Поведінка та дії населення в очагу ядерного уражения багато в чому залежить від того, де люди знаходилися у момент ядерного вибуху: у схованках чи укритях, чи поза їх межами. Якщо люди знаходилися у схованках, до необхідно лише ретельно дотримуватися правила перебування у них та строго виконувати накази комендантів та інших відповідальних людей, а також постійно мати напоготові засоби індивідуального захисту.
Зазвичай час перебування людей у схованках залежить від ступеню радіоактивного ураження місцевості. Якщо в зоні місцезнаходження схованки рівень радіаційного забруднення не перевищує 80 Р/ч, то час перебування у ні може складати не більше однієї доби. У рази обсягів уражень від 80 до 240 Р/ч знаходженяя людей у захисній споруді збільшується до трьох діб, у зоні ураження з рівнем радіації більше за 240 Р/ч час перебування складатиме більше за три доби. При цьому очевидна необхідність наявності припасів продуктів харчування та медикаментів у таких схованках.
Якщо внаслідок ядерного вибуху схованка опиниться пошкодженою та подальше перебування у ній – небезпечним, то приймають міри по швидкому звільненню приміщеннчя, заздалегідь надівши всі засоби індивідуального захисту. Знаходячись у завалених захисних спорудах, необхідно робити все для попередження виникнення паніки.
При знаходженні людей під час ядерного вибуху поза межами заїхисних споруд, наприклад, на відкритій місцевості чи на вулиці, в якості укриття потрібно використовувати найближчі природні укриття. Якщо таких укриттів знайти не вдалося, необхідно повернутися до вибуху спиною, лягти на землю лицем униз, сховавши руки під себе, а після того, яко пройде ударна хвиля, негайно надіти протигаз чи респіратор, чи хочаб якимось іншим чином захистити дихальні шляхи. Після цього – стряхнути пил, що осів на одяг та взуття, надягти наявні засоби захисту шкіри чи використати у цій якості одяг, не залишаючи при цьому відкритих ділянок шкіри, а за цим – якнайшвидше полишити очаг радіаційного ураження або укритися у найближчії захистній споруді.
Знаходження людей на відкритій місцевості поза схованками не дивлячись на використаапня ними засобів індивідуального захисту, всеодно неминуче призводить до опромінення та, як наслідок, променевої хвороби. Для застереження цього, чи применшення наслідків, треба якомога швидще провести профілактику уражень іонізуючими випроміненнями.
З метою зменшення можловості ураження радіоактивними речовинами, на території очага ураження забороняється приймати їжу, пити та палити. У крайніх випадках дозволяється приймати їжу в укриттях на ділянках, де рівень радіації не перевишчує 5 Р/ч, а готувати – на ділянках, де рівень радіації не перевишчує 1 Р/ч.
При виході з очагів ураження необхідно пам’ятати, що, особливо в містах, руйнування будівель може продовжуватися і після припинення дії ударної хвилі: окремі елементи будинків можуть впасти після вибуху. Тому необхідно це враховувати не тільки при переміщенні а й при зупинках: пересуватися треба посередині вулиці. Також треба поводитися дуже обережно та увахно при появі на шляху будь-яких дротів, проводів.
Напрямок пересування треба розраховувати з урахуванням знаків огородження, що розсталені розвідкої цивільної оборони, – у бік зниження рівней радіації . пересуваючись по зараженій території необхідно намагатися не підіймати пилу, а у дощову погоду – обходити калюжі та не підіймати бризк.
На шляху слідування з очагу можуть траплятися люди, що потрапили під уламки. Їм необхідно надати посильну допомогу, спираючись на знання та навички надання першої допомоги. Необхідно прийняти необхідні заходи по відверненню подальшого потрапляння іонізованих часток до ран.
У населених пунктах для людей велику небезпеку становлять пожари, що їх викликало світлове опромінення ядерного вибуху. Необхідно вміти вести боротьбу із вогнем, правильно діяти при їх гасінні, аби не отримати уражень.
Після виходу з зони радіаційного ураження необхідно якомога швидше провести дезактивацію та санітарну обробку, тобто видалити радіоактивний пил: при дезактивації – з одягу, взуття, засобів індивідуального захисту, при санобробці – з відкритих ділянок тіла, слизковин очей, носа та рота.
Позаяк одноразова часткова дезактивація та санітарна обробка не завжди гарантуе повного видалення радіоактивного пилу, то після їх проведення обов’язково здійснюється дозиметричний контроль. Якщо при цьому виявиться, що зараження одягу та тіла перевищує норму, то часткову дезактивацію та санітарну обробку треба повторити.
Бесплатно скачать реферат “Населення при радіоційному забрудненніі” в полном объеме