Лексико-семантичне поле "місто" за романом Люко Дашвар "Рай. Центр"

Миколаївський національний університет імені В.О. Сухомлинського
Факультет філології та журналістики
Кафедра загального та прикладного мовознавства
Курсова робота
Лексико-семантичне поле«місто» за романом
Люко Дашвар «Рай.Центр»
Спеціальності «Прикладна лінгвістика»
студентки 321групи
Скабари Анни
Науковий керівник:викладач кафедри
загального та прикладногомовознавства
Мікрюкова К.О.
Миколаїв — 2011

Зміст
Вступ
Розділ 1. Дослідження лексики за полями якзагальнолінгвістична проблема
1.1 Дослідження лексико-семантичногополя у лінгвістиці
1.2 Структура лексико-семантичного поля
Розділ 2. Біографія письменниці Люко Дашвар
2.1 Життя та творчий шлях ЛюкоДашвар
2.2 Роман «Рай. Центр» — знаковий твір сучасноїукраїнської літератури
Розділ 3. Мовні засоби презентації лексико-семантичногополя «місто» у романі «Рай. центр» люко дашвар
3.1 Структура лексико-семантичного поля «місто» уромані «Рай. Центр» Люко Дашвар
3.2 Лексико-семантичний варіантиЛСП «місто» у романі «Рай. Центр»
Висновок
Список скорочень
Список використаної літератури
Вступ
Проблеми системної організації лексичного складу,семантики стали об’єктом дослідження у працях вітчизняних — О.О. Потебні, В.С. Ващенка,Л.А. Лисиченко, В.М. Русанівського, О.О. Тараненка, М.П. Кочергана, О.Д. Огуя, С.П.Денисової, А.М. Шамоти та ін. — і зарубіжних мовознавців — Й. Тріра, В. Порцига,Л. Вайсгербера, Є. Куриловича, О.І. Смирницького, Ю.Д. Апресяна, С.Г. Бережана,В.Г. Гака, В.А. Звегінцева, Г.А. Уфімцевої, Ю.М. Караулова, Д.М. Шмельова, Л.М.Васильєва, Й.А. Стерніна, Г.С. Щура, Л.О. Новикова, М.В. Нікітіна, О.Г. Скворцова,А. Шаффа, В. Дорошевського, А. Вежбицької, С.Г. Шафікова та ін. [1; 125].
Розвиток лінгвістичної науки супроводжується інтенсивнимпошуком теоретичних основ дослідження лексико-семантичного рівня, встановлення йогосистемно-структурних елементів, відношень між ними. Велика кількість одиниць, представляютьу лексичному складі української мови різноманітні сторони дійсності, зумовлює наявністьрізних за обсягом лексико-семантичних утворень, докладний та всебічний аналіз якихвизначає одне із завдань сучасної мовознавчої науки [2; 14].
Актуальність теми дослідження зумовлює той фактор, що сучасні завдання української лінгвістики визначаютьпотребу комплексного дослідження семантичної структури ЛСП «місто» у романіЛюко Дашвар «Рай. Центр». Це сприятиме поглибленому вивченню ідіостилюписьменника.
Об’єктом курсової є мова роману Люко Дашвар „Рай. Центр”.
Предметом курсової є мовні засоби презентації семантичного поля «місто».В умовах розвитку суспільства зростає роль міста як економічного, культурного, соціальногоцентру. Зростає і увага сучасних українських письменників до міського середовищаяк до форми організації суспільства, що впливає на формування та вираження психологіїлюдини в ньому.
Мета курсової — розкрити лексико-семантичні особливості мовних засобівпрезентації семантичного поля «місто» в романі Люко Дашвар «Рай.Центр».
Досягнення поставленоїмети реалізовано шляхом вирішення таких основних завдань:
1) з’ясувати погляди мовознавців на поле як лінгвістичнеявище;
2) уточнити зміст поняття «місто»;
3) визначити структуру лексико-семантичного поля«місто»;
4) встановити особливості лексичних одиниць, що моделюютьполе «місто»;
5) проаналізувати роль лексико-семантичного поля«місто» в романі «Рай. Центр» Люко Дашвар.
Методи дослідження.В роботі застосовано переважно описові методи дослідження, орієнтовані на виявленняестетико-змістових функцій мовних одиниць у художньому тексті. Прийоми семно-компонентногоаналізу дають змогу виявити семантичну структуру одиниць лексико-семантичного полямісто. Дослідження мови творів письменника потребує виходу за межі лінгвістичнихметодів, зокрема використання квантитативного методу — для визначення обсягу семантичнихкомпонентів одиниць поля, спільних з ядром. Метод лексико-семантичної сполучуваностівикористано для аналізу значень слів на позначення поля «місто».
Теоретичне значення курсової. Робота має значення для аналізу мовноїкартини світу українців, поглибленого розуміння семантичного потенціалу лексичниходиниць, інтерпретації індивідуально-авторського стилю Люко Дашвар.
Практичне значення. Основні положення дослідження знайдуть застосування у процесі викладаннякурсів історії української літературної мови, стилістики, лексикології, культуриукраїнської мови, діалектології, фольклору.
Матеріалом дослідженнястала картотека, створена на основі вибірки із роману «Рай. Центр» ЛюкоДашвар, що становить 10 позицій ядерної зони та 90 позицій периферійної. Матеріалдля роботи добирався зі статей відомих мовознавців, лексикографічних праць, у якихнайповніше представлено багатство сучасної української мови: «Великий тлумачнийсловник сучасної української мови», Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика: термінологічнаенциклопедія, «Большой энциклопедический словарь», «Большой толковыйсоциологический словарь» (Collins). Том 1.
Структура курсової:робота складається зі вступу, трьох основних частин, висновку.
У вступі розкриваємо актуальність, мету, об’єктта предмет нашого дослідження. Висвітлюємо теоретичне та практичне значення роботи.
У першому розділі «Дослідження лексики заполями як загально лінгвістична проблема» висвітлюємо поняття лексико-семантичнеполе, лексико-семантична група, лексико-семантичний варіант, ядро, периферія.
