Вплив прийомів догляду на ріст продуктивність та урожайність кукурудзи на зерно

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
УМАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Агрономічне відділення
Кафедра рослинництва
ДО ЗАХИСТУ ДОПУСКАЄТЬСЯ
Зав. кафедри, професор
_____________ О.І. Зінченко
„___” ____________ 200__ р.
Дипломна робота
Науковий керівник______
доктор с.-г. наук, професор Зінченко О.І.
Консультанти з питань:

економіки_______________
доцент Кепко В.М.
охорони праці____________
доцент
Березовський А.П.
Умань — 2007 р.
/>Зміст

Вступ

Розділ 1.
Вплив прийомів догляду на ріст, продуктивність та урожайність кукурудзи на зерно (огляд літератури)

1.1.
Досліди з вивченням впливу ширини міжрядь та густоти посіву на продуктивність кукурудзи на зерно у віддалених грунтово-кліматичних умовах

1.2.
Вплив ширини міжрядь та густоти посіву на ріст, розвиток і формування продуктивності рослин кукурудзи

1.3.
Дослідження проведені в наукових установах та передових господарствах України по вивченню впливу густоти посіву та ширини міжрядь на урожайність кукурудзи

Розділ 2.
Об’єкт досліджень

2.1.
Ботанічна характеристика кукурудзи

2.2.
Характеристика досліджуваного матеріалу

Розділ 3.
Умови та методика проведення досліджень

3.1.
Ґрунти

3.2.
Погодні умови

3.3.
Схема досліду

3.4.
Агротехніка вирощування

3.5.
Методика досліджень

Розділ 4.
Результати досліджень
Вплив ширини міжрядь і густоти посіву на ріст, розвиток і врожайність кукурудзи

4.1.
Фенологічні спостереження за ходом росту і розвитку кукурудзи

4.2.
Продуктивність кукурудзи залежно від ширини міжрядь і густоти посіву

4.3.
Вплив густоти посіву та ширини міжрядь на елементи структури врожаю

4.4.
Вплив густоти посіву і ширини міжрядь на урожайність кукурудзи на зерно

4.5.
Вплив густоти посіву та ширини міжрядь на якість насіння кукурудзи

Розділ 5.
Економічна ефективність вирощування кукурудзи при різних способах сівби

Розділ 6.
Охорона праці під час вирощування кукурудзи на зерно

Розділ 7.
Охорона навколишнього середовища

Висновки. Пропозиції виробництву.

