Міністерствоаграрної політики України
Петрівськийдержавний аграрний технікум
Використанняінноваційних методів навчання при вивченні теми “Вади розвитку ”
здисципліни
“Патологічнафізіологія та патологічна анатомія сільськогосподарських тварин”
Методичнарозробка
Петрівка2009
Укладачі: Олійник Володимир Христофорович- викладач ветеринарних дисциплін, “спеціаліст першої категорії”.
Коломієць ЮрійАнатолійович – викладач інформатики, “спеціаліст першої категорії”.
Рецензент: Стоянова Людмила Всеволодівна- викладач ветеринарних
дисциплін, “спеціаліст першої категорії”.
ПЕРЕДМОВА
Тема даноїметодичної розробки дуже актуальна.
Нині перед суспільством,освітянами стоїть завдання формування в молодих українців таких якостей, як:
n прагнення до навчаннявпродовж усього життя ;
n постійний пошук найкращихшляхів розв’язання життєвих проблем;
n готовність своєю фаховоюпрацею закласти підмурівок власного соціального успіху і зробити внесок угромадську державну справу.
На відміну відтрадиційної освітньої моделі, що базувалася на пріоритеті простого засвоєння івідтворення інформації, головною метою навчання в наш час стає всебічнийрозвиток особистості. Кожен з викладачів старається „втиснути” в головистудентів як найбільше навчального матеріалу, що часто призводить до перевтоми,природної протидії. Адже людський розум, за висловом Плутарха, неглек длярідини, а вогонь, який треба запалити.
Викладач повиненпам’ятати, що в душі студентів борються різні мотиви. Наприклад, намагатисяслухати пояснення і бажання тихенько обговорити з сусідом учорашній футбол,побачення, або просто помріяти. І завдання викладача – не примушувати вчитися,а заохочувати. Досягти цього можна лише вмілою організацією навчальногопроцесу.
Основою назаняттях повинно стати не екстенсивне завантаження студентів якомога більшимобсягом матеріалу, а інтенсивний розвиток його здібностей. Тому традиційнасистема навчання знаходиться в протиріччі з сучасними вимогами.
Метою написанняметодрозробки було показати, як впливають на рівень засвоєння знань сучасніметоди викладання. Так, при вивченні теми „Вади розвитку всільськогосподарських тварин” на різних етапах заняття використав елементитаких технологій як:
інтригуючеповідомлення з метою зацікавлення до теми;
використаннякомп’ютера;
демонстраціяфрагментів з документального фільму „Жизнь до рождения”;
використанняопор при поясненні;
тестовийконтроль з метою виявлення рівня засвоєння знань на занятті.
З уснихвідповідей студентів під час закріплення матеріалу, тестової перевірки видно,що використання інноваційних методів сприяє не тільки розвитку творчихздібностей, а і підвищенню пізнавального інтересу до дисципліни, кращомузасвоєнню матеріалу, формуванню цілісного світосприймання.
Основна частина
Cоціальні умови існуваннясучасної людини характеризуються швидким розвитком наукових знань і технічнихдосягнень. Відповідно до цього спеціаліст в будь – якій галузі повинен бутивідкритим до сприйняття інновацій, мати значний рівень самостійності.Традиційна система навчання знаходиться в протиріччі з сучасними вимогами довипускника.
Одне з такихпротиріч полягає в тому, що студенти перевантажені великим обсягом навчальної інформації,що не дозволяє усвідомити її значення як для життя, так і для обраного фаху,втрачається особистість студента, так як в ньому вбачається тількирепродуктивний механізм щодо відтворення поданої під час занять інформації.
Ефективномувирішенню зазначених проблем, на мій погляд, сприятиме використанняінноваційних технологій. Використання їх елементів на різних етапах аудиторногозаняття сприяє не тільки розвитку творчих здібностей, підвищенню пізнавальногоінтересу до теми, що вивчається, а й кращому засвоєнню навчального матеріалу, формуванняцілісного світосприймання.
