РІДКІСНІ ТА КОРИСНІ РОСЛИНИ НАПРИШКІЛЬНІЙ ДІЛЯНЦІ
Згідно нового Положення про навчально-дослідну земельнуділянку загальноосвітніх навчально-виховних закладів на цій ділянцірозміщуються такі відділки: польових, овочевих, плодово-ягідних культур,квітково-декоративний, колекційний, селекційно-генетичний,зоолого-твариницький, а також виробничий та дендрологічний.
Всі рідкісні та корисні рослини рекомендуємо вирощувати уколекційному відділі. Форма цієї ділянки може бути різноманітною, але найкращоює прямокутник з центральною доріжкою завширшки 1 м. По обидва боки доріжкирозташовують ділянки площею 2-5 кв. м, па кожній з яких висівають або висаджуютьпевний вид рослин. Ділянки відокремлюють одну від одної бічними доріжкамизавширшки ЗО см. Всі рослини, які вирощують на колекційній земельній ділянці,розміщують в певні відділи (рідкісні, лікарські, медоноси, декоративні, кориснідикоростучі рослини даної флори, які вводяться в культуру. У зв’язку з тим, щорослини на колекційній земельній ділянці мають неоднакову висоту, їх розміщуютьтак, щоб вони не закривали одна одну, а саме в два ряди: на першому від дороги- нижчі рослини; на другому — вищі. Такий розподіл окремих видів рослин зручнийдля проведення екскурсій, організації фенологічних спостережень та проведенняпрактичних робіт.
Рідкісні рослини розміщують у колекційному відділі, виділяючирідкісні на загальнодержавному та регіональному рівнях види. Посадковийматеріал цих рослин для шкільної навчально-дослідної ділянки найкраще взяти внауково-дослідницьких установах або виростити із зібраного в природі уневеликій кількості насіння. Іноді велика кількість посадкового матеріалурідкісних рослин вилучається під час рейдів у браконьєрів природи. З деякимирослинами можна проводити досліди з розмноження різними способами (наприклад,ялівець звичайний, оман високий, лілія лісова, проліска сибірська). Вирощені рослинивисаджують у відповідні екологічні умови природних місцезростань. Це сприяєвихованню у дітей почуття відповідальності за збереження природи і виробленнюпрактичних навичок у справі її охорони.
Вирощування лікарських рослин на навчально-дослідній земельнійділянці дає можливість ознайомити учнів з рослинами — представниками різнихродин та екологічних груп, умовами розведення лікарських трав, цінністюлікарської сировини, а також відпрацювати вміння та навички правильного зборута збереження лікарської сировини. Спостерігаючи за особливостями росту тарозвитку лікарських рослин, учні довідуються, що серед них є однорічні табагаторічні. Порівнюючи зростання рослин в природних та штучних умовах, учніроблять висновок про деякі відмінності у появі тієї чи іншої фенологічної фази,намагаються з^ясувати, з якими факторами природи вони пов’язані. Знанняшколярами часу збору найбільш цінної лікарської сировини дозволить своєчаснозбирати її та здавати в заготівельні організації.
На ділянці медоносних рослин повинні бути представленні яквиди природної флори, так і культурні (фацелія пижмолиста, бораго огірковатрава, соняшник, гречка, гисоп лікарський тощо). Ці рослини — цікаві об’єктидля проведення дослідів при вивченні різних розділів шкільного курсу біології.Серед тем досліджень: «Вивчення ентомофільних рослин»,«Пристосування рослин до запилення комахами», «Комахи — запилювачі рослин пришкільної ділянки», «Вивчення особливостей будовибджолиних», «Вивчення міжорганізмової взаємодії на прикладі медоносівта комах-запилювачів». На розташованих поблизу пришкільної ділянкиприродних територіях можна створити, якщо є така можливість, ентомологічнийзаказник. Ділянка медоносних рослин стане цінною кормовою базою для багатьохвидів комах.
Досить важливим об’єктом для вивчення біологічних ритмівживих організмів на пришкільній ділянці є квітковий годинник. Більшість рослин,які використовуються при його створенні, мають корисні властивості. Серед такихпетрові батоги (цикорій дикий), кульбаба лікарська, нечуйвітер волохатий,нечуйвітер зонтичний, енотера дворічна, куколиця біла та інші. Тематикудослідних та дослідницьких завдань, пов’язаних з квітковим годинником, слідсформулювати таким чином, щоб вони мали різноплановий характер. Наприклад,вивчення пігментів квіток рослин, складання календаря цвітіння рослин,розмноження рослин різними способами, встановлення видового складукомах-запилювачів.
Всі плодово-ягідні культурі на шкільній земельній ділянці єтакож медоносами. Медоносні дерева та кущі розмішуються в дендрарії (липасерцелиста, верби, клен гостролистий і польовий, в’яз гладенький, крушиналамка, карагана дерев’яниста).
