МІНІСТЕРСТВООСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КУРСОВАРОБОТА
на тему «ПОРЯДОК НАБУТТЯ СТАТУСУ СУДДІ»
з дисципліни “ Статус судів в Україні ”
Харків2011
ЗМІСТ
Вступ
1.Вимоги, що ставлятьсядо кандидатів на посаду суддів
2.Органи, що берутьучасть у формуванні суддівського корпусу
3.Процедура зайняття посадисудді в суді загальної юрисдикції
3.1 Порядокпризначення на посаду судді вперше
3.2 Порядок обрання суддіна посаду безстроково
4. Процедура набуттястатусу судді Конституційного Суду України
Висновки
Списоклітератури
ВСТУП
Правові основи набуття статусу судді визначено Конституцією ізаконами України “Про статус суддів”, “Про судоустрій України”, “Про Вищу радуюстиції”, “Про Конституційний Суд України” та іншими нормативно-правовимиактами. Порядок зайняття посади судді передбачає декілька етапів: добіркандидатів, їх кваліфікаційна атестація, внесення подання відповідному суб’єктупро можливість призначення або обрання конкретного кандидата на посаду судді,винесення акту про призначення або обрання на посаду судді.
Добір суддівських кадрів проходить у два етапи: добіркандидатів на посаду судді і вибір з них найбільш підготовлених для виконаннясуддівських функцій. Фундамент цього процесу складає оцінка відповідностікандидата на посаду судді встановленим вимогам.
У ст. 10 Доповнень до Основних принципів незалежності судовихорганів, що були прийняті в 1985 р. на сьомому конгресі ООН у м. Міланівстановлено, що «особи, які відібрані на судові посади, повинні мати високіморальні якості і здібності, а також відповідну підготовку і кваліфікацію.Кожен метод підбору суддів повинен гарантувати від призначення суддею знеправомірних мотивів». У Європейській хартії статусу суддів, інших документахРади Європи, зокрема, Рекомендації № 12 (94) Кабінету міністрів державам-членамщодо незалежності, дієвості та ролі суддів, йдеться про необхідність постійногополіпшення добору кадрів у кандидати на посади суддів.
З етимологічної точки зору слово «добір», означає «вибірвідповідно потребі, необхідності». У теорії управління під добором кадріврозуміють сукупність процедур з добору кандидатів на певну посаду на основіаналізу й оцінки його особистісних якостей, ступеня їхньої відповідностівимогам цієї посади і вибір найбільш підготовлених кандидатів для виконанняпосадових обов’язків.
1. Вимоги, що ставляться докандидатів на посаду суддів
Вимоги до кандидатів на посаду суддів еволюціонуютьвідповідно до ступеня розвиненості суспільства та політичного ладу держави. Судє відображенням конкретної державно-правової системи, він радикально змінюєтьсяразом зі зміною останньої. Тому історико-правові періоди розвитку інститутукандидата на посаду судді в Україні збігаються з основними етапами розвиткудержавно-правової системи України.
Вимоги до кандидатів на посаду суддів судів загальноїюрисдикції у найбільш загальному вигляді сформульовано в ч. 3 ст. 127Конституції України та ст. 7 Закону “Про статус суддів”, а саме: кандидатом назайняття посади судді суду загальної юрисдикції може бути громадянин України,не молодший двадцяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи вгалузі права не менш як три роки, проживає в Україні не менш як десять років таволодіє державною мовою.
Вимоги до кандидатів на посади суддів диференційовано залежновід рівня та виду суду, від посади, на яку претендує кандидат. Зокрема, щодокандидатів на посаду суддів Конституційного Суду України та Верховного СудуУкраїни, апеляційних та Вищих спеціалізованих судів закон передбачає більшвисокі вимоги.
Так, претендувати на зайняття посади судді в апеляційномусуді може громадянин України, який досяг на день обрання тридцяти років, маєвищу юридичну освіту, стаж роботи в галузі права не менш як п’ять років, в томучислі не менш як три роки на посаді судді.
Кандидатом на зайняття посади судді вищого спеціалізованогосуду може бути громадянин України, не молодший тридцяти років, який має вищуюридичну освіту, стаж роботи в галузі права не менш як сім років, в тому числіне менш як п’ять років на посаді судді.
На зайняття посади судді Верховного Суду України можегромадянин України, який досяг на день обрання тридцяти п’яти років, має вищуюридичну освіту, стаж роботи в галузі права не менш як десять років, в томучислі не менш як п’ять років на посаді судді.
Загальною необхідною умовою для зайняття посади суддібудь-якого суду загальної юрисдикції є проходження кваліфікаційної атестації,форми і порядок проведення якої передбачено главою 13 Закону “Про судоустрійУкраїни”.
