Підвищення ефективності роботи ГЗКу

РЕФЕРАТ
Пояснювальна записка: 148 с., 11 рисунків, 5 таблиць, 8 додатків, 32джерела.
Об’єктдослідження– процес управління параметрамирудопотоків гірничо-збагачувального підприємства.
Мета дипломноїроботи – максимізація найважливішоїхарактеристики рудопотоків – вилучення корисної копалини в концентрат, длязабезпечення збільшення прибутку гірничо-збагачувального підприємства.
Методидослідження. Для порівняння значень вилученнявикористовується аналітичний метод, для виявлення математичної залежності міжзмістом металу і продуктивністю – регресійний метод, для виявлення ступенявзаємозв’язку – кореляція, для рішення оптимізаційної задачі – метод пошукубезумовного екстремума.
У першомурозділіпредставлений огляд літературних джерел,зв’язаних із проблемою стабілізації якості руд, визначена мета і сформульованізавдання дипломної роботи. В другому розділі приведена економіко-математичнамодель максимізації вилучення, за рахунок оптимальної продуктивності блоків,для збільшення прибутку ГЗКа й алгоритм її розв’язання. У третьому розділірозроблена АІС оптимального управління рудопотоками. У четвертому розділіроботи описані вимоги до охорони праці при експлуатації технічних засобів ІС.
Новизна дипломної роботи — підрахованийекономічний ефект, у виді збільшення прибутку гірничо-збагачувального підприємства,від максимізації найважливішої характеристики рудопотоків – можливого вилученнякорисної копалини в концентрат (корисний продукт).
Практичнезначення роботи полягає в підвищенні ефективності роботи ГЗКу, у виглядіпідвищення прибутку, за рахунок максимізації вилучення, при розрахуванніоптимальної продуктивності блоків.
ГОРНО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙКОМБІНАТ, ЕКОНОМІКО–МАТЕМАТИЧНА МОДЕЛЬ МАКСИМІЗАЦІЇ ВИЛУЧЕННЯ, ПРИБУТОК, АІС.
ЗМІСТВСТУП
1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ. ПОСТАНОВКА ЗАДАЧІ ДОСЛІДЖЕННЯ
1.1 Аналітичнийогляд літературних джерел
1.1.1   Усередненняруд
1.1.2   Формуваннярудопотоків
1.1.3   Експериментальнідослідження якісних характеристик рудопотоків ГЗКов
1.1.4   Показникиусереднення і методи їхнього розрахунку
1.1.5   Технологіясортування при плануванні видобутку, розробці і збагаченні руд
1.1.6   Математичнийапарат змішувальних і сортувальних систем
1.2 Формулюваннямети і задач дослідження
2. ЕКОНОМІКО-МАТЕМАТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ОПТИМІЗАЦІЇ ПАРАМЕТРІВ РУДОПОТОКІВГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНЬОГО ПІДПРИЄМСТВА
2.1 Побудова математичної моделі.
2.1.1 Економічна оцінка рудної маси на етапах її формування
2.1.2 Оцінка зв’язку параметрів рудопотоків з економічними показникамиГЗКа
2.1.3 Кількісна оцінка вилучення металу по параметрах рудопотока
2.2 Максимізація прибутку за рахунок підвищеннявилучення
Висновки по розділу 2
3. ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА ПІДТРИМКИ УХВАЛЕННЯ РІШЕНЬ (СППР) ПООПТИМАЛЬНОМУ УПРАВЛІННЮРУДОПОТОКАМИ НА ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНОМУПІДПРИЄМСТВІ3.1 Загальні дані про інформаційнісистеми.
3.2 Узагальнена структура і вимоги до СППР
3.3 Створення основних елементів інформаційноїсистеми.
3.4 Методичні вказівки по використанню системи
Висновки по розділу 3
4. ОХОРОНА ПРАЦІ І ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ ПРИ ВИКОРИСТАННІКОМП’ЮТЕРА В ОФІСІ ПІДПРЄМСТВА
4.1 Загальні вимоги безпеки
4.2 Вимоги безпеки перед початком роботи.
4.3 Вимоги безпеки під час роботи.
