Організація діяльності юридичної служби по захисту інтересів митних органів у випадку порушення договірних зобов’язань

ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБАУКРАЇНИ
АКАДЕМІЯ МИТНОЇ СЛУЖБИУКРАЇНИ
ЮридичнийфакультетКафедра цивільно-правовихдисциплінКУРСОВА РОБОТАЗ дисципліни: Організаціяправової та претензійно-договірної роботи митних органів
на тему: Організаціядіяльності юридичної служби по захисту інтересів митних органів у випадкупорушення договірних зобов’язань
Виконав: курсант гр. П03-3
Малихіна Я.О.
Перевірив: доц. Зуєв В.А.
ДНІПРОПЕТРОВСЬК
2008
ЗМІСТ
 
Вступ
І. Господарськийдоговір — регулятор господарських відносин
1.1 Визначення“господарського договору”
1.2 Ознаки господарськихдоговорів
1.3 Функції господарськогодоговору
ІІ. Договірна діяльністьмитних органів
2.1 Порядок підготовки тарозгляду проектів договорів
2.2 Контроль завиконанням укладених договорів. Взаємодія структурних підрозділів
ІІІ. Претензійно-позовна робота
3.1 Організаціяпретензійної роботи
3.2 Порядок розглядупретензій
3.3 Порядок пред’явленняпретензій
3.4 Порядок розглядупозовів
3.5 Порядок пред’явленняпозовів митницею
3.6 Аналіз претензійноїта позовної роботи
Висновок
Література

Вступ
 
Проголосивши себе суверенною і незалежною державою, Україна взяла курс на кардинальне реформування суспільного устрою, побудову громадянського суспільства і ринкової економіки, в якій функціонують різні форми власності та підприємництва.
Наділення підприємств і громадян свободою господарської діяльності та підприємництва дало поштовх до розгортання сфери майнових відносин та урізноманітнення господарських зв’язків суб’єктів підприємницької діяльності як у внутрішньому обороті країни, так і при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності.
Найбільш доцільною і адекватною вільним ринковим відносинам правовою формою опосередкування таких відносин є господарський договір, адже результати підприємницької діяльності реалізуються на ринку товарів і послуг на договірних засадах.
Важливість теоретичної розробки питань, пов’язаних з договірним регулюванням господарсько-правових відносин, які складаються між митними органами та підприємствами і організаціями, та розв’язання спорів, що виникають, як логічний результат недотримання та порушення договірних зобов’язань, зумовлена не лише недостатністю монографічних досліджень з цих питань у правовій науці, а й потребами юридичної практики .
Метою курсової роботи являється дослідження організаційних та правових аспектів діяльності юридичних служб по захисту інтересів митних органів у випадках порушень договірних зобов’язань.
Завданнями є: дослідження поняття “господарського договору”, виокремлення його ознак та функцій; з’ясування питань пов’язаних із договірною діяльністю та претензійно-позовною роботою юридичних служб в митних органах.

І. Господарськийдоговір — регулятор господарських відносин
1.1 Визначення “господарського договору”
 
Відповіднодо ч.І ст. 179 Господарського кодексу України від 16.01.2003 року №436-ГУ(далі: ГК України), майново-господарські зобов’язання, які виникають міжсуб’єктами господарювання і не господарюючими суб’єктами — юридичними особами,якою і являється митний орган, на підставі господарських договорів, єгосподарсько-договірними зобов’язаннями.
ГКУкраїни, однак, не містить визначення господарського договору.
Виходячиіз змісту вказаної норми, Беляневич О.А., Знаменський Г.Л., Щербина В.С. таінші вважають, що господарський договір можна визначити як засноване на угодісторін і зафіксоване у встановленій законом формі зобов’язальне правовідношенняміж суб’єктами господарювання та негосподарюючими суб’єктами — юридичнимиособами, змістом якого є взаємні права і обов’язки сторін у сферігосподарювання [1].
Унауковій літературі визначення поняття господарського договору та виділенняйого особливих ознак здійснюється також такими авторами, як Танчук І.А.,Мамутов В.К., Хахулін В.В. та ін.
