Мнстерство освти та науки Украни Запорзька державна нженерна академя Кафедра менеджмент органзац РЕФЕРАТ по дисциплн Правознавство Тема ВИДИ РЕФЕРЕНДУМВ виконала студентка групи Ф-05-1д Балацко Яна залкова книжка переврив Манзя М.В. дата написання 30.11.05 дата захисту Запоржжя, 2005 План 1. Поняття 2. Вступ 3. Поняття та види референдумв 4.
Принципи порядок проведення референдумв 5. Правов наслдки референдуму 6. Висновки 1. Поняття по енциклопедичному словнику Брокгауса та Ефрона Референдум – нститут державного права. Ранше у швейцарському союз, а також ще у деклькох швейцарських кантонах Граубюндене, Валлс представники окремих полтичним одиниць кантонв у Швейцар, союзв у Граубюндене, десяткв у Валлс на свох зборищах могли приймати ршення тльки тод, коли
мали строго визначен повноваження в нших випадках вони приймали х тльки ad referendum для докладу тим, чими представниками вони були. Такий порядок зник з перетворенням союзв держав у союзн держави та з виробленням сучасно представительсько системи у Швейцар та Валлс у 1848 р в Граубюнден в 1880 р. Його замнив новий референдум, у сучасному розумнн. Вн складаться у зверненн безпосередньо до виборцв для виршення законодавчого чи ншого питання.
Держава, в якй сну референдум, займа середн мсце мж демократю безпосередньою та демократю представницькою. Перше вдоме опитування народуякщо не враховувати постйних опитувань у безпосереднх республках було проведено в аристократичнй республц Берне у 1449 р коли уряд, без пдтримки народу, опинилось не в змоз погасити укладену ним вйськову позику потм вони проводилися довол часто у рзних кантонах Швейцар, але зникли у XIX ст. Знову опитування народу пд м ям плебсцит був принесений у
Швейцарю французами, як запровадити на цй пдстав конституцю 1802 р. проте у цй ситуац опитування було лише формальнстю та актом насилля, тому що конституця була вдслонена бльшстю 20000 чоловк, але вона була прийнята. Потм опитування проводилися у швейцарскому союз та рзних кантонах по рзним конституцйним питанням, поки нарешт референдум, як особливий нститут, правомрно дючий при вдомих умовах, не був включений до конституц. Перш за все це сталося пд впливом липнево революц у
Санки-Галлен, де було признано право народного вето для законв, прийнятих великою радою1831. В 1875 г. вето обращено у справжнй референдум. В 1845 г. референдум прийнятий у кантоне Ваадте, а потм у всх нших кантонах, крм Фрейбурга вн увйшов до швейцарскую союзную конституцию 1848 г звдки перейшов у нин дючу конституцию 1874 г. В останнй признаться 1 референдум обов язковий для всх змн у конституц псля приняття у союзному збор вони обов язково поступають на утвердження народу на голосовання 2
референдум факультативний у законодавчих питаннях. У деяких кантонах Берн, Цюрх ус закони обов язково пдвергаються референдуму у деяких снують два види референдуму, причому референдум застосовуться нод к позикам бльшим певно нормы, новим податкам тощо финансовый референдум. Бюджети у цлому нде не пдлягаються референдуму. Народне голосування при пересмотр конституцй застосовутся також у бльшост штатв
Пвнчно Америки, хоча термн референдум там невживаться. до референдуму близьк плебсцит та народна законодавча нцатива. 2. Вступ Чинна Конституця Украни визнача, що носм суверентету i диним джерелом влади в Укран народ. Здйснення влади народом вдбуваться, за Конституц ю, як безпосередньо, так i через органи державно влади та органи мсцевого самоврядування. Тобто Конституця Украни проголошу всебчне i повне народовладдя.
