Служба "Паблік рилейшнз" у сфері зайнятості

Служба«Паблік рилейшнз» (далі ПР) у сфері зайнятості — цеспеціалізована, професійно організована діяльність по управлінню станомгромадської думки у сфері зайнятості, відносинами між суб’єктами ринку праці,здійснювана шляхом обміну інформацією. За допомогою ПР вирішується проблемавідсутності і недостатності інформованості. Суб’єкти суспільних відносиндістають можливість досягати свої цілі на ринку праці шляхом презентації своїхінтересів в громадській думці, завоювання репутації і створення позитивногоіміджу. А також вирішуються питання соціального характеру, оскільки однією зфункціональних особливостей і напрямів діяльності ПР є «заняття соціальними связей»3.
Однимз головних завдань формування служби ПР є принципова зміна характеру взаєминорганів служби зайнятості регіонального рівня з різними категоріями населення,підприємствами і організаціями шляхом переорієнтації діяльності службизайнятості по наступних важливих критеріях:
· відношенняслужби зайнятості до працівника як до суб’єкта, а не як до слухняного об’єктууправління;
· пошана інаближеність служби зайнятості до працівників і їх організацій, прагнення доконтактів, співпраці, координації зусиль, відмова (за винятком необхіднихвипадків) від примушення і нав’язування витікаючих «зверху» розпоряджень;
· контрольза діяльністю служби зайнятості не тільки «зверху», але і «знизу».
Цілкомочевидно, що рішення проблеми участі працівників і їх організацій в контролі задіяльністю апарату Служби зайнятості може прийти в якусь суперечність. Проте, всуспільстві повинна існувати, принаймні, елементарний ступінь довіри до цихслужб зайнятості.
Довірає однією з найважливіших категорій Ін. Довіра — це більш оптимальний типповедінки, чим недовір’я, закритість, підозрілість.
Іякщо раніше був характерний односторонній зв’язок, то сьогодні необхіднепрагнення до нових комунікативних ланцюжків, де роль населення стає такою жзначущою. У сфері ПР це визначають такі завдання,як:
· інформуваннягромадян про діяльність організації (служби зайнятості);
· забезпеченняактивної участі громадян в розроблених програмах (суспільних роботах і т.п.),так само як і підтримка регулюючих програм (типу навчання, перенавчання іт.п.);
· стимулюванняпідтримки громадянами програм служб зайнятості;
· створеннясприятливого іміджу організації служб зайнятості.
Узв’язку з цим важливим стає завдання виявлення джерел недовір’я громадян службізайнятості і подолання надалі цих проблем.
Аналіздіяльності Департаменту зайнятості, досвід громадян, що звертаються в службу попитаннях працевлаштування, і ін. дозволили виділити наступні основні групипричин, що породжують недовіру до органів служби зайнятості:
1. органислужби зайнятості через ті або інші умови (відсутність засобів і фахівців,зокрема у сфері ПР) не можуть переконатигромадян в ефективності вживаних методів;
2. причиниорганізаційного характеру, пов’язані з невмінням служби зайнятості організуватипрактичне виконання функціональних обов’язків, крім виплати допомоги;
3. причиникультурно-історичного типу, основна суть яких полягає в особливостяхросійського менталітету. Людина звикла чекати допомоги від держави, що всізроблять за нього;
4. відсутністьоб’єктивної, оперативної, доступної і дохідливої інформації про перебування(або ситуації) на ринку праці.
Подоланняцього відчуження має на увазі основна мета ведення діяльності «Паблік рилейшнз»службою зайнятості — це створення зовнішнього і внутрішньогосоциально-политико-психологічного середовища, сприятливого для успішноїдіяльності служби на ринку праці, забезпечення необхідної поведінки цьогосередовища відносно служби зайнятості.
Длядосягнення своїх цілей при управлінні службою зайнятості необхідне розумінняпозицій і цінностей відповідних суспільних груп. Самі ж цілі формуються піддією зовнішніх чинників.
Діяльність«Паблік рилейшнз» повинна вестися по декількох напрямах, орієнтованих на різнігрупи громадськості (сегменти ринку праці, категорії безробітних, слабозахищені шари суспільства і т.д.), і на досягнення конкретних цілей (формуванняіміджу служби зайнятості, подолання кризи у сфері зайнятості і др.).
Звернемосядо структури цієї служби, організація якої забезпечує рішення виділенихнапрямів і функціональних завдань (мал. 1). Підрозділ по зв’язках згромадськістю (воно також може називатися «Інформаційно-аналітичний центр»)*має, як правило, декілька функціональних напрямів діяльності: аналіз,планування, координація, адміністрування. По суті, кожне з них виконуєаналітичну, прогностичну або організаторську функцію, а поєднання напрямів можеперекрити всі функціональні потреби служб зайнятості.
