Академія внутрішніх військМВС України
Факультет №4 (гуманітарний)
Кафедра військового навчаннята виховання
Курсова робота
з навчальної дисципліни “Теорія і практика виховної роботи”
Тема: „Роль і значення громадських організацій увихованні військовослужбовців та формування морально-психологічного клімату у військових колективах”
Харків – 2006
Зміст
Вступ
1. Роль і значення громадськихорганізацій у військових частинах
2. Робота громадських організацій упідрозділах
Висновки
Література
Вступ
В сучаснихукраїнських військових формуваннях найбільш дійову ланку військовослужбовців таслужбовців, складають члени громадських організацій та активу частин іпідрозділів. Суттєво впливаючи на результати виконання повсякденної службовоїдіяльності та бойових завдань, вони проводять величезну і необхідну роботу по вихованнюу військовослужбовців необхідних морально-ділових якостей і формуваннюморально-психологічного клімату військових колективів.
Недооцінка цьогофактору та приниження ролі громадських організацій в проведенні виховної роботизначно погіршує морально-психологічний стан, що в свою чергу знижуєефективність використання бойової техніки, та сучасної зброї.
В цій курсовійроботі аналізується досвід Внутрішніх Військ МВС України, щодо організації вчастинах та з’єднаннях громадських організацій, їх значення та роль в вихованнівійськовослужбовців. Розкривається зміст та способи формуванняморально-психологічного клімату в військовому колективі, підвищення рівня йогозгуртованості, встановлення ідейних орієнтирів і певних традицій, що в значніймірі впливає на остаточні показники в службово-бойовій діяльності підрозділу.
Актуальністьтеми. Сучасний етап реформування та розвитку внутрішніх військ МВСУкраїни активізує нові вимоги до громадських організацій, їх підготовленості іслужбово-бойових якостей, особливо їх робота у повсякденній діяльності,ефективності організації навчання й підготовки до повсякденної діяльностічастин та підрозділів.
Мета роботи. На основі вивчення особливостей громадськихорганізацій, побудувати модель і визначити методи ведення виховної роботи у військовихчастинах і підрозділах ВВ МВС України.
1. Роль ізначення громадських організацій у військових частинах
В частинах таз’єднаннях Внутрішніх Військ МВС України створюються та організуються роботагромадських організацій з метою залучення військовослужбовців та службовців доформування у особового складу державного світогляду, забезпеченню зразковоговиконання службових обов’язків, організації змістовного відпочинку, адаптаціїдо звичних умов середовища [3].
Цей процес регулюється статтею №5 Закону України “Про соціальний іправовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, яка визначає, що“військовослужбовці мають право створювати свої громадські об¢єднаннявідповідно до законодавства України”.
До громадських організацій, щоутворюються та діють в частинах та окремих підрозділах Внутрішніх Військ МВСУкраїни слід віднести такі, як:
1.Офіцерськізбори.
2.Групигромадського контролю.
3.Рада клубу.
4.Рада музею(кімнати бойової слави).
5.Радабібліотеки.
6.Організаціяветеранів частини.
7.Профспілковаорганізація.
8.Жіноча рада.
9.Спортивнийкомітет частини.
До основнихзавдань громадських організацій можна віднести:
– вихованнявійськовослужбовців в дусі відданості та відповідальності, готовності дозахисту Української держави;
– мобілізаціїна успішне оволодіння навичками військової справи та якісне виконанняслужбово-бойових завдань, покладених на частину та підрозділи;
– впровадженнявійськових ритуалів, кодексів честі, вивченні історії частини, подвигіввійськовослужбовців Внутрішніх Військ МВС України;
– забезпеченнясоціального захисту військовослужбовців і членів їх сімей, дотримання нимипільг та використання прав згідно з чинним законодавством;
– допомогакомандуванню у вирішенні питань повсякденної службово-бойової діяльності;
– залученнявійськовослужбовців до активної громадської роботи, поширення їх світогляду,вивчення та розуміння проблем соціально-політичного становища в державі та заїї межами.
– здійсненняустановлених законами України прав і пільг ветеранів по соціальному таекономічному захисту, та залученню ветеранів до активної суспільної роботи;
– прийняттяучасті у вирішенні трудових конфліктів, надання допомоги у здійсненні соціальноїсправедливості;
– організаціяі проведення інформаційно-пропагандистських заходів, культурно-просвітницькоїроботи серед військовослужбовців та членів їх сімей;
– підтриманнязв’язків з місцевими державними органами, засобами масової інформації, робота знеформальними організаціями молоді, релігійними концесіями за містом дислокаціїчастини [2;3].
Давайтерозглянемо зміст роботи цих громадських організацій в частинах Внутрішніхвійськ МВС України.
Офіцерськізбори – єпостійно діючою суспільно-громадською організацією, до складу якої входятьтільки військовослужбовці офіцери, яка створюється та працює в частинахВнутрішніх Військ МВС України. Прийом офіцерів до складу Зборів офіцерівздійснюється на офіцерських зборах на основі принципу добровільності.
Вищим органомофіцерських зборів є збори офіцерів, які проводяться по мірі необхідності, алене рідше, ніж один раз у квартал, а також на вимогу 1/3 членів офіцерської радиі є правомірними у разі присутності на них не менше половини членів.
Для веденняпоточної роботи на загальних зборах офіцерів обирається таємним голосуванням на1 рік президія офіцерських зборів у кількості, яка встановлюється на загальнихзборах. При Президії Зборів офіцерів можуть додатково створюватися робочі групиз проведення різноманітних заходів.
Обраним доПрезидії вважається той офіцер, який отримав під час виборів найбільшукількість голосів, але не менш половини голосів офіцерів, присутніх на зборах.
На першомуорганізаційному засіданні Президія обирає відкритим голосуванням голову, йогозаступників (один чи два) та секретаря.
Офіцерські зборина загальних зборах, а також на засіданнях Президії розглядають певні питанняслужбової діяльності офіцерів, випадки негативної особистої поведінки,соціального захисту та дотримання чинного законодавства [12].
За порушеннякодексу честі офіцера офіцерські збори мають повноваження оголосити офіцерувизначені положенням заходи громадського впливу.
До важливихнапрямків роботи Зборів офіцерів належать:
– вшануванняофіцерів у зв’язку з успіхами в службі та особистому житті;
– участь увійськово-патріотичному вихованні молоді;
– наданняматеріальної допомоги членам офіцерських зборів за рахунок внесків;
– організаціякультурно-освітньої роботи, святкувань та інших урочистих подій;
– проведенняіндивідуальної роботи з членами Зборів офіцерів та надання певної допомоги;
– розглядзаяв, пропозицій;
– участьчленів Президії зборів у вирішення питань соціальної справедливості щодоофіцерів та членів їх сімей;
– підтриманнявзаємодії з атестаційними комісіями;
– рекомендаціякандидатів з числа членів зборів та висунення їх кандидатур до складурізноманітних громадських організацій;
Рішенняофіцерських зборів приймаються відкритим голосуванням і є чинними, якщо за нихпроголосувало більше ніж половина присутніх на зборах. Хід зборів та прийнятірішення по питанням що розглядаються на офіцерських зборах оформлюютьсяпротоколом.
