Значення слова. Зміна значення слова. Причини та джерела семантичної зміни значення слова

СХІДНОЄВРОПЕЙСЬКИЙУНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ І МЕНЕДЖМЕНТУ
КАФЕДРАТЕОРІЇ І ПРАКТИКИ ПЕРЕКЛАДУ
ТАКОМПАРАТИВІСТИКИ
Курсоваробота
зпорівняльної лексикології англійської
таукраїнської мов
Значенняслова. Зміна значення слова. Причини та джерела семантичної зміни значенняслова
Виконала:
студенткаспеціальності «Переклад»
ПередерійО.М.
ЧЕРКАСИ– 2011

ЗМІСТ
лінгвістика англійська слово полісемія контекст
ВСТУП
1. ЗНАЧЕННЯСЛОВА. ТИПИ ЗНАЧЕННЯ СЛОВА
2. ЗМІНАЗНАЧЕННЯ СЛОВА
2.1 Причини
2.2 Природасемантичної зміни
2.3 Результатисемантичної зміни
2.4 Рольсемантичних змін
3. ПОЛІСИМІЯ ЙКОНТЕКСТ
3.1 Полісемія
3.2 Полісемія взвя`зкуз контекстом
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХДЖЕРЕЛ
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ФАКТИЧНОГОМАТЕРІАЛУ

ВСТУП
Слово- основна структурно-семантична одиниця мови, що служить для найменуванняпредметів і їхніх властивостей, явищ, відносин дійсності, що володіє сукупністюсемантичних, фонетичних і граматичних ознак, специфічних для даної мови. Словояк елемент мови, що виражає окреме поняття, може бути однозначним йбагатозначним, тому що кількість предметів і явищ зовнішньої дійсності, відбитиху свідомості людини, незмірно більше, ніж слів, що позначають ці предмети іявища. При цьому значеннєва структура слова утворює не просту сукупністьзначень і вживань, а деяку систему взаємозалежних і взаємообумовлених елементів.Цей матеріал є досить цікавий для дослідження.
Томуя обрала тему: Значення слова. Зміна значення слова. Причини та джереласемантичної зміни значення слова.
Явикористовувала при написанні роботи такі наукові джерела як: И.В. Арнольд «Лексикологиясовременного английского язика», В.В. Бушкова «Порівняльна лексикологіяанглійської та української мов: конспект лекцій», В.В. Виноградов «Основныетипы лексических значений слова», В.Г. Гак «Семантическая структура слова», С.Д.Кацнельсон «Зміст слова, значення й позначення», Ф.А. Литвин «Багатозначністьслова в мові», В.К. Мюллер «Англо-український словник», З.А. Харитончик «Лексикологіяанглійської мови», «The New Oxford English Dictionary», 13 vol. та інші.
Актуальністьроботи полягає в тому, що явище значення слова містить у собі дуже багатоаспектів і вимагає більш глибокого дослідження. Вивчення такого явища влексикології є цікавим і особливо потрібним у цей час в зв’язку з величезною (ізростаючою) кількістю багатозначних слів як в англійській, так і інших мовах.
Метадослідження — показати, як значення і його місце в значеннєвій структурі загальновживаногослова співвідносяться з контекстуальними умовами його реалізації в порівнянні зне термінологічним значенням того ж слова. Дослідженню піддали англійськііменники, у яких у значеннєвій структурі є як загальновживані, так і спеціальнізначення.
Данедослідження ставить перед собою наступні завдання: узагальнити й систематизуватипроблеми лексико-фразеологічного характеру англійської мови й способи їхньогорішення при перекладі на українську мову; дати загальне поняття значення словаі його видів, вивчити зміну значення слова, причини й природу семантичної зміни.
Практичнезначення роботи полягає в тому, що вона містить багато яскравих прикладів іздобутків відомих англійських і американських письменників, приводиться безлічдефініцій зі словника В.К. Мюллера, що наочно демонструє поширеність змінизначення слова, полісемії — як десятиліття (і навіть сотні років) тому, так і всучасній англійській мові.

1. ЗНАЧЕННЯ СЛОВА. ТИПИ ЗНАЧЕННЯ СЛОВА
Слово має не тільки зовнішню (звукову) сторону, але й зовні вираженезначення (значеннєво-емоційний зміст). Розглядаючи питання про двобічністьслова, варто зупинитися на самому характері цього зв’язку між звучанням слова ійого значенням. Зв’язок між звучанням і значенням слова в принципі умовний,довільний, або невмотивований. Так, наприклад, немає ніякого, по природі,зв’язку між значенням стіл і звучанням table. Як відомо, у різних мовах зізначенням стіл зв’язані різні звукові комплекси: в англ. table, у рос. cтол, унім. Tisch. Що стосується більш складних утворень, то в них крім принципуумовності (тому що в складні утворення входять прості одиниці) на перше місцевиходить принцип вмотивованості. З поняттям вмотивованості співвідноситься термін«внутрішня форма слова», під якою розуміється мотивування лексичногозначення слова з його словотворчою і семантичною структурою. Внутрішня формаслова розкриває яку-небудь ознаку предмета, на основі якої відбулосянайменування. Так, наприклад, птах горихвістка, яка вразила людину своїмнадзвичайно яскравим, що ніби горить хвостом. Ця ознака, що вразила, й булапокладена в основу назви даного птаха.
Слово, як одиниця мови, являє собою утворення, що має якзвукову сторону, так і сторону значеннєву, семантичну. Основні ознаки індивідуальності,закінченості слова варто шукати, виходячи з розуміння слова як основної одиницісловникового складу мови й разом з тим такої одиниці, що здатна граматичнозмінюватися й граматично з’єднуватися в пропозиції, у зв’язну осмислену мову зіншими одиницями такого ж порядку.
Значення слова — одне з фундаментальних одиниць мови. Йогозміст або значення не ідентичні поняттю, але це може відбити людське поняття йрозглянути як форму їхнього існування. У такий спосіб визначення слова — однеіз найважчих у лінгвістиці, тому що в найпростішого слова є багато різних аспектів:звукова форма, її морфологічна структура, що може відбутися в різних словоформахі мати різні значення. Універсально визнано, що слово, яке означає, не гомогенне,але складене з різних компонентів, які описані як типи значення. Є 2 типи значення, які знайдені в словах і словоформах: 1) граматичне значення; 2) лексичнезначення. У мовознавстві під значенням мали на увазі назву предмета, поняття, різнівідносини, функції слова, інваріант інформації [5]. Значення, в його широкомузмісті, розбивається на сім складових частин Д. Лінча [5]: логічне, зв’язане ізсемантичним досвідом, конотативне, стилістичне, афективне, рефлекторне, ситуативнеі тематичне.
а)Граматичне значення слова
Слова, що відносяться до одного граматичного класу, мають, якправило, загальні риси. Ряд слів, наприклад, fact, book, face, number, припридбанні ознак множини або родового відмінка поєднуються загальнимиграматичними ознаками й значеннями морфем. Звідси форми facts, books, faces,numbers мають граматичне значення множини, форми fact’s, book’s, face’s,number’s – граматичне значення родового відмінка і т.д.
Граматичне значення – це значення формальної приналежностіслова, що виражене залежними морфологічними елементами, які окремо невживаються, наприклад, -s в houses, -ing в writing і под. Для кожного прикладуобов’язкові граматичні значення часу, числа, відмінку, виду, порівняння і т.д…А.К. Жолковський до граматичних значень відносить і абстрактні значенняконтакту, володіння, знання, почуття, волі, бажання, реальності, потенційності,уміння [12]. Таким чином, граматичне значення ідентифікується присутністюпевних морфологічних ознак, однакових для форми цілого ряду слів. У процесіспілкування граматичні значення поєднуються з лексичними.
