1. вступ

КОМІСІЯ ЄВРОПЕЙСЬКИХ СПІВТОВАРИСТВ Брюссель, 4 грудня 2006 р.COM(2006) 726 finalПОВІДОМЛЕННЯ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ КОМІСІЇ ДЛЯ РАДИ ЄС ТА ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУпроПОСИЛЕННЯ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ПОЛІТИКИ СУСІДСТВА{SEC(2006) 1504}{SEC(2006) 1505}{SEC(2006) 1506}{SEC(2006) 1507}{SEC(2006) 1508}{SEC(2006) 1509}{SEC(2006) 1510}{SEC(2006) 1511}{SEC(2006) 1512} 1.ВСТУП Перші півтора року реалізації Європейської політики сусідства (ЄПС) заклали міцне підґрунтя для посилення відносин між ЄС та його сусідами. Ми маємо єдині політичні рамки – Плани дій ЄПС – з одинадцятьма нашими партнерами, які встановлюють конкретні взаємні зобов’язання, а також розширений і продуктивний діалог майже з усіма партнерами. Ми також маємо новий фінансовий інструмент, який дозволить значно покращити якість нашої допомоги та надати більше коштів для підтримки реформ, які здійснюють наші партнери. Європейська політика сусідства виходить з глибокої зацікавленості ЄС у потужнішому економічному розвитку, стабільності та підвищенні якості управління у сусідніх з ним країнах. Відповідальність за досягнення цих результатів у першу чергу лежить на самих цих країнах, але ЄС може значною мірою заохотити та підтримати їхні спрямовані на реформи зусилля. Таким чином зміцнення та поглиблення відносин повною мірою відповідає взаємним інтересам як ЄС, так і його сусідів. ЄПС залишається окремо від процесу розширення ЄС – значне посилення співпраці наших партнерів з ЄС є абсолютно можливим без конкретно визначеної перспективи вступу до Європейського Союзу, а для європейських сусідніх країн, без визначення наперед перспективи розвитку їх відносин з ЄС у майбутньому у відповідності до положень Договору про заснування ЄС. Більшість сусідніх з ЄС країн за останні роки досягли прогресу у здійсненні економічних та політичних реформ – конкретну інформацію про здобутки у виконанні перших семи Планів дій можна знайти у відповідних звітах, що додаються до цього Повідомлення. Деякі наші партнери поставили Плани дій у центр своїх національних стратегій реформ, а міжнародні фінансові інституції узгоджують з Планами дій свою політику. Проте, бідність і безробіття, нестабільна економіка, корупція та слабка система управління продовжують залишатися головними викликами. Громадяни сусідніх країн, особливо молодь, часто стоять перед гнітючими особистими перспективами. „Заморожені конфлікти” і нещодавні події на Близькому Сході та Південному Кавказі нагадують нам, що умови мирного співіснування ще потрібно встановити, як між деякими нашими сусідами, так і з іншими ключовими країнами. Це не лише проблеми наших сусідів. Існує ризик, що вони можуть вилитися для ЄС у такі явища, як незаконна міграція, ненадійність енергопостачання, деградація довкілля та тероризм. Стає зрозуміло, що ЄПС можна було б і слід посилити, особливо з огляду на недопустиму можливу ціну неспроможності підтримати наших сусідів у їхніх спробах впроваджувати свої реформи. ЄС повинен висунути привабливу для країн-партнерів ЄПС пропозицію, яка б давала їм кращі торгові можливості та перспективи капіталовкладень, полегшувала контакти на рівні громадян та можливості для здійснення легальних короткотермінових поїздок, забезпечувала більш активну участь у вирішенні заморожених конфліктів, а також відкривала більше можливостей для мобілізації коштів. ЄС повинен допомогти орієнтованим на реформи країнам-сусідам прискорити та вдосконалити їхні зусилля, а також знизити вартість цих зусиль для їхніх громадян. Він також має забезпечити більше стимулів і переконати тих, хто ще сумнівається. Центральним аргументом цього Повідомлення є те, що ЄПС залишається незамінною, і вона вже довела свою цінність, однак, не менш важливо, щоб ЄС і далі виходив з цього шляхом посилення свої роботи над реалізацією ЄПС. Тому у цьому Повідомленні міститься низка пропозицій спрямованих на забезпечення значного покращення впливу цієї політики. ^ 2.