Протягом місяцявідповідними командирами розглядаються пропозиції та рекомендації офіцерськихзборів, а Президія офіцерських зборів розглядає письмові та усні заяви офіцеріву встановлений термін [12].
Групагромадського контролю — обирається у з¢єднанні (частині) на загальних зборахособового складу відкритим голосуванням у кількості 9-11 чоловік терміном на2-3 роки та діє у відповідності з “Положенням про органи громадського контролюу Внутрішніх військах МВС України” введеним в дію наказом командуючогоВнутрішніми військами МВС України № 130 від 29.07.1993 року.
Група громадськогоконтролю відкритим голосуванням обирає голову та його заступників, а такожстворює комісії розподіляючи між членами обов’язки з окремих питань.
До групигромадського контролю частини організаційно входять пости громадськогоконтролю, що створюються в підрозділах. Склад груп і постів оголошуєтьсянаказом командира частини.
Групигромадського контролю свою діяльність планують на квартал та ведуть певнудокументацію.
Основниминапрямками діяльності органів громадського контролю є:
– перевіркапорядку збереження матеріально-технічних засобів;
– здійсненняконтролю за організацією всіх видів забезпечення;
– перевіркастану та утримання прикухонного господарства, казарменого і житлового фонду;
– боротьбаз зазіханнями на державу і громадську власність;
– перевіркавиконання вимог законів України.
Члени органівгромадського контролю, здійснюючи перевірки, мають певні права та обов’язки.
Командири та їхзаступники з виховної роботи спрямовують роботу громадського контролю, всебічнопідтримуючи ініціативу, своєчасно розглядають їх пропозиції та вживають заходипо усуненню виявлених недоліків.
З метою навчаннячленів груп та постів громадського контролю формам та методам роботи, обмінупередовим досвідом, у з¢єднаннях (частинах) с цією категорією активу два рази на ріку січні та липні проводяться одноденні семінари [3].
Рада клубу – створюється в складі 7-9осіб терміном на 1 рік з числа військовослужбовців, членів їх сімей, активістівкультурно-виховної і просвітницької роботи, представників громадських і творчихорганізацій.
Склад ради клубузатверджується наказом командира, якому безпосередньо підпорядкований клуб.Головою ради призначається начальник клубу. Для вирішення питань художня радазбирається не менше одного разку на місяць [1;2].
Рада клубу всвоїй діяльності:
– відпрацьовуєпроекти планів, програм культурно-виховної та просвітницької роботи відповіднодо особливостей місця знаходження клубу і запитів військовослужбовців, членівїх сімей;
– співпрацюєз державними, громадськими організаціями з метою координаціїкультурно-просвітницької роботи та організації дозвілля;
– ведероботу щодо виявлення додаткових резервів і можливостей для розвитку іорганізації дозвілля, виходить з відповідними пропозиціями до командування;
– вивчаєзапити і побажання військовослужбовців, членів їх сімей, готує пропозиції щодоїх задоволення;
– створюєініціативні групи для участі в проведенні відповідних масових заходів;
– заслуховуєінформацію членів ради з окремих питань культурно-просвітницької роботи і даєнеобхідні рекомендації;
– сприяєшефській роботі, організації проведення ремонту, благоустрою приміщень,придбанню обладнання, культурно-освітнього майна, поповненню книжкового фондубібліотеки [1;2;3].
Рада музею(кімнати історії військової частини) – створюється для організації практичної роботи ускладі 5 – 7 чоловік строком на 1 рік.
Наказом почастині її головою призначається офіцер, як правило виховної ланки терміном на1 рік. До складу ради залучаються також і ветерани частини (з¢єднання).
Рада музею (кімнатиісторії військової частини) в своїй діяльності:
– допомагаєкомандуванню виховувати особовий склад в дусі безумовного виконання КонституціїУкраїни, законів, вимог військової присяги, статутів, готовності зі зброєю вруках захистити суверенітет і територіальну цілісність держави;
– активнобере участь у формуванні високих бойових та морально-психологічних якостей,необхідних для військової служби і виконання службово-бойових завдань,покладених на Внутрішні Війська МВС України;
– забезпечуєвивчення особовим складом історії частини, з’єднання, подвигів солдатів,сержантів, прапорщиків та офіцерів Внутрішніх Військ МВС України
Члени ради музеюта актив підрозділів популяризують зібрані в музеї матеріали, даютьконсультації, беруть участь у написанні історії частини, допомагають устворенні пам’яток, наочних матеріалів, інших видань на матеріалах музеюісторії частини, з’єднання.
До роботи радамузею історії частини, з’єднання залучає широкий актив зі складу офіцерів,прапорщиків, сержантів, солдатів, а також офіцерів запасу [1;2;3].
Радабібліотеки –безпосередньо організовує роботу бібліотеки, з метою всебічного і своєчасногозадоволення запитів військовослужбовців на літературу й іншу інформацію, сприяннявідродженню їх національної самосвідомості, підвищенню культурного рівня,військових знань і службової кваліфікації. Очолює її офіцер чи службовець законтрактом. Склад ради бібліотеки у кількості 5-7 осіб затверджується наказомкомандира частини на початку року, терміном на 1 рік.
Рада бібліотеки всвоїй роботі:
– визначаєта надає пропозиції щодо найбільш зручного режиму діяльності бібліотеки;
– оформлюєрізноманітні літературні виставки;
– організовуєпроведення культурно-виховних заходів у приміщенні бібліотеки та надає допомогупри їх проведенні у підрозділах частини;
– періодичноготує сценарії тематичних ранків та вечорів, літературних читань, уснихчасописів та інших виховних заходів;
– береучасть у перспективному плануванні роботи бібліотеки.
Плануванняроботи розглянутих рад здійснюється на період навчання, на місяць, та на кожнийзахід, який проводиться [3].
Організація ветеранівчастини – єдобровільним громадським об¢єднанням військовослужбовців запасуВнутрішніх Військ МВС України, з метою соціального захисту ветеранів, їхактивної участі у військово-патріотичному вихованні військовослужбовців тамолоді в подальшій розбудові незалежної Української держави, які бездоганнопрослужили на військовій службі 20 і більше років у календарному обчисленні [3].
Організаціяветеранів частини є складовою частиною організації ветеранів МВС України. Вонакерується у своїй діяльності Конституцією України, Законом України “Прооб’єднання громадян”, Законом України “Про статус ветеранів військової службита їх соціальний захист”, Статутом ветеранів України, нормативними актами МВСта ГУ ВВ МВС України щодо діяльності ветеранських організацій.
