1. Вступне слово

1. Вступне словоОднією із ознак сучасної цивілізованої держави є нормативне визначення ієрархії тих соціальних цінностей, які становлять основу життєдіяльності суспільства. Таке визначення дано в Конституції України, ст. 3 якої, зокрема, проголошує: “Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності, держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави”. Наведені конституційні положення мають ряд конкретних кримінально-правових аспектів — зокрема: 1. Об’єктом кримінально-правової охорони можуть бути різні за своїм характером та змістом соціальні цінності; 2. Як найвища соціальна цінність людина є самостійним об’єктом кримінально-правової охорони; при цьому зазначена охорона здійснюється, зокрема, шляхом встановлення кримінальної відповідальності за посягання не на “людину взагалі”, а на її конкретні блага, права та свободи. 3. Серед таких благ, прав та свобод людини найбільш соціальне значущими згідно з Конституцією України є життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека; така значущість знаходить конкретне втілення у механізмі кримінально-правової охорони зазначених благ. 4. Особлива цінність життя і здоров’я, честі й гідності, недоторканності і безпеки людини зумовлена тим, що ці блага. становлять необхідну біологічну і соціальну основу всіх інших й особистих благ. Це дає достатні підстави виділяти їх у спеціальний об’єкт кримінально-правової охорони. Чинний Кримінальний кодекс виокремлює: – злочини проти життя і здоров’я особи (розділ 2), – злочини проти волі, честі і гідності особи (розділ. 3), – злочини проти статевої свободи і статевої недоторканості особи (розділ 4). 5. Кожне з названих у ч. 1 ст. 3 Конституції України благ відіграє свою “роль” у забезпеченій існування (можливості існування) будь-якої людини як окремої біосоціальної істоти, а відтак, має відносно самостійну соціальну цінність. Тому посягання на окреме із цих благ навіть за відсутності у людини деяких інших, а також посягання на “неповноцінне” благо за наявності необхідних умов має розглядатись як злочин проти особи. Так, відповідним злочином проти здоров’я особи буде спричинення умисного тяжкого тілесного ушкодження невиліковно хворій .людині, умисним вбивством буде свідоме позбавлення життя смертельно пораненої людини тощо. Таким чином, життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека як особисті блага людини; а) визнаються Конституцією України найвищою соціальною цінністю і мають у прийнятому Кримінальному кодексі певні пріоритети у механізмі кримінально-правової охорони прав і свобод людини та громадянина; б) є самостійними об’єктами кримінально-правової охорони; в) за своїм змістом становлять необхідну біологічну і соціальну основу існування людини, що дає підстави для виділення їх як окремого родового об’єкта (кількох родових об’єктів) для певних груп злочинів; г) охороняються незалежно від індивідуальних особливостей конкретного потерпілого, зокрема, “якості” окремих благ, відсутності у нього окремих із них. Як один із засобів забезпечення зазначених особистих благ людини, їх кримінально-правова охорона здійснюється за традиційною схемою. У дещо спрощеному вигляді вона має такі два аспекти: 1) встановлення конкретної кримінально-правової заборони — її дотримання суб’єктами відповідних правовідносин, (так званий “загально-регулятивний” аспект механізму кримінально-правової охорони); 2) порушення кримінально-правової заборони — офіційна кримінально-правова оцінка такого порушення — обрання конкретного заходу кримінально-правового впливу щодо порушника —- застосування (незастосування) до порушника обраного заходу кримінально-правового впливу (“традиційний” аспект механізму кримінально-правової охорони). Відтак, вивчення навчального курсу «Кваліфікація злочинів проти особи» передбачає з’ясування місця злочинів проти особи у Кримінальному кодексі України, їх значення для боротьби із злочинністю та охорони прав і свобод людини, оволодіння системою злочинів проти особи, детальний аналіз конкретних юридичних складів злочинів – елементів цієї системи. Отримані під час прослуховування лекцій та самостійної підготовки знання студенти мають можливість закріпити на практичних заняттях шляхом усних і письмових відповідей на поставлені викладачем питання та розв’язування і обговорення ситуаційних завдань. Навчальний курс вивчається студентами юридичного факультету Національного університету Острозька академія кримінально-правової спеціалізації на і закінчується здачею заліку.