Міністерство Освіти і науки України
Творча робота з обладнання:
” Історія створення, призначення, будова і принципроботи механізму човника”
м. Кривий Ріг 2010 р.
Зміст
Хроніка
Для чого потрібен?
Як працює?
Який буває?
Будова човникового механізму
Литература
Хроніка
/>
Мабуть,щонайпершою з швацьких машин була одна з прародительок, такою, що першою узялакістяну (дерев’яну, кам’яну) голку в свої руки. При чому це було швидшим шило,чим голка. Декілька пізніше був придуманий гачок, а мабуть потім і власне голказ вушком, причому вушко часто робилося в підставі голки, прямо як на сучасних швацькихмашинах.
Першими, десь вчотирнадцятому столітті, слід рахувати голландців, в чиїх майстернях з пошиттявітрил вперше була застосована колісна машина, що сточує довгі полотна. Довеликого жалю невідоме ім’я автора сього винаходу, відомо лише, що машина буладуже громіздкою і займала багато місця. Ручні машинки з’явилися близько двохсотп’ятдесяти років тому і не були механізмом зовні схожий на сучасний.
Перший проектшвацької машини був запропонований в кінці 15 століття Леонардом да Вінчі, алетак і залишився невтіленим. У 1755г. німець Карл Вейзенталь отримав патент нашвацьку машину, що копіює утворення стібків в ручну. У 1790г англієць ТомасСент винайшов швацьку машину для пошиття чобіт. Машина мала ручний привід,заготовки чобіт переміщалися відносно голки рукою.
Досконаліша машинаоднониткового ланцюгового переплетення була створена французом Би. Тімонье. Всіці машини не отримали широкого практичного вживання. Винахідником швацькоїмашини човникового стібка вважають американця Елліаса Хоу, створена їм в1845г., машина мала цілий ряд недоліків, але все таки була придатніша для шиттячим, машини попередніх винахідників. Матеріали в ній встановлювали вертикально,наколювали на шпильки що транспортує важеля і переміщали в прямому напрямі.Зігнута голка рухалася в горизонтальній плоскості, а човник схожий на човникткацького верстата здійснював зворотно-поступальний рух. Машина отрималапрактичне вживання, але її появу викликало сум’яття серед кравців. Подальшимивинахідниками, швацька машина була вдосконалена. У перших машинах А. Вільсона(1850г.) і І. Зінгера (1851г.) голці повідомлявся вертикальний рух, а матеріалипритиснуті лапкою, розташовувалися на горизонтальній платформі. Переривистепереміщення матеріалів здійснювалося зубчастим колесом, а потім зубчастоюпластиною (рейкою). Тут швацька машина була практично доведена до доконаноговиду.
На питання:«Хто винайшов швацьку машину?» — більшість, не замислюючись,відповідять — Зінгер. Дійсно, машинки Зінгера, куплені прабабусями, до цих пірсправно працюють в багатьох сім’ях. А дехто, можливо, пригадає, що Зінгер,отримуючи патент на свій винахід, зі всієї безлічі вузлів і деталейзапатентував лише одне пристрій: голку з вушком внизу. Дійсно, сконструюватимеханічну частину машинки можна було по-різному, але безперервний шов двоманитками виходить лише за допомогою голки нової конструкції.
ЕнциклопедіяБрокгауза і Ефрона повідомляє, що перший патент на машину для шиття взуття буввиданий англійцеві Томасу Сену в 1790 році. Машина, мабуть, виявилася невдалою,і подробиць про її роботу не збереглося. Не кращими виявилися і конструкціїанглійців Стоуна і Хендерсона 1804 роки. Голку з вушком біля гострого кінцязапропонував в 1814 році Мандерспергер, але і він успіху не добився. Творцемсучасної швацької машини по праву вважається американець Еліас Гоу. Йогомашина, побудована в 1845 році, була сконструйована вельми вдало і робила до300 стібків в хвилину. На батьківщині винахід зустріли недовірливо і навітьвороже, тому Гоу виїхав до Англії. Не добившись успіху за океаном іповернувшись через декілька років до Америки, винахідник виявив там ряд своїхпослідовників. Найбільш удачливим з них був Ісаак М. Зінгер, спритний комерсанті непоганий інженер. Зробивши в машині Гоу декілька досить коштовних удосконалень,він зумів розвернути її виробництво не лише в Америці, але і в Європі,розрекламував швацьку машинку як власний винахід. Гоу довелося відстоювати своїправа в суді. Він зумів виграти процес і отримати компенсацію за збитки. Першийпатент на винахід швацької машини був виданий англійцеві Чарльзу Вейзенталю в1755 році, який отримав патент на голку, яку можна використовувати для шиючогомеханізму. Машина ж так і не була створена. Прошло ще 34 роки до винаходуанглійця Томаса Саїнта, який і розглядається як перша реальна швацька машина. У1790 винахідник запатентував машину, в якій шило робив отвір в шкірі ідозволяло голці проходити через неї. Критики вказували на те, що цілкомможливо, що Саїнт лише запатентував ідею і найймовірніше, що сама машина так ніколиі не була побудована.