У своїй роботіорганізація ветеранів взаємодіє зі всіма службами та підрозділами частинами, атакож з відповідними місцевими (регіональними) організаціями ветеранів військ,бойових дій та праці.
В частинах можутьутворюватися ради ветеранів з метою збереження традицій та розповсюдженнювійськово-патріотичного виховання ради ветеранів частин Внутрішніх Військ МВСУкраїни підтримують зв’язки з колишніми військовослужбовцями, що проживають замежами України.
Прийом до радиветеранів проводиться згідно письмової заяви ветерана.
Первиніорганізації ветеранів створюються в частині при наявності не менш 15 її членів,а групи не менш 5. На засіданнях групи ради ветеранів визначаються напрямки тазміст роботи.
Для веденняпоточної роботи в організаціях де нараховується понад 25 ветеранів обираєтьсярада та її голова терміном на 2 роки. Свої пленарні засідання рада проводить помірі необхідності, але не менше 1 разу на рік.
План роботи радветеранів складається на рік, а загальні збори ветеранів проводяться по мірінеобхідності, але не рідше одного разу на два місяці.
Члени радиветеранів мають певні права та обов’язки [3;13].
Профспілковаорганізація– це самостійна громадська організація, яка об’єднує на добровільних засадахпрацівників та службовців Внутрішніх Військ МВС України з метою захисту їхпрофесійних, трудових, соціально-економічних прав і задоволенню їх духовнихзапитів та інтересів.
Членство упрофспілці є добровільним, прийом здійснюється в індивідуальному порядку напідставі особистої заяви у місячний термін на чергових зборах членівпрофспілки.
Вищім керівниморганом профспілкової організації є профспілкові збори, які вважаютьсяправомочними при участі в них більше половини членів профспілки.
Профспілковізбори проводяться при необхідності, але не рідше 2 разів на рік для веденняпоточної роботи на профспілкових зборах обирається комітет, засідання якогопроводяться при необхідності, але не рідше 1 разу в 2 місяці.
Із складукомітету обирається голова профкому, його заступник, а в організаціїчисельність якої менше 15 членів тільки профорганізатор.
Профспілка маєособисті кошти, які складаються із вступних та щомісячних членських внесків,надходжень від господарчої, видавничої діяльності, благодійних внесківорганізацій, приватних осіб та інших надходжень, що не суперечать чинномузаконодавству України.
Члени профспілкимають певні права та обов’язки [1;2].
Жіноча рада – є постійно діючоюсуспільно-громадською організацією, до складу якої входять тільки жінки:
– військовослужбовцівВнутрішніх Військ МВС України;
– працівниківта службовців Внутрішніх Військ МВС України;
– ветеранівВнутрішніх Військ МВС України.
Вищим органомжіночої ради є збори жінок, які проводяться при необхідності, але не рідшеодного разу у квартал.
Для веденняпоточної роботи на зборах жіночої ради обирається комітет жіночої ради відритимголосуванням в кількості, яка встановлюється рішенням зборів.
На першомуорганізаційному засіданні комітету жіночої ради обирається голова та їїзаступники. Склад комітету жіночої ради затверджується командиром частини.
Жіноча рада назборах та засіданнях комітету розглядає питання пов’язані з наданням допомогикомандуванню:
– увирішенні проблемних питань забезпечення та обслуговування військовослужбовцівусім необхідним;
– приорганізації та проведенні культурно-виховної роботи, дозвіллявійськовослужбовців Внутрішніх Військ МВС України та членів їх родин;
– узабезпеченні соціального захисту, дотриманні та доведенні встановленихзаконодавством пільг військовослужбовцям та службовцям Внутрішніх Військ МВСУкраїни.
– прирозвитку самодіяльної художньої та технічної творчості, фізичної культури,спорту, туризму.
Рішення зборів такомітету жіночої ради приймається відкритим голосуванням, заноситься допротоколу та носить пропозиційний характер щодо прийняття рішення командиромчастини.
Члени жіночоїради мають певні права та обов’язки [14].
Спортивнийкомітет частини. Організацію і керівництво спортивною підготовкою і спортивною роботою вчастині (підрозділі) здійснює командир. Для надання йому допомоги створюєтьсяспортивний комітет, який складається з голови, двох заступників, секретаря,голови колегії суддів і 6-8 членів [1;2;3].
Склад спортивногокомітету затверджується наказом командира частини. У нього можуть входитикомандири підрозділів, спортивні організатори (спорторги), члени іншихгромадських організацій частини (ради ветеранів, клуби, бібліотеки, жінради).
Спортивнийкомітет:
– розробляєі подає на затвердження командиру плани спортивних заходів і положення прозмагання, організовує огляди спортивної роботи в підрозділах, спортивнізмагання на першість частини, направляє роботу колегії суддів, комплектуєспортивні команди частини, організовує в них тренування протягом року;
– готуєгромадські спортивні кадри – спорт організаторів (спорторгів), тренерів,суддів; надає допомогу підрозділам в організації спортивної роботи і контролюєїї приведення;
– узагальнюєі поширює передової досвід спортивної роботи, проводить разом із радою клубу тарадами світлиць підрозділів заходи фізичної культури і спорту;
– готує іподає командиру матеріали для нагородження спортсменів нагрудними знаками,присвоєння спортивних розрядів, звань і суддівських категорій.
Особливу увагуспортивний комітет приділяє розвитку легкої і важкої атлетики, стрілецького ілижного спорту, плаванню, гімнастиці, спортивним іграм, шахам і іншим видамспорту, а також таким вправам, що найбільше сприяють розвитку фізичних,вольових, психологічних якостей і навичок, притаманних певному військовомуфаху.
Важливими засобами,які застосовує спортивний комітет частини щодо пропаганди спорту і залученнювійськовослужбовців до активної спортивно-масової роботи є:
– використаннянаочної агітації;
– демонстраціяза допомогою технічних засобів пропаганди художніх, документальних іаматорських фільмів спортивної тематики;
– використаннясценічного мистецтва при показі видовищних спортивних номерів у концертних програмах,що демонструють красу, силу, спритність і витривалість людини, посиленімузикою, декоративним і світловим оформленням, що значно посилює емоційнийвплив на військовослужбовців [3;4].
Особливоюділянкою роботи спортивного комітету частини виступає методична підготовкаспортивних організаторів (спорторгів) підрозділів, тому що центромспортивно-масової роботи є рота.
У кожномупідрозділі частини при особистій участі членів спортивного комітету створюютьсяспортивні команди, до яких залучаються воїни підрозділу. Це можуть бути командипо футболу, волейболу, шахам, шашкам, військово-прикладним видам спорту. Зчленами команд проводяться учбово-тренувальні заняття.