4.4 Вимоги безпеки по закінченні роботи
4.5 Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
ЗАКЛЮЧЕННЯПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬДОДАТКИ

ВСТУП
 
В умовах ринкової економіки метою кожного виробництва є одержання максимальнеможливого прибутку. На величину прибутку суб’єкта, що хазяює, впливають фактори,зв’язані з його виробничою діяльністю і ті, які носять суб’єктивний характер, іоб’єктивні, що не залежать від діяльності суб’єкта, що хазяює. До суб’єктивнихфакторів можна віднести: організаційно-технічний рівень керуванняпідприємницькою діяльністю, конкурентноздатність продукції, що випускається,рівень продуктивності праці, витрати на виробництво і реалізацію продукції,рівень цін на готову продукцію. Об’єктивні фактори включають: рівень цінна споживані матеріальні й енергетичні ресурси, норми амортизаційнихвідрахувань, кон’юнктуру ринку.
Виснаження запасів корисних копалин і зменшення змісту кориснихкомпонентів у них визначає різке погіршення економічної ефективності роботигірничорудного підприємства.
Входження в систему світової економіки гірничорудного підприємствавимагає безперервного підвищення його ефективності і якості продукції, щовипускається, що забезпечують високу конкурентноздатність на зовнішньому ринку.Основна увага при цьому повинна приділятися процесам рудопідготовки і переробкирудної сировини по всьому технологічному ланцюзі, починаючи від розвідкиродовища і до одержання кінцевої продукції.
Найбільш багаті ідоступні родовища корисних копалин у світі вичерпані або близькі до вичерпання.Витрати праці на видобуток природних багатств безупинно зростають. Збільшеннявитрат на видобуток сировини приводить до того, що його ощадлива витрата, щовиражається, зокрема, у підвищенні коефіцієнтів вилучення металів різнимиспособами (комплексний, безвідхідний вилучення наявних металів), виявляєтьсянабагато вигідніше, ніж додаткові витрати на інтенсифікацію вилучення з надр.
Основна задача підприємства – найбільш повне забезпечення попитувисокоякісною продукцією за умови одержання максимально можливого прибутку.Проблема полягає в підвищенні частки корисної копалини, що іде в кориснийпродукт. Вилучена цінність добутої рудної маси в значній мірі залежить відтехнології видобутку, рудопідготовки і переробки. При цьому правильний вибірспособу формування рудопотоків (зокрема усереднення), дозволяє різко підвищитивилучення при збагаченні і, як наслідок, вилучену цінність рудної маси, щодобувається. При підвищенні вилученої цінності добутої рудної маси, здійснюєтьсяодержання додаткового прибутку. Рудопотоки повинні формуватися окремо по сортахі типам руд по мінімуму мінливості ведучих якісних показників (вилучення) руди.
Метою даної роботи є максимізаціянайважливішої характеристики рудопотоків – вилучення корисної копалини вконцентрат, для забезпечення збільшення прибутку гірничо-збагачувальногопідприємства. Прибуток є найбільш ємною економічною характеристикою роботигірничо-збагачувального підприємства.
Відповідно допоставленої мети дослідження в роботі визначені такі задачі:
·     розробка методики моделювання процесу оптимізаціїпараметрів рудопотоків за критерієм вилучення, з метою збільшення прибуткупідприємства;
·     обґрунтувативибір економіко-математичної моделі оптимізації параметра рудопотоків ГЗКа закритерієм прибутку;
·     виконатиекономіко-математичне моделювання й установити залежність і вплив параметрарудопотоків (вилучення) і прибутку;
·     виконанняформалізованої постановки задачі максимізації вилучення, для збільшенняприбутку в умовах гірничо-збагачувального підприємства;
·     рішенняоптимізаційної задачі й одержання оптимальних значень продуктивностейрудопотоків за критерієм вилучення;
·     створенняавтоматизованої інформаційної системи.
Актуальність теми дипломної роботизв’язана з проблемами підвищення ефективності роботи гірничо-збагачувальногопідприємства, у свою чергу, ефективність роботи гірничо-збагачувальногопідприємства залежить від організації рудопотоків, тобто підвищенняодержуваного підприємством прибутку.
Наукове значення роботи полягає вдослідженні особливостей використання економіко-математичного моделюваннякерування якістю продукції, з метою максимізації прибуткугірничо-збагачувального підприємства.
Новизна дипломної роботи – підрахованийекономічний ефект, у виді збільшення прибутку гірничо-збагачувальногопідприємсва, від максимізації найважливішої характеристики рудопотоків –можливого вилучення корисної копалини в концентрат (корисний продукт).