У другому розділі «Біографія письменниці ЛюкоДашвар» розкриваємо життєвий та творчий шлях письменниці, аналізуємо стильнаписання та індивідуальність письменниці. Розкриваємо зміст та актуальність проблем,порушених у романі «Рай. Центр».
У третьому розділі «Мовні засоби презентаціїлексико — семантичного поля „місто“ за романом „Рай. Центр“Люко Дашвар» розкриваємо структуру ЛСП; встановлюємо особливості лексичниходиниць, що моделюють поле «місто»; аналізуємо роль лексико-семантичногополя «місто» в романі «Рай. Центр» Люко Дашвар.
Висновки подають науковіта практичні результати нашого дослідження, отримані в процесі виконання роботи,формулюють рекомендації щодо наукового та практичного використання здобутих результатів.В кінці подається список літератури (28 джерел). Загальний обсяг курсової роботи- 32 сторінки.
Розділ 1. Дослідження лексики заполями як загальнолінгвістична проблема
 1.1 Дослідження лексико-семантичного поляу лінгвістиці
Поле як лінгвістичне явище перебуває в центрі увагимовознавців протягом останніх десятиліть. Існують різні визначення цього терміна.
Поняття ЛСП розроблене Е. Оксааром і О. Духачеком,хоча термін «поле» ввели до обігу семасіології німецькі мовознавці Г.Іпсен і Й. Трір, а семантичне поле описав Л. Вейсгербер [11; 327]. Перше визначеннятерміна «семантичне поле» як сукупності лексем, що мають інтегральне значення,належить Г. Іпсену.
Інакше розглядає «семантичне поле» В.Порціг. Ним на перший план висунуті слова як самостійні мовні одиниці та основнізв’язки їх значень, що виявляються у словосполученнях та словах. В. Порціг намагавсявиявити зв’язки, що закладені в самих значеннях слів (наприклад, «цілувати»пов’язано з «губи», «хватати» пов’язано з «рука»).«Його поля — прості співвідношення, які складаються з дієслова та суб’єктачи об’єкта або прикметника і іменника» [1; 192]. При цьому домінуючими є слова,здатні виражати ознаки та виконувати предикативну функцію, тобто дієслова та прикметники.Отже, тільки дієслово та прикметник може бути ядерним елементом «семантичногополя». Саме ж поле включає в себе ті мовні елементи, що сполучаються з ядерним.Таким чином, «семантичне поле» Порціга ґрунтується на валентних властивостяхслів та є синтагматичним утворенням, на відміну від парадигматичних полів Тріра[13; 39-52].
Варта уваги думка Ф. Жилка, який визначав семантичнеполе як складну функціональну системно — структурну одиницю лексично — семантичногорівня. Він наголошував на тому, що об’єднання слів у лексико — семантичне поле можливелише за наявності спільних значеннєвих сем, що забезпечують семантико — смисловізв’язки в межах утвореної одиниці [8; 25].
О. Селіванова розглядає лексико — семантичне полеяк парадигмальне об’єднання певної частини мови за спільністю інтегрального компонентазначення. Вона зазначає, що лексико — семантичне поле має свій центр, котрий включаєнайбільш уживані слова з яскравим інтегральним компонентом, та периферію, яка міститьслова менш частотні за вживанням, стилістично забарвленні [22; 282].
Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінівза редакцією С. Єрмоленко узагальнює та систематизує думки Г. Іпсена, В. Порцига,І. Штерна щодо сутності поняття «поле», визначаючи його як сукупністьмовних одиниць, переважно лексичних, об’єднаних спільністю змісту, одним поняттям,функціональною подібністю позначуваних явищ [Українська мова 2001: 131].
У сучасній лінгвістиці лексико-семантичне поле- це семантико-парадигматичне утворення, що має певну автономність і специфічніознаки організації: спільну нетривіальну частину у тлумаченні, ядерно-периферійнуструктуру, існування зон семантичного переходу [2; 78; 9; 58]. Їхня будова повторюєпринципову будову багатозначних слів (Ю. Апресян, М. Нікітін). Найбільшим парадигматичнимоб’єднанням є лексико-семантичне поле — це сукупність лексичних одиниць,що об’єднані спільністю змісту (іноді й спільністю формальних показників) та відображаютьпоняттєву, предметну або функціональну подібність позначуваних явищ. Це слова, пов’язаніз одним і тим самим фрагментом дійсності. Так, скажімо, в лексико-семантичній системібудь-якої мови можна виділити поле руху (переміщення), поле часу (темпоральне),поле погоди (метеорологічне), поле розумової діяльності (мислення), поле почуттівтощо. Лексико-семантичні поля є відносно автономними, бо пов’язані між собою, щозасвідчується багатозначними словами, які різними своїми значеннями входять до різнихполів [7; 26-30].
О. Селіванова розглядає лексико-семантичне полеяк парадигматичне об’єднання лексичних одиниць певної частини мови за спільністюінтегрального компонента значення (архісеми). Вона вважає, що складники лексико- семантичного поля відображають понятійну, предметну або функціональну подібністьпозначених ними явищ, що є дискусійним і залежить від методології дослідження [22;565].
На думку Ярцевої лексико — семантичне поле — цесукупність мовних одиниць, об’єднаних спільністю змісту (іноді навіть спільністюформальних показників), які відображають понятійне, предметне чи функціональнийзбіг позначених явищ [3; 380].
Головними властивостями лексико — семантичногополя, на думку І. Кобозєвої, є такі:
1) наявність семантичних відношень між складниками;
2) системний характер цих відношень;
3) взаємна залежність і взаємна детермінованістьлексичних одиниць;
4) відносна автономність поля;
5) безперервність позначення у смисловому просторі;
6) взаємозв’язок полів у лексичній системі. ЛСПмає центр та периферію. До центру входять найуживаніші слова з яскравим інтегральнимзначенням, периферія характеризується значно меншою частотністю вживання, стилістичноюзабарвленістю значення.