Найбільшепоширеними формами спортивно-масової роботи спортивного комітету виступають:лекції, доповіді, кінофільми, фізкультурні свята, показові спортивні виступи[4;8].
Зв’язок змісцевими державними органами та засобами масової інформації, роботу знеформальними організаціями молоді, релігійними концесіями здійснює активвійськової частини (з’єднання).
Одним ізнапрямків роботи активу частини під керівництвом заступника командира частини(з’єднання) з виховної роботи по успішному виконанню поставлених перед частиноюзавдань, пропаганді службово-бойової діяльності Внутрішніх військ єналагодження тісних стосунків з державними органами влади, громадськимиорганізаціями та представниками засобів масової інформації.
Даний напрямокроботи організовується і проводиться на основі вимог Статуту внутрішньої службиЗбройних сил України в якому в обов’язках заступника командира полку (окремогобатальйону) з виховної роботи вказується на необхідність:
– вивчатисоціально-політичну обстановку в районі розташування полку (окремогобатальйону), вносити командирові пропозиції щодо вдосконалення виховної роботи особовимскладом;
– забезпечитипостійні інформування військовослужбовців про суспільно-політичну обстановку вУкраїні, військову політику держави та завдання Збройних Сил України, станбойової підготовки та військової дисципліни особового складу;
– постійнопідтримувати зв’язки з органами місцевого самоврядування, подавати їм допомогуу військово-патріотичному вихованні молоді [1;2;3].
Основнимипринципами взаємодії активу частини з громадськими організаціями та державнимиустановами за містом дислокації частини виступає:
1.Позапартійність. Військовослужбовці частини і з’єднання виконують своїобов’язки поза політичною діяльністю. “Військового-службовці не можуть бутичленами будь-яких політичних партій або рухів” (ст. 6 Закону України “Просоціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”).
2. Пріоритетдержавної політики щодо оборони, бойової та мобілізаційної підготовки,підтримання статутного порядку.
3. Узгодженістьдій по формуванню у військовослужбовців вірності Конституції України, Законам,Указам Президента.
4. Спільневироблення загальних заходів по зміцненню морально-психологічного стануособового складу підрозділів, частини і з’єднань.
Основні напрямкироботи активу частини:
1. Проведеннядержавної політики щодо оборони і безпеки, посилення боротьби зі злочинністю.
2. Організаціяреклами військової служби у Внутрішніх військах МВС України через державніоргани влади та засоби масової інформації.
3. Культурнешефство над військовими частинами і з’єднаннями з боку державних органів владиорганів влади, культурно-просвітницьких організацій.
4. Наданнядопомоги місцевим адміністраціям у військово-патріотичній роботі з молоддю.
5. Вирішеннясоціально-побутових проблем військовослужбовців та членів їх сімей.
6. Організаціяпередплати періодичних видань [3].
Механізмвзаємодії включає в себе процес прямого, активного двостороннього зв’язкузаступників командирів частини (з’єднань) з виховної роботи, груп (відділів)виховної роботи представників різних ланок громадських організацій що входятьдо складу активу частини з державними і громадськими організаціями, засобамимасової інформації, в результаті якого проходить координація дій для досягненнятаких цілей:
– проведеннядержавної воєнної політики;
– зміщеннябойової і мобілізаційної готовності, військової дисципліни;
– підвищенняморально-психологічного стану особового складу;
– забезпеченнясоціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей;
– задоволеннякультурно-побутових запитів військовослужбовців;
– активнаспівпраця з виборчими територіальними органами під час проведення виборів,референдумів, опитувань тощо [1;2].
Давайтерозглянемо, що бажано враховувати активу частини (з’єднання) під час підготовкита святкування Дня Внутрішніх військ, професійних, державних і релігійних свят:
– направитиіменні запрошення на урочисті збори голові місцевої держадміністрації,начальникам УВС області, міста, району, начальникам взаємодіючих органів,головам громадських організацій, культурно-просвітницьких та благодійнихфондів;
– разом іззапрошеннями підготувати листи з клопотанням про заохочення особового складу;
– підготуватиматеріали про досягнення в службово-бойовій діяльності частини (з’єднання) кращихофіцерів, прапорщиків, сержантів, солдатів та передати ці матеріали разом іззапрошеннями представникам засобів масової інформації;
– залучатидо участі в святкових міроприємствах релігійних діячів, представниківмолодіжних патріотичних організацій [1;2;3].
Сьогодні в умовахактивного розповсюдження релігії в суспільстві, що в першу чергу пов’язано ззняттям заборони та обмежень на цю проблему цілком актуальним є розуміннярелігійного виховання, метою якого повинно бути формування увійськовослужбовців поваги до релігії та розуміння її суті, як однієї з сфердуховного життя людства, на основі принципу добровільності.
В Україні зприйняттям закону 1991 року “Про свободу совісті і релігійні організації”,статті 35 Конституції України 1996 року щодо взаємин церкви і держави, законуУкраїни “По альтернативну (невійськову) службу”, затвердженням Кабінетом Міністрів“Переліку діючих в Україні організацій (конфесій), віровчення яких не припускаєкористування зброєю та служби у Збройних Силах” 1992 року створені достатніумови для вільного функціонування релігійних організацій традиційного і нетрадиційного спрямування у межах закону. На сьогоднішній день нараховуєтьсяпонад сімдесят різноманітних конфесій, більше п’ятсот тридцяти громад,одинадцяти віросповідних напрямків. Суттєво зросла діяльність впливовихрелігійних об¢єднань, національних меншин.
В цих умовахпроходив процес релігійно-національного відродження, зростання релігійноїмережі, міжнародного співробітництва церков та релігійних організацій України зміжнародними релігійними структурами та духовними центрами закордону [2;3].
Основниминапрямками роботи громадських організацій частини з релігійними структурами є:
– роз’ясненнявійськовослужбовцям історії релігії, її місце в духовному житті людства,особливостей сучасної релігійної структури в Україні, зміст та направленістьіснуючих релігійних течій;
– показособовому складу зв’язку релігії та культури, змісту та особливостей релігійнихсвят, обрядів практичне їх втілення при організації культурно-освітньої роботита дозвілля військовослужбовців, членів їх сімей;
– вихованнявисокої духовної культури, доведення та роз’яснення етичних правил поведінки врелігійних закладах;
– створенняумов за принципом добровільного ознайомлення з змістом біблії, інших релігійнихтворів, для відвідування віруючими релігійних закладів;
– всебічнесприяння та надання допомоги військовими частинами релігійним установам ввідновлені та збереженні історичних пам’ятників релігії.
Громадськомуактиву частини та підрозділу необхідно пам’ятати, що виховний вплив релігійногонапрямку повинен розкривати кращі духовні якості та цінності особистості, незважаючивиконанню службово-бойових завдань [3].
