ВІННИЦЬКИЙФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Кафедрафінансів
Інтенсифікаціянавчального процесу у вищій школі
Виконала:студентка ІІІ курсу
групи 28 ЕФ-08 БондарукА.О.
Перевірив:науковий керівник Євась Т.В.
Вінниця– 2010
Анотаціядо роботи
В даній науковійроботі відображаються пошуки тих чи інших напрямів і підходів до удосконаленняорганізації навчання у вищих навчальних закладах. Вони зумовлюються потребамита особливостями суспільно-економічного розвитку.Модернізаціяпроцесу впровадження в систему навчання нових педагогічних технологій потребуєнових підходів до організації навчання в системі вищої освіти, а тому питання,що пов’язані із застосуванням інноваційних освітніх технологій у контекстієвропейської інтеграції в Болонський процес пояснюють необхідність застосуваннямодульно-розвиваючих програм навчання.
Ключовіслова:
Інтенсифікація,навчальний процес, модуль, модуль у педагогіці, навчальний модуль, оптимізація,екстенсивний.
модульнарозвиваюча програма болонський процес
Вступ
Новітніпедагогічні технології є основним фактором вирішення завдань реформуваннявітчизняної системи освіти, яка проходить в сучасних умовах модернізаціюосвітніх структур, трансформацію загальносистемного і комплексного характеру.
У Законі України“Про освіту”, Національній доктрині розвитку освіти у ХХІ ст. перед вищиминавчальними закладами поставлено завдання забезпечити підготовку кваліфікованихкадрів, здатних до творчої праці, професійного розвитку, освоєння йупровадження наукових та інформаційних технологій, конкурентоспроможних наринку праці.
Унавчально-виховній діяльності закладів вищої освіти України впродовж попередніхдесятиріч увага була зосереджена на оволодінні студентами значною сумою знаньна екстенсивних засадах організації навчального процесу. За таких умов булодосить складно забезпечити належний рівень інтелектуального розвиткуособистості, підготувати її до самостійної пізнавальної діяльності впродовжжиття. Тому на сьогодні можливості організації екстенсивної освітньоїдіяльності вищих навчальних закладів вичерпали себе.
Екстенсивний(від лат. ехtensivus — розширювальний) підхід передбачає досягнення результатіву навчанні за рахунок кількісних чинників (збільшення років навчання, кількостігодин на опанування певними навчальними дисциплінами тощо).
Розвиток науки,збільшення обсягу інформації, актуалізація проблеми продукуванняінтелектуального багатства суспільства привели до необхідності інтенсифікаціїнавчального процесу.
Інтенсифікація(від фр. intensification — напружено, роблю) передбачає досягнення у навчаннібажаних результатів за рахунок якісних чинників, тобто за рахунок напруженнярозумових можливостей особистості. Адже в процесі екстенсивного навчанняможливості мозку використовуються на 15—20 відсотків. Тому збільшенняефективності використання потенційних здатностей мозку учнів і вчителів — ценайперша умова інтенсифікації навчального процесу.
Мета статті –розкрити шляхи інтенсифікації педагогічного процесу у вищому навчальномузакладі з метою вдосконалення професійної підготовки студентів.
Процесиінтеграції в сучасному світі охоплюють дедалі більше сфер життєдіяльності.Освіта України в цілому і вища школа, зокрема, не можуть стояти осторонь, позамежами європейської інтеграції. Упродовж шести років освітнє співтовариствомобілізується задля спільної мети – формування загальноєвропейського освітньогопростору. Зона європейської вищої освіти повинна базуватися на спільнихфундаментальних принципах і підходах в організації вищої освіти. Відкрита зонаєвропейської вищої освіти несе багато нових позитивних спільних перспектив, іразом з тим зберігає повагу до національних особливостей функціонування освітив кожній окремій країні.
Нинішній етапстановлення і реформування системи освіти стосовно входження України вБолонську угоду, відкриває реальні можливості реалізації завдань,, Національної доктрини розвитку освіти” в якій пріорітетними напрямамидержавної політики щодо розвитку освіти є особистісна орієнтація освіти,підвищення якості освіти, оновлення її змісту та форм організації навчальногопроцесу. Стратегічний напрям такого розвитку в умовах інтенсивних змінінформаційного середовища та впровадження новітніх інноваційних технологійнавчання, сама практика педагогічної роботи вимагають розробляти івпроваджувати розвивальні освітні системи, як об’єктивну потребу суспільства упевному типі освітньої діяльності. Внаслідок цього освітня діяльність в галузіпідготовки кваліфікованих працівників відповідно положень проосвітньо-кваліфікацйні рівні /ступеневу освіту/, вимагає здійснення навчальноїроботи згідно відповідних освітньо-професійних програм і державних стандартів,які затверджені Кабінетом Міністрів України та визначальними критеріями освітив рамках Болонського процесу.