З правово точки зору, народовладдя означа приналежнсть yci суспльно влади, в тому числ державно, народов, вльне здйснення народом ц влади вдповдно до його суверенно вол в нтересах як всього суспльства, так i кожно людини й громадянина. Визнання народу верховним носм державно влади вираженням народного суверентету. Це означае, що народ, не подляючи н з ким свое влади, здйсню самостйно i не залежно, виключно у свох нтересах. Право народу на встановлення i здйснення влади його природним правом, а вдтак народний суверентет
невдчужуваний i недоторканний. ншими словами, як проголошено у ст. 5 Конституц Украни, нхто не може узурпувати державну владу. Право визначати i змнювати конституцйний лад в Укран належить виключно народов i не може бути узурповане державою, органами чи посадовими особами. Вищими формами безпосереднього здйснення народом влади визначено вибори референдуми, на ocнов яких забезпечуться формування нтepeciв у суспльств, узгодження й координування
цих iнтеpeciв, прояв вол народу як через формування представницьких органв держави та органв самоврядування i прийняття ними вдповдних ршень, насамперед у форм законв, так i через прийняття ршень безпосередньо громадянами. Природно, що основне конституцйне регулювання прямого народовладдя мститься у спецальному, окремо видленому III роздл Конституц Украни Вибори. Референдум. Закономрно, що III роздл чинно Конституц
Украни присвячений безпосередньому народовладдю, зокрема, його проритетним формам виборам референдумам, наступним псля роздлв першого та другого Конституц Украни, де визначаються загальн засади конституцйного ладу Украни правовий статус особи, права, свободи та обов язки людини та громадянина. У наступних IV, V, VI, XXI роздлах Конституц Украни визначаються повноваження органв державно влади
та мсцевого самоврядування щодо призначення виборв та референдумв в Укран, нцювання референдуму. Окрм провдних форм реалзац безпосереднього народовладдя виборв, референдумв, Конституцю Украни надаться можливсть здйснення народного волевиявлення через нш форми безпосередньо демократ, зокрема додач опитування, народн обговорення тощо. Характерними рисами безпосередньо демократ мають бути пряме волевиявлення народу, тобто участь громадян
у прийнятт ршень, здйсненн влади вд мен прийняття ршення обов язкового, мперативного характеру. За визначенням росйських вчених Ю.А. Дмитрва та В.В. Комарово формами прямо демократ вважаються тльки т прояви, як нституюють безпосередн власне волевиявлення господаря повноти державно влади народу. Н листи, н звернення громадян, н громадськ органзац не виражають суверентету народу, не нституюють його безпосередн державно-владне волевиявлення.
Форми безпосередньо демократ класифкуються за результатами дяльност або способом впливу на суспльн вдносин мперативн, консультативн, комплексн, правотворч та т, що не створюють норм права механзмом дяльност на прямо пов язан не пов язан з представницькою демократю або вдносно самостйн правовими засадами на дюч на пдстав норм права дюч на пдстав норм традицй, звичав територальною ознакою на нацональн загальнодержавн та мсцев суб ктами на всенародн та групов ндивдуальн.
3. Поняття та види референдумв Особлива роль у систем народовладдя в Укран належить референдумов, як найбльш органчнй природнй форм народовладдя. Поняття референдум походить вд латинського referendum, що означа те, що ма бути повдомлено Прийнято вважати, що перший в стор людства референдум був проведений у Швейцари ще у 1439 p. Нин нститут референдуму законодавчо закрплений в конституцях та нших нормативно-
правових актах багатьох кран Швейцар, Франц, ФРН, США, Дан, тал, спан, Швец, Норвег т н. В теор конституцйного права як нацонального, так зарубжного визначення референдуму не завжди однакове. Найчастше референдум ототожнюють з опитуванням громадсько думки, з плебсцитом. нод референдумом називають будь-яке голосування виборцв незалежно вд його наслдкв. Справд, за свою суттю референдум як нш форми народовладдя вибори, народне обговорення опитування, правом
реально суверенно верховно вол народу, проте за свом змстом формою здйснення, тобто за предметом методом правового регулювання референдум стотно вдрзняться вд нших форм народовладдя. Волевиявленням народу у вигляд результатв голосування стверджуться або н винесений на референдум закон чи ршення. Це да пдстави характеризувати референдум як нормотворчу форму народовладдя. Тобто, референдум засб виршення шляхом голосування кардинальних проблем загальнонацонального мсцевого
значення прийняття конституц, нших важливих законв або внесення до них змн, а також нших ршень з найважливших питань. Референдум одним з важливих нститутв безпосередньо демократ, проводиться з метою забезпечення народовладдя безпосередньо участ громадян в управлнн державою мсцевими справами. Вдповдно до ст. чинного Закону Про всеукранський та мсцев референдуми референдум це спосб прийняття громадянами шляхом голосування законв Украни, нших ршень з важливих питань загальнодержавного мсцевого
значення. Роль референдумв в регулюванн суспльних вдносин визначаться з огляду на хн основн соцальн функц. По-перше, референдум одним з основних нструментв реалзац права народного суверентету легтимзац владних ршень. Легтимзаця ршень здйснються як шляхом прийняття закону або ршення пд час референдуму, так шляхом пдтвердження ршень органв державно влади з питань, що належать до винятково компетенц референдумв через надання вищо юридично сили в обох випадках законам та ршенням.
