Аналіз та поліпшення фінансового стану підприємста

–PAGE_BREAK–

           

ЗВІТ ПРО ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ВИКОРИСТАННЯ
1.ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ
Найменування показника
Код рядка

ПРИБУТКИ

ЗБИТКИ

Виручка (валовий дохід) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)

010

83650

Державне регулювання цін

011

Податок на добавлену вартість

015

12318,10

Акцизний збір

020

Дороги

025

030

Затрати на виробництво реалізованої продукції (робіт, послуг)

040

65949

Комерційні витрати

045

Результат від реалізації

050

5382,90

Інші операційні доходи і витрати

060

20,7

Доходи від володіння корпоративними правами

070

5,8

Прибутки до одержання

080

Інші позареалізаційні доходи і витрати

085

777,70

8,6

Всього прибутків і збитків

090

6187,1

8,6

Балансовий прибуток або збиток

100

6178,5

Податок на прибуток

105

1018,1

Інше використання прибутку

110

5160,4

Нерозподілений прибуток (непокриті збитки) звітного року

120

3.  АНАЛІЗ ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА І ВИЯВЛЕННЯ РЕЗЕРВІВ ДЛЯ ПОЛІПШЕННЯ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ.
Для   проведення   аналізу   фінансово-господарського   стану підприємства використовуються такі основні документи і матеріали:

— бухгалтерський баланс підприємства на початок і кінець року;

— оцінка вартості майна підприємства (вартості основних засобів, нематеріальних активів, вартості незавершеного будівництва, вартості оборотних засобів);

— розшифровка дебіторської і кредиторської заборгованості;

— наявність коштів на рахунках, в тому числі валютних;

— аналіз ринків збуту та конкурентоспроможності продукції. В необхідних випадках можна використовувати також іншу

потрібну інформацію.

Аналіз починається з оцінки основних показників діяльності та

майново-фінансового стану підприємства. Для цього використовується

насамперед бухгалтерський баланс.
В бухгалтерському балансі знаходять відображення поняття акти­ву і пасиву відповідно до умов ринкової економіки.

Активи — це ресурси, контрольовані підприємством в результаті минулих подій, використання яких, як очікується,, приведе до надхо­дження економічних вигод у майбутньому. Пасиви — це обов’язки під­приємства за позичками і кредиторською заборгованістю, погашення яких приведе до зменшення вартості майна або доходів, що надходять. Перевищення вартості активів над пасивами складає вартість власних активів підприємства, яку відображають у пасиві звітного балансу в розділі власного капіталу.

У першому розділі активу балансу відображена вартість необоро­тних активів: нематеріальних активів, основних засобів, довгострокових фінансових інвестицій, довгострокової дебіторської заборгованості, від­строчених податкових активів та інших необоротних активів.

У другому розділі активу балансу розміщені дані про оборотні ак­тиви, що знаходяться у розпорядженні підприємства: запаси, товари, ве­кселі одержані, дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги, дебіторська заборгованість за розрахунками, інша поточна дебіторська заборгованість, поточні фінансові інвестиції, грошові кошти та їх екві­валенти, інші оборотні активи.

В третьому розділі активу балансу розміщені витрати майбутніх періодів.

В першому розділі пасиву балансу відображена інформація про власний капітал підприємства. Тут розміщені дані про розмір статутного капіталу, пайового капіталу, додаткового вкладеного капіталу, іншого додаткового капіталу, резервного капіталу, нерозподіленого прибутку, неоплаченого капіталу і вилученого капіталу.

У другому розділі пасиву балансу міститься інформація про забез­печення наступних витрат і платежів: забезпечення виплат персоналу, інші забезпечення, цільове фінансування.

В третьому розділі пасиву балансу відображені дані про довго­строкові зобов’язання: довгострокові кредити банків, довгострокові фі­нансові зобов’язання, відстрочені податкові зобов’язання, інші довгострокові зобов’язання.

В четвертому розділі пасиву балансу наведена інформація про по­точні зобов’язання. Тут розміщені дані про короткострокові кредити ба­нків, поточну заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями, век­селі видані, кредиторську заборгованість за товари, роботи, послуги, по­точні зобов’язання за розрахунками та інші поточні зобов’язання.