Практичназначимість роботи полягає в розробці моделі максимізації найважливішоїхарактеристики рудопотоків – можливого вилучення корисної копалини вконцентрат, з метою підвищення прибутку в умовах гірничо-збагачувальногопідприємства, розробці інформаційної системи, що дозволяє вирішувати задачірозрахованняі оптимальних значеннь продуктиавностей рудопотоків за критеріємвилучення для підвищення прибутку.
Апробація результатів дипломної роботи.Результати доложені на засіданнях кафедри економічної кібернетики йінформаційних технологій і тези прийняті до опубліковання на міжнародній научно-практичнійконференції «Актуальні проблеми сучасних наук: теорія і практика — 2006»у секції «Економічні науки», підсекції «Математичні методи векономіці»(Дніпропетровськ, 2006 р.).

1 ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ.ПОСТАНОВКА ЗАДАЧІ ДОСЛІДЖЕННЯ
1.1Аналітичний огляд літературних джерел
1.1.1Усереднення руд
Основніпоняття і визначення
Усереднення якості руди — сукупність операцій планування і керуванняякістю її в процесі гірничо-транспортних робіт і операцій по змішуванню руди наруднику і фабриці, у результаті яких зменшується і стабілізується в заданихмежах розмах коливань показників якості в змінних і внутрізмінних партіяхпротягом визначеного періоду часу [15, 16].
Усереднюють руди:збагачувані по різних технологічних схемах — по сортах, при виділенні окремихтипів (сортів) руд; збагачувані по одній технологічній схемі — усього валовоговидобутку.
Способиусереднення руди (табл. 1.1) розрізняються застосуванням тієї або іншоїтехнології поділу виділених партій руди на менші й організацією змінипослідовності надходження й об’єднання первісних або зменшених партій руди. Урезультаті операцій усереднення змінюються в потрібному напрямку природнізакономірності коливань якості руди в надрах [14, 15, 16]. Амплітуда коливаньпоказників якості руди характеризується розмахом коливань і дисперсією(середнім квадратичним відхиленням). Кількісні оцінки коливань завждивідносяться до визначеної маси (партії) руди і без її вказівки позбавленізмісту.
Дисперсія /> і середнє кВ
/>
/> (1.1)

де /> — значення показника якості «поточне»;/> — те ж, середнє; /> —число значень показника в статистичній сукупності.
Таблиця 1.1 –Характеристика і галузь застосування різних способів і заходів по усередненнюякості руди
/>
/>

/>
/>

/>
Ефективністьусереднюючого процесу визначається зіставленням характеристик коливаньпоказників якості до і після усереднення. Для оцінки ефективності усередненнявикористовуються: ступінь усереднення />, рівнийвідношенню середніх квадратичних відхилень показників якості неусередненої /> й усередненої /> руди:
/> (1.2)
коефіцієнтизменшення дисперсії /> і середнього квадратичноговідхилення /> в усередненій руді:
/>
/> (1.3)
Усі показникиефективності усереднення несуть однакову інформацію і зв’язані один з одним:

/> (1.4)
Усередненняякості руди здійснюється перемішуванням партій руди різної якості. Найбільшефективне усереднення досягається при об’єднанні партій руди, показники якостіяких різко розрізняються і не зв’язані кореляційною залежністю [15, 16]. Уцьому випадку ступінь усереднення визначається по формулах математичноїстатистики:
/> (1.5)
де /> — число поєднуваних партій руди.
Чим більше партій(потоків) руди різної якості змішуються (чим більше місткість пристроївусереднення), тим більше ступінь усереднення. При змішуванні /> порцій руди, показники якості якихзв’язані кореляційним зв’язком, ступінь усереднення руди визначається приблизнопо формулі
/> (1.6)
де /> — коефіцієнт кореляції показників у суміжнихпартіях руди.
При змішуванні /> партій руди масою /> йутворенні із суміші нових партій такої ж маси середнє значення показниківякості залишиться незмінним, але дисперсія показників у партіях руди /> на виході зі змішувача місткістю /> партій зменшується. Для багатошаровихусереднюючих складів ступінь внутріштабельного усереднення визначається понаближеній формулі
/> (1.7)

де /> -число шарів у штабелі; /> — місткість штабеля в зміннихпартіях.
