи, як пдпримство утриму з метою використання в процес виробництва або постачання товарв, надання послуг, здавання в оренду ншим особам або для здйснення адмнстративних соцально-культурних функцй, очкуваний строк корисного використання експлуатац яких становить
бльше одного року або операцйного циклу, якщо вн тривалший за рк. До основних засобв належать власн та отриман на умовах фнансового лзингу об кти та орендован цлсн майнов комплекси, а також нш необоротн матеральн активи. Життвий цикл основних засобв складаться з наступних етапв надходження – участь у виробничому процес – перемщення усередин пдпримства – ремонт – здача в оренду нвентаризаця – вибуття. Вартсть основних фондв за винятком земельних длянок частинами, по мр хнього зносу, переноситься на вартсть продукц послуги вдшкодовуться в процес реалзац. Цей процес називаться амортизацю. Грошов суми, що вдповдають зношуванню основних засобв, накопичуються в амортизацйному фонд. Амортизацйний фонд, або грошовий фонд вдшкодування, знаходиться в постйному рус. Особливост вдтворення основних фондв визначаються низкою характерних ознак, до яких вдносяться поступовий перенос вартост основних фондв на вартсть виготовлено продукц рух споживчо вартост вартост оборот вартост
фондв часткове вдтворення вартост в готовй продукц та нагромадження в грошовй форм поновлення основних фондв у матерально-натуральнй форм через бльш-менш тривал пероди часу, що створю можливсть маневрування засобами амортизацйного фонду рис. 1. Рис 1. Оборот основних фондв Основн засоби в Укран можна згрупувати за х функцональним призначенням, за галузевою ознакою, за використанням, за ознакою належност, за натурально-матеральним складом.
За функцональним призначенням розрзняють виробнич – основн засоби, що безпосередньо беруть участь у виробничому процес або сприяють його здйсненню будови, споруди, силов машини та обладнання, робоч машини та обладнання тощо, що дють у сфер матерального виробництва невиробнич основн засоби, що не беруть безпосередньо або побчно участ у процес виробництва й призначен в основному для обслуговування комунальних культурно-побутових потреб трудящих будови, споруди, обладнання, машини, апарати тощо, як використовуються у невиробничй
сфер. За галузевою ознакою основн засоби подляються на промислов, будвельн, сльськогосподарськ, транспортн, звязку тощо. 1.3.нш необоротн активи Незавершене виробництво це вартсть незавершеного будвництва включаючи устаткування для монтажу, що здйснються для власних потреб пдпримства, а також авансов платеж для фнансування такого будвництва. Довгостроков фнансов нвестиц – це нвестиц на перод бльше одного року, а також ус нвестиц, як не можуть бути вльно реалзован в будь-який момент, фнансов нвестиц, як згдно з вдповдними положеннями стандартами облковуються за методом участ в каптал нших пдпримств, нш фнансов нвестиц. Довгострокова дебторська заборговансть – заборговансть фзичних та юридичних осб, яка не виника в ход нормального операцйного циклу та буде погашена псля 12 мсяцв з дати балансу. Вдстрочен податков активи – сума податку на прибуток, що пдляга вдшкодуванню в наступних перодах внаслдок тимчасово рзниц мж облковою та податковою базами оцнки. нш необоротн активи – необоротн активи, як не
можуть бути включен до вищенаведених необоротних активв. 2.Вдображення необоротних активв в бухгалтерському баланс Незважаючи на докорнн змни, що вдбулися в органзац та технц ведення бухгалтерського облку у зв язку з переходом пдпримств у 2000-2001 роках на Нацональн стандарти, необоротн активи пдпримства вдображаються в I роздл Активу бухгалтерського балансу. Змст статей
I роздлу Активу Балансу наступний у статт Нематеральн активи вдображаться вартсть обктв, як вднесен до складу нематеральних активв згдно з вдповдними положеннями стандартами. У цй статт наводяться окремо первсна та залишкова вартсть нематеральних активв, а також нарахована у встановленому порядку сума зносу. Залишкова вартсть визначаться як рзниця мж первсною вартстю сумою зносу, яка наводиться у дужках. у статт Незавершене будвництво вдображаться вартсть незавершених каптальних
нвестицй у будвництво, створення, виготовлення, реконструкцю, модернзацю, придбання необоротних активв включаючи необоротн матеральн активи, призначен для замни дючих, устаткування для монтажу, що здйснюються пдпримством, а також авансов платеж для фнансування каптального будвництва. у статт Основн засоби наводиться вартсть власних та отриманих на умовах фнансового лзингу обктв орендованих цлсних майнових комплексв, як вднесен до складу основних засобв згдно з вдповдними положеннями стандартами. У цй статт також наводиться вартсть нших необоротних матеральних активв. У цй статт наводяться окремо первсна переоцнена вартсть, сума зносу основних засобв у дужках та х залишкова вартсть. Слд зазначити, що до пдсумку балансу включаться залишкова вартсть, яка визначаться як рзниця мж первсною переоцненою вартстю основних засобв сумою х зносу на дату балансу. у статт Довгостроков фнансов нвестиц вдображаються фнансов нвестиц на перод бльше одного року, а також ус нвестиц,
як не можуть бути вльно реалзован в будь-який момент також видляються фнансов нвестиц, як згдно з вдповдними положеннями стандартами облковуються методом участ в каптал. у статт Довгострокова дебторська заборговансть показуться заборговансть фзичних та юридичних осб, яка не виника в ход нормального операцйного циклу та буде погашена псля дванадцяти мсяцв з дати балансу. у статт Вдстрочен податков активи вдображаться сума податку на прибуток, що пдляга вдшкодуванню в наступних
перодах унаслдок тимчасово рзниц мж облковою та податковою базами оцнки. у статт нш необоротн активи наводяться суми необоротних активв, як не можуть бути включен до наведених вище статей роздлу Необоротн активи. 2.1.Основн засоби пдпримства, х класифкаця, оцнка та завдання облку При органзац облку основних засобв нематеральних активв в Укран пдпримствам, х обднанням, госпрозрахунковим органзацям крм банкв, представництвам ноземних органзацй,
як здйснюють дяльнсть в Укран, а також пдпримствам, дяльнсть яких фнансуться за рахунок коштв бюджету, необхдно керуватися такими законодавчими та нормативними документами. 1. Указом Президента Украни Про перехд Украни до загальноприйнято у мжнароднй практиц системи облку й статистики 303 вд 23.05.92 р. 2. Положенням стандартом бухгалтерського облку 7 Основн засоби, затверджено наказом Мнстерства фнансв Украни 92 вд 27.02.2000 р. 3. Положенням стандартом бухгалтерського облку 8 Нематеральн активи, затверджено наказом Мнстерства фнансв Украни 242 вд 18.10.99 р. 4. Планом рахункв бухгалтерського облку активв, капталу, зобовязань господарських операцй пдпримств та органзацй 291 вд 30.11.99 р. 5. нструкцю з застосування Плану рахункв бухгалтерського облку активв, капталу, зобовязань господарських операцй пдпримств та органзацй 291
вд 30.11.99 р. Обкт основних засобв – це закнчений пристрй з усма пристосуваннями приладдям для нього або окремий конструктивно вдокремлений предмет, призначений для виконання певних самостйних функцй, чи вдокремлений комплекс конструктивно зднаних предметв однакового або рзного призначень, що мають для обслуговування загальн пристосування, приладдя, керування та диний фундамент, внаслдок чого кожен предмет може виконувати сво функц, комплекс – певну роботу тльки у склад комплексу, а не самостйно.