Слідзазначити, що поняття господарського договору поки що не є загальновизнаним уюридичній літературі. Деякі вчені, таких як Гуревич Г.С., Клейн Н.І., ЛуцьВ.В., Малиновська В. та ін., розглядають господарські договори як особливугрупу цивільно-правових договорів та відносять до них не всі договори, щоукладаються підприємствами, установами, організаціями між собою у зв’язку із здійсненнямними господарської діяльності, а тільки ту чи іншу частину із різного родумотивів. На підставі викладеного маємо підстави стверджувати, що відсутністьзаконодавчого визначення поняття «господарський договір» викликаєйого неоднозначне визначення і тлумачення у науковій літературі.
Середнауковців немає єдиного підходу як до визначення поняття«господарського» договору, так і до виділення його особливих ознак.Пропонуємо наступне визначення:
Господарськийдоговір — це регулятор конкретних (одиничних) господарських відносин (зв’язків)між суб’єктами господарської діяльності, умови дії якого визначають самі цісуб’єкти.
1.2 Ознакигосподарських договорів
Якспеціальна законодавчо-правова категорія, господарський договір має особливіознаки.
По-перше,господарське законодавство регулює даний договір як таку угоду, яка маєвизначену економічну і правову мету. Господарський договір завжди укладається згосподарською (комерційною) метою для досягнення необхідних сторонамгосподарських і комерційних результатів. Це виробництво і реалізація за платупродукції, виконання робіт і оплата їх результатів, надання платних послуг.Звідси господарські договори — це майнові договори, що обслуговуютьбезпосередньо виробництво та господарський (комерційний) обіг. За критерієммети господарські договори відмежовуються від інших договорів підприємств,установ і організацій, які не обслуговують виробництво і обіг, і є допоміжними.
По-друге,стосовно господарських договорів діють окремі правила щодо підстав їх укладанняі змісту господарських договірних зобов’язань. Законодавством про господарськідоговори встановлено, що ті з них, які спрямовані на забезпечення пріоритетнихпотреб України в продукції, роботах та послугах, укладаються на підставівідповідних державних замовлень.
Юридичноюособливістю в даному разі є те, що зміст господарського договору, якийукладається на підставі державного замовлення, обов’язково має відповідатицьому замовленню. В теорії такі договори визначаються як плановані. Але не всігосподарські договори укладаються на підставі державного контракту чидержавного замовлення. Отже ця ознака господарського договору не є абсолютною. Змістгосподарських договорів, які укладаються без державного контракту чи державногозамовлення, має відповідати господарським намірам і юридичне вираженій згодісторін. В теорії такі договори називаються регульованими, тобто такими, щорегулюються самими сторонами.
Третьоюособливістю укладання господарських договорів є те, що законодавство передбачаєспеціальні порядки укладання господарських договорів окремих видів. Суть їхполягає в тому, що форми, строки укладання таких договорів та ін. регулюютьсянормами кодексів, статутів, правил та положень про конкретні види господарськихдоговорів.
Отже,господарський договір — це майнова угода господарюючого суб’єкта зконтрагентом, яка встановлює (змінює, припиняє) зобов’язання сторін у сферігосподарської і комерційної діяльності: при виробництві і реалізації продукції,виконанні робіт, наданні послуг.
Господарськийдоговір згідно із законом співвідноситься з юридичною категорією господарськогозобов’язання. Господарське зобов’язання — це врегульоване правом господарськевідношення, в силу якого одна сторона управнена (уповноважена) вимагати відіншої здійснення господарських функцій — передачі майна, виконання роботи,надання послуг тощо, а інша сторона зобов’язана виконати вимоги щодо предметазобов’язання і має право вимагати за це зустрічної винагороди (сплати грошей,зустрічних послуг і т.ін.).[2] Категоріягосподарського зобов’язання водночас є і загальною (широкою), і частковою(вужчою) стосовно господарського договору. Загальною вона є тому, що господарськізобов’язання виникають з ряду підстав, а саме: із державного контракту чидержавного замовлення; з іншого акта органу управління; із господарськогодоговору, укладеного на підставі держконтракту, держзамовлення чи іншогоуправлінського правового акта; із господарського договору, укладеного запростою згодою сторін; з інших підстав, що не суперечать закону (з конкурсу,тендеру, іншого публічного торгу).