б) Лексичне значення слова
Кожне слово, крім своїх граматичних зв’язків, маєлексико-семантичне значення (виклад), історично або умовно закріплене. Вономоже позначати один або кілька об’єктів, мати різні емоційні характери,взагалі, все те, що відноситься до значення. Всі форми слів house, houses,house’s, наприклад, пов’язані з поняттям житла. Лексичне значення — це відбитокпредмета реальної дійсності, що є фактом вимови, внаслідок формуванняпостійного зв’язку викладу з формою, у якій воно реалізується, входить уструктуру мовної одиниці як ознака, загальна для всіх мовних ситуацій. Прямі,номінативні значення зв’язані з поняттям. Їм властива й лексико-семантичнаузагальненість. Так, у слові land виділяються три основні значення:
1) earth, ground, soil;
2) country, fatherland, nation;
3) province, district, region, territory, tract, plot;
— звідси ці значення виводимо, як “земля взагалі ”, “землялюдей ” і “частина землі, територія ”. Всі інші значення для цього слова єсукупність лексико- семантичних варіантів [15]. Взаємозв’язок лексичного й граматичного значення змінюється врізних частинах мови й в різних груп слів у межах того самого класу. У деякихчастинах мови переважний компонент — граматичний тип значення. Лексичнезначення, як правило, відносно невиразне .
в)Денотативне й конотативне значення.
Якщо значення збігається з даним референтом і вказує напоняття, воно є денотативним. Денотативне значення може змінюватися вісторичних періодах, тобто діахронно, а в синхронному плані воно стійке йпостійне. Воно достатньо загальне для всіх носіїв мови, хоча останні мають пронього неоднакове поняття. Денотативне значення пов’язане з денотатом — об`єктом визначення.Об’єкти, які визначають мовне значення, неоднорідні.
Конотативний компонент — емоційне обвинувачення й стилістична цінність слова. Конотативне значення — цевідносно комунікативна цінність мовної одиниці, що часто перебуває позаконцептуальним викладом. Наприклад, до конотативного значення слова womanанглійський мовознавець Д. Лінч відносить не тільки фізичні, але й психічні йсуспільні характеристики (узагальненість, материнські інстинкти); її можутьбути типові риси, більш типові, ніж незамінні (багато говорить, має досвідготування, носить відповідний їй одяг ) [5]. Як додатковий зміст мовноїодиниці, конотація існує у вигляді паралельних семантичних відтінків, якінакладені на основне значення. Вона відбиває різні експресивні, емоційні йоцінні обертони й може надавати відтінок, що описує весь виклад.
Наприклад, синоніми, large, big- великий, tremendous- величезнийі like- подобатися, love- любити, worship- поклонятися.
Емоційне обвинувачення слів величезний, поклонятися — більшсильне, ніж слів великий, подобатися. Це не залежить від почуттівіндивідуального носія мови, але вірно для всіх носіїв англійської мови.Емоційне обвинувачення змінюється в різних лексичних класах. У вигукахпереважає емоційний елемент, у той час як у сполучників це фактично неможливо.Слова, очевидно позбавлені будь-якого емоційного елемента, можуть володіти, увипадку індивідуальних носіїв, сильними емоційними значеннями — cow- корова,emerald eyes- смарагдові очі. Як правило, стилістично забарвлені слова маютьзначне емоційне обвинувачення.
Наприклад, розмовний daddy- тато, mammy- ненька більшеемоційна, ніж нейтральний father- батько, mother- мати. Жаргонні mum, bob,більш виразніші ніж їхні нейтральні копії, тиша, шилінг [4].
Емоційне обвинувачення — одна з об’єктивних семантичнихособливостей слова як і лінгвістичні модулі і є частиною конотативногокомпонента значення. Емоційне значення слова в значній мірі добірне, оскількице залежить від особистого досвіду спікера.

2. ЗМІНАЗНАЧЕННЯ СЛОВА
Слово змінюєзначення в ході історичного розвитку мови. Ми бачимо це від діахронічногосемантичного аналізу деяких слів:
Fond-люблячий — O.E. fond (дурний),
Glad-радий — O.E. glad (розумний),
Husband-чоловік — O.E. Hus- bonda (власник будинку).
2.1Причини семантичної зміни
Причинисемантичної зміни можуть бути підрозділені на дві групи:
a)екстралінгвістичні;
b)лінгвістичніпричини.
Підекстралінгвістичними ми маємо на увазі різні зміни в «житті мовного співтовариства»,в економічній і соціальній структурі, зміни в ідеях і наукових поняттях,способі життя, і т.д. і це відбито в значеннях слова.У багатьох випадках збережені слова, які позначають деякі об’єкти або поняття,які змінилися, але їхнє значення змінене.
Наприклад,автомобіль — Lat. Carrus, що означає — «чотириколісний фургон», алетепер це позначає автомобіль, залізничний вагон (у США), наприклад атом – грец.atomos (неподільний) тепер, позначає досить різне поняття.
Небагатозмін значення відбувається через лінгвістичні причини, тобто фактори, що діютьу межах мовної системи:
1)Загальна форма — так званий ellipsis [ 4]. У фразі, складаються із двохслів, один опущений, і його значення передане партнерові: наприклад, to starve-(голодувати) (O.E. stearfan ) означало «вмирати» й звичайно використовувалосязі словом «голод» (в «умерти від голоду»). Але в 16-омусторіччі саме дієслово здобувало значення, «щоб умерти від голоду».Подібна зміна спостерігається в сучасній англійській мові: наприклад, daily — щодня ( від щоденної газети), щотижня.
2)Іншалінгвістична причина — дискримінація синонімів, які можуть бути ілюстрованимидля семантичного розвитку багатьох слів. Наприклад, land- земля ( O.E. land ),що означає: 1) тверда частина землі; 2) територія нації. Коли в Mid. Eng. слово«країна» було запозичене як її синонім, значення слова«земля» було трохи змінене, і значення «територія нації»прибуло, щоб бути позначеним, головним чином, запозиченим словом«країна».
3)Лінгвістична аналогія, наприклад, якщо один зі членів синонімічного наборунабуває нового значення інші члени цього набору змінюють їхнє значення також.Синоніми дієслів з «вигодою» (схоплювати, здогадуватися), здобуваютьінше значення, «щоб зрозуміти».
2.2Природа семантичної зміни
Виділяютьнаступні типи семантичних змін [6]:
1)Розширення значення (генералізація),
2)Звуження значення (спеціалізація),
3)Перенос найменування: метафора й метонімія,
4)Деградація(погіршення),
5)Елевація (поліпшення) значення.
1)Розширення значення — зміна значення, у результаті якого слово, що називаєпредмети одного виду, поширюється як найменування на всі види даного роду,тобто стає найменуванням відповідного роду.
tohelp: лікувати, зціляти – допомагати
stock: запас дров – запас будь-яких товарів.

2)Звуження значення — зміна значення, у результаті якого слово, що називалопредмети певного роду, закріплюється як найменування тільки за одним з видівданого роду. Наприклад, раніше слово “пиво ” позначало напій взагалі. Тепер урезультаті звуження значення слова “пиво ” позначає цілком певний слабоалкогольнийнапій.
tostarve: умерти – умерти від голоду
wife:жінка – дружина
deer:тварина – олень
affection:які-небудь емоції, почуття – любов, прихильність
3)Перенос найменування:
· Метафора – це перенос найменування напредмети іншого роду або виду по подібності другорядних ознак (колір, форма,розмір, внутрішні якості й т.п.): thetongues of flame; the tongue of a bell, the foot of a page; the foot of amountain, a fox – хитра людина.