Таким чином стаєзрозуміло, що члени громадських організацій у частині разом з активомпідрозділів складають найбільш дійову ланку військовослужбовців та службовцівВнутрішніх Військ МВС України, які суттєво впливають на результати виконанняповсякденних завдань службової діяльності.
Недооцінка цьогофактору та приниження ролі громадської організації в проведенні виховної роботизначно погіршує морально-психологічний стан, що в свою чергу знижуєефективність використання бойової техніки, та сучасної зброї.
Командир та йогозаступник повинні постійно піклуватися про професійну підготовленість,майстерність, ідейну переконливість активу та членів громадських організаційчастини.
Заступниккомандира з виховної роботи щодо організації роботи громадських організацій таактиву підрозділів повинен:
– братиактивну участь у доборі членів, керівних органів цих організацій;
– постійнонавчати їх формам, методам та практичній діяльності;
– особистобрати участь у їх засіданнях, зборах;
– враховуватиу своїй діяльності пропозиції громадських організацій;
– доповідатикомандиру про роботу організацій, відстоювати їх інтереси;
– узгоджуватиплани роботи громадських організацій.
громадськийорганізація військовий виховання
2. Роботагромадських організацій у підрозділах
У військовихпідрозділах, важливим чинником виховної роботи виступають громадськіорганізації. До складу громадських організацій підрозділу входять:
— Радавійськового колективу – постійно діючий громадський орган військовослужбовцівпідрозділу, що обирається відкритим голосуванням на загальних зборах особовогоскладу підрозділу, як правило, у складі 7-11 чоловік з числа найбільшавторитетних військовослужбовців і діє у відповідності з положенням, якезатверджене наказом командуючого військами №186 від 23.09.1992 р. у ротах і їмрівних підрозділах.
— Рада прапорщиків – утворюється увідповідності з положенням затвердженим наказом командуючого військами від24.11.1994р. № 237, у батальйонах та окремо дислокованих ротах при наявності вних не менше 15 прапорщиків.
— Редколегіястінного друку – обирається на загальних зборах особового складу підрозділувідкритим голосуванням в кількості 3-5 військовослужбовців, здібних та маючихпевні навички та якості в опоряджувальній роботі строком на 1 рік.
— Рада народознавчої світлиці – обирається на загальних зборахособового складу підрозділу відкритим голосуванням у складі 5-7 чоловік знайбільш підготовлених військовослужбовців, що мають певний досвід в оформленнінаочної агітації, створенні та утриманні живого кутка та квітів, організаціїпроведення духовно-освітніх заходів.
— Пост громадського контролю –створюється у відповідності з положенням, затвердженим наказом командуючоговійськами від 29.07.1993р. № 130, у ротах і їм рівних підрозділах.
Всі ці органиколегіальні, але кожен член громадського органу, в який він обраний, має своюділянку, напрямок або сектор роботи.
Організація ізміст роботи ради військового колективу підрозділу.
Рада військового колективу обирається на загальнихзборах підрозділу, як правило, у складі 7-11 чоловік, строком на 1 рік. Назборах також обирається голова ради та 1-2 його заступники. Вищим органом радивійськового колективу є загальні збори військовослужбовців підрозділу, якіпроводяться у разі необхідності, але не рідше одного разу на місяць.
Рада військового колективу свою роботу будує планово. План роботи складається на місяць.Пропозиції до плану готує голова ради військового колективу, план розглядаєтьсяй затверджується на засіданні ради, підписується головою.
Засідання ради військового колективу проводяться уразі необхідності, але не рідше, ніж двічі на місяць. Засідання ради проводитьголова: на засіданні повинні бути присутні не менше ніж дві третини членівради.
Протоколи загальних зборів, засідань ради військовогоколективу веде голова чи один із членів ради.
Рішення ради (загальних зборів) приймається, якщо занього проголосувало не менш половини присутніх членів ради. Ухвалені рішенняповинні носити конкретний характер з вказівкою строків проведення заходів тавідповідальних за їх проведення осіб.
Кожен з членів ради військового колективу повиненвідвідувати її засідання, брати активну участь у їх підготовці та роботі,своєчасно та повно виконувати прийняті рішення. На засідання ради військовогоколективу можна запрошувати командира підрозділу, його заступника з виховноїроботи.
Гласність роботи ради військового колективу,оперативність доведення його рішень до кожного члена колективу забезпечуєтьсярегулярною інформацією членів ради на загальних зборах підрозділу та черезвикористання засобів виховної роботи (стінний друк, технічні засоби,радіомовлення).
На першому після виборів організаційному засіданніради можуть бути визначені сектори або відповідальні особи за напрямамигромадської діяльності
Сектори ради військового колективу можуть бути такі:
– надання командирам допомоги упідтриманні високої бойової готовності, якісному виконанні службово-бойовихзавдань, зміцненні військової дисципліни, навчанні та вихованнівійськовослужбовців;
– соціального та правового захистувійськовослужбовців;
– спортивно — масової роботи;
– організації дозвілля, проведеннякультурно-масових заходів та зв’язків з громадськими організаціями.
Кожний сектор або напрям громадської діяльності очолюєчлен ради військового колективу з урахуванням здібностей і побажань. До ньогоможуть входити декілька чоловік, у такому разі вони розподіляють між собою окреміділянки роботи.
Приблизний зміст роботи секторів Ради військовогоколективу.
“Сектор надання допомоги командирам у підтриманнівисокої бойової готовності, якісному виконанні службово-бойових завдань, зміцненнівійськової дисципліни, навчанні та вихованні військовослужбовців”:
– бере участь в організації тапроведенні заходів, спрямованих на виховання військовослужбовців у дусівірності конституційному обов’язку, військовій присязі;
– виховання у особового складу почуттявисокої відповідальності за стан бойової готовності, оволодіння військовоюмайстерністю, сумлінного виконання завдань бойової служби;
– розуміння державної важливостізавдань, які виконують Внутрішні Війська МВС України. Формування увійськовослужбовців високих морально-психологічних якостей, зміцненнядисципліни та правопорядку.
“Сектор соціального та правового захистувійськовослужбовців” допомагає командирам:
– контролювати дотримування Закону “Просоціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей.”;
– здійснювати допомогу командуванню узабезпеченні військовослужбовців усіма видами постачання
“Сектор спортивно-масової роботи” за згодою командирапідрозділу організовує:
– роботу спортивних секцій;
– проводить спортивні змагання з різнихвидів спорту.
“Сектор організації дозвілля, проведеннякультурно-масових заходів та зв’язків з громадськими організаціями.“ Спільно зкомандирами та їх заступниками з виховної роботи організовує:
– естетичне, художнє вихованнявійськовослужбовців, використовуючи кіно, радіо, телебачення, виставки, музеї,театри, художню та мемуарну літературу;
– готує та проводить бесіди, диспути,тематичні вечори, культпоходи, обговорення кінофільмів тощо;
– підтримує зв’язки з громадськимиорганізаціями (Комітетом солдатських матерів, жіночими радами, радами офіцерівта прапорщиків) з метою виховання військовослужбовців.