Такимчином, з одного боку, господарський договір є лише частковою підставоювиникнення господарських зобов’язань. В цьому розумінні категоріягосподарського зобов’язання узагальнює договірні господарські зобов’язання,засновані на договорі. З іншого боку, зміст господарського договору — цесукупність господарських зобов’язань сторін, тобто їх взаємних прав іобов’язків, що виникають саме з даного договору. Тобто категорія господарськогодоговору є узагальненою щодо договірних господарських зобов’язань.Господарський договір — це юридичне джерело договірних господарськихзобов’язань.
 
1.3 Функції господарського договору
Господарський договір, як і будь-який інший, виконує в економіціряд функцій. Функції господарського договору — це передбачені або санкціонованізаконом регулятивні властивості його як юридичного акта, завдяки якимврегульовуються відповідні господарські відносини. Господарському договорувластиві загальні договірні і специфічні, тобто господарсько-договірні,функції. Загальними функціями договору є:
— ініціативна (договір як акт прояву ініціативи і узгодженої волісторін врегулювати певні відносини);
— програмно-координаційна (договір як програма поведінки сторінщодо здійснення господарських відносин і засіб узгодження, координації їх дійвідповідно до економічних інтересів і намірів);
— інформаційна (договір завдяки формальній визначеності його умоввключає в себе інформацію про правове становище сторін у договорі, яканеобхідна сторонам, у відповідних випадках — юрисдикційним органам, третімособам);
— гарантійна (лише завдяки договору включаються в дію такі правовігарантії виконання договірних зобов’язань, як неустойка, завдаток, заставатощо);
— правозахисна (договір є правовою формою відносин, тобто формою,в межах якої забезпечується примусове виконання зобов’язань сторін шляхомвикористання майнових санкцій, засобів оперативного впливу).
Специфічними, властивими господарському договору є такі функції:—правового забезпечення економічних потреб стосовно тих споживачів, потреби якихцентралізовано враховуються державою і фінансуються за рахунок державногобюджету. Цю функцію виконує такий особливий господарський договір, як державнийконтракт;
— правового засобу реалізації державних замовлень. Державнізамовлення — це обов’язкові для виконавців юридичні акти централізованогопланування виробництва. У формі держзамовлень планується: виробництводефіцитної продукції; заходи щодо розвитку пріоритетних галузей народногогосподарства; виконання міждержавних економічних угод; експортно-імпортнадіяльність; вирішення соціальних проблем тощо. Державне замовлення реалізуєтьсяшляхом укладання господарських договорів між його виконавцями і споживачамипродукції, послуг, замовниками робіт. Інакше кажучи, господарський договір уцьому разі є функціональним правовим засобом реалізації державного замовлення;
— правового інструмента (засобу) децентралізованого плануваннягосподарської діяльності. Ця функція полягає в тому, що:
— юридичними актами планування діяльності підприємств б їх плани:виробничого і соціального розвитку (затверджуються як локальні правові акти)Плани на перспективу розробляються підприємствами, виходячи і попиту напродукцію, роботи, послуги
— попит визначається двома правовими формами державним замовленнямта господарськими договорами, які підприємства укладають із споживачами тапоставщиками матеріально-технічних ресурсів.[3]
Таким чином, істотні умови господарських договорів є обов’язковою економічною інформацією для складання планів підприємств, установ, організацій. В системі митних органів згідно Наказу ДМС України від 14.02.06 № 112 ”Про затвердження Положення про юридичну службу регіональної митниці, митниці, спеціалізованої митної установи, організації” покладаються наступні обов’язки:
·  Давати правову оцінку проектам господарських договорів (контрактів), що укладаються митним органом, брати участь в їх укладенні та контролі за їх виконанням.
·  Організовувати претензійну й вести позовну роботу. Представляти в установленому законодавством порядку інтереси митного органу в судових та інших органах під час розгляду правових питань і спорів.