Рослини в дендрарії найкраще розмішувати групами, що надаєнасадженням природності. Кількість рослин в групі визначається розмірами земельноїділянки. Такі лікарські чагарники як калина, шипшина, глід, обліпихавикористовуються як живопліт, тому їх кількість може бути великою. Мінімальнавідстань між деревами при створенні груп приймається рівною діаметром крони(3-5м), а максимальна — не новина перевищувати двократного діаметра крони.Інакше група не буде сприйматися як єдине ціле. Відстань між кущами в групістановить для великих чагарників 2-2,5 м, середніх — 1,5-2 м, дрібних — 1 м.Посадку рослин починають з центру групи, де висаджують вищі екземпляри. Пристворені груп з малормірного посадкового матеріалу саджанців висаджують більше,ніж треба, а відстань між ними зменшується. Згодом гірші рослини видаляють,залишаючи потрібну кількість кращих екземплярів. Відстань між групами повиннабути не менше 10-15 м. Від доріжок групи розміщують не ближче, ніж на 5-6 м.
При розміщені рослин в дендрарії необхідно враховувати нетільки їх висоту та розмір крони, але і їх відношення до світла, забарвлення листківта квіток. Світлолюбні рослини і гарноквітучі чагарники висаджують на добре освітленихділянках. Рослини з світлим забарвленням листків, з білими, жовтими квіткамидобре сприймаються на відстані. При підборі рослин необхідно враховувати строкиі тривалість цвітіння кожного виду, щоб створити композиції з довготривалимперіодом цвітіння.
Дендрарій відіграє велику роль в навчально-виховному процесі.Він допомагає успішно проводити навчальну, позаурочну та позакласну роботу зботаніки, знайомить учнів з різноманітністю рослинного світу, є доброю базоюзаготівлі наочного матеріалу (гербарій, колекції шюдів та насіння та ін.). Такнаприклад, при вивчені теми «Насіннєві рослини» учні знайомляться зрізними видами голонасінних та покритонасінних рослин, з органами квітковихрослин та різноманітністю їх будови, вивчають плоди та насіння, їхпристосування для поширення в природі. В дендрарії можна знайти роздатковий матеріалдля проведення таких лабораторних робіт цієї теми: «Будова хвої і шишокхвойних», «Прості і складні листки», «Будова пагона та йоговидозміни», «Будова квітки», «Сухі і соковиті плоди».
При вивченні питання про вегетативне розмноження рослин наприкладі дерев і кущів дендрарію можна ознайомити учнів з різними способамивегетативного розмноження: пагонами, відводками, поділом кущів, живцями та ін.,показати господарське та біологічне значення вегетативного розмноження рослин,на належному рівні провести практичну роботу «Розмноження рослинживцями».
В залежності від віку учнів можна рекомендувати таку тематикудослідної роботи в дендрарії: «Визначити за морфологічними ознаками видидерев та кущів», «Встановити послідовність настання початкових фазрозвитку різних видів дерев», «Визначити вплив погодних умов насезонний розвиток рослин», «Встановити особливості сезонного розвиткудерев в залежності від їх географічного походження», «Встановитипослідовність і тривалість квітування дерев», «Скласти календар квітування декоративних кущів»,«Визначити послідовність дозрівання плодів і насіння та скласти календарїх збору», «Визначити якість насіння, їх лабораторну та ґрунтовусхожість».
Догляд за рослинами, проведення фенологічних спостережень,збір сировини, насіння для подальшого розведення — все це складає зміст літніхзавдань. Необхідно при їх розподілі чітко сформулювати мету, ознайомити учнів зметодикою спостережень, нагадати про необхідність ведення щоденника. В ньомуповинні бути відображені морфологічний опис рослини, за якою проводитьсяспостереження (в умовах природного росту і штучному розведенні), аналіз проведенихспостережень, висновки. На основі вивчення додаткової літератури учні заносятьдо щоденника відомості про використання рослин людиною, готують — реферативніповідомлення про ці рослини. До виконання літніх завдань можна залучити і учнівстарших класів, а тоді при вивченні відповідних розділів шкільного курсубіології результати кращих спостережень можуть бути використані в органічномузв’язку зі змістом тієї чи іншої теми.
Зміст роботи з рідкісними та корисними рослинами напришкільній ділянці має за мету не лише зміцнення знань учнів, прищепленнянавичок роботи з рослинами. Тут реалізується також краєзнавчий принципнавчання. Краєзнавчий матеріал може використовуватися на різних етапах уроку.На нього можна спиратись при вивченні нової теми — для актуалізації опорнихзнань учнів, формування відповідних екологічних понять, при закріпленнівивченого.