Певний рвень легтимзац прийнятих ршень витримуться при проведенн консультативних референдумв, оскльки, за законом, хн результати розглядаються враховуються державними органами при прийнятт ршень. По-друге, референдум одню з основних форм реалзац права нацонального суверентету, оскльки, за умов виконання певно конституцйно процедури щодо всеукранського референдуму виконання вимог закону щодо мсцевих референдумв, громадяни Украни, представники певно нац народност нашо крани можуть нцювати проведення
того чи ншого референдуму з питань, повязаних з конституцйним чи законодавчим регулюванням хнх нацональних прав свобод. По-трет, референдум одним з способв формування громадсько думки. По-четверте, за умов демократичного суспльства референдум може бути використаний народом як противага ршенням органв державно влади та мсцевого самоврядування, що не задовольняють нтереси громадян. Запровадження в Укран порядку проведення референдумв за народною нцативою створю правов гарант здйснення
прямого народовладдя. Виясненню специфчних особливостей референдумв, а також визначенню х рол при регуляц суспльних вдносин сприя аналз видв референдумв. Враховуючи свтовий нацональний полтичний досвд та теоретичн здобутки науки конституцйного права, Конституця, а також Закон Про всеукранський та мсцев референдуми, передбачають наступн види референдумв. За територальною ознакою референдуми подляються на ь всеукранський ь мсцевий референдум, що провадиться
у межах Автономно Республки Крим референдум, що провадиться у межах нших адмнстративно-територальних одиниць. Всеукранський референдум призначаться Верховною Радою або Президентом вдповдно до х повноважень. Згдно з ст. 73 85 Конституц виключно Верховна Рада признача всеукранський референдум з питання про змну територ Украни, Президент, згдно з ч. 6 ст. 106 Конституц, признача всеукранський референдум щодо внесення змн
до Конституц вдповдно до ст. 156 ц Конституц проголошу всеукранський референдум за народною нцативою за вимогою не менш як 3 мльйонв громадян Украни, як мають право голосу, за умови, що пдписи щодо призначення референдуму збрано не менше як у двох третинах областей не менш як по 100 тисяч пдписв у кожнй област. 1 грудня 1991 р. в Укран вдбувся перший всеукранський референдум. Його питанням було таким Чи пдтверджуте Ви Акт проголошення незалежност
Украни. Усього на виборч дльниц прийшло 84,18, а з них вдповли Так – 90,32, що склало 76,03 громадян Украни, котр мають право голосу. Таким чином, переважна бльшсть 34 проголосували за незалежнсть Украни. Мсцев референдуми призначають вдповдн ради з питань, що належать до х компетенц. Вони проводиться в межах окремих субктв федерац у федеративнй держав або адмнстративно-територальних
одиниць в унтарнй та федеративнй державах з метою виршення найважливших питань мсцевого значення. Прийнят ршення на мсцевому референдум наприклад, перейменування сл, мст або дострокове припинення повноважень мсцево Ради, голови мають вищу юридичну силу щодо ршень вдповдних мсцевих Рад народних депутатв. В укранському законодавств передбачено спецальн предмети та перелки питань, що виносяться на всеукранський та мсцев референдуми. Так, ст.
З Закону Про всеукранський та мсцев референдуми окреслю предмет всеукранських факультативних референдумв, до якого зараховано затвердження Конституц Украни, окремих положень та внесення до Конституц змн доповнень, окрм тих, що вимагають обовязкового референдуму прийняття, змна або скасування законв Украни чи хнх деяких положень прийняття ршень, як визначають основний змст Конституц та нших правових актв. З цього перелку видно, що коло питань, як виносяться на всеукранський
референдум, обмежене нормотворчою сферою. На всеукранський референдум можуть виноситися лише загальнодержавн питання. питання з яких референдум взагал не допускаться, бо для х виршення потрбн професйн знання, досвд у зв язку з цим у ст. 74 Конституц Украни зазначено, що референдум в Укран не допускаться щодо законопроектв з питань податкв, бюджету та амнст. Наступна класифкаця видв референдумв повязана з предметом референдуму.