^ Міждисциплінарні зв’язки курсу: Під час викладання даної навчальної дисципліни широко використовуються знання із таких навчальних дисциплін як: 1. Конституційне право України. 2. Кримінальне право України. 3. Права людини та їх захист. 4. Теорія права. 5. Філософія. 6. Логіка. 7. Кримінально-процесуальне право України. 8. Кримінально-виконавче право України та інших.^ 2. Мета курсу Курс “Кваліфікація злочинів проти особи” є спеціалізованим курсом, який студенти правничого факультету вивчають протягом одного триместру.^ Мета вивчення курсу — вдосконалення та закріплення набутих студентами необхідних знань, вмінь і навичок у галузі кримінального права України, зокрема, щодо кваліфікації злочинів, як здійснюються проти особи. В результаті вивчення курсу студент повинен знати: зміст кримінально-правового законодавства що стосується злочинів проти особи, Постанови Пленуму Верховного Суду України з відповідних питань; практику застосування кримінального законодавства щодо злочинів проти особи, основні проблеми кримінально-правової доктрини і практики з питань кримінально-правової охорони життя і здоров’я особи, а також перспективу подальшого розвитку і удосконалення кримінального права. Студент повинен вміти: аналізувати склад злочину та кваліфікуючих ознак; порівнювати та розмежовувати суміжні злочини розв’язувати задачі, робити правильну кваліфікацію конкретних практичних ситуацій^ 3. Зміст курсу Зміст курсу включає теми, які вивчаються протягом лекційних і практичних занять. Детальний зміст викладений далі в таблиці та поданий через зміст лекційних та практичних занять.^ 4. Рейтингова картка Робота на лекціях: 3 х 2 бали = 6 балів 3 семінари х 5 балів = 15 балів розв’язання тестів = 40 балів залік = 40 балівЗалежно від загальної кількості балів студент отримує диференційовану оцінку за наведеною нижче шкалою. Якщо оцінка є рівною чи вищою від 61 балу, студент отримує за пройдений курс “зараховано”. Менший бал означає академічну заборгованість студента, яка може бути ліквідованою на загальних підставах. ^ Бал: Оцінка: 91-100 “А” (відмінно) 83-90,9 “В” (добре) 76-82,9 “С” (добре) 68-75,9 “D” (задовільно) 61-67,9 “Е” (задовільно) до 61 “F” (незадовільно)^ 5. Розподіл навчального часу за темами Теми Лекції Практичні заняття Форми контролю Самостійнаробота Тема 1 1 — перевірка конспекту 10 Тема 2 2 2 комбінована 16 Тема 3 2 2 розв’язування задач 16 Тема 4 1 2 розв’язування тестів 16 Тема 5 — — розв’язування тестів 23 ВСЬОГО 6 6 Залік 81 ^ 6. Плани лекцій Тема № 1. Загальна характеристика механізму кримінально-правової охорони особистих благ людини. 1. Особисті блага людини як об’єкт кримінально-правової охорони. 2. Особливості механізму кримінально-правової охорони цих особистих благ. 3. Проблеми систематизації юридичних складів злочинів проти життя, здоров’я, волі, честі і гідності особи, її статевої свободи та недоторканості.Законодавство і література: ст. ст. 27, 28, 29 Конституції; НПК Яценка С.С. та колективу. – с. 232 – 301; НПК Мельника М.І. та колективу. – с. 272 – 339; Бажанов М.І. Особлива частина. Там само. – с. 29 – 73. Кобзаренко П.В., Володарський В.Л. Логічні аспекти кваліфікації умисних вбивств за обтяжуючих обставин // Вісник Київського Університету. – Юридичні науки. – 1995. Вип. 33/34. – с. 123 – 124; Борисов В.И., Куц В.