Список використаних джерел

Додатки

ВСТУП
На даний час кукурудза -одна з найпоширеніших культур у світовому рослинництві, займає третє місце після пшениці ірису.Універсальністьїї полягає в тому, що використовується як кормова, технічната харчова культура.
Одержання стабільно високих врожаїв зерна кукурудзи є актуальним для сільського господарства України та інших країн.
Кукурудза в Україні традиційно є цінною продовольчою культурою. Вона все ширше використовується у харчовій промисловості, насичуючи ринок сучасною корисною і високоякісною продукцією. Високо ціняться такі продукти харчування, як кукурудзянемасло, крупа, борошно, крохмаль, глюкоза, спирт, кукурудзяні пластівці, баранці, консервоване зерно тощо. Все більше значення ця культура займає у фармацевтичній промисловості, зокрема, кукурудзяні маточки, проро-щені зародки, каротиноїди.
Найбільш цінний корм – зерно кукурудзи, яке містить 9-12 % білків, 65-70 % вуглеводів, 4-8% олії, 1,5 % мінеральних речовин.
Кукурудза на зерно за середньої врожайності 60 ц/га разом з побічною продукцією забезпечує вихід з 1 га понад 6,5 тис. кг. корм. од. і до 400 кг перетравного протеїну.
На даний момент селекціонери працюють над виведенням високо- олійних форм кукурудзи. Вже є форми з вмістом олії в зерні понад 15 %.
Важливе значення кукурудза має як просапна культура, вона єгарним попередником для ярих зернових культур, сприяє очищенню полів від бур’янів.
У Реєстрі сортів рослин України в останні роки збільшилась частка вітчизняних гібридів.
Для прогнозованого впливу на продуктивність цієї культури виробничник повинен чітко уявляти як той чи інший агроприйом вплиненаріст і розвиток рослини. Серед факторів, що забезпечують високий урожай кукурудзи значне місце займають просторове і кількісне розміщення рослин на площі, а також технологічні прийоми, спрямовані на реалізацію генетичного потенціалу кукурудзи в Південному Лісостепу України. Це має велику цінність, тому що в комплексі досліджуються ширина міжрядь та густота посіву, що має на меті скоротити енерговитрати та підвищити рентабельність вирощуваної продукції.
Розділ 1
вплив прийомів догляду на ріст, продуктивність та урожайність кукурудзи на зерно
(Огляд літератури)
Основу виробництва кукурудзи в Україні становить вирощування гібридів, більшість з яких є простими міжлінійними, при цьому виникає проблема довготривалого вирощування гібридного насіння.–PAGE_BREAK–
Одним з основних шляхів підвищення врожайності та зниження собівартості насіння є підвищення густоти вирощування рослин. Однак при цьому необхідно пам’ятати, що за надмірного загущення рослин погіршуються елементи структури врожаю та якість насіння. Тому вивчення реакції кукурудзи до загущення та ширини міжрядь є дуже актуальною задачею рослинників.
Оптимальна густота рослин є одним з найважливіших факторів для одержання високих урожаїв кукурудзи [1].
1.1. Досліди з вивченням впливу ширини міжрядь та густоти посіву на продуктивність кукурудзи на зерно у віддалених грунтово-кліматичних умовах
За даними Блиева С.Г. [2], що проводив свої досліди в зоні Кабардино-Балкарії при густоті посіву 100 тис. рослин на 1 га та ширині міжрядь 70 см спостерігався найвищий урожай, який склав 108,6 ц/га, що на 44 % перевищував контроль (40 тис. рослин на 1 га). При густоті посіву нижче 70 тис. рослин на 1 га суттєвого приросту урожаю не спостерігалося. Але не завжди густота рослин впливає на урожай, так за даними досліджень, що проводились в республіці Білорусь, де вирощували ранньостиглі та середньостиглі гібриди кукурудзи було отримано урожай зерна 110 ц/га, при густоті рослин 50 тис./га, все було пов’язано з сумою ефективних температур, які склали 950-970 0С [3,4].
Дослідами, які були проведені в Тамбовській області було доведено, що оптимальною густотою для даної зони є густота у 80 тис. рослин на 1 га, тому, що з зменшенням густоти до 60 тис. га урожайність також знизилась до 47-51 ц/га [5,6,7]. Але у Ставропольському краї дослідниками Кравцовим І.А. та Федоткіним І.В. [8] Були отримані протилежні викладеним вище дані, вони використовували два гібриди NT 1C та Таіс М. Густота посіву коливалася від 40 до 100 тис. рослин на 1 га. Так при густоті 40 тис. рослин на 1 га – з NT 1С отримали 23,6 ц/га зерна, а при густоті 100 тис. – лише 23,1 ц/га [9,10].
Цікаві досліди були закладені в Краснодарському краї, де вирощували кукурудзу на зерно на гребенях, що були сформовані восени. Дослід закладався з густотою посіву 40, 50 та 60 тис. рослин на 1 га, приріст врожаю відповідно збільшувався на 4,0; 4,2; 4,5 ц/га, виявилось, що переваги вирощування кукурудзи на гребенях проявились у тому, що вони весною набагато краще прогрівалися, що і дало бажаний результат [11, 12, 13].
За дослідженнями Телиха К.М. [14], який проводив свої дослідження на ранньостиглих гібридах кукурудзи було встановлено, що вірогідність достигання з них качанів до повної стиглості складає 90-95 %. При посіві середньоранніх гібридів з густотою більше 70 тис. рослин на 1 га, необхідно підвищити дози мінеральних добрив, щоб знизити негативну дію загущення. Для збільшення продуктивності ранньоспілих гібридів густоту посіву можна збільшити до 90-100 тис. на 1 га, при такій густоті досягається урожайність на рівні 90 ц/га [15].
1.2 Вплив ширини міжрядь та густоти посіву на ріст, розвиток і формування продуктивності рослин кукурудзи
Існує різноманітність реакцій генотипів кукурудзи на загущення і можливість відбору форм, що не знижують врожайність з збільшенням густоти стояння до певної межі, тому дослідні установи випробовували окремі лінії і гібриди при різній густоті [16, 17].
Рослини кукурудзи, як і інші однорічні культури, мають свій обмежений ріст, тобто припиняють лінійний ріст на час дозрівання при будь-якому поєднанні агротехнічних і метеорологічних умов. Різними науковцями вивчався вплив густоти на ріст, розвиток і формування продуктивності рослин кукурудзи. Так, висота рослин з збільшенням густоти від 20 до 40 тис/га зменшувалась у гібридах Краснодарський 440М на 8,7 см, у Одеського 50М – на 6-8 см [18].
У батьківських форм гібридів РОСС 209 МВ і Краснодарський 382 МВ – Риф МВ і Кряж МВ зі збільшенням густоти стояння рослин з 30 до 60 тис./га висота стебла збільшувалась відповідно на 18 і 21 см.
При загущенні продуктивність (кількість повноцінних качанів) знижувалась, зменшувалась їх маса і маса 1000 зерен [19].
Густота посіву рослин також впливала на час цвітіння гібридів кукурудзи. При загущенні посіву цвітіння кукурудзи затримувалось. Строки та густота посіву помітно впливали на кількість качанів на рослині. Так, при густоті посіву гібриду Катерина СВ 60, 80, 100 тис./га кількість качанів в розрахунку на 100 рослин склало відповідно 83; 63; 50 шт. При густоті посіву гібриду Ньютон при такій же густоті – 79; 71; 62 шт. При цьому ступінь впливу на даний фактор залежала від погодних умов. Величина врожаю при даних густотах посіву склала: гібриду Катерина СВ відповідно: 42,4; 39,0; 31,0 ц/га, у гібриду Нютон: 42,1; 40,0; 38,3 ц/га.