Якщо один обкт основних засобв складаться з частин, як мають рзний строк корисного використання експлуатац, то кожна з цих частин може визнаватися в бухгалтерському облку як окремий обкт основних засобв. Обкт основних засобв визнаться активом, якщо сну ймоврнсть того, що пдпримство отрима в майбутньому економчн вигоди вд його використання та вартсть його може бути достоврно визначена. Для чткого облку основних засобв промислових пдпримств необхдно насамперед х правильно класифкувати.
До промислово-виробничих основних засобв належать будови, споруди, передавальн пристро, машини та устаткування, робоч машини та обладнання, вимрювальн й регулююч прилади, лабораторне устаткування, обчислювальна технка, нш машини та обладнання, транспортн засоби, нструмент, виробничий нвентар та приладдя, господарський нвентар, робоч та продуктивн тварини, багаторчн насадження, мелораця земель водойми, нш основн засоби. Невиробнич основн засоби безпосередньо не беруть участ у процес виробництва. До невиробничих основних засобв належать будови споруди житлово-комунального та культурно-побутового призначення, транспортн засоби, обладнання, нструменти та нш основн засоби невиробничого призначення для обслуговування житлових, комунальних та культурно-побутових потреб населення. За використанням основн засоби подляються на дюч вс основн засоби, що використовуються у господарств, недюч т, що не використовуються у даний перод часу у звязку з тимчасовою консервацю пдпримств або окремих
цехв, запасн рзне устаткування, що знаходиться в резерв й призначене для змни обктв основних засобв, що вибули або ремонтуються. стотне значення в облку основних засобв ма розподл х за ознакою належност на власн й орендован. Власн засоби можуть складатися з статутного пайового, акцонерного капталу, додаткового капталу з вдповдних джерел на розширення роботи пдпримства, власних прибуткв, цльового фнансування цльових надходжень. Орендован основн засоби показуються у баланс орендодавця, тим самим виключаться можливсть
подвйного облку одних тих самих засобв. 2.2.Нематеральн активи, х облк Положення стандарт бухгалтерського облку 8 Нематеральн активи 242 вд 18.10.99 р. визнача методологю облку нематеральних активв, придбаних чи створених пдпримством, яка включа – порядок х визначення та оцнки – нарахування х амортизац – списання з балансу – розкриття нформац. Положення цього стандарту застосовуються пдпримствами, органзацями, установами та ншими юридичними
особами всх форм власност. Облк гудвлу, який виника пд час обднання пдпримств, визначаться Положенням стандартом бухгалтерського облку 19 Обднання пдпримств 163 вд 07.99 р. Витрати, повязан з створенням чи придбанням нематерального активу, як були вдображен як витрати звтного пероду, не пдлягають у наступн звтн пероди визнанню як актив. Не визнаються як актив, а завжди вдображаються у склад витрат звтного пероду – витрати на рекламу – витрати на пдготовку перепдготовку кадрв – витрати на створення пдпримства та пдготовку його основно дяльност органзацйн витрати – витрати на пдвищення длово репутац пдпримства гудвл, вартсть видань. Нематеральний актив визнаться як актив, якщо – сну ймоврнсть отримання у майбутньому економчних вигод пдпримством внаслдок його використання – його оцнка може бути достоврно визначена. Надходження оприбуткування будь-якого обкта нематеральних активв на пдпримств мають пдтверджуватися
вдповдними первинними документами, в яких наводяться детальна характеристика обкта, його первсна вартсть, термн корисного використання, норми зносу амортизац, мсце, де буде використовуватися обкт. В облку нематеральн активи пдлягають вдображенню за первсною вартстю х придбання або створення на дату прийняття на баланс. Бухгалтерський облк нематеральних активв ведеться щодо кожного обкта за вдповдними групами права користування природними ресурсами, права користування майном тощо.
Придбаний або отриманий нематеральний актив вдображаться в баланс, якщо сну ймоврнсть одержання майбутнх економчних вигод, повязаних з його використанням, та його вартсть може бути достоврно визначена. Нематеральний актив, отриманий у результат розробки, слд вдображати в баланс за умов, якщо пдпримство ма намр, технчну можливсть та ресурси для доведення нематерального активу до стану, в якому вн придатний для реалзац або використання можливсть отримання майбутнх економчних вигод вд реалзац або використання
нематерального активу нформацю для достоврного визначення витрат, повязаних з розробкою нематерального активу. Якщо нематеральний актив не вдповда вказаним критерям визнання, то витрати, повязан з його придбанням чи створенням, визначаються витратами того звтного пероду, протягом якого вони були здйснен без визнання таких витрат у майбутньому нематеральним активом. Р О З Д Л II. УПРАВЛННЯ ФНАНСУВАННЯМ НЕОБОРОТНИХ АКТИВВ ПДПРИМСТВА 3.Полтика Управлння необоротними активами 3.1.Змст та основн напрями полтики управлння необоротними активами Полтика управлння необоротними активами явля собою частину загально фнансово стратег пдпримства, що поляга в забезпеченн свочасного хнього вдновлення високо ефективност використання. Полтика управлння необоротними активами пдпримства передбача рис.2. Рис. 2. Основний змст полтики управлння необоротними активами на пдпримств 1.Забезпечення свочасного
оновлення необоротних активв у процес хнього використання. Характер перодичнсть оновлення необоротних активв звязан з процесом руху хньо вартост. Усупереч свой назв необоротн активи пдпримства здйснюють постйний кругообг, хоча тривалсть цього обороту в час досить велика рис. 3. Рис. 3. Характер руху необоротних активв в процес х кругообгу В процес кругообгу необоротн активи проходять три основн стад.