Якджерела для метафоричних переносів можуть послужити різні групи лексики.Різноманітні й метафоричні відносини між значеннями слів, одне із яких єпервинним, вихідним, друге — вторинним, похідним. У той же час можна відзначитидеякі закономірності дії метафори, загальні для багатьох мов. До них ставитьсячасте використання:
а)найменувань тварин для позначення людей, яким приписуються властивості тварин.
Напр.,ass — 1) зоол. осел домашній, ішак (Equus asinus ); 2) дурень, невіглас; cow — 1) зоол. корова ( Cavi-cornia ); 2) розм. незграбна, дурна, надокучлива людина;wolf — 1) зоол. вовк (Canis lupus ); 2) жорстока, безжалісна або жадібна людина;вовк, хижак і ін.;
б)використання найменувань частин тіла для позначення різних частин предметів.
Напр.,head — 1) голова; 2) верхня частина чого-н., крона (дерева); 3) голівка(квітки), качан (капусти), колосся, мітелка (злакових); 4) голівка (шпильки,гвинта й т.п.), капелюшок (цвяха), обух (сокири);
arm- 1) рука (від плеча до кисті); 2) ручка, підлокітник (крісла); 3).тех. плече(важеля); кронштейн, консоль; ручка, рукоятка; спиця (колеса); стріла (крана);ріг (якоря); ніжка (циркуля); крило (семафора) і ін.;
в)У сфері ад’єктивної лексики як найбільш регулярні відзначаються переносинайменувань різних фізичних ознак (температури, розміру, смаку, світла й т.д.)для найменування інтелектуальних характеристик, оцінки емоційного стану й іншихраціональних ознак.
Напр.,warm — 1) теплий; зігрітий, підігрітий; 2) гарячий; серцевий; 3) гарячий,жагучий, палкий;
dry- 1) сухий; 2) сухий, стриманий; 3) холодний; безпристрасний;
sharp- 1) гострий, відточений, гострий; 2) розумний, кмітливий; дотепний;проникливий; 3) спритний, миткий; хитрий і ін.;
г)Досить цікаві серед прикметників так звані синестезичні переноси, при якихнайменування одного типу чуттєво-сприйманих ознак використовуються дляпозначення іншого типу чуттєво-сприйманих ознак, причому, як затверджує Дж.М.Уильямс, переноси здійснюються за схемою [23]:
колірніознаки — відчуттєві ознаки — смакові ознаки — нюхові ознаки — ознаки розміру — звукові ознаки
Якрезультат цих семантичних змін, що носять, за спостереженнями вчених, універсальнийхарактер, сучасній англійській мові стали можливі словосполучення типу :
sharpwine- кисле (терпке) вино; sharp smell — різкий запах; sharp voice — різкийголос; dull colours — неяскраві, тьмяні кольори; soft music — тиха (ніжна)музика; soft light — м’яке розсіяне світло; soft tints — м’які (ніжні) тону;sour smell — кислий запах і ін.
Значеннярозміру й звукових властивостей поєднують у своїй семантиці прикметники deep — глибокий, low — низький, thin — тонкий і ін.
д)Серед дієслів досить часті метафоричні переноси найменувань фізичних дій дляпозначення інтелектуальної діяльності.
Напр.,to smash a tea-cup — розбити чашку; to smash а theory — розбити теорію; to tiea horse to a tree- прив’язати кінь до дерева; to be tied by the rules — бутизв’язаним правилами; to bear а heavy load — нести важкий вантаж; to bearresponsibility — нести відповідальність і ін.
Наведенівище моделі метафоричних переносів не вичерпують, однак, усього багатстваметафоричних переносів, що лежать в основі похідних значень багатозначних слів.Метафора всюдисуща. Вона виконує роль призми, здатної забезпечити розгляд зновупізнаваного через уже пізнане, зафіксоване у вигляді значення мовної одиниці.Заснована на подібності речей, метафора найтіснішим чином пов’язана зпізнавальною діяльністю людини, тому що вона припускає зіставлення як мінімумдвох об’єктів і встановлення якихось загальних для них ознак, що функціонують уході семантичних змін як підстава для переносу ім’я.
Незважаючина численні аналогії, продиктовані, очевидно, універсальними законамиасоціативного мислення, у семантиці корелятивних слів спостерігаються ще більшчисленні розбіжності метафоричних значень.
Напр.,mouth — рот і його метафоричні значення: 1)отвір, вихід; 2) гір. устя вироблення;3) вхід (у гавань, печеру); 4) устя (рік; горлечко (пляшки); 5) воєн. дуло;дульце (гільзи); 6) вікно (магазина); 7)тех. зів, устя; 8) вихідний патрубок;9) розтруб і ін., українські еквіваленти, яких не зв’язані зі словом рот.
Leg- нога, у таких його значеннях, як: 1)ніжка; підпірка, підставка; 2)стійка; 3)етап, частина шляху; 3) спорт. тур, коло; 4) лінійка (рейсшини); 5)тех. косяк; 6)коліно; 7) косинець; 8) ел. фаза; 9) плече (трифазної системи) і багато що інше.
Цікавийв цьому плані приклад Л. Блумфільда, що демонструє як спільність, так ісвоєрідність метафоричних переносів сучасної англійської мови в порівнянні зіншими.
«Verymany linguistic forms are used for more than one typical situation, — писавамериканський учений. — In English, we speak of the head of an army, of aprocession, of a household, or of a river and a head of cabbage, of the mouthof a bottle, cannon, or river, of the eye of a needle and of hooks and eyes ona dress; of the teeth of a saw; of the tongue of a shoe or of a wagon; of theneck of a bottle and a neck of the woods; of the arms, legs and back of achair; of the foot of a mountain; of hearts of celery. A man may be a fox, anass, or a dirty dog; a woman — a peach, lemon, cat or goose; people are sharpand keen or dull, or else bright or foggy; as to their wits, warm or cold intemperament; crooked or straight in conduct; a person may be up in the air, atsea, off the handle, off his base, or even beside himself, without actuallymoving from the spot» [6].
Уджерелах даної своєрідності лежить елемент суб’єктивності, органічно властивійметафорі й обумовлений широким діапазоном властивостей сутностей, що зіставляються,можливостями вибору будь-яких з них у якості загальних, а також модусом фіктивності,що дозволяє уподібнення логічно не порівнянних і онтологічно-несхожих сутностей.
· Метонімія – це перенос найменування напредмети іншого роду або виду в силу існуючого між предметами реальногозв’язку.
Якприклади можна привести наступні регулярні типи метонімічних переносів:
Тварина- м’ясо тварини:
Напр.,fowl — 1)домашній птах, курка,2) пташине м’ясо, курятина; goose — 1) гусак,гуска, 2) гусятина; turkey — 1) зоол. індик, індичка (Meleagris gallopavo), 2)кул. індичка, індичятина й ін.
Дерево- деревина цього дерева:
Напр.,pine — 1) бот. Сосна (Pinus), 2) соснова деревина; oak — 1) бот. дуб (Quercusgen.), 2) деревина дуба; maple — 1) бот. клен (Acer gen.), 2) деревина клена.
Матеріал- виріб із цього матеріалу:
Напр.,bronze — 1) бронза, 2) виріб із бронзи; clay — 1) глина, глинозем, 2) глинянатрубка; silver — 1) срібло, 2) срібні вироби й ін.
Вмістилище- вміст:
Напр.,school — 1) школа, школярі; навчальний заклад, 2) збир. організації, девчаться; hall — 1) будинок коледжу або університету, призначене для зборів абозанять; 2) студенти, що живуть або займаються в цьому будинку; house — 1)будинок, 2) сімейство, рід; будинок, династія, 3) театр, кінотеатр, 4) публіка,глядачі й ін.
Властивість- суб’єкт властивості:
Напр.,authoritу -1) авторитет, вага, вплив, 2) авторитет, великий фахівець; beauty — 1) краса, прекрасне; 2) красуня; talent — 1) талант, дарунок, обдарованість; 2)талановита людина, талант і ін.