Вимоги, що ставляться до кандидатів на посаду суддівКонституційного Суду України, встановлені ст. 148 Конституції та ч. 1 ст. 16Закону “Про Конституційний Суд України”. Кандидатом на зайняття посади суддіКонституційного Суду України може бути громадянин України, який на деньпризначення досяг сорока років, має вищу юридичну освіту і стаж роботи за фахомне менш як десять років, проживає в Україні протягом останніх двадцяти років таволодіє державною мовою. Необхідності проходження будь-якої кваліфікаційної атестаціїдля кандидатів на посади суддів Конституційного Суду України закон непередбачає.
Отже, вищезазначені вимоги визначають певний соціальнийстатус кандидата на посаду судді і є юридично значущою підставою при вирішенніпитань кадрового забезпечення судової влади в державі.
Прийнятий 7 лютого 2002 р. Закон “Про судоустрій України”,встановив додаткові вимоги щодо кандидатів на посади суддів військового суду(повинен перебувати на військовій службі), а також розширив коло осіб, якіможуть претендувати на заняття посади професійного судді спеціалізованого суду,за рахунок осіб, які не мають юридичної освіти, а лише вищу освіту івідповідний стаж роботи в галузі питань юрисдикції цього суду (ст.ст. 59, 63Закону “Про судоустрій України”). При цьому Закон акцентує на тому, що такісудді можуть здійснювати правосуддя тільки у складі колегії суддів, тобто заправниками зберігається кількісна перевага у складі колегії.
Закон “Про судоустрій України” вперше в нормативному порядкузаборонив доступ до суддівської діяльності певних категорій осіб, а саме:
а) визнаних судом обмежено дієздатними або недієздатними;
б) тих, що мають хронічні психічні чи інші захворювання, щоперешкоджають виконанню обов’язків судді;
в) щодо яких проводиться дізнання, досудове слідство чисудовий розгляд кримінальної справи або які мають не зняту чи непогашенусудимість.
Тобто, чинний Закон, крім вікового і професійно-освітньогоцензу, закріпив певні обмеження і вимоги щодо морального обличчя, фізичного іпсихічного стану кандидата на посаду судді, створив умови для вдосконаленняпроцедури добору суддівських кадрів.
2. Органи, що беруть участь уформуванні суддівського корпусу
У процесі формування суддівського корпусу України приймаютьучасть наступні органи: Державна судова адміністрація, Кваліфікаційні комісіїсуддів, Вища рада юстиції, Голова Верховного Суду України (Голова Вищогоспеціалізованого суду), З’їзд суддів, Верховна рада України, Президент України,Прем’єр-міністр та міністр юстиції України. Участь того чи іншого органу у процесіформування корпусу професійних суддів залежить від того, в який суд та на якийстрок висувається кандидат на посаду судді.
Президент України — глава держави,повноваження якого щодо участі у формування суддівського корпусу закріплено уст. 128 Конституції України. Згідно з цією статтею, перше призначення на посадусудді строком на п’ять років здійснюється Президентом України. Також,відповідно до п. 22 ст. 106 Конституції, Президент, разом з Прем’єр-міністромта міністром юстиції, призначає третину складу Конституційного Суду України.Рішення щодо призначення суддів оформлюється Указом Президента України. Крімтого, Закон “Про судоустрій України” закріплює за Президентом Україниповноваження щодо призначення на посаду голів судів та їх заступників (крімГолови Верховного Суду України, його першого заступника та заступників) тазвільнення їх з посад. На думку вчених, надання цих повноважень Президенту єнеконституційним, адже вони не передбачені Основним Законом, і призводять дорозширення можливостей Президента щодо контроля за діяльністю органів судовоївлади та впливу на них.
Верховна Рада України як єдинийзаконодавчий орган України приймає участь у формуванні суддівського корпусу,здійснюючи безстрокове обрання суддів загальної юрисдикції та третини складуКонституційного Суду України (ст. 128., п. 26 ст. 85 Конституції України).
З’їзд суддів — найвищий органсуддівського самоврядування. Черговий З’їзд суддів України скликається Радоюсуддів України один раз на три роки. Позачерговий З’їзд суддів України можебути скликаний також на вимогу не менш як однієї третини конференції суддівзагальних судів, або на вимогу конференції суддів спеціалізованих судів, або навимогу зборів суддів Верховного Суду України. З’їзд суддів України єповноважним, якщо у ньому беруть участь не менш як дві третини від загальноїкількості обраних делегатів. Одним із повноважень З’їзду суддів є призначеннятретини суддів Конституційного Суду України.