В п’ятому розділі пасиву балансу містяться відомості про доходи майбутніх періодів.

Вертикальний аналіз показує структуру засобівпідприємства і їхніх джерел.
Таблиця 1.1 — Вертикальний аналіз балансу.                                                      

Показник

На початок 1997року

На початок

1998 року

Зміна

1

2

3

4

АКТИВ

1. Основні засоби та інші внеоборотніактиви

Основні засоби

48,9

62,3

+13,4

Інші внеоборотные активи

0,7

3,6

+2,9

РАЗОМ

49,6

65,9

+16,3

2. Оборотні кошти

Запаси і витрати

6,5

20,9

+14,4

Розрахунки з дебіторами

36,1

13,2

-22,9

Кошти та інші активи

7,8

0,0

-7,8

РАЗОМ

50,4

34,1

-16,3

БАЛАНС

100

100

ПАСИВ

1.Власний капітал

Фонди власних засобів

56,7

74,0

+17,3

Прибуток

-9,3

-13,8

-4,5

РАЗОМ

47,4

60,1

+12,8

2.Притягнуті засоби

Довгострокові позички і позики

13,7

13,3

-0,4

Короткострокові позички і позики

1,7

2,7

+1

На підставі результатів, ми спостерігаємо збільшення частки основних засобів, значне збільшення  запасів. При  різкому зменшенні дебіторської заборгованості частка  коштів під кінець року говорить про те, що необхідно звернути особлива увага на раціональність використання коштів.

Власний капітал має велика питома вага. Потрібно прийняти до уваги той факт, що в сучасних умовах наявність фондів не завжди означає фактичну наявність засобів, а лише можливість їхнього використання в зазначених напрямках.

Негативну тенденцію має збільшення частки короткострокових кредитів. Залишається високої частка кредиторської заборгованості.

 Горизонтальний аналіз звітності полягає в побудові однієї чи декількох аналітичних таблиць, у яких абсолютні показники доповнюються відносними темпами чи росту зниження .

Вартість основних засобів незначно зменшилася, тобто при амортизації сума придбання основних засобів не значна.

Звертає увагу той факт, що відбулося зменшення суми довгострокових кредитів при одночасному збільшенні суми короткострокових кредитів, відбулося різке зменшення кредиторської заборгованості,  тобто змінилася структура кредитного портфеля ОАО «Чексил».
Показники ліквідності на плат
о
спроможності.

Ліквідність– це здатність перетворювати активи в гроші швидко та без втрати його ринкової вартості.

короткотермінову

майбутніхЦі витрати, як очікується, буде повністю списано на протязі одного року. Прикладом

сплачені авансом орендні платежі; сплата страхового полісу; підписка на газети, журнали, періодичні та довідкові видання.

періодів

Коефіцієнт поточної ліквідності (коефіцієнт загальної ліквідності, коефіцієнт покриття) дає загальну оцінку ліквідності активів; показує, скільки гривень поточних активів підприємства припадає на 1 грн. поточні

 
Значення коефіцієнту, що дорівнює 2, свідчить про сприятливе становище ліквідності активів підприємства. практикоюТаким чином, якщо вартість активів знизиться наполовину, виручки, що залишиться, буде достатньо для погашення поточної заборгованості.

Значення коефіцієнту поточної ліквідності в межах 1… свідчитьКритичним є значення, рівне 1. При значеннях коефіцієнту менше 1 підприємство має неліквідний баланс. характеризує

ліквідності

При його розрахунку враховуються найбільш ліквідні поточніактиви(запаси не враховуються).

      

               
Орієнтовно нижнє значення цього коефіцієнта дорівнює 1. Але, ця оцінка має умовний характер. заборгованості ліквідних активів. Це низький показник для більшості галузей, але в роздрібній торгівлі цей коефіцієнт невеликий тому, що більша частина грошових коштів вкладена в запаси.

Коефіцієнт абсолютної ліквідностіпоказує, яка частина поточних (короткотермінових) зобов’язань може бути погашена негайно.

Теоретичне значення коефіцієнта абсолютної ліквідності не мен­ше 0,2… 0,25.