Отже, лексико-семантичні поля характеризуютьсязв’язком слів або їх окремих значень, системним характером цих зв’язків, що забезпечуєбезперервність смислового простору. Кожне поле — це своєрідна мозаїка слів, де кожнеокреме слово має певне місце в лексико-семантичному просторі. Ця мозаїка не збігаєтьсяв різ них мовах, бо кожна мова по-своєму членує об’єктив ний світ. Національна специфікалексико-семантичних полів виявляється в кількості наявних у полі слів і в характеріопозиції між компонентами поля [10; 109].
1.2 Структура лексико-семантичного поля
У структурі лексико — семантичного поля лінгвістивиділяють такі частини:
1) ядро поля, що представлене родовою семою — компонентом,навколо якого розгортається поле. Оскільки ядро є лексичним вираженням смислів,або семантичних ознак, воно може замінити кожен із членів парадигми, будучи представникомусієї парадигми;
2) центр поля складається з одиниць, які маютьінтегральне, загальне з ядром і між собою, значення;
3) периферія поля складається з одиниць, що є найвіддаленішимиза своїм значенням від ядра. Вони деталізують та конкретизують основне значенняполя. Зазвичай периферійні елементи перебувають у зв’язку з іншими семантичнимиполями утворюючи при цьому лексико — семантичну цільність мовної системи;
4) фрагменти поля є вертикальною ядерною і центро-периферійною структурою, яка за своєю семантикою утворює окрему гіпер- гіпонімічнуструктуру різнотипного складу [11; 59].
Будь-яке лексико-семантичне поле має ядро, до складуякого входять назва (ім’я) поля, тісно пов’язане з нею видове ім’я, синоніми тародове ім’я, а також антоніми. На периферії поля знаходяться слова, семеми якихперетинаються з ядерними словами за окремими семами [2; 94].
В якості ядерної лексеми або групи лексем на рольімені поля можна обрати будь-яку лексему, що цікавить дослідника, проте, результатианалізу можуть бути обмеженими, якщо лексема підібрана невдало, якщо вона не володієвластивостями притягувати велику кількість лексем. Приналежність до ядра чи периферіїпрямо залежить від семантики слів, що визначає їх зміст та місце в лексико-семантичномуполі.
Між ядром та периферієювідбувається розподіл функцій поля: одна частина функцій переходить на ядро, а інша- на периферію. Між ядерною та периферійною зонами відсутня чітка межа. Складовіелементи поля можуть належати до ядра одного поля, і одночасно бути на периферіїіншого поля [3; 38]. Периферія поля складена з одиниць, що є найвіддаленішими засвоїм значенням від ядра. Вони деталізують та конкретизують основне значення поля.Багатоповерховий будинок — це важливий елемент міської інфраструктури. Хоча у дефініціїне вказано на належність цього поняття саме міському середовищу: багатоповерхівка- багатоповерховий будинок [7; 53]; багатоповерховий — який має кілька(багато) поверхів [7; 53].
Польовий принцип організації системи мови свідчитьпро обов’язкову наявність периферії у кожному полі. Жодне мовне явище не може складатисялише з ядра, оскільки периферія є таким же повноправним елементом лексичного значення,як і ядро [3; 38].
Як одне з найактуальніших питань у лексичній семантиціО. Антомонов розглядає структуру лексико-семантичного поля. Вiн називає фактором,що об’єднує погляди дослідників, розуміння лексико-семантичного поля як структури,що має ядро і периферію [1; 187-193].
М. Жгенти зазначає, що семантична впорядкованістьсловесного поля зумовлена семантичною ознакою — словесним значенням одиниць, щовходять до його складу. Дослідник пропонує методику «семантичних ознак»,що дозволяє порівнювати структурно-семантичні організації полів різних мов [11;12 — 14].
Традиційно дослідження лексики в аспекті польовоїорганізації здійснюється у двох напрямах:
1) ономасіологічному (від поняття);
2) семасіологічному (від слова).
Ю. Караулов вважає, що домінантним є інший підхід.Визначає лексико-семантичне поле як групу слів однієї частини мови, що мають доситьтісний смисловий зв’язок [9; ст.57].
Семантичний простір по-різному членується в мовах,кількість клітин у межах лексико-семантичного поля не збігається, а тому й не збігаютьсязначення слів-відповідників. У ядрі містяться найважливіші слова, вони пов’язаніміж собою сильними семантичними відношеннями й утворюють синонімічні, антонімічніі родо-видові групи. На периферії містяться функціонально менш важливі слова, що,як правило, належать і до іншого лексико-семантичного поля. У межах лексико-семантичногополя виділяють лексико-семантичні групи [5; 49].
Так, скажімо, в темпоральному лексико-семантичномуполі виокремлюють:
1) назви неточних часових відрізків (час, пора,період, епоха, ера то що);
2) назви точних часових відрізків (секунда, хвилина, година, доба, тиждень, місяць, рік, століття тощо);
3) назви пір року (весна, літо, осінь, зима);
4) назви частин доби (ранок, південь, вечір, ніч);
5) назви місяців (січень, лютий і т.д.);
6) назви днів тижня (понеділок, вівторок іт.д.) [10; 398-399].
У середині лексико-семантичних груп виділяють щетісніше пов’язані семантичні об’єднання (їх називають лексико-семантичними категоріями)- синоніми, антоніми, конверсиви, гіпоніми. Синоніми — слова однієї й тієї ж частинимови, значення яких повністю чи частково збігаються. Синонімія відображає в мовівластивості об’єктивного світу, через що є лінгвістичною універсалією. У мовознавствііснує декілька підходів до вивчення синонімії. Одні дослідники акцентують на тотожностіабо подібності значень, інші — на їх повній чи частко вій взаємозамінності в тексті,треті — на їх оцінно-стилістичній характеристиці [3; 93].
Кузнєцов А.М. запропонувавтакі неформальні критерії виділення ядра та периферії поля:
1) Слова, що відносяться до ядра, як правило, простіза своєю морфологічною структурою.
2) Ядерні лексеми володіють більш широкою комбінаторністю,що доведено рядом статистичних досліджень.
3) Ядерні лексеми є більш психологічно значимими.
4) Слова-запозичення, зазвичай, відносяться допериферії, а не до центру.