/>
У 1880-х булазроблена спроба відтворити машину по малюнках Саїнта, виявилось, що вона непрацюватиме без значної модифікації. Історія переноситься до Німеччини, деблизько 1810 року, винахідник Бальтазар Кремс винаходив машину для шиття кепок.Жодної точної дати не можна вказати, оскільки Кремс свої винаходи незапатентував. Австрійський кравець Джозеф Мадерспергер винайшов ряд механізмівна початку 19-ого століття і отримав патент в 1814 році. Він все ще працювавнад винаходом до 1839 року, на допомогу, надану австрійським урядом, але так іне зумів зібрати воєдино всі елементи в одній машині і, кінець кінцем, померубогим. Ще два винаходи були запатентовані в 1804 році, одне у Франції ТомасомСтоуном і Джеймсом Хендерсоном — машина, яка намагалася наслідувати ручномушиттю, інше Ськоттом Джоном Дунканом машина для вишивки, що використала безлічголок. На жаль, нічого не відомо про долі цих винаходів. А в 1830 роціфранцузові Бартоломі Тімонье був виданий патент французьким урядом, так самойому був дан урядове замовлення на виготовлення партії машин для пошиттявійськової форми. До 1940-го року була побудована невелика фабрика, що налічує80 машин. Але розгнівані кравці, що шиють уручну, розгромили фабрику, знищившивсі машини. Тімонье з новою моделлю машини виїхав до Англії, де заснував першуфабрику по виробництву одягу. На жаль, він прогорів і помер в убогості в 1957році. У Америці квакер Уолтер Хунт винайшов в 1833, першу машину, яка непробувала наслідувати ручному шиттю, а мала майже той же вигляд, що і всеподальші, тобто голку з отвором на кінці і дві шпульки. Недоліком її було те,що вона шила лише прямо і невеликий відрізок тканини. Дев’ятьма роками пізніше,його співвітчизник, Джон Гріноуг, винайшов робочу машину, в якій голка повністюпроходила через тканину.
/>
Хоча модель булазроблена і показана, в надії продажу її швацьким магнатам, нею ніхто незацікавився. У 1845 році американець Еліас Хоу отримує патент на першу машинкуз човниковим механізмом. Якщо вам буде цікаво, як вони виглядала і працювала цямашинка, то цього типа машинок можна і зараз зустріти у деяких бабусь, яку в народіназивають по імені виготівника «Поповкой». Виготовлялася вона вмайстернях купця Попова під маркою «Singer», «ПодружжяПопови», «Singer і Попів».
Човник рухавсяуздовж машини, ігловодій — квадратного перетину, регулювання натягнення ниткибуло найпримітивнішим. Як правило, в човнику нитка проходила через дірочки ічим більше, тим сильніше натягнення. Треба сказати, що при всіх своїх недолікахці машини служать людям і понині. Дуже часто їх використовують при прошивцітовстих шкір (ремені) і брезенту. До недоліків можна віднести низьку швидкістьсточування і погане регулювання натягнення нитки.
Корінна зміна вконструкції машин сталася в 1850 році, коли відразу три винахідники Вільсон,Гіббс і Зінгер запатентували нові конструкції. Найбільш вдалою машиною виявиласямашина Зінгера з так званим човником, що «коливався». Суть винаходу — човник став ходити не уздовж машини, як раніше, а здійснював дугоподібний рухвпоперек станини машини. Одночасно з цим змінився вигляд човника, зручнішу дляпроходження через нього нитки, а тік же досконаліше регулювання натягненнянитки. Нитка човника регулювалася пружиною, а верхня нитка регулювалася чашкаминитконатягувача.
У 1854 році вНью-Йорку Ісааком Зінгером спільно з Едуардом Кларком було засновано товариство”І.М. Зінгер і Ко”, а в штаті Нью-Джерсі заснований завод повиробництву швацьких машин. Підприємство зростало і розвивалося. Секрет успіхуполягав не лише в популярності самої продукції, але і в результаті новаторськихринкових стратегій. Унікальна на ті часи система продажів на виплат дозволилакомпанії до 1863 року завоювати світову популярність і лідерство. В кінці 19-гостоліття був справжній бум по виробництву і покупці швацьких машин. Багатовідомих фірм з’явилися саме в цей час. У Германії це «Pfaff»,«Veritas», «Kaizer» і декілька тепер невідомих фірм.
/>
Одна з перших швацьких машин човниковогостібка фірми „Зайдель і Науманн” (Німеччина, 1870-1880). Ці машини з 1870року поширювалися Торговим домом Попова на території Росії і Персії.