Державна судова адміністрація України становитьсистему органів, що складається з Державної судової адміністрації України та їїтериторіальних управлінь. Державна судова адміністрація України є центральниморганом виконавчої влади, що здійснює організаційне (в тому числі й кадрове)забезпечення діяльності судів загальної юрисдикції, а також інших органів таустанов судової системи відповідно до Закону “Про судоустрій України”.Територіальні управління Державної судової адміністрації утворюються вАвтономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, іпідпорядковуються Державній судовій адміністрації України. Відповідно до покладених повноважень,Державна судова адміністрація здійснює вивчення кадрових питань судів,прогнозування необхідної потреби в спеціалістах, ведення статистичного іперсонального обліку даних про кадри судів, роботу з підготовки матеріалів щодопризначення, обрання та звільнення суддів (ст. 125, 126 Закону „Про судоустрійУкраїни”). Таким чином, державна судова адміністрація здійснюєорганізаційно-технічні функції в процесі формування суддівського корпусу, неприймаючи рішень по суті.
Вища Рада юстиції в Україні була створено відповідно доКонституції України 1996 р., де у ст. 131 серед основних завдань цього органувстановлено внесення подання про призначення суддів на посади або прозвільнення їх з посад. Відповідно до ст. 1 Закону „Про Вищу раду юстиції” це єколегіальний, незалежний орган, відповідальний за формування високопрофесійногосуддівського корпусу, здатного кваліфіковано, сумлінно і неупередженоздійснювати правосуддя на професійній основі. Даний орган складається з 20членів. Голова Верховного Суду України, міністр юстиції України і Генеральнийпрокурор України входять до складу за посадою. Верховна Рада України, ПрезидентУкраїни, З’їзд суддів України, З’їзд адвокатів України, З’їзд представниківюридичних вищих навчальних закладів і наукових установ призначають у Вищу радуюстиції по три особи, а Всеукраїнська конференція працівників прокуратури —двох. Відповідно до процедури добору кандидатів в судді саме цей орган здійснюєвибір з кандидатів, що успішно склали кваліфікаційний іспит, найбільшпідготовлених для виконання функцій носіїв судової влади. Вища рада юстиції єзавершальною ланкою профвідбору кандидатів у судді, оскільки саме цей органвідповідно до ч. 1 п. 1 ст. 131 Конституції України має повноваження вноситиподання щодо призначення судді на посаду Президенту України. За своєю правовоюприродою Вища рада юстиції не відноситься до будь-якої гілки влади.
Кваліфікаційні комісії суддів є постійно діючими органами всистемі судоустрою України, яким відведено провідну роль у доборі суддівськихкадрів. Основними їх завданнями відповідно до Закону “Про судоустрій України” єзабезпечення формування корпусу професійних суддів шляхом добору і рекомендаціїосіб для зайняття посади професійного судді, і визначення рівня професійноїпідготовки діючих суддів, а також розгляд питань щодо дисциплінарноївідповідальності суддів і дачі висновку про звільнення судді від займаноїпосади (ст. 73).
Згідно із Законом у системі судоустрою України діють:кваліфікаційні комісії суддів загальних судів; кваліфікаційна комісія суддіввійськових судів; кваліфікаційні комісії суддів відповідних спеціалізованихсудів; Вища кваліфікаційна комісія суддів. Кваліфікаційні комісії суддів діютьу складі 11 членів, шість з яких є суддями, а інші — представниками інших гілоквлади. До складу кваліфікаційних комісій можуть входити тільки особи з вищоююридичною освітою, але до їх складу не можуть бути обрані Голова ВерховногоСуду України, голови вищих спеціалізованих та апеляційних судів, їх заступники,члени Вищої ради юстиції, а також народні депутати України. Членикваліфікаційних комісій суддів здійснюють свої повноваження на громадськихзасадах зі збереженням середньої заробітної плати за місцем основної роботи.
Таким чином, у процесі доборукандидатів на посаду суддів беруть участь представники всіх гілок влади. Прицьому Законом диференційовано процедуру формування складу судів загальноїюрисдикції та Конституційного Суду України. Незважаючи на відмінності цих процедур,їх об’єднує єдине призначення – вони спрямовані на формування професійногосуддівського корпусу України.
3. Процедуразайняття посади судді в суді загальної юрисдикції
Відповідно до Конституції України,законів “Про статус суддів”, “Про судоустрій України”, “Про Конституційний СудУкраїни”, “Про Вищу раду юстиції” та інших нормативних актів, посаду судді всуді загальної юрисдикції можна зайняти за двома процедурами: процедуроюпризначення на посаду Президентом (для тих, хто претендує на цю посаду вперше)та процедурою обрання Верховною Радою України (для тих, хто претендує набезстроковий термін зайняття посади).
Загальна процедура зайняттясуддівської посади здійснюється в декілька етапів:
1) звернення зацікавленого суб’єктадо відповідної кваліфікаційної комісії суддів із заявою про кваліфікаційнуатестацію з наданням відповідних документів, що підтверджують йоговідповідність формальним вимогам закону щодо кандидата на певну посаду судді;
2) кваліфікаційна атестація судді у формі кваліфікаційного екзамену (длякандидатів, які претендують на заняття посади судді вперше) або кваліфікаційноїспівбесіди (для суддів, які претендують на заняття посади в суді вищого рівня).
