–PAGE_BREAK–. З розрахунків видно , що підприємство є
платіжоспроможнім, але показник за 1998 рік ближче до вказаних вимог .
2). Коефіцієнт абсолютної ліквідності характеризує можливість
швидкого здійснення розрахунків. Дорівнює відношенню грошових коштів та
короткострокових фінансових вкладень до третього розділу пасиву :
КАБС. Л.(’97)= 59 / 913,9 = 0,065
КАБС. Л.(’98)= 71,4 / 1299,6 = 0,055
Оптимальне значення даного коефіцієнту- > 0,2- 0,25 .
3). Проміжний коефіцієнт ліквідності на початок та на кінець року
показує, чи достатньо вищеназваної суми мобільних засобів для погашення
короткострокових зобов’язань за платежами . Дорівнює відношенню третьої
групи активу до третьої групи пасиву .
КП. Л(‘97)поч= 2492,8 / 1443,8 = 1,73
КП. Л(‘97)кін= 1810,2 / 913,9 = 1,98
КП. Л(‘98)поч= 1810,2 / 913,9 = 1,98
КП. Л(‘98)кін= 2282,9 / 1299,6 = 1,75
Даний коефіцієнт повинен коливатися в межах від 0,7 до 0,8 . З
розрахунків видно , що розрахований коефіцієнт не відповідає заданим
значенням .
За базовий можна використовувати коефіцієнт загальної ліквідності .
Зниження значення ліквідності частіше за все говорить про загальне
погіршення ситуації з забезпеченістю оборотними засобами і про необхідність
дієвих заходів по управлінню ними .
Динаміка показниківліквідності говорить про зниження загальної
ліквідності, що свідчить про зростання низьколіквідних запасів у структурі
поточних активів .
Тепер можна приступити до аналізу ділової активності підприємства .
До коефіцієнтів, що її характеризують, відносяться такі :
1). Показник оборотності коштів в розрахунках. Дорівнює вадношенню
виручки від реалізації до середньої дебіторської заборгованості .
ПОБ(’97)= 4516,54 / 773,6 = 5,84
ПОБ(’98)= 4895,44 / 1452,3 = 3,37
Даний показник обчислений в оборотах. Темп зростання — 57,7%
2). Показник оборотності виробничих запасів . Розраховується в
оборотах і дорівнює відношенню витрат на виробництво продукції до
середньовиробничих запасів.
ОВ.З(‘97)= 4833,9 / 668,9 = 7,23
ОВ.З(‘98)= 4833,9 / 564,5 = 8,56
3). Тривалість операційного циклу розраховується :
ТО.Ц(‘97)= ( 360 / 5,84 ) + ( 360 / 7,23 ) = 111,43
ТО.Ц(‘98)= ( 360 / 3,37 ) + (360 / 8,56 ) = 148,88
Зростання тривалості операційного циклу свідчить про погіршання
використання оборотних засобів .
4). Показник оборотності власного капіталу дорівнює відношенню
виручки від реалізації до середньої величини власного капіталу.
ОВЛ.К(‘97)= 4516,54 / 8941,7 = 0,5
ОВЛ.К(‘98)= 4895,44 / 8172,2 = 0,6
5). Показник оборотності основного капіталу — це відношення виручки
від реалізації до підсумку середнього балансу “НЕТТО”.
ООСН.К(‘97)= 4516,54 / 9855,6 = 0,46
ООСН.К(‘98)= 4895,44 / 9471,8 = 0,52
Основні показники виробничо — господарської діяльності підприємства
зведені у таблицю . Такі дані дають уявлення про економічний стан
підприємства .
Таблиця 1:
|ПОКАЗНИКИ |Од. виміру |1999 |2000 |% |
|Випуск товарної продукції |тис. грн. |3740,1 |3812,5 |101,935|
| | | | |8 |
|Собівартість товарної продукції|тис. грн. |5149 |5291,9 |102,775|
| | | | |3 |
|Сума реалізації |тис. грн. |4516,55 |4895,45 |108,389|
| | | | |1 |
|Собівартість реалізованої |тис. грн. |4525,1 |5039,84 |111,375|
|продукції | | | |2 |
|Балансовий прибуток |тис. грн. |129,1 |-166,7 | |
|С/річна вартість осн. фондів |тис.грн. |16560 |16390 |98,9734|
| | | | |3 |
|Фонд оплати праці всього: |тис. грн. |987,87 |739,39 |74,8468|
| | | | |9 |
|в т.ч.: ПВП |тис. грн. |963,46 |720,82 |74.8157|
| | | | |7 |
|робітники |тис. грн. |663,94 |483,48 |72,8198|
| | | | |3 |
|С/спискова чисельність: всього:|чол. |364 |329 |90,3846|
| | | | |2 |
|в т.ч.: ПВП |чол. |353 |320 |90,6515|
| | | | |6 |
|робітники |чол. |268 |239 |89,1791|
|непромисловий персонал |чол. |10 |9 |90 |
|Загальновиробничі витрати |тис. грн. |306,7 |306,7 |100 |
|Загальногосподарські витрати |тис. грн. |672,3 |672,3 |100 |
|Всього витрат на вир-во по |тис. грн. |4833,9 |4833,9 |100 |
|плану | | | | |
1999 та 2000 роки були роками збереження кризових явищ в
економіці. Спостерігалися підвищення цін на поліграфічні матеріали (папір ,
картон, фарби та інш. ), на енергоресурси , зниження платоспроможності
населення та замовників й інш. Все це вплинуло на економічні показники
підприємства .
У 2000 році, порівняно з 1999 , підприємство збільшило обсяги
випуску товарної продукції на 102% або на 72,4 тис. грн. , зросла й
собівартість ТП приблизно на 103%, збільшився й прибуток від реалізації ,
на 33 чол. зменшилась середньоспискова чисельність працюючих на
підприємстві, зменшився й розмір фонду оплати праці , що, що призвело до
зменшення середньомісячної заробітної плати.
Негативним є те, що в 1999 році балансовий прибуток складав 129,1
тис. грн., а в 2000 році це вже були збитки які дорівнювали 166,7 тис.
грн… Без змін залишилися планові витрати на виробництво .
Характеристика цеху глибокого друку підприємства та аналіз його
показників.
Цех глибокого друку ВАТ “Зоря” має у своєму складі : дільницю
виготовлення форм для глибокого друку , друкарську дільницю, де друк
відбувається глибоким способом та дільницю виготовлення цинкографських
кліше для флексографського друку .
Глибокий цех підприємства “Зоря” оснащено двома 6-ти та 4-фарбовими
друкарськими машинами “Romantik-Andreotti 700 ”, які мають продуктивність
роботи 100 обертів за хвилину . Крім двох друкарських машин , які
встановлені на дільниці друку , цех має у своєму розпорядженні:
прободрукарський станок “А-900” з форматом готової продукції 700 та
продуктивністю роботи за паспортом 30 відбитків за годину , два
полірувальних станка “Andreotti” для шліфовки та поліровки циліндрів , які
мають формат продукції 270*1000 та паспортну продуктивність роботи 4 форми
за годину, декілька ванн для міднення форм “Патер-Ностер” з форматом
продукції 50*130 та продуктивністю роботи 0,1 мм/г., ванни для
електролітичного обезжирення , для промивки циліндрів, для нікелювання
циліндрів “Патер-Ностер”, безпігментна лінія розроблена ВНДІП для травлення
циліндрів . Більшість з переліченого устаткування застосовується для
виготовлення форм для глибокого друку.