Не дивно, що длятого, щоб студенти краще вчилися, необхідно зацікавити.
На своїх заняттяхстараюся робити все, щоб показати студентам, що мій предмет цікавий,захоплюючий, але для цього треба бути уважним, зібраним, спостережливим. Але іне секрет, що зміст навчального матеріалу з патофізіології тварин не може бутизавжди цікавим. І тут на допомогу приходять різні прийоми та методи. Так, зметою зацікавлення до теми, зразу ж після дзвоника розповідаю інтригуючийматеріал ( 4 січня 1950 року в одній із московських лікарень у КатериниКривошляпової проходили важкі пологи. Довелося зробити кесарів розтин. Лікар,побачивши новонароджених, ледве стримала крик жаху. Мати, побачивши своїх дітей,два роки провела в психіатричній лікарні в стані важкої дипресії. Студенти,затаївши подих, уважно слухають, а що ж далі? Отже, уже з перших хвилин заняттявони включилися в роботу. Такою інтригуючою розповіддю зацікавлюю до вивченняданої теми і тільки після цього вітаюся, оголошую тему заняття, план роботи. Вміннякількома реченнями заінтригувати, зацікавити студентів до роботи слідвіднести до сучасних технологій навчання.
Для підтримкиінтересу, уваги до нового матеріалу важливо зберегти в собі інтерес до того,.що розповідаю. Лекцію потрібно давати емоційно, а не монолітно, переживатиразом з групою про те, про що розповідаю. Тоді студенти почнуть відчувати всловах викладача привабливу щирість, яка допомагає зрозуміти найскладніші азинауки. Не дивно, що емоційність викладання є однією з вимог сучасної дидактики.Викладач повинен знати, що не варто захоплюватися лише своїми знаннями, більшеприділяти уваги думкам і почуттям студентів. Лекція – це не „сольний номер”викладача, а дружня бесіда, ефективність якої залежить від його майстерності,вміння спілкуватися, здатності до діалогу. Потрібно постаратися створити такіумови для студентів, щоб вони зрозуміли, що без уміння думати, обговорювати,чути і бачити, їм не відчути своєї успішності, інтелектуальної спроможності.Отже, збудити інтерес до теми, до предмета ще замало, його треба розвинути,підтримати і зробити стійким. А це можна досягти використовуючи сучасніметоди навчання та інноваційні технології у навчальному процесі.
Дуже часто можнапобачити таку картину, коли студент відповідає, а потім зупиняється, тому щозабув. І варто викладачеві підказати слово, або просто жест, як студент зновувідповідає. Виходить, що студент зупинився при відповіді на „слизькому місці”,і якщо на таких місцях поставити маяки, опори то студент будевідповідати красиво, змістовно, не думаючи, а що ж далі. Опорний конспектповинен бути простим як для запам’ятовування, так і відтворення. Студенти повинні осмислити, що вивчити абоскласти таку “картинку” легко і вони зохотою будуть працювати з конспектом.
При вивченні теми„ Вади розвитку “ студентам необхідно прослухати великий обсяг матеріалу, щобзнайти необхідну інформацію для занесення в конспект, засвоїти велику кількістьнових термінів (акранія, ацефалія, акардія, анорхізм, гіпогенезія, полідактилія,полімастія, циклопія, атрезія, монорхізм, анорхізм, стернопаги і ін). Несекрет, що велика кількість студентів навіть не вміють працювати належним чиномз літературою і переписують та вивчають усе підряд, що дуже важко тамалоефективно. Тому при поданні лекції стараюся так викласти матеріал, щобстуденти вже на занятті засвоїли певну термінологію, назву хвороби, ознаки. Дляцього використовую опорний конспект, адже поєднання слова викладача з опорнимсигналом, схемою чи таблицею уже під час первинного сприйняття теми забезпечуєлогічну обробку, встановлення зв’язків між раніше вивченим матеріалом,побаченими деякими вадами розвитку тварин вдома, в господарстві, наветеринарній клініці. Використання опор сприяє формуванню в уяві асоціацій ізсигналами, що збуджують і спрямовують на себе діяльність. Отже, при викладенніданої теми, інновація представлена опорним конспектом, схемою. Опорнийконспект, схема, таблиця – це засоби, які є вершками найнеобхіднішоїінформації, що дає змогу вибудувати систему деякого блоку змісту, полегшуючирозуміння його структури, і сприяючи логічному впорядкуванню засвоєногоматеріалу.