·  Аналізувати результати й наслідки розгляду претензій, позовів і судових справ, практику укладення та виконання договорів (контрактів). За наслідками аналізу подавати керівництву митного органу пропозиції щодо вдосконалення правового забезпечення службової та господарської діяльності митного органу.
 

ІІ. Договірна діяльність митних органів
Усі господарські зв’язки митниці з юридичними та фізичнимиособами, незалежно від форм власності, будуються на договірній основі.
Відповіднодо статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох абобільше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних правта обов’язків. Підписання договору свідчить про волевиявлення сторін, у зв’язкуз яким у цих сторін виникають відповідні права, обов’язки, відповідальність.
Змістдоговору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погодженіними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільногозаконодавства. Ним може бути встановлено, що окремі умови договору визначаютьсявідповідно до типових умов договорів певного виду, оприлюднених у встановленомупорядку. Договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досяглизгоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови пропредмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними длядоговорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієїіз сторін має бути досягнуто згоди.
Договірукладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) іприйняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Ціна в договорі встановлюєтьсяза домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни(тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженимиорганами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договорудопускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
Договір(додаткова угода) укладається на кожний фінансовий рік.
Якщоціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов,вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари,роботи або послуги на момент укладання договору. Формування цін при укладеннідоговорів здійснюється виключно в національній валюті. Ціна в договорізазначається у гривнях. У випадках, установлених законом, при необхідностівизначення у зобов’язанні грошового еквівалента в іноземній валюті, сума, щопідлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валютина день платежу.
Кожнусторінку договору та додатків до нього візує начальник структурного підрозділу,який за своїми функціональними обов’язками забезпечує виконання договору,головний бухгалтер та юрист.
Післяпідписання договору обома сторонами, примірник договору митниці, що маєдекілька сторінок та додатки до нього, прошивається із зазначенням кількостісторінок, засвідчується підписом юридичного відділу та печаткою загальноговідділу.
Договіряк документ є найважливішим доказом у господарському суді у випадкахвиникнення спору.
Удоговорі обов’язково зазначається:
– найменування договору, місце укладання договору;
– предмет договору;
– права та обов’язки сторін, якість, умови виконання, засобизабезпечення зобов’язань;
– порядок розрахунків (з визначенням ціни чи фінансового зобов’язання);
– наслідки невиконання зобов’язань (відповідальність);
– строк дії договору;
– адреси та банківські реквізити сторін;
– дата, підписи, печатка на договорі.
Правопідпису договору з закріпленням гербовою печаткою митниці має начальник митниціабо уповноважений ним на підставі довіреності заступник начальника митниці.
Укладенів митниці оригінали договорів разом з документами, які мають безпосереднєвідношення до договірних відносин (листи, розрахунки, акти, претензії тощо),зберігаються у відділі бухобліку та звітності, де відбувається їх облік, акопії договорів — у підрозділах, яким доручено супроводження договору і контрольза виконанням його умов. Пункти договору не повинні суперечить вимогам чинного законодавствата не містити двозначності або нечіткості.          Якщо в односторонньомупорядку виправляються будь-які вимоги договору в примірнику другої сторони подоговору, при наявності підпису, то необхідно включити до договору наступнувимогу:
«Всівиправлення по тексту договору мають юридичну силу тільки у тому разі, якщовони засвідчені підписами сторін у кожному окремому випадку».     Продовженнятерміну дії договору оформлюється письмово.
2.1 Порядокпідготовки та розгляду проектів договорів
Підготовканеобхідних матеріалів і оформлення проекту договору покладається на структурніпідрозділи митниці відповідно до їх функцій.
Підрозділ,що подає проект договору на підпис керівнику митниці, або заступнику начальникамитниці, уповноваженому на підставі довіреності, додає службову записку запідписом начальника структурного підрозділу з обґрунтуванням необхідностіукладання договору.
Дляраціонального та ефективного використання бюджетних коштів, начальник структурногопідрозділу надає обґрунтування з порівняльною характеристикою переваги обраногопідприємства перед іншими (ціна, якість, терміни постачання, знижки тощо).