Теоретично предмет референдуму це питання, виршення якого вдбуваться шляхом народного голосування. Предметом референдуму можуть бути питання що мають стотне значення для визначення полтики держави ззовн мжнародн-правов питання входження крани до певних мждержавних структур, спвтовариства, наприклад, про членство крани в вропейському Спвтовариств що мають стотне значення для вдосконалення системи управлння усередин адмнстративно-правов питання виршення питань управлнського характеру, наприклад, змна адмнстративно-
територального подлу. В даному раз залежно вд предмету розрзняють наступн референдуми ь обовязков ь факультативн. Обовязков мають мсце у випадках, коли з певних питань ршення не може бути прийняте ншим шляхом, окрм народного голосування, причому законом завжди чтко окреслено коло цих питань. 1 грудня 1991 р. в Укран вдбувся перший всеукранський референдум, який був обовязковим в питанн про проголошення незалежност Украни, виходячи з положень
Закону про всеукранський та мсцев референдуми щодо реалзац права народу Украни на самовизначення. Згдно з ст. 73 Конституц, нин виключно всеукранським референдумом виршуються питання про змну територ Украни. Псля прийняття Конституц предмет обовязкового референдуму значно розширений. Вдповдно до положень ст. 156 Конституц, обовязкового затвердження всеукранським референдумом потребу законопроект про внесення змн до роздлу Загальн засади, роздлу
III Вибори, Референдум роздлу XIII Внесення змн до Конституц Украни. Наведен випадки прикладом абсолютного обовязкового референдуму, проте теоря конституцйного права розрзня ще й вдносно обовязков референдуми. Так, за Конституцю Швейцар, в раз, коли одна з палат Федеральних Зборв винесе постанову про загальний перегляд Конституц, а нша палата з цим не погодиться, питання перегляду
Конституц виноситься на референдум. Тут йдеться не про змст перегляду, а лише про необхднсть його як умовного факту. Факультативн референдуми це референдуми, проведення яких можливе, проте не обовязкове. Призначення референдуму в такому раз залежить вд ршення органв, що компетентн призначати референдуми, а також вд наявност ншо нцативи проведення референдуму, передбачено законодавством. В основному вони проводиться з метою виявлення громадсько думки щодо конкретного питання, яке цкавить
певну частину населення регону наприклад, про встановлення вльно економчно зони у Харквськй област. У практиц зарубжних кран ще й такий рзновид факультативного референдуму, який проводиться псля прийняття вдповдного закону вищим представницьким органом крани. Так, у законодавств Швейцар передбачене правило, за яким для проведення референдуму необхдно протягом 90 днв псля прийняття закону парламентом збрати 30 тис. пдписв громадян, як виступають проти цього закону.
з 1944 по 1963 pp. тут проведено 20 таких референдумв, причому 8 законв було затверджено, а 12 вдхилено. В середньому через процедуру факультативного референдуму тут проходить майже З законопроектв. Наприклад, в тал та Австр проведення референдуму передбачене регламентами хнх парламентв як факультативних стадй псля прийняття законв. Можливо, в нашому законодавств варто передбачити проведення референдуму в форм так званого народного вето, коли народов надаться можливсть скасувати повнстю або
частково вже прийнятий законодавчий акт. Закон вважатиметься прийнятим, якщо у визначений термн не будуть подан заперечення вд певно клькост виборцв. Це посилить роль референдуму як гарант прав народу у законотворчост. Проте правовий режим проведення референдумв передбача, що поряд з питаннями, як складають предмет всеукранських, обовязкових факультативних референдумв, питання, з яких референдум взагал не допускаться, оскльки для х виршення потрбн професйн знання, досвд та нш передбачен законом пдстави.