Виготовлення продукції в цеху глибокого друку починається з
заповнення бланку — замовлення у виробничому відділі підприємства . Потім
замовлення надходить на виробничі дільниці і починається виготовлення форм
. Спочатку виготовляють первинну фотоформу, тобто фотографують оригінал і
ретушують отриманий знімок .
Далі на контактно- копіювальному станку створюють текстові
діапозитиви. Робиться монтаж, за допомогою якого виготовляють фотоформи
для окремих фарб. В такому вигляді вони надходять на дільницю глибокого
друку, де починається виготовлення форм для друкарських машин . На циліндр
наносять роздільчий шар, потім нарощують шари міді та нікелю, копіюють та
протравлюють. Роблять пробні відбитки, які підписуються замовником , якщо
він з усім згоден , та начальником цеху . Після цього готові форми
поступають до друкарських машин , де відбувається друк тиражу . Далі
замовлення відправляється на дільниці післядрукарської обробки – це
парафінування, пластифікація, порізка, упаковка та інші, в залежності
від умов, що поставив замовник . В кінці технологічного процесу готову
продукцію сортують, рахують , пакують і відправляють на склад . Всі
технологічні процеси на підприємстві відображаються в маршрутно –
технологічних картах, куди входять такі розділи як назва операції , назва
устаткування , марка устаткування , штат обслуговування та розряди
робітників, облікова одиниця продукції, норма часу на облікову одиницю ,
вид матеріалу та марка, одиниця виміру матеріалу, норма витрат матеріалу
на облікову одиницю .
протравлюють .
Роблять пробні відбитки, які підписуються замовником , якщо
він з усім згоден , та начальником цеху . Після цього готові форми
поступають до друкарських машин , де відбувається друк тиражу . Далі
замовлення відправляється на дільниці післядрукарської обробки – це
парафінування, пластифікація, порізка, упаковка та інші в залежності від
умов , що поставив замовник . В кінці технологічного процесу готову
продукцію сортують, рахують , пакують і відправляють на склад . Всі
технологічні процеси на підприємстві відображаються в маршрутно
-технологічних картах, куди входять такі розділи як назва операції , назва
устаткування , марка устаткування , штат обслуговування та розряди
робітників, облікова одиниця продукції, норма часу на облікову одиницю ,
вид матеріалу та марка, одиниця виміру матеріалу, норма витрат матеріалу
на облікову одиницю .
|план|факт|% |план|факт|% |
|1. Товарна продукція в цінах на 1.01 (тис. |1904|709,|37,3|2047|1019|49,8|
|грн.) |,4 |9 | |,2 |,1 | |
|2. Товарна продукція в діючих цінах ( тис. |1562|569,|36,4|2012|1061|52,7|
|грн.) |,4 |3 | |,4 |,1 | |
|3. Товарна продукція в натуральному виразі |286,|103,|36,2|342 |145 |42,4|
|(т.) |8 |8 | | | | |
|4. Сума реалізації (тис. грн.) |1437,3 |1260,3 |
|5. Собівартість реалізованої продукції |1218,94 |1180,34 |
|6. Фонд оплати праці |35,2 т. грн. |40,5 т. грн. |
|7. Середньоспискова чисельність |13чол. |16 ЧОЛ. |
Як для підприємства в цілому , так і по цеху глибокого друку
характерно збільшення фактичного обсягу товарної продукції в цінах на 1.01
на 143,5 %, в діючих цінах на 186,4%, в натуральному виразі на 139,7% .
Спостерігається збільшення середньоспискової чисельності цеху у 2000 році
на 3 чол., а також пов’язане з цим зростання фонду оплати праці на 5,3 т.
грн.
Аналіз використання трудових ресурсів та заробітної плати .
Спочатку проаналізуємо чисельність, структуру та динаміку трудових
ресурсів по підприємству в цілому .
Таблиця 3: Структура та динаміка чисельності підприємства (1999-2000
р.)
|Категорії працюючих |1999 |2000 |Темп |
| продолжение
–PAGE_BREAK–| | |росту,|
| | | |% |
|1. Середньоспискова чисельність штатних |364 |329 |90,4 |
|працівників спискового складу | | | |
|в т. ч.: працівники основної діяльності |353 |320 |90,7 |
|з них: робітники |268 |239 |89,2 |
|2. Непромисловий персонал |10 |9 |90 |
|3. Середньоспискова чисельність жінок в |204 |193 |94,6 |
|еквіваленті повної зайнчтості | | | |
|4. Середньоспискова чисельність штатних |371 |334 |90,1 |
|працівників на останній день місяця | | | |
Впродовж двох років на підприємстві відбулося скорочення штату
працівників приблизно на 10%. Так чисельність ПВП скоротилася у 2000 році
на 33 чол., з них: робітників — на 29 чол. та непромисловий персонал – на
1 чол… Зменшення відбулося за рахунок виробничих цехів та дільниць .
Дуже незначну частку в чисельності працюючих займає
непромисловий персонал, а найбільшу питому вагу в чисельності займають
робітники. Так у 1999 році чисельність робітників складала 268 чол. , а в
2000 році – 239 , що складає приблизно 70-75% середньоспискової
чисельності. За статтю найбільшу питому вагу займають жінки, приблизно 60%
.
У цеху глибокого друку у 1999 році було зафіксовано чисельність , яка
складала 13 чоловік , а у 2000 році – 16 чоловік . Впродовж року
чисельність цеху зросла на 3 чоловіки. Розглянемо якісний склад робочої
сили підрозділу підприємства на базі якого визначємо середній
розряд одного робітника , середній вік одного робітника та середній
стаж одного працюючого .
Таблиця 4: Аналіз якісного складу робочої сили підрозділу за 1999 рік .
|За кваліфікацією |За рівнем освіти |За віком |За стажем роботи |
|№ |Кіл-ть |Освіта |Кіл-ть |Вік, |Кіл-ть |Стаж |Кіл-ть |
|розряду |чол. | |чол. |років |чол. |.років |чол. |
|без |1 |Середня |3 |25-31 |1 |1-7 |4 |
|рОЗр. | | | | | | | |
|2 |1 |Спеці |7 |32-38 |3 |8-14 |2 |
| | |альн | | | | | |
|3 |1 |Вища |4 |39-45 |4 |15-21 |4 |
|4 |2 | | |46-52 |4 |22-28 |3 |
|5 |4 | | |53-59 |2 |29-35 |1 |
|6 |5 | | |60 і |0 |>3б |1 |
| | | | |більш | | | |
) / 14 = 4,5
Середній розряд одного робітника є досить високим, але не завадило б
й підвищення рівня кваліфікації робітників. Більшість робітників мають
спеціальну освіту, четверо здобули вищу освіту і троє мають середню
освіту.
Середній вік робітника: ( 28*1+35*3+43*4+49*4+57*2 ) / 14 = 44
Отже, середній вік робітників дорівнює 44 роки .