Організаціюроботи з укладання (підписання) господарських договорів з питаньматеріально-технічного забезпечення митниці, а також оформлення та підготовкудо підписання (укладення) договорів про оренду (позичку) службових приміщень,їх ремонт, енергопостачання, надання комунальних послуг та інші здійснюютькерівники таких структурних підрозділів митниці: господарсько-експлуатаційнийвідділ, відділу технічних засобів митного контролю та зв’язків, загальноговідділу, відділу інформаційно-аналітичної роботи митних систем, відділудізнання та провадження про порушення митних правил, відділу боротьби з незаконнимпереміщенням наркотичних засобів, а також головний інспектор із захистудержавної таємниці, головний інспектор по охороні праці, головний інспектор зв’зківз громадськістю .
Проекти договорів на оренду чи позичку приміщень, отриманнякомунальних послуг, послуг зв’язку на наступний рік подаються на розглядпротягом грудня місяця поточного року.
Призакупівлі товарів, робіт і послуг для митниці узгодження проектів договорівпроводиться в такому порядку:
а) структурнимпідрозділом митниці, що подає на розгляд проект договору, у частинівідповідності вимогам оформлення договорів згідно законодавства;
б) відділомбухгалтерського обліку та звітності митниці:
— участині передбачено коштів кошторисом витрат і наявності фінансовогозабезпечення;
— участині відповідності нормативним актам щодо порядку розрахунків за договором,а також наявності кошторису на виконання робіт, розрахунку вартості отриманихпослуг, протоколу погодження ціни (тарифів), специфікацій, графіків поставок,календарних планів виконання робіт тощо;
в) юридичнимвідділом митниці — в частині відповідності договору чинному законодавству.
Приоформленні договорів надання послуг необхідно передбачати застосування штрафнихсанкцій, а саме:
— запорушення строків виконання договірних зобов’язань виконавцем стягується пеня урозмірі 0,1 відсотка вартості робіт, послуг, з яких допущено простроченнявиконання за кожний день прострочення, але не нижче облікової ставки НБУ;
— запрострочення виконання понад тридцять днів додатково з виконавця стягуєтьсяштраф у розмірі 7 відсотків зазначеної вартості.
Приоформленні договорів купівлі-продажу матеріальних цінностей передбачатизастосування штрафних санкцій, а саме:
— уразі невиконання договірних зобов’язань продавцем на суму попередньої оплатинараховується штраф у розмірі 0,1 відсотка від дня, коли товар мав бутипереданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йомусуми попередньої оплати з урахуванням 0,1 відсотка від дня одержання цієї сумивід покупця, але не нижче облікової ставки НБУ.
Проект примірника договору, а також додатки до нього, якізалишаються у справах митниці, візуються керівниками відповідних структурнихпідрозділів, в обов’язки яких входить робота, що є предметом договору, головнимбухгалтером, і при наявності цих віз — юрисконсультом. Про зауваження робитьсявідповідний запис.
Після візування юрисконсультом, проект договору подається напідпис начальнику митниці або уповноваженому ним на підставі довіреностізаступнику начальника митниці та закріплюється гербовою печаткою. Проектдоговору, який надходить до митниці разом з супровідним листом, реєструється взагальному відділі в книзі реєстрації вхідної кореспонденції і подаєтьсяначальнику митниці або особі, яка його заміщує, для накладення резолюції. Візуваннядоговору відділом бухобліку та юридичним відділом здійснюється у триденнийтермін. Підписаний та скріплений гербовою печаткою митниці договір у двохпримірниках разом з супровідним листом реєструється у загальному відділі вкнизі вихідної кореспонденції та особисто направляється адресатові на розгляд(цінним) листом, чи вручається під розписку.
Після повернення другою стороною підписаного одногопримірника договору, договір вважається укладеним.
Договір, який підлягає нотаріальному посвідченню абодержавній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення абодержавної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, ідержавної реєстрації — з моменту державної реєстрації.
Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити чи розірватидоговір, надсилає пропозицію про це другій стороні за договором.
Сторонадоговору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, повиннавідповісти на неї не пізніше 20 днів після одержання пропозиції. Якщо сторонине досягли згоди щодо зміни чи розірвання договору, а також у разі неодержаннявідповіді в установлений строк, з урахуванням поштового обігу, заінтересованасторона має право передати спір на вирішення до господарського суду.