Н. Преступление против жизни и здоровья: вопросы квалификации. – Харьков: НПКФ „Консум”, 1995. – 104 с.; Навроцький В.О. Злочини проти особи. Лекції для студентів юридичного факультету. – Львів. – 1997. – 48 с.; Европейская конвенция по возмещению ущерба жертвам насильственных преступлений. Страсбург. 24.11. 1983 г. // Защита прав человека и борьба с преступностью. Документы Совета Европы. – М.: Спарк, 1998. – с. 81 – 85;Тема №2. Злочини проти життя. 1. Загальна характеристика та види злочинів проти життя. 2 Вбивство — як найбільш поширений і небезпечний вид злочинів проти життя. 3. Види вбивств за формою вини. 4. Види вбивств за ступенем суспільної небезпеки. 5. Доведення до самогубства. 6. Погроза вбивством.Законодавство і література: ст. ст. 27, 28, 29 Конституції; ст. ст. 115, 116, 117, 118, 119, 129, 130 КК; НПК Яценка С.С. та колективу. – с. 232 – 301; НПК Мельника М.І. та колективу. – с. 272 – 339; Бажанов М.І. Особлива частина. Там само. – с. 29 – 73. Коржанський М.Й. Кваліфікація злочинів проти особи та власності. – К., 1996. – с. 5 – 84; Кобзаренко П.В., Володарський В.Л. Логічні аспекти кваліфікації умисних вбивств за обтяжуючих обставин // Вісник Київського Університету. – Юридичні науки. – 1995. Вип. 33/34. – с. 123 – 124; Мельник М., Хавронюк М. Вбивства на замовлення – деякі аспекти кримінологічної характеристики та проблеми кваліфікації // Право України. – 1997. – №7. – с. 45 – 49; Ягодинський В. Кваліфікація умисних вбивств з корисливих мотивів та розбійних нападів зі смертельними наслідками // Право України. – 1996. – №11. – с. 42 – 44; Борисов В.И., Куц В.Н. Преступление против жизни и здоровья: вопросы квалификации. – Харьков: НПКФ „Консум”, 1995. – 104 с.; Навроцький В.О. Злочини проти особи. Лекції для студентів юридичного факультету. – Львів. – 1997. – 48 с.; Европейская конвенция по возмещению ущерба жертвам насильственных преступлений. Страсбург. 24.11. 1983 г. // Защита прав человека и борьба с преступностью. Документы Совета Европы. – М.: Спарк, 1998. – с. 81 – 85; Про судову практику в справах про злочини проти життя і здоров’я людини: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 1 квітня 1994 р. №1 зі змінами і доповненнями // Бюлетень … – с. 86 – 97; Юридичний вісник України, 1998. – 15 – 21 січня. Про практику застосування судами законодавства, яке зберігає право на необхідну оборону від суспільно небезпечних посягань; Постанова Пленуму Верховного Суду України від 28 червня 1991 р. №4 зі змінами та доповненнями // Бюлетень … – с. 26 – 30; Юридичний вісник України, 1998. – 15 – 21 січня.Тема 3. Злочини проти здоров’я. 1. Загальна характеристика злочинів проти здоров’я. 2. Види злочинів проти здоров’я. 2.1. Тілесні ушкодження. 2.2. Побої і мордування. 2.3. Катування. 2.4. Спеціальні види тілесних ушкоджень. 2.5. Злочини, що становлять небезпеку для життя і здоров’я людини, які вчиняються у сфері побутового обслуговування. 2.6.Інші злочини, що становлять небезпеку для життя та здоров’я особи.Законодавство і література: ст. ст. 27, 28, 29 Конституції; ст. ст. 121, 122, 123, 124, 125. 126, 127, 128, 131, 132, 133, 134, 135, 136, 137, 138, 139, 140, 141, 142. 143, 144, 145 КК; НПК Яценка С.С. та колективу. – с. 232 – 301; НПК Мельника М.І. та колективу. – с. 272 – 339; Бажанов М.І. Особлива частина. Там само. – с. 29 – 73. Коржанський М.Й. Кваліфікація злочинів проти особи та власності. – К., 1996. – с. 5 – 84; Кошелів Б. Розгляд справ про заподіяння тілесних ушкоджень // Право України. – 1992. – №3. – с. 15 – 16; Борисов В.И., Куц В.Н. Преступление против жизни и здоровья: вопросы квалификации. – Харьков: НПКФ „Консум”, 1995. – 104 с.; Навроцький В.