Середній стаж роботи одного робітника :
( 4*4+11*2+18*4+25*3+32*1+39*1 ) / 14 = 18,3
Таблиця 5: Рух робочих кадрів по цеху глибокого друку (1999-2000 р.).
| |1999 |2000 |
|1. Прийнято: всього |4 |10 |
|на постійну роботу |3 |10 |
|на тимчасову роботу |1 |— |
|2. Звільнено: всього |1 |7 |
|за власним бажанням |1 |6 |
|по інвалідності |— |1 |
Маючи ці дані (табл. 5 ) ми можемо розрахувати деякі коефіцієнти, що
аналізують рух робочої сили по цеху глибокого друку. До таких коефіцієнтів
відносять: коефіцієнт обороту по прийому дорівнює відношенню кількості
всіх прийнятих на роботу робітників до середньоспискової їх чисельності ,
коефіцієнт обороту по звільненню
дорівнює відношенню всіх звільнених робітників до середньоспискової їх
чисельності, коефіцієнт плинності робочої сили дорівнює відношенню числа
робітників звільнених за власним бажанням та в зв’язку з порушеннями
дисципліни до середньоспискової їх чисельності.
Таблиця б:
|Назва коефіцієнту |1997 |1998 |
|1. Коефіцієнт обороту по прийому |0,31 |0,62 |
|2. Коефіцієнт обороту по звільненню |0,08 |0,44 |
|3. Загальний коефіцієнт обороту |0,39 |1,06 |
|4. Коефіцієнт плинності робочої сили|0,08 |0,38 |
З таблиці б видно, що по підрозділу коефіцієнт обороту по прийому
випереджує коефіцієнт обороту по звільненню. Можна зробити висновок, що у
2000 році, порівняно з 1999 роком, плинність кадрів підвищилася .
Таблиця 7: Аналіз використання робочого часу в цеху (1999-2000 рр.).
|Назва показника |1999 |2000 |Відхилення |
|1. Чисельність працівників |13 |16 |+3 |
|2. Загальна кількість люд.-днів |1690 |2400 |+710 |
|відпрацьованих персоналом | | | |
|3. Загальна кількість люд.-годин |13520 |19200 |+5680 |
|відпрацьованих персоналом | | | |
|4. Середня кількість відпрацьованих |130 |150 |+20 |
|днів одним працюючим ( п.2: п.1 ) | | | |
|5. Середня кількість відпрацьованих |1040 |1200 |+160 |
|люд.-год. одним працюючим (п.3: п.1)| | | |
|6. Тривалість робочого дня ( п.5 : |8 |8 | |
|п.4 ) | | | |
На основі даних про загальну кількість відпрацьованих люд.-днів та
люд.-годин було розраховано середню кількість днів та годин відпрацьованих
одним робітником. Дані розрахунків показують, що в 2000 році було більш
ефективно використано робочий час . Спостерігається зростання загальної
кількості відпрацьованих людино-днів та людино-годин, а також збільшення
середньої кількості відпрацьованих днів та годин одним працівником .
На основі даних про випуск продукції, кількість відпрацьованих
людино- днів та людино-годин , чисельність працюючих можемо розрахувати
показники продуктивності праці.
Таблиця 8: Показники продуктивності праці по цеху за 1999-2000 роки .
|Показник |1999 |2000 |% |
|1. Середньорічна продуктивність праці одного|36,5 |55,26 |151,4 |
|працюючого (тис. грн.) | | | |
|2. Середньорічна продуктивність праці одного|6,65 |7,55 |113,53 |
|працюючого (тонн.) | | | |
|3. Середньоденна продуктивність праці, грн. |280,71 |368,42 |131,25 |
|4. Середньогодинна продуктивність праці, |35,09 |46,05 |131,24 |
|грн.
| | | |
Дані розрахунки показують, що у 2000 році продуктивність праці ,
порівняно з 1999 роком , підвищилася . Так в 1,5 рази збільшилася
середньорічна продуктивність праці працюючого обчислена в тис. грн. , або
на 18,76 тис. грн. . На 13% зросла середньорічна продуктивність праці
обчислена в натуральному виразі , або на 0,9 тонн. Той факт , що
продуктивність праці в грошовому виразі зросла більше ніж продуктивність
праці в натуральному виразі, можна пояснити як результат підвищення цін. На
31% збільшилась середньоденна та середньогодинна продуктивність праці.
Середньорічну продуктивність праці одного працюючого можна
Представити у вигляды формули : Впрац= Троб. д. * Троб. періоду *
Вгодинна
Таблиця 9:
|Рік |Тривалість |Тривалість |Середньогодинна|Середньорічна |
| |робочого |вобочого | |продуктивність |
| |ДНЯ, ГОД. |пеоіоду |продуктивність | |
|1997 |8 |130 днів |0,0351 т. грн. |36,5 т. грн |
|1998 |8 |150 днів |0,0460 т. грн |55,2 т. грн. |
Маючи ці дані , можемо проаналізувати вплив факторів на
середньорічну продуктивність праці одного працюючого .
1. 8*130*0,0351 =36,5 т.грн.
2. 8*130*0,0460 = 47,84 т. грн.
3. 8*150*0,0460 = 55,2 т. грн.
4. 8*150*0,0460 = 55,2 т. грн.
Тепер можна зробити висновок, що середньорічна продуктивність праці
одного працюючого збільшилась під впливом середньогодинної продуктивності
праці на 11,34 т. гри. (47,84 — 36,5 ), а також під впливом тривалості
робочого періоду на 7,36 т. грн. Загальний вплив факторів на середньорічну
продуктивність праці складає : 11,34 + 7,36 = 18,7 т. грн. , тобто
позитивний .
Тепер проаналізуємо заробітну плату .
На ВАТ «Київська поліграфічна фабрика „Зоря“ застосовується погодинна
форма оплати праці . Оплата погодинників здійснюється на основі
відпрацьованого часу та годинної тарифної ставки, розмір якої залежить від
розряду .
Таблиця 10: Тарифні ставки погодинників .
|Розряд |І |II |III |IV |V |VI |
|Тарифна ставка, коп |77,2 |84,4 |93,0 |104,4 |118,7 |138,7 |
Преміювання робітників здійснюється поквартальне при умові
балансового прибутку. Премія нараховується за :
1. Суміщення професій .
2. Розширення зони обслуговування або збільшення об’єму робіт .
3. Роботу у тяжких та шкідливих умовах .
4. Виконання обов’язків тимчасово непрацездатного робітника .
5. Роботу в нічну та вечірню зміну .
6. Період освоєння нових норм трудових затрат .
7. Високу професійну майстерність .
8. Класність .
9. Керівництво бригадою .
Розмір премії нараховується за умови виконання основного , додаткового та
індивідуального показників преміювання . Основний показник -балансовий
прибуток підприємства, додатковий — виконання норм виробітку та якість
виконуваних робіт, індивідуальний — коефіцієнт
трудової участі . При виконанні основного показника нараховується 50%
встановленої суми преміювання, при виконанні додаткового показника -20%
від суми преміювання, при виконанні індивідуального показника -30%.
Премія у розмірі 50% не нараховується за випуск бракованої продукції,
при поверненні бракованої продукції замовником, рекламацію від замовника ,
перевитрати сировини .