Показники якостіруди, що визначають її однорідність. Ефективність усереднення
Якість рудивизначається кількісними показниками, що характеризують склад, технологічні,фізичні і структурні властивості, що впливають на процес рудопідготовки ізбагачення. Показники якості руди, що характеризують її однорідність,визначаються особливостями руди і технологічної семи збагачувальної фабрики.
Для стабілізаціїпроцесу на оптимальному рівні руду необхідно усереднювати за всіма показникамиякості, що негативно впливає на ефективність роботи фабрики. Такими показникамиє: зміст основних і супутніх корисних компонентів; зміст компонентів увизначеній мінеральній формі; зміст шкідливих домішок і компонентів, щонегативно впливають на процесі збагачення або на якість концентрату;подрібненість (щодо базової); крупність вкрапленості (щодо базової — тієї, приякій виходить концентрат з базовим змістом металу); зміст великих і дрібних(200—300 і 5—10 мм) класів крупності; фізико-механічні показники якості,наприклад вологість, зміст глинистих домішок й т.п. [16].
Усі показникиякості руди і продуктів збагачення збагачувальних фабрик у добових, змінних івнутрізмінних партіях істотно коливаються в порівнянні з плановим значенням.Надходження в технологічні операції руди з коливаннями якості стосовнопланового рівня і настроювання процесу веде до відхилення технологічного режимувід оптимального і неузгодженості пропускної здатності й ефективності операції.Чим більше амплітуда відхилення якості руди від передбаченого при настроюванніпроцесу і чим триваліше це відхилення (без корекції процесу), тим великі втратипри вилученні, витрата реагентів і т.п. Вони залежать від особливостей інженерно-конструктивнихрішень фабрик, частотного спектра коливань і динамічних характеристик процесу ісистеми керування й у сумі можуть бути еквівалентні втратам приблизно 15—20%продуктивності.
Утрати вилучення,зниження якості концентратів, продуктивності в результаті коливань якості рудивідбуваються через невідповідність режимів (наприклад, реагентного) складові іякості руди, ведення процесу на рівні нижче оптимального, запізнювання в змінітехнологічного режиму, що відповідає якості, що змінилася, руди.
При різких(внутрізмінних і змінних) коливаннях показників якості (зміст металу, крупністьвкрапленості і т.п.) перебудова режиму не виробляється або здійснюється ззапізненням, новий режим може не відповідати новій якості руди.
Ніж триваліше період роботи фабрики на однорідній, наприклад по змістуметалу, руді, чим рідше порушується технологічний процес, тим на найбільшоптимальний рівень може бити набудований процес, тим більший виходить приріствилучення.
Залежностівилучення від величини середнього квадратичного відхилення змінних коливаньзмісту металу в руді збагачувальної фабрики: чим менше коливання якості руди узмінах і чим рідше ці коливання (чим триваліше періоди роботи на одноріднійруді), тим більший виходить приріст вилучення.
Зменшення коливаньякості руди в обсягах добових, змінних і внутрізмінних партій знижує коливаннявхідних характеристик технологічного процесу, дозволяє інтенсифікувати його істабілізувати на більш оптимальному рівні.
Вимогизбагачувальних фабрик до якості руди
При збагаченні руд кольорових металів методом флотації реагентний режимвидержується з урахуванням змісту компонента, що вилучається. Відсутністьінформації про якість руди є причиною невідповідності реагентного режимупоточній якості. Прийнята витрата реагентів може бути недостатнім абонадлишковим. Незалежно від способу збагачення руд на ефективність процесувпливають миттєві характеристики руди. Концентрат, його кількість і якістьутворяться як сума мікропорцій, порівнянних з місткістю робочої зони сепаратораабо флотокамери. Усереднення руди за змінний або добовий період не усуваємежперіодні коливання і не гарантує однорідність у малих порціях, якщо руда непіддавалася суцільному перемішуванню.
Аналізуємозагальновідому формулу, що визначає вихід концентрату:
 
/> (1.8)
де /> – зміст заліза відповідно в руді,хвостах, промпродукті, %
Можна помітити,що незалежно від знака коливання ± /> нестабільність знижуєвихід і збільшує зміст корисної копалини в хвостах.