На першй стад сформован пдпримством необоротн активи в процес свого використання зносу переносять частину сво вартост на готову продукцю. Цей процес здйснються протягом багатьох виробничо-комерцйних циклв продовжуться до повного зносу окремих видв необоротних активв. На другй стад в процес реалзац продукц знос необоротних активв накопичуться на пдпримств у форм амортизацйних засобв амортизацйного фонду. На третй стад амортизацйн засоби як частина власних фнансових ресурсв пдпримства направляються на вдновлення
дючих або придбання нових видв необоротних активв. Перод часу, протягом якого вдбуваться повний цикл кругообгу вартост конкретних видв необоротних активв, характеризу термн хньо служби. Оновлення необоротних активв пдпримства здйснються на простй розширенй основ, представляючи собою процес простого розширеного хнього вдтворення. Просте вдтворення необоротних активв може здйснюватися в межах амортизацйного фонду в наступних формах а поточного ремонту вн явля собою процес часткового вдновлення основних засобв, тобто вдшкодування хнього зносу. Витрати на поточний ремонт фнансуються за рахунок витрат пдпримства б каптального ремонту вн явля собою процес значного вдновлення основних засобв частково замни хнх окремих елементв. Витрати на каптальний ремонт фнансуються звичайно за рахунок частини накопичених амортизацйних вдрахувань у сучасних умовах витрати на каптальний ремонт дозволено вдносити на витрати пдпримства.
На суму зробленого каптального ремонту зменшуться знос основних засобв тим самим збльшуться хня залишкова вартсть в придбання нових видв необоротних активв з метою замни цлком зношених хнх видв у межах сум накопичено амортизац для нематеральних активв це основна форма простого хнього вдтворення. Розширене вдтворення необоротних активв явля собою процес формування нових хнх видв, здйснюваний не тльки за рахунок сум накопичено амортизац, але за рахунок нших фнансових джерел прибутку, довгострокових
позик т.п Формування нових видв необоротних активв у процес простого або розширеного хнього вдтворення звязано з нвестицйною дяльнстю пдпримства явля собою особливу сферу фнансового менеджменту. Результати оновлення необоротних активв пдпримства виражаються рядом показникв, до числа основних з яких вдносяться а коефцнт надходження необоротних активв. Вн характеризу частку нових видв необоротних активв у загальному хньому склад розраховуться за формулою
КНна НАпНАк , де КНна – коефцнт надходження необоротних активв НАп – вартсть знов сформованих намчуваних до формування необоротних активв протягом визначеного звтного або планового пероду НАк – загальна вартсть усх необоротних активв на кнець розглянутого пероду. б коефцнт вибуття необоротних активв. Вн характеризу частку вибулих видв необоротних активв у звязку з фзичним моральним зносом, а також з нших причин у загальному хньому склад визначаться за формулою КВна НАвНАк , де КВва – коефцнт вибуття необоротних активв НАв – вартсть вибулих намчуваних до вибуття видв необоротних активв протягом розглянутого пероду НАк – загальна вартсть усх необоротних активв на кнець розглянутого пероду. в коефцнт оновлення необоротних активв. Вн характеризу прирст необоротних активв стосовно загально хньо суми розраховуться за формулою КВна НАп – НАвНАк , де КВна – коефцнт вдновлення необоротних активв
НАп – вартсть знов сформованих необоротних активв НАв – вартсть вибулих необоротних активв НАк – загальна вартсть усх необоротних активв на кнець розглянутого пероду. г швидксть оновлення необоротних активв. Характеризу середнй перод часу повного вдновлення усх необоротних активв. Розрахунок цього показника здйснються за формулою ШВна 1КВна , де ШВна – швидксть оновлення необоротних активв, роках
КВна – коефцнт вдновлення необоротних активв протягом року. Зазначен показники можуть бути використан в процес управлння оновленням як усх необоротних активв пдпримства, так окремих хнх видв основних засобв, нематеральних активв. 2. Визначення розмру потреби в прирост необоротних активв. Для забезпечення процесу оновлення необоротних активв на розширенй основ необхдно визначити потребу
в хньому прирост на кожний перод, що плануться. Принципова формула для визначення необхдного приросту необоротних активв у цлому й у розрз окремих хнх видв ма такий вигляд ДПна ПЗна Нна Вф Вм, де ДПна – потреба в прирост необоротних активв у перод, що плануться ПЗна – загальна потреба у необоротних активах пдпримства вдповдно до планованого обсягу його господарсько дяльност Нна – наявнсть необоротних активв на початок пероду, що плануться
Вф – передбачуване вибуття необоротних активв у перод, що плануться, у звязку з хнм фзичним зносом Вм – передбачуване вибуття необоротних активв у перод, що плануться, у звязку з хнм моральним зносом. У фнансовому менеджмент визначення розмру потреби в прирост необоротних активв у цлому й у розрз основних засобв нематеральних активв здйснються тльки у вартсних показниках у виробничому менеджмент вищенаведена формула може бути використана для розрахунку приросту окремих видв активв у натуральних показниках. 3. Визначення форм задоволення потреби в прирост окремих видв необоротних активв. Потреба в прирост необоротних активв може бути задоволена двома основними способами а шляхом придбання нових видв необоротних активв у власнсть пдпримства сюди ж вдноситься будвництво власних основних фондв б шляхом хньо оренди на визначений перод сюди ж вдносяться так форми, як лзинг селенг. У той час як для виробничого використання даних активв вибр цих форм не ма стотного значення, у фнансовому
менеджмент вн дуже важливий, тому що визнача рзн обсяги нвестицйних програм, необхдних фнансових ресурсв т.н. Критерм прийняття управлнських ршень у кожному конкретному випадку виступа порвняння показникв ефективност вибору окремих з цих форм. Механзм таких розрахункв докладно буде розглянуто нижче. 4. Забезпечення пдвищення ефективност використання необоротних активв. Основним показником, що характеризу ефективнсть використання необоротних активв, хня рентабельнсть
вдношення суми прибутку до середньо вартост необоротних активв, у вдсотках. Ефективнсть використана основних засобв крм показника рентабельност характеризуться також показником фондовддач вдношення обсягу зроблено або реалзовано продукц до середньо вартост основн засобв. Використовуючи в процес управлння ефективнстю необоротних активв показники рентабельност фондовддач, варто враховувати два важливих моменти, що забезпечують обктивнсть оцнки.
Перший з них поляга в тому, що при оцнц завжди повинна використовуватися вдновна вартсть необоротних активв на момент проведення оцнки у цьому випадку буде врахований фактор нфляц, що у прибутку й обсяз продукц вдбиваться автоматично. Другий з них поляга в тому, що при оцнц варто використовувати залишкову вартсть необоротних активв, тому що в процес зносу вони втрачають, як правило, частину сво продуктивност. Рст ефективност використання необоротних активв дозволя скоротити потребу в них, тому що мж цими двома показниками сну зворотна залежнсть. Отже, заходи щодо забезпечення пдвищення ефективност використання необоротних активв можна розглядати одночасно як заходи щодо зниження потреби в позиковому каптал пдвищенню темпв економчного розвитку пдпримства за рахунок бльш рацонального використання власних фнансових ресурсв. 5. Формування оптимально структури джерел фнансування необоротних активв. Пдходи до фнансування необоротних активв не настльки багатоварантн, як до фнансування оборотних активв.