Дія- суб’єкт дії:
Напр.,support — 1) підтримка, допомога, 2) опора, оплот; 3) годувальник; supply -1)тимчасове заміщення посади, 2) тимчасовий заступник; safeguard — 1) охорона,запобіжний захід, 2) охорона, конвой; 3) запобіжне пристосування, огородження(машини) і ін.
Зназвами дії зв’язані й багато інших типів метонімічних переносів, такі як: дія- об’єкт дії, дія — результат дії, дія — засіб дії, дія — місце дії й т.д. Нажаль,в англійстиці відсутній більш-менш вичерпний опис типів метонімічних переносів,що мають місце в семантиці багатозначних слів англійської мови, і їхняхарактеристика по ступені продуктивності й регулярності. Відомо, однак, щокожне шосте значення частотних іменників, що входять у першу тисячу частотнихслів, є результатом метонімічного переносу.
Метонімічніпереноси властиві не тільки іменнику, але й словам інших частин мови:прикметнику і дієслову.
Напр.,green — 1) зелений, зеленого кольору; 2) незрілий, неспілий, зелений; ancient — 1)старий, старезний; 2) поважними, побіленими сивинами; навчений (роками);blind — 1) сліпий, невидющий; 2) призначений для сліпих; shoot — 1) стріляти,вести вогонь; 2) попадати, вражати, ранити або вбити; sit — 1) сидіти; 2)засідати, проводити засідання; 3) зосереджено займатися чимось, сидіти надчимось та ін.).
Різновидомметонімії, що найчастіше трактується як окремий вид семантичних змін, є синекдоха.Являючи собою, перенос ім’я із частини на ціле:
Напр.,cat — 1) кішка домашня (Felis domesticus); 2) тварина сімейства котячих (Felisабо Panthera); head — 1) голова; 2) чоловік; 3) голова худоби; 4) череда; зграя(птахів) і т.д.) або із цілого на частину:
Напр.,doctor — 1) заст. наставник, учитель, учений чоловік; 2) доктор (ученийступінь); 3) доктор, лікар; burner — 1) людина або пристосування для спалюваннячого-л.; 2) пальник, форсунка; 3) випалювальна піч і т.д.
Синекдохавиділяється як окремий вид переносів тому, що в її основі лежать логічнізв’язки. При синекдосі відбувається зміна кола позначуваних словом референтів:ім’я більш вузької безлічі використовується для позначення більше широкоїбезлічі об’єктів, у якому вузька безліч є лише складовою частиною, і навпаки:позначення широкої безлічі стає позначенням окремих його підмножин. Внаслідокуніверсальності законів людського мислення й використання як фундамент метоніміїй синекдохи, як правило, об’єктивно існуючих зв’язків між названими одним ім’ямоб’єктами і явищами, можна було б очікувати появи корелятивних слів у різнихмовах однотипних переносних значень. Як показує зіставлення багатозначних сліву різних мовах, такий збіг дійсно має місце (порівнюючи наведені раніше моделіметонімічних переносів), але воно не абсолютне. Поряд з аналогічними типамизначень (порівн., напр., англ. hope, love, loss і еквівалентні їм укр. надія,любов, втрата, що позначають як дію, так і, в результаті метонімічного переносу,об’єкт, на який спрямована ця дія, і багато що інше) у семантиці корелятивнихбагатозначних слів в різних мовах спостерігаються численні метонімічні лакуни.Так, англ. citation на основі значення «цитування, цитація» здобуває значенняоб’єкта дії «цитата», у той час як в українській мові йому відповідають дварізних слова — цитація, цитата. Англ. writing означає як процес «написання»,так і його результат – «лист, записка, напис, письмена» і т.д.
Українськеслово лист має іншу систему значень: 1) написаний текст, що посилається дляповідомлення чогось комусь; 2) уміння писати й т.д.
Своєріднимможе виявитися вибір типу зв’язку (просторовий, тимчасовий, причинно-наслідковийй т.д.) як підстави переносу. Різна, нарешті, продуктивність тої або іншоїмоделі метонімічних переносів у різних мовах [18]. Всі ці фактори, разом узяті,обумовлюють в остаточному підсумку своєрідність мовної картини світу в тій їїчастині, що представлена значеннями, що виникли як результат метонімічнихпереносів.
4)Деградація – процес зміни значення, коли властивий тому або іншому словунегативний емоційний відтінок настільки підсилюється, що поглинає інші значенняй стає центральним.
Напр.,Imp-(раніше)- «молодий батіг рослини»; (більш пізно)- «дитина»; (зараз)- «злаістота, бісеня». Gay– «веселий, живий»; (зараз)- «гомосексуаліст».
5)Елевація — процес із посиленням позитивної емоційної оцінки. Напр., Knight — «слуга» — «лицар» — «смілива, шляхетна людина».
Змінизначення — як процеси, які приводять дозбагачення слів новими значеннями й розвитку багатозначності, тобто полісемії,так і процеси, які ведуть до заміни старого значення новим так, що слово,одержавши нове значення, багатозначним від цього не стає, а число слів условниковому складі мови не збільшується.

2.3Результати семантичної зміни
Результатсемантичної зміни може спостерігатися в зміні денотативного значення слова:
— обмеження;
— розширення значення:
абов зміні його конотативного компонента:
— поліпшення;
— погіршення значення.
Обмеженнязначення може бути проілюстроване семантичним розвитком слова:
Hound-собака, (O.E. hund ), O.E. будь-яка собака — M.E.собака, що використовується в переслідуванні.
Відношенняслова до більш широкої розмаїтості референтів — розширення значення:
Напр.,target- ціль – щось, що стріляє (тепер), (раніше) — маленький круглий щит.
Якщослово з розширеним значенням передалося відспеціалізованогословника узвичайне використання, ми описуємо результат семантичноїзміни як узагальнення значення,
Напр.,camp- табір (раніше) — військовий термін від Lat.campus- діюча застава армії),(тепер) — «тимчасові табори».
аконотативний компонент лексичного значення залишається незмінним [4]. Але єінші випадки, коли він змінюється. Є дві головних групи таких змін:
1)погіршення значення (придбання словом деяких зневажливих емоційнихобвинувачень), наприклад, boor (хам) слово спочатку мало на увазі peasant (селянина)(O.E. zebur: мешканець), і потім придбало зарозуміле конотативне значення й сталопозначати (незграбного або хворого народженого хлопця );
2)поліпшення значення(удосконалення конотативногозначення), наприклад, minister- міністр, (раніше)- слуга, черговий.
2.4Роль семантичних змін
Щеодним важливим моментом в описі семантичних змін є та роль, що вони грають узбереженні єдності слова й забезпеченні семантичної стійкості значних прошарківлексики. Досить часто зміна предметів і навколишнього нас світу, так само як ізміна наших знань про світ, не спричиняє заміни старих найменувань, семантикаяких терпить значні зміни. Навпроти, уже існуючі імена переносяться на виниклеу ході розвитку нове коло предметів або явищ, особливо якщо їхнє призначення йфункціональна спрямованість залишилися колишніми.
Так,слово bread у цей час називає продукт, що значно відрізняється від того, щодане слово позначало сторіччя тому, так само як види зброї, позначувані словомweapon у сучасній англійській мові, зовсім інші в порівнянні з періодом середньовіччя,хоча незмінно їхнє цільове використання. Змінилося й наше подання про структуруатома, що не мислиться більше неподільним, як це підказує етимологія, і відповіднозмінилося семантичне наповнення слова atom. Збереження ім’я має місце не тількиу випадках зміни внутрішнього стану, форми предметів, характеру здійснення нимидії й т.д. Ім’я зберігається й тоді, коли змінюється — розширюється абозвужується в процесі історичного розвитку коло позначуваних їх денотатів або жзмінюється емоційно-оцінне відношення до позначуваного.