3) прийняття рішення провідповідність кандидата вимогам, які ставляться законом щодо можливості заняттявідповідної посади;
4) рекомендація (або відмова в ній)відповідної кваліфікаційної комісії суддів щодо можливості обрання на посадусудді;
5) надіслання всіх необхіднихдокументів щодо кандидатів до компетентного органу (щодо кандидатів, якіпретендують на заняття посади судді вперше — до Вищої ради юстиції; щодосуддів, які претендують на заняття посади в суді вищого рівня, — Голові ВерховногоСуду України (або Голові відповідного Вищого спеціалізованого суду);
6) внесення подання про призначення(обрання) суддею відповідному правомочному суб’єкту (Президенту України— щодокандидатів, які претендують на заняття посади судді вперше; Верховній РадіУкраїни — щодо суддів, які претендують на заняття посади в суді вищого рівня);
7) винесення відповідного акта пропризначення (обрання) суддею (Президент — строком на п’ять років; Верховна Рада— безстроково);
8) складання присяги судді.
3.1 Порядокпризначення на посаду судді вперше
Відповідно зі ст. 8 Закону “Просудоустрій України” перше призначення на посаду професійного судді строком нап’ять років здійснюється Президентом України на підставі рекомендаціївідповідної кваліфікаційної комісії суддів за поданням Вищої ради юстиції.
В Загальній декларації прав людини таКонституції України закріплено принцип рівності громадян перед законом. Закон„Про судоустрій України” конкретизує це положення щодо кандидатів у судді: придоборі кандидатів забезпечується рівність їх прав незалежно від походження,соціального та майнового стану, расової та національної належності, статі,політичних поглядів, релігійних переконань та інших обставин (п. 2 ст. 8Закону).
Добір кандидатів у професійні суддідля призначення суддею вперше розпочинається з прийняття заяв від осіб, якібажають працювати суддями та відповідають встановленим законодавством вимогам.Для цього особа має звернутися до територіального управління Державної судовоїадміністрації (далі — ДСА). ДСА готує особисту справу кандидата, яку надсилаєдо Вищої ради юстиції. Секція з питань підготовки подань для призначення суддівуперше Вищої ради юстиції готує подання і направляє його відповіднійкваліфікаційній комісії суддів.
Відповідно з п. 3 ст. 60 Закону „Просудоустрій України” умовою призначення на посаду судді є складання кваліфікаційногоіспиту, який проводиться відповідною кваліфікаційною комісією суддів.
Кваліфікаційний іспит є атестуваннямособи, яка виявила бажання бути рекомендованою для призначення на посаду суддівперше. Він полягає у виявленні й оцінці рівня професійних знань та рівняпрофесійної підготовки кандидата в судді, ступеня його готовності здійснюватиправосуддя з питань юрисдикції відповідного суду. Після виконання кандидатомписьмового завдання, співбесіди з ним і постановки йому запитань в усній формікваліфікаційна комісія залежно від результатів кваліфікаційного іспиту даєвисновок про складення іспиту і підготовленість кандидата до судової роботи тарекомендацію для призначення його на посаду судді або вмотивований висновок провідмову в такій рекомендації. Хід складання кваліфікаційного іспиту повиненпротоколюватися, а всі матеріали іспиту підлягають зберіганню в архіві якофіційні документи.
Особа, яка не склала кваліфікаційногоіспиту, може бути допущена до його складання повторно не раніш ніж через рік.Документи, передбачені процедурою добору кандидатів для призначення на посадусудді, перед складанням кваліфікаційного іспиту повторно готуються зурахуванням інформації щодо особи кандидата за період, що минув з часу першогокваліфікаційного іспиту. Особа, яка не склала кваліфікаційного іспиту повторно,може бути допущена до складання наступного кваліфікаційного іспиту не раніш якчерез два роки.
Результати складеногокваліфікаційного іспиту дійсні протягом трьох років. Особи, не згодні зрішенням кваліфікаційної комісії, можуть оскаржити це рішення до Вищоїкваліфікаційної комісії суддів України.
Кваліфікаційна комісія рекомендує напосади суддів кандидатів, які виявили найкращі знання, у кількості, необхіднійдля заміщення вакантних посад. Особи, які склали екзамен, але не рекомендованіна посаду судді за браком вакантних посад, мають бути зарахованікваліфікаційною комісією до кандидатів на нові вакантні посади суддів протягомтрьох років, якщо за цей період вони не відкличуть свою заяву (ст. 91 Закону „Просудоустрій України”).