Використанняопорних схем, а також конструювання їх з студентами на різних етапах заняттяформують у них уміння та навички узагальнення та систематизації знань, сприяютьміцному і швидкому запам’ятовуванню нового матеріалу, розвивають логічнемислення. Використання опор є важливим етапом роботи викладача в напряміактивізації мислення студентів і організації самостійної роботи.
Опорні схеми немають строго визначених вимог щодо форми їх подачі. Отже, тут відкриваєтьсяшироке поле творчої діяльності як для викладача, так і студентів. Післявикладення матеріалу з питання “множинні вади розвитку у тварин” пропоную студентамзробити опору. В більшості студенти зробили так:
а) поодиноківади розвиткуакардія амелія
/>
/>
гіпергенезія
/>
багатососковість полідактелія полікардія злиття парних органів
/>
циклопія підковоподібна нирка
переміщення
органів гермофродитаморфус глобус
/>/>/>
б) множиннівиродливостікраніопаги стернопаги
/>
/>
При такомупідході до вивчення діє принцип:
Те, що я чую, язабуваю.
Те, що я бачу йчую,
Я трохи пам’ятаю,
Те, що я чую,бачу, обговорюю й роблю – я набуваю знань і навичок.
Я вважаю, щовикористання опорних схем при вивченні багатьох тем предмету є одним зефективних засобів організації самостійної пізнавальної діяльності студентів.
Одним із важливихчинників інтенсифікації навчального процесу є використання сучасних технічнихзасобів, передусім комп‘ютера. Комп’ютер – багатофункціональна машина. Йогодидактичні можливості дають можливість підвищити інтерес і загальну мотиваціюдо навчання. Підвищується якість навчання, забезпечується наочність, адже студентибачать кольорові зображення тварин з хворобами даної теми, бачать особливостібудови і процеси життєдіяльності тварин, краще засвоюють термінологію, але, нажаль, комп’ютер використовується ще епізодично, так як не достатньо розробленаметодика поєднання традиційної та інформаційної технологій. Комп’ютер можнавикористати лише при вивченні окремих питань.
А з якимзадоволенням переглядають документальні кадри з фільму „Жизнь до рождения” !
Потік інформаціїданої теми дуже великий, тому проводжу закріплення після вивчення кожногопитання ставлячи запитання ( чому?, як Ви думаєте…?, доведіть і ін.)
1. Якавідмінність вад розвитку від каліцтва?
2. Втрата ока –це вада чи каліцтво?
3. Вивих кінцівкипри пологах — це …
4. Наведіть своїприклади каліцтва ( збитий ріг, відкушене вухо …)
Під час закріпленнявикористав також матеріали з медичної літератури Було прочитано коротенькізамітки з преси ( Людина – рогоносець, Жінка – свиня, Баранячий ріг, Голова–паразит, Тіло –паразит, Маша і Даша, Сіамські близнюки). Студенти не тількивизначали де вади, а де каліцтво, але і між ними розгорнулася гостра дискусія активністьбула висока. Кожен з виступаючих доводив свою правоту і точку зору.
Закріпленняпроводилось різними традиційними і інноваційними методами. Це закріпленняшляхом запитань-відповідей, робота з комп’ютером, з макропрепаратами, сухимипрепаратами, а також тестова перевірка знань. Тестування – це методпедагогічної діагностики. Моєю метою, проводячи тестування, було встановитирівень засвоєння даної теми на занятті. При складанні застосував тестовізавдання:
закритої форми;
відкритої форми;
на відповідність.