СИЛЬНІ ТА СЛАБКІ СТОРОНИ Сильні сторони ЄПС:Інтеграція. Інтеграція забезпечує єдині та чіткі рамки, які є загальними для всіх країн-сусідів, і в яких можна обговорювати та вирішувати ціле коло питань між ЄС і кожним партнером. Наприклад, стає набагато важче, зосередившись виключно на економічних питаннях, випустити з виду питання недосконалого управління чи захисту прав людини, в той час як Плани дій передбачають активну співпрацю у сфері свободи, безпеки та юстиції, сприяючи забезпеченню верховенства права.^ Спільний внесок партнерів. Засіб реалізації політики сусідства – План дій – розробляється та схвалюється спільно на політичному рівні. Він не нав’язується жодною зі сторін, а є узгодженою програмою спільної роботи. Конкретика. Не зважаючи на свою багатоплановість, Плани дій є детальними. Досвід їхнього впровадження свідчить, що набагато простіше обговорювати, узгоджувати та реалізовувати конкретні цілі з конкретно встановленими строками та можливістю оцінити результати. ^ Ефективніше використання коштів. Віднині новий Інструмент Європейського сусідства і партнерства (European Neighborhood and Partnership Instrument-ENPI) дасть можливість забезпечити відповідність допомоги Співтовариства розробленій політиці, спираючись при цьому також на нові форми співпраці (транскордонна співпраця, TAIEX, твіннінг), а також на більш значні ресурси. Особливо для тих країн ЄПС, на які до цього поширювалася програма ТАСІС, ENPI стане значним кроком уперед завдяки переходу від технічної допомоги до всебічної співпраці. Проте, наявні інші сфери ЄПС, де існує значний потенціал для досягнення подальшого прогресу. ЄС прагне заохотити реалізацію дуже амбітних програм реформ у країнах-партнерах, де спочатку потрібно вирішити деякі політичні та економічні питання. Однак, важлива частина заохочуючих засобів ЄПС – наприклад тих, що стосуються умов доступу до ринку та інтеграції, а також інших економічних переваг – принесе свої плоди лише через певний час. Це створює справжні труднощі для країн-партнерів у збільшенні необхідної внутрішньої підтримки реформ. Більш конкретно:^ Торгово-економічна інтеграція. ЄС продовжує розширювати торгові відносини з більшістю партнерів за ЄПС, включаючи підтримку процесу вступу України у СОТ, а також підготовку до переговорів стосовно укладення глибокої та комплексної угоди про вільну торгівлю, підготовку надання автономних торгових преференцій Молдові та початок переговорів щодо поширення угод про вільну торгівлю з середземноморськими партнерами на сільськогосподарські товари та послуги. Для того, щоб усі могли отримати додаткові економічні та політичні переваги, важливо запропонувати всім партнерам ЄПС, як на сході, так і на півдні, чітку перспективу глибокої торгово-економічної інтеграції з ЄС, а також включити у наші пропозиції по лібералізації можливості вдосконалення доступу до усіх сфер економічного потенціалу та інтересу наших партнерів. Це має стосуватись товарів, які мають особливу важливість для них. ^ Мобільність і міграція. Хоча співробітництво з країнами ЄПС у сфері мобільності та управління міграцією посилюється, ЄПС поки не досягла значного прогресу у покращенні доступу громадян країн-партнерів до ЄС. Тривалість і вартість процедур отримання короткострокових віз (наприклад, для підприємців, науковців, студентів, туристів чи навіть офіційних поїздок) є дуже видимою перешкодою для країн-партнерів, а також стоїть на заваді виконанню основоположних завдань ЄПС. ^ Регіональні конфлікти. ЄПС досягла небагато у наданні підтримки для вирішення заморожених чи відкритих конфліктів у регіоні, не зважаючи на деякі конкретні досягнення (наприклад, стосовно управління кордоном у Молдові та на Палестинських Територіях). ЄС має бути більш активним і ширше залучатися до регіональних або багатосторонніх механізмів вирішення конфліктів, а також до зусиль у діяльності зі спостереження та підтримки миру.Саме тому Комісія визначила кілька сфер, у яких ЄПС слід посилити для забезпечення її успішності. У всіх цих сферах це вимагатиме вжиття додаткових зусиль з боку ЄС, але у політичному плані такий підхід надасть переваги. ^ 3.