Наприклад,слово cook до XVI століття вживалося для позначення тільки кухарів — чоловіків,у цей час область його референції включає й жінок; uncle використовуєтьсясьогодні не тільки для позначення брата матері (його первинне значення), алетакож брата батька, чоловіка тітки, тим самим значно розширивши позначувану нимвелику кількість людей. Розширення значень відбулося також в семантиці слівbird, junk, album, assignment, companion, butcher, picture і багатьох інших.Змінилася область референції й слова girl, що у середньоанглийский періодпозначало парубка, а в сучасній англійській мові ставиться тільки до осібжіночої статі. Звуженню піддалося й значення слова hound, що, замість загальноїбезлічі собак, стало позначати тільки безліч мисливських собак. Аналогічніпроцеси звуження значень відбулися й у семантиці слів token ‘знак, символ ‘,meat ‘м’ясо’, undertaker ‘власник похоронного бюро; підприємець ‘, deer’олень’; coast ‘морський берег, узбережжя ‘; stool ‘табуретка’ та інших [18].
Зазналазміни й семантика слова knave, що замість застарілого значення “хлопчик, слуга;особа незнатного походження” розвилося негативне, зневажливе значення “негідник,шахрай” у силу зміни конотативного свого змісту, прикметники sly ‘хитрий,спритний, прозирливий’; cunning “підступний, хитрий, лукавий”; crafty“хитрий, лукавий, підступний” також втратили позитивні конотації свогопервісного значення “митикуватий, умілий” (див. аналогічні процеси в семантиціслів lust ‘прагнення, похіть’; lewd ‘похітливий, розпусний’; immoral’аморальний, аморальний’; vice ‘порок, зло’; hussy ‘зухвале, розпуснедівчисько’; harlot ‘повія’, ‘лиходій, негідник’; boor ‘груба, необтесана,невихована людина’; churl ‘грубіян, нечема’ і багатьох інших). Слова ж knight’ цар, витязь’; bard ‘бард, поет’; enthusiasm ‘ентузіазм’; angel ‘ангел’;nice ‘прекрасний’ і ін., навпаки, поліпшили свої первісні нейтральні або, щонесуть негативні конотації значення (див. також marshal ‘маршал,обер-церемоніймейстер’; minister ‘міністр’; squire ‘сквайр, поміщик’;chamberlain ‘гофмейстер’; Тоgу’тогі, консерватор’; Whig ‘віг, ліберал’; Methodist ‘рел. методист’; pretty’милий, чарівний’; fond ‘ніжний, люблячий’ та ін.).
Перелікприкладів розширення й звуження значень, їхнього погіршення й поліпшення легкопродовжити. Головне, однак, полягає в тім, що завдяки переносу найменуваньпостійні семантичні зміни, обумовлені екстралінгвістичними й лінгвістичнимипричинами, викликають не кардинальну зміну лексичного складу мови, що можнабуло б очікувати, а лише затемнення або повну втрату первісної вмотивованостіслів (порівн., напр., втрату мотивації дієсловом book ‘замовляти заздалегідь(кімнату в готелі, квиток і т.д.)’, оскільки зараз далеко не завжди попереднєзамовлення пов’язане з реєстрацією ім’я замовника в книзі, що підказувалосяпервинним значенням дієслова ‘заносити в книгу; реєструвати (замовлення)’,іменником disease ‘хвороба’, що виникла в результаті префіксації — dis- + ease,що означала раніше будь-яку подію, у тому числі й хворобу, що викликає станзанепокоєння, дискомфорту).
Такимчином, семантичні зміни виконують двояку функцію. З одного боку, вонивиступають як фактор, що забезпечує наступність і сталість лексичного складумови. З іншого боку, вони є ефективним засобом створення вторинних значень іприводять в остаточному підсумку до виникнення багатозначності лексичниходиниць. Треба ще раз підкреслити, що шляхи семантичних змін, незважаючи наїхню універсальну природу й техніку здійснення, специфічні в кожній мові, щопідтверджується також і прикладами різного семантичного розвитку генетично-ідентичнихслів типу:
Напр.,нім. Tier- ‘тварина, звір’; англ.- deer ‘;
1) зоол.олень (Cervidae); 2) полюв. червоний звір; 3) червоно-коричневий колір’.

3.ПОЛІСИМІЯЙ КОНТЕКСТ
Більшістьанглійських слів багатосемантичні. Фактичне число значень звичайно використовуванихслів коливається від 5 до приблизно ста. Дотепер ми говорили про значення словатак, ніби кожне слово має тільки одне, хоча й багатогранне, але все-таки єдинезначення. Наділі, однак, випадки однозначності, або моносемії слова типові.Моносемія свідомо підтримується в термінологічній лексиці (порівн., наприклад,значення морських термінів: бак, ют, гротмачта, фальшборт, ватерлінія,водотоннажність, зюйд-вест, норд-ост і т.д. Але для гнітючої маси слів мовитипова багатозначність, або полісемія. У більшості випадків в одного словаспівіснує кілька стійких значень, що утворять семантичні варіанти цього слова.А потенційно будь-яке або майже будь-яке слово здатне одержувати нові значення,коли в людей, що користуються мовою, виникає потреба назвати з його допомогоюнове для них явище, що ще не має позначення у відповідній мові.
3.1Полісемія
Полісемія(від грец. polysemos – багатозначний, багатозначність)-наявність в одиниці мовибільше одного значення — двох або декількох. Часто, коли говорять прополісемію, мають на увазі насамперед багатозначність слів як одиниць лексики.
Лексичнаполісемія — здатність одного слова служити дляпозначення різних предметів і явищ дійсності [2].
Напр.,іменник «field» — 1) поле, луг, великий простір, 2) родовище, 3) спортивнаплощадка, 4) всі учасники змагання, 5) поле бою, 6) поле дії, 7) область, сферадіяльності, 8) тло, ґрунт (картини), 9) поле або частина поля (щита), 10) ел.порушення (струму), 11) польовий.
Те,у якому з лексичних значень виступає слово, визначається його сполучуваністю з іншимисловами: « diamond- field», «field theory», «magnetic field», «field hockey»,«to leave the field». Реалізацію того або іншого значення слова здійснює йбільше широкий контекст або ситуація, загальна тематика мови. Точно так само,як контекст обумовлює конкретне значення багатозначного слова, у певних умовахвін може створювати семантичну дифузність, тобто сумісність окремих лексичнихзначень, коли їхнє розмежування не здійснюється (і не є необхідним). Деякізначення проявляються тільки в сполученні з визначальним словом («magneticfield»); у деяких сполученнях значення багатозначного слова представлено якфразеологічно- зв’язане, наприклад «field of vision». Певна семантична єдність,значення багатозначного слова зв’язане на підставі подібності реалій (заформою, зовнішньому вигляду, кольору, положенню, спільності функції). Однак уряді випадків переносні значення слів пов’язані з основними не загальнимиелементами змісту, а лише асоціативними ознаками: “to cast a shadow” і “ashadow of doubt”. Тлумачення цих значень не містять вказівок на ті ознаки, яківідзначаються для інших значень того ж слова.