Таблиця 11: Склад фонду оплати праці по підприємству за 1999-2000 роки .
|Показник |Фактично нараховано |Структура фонду, % |
| |1999 |2000 |1999 |2000 |
|1. Загальна сума фонду оплати |987,87 |739,39 |100 |100 |
|праці ( тис. грн. ) | | | | |
|з них: ГЇВП |963,46 |720,82 |97,53 |97,49 |
|в т. ч.: робітники |663,94 |483,48 |67,21 |65,39 |
|керівники |150,16 |126,65 |15,20 |17,13 |
|спеціалісти |144,36 |106,16 |14,61 |14,36 |
|службовці |5,01 |4,84 |0,51 |0,65
|
|Непромисловий персонал |24,41 |18,57 |2,47 |2,51 |
|жінки |514,69 |368,17 |52,10 |49,79 |
|Основна заробітна плата |436,13 |626,23 | | |
|Додаткова заробітна плата |269,99 |113,16 | | |
|Інші заохочувальні виплати |281,79 | | | |
| | | | | |
|Основна з/п непром. персоналу | |15,89 | | |
| | | | | |
|Нарахування на відпустки продолжение
–PAGE_BREAK–| |56,32 | | |
| | | | | |
|Дивіденти | |76,1 | | |
| | | | | |
|Середньорічна заробітна плата |2,71т. грн|2,23 |82,29 % |
|Середньомісячна заробітна |226,16 |187,28 |82,29 % |
|плата |грн. | | |
Як бачимо з таблиці 11 фонд оплати праці по підприємству з роками
зменшується. Так у 2000 році, порівняно з 1999 роком, фонд оплати праці
скоротився на 248,48 тис. грн. Зросла сума на основну заробітну плату на
190,1 тис. грн., зменшилась сума на додаткову з/п на 156,83 тис. грн. .
Майже на 12 % знизилась середня заробітна плата одного працюючого, або на
38,88 грн. в місяць .
Таблиця 12: Фонд оплати праці та середня заробітна плата по цеху
глибокого друку за 1999-2000 роки .
|Показник |1999 |2000 |% |
|1. Фонд оплати праці, тис. грн. |35,2 |40,5 |115,06 |
|2. Чисельність персоналу |13 |16 |123,08 |
|3. Середньорічна заробітна плата, тис. | 2,48 |2,53 |102,07 |
|грн. | | | |
|4. Середньомісячна заробітна плата / |206,67 |210,94 |102,07 |
Як видно з таблиці 12, у 2000 році, порівняно з 1999 роком, на 15%
зріс фонд оплати праці або на 5,3 тис. грн.. зросла , в зв’язку зі
збільшенням коштів на оплату праці, середньомісячна заробітна плата одного
працюючого на 2,07% або на 4,27грн.
Прослідкуємо методом ланцюгових підстановок вплив факторів на фонд
оплати праці. На фонд оплати праці впливають такі фактори , як зміна
чисельності працюючих та зміна середньої заробітної плати одного працюючого
.
Lр=(Рі-Ро)*Lср.о
АГ-,3 = Рі * ( Lср.і — Lср.о)
де Lр (Lз) — економія або перевитрати фонду оплати праці у зв’язку зі
зміною чисельності працюючих (заробітної плати одного працюючого).
Lср.і, Ьср.о — середньорічна з/п в звітному та базовому роках, грн.
Рі, Ро — середньоспискова чисельність в звітному та базовому роках .
Вплив факторів на фонд оплати праці у 2000 році , порівняно з 1999
роком .
Lр = ( 16 — 13 ) * 2,48 т.грн. = 7,44 тис. грн. , тобто збільшення
чисельності працюючих викликало перевитрати фонду оплати праці на 7,44 тис.
грн.
Lз = ( 2,53 — 2,48 ) * 16 = 0,8 тис. грн. , тобто збільшення
середньорічної заробітної плати викликали перевитрати ФОП на 0,8 т. грн.
Загальний вплив факторів на ФОП складає: (7,44 + 0,8) = 8,24 т. грн.
Аналіз організаційно-технічного рівня виробництва та використання
основних фондів.
Рівень технічного розвитку підприємства в значній мірі залежить від
складу і структури виробничих основних фондів промислового призначення,
оскільки окремі групи основних фондів приймають різну участь у процесі
виробництва.
Таблиця 13: Склад основних фондів підприємства, їх структура (1999-2000 р.)
|ПОКАЗНИК |1999 |2000 |
| |2: |Структ|I: |Структ|
| | |ура | |ура |
|Основні фонди основного виду діяльності ( тис. |16554 |100% |16367 |100% |
|грн.) | | | | |
|1. Будівлі, споруди, передавальні пристрої |7094 |42,85 |7094 |43,34 |
|• будівлі |6543 |39,52 |6543 |39,98
|
|• споруди |456 |2,75 |456 |2,79 |
|• передавальні пристрої |95 |0,57 |95 |0,58 |
|2. Транспортні засоби, меблі, інструменти та |235 |1,42 |185 |1,13 |
|прибори | | | | |
|• транспортні засоби |187 |1,13 |139 |0,85 |
|• прилади та інструменти |45 |0,27 |43 |0,26 |
|• інформаційні системи та ЕОМ |3 |0,018 |3 |0,018 |
|3. Інші 03 |9225 |55,73 |9088 |55,53 |
|• машини та обладнання |9225 |55,73 |9088 |55,53 |
Як видно з таблиці 13 найбільшу питому вагу у складі основних фондів
займають «Машини та обладнання» підприємства, які у 1999 році становили
55,73% від загальної суми основних фондів, а у 2000 році зменшились і
займали 55,53% від загальної суми. Велику питому вагу займають «Будівлі та
споруди» — 42,85% у 1997 році та 43,34% у 2000 році.
Але можна сказати, що на протязі двох років , які аналізувалися ,
ніяких суттєвих змін в структурі основних фондів підприємства не відбулося.
Далі доцільно проаналізувати ступінь технічного переозброєння , який
характеризують коефіцієнт оновлення та вибуття основних фондів , як в
цілому, так і їх активної частини — машин та обладнання .
Таблиця 14: Наявність та рух основних засобів по підприємству за 1999 та
2000 роки.
|Найменування |Залишок на |Надійшло за |Вибуло за |Залишок на |
| |початок року|рік |рік |кінець року |
| |1999 |2000 |1999 |2000 |1999 |2000 |1999 |2000 |
|1. Основні засоби |16735|16603|3,6 |5,9 |135,4|192,4|16603|16417|
| |,6 |,8 | | | | |,8 |,3 |
|2. Знос основних |9618,|9991,|671,3|402,6|298,5| |9991,|10393|
|засобів |4 |2 | | | | |2 |,8 |
| | | | | | | | | |
|3. Основні фонди |16678|16554|26 |33 |150 |220 |16554|16367|
|основного виду | | | | | | | | |
|4. Машини та обладнання|9157 |9225 |126 |21 |58 |158 |9225 |9088 |
Коефіцієнт оновлення — відношення вартості фондів, що надійшли , до
вартості фондів на кінець року .