5) Семантика ядерних слів є, як правило, ширшою,ніж семантика периферійних лексем [11; 77].
Семантичне поле характеризується такими основнимивластивостями:
1) наявністю семантичних відношень (кореляцій)між складовими його словами;
2) системним характером цих відношень;
3) взаємозалежністю та взаємообумовленістю лексичниходиниць;
4) відносною автономністю поля;
5) безперервністю позначення його смислового простору;
6) взаємозв’язком семантичних полів у межах всієїлексичної системи [11; 62].
Іноді лінгвісти, крім ядра, виділяють також центр(Кузнєцова 1981). Ядром називають «центр центру», тоді як центр і ядроразом протиставляють периферії [10; 40]. Розмежування між центром і ядром у нашійроботі не проводилось, оскільки обидва слова розглядались як синоніми, при цьомуперевага надавалась терміну «ядро».
Отже, лексико-семантичне поле складається з ядра,ядерної та периферійної зони. Поле має певні властивості та розвивається в двохнапрямках, може мати синонімію чи антонімію в середині своєї структури серед лексемна позначення лексико-семантичного поля.
Розділ 2. Біографія письменниці Люко Дашвар2.1 Життя та творчий шлях ЛюкоДашвар
Люко Дашвар (Ірина Миколаївна Чернова) народилася2 травня 1954 року в місті Херсоні. Люко Дашвар українська письменниця, сценарист,журналіст. Лауреат літературної премії «Коронація слова»: у 2007 роман«Село не люди» здобув ІІ премію, у 2008 році за «Молоко з кров’ю»(або «Примха») стала дипломантом конкурсу, а в 2009 — му її роман«Рай. Центр» отримав диплом «Вибір видавців».
Має дві вищі освіти: Одеський інститут легкої промисловості(інженер — механік), Академія державного управління при Президентові України (магістрдержавного управління).
У журналістиці з 1986 року. Закінчила курси сценарноїмайстерності голлівудського професора Річада Креволіна. З 1991 року — головний редакторхерсонської молодіжної газети. Потім працювала головою комітету у справах пресий інформації херсонської облдержадміністрації. З 2001 року головний редактор газети«Селянська зоря». Деякий час працювала журналістом та редактором жіночихжурналів.
Почала писати сценарії для кіно: «Луна Одесса»і «Время — это все». З 2006 року займається тільки літературною діяльністю.Перший роман «Село не люди» був відзначений другою премією «Коронаціяслова 2007», а другий — «Молоко з кров’ю» — премією «Коронаціяслова 2008». В березні 2008 отримала нагороду журналу «Друг читача»за найкращий літературний дебют (роман «Село не люди»). «Молоко зкров’ю» визнано переможцем конкурсу «Книга року БіБіСі 2008». У 2009році в світ виходить третя книжка автора ” Рай. Центр”, яка отримала диплом«Вибір видавців» на конкурсі «Коронація слова 2009».
Твори:
· «Село не люди» (2007);
· «Молоко з кров’ю» (2008);
· «Рай. Центр» (2009);
· «Мати все» (2010) [14].
 2.2 Роман «Рай. Центр» — знаковийтвір сучасної української літератури
Якщо, взявши до рук «Рай. Центр», вичекаєте від Люко Дашвар чергового любовного роману з українським колоритом, то васспіткає розчарування. Цей роман уже не вписується у вузькі рамки суто історії прокохання, оскільки пропонує читачам значно більше. І в цьому, на мою думку, можнавбачати зростання майстерності письменниці, перехід на нову сходинку у її творчості.Про що ж цей роман? Якщо двома словами — про життя. Мабуть, однозначно сказати важко,оскільки минуле і теперішнє, фантастика та добре відомі нам реалії сьогодення, любовта влада тісно сплелися тут у сюжетний клубок, розплутати який авторка дозволитьвам тільки під кінець. Головні персонажі твору — сучасні студенти та можновладці,а місце дії — Київ. Усе починається з романтичного, шаленого кохання Макса та Люби,а закінчується цілком прагматично — холодною війною між двома посадовцями, Сердюкомта Коноваленком, що розгортається у віддаленому райцентрі, до якого їм, по суті,й діла нема.
Хронологічно зображені у романі події розгортаютьсяпротягом трьох днів, проте книжка значно об’ємніша часово. І це відіграє суттєвуроль як для сюжету, так і для проблематики твору, оскільки пояснює причини та мотивитих чи інший дій і подій. Спогади Володимира Сердюка, його життєва історія, що авторкарозгорнуто її змалювала, вводить у твір час його молодості. А це, своєю чергою,дає нам досконалий портрет сучасного посадовця та його минулого. А завдяки двомпримарним серденятам, Микишці та Свирі (їх і привидами назвати важко, бо з привидомзазвичай асоціюється щось потойбічно-погане, а вони відіграють тут суто позитивнуроль), автор вводить як тло давноминулі часи за гетьманування Дорошенка. І це особливоважливо для порівняння України сучасної та України колишньої, яке не акцентованопроводить авторка протягом усього твору. Це важливо для оцінки морального станунинішніх українців, чистоти їх душ. І дорошенкові серденята тут — як лакмусовийпапірець — хто бачить їх, ще чистий душею, а хто ж ні — пропаща душа. Тому й недивно, що у столичному Києві, який вони спершу прийняли за рай, їх майже ніхто небачить, а от у віддалених містах і містечках — «Так онде Україна поховалася!По райських центрах, де слава гула. Чистих душ по тих центрах докупи зібрала — цеж ніяких цурпалків не вистачить, аби порахувати».
Події у романі «РАЙ. Центр» розвиваютьсядуже динамічно. По-перше, тому що все це, як уже говорилося, відбувається протягомтрьох днів. По-друге, часто змінюються зображувані місця та персонажі. Щойно читалипро студентів на Костянтинівській, а в наступну хвилю — вже в офісі депутата Сердюка,ще за мить — на схилах Дніпра разом із серденятами. Це чимось нагадує слайди, ітреба докласти трохи зусиль, щоби встигати за цим виром подій. По-третє, динамічностітвору додає сама мова. Авторка майстерно використовує, неповні односкладові речення,багато емоційних вигуків, риторичних питань, що теж додає відповідного темпу. Іхоча часом здається, що події таки трохи затягнуті через велику кількість деталей,згодом все стає на свої місця і ти усвідомлюєш, що якраз без тих деталей картинабула би неповна.