Одержані Вищою радою юстиції рекомендації кваліфікаційноїкомісії разом з іншими матеріалами щодо кандидата на посаду судді вивчаються насекції з питань підготовки подань про призначення суддів уперше. Далікандидатура на посаду судді розглядається персонально на засіданні Вищої радиюстиції за доповіддю одного з її члена, який діє за дорученням названої секції.За результатами обговорення на засіданні приймається один із таки актів:подання про призначення судді або рішення про відмову в поданні пропризначення. Одне з двох цих рішень приймається на засіданні Вищої ради юстиціївідкритим голосуванням. Пропозиція щодо внесення подання Президентові Українипро призначення суддею вважається прийнятою, якщо за неї проголосувало більше половинивід складу Вищої ради юстиції.
Якщо було прийнято позитивне рішення щодо кандидата, якийпретендує на посаду судді вперше, Вища рада юстиції готує на підставі статті 29Закону “Про Вищу раду юстиції” подання Президенту України про призначення на посадусудді строком на п’ять років. До подання додаються:
1) рекомендаціякваліфікаційної комісії;
2) особовий листок зобліку кадрів та автобіографія кандидата на посаду судді;
3) копії дипломівпро освіту, науковий ступінь чи вчене звання;
4) примірникреферату з питань правознавства, підготовлений кандидатом на посаду судді;
5) рецензія нареферат;
6) копія деклараціїпро доходи за останній рік.
Президент України приймає рішення щодо кандидата на посадусудді на підставі рекомендації відповідної кваліфікаційної комісії суддів заподанням Вищої Ради юстиції (п. 1 ст. 61 Закону „Про судоустрій України”). Данерішення оформлюється Указом Президента України.
Вперше призначений суддя в урочистій обстановці приймаєприсягу такого змісту: „Урочисто присягаю чесно і сумлінно виконувати обов’язкисудді, здійснювати правосуддя, підкоряючись тільки закону, бути об’єктивним ісправедливим”. Присяга складається перед Президентом України. Порядок тапроцедура її принесення закріплені ст. 10 Закону “Про статус суддів”.
Після принесення присяги судді особа набуває статусупрофесійного судді.
Таким чином, процедура призначення судді на посаду впершескладається з трьох етапів: добору кандидатів на посаду судді (на цьому етапіздійснюється перевірка відповідності кандидата формальним вимогам); складаннякваліфікаційного іспиту та безпосередньо призначення судді.
3.2 Порядок обрання судді на посадубезстроково
суддя юрисдикція конституційний
Згідно із п. 1 ст. 61 Закону “Про судоустрій України” судді(крім суддів, призначених вперше) обираються безстроково Верховною РадоюУкраїни за поданням Голови Верховного Суду України (голови відповідного вищогоспеціалізованого суду). Після закінчення строку повноважень, суддя за йогозаявою може бути рекомендований для обрання суддею безстроково, якщо відсутнівизначені законом обставин, що перешкоджають цьому. (п. 4 ст. 60 Закону). Тобтоза п’ять років перебування на посаді, суддя повинен проявити себе гарнимфахівцем, підтвердити право на безстрокове обрання на посаду відповідноюкваліфікацією, сумлінною працею та бездоганною репутацією.
Суб’єктами звернення до Верховної Ради з питання обрання напосаду судді безстроково, є:
1) Голова Верховного Суду України — щодо судді загальногосуду, строк повноважень якого закінчився; щодо особи, яка раніше вже займалапосаду судді не менш ніж п’ять років, але на момент розгляду питання прообрання не займає посаду судді; щодо судді, раніше обраного безстроково, алеякий бажає бути обраним в суд іншого рівня або в суд того же рівня, але іншоїспеціалізації.
2) Голова відповідного Вищого спеціалізованого суду в тихсамо випадках, які перелічені вище, але щодо суддів спеціалізованих судів.