Таким чином, оптимальною густотою посіву даних гібридів є густота у 60 тис. рослин на 1 га [20].
Встановлено, що різна густота стояння рослин у першу половину вегетації мало впливала на показники лінійного приросту стебла. Однак, у другу половину вегетації, при сформуванні великої вегетативної маси, початку конкуренції між рослинами, висота рослин кукурудзи збільшується пропорційно загущенню посіву [21, 22]. Це підтверджують також дослідження, що проводились при вивченні даного впливу від загущеності посіву, дослідником Ахтирцевим М.Г. [23], який відзначив, що висота рослин, товщина стебла і площа листкової поверхні у початковий період розвитку кукурудзи (фаза 5-6 листків) не суттєво збільшувалась з підвищенням густоти стояння рослин. У пізніший період розвитку кукурудзи (фаза 10-11 листків і, особливо, цвітіння – молочна стиглість) висота стебла і площа листя збільшувалась з підвищенням густоти рослин у обох батьківських форм (Роза М і Краса М) від 40 до 70 тис./га Збільшення висоти рослин батьківських форм у фазі цвітіння волотей зі збільшенням густоти рослин становило відповідно 12 і 13 см.
Більшість дослідників вказує, що загущення посівів, впливаючи на ростові процеси рослин кукурудзи, відбиваються не лише на висоті рослин, але й на висоті прикріплення качана. Ці показники знаходяться у тісному зв’язку зі скоростиглістю: чим пізньостигліша батьківська форма кукурудзи і вища висота рослин, тим вище закладаються качани, таких висновків, у своїх дослідженнях, дійшов Циков В.П. [24].
Дослідження проведені Багринцевою В.Н. [25] в Ставропольському краї показали, що вплив густоти посіву рослин на величину качанів проявлялось як в сприятливі так в несприятливі роки. При густоті посіву 100 тис. рослин на 1 га, а також при густоті 70 тис./га середньостиглих гібридів, качани були значно коротшими і з меншою кількістю зерен, ніж у випадку з густотою посіву цих же гібридів, але вже при густоті стояння 60 і 40 тис/га. Довжина качанів зменшувалась на 6-14 %, а маса їх – на 19-21 %. Крамарєв С.М., Бондар В.П. [26] у своїх дослідах з середньостиглими гібридами кукурудзи встановили, що на прикладі гібриду Дніпропетровський 345 МВ, який висівався при густоті від 30 до 80 тис./га з інтервалом у 10 тис. рослин, можна спостерігати за тим, що висота рослин і величина качанів були у певній залежності від типу гібриду. Найкращі показники були отримані при густоті стояння 60 тис./га. Вони коливалися в межах повторностей в незначній мірі в бік збільшення врожайності від 65 до 75 ц/га.
Подібні дослідження проводились і на гібриді кукурудзи NS-300, але він має відмінну толерантність до посухи і тому урожайність при посіві з густотою 55 тис/га була 95 ц/га з вологістю зерна 18 % [27].
Існують певні протиречності між залежністю висоти рослин кукурудзи і висоти прикріплення качана з загущенням посіву. В дослідженнях одних вчених-дослідників висота прикріплення качана, як і висота рослин кукурудзи, з загущенням посівів, як правило, зменшуються [28]. Хоча існують протилежні дані, згідно яких висота рослин та прикріплення качана зростає [29].
Досить непогані дослідження були проведені при закладанні дослідів за участю Толораї Т.Р., Малаканова В.П. та Корнєва В.А. [30], які в схему свого досліду включили батьківські форми середньораннього гібриду РОСС 209 МВ –материнська форма Роза М і батьківська – РИФ МВ, які висівали при густоті 55, 65, 75 і 85 тис./га; батьківські форми середньостиглого гібриду Краснодарський 382 МВ (Краса М та Кряж МВ) при густоті посіву 45, 55, 65 і 75 тис. рослин на 1 га; середньо- пізньостиглого гібриду Краснодарський 421 МВ (Крушина С та А 679 МВ) при густоті 35, 45, 55 і 65 тис. рослин на 1 га. За період трьохрічних досліджень погодні умови були неоднаковими.
Проведені досліди з вивченням впливу густоти рослин на ріст і розвиток кукурудзи різних форм стиглості показали, що ранньостиглі групи у фазі мітелки з збільшенням густоти рослин з 65 до 95 тис./га підвищували висоту стебла на 11-17 см, при цьому діаметр другого підземного міжвузля зменшився на 0,2 см. Площа листкової поверхні також зменшувалась. Фотосинтетичний потенціал збільшувався по мірі загущення посіву.
Формування качанів на 100 рослин у ранньоспілих материнських форм мало тенденцію до зниження при цьому маса виходу зерна з одного початку і маса 1000 зерен також знижувались.
Продуктивність материнських форм в залежності від густоти посіву мало неоднакові тенденції і приводиться на прикладі батьківської форми Рента М, яка показала, що з збільшенням густоти рослин від 65 до 95 тис./га висота рослин у фазі мітелки коливалась від 175 до 185 см, площа листя – від18,6 до 21,6 тис.м2/га. Фотосинтетичний потенціал посіву – від 863 до 1004 тис. м2/(га дн.).
Кількість початків на 100 рослин – від 78 до 68 штук. Маса зерна з одного початку коливалась від 80,4 до 54,1г, а маса 1000 зерен – від 243 до 234 г. Середня врожайність по роках коливалась також в залежності від густоти посіву і була в межах від 41,9 до 38,2 ц/га.
Було, в процесі довгострокових досліджень, встановлено, що продуктивність однієї рослини із збільшенням густоти рослин, як правило, знижувалось і була дещо більшою на удобреному фоні порівняно з не удобреним [ 31,32]. Досить вдало провів дані дослідження Слюдєєв Ю.А. [33] в Рязанській області. Було взято три гібриди: Порумбель 140 МВ, Порумбель 173 СВ, Нарт 150 СВ, останній гібрид використовувався і якості стандарту. Вивчення даних гібридів проводилось на трьох фонах:
1 –контроль, без удобрення;
2 – N70P70K70;
3 – N90P90K90.
В 1999 році була спека, тому внесення добрив не дало бажаного результату. Але в послідуючі роки ефект від внесення добрив був високим. Гібриди на фоні N70P70K70 в середньому мали урожай зерна – 52,2 ц/га, що вище від контролю на 5,6 ц/га. При підвищенні дози добрив до N90P90K90 середній по роках урожай зерна знизився на 1,3 ц/га, що пояснюється тим, що використання ресурсів вологи і поживних речовин грунту на формування більшої вегетаційної маси було вищим.
Дані гібриди в середньому мали високу продуктивність при густоті 80 тис. рослин на 1 га, що склало 54 ц/га. Урожай зерна при густоті 60 тис./га був на 3 ц /га нижчим, а при 40 тис./га на 9,3 ц/га нижчим від густоти у 80 тис./га. Було також встановлено, що збиральна вологість зерна кукурудзи залежить від густоти стояння рослин. У даних гібридів, що вивчалися, при загущенні посіву збиральна вологість зерна підвищувалась. Для отримання зерна з меншою вологістю (16-18 %) рекомендується, щоб до моменту збирання врожаю густота стояння рослин була в межах від 40 до 60 тис. рослин на 1 га.