У звязку з цим у ст. 74 Конституц зазначено, що референдум не допускаться щодо законопроектв з питань податкв, бюджету та амнст. Законом про всеукранський та мсцев референдуми передбачаться, що на всеукранський референдум не виносяться питання, вднесен законодавством Украни до вдання органв суду прокуратури питання амнст помилування питання про вжиття державними органами Украни надзвичайних невдкладних заходв щодо охорони громадського порядку, захисту здоровя та безпеки
громадян питання, повязан з обранням, призначенням звльненням посадових осб, що належать до компетенц Верховно Ради, Президента та Кабнету Мнстрв. За змстом предмету всеукранськ референдуми подляються на ь конституцйн, коли шляхом референдуму виршуться питання прийняття, затвердження або змни Конституц ь консультативний проводиться з метою виявлення громадсько думки щодо принципового питанню державного життя ь законодавч, коли народним голосуванням виршуються питання, повязан з прийняттям,
затвердженням, змною законв. До останнх належать, як правило, також референдуми щодо прийняття, змни або скасування нших правових актв. Юридичн наслдки зазначених референдумв рзн 1. Результати конституцйного законодавчого референдумв мають найвищу юридичну силу, не потребують затвердження. Вони загальнообовязковими для державних органв, слугують правовим пдрунтям х правотворчо правозастосовно дяльност. 2. Результати консультативного референдуму не обовязковими для винесення адекватного ршення
з опитуваного питання. Вони мають дорадчий характер, розглядаються враховуються при прийнятт ршень вдповдними державними органами. Якщо референдум проводиться з одного того самого питання клька разв, то за часом треба розрзняти ь повторний референдум з означеного питання проводиться у такому раз, якщо пд час проведення всеукранського або мсцевого референдуму були допущен груб порушення законодавства про референдуми, Верховна Рада Украни у мсячний строк, а вдповдний орган мсцевого самоврядування у 15-денний строк можуть
призначити повторний всеукранський або мсцевий референдум на всй територ республки, вдповдно адмнстративно одиниц або частини ь новий всеукранський референдум з питань, що ранше виносились на референдум, може бути проведено не ранше як через 5 рокв, а мсцевий не ранше, як через рк вд дня попереднього референдуму з цих самих питань. 4. Принципи порядок проведення референдумв Проведення всеукранських та мсцевих референдумв регламентуться
Конституцю та Законом про всеукранськ та мсцев референдуми. З точки зору порядку проведення референдум можна розглядати як референтний процес нод його називають референдарним процесом, який складаться з вдносно самостйних процедур, що здйснюються у певнй послдовност призначення референдуму пдготовка та проведення референдуму голосування визначення пдсумкв референдуму опублкування введення у дю законв та нших ршень, прийнятим референдумом.
Вс стад референтного процесу пдпорядкован загальним принципам, властивим виборчому процесу. У всеукранських та мсцевих референдумах мають право брати участь громадяни Украни, як досягли на день х проведення 18 рокв, як постйно приживають вдповдно на територ Украни або област, мста, району в мст, селища, села. Гарантуться вльне волевиявлення. Будь-яке пряме або непряме обмеження прав громадян
Украни на участ у референдум залежно вд походження, соцального та майнового стану, расово чи нацонально належност, стат, освти, мови ставлення до релг, полтичних поглядв, роду й характеру занять забороняться. Не мають права голосу громадяни, як признан судом недздатними. Громадяни беруть участь у референдум на рвних засадах. Кожний громадян ма один голос. Референдум прямим громадяни беруть участь у ньому безпосередньо.
Голосування пд час референдумв тамним контроль за волевиявленням громадян не допускаться. Пдготовка проведення референдумв здйснються на демократичних засадах, вдкрито гласно. Законом запроваджен гарант реалзац вказаних демократичних засад. Пдготовка проведення всеукранських референдумв здйснються за рахунок Державного бюджету, а мсцевих референдумв – за рахунок мсцевих бюджетв.
Першою стадю проведення референдуму його призначення. При цьому розрзняють нцативу про проведення референдуму та прийняття вдповдного ршення про призначення референдуму. Законом детально врегульована процедура реалзац права вимоги проведення референдуму. Зокрема, громадяни Украни реалзують сво право на нцативу всеукранського референдуму шляхом збору пдписв. х ма бути не менше 3 млн пдписи щодо призначення референдуму мають бути збран не менш, як у двох третинах
областей не менш як по 100 тисяч пдписв у кожнй област. Збирання пдписв органзовують здйснюють нцативн групи референдуму, що утворюються дють вдповдно до ст. 16, 17, 18 Закону Про всеукранський та мсцев референдуми . Отже, на стад призначення референдуму набуваться утворення нцативних груп референдумв, х рестраця, збирання пдписв нцативними групами. Детальна регламентаця цих процедур проведення референдуму ма дуже
важливе значення, оскльки передбача низку правових гарантй усляких порушень. Зокрема, ц гарант стосуються вимог щодо Фоми й змсту листв для пдпису громадян, порядку заповнення збирання пдписв ст. 18. Передбачаться також можливсть оскарження в районний мський суд вдмови Центрально комс з всеукранського референдуму у рестрац нцативно групи, або вдсутнсть ршення про рестрацю ст. 13 Закону. Псля завершення збирання пдписв нцативна група у тридцяти денний строк склада пдсумковий
протокол, в якому зазначаться загальна кльксть пдписв, дата рестрац нцативно групи, дата закнчення збирання пдписв. Пдписан листи по акту передаються на збергання у встановленому в закон порядку. Псля пдписання цього акту в тижневий строк група всеукранського референдуму переда пдсумковий протокол, акт вимогу про проведення референдуму до Центрально комс з всеукранського референдуму як вдомо, функц покладено на Центральну виборчу комсю по виборах народних депутатв
Украни. Саме Центральна комся забезпечу рестрацю документв, пдбива загальн пдсумки збору пдписв в цлому по Укран, про що складаться протокол. Псля одержання належним чином оформлено пропозиц, органи державно влади, до повноважень яких належить призначення референдуму в мсячний термн приймають одне з таких ршень про призначення референдуму про вдхилення пропозиц про проведення референдуму у раз наявност серйозних порушень законодавства про референдуми про прийняття ршення, пропонованого у вимоз про призначення референдуму.