Якщо розглядатипрофесійну підготовку фахівців як процес “виробництва” інтелектуальногопродукту, то, за аналогією, інтенсивність педагогічного процесу можна визначитияк усе повніше й раціональніше використання технічних (засоби навчання),матеріальних (кошти) і трудових (професорсько-викладацький склад) ресурсів,застосовуючи ефективні засоби “виробництва” (методи навчання) та досягнення науково-технічногопрогресу.
Тому підготовкамагістрів педагогічного спрямування вимагає здобуття ними під час навчаннявідповідної кваліфікації фахівця, що і забезпечується викладанням спеціальнихдисциплін які визначаються нормативною частиною змісту навчання:«Положення про освітньо-кваліфікаційні рівні» та навчальними планамиі програмами з метою посилення конкурентно-спроможності фахової підготовки вгалузі педагогічної освіти.
Одним знайважливіших аспектів підготовки магістрів –педагогів є вимоги до якісноїпрофесійної підготовки, що висуває суспільство та обумовлюється напрямамирозвитку освіти в ХХ1 столітті: ефективною така система буде лише тоді, колизможе організувати навчання як процес оволодіння майбутніми спеціалістаминовітніми технологіями, надбаннями сучасної культури і створить механізминеобхідності саморозвитку і самовдосконалення безпосередньо в ході навчальноїпраці.
Професійнапідготовка фахівців вищого освітньо-кваліфікаційного рівня – магістрздійснюється в обсязі навчальної програми курсу: «Педагогіка вищоїшколи», вивчення якої спирається на освоєння та впровадження наукових танових інформаційних технологій, враховує інноваційний характер навчальноїроботи, індивідуалізацію навчання, моніторінг освітнього процесу і вимоги дозростання якості освітніх послуг.
Навчальнапрограма педагогіки вищої школи передбачає вирішення таких завдань, яковолодіння теоретичними і методологічними знаннями з курсу, на основі аналізуструктури і функцій педагогічної діяльності викладача вищої школи, опануванняпрактичними провідними видами роботи із студентами, що передбачаєтьсяпідготовкою випускників магістратури до проведення власної наукової роботи танабуття ними обсягу професійних вмінь в ролі асистента, викладача навчальногозакладу різних рівней акредитації.
Сучасний етапрозвитку теорії педагогіки характеризується активним використанням новоїтермінології, цей процес зумовлений змінами реформування в освіті, впливомновітніх педагогічних концепцій, пошуком аналогів із сучасних освітніх міждисциплінарнихінтеграційних процесів. Пошуки сучасних новітніх педагогічних технологійобумовили використання західно-європейського і особливо американської освітніхконцепцій, що дозволило переглянути і оновити існуючу систему навчання,доповнити її новим нетрадиційним змістом та залучати нові підходи у подачінавчального матеріалу.
Зміст навчання зпедагогіки вищої школи є науково — обгрунтованим за рахунок широкоговикористання методичного та дидактичного матеріалу, засвоєння якого забезпечуєздобуття освіти і кваліфікації згідно з освітньо-кваліфікаційним рівнем — магістр педагогічного профілю. Нові педагогічні технології навчання насучасному етапі розвитку вимагають використання таких механізмів як сукупністьзасобів, підходів, дій за допомогою яких здійснюється процес оволодінняінформаційним простором при умові забезпечення цільовою установкою освітніхпрограм таких як модульне навчання, інноваційними підходами при їхзабезпеченні. Проблематика модульного навчання спрямована на запровадження новихта інтенсивно розвивальних інноваційних методик в галузі педагогічної освіти.Нині погляди українських педагогів спрямовані на застосування в навчальномупроцесі вищої школи модульного навчання, яке повинно в своїй основі забезпечитивирішення проблеми розвивального навчання, як вимагає того освітня практика.Існують різні підходи до способів реалізації модульного навчання. Одним зважливих моментів є розробка відповідних навчальних програм з певної учбовоїдисципліни, які разраховані на модульний цикл навчання. Для забезпечення якостівиконання навчальної програми потрібно забезпечення навчальним і методичнимматеріалом, який включає розроблені відповідно нові підходи до форм організаціїнавчальної діяльності.