Вивчення особливостей реагування рослин на загущення посіву на фоні удобрення показало, що за підвищення рівня мінерального живлення і загущенні рослин строки дозрівання зерна, як правило, подовжуються, збільшується вилягання рослин і вологість зерна при збиранні [34, 35]. Вдало до з’ясування даного питання підійшли Орлянський Н.А. та Орлянська Н.А. [36], які вивчали поведінку кукурудзи в стресових умовах, які були отримані за допомогою загущення посіву. В 2002-2003 рр. були отримані дуже різні дані в порівнянні з 1998-1999 роками. Гібриди всіх ліній знизили урожайність при загущенні до 90 тис./га, на 5,3 ц/га, а в деяких випадках було зниження і до 10 ц/га. Однією з найважливіших причин зниження урожайності в умовах загущення виявилось полягання рослин в період вегетації в роки проведення досліджень. Середня стійкість до вилягання при густоті 60 тис./га була 5,9 балів за 9 –бальною шкалою, а при подальшому загущенні посіву – 4,9 бали. Важливим також виявилось і здатність певних ліній адаптуватись до умов штучного стресу, який було одержано за допомогою загущення посівів. В умовах сильного вилягання значно погіршились умови освітлення і вологозабезпечення.     продолжение
–PAGE_BREAK–
Селекцією кукурудзи на адаптивність до загущення посіву займались Орлянський Н.А., Орлянська Н.А. та Зубко Д.Г. [37]. Польові досліди були проведені на Воронежській дослідній станції в 2002-2003 роках. Вивчались чотири гібриди з пониженою вологістю зерна при збиранні при густотах 50, 70 і 90 тис./га. Стандартом був ранньостиглий гібрид Воронежський 158 СВ, який мав саму високу вологість зерна при збиранні (22,5 %) при густоті 50 тис./га, а також більше інших збільшував її при загущенні. Інші ж три гібриди відрізнялись від гібриду Воронежський 150 СВ батьківськими компонентами, які сприяли прискореній втраті вологи під час достигання зерна. При густоті 50 тис./га вологість даних трьох гібридів коливалась від 18,8 до 19,2 %, що на 3,3-3,7 % нижче від стандарту.
Стандарт був найбільш урожайним при густоті 50 тис./га – 59,9 ц/га. Однак уже при густоті 70 тис./га він втратив свої переваги тому, що кращим тут виявився Воронежський 150 СВ (49,7 ц/га). В умовах максимального загущення урожайність чотирьох гібридів була на рівні 43,8-44,2 ц/га. Таким чином, гібрид Воронежський 158 СВ, який був стандартом, менш стійкий до загущення посівів.
Насіннєва продуктивність ділянок, на яких вирощується кукурудза визначається поєднанням кількості утворених качанів на рослинах і їх продуктивності. При чому, на думку Азуркіна В.О. [38], на загальну кількість квіток на качанах не впливають ні погодні умови, ні строки сівби, ні живлення рослин, оскільки цей показник є особливістю певного генотипу. Кількість качанів на рослині визначається як спадковими особливостями, так і впливом умов вирощування, причому різні сорти, лінії, гібриди по-різному реагують на ці умови. Загущення посівів призводило до зменшення кількості качанів на материнських рослинах, їх озерняністю, маси і виходу зерен з качана. Разом з тим, при загущенні посівів до певних меж хоча і знижується індивідуальна продуктивність рослин, але значно збільшується кількість продуктивних рослин на одиницю площі, що й призводить до підвищення врожаю [39, 40].
Густота рослин кукурудзи сильно впливає на вологозабезпеченість. Рослини в найбільш загущених посівах запаси метрового шару грунту на розвиток вегетативних органів в основному використовують в першу половину вегетаційного періоду. Кризовий, щодо вологозабезпеченості період у кукурудзи починається після утворення 12-13 листків у середньоранніх і середньостиглих та 14-15 – у середньопізніх і пізньостиглих гібридів. На час утворення качанів вологозабезпеченість рослин різко погіршується, що при загущенні посівів призводити до гальмування ростових процесів, зниження інтенсивності фотосинтезу, і в результаті, до зниження продуктивності рослин. На удобреному агрофоні волога витрачалась економніше, хоча витрата її загальної кількості у зв’язку з потужним розвитком рослин була більшою, ніж на неудобреному. Найнижчий коефіцієнт водоспоживання відмічався при густоті рослин, що забезпечує найбільш високий урожай зерна [41, 42].
Незалежно від морфологічних особливостей гібридів, зі збільшенням густоти рослин їх індивідуальна продуктивність знижується. Для гібридів та інбредних ліній кукурудзи встановлена закономірність: чим ранньостигліша форма, тим менше знижувалась її продуктивність при збільшенні густоти стояння рослин і деяке загущення посівів відповідало більш доцільному поєднанню індивідуальної продуктивності рослин з кількістю їх на одиниці площі, при якому забезпечується максимальний урожай зерна. Цього твердження дотримувались і його перевірили на практиці дослідники-кандидати сільськогосподарських наук АрхипенкоО.М., АртюшенкоА.О., Кухарчук О.І. [43].
Багатьма науковцями відмічено, що в процесі виробництва кукурудзи потрібно досягати оптимальної густоти, яка відповідає генотипу окремих гібридів і інбредних ліній. Особливо важливо для врожаю кукурудзи вибрати для кожного гібрида відповідну густоту, яка дає змогу досягати максимальної врожайності. При загущенні рослин від мінімального показника індивідуальна продуктивність їх знижується незначно, що в поєднанні зі збільшенням кількості рослин на одиниці площі призводить до підвищення врожайності з одиниці площі. При подальшому загущенні настає такий момент, коли зменшення продуктивності окремих рослин досягає балансу збільшення їх густоти, що забезпечує максимальну врожайність конкретного генотипу. Дослідні установи виявляють оптимальну густоту певних форм кукурудзи для окремої зони вирощування. Рекомендованої густоти для кожного гібриду чи лінії в певній зоні потрібно суворо дотримуватись. Будь-яка інша густота, більша або менша рекомендованої, не буде сприяти рослинам, оскільки при більшій густоті з’являються неповноцінні рослини, в той час як при недостатньо загущеному стоянні нераціонально використовується площа і сонячне світло, що також призводить до зменшення врожаю [44].
Продуктивність фотосинтезу ліній залежить від густоти вирощування. Розвиток листків та інтенсивність їх фотосинтезу в значній мірі залежать від кількості рослин на одиниці площі. Тому при встановленні густоти посіву необхідно намагатися одержати в конкретних грунтово-кліматичних умовах таку густоту, при якій площа листкової поверхні на гектарі посіву була б оптимальною і забезпечувала б максимальний врожай. Зі збільшенням густоти посіву спостерігається зменшення площі листкової поверхні однієї рослини, але, як правило, загальна листкова поверхня на одиниці площі збільшується.
Показники продуктивності фотосинтезу на удобреному фоні були більшими, ніж на не удобреному і закономірно зменшувалися при збільшенні густоти рослин. При цьому інтенсивність зниження темпів накопичення рослинами пластичних речовин у зв’язку із загущенням посівів дещо нівелювалась у варіантах з удобренням. Найвищою чиста продуктивність фотосинтезу була в міжфазний період 13-14 листків-викидання волотей. Чим кращими були гідротермічні умови протягом вегетації рослин, тим показники продуктивності фотосинтезу були вищими.