Прирозмежуванні основних (головних, прямих) і похідних (переносних) значеньбагатозначного слова враховується парадигматична й синтагматична обумовленістьслова в окремих значеннях. Основні значення парадигматично більш закріплені й усинтагматичному відношенні більш вільні. Співвідношення між основним іпереносним значеннями не залишається незмінним: у деяких слів вторинні(історично) значення стають головними, основними. Сукупність значеньбагатозначного слова завжди характеризується певною організацією, що підтверджується,зокрема, перерозподілом значень слова (зміною його семантичної структури).Тотожність слова звичайно не піддається сумніву. Важко виділити «загальнезначення» у структурі багатозначного слова, тому що співвіднесеність значеньбагатозначних слів з різними предметами і явищами дійсності обумовлює неможливістьприписати слову таке узагальнене значення, — воно виявилося б громіздким абопорожнім. Особливостями полісемії в основному визначається своєрідність лексикианглійської мови й розбіжність його семантичної структури. Зіставляючи фактиполісемії слова в різних мовах, ми можемо відзначити як риси подібності міжцими мовами, так і ряд цікавих розходжень між ними. Так, можна відзначити рядметафор, властивих багатьом мовам. Наприклад, дієслова зі значенням’схоплювати’ або ‘уміщати’ нерідко одержують значення ‘сприймати, розуміти’,крім укр. схопити («дитина швидко схоплює»), це ж спостерігаємо вангл. to catch, to grasp, у нім. fassen, і т.д.
Іменники,що позначають частини людського тіла, переносно вживаються для схожих предметів- порівн. англ. the neck of a bottle ‘горлечко пляшки’, the leg of a table’ніжка стола’ (в українському відповідно використовуються зменшувальніутворення, порівн. також різні ручки — дверні й т.п., носик чайника, вушкоголки й т.д.). Нерідко зустрічаються більш-менш регулярні “інтернаціональні”метонімії, наприклад язик- ‘орган у порожнині рота’, ‘система звукових знаків, найважливішийзасіб людського спілкування’; сполучення тих же значень знаходимо в ін. -грец.glossa, лат. lingua, фр. langue, англ. tongue (порівн. вираження mother tongue’рідна мова’ ) та ін. Полісемія слова не заважає мовцям розуміти один одного. Умовному акті щораз реалізується якесь одне зі значень багатозначного слова,використовується один з його семантичних варіантів. Навколишній мовний контексті сама ситуація спілкування знімають полісемію й досить ясно вказують, яке зізначень мається на увазі: «простора аудиторія» і вимогливааудиторія”; «тихий вечір» і «підемо на вечір»;«фотографія — її хобі», «фотографія зім’ялася» і«фотографія закрита на обід» [14]. Лише іноді зустрічаються абоспеціально створюються заради комічного ефекту — випадки, у яких мовне оточенняслова й ситуація виявляються недостатніми для зняття полісемії, і тоді виникаєабо ненавмисне непорозуміння, або каламбур — свідома гра слів, побудована наможливості їхнього двоякого розуміння. Полісемія не тільки знімається контекстом,але й виявляється у всьому своєму різноманітті за допомогою постановки слова врізні контексти. Суспільна потреба широко використовує необмежену здатністьслів мови одержувати нові значення.
· Фактори, що визначають розвитокполісемії
Середпричин, що викликають повторне використання вже існуючого ім’я із закріпленимза ним значенням, головними, очевидно, є причини екстралінгвістичного порядку.Різні історичні, соціальні, економічні, технологічні й інші зміни в житті людейпороджують необхідність у нових найменуваннях. Відповіддю на цю необхідність євикористання вже наявних у мові номінативних засобів у нових значеннях, як цетрапилося, наприклад, з іменниками collar, cage, concertina, ship та іншими й усучасній англійській мові, які поряд із уже наявними значеннями соllar ‘комір,комірець’, cage ‘клітка’, concertina ‘концертина (муз. інструмент)’, ship’корабель’ стали використовуватися останнім часом і в таких нових значеннях,як:
Collar-‘a floatation device used to keep spacecraft afloatand upright on water after splash-down’;
Cage-‘lacy outer dress worn over a slip or a dress’;
Concertina-‘brand of woman’s gird expanding and contracting like a concertina’;
Ship-‘ space-craft’.
(Порівн.укр. стріла ‘рухлива частина піднімального крана’, супутник ‘космічний апарат,за допомогою ракетних пристроїв запускається на орбіту у космічний простір’, навантаження’обов’язок, доручення’, перегин ‘порушення правильної лінії, шкідливакрайність’ і багато інших, використовувані з метою вторинної номінації й новізначення, що вживались в радянський час.)
Доситьважливу роль у зміні семантики слова грають соціальні фактори, насампередвикористання слів певними соціальними групами. Кожне соціальне середовищехарактеризується своєрідністю своїх позначень, внаслідок чого слово здобуваєінший зміст у мові різних соціальних, культурних, професійних груп і відповідностає багатозначним. Такі багатозначні слова ring -‘1) кільце; 2) кільце дляспуску (альпінізм); 3) кільце кошика (баскетбол); 4) циркова арена; 5) ринг,площадка (для боротьби); 6) річне кільце деревини; та ін.’; pipe- ‘1) труба; 2)курильна трубка; 3) сопілка, дудка, волинка; 4) геол. подовжене рудне тіло; 5) мор.боцманська дудка’ і т.д.; doctor- 1) доктор, лікар; 2) доктор (учений ступінь);3) учений богослов, теолог та ін. у сучасній англійській мові.
Крімзазначених факторів, що обумовлюють розвиток багатозначності слів, заслуговуютьна увагу й психологічні причини семантичних змін. Це насамперед існуваннярізного роду заборон, або табу, продиктованих почуттям страху й релігійнихвірувань (люди з марновірства уникають називати своїми іменами диявола, злихдухів, бога й т.д.), почуттям делікатності, коли мова йде про неприємні теми,наприклад хвороби, смерть й т.д., прагненням дотримувати пристойності прирозмові про явища, що ставляться до сексуальної сфери життя, певним частинам іфункціям людського організму, а також різного роду зміни в емоційній оцінціпредметів і явищ. У силу названих причин мовці починають використовувати длявираження необхідних значень евфемізми, тобто слова — замінники, які зчасом здобувають ці значення — якості постійних своїх семантичних характеристик.
Дляіменників основним фактором, що визначає розвиток полісемії, є логічний фактор(наявність у поняттях загальних ознак). Для дієслова ж у більшості випадківлогічний зв’язок між вихідним і похідним значенням перекривається впливомсинтаксично — фразеологічного оточення слова [13].
Порядз екстралінгвістичними причинами, що обумовлюють появу нових значень і тимсамим розвиток багатозначності слів, діють причини внутрішньолінгвістичні. Доних традиційно відносять постійну спільну сполучуваність і виникаючий урезультаті еліпс словосполучення, при якому один, що залишився елемент словосполученняздобуває значення всього. Інакше кажучи, використання назви якогось об’єкта дляпозначення іншого об’єкта здійснюється не хаотично. В основі вторинноговикористання імен, звичайно описуваного як перенос значень, хоча, безсумнівно,вірніше говорити про перенос назв і розвиток у них вторинних значень, лежатьзакони асоціативних зв’язків. Ними визначаються види семантичних змін слова вході його історичного розвитку.
3.2Полісемія у зв’язку з контекстом
 
Контекст(від лат. contextus — з’єднання, зв’язок) — фрагменттексту, що включає вибрану для аналізу одиницю, необхідний і достатній длявизначення значення цієї одиниці, що є несуперечливим стосовно загальногозмісту даного тексту [2]. Інакше кажучи, контекст є фрагмент тексту мінусобумовлена одиниця. Поняття «контекст» не рівнозначно поняттю «текст». Числоконтексту в тексті залежить від числа складових його одиниць, де кожнійвідповідає свій контекст. Оскільки текст розгортається лінійно, контекстпідрозділяється на лівий (попередній) і правий (наступний). Розрізняютьлінгвістичний і екстралінгвістичний контекст. Контекст буває експліцитний іімпліцитний [2]. Залежно від функцій виділяється кілька типів власнелінгвістичного контексту: розв’язний, підтримуючий, що погашає, що компенсує,що інтенсифікує. Під розв’язним розуміється контекст, що знімає полісеміюмовної одиниці; у цьому випадку одиниця трактується як однозначна: There was avery bright star in the sky, де star — зірка як небесне тіло. Так, відповіднодо визначення, контекстом називається сполучення семантично реалізованого слова(ядра) і його вказівного мінімуму (індикатора). Сума всіх контекстів, властивиходному зі значень полісемантичного слова, дозволяє вивести набір типових іформалізованих одиниць контексту, характерних для кожного лексико-семантичноговаріанта й складових, поряд зі словесною формою. Це дає можливість перейти відопису фактів мови до пізнання системи мови.