Вищезазначені суб’єкти вносять до Верховної Ради подання прообрання безстроково відповідних кандидатів на посади суддів. В поданні прообрання кандидата на посаду судді безстроково зазначаються: рівень,місцезнаходження, спеціалізація та назва суду, в який повинен бути обранийсуддя. До подання додається особова справа кандидата, яка повинна містити:
1) письмову заявукандидата;
2) рішення Вищоїкваліфікаційної комісії суддів України про рекомендацію обрання судді на посадубезстроково з обов’язковим зазначенням дотриманням вимог, передбачених ст. 127Конституції України;
3) протоколкваліфікаційної атестації кандидата (якщо перерва в роботі на посаді суддіперевищує п’ять років — до протоколу про кваліфікаційну атестацію додаєтьсявисновок про складання кваліфікаційного іспиту та підготовленість кандидата досуддівської роботи);
4) копію документа,що підтверджує громадянство;
5) особистий листокз обліку кадрів та автобіографію кандидата;
6) копію диплома проосвіту, наявність вченого ступеня або вченого звання;
7) виписку зтрудової книжки;
8) характеристику змісця (або попереднього місця) роботи;
9) довідку пропоказники роботи судді за останні п’ять років за підписами голови відповідногосуду та начальника територіального управління державної судової адміністрації.У довідці повинно бути зазначено: інформація про кількість розглянутих справ порокам та категоріям, кількість скасованих, змінених вироків, рішень, ухвал тапостанов; підстави скасування, зміни вироків, рішень, ухвал; кількістьпорушених дисциплінарних проваджень та кількість прийнятих рішень пропритягнення до дисциплінарної відповідальності;
10) біографічнудовідку про роботу кандидата в минулому відповідно до даних трудової книжки таінших документів, що підтверджують наявний трудовий стаж;
11) копії рішеньуповноважених державних органів про призначення та перевід суддів на посади;
12) довідку змедичного закладу про стан здоров’я кандидата;
13) декларацію продоходи за останній рік за встановленою мінфіном формою.
Відповідно до Закону “Про порядок обрання на посаду тазвільнення з посади професійного судді Верховною Радою України” від 18 березня2004 р. обрання кандидата на посаду здійснюється в декілька етапів:
1) звернення кандидата на посадусудді безстроково до державної судової адміністрації, а суддів Верховного СудуУкраїни та суддів Вищих спеціалізованих судів — до голів цих судів зарекомендацією їх для обрання суддями безстроково;
2) рекомендація Вищою кваліфікаційноюкомісією суддів України з зазначенням можливості (або висновок пронеможливість) обрання кандидата на посаду судді безстроково;
3) внесення Головою Верховного СудуУкраїни або головою відповідного спеціалізованого суду до Верховної РадиУкраїни матеріалів про обрання кандидата суддею безстроково;
4) розгляд Комітетом Верховної РадиУкраїни, до ведення якого відноситься попереднє вирішення питання про обраннясуддею, подання про обрання кандидата суддею безстроково, прийняття рішення прорекомендацію або нерекомендацію кандидата на посаду судді безстроково тавнесення цього рішення на розгляд Верховною Радою України;
5) прийняття Верховною Радою України рішенняпро обрання кандидата або відмову йому в обранні на посаду судді безстроково.
В теперішній час Комітетом, доведення якого відноситься розгляд питання про обрання на посаду суддівбезстроково, є Комітет з питань правової політики.
Закон чітко визначає всі строки щодопроцедури обрання суддів безстроково. Так, Вища кваліфікаційна комісія суддівУкраїни розглядає питання щодо обрання кандидата, не пізніше ніж за два місяцядо закінчення строку перебування судді на посаді. Подання Голови Верховного СудуУкраїни або Голови Вищого спеціалізованого суду на підставі рекомендації Вищоїкваліфікаційної комісією суддів України щодо обрання кандидата та іншимиматеріалами вноситься до Верховної Ради не пізніше одного місяця післяотримання висновку Вищої кваліфікаційної комісії суддів України до голів цихсудів.
Комітет здійснює перевірку додержаннякандидатом вимог Конституції та Закону України “Про статус суддів”, а такожперевірку звернень громадян, громадських об’єднань, підприємств, організацій,органів державної влади всіх рівнів і органів місцевого самоврядування щододіяльності кандидата. У випадку якщо розгляд звернення вимагає додатковоїперевірки, Комітет приймає рішення про направлення їх у Верховний Суд України,вищий спеціалізований суд, Вищу раду юстиції, Вищу кваліфікаційну комісіюУкраїни, Державну судову адміністрацію, Раду суддів України або кваліфікаційнукомісію суддів. Кандидат має право знайомитись зі зверненнями щодо йогодіяльності, запитів Комітету за ними та відповідей, отриманих Комітетом.
Секретаріат Комітету в трьох деннийстрок з дня отримання подання, розповсюджує серед народних депутатів черезАпарат Верховної Ради списки кандидатів. На засідання Комітету запрошуютьсятакож уповноваженні представники Верховного Суду України, Вищої ради юстиції,Вищої кваліфікаційної комісії суддів, вищих спеціалізованих судів, Державноїсудової адміністрації, Ради суддів України, а також кандидат, присутність якогона засіданні згідно з Законом є обов’язковою.
Комітет розглядає подання про обраннякандидата в місячний термін з дня його надходження. Цей строк може бутипродовжений Комітетом, але не більш, ніж на 2 місяця, крім випадків, якщо строкпроведення перевірки припадає на міжсесійний період роботи Верховної Ради.Розгляд подання здійснюється на засіданні Комітету колегіально, щодо кожногокандидата окремо. Рішення комітету про рекомендацію або не рекомендаціюстосовно обрання кандидата оголошується в присутності кандидата. Рішення про нерекомендацію не є перепоною для розгляду цього питання на пленарному засіданніВерховної Ради.