Обумовленоце, перш за все, тим, що частина функцій, що традиційно виконуються ПР-службамиорганізації, фактично відображає частину діяльності служби зайнятості(аналітична, інформаційна, координаційна, планування і прогнозування).Об’єднання цих функцій і доповнення до них (у зв’язку з умовами, що змінилися)таких специфічних, як: встановлення довіри, формування громадської думки,регулювання взаємин,, створення іміджу і т.д. дозволяє нам створити системуцілеспрямованих дій зі всім арсеналом засобів, властивих сучасним відділам ПР зпевною специфікою функціонування служби зайнятості.
Традиційнірозрахунки чисельності персоналу (наприклад, по «нормах керованості», формуліРозенкранца) для реалізації діяльності підрозділу ПР в структурі Департаментузайнятості показали, що на першому етапі відділ може складатися з чотирьохчоловік, серед яких: керівник відділу, консультант, фахівець-менеджер ПР ісоціолог.
Керівниквідділу був менеджером високого рівня, що безпосередньо підкоряєтьсякерівникові служби зайнятості. У його функції входить:
· підтримкаправильного іміджу організації, її політики, послуг і персоналу;
· відстежуваннягромадської думки і доведення його до керівництва;
· пропозиціїкерівникові служби зайнятості допомоги в питаннях комунікаційної політики;
· інформуваннягромадськості про політику зайнятості, діяльність служби зайнятості, послуги іперсонал, для того, щоб досягти максимального знання і розуміння їх всімасуб’єктами ринку праці.
Вролі консультанта повинен виступати висококваліфікований фахівець, що володієдостатніми знаннями для того, щоб провести експертну оцінку і дати компетентнураду, і що має достатню кваліфікацію для виконання всесторонніх послуг вобласті зв’язків з громадськістю.
Іззарубіжного досвіду виходить, що фахівець ПР може виконувати в організаційнійструктурі декілька ролей: «експерт» (діє авторитет в області ПР-проблем, диктуєрішення, які повинні бути виконані); «фасилітатор комунікації» (відповідальнийза здійснення двосторонньої комунікації між організацією і середовищем);«фасилітатор процесу рішення проблем» (проводить організацію через процесраціонального рішення проблем, в співпраці з керівництвом виробляє шлях рішенняпроблеми); «виконавець» (відповідає за створення і розповсюдженнякомунікативних матеріалів). Пізніші дослідження (Reagan J., Anderson R. і ін.) пропонуютьвиділення двох ролей: «менеджер» і «виконавець» (ролі експерта, фасилітаторакомунікації і фасилітатора рішення завдань об’єднуються).
/>
Малюнок1 Мета і функції відділу ПР в системі служби зайнятості
Якщослідувати такому аналізу, то в нашому випадку при нечисленному складі відділу ПР менеджер відділу повинен суміщати «менеджерську»і «виконавчу» ролі. При цьому роль «експерта» виконується консультантом відділуПР, а менеджер відділу одночасно єпомічником керівника відділу ПР.
Уобов’язки фахівця-соціолога входить:
· проведеннясоціологічних обстежень економічної активності населення;
· забезпеченнянакопичення банку даних в умовах динамічного змінного ринку праці;
· проведеннязбору соціологічної інформації, що дозволяє отримувати дані, що не фіксуютьсяофіційною статистикою і органами управління на ринку праці.
Узагальнюючивищесказане, відзначимо, що співробітники служби ПР повинні розуміти якприйняту політику зайнятості, так і причини ухвалення того або іншого рішеннядля того, щоб при проведенні наміченої лінії дій вони могли зрозуміло їхінтерпретувати.
Сьогоднів області ПР існує ряд концепцій, що є стандартні лаги для будь-якоїраціональної дії. У нашому випадку найбільш переважний процес менеджменту по ПР, що складається з ряду наступнихнапрямів:
1.Визначенняпроблеми. Щоб прийти до вірного рішення, необхідне чітке визначення проблеми,що стоїть перед нами. Для цього пропонується оперувати декількома питаннями,поставленими обов’язково в теперішньому часі, оскільки нас цікавитьсьогоднішній стан проблеми:  
а) учому джерело проблеми?  
б) зяким з сегментів ринку праці вона пов’язана?  
у)коли це явище стає проблемою?  
г)хто залучений в це?  
д)яким чином вони включені?  
е)чому це є турботою служби зайнятості і її клієнтів?
Привиробленні рішення необхідно звертати увагу на комунікативний аспект питання. Всізібрані факти дадуть можливість зрозуміти силу і слабкість проблеми, визначитиїї можливості, погрози.
