СОЦIАЛIЗАЦIЯ ОСОБИСТОСТІ ВПРОЦЕСІ ХУДОЖНЬО-ЕСТЕТИЧНОЇ ДІЯЛЬНІСТІ
Андрющенко Віктор Павлович кандидатпедагогічних наук, доцент, кафедири теорії, історії музики ігри намузичних інструментах РВНЗ «Кримський гуманітарний університет».
Постановка проблеми. Однiєю iз суттєвих проблемсоцiалiзацiї особистості шляхом вдосконалення системи художньо — естетичноговиховання студентів є розвиток їх естетичних iнтересiв i потреб. Для визначеннярiвня естетичних iнтересiв велике значення має мотивацiя. Цим визначаєтьсяглибина i усталенiсть установки на ту чi iншу суспiльно — корисну творчудiяльнiсть. Питання готовностi до художньо-естетичноi дiяльностi требарозглядати з точки зору врахування ролi мотивацiї в психiчних процесахособистостi. Ця готовнiсть обумовлюється стiйкими мотивами в психiчнихособливостях студентів. Iнтереси спонукають їх до знань, умiнь та навичок. Цеодин iз головних факторiв iх мотивацii у творчiй дiяльностi. Iнтерес впсихологiчному розумiннi обумовлює спрямованість особистостi.
Стан дослідження. С.Л. Рубiнштейн вiдзначав,що «iнтерес в психологiчному розумiннi є специфiчною спрямованістю особистостi,яка лище в кiнцевому рахунку зумовлює усвiдомлення її суспiльних iнтересiв»[1].«Iнтерес — це єднiсть прояву внутрiшньої сутi суб’скта i вiдображенняоб’єктивного свiту, сукупнiсть матерiальних i духовних цінностей людськоїкультури i свiдомостi суб’єкта» [2]. стверджує Б.М. Теплов.
Отже, iнтерес є важливоюспонуковуючою силою до оволодіння знаннями, розширення світогляду студентів, дозбагачення змiсту їх психiчного життя. Пiд iнтересом ми розумiємо такевiдношення до предмета, яке створює тенденцiю звертати увагу на нього» [3].Cамий факт напрямку нашої свiдомостi на який-небудь предмет чи явище називаєтьсяувагою. Характеризуючи напрямок уваги особистостi, ми, перш за все звертаємосядо змiсту i обсягу її iнтересiв, але видiлення iнтереса як головного впсихiчнiй сферi особистостi до сприймання естетичного було б не вiрним. Iнтересi спрямованість повиннi опиратись на свiтогляднi орiєнтири особистостi, на їхглибину i значення для того, щоб не бути вузькими i обмеженими.
Виклад основних положень. Щоб сприймати естетичнiявища дiйсностi i реалiзовувати їх в творчостi, студенти повиннi мати розвиненiестетичнi iнтереси, якi спирались би на значнi свiтогляднi орiєнтири. Iнтересипроявляються в особистостi через iндивiдуальнi якостi в специфiчних психiчнихпроцесах: iнтелектуальних, емоцiйних, вольових, вони стимулюють творчудiяльнiсть.
Естетичнi iнтереси впливаютьна всi компоненти психiки людини: сенсорнi, моторнi, емоцiйнi, томуцiлеспрямоване естетичне виховання в єдностi з iндивiдуальними психiчнимивластивостями особистостi, її готовнiстю до естетичного сприймання переходять упроцесi виховання в потребу i стають важливим фактором формування особистостi.
Естетичнi потреби більш абоменш глибоко i органiчно включаються в свiдоме життя, в цiлий свiт найтоншихпочуттiв i переживань. Потребова естетична активнiсть переходить в цiльову,мотивацiйну потребу, стає механiзмом появи сенсу життя, його перспектив.
Розвиток особистостiзнаменується усвiдомленням для неї найбiльш значущих мотивiв i призводить доперебудови системи установок у формуваннi її як суспiльної особистостi, поглядуна себе як на «я» iдеальне.
Образ свого «я» впливає наособливостi мотивацiї i поведiнки.
Студенти бажають зрозумiти якiвони є насправдi, прагнуть оцiнити себе.
Незадовiльна оцiнка самих себезмушує iх будувати iєрархiю мотивiв по самовдосконаленню.
Для них дуже важливо стати врiвеньз побудованим у самосвiдомостi «я» iдеальним. На шляху досягнення цiєї метиприєднується воля i творчiсть, силу яких живлять емоцii, впертiсть волi — мотивацiя.
Таким чином естетичнi потребипереходять в почуття, включаються в свiдоме життя i переходять в свiтогледнiцілі i установки.
В дiалектицi руху вiд потребий протирiччя, вирішення цих протирiч на новiй ступенi потреб, вiдбуваєтьсяорiєнтацiя спрямованості студентів на нову суспiльно-корисну естетичнудiяльнiсть.
Породжуючi вiдповiднiпотреби, естетична культура стає потребою iх особистостi. Естетичнi потребипереходять в психiчнi установки. Завдяки їх впливу предмети i явищасприймаються не тiльки в фiзичних якостях (колiр, форма и т.д.) але i якоб’єкти з точки зору естетичної оцiнки, якi мають вiдповiдне.життєве значення.Естетичне виховання передбачає наявнiсть у студентів художнього смаку,естетичних iдеалiв, широких iнтересiв до мистецтва, до навколишньої дiйсностi.
В мистецтвi художнiй образ єдоцiльним органiзовуючим стимулом, який дає напрямок реакцiям чуттєво-емоцiйнихвiдношень у бік визначного суспiльно-корисного духовного освоєння навколишньої дiйсностi.Естетичне спраймання мов би стає призмою, через яку людина дивиться на об’єкт,як на естетичну цiннiсть. Це допомогає їй завдяки емоцiйному переживаннювизначати своє ставлення до суспiльних об’єктiв, до людей.
Отже, художньо-естетичнiмотиви i потреби є потреби особистостi студента в подоланнi автоматизма,шаблонностi сприймання, бажання проникнути в бiльш глибокi пласти суспiльногобуття i тому є важливою метою виховання ставлення особистості досуспiльно-корисної творчої діяльності.
Ключові слова: художньо-естетичнадіяльність, мотивація, інтереси, творча діяльність.
Література
1. Рубiнштейн С.Л. Основи загальноi психологii.– М., 1946.- С. 630.
2. Тсплов Б.М. Психологiя музичних здiбностей.– М., 1947.- С. 176.
3. Там же. — С. 178.