ПОСИЛЕННЯ ПОЛІТИКИ Розвиток і реформи у країнах-партнерах здійснюються переважно у їхніх власних інтересах, за що вони несуть повну відповідальність. Однак це також і в інтересах ЄС підтримувати своїх партнерів у цих зусиллях. Багато із необхідних для цього засобів уже використовується. Інші засоби потребують подальшого посилення так, як це визначається нижче. Здійснюючи це, ЄС буде продовжувати пристосовувати свою підтримку відповідно до потреб і прагнень своїх партнерів. Чим більшого прогресу досягає країна-партнер у впровадженні своїх реформ, тим глибшими можуть стати відносини, і тим більше підтримки ЄС має надавати.^ 3.1.Розширення торгово-економічного компоненту Глибша економічна інтеграція з нашими партерами за ЄПС має центральне значення для успіху цієї політики та довіри до неї. Однією з вихідних позицій ЄПС було те, що економічна інтеграція повинна виходити за межі вільної торгівлі товарами та послугами, щоб включати також питання, які виходять ”за межі кордонів”: вирішення проблеми нетарифних бар’єрів та поступове досягнення комплексного взаємозближення у торговій та регуляторній галузях (таких як технічні норми та стандарти, санітарні та фітосанітарні правила, політика конкуренції, конкурентоспроможність підприємств, інновації та промислова політика, співпраця у сфері наукових досліджень, права інтелектуальної власності, митні заходи для спрощення торгівлі та адміністративна спроможність у сфері правил походження товарів, ефективне управління у податковій сфері, законодавство щодо акціонерних товариств, державних закупівель та фінансових послуг). Плани дій ЄПС є кроком у цьому напрямку. Угоди про створення зони вільної торгівлі, які переважно поширюються на промислові товари, уже було укладено у попередній період з середземноморськими партнерами, а зараз було розпочато переговори про їх розширення за рахунок сфер сільського господарства та рибальства та включення до них послуг і заснування компаній. З часом виконання Планів дій ЄПС, особливо у регуляторних сферах, закладе підґрунтя для укладення нового покоління „глибоких і комплексних угод про зону вільної торгівлі (ЗВТ)” з усіма партнерами ЄПС, на зразок угоди, щодо якої ЄС планує вести переговори з Україною. Глибока та комплексна угода про ЗВТ має поширюватися в основному на всю торгівлю товарами та послугами між ЄС і партнерами за ЄПС, включаючи вироби, які мають особливу важливість для наших партнерів, та які повинні включати чіткі та юридично обов’язкові положення стосовно торговельних та економічних регуляторних питань. Нинішні ЗВТ, укладені з середземноморськими країнами, мають поширитися також і на інші регуляторні сфери. У цей процес буде інтегровано результати оцінки впливу стабільності торгівлі. Такі глибокі та комплексні угоди про ЗВТ мають бути пристосовані та впорядковані таким чином, щоб брати до уваги економічні обставини кожної країни-партнера та стан розвитку, включаючи, якщо потрібно, певний рівень асиметрії. У світлі їхньої складності та амбітності, глибокі угоди про ЗВТ є середньостроковими, а для деяких країн ЄПС, навіть довгостроковими цілями. Перш ніж приступати до переговорів про глибокі та комплексні угоди про ЗВТ, ЄС має розглянути спроможність партнерів виконувати та дотримуватися таких угод, а також їхнього рівня амбітності. Країни рухатимуться у цьому напрямку поступово та з різною швидкістю, але важливо дати їм усім однаковий вид на майбутнє. Остаточною ціллю має стати спільна для наших партнерів регуляторна база та схожий ступінь доступу до ринку. Для досягнення цієї цілі та посилення їхньої адміністративної спроможності, нашим партнерам потрібно буде продовжити роботу з виконання торгових і регуляторних розділів Планів дій. Особлива увага приділятиметься наданню допомоги у цих галузях. Це має в першу чергу значною мірою залишитися в площині двосторонніх відносин між ЄС і кожним партнером, щоб враховувати значні відмінності у ситуаціях у кожній країні-партнері. Це також дозволить найбільш розвинутим країнам рухатися швидше і не затримуватися через інші країни. Однак, ця концепція повністю відповідає довгостроковому баченню створення економічного співтовариства між ЄС і партнерами ЄПС. Його елементи вже розробляються з середземноморськими країнами за допомогою Агадирської угоди. У довгостроковій перспективі робота над створенням ширшого економічного співтовариства сусідства дозволить включити такі питання, як застосування спільних регуляторних рамок та покращення доступу до товарів і послуг серед країн ЄПС, а також деяких відповідних інституційних механізмів, таких як механізми вирішення спорів. Ключові дії: торгівля, інвестиції та економічна інтеграціяПрагнення укласти ”глибокі і комплексні угоди про ЗВТ з усіма партнерами за ЄПС, включаючи елементи, які виходять ”за межі кордонів”, і лібералізація торгових потоків між країнами-партнерами з певним ступенем асиметрії, якщо потрібно;Розширена підтримка реформ і зусиль, спрямованих на вдосконалення торгово-економічного регуляторного середовища та інвестиційного клімату;Посилення економічної інтеграції та співпраці у ключових сферах. ^ 3.2.