· Типи контексту
Контекстнайчастіше обмежується рамками словосполучення або, більш широко, наборомлексичних одиниць, з якими те або інше слово в даному значенні вступає увзаємодію і які становлять, власне кажучи, лексичний контекст слова,необхідний для реалізації того або іншого його значення.
Наприклад,для дієслова look у значенні ‘дивитися’ перелік слів, з якими дане дієслововзаємодіє в цьому значенні (man, fellow-passenger, map, flower, wall,illustration і т.д.), відрізняється від групи слів, сполучаючись із якими данедієслово реалізує інше своє значення ‘розглядати, давати ту або іншу оцінку комусь,чомусь, сприймати’, слів типу offer, motive, fact, problem і т.д. Аналогічним чиномце дієслово вимагає різного лексичного оточення (порівн.: look for my brother,for smb.’s hat, for а job, for gold, for rare plants і т.д., з одного боку, і lookfor the arrival of the ship, for the news, for a letter from you, for hisfriend і т.д., з іншого) для реалізації своїх значень ‘шукати, розшукувати когось,щось’ і ‘чекати, очікувати щось, когось з нетерпінням’. Для того ж дієсловаlook опис слів типу happу, ugly, promising, young, old, thin, charming, prettyі т.д., з якими сполучається в значенні ‘виглядати’, у термінах їхніхлексико-граматичних характеристик, інакше кажучи, їхня кваліфікація якприкметників, — цілком надійна підказка для розпізнавання цього значення. Можливесловесне оточення слова, розглянуте на рівні частин мови, становить граматичнийконтекст слова. Варто пам’ятати, що лексичний і граматичний типи контекстуспіввідносяться як конкретне і узагальнене, являючи собою не що інше, якрепрезентацію у вигляді конкретних лексичних одиниць (лексичний контекст) або жу вигляді класів (граматичний контекст) усього того, що безпосередньо оточуєслово в процесі його мовного функціонування, передує слову або слідує за ним умові [6].
Контекст,однак, не завжди безпосереднє вербальне оточення, той мінімальний відрізокмови, що визначає кожне індивідуальне значення слова. У сучасній лінгвістиціпоняття контексту значно розширилося. Словосполучення, що формують найближчеоточення слова, і навіть закінчена пропозиція можуть бути недостатніми длявизначення значення слова, що стає ясним тільки в контексті всього абзацу абонадфразової єдності, що розкриває всю описувану ситуацію, або навіть уконтексті всього добутку. Такий більш широкий контекст називається тематичнимі має особливо велике значення в стилістичному аналізі при визначенні семантикислів у художніх творах різного типу й, як окремий випадок, при розшифровціназви всього добутку (напр., Running for Governor Марка Твена, The WhiteSilence Джека Лондона й багато інших) [6].
Словесне(вербальне) оточення у вузькому й широкому розумінні утворює у всій сукупностісвоїх різновидів лексичного, граматичного й тематичного контексту лінгвістичнийконтекст.
Утой же час у сучасній лінгвістиці стало аксіоматичним, що мовні одиниці неможуть бути зрозумілі досить глибоко й повно, якщо не враховувати умов і особливостейїхнього вживання в мові, пов’язаних з різними історичними, культурними, соціальними,ситуативними й іншими факторами. Для багатозначного слова це означає, що для правильногорозпізнавання його значення в лінгвістичному контексті потрібний також облікекстралінгвістичних моментів: ситуації, у яких відбуваються комунікації,тимчасових параметрів використання слова, цільової спрямованості висловлення,що склалися під впливом традицій і культури даного мовного колективу,асоціацій, специфіки життя даного мовного соціуму й т.д.
Так,наприклад, для того, щоб правильно зрозуміти зміст висловлення I don’t want tobe an albatross to you (J.Warren. The Nobel Prize), що означає дослівно ‘Я нехочу бути для тебе альбатросом’ і що розшифровується як ‘Я не хочу бути тобітягарем’, необхідно співвіднести це висловлення з поемою С. Кольриджа про матроса,що вбив альбатроса — птаха, що вважався священним для моряків, і на каруповинен був носити убитого птаха на грудях,- тобто необхідний культурний контекст.Історичний контекст, що припускає облік тимчасової прикріпленості висловлення йвідповідному даному періоду часу системи значень слова, дозволяє розшифрувати словоnicely у висловленні Шекспіра «Can sick men play so nicely with theirnames?» як означаюче ‘хитро, мистецьки’. У різних ситуаціях слово nice увираженні What а nice wife you are! може означати прямо протилежне схваленняабо ж іронію, погану оцінку, тобто семантика слова варіюється під впливомситуативного контексту.
Такимчином, стає очевидна першорядна роль контексту в різних його типах приз’ясуванні значень. Усвідомлення цієї ролі, однак, не повинне приводити дометодологічного дуже важливого висновку про те, що слово взагалі не маєвласного значення, значення поза контекстом, що його семантика цілком і повністювипливає з контексту, висновку, досить широко розповсюдженому й по суті своєїневірному. Не заперечуючи й не применшуючи ролі контексту, треба все-такивизнати той незаперечний факт, що в слів є більш-менш постійні значення. Цедоводиться тим, що область референції слова, тобто коло позначуваних ним предметівабо явищ, досить певна й стабільна (умова, необхідна для комунікації, без якогокомунікація була б взагалі неможлива). Розмежування лексичних значень слова,однак, значно ускладнюється їх дифузійністю, невизначеністю й хиткістю їхніхрамок, що детермінує як можливість помилкового трактування тих або іншихзначень, так і труднощі розмежування самих значень, визначення статусу значенняяк окремого лексико-семантичного варіанта слова [6].
· Роль контексту при перекладібагатозначних слів
Приперекладі текстів з англійської мови на українську виникають численні проблемиз вибором слів через полісемію англійської мови. Контекст відіграє важливу рольпри виборі потрібного значення. Контекстуальні значення виникають у процесівживання слів у мові, залежно від оточення, і реалізуються під дією вузького,широкого й екстралінгвістичного контексту. Під контекстом прийнято розумітимовне оточення, у якому вживається та або інша лінгвістична одиниця. Так,контекстом слова є сукупність слів, граматичних форм і конструкцій, в оточенніяких зустрічається дане слово. У межах загального поняття контексту розрізняютьсявузький контекст (або мікроконтекст) і широкий контекст (або макроконтекст).
Вузькийконтекст — це контекст пропозиції, тобто лінгвістичні одиниці, що становлятьоточення даної одиниці в межах пропозиції. Вузький контекст можна розділити на:синтаксичний і лексичний.
Синтаксичнийконтекст — це та синтаксична конструкція, у якійуживається дане слово, словосполучення або додаткова пропозиція.
Лексичнийконтекст — це сукупність конкретних лексичниходиниць, слів і сталих словосполучень, в оточенні яких зустрічається данаодиниця [8].
Широкийконтекст — мовне оточення даної одиниці, щовиходить за рамки пропозиції; це текстовий контекст, тобто сукупність мовниходиниць, що оточують дану одиницю в межах, що лежать поза даною пропозицією, усуміжні з ним пропозиціях. Точні рамки широкого контексту вказати не можна — цеможе бути контекст групи пропозицій, абзацу, розділу або навіть усього твору вцілому.