Спори,що виникають при укладенні господарських договорів, можуть бути подані навирішення господарського суду, у порядку, визначеному Господарсько-процесуальнимкодексом України.
 
2.2 Контроль завиконанням укладених договорів. Взаємодія структурних підрозділів
Супроводженнядоговору та забезпечення його виконання покладається персонально на керівникаструктурного підрозділу, який за своїми функціональними обов’язками відповідаєза належне забезпечення роботи митниці за певним напрямком.
Керівниквідповідного структурного підрозділу, в обов’язки якого входить робота, що єпредметом договору, складає календарний графік контролю за своєчаснимвиконанням договірних зобов’язань. У графіку чітко відображається строкзакінчення виконання зобов’язань та проведення розрахунків стороною договору.Остаточний контроль за виконанням договорів у частині фінансових зобов’язаньздійснюють працівники відділу бухобліку та звітності, які відповідальні запорядок розрахунків.
Виконаннядоговірних зобов’язань підтверджується відповідними актами, накладними тощо.Після виконання сторонами зобов’язань за договором відповідальний структурнийпідрозділ проводить взаємне звірення розрахунків з постачальником товарів чивиконавцем робіт, послуг зі складанням акта звірення і подає його на підписголовному бухгалтеру митниці.
Контрольза виконанням умов договору про закупівлю товарів, робіт і послуг за державнікошти несе керівник структурного підрозділу, який виходить з пропозицієюзакупівлі, товарів, робіт чи послуг для потреб митниці.
Оплата за договорами закупівлі товарів, робіт і послуг задержавні кошти здійснюється на підставі рахунків за рішенням начальника митниціпісля погодження головним бухгалтером службової записки структурногопідрозділу, яким надані відповідні рахунки.
Протягомтрьох робочих днів після проведення оплати за договором відділом бухобліку тазвітності до структурного підрозділу, на який покладено контроль за виконаннямдоговору, подається повідомлення про оплату, на підставі якого здійснюєтьсяконтроль за своєчасністю й повнотою поставки товарів, виконання робіт, наданняпослуг, згідно з умовами договору.
Длясвоєчасного проведення розрахунків за укладеним договором, посадові особиструктурних підрозділів, на яких покладено контроль за виконанням договору,забезпечують:
– надання до відділу бухобліку та звітності протягом трьох робочихднів після отримання робіт (послуг) службову записку з актом виконаних робіт(послуг), з урахуванням терміну їх виконання не більше 1 місяця з моментуоплати, який погоджується начальником структурного підрозділу та затверджуєтьсязаступником начальника митниці згідно розподілу обов’язків. При поточномуремонті обладнання в акті виконаних робіт зазначається назва обладнання, модельта заводський номер, вартість послуг, назву та вартість замінених запчастин закожною одиницею товару.
– надання до завідуючого складом митниці накладну або акт приймання -передавання матеріальних цінностей для їх оприбуткування протягом одногоробочого дня після отримання.
Контроль за дотриманням термінів виконання господарських договорів,своєчасне подання до відділу бухобліку та звітності рахунків, актів провиконання робіт та інших документів для здійснення оплати за укладеними договорамий відображення в облікових регістрах факту надання послуг, виконання робіт тощоздійснюють начальники відповідних структурних підрозділів митниці. Керівникиструктурних підрозділів митниці, в службові обов’язки яких входить робота, що єпредметом договору, відповідають за якісну підготовку і розгляд проектівдоговорів та належне виконання договірних зобов’язань, стежать за строками.Керівники підрозділів не несуть відповідальності за невиконання договірнихобов’язків у разі форс-мажорних обставин.

ІІІ. Претензійно-позовна робота
 
3.1 Організація претензійної роботи
Юридичний відділ організує претензійну і веде позовну роботу;представляє за дорученням, у встановленому законодавством порядку, інтересимитниці в судах, інших органах під час розгляду правових питань і спорів; даєправову оцінку претензіям, що пред’явлені митниці чи митницею.