Сприяння мобільності та управління міграцією Ще з перших днів існування Європейського Співтовариства здатність громадян його країн-членів подорожувати у межах Співтовариства у справах, для навчання або відпочинку мало життєво важливе значення для сприяння міжнародній торгівлі та інвестиціям, поширенню знання про свої країни та заохочення економічних, соціальних і культурних контактів. Мобільність громадян має величезну важливість для усіх партнерів ЄПС. ЄС не зможе реалізувати увесь потенціал у багатьох аспектах політики сусідства, якщо здатність вирушити у законну короткострокову поїздку буде такою ж обмеженою, як і зараз. Однак наша нинішня візова політика та практика часто створюють справжні складнощі та перешкоди для законних поїздок. Довгі черги перед консульствами країн ЄС є очевидною перепоною, що перешкоджає в’їзду до ЄС. Чи то у справах, чи для навчання або туризму, наукових досліджень, конференцій представників громадянського суспільства чи навіть для проведення офіційних зустрічей на національному або місцевому рівнях урядування – здатність отримати короткострокові візи за розумний час і розумну ціну стане показником потужності нашої Європейської політики сусідства. Посилена ЄПС вимагатиме дуже серйозного вивчення питання, як зробити візові процедури меншою перепоною на шляху подорожей з країн-сусідів до ЄС (і навпаки), що здійснюються на законних підставах. Звичайно, цю проблему можна вирішити лише у контексті більш широкого комплексу взаємопов’язаних питань, зокрема, співпраці у боротьбі з незаконною міграцією, особливо морськими шляхами, протидії торгівлі людьми, ефективного управління кордоном, угод про реадмісію та ефективного механізму повернення нелегальних мігрантів, а також належних процедур обробки запитів щодо міжнародного захисту і надання притулку. Враховуючи тверді обіцянки наших партнерів працювати над цими передумовами, має виникнути можливість запропонувати дуже суттєве поліпшення візового режиму, а саме забезпечити простіші та швидші візові процедури для певних особливих категорій поїздок, зокрема для ділових, офіційних та навчальних, в той же час зміцнюючи наші спільні зусилля щодо боротьби з нелегальною міграцією.Як підтвердження того, що може бути досягнуто, у жовтні 2006 з Україною року було парафовано угоди про спрощення візового режиму та про реадмісію, у той же час обговорення аналогічних угод з Молдовою мають скоро розпочатися. Переговори з Марокко щодо угоди про реадмісію майже завершено. Переговори щодо угод про спрощення візового режиму проводяться одночасно з угодами про реадмісію та, будучи розробленими спеціально для кожної третьої країни з урахуванням їхніх специфічних потреб, вони забезпечують спрощення процедур видачі віз для короткострокових поїздок, що здійснюються певними категоріями громадян.До цього також має відношення розвиток загальної ситуації в ЄС щодо візової політики, наприклад, переговори між країнами ЄС щодо створення Системи візової інформації, до якої будуть занесені біометричні параметри тих, хто звертається за візами, що дозволить здійснювати обмін візовою інформацією між країнами ЄС. Також, Європейська Комісія запропонувала ще декілька видів співпраці між державами ЄС, у тому числі створення спільних візових центрів, які би суттєво спростили прийом заявок на отримання віз в країнах, на які поширюється ЄПС.