Коефіцієнт оновлення основних фондів основного виду діяльності:
Кощ-97) = 26 / 16554 = 0,16 %
Кон(-98)=33/16367=0,2%
Коефіцієнт оновлення машин та обладнання :
Кощ’97)= 126/9225= 1,4%
Кощ-98)= 21/9088 =0,23%
Коефіцієнт вибуття — відношення вартості фондів вибувших за рік до їх
вартості на початок року .
Коефіцієнт вибуття основних фондів основного виду діяльності:
КвиБ(-97) = 150 / 16678 = 0,9 %
КвиБС98) = 220 / 16554 = 1,33 %
Коефіцієнт вибуття машин та обладнання :
КвиБ(-97) = 58 / 9157 = 0,63 %
Квищ-98) = 158 / 9225 =1,71 %
На основі даних розрахунків можна зробити висновки, що коефіцієнти є
незначними. Коефіцієнт оновлення основних фондів основного виду діяльності
на протязі двох років мав тенденцію до незначних змін. Так у 2000 році ,
порівняно з 1999 роком, він підвищився з 0,16 % до 0,2 % . Коефіцієнт
оновлення машин та обладнання, навпаки, знизився у 2000 році зі ,4 % до
0,23 % .
Коефіцієнти вибуття основних фондів основного виду діяльності та машин
та обладнання у 2000 році підвищилися, відповідно, з 0,9% до 1,33 % та з
0,63 % до 1,71 %. Негативним є те , що коефіцієнти вибуття перевищують
коефіцієнти оновлення і тільки у 1999 році коефіцієнт оновлення машин та
обладнання є більшим за коефіцієнт вибуття .
Розглянемо показники озброєності праці до яких відносять
фондоозброєність праці одного працюючого , фондоозброєність праці одного
робітника, технічну озброєність та енергоозброєність праці.
Таблиця 15: Показники озброєності праці по підприємству (1999-2000 р. )
|Назва показника |1999 |2000 |
|1. Чисельність ПВП в т. ч : |353 268 |320 239 |
|*робітники, чол. | | |
|2. Середньорічна вартість основних |16560 |16390 |
|фондів, тис. грн. |
| |
|3. Середньорічна вартість машин та |9230 |9095 |
|устаткування, тис. грн. | | |
|4. Потужність двигунів, тис. кВт |750 |825 |
|5. Спожито електренергії, тис. кВт/ |847 |954 |
|год. | | |
|6. Фондоозброєність праці, тис. грн.|46,91 61,79 |51,22 68,57 |
|1-го працюючого: (п.2: п.1) 1-го | | |
|робітника: (п.2: п.1*) | | |
|7. Технічна озброєність праці, тис. |34,44 |38,05 |
|грн (п.3: п. 1*) | | |
|8. Енергоозброєність праці (п.4 : |2798 |3452 |
|п.1*) потенційна, кВт | | |
Проведені розрахунки в таблиці 15 показують , що у 2000 році ,
порівняно з 1999 роком, підвищився показник фондоозброєності праці 1 -го
працюючого на 4,31 тис. грн. та 1-го робітника на 6,78 тис. грн. . Також
помітне зростання показника технічної озброєності праці та
енергоозброєності. Такі зміни в озброєності праці можуть свідчить про
незначне поліпшення рівня технічного розвитку підприємства. Частково на ці
зміни може впливати зменшення чисельності працюючих .
Розглянемо основні фонди цеху глибокого друку. У таблиці 16 наведено
перелік основного устаткування цеху та його основні характеристики .
Таблиця 16: Характеристика устаткування цеху.
|№|Назва |Марка |формат |продуктивн.|габарити|Потуж |
| | | |пр-іі |устаткує. | |н. ел |
| | | | | | |двигуна|
| | | | | | |кВт |
|1|6-ти фарбова |«Романтік-Анд|700 |ЮОоб./хв. |12000*22| |
| |ротаційна маш. |реотті 700» | | |9 *280 | |
| |для глиб.друку | | | | | |
|2|4-фарбова |«Романтік-Анд|700 |ЮОоб./хв. |900*229*| |
| |ротаційна маш. |реотті 700» | | |280 | |
| |для глиб.друку | | | | | |
|3|Прободрукарський|А-900 |700 |ЗО відб. / |191*135*|3,2 |
| |станок | | |рік |170 | |
|4|Полірувальний |«Андреотті» |270*1000 |4 форми в |191*135*|7,8 |
| |станок | | |рік |170 | |
|5|Полірувальний |«Андреотті» |270*1000 |4 форми в |191*135*|7,8 |
| |станок | | |рік |170 | |
|6|Копіювальний |«Капелла», |100*130 |4 8 крп./ |140*130*|0,5 |
| |станок |ГДР | |рік |100 | |
|7|Ванна для |” |50*130 |0,1 мм./г. |140*60*6|1,1 |
| |міднення форм |Патер-Ностер”| | |0 | |
|8|Ванна для |” |50*130 |0,1 мм./ г.|140*60*6|1,1 |
| |міднення форм |Патер-Ностер”| | |0 | |
|9|Ванна для |«Патер-Ностер|50*130 |0,1 мм./г. |140*60*6|1,1 |
| |міднення форм |» | | |0 | |
|1|Ванна для |«Патер-Ностер|50*130 |0,1 мм./ г.|140*60*6|1,1 |
|0|міднення форм |» | | |0 | |
|1|Ванна для |«Патер-Ностер|50*130 |0,1 мм./г. |140*60*6|1,1 |
|1|електролітичного|» | | |0 | |
| |обезжирення | | | | | |
|1|Ванна для |«Патер-Ностер|50*130 |0,1 мм./г. |140*60*6|1,1 |
|2|промивання |» | | |0 | |
| |целінд. | | | | | |
|1|Ванна для |«Патер-Ностер|50*130 |0,1 мм./г. |140*60*6|1,1 |
|3|никелювання цел.|» | | |0 | |
|1|Ванна для |” |50*130 |0,1 мм./г. |140*60*6|1,1 |
|4|никелювання цел.|Патер-Ностер”| | |0 продолжение
–PAGE_BREAK– | |
|1|Ліфт- елеватор |«Патер-Ностер|70 |1 м./хв. |140*200*|4,5 |
|5|для зберігання |» | | |380 | |
| |формних | | | | | |
| |циліндрів | | |
| | |
|1|Безпігментна |ВНДІП |70 |10-12 хв. |450*130*|1,7 |
|6|лінія | | | |120 | |
Проаналізуємо віковий стан устаткування цеху та визначємо питому вагу
кожної вікової групи устаткування в їх загальній кількості . Дані
представимо у вигляді таблиці.
Таблиця 17:
|Вікова група |Кількість |Питома вага |
| |мапіин |% |
|від 5 до 10 років |3 |18,75 |
|від 11 до 20 років |9 |56,25 |
|більше 20 років |4 |25 |
| |16 |100 |
Як видно з таблиці 17, найбільшу питому вагу в загальній кількості
машин та устаткування займають машини віком від 11 до 20 років ( 56,25 % )
. Велику питому вагу ( 25 % ) займають машини , строк експлуатації яких
сягнув за 20 років. Отже, більшість устаткування цеху складають застарілі
машини, які відслужили строк експлуатації , оскільки строк експлуатації
більшості з них складає 11-12 років. Але не дивлячись на це , цех працює
добре, має хороші економічні показники, завдяки вправній роботі ремонтно
— механічного цеху .