Чистий робочий капітал підприємства (Р„) — це різниця між пото­чними активами та поточними зобов’язаннями. Наявність Р„ свідчить про те, що підприємство здатне не тільки сплатити поточні борги, воно іце має фінансові ресурси для розширення діяльності та здійснення інве­стицій.

Оптимальний розмір чистого робочого капіталу залежить від сфе­ри діяльності, обсягу реалізації, кон’юнктури ринку.
    продолжение
–PAGE_BREAK–Аналіз показників ліквідності

Дані цієї таблиці свідчать про погіршення показників ліквідності підприємства  за аналізований період. Так з 1995 по 1997 показник поточної ліквідності з2,04 зменшився до 1,29, коефіцієнт швидкої ліквідності зменшився в 3 рази, абсолютної ліквідності знизився практично до 0. Що в цілому  характеризує фінансовий стан підприємства на 1998р як незадовільне і потребуєкардинальних рішень.

Для оцінки достатності чистого робочого капіталу можна провес­ти його порівняння з аналогічним показником інших підприємств цієї галузі.

Р
к= [Оборотні активи (стр. 260) + Витрати майбутніх періодів (стр. 270)] — [Поточні зобов’язання (стр. 620) + Доходи майбутніх періодів (стр. 630)]
Джерелами коштів підприємства є власний та позичений капітал.Співвідношення між цими величинами дає змогу оцінити довгострокову платоспроможність підприємства.

Власний капітал відображено у І розділі пасиву балансу. Величина позиченого капіталу визначається шляхом узагальнення інформації за розділами пасиву: II + III + IV + V.

Коефіцієнт концентрації власного капіталу(коефіцієнт автономії, коефіцієнт незалежності) визначає долю коштів власників підприємства в загальній сумі коштів, що вкладені в майно підприємства. Характери

зує здатність підприємства виконати свої зовнішні зобов’язання за рахунок використання власних коштів, незалежність від позичених коштів.

   

         Власний капітал (стр.380)
Якщо коефіцієнт дорівнює 1, то це означає, що власники повністю фінансують своє підприємство. Стійким є стан підприємства при коефі­цієнті не менше 0,5.

Коефіцієнт концентрації позиченого капіталу є доповненням до попереднього коефіцієнта, їх сума дорівнює 1. позичених

–PAGE_BREAK–Оцінка власних і позикових джерел засобів ВАТ “Чексіл”
Джерела засобів

На початок 1997 долі

На початок 1998 долі

Зміна за звітний період

Зміна структури, процентні пункти.

Сумма тыс.грн

Удель-ный вес, %

Сумма тыс.грн

Удель-ный вес, %

тыс.грн.

В процентах

1

2

3

4

5

6

7

8

1. Усього джерел

162715,5

100

12500,1

100

-37715,4

-23,2

1.1. Валсні

77080,4

47,4

75211,8

60,1

-1868,6

-2,4

12,7

1.1.1. Статутний капитал

1899

2,5

1899

2,5

1.1.2. Резервний фонд

1.1.3. Фондиспец.призначения

3603,1

4,7

7761,5

10,3

4158,4

115,4

5,6

1.1.4. Резервимайбутніхвитрат

0,2

3,3

3,1

1550

1.1.5.Нерозподілений прибуток

1.1.6 Додатнійкапитал

86712,4

112,5

88839,1

118,1

2126,7

2,4

5,6

Продовженнятаб.

1

2

3

4

5

6

7

8

2.1. Позикові кошти

85635,1

52,6

49788,3

39,9

-35846,8

-41,9

-12,7

2.1.1. Довгострокові  финансовізобовязання

22393,8

26,2

16665

33,5

-5728,8

-25,6

7,3

2.1.1.1.Довгостроковікредити

22393,8

100

16665

100

-5728,8

-25,6

2.1.1.2. Довгостроковіпозички

2.1.2 Короткостроковіфінансовізобовязання

63241,3

73,8

33123,3

66,5

-30118

-47,6

-7,3

2.2.1. Короткострокові кредити

1452,2

2,3

789,2

2,3

-663

-45,7

2.2.2. Короткостроковіпозики

1306,3

2,1

2538,6

7,7

1232,3

94,3

5,6

2.3. Розрахункитаіншіпассиві

60482,8

95,6

29795,5

90

-30687,3

-50,7

-5,6

Питома вага у відсотках розрахований по показниках 1.1, 2.1. стосовно загальної суми джерел. За іншими показниками – стосовно підсумку по групах