Усвідомлюючи потребу в зваженому підході та розвитку діалогу щодо міграції та візових питань, передбачених Планами дій ЄПС, Європейський Союз прагнутиме розпочати переговори про реадмісію та спрощення візового режиму з кожною країною-сусідом, з якою укладено План дій, негайно після виконання необхідних передумов. Ключові дії: мобільність та міграція спрощення візового режиму, усунення перешкод для поїздок, що здійснюються на законних підставах, наприклад, з діловою, освітньою, туристичною, офіційною метою;забезпечення у межах комплексного підходу належного управління мобільністю та міграцією, вирішення питань реадмісії, співпраця у боротьбі з нелегальною міграцією та ефективне управління кордоном. ^ 3.3.Розвиток міжлюдських обмінів Хоча ЄПС не є тотожною поняттю мобільності, вона повинна мати „людське обличчя”, а громадяни ЄС і країн-сусідів повинні мати більше можливостей для взаємодії, щоб дізнаватися більше про країни одне одного і краще розуміти культури одне одного. ЄПС не може бути призначена лише для посадовців. З обох боків кордону люди повинні самі бачити вплив дедалі міцніших зв’язків між Європейським Союзом і його сусідами. Освітні та молодіжні обміни повинні бути ядром ЄПС, адже такі обміни допомогли побудувати мости і подолати забобони всередині ЄС. Співпраця між університетами буде підтримуватися за допомогою програми ТЕМПУС, в той час як нова програма надання стипендій для країн, охоплених ЄПС, буде започаткована з 2007 року у рамках програми „Еразмус Мундус”. Діалог щодо політики у галузі вищої освіти має бути посилений для того, щоб підтримати зусилля країн-партнерів з модернізації та реформування цієї сфери. Будуть розвиватися заходи з поширення та обміну найкращим досвідом у цій сфері. Ці інструменти допоможуть сформувати простір для співпраці у галузі вищої освіти і сприятимуть зближенню з політикою ЄС, зокрема, Болонським процесом, у якому бере участь багато країн-партнерів за ЄПС. Реформі освіти має надаватися більше сприяння, зокрема, і через Європейський фонд навчання (European Training Foundation). Нова програма ЄПС може також передбачити сприяння обмінам між молодими фахівцями в усіх сферах життєдіяльності, у тому числі культурі та мистецтві, також і в сфері управління. Країни ЄС відіграватимуть важливу роль у підтримці таких заходів. Мобільність науковців є важливим фактором посилення співробітництва у сфері досліджень між ЄС та країнами ЄПС і підвищення кваліфікації. Здійснення наукових обмінів потребує спільних дій для поліпшення ситуації у сфері надання інформації про наявні гранти для обмінів (у т.ч. за програмою Марі Кюрі), повного використання наявних інформаційних можливостей. У більш загальному плані, обміни у сфері громадянського суспільства також мають бути посилені, виходячи за рамки міжурядових контактів, щоб збудувати мости у багатьох галузях, наприклад, контакти між профспілками, представниками регіональних та місцевих влад (у тому числі в рамках програм міст-побратимів), медичними працівниками, неурядовими організаціями та культурними товариствами. Тут важливу роль відіграватимуть програми з транскордонної співпраці, які мають фінансуватися за допомогою ENPI, однак потрібні будуть також і більш широкі обміни, що охоплюватимуть увесь Європейський Союз. Багато з цих обмінів матимуть переважно економічний і соціальний характер, проте важливими будуть також культурні обміни та міжцивілізаційний діалог. Важливим прикладом таких відносин у громадянському суспільстві буде розширення контактів між представниками ділових кіл. Потрібно активно заохочувати до встановлення тісних зв’язків і передачі досвіду організації роботодавців у ЄС і країнах ЄПС, особливо ті, що об’єднують підприємства малого і середнього бізнесу. Участь громадянського суспільства у ЄПС повинна виходити за межі програм обмінів і співпраці. Ми повинні заохочувати уряди країн-партнерів до того, щоб вони давали представникам громадянського суспільства як зацікавленим особам можливість брати належну участь у процесі реформ, зокрема, у підготовці законодавства, моніторингу його виконання чи формуванні загальнонаціональних або регіональних ініціатив щодо ЄПС. На загальнонаціональному рівні чи у ширшому регіональному контексті проведення семінарів, що присвячені викликам, які породжені реформами, за участю урядовців і представників громадянського суспільства сприятимуть створенню атмосфери довіри. Видимість ЄПС буде також важливою для її зміцнення, роблячи її наочною для громадян ЄС і країн-партнерів. Європейська Комісія вже запровадила інформаційно-комунікаційну стратегію ЄПС. Країни ЄС також мають проаналізувати цілі та досягнення ЄПС в контексті своїх власних інформаційних заходів, як внутрішніх, так і зовнішніх.