В цеху застосовуються три форми кооперації праці. Міжцехова , тобто
між виробничими цехами підприємства , внутрішньоцехова – між виробничими
дільницями в цеху та внутрішньодільнична – між окремими виконавцями на
виробничої дільниці. Міжцехова та внутрішньоцехова застосовуються в двох
їх формах : технологічній та організаційній . Технологічна форма
заключається в передачі півфабрикатів з одного цеху або дільниці до іншої
для продовження технологічного процесу . Організаційна форма визначається
строками подання півфабрикатів чи деталей до операції збирання .
В цеху застосовуються три форми поділу праці . Функціональний поділ
праці характеризується відокремленням груп виробництв в залежності від
змісту та характеру виконаних робіт, їх функцій, тобто , кожен робітник
виконує роботу в залежності від його функцій . Технологічний поділ праці
заключається в відокремленні робіт в залежності від характеру їх
технологічного виконання, тобто кожен технологічний процес виконується на
спеціальній дільниці. Кваліфікаційний поділ праці
характеризується відокремленням робіт різного ступеню складності і
відповідно робітників різної кваліфікації, тобто кожен робітник має розряд
і виконує роботу, яка відповідає його розряду .
Ефективність використання основних фондів характеризується показником
фондовіддачі , тобто випуском продукції в розрахунку на одну гривню
середньорічної вартості осн. фондів .
Таблиця 18: Показники по підприємству за 1999 та 2000 роки .
|Показники |1999 |2000 |% |
|1. Обсяг товарної продукції, тис. грн. |3740.1 |3812,5 |101,94 |
|2. Середньорічна вартість основних фондів , |16560 |16390 |98,97 |
|тис. грн. |^ ^ ^-у | | |
|3. Вартість машин та устаткування, тис. грн. |9230 |9095 |98,54 |
|4. Матеріальні витрати, тис. грн. |2215,4 |2737,5 |141,62 |
|5. Кількість встановленого устаткування, од. |350 |350 |100,00 |
|6. Кількість відпрацьованих маш.- змін |450 |490 |108,89 |
На основі таблиці 18 розрахуємо такі показники :
Таблиця 19:
|Показники |1999 |2000 |% |
|7. Продукція за відрахуванням матеріальних |1524,7 |1075 |70,51 |
|витрат, т.гон
|8. Коефіцієнт матеріаломісткості продукції |2,45 |3,55 |144,90 |
|(п.1: п.7) | | | |
|9. Продуктивність устаткування, тис. грн (п.7|3,38 |2,2 |65,09 |
|: п.6) | | | |
|10. Коефіцієнт змінності (п.6: п.5) |1,3 |1,4 |107,69 |
|11. Вартість одиниці устаткування, тис. грн. |26,37 |25,98 |98,52 |
|(п.3: п.5) | | | |
|12. Питома вага машин та устаткування в |55,74 |55,49 |99,55 |
|загальній вартості фондів (п.3: п.2 • 100 %) | | | |
|13. Фондовіддача (п.1
: п.2) |0,22^ |°’23)? |104,55 |
На основі даних таблиць проведемо факторний аналіз, показника
фондовіддачі.
Таблиця 20:
|Фактор |Вихідна |% зміни |Фондовіддач|Вплив на |
| |величина |пок-ків |а з |фондов. |
| |Донловииіа| |урахув.Змін|окремих |
| |чі | |и |фактолрів |
| | | |попоказникі| |
| | | |в | |
|Зміна матеріальних витрат |0,22 |1,449 |0,32 |+0,1 |
|Продуктивність устаткування |.0,32 |0,651 |0,21 |-0,11 |
|Коефіцієнт змінності |0,21 |1,077 |0,23 |+0,02 |
|Рівень вартості од. |0,23 |0,9852 |0,23 |0 |
|устаткування | | | | |
|Питома вага м. і устат. у |0,23 |0,9955 |0,23 |0 |
|вартості ОФ | | | | |
Загальний вплив факторів склав :
0,1 -0,11 +0,02=0,01
Таким чином, на фондовіддачу позитивно вплинули зміни коефіцієнту
матеріаломісткості продукції та зміни коефіцієнту змінності . Негативний
вплив мали зміни продуктивності устаткування. Не вплинули зміни в рівні
вартості одиниці устаткування та зміни питомої ваги машин та устаткування в
загальній вартості основних фондів .
Розглянемо рівень механізації та автоматизації цеху глибокого друку .
Рівень механізації характеризується коефіцієнтом механізації праці , який
показує процент робітників , що зайняті на механізованих роботах до
загальної чисельності робітників .
Таблиця 21:
|Показники |1997 |1998 |Відхиленн|
| | | |я |
|1. Загальна чисельність цеху, чол. |13 |16 |+3 |
|2. Кількість робітників на механізованих |9 |13 |+4 |
|роботах | | | |
|3. Кількість робітників на ручних роботах |4 |3 |-1 |
|4. Кількість робітників на автоматизованих | | | |
|роботах | | | |
| | | | |
|5. Процент робітників зайнятих механізованою |69,23 |81,25 |+12 |
|прапею.%
|6. Процент робітників зайнятих ручною працею, |30,77 |18,75 |-12 |
|% (п.3: п.1) | | | |
Дані таблиці 21 свідчать про підвищення рівня механізації та зниження
кількості робітників зайнятих на ручних роботах , що є позитивним . Ці
зміни викликані скороченням чисельності робітників зайнятих ручною працею
та збільшенням загальної чисельності робітників . Рівень організації
виробництва характеризується й такими показниками , як показник
спеціалізації , потоковості , паралельності , неперервності ,
пропорційності, прямотоковості та ритмічності і тривалості виробничого
циклу. Більшість показників розраховується на конкретне замовлення , а
такі спостереження не проводились , тому показники не можуть бути
розраховані.Узагальнюючим показником організаційно-технічного рівня
виробництва є якість продукції. Щодо організації котролю якості продукції,
то його проводять інженер, відділу технічного контролю, майстер і робітники
на дільницях. Найбільше значення має контроль якості в процессі друку
накладу.
На дільницях якість продукції визначається візуально або за допомогою
певних приладів, результати заносять в документацію. Для оцінки якості
продукціїна підприємстві використовують такі показники, як якість друку,
запах, якість лакування, центровка, якість тиснення, якість різки та
висічки, суміщення, направлення волокон в папері. Для кожного показника
розроблені норми та допустимі відхилення. По результатам контролю в
лабораторії ВТК продукція приймається як якісна або бракується.
Нещодавно на підприємстві була введена система проходження замовлення
по якості продукції.
Суть її полягає в наступному : на бланку замовлення
виписується замовлення. На звороті по кожній операції вказується виконавець
і отримувач. Саме отримувач вказує на виявлені ним недоліки, які говорять
про погану якість. Майстер оглядає недоліки і приймає рішення, можна, чи ні
продовжувати виготовлення замовлення. Така система дає змогу слідкувати за
якістю виробів на всіх стадіях їх виготовлення, а також попереджати появу
невиправного браку.
Аналіз випуску продукції.