О. Злочини проти особи. Лекції для студентів юридичного факультету. – Львів. – 1997. – 48 с.; Про порядок штучного переривання вагітності від 12 до 28 тижнів: Постанова Кабінету Міністрів України від 12 листопада 1993 р. №926 // ЗП України, 1994. – №4. – с. 75; Правила судово-медичного визначення тяжкості тілесних ушкоджень: Затверджені Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 17 січня 1995 р. // Юридичний вісник, 1995. – 31 жовтня – 7 листопада. Про судову практику в справах про злочини проти життя і здоров’я людини: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 1 квітня 1994 р. №1 зі змінами і доповненнями // Бюлетень … – с. 86 – 97; Юридичний вісник України, 1998. – 15 – 21 січня. Про практику застосування судами законодавства, яке зберігає право на необхідну оборону від суспільно небезпечних посягань; Постанова Пленуму Верховного Суду України від 28 червня 1991 р. №4 зі змінами та доповненнями // Бюлетень … – с. 26 – 30; Юридичний вісник України, 1998. – 15 – 21 січня. Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації громадян та організацій: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 28 вересня 1990 р. №7 зі змінами // Бюлетень … с. 104 – 111; вісник Верховного Суду України, 1997. – №1. – с. 14; Юридичний вісник України, 1998. – 15 – 21 січня. Тема №4. Злочини проти волі, честі та гідності людини. 1. Незаконне позбавлення волі або викрадення людини 2. Захоплення заручників 3. Підміна дитини 4. Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо передачі людини 5. Експлуатація дітей 6. Незаконне поміщення в психіатричний закладЗаконодавство і література: НПК Яценка С.С. та колективу. – с. 232 – 301; НПК Мельника М.І. та колективу. – с. 272 – 339; Бажанов М.І. Особлива частина. Там само. – с. 29 – 73. Коржанський М.Й. Кваліфікація злочинів проти особи та власності. – К., 1996. – с. 5 – 84; Навроцький В.О. Злочини проти особи. Лекції для студентів юридичного факультету. – Львів. – 1997. – 48 с.; Про судову практику в справах про злочини проти життя і здоров’я людини: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 1 квітня 1994 р. №1 зі змінами і доповненнями // Бюлетень … – с. 86 – 97; Юридичний вісник України, 1998. – 15 – 21 січня. Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації громадян та організацій: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 28 вересня 1990 р. №7 зі змінами // Бюлетень … с. 104 – 111; вісник Верховного Суду України, 1997. – №1. – с. 14; Юридичний вісник України, 1998. – 15 – 21 січня. ^ Тема №5. Злочини проти статевої свободи та недоторканості. 1. Загальна характеристика злочинів проти статевої свободи. 2. Зґвалтування. 3. Насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом. 4. Примушування жінки чи чоловіка до вступу в статевий зв’язок. 5. Злочини проти статевої недоторканості неповнолітніх. 6. Статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості. 7. Розбещення неповнолітніх.Законодавство і література: НПК Яценка С.С. та колективу. – с. 232 – 301; НПК Мельника М.І. та колективу. – с. 272 – 339; Бажанов М.І. Особлива частина. Там само. – с. 29 – 73. Коржанський М.Й. Кваліфікація злочинів проти особи та власності. – К., 1996. – с. 5 – 84; Борисов В.И., Куц В.Н. Преступление против жизни и здоровья: вопросы квалификации. – Харьков: НПКФ „Консум”, 1995. – 104 с.; Навроцький В.О. Злочини проти особи. Лекції для студентів юридичного факультету. – Львів. – 1997. – 48 с.; Правила судово-медичного визначення тяжкості тілесних ушкоджень: Затверджені Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 17 січня 1995 р. // Юридичний вісник, 1995. – 31 жовтня – 7 листопада. Про судову практику в справах про злочини проти життя і здоров’я людини: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 1 квітня 1994 р. №1 зі змінами і доповненнями // Бюлетень … – с. 86 – 97; Юридичний вісник України, 1998. – 15 – 21 січня. Про судову практику у справах про згвалтування та інші статеві злочини: Постанови пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992р. №4 зі змінами та доповненнями// Бюлетень… – С. 97-104; Юридичний вісник України, 1998. – 15-21 січня.^ 7. Плани практичних занять.Практичне заняття № 1. Злочини проти життя. 1. Види злочинів проти життя. 