Людський вимір ЄПС має однаково важливе значення як для країн-членів ЄС, так і для Європейського Союзу. Включення цих елементів у двосторонні програми та обмін інформацією і найкращим досвідом у проведенні заходів у сфері міжлюдських контактів покращить уявлення про Європейський Союз як єдине ціле у країнах-партнерах. Щоб покращити сприйняття цих заходів як загальноєвропейських, Європейська Комісія планує розглянути питання створення комплексного веб-сайту з посиланнями на веб-сайти країн ЄС для спрощення доступу до інформації про програми обміну, що існують в усьому Європейському Союзі. Ключові дії: міжлюдські обміниосвітні, культури, молодіжні та наукові обміни;обміни у сфері громадянського суспільства і розширення участі громадянського суспільства в ЄПС;обміни між представниками регіональних та місцевих влад;навчання управлінців завтрашнього дня;контакти між представниками ділових кіл; заходи з покращення видимості ЄПС та поінформованості про неї. ^ 3.4. Створення тематичного виміру ЄПС Дотепер ЄПС мала, здебільшого, двосторонній характер, оскільки реалізовувалася між ЄС і кожною країною-партнером. Це має важливе значення, зважаючи на істотні відмінності між політичною та економічною ситуацією у країнах-партнерах, а також їхні потреби та прагнення. Така диференціація має залишитися у центрі цієї політики.Однак, існує багато спільних тем, де ЄС і країни-партнери, як на півдні, так і на сході, мають спільні інтереси та проблеми, а тому їхнє введення у багатосторонній контекст могло би бути корисним. У таких галузях, як енергетика, транспорт, охорона довкілля, розвиток сільської місцевості, інформаційне суспільство, співпраця у галузі наукових досліджень, охорона здоров’я, фінансові послуги, управління кордоном, міграція, морські відносини, проблеми за своєю суттю часто стосуються не лише двох сторін і могли би бути вирішені у ході спільного обговорення, дії та співпраці ЄС з усіма або більшістю країн-партнерів за ЄПС. Ці галузі є важливими для забезпечення довгострокового зростання, процвітання, стабільності та безпеки.Перелік конкретних завдань для цих галузей співпраці у рамках ЄПС потрібно буде детально вивчити і обговорити. Так само потребують подальшого розгляду методики роботи у цих галузях. У деяких із них можна працювати за допомогою загальних методів, наприклад спеціальних або регулярних зустрічей на рівні міністрів чи експертів. Тоді як для інших більш плідними можуть бути інституційні або інтеграційні форми співпраці. Слід приділяти увагу ефективному виконанню багатосторонніх угод і процесів, як чинних, так і нових. Слід негайно розглянути багатосторонні угоди між ЄС і країнами ЄПС щодо деяких важливих галузей, зокрема енергетики (розширення Південно-Східно-Європейської Енергетичної Спільноти) та транспорту (горизонтальні/глобальні угоди у галузі авіації). Потрібно також розглянути питання розширення транспортних і енергетичних мереж в тому числі на предмет забезпечення їх сумісності з відповідними системами ЄС. Ключові дії: тематичний вимір:розширений багатосторонній та двосторонній діалог з партнерами за ЄПС у ключових секторах;можливі додаткові багатосторонні угоди у галузях енергетики та транспорту та посилення існуючих;робота над поширенням транспортних та енергетичних мереж ЄС на країни-сусіди та забезпечення їх сумісності;участь країн-сусідів у діяльності відповідних агенцій та програм ЄС. ^ 3.5.Посилення політичної співпраці Якщо ЄПС не зможе допомогти у розв’язанні регіональних конфліктів, вона зазнає невдачі у виконані однієї з найголовніших своїх цілей. Такі конфлікти можуть загрожувати безпеці самого Європейського Союзу через ризик ескалації, масовий потік біженців, перебої у поставках енергоносіїв, розрив торгівельних чи транспортних зв’язків або поширення тероризму чи організованої злочинності, у тому числі торгівлі людьми, наркотиками та зброєю. Європейський Союз надає суттєву допомогу біженцям і переміщеним особам, однак, було б набагато краще, якби ці ресурси можна було використати на допомогу стабільному розвитку. Також є потреба – в інтересах усіх зацікавлених сторін – залучити Росію до тіснішої співпраці у запобіганні конфліктам і посиленні стабільності у Східній Європі та на Південному Кавказі.