Нещодавно була відкрита можливість змінювати рослини безпосереднім перенесенням генів у їхні хромосоми. 1953 року Уотсон і Крік першими відкрили структуру подвійної спіралі генетичного матеріалу — ДНК.
Знадобилося ще десять років для розкриття генетичного коду та правильного розуміння відмінностей між генетикою бактерій, рослин і тварин. У 1973 р. Бойєр і Коен першими успішно вмонтували ген із бактерії в клітини незв’язаних видів організмів — в африканську кігтисту жабу.
Нещодавно була відкрита можливість змінювати рослини безпосереднім перенесенням генів у їхні хромосоми. 1953 року Уотсон і Крік першими відкрили структуру подвійної спіралі генетичного матеріалу — ДНК.
Знадобилося ще десять років для розкриття генетичного коду та правильного розуміння відмінностей між генетикою бактерій, рослин і тварин. У 1973 р. Бойєр і Коен першими успішно вмонтували ген із бактерії в клітини незв’язаних видів організмів — в африканську кігтисту жабу.
Протягом наступних кількох років вважали, що створення таких трансгенних організмів навряд чи можливе для рослин. Але вже у 80-ті роки ХХ століття було розроблено відповідні методи, а на початку 90-х провели перші польові випробування трансгенних рослин.
Коли вперше опанували можливість створення трансгенних організмів, вчені, стурбовані можливими негативними наслідками своїх відкриттів, започаткували низку конференцій та експериментів для з’ясування, чи створюють розроблені методи якусь унікальну загрозу людині або іншим видам.
Наслідком більш ніж тридцятирічних дискусій, експериментів і спостережень стало усвідомлення науковим суспільством, що методи самі не створюють таких загроз. Якщо якісь проблеми виникатимуть, то лише внаслідок властивостей самих організмів, а не методів, якими їх було створено.
Багато з наших ліків і практично всі сири й пиво виробляють з допомогою трансгенних організмів, і нас не хвилюють негативні впливи цих продуктів, але, хоч як це дивно, виникла загальна стурбованість щодо трансгенних культур.
Багато наукових установ, включаючи американську Національну академію наук і академії наук багатьох інших країн: Китаю, Індії, Бразилії, Мексики, Великої Британії, Академії наук країн, що розвиваються (TWAS), та Папська академія наук, — всі дійшли висновку, що застосування цих методів не несе загрози здоров’ю людей або життєвим процесам на Землі і що немає жодних особливих рис трансгенних рослин або тварин, які створюють особливу загрозу.
Хоча деякі продукти харчування не є безпечними для споживання, в трансгенних продуктах харчування немає нічого особливого, що викликало б стурбованість. Незважаючи на те, що сотні мільйонів людей споживали їх понад десятиліття, не було зареєстровано жодного випадку проблем зі здоров’ям.
Загалом трансгенні рослини випробовують значно ретельніше, ніж ті, що одержали внаслідок традиційної селекції, і ймовірність створення ризикованих продуктів є однаковою.
Оскільки методи створення трансгенних рослин не являють особливої загрози, доцільно проаналізувати, які переваги мають ГМР і які екологічні ризики можуть бути пов’язані з ними в разі використання в сільському господарстві.
Бесплатно скачать реферат “Трансгенні рослини та природний світ” в полном объеме