2. Види вбивств за формою вини. 3. Види вбивств за ступенем суспільної небезпеки. 4. Доведення до самогубства. 5. Погроза вбивством.Література: 1-7, 9, 11, 12, 14, 15, 17-23, 26, 28-31,33-36, 40.Практичне заняття №2. Злочини проти здоров’я. 1. Загальна характеристика злочинів проти здоров’я. 2. Поняття та види тілесних ушкоджень. 3. Побої і мордування. 4. Катування. 5. Спеціальні види тілесних ушкоджень. 6. Злочини, що становлять небезпеку для життя і здоров’я людини, які вчиняються у сфері побутового обслуговування. 7. Інші злочини, що становлять небезпеку для життя та здоров’я особи.Література: 3,6,7, 11, 12, 14, 15, 17-20, 26, 28-31,40.Практичне заняття №3. Злочини проти волі, честі та гідності людини. 1. Незаконне позбавлення волі 2. Захоплення заручника 3. Підміна дитини 4. Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо передачі людини 5. Експлуатація дітейЛітература: 8, 10-13, 15, 24-26, 29, 33.^ 8. Питання для самостійного опрацювання Безпосередній об’єкт вбивств. Суб’єкт вбивств та суб’єктивна сторона вбивств. Види вбивств при пом’якшуючих обставинах. Види вбивств при обтяжуючих обставинах. Злочини проти життя за відсутності ознак вбивства. Необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження. Привілейовані склади умисних тяжких тілесних ушкоджень. Умисне тяжке тілесне ушкодження, заподіяне в стані сильного душевного хвилювання. Умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень у разі перевищення меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця. Побої і мордування. Відмежування простого легкого ушкодження від побоїв і мордувань. Зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби. Ненадання допомога хворому медичним працівником Неналежне виконання професійних обов’язків медичним або фармацевтичним працівником Порушення прав пацієнта Незаконне проведення аборту Розмежування злочинів залишення в небезпеці та ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані Неналежне виконання обов’язків щодо охорони життя та здоров’я дітей Примушування жінки чи чоловіка до вступу в статевий зв’язок. Злочини проти статевої недоторканості неповнолітніх.Література: 1-7, 9, 11, 12, 14, 15, 17-23, 26, 28-31,33-36, 40.^ 9. Питання на залік “Кваліфікація злочинів проти особи” Види злочинів проти життя. Поняття вбивства. Безпосередній об’єкт вбивств. Об’єктивна сторона вбивств. Суб’єкт вбивств та суб’єктивна сторона вбивств. Види вбивств за формою вини. Види вбивств за ступенем суспільної небезпеки. Кваліфікація простого вбивства. Види вбивств при пом’якшуючих обставинах. Кваліфікація умисного вбивства, вчиненого в стані сильного душевного хвилювання. Кваліфікація умисного вбивства матір’ю своєї новонародженої дитини. Кваліфікація вбивства при перевищенні меж необхідної оборони. Види вбивств при обтяжуючих обставинах. Умисне вбивство двох або більше осіб. Умисне вбивство малолітньої дитини або жінки, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності. Умисне вбивство заручника. Умисне вбивство вчинене з особливою жорстокістю. Умисне вбивство вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб. Умисне вбивство з корисливих мотивів. Умисне вбивство з хуліганських мотивів. Умисне вбивство особи чи її близького родича у зв’язку з виконанням цією особою службового або громадського обов’язку. Умисне вбивство з метою приховати інший злочин або полегшити його вчинення. Умисне вбивство поєднане із зґвалтуванням або насильницьким задоволенням статевої пристрасті неприродним способом. Умисне вбивство вчинене на замовлення. Умисне вбивство вчинене за попередньою змовою групою осіб. Умисне вбивство вчинене особою, яка раніше вчинила умисне вбивство. Злочини проти життя за відсутності ознак вбивства. Доведення до самогубства. Погроза вбивством. Види злочинів проти здоров’я. Поняття тілесного ушкодження. Види тілесних ушкоджень за формою вини. Необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження. Види тілесних