Складовоюзабезпечення впровадження в роботу викладачів освітніх закладів сучаснихпедагогічних технологій навчання і є розроблення модульно-розвивальних завданьдля самостійної навчальної роботи студентів та з метою контролю якості знань,що здатні забезпечити якісне оволодіння навчальним матеріалом. В перелік певноїгрупи завдань підготовлених для виконання під час самостійної навчальної роботистудентами, до кожного тематично-змістового модуля входять імодульно-розвивальні завдання, за результатами виконання яких, при перевірці,викладач має можливість правильно та об’єктивно оцінити, визначити іохарактеризувати рівні якості засвоєння знань і творчої активностімагістрантів. При умові виконання завдань малими творчими групами, а непоодиночного виконання, аналіз визначення рівня засвоєння навчального матеріалубуде складнішим, але він визначиться на семінарсько-практичних заняттях, наоснові презентування виконаних модульно-розвивальних завдань кожною творчоюгрупою та забезпеченням роботи аналітичної групи – «критиків». В ходіпроведення заняття групи міняються ролями, що дозволяє на основі виконанихзавдань та проведення їх аналізу поглибити та уточнити знання студентів, атакож є важливим моментом запровадження в навчальний процес активних методів іформ навчання. Використання в процесі навчальної роботи з педагогіки вищоїшколи модульно-розвивальних завдань, дозволяє створювати у магістрантів більшпоглиблене і грунтовне засвоєння навчального матеріалу, формує вміння оперуватисвідомо педагогічною термінологією, отримуючи при цьому змістово-логічнуцілісність і завершеність нових знань, закріплення уже відомих.
Виконаннямагістрантами модульно-розвивальних завдань, які можуть виконуватись яксамостійно окремими студентами так і підгрупами, у них формуються уміння інавички самоосвіти, відповідна мотивація і розуміння навчального матеріалузавдяки широкому використанню навчально-методичної літератури, конспектів злекційного курсу.
Розв’язаннятаких завдань забезпечує активність навчальної діяльності магістрантів ваудиторній і поза-аудиторній роботі, в них формується творчий підхід приприйнятті рішень, вміння розроблювати і застоcовувати наукові обгрунтування,використовувати свідомо педагогічну термінологію, деталізувати деякі поняття зметою інтенсифікації процесу навчання та поглиблення знань. При цьому функціїпедагога вбирають в себе функції від інформаційно- консультативної докоординуючої роботи.
Результати:
Модульнізавдання мають значний вплив на збагачення і уточнення багатьох педагогічнихпонять, вирішення яких здійснювалось магістрантами в творчих групах, а цестимулювало їх активність. Тому потрібно зазначити, що використаннярозвивальних освітніх систем відбивають об’єктивну потребу у певному типінавчальної діяльності, а ефективною така система буде лише тоді, коли процесоволодіння особистістю всіма надбаннями сучасної педагогіки створить механізмикультурного і професійного саморозвитку і самовдосконалення, буде сприятипереорієнтації освіти на сучасні технології навчання.
Томувикористання в навчальній роботі модульно-розвивальних завдань є важливимзасобом впровадження сучасних педагогічних технологій освіти і забезпечуєвисоку якість засвоєння навчального матеріалу, сприяє розвитку логічногомислення, творчих здібностей та активного мотивованого процесу засвоєння знань,а також один із засобів пізнавальної наукової діяльності, що визначаютьефективність широкого застосування різноманітних форм, методів і засобівнавчання у ВУЗі.
Висновки
Отже, насучасному етапі соціально-економічного розвитку України інтенсифікація навчальногопроцесу стає актуальною проблемою професійної підготовки студентів. Їїрозв’язання спрямоване на задоволення потреб суспільства в активних і творчихспеціалістах, які мали б ґрунтовну теоретичну та практичну підготовку зобраного фаху, могли самостійно приймати рішення, пов’язані з професійноюдіяльністю, щоб цілеспрямовано створювати інтелектуальні й матеріальні цінностів майбутньому. Молодий спеціаліст має чітко усвідомлювати, що з отриманнямдиплома процес його професійної зрілості не закінчується. Починається серйознасамостійна робота з постійного оновлення своїх знань, швидкого адаптування донових умов професійної діяльності.
Списоквикористаної літератури:
1. Кузьмінський А.І.Педагогікавищої школи. — К.: Знання, 2005.- 486 c.
2. Платонов Н.И. Педагогика высшейшколы. — СПб., 1995. — 83с.
3. Повышение эффективностипедагогических дисциплин в высшей школе /Под ред. Ю.К. Бабанского. — М., 1976.- 144с.
4.СеменчаІ.Є. Педагогіка і психологія вищої школи. – К.: Знання, 2002. — 322с.
5. Фіцула М.М. Педагогіка вищоїшколи: Навч. посіб. – К.: «Академвидав», 2006. – 352 с.