Почнемо з аналізу випуску продукції в натуральних та вартісних
показниках. Це допоможе нам проаналізувати зміни, що відбулися в зв’язку
зі зміною обсягів випуску продукції.
Таблиця 22: Випуск продукції в натуральному та грошовому вираженні по цеху
глибокого друку за 1999-2000 роки.
|Види продукції |Одиниця|Випуск |Стр-ра |Темп росту |
| |виміру |продукції | | |
| | |1999 |2000 |1999 |2000 |Е |% |
|1. Непарафіновані |тонн |6 |12,5 |6,94 |10,35|+6,5 |208,3 |
|етикетки в цінах на 1,01|тис. |41,04|87,87 | | |+46,83|214,11|
|в діючих цінах |грн. |32,91|91,49 | | |+58,58| |
| |тис. | | | | | |278 |
| |грн. | | | | | | |
|2. Парафіновані етикетки|тонн |80,5 |108,3 |93,06|89,65|+27,8 |134,5 |
|в цінах на 1,01 в діючих|тис. |550,5|761,33| | |+210,7|138,28|
|цінах |грн. |6 |792,71| | |7 |179,55|
| |тис. |441,4| | | |+351,2| |
| |грн. |9 | | | |2 | |
У 2000 році випуск непарафінованих етикеток, порівняно з 1999 роком ,
збільшився на 6,5 тонн і становив 208,3 % від випуску минулого року .
Збільшився обсяг випуску парафінованих етикеток на 27,8 тонн і склав 134,5
% від випуску попереднього року .
В наслідок збільшення у 2000 році обсягу випуску ТП на 34,3 тони ,
спостерігається збільшення випуску ТП в грошовому виразі як в цінах на 1,01
, так і в діючих цінах. Так випуск непарафінованих етикеток в цінах на
1,01 зріс на 46,83 тис. грн. і склав 214,11 % від випуску минулого року , а
в діючих цінах — на 58,58 тис. грн. , що становить 278 % від випуску
попереднього року. Випуск парафінованих етикеток у 2000 році збільшився в
цінах на 1,01 на 210,77 тис. грн. і склав 138,28 % від випуску 1999року , а
в діючих цінах — на 351,22 тис. грн., що становить 179,55 % від випуску
1999 року .
Чітко видно, що у структурі випуску продукції по цеху глибокого друку
, найбільшу питому вагу займає випуск парафінованих етикеток, близько 90 %
. Так у 1999 році питома вага парафінованих етикеток складала 93.06 % в
загальному випуску ТП, а в 2000 році їх питома вага трохи зменшилась і продолжение
–PAGE_BREAK–вже
складала 89,65 % .
Спостерігається незначне підвищення питомої ваги непарафінованих
етикеток в загальному випуску ТП по цеху глибокого друку .
Спробуємо проаналізувати випуск продукції по асортименту за допомогою
методу середнього відсотку .
Таблиця 23:
|1. Непарафіновані етикетки |87,87 |
|2. Парафіновані етикетки |761,33 |
|Разом : |849,2 |
Темп росту = (849,2 / 591,6) * 100 = 143,54
Оцінимо міру впливу структурних зрушень на обсяг ТП , яку визначає
фактичний обсяг випуску за базовою структурою .
Таблиця 24:
|Вид продукції |Факт. випуск|Відхилення |
| |за базовою | |
| |структурою | |
| | |при 1′ |при ^ питомої |
| | |питомої |ваги |
| | |ваги | |
|1. Непарафіновані етикетки |58,93 |28,94 | |
|2. Парафіновані етикетки |790,27 | |-28,94 |
|Разом |849,2 |28,94 |-28,94 |
Таким чином зміна структури випуску продукції значно вплинула на
обсяг випуску у 2000
у 2000 році.
На обсяги випуску продукції впливають різні фактори . Спробуємо
проаналізувати методом ланцюгових підстановок зміну обсягу випуску
продукції у 2000 році, порівняно з 1999 роком, під впливом таких факторів:
зміна чисельності працюючих , зміна тривалості робочого дня , зміна
кількості відпрацьованих робочих днів та зміна виробітку .
Таблиця 25:
|Показники |1999 |2000 |
|Чисельність шзацюючих. чол. |13 |16 |
|Тоивалість робочого дня |8 |8 |
|Кількість ообочих днів |130 |150 |
|Виообіток. гон./ гол. |10.86 |11.54 |
Аналіз витрат на виробництво і реалізацію продукції.
Для аналізу собівартості продукції використовується дуже багато
показників: сума витрат на виробництво , собівартість товарної та
реалізованої продукції, витрати на 1 грн. товарної продукції, економія від
зниження собівартості ТП. Спочатку на основі Таблиці 26 прораналізуємо
структуру собівартості по елементах і визначимо динаміку собівартості.
Таблиця 26: Витрати підприємства на виробництво (витрати обігу), 1999-2000
р
|Показник |1999 |2000 |Відхиленн|
| | | |я |
|1. Матеріальні витрати |2215 |3137 |+922 |
|2. Витрати на оплату праці |766 |727 |-39 |
|3. Відрахування на соц. заходи |263 |310 |+47 |
|4. Амортизація |344 |270 |-74 |
|5. Інші витрати |557 |530 |-27 |
|6. Разом |4145 |4974 |+829 |
|7. Фактичний обсяг виробництва |3740,1 |3812,5 |+72,4 |
|продукції | | | |
Таким чином, загальна сума витрат на виробництво в 2000 році ,
порівняно з 1999 роком, зросла на 829 тис. грн. Збільшення суми витрат на
виготовлення продукції відбулося за рахунок збільшення витрат на сировину
та матеріали на 922 тис. грн., які збільшились за рахунок росту цін та
тарифів на матеріальні ресурси. Збільшились витрати на соціальні заходи на
47 тис. грн.
Зменшились витрати на оплату праці у 1999 році на 39 тис. грн.
Зменшились витрати на амортизацію на 74 тис. грн. і на інші витрати на 27
тис. грн., що є позитивним моментом .
Важливим, при вивченні собівартості продукції , є її аналіз по
калькуляційним статтям витрат. Нижче наведемо таблицю , в якій зведені
витрати по статтях за 1999 та 2000 роки по підприємству ВАТ «Зоря» .
Таблиця 27: Калькуляція собівартості продукції по підприємству за 1999-2000
р.
|Калькуляційна група |1999 |Питома |2000 |Питома |
| | |вага | |вага |
|1. Сировина (тис. грн.) |200,862|30,25 |336,752|30,25 |
|2. Основні матеріали |127,341|19,18 |286,217|25,71 |
|3. Допоміжні матеріали |92,904 |14 |177,937|15,98 |
|4. Основна заробітна плата |14.132 |2.13 |28,558 |2.57 |
|5. Допоміжна заробітна плата |6,94 |1,05 |8,6 |0,77 |
|6. Відрахування на соц. страхування |7,773 |1,17 |14,621 |1,32 |
|7. Відрахування у фонд зайнятості |4,685 |0,7 |4,003 |0,36 |
|8. Витрати на утримання встаткування |71,059 |10,7 |103,726|9,32 |
|9. Загальновиробничі витрати |39,631 |5,97 |60,891 |5,47 |
|10. Загальногосподарські витрати |92,791 |13,97 |84,807 |7,62 |
|11 .Інші витрати |5,841 |0,88 |7 |0,63 |
|12.Повна собівартість |664,059|100 |1113,11|100 |
З таблиці 27 видно, що найбільшу питому вагу у повній собівартості
займають витрати на сировину, як у 1999 році , так і в 2000 році вони
складають 30,25 % від загальної суми витрат. На другому місці — основні та
допоміжні матеріали. Майже вдвічи зросла у 2000 році повна собівартість
продукції або на 40 % . Значних змін у структурі за 1999 та 2000 не
відбулося, окрім основних матеріалів та загальногосподарських витрат .