ушкоджень за ступенем тяжкості Правове регулювання визначення характеру і ступеня тяжкості тілесних ушкоджень Поняття і ознаки та види тяжкого тілесного ушкодження. Просте тяжке тілесне ушкодження. Привілейовані склади умисних тяжких тілесних ушкоджень. Умисне тяжке тілесне ушкодження, заподіяне в стані сильного душевного хвилювання. Умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень у разі перевищення меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця. Кваліфіковані склади умисних тяжких тілесних ушкоджень. Поняття, ознаки та види тілесного ушкодження середньої тяжкості. Просте тілесне ушкодження середньої тяжкості. Кваліфіковані склади умисного тілесного ушкодження середньої тяжкості. Поняття, ознаки та види легкого тілесного ушкодження. Побої і мордування. Відмежування простого легкого ушкодження від побоїв і мордувань. Катування. Спеціальні види тілесних ушкоджень. Зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби. Зараження венеричною хворобою. Незаконна лікувальна діяльність Ненадання допомога хворому медичним працівником Неналежне виконання професійних обов’язків медичним або фармацевтичним працівником Порушення прав пацієнта Незаконне проведення аборту Залишення в небезпеці Ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані Розмежування злочинів залишення в небезпеці та ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані Неналежне виконання обов’язків щодо охорони життя та здоров’я дітей Незаконне позбавлення волі або викрадення людини Захоплення заручників Підміна дитини Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо передачі людини Експлуатація дітей Незаконне поміщення в психіатричний заклад Зґвалтування. Насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом. Примушування жінки чи чоловіка до вступу в статевий зв’язок. Злочини проти статевої недоторканості неповнолітніх. Статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості. Розбещення неповнолітніх.^ 10. Список нормативно-правових джерел та літератури Конституція України від 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради.— 1996.— № 30.— Ст. 141. Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 року // Відомості Верховної Ради.— 2001.— № 25-26. — Ст.131. Авдеев М. Определение степени тяжести телесных поврежде­ний // Соц. законность. — 1975. — № 7. Андреева Л. Спорные вопросы квалификации по совокупности преступлений // Сов. юстиция. — 1969. — № 3. Аниянц М.К. Ответственность за преступления против жизни. — М., 1964. – 212 с. Бажанов М.И. Уголовная ответственность за преступления про­тив личности. — К., 1977. — 43 с. Бажанов М.И. Уголовное право Украины. Общая часть: Конспект лекций. — Днепропетровск, 1992. — 168 с. Бородин С.В. Квалификация преступлений против жизни. — М., 1977. — 239 с. Бородин С.В. Квалификация убийства по действующему законо­дательству. — М., 1966. — 252 с. Гальперин И. Ответственность за изнасилование // Соц. закон­ность. — 1980. — № 5. Герцензон А.А. Квалификация преступлений. — М., 1947. — 96 с. Демидов Ю.А. Человек — объект уголовно-правовой охраны // Сов. государство и право. — 1972. — № 2. Дубовец П.А. Ответственность за телесные повреждения по совет­скому уголовному праву. — М., 1964. — 160 с. Жижиленко А.А., Оршанский Л.Г. Половые преступления. — М., 1927. — 168 с. Загородников Н.И. Преступления против жизни по советскому уголовному праву. — М., 1961. — 278 с. Загородников Н.И. Преступления против здоровья. — М., 1969. — 168 с. Зелинский А.Ф. Квалификация повторных преступлений. — Вол­гоград, 1976. — 56 с. Игнатов А. Квалификация умышленных убийств из хулиганских побуждений и с особой жестокостью // Сов. юстиция. — 1975. — № 18. Коржанский. Н.И. Квалификация преступлений против личности и собственности. — Волгоград, 1984. — 60 с. Коржанський М. Й. Кваліфікація злочинів.— К.: Юрінком Інтер, 1998. — 534 с. Коржанський М. Кримінально-правова охорона особи: вади і по­милки // Юридичний вісник України. — 1995. — № 12. Коржанський М.