Склад крові. Кров (sanguis) складається з плазми й форменних елементів (кліток крові). Плазма складає 55-60% від загального об’єму крові, інші 40-50% – відводиться на форменні елементи. Це еритроцити – червоні кров’яні тільця, лейкоцити – білі кров’яні клітинки й тромбоцити – кров’яні пластинки. Кров складає приблизно 7% від загальної ваги тіла. При вазі в 70 кг її об’єм дорівнює 5-5,5 л.
Плазма крові є міжклітинною речовиною, що має рідку консистенцію. На 90-93% вона складається з води, близько 6,6-8,5% приходиться на частку білкових речовин, інші 1,5-3,5% складають різні органічні і неорганічні з’єднання.
Еритроцити – це високоспеціалізовані клітини, призначені для переносу газоподібних речовин (кисню й вуглекислоти).
У мазку еритроцити мають своєрідну форму – двояковгнутих дисків; ядро в них відсутнє. При русі по капілярах вони легко деформуються. Діаметр еритроцитів коливається від 7,2 до 8,5 мкм. В середині еритроцитів утримується гемоглобін – дихальний пігмент, який являє собою складний білок. За допомогою гемоглобіну здійснюється перенос кисню й вуглекислоти.
У 1 мм3 крові утримується 5-5,5 млн. еритроцитів (у чоловіків) й 4,5-5 млн. (у жінок). У переносі газоподібних продуктів велике значення надається розмірам поверхні еритроцитів. Відомо, що поверхня одного еритроцита складає 125 мкм2. Отже, загальна поверхня еритроцитів, що циркулюють у крові, буде дорівнює приблизно 3500 м2.
У дорослої людини еритроцити виробляються в червоному кістковому мозку й надходять у загальне судинне русло. Тривалість життя еритроцитів у середньому складає 2-3 місяця. Є дані, згідно яким в організмі щодня руйнується приблизно 1/100 частина всіх еритроцитів. Розпад віджилих еритроцитів відбувається переважно в селезінці.
Лейкоцити – це різнорідна по своїм морфологічним й функціональним властивостям група кліток крові. Розрізняють зернисті й незернисті лейкоцити. До зернистих лейкоцитів відносять: нейтрофільні, еозинофільні й базофільні лейкоцити, а до незернистих – лімфоцити й моноцити.
У дорослої людини в 1 мм3 крові нараховується 6000-8000 лейкоцитів. Однак кількість їх непостійна й може мінятися в залежності від стану організму. Нейтрофільні лейкоцити (або нейтрофіли) складають 65-75%, еозинофіли 2-5%, базофіли 0,5~1%, лімфоцити 20-30%, моноцити 6-8%.
Зернисті лейкоцити утворяться в червоному кістковому мозку, а незернисті – у лімфатичних вузлах, вилочковій залозі, мигдалинах й фолікулах. Термін життя лейкоцитів у середньому складає кілька місяців, хоча окремі лімфоцити живуть всього 2-3 дня.
На відміну від еритроцитів лейкоцити мають ядро. Розмір їх коливається від 7 до 11 мкм. Вони здатні активно переміщатися завдяки амебоїдним рухам. У лейкоцитах утримується велика кількість ферментів, здатних розщеплювати різні речовини. На цій властивості лейкоцитів заснована їхня роль у захисті організму від мікробів й сторонніх речовин.
Тромбоцити (кров’яні пластинки) – дрібні тільця різної форми, розміром 2-3 мкм. Вони відіграють важливу роль при згортанні крові. У 1 мм3 крові їх утримується від 200 000 до 300 000. Тривалість життя тромбоцитів 5-8 днів.
Основні функція крові:
– функція газообміну, переносить кисень і поживні речовини до органів і тканин і виводить вуглекислий газ і продукти обміну;
– бере участь у терморегуляції;
– захисна функція (фагоцитарна);
– бере участь у гомеостазі – підтримка сталість внутрішнього середовища організму;
– регуляторна.
Згортання крові
При будь-якому ушкодженні кровоносної системи відкривається внутрішня або зовнішня кровотеча. Велика втрата крові дуже небезпечна. Людина може без особливої шкоди для себе втратити до 15% крові, але перевищення цього порога часто приводить до смерті. Повільна тривала кровотеча веде до анемії, а стрімка втрата крові викликає шок, при якому тиск падає так низько, що кров перестає надходити в серце.
В організмі є особлива система, що не допускає надлишкової втрати крові. Це механізм згортання. Кістковий мозок виробляє особливі клітки – тромбоцити, що по величині навіть менше еритроцитів. При найменшому ушкодженні кровоносної судини тромбоцити спрямовуються до прориву і приклеюються до його стінок і один до друга утворити пробку.
Склеюючи, тромбоцити – як, утім, і сама ушкоджена тканина – виділяють речовини, що запускають механізм згортання. Вони також виділяють гормон серотин, що стимулює стиск кровоносних судин, тим самим зменшуючи кровоток.
Злиплі тромбоцити спонукують фібриноген – один з розчинених у плазмі білків – до утворення ниток нерозчинного білка фібрину, і кров згортається.
Фібріонові нитки обплітають підвалина мережею клітки крові, утворити полутверду масу. Потім ця мережа стискується, виділяючи ясно-жовту рідину або сироватку, і утворить твердий згусток. Загальний обсяг крові відновиться через кілька годин після зупинки кровотечі в міру усмоктування води з тканин, але для відновлення кліток крові знадобиться кілька тижнів.
Бесплатно скачать реферат “Резус фактор крові” в полном объеме