Виходячи з розглянутих ранше принципв фнансування, можна стверджувати, що в процес фнансування необоротних активв переважа в основному консервативний пдхд, який поляга в тому, що весь обсяг необоротних активв, що формуються, фнансуться винятково за рахунок власного довгострокового позикового капталу. Винятком з цього правила, тобто фнансування необоротних активв за рахунок короткострокового позикового капталу, на практиц зустрчаться дуже рдко може розглядатися як вкрай агресивний пдхд до фнансування,
коли рвень ризику фнансово стйкост платоспроможност значно переважа над рвнем ефективност використання капталу. З урахуванням вищевикладеного, пдходи до формування оптимально структури джерел фнансування власних необоротних активв зводяться до двох варантв. Перший з них рунтуться на тому, що весь обсяг необоротних активв, що формуються, фнансуться винятково за рахунок власного капталу являючи собою вкрай консервативний пдхд до фнансування, вн забезпечу рст
фнансово стйкост платоспроможност пдпримства, хоча знижу до деяко мри ефект фнансового левериджу. Другий з них заснований на змшаному фнансуванн необоротних активв за рахунок власного довгострокового позикового капталу у сучасних економчних умовах основну частку у фнансуванн необоротних активв склада власний каптал, тому що довгостроковий кредит у силу високого рвня фнансового ризику банками видаться вкрай рдко, а вартсть його залучення дуже висока. З урахуванням сформовано структури джерел розроблються баланс фнансування необоротних активв. 3.2. Критер прийняття управлнських ршень про придбання або оренду необоротних активв У процес управлння необоротними активами одним з найбльш складних завдань вибр варанта придбання або оренди окремих хнх видв. Обктом оренди в цьому випадку можуть виступати а цлсн майнов комплекси б нерухоме майно, що входить до складу основних фондв в рухоме майно, що входить до складу основних фондв, крм того, первсна вартсть якого погашаться протягом одного виробничо-комерцйного циклу
г окрем види нематеральних активв. Перш три групи обктв орендуються шляхом оперативно або фнансово оренди лзингу, а четверта – шляхом селенга. Оперативна оренда лзинг явля собою господарську операцю субкта пдпримницько дяльност, що передбача передачу орендарев права користування матеральними цнностями, що належать орендодавцев, на термн, що не перевищу хньо повно амортизац з обовязковим поверненням цих матеральних цнностей орендодавцев. При цьому право власност на орендоване майно залишаться в орендодавця протягом
усього термну оренди. Фнансова оренда лзинг явля собою господарську операцю субкта пдпримницько дяльност, що передбача придбання орендодавцем матеральних цнностей за замовленням орендаря з наступною передачею орендарев права користування такими матеральними цнностями на термн, не менший термну хньо повно амортизац з обовязковою наступною передачею права власност на так матеральн цнност орендарев. При цьому ризики раптово загибел й ушкодження обкта оренди, ус види цивльно вдповдальност, що можуть
виникнути в звязку з використанням орендованого майна, а також витрати на поточний каптальний ремонт цього майна несе орендар. Селенг явля собою господарську операцю субкта пдпримницько дяльност, що передбача передачу йому у використання розпорядження за визначену плату майнових прав юридичних фзичних осб. В якост такого майна, поряд з матеральними цнностями, що входять до складу основних фондв, входять майнов права на окрем види нематеральних активв, а також грошов кошти переважно фзичних осб. За свою економчною сутнстю селенг явля собою бльш розширений по обктах оренди варант оперативного лзингу. Виршуючи дилему оренди або придбання окремих видв матеральних нематеральних цнностей, що входять до складу необоротних активв пдпримства, варто виходити з переваг недолкв орендних операцй. Розглянемо основн фнансов аспекти цих операцй. Основними перевагами оренди а збльшення ринково вартост пдпримства за рахунок одержання додаткового прибутку без придбання необоротних активв у власнсть б збльшення
обсягу розширення диверсифкованост господарсько дяльност пдпримства без стотного розширення обсягу фнансування його необоротних активв в стотна економя фнансових ресурсв на первсному етап використання орендованих необоротних активв г зниження ризику фнансово стйкост, тому що оренда не веде до росту фнансових зобовязань пасивв, а явля собою так називане позабалансове фнансування необоротних активв д зниження потреби в активах пдпримства на одиницю вироблено реалзовано продукц, тому що орендован види необоротних активв
перебувають на баланс орендодавця. В умовах оподатковування майна це дозволя знизити податков платеж е зниження бази оподаткування прибутку пдпримства. Вдповдно до дючого законодавства орендна плата включаться до складу собвартост продукц витрат, що знижу розмр балансового прибутку пдпримства. В умовах високого оподаткування прибутку це дозволя одержати стотний ефект ж звльнення орендаря вд тривалого використання капталу в незавершених формах необоротних
активв при самостйному хньому формуванн проектно-конструкторських робт, фнансування наукових розробок, будвельно-монтажних робт, освоння нового виробництва т.н. з зниження фнансових ризикв, звязаних з моральним старнням необхднстю прискореного вдновлення окремих видв необоротних активв при оперативному лзингу селенз и бльш проста процедура одержання й оформлення в порвнянн з одержанням оформленням довгострокового кредиту. Основними недолками оренди а подорожчання собвартост продукц у звязку з тим, що розмр орендно плати звичайно набагато вище, нж розмр амортизацйних вдрахувань. Це може послабити позиц пдпримства в цновй конкуренц або знизити рвень рентабельност поточних витрат б здйснення прискорено амортизац може бути зроблено лише за згодою орендодавця, що обмежу можливост пдпримства в проведенн необхдно амортизацйно полтики в неможливсть стотно модернзац використовуваного майна без згоди орендодавця, що обмежу швидксть його вдновлення з метою збльшення рентабельност використання
г бльш висока вартсть в окремих випадках у порвнянн з банквським кредитом особливо фнансового лзингу д неотримання доходу у форм лквдацйно вартост майна при оперативному лзингу або селенз, якщо термн оренди збгаться з термном повно амортизац цього майна е ризик непродовження оренди при оперативному лзингу або селенз в перод високо господарсько конюнктури, коли орендован види необоротних активв використовуються найбльше ефективно це звязано з термновим характером орендних вдносин при цих формах.