Й. Кваліфікація злочинів проти особи та влас­ності. — К., 1996. — 144 с.Кримінальне право і законодавство України. Частина Особлива. Курс лекцій / За ред. М.Й. Коржанського. — К.: Атіка, 2001. — 528 с. Кримінальне право України /За ред. П. Матишевського.— К.: Юрінком Інтер, 1997.— 396 с.Кримінальне право України. Загальна частина. Підруч. / За ред. проф. М.І. Бажанова, В.В. Сташиса, В.Я. Тація. — К.-Х.: Юрінком Інтер — Право, 2003. — 416 с.Кримінальне право України. Особлива частина. Підруч. / За ред. проф. М.І. Бажанова, В.В. Сташиса, В.Я. Тація. — К.-Х.: Юрінком Інтер — Право, 2003. — 476 с. Кудрявцев В.Н. Общая теория квалификации преступлений. — М., 1972.—352с. Люблинский П.И. Преступления в области половых отноше­ний. — Л., 1925.—202с. Навроцький В.О. Теоретичні проблеми кримінально-правової кваліфікації. — К.: Юрінком Інтер, 1999. — 344 с.Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України / За ред. С.С. Яценка. — К.: Юрінком Інтер, 2002. — 1048 с.Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України / За заг. ред. В.Г. Гончаренка. — К.: Юрінком Інтер, 2002. — 1076 с.Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 р. / За ред. М.І. Мірошника, М.І. Хавронюка. — К.: Каннон. — 2001. — 1104 с. Постанови Пленуму Верховного Суду України в кримінальних та цивільних справах // Бюлетень законодавства і юридичної практи­ки України. — К., 1995. — № 1. — 472 с. Практика судів України в кримінальних справах // Бюлетень законо­давства і юридичної практики України. — К., 1993. — № 4. — 352 с. Сидоров Б.В. Аффект, его уголовно-правовое и криминологиче­ское значение. — Казань, 1978. — 160 с. Сташис В.В., Бажанов М.И. Уголовно-правовая охрана лично­сти. — Харьков, 1978. — 220 с. Тарарухин С.А. Квалификация преступлений в судебной и след­ственной практике. — К., 1995. — 208 с. Шаргородский М.Д. Ответственность за преступления против личности. — Л., 1953. — 108 с. Шаргородский М.Д. Преступления против жизни и здоровья. — М., 1948.—510с. Яковлев А. Квалификация повторных преступлений // Сов. юс­тиция. — 1961. — № 8.^ 11. Ситуаційні завдання для практичних занять1. Під час бійки Огієнко вдарив Костюка ножем у ліву частину грудної клітки. Після операції Костюк у лікарні помер. Слідством встановлено, що завдане потерпілому ножем поранення проникло в грудночеревну порожнину на 5 см і проходило в 5-6 см від серця. Жоден з життєво важливих органів не ушкоджений. Проведення операції було викликане необхідністю з’ясувати стан грудночеревної порожнини. Смерть Костюка сталася внаслідок асфіксії, спричиненої післянаркозним блюванням. Чи є причинний зв’язок між смертю Костюка і діями Огієнка? Кваліфікуйте дії винного.2. З метою запобігання крадіжки фруктів на території дачної ділянки Хом’як повісив вздовж огорожі провід, через який пропустив електричний струм. Для забезпечення безпеки він зі всіх сторін повісив таблички “Увага! Електричний струм!”. Однак вважаючи, що провода не знаходяться під напругою, підлітки Лозенчук та Серов спробували проникнути в сад. В результаті дотику до проводу Сєров загинув. Кваліфікуйте дії винного.3. Ганіна було звинувачено в тому, що він вбив свою сусідку по квартирі Іткіну. На попередньому слідстві Ганін не заперечував факту вбивства, але заявив, що не може відповідати за свої дії, тому що хворий на хронічну душевну хворобу — епілепсію. Судопсихіатричною експертизою було встановлено, що Ганін, дійсно, страдає епілепсією, але під час вбивства не перебував в стані епілептичного припадку. Чи можна визнати Ганіна неосудним? Які критерії неосудності? Дайте кваліфікацію його дій.4. Житовський із своєю знайомою Петрук йшов вулицею, їх зупинили п’яні Малахов та Цинайкін, безпричинно пристали до них, зчинили сварку і почали бити Житовського. При цьому в руках Цинайкіна була пляшка з вином. Він намагався нею вдарити збитого з ніг Житовського. Побоїв зазнала й Петрук, що боронила