І в Молдові, і на Південному Кавказі, на Палестинських Територіях чи Близькому Сході загалом або в Західній Сахарі сусіди Європейського Союзу страждали від наслідків таких конфліктів протягом багатьох років. ЄПС ніколи не зможе замінити регіональні чи багатосторонні заходи, спрямовані на розв’язання цих проблем. Проте ЄС повинен бути готовий до того, щоб відігравати більш активну роль у цьому (як у випадку Квартету) або через участь в окремих заходах цивільного чи військового моніторингу, або за допомогою миротворчих операцій. Важливу роль мають також відігравати операції з охорони кордону, при чому дороговказом тут може служити успіх Місії ЄС з прикордонної допомоги (EUBAM) на кордоні Молдови і місії в Рафаху. Європейська Комісія готова до того, щоб розробити – у співпраці з Секретаріатом Ради ЄС – подальші пропозиції щодо розв’язання конфліктів. Новий Інструмент стабільності також передбачатиме певні можливості для посилення участі ЄС у цій сфері.Крім того, ЄПС може забезпечити засоби посилення діалогу, що супроводжуватиметься конкретними заходами з підтримки реформ і розвитку, які можуть зробити більш довготривалий внесок у врегулювання цих проблем. Розширена регіональна співпраця (див. пункт 3.6 нижче) може суттєво допомогти в цьому контексті. Більше того, вжиття низки заходів може суттєво зміцнити політичний вимір ЄПС.Нашим партнерам на півдні можна запропонувати приєднуватися до окремих Заяв у сфері спільної зовнішньої політики та політики в галузі безпеки (що вже запропоновано партнерам на сході).Наших партнерів за ЄПС можна запрошувати так само у кожному окремому випадку на інформаційні та координаційні зустрічі, що організовуються Європейським Союзом в рамках міжнародних форумів, зокрема, ООН, Ради Європи та ОБСЄ.У 2007 році можна провести неформальну зустріч на високому рівні з усіма партнерами за ЄПС, з якими укладено Плани дій з практичною метою розпочати впровадження розширеної ЄПС, запропонованої в цьому Повідомленні.Можна посилити парламентську співпрацю між Європейським Парламентом і національними парламентами, або через функціонування європейських політичних фундацій.Присутність Європейського Союзу в регіоні можна розширити за допомогою посилення дипломатичних місій Європейської Комісії та країн ЄС у країнах ЄПС. Слід якомога швидше відкрити повномасштабні Представництва Європейської Комісії в усіх країнах, охоплених ЄПС. Ключові дії: політична співпрацябільш активна роль ЄС у заходах з розв’язання регіональних і багатосторонніх конфліктів, включаючи участь у цивільних і військових миротворчих місіях;запропонувати усім партнерам за ЄПС можливість приєднання до Заяв у сфері спільної зовнішньої політики та політики в галузі безпеки; неформальна зустріч на високому рівні країн-учасниць ЄПС у 2007 році;посилена парламентська співпраця;посилення дипломатичної присутності у всіх країнах ЄПС. ^ 3.6.Поглиблення регіонального співробітництва В Чорноморському регіоні, який охоплює Молдову, Україну, і країни Південного Кавказу поряд з ЄС, Росією та Туреччиною, ЄПС також пропонує значні можливості для діалогу та співробітництва на регіональному рівні. Починаючи з січня 2007 року, коли Чорне море стане одним з кордонів Європейського Союзу, поглиблений регіональний підхід стане важливою частиною нашої політики сусідства. ЄС повинен брати участь у співробітництві на регіональному рівні з країнами-партнерами, розташованими у чорноморському регіоні, (чи то у межах ЄПС, чи, як у випадку з Росією – у межах програми Стратегічного партнерства, чи з Туреччиною як країною-кандидатом на членство в ЄС), незалежно від офіційного контексту його двосторонніх відносин з цими країнами. Конкретні галузеві питання можна вирішувати за допомогою відповідних ініціатив, наприклад, взаємовигідного співробітництва у сфері науки, підкріпленого політичним діалогом, або на багатосторонній основі, наприклад, у межах Міжнародної комісії із захисту Чорного моря. Поглиблене