/>/>
Ця американська швацька машина човниковогостібка (1895-1905) була куплена відомим московським купцем-булочникомФіліпповим для Насті Колесанової (сестри своєї покоївки) в московськомуТорговому домі Ж. Блоку. Філіппов відправив Настю на учення в школу Н.П.Ламанової, першого російського художника-модельєра. Після успішного навчанняКолесанова працювала з Ламанової спочатку в її майстерні, а потім в костюмернихмайстернях Великого театру.
Фабрично-реміснича швацька машина „Гоу“човникового стібка для сточування важких тканин. Виготовлена на фірмі„Гоу-машина-компані” (США, Нью-йорк, 1865-1875), належній сім’ївинахідника швацької машини човникового типа Еліаса Гоу. Застосовувалася восновному для шиття вітрил для флоту.
/>
Швацька машина „Орігиналь експрес”ланцюгового стібка (США, 1860-1880). Підстава виконана в техніці художньоголитва, що відповідає технічній моді другої половини XIX століття.
/>
Швацька машина ланцюгового стібка фірми„Вількокс і Гіббс” (США, Нью-Йорк, 1868). У даній машині окрімконструктивних вузлів запатентований дизайн.
/>
Швацька машина човникового стібка фірми„Науманн“ (Німеччина, 1894-1896). Виготовлена по спеціальному замовленнюТоргового дому Попова у зв’язку з 25-літтям його роботи.
/>
Швацька машина фірми „Зінгер” (США,1900-1915), призначена для виготовлення закріпок і зміцнення петель, пришиваннябантиків до взуття і плаття.
/>
Фабрично-реміснича швацька машина човниковогостібка фірми „Дюркопп“ (Німеччина, 1900-1915). Призначена для виконання ажурнихробіт, всіляких мережок для прикраси одягу, столової і постільної білизни.
/>
Справа — дитяча швацька машина ланцюговогостібка з дерев’яною підставою і литим фігурним корпусом, прикрашенимбагатоколірним розписом (Подільський механічний завод, 1935-1940). Зліва — дитяча швацька машина ланцюгового стібка з литим художнім корпусом (ЗахіднаЄвропа, 1910-1930); махове колесо замінене спеціальною ручкою.
/>
Швацька машина човникового стібка (Німеччина,1900-1910). Продана Торговим домом Розенталь в Москві. Даний тип машин законструкцію і художнє оздоблення отримав медалі на міжнародних виставках 1885,1892, 1896 і 1900 років.
/>
Исаак Меррит Зингер,винахідник найвідомішої швацької машини в світі.
/>
Одна з першихшвацьких машин «Зингер»
/>
Для чого потрібен?
Човник — призначений для захоплення петліверхньої нитки (петлі голки), переплетення верхньої нитки з нижньою длякріплення шпуле утримувача
/>
Човник«куля» з шпулькою для швейної машини Зінгер.
/>
/>
Установка човника:
1 — голка;
2 — шпулеутримувач;
3 — палець.
Як працює?
Човниковий стібок (у швацькому виробництві),частина ниткової строчки між двома проколами голки, отримана за допомогоючовника. У строчках, отриманих з Ч. с. (т. з. човниковій строчці), переплетенняниток відбувається нормально в середині матеріалу; вигляд строчки на лицьовій інижній стороні однаковий.Ч. с. буває двохнитковим (в основному) і трьохнитковим(при роботі з двома голками і одним човником).Ч. с. не допускає значногоподовження уздовж строчки і тому неприйнятний при зшиванні еластичнихматеріалів (наприклад, трикотажу).Ч. с. вважається таким, що не розпускається.Головний недолік — втрата міцності верхньої нитки, оскільки однієї і тієї ж їїділянка проходить багато разів через вушко голки при утворенні стібків.
/>
Човник (машини “Подольськ” 142 кл, “Чайка”):
А — права сторона; Б — ліва сторона; 1 — права кромка широкої полиці; 2 — права внутрішня кромка носика; 3 — права зовнішня кромка; 4 — ліва внутрішня кромка; 5 — внутрішня кромка широкої полиці; 6 — лівий внутрішній кут хвостовика; 7 — широка полиця; 8 — вузька полиця
Залежно від вигляду переплетення швацькімашини підрозділяються на дві групи:
човникового стібка
ланцюгового стібка
Вільсон, Гіббс винайшли човник, що“коливався”.
Винайдено човник, що обертається, і щоколивається.
Поширення набули: що “обертаються”, увертикальній і горизонтальній плоскості.
Той, що “коливається” використовується внедорогих машинах (недоліки — вібрація, низька швидкість, низька якість).“Горизонтальний човник” — зручний для заправки, не вібрує, не заплутує нитку,не вимагає мастила. “Вертикальний” використовується в професійних швацькихмашинах, надійність, зручність, регулювання нижньої нитки.