Тестові завданнязакритої форми з альтернативним вибором – це вибір однієї з двох відповідей.Найчастіше у формі відповіді „так –ні”. Наприклад: чи правильне твердження, щоацефалія – відсутність мозку у новонародженого?
Тестові завданнявідкритої форми являють собою сукупність завдань з вільно конструйованоювідповіддю. У таких завданнях на відповіді не накладаються ніякі обмеження.
Тестові завданняна відповідність – це сукупність завдань, в яких пропонується відновитивідповідність між елементами двох стовпчиків, одним з яких є стовпчиквідповідей. Стовпчик, з якого вибираються відповіді, найчастіше довший, ніжперший список, щоб зменшити вірогідність випадкового угадування.
Наприклад:
1. Гіпогенезія а) в одного індивідумає чоловічі і
жіночі статевіоргани
2. Персистування б)недорозвинення органів, або частин тіла
3. Монорхізм в) злиттядвох очей в одне око
4. Краніопат г) пригіперфункції гіпофіза у тварин
спричиняє великий ріст
5. Гігантизм д) збереженнятих частин тіла, які на момент
народження зникають
6. Циклопія е) близнюки,з’єднані головою
7. Гермафродит є)відсутність сім’яника при народжені
ж) народженняплоду без кінцівок
Із відповідейстудентів під час закріплення, а також тестової перевірки було встановлено, щостуденти дану тему засвоїли добре.
Висновок
Хочу сказати, щолекція мала виховний характер. Звернено увагу студентів на те, що виродливість ще до кінцяне вивчена як у тварин, так і у людей. Головною причиною катастроф тіла єнегативний вплив навколишнього середовища, ліків. А це в свою чергу наноситьекономічні збитки господарствам. Для людей однією з причин виродливості є діяалкоголю і наркотичних речовин. Тому, як майбутнім спеціалістам, потрібнограмотно використовувати ліки, бережно відноситися до навколишнього середовища,гуманно відноситись до хворих тварин, вести розумний спосіб життя.
РЕЦЕНЗІЯ
На методичнурозробку „Використання інноваційних методів навчання при вивченні теми “Вадирозвитку” з дисципліни ”Патологічна фізіологія та патологічна анатоміясільськогосподарських тварин”, виконану викладачем ветеринарних дисциплін “спеціалістом першоїкатегорії”Олійником Володимиром Христофоровичем.
Методична розробканаписана на актуальну тему, адже світ останнім часом невпізнанно змінився.Інноваційний шлях розвитку суспільства можливо забезпечити, лише сформувавшипокоління людей, які мислять і діють по – інноваційному. Проводячи заняття зданої теми, викладач використав елементи традиційних і нетрадиційних методівнавчання, які розкрив в методичній розробці.
Тема заняттявідповідає навчальній програмі. Матеріалом для написання роботи був особистийдосвід викладача, а також літературні дані. Послідовність викладання інформаціївідповідає змісту теми.
Дана методичнарозробка заслуговує уваги і рекомендована для використання в роботі викладачів.
Використана література
1. Волков НП Педагогіка. – К.: ВЦ „Академія”, 2001 – 576с.
2. МашбицЕ.И. Психолого–педагогические проблемы компьютеризации обучения (Пед. наука –реформа школы) – М.: Педагогика, 1988 –192с.
3. НіколаєнкоС. Тези доповіді на підсумковій колегії МОН України 17 серпня 2006року.
4. Освіта. Технікуми. Коледжі. 2 (18)2007
5. Освіта. Технікуми, коледжі. 3 (17) 2007
6. Освітні технології / За ред О. М. Пєхоти. Навчально–методичний
посібник. – К.: А. С. К. 2002 –255с.
7. ПротесенняТ. П. Патологічна фізіологія і патологічна анатомія –К.: 1962.