У романі Дашвар досить гарно змальовано студентськесередовище, зокрема студентські будні (чого варте тільки „двадцятисемиметровий космос”),однак головне тут — саме зображення нинішнього середовища можновладців, більшістьяких раніше були членами партії. Авторка на прикладі Сердюка подає нам весь шляхтакої людини по сходинках влади, її принципи та переконання, звичні способи дії,зокрема використання прихованих важелів влади. Велика кількість незначних на першийпогляд деталей та простота викладу роблять картину правдивою та об’ємною.
Якщо ж говорити про ключове поняття роману, то,думаю, це слово „зрада” У будь-якому прояві, у будь-якій сфері життя зрада — ценайгірше, що може вчинити людина, а отже й наслідки її руйнівні. Зраду держави мибачимо на прикладі Сердюка та Коноваленка, як це бачать і розуміють Свиря та Микишка.Пані Женя зраджує своєму чоловікові, і це знищує їх сім’ю, що й так трималася тількизавдяки сину. Та найвагоміша зрада — зрада самого себе, своїх поривань та ідеалів,що вчинила Люба, приховавши правду від Макса, чи Макар, що купився на великі грошіта становище у суспільстві.
То ж слушно було би сказати, що остання книжкаЛюко Дашвар, якраз на часі. Написана на злободенні теми, вона дає нам гарну картинусучасного українського суспільства, а також піднімає важливі моральні проблеми.Крім того, незвичність сюжету, гарна робота зі структурою та мовою твору, динамізмрозвитку подій — усе це зацікавить широке коло читачів, а не тільки шанувальниківписьменниці.
Назва роману — оригінальна. У простому іпровінційному слові «райцентр» знайти таке нове звучання… Після прочитаннякниги я чомусь вирішила, що як і зазвичай — робоча назва твору була інша, а надцією авторка думала довгими і безсонними ночами. Про обкладинку. Занадто одягненежіноче тіло, у порівнянні із попередніми обкладинками книг Люко Дашвар. Обкладинкау якійсь модній рожево-фіолетовій гамі. Поза жіночого тіла наштовхує на думки, щокнига має перевернути світ з ніг на голову. Про зміст. Я залишилася у якомусь змішаномустані після прочитання «РАЙ. центру». З одного боку — є сюжетні лінії.Аж занадто багато, як на мене:). Сюжет студентів, народних депутатів, їх помічниківта їх PR-менеджерів, синів, ворогів, друзів та дружин, а також лікарів, козаків,комуністів та ще ряду простих українців. Сюжетна лінія кохання розумної студенткиЛюби із Могиляки і красиво неголеного хлопця Максима на «Мазераті». Сюжетсвятих душ, які віддали життя за Україну і товстої та зрадливої сучасної еліти.Лінія багатого Царського Села і бідного 27-метрового квартирного космосу на Подолі.Тут же районний центр із вимкненням електроенергії та столиця, яка вирішує — бутисвітлу чи ні. Сюжет душевної драми любові та життєвої трагедії Соні, яких і заразходить по містам і селам тисячі… Написано легко і доступно. Але як на мене — трохизабагато казковості та збігів. Було багато сцен, читаючи які я думала: «Такне буває». Але були і такі, коли закрадалася думка: «Так було і у моємужитті»… Про призначення: аудиторія читачів широка. Але у зв’язку із наявністюжорстокої реальності та картин сучасності — не рекомендується читати особам із слабкоюпсихікою (може викликати депресію), закоханим студенткам із Могилянки (може спричинитифобію Пішохідного мосту через Дніпро), синам народних депутатів (може викликатизайві роздуми над життям), лікарям із районного центру (навіщо читати про своє життяправду?), ну і звісно, дівчатам із іменем Марта [17].
Отже, роман «Рай.Центр» Люко Дашвар має цікавий сюжет та зовсім несподівану зав’язку, які захоплюютьз першої сторінки. Авторка майстерно виклала свою думку та донесла проблеми сучасностідо читача. Це проблема батьків і дітей, кохання між бідною Любою і сином багатихбатьків Максимом, проблема влади, не здатної допомогти народу, брудної і не чесної«гри» політиків, а також проблема зради самого себе. Мовні засоби та прийоми,використані письменницею, посилюють експресію, є значущими у формуванні довершеногоскладного, багатопланового образу «міста», що є тлом змалювання переживань,емоційного стану героїв. Місто виступає не тільки осередкомісторико-культурних зрушень, а й об’єктом естетичного сприйняття, чуттєвого осягненняреальності. Авторка дуже майстерно описує місто, так, що складається враження, щоти знаходишся поруч з героями роману.
Розділ 3. Мовні засоби презентації лексико-семантичногополя «місто» у романі «Рай. центр» люко дашвар3.1 Структура лексико-семантичного поля«місто» у романі «Рай. Центр» Люко Дашвар
Для вивчення лексем,що входять до складу лексико — семантичного поля «місто», ми користуватимемосятерміном, запропонованим О. Селівановою — об’єднання лексичних одиниць певної частинимови за спільністю значення, що має своє ядро і периферію.
У великому тлумачномусоціологічному словнику акцентують увагу на тому, що розвиток міста зумовлений наявністютехнології транспорту та комунікації. Макс Вебер у книзі «Місто» виділяєправовий, економічний, політико-адміністративний аспект поняття місто[6; 12]. Поняття місто нерозривно пов’язане із поняттям інфраструктура.
Інфраструктура — особливий фонд капітального оснащення у вигляді засобів транспорту, шкіл,фабрик тощо [7; 216].
Ядром семантичногополя поняття містов аналізованому тексті є лексема місто.Ядерна зона — це синоніми до слова міста, а також всі похідні лексеми: міський,містечко, приміський, місцевий.