Встановлено, що умови вирощування кукурудзи впливають на вміст олії в зерні, продуктивність та масу 1000 зерен, тоді як показники кількості зерен на качані та вміст крохмалю досить сталі [45].
В процесі досліджень з впливу густоти стояння рослин на продуктивність кукурудзи було відмічено і те, що ширина міжрядь, також в деякій мірі впливала на продуктивність кукурудзи на зерно, тому що з зменшенням ширини міжрядь збільшувалось кількість рослин на 1 м2 площі, відповідно підвищувалась конкуренція між рослинами. Але водночас зменшення ширини міжрядь призводило до того, що кукурудза краще конкурувала з бур’янами. До даного твердження прийшли дослідники Бомба М.Я. та Бомба М.І. [46], вони також дали рекомендацію при зменшенні ширини міжрядь дещо зменшувати норму висіву, але щоб задана норма висіву не надто різнилась від рекомендованої.
Подібні дослідження були проведені і кандидатами сільськогосподарських наук Дикарєвим Г.Р. та Ефановим Д.В. [47], вони встановили, що на продуктивність кукурудзи впливає і ширина міжрядь. Ними було складено технологію вирощування кукурудзи при густоті посіву 35-40 тис./га та ширині міжрядь 70 і 2 х 70+140 см. Було встановлено, що широкорядний спосіб посіву за схемою 2 х 70 + 140 рекомендується на полях чистих від бур’янів, так як кукурудза при такій схемі посіву не може конкурувати, в такій мірі, як при густоті 70 см, з бур’янами. Але рослини кукурудзи, що були висіяні з міжряддями по схемі 2 х 70 + 140 см більш раціонально використовували ґрунтову вологу в період росту та розвитку кукурудзи.
1.3 Дослідження проведені в наукових установах та передових господарствах України по вивченню впливу густоти посіву та ширини міжрядь на урожайність кукурудзи
За даними Луканєва І.В. [48] збір зерна кукурудзи в господарствах України починаючи з 1990 року почав скорочуватись. Зменшуються також і площі посівних ділянок кукурудзи. Тому вивчення впливу густоти посіву на продуктивність кукурудзи на зерно набуло актуальності і в Україні. За даними досліджень, які були проведені в КСП „Україна” Білоцерківського району Херсонської області протягом семи років, густота стояння гібридів різних груп стиглості становила в межах від 50 до 70 тис./га, при даній густоті було одержано врожай зерна кукурудзи на рівні 63,0 — 69,5 ц/га, що на 18-20 % вищий ніж у оточуючих господарствах даного регіону.
Схожі досліди було проведено і в господарстві „Кузьминське”, що на Миколаївщині [49], на площі 150 га було закладено дослід з гібридом СТК 189 МВ при густоті посіву 60 тис./га.
При обробці даних було встановлено, що урожайність даного гібриду склала 72,4 ц/га, вологість зерна – 16-19 %, що зменшило затрати на сушіння самого зерна. За результатами цих досліджень було встановлено, що густота посіву даного гібриду в районах недостатнього зволоження становить 55 тис./га, в районах достатнього зволоження – 60-65 тис./га, а при зрошенні – до 80 тис./га.
За даними Ківера В.Х. та Куниці В.М. [50], що займались програмуванням врожаїв кукурудзи на Дніпропетровщині, було зроблено висновки, що дотримання густоти посіву кукурудзи на рівні для середньопізніх гібридів 60, для середньоранніх – 80 тис./га та оптимальному рівні внесення добрив дозволяє отримувати високі врожаї кукурудзи навіть при несприятливих погодних умовах. На даний момент урожайність кукурудзи в даному регіоні коливається від 56 до 80 ц/га, але найближчим часом, за прогнозами, цей показник урожайності повинен зрости, завдяки впровадженню рекомендацій щодо густоти посіву та водозабезпечення кукурудзи.
Схожі досліди були проведені і на Чернігівщині дослідниками Н.В. Здольник, В.Г.Данильцем, А.А.Клочком [51], де також завдяки дос-лідженням і впровадженню у виробництво нових рекомендацій прогнозується розширення посівних площ кукурудзи та збільшення урожайності даної культури в регіоні.
За даними досліджень, що проводились в умовах Кіровоградського інституту АПВ УААН [52] урожайність зерна в умовах цього року отримано при застосуванні інтенсивної технології вирощування. Залежно від густоти рослин вона склала у гібридів Кадр 195 СВ, Кадр 267 МВ та Дніпровський 473 МВ відповідно 76,8-109,8 ц/га, 86,7-109,1 та 76,4-109,1 ц/га. Порівняно з іншими технологічними моделями вирощування прибавка урожайності була істотно вищою. В середньому по фактору для гібридів, що досліджувалися, урожайність відповідно склала 92,8; 97,0 і 97,4 ц/га, що порівняно до малогербіцидної та безгербіцидної технологій вирощування вище відповідно на 4,8; 6,1 і 10,2 ц/га та 16,3; 15,1 і 17,8 ц/га при НІР05 – 3,27 ц/га.
В середньому за три роки досліджень найвищу урожайність зерна кукурудзи в усіх технологічних моделях гібрид Кадр 195 СВ сформував при густоті рослин перед збиранням 50 тис./га, гібрид Кадр 267 МВ при вирощуванні за інтенсивною технологією — 60 тис./га (83,1 ц/га), при вирощуванні за малогербіцидною і безгербіцидною технологіями – 50 тис./га (85,6 та 77,6 ц/га відповідно). Середньопізній гібрид Дніпровський 473 МВ найбільш продуктивним був при густоті рослин 50 тис./га в усіх технологічних моделях вирощування. Проте, розрахунки економічної ефективності вирощування показали, що найбільш економічно доцільним виявилось вирощування цього гібрида при густоті рослин 40 тис./га (умовно чистий дохід дорівнює 2164 грн./га, рентабельність – 173%).
Оптимальної кількості качанів, при якій найкраще поєднуються показники індивідуальної продуктивності і зального їх обсягу на одиниці площі, досягли у варіантах, де застосовували інтенсивну гербіцидну технологію вирощування і густоті рослин гібридів 50 тис./га. При даній густоті отримано найвищий приріст качанів — 1,6-2,0 тис. рослин на 1 га.
Вивчення впливу густоти посіву на продуктивність кукурудзи на зерно займались і в Уманському державному аграрному університеті під керівництвом Зінченка О.І. [53]. За результатами даних досліджень було встановлено, що вища продуктивність посівів кукурудзи забезпечується при дотриманні густоти середньостиглих гібридів і сортів: у південних посушливих районах Степу 25-30 тис. рослин на 1 га, у центральних більш вологих степових районах 35-40 тис., в північних 40-45 тис., у Лісостепу і на Поліссі 55-65 тис., на зрошуваних землях півдня 70-75 тис. рослин на 1 га.
При вирощуванні скоростиглих гібридів та сортів кількість рослин на 1 га збільшують на 20-25 %, а високорослих пізньостиглих – зменшують на 15-20 %. Норми висіву насіння встановлюють з урахуванням рекомендованої густоти рослин, маси 1000 зерен, посівної придатності. Для отримання рекомендованої густоти рослин на час збирання норму висіву насіння збільшують: у районах Степу на 30 %, Лісостепу 30-40 %, Полісся на 40-50 %.