Технологічна ефективність усереднення складається з двох складових —статичною і динамічної, котрі зв’язані з повною або частковою компенсацієюстатичних і динамічних утрат, що виникають при переробці руд нестабільноїякості. Статичні втрати обумовлені нелінійністю об’єктів керування і статичниххарактеристик мінливості якісного складу (дисперсією, стандартом відхилень іін.). Динамічні — викликаються як нелінійністю процесу, так і динамічнимивластивостями мінливості якості (кореляційною функцією, спектральною щільністю)і об’єктів керування (наприклад, запізнюванням основних процесів або каналівкерування, алгоритмом керування й ін.).
Відомі і найбільшрозповсюджені статистичні методи визначення ефективності усереднення задопомогою регресійних моделей процесів збагачення мають істотні недоліки,особливо при обліку декількох показників якості руд. Ці методи в окремихвипадках дають суперечливі результати.
Методімітаційного моделювання дозволяє з урахуванням особливостей математичнихмоделей процесів збагачення й усереднення моделювати за допомогою ЕОМ ціпроцеси спільно, використовуючи звітні дані про роботу фабрик, інтерпретуючи їхяк результати активного експерименту. Цей метод може застосовуватися як увипадку одного, так і декількох компонентів якісного складу.
Статичнаскладової технологічної ефективності визначається по сукупності інформаційногоряду, що характеризує якісний склад руди хi (i= 1, 2, …, k)і технологічні показники yi (i= 1,2, …, т).
Визначаютьсясередні характеристики /> і />. З деякимкроком задаються значення параметра tn, наприклад tn =2; 1,8; 1,6…, і будуються k-мірні вікна для «просівання» вихіднихданих. Параметри вікон: />, де /> — стандарт компонента.
Параметр tnі повний коефіцієнт усереднення kn зв’язані в такий спосіб:
/>
Параметр tnу таких вікнах характеризує коливання компонента біля середніх значень, тобтостатичне усереднення. За допомогою n-го вікна (п = 1, 2, 3, …, р),що відповідає п=у значенню параметра tn; роблять«просівання» вихідних даних, що полягає в доборі результатів /> і /> тих змін, для яких
/>
Для n-говікна знаходять середні значення />, що порівнюють звідповідними значеннями /> вихідного інформаційногомасиву. У загальному випадку внаслідок асиметрії розподілу компонентів Xiзначення /> і /> можуть відрізнятися другвід друга. Тому можливо зсув середніх значень «просіяних» даних /> у порівнянні з /> вихідних,що не дозволяє об’єктивно оцінювати результати усереднення. Компенсують такізсуви за допомогою вікна «просівання».
Метод визначеннядинамічної складової технологічної ефективності усереднення ґрунтується на наступнійвластивості реалізації випадкових процесів. При фіксованому розмаху коливань /> реалізаціям, що мають велику довжину L,відповідають більш положисті кореляційні функції. Аналогічно при фіксованійдовжині L і зменшенні /> реалізації.
При заданих L= 1, 2, 3,… будуються вибірки, що поєднують L послідовних змін, зразмахами коливань, що не перевищують заданого для кожного компонента Xi.Вибірки містять у собі значення контрольованих показників якості (наприклад,продуктивність по руді, ступеневі здрібнювання й ін.) і розглянутихтехнологічних показників. Размахи коливань кожного компонента в моделююмихпослідовностях обмежені значеннями />, вираженими в частках tвідповідних стандартів />. Значення параметра t длявсіх компонентів приймаються рівними. Максимальна тривалість реалізації Lmaxвизначається вимогою забезпечення необхідної надійності результатів. Числовибірок довжиною L швидко убуває зі зменшенням t. Моделююмівибірки піддають статистичній обробці, що аналогічна розглянутої раніше длявипадку визначення статичних утрат.
Технологічніпараметри збагачення мають своє планове значення, тому в процесі подачі руди нафабрику плануванням якості при видобутку й усередненням забезпечують плановийзміст компонента в руді />.
У залежності відтекстури рудомінеральної фракції змінюють навантаження на секції, забезпечуючизадане здрібнювання руди для одержання концентрату, що має плановий змісткомпонента />. Ріст, що намітився, або /> зниження щодо планового рівня коректуєтьсязміною навантаження на секції.
Технологічнийефект від стабілізації якості руди виявляється за рахунок зниження змістукомпонента в хвостах збагачення, а отже, зменшення витрати руди на тоннуконцентрату.
Витрата руди /> виразимо через (1.8)
/>
Продеференцюваввираження одержимо
/>
Відкіля випливає,що при зменшенні /> відповідно зменшується і d.