У ршенн про призначення референдуму визначаться дата проведення референдуму, зазначаться назва проекту закону, ршення, змст питання, що виносяться на референдум. Дата проведення всеукранського референдуму призначаться не ранш як за три й не пзнше як за чотири мсяц, а мсцевого у не ранше як за мсяць й не пзнше як за два мсяц вд дня прийняття ршення про проведення референдуму. Псля повдомлення про призначення наступа друга стадя референдного процесу пдготовка проведення
референдуму. Вдповдно до Закону Про всеукранський та мсцевий референдуми створюються вдповдн умови та структури, необхдн для проведення референдуму дльниц для голосувань, комс по проведенню референдуму, списки учасникв референдуму. На вдмну вд виборв, проведення референдуму не вимага створення виборчих округв. Згдно з ст. 23 Закону Про всеукранський та мсцевий референдуми, для проведення голосування та пдрахунку голосв створюються тльки дльниц для голосування, що об днують вд 20 до 3000 громадян, як мають
право на участь у референдум. Кервництво всеукранським референдумом повнстю покладаться на Центральну виборчу комсю, а також спецально утворен для цього органи комс по проведенню референдуму дльничн, територальн, що створюються селах, селищах, районах, мстах та областях, комся Автономно Республки Крим з всеукранського референдуму. Законами Украни Про всеукранський та мсцевий референдуми,
Про Центральну виборчу комсю детально регламентуються повноваження цих комс, органзаця х роботи. Вельми важливою з точки зору захисту прав суб ктв референдуму норма яка передбача можливсть оскаржити ршення д комс з референдуму у вищестоячу комсю з референдуму, а у випадках, передбачених Законом, в суд ст. 31. По аналог з законодавством про вибори у законодавству про референдуми виршено питання про право на оскарження помилок у списку громадян, як мають брати участь у референдум ст.
34 Закону. На стад пдготовки референдуму вдбуваться також широка кампаня по роз ясненню населенню мети референдуму, змсту питань, що виносяться на нього, ознайомлення з порядком голосування тощо. Вдповдно до ст. 8 Закону Про референдум, громадянам, полтичним партям, громадським органзацям, масовим рухам, трудовим колективам надаться право вльно агтац за прийняття закону чи ншого питання, що виноситься на референдум, а також проти прийняття закону чи ршення.
Вс ршення щодо референдуму, а також проекти законв, нших ршень, як виносяться на референдум, пдлягають опублкуванню засобами масово нформац. Останн освтлюють хд пдготовки проведення референдуму, хнм представникам гарантуться вльний доступ на вс збори та засдання, пов язан з референдумом, одержання нформац. Найбльш вдповдальну стадю референдуму становить голосування визначення пдсумкв референдуму. Саме на цй стад воля народу вдбуваться ухвалення закону чи ншого ршення.
Тому неухильне дотримання вимог процедури, всх процесуальних гарантй набува тут особливого значення. Для забезпечення певно свободи волевиявлення на референдум Законом передбачена система певних заходв та правових гарантй щодо органзац проведення голосування, як сприяють дотриманню тамниц голосування, недопущенню рзних порушень законодавства. У загальному порядку голосування проводиться в день референдуму з 7 до 20 години.
Також сну процедура дострокового голосування , голосування у мсцях перебування громадян, коли вони за станом здоров я або з нших причин не можуть прибути в примщення для голосування. Голосування вдбуваться у спецально вдведених та обладнаних за законом належним чином примщеннях. Кожен громадянин голосу особисто. Бюлетен для голосування заповнюються голосуючим у кабн або кмнат для тамного голосування. Законом передбачаться низка вимог щодо змсту форми бюлетенв.