Периферійна зона — це слова, схожі за семантикою, описові словосполучення, слова, що відображають інфраструктуруміста: міст, шосе, метро, готель, бруківка та ін. Ядро  Ядерна зона  Периферійна зона місто
Містечко
містом
місцевий
місту
міста
міський
приміський
район
міст
новобудови
багатоповерхівки
будинок
церква
монастир
сквер
центр
нічний клуб
офіс
новобудови
площа
вулиця
узвіз
метро
острів
пагорби
берег
київські вогні
нетрі
ринок
бруківка
перехрестя
гірки
готель
університет
академія
Кабмін
Верховна рада
Отже, поняття містонерозривно пов’язане із поняттям інфраструктура. Ядром семантичного поляпоняття місто в аналізованому тексті є лексема місто. Ядерна зона- синоніми до слова міста, а також всі похідні лексеми: міський, приміський,містечко, місцевий. Периферійна зона — всі слова, що схожі за семантикою,описові словосполучення, слова, що відображають інфраструктуру міста: площі,сквери, бульвари, готелі, ринки, базари, метро, багатоповерхівки, офіси та ін.
лексичний семантичний поле місто
3.2 Лексико-семантичний варіанти ЛСП«місто» у романі «Рай. Центр»
Аналізуючи наукові праці, нами виявлені такі визначенняпоняття «місто»:
1) Центральний населенийпункт, що відрізняється від малого міста чи села великими розмірами та рівнем релігійної,військово-політичної, економічної, освітньої та культурної діяльності [7; 173];
2) Великий населенийпункт; адміністративний, промисловий, торговий і культурний центр [7; 679].
Для семантичного поля«місто» опорною, основною семою, що має найширше значення, є сема«великий населений пункт; адміністративний, промисловий, торговий і культурнийцентр». Ця сема окреслює межі поля в плані змісту [6; 164].
У межах ЛСП «місто»у романі «Рай. Центр» Люко Дашвар виділяємо такі ЛСВ:
1. Адміністративний центр.
2. Торговий центр.
3. Культурний центр.Лексико – семантичний варіант Значеннєвий (семний) набір Приклад
Місто як адміністративний центр
Місто як торгівельний центр
Місто як культурний центр
– назви навчальних закладів
– назви адміністративних центрів
– назви вулиць, районів, площ

– назви торгівельних центрів
– назви релігійних центрів
– пам’ятки архітектури
– заклади відпочинку та розваг
Наприкінці серпня дві тисячі сьомого на Лідин космос спокусився студент «Політехніки» Саня Макаров (ст.15);
До того ж він вивчав філологію в Київському університеті (ст.16);
Може, роботодавці оцінять, що дівчинка з провінції з першого разу вступила до Києво – Могилянської академії (ст.26);
Не сказавши ні слова, вона вибігла із Могилянки (ст. 56);
Важко ж навчатися в Юридичній академії! (ст. 35).
Студенти – найманці упереміж із пенсіонерами – найманцями мерзли на гарячих точках столиці біля Кабміну, Верховної ради й у партійних наметах по всьому місту (ст.34);
Депутати побилися у Верховній Раді (ст.151);
Приїхав… Треба йти одразу до адміністрації Президента, нічого чекати (ст. 41).
У червні дві тисячі восьмого року фестиваль феєрверків пригнав до Дніпра в районі Подолу тисячі киян (ст.5);
Справжні хазяї незбагненно дорогих подільських нетрів зазвичай здають їх в оренду, а самі скніють у сучасних багатоповерхівках десь на Оболоні чи Дарниці (ст.14);
Люба поклялася мовчати і того ж дня помчала у розкішний офіс на Печерську (ст.26);
За чверть до четвертої Люба стояла перед суворим консьєржем розкішної багатоповерхівки у «Царському селі» (ст.26);
Круті секонд – генди на Шулявці та суші – бар на Саксаганського? (ст.131);
На Хрещатик з Троєщини дісталися за півтори години (ст.170).
Набережною в бік Печерська мчало «мазератті» (ст.52);
Одного дня вона сама нагадала йому про велику порожню квартиру на Хрещатику (ст.83);
Круті секонд – генди на Шулявці та суші – бар на Саксаганського? (ст.131);
ДАІшники заспокоїли – камери спостереження на Парковій зафіксували, як хазяїн «мазераті» увімкнув сигналізацію і кудись подався пішки (ст.143);
Аж під ранок зазирнув у віконце розкішного дому на Набережно – Хрещатицькій (ст.156);
Макс знизав плечима і пішов до Старонаводницької, вгору до бульвару Лесі Українки (ст.175).
Ясна річ – на  Андріївський узвіз (ст.23);
Зателефонувати мамі…
 Костянтинівська… Макар із Гоциком… І він…Макс… (ст.141);
Найбільше скупчення партійних наметів – на Контрактовій площі (ст.34);
Басейн на Ленінградській площі? (ст.131);
До Європейської площі повз будинок уряду (ст.150);
На дніпровському схилі поблизу Поштової площі Любу спершу побачив Микишка (ст.165);
Вся Софіївська площа засипана білім, білим снігом (ст. 154);
Пагорб біля Співочого поля, етнофестиваль, гуцул із баяном… (ст.174);
Макс знизав плечима і пішов до Старонаводницької, вгору до бульвару Лесі Українки (ст.175).
І пішохідний міст, що з’єднує правий берег Києва з Трухановим островом, не оминули (ст.5).
З Костянтинівської повз Житній ринок, обложений приїжджими селянами, як гланди ангіною (ст.22);
А праворуч, біля Глибочиці, домівки подільських кожум’як (ст.8);
 Сивіє Гостинний двір без торгового галасу (ст.112).