Критерм прийняття управлнських ршень про придбання або оренду окремих видв необоротних активв, поряд з оцнкою вищевикладених переваг недолкв оренди хньою значимстю для даного пдпримства з позицй фнансового менеджменту, порвняння ефективност грошових потокв. Ефективнсть грошових потокв порвнються по таких основних варантах ршень 1 оренда окремих видв активв при однй з трьох форм орендних вдносин 2 придбання окремих видв активв за рахунок кредитв банкв довгострокових
або короткострокових, за аналогю з термном оренди 3 придбання окремих видв активв за рахунок власних фнансових ресурсв. Основу грошового потоку оренди склада розмр орендно плати при бльш точних розрахунках у грошовий потк можуть бути включен розмри економ податкових платежв. Вдповдно до дючого законодавства розмр орендно плати визначаться за згодою сторн. При оренд майна державних пдпримств використовуться спецальна методика розрахунку розмру орендно плати. Так, розмр орендно плати при оренд цлсних майнових комплексв державних пдпримств визначаться виходячи з вартост орендованого майна, конкретних орендних ставок диференцйованих стосовно загально орендно ставки ндексу нфляц. Конкретн орендн ставки визначаються у вдсотках до вартост майна окремо для пасивно частини основних засобв будинкв, споруджень, включаючи незавершен каптальн вкладення, для активно частини основних засобв машин, механзмв т.н а також нших видв активв нематеральних активв, оборотних активв т.н з урахуванням
рентабельност виробництва. Розрахунок конкретних розмрв орендних ставок здйснються за наступними формулами ОСз ЧПЗВп ЗВа х 0,3 х 100 ОСкп ОСо1,4 ОСка FСо0,8, де ОСз – загальна орендна ставка, ЧП – сума чистого прибутку балансовий прибуток за мнусом податку на прибуток ЗВп – залишкова вартсть пасивно частини основних засобв вартсть незавершених каптальних вкладень ЗВа – залишкова вартсть активно частини основних засобв вартсть нших видв активв по балансу
ОСкп – конкретна орендна ставка до вартост пасивно частини основних засобв вартост незавершених каптальних вкладень ОСка – конкретна орендна ставка до вартост активно частини основних засобв вартост нших видв активв по балансу 0,3 – коефцнт, що врахову частину прибутку, що направляться на орендну плату 1,4 0,8 – коефцнти диференцац загально орендно ставки вдповдно для пасивно й активно частин основних фондв нших активв балансу. Розмр орендно плати при оренд окремих видв майна державних пдпримств установлються за
згодою сторн, але не менш 50 вд залишково вартост цього майна. Розмр орендно плати при оренд нежилих примщень визначаться виходячи з вартост орендованого майна, збльшено вдповдно до зональних коефцнтв орендних ставок зональн коефцнти й орендн ставки встановлюються мсцевими органами самоврядування за мсцем перебування обкта оренди. Основу грошового потоку придбання необоротних активв за рахунок кредитв банкв складають а загальна сума кредиту на придбання вдповдного активу б загальний термн використання кредиту в умови погашення основно суми боргу г ставка вдсотка за кредит умови його виплати д змна дисконтно ставки Нацонального банку темпу нфляц якщо передбачаться вдповдне коректування ставки вдсотка за кредит. Основу грошового потоку придбання необоротних активв за рахунок власних фнансових ресурсв складають а загальна сума власних фнансових ресурсв, що вдволкаються на придбання вдповдного активу б загальний
перод вдволкання власних фнансових ресурсв порвнянний з перодом оренди в рвень депозитно ставки на грошовому ринку або рвень рентабельност власного капталу г темп нфляц для вдповдного коригування депозитно ставки або рвня рентабельност. Слд зазначити, що хоча темп нфляц суттво вплива на кожний з грошових потокв, що розглядаються, при порвняльнй оцнц х ефективност цей показник можна не брати до уваги т.я. вн здйсню однаковий коригуючий вплив на ц потоки. Порвняння грошових потокв здйснються шляхом х приведення до
тепершньо вартост. При цьому дисконтний множник, у вдповдност з яким майбутня вартсть платежв приводиться до тепершньо хньо вартост, повинен бути встановлений однаковим незалежно вд розмру конкретно депозитно чи кредитно ставки, за якою будуть формуватися платеж пдпримства. Результати порвняння пдсумкових кнцевих показникв грошових потокв та значимост для пдпримства окремих переваг та недолкв рзних способв формування необоротних активв дозволяють прийняти остаточне ршення
про бльш сприятливий спосб х формування. 4.УПРАВЛННЯ ФНАНСУВАННЯМ необоротних активв на приклад ВАТ Ластвка 4.1.Загальна характеристика ВАТ Ластвка, аналз основних показникв його дяльност ВАТ Ластвка в минулому швейне об днання м. Смрнова-Ласточкна це перша швейна фабрика Украни, яка була заснована ще у 1919 роц на баз швейних майстерень, що снували понад 100 рокв на територ чоловчого монастиря самого стародавнього району м.Кива. З того часу фабрика ши одяг для чоловкв, жнок та дтей. Асортимент фабрики нарахову понад 30 найменувань пальто, куртки, плащ, брюки, спдниц, жилети, блузи та плаття. Вдкрите акцонерне товариство Ластвка було викуплене у 1993 роц колективом фабрики. У держави акцй цього пдпримства нема. Колектив пдпримства стабльний нарахову понад 700 чоловк.
Технчний персонал квалфкований, плинност кадрв нема. Робтники пдготовлен базовим професйно-технчним училищем псля 2-х рокв навчання. Соцальна сфера пдпримства досить розвинена включа в себе дальню, медичну службу, базу вдпочинку. В м.Кив розташовано 4 спецалзован магазини для реалзац продукц пдпримства. На пдпримств працю 6 пошивочних лнй, де зайнято по 80-90 осб. експериментальний цех для моделювання,
конструювання та виготовлення зразкв понад 450 моделей на рк. Пдпримство працю на обладнанн фрм Дюркоп, Бразер, Пфафф, Дсук Мейер, Фейт, Кянегссер та н. Виготовляти продукцю бльшого асортименту з рзних тканин дозволя комплекс автоматизованого розкрйного управлння типу нвестронка з застуванням комп ютерно технки графопобудови та плоттер для вирзування лекал. Яксть виробв контролюються стовдсотково на всх рвнях виробництва тканини,
фурнтура, конструкц, технологя та готов вироби. За останн 7 рокв роботи з нофрмами США, Канада, Нмеччина, таля, Англя, Бельгя, Франця, Ндерланди, Даня претензй до якост продукц нема. Протягом майже 10 рокв через низьку купвельну спроможнсть втчизняного споживача та велику конкуренцю дешевого товару з Польщ, Туреччини та Китаю ВАТ Ластвка була вимушена працювати тльки за давальницькими схемами. За цей час за сезонними договорами фабрика виконувала замовлення 35 кран. Серед постйних партнерв Франця, Даня, Ндерланди, Нмеччина, США. Для вропейських кран закнчили пошив колекц весна-лто2002. В останн роки динамка розвитку пдпримства дещо змнилась продукця фабрики стала поступати на внутршнй ринок. Сьогодншн спввдношення продукц, що вдправляться за кордон, до т, що шиють для укранського покупця,
склада 70 до 30. Це спввдношення повльно, але змнються у 2001 роц для кивського ринку було випущено виробв на 5 бльше, нж у 2000 роц. У 2001 роц ЗАТ Ластвка розпочала реорганзацю виробництва. Продукця, яку випуска фабрика, конкурентоспроможною як на внутршньому, так на зовншньому ринках. Щорчно пдпримством випускаться близько 30 найменувань понад 450 рзних моделей чоловчого, жночого та дитячого одягу. Починаючи з 1995 року, ВАТ Ластвка щорчно збльшу обсяги виробництва.