Рада військового колективу звітує про свою роботу назагальних зборах особового складу один раз у півріччя (січень – лютий, липень –серпень).
З метою обміну досвідом, вивчення практики роботи зголовами рад військових колективів у частинах, з’єднаннях у січні, липніпроводяться одноденні семінарські заняття.
Рада військовогоколективу — веде таку документацію (Додаток№2):
– списокчленів ради військового колективу із закріпленням їх за секторами;
– планироботи ради військового колективу;
– протоколизасідань ради військового колективу;
– протоколизагальних зборів особового складу підрозділу.
Організація ізміст роботи ради прапорщиків.
Ради прапорщиківутворюються у батальйонах та окремо дислокованих ротах при наявності в них неменше 15 прапорщиків.
У підрозділах;розташованих одному військовому містечку, за рішенням командира частини створюєтьсяодна рада, яка об’єднує прапорщиків цих підрозділів.
Рада обираєтьсяна загальних зборах прапорщиків відкритим (за рішенням зборів — таємним) голосуванняму складі 5-9 чоловік, на 2 роки.
Голова ради прапорщиківобирається на загальних зборах. На організаційному засіданні ради обираютьсявідкритим голосуванням 1-2 заступники голови.
Командирпідрозділу спрямовує діяльність ради прапорщиків на успішне виконанняслужбово-бойових завдань. Він періодично заслуховує інформацію голови ради,пропозиції ради враховує у своїй управлінській діяльності.
Безпосереднювідповідальність за організацію роботи ради несе заступник командира підрозділуз виховної роботи.
Рада прапорщиків проводитьзасідання не менше 1 разу на місяць, а також загальні збори прапорщиків — неменше 1 разу на квартал, після узгодження з командиром і його заступником звиховної роботи. Не пізніше 5 днів після засідання (зборів) оформляєтьсяпротокол, де відображаються розглянуті питання та прийняті рішення.
Робота радипрапорщиків планується на місяць, плани роботи затверджуються на засіданні радиі підписуються її головою).
Всі рішення радаприймає відкритим голосуванням. Рішення вважається прийнятим, якщо за ньогопроголосувало не менш 2/3 присутніх на засіданні членів ради.
Після закінченнятерміну своїх повноважень рада прапорщиків звітує загальним зборам прапорщиківпро виконану роботу.
Метою роботи радипрапорщиків є:
– вихованняу прапорщиків високої відповідальності перед народом України, постійної готовностідо захисту Української держави, формування в них високих моральних якостей,активності й відповідальності за виконання службових і громадських обов’язків;
– згуртуванняпрапорщиків навколо патріотичної ідеї державної незалежності України, вірностісвоєму обов’язку — захисника Батьківщини;
– встановленнясправедливості та соціальної захищеності прапорщиків від грубощів і свавілля,приниження особистої гідності, а також допомога у питаннях поліпшення умовжиття, відпочинку прапорщиків і членів їхніх сімей.
Повноваження радипрапорщиків:
– допомагатикомандирам у вихованні підлеглих в дусі відданості народу України, готовності захищатийого честь і гідність, а також стояти на сторожі конституційних прав;
– виховуватипрапорщиків на історико-культурних традиціях українського народу, кращихслужбово-бойових традиціях військ і своєї частини;
– формуватиу прапорщиків високі морально-бойові якості, загальну і військову культуру,допомагати їм у підвищенні своєї професійної підготовки;
– сприятивихованню у прапорщиків чесності та непідкупності, вірності військовій присязі,відповідального ставлення до виконання свого службового обов’язку;
– виховуватиу прапорщиків культуру в організації свого побуту, пропагувати тверезий спосіб життя,вести боротьбу зі шкідливими звичками;
– постійно вивчатиматеріально-побутове становище прапорщиків і членів їх сімей і клопотати перед командуваннямпро надання матеріальної допомоги тим, хто її потребує;
– проводитившанування прапорщиків у зв’язку з досягнутими успіхами у службовій діяльності,вручення державних нагород, поздоровляти з приводу знаменних подій у сімейному житті,урочисто проводжати прапорщиків, які звільняються в запас;
– пропагуватиприклади мужності, умілих дій, непідкупності, пильності з боку прапорщиків під часвиконання службових завдань;
– вести індивідуальнувиховну роботу серед прапорщиків, знати їх настрій, проблеми та турботи, з цієюметою планувати відвідування їхніх сімей;
– з метою запобіганняпорушенням військової дисципліни практикувати заслуховування на засіданнях радипрапорщиків, які мають зауваження по службі, ведуть себе недостойно у сім’ї;
– турбуватисяпро соціальну та правову захищеність прапорщиків і
– членів їхніхсімей, клопотати перед командирами про відновлення справедливості та притягненнядо відповідальності окремих офіцерів та прапорщиків за факти грубості,приниження особистої гідності;
– брати участьу роботі по добору та комплектуванню посад прапорщиків, надавати допомогу прийнятимна службу в оволодінні службовими обов’язками;
– спільно зкомандуванням організовувати дозвілля і культурно-просвітницькі заходи для прапорщиківта членів їхніх сімей, проводити спортивно-масову роботу з ними.
Рада прапорщиківмає право:
брати участь ватестуванні прапорщиків та вносити свої пропозиції командиру що до їх доречноговикористання на службі;
готуватипропозиції для командира що до нагородження прапорщиків, присвоєння їмвійськового звання “старший прапорщик”, призначення на посаду, зміщення з посади;
брати участь у розслідуванніобставин та причин, що призвели до злочинів, подій, правопорушень та інших проступків,скоєних прапорщиками;
у разі необхідностідоповідати командиру та житлово-побутовій комісії свої пропозиції щодо розподілужитла для прапорщиків і членів їхніх сімей;
брати участь вроботі громадської комісії по контролю за роботою установ військової торгівлі зметою кращого забезпечення необхідними товарами прапорщиків і членів їхніхсімей.
За скоєніпроступки до прапорщиків радою (загальними зборами можуть бути вжити заходигромадського впливу:
– товариськакритика;
– товариськепопередження;
– прийняттярішення про прилюдне вибачення прапорщика, який вчинив той чи інший проступок,перед загальними зборами прапорщиків чи особою, яку він образив;
– клопотанняперед командиром щодо прийняття до порушника відповідних заходів, згідно здисциплінарним статутом.
Обов’язки і праваголови ради прапорщиків.
Голова радипрапорщиків свою роботу будує, виходячи із завдань, що ставляться командиром, атакож у відповідності з планами роботи, рішеннями загальних зборів і радипрапорщиків.