Найважливішафункція контексту полягає в дозволі багатозначності лінгвістичних одиниць.Контекст як би «знімає» у тої або іншої багатозначної одиниці всі їїзначення, крім одного. Тим самим контекст надає тій або іншій одиниці мовиоднозначність і уможливлює вибір одного з декількох потенційно існуючих еквівалентівданої одиниці в мові перекладу. У процесі перекладу для дозволу багатозначностій визначення вибору еквівалента іноді досить обліку синтаксичного контекстуслова.
Напр.,burn — горіти, палити. Вибір визначається синтаксичним контекстом: позаперехідною конструкцією (без прямого доповнення) = горіти; у перехідний, принаявності прямого доповнення. The candle burns — свіча горить. He burned thepapers — він спалив папери; to sink — тонути (неперехідне дієслово), — палити(перехідне дієслово); to drive — їхати (неперехідне дієслово), — гнати, вести(перехідне дієслово).
Lookіз прикметником angry означає «погляд», а із прикметником European — «вид»: The town has a European look. — Місто має європейський вигляд.
Широкийконтекст допомагає встановити значення слова, коли вузького контексту буваєнедостатньо.
Напр.,Then I got this book I was reading and sat down in my chair. Chair — стілець,крісло. У даній пропозиції, однак не витримується ніяких вказівок, якими б мігкеруватися перекладач при виборі українського еквівалента. Тому тут необхіднезвертання до широкого контексту. Через дві пропозиції, у тім же абзаці ми читаємо:«The arms were in sad shape, because everybody was always sitting on them,but they were pretty comfortable chairs». Вказання на «arms» даєнам ключ до перекладу: «Потім я взяв книгу, що читав, і сів у крісло» [14].
Заступенем частотності можна розрізняти узуальні (повторювані) і оказіональні (випадкові,індивідуальні) контекстуальні значення.
Оказіональнізначення є проявом суб’єктивного вживання слівтим або іншим автором й найчастіше зустрічаються в художній літературі [8].Саме оказіональні, незвичайне вживання слова й причини, що спонукують до цього,повинні обов’язково враховуватися при перекладі. Лише деякі словники даютьузуальні контекстуальні значення. Великий англо-російський словник ( під ред.В.Д. Аракіна): аcademic year — навчальний рік, аcademic argument — сутотеоретичний доказ. Словник під ред. В.К. Мюллера дає тільки варіантнівідповідності — академічний, університетський, академічний. Поряд із цим маютьмісце випадки, коли навіть максимально широкий контекст не містить у собініяких вказівок щодо того, у якому значенні вживається в цьому випадку та абоінша одиниця. У цих випадках для одержання необхідної інформації необхіднийвихід за межі мовного контексту й звертання до екстралінгвістичної ситуації.Далеко не завжди зі змісту окремих частин тексту або, навіть, усьогоперекладного цілого може бути ясна ідейна спрямованість,позиція автора. У подібних випадках ідейну спрямованість тексту доводитьсявстановлювати за допомогою екстралінгвістичного контексту або екстралінгвістичноїситуації.

ВИСНОВКИ
Уданій курсовій роботі були досліджені такі явища як значення слова,зміназначення слова, полісемія, контекст. Поставлені цілі досягнуті, основнізавдання виконані. Були дані визначення значення слова, контексту, полісемії,описані їхні види, виявлені фактори, що викликають ці явища в англійській мові.Також були описані типи значення слова, причини, природа, роль семантичнихзмін. Показано, яка важлива роль належить значенню слова, та контексту приперекладі багатозначних слів.
Отже,слово – це мовна одиниця, що служить для позначення предметів і ознак (дій,відносин, якостей, кількостей). Під значенням слова розуміють відображення вслові реалій дійсності (предметів, ознак, відносин, процесів і т.д.).
Основнафункція слова — найменування реалій дійсності (такзвана номінативна функція). Варто сказати, що проблемі зміни значення слова присвяченавелика кількість літератури, що свідчить про великий інтерес лексикологів доявища зміни значення слова.
Данаробота містить яскраві приклади з добутків відомих англійських і американськихписьменників, приводиться безліч дефініцій зі словника В.К. Мюллера, що наочнодемонструє поширеність зміни значення слова, полісемії як десятиліття (і навітьсотні років) тому, так і в сучасній англійській мові.
Результатиданої курсової роботи лише доводять актуальність проблеми зміни значення словав англійській мові. Не викликає сумніву той факт, що явище значення словамістить у собі дуже багато аспектів і вимагає більш глибокого дослідження.
Підводячипідсумки всьому вище сказаному, необхідно підкреслити, що питання виробленнякомплексного підходу до вивчення такого явища в лексикології як зміна значенняслова, є цікавим і особливо потрібним у цей час в зв’язку з величезною (ізростаючою) кількістю багатозначних слів як в англійській, так і інших мовах, — це ще один доказ актуальності предмета дослідження даної курсової роботи й корисностіподальших міркувань над ним.

СПИСОКВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Арнольд И.В.Лексикология современного английского языка.- М., 1973.
2. Бєляєва Т.М.Англійська мова за межами Англії. — Л.,1961.
3. Бушкова В.В.Порівняльна лексикологія англійської та української мов: конспект лекцій.-Черкаси: СУЕМ, 2007. — 76с.- [Англ. мова.]
4. Виноградов В.В.Основные типы лексических значений слова // Виноградов В.В. Избранные труды:Лексикология и лексикография. — М., 1977. – 18с.
5. Гак В.Г.Семантическая структура слова. — М., 1971, — 84с.
6. Гальперин И.Р. и др.Лексикология английского языка.- М., 1956.
7. Елисеева В.В.Лексикология английского языка. — М., 1989 — 143с.
8.Звягинцев В.А. Семасиология. — М.:Изд-У МГУ, 1957. — 324 с.
9. Kасарес Х. Введение в современную лексикографию.-М., 1958.
10. Кацнельсон С.Д. Зміст слова,значення й позначення.- М.: Наука, 1965.- 110с.
11. Литвин Ф.А.Багатозначність слова в мові. — М.: Вища шк., 1984. — 119с.
12.Лук`янова Г.Л. Lexicology.-ЧІУ,2002. – 109с.
13. МедниковаЕ.М. Значение слова и методы его описания.- М., 1974.
14. Мостовий М.І.Лексикологія англійської мови. – Харків, 1992.
15. Тесль Б.А. Основисемасіології. — Мн.: Вища шк., 1984. — 224 с.
16. СмирницькийА.І. Лексикологія англійської мови.- М., 1956.
17. Стернин И.А.Лексическое значение слова в языке. — Воронеж: Изд. Воро-
неж. ун-та, 1985. — 179с.
18. УфимцеваА.А. Слово в лексико-семантической системе языка.- М., 1968.
19. Чейф У. Значение иструктура языка. — М.: Прогрес, 1985. — 432 с.
20. Ullmann St.Semantics, An Introduction to the Science of Meaning. Oxford,
1962.

СПИСОКДЖЕРЕЛ ФАКТИЧНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Харитончик З.А. Лексикологія англійськоїмови.- Мн.: Вища школа, 1992.
2. Ullmann St. Words and their Use. — L.,1963.
3. . Коломийцева Е.М.,Макеева М.Н. Лексические проблемы перевода с английского языкана русский. — Тамбов.: ТГТУ, 2004. — 92с.
4. Аракин В.Д. и др. Англо-русский словарь.- М., 2005.
5. Мюллер В.К. Англо-український словник. — К., 2007.
6. The New Oxford English Dictionary, 13vol.
7. www.hyperdictionary.com/dictionary
8. http://en.wikipedia.org/wiki