Процедура обговорення та вирішенняпитання про обрання суддею безстроково на пленарному засіданні Верховної Радивстановлена Законом “Про порядок обрання на посаду та звільнення з посадипрофесійного судді Верховною Радою України” та Регламентом Верховної Ради.Зокрема, обговорення питання про обрання кандидата на пленарному засіданніпарламенту розпочинається з доповіді представника Комітету. Якщо в Комітетібули висловлені зауваження щодо кандидата, доповідач може проінформувати про ценародних депутатів. При наявності зауважень до кандидата, висловлених під часпленарного засідання Верховної Ради, які потребують додаткової перевіркиКомітетом, голосування щодо цього кандидата не проводиться.
Рішення про обрання кандидата напосаду судді безстроково приймається шляхом відкритого голосування більшістюголосів від конституційного складу Верховної Ради та оформлюється постановою. Увипадку, якщо кандидата не обрано, Вища рада юстиції вносить подання прозвільнення цього кандидата з посади судді.
Закон також передбачає можливістьповторної рекомендації кандидатури на обрання судді безстроково. Так, якщокандидата не було обрано суддею безстроково на пленарному засіданні ВерховноїРади в зв’язку з нововиявленими обставинами, які були висловлені у виступахнародних депутатів, Комітет приймає рішення про звернення до Вищої радиюстиції, відповідної кваліфікаційної комісії суддів щодо перевірки цихобставин, або доручає членам Комітету внести подання про проведення відповідноїперевірки, узгодивши термін її проведення, а за результатами перевірки приймаєрішення про повторне внесення раніше відхилених кандидатур на пленарнезасідання Верховної Ради. Але, в той же час, внесення двічі відхиленихВерховною Радою кандидатур не допускається.
Особа, обрана на посаду судді безстроково, набуває статусупрофесійного судді відповідного рівня і спеціалізації судів з дня ухваленнявідповідного рішення Верховною Радою України та принесення присяги судді (п. 3ст. 61 Закону “Про судоустрій України”).
4. Процедура набуття статусу суддіКонституційного Суду України
Процедура добору кандидатів на посади суддів КонституційногоСуду України відрізняється від процедури формування суддівського корпусу судівзагальної юрисдикції. Специфіку цього процесу індивідуалізовано вже на першихетапах. Так, норми ст.ст. 6-8, 16 Закону “Про Конституційний Суд України” непередбачають необхідності кваліфікаційної атестації кандидата на суддівськупосаду та отримання відповідних рекомендацій від кваліфікаційних комісійсуддів. Більш того, пропозиції щодо кандидатур вносяться на розгляд відповіднихорганів представниками законодавчої, виконавчої та судової влади. Тобто, придоборі та призначенні на посади суддів Конституційного Суду України берутьпаритетну участь представники трьох гілок влади, тим самим забезпечуєтьсязбереження балансу у системі поділу влад.
Згідно статті 148 Конституції, Конституційний Суд Українискладається з вісімнадцяти суддів. Відповідно до Конституції України (ч. 2 ст.148) та Закону України “Про Конституційний Суд України” формування єдиногооргану конституційної юрисдикції здійснюється шляхом обрання до його складусуддів Верховною Радою України, Президентом України та з’їздом суддів України.Кожен із зазначених суб’єктів формування Конституційного Суду України призначаєпо шість суддів.
Президент України, призначаючи суддів, проводить консультаціїз Прем’єр-міністром України та Міністром юстиції щодо кандидатур на посадисуддів. Про призначення особи на посаду судді Конституційного Суду УкраїниПрезидент України видає указ, скріплений підписами Прем’єр-міністра України таМіністра юстиції України.
Верховна Рада України призначає суддів Конституційного СудуУкраїни таємним голосуванням шляхом подання бюлетенів. Пропозиції щодокандидатур на посади суддів Конституційного Суду України вносить ГоловаВерховної Ради України, а також може вносити народні депутати України, але неменш як 1/4 від конституційного складу Верховної Ради України. Депутат маєправо поставити підпис під пропозицією про висунення лише однієї кандидатури,підписи депутатів не відкликаються. Щодо кожної кандидатури на посаду суддівідповідний комітет Верховної Ради України подає свої висновки. Призначеними напосаду суддів вважаються кандидати, які набрали найбільшу кількість голосівдепутатів, але більше половини від конституційного складу Верховної РадиУкраїни. Якщо кілька кандидатів набрали однакову кількість голосів і після їхпризначення було б перевищено необхідне для призначення число суддів, щодо цихкандидатів проводиться повторне голосування. За результатами голосуванняскладається Постанова Верховної Ради України про призначення суддівКонституційного Суду України.