Побутові швацькі машини сучасного покоління посвоїх технічних можливостях є універсальними, тобто можуть виконувати різніоперації. В сучасної швацької машини керує шиттям процесор. Кількість строчокобмежена лише фантазією дизайнера.
Механізм човника розташовується в платформі(демонстрація вузла і кінематичної схеми):
кривошип,
шатун,
валик,
вилка,
повзун,
вал човника,
обійма з човником.
Процес утвореннячовникового стібка
Човниковий стібок утворюється двома нитками:голковою (верхньою) і човниковою (ніжней). Одна з них (голкова) проходіт зверхутканини, друга (човникова) знизу тканини. При утворенні стібка нитки, щопереплітаються, натягаються і притискують тканини один до одного. Верхню ниткузаправляють у вушко машинної голки, а ніжнюю намотують на шпульку, якувставляють в човник. Це можна побачити на схемі утворення човникового стібка.
Позиція 1. Голка проколовши тканини, проводитьверхню нитку під голкову пластину, при підйомі утворюється петля, при цьомунітепрітягиватель опускається до середини прорізу і подає нитку.
Позиція 2. Голка піднімається вгору, а носикчовника захоплює петлю і, рухаючись за годинниковою стрілкою, розширює її.Важіль нітепрітягивателя, опускаючись вниз, подає нитку човнику.
Позиція 3. Човник розширює петлю верхньоїнитки і обводить її довкола шпульки. Нітепрітягиватель, піднімаючись вгору,витягує нитку з човникового комплекту.
Позиція 4. Коли петля верхньої нитки обійдедовкола шпульки більш ніж на 180 градусів, важіль нітепрітягивателя швидкопіднімається вгору і затягує стібок. Човник починає рухатися проти годинниковоїстрілки.
Позиція 5. Зуби рейки і лапка просуваютьтканину, для того, щоб голка наступний свій прокол зробили на відстані, рівномудовжині стібка.Який буває?
Тип човникового механізму.
Човник сучасної побутової швацької машини пришитті або здійснює коливальний рух, або обертається в горизонтальній або увертикальній плоскості.
/>
Відповідно човники називають той, що«коливається», «горизонтальний» і «вертикальнийподвійного оббігання».
Човник, що коливається, найпростіший. Багатьомвін знаком по вітчизняних швацьких машинах «Чайка». Такий човникзастосовується всіма виробниками в недорогих електромеханічних машинах.Недоліками човника такого типа вважаються підвищена вібрація при роботі, низькашвидкість шиття, обмеження довжини стібка (не більш 5мм) і не найвища якістьстрочки.
/>
Горизонтальний човник подвійного оббігання ценайпоширеніший тип човника в машинах вартістю від 250$. Цей човник найбільшзручний для заправки шпульки. Шпулька такого човника видно через прозоревіконце на голковій пластині. Це зручно, оскільки дозволяє легко оцінитикількість нитки, що залишилася, на шпульці. Машини, оснащені таким човником,менше вібрують, оскільки човник обертається, а не гойдається. Треба відзначити,що в машинах з таким човником значно рідше заплутується нижня нитка.Горизонтальний човник не вимагає мастила. До недоліків такого човника можнавіднести незручне регулювання натягнення нижньої нитки — для того, щобдістатися до регулювального гвинта, треба зняти голкову пластину.
Вертикальний човник подвійного оббіганнявикористовується в конструкції швацьких машин виробництва Singer. Човникианалогічної конструкції використовуються в професійних швацьких машинах.Основна перевага — висока надійність. Машини, оснащені таким човником, такожменше вібрують в порівнянні з дешевими конструкціями, а також зменшенавірогідність заплутування нижньої нитки. Важливою перевагою такої конструкціїперед горизонтальним човником є зручність регулювання натягнення нижньої нитки.Будова човникового механізму
/>
Будова човниковогомеханізму:
12 — поршень;
1 — човниковий вал;13 — поршневий притискний гвинт;
2 — гвинт фільтру; 14- керівництво пластини;
3 — фільтр; 15 — гвинт;
5 — гвинт; 16 — шайба;
6 — картер з масломУС-2 (очищений солідол) 17 — човниковий пристрій;
7 — паз втулки(зліва) 18 — палець шпуле утримувача;
8 — гвинт регулятораподачі мастила; 19 — гвинт;
9 — пружина; 20 — шпульний ковпачок;
10 — паз втулки(справа); 21 — шпуля.
11 — мастильна трубкадля втулки паза:
Литература
1. В.О. Кучер, А.О. Степура «Обладнання швейноговиробництва»;
2. www.sew-master.ru/sewing-machine/machine18
3. wsyachina.narod.ru/technology/sewing-machine.html
4. www.popmech.ru/article/4413-nitka-igolka-motor-33/