При цьому 30 продукц реалзуться на внутршньому ринку, а 70 на баз давальницько сировини така тенденця збергаться на найближчий час замовлення нофрм на 8 рокв. Що стосуться рентабельност продукц, то внутршнй ринок рентабельний на 50, давальницьк схеми всього на 3. Основн показники виробничо-господарсько дяльност ВАТ Ластвка за 1999 2001 роки наведен в табл. 1. Таблиця 1
Основн показники виробничо-господарсько дяльност ВАТ Ластвка за 1999 2001роки Показники 1999 2000 2001Вдхилення до 1999абсолютневдноснеОбсяг виробництва в дючих цнах, тис.грн.696876519801283340,66Обсяг виробництва в порвняних цнах, тис.грн.192761926926000672434,88Обсяг реалзовано продукц, тис.грн.752485419400187624,93Вартсть давальницько сировини, тис.грн.6562969513078651699,3Питома вага давальницько сировини в обсяз реалзовано продукц, 71,782,077,8-6,1Середньорчна чисельнсть працвникв спискового складу, осб755737717-38-5,03Середньорчна чисельнсть ПВП в екввалент повно зайнятост, осб596612 630345,7Фонд оплати прац, тис.грн.240028113405100541,9Заборгованст ь з заробтно плати, тис.грн.251171150-101-40,2Прибуток збиток, тис.грн 1696-13760,2-1696,2-Заборговансть дебторська, тис.грн.985805350-635-64,5Заборговансть кредиторська, тис.грн.19942436250050625,4Основн фонди, тис.грн.372642724872114630,8Оборотн активи кошти, тис.грн.272623652040-686-25,2Рентабельнс ть
продукц, 161215 1Матераломнсть продукц, коп.грн.442728-16-36,4 З наведених вище даних видно, що вдбулося зростання обсягв виробництва в дючих цнах у 2000 роц – на 9,8 у порвнянн з вдповдним перодом минулого року у 2001 роц – на 28,1 в порвнянн з 2000 роком. Про обсяг виробництва у порвнянних цнах можна сказати, що у 2000 роц вн майже не змнився проти з 1999 року, а у 2001 роц обсяги зросли на 34,9 у порвнянн з 2000 роком.
Динамка обсягу виробництва представлена рис. 4. Рис. 4. Динамка обсягв виробництва Зрс також обсяг реалзац продукц у 2000 роц – на 1017 тис.грн. у порвнянн з 1999 роком, у 2001 роц – на 859 тис.грн. проти 2000 року. Темп приросту обсягу реалзовано продукц за 2 роки становить 24,9. Слд зазначити, що у 2001 роц на 4,2 зменшилась питома вага давальницько сировини в обсяз реалзовано
продукц у порвнянн з вдповдним перодом минулого року, тод як у 2000 роц, навпаки, збльшилась на 10,3 проти 1999 року рис. 5. Вдносне вдхилення 2001 до 1999 року становить 6,1. Рис. 5. Питома вага давальницько сировини у 1999 2001 роках, Дан про чисельнсть працюючих пдпримства свдчать про нерацональне використання трудових ресурсв табл. 1. Так, середньорчна чисельнсть працвникв спискового складу у 1999 роц становила 755 осб, у 2000 роц 737 осб, у 2001 роц 717 осб та середньорчна чисельнсть промислово-виробничого персоналу в екввалент повно зайнятост 596, 612, 630 осб вдповдно. Аналзуючи ц дан можна зробити висновок, що за 1999 2001 роки спостергаться тенденця полпшення стану зайнятост працвникв ВАТ Ластвка. Але все ж таки на пдпримств ма мсце приховане безробття працвники перебувають у вдпустках з дозволу адмнстрац або працюють неповний робочий день. Динамка змни чисельност працвникв зображена на рис.
6. Рис. 6. Динамка середньорчно чисельност працвникв у 1999 2001 роках Разом з цим на пдпримств зроста продуктивнсть прац це зростання за 2 роки становить промислово-виробничого персоналу на 27,6, працюючих спискового складу на 42. табл. 2. Таблиця 2 Продуктивнсть прац працвникв ВАТ Ластвка у 1999-2001 роках РокиОбсяг продукц, тис. грн.Чисельнсть працюючих спискового складу, тис. чол.
Продуктивнсть прац працюючих спискового складу, тис.грн.чол.Чисельнсть ПВП в екввалент повно зайнятост, тис.чол.Продуктивнсть прац ПВП в екввалент повно зайнятост, тис.грн.чол.19991927675525,559632,320001 926973726,161231,520012600071736,363041, 3 Заробтна плата на пдпримств ма тенденцю до зростання. Так, у 1999 роц середньомсячна заробтна плата складала 265 грн у 2000 роц 318 грн у 2001 роц 396 грн
тобто за 2 роки заробтна плата зросла майже у 1,5 раза 49,3. На кнець 2001 року заборговансть з заробтно плати зменшилась на 21 тис.грн. порвняно з сумою боргу на початок року, та на 101 тис.грн. порвняно з сумою боргу на кнець 1999 року. Дебторська заборговансть пдпримства ма тенденцю до зменшення. Так, у 1999 роц вона становила 985 тис.грн у 2000 роц 805 тис.грн у 2001 роц 350 тис.грн.
Кредиторська заборговансть, навпаки, збльшуться якщо у 1999 роц вона становила 1994 тис.грн у 2000 роц – 2436 тис.грн то у 2001 роц – вже 2500 тис.грн. рис.7. Рис. 7. Дебторська та кредиторська заборговансть у 1999-2001 роках Зроста фондовддача на пдпримств. Так, на 1 грн. основних фондв у 2000 роц вироблялось продукц на 1,87 грн у 2001 роц вже 2,0 грн. У 1999 роц фондовддача становила 1,8 грн. Потужнсть пдпримства дозволя приймати додатков замовлення. Чисте постачання на експорт складало в 2001 роц 6. Але ще потреба у високопродуктивному сучасному обладнанн, яке постйно придбаваться вдповдно до наявних фнансових можливостей. Узагальнюючи вищенаведен дан, можна сказати, що ВАТ Ластвка ма потужний промисловий потенцал за умови вкладення нвестицй, пдпримство не тльки збльшить
обсяги виробництва, а й матиме можливсть розрахуватись з кредиторами, збльшити фонд оплати прац, пдвищити попит та конкурентоспроможнсть продукц, що випускаться. Щоб вижити в умовах ринково економки, не допустити банкрутства пдпримства володння ситуацю щодо загального виробничо-фнансового стану пдпримства, недостатньо. Необхдно виявити та вдслдкувати змни у фнансовй дяльност пдпримства.