В дослідженнях, що були проведені на ділянці гібридизації УДАУ кафедра селекції, генетики рослин та біотехнології було показано, що для імбредних ліній різних груп стиглості густота вирощування коливається в межах 80-100, а для середньоранніх гібридів – 80 тис./га [54].
Викладене вище дає підстави для таких висновків, раціональне поєднання густоти висіву, ширини міжрядь, гібридів за різними групами стиглості, удобрення є значним резервом підвищення врожайності, біоенергетичної ефективності вирощування кукурудзи на зерно у центральній частині Лісостепу України. Тому вивчення і дослідження на цю тему є дуже актуальними і проводяться і в даний час, тому що резерви можливостей кукурудзи, як культури, ще повністю не проявлені.    продолжение
–PAGE_BREAK–
Розділ 2
Об’єкт досліджень
В даній магістерській роботі об’єктом досліджень виступає трилінійний гібрид кукурудзи Ювілейний 70 МВ.
2.1 Ботанічна характеристика кукурудзи
Кукурудза (Zea mays) належить до родини Тонконогових, проте за своїми біологічними особливостями значно відрізняється від інших зернових культур. Коренева система кукурудзи – мичкувата, сильно розвинута. З підземних вузлів розвиваються первинні і вторинні корені. Утворює також і повітряні корені. Стебло пряме, міцне, заповнене серцевиною. Висота стебла коливається від 70 см (у ранньостиглих сортів) до 4-5 метрів (у пізньостиглих). На стеблі кукурудзи утворюється від 8 до 40 листків. Кількість листків на стеблі є сортовою ознакою.
Листки кукурудзи широколінійні. З нижнього боку вони не опущені, з верхнього – опущені.
Кукурудза – однодольна рослина з роздільним суцвіттям. Чоловіче суцвіття волоть, жіноче – качан.
Зерно кукурудзи складається з зародку, ендосперму і оболонок (плодової і насінної).
Кукурудза має 9 підвидів: зубовидна, кремениста, крохмалиста, напівзубовидна, розлусна, цукрова, крохмалисто-цукрова, воскоподібна і плівчаста.
2.2 Біологічні особливості кукурудзи.
Кукурудза – теплолюбна культура. Мінімальна температура проростання насіння – 8-10 0С, у фазі 2-3 листків витримує приморозки до -20С. Оптимальна температура для росту і розвитку кукурудзи – 20-25 0С. Сума оптимальних температур для достигання кукурудзи коливається від 2100 до 32000.
За вимогою до вологи кукурудза відноситься до посухостійких культур. За вегетаційний період кукурудза потребує 450-600 мм опадів. 1 мм опадів дає можливість одержати 20 кг зерна на 1 га.
Кукурудза – світлолюбна рослина короткого дня. Погано переносить затінення.
За вимогами до грунтів кукурудза відноситься до середньо вимогливих культур. Оптимальна реакція ґрунтового розчину ( рН 5,5-7,0). Малопридатні для вирощування кукурудзи холодні заболочені, кислі, важкі глинисті, засолені грунти [55, 56].
2.3 Характеристика досліджуваного матеріалу.
Гібрид кукурудзи Ювілейний 70 МВ.
Трилінійний гібрид кукурудзи створений спільними зусиллями селекціонерів Черкаської сільськогосподарської дослідної станції та Інституту фізіології рослин і генетики НАН України. В 1993 році він внесений до Державного реєстру сортів рослин України по трьох зонах -Лісостепу, Степу і Полісся.
Рослини гібриду середньорослі, висотою 218-232 см, не кущаться, стебло стійке до полягання і ламкості. Висота прикріплення качана 73-95 см, листків на головному стеблі в середньому 16, наземних вузлів 11. Качан великий, довжиною 19 см, рядів зерен 14-16, діаметр в середній частині 4,0 см., слабоконусовидної форми. Вихід зерна при обмолоті 79,2%. Зерно зубоподібне, жовте, маса 1000 зерен 252-302 г.
Посухостійкість і холодостійкість добрі. Стійкий до летючої сажки, стеблової гнилі і кукурудзяного метелика, середньостійкий до пухирчастої сажки.
Гібрид середньоранній, в умовах Черкаської області достигає на зерно за 122 дні (ФАО 250). Середня вологість при збиранні за роки випробування складала 27,3-28,8%.
Відзначається високою продуктивністю, середня врожайність зерна на Черкаській сільськогосподарській дослідній станції за 1987-1991 рр. складала 10,39 т/га, що на 2,24 т/га (27,5%) більше стандарту Колективний 244 МВ.
Гібрид показав і високу силосну продуктивність. Урожай сухої речовини 13,64 т/га або на 1,6 т/га (10,2%) більше стандарту.
Гібрид відзначається ефективним насінництвом, бо його материнська форма (простий гібрид Мир) високоврожайна. В товарних посівах гібрид добре реагує на загущення рослин до 80 тис. га [62].
РОЗДІЛ 3
УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ
Експериментальна частина роботи виконана на дослідному полі Уманського державного аграрного університету розташованого в Маньківському природно-сільськогосподарському районі Середньо-Дніпровсько-Бугського округу Лісостепової Правобережної провінції України з географічними координатами по Гринвічу 48 46 північної широти та 30 14 східної довготи. Висота над рівнем моря -245 м.
3.1. Ґрунти
Територія дослідного поля являє собою вирівняне, підвищене платоводорозділу рік Уманки та Кам’янки, які впадають в річку Синюху — притоку Південного Бугу, пологими схилами південно-східної та північнозахідної експозиції. Підземні води залягають на глибині 16-24 м. Польові культури, в основному, використовують вологу накопичену в грунті із атмосферних опадів. Тому, вона є основним фактором продуктивності культур. Грунтовий покрив однорідний і представлений чорноземами опідзоленими слабо реградованими, важко суглинистого механічного складу на важко суглинистому карбонатному лесі. Такі ґрунти типові для Лісостепу України. Агрегатний склад даного ґрунту досить хороший. Фізичні властивості грунту представлені в таблиці 3.1 Кількість агрономічно цінних агрегатів досягає 65%. Питома вага твердої фази вище вказаних чорноземів коливається в межах 2,57-2,72, об’ємна -1,24 — 1,27 г/см.
Кількість непродуктивної вологи в 1,5-метровому шарі складає 178-262 мм, а запас вологи (при НВ) -513-560 мм. Вологість стійкого в’янення рослин рівна подвійній максимальній гігроскопічності. Із заглибленням шарів ґрунту змінюється в сторону збільшення.
Весь профіль ґрунту в шарі 85-110 см добре муміфікований при незначній його диференціації по елювіально-ілювіальному типу. Вміст гумусу в орному шарі невисокий 3,0-3,3 %. В складі гумінових кислот переважає фракція пов’язана з кальцієм.
Карбонати вилужені і знаходяться в шарі 120-140 см.
Таблиця 3.1
Фізичні властивості грунту на дослідній ділянці
Індекси генетичних горизонтів
Глибина шару грунту, см
Питома вага твердої фази, г/см
Об’єм
на вага грунту, г/см
Загальна пористість, %
Вологість стійкого в’янення, %
Не
0-20
2,63
1,24
52,90
10,60
Не
20-40
2,70
1,27
53,00
10,60
Нpi
40-60
2,57
1,24
51,80
12,50
Нpi
60-80
2,63
1,23
53,20
12,40
Нpi/к
80-100
2,66
1,24
53,40
12,50
Нpi/к
100-120
2,67
1,27
52,40
12,40
Нpi/к
120-140
2,69
1,26    продолжение
–PAGE_BREAK—-PAGE_BREAK—-PAGE_BREAK—-PAGE_BREAK—-PAGE_BREAK—-PAGE_BREAK—-PAGE_BREAK—-PAGE_BREAK–
рос./га –PAGE_BREAK—-PAGE_BREAK–
з початку,
г –PAGE_BREAK—-PAGE_BREAK–
98
80