Зниженнястандарту /> в партіях змінної переробки руди на 1% зменшуєвитрата руди при одержанні 1 млн т концентрату.
В умовах ГЗКа приусередненні в обсязі добових надходжень вилучення малий залежить від амплітудиколивання якості в усередненій руді.У цьому випадку ліквідуютьсявисокочастотні коливання, але внаслідок наявності низьких частот вилучення неперевищує 90,5 %. Надійне усереднення низьких частот (Тi = 15 змін) при /> = 5 ум. од. дозволяє підняти вилучення до91,4 %.
/> (1.9)
Подача різноякісних руд довгими періодами без відповідного коректуванняреагентного режиму знижує вилучення.
Аналогічнийхарактер ці залежності мають і у випадку магнітної сепарації руд. З їхньоюдопомогою легко визначають оптимальний період і амплітуду усереднення руд. Прицьому враховується період корекції параметрів збагачувального процесу. Якщореагентний режим змінюється кожну зміну, орієнтуючись на якісні показники рудив попередній зміні, то подібні коректування ефективні тільки при наявностіавтокореляції середньозмінних показників якості. При їхньої низькоїавтокореляції прогнозні характеристики мають малу вірогідність і прогнознийреагентний режим на наступну зміну може не відповідати фактичному значеннюякісних властивостей руд.
Технологічнийрежим знову проектованих збагачувальних фабрик руд кольорових металівпередбачає, що припустимі коливання показників якості руди змінних надходжень,що впливають на ефективність технологічного процесу, не повинні перевищувати ±10 % до планового рівня.
1.1.2Формування рудопотоківПринципи формування рудних потоків
Розглядаючидинамічний графік показників якості, отримана для родовища, якісні показникируд якого утворять лівоасиметричний розподіл, можна помітити, що асиметріярозподілу створюється за рахунок включень порожніх порід і некондиційних руд />. Якщо з потоку виключити ці включення, тохарактер кривої розподілу зміниться, а математичне очікування показників якостінаблизиться до модального значення. Останнє характерно для нормальнихрозподілів, показники яких усереднюються найбільше ефективно.
Отже, дляефективного усереднення руд, розподіл якісних показників яких має лівуасиметрію повинна передувати сортування руди, що виключає з потоку надходженьвключення порожніх порід і некондиційних руд.
У випадку правої асиметрії в результаті сортування виключаються ділянкируд з високим змістом компонента, представлені монолітами рудних мінералів абовинятково густий рудомінеральної вкрапленістю. З огляду на, що ці включення, якправило, мають дуже невеликі обсяги, сортувальні пристрої повинні мати системудатчиків, що здатні виділити ці включення, а сортувальні механізми — забезпечувати виключення з потоку малих порцій руди.
Руди, які характеризуються асиметричним розподілом показників, післясортування утворять колективи якісних показників, які характеризуютьсянормальним розподілом, і ефективність їхнього усереднення зростає. Привипадковому включенні в потік усереднючої руди, якість якої близько домодального значення, порцій руди з високою або низькою концентрацією корисногокомпонента різко знижується ефективність усереднення.
У табл. 1.2 приведені основні положення, якими варто керуватися приформуванні структури усреднительных систем і рудних потоків (при відсутностіселективної переробки руди). З огляду на те, що в період, коли проектуютьсяусереднювальні системи, єдина інформація, що характеризує якість руд,представлена пробами детальної розвідки. Початковими ознаками, що маркірують,для вибору системи усереднення є статистичні параметри розподілу показниківякості, отримані по цих пробах.
Аналізінтервальних проб, визначення кореляційних функцій інтервальних проб іспектрального складу дисперсії показників якості по інтервальним пробахдозволяє більш точно установити структуру усереднюючих систем, при цьому вартокеруватися наступними правилами.
1. Якщо дисперсіяпоказників мала і представлена в основному високочастотної складового спектра(коефіцієнт варіації v
2. У цьому жвипадку при великій дисперсії показників v > 30 % доцільнопередбачити найпростішу сортувальну систему, яка забезпечує поділ рудипринаймні на два умовних сорти.
3. Наявність в енергетичному спектрі значної частки низькочастотноїскладової вимагає створення сортувальної системи, що забезпечує як виключенняекстремальних включень з потоку руди, так і розподіл її на умовні сорти. Надалірізносортні руди можуть або селективно збагачуватися, або змішуватися вскладі-змішувачі в заданій пропорції.