Он де, ліворуч, Берестове.За ним Печерське, Лаври.(ст.8);
Фролівський монастир, Покровська церква, Богородиці Пирогощі, Миколи Притиска, Іллінська, Христо – Воздвиженська, дзвіниця церкви Миколи Доброго, Набережно – Микільська та Різдва Христового, де Кобзаря відспівували… А над ними – Андріївська (ст.15);
Різдвобогородицькою церквою на коліна впали (ст.90);
Перед Біля церкви Воскресіння стареньку жебрачку уздріли (ст.91);
Милостиню перерахує і на третину свічок в Успенському соборі запалить задля слави господньої (ст.92);
Не додому, ні! Прямо до Києво – Печерського монастиря (ст. 96);
А у Грецькому Свято – Катерининському Синайському монастирі не ченці – банкіри на курс долара моляться (ст.112).
Біля пам’ятника Скороводі (ст.79);
Свиря, як був на карачках, так і поліз повз бабцю до Лаврського муру (ст.93);
Насупився і пішов на групу туристів – ті саме вивалили з автобуса і прямували в бік башти Івана Кушника (ст.93);
Аж вирулили до пам’ятника акторові Леоніду Бикову, що на дніпровському схилі біля парку слави (ст.106).
          І Контрактовий дім – зовсім не контрактовий (ст. 112);
Школа йоги біля Республіканського стадіону? (ст.131);
Гізела тягнула в «Пінчук арт – центр» (ст.76);
Привіз дядька в елітний нічний клуб «Квадроавтомато» (ст.201);
У «Кофе – гаусі» на Сагайдачного (ст.76);
Що вона могла робити в «Дельфіні»? Я не знав, що вона ходить в басейн (ст. 213).
 
Належність окремихлексем до значеннєвих наборів лексико-семантичних варіантів «місто» підтвердженавизначеннями.
Багатоповерховийбудинок — це важливий елемент міської інфраструктури. Хочау дефініції не вказано на належність цього поняття саме міському середовищу: багатоповерхівка — багатоповерховий будинок [7; 53]; багатоповерховий — який має кілька(багато) поверхів [7; 53].
Новобудова — спорудження нових будинків [7; 568].
Будинок — будівля, споруда, призначена для житла [7; 53].
Метро— те саме, що метрополітен [7; 665].
Метрополітен— міська електрична залізниця, споруджена підземлею в тунелях, а на поверхні — на мостах естакадах або на спеціально відведенихділянках вулиці [7; 665].
До структури семи багатоповерхівкавходять семеми: під’їзд— вхід у будинок [7; 954]; квартира — частина житлового будинку, що складається з однієї чи кількох кімнат, кухні,передпокою тощо, з окремим ходом; квартира, помешкання, хата; Житлове приміщення,житло [7; 532]; балкон— прибудований до зовнішньої сторони будинкуна певній висоті майданчик, огороджений поручнями (або низькими стійками) і сполученийдверима з внутрішнім приміщенням [7; 58].
Семи закладів відпочинкута розваг виражаються семемами: клуб— 1. Громадська організація,що об’єднує людей певного кола професії для спільного відпочинку, розваг.2. Культурно-освітняорганізація.3. Будинок, приміщення таких організацій [7; 547]; кафе — невеличкий ресторан, де подають відвідувачам каву, чай, закуски тощо [7; 409].
Вулична інфраструктурареалізується семемами: парк — цеспеціальна обмежена територія природна, чи штучна, виділена переважно з метою рекреації,відпочинку [7; 230]; сквер— зелена ділянка громадського користуваннядля відпочинку на території населеного пункту; відіграє і декоративну роль[7;549]; острів — ділянка суходолу, оточена з усіх боків водою [7; 210]; пагорб — височина, часто з пологими схилами [7; 229]
Просторова структураміста представлена семемами: район — частина території, адміністративнийцентр міста та керівні установи в ньому [7; 248]; вулиця — обмежена двома рядами будинків простір для їзди та ходіння; Два ряди будинківіз проїздом, проходом між ними [7; 212]; площа— 1. Яка-небудь ділянкаповерхні землі, природно обмежована або спеціально виокремлена з якоюсь метою.2.Велике незабудоване місце, безпосередньо зв’язане з вулицями; майдан [7; 985]; узвіз — крутий підйом; вулиця, дорога, що мають підйом [7; 985]; бруківка — дорога або вулиця, вимощена камінням [7; 55]; перехрестя — перехрещеннядвох вулиць [7; 960].
Архітектура міста представленасемемами: церква — релігійна організація духівництва і віруючих, об’єднанаспільністю вірувань та обрядовості [7; 1354]; монастир — релігійна громада ченців, що з належними їм землями й капіталами становить церковно-господарськуорганізацію [7; 997]; міст — 1. споруда для переходу або переїзду через річку,залізницю, автомагістраль [7; 985].
Адміністративні офісипредставлені семемами: офіс — установа, контора, канцелярія якої-небудь фірми,підприємства [7; 693]; готель — будинок із мебльованими кімнатами для короткогопроживання приїжджих [7; 191]; університет — вищий навчальний заклад, науковаустанова з різними гуманітарними та природничо-математичними факультетами [7; 1296];академія — назва найвищих державних наукових установ, завданням яких є розвитокнаук або мистецтв [7; 13].
Можна зробити висновок,що для семантичного поля «місто» опорною, основною семою, що має найширшезначення, є сема «великий населений пункт; адміністративний, промисловий, торговийі культурний центр». Слова на позначення місцевості утворюють простір сучасногоміста та не мають єдиного контексту вживання.
Названі вулиці, площі,райони утворюють простір сучасного міста та не мають єдиного контексту вживання.Авторка використовує численні лексеми ЛСП «місто» для посилення експресії,формування довершеного складного, багатопланового образу «міста», що єтлом змалювання переживань, емоційного стану героїв.
Висновок
Матеріалкурсової довів, що лексико-семантичне поле «місто» тісно пов’язанеіз індивідуальним світобаченням та мисленням письменниці. Мова відображає культуру,азміни в культурі призводять дозмін у сприйнятті міста, що, у свою чергу, відображено в мові.