Дані таблиці 1.10 показують, що загальне зменшення  джерел склало 37715,4 тис. грн., чи 23,2 %. Це зменшення відбулося  за рахунок скорочення притягнутих джерел, що у порівнянні з початком аналізованого періоду зменшилися на 41,9%, власні ж джерела залишилися практично без зміни. Істотні зміни до кінця аналізованого періоду відбулися в структурі джерел. Так, якщо на початок року власні джерела складали 47,4%, те до кінця — 60,1 %, позикові ж джерела складали на початок року 52,6 %, а до кінця — 39,1 %. При цьому  відбулося погашення довгострокових  кредитів банків на 5 728,8 тис.грн. Скорочення позикових засобів свідчить про роботу підприємства в умовах формування ринкової економіки, тому що по короткострокових кредитах високі процентні ставки, що спричиняє помітне подорожчання продукції.

 Для підприємств, що функціонують в умовах розвитих ринкових відносин, нормальним положенням, що забезпечує досить стабільне фінансове положення в очах інвесторів і кредиторів, вважається відношення власних джерел до загальної їхньої суми на рівні 60 %.

Аналіз 
фінансовоїстійкості

Показники

(коефіцієнти)

На поч.1996

На поч.1997

На поч.1998

1.Коефіцієнт співвідношення позикового і загальногокапіталу (Кз1)

0,62

0,53

0,40

2. Коефіцієнт співвідношення позикового і власного капіталу (Кз2)

1,60

1,11

0,66

3. Коефіцієнт довгострокового залучення позикового капіталу ( Кз3)

0,45

0,23

0,18

4. Коефіцієнт маневреності власних засобів( Кмс)

1,09

0,24

0,13

5. Коефіцієнт нагромадження зносу (Кни)

0,33

0,53

0,54

6. Коефіцієнт реальної вартості основних засобіву загальнійсумі засобівпідприємства (Кр.ос)

0,28

0,49

0,62

Ця ситуація може бути по-різному оцінена з погляду підприємства і зовнішніх суб’єктів аналізу. Наприклад, для банку переважніше більш високапитомавагавласних засобів, тому що при цьому зменшується фінансовий ризик. Підприємства можуть бути зацікавлені в більшомузалученні позикових засобіву тому випадку, коли доход від використання власних засобіввище рівня  процентних ставок.

Ваналізованого підприємства на початок 1998 року коефіцієнт довгострокового залучення позикових засобівдосить низький — 0,18. Це значить, що кожнугривнюдовгострокових активів фінансувався з позикових джерел (якщо вони використовувалися по цільовомупризначенню) на 18 коп. Коефіцієнт маневреності власних засобівна початок 1996 року складав1,09 ,  то на початок1998 року — 0,13.

У світовій практиці вважаєтьсядоцільнимздобуватиоборотні матеріальні засобиза рахунок короткострокових кредитів, тому що оборотні кошти повинні приносити більший доход, чимплата підприємців за кредит. Власний же капітал можна направити на формування оборотних коштів, але це вважаєтьсянеефективним (недоходним). Вільні засобикраще направити в іншу областьпідприємництва для одержання додаткового доходу.

У цілому коефіцієнти нагромадження амортизації (зносу) і реальної вартості майна свідчать про наявність достатнього виробничого потенціалу для нормального функціонування підприємства.

Коефіцієнт нагромадження амортизації показує, що 33%
первісноївартості основних засобівна початок 1996р. погашено зносом. Збільшення даного показника на початок 1997 і 1998ррдо 53% і 54% відповідно вказує на тенденцію морального старіння устаткування, тому що значного введення нового обладнання не відбувалося. 

Найважливіший елемент виробничого потенціалу підприємства – його матерально-техническуюбазу – можна охарактеризувати наступними показниками (Таблиця 1.4)

Характеристика основних
засобівпідприємства.