Велику зацікавленість в учнів викликає використаннякраєзнавчого матеріалу при проведенні гурткової роботи, біологічних вечорів,свят, вікторин. Це сприяє кращому розумінню учнями навчального матеріалу,наближує навчання до життя, виховує в учнів любов і бережливе ставлення доприроди рідного краю.
ЗАВДАННЯ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ВИВЧЕННЯ ТА ЗБЕРЕЖЕННЯРІДКІСНИХ І КОРИСНИХ РОСЛИН НА ЧЕРНІГІВЩИНІ
Нині увага всього світу прикута до охорони біорізноманіття,оскільки зникнення видів рослин та тварин відбувається із все зростаючоюшвидкістю. Останнім часом ботанікам все частіше доводиться фіксувати зникаючівиди, що потребують охорони. Частина видів рослин завжди були рідкісними зпричин, пов’язаних з природно-історичними процесами. Це реліктові, ендемічні,погранично-ареальні види. В останні десятиріччя велика кількість видів рослиннабула статусу рідкісних внаслідок господарської діяльності людини. Багатьомрослинам загрожує зникнення внаслідок порушення умов місцезростання,спричиненого осушувальною меліорацією, розорюванням земель, вирубуванням лісів.Негативно відбиваються на стані рослинного світу неконтрольована рекреація,урбанізація.
Всі ці проблеми є актуальними і для Чернігівщини, рослиннийпокрив якої є дуже трансформованим. Ліси складають нині лише 20,5% територіїобласті, високою є розораність, особливо в лісостеповій частині Чернігівщини.На Чернігівщину, зокрема, припадає майже п’ята частина картопляного поляУкраїни. У користуванні сільськогосподарських підприємств та господарствзнаходиться 2052,2 тис. га сільськогосподарських угідь, з них 1458,9 тис. гаорних земель, 320,8 тис. га сінокосів, 241,2 тис. га пасовищ. Зрозуміло, щоантропогенне навантаження на територію області є дуже високим.
В цих умовах для збереження біорізноманіття рослинного світуЧернігівщини, вивчення та збереження рідкісних та корисних рослин необхіднездійснення низки заходів.
Насамперед, необхідне вивчення поширення рідкісних видіврослин (в першу чергу судинних, а далі — різних нижчих рослин) на територіїЧернігівщини. Нещодавно вийшло в світ II видання Червоної книга України. За його даними, на території Чернігівщинизростає 47 видів рослин, занесеннях до цієї книги, вони підлягають державнійохороні. Список їх наведений у додатку. Проте, багато місцезнаходжень, щонаведені в ній, є дуже давніми (відмічені в цій книзі особливою позначкоюстарих місцезнаходжень), деякі з них безперечно зникли, стан багатьохневідомий. Водночас, польові дослідження останніх років, здійснені авторами,виявляють все нові місцезнаходження видів, занесених до Червоної книги, Тому,базуючись на цьому виданні, слід скласти карти та реєстр місцезнаходжень видівз Червоної книги на території Чернігівщини. Ці дані новині бути як у Державномууправлінні екологічної безпеки Мінекобезпеки України в Чернігівській області,так і у Чернігівському та Ніжинському педагогічних інститутах з тим, щоб вонимогли поступово поповнюватись. З урахуванням цих даних повинна розширюватисьприродно-заповідна мережа області
Слід розпочати дослідження популяцій видів рослин, занесенихдо Червоної книги, аналіз стану популяцій, оцінку того, в якій мірі ці види єпід загрозою зникнення. Дуже важливими для цієї роботи, до якої могли б бутизалучені вчителі-біолога, молоді екологи області, є також заснування приЧернігівському педагогічному інституті гербарію флори Чернігівщини із базамиданих по рідкісних, лікарських, медоносних та інших групах цінних рослин. Дужеважливим є збереження на Чернігівщині регіонально рідкісних видів, які маютьохоронятись саме на цій території. Наявний їх список Потребує розширення тадоробки із врахуванням матеріалів польових досліджень останніх років. Необхідноскладання карт поширення регіонально рідкісних видів із особливою увагою докорисних видів рослин — лікарських, медоносів тощо.
З метою розробки агротехніки вирощування, збільшення запасівлікарської сировини слід ширше практикувати, особливо на ділянках шкіл та ушкільних лісництвах, на станціях юних натуралістів підсів у природні екотопи такультивування таких лікарських рослин як звіробій, золототисячник, материнка,цмин піщаний. Вирощування лікарських рослин, вивчення їх біології та екологіїбуде корисним у проходженні шкільного курсу ботаніки.
Дуже важливим є поглиблення екологічного виховання в напрямкузбереження рідкісних і корисних видів рослин та тварин, розробка його новихформ, таких як конкурси фотографій та малюнків, екологічні виставки та вечори,екологічні експедиції школярів.
Чернігівщина,край зачарованої Десни, світлих та затінених лісів, імлистих боліт має зберегтиі примножити свої рослинні ресурси, різноманіття рослинного світу.