Він зобов’язаний:
розробляти планироботи ради прапорщиків, обговорювати і затверджувати їх на засіданнях ради,інформувати про них прапорщиків на загальних зборах;
організовуватипідготовку та проведення засідань ради і загальних зборів прапорщиків;
спільно з членамиради проводити організаторську роботу з прапорщиками, щоб вони стали взірцем вбойовій службі, навчанні та військовій дисципліні, звертаючи при цьому особливуувагу на прапорщиків, нещодавно прийнятих, та тих, які мають зауваження;
знати турботи танастрій прапорщиків, вивчати питання матеріального, медичного,торгово-побутового і культурного обслуговування їх, а також членів їхніх сімей;
постійноінформувати командира, його заступників про роботу ради прапорщиків, прийнятих рішеннях,проблемах, що виникають в колективі прапорщиків;
не менше 1 разуна півріччя виступати на загальних зборах прапорщиків зі звітом щодо заходів,яких вживає рада прапорщиків.
Голова радипрапорщиків має право:
– бутиприсутнім на оголошенні рішення та постановці завдань командиром брати участь ватестуванні прапорщиків;
– звертатисьдо командування з питань відновлення справедливості щодо прапорщиків, їхсоціальної та правової захищеності;
– довестидоручення прапорщикам з метою підготовки до зборів та засідань ради, а такожвиконання рішень, що приймаються радою.
– Вищиморганом, якому підзвітна рада прапорщиків, є загальні збори прапорщиків.
– Зборимають повноваження, якщо на них присутні не менш 50% облікового складупрапорщиків.
– Інформаціяпро рішення загальних зборів доводиться до всіх відсутніх на зборах прапорщиківголовою ради в найближчі дні після зборів.
Загальні зборипрапорщиків розглядають:
– заходи позабезпеченню особистого прикладу прапорщиків у виконанні завдань бойовоїслужби, надійності охорони об’єктів, суворого дотримання законів, чесності інепідкупності, відповідальності за недозволені зв’язки із засудженими та їхнімиродичами;
– питанняпрофесійної підготовки прапорщиків та підвищення їх службової майстерності;
– результатиатестування прапорщиків, добір кандидатів на навчання, визначення претендентівдля нагородження;
– організаціюта проведення культурно-просвітницької роботи серед прапорщиків та членів їхніхсімей;
– питаннянеетичної поведінки прапорщиків за межами служби, в сім’ї, з товаришами послужбі тощо.
– Обговоренняпитань, що виносяться на загальні збори прапорщиків, проводяться в умовахгласності і відкритості. Кожен прапорщик може виступати по суті питань, якірозглядаються.
Обговорення ікритика наказів командирів і начальників не дозволяються.
Збори можутьпросити командирів і начальників пояснень з приводу прийнятих ними рішень зокремих питань.
Рішення загальнихзборів прапорщиків приймаються відкритим голосуванням і вважається прийнятим,якщо за нього проголосувало більше половини присутніх на зборах. За вимогами більшостіучасників загальних зборів рішення може прийматися і таємним голосуванням.
Критичнізауваження і пропозиції загальних зборів прапорщиків повинні бути розглянуті командиромз прийняттям необхідних заходів з питань, що приймаються зборами, в 2 тижневийтермін.
Питання, якіпотребують вирішення старшими начальниками, командир доповідає їх в порядку підлеглості.
Про результати розглядупропозицій командир в місячний термін інформує загальні збори або радупрапорщиків.
Рада прапорщиків- веде таку документацію:
– списокчленів ради прапорщиків, їх напрямки роботи;
– планироботи ради прапорщиків на місяць;
– протоколизасідань ради прапорщиків;
– протоколизагальних зборів прапорщиків.
Порядок веденняслужбової документації ради прапорщиків такий же як і ради військовогоколективу
Робота радинародознавчої світлиці
Раданародознавчої світлиці — в окремій папці зберігає плани роботи народознавчоїсвітлиці на місяць за рік, матеріали окремих заходів, які проводилися з військовослужбовцямипідрозділу в світлиці; плани-сценарії проведених форм інформаційно — пропагандистського забезпечення та культурно-виховної і просвітницької роботи.
Організаціяроботи ради народознавчої світлиці підрозділу.Народознавча світлиця створюється в кожній роті,батареї і рівних їм підрозділах. Для народознавчої світлиці відводять кращі,просторі та світлі приміщення, які повніші відрізнятися від інших приміщеньсвоїм оформленням та затишком. Змістом роботи ради народознавчої світлиці євиховання у військовослужбовців високої відповідальності перед українськимнародом за постійну готовність до захисту Української держави, пропагандавійськово-історичних традицій українського війська, вимог військової присяги,статутів, дотримання законності, чесного, сумлінного виконання військовогообов’язку, завдань служби, зміцнення військової дисципліни.
В народознавчійсвітлиці повинні бути:
– наочна агітація;
– бібліотечка;
– культурно-освітнє майно;
– необхідні меблі та квіти.
Організовує тапроводить роботу в народознавчій світлиці рада, яка обирається на загальнихзборах особового складу відкритим голосуванням у складі 5-7 чоловік строком на1 рік. В раду входять найбільш підготовлені та авторитетні солдати, сержанти,прапорщики, офіцери – активісти інформаційно-пропагандистської та культурно-освітньоїроботи.
Рада обираєголову і його заступника, кожному члену ради доручається керівництво однією зділянок роботи: організація духовно-освітніх заходів, робота секцій та гуртків,оформлення наочної агітації, утримання живого кутка та квітів тощо.
Головнимзавданням ради народознавчої світлиці є активне сприяння командиру підрозділу відейно-патріотичному, військовому, правовому та естетичному вихованні особовогоскладу, у мобілізації військовослужбовців на успішне виконання завдань служби,бойової та гуманітарної підготовки, зміцнення військової дисципліни.
Діяльність радиспрямовує командир підрозділу та його заступник з виховної роботи, якіпідтримують ініціативу ради, допомагають їй в організації і проведенніінформаційно-пропагандистських та культурно-виховних заходів.
Раданародознавчої світлиці щомісячно планує свою роботу, враховуючи завдання, яківирішує підрозділ, побажання та пропозиції військовослужбовців, їх інтереси такультурні запити.
Затверджений заступникомкомандира підрозділу з виховної роботи план вивішується на видному місці уприміщенні народознавчої світлиці.
Раданародознавчої світлиці організує, надає допомогу та проводить:
– шевченківськічитання та шевченківські уроки;
– годинивідродження;
– тематичнівечори;
– вечоризапитань та відповідей;
– усніжурнали;
– зустрічіз ветеранами частини;
– літературнівечори;
– вікторини;
– обговоренняпрочитаних книг, переглянутих кінофільмів, спектаклів,
– виставкиобразотворчого мистецтва військовослужбовців та членів їх сімей;
– заняттягуртків самодіяльної творчості особового складу;
– ведепідшивки газет та журналів, які надходять за переплатою до підрозділу чикупуються, за рішенням загальних зборів, за кошти особового складу підрозділу.