Аналз складу, динамки та стану необоротних активв пдпримства ВАТ Ластвка буде представлений в наступному роздл роботи. 4.2. Аналз ефективност використання необоротних активв та управлння х фнансуванням на пдпримств ВАТ Ластвка Необоротн активи на пдпримств ВАТ Ластвка представлен наступними статтями балансу Нематеральн активи, Незавершене будвництво та Основн засоби.
Найбльшу питому вагу в I роздл активу балансу займають основн засоби. Структура необоротних активв у 1999 2001 роках представлена рис. 8. Рис. 8. Структура необоротних активв у 1999 2001 роках З наведених вище на рисунку даних видно, що вдбулося незначне зростання необоротних активв пдпримства у 2000 роц – на 10,6 у порвнянн з вдповдним перодом минулого року у 2001 роц – на 14 в порвнянн з 2000
роком. Для аналзу майнового стану та длово активност пдпримства використовувався алгоритм розрахунку фнансових показникв, наведений у Положенн про порядок здйснення аналзу фнансового стану пдпримств, що пдлягають приватизац затверджене наказом Мнстерства фнансв Украни, Фонду державного майна Украни вд 26.01.2001 року 49121 Наведений алгоритм розрахунку да можливсть обчислити коефцнти з урахуванням змн в бухгалтерськй звтност наводиться формула розрахунку за даними рчно бухгалтерсько звтност 1999 року та за даними фнансово звтност з 2000 року Згдно цього Положення були розрахован наступн показники коефцнти – коефцнт зносу основних засобв. Розраховуться як вдношення суми зносу основних засобв до хньо первсно вартост та характеризу стан та ступнь зносу основних засобв. Позитивною тенденцю зменшення цього показника. В нашому випадку коефцнт у 1999 роц становив 0,513, у 2000 роц вн пдвищився до 0,548, на початку 2001
року зменшився до 0,524, на кнець цього ж року становив 0,478, тобто ступнь зносу основних засобв найвищим був у 2000 роц, а найнижчим на кнець 2001 року коефцнт оновлення основних засобв. Показу, яку частину вд наявних на кнець звтного пероду становлять нов основн засоби, розраховуться як вдношення первсно вартост основних засобв, що надйшли за звтний перод, до первсно вартост основних засобв, наявних на баланс пдпримства на кнець звтного пероду.
Позитивною тенденця збльшення. На пдпримств коефцнт оновлення був найвищим у 2000 роц 0,105, у 2001 роц цей показник суттво зменшився 0,061, а найнижчим значення показника було у 1999 роц 0,006 коефцнт вибуття основних засобв. Показу, яка частина основних засобв вибула за звтний перод, та розраховуться як вдношення первсно вартост основних засобв, що вибули за звтний перод, до первсно вартост основних засобв, наявних на баланс пдпримства на початок звтного пероду.
Нормативне значення цього показника повинно бути меншим нж коефцнт оновлення основних засобв. В нашому випадку отриман дан вдповдають нормативному значенню. Коефцнт оновлення основних засобвКоефцнт вибуття19990,006 0,00320000,105 0,02620010,061 0,024 – коефцнт оборотност основних засобв фондовддача розраховуться як вдношення чисто виручки вд реалзац продукц робт, послуг до середньорчно вартост основних засобв. Вн показу ефективнсть використання основних засобв пдпримства. Позитивною тенденця збльшення. В нашому випадку фондовддача у 1999 роц становила 0,8, у 2000 0,9, у 2001 0,87. Розрахован показники коефцнти занесен до табл. 3. Таблиця 3 Зведена таблиця фнансових показникв пдпримства ВАТ Ластвка ппПоказникПозитивне нормативне значення1999200020011.Коефцнт оновлення основних засобвзбльшення0,0060,1050,0612.Коефцнт вибуттяповинен бути менше нж коефцнт оновлення основних засобв 0,0030,0260,0243.Коефцнт оборотност основних
засобв фондовддачазбльшення0,8160,9030,8684.Кое фцнт зносу основних засобвзменшення0,5130,5480,524 на поч. пер. 0,478 на кнець пер. Таблиця 4 Аналз наявност та руху основних засобв у 1999-2001 роки РокиЗалишок на початок рокуНадйшло введено за ркВибуло за ркЗалишок на кнець рокуВдхилення за ркабсолютне19998238,949,027,48260,521,60 ,2620008246,1946,3216,78975,7729,68,8520 018975,7563,8215,39324,2348,53,88 Як видно з табл. 4, на базовому пдпримств показник забезпеченост основними засобами зроста протягом
пероду, що аналзуться. Максимальне ж зростання цього показника вдбулося у 2000 роц. Також було встановлено, що в динамц змн позитивною тенденцю випереджаюче зростання виробничих фондв у порвнянн з невиробничими, тобто активна частина основних засобв достатньо висока темпи росту вищ за темпи росту пасивно частини та випереджують темпи загального росту вартост основних коштв. Це свдчить про правильну економчну полтику, що проводиться на пдпримств для пдвищення ефективност виробництва
та використання основних коштв. Узагальнюючи вищенаведене, можна зробити наступн висновки 1 на пдпримств ма мсце зростання суми необоротних активв у 2000 роц – на 10,6 у порвнянн з вдповдним перодом минулого року у 2001 роц – на 14 в порвнянн з 2000 роком 2 не вс показники майнового стану та длово активност пдпримства вдповдають нормативним вимогам, установленим Положенням про порядок здйснення аналзу фнансового стану пдпримств, що пдлягають приватизац 3 аналз наявност та руху основних засобв показав, що показник забезпеченост основними засобами пдпримства зроста протягом 1999-2001 рокв. З метою оперативного впливу на фнансову дяльнсть пдпримства використовують рзн методи фнансового аналзу. Використання системи показникв DuPont дозволя аналзувати вплив факторв на формування прибутковост власного капталу. Розрахумо показник рентабельност сукупного капталу
Return on Investment у 2001 роц для базового пдпримства за системою показникв. Вихдн дан в табл. 5. Таблиця 5 Вихдн дан для розрахунку показника рентабельност сукупного капталу ROI по пдпримству ВАТ Ластвка у 2001 роц Показник2001з зменшенням суми необоротних активвВиручка-нетто, тис.грн.10030,210030,2Змнн витрати реалзовано продукц, тис.грн виробнич матерали – зарплата виробничого персоналу – нш змнн непрям витрати 8205,1 3400,0 3405,0 1400,1 8205,1 3400,0 3405,0 1400,1Постйн витрати,
тис.грн непрям виробнич витрати – непрям адмнстративн витрати – непрям витрати сфери збуту320,1 110,0 150,0 60,1320,1 110,0 150,0 60,1Оборотн активи, тис.грн грошов кошти – дебторська заборговансть – запаси матеральних ресурсв.2559,6 80,7 350,0 2128,92559,6 80,7 350,0 2128,9Необоротн активи, тис.грн земельн длянки та будвл – машини та обладнання4879,7 2879,4 2000,33440,0 1439,0 2000,3нвестований каптал, тис.грн.7439,35999,6Сума покриття, тис.грн.1825,11825,1Прибуток збиток, тис.грн.1505,01505,0Прибуток у вд виручки15,015,0Оберненсть капталу, 1,351,67Прибуток у вд нвестованого капталу20,2525,05
Як видно з табл. 5, зменшення суми необоротних активв а саме суми по статт Земельн длянки та будвл да змогу збльшити прибуток у вдсотках вд нвестованого капталу з 20,25 до 25,05, тобто на 4,8. В И С Н О В К И За умов ринкових вдносин важливого значення набува питання управлння необоротними активами. У сучасних умовах основу необоротних активв пдпримства складають основн засоби нематеральн активи. Довгостроков фнансов вкладення займають поки ще незначну частку необоротних активв, а на бльшост пдпримств узагал вдсутн. Найбльш стотн питання управлння цими активами потребують окремого викладення при розгляд фнансових нвестицй. Управлння основними засобами, як правило, розглядаться в межах складання кошторисв каптальних вкладень та х окупност. В робот надано характеристику необоротних активв, х класифкацю та змст, розглянуто питання вдображення необоротних активв в бухгалтерському баланс. Окремим роздлом розглянуто питання управлння необоротними активами.