З’їзд суддів України за пропозицією делегатів з’їздувідкритим голосуванням більшістю голосів присутніх делегатів з’їзду визначаєкандидатури на посади суддів Конституційного Суду України для включення вбюлетені для таємного голосування. Призначеним на посаду судді КонституційногоСуду України вважається кандидат, який за результатами таємного голосуванняодержав більшість голосів від числа обраних делегатів з’їзду суддів України.Якщо голосування проводиться щодо кандидатур, число яких перевищує квоту дляпризначення на посади суддів Конституційного Суду України, призначенимивважаються кандидати, які за умов, визначених у ч. 2 ст. 8 Закону “ПроКонституційний Суд України”, набрали більше голосів, ніж інші кандидати на ціпосади. За результатами голосування головуючим і секретарем з’їзду підписуєтьсярішення з’їзду суддів України про призначення суддів Конституційного судуУкраїни.
Президент та Верховна Рада України в місячний строк післяприпинення повноважень суддів Конституційного Суду України, які були нимипризначені, призначають у межах своїх повноважень інших осіб на вакантніпосади. Що стосується з’їзду суддів України, то призначення на вакантні посадив межах своїх повноважень здійснюється у тримісячний термін.
На жаль, залишилось не врегульованим в законодавстві питанняформування Конституційного Суду України у випадках недотримання ПрезидентомУкраїни, Верховною Радою України чи з’їздом суддів України передбачених Законом“Про Конституційний Суд України” строків призначення суддів, у тому числі вразі припинення повноважень судді. Якщо суддів не призначено, діяльністьКонституційного Суду України може бути припинено до призначення необхідноїкількості нових суддів.
Складовою частиною процедури формування Конституційного СудуУкраїни є складання присяги. Саме з дня принесення присяги суддяКонституційного Суду України вступає на посаду. Принесення присяги здійснюєтьсяна засіданні Верховної Ради України не пізніше як через місяць післяпризначення судді. Засідання парламенту з цього приводу проводиться за участюПрезидента України, Прем’єр-міністра України, Голови Верховного Суду України.Зміст присяги судді Конституційного Суду такий: “Урочисто присягаю чесно ісумлінно виконувати високі обов’язки судді Конституційного Суду України,забезпечувати верховенство Конституції України, захищати конституційний ладдержави, конституційні права та свободи людини і громадянина”. Порушення суддеюприсяги може бути підставою для звільнення його з посади.
ВИСНОВКИ
На відміну від суддів загальної юрисдикції, суддяКонституційного Суду обирається на дев’ять років без права бути обраним наповторний строк. Обмеження строку перебування на посаді, а також унеможливленнябути обраним на повторний строк, є елементами політичної доцільності. Заборонапризначення судді на новий термін є додатковою гарантією його незалежності.Якщо суддя знає, що його повторне призначення неможливе, то у своїй діяльностівін не орієнтуватиметься на позиції осіб чи органів, від яких залежало б йогопризначення.
Відповідно до ч. 5 ст. 148 Конституції України ГоловаКонституційного Суду України обирається на спеціальному засіданні КонституційногоСуду України зі складу суддів Конституційного Суду України шляхом таємногоголосування лише на один трирічний строк.
Таким чином, при доборі та обранні на посади суддівКонституційного Суду України беруть рівноцінну участь представники трьох гілоквлади: законодавчої, виконавчої, судової.
СПИСОКЛІТЕРАТУРИ
1.Організаціясудових та правоохоронних органів: Навч. Посібник/ за ред. І.Є. Марочкіна, Н.В.Сибільової, О.М. Толочка.- Харків, 2009.
2.Організація судочинства в Україні (під заг. ред. Лавріновича)- К., вид. МЮ,2008.
3.ХалдеевЛ.С. судья в уголовном процессе.- М., 2008.
4.Жилин Г.А. Судья в гражданском процессе.-М., 2009.
5.БринцевВ.Д. Організаційне забезпечення діяльності судів на регіональному рівні.-Київ., 2007.
5. Тимчасова Інструкціяз діловодства в місцевому загальному суді // Офіційний Вісник України — 2005.-№ 13, ст… 694.
6. Научная организация труда ваппарате судов и учреждений юстиции. — М, 2007.
7. Божьев В.П., Добровольская Т.Н.,Перлов И.Д. Организационное руководство судами в СССР (судебное управление). —М., 2006.
8. Алексеев В.Б., Кашенов Г.П.Организация судебной деятельности. — М., 2007.
9. Подготовка гражданских дел ксудебному разбирательству. /Под ред. Н.М. Гурбатова. — М., 2007.
10. Волкодаев Н.Ф. Правовая культурасудебного процесса. — М.,2006.
11. Типові посадові повноваженняслужбовців апарату місцевого суду. Затверджено Наказом ДСА, 2008 р.