В народознавчійсвітлиці організовується чергування із членів ради чи активу підрозділу. Графікчергування складається на місяць, підписується головою ради та вивішуєтьсяпоряд з планом роботи.
Про свою роботурада періодично, але не менше 2 разів на рік, звітує на загальних зборахособового складу підрозділу, як правило, в січні-лютому та липні-серпні кожногороку.
З метоюнайбільшого впливу на свідомість військовослужбовців в народознавчій світлицічленами ради оформлюється наочна агітація.
Наочна агітаціянародознавчої світлиці повинна відповідати її призначенню. Вона повинна бутидержавною, деполітизованою, оперативною, злободенною, пов’язаною з життямпідрозділу, притягувати своїм яскравим виглядом. Організатором оформленнянаочної агітації у підрозділі є заступник командира з виховної роботи.
В наочнійагітації народознавчої світлиці повинні бути такі тематичні матеріали:
– державні символи України(прапор, герб, гімн, духовний гімн);
– акт проголошення незалежностіУкраїни;
– портрет Т.Г.Шевченка (абобюст);
– портрет Президента України;
– Військова присяга на вірністьУкраїнському народу;
– портрети видатних діячівУкраїни;
– фотографія Командуючого ВВМВС України та його вимоги;
– основні положення ЗаконуУкраїни “Про Внутрішні війська МВС України”;
– основні етапи історичногорозвитку України і її війська, релігії, звичаї, обряди та традиції українськогонароду;
– основні періоди становленнявійськового формування України, з’єднання, частини. Подвиги героїв, воїнів, якіпроявили мужність, відвагу при виконанні завдань служби;
– матеріали про Україну,область, місто, на території яких дислокується частина;
– життя та служба підрозділу(завдання підрозділу на період навчання; інформація про поточний стан навчання,служби, дисципліни; місце підрозділу в частині, взводів у роті; матеріалипередового досвіду; фотографії кращих військовослужбовців);
– куточок правових знань (якийтакож може бути оформлений в інших приміщеннях казарми).
Матеріали наочної агітації розміщуються на стендах, а такожу спеціальних тематичних папках, альбомах тощо.
Основні напрямкироботи громадських організацій:
– контрольза суворим дотриманням вимог чинного законодавства в діяльності громадськихорганізацій;
– недопущенняведення через громадські організації частини політичної пропаганди;
– вивчення,узагальнення та поширення передового досвіду роботи громадських організацій;
– урахуванняпропозицій громадських організацій при організації виховної роботи, вирішеннікадрових та соціальних питань;
– особистаучасть в діяльності громадських організацій військовослужбовців та службовцівчастини.
Висновки
Стає зрозуміло,що члени громадських організацій у частині, складають найбільш дійову ланкувійськовослужбовців та службовців Внутрішніх Військ МВС України, які суттєвовпливають на результати виконання повсякденних завдань службової діяльності.
Недооцінка цьогофактору та приниження ролі громадської організації в проведенні виховної роботизначно погіршує морально-психологічний стан, що в свою чергу знижуєефективність використання бойової техніки, та сучасної зброї.
Командир та йогозаступник повинні постійно піклуватися про професійну підготовленість,майстерність, ідейну переконливість активу та членів громадських організаційчастини.
Заступниккомандира з виховної роботи щодо організації роботи громадських організацій таактиву підрозділів повинен:
– братиактивну участь у доборі членів, керівних органів цих організацій;
– постійнонавчати їх формам, методам та практичній діяльності;
– особистобрати участь у їх засіданнях, зборах;
– враховуватиу своїй діяльності пропозиції громадських організацій;
– доповідатикомандиру про роботу організацій, відстоювати їх інтереси;
– узгоджуватиплани роботи громадських організацій.
Основниминапрямками роботи заступника командира роти з виховної роботи з громадськимиорганізаціями військовослужбовців:
– контрольза суворим дотриманням вимог чинного законодавства в діяльності громадськихорганізацій;
– недопущенняведення через громадські організації частини політичної пропаганди;
– вивчення,узагальнення та поширення передового досвіду роботи громадських організацій;
– урахуванняпропозицій громадських організацій при організації виховної роботи, вирішеннікадрових та соціальних питань;
– особистаучасть в діяльності громадських організацій військовослужбовців та службовцівчастини.
Література
1. Навчально-методичнийпосібник “Організація виховної роботи в підрозділах Внутрішніх військ МВСУкраїни” Управління виховної роботи ГУ Внутрішніх військ МВС України — К, 1997р.
2. Навчально-методичнийпосібник “Організація виховної роботи в частинах та з‘єднаннях Внутрішніхвійськ МВС України”. Управління виховної роботи ГУ Внутрішніх військ МВСУкраїни — К, 1998 р.
3. ТерещенкоІ.А., Колісник В.В. Навчальний посібник “ Методичні рекомендації щодо формуваннята навчання активу підрозділу, змісту роботи громадських організацій в частинахВнутрішніх військ МВС України” ВІ ВВ МВС У, Харків, 2000р.
4. Статутпрофесійної спілки працівників державних установ України. К,1996 р.
5. В.Куценко“Виховне значення занять з бойової підготовки, бойового чергування,експлуатації бойової техніки та озброєння” Народна армія від 9 липня 1999 р.
6. Я.В.Подоляк “Практическиевопросы по военной психологии” М, 1987.
7. М.Ротарь“ Морально-психологічне забезпечення.” Народна армія 3 березня 1998 р.
8. СтатутиЗбройних Сил України.
9. ЛитвинМ.М. “Організація виховної роботи в підрозділах Внутрішніх військ МВС України.”К., 1997.
10. ПозначанскийД.П. “Методика руководства воспитательной работи в полку” ВПП 1985.
11. ПодолякЯ.В. “Виховна робота у Вищому навчальному закладі” Навчальний посібник – Х.,1998 р.
12. СекерінМ.Т. “Проблеми виховної роботи командира пірозділу ЗСУ” — ХВУ, 1996 р.
13. Учбовийпосібник “Актуальные проблемы правственного и эстетического воспитания офицероввнутрених войск” ХВВУТ. Харьков 1988.
14. Учбовийпосібник “Культура офіцера-політробітника” Москва ВПА –– 1989 р.
15. Методичнийпосібник “Основные формы агиционно-массовой работы в подраздилении внутренихвойск” Л, 1982.
16. “Організаціявиховної роботи в підрозділі” Методичні рекомендації – Х., ХВУ, 1998 р.
17. Учебно-методическоепособие “Методика подготовки проведения основных форм политико воспитательнойработы в военно-строительном подразделении части” Симферополь СВВПСУ 1982.
18. “Культурно-просветительнаяработа в армии и на флоте” – М., Воениздат, 1997.