80
292
97
79

100
286
94
76

120
276
82
73
45

60
282
91
74

80
280
87
73

100
265
82
72

120
243
80
71
норму висіву, а також для того щоб знати скільки потрібно добавити страхового насіння при сівбі. Як бачимо з таблиці, маса 1000 насінин змінюється між варіантами. Найбільшою вона була на контролі – 297 г, на варіанті 80 тис. рослин/га з шириною міжрядь 70 см – 292, що є найбільшим показником у порівнянні з іншими варіантами і найменша маса була на варіанті 120 тис. рослин /га при ширині міжрядь 45 см. Цей показник визначає схожість та енергію проростання кукурудзи. Адже визначено [73], що найменше вологи потребує для проростання насіння з більшою вагою, а насіння менших розмірів набухає довше через те що вимагає більше води. Звідси – показники схожості та енергії проростання були відповідно кращими на варіантах де маса 1000 насінин була більшою.
РОЗДІЛ 6
ОРГАНІЗАЦІЯ УМОВ І ЗАХОДІВ ОХОРОНИ ПРАЦІ ПРИ ВИКОНАННІ РОБІТ НА ПОСІВІ І ЗБИРАННІ КУКУРУДЗИ НА ЗЕРНО В ННС УДАУ
В сучасних технологіях вирощування сільськогосподарських культур, особливо при вирощуванні кукурудзи на зерно, застосовується комплекс сільськогосподарської техніки, різноманітність форм мінеральних добрив і засобів захисту рослин, що сприяє підвищенню врожаїв культури з одного боку, але з другого боку виникають умови праці при яких вимагається застосовувати певні засоби захисту працюючих від шкідливих і небезпечних виробничих факторів.
Посів кукурудзи проводили агрегатом у складі трактора МТЗ-80 та сівалки СУПН-8.
При сівбі кукурудзи шкідливими факторами для людини є токсичний пил і аерозоль від пестицидів та мінеральних добрив, а також пилові частки від ґрунту у вітряну погоду.
Особлива увага приділяється правилам особистої гігієни під час посіву протруєного посівного матеріалу. Заправка сівалок насінням проводиться лише на спеціально відведених поворотних смугах поля після повної зупинки посівного агрегату.
Внесення мінеральних добрив при посіві кукурудзи спричиняє виділення шкідливих газів. Так, аміак, що виділяється з аміачної селітри сприяє виникненню запалення верхніх дихальних шляхів. А такі види добрив, як суперфосфат і хлористий калій викликають подразнення слизової оболонки носа і очей. Якщо посів проводити в сухий грунт, то працівники знаходяться в умовах підвищеної запиленості повітря. Працівникам під час обслуговування посівних агрегатів доводиться адаптуватися до коливань атмосферних факторів: температура повітря, вологість, швидкість вітру. Температура повітря може знижуватись нижче +10 0С або підніматись вище 25 – 29 0С. В кабіні трактора, в наслідок роботи двигуна, температура підвищується до 30 – 35 0С. В таких умовах швидко настає фактор стомлення організму.
Механізатор працює в умовах підвищеного рівня шуму. Так, під час роботи двигуна на повну потужність фактичний рівень шуму досягає 105 – 115 дБ, проти норми 85 дБ. Також змінюється і вологість повітря на 15 – 20 %.
Особлива шкідливість для осіб, які обслуговують посівні агрегати створюється від дії загальної вібрації.
Крім шкідливих факторів зустрічаються ще і особливо небезпечні виробничі фактори – це схил поверхні поля понад 16 градусів. В таких умовах потрібно правильно вибрати напрямок руху агрегату.
Технічні небезпеки створюються тоді, коли на обертових частинах і передачах відсутні захисні кожухи [ ].
Збирання кукурудзи на зерно проводили комбайном ДОН-1500.
При збиранні кукурудзи на зерно небезпечність створюється приводними механізмами, обертовими вузлами, шнеками, ріжучими апаратами. Очистку різальних апаратів та їх налаштування в польових умовах проводять при вимкненому двигуні комбайна. Самохідні зернозбиральні машини повинні мати справний технічний стан, який перевіряється безпосередньо перед початком роботи. Проводиться холосте прокручування агрегатів. Перед початком роботи обов’язково подається звуковий сигнал.
Ситуація травмування працівника виникає внаслідок недостатньої трудової дисципліни або порушення правил безпеки. Враховуючи реальні умови і небезпечні та шкідливі виробничі фактори роботу потрібно організовувати так, щоб уникнути їх дії на організм людини і усунути небезпечні ситуації. З цією метою потрібно при виконанні робіт на посіві та збиранні кукурудзи на зерно провести ряд організаційних заходів з охорони праці.
Перед початком робіт проводиться повторний та позаплановий інструктажі, згідно з вимогами „Типове положення про навчання і перевірку знань з питань охорони праці”, яке було затверджене 26 січня 2005 року. До роботи на обслуговування агрегатів допускаються особи не молодше 18 років, які пройшли навчання та мають спеціальне посвідчення. обов’язково після проведення інструктажів проводиться перевірка знань.
Наказом по ННС УДАУ призначається комісія для перевірки технічного стану всієї техніки. До складу комісії входять:
інженер з охорони праці;
бригадир;
трактористи.
Всі працівники перед початком роботи направляються на медогляд.
Посівні агрегати, трактори і сільськогосподарські машини допускаються до роботи якщо вони забезпечені засобами для гасіння пожежі, основним є вогнегасник вуглекислотний і відповідають вимогам ДСТУ-12.2.019-86 ССБТ та заводській інструкції.
Перед початком роботи агроном зобов’язаний оглянути поле, вказати напрямок руху агрегату, відмітити віхами круті схили чи обриви. виділити місце для заправки агрегату, організувати механізовану заправку агрегатів. При груповій роботі посівних агрегатів – визначити старшого на агрегаті.
Всі працівники забезпечуються спецодягом, відповідно до „Типових галузевих норм безкоштовної видачі спецодягу, спецвзуття і запобіжних пристосувань”. Для захисту органів дихання видаються респіратори марки РУ-60М з патронами А, для захисту очей – окуляри марки ПО-1, ПО – 2.
На відстані 100 м обладнується пересувний вагончик, який забезпечується питною водою та водою для миття рук, милом, рушником, медичною аптечкою. Всі працівники забезпечуються безкоштовним харчуванням на період виконання робіт. Для працівників, які працюють з пестицидами в раціон харчування обов’язково включається молоко і масло [ ].
Для підвищення рівня роботи з охорони праці необхідно впроваджувати слідуючи організаційні заходи, що сприяють високому рівню проведення робіт і застереженню травмуванню механізаторів та осіб, які обслуговують посівні і збиральні агрегати:
не допускати до роботи працівників, що не пройшли медогляд, навчання та інструктажі з охорони праці;
організовувати двозмінні режими праці серед механізаторів;
не допускати до роботи техніку, що не пройшла технічний огляд;
належним чином обладнувати місця для короткочасного відпочинку та харчування працюючих;
під час проведення посівних і збиральних робіт в місцях роботи агрегатів організовувати чергування пересувних ремонтних машин;
розробляти маршрути руху техніки;
вести талон безпеки для механізаторів;
розглянути фактор доплати до заробітної плати механізаторам, які не допускали порушень з охорони праці.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Василенко В.В. Точность размещения растений и урожай //Кукуруза и сорго.-2006.-№5.-С.9-10.
Блиев С.Г. Влияние густоты растений на урожай зерна в условиях горной зоны //Кукуруза и сорго.-1997.-№4.-С.9.
Столяров Г.В. Эффективность возделывания кукурузы на зерно в Республике Беларусь //Кукуруза и сорго.-2002.-№1.-С.9-10.
Кравцов И.А., Федоткин И.В. Продуктивность родительских форм гибридов кукурузы и густота посева //Кукуруза и сорго.-2001.-№3.-С.12-13.
Афонин Н.М. Особенности возделывания кукурузы на зерно в Тамбовской области //Кукуруза и сорго.-2002.-№3.-С.2-3.
Афонин Н.М. Сроки посева, густота растений и продуктивность кукурузы на зерно //Кукуруза и сорго.-1999.-№2.-С.7.    продолжение
–PAGE_BREAK–
Столяров Г.В. Возделывание кукурузы на зерно в Гомельской области //Кукуруза и сорго.-2001.-№6.-С.7-9.
Кравцов И.А., Федоткин И.В. Продуктивность родительских форм гибридов кукурузы и их возделывание на зерно //Кукуруза и сорго.- 2000.-№4.-С.11-12.
Нечаев В.Ф. Особенности возделывания кукурузы //Кукуруза и сорго.-2001.-№3.-С.2-5.
Сергеев С.Ю. Оптимизация возделывания кукурузы на зерно в Нижнем Поволжье //Кукуруза и сорго.-2002.-№1.-С.5-7.
Толорая Т.Р. Особенности выращивания кукурузы на гребнях в Краснодарском крае //Кукуруза и сорго.-1997.-№5.-С.7-8.
Ахтырцев М.Г. Повышение урожайности родительских форм гибридов кукурузы в северной зоне Краснодарского края //Кукуруза и сорго.-2002.-№4.-С.13-14.
Галиакберов А.Г. Возделывание кукурузы на гребнях //Кукуруза и сорго -2006.-№5.-С.14-15.
Телих К.М. Продуктивность кукурузы в Тульской области //Кукуруза и сорго.-1999.-№5.-С.8-9.
Кислинский К.Н. Продуктивность гибридов кукурузы //Зерновое хозяйство.-2004.-№8.-С.23.