Важлива роль у здйсненн контролю за дотриманням встановленого порядку голосування належить громадськост. Третя стадя референтного процесу завершуться пдпиттям пдсумкв голосування на референдум. В укранському законодавств про референдуми детально врегульован порядок пдбивання пдсумкв голосування, умови дйсност бюлетенв т вимоги, яким мають вдповдати протоколи голосувань. Визначають недйсними бюлетен для голосування не встановленого зразка, а також бюлетен, як не мстять
точно встановленого ршення громадян. Якщо виникають сумнви щодо дйсност бюлетеня, питання виршуться дльничною комсю з референдуму шляхом голосування членв ст. 40 Закону. У законодавств Рос встановлено бльш чтке та однозначне правило щодо встановлення недйсност бюлетеня такими визначаються бюлетен, не заврен комсю не встановленого зразка, а також т, в яких не викреслений жоден з варантв вдповд або викреслен вс ст.
33 Закону Росйсько Федерац про референдум. Ймоврно, що в укранському законодавств про референдум згодом будуть запроваджен бльш точн вимоги щодо визнання недйсност бюлетенв. Вдповдна комся з референдуму може визнати результати референдуму недйсними через допущен у ходу голосування або пд час пдрахунку голосв порушення Закону Про референдум ст. 41. Проект Закону, ршення вважаться громадянами, якщо за нього було подано бльшсть голосв громадян
вд числа тих, хто взяв участь у референдум. Референдум визнаться таким, що не вдбувся, якщо в ньому взяло участь менше половини громадян, занесених до спискв для голосування, а референдум з питань дострокового припинення повноважень Верховно Ради та Президента визнаться таким , що не вдбувся, якщо в ньому взяло участь менше двох третин вд загально клькост громадян, занесених до спискв для голосування. Закон, прийнятий шляхом референдуму, не потребу видання спецального акту введення його в дю.
Згдно з ст. 44 Закону Про всеукранський та мсцевий референдуми передбача дину умову, яка да право Верховнй Рад призначити повторний всеукранський референдум якщо пд час його проведення були допущен груб порушення Закону. Визнання ж референдуму таким, що не вдбувся, не умовою для повторного призначення референдуму. Оскльки очевидно, що громадян, що прогнорували референдум, не цкавить, яке ршення було прийняте вони згодн пдтримати будь-яке з них. З ншого боку, неучасть у референдум може свдчити про негативне
ставлення до самого законопроекту. Тому будь-який результат як позитивний, так негативний ршенням самих громадян, х волевиявленням. 5. Правов наслдки референдуму У Закон про референдум передбачен норми, що мають сприяти дотриманню законност при проведенн референдуму. Ст. 10 Закону встановлю можливсть притягнення до вдповдальност осб, що перешкоджають шляхом насильства, обману, погроз або ншим шляхом вльному здйсненню громадянином права брати участь у референдум, вести
до голосування агтацю, а також членв комс з референдуму, посадових осб, як вчинили пдлог документв референдуму, завдомо неправильний пдрахунок голосв, порушили тамницю голосування або допустили нш порушення Закону. Ця стаття вдсила до чинного адмнстративного та кримнального законодавства, норми якого визнають конкретн мри покарання за вчинен правопорушення. Ст. 186-4 Кодексу Украни про адмнстративн порушення передбача, що публчн заклики або агтаця за бойкотування
референдуму, перешкоджання членам нцативно групи у збиранн пдписв громадян пд вимогою про проведення референдуму, а так само будь-яка агтаця в день проведення референдуму видача членом дльнично комс з референдуму бюлетеня для голосування за ншу особу втручання у роботу комсй з референдуму, що перешкоджа виконанню ними обовязкв, повязаних з пдрахунком голосв або визначенням результатв референдумв, тягнуть адмнстративну вдповдальнсть у вигляд накладення штрафу.