2. Плануванняі програмування ПР іноді визначають як стратегічну комунікацію, оскільки воназайнята довготривалими завданнями. В цьому випадку виграє той, хто визначаєсвою стратегію, а не пливе за течією. Фахівці з ПР допоможуть діяльності службизайнятості, якщо зуміють забезпечити їй наступні інформаційні пріоритети:
· аналіззміни в громадській думці і поведінці суб’єктів ринку праці і основних дійовихосіб;
· створенняосновного джерела інформації про стан ринку праці;
· передачаінформації для внутрішнього споживання;
· координаціядіяльності, що впливає на відносини служби зайнятості з громадськістю;
· проведеннязбору соціологічної інформації, що дозволяє отримувати дані, що не фіксуютьсяофіційною статистикою і органами управління на ринку праці.
Вцілому цей етап повинен дати відповіді на такі питання, як:
· метапрограми (до чого ми прагнемо?);
· цільовааудиторія (кого саме слід охопити своєю дією?);
· вимоги(що саме слід досягти з кожним з типів аудиторії?).
Такепланування необхідне для того, щоб за допомогою зміни в громадській думцідосягти зміни в поведінці.
3. Діяі комунікація. В даний час основною умовою успішного здійснення будь-якої діяльності,у тому числі і реалізації програм у сфері зайнятості є координація дій ікомунікації. При цьому закони комунікативної дії вимагають найточнішогозближення позицій комунікатора, в ролі якого в даному випадку виступає відділПР служби зайнятості, і аудиторії-клієнти служби зайнятості, тільки тоді можнадобитися максимального успіху. Для цього пропонується наступна методика:
· використовуватизасоби масової комунікації, які найбільш зближують з позицією аудиторії;
· використовуватикомунікативне джерело, яке користується найбільшою довірою аудиторії в даномупитанні;
· уникатипідкреслення відмінностей між позицією комунікатора і аудиторії;
· формулюватипозицію комунікатора як позицію більшості;
· знаходититочки зіткнення з аудиторією в подіях, які згадуєте.
Єстандартні вимоги до того, що визнається нормою для повідомлення засобів масовукомунікацію: вони повинні мати новинний характер, бути зрозумілими, бутиприв’язаними до аудиторії, до місця і часу.
Такимчином, третій крок включає наступні елементи: стратегії дії, комунікативністратегії, плани реалізації програми.
4. Оцінкапрограми. Вона складається з двох напрямів:
· планиоцінки, в яких заздалегідь розробляються об’єктивні критерії оцінки майбутніхдій;
· зворотнийзв’язок і план перегляду програми, в якому пропонуються варіанти змінвідповідно до отримуваних оцінок. При цьому, щоб зробити оцінку реальнішою,закладаються рівні, що дозволяють відрізнити число переданих повідомлень відчисла людей, які дійсно змінили свою поведінку.
Цедуже важливий пункт програми, оскільки саме на нього буде обернено основнаувага клієнта, навіть на стадії звертання до служби зайнятості. Тому кращевиглядатимуть більш об’єктивні дані типу зміни кількості безробітних, щозвернулися, реєструвалися, в результаті реалізації програми. Інформаційні діїповинні передувати будь-яким іншим, якщо є необхідність досягти ефективногорезультату. Слід також підкреслити облік національних характеристик. Позанаціональними комунікативними процесами не можна виявити справжній шлях доуспіху. Чим глибше розуміння менталітету населення, тим точніше шикуєтьсястратегія діяльності регіональної служби зайнятості. Менталітет населеннянайяскравіше виявляється в процесі реалізації конкретної кампанії в тому, яквоно реагує на її ключові моменти, і це ще раз підтверджує необхідністьгнучкого планування діяльності служби зайнятості.
Такимчином, про діяльність ПР можна говорити як про новийрід діяльності, що грає велику роль в розширенні меж управління ринком праці ізайнятістю. ПР — важливий елемент діловихвідносин як в державному, так і в приватному секторі, а також невід’ємначастина ефективного управління будь-якою організаційною формою діяльності.
Усвою чергу, можливість проведення порівняльної оцінки результатів за основнимипоказниками (кількість зареєстрованих безробітних, що направлених на навчання іперенавчання, звернулися в службу зайнятості в результаті діяльності ПР) дозволить визначити, наскількикампанія в рамках ПР проведена успішно.
паблікрелейшнз ринок праця

Література
1. Ядов В.А.Про соціальні процеси перестройки//Коммунист. — 1991. — № 6. — С. 60—61.
2. Блек СемПаблік рилейшнз. Що це таке? — М., 1993. —с. 13.
3. Зв’язок згромадськістю — «Паблик рилейшнз» — державної влади і управління / Під общ.ред. проф. В.С.Комаровского. 2-е видавництво — Алмати: Гилим, 1997. — с. 43. .