Аналіз непрямих витрат здійснюється шляхом порівняння фактичної їх
величини
на 1 грн. товарної продукції, робіт або послуг за ряд звітних
періодів. Наведемо таблицю, де вказані розміри накладних витрат по ВАТ
«Зоря» за 1999 та 2000 роки .
Таблиця 28: Розміри накладних витрат по підприємству (1999-2000 р.)
|Стаття витрат |1999 |2000 |
|1. Основна заробітна плата |1,000 |1,000 |
|2. Допоміжна заробітна плата |0,100 |0,200 |
|3. Премія |0,300 |0,336 |
|4. Відрахування на соц. |0,390 |0,377 |
|страхування та у фонд зайнятості | | |
|5. Витрати на утримання |3,397 |4,644 |
|устаткування | | |
|6. Загальновиробничі витрати |0,482 |0,359 |
|7. Загальногосподарські витрати |1,120 |0,787 |
Як бачимо, накладні витрати підприємства впродовж двох
років не мали суттєвих змін. У 2000 році спостерігється зменшення розміру
загальногосподарських та загальновиробничих витрат, а також відрахувань на
соц. страхування та у фонд зайнятості , зросли витрати на утримання та
експлуатацію устаткування, на допоміжну з/п та премії . Залишились без
змін витрати на основну заробітну плату
Розрахуємо показник затрат на 1 грн. товарної продукції:
1997=3740,1/4145=0,9
1998=3812,5/4974=0,77
Отже, у 2000 році, порівняно з 1999 роком , затрати на 1 грн.
товарної продукції зменшились на 0,13 грн. або на 15 % . Прибуток , що
зтримує підприємство на 1 грн. товарної продукції склав :
у 1999 році — ( 1 — 0,9 )= 0,1 грн.
у 2000 році — ( 1 — 0,77 ) = 0,23 грн. тобто, з роками прибуток на 1
грн. товарної продукції збільшується .
Даний показник по цеху глибокого друку не можливо розрахувати через
відсутність даних по собівартості товарної продукції . По цеху ми можемо
розрахувати показник витрат на 1 грн. реалізованої продукції.
1997= 1437,3/1218,94= 1,42
1998= 1260,3/1180,34= 1,07
Розрахований показник по цеху показує, що у 2000 році витрати на 1
грн. реалізованої продукції зменшились на 0,35 грн. Але у 1999 році збитки
на 1 грн. реалізованої продукції склали 0,42 грн. ( 1 — 1,42 ) , а в 2000
році збитки дорівнювали 0,07 грн. ( 1 — 1,07 ). Можна зробити висновки ,
що впродовж двох років ситуація в цеху покращується, збитки стали меншими
на 0,27 грн., зменшились витрати на 1 грн. реалізованої продукції, але
залишається негативною .
Ми не можемо розрахувати вплив факторів на розмір затрат на
виробництво та реалізацію через відсутність даних про випуск продукції в
натуральних показниках по підприємству та відсутність даних про
собівартість товарної продукції по цеху .
Аналіз прибутку та рентабельності.
1. Аналіз прибутку.
Наведемо таблицю , яка показує склад балансового прибутку по
підприємству за два роки. Визначємо відхилення та структуру балансового
прибутку і відхилення, які відбулися у структурі.
Таблиця 29: Оцінка балансового прибутку, його структура (1999-2000 рік).
|Склад балансового |Сума, тис.грн. |Структура, % |Відхиленн|
|прибутку | | |я |
| |1999 |2000 |1999 |2000 | |
|Результат від реалізації |70,1 |-92,6 |52 |40,47 |-11,53 |
|ТП | | | | | |
|Інші операційні доходи |61,4 |54,6 |45,5 |87,92 |42,42 |
|витрати |0,4 |63,6 |6,7 |27,8 |21,1 |
|Інші позареалізаційні |3,4 |7.5 |2,5 |12,08 |9,58 |
|доходи витрати |5,4 |72,6 |93,3 |31,73 |-61,57 |
|Всього прибутків збитків |134,9 |62,1 |100 |100 | |
| |5,8 |228,8 | | | |
|Балансовий прибуток |129,1 |-166,7 | | | |
У 2000, порівнюючи з 1999 роком , сума балансового прибутку не
тільки зменшилась, а й переросла в збитки. Так у 1999 році балансовий
прибуток становив 129,1 тис. грн., а 2000 році він зменшився на 295,8 тис.
грн. і склав збитки у розмірі 166,7 тис. грн. Такі зміни відбулися в першу
чергу в результаті скорочення прибутку від реалізації ТП на
на 162,7 тис. грн.
Інші позареалізаційні витрати та інші операційні витрати у 2000 році були
більшими за доходи .
Значні зміни відбулися в структурі балансового прибутку за 1999-2000
роки .
Так у 2000 році відхилення питомої ваги результату від реалізації ,
порівняно з минулим роком , зменшилось на 11,53% . Значні зменшення
спостерігаються в питомій вазі позареалізаційних витрат на 61,57% , що є
позитивним, бо позареалізаційні збитки виникають в результаті недоліків в
організації господарської діяльності та бухгалтерського обліку .
Тому усунення цих витрат — резерв збільшення балансового прибутку .
Питома вага операційних доходів у 2000 році зросла на 42,42 % .
Визначємо величину чистого прибутку. Для цього від суми
балансового прибутку треба відняти суму податку на прибуток . Податок на
прибуток у 1997 році склав 45,2 тис. грн. Тоді:
ЧП (і997) = 129,1 — 45,2 = 83,9 тис. грн.
Ми маємо чистий прибуток лише за один рік , тому що балансовий
прибуток у 1998 році мав від’ємне значення .
На величину прибутку від реалізації ТП впливають ряд факторів, таких
як : зміна обсягу реалізованої продукції , собівартість реалізованої
продукції, зміна оптових цін на реалізовану продукцію, а також структура і
асортимент реалізованої продукції . Проаналізувати вплив факторів на
величину прибутку від реалізації ТП на прикладі двох років ( 1999-2000 ) не
має можливості через відсутність даних по випуску продукції в порівняльних
цінах по підприємству.
2. Аналіз показників рентабельності.
Для оцінки прибутковості підприємство використовує такий відносний
показник доходності , як рентабельність . Розрахуємо показники
рентабельності по підприємству, дані зведемо в табліцю .
Таблиця ЗО: Показники рентабельності.
|Показники рентабельності |1999 |2000 |
|Рентабельність майна |1,31% | |
| | | |
|Рентабельністі власних засобів |1,44% | |
|підприємства продолжение
–PAGE_BREAK–