Ми з’ясували поглядимовознавців на поле як лінгвістичне явище. Переконалися, що лексико — семантичнеполе — це семантико-парадигматичне утворення, що має певну автономність і специфічніознаки організації: спільну нетривіальну частину у тлумаченні, ядерно-периферійнуструктуру, існування зон семантичного переходу. Нами визначено структуру лексико-семантичногополя «місто» у романі «Рай. Центр» Люко Дашвар. Ядром семантичногополя поняття «місто» в аналізованому тексті є лексема «місто».Ядерна зона — синоніми до слова міста, а також всі похідні лексеми: міський,приміський, містечко, місцевий. Периферійна зона — всі слова, схожі засемантикою, описові словосполучення, слова, що відображають інфраструктуру міста:міст, шосе, метро, готель, бруківка та ін. Ми переконалися, що для семантичногополя «місто» опорною, основною семою, що має найширше значення, є сема«великий населений пункт; адміністративний, промисловий, торговий і культурнийцентр». Слова на позначення місцевості утворюють простір сучасного міста тане мають єдиного контексту вживання.
Досягнення поставленоїмети реалізовано шляхом вирішення таких основних завдань:
1) з’ясували погляди мовознавців на поле як лінгвістичнеявище;
2) уточнили зміст поняття «місто»;
3) визначили структуру лексико-семантичного поля«місто»;
4) встановили особливості лексичних одиниць, що моделюютьполе
«місто»;
5) проаналізувати рольлексико-семантичного поля «місто» в романі «Рай. Центр» ЛюкоДашвар.
Специфіка мовного запасу лексем, пов’язаних з містом,безпосередньо зумовлена добором номінацій, їх семантичним наповненням у системіхудожнього цілого. Особливості організації поля «міста» зумовлені головнимчином тим, що письменники цілком свідомо орієнтуються на добір і художньо-естетичнуактуалізацію значень слів, які належать до міста (шосе, лікарні, готелі, сквери,клуби, інститути, юридичні заклади, магазини,кав’ярні). Особливогозначення набувають лексеми на позначення міста для характеристики образів просторовогосвіту, насамперед таких, як площі, парки, сквери.
Отже, кількісне наповнення окреслених мікрополівномінацій міста, семантична значущість та функціональна різноманітність їх компонентівзасвідчують органічне поєднання традиційного й новаторського в естетичній трансформаціїміста у романі «Рай. Центр» Люко Дашвар.
Список скорочень
ЛСП — лексико-семантичнеполе;
ЛСВ — лексико-семантичнийваріант.
Список використаної літератури
1. Антомонов А.Ю. Исследование структурной организацииЛексико-семантического поля: Дис. канд. филол. наук: 10.02.19. — К., 1987. — 191с.
2. Багмут Ірина Віталіївна. Лексико-семантичне поле
звуконайменувань у сучасній українській літературній мові(склад, структура, парадигматика): дис. канд. філол. наук: 10.02.01/Національнийпедагогічний ун-т ім. М.П. Драгоманова. — К., 2007. — 236арк. — Бібліогр.: арк.201-231.
3. Большой энциклопедический словарь. Языкознание. / Гл.ред. В.Н. Ярцева. — Москва: Большая Российская энциклопедия, 1998 — 685 с.
4. Большой толковый социологический словарь (Collins).Том 1 (А — О): Пер. с англ. — М.: Вече, АСТ, 1999. — 544 с.
5. Васильев Л.М. Современная лингвистическая семантика.- М., 1990.
6. Вебер М. Город. / Вебер М. Избранное. Образ общества.М., 1994. — 704 с.
7. Великий тлумачний словник сучасної української мовиК.; Ірпінь: ВТФ Перун, 2001.
8. Дашвар Л. «Рай. Центр». — Харків: КнижковийКлуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2010. — 272 с.
9. Денисов П.Н. Лексика русского языка и ее описания.- М.: Русский язык, 1980. — 253с.
10. Долгих Н.Г. Теория семантического поля на современномэтапе развития семасиологии / Научные доклады ВШ // Филологические науки. — 1973.- №1. — С.89-99.
11. Эденхофер Татьяна Владимировна. Принципы эргологическойэтимологии и теория поля в концепции Й. Трира: диссертация. кандидата филологическихнаук: 10.02.19. — Москва, 2005. — 205 с.
12. Жгенти М.В. Семантическое поле как принцип исследованиясловесних значений: Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.19/ ТГУ — Тбилиси, 1983.- 26с.
13. Жилко Ф.Т. Про семантичні поля українськоїмови // Українська мова і лытература у школі. — 1971р. — №12. — С 25 — 32.
14. Караулов Ю.Н. Структура лексико-семантического поля// Филологические науки. — 1972. — №1. — С.57 — 68.
15. Кобзева И.М. Лингвистическая семантика: учебник.- М.: Эдиториал УРСС, 2000. — 352с
16. Кузнецова Э.В. Лексикология русского языка: Учеб.пособие. — 2-е изд., испр. и доп. — М.: Высшая школа, 1989 — 216с.
17. Никитин М.В. Основы лингвистической теории значения.- М., 1988.
18. Общее языкознание: Внутренняя структура языка / Отв.ред. Б.А. Серебренников. — М., 1972. — С.394-455.
19. Помпаева, Гиляна Валерьевна. Понятие «поля»в современных лингвистических исследованиях [Текст] / Г.В. Помпаева. — // Гегэрлт.- 2005. — № 1,2. — С.124-127.
20. Рудяков О.Н. Семантичний опис лексико-семантичноїгрупи // Мовознавство. — 1987р. — №2.
21. Русанівський В.М. Структура лексичної і граматичноїсемантики. — К., 1988.
22. Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика: термінологічнаенциклопедія. — Полтава: Довкілля — К., 2006. — 716с.
23. Уфимцева А.А. Лексическое значение. — М.: Изд-во АНССС, 1962. — 287с.
24. Щебликіна Т.А. Лексико-семантичне поле простору вукраїнській мові / Т.А. Щебликіна // Лінгвістичні дослідження: зб. наук. праць.- Харків, 2000. — Вип.4. — С.61 — 66.
25. bestpeople.com.ua/bio/613
26. www.ukrlit. vn.ua/article/1055.html
27. www.ukrreferat.com/index. php? referat=58420
28. meri. kiev.ua/2009/10/13/lyuko-dashvar-raj-centr/