Ст. 129-1 Кримнального кодексу Украни передбача, що перешкоджання шляхом насильства, обману, погроз, пдкупу або ншим шляхом вльному здйсненню громадянином права брати участь у референдум, вести агтацю у день проведення референдуму караться позбавленням вол на строк до пяти рокв або виправними роботами на строк до двох рокв, чи штрафом до десяти офцйно встановлених мнмальних розмрв заробтно плати. Т сам д, вчинен членом комс з референдуму або ншою службовою особою, караються позбавленням вол на
строк вд одного до пяти рокв, або виправними роботами на строк до двох рокв чи штрафом вд семи до пятнадцяти офцйно встановлених мнмальних розмрв заробтно плати. Пдлог документв референдуму, приписка, завдомо неправильний пдрахунок голосв, порушення тамниц голосування, вчинен членом комс з референдуму або ншою службовою особою, караються позбавленням вол на строк вд одного до пяти рокв, або виправними роботами на строк до двох рокв чи штрафом вд семи до пятнадцяти
офцйно встановлених мнмальних розмрв заробтно плати. 6. Висновки Прийняття конституц шляхом референдуму звичайно супроводжуться запровадженням вдповдного порядку диного, одного з можливих чи альтернативного внесення до не змн. ншими словами, референдна форма прийняття конституц забезпечу останнй яксть пдвищено жорсткост, тобто порвняно ускладнений порядок змн. Водночас сну думка, що конституц, прийнят шляхом референдуму, бльш досконалими у порвнян з тими, як
прийнят представницькими органами, юридична коректнсть конституцй залежить вд ступеня участ полтикв у процес х прийняття. Однак значення ц тези не треба перебльшувати. Реалзаця конституцйних положень залежить не тльки вд х коректност, а значно бльше вд якост того соцально-полтичного економчного тла, на якому конституця ма дяти. Нердко також стверджують, що референдна форма прийняття конституц забезпечу й найвищий рвень легтимност
у звязку з тим, що механзми прямо демократ, до яких вднесений референдум, первинними зверхнми вдносно механзмв представницько демократ, уособлених у першу чергу парламентом. Подбн твердження нердко дстають пдтвердження в юридичних актах. За приклад можна навести цитоване положення статт 5 Конституц, за змстом якого змна найголовнших положень щодо конституцйного ладу не може бути здйснена
шляхом прийняття вдповдного акта Верховною Радою Украни навть на основ квалфковано бльшост вд конституцйного складу потребу затвердження цього акта всеукранським референдумом. До того ж майже загальним порядок, за яким ршення, прийнят референдумом, не потребують затвердження державними органами можуть бути змнен або скасован тльки референдумом. Нердко закони, прийнят референдумом, офцйно вважаються такими, що мають вдносно вищу юридичну силу
на пдконституцйному рвн правотворчост. Але навряд чи тезу про найвищу легтимнсть конституц, прийнято шляхом референдуму, треба вважати вихдною. Головним те, щоб вона була взагал легтимною, тобто прийнятою у спосб, який прямо визначений у попереднй конституц або очевидно виплива з змсту. накше усе буде зведене до питання полтично доцльност щодо прийняття ново конституц. Без усяких сумнвв легтимною чинна Конституця, адже вона була прийнята у спосб, який прямо передбачався
попередницею в статт 97 Конституц Основного Закону 1978 p. з змнами доповненням до компетенц Верховно Ради Украни було вднесено прийняття Конституц внесення до не змн. Саме з вдповдних позицй необхдно розглядати можливсть прийняття ново Конституц. Можливсть прийняття ново Конституц, як можливсть внесення змн до чинно, питаннями доцльност, як уповноважен ставити належними способами виршувати учасники безпосереднього полтичного процесу.
Але з суто юридичних позицй можна стверджувати, що чинна Конституця, як основн закони нших держав, несе у соб свордний ген смерт, адже вона включа роздл, поменований Внесення змн до Конституц Украни. Вочевидь, за змстом цього роздлу не може бути прийнята нова Конституця, хоча може бути здйснена ревзя прийняття ново редакц чинно. Характерно, що у втчизнянй юридичнй практиц ревзя звичайних законв здйснються шляхом прийняття, по
сут, нового за змстом закону, поменованого закон про внесення змн до попереднього. Уже саме уможливлення конституцйних змн спростову вднесенсть тези про так звану стабльнсть Основного Закону до нструментарю тих, хто уповноважений здйснювати його офцйну експертизу. Конституця не може бути священною коровою, адже вона покликана забезпечувати суспльний поступ зумовлений ним державно-правовий розвиток. Свочаснсть тих чи нших конституцйних змн, х змст рвень радикальност
залежить насамперед вд полтичного вибору, здйснюваного в конкретних умовах. Як засвдчу свтовий досвд, цей вибр його практична реалзаця завжди супроводжуться полтичною боротьбою, що , по сут, складовою перманентного конституцйного процесу. Список використано лтератури 1 Правознавство Ред Кравчук М.В Тернопль, 2003 2 Конституцйне право Украни Ред
Журавський, К 2002 3 Економка.Фнанси.Право-2003-6 4 Закон Украни Про всеукранський та мсцев референдуми вд 03071991р. 5 Конституцйне право Украни К 1999. 6 Конституця Украни К 1997 7 Основи конституцйного права Украни К 1997 8 Шаповал В. Основний Закон Украни референдумПраво Украни 2000 2. 9
Дуель38436