співробітництво у Чорноморському регіоні – “Чорноморська ініціатива” (“Black Sea Synergy”) – також може стати в нагоді при підготуванні засад для подолання багаторічних регіональних конфліктів. Організація Чорноморського економічного співробітництва (ОЧЕС) є корисною платформою для діалогу та співробітництва в усьому регіоні. Наразі Європейська Комісія вивчає можливість започаткування більш тісних відносин з ОЧЕС, включаючи отримання статусу спостерігача. Окрім цього, та базуючись на цих тісніших відносинах, було б корисно започаткувати постійний діалог з країнами ОЧЕС на рівні міністрів закордонних справ, що також сприятиме впровадженню та подальшому розвитку регіональної політики ЄС у Чорноморському регіоні. Поряд з такими зустрічами з представниками країн-членів ОЧЕС було б корисно проводити зустрічі міністрів країн ЄС і східних країн у межах ЄПС для забезпечення політичного діалогу і обговорення питань Європейської політики сусідства. В наступному році Європейська Комісія планує розвинути питання поглибленого Чорноморського діалогу в окремому повідомлені. “Чорноморська ініціатива” має також враховувати інші регіональні ініціативи, такі, як Бакинська ініціатива у галузі транспорту та енергетики.Що стосується Середземноморського регіону, ЄПС стане новим і важливим доповненням давно започаткованого регіонального діалогу та інтеграційних заходів, що здійснюються у контексті Євро-Середземноморського Партнерства (ЄСП). ЄСП дозволило ЄС разом з його південними сусідами звести мости діалогу та співробітництва на регіональному рівні у політичній, економічній, торгівельній, соціальній та культурній сферах. П’ятирічна програма дій, схвалена у 2005 році під час Самміту в Барселоні, заснована на основних принципах ЄПС, визначила напрямки поглиблення регіонального співробітництва на найближчий період.Виходячи з принципів Євро-Середземноморського Партнерства та Угод про асоційоване членство, що нині укладено з більшістю країн-партнерів у Середземноморському регіоні, ЄПС дала реальну можливість поглибити наші відносини з Середземноморськими партнерами, повністю враховуючи різні умови та інтереси цих країн. Спільно узгодженні зобов’язання щодо проведення реформ, окреслені у кожному з п’яти існуючих Планів дій (Ізраїль, Йорданія, Марокко, Палестинська Автономія та Туніс) вже принесли свої плоди, як зазначено у відповідних Звітах про виконання Планів дій. Зокрема, ці Плани дій чітко визначили спільні пріоритети, дозволили нам об’єднати різні питання в єдиний діалог і дали змогу досягти справжнього прогресу навіть у найбільш чутливих сферах. Враховуючи завершення розробки Планів дій, що будуть укладені з Єгиптом і Ліваном, двосторонній аспект Євро-Середземноморських відносин досягне того ж рівня, що й регіональний. Окрім цього, об’єднання заради підтримки економічних реформ і сталого розвитку Середземноморського регіону можна шукати також і на інших економічних напрямках, таких, як Рада співробітництва у Перській затоці, де можна спільно мобілізувати необхідні ресурси та інвестиційні кошти.По відношенню до обох – Середземноморського і Чорноморського – регіонів, велике значення матиме більша гнучкість нових запропонованих інструментів співробітництва. Так, нові програми транскордонного співробітництва, що наразі започатковуються у межах ENPI, вперше дають справжню можливість сприяти розвитку масштабного співробітництва між місцевими та регіональними органами влади по обидва боки як Середземного, так і Чорного морів, а також вирішувати питання, що становлять обопільний інтерес, зокрема, охорона довкілля, транспорт і зв’язок, безпека морських перевезень, охорона морського середовища, регіональний економічний розвиток, туризм і соціально-культурні обміни. Ми також повинні розвивати нашу співпрацю не лише з найближчими сусідами ЄС, а й із “сусідами наших сусідів”. Наприклад, у Середній Азії чи в країнах Перської затоки нові інструменти (як ENPI, так і DCI) дадуть змогу фінансувати нові заходи зі співробітництва, що охоплюватимуть країни в обох регіонах – це може мати дуже важливе значення у таких галузях, як енергетика, транспорт, охорона довкілля та наукові дослідження. У більш загальному сенсі мають бути використані можли