Так, полтика управлння необоротними активами пдпримства передбача 1.Забезпечення свочасного оновлення необоротних активв у процес хнього використання. 2.Визначення розмру потреби в прирост необоротних активв. 3.Визначення форм задоволення потреби в прирост окремих видв необоротних активв. 4.Забезпечення пдвищення ефективност використання необоротних активв. 5.Формування оптимально структури джерел фнансування необоротних активв.
У процес управлння необоротними активами одним з найбльш складних завдань вибр варанта придбання або оренди окремих хнх видв. Критерм прийняття управлнських ршень про придбання або оренду окремих видв необоротних активв, поряд з оцнкою переваг недолкв оренди викладених у розд. 3.2 хньою значимстю для даного пдпримства з позицй фнансового менеджменту, порвняння ефективност грошових потокв. Ефективнсть грошових потокв порвнються по таких основних варантах ршень 1 оренда окремих видв
активв при однй з трьох форм орендних вдносин 2 придбання окремих видв активв за рахунок кредитв банкв довгострокових або короткострокових, за аналогю з термном оренди 3 придбання окремих видв активв за рахунок власних фнансових ресурсв. Розглядаючи питання управлння фнансуванням необоротних активв, насамперед необхдно визначити склад структуру джерел фнансування необоротних активв, розглянути клька можливих варантв фнансування необоротних активв пдбрати найприйнятнший для даного пдпримства. В нашому випадку питання управлння необоротними активами розглядалося на приклад ВАТ Ластвка. Слд мати на уваз, що загальна сума операцйних необоротних активв у наступному перод залежить вд наявност необоротних активв на початок звтного пероду, в т.ч. вартост операцйних необоротних активв, як не беруть безпосередньо участ у виробничому процес приросту обсягу реалзац продукц у перод, що плануться. Результати проведено роботи свдчать, що ВАТ Ластвка ма потужний промисловий потенцал за умови вкладення
нвестицй, пдпримство не тльки збльшить обсяги виробництва, а й матиме можливсть розрахуватись з кредиторами, збльшити фонд оплати прац, пдвищити попит та конкурентоспроможнсть продукц, що випускаться. За проведеними розрахунками, на пдпримств ма мсце зростання суми необоротних активв, проте не вс показники майнового стану та длово активност пдпримства вдповдають нормативним вимогам, установленим Положенням про порядок здйснення аналзу фнансового стану пдпримств, що пдлягають приватизац.
Аналз наявност та руху основних засобв показав, що показник забезпеченост основними засобами пдпримства ма тенденцю до зростання. З метою оперативного впливу на фнансову дяльнсть ВАТ Ластвка була використана система показникв DuPont. Розрахунок RОI показник рентабельност сукупного капталу довв, що досягти збльшення прибутку у вд нвестованого капталу дозволя зменшення суми необоротних активв.
На нашу думку, розглянутий аналз складу, динамки та стану необоротних активв та запропонований спосб збльшення прибутку пдпримства дадуть можливсть забезпечити умови свочасного вдновлення пдвищення ефективност використання необоротних активв, а також уникнути фнансових труднощв в дяльност пдпримства. ЛТЕРАТУРА 1. Закон Украни Про пдпримства в Укран вд 27.03.1991 887. 2. Закон Украни Про податок на додану вартсть вд 03.04.1997 168. 3. Закон Украни Про оподаткування прибутку пдпримств вд 12.06.1997 283. 4. Закон Украни Про систему оподаткування вд 18.02.1997 77. 5. Наказ Мнстерства фнансв Украни вд 30.11.99 219 Про затвердження Плану рахункв бухгалтерського облку та нструкц про його застосування 6. Положення стандарт бухгалтерського облку 2 Баланс, затверджене наказом
Мнстерства фнансв Украни вд 31.03.99 87. 7. Положення стандарт бухгалтерського облку 7 Основн засоби, затверджене наказом Мнстерства фнансв Украни вд 27.02.2000 92. 8. Положення стандарт бухгалтерського облку 8 Нематеральн активи, затверджене наказом Мнстерства фнансв Украни вд 18.10.99 242. 9. Положення про порядок здйснення аналзу фнансового стану пдпримств, що пдлягають
приватизац, яке затверджено наказом Мнстерства фнансв Украни, Фонду державного майна Украни вд 26.01.2001 49121. 10. Балабанов Г.Т. Финансовый анализ и планирование хозяйствующего субъекта. М. 2000. 11. Балабанов Г.Т. Основы финансового менеджмента. Как управлять капиталом – М. Финансы и статистика,
1995. 12. Бандурка О.М Король М.Я Петрова К.Я. Фнансова дяльнсть пдпримства. К. Либдь, 1998. 13. Бланк И.А. Стратегия и тактика управления финансами. К. АДЕФ-Украина, 1996. 14. Бргхем .Г. Основи фнансового менеджменту К. Молодь, 1997. 15. Ван Хорн Дж.К. Основы управления финансами. М. 1996. 16. Гридчина М.В. Как управлять финансами предприятия.
К. Знание, 1995 17. Поддрьогн А.М Буряк Л.Д. Фнанси пдпримств. К. 2000. 18. Поддрьогн А.М Буряк Л.Д. Фнансовий менеджмент. Навчально-методичний посбник для самостйного вивчення дисциплни. К. КНЕУ, 2001. 19. Стоянова Е.С. Финансовый менеджмент. М. Перспектива, 2000. 20. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський облк на пдпримствах Украни. К. А.С.К 2000. 21. Шеремет А.Д Сайфулин Р.С. Финсовый менеджмент. М. ИНФРА, 1999.