Показник

За 1996 рік

За 1997 рік

Темп зміни

Коефіцієнт придатності

0,47

0,46

-0,01

Коефіцієнт відновлення

0,82

0,02

-0,8

Коефіцієнт вибуття

0,01

0,01

0,0

Приведенідані показують, що в 1996 році  коефіцієнт придатності складав47%. Це означає, що знос основних засобівдорівнює 53%.

За 1996 рік коефіцієнт відновлення показує, що 82 % основних засобівна кінець 1996 року складаютьнові основні засоби. Цей показник говорить про великий виробничий показник підприємства. Але необхідно відзначити, що на цей показник у більшій мерівплинула індексація основних засобів, що відбулася .

4. ПРОЕКТУВАННЯ ЗАХОДІВ, СПРЯМОВАНИХ НА ПОЛІПШЕННЯ ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА

В стратегічному плануванні виділяються чотири основні напрямки дальшого розвитку підприємства :

продукції

2) розроблення (створення) нових видів продукції, тобто розробка, виробництво і продаж нових товарів на вже існуючих для підприємства ринках;

3) розширення ринків збуту, тобто продаж виготовлених товарів на нових ринках;

4) диверсифікація виробничо-збутової діяльності, тобто розробка і виробництво нових товарів з послідуючим продажем їх на нових ринках.

тенденцій

Якщо, наприклад, підприємство поставило перед собою завданих дальшого росту, а виготовлена ним продукція добре себе зарекоменду­вала серед споживачів і користується достатньо гнучким попитом, то та­ке підприємство може вибрати для себе стратегію — дальше просування на ринок і тактику — зниження ціни.

Завдання дальшого розвитку підприємства може бути також вирішене шляхом розроблення (створення) нових видів продукції, що потребує витрат на технологічні дослідження, або розширення ринків збуту, що потребує витрат на маркетинг цих ринків. Якщо оточення да­ного підприємства представлено порівняно невеликими фірмами, які відрізняються за своїм орієнтуванням на ринок і технологічними можли­востями, то можна вибрати стратегію диверсифікації, намагаючись при­дбати або контролювати інші фірми.

    Треба також мати на увазі ще такі особливості поведінки підприємств. Щоб вижити, вони застосовують різні варіанти стратегії, які передбачають:

— розпорошення ризику, тобто здійснення своїх операцій не на од­ному, а на кількох ринках, а також виробництво цілого ряду товарів ши­рокого асортименту;

— адаптацію до умов, що змінюються, тобто інвестування в марке­тинг, пошук можливостей випуску нових товарів для того, щоб опера­тивно реагувати на зміну зовнішнього середовища;

— пасивний маркетинг, тобто відмова від наступу на позиції конку­рента, а звідси — відсутність ризику зустрічного удару;

— цільові відрахування з прибутку, тобто створення відповідних ре­зервів в результаті успішної комерційної діяльності на «чорний день».

Після того, як стратегія подальшого розвитку підприємства оста­точно вибрана, вона мас бути перетворена в конкретний оперативний план по маркетингу, виробництву, інвестиціям, прибутку.

Якщо фінансово-господарський стан підприємства визнано пога­ним, розробляються пропозиції стосовно його санації.

Санація підприємства може здійснюватись шляхом:

— погашення боргів підприємства;

— злиття збиткового підприємства з фінансове міцним підприємством;

— переоформлення короткотермінових кредитів у довготермінові;

— випуску і розміщення цінних паперів для мобілізації фінансових ресурсів;

— продажу майна підприємства-боржника іншому підприємству. При цьому враховуються соціальні наслідки можливого припинення діяльності підприємства або його окремого виробництва;

–         інші.
 Заходи щодо поліпшення фінансового стану
ВАТ
«Чексил» .
         Так само,  як аналіз фінансової підсистеми підприємства припускає комплексну оцінку діяльності всіх аспектів його діяльності, заходи щодо поліпшення фінансового стану припускають вироблення рекомендацій, що стосуються всіх сторін производственно — господарської діяльності підприємства, включаючи виробничу, маркетингову, і власне фінансову підсистему.   
    продолжение
–PAGE_BREAK–