Плотность стеблестоя родительских форм кукурузы в условиях Беларуси /Н.Ф.Надточаев, М.А.Мелешкевич, А.С.Давыденко, Л.П.Шиманский //Кукуруза и сорго.-2000.-№5.-С.15-19.
Багринцева В.Н. Урожайность гибридов кукурузы при разной густоте стояния растений /В.Н.Багринцева, Т.И.Борщ, И.А.Шарапова //Кукуруза и сорго.-2001.-№5.-С.2-4.
Бомба М.Я., Бомба М.І. Використаймо кукурудзу сповна //Пропозиція.-2001.-С.40-43.
Оптимальная густота растений среднеспелых гибридов кукурузы /С.М.Крамарев, В.П.Бондарь, В.Д.Коваленко, А.Л.Андриенко //Кукуруза и сорго.-2002.-№6.-С.14-16.
Багринцева В.Н., Борщ Т.И. Раннеспелая кукуруза на зерно в поздних посевах //Кукуруза и сорго.-2006.-№1.-С.5-7.
Коровіхін С.В. Вплив густоти посіву на водоспоживання кукурудзи в умовах південного Степу //Вісник аграрної науки.-1999.-№9.-С.78-79.
Коровіхін С.В. Залежність продуктивності кукурудзи на насіння від поливного режиму, добрив та густоти посіву рослин //Меліорація і водне господарство.-Київ: Аграрна наука,1999.-Вип.86.-С.38-41.
Ахтырцев М.Г. Повышение урожайности гибридов кукурузы в северной зоне Краснодарского края //Кукуруза и сорго.-2002.-№4.-С.13-16.
Циков В.П. Особливості технології вирощування кукурудзи в умовах недостатнього і нестійкого зволоження степової зони України //Пропозиція.-2000.-№4.-С.39-41.
Багринцева В.Н. Урожайность кукурузы при разной густоте стояния //Кукуруза и сорго.–2001.-№5.-С.2-3.
Крамарев С.М., Бондар В.П. Оптимальная густота растений на участках гибридизации среднеспелых гибридов кукурузы //Кукуруза и сорго.-2002.-№6.-С.14-15.
Зайцев А.М., Сергієнко О.О. Хочете мати гроші – сійте гібриди хороші! //Пропозиція.-2001.-№1.-С.40-41.
Якунін О.П., Заверталюк В.Ф. Підвищення врожайності кукурудзи в умовах північного Степу //Хранение и переработка зерна.-2002.-№6.-С.26-28.
Формування продуктивності кукурудзи залежно від густоти посіву /С.П.Танчик, В.А.Мокрієнко, В.Анідзельський, Н.В.Журавльова //Збірник наукових праць Інституту землеробства УААН.-Київ: ЕКМО.-2004.-Вип.1.-С.80-83.
Толорая Т.Р. Продуктивность материнских форм гибридов кукурузы на зерно при различной спелости и густоте /Т.Р.Толорая, В.П. Малаканова, В.А.Корнев //Кукуруза и сорго.-2005.-№3.-С.8-10.
Філіпнов Г.А. Теоретичне обгрунтування вирощування високих урожаїв кукурудзи в сучасних умовах /Г.А.Філіпнов, С.В.Романенко Л.Г.Філіпнов //Хранение и переработка зерна.-2005.-№12.-С.51-53.
Волков Н.М. Кукуруза – царица полей //Кукуруза и сорго.-2005.-№2.-С.5-6.
Слюдеев Ю.А. Продуктивность гибридов кукурузы при различной густоте стояния растений и дозах удобрений на выщелочных черноземах Рязанской области //Кукуруза и сорго .-2003.-№4.-С.6-8.
Серегин А.М. Кукуруза требует внимания //Кукуруза и сорго.-2005.-№2.-С.8.
Сотченко В.С. Кукурузе – должное внимание //Кукуруза и сорго.-2005.-№2.-С.6-7.
Орлянский Н.А., Орлянская Н.А. Поведение кукурузы в условиях исскуственного стресса, вызванного загущением посевов //Кукуруза и сорго.-2005.-№4.-С.5-8.
Орлянский Н.А. Селекция кукурузы на адаптивность и загущение посевов /Н.А.Орлянский, Н.А.Орлянская, Д.Г.Зубко //Кукуруза и сорго.-2005.-№5.-С.2-4.
Азуркін В.О. Кількість квіток на качані кукурудзи та її насіннєва продуктивність //Збірник наукових праць Інституту землеробства південного регіону УААН.-Херсон,2002.-С.103-105.
Ткаліч Ю.І. Ріст, розвиток та продуктивність гібридів кукурудзи різного морфотипу залежно від густоти стояння рослин в північній частині Степу України: Автореферат дис. канд. с.-г. наук.-Дніпропетровськ,2000.-22с.
Панфилова О.Н., Сергеев С.Ю. Влияние густоты растений на продуктивность инцукт-линий кукурузы в различных погодных условиях северо-западной части Волгоградской области //Кукуруза и сорго.-2005.-№5.-С.4-7.
Методичні рекомендації по ефективному використанню зрошуваних земель у господарствах Херсонської області /В.С.Сніговий, М.Г.Гусєв, М.П.Молярчук.-Херсон,2000.-С.24.
Йовин П. Влияние плотности посева на урожайность и полегание гибридов кукурузы //Кукуруза и сорго.-1999.-№5.-С.23.
Архипенко О.М. Агротехнічні заходи підвищення продуктивності та пожнивності кукурудзи /О.М.Архипенко, А.О.Артющенко, О.І.Кухарчук //Вісник аграрної науки.-2005.-№6.-С.15-18.
Писаренко П.В., Лавриненко Ю.О., КоковіхінС.В. Густота стояння рослин гібридів кукурудзи в умовах південного Степу //Хранение и переработка зерна.-2002.-№7.-С.28-30.
Понуренко С.Г. Фенотипічний ефект та екологічна пластичність зразків генофонду кукурудзи за ознаками якості зерна і продуктивності /С.Г.Понуренко, І.А.Гур’єва, І.А.Панченко //Наукові праці Полтавського ДАА.-Т.4(23).Сільськогосподарські науки.-Полтава,2005.-С.64-66.
Бомба М.Я., Бомба М.И. Комплексное действие обработки на продуктивность кукурузына зерно //Кукуруза и сорго.-2000.-№4.-С.7.
Дикарев Г.Р., Ефанов Д.В. Адаптивная технология возделывания кукурузы на зерно на неорошаемых почвах Нижнего Поволжья //Кукуруза и сорго.-2007.-№1.-С.8-12.
Луканев И.В. Увеличение производства кукурузы на зерно в хозяйствах Украины //Кукуруза и сорго.-1999.-№4.-С.7-10.
Миленин В.В. Гибрид кукурузы СТК 189 МВ //Кукуруза и сорго.-2001.-№3.-С.11.
Ківер В.Х., Куниця В.М. Програмування урожаїв кукурудзи на Дніпропетровщині //Пропозиція.-2001.-№5.-С.7-8.
Здольник В.Г. Потенціал нових гібридів: Перспективи виробництва зерна кукурудзи на Чернігівщині /Н.В.Здольник, В.Г.Данилець, А.А.Клочко //Насінництво.-2006.-№2.-С.3-8.
Зінченко О.І. Рослинництво /О.І.Зінченко, В.Н.Салатенко, М.А.Білоножко.-Київ: Аграрна освіта,2003.-591с.
Запорожець Ж.М., Савченко С.П. Вплив густоти рослин на врожайність імбредних ліній та гібридів кукурудзи /Матеріали Всеукраїнської конференції молодих вчених: Уманському ДАУ – 160 років.-Умань,2004.-С.35-37.
Григор’єва О.М., Григор’єва Т.М. Урожайність зерна гібридів кукурудзи залежно від густоти рослин і технологічних моделей в умовах північного Степу України /Зб. наук. пр. Уманського ДАУ.-Умань,2006.-Вип.63.-С.31-35.
Лихочвор В.В. Рослинництво: Технології вирощування сільського-сподарських культур.-Київ: ЦНЛ,2004.-798с.
Рослинництво /В.Г.Влох, С.В.Дубковецький, Г.С.Кияк, Д.М.Онищук; За ред. В.Г.Влоха.-Київ.: Вища школа,2005.-382с.:іл.
Доспехов Б.А. Методика полевого опыта с основами статистической обработки результатов исследований.-5-е изд., перер. и доп.-Москва: Агропромиздат,1989.-351с.
Доспєхов Б.О. Дослідження з фітопатології та ентомології.-Вип.9.-Київ: Урожай,1968.-152с.
Методологические рекомендации по проведению полевых опытов с кукурузой.-Днепропетровск,1980.-54с. (ВНИИ кукурузы, ВАСХНИЛ)
Аграрна економіка: Підручник /Д.К.Семенда, О.І.Здоровцов, П.С.Котик, О.О.Школьний, О.Л.Бурляй, М.А.Коротєєв, Л.Ф.Бурик; За ред. Д.К.Семенди, О.І.Здоровцова.-Умань,2005.-318с.
Методические рекомендации по биоэнергетической оценке гибридов кукурузы.-Москва: ВАСХНИЛ,1988.-40с.
Методичні вказівки по виробництву гібридного і сортового насіння кукурудзи в Черкаській області /Упоряди. І.П.Чучмій. — Черкаси: НДІТЕХІМ,1996.-40с.
Кухарчук П.І., Войтовик М.В. Технологічні аспекти підвищення урожайності зерна кукурудзи// Агробізнес сьогодні. – 2006. –№ 11. – С. 18-20.
Циков В.С., Матюха Л.А. Интенсивная технология возделывания кукурудзы. – М.: Агропромиздат, 1989. – 247 с.
Князюк О.В. Вплив агроекологічних факторів і технологічних прийомів на ріст, розвиток і формування продуктивності кукурудзи // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету. – Біла Церква, 2004. – Випуск 30. – С. 59-65.
Кушенов Б.М. Продуктивность фотосинтеза и урожайность кукурузы // Кукуруза и сорго. – 1998. – № 4. – С. 3-5.
Андрієнко А.М. Фотосинтетична діяльність та продуктивність нових гібридів кукурудзи залежно від густоти стояння рослин // Бюлетень Інституту зернового господарства. – Дніпропетровськ, 2003. – № 20. – С. 36-38.
Кравець Т.О. Продуктивність кукурудзи на зерно в залежності від густоти посіву та доз добрив // Збірник наук. пр., присвячений 100-річчю з дня народження С.С. Рубіна / УСГА. – Умань.–2000. – С. 74-78.
Разуваев А.И., Семина С.А., Разуваева Н.Ф. Предуборочная густота растений и продуктивность кукурузы в зависимости от нормы высева семян // Кукуруза и сорго. – 1996. – № 2. – С. 8-9.
Тооминг Х.Г. Растениеводство по принципу максимальной продуктивности // Сельскохозяйственная биология.-1984.-№9.-С.3-14.
Панькін В.С. Густота стояння рослин гібридів кукурудзи в умовах Центрального Лісостепу України / В.С. Панькін, О.О. Павлюк // Бюлетень інституту зернового господарства. – Дніпропетровськ, 2005. – № 23-24. – С. 33-35.
Азеренкова А.С. С оптимальной загущенностью // Кукуруза и сорго. – 1990. – № 2. – С.18-19.
Гриценко В.В., Калошина З.М. Семеноведение полевых культур. – М.: Колос, 1984. – 272 с.
ДОДАТКИ
Додаток А
/>
Рис. 1 Динаміка припливу ФАР і площі листків кукурудзи протягом вегетаційного періоду.
1– денні суми ФАР; 2 – площа листя рослини
Додаток В
2005р
/>
/>

Додаток Г
За 2006р.