Житовського. Останньому було заподіяно легкі тілесні ушкодження. Захищаючи себе і Петрук, Житовський складням ножем, якого мав при собі, поранив Малахова і Цинайкіна, спричинивши їм тілесні ушкодження, Житовський пішов у міліцію і здав ніж. Чи є у діях Житовського склад злочину, передбачений ст. 118 КК?5. Сторож магазину Богуцький ввечері повертався додому із зарядженою рушницею. Проходячи повз двір Покотило, він почув крик жінки, а коли підійшов ближче, побачив, що п’яний Мельник намагався побити Покотило. Щоб відвернути бійку, Богуцький /він був дружинником/ вирішив вистрелити вгору. Мельник, побачивши Богуцького, кинувся на нього і несподівано вдарив його ногою в живіт. Від удару Богуцький впав на землю, мимоволі натиснувши на спусковий курок рушниці. Стався постріл, яким Мельника було вбито. Чи є об’єктивна сторона вбивства в дії Богуцького? Якіцо так, то кваліфікуйте його дії.6. Яців пригостив горілкою душевнохворого Коломійця, який сп’янілій почав ганятися з лопатою за перехожими. Коли Коломієць наздогнав Прохорова, останній з метою оборони вдарив його дошкою по голові, в результаті було спричинено тяжкі тілесні ушкодження. Прохоров був притягнений до відповідальності за умисне нанесення тяжких тілесних ушкоджень (ч.1 ст. 121 КК України), у зв’язку з тим, що як зазначалося в обвинувальному висновку “він знав про хворобу Коломійця, а тому мав втікти, а не наносити удар по голові”. Прокурор приніс касаційне подання на вирок, відзначивши, що справа вирішена з суттєвим порушенням законодавства про необхідну оборону. Визначте, чи піддягає касаційне подання задоволенню. Дайте докладний, аргументова-ний висновок по справі. 7. Горячев, обурившись на слова дружини про те, що вона вийшла за нього заміж через помсту іншій людині, що він їй не потрібний й огидний, вхопив зі столу ножа і наніс їй чотири ножових поранення, одне – в груди, решту – в плече та руку. В машині швидкої допомоги, яку він сам викликав, потерпіла померла. На допитах Горячев пояснив, що зробив ці дії у відповідь на образливі слова дружини, що вбивати дружину не хотів, а намагався лише провчиш, бив у руку і плече, але дружина пручалася, робила різкі рухи й тому один з ударів дістався у груди. Які ознаки характеризують суб’єктивну сторону? Дайте аналіз суб’єктивної сторони скоєного Горячевим діяння. Кваліфікуйте дії винного.8. Шамшуров і Андреєв зустріли ввечері на вулиці Васюк, яка поверталась з роботи, і вирішили її зґвалтувати. Вони втягли її до порожньої квартири будинку, поклали на ліжко і почали роздягати, тримаючи за руки, ноги і затискаючи рота. Васюк вчинила опір, вирвала руку, кричала, витягла з куртки ножиці і вдарила ними Шамшурова. В цей час у двері квартири хтось постукав. Шамшуров і Андреєв, злякавшись, що їх можуть затримати, вистрибнули у вікно і втекли. Чи підлягають Шамшуров та Андрєєв кримінальній відповідальності?9. Ревнуючи дружину, Корнієнко вирядив з нею розправитись. У себе на квартирі він облив й окропом, що спричинило опіки 1-2 ступеня, після чого наніс численні удари гайковим ключем по голові. Від крику потерпілої прокинулись діти. Коли 15-річний Олег намагався умовити батька, той наніс йому кілька ударів тим же ключем по голові, заподіявши поранення, від яких Олег помер у лікарні. Не бажаючи мати свідка, Корнієнко ключем наніс також кілька ударів по голові Миколі, спричинивши тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння. Побачивши, що дружина ворухнулась, Корнієнко наніс їй ще три удари гайковим ключем. Потерпілій були спричинені середньої тяжкості тілесні ушкодження. Вважаючи всіх трьох убитими, Корнієнко викликав швидку допомогу, порізавши собі вену і симулюючи психічне захворювання. Кваліфікуйте дії Корнієнка.10. Кочегар Швидко через неприязні стосунки зштовхнув троюрідного брата Кизю в дренажний колодязь глибиною 18 м, де той утопився. Коли дружина загиблого через 3 дні прийшла до котельної спитати про свого чоловіка. Швидко вбив її мо