Претензійно-позовна робота, за яку відповідає юридичнийвідділ, повинна сприяти:
– забезпеченню виконання договірних зобов’язань у всіх сферахдіяльності;
– економії та раціональному використанню матеріальних, трудових,фінансових, паливно-енергетичних та інших видів ресурсів;
– зниженню непродуктивних витрат та усуненню причин і умов, що їхспричиняють;
– забезпеченню захисту і відновленню порушених майнових прав таінтересів митниці, що охороняються законом;
– забезпеченню відповідальності порушників договірних зобов’язань;
– ефективному використанню законодавства для поліпшення економічнихпоказників господарської діяльності та запобіганню його порушенням.
Недодержання встановленого порядку пред’явлення і розглядупретензій та позовів є порушенням службової дисципліни і тягне за собоювідповідальність винних у цьому осіб, згідно з чинним законодавством України.
У митниці, згідно наданих функцій, розподіляються обов’язкиструктурних підрозділів по підготовці і розгляду претензій та позовів. Укожному структурному підрозділі начальник визначає посадову особу,відповідальну за підготовку матеріалів по претензійно-позовній роботі.
Здійсненняконтролю за додержанням структурними підрозділами встановленого в митниціпорядку пред’явлення і розгляду претензій покладається на юридичний відділ.
Відділ бухобліку повідомляє юридичний відділ в 5-деннийтермін про надходження грошових сум по задоволених претензіях та за рішеннямисудів.
При відсутності законних підстав для пред’явлення претензії(позову) або визнання заявлених вимог за претензіями або позовами, юридичнийвідділ доповідає начальнику митниці.
При наявності порушень, які призвели до нанесення збитківмитниці, винні особи притягуються до юридичної відповідальності, передбаченоїчинним законодавством.
Начальники структурних підрозділів митниці відповідають заякісну підготовку і своєчасну передачу до юридичного відділу матеріалів,необхідних для пред’явлення претензій та позовів.
         До претензійно — позовної роботи відноситься:
— підготовка,одержання та складання документів, необхідних для пред’явлення і розглядупретензій та позовів;
– пред’явлення і розгляд претензій та підготовка позовів;
– підготовка відповідей (відзивів) та заяв про перегляд рішень,ухвал, постанов суду в порядку нагляду;
– захист інтересів митниці при розгляді майнових, переддоговірних таінших спорів у судах загальної юрисдикції;
– здійснення організаційно-технічних заходів (реєстрація, облік, зберіганнята відправка претензійно-позовиих матеріалів);
– забезпечення контролю за претензійно-позовним провадженням;
– розгляд, аналіз, узагальнення результатів претензійно-позовноїроботи.
Розподілпретензійно-позовної роботи між структурними підрозділами митниці такий:
· структурні підрозділи, на які покладено контроль за виконаннямдоговорів, готують та перевіряють претензійні та позовні документи, щопідтверджують невиконання договірних зобов’язань, відповідно до їх функцій тазгідно цього Порядку;
· відділ бухобліку та звітностіготує та подає доюридичного відділу матеріали про стягнення дебіторської та кредиторськоїзаборгованості за неналежним чином проведені розрахункові операції приневиконанні договірних зобов’язань; про стягнення штрафу, пені за невиконанняробіт у визначені строки, а також про стягнення штрафу, пені та збитків,заподіяних у зв’язку з порушенням строку поставки та недопоставкою товарів.
3.2 Порядокрозгляду претензій
Начальник митниці або особа, яка виконує його обов’язки, уразі надходження претензій, розглядає їх та передає на перевірку відповідномуструктурному підрозділу та юридичному відділу для виконання.
При перевірці матеріалів претензії слід з’ясувати такіобставини:
– наявність всіх документів, що підтверджують обґрунтованістьпретензії;
– правильність складання розрахунку;
– наявність правових підстав для задоволення чи відхилення претензії.
Якщодо претензії не додані всі документи, необхідні для її розгляду, вонивитребуються у заявника із зазначенням строку їх подання, який не може бутименше п’яти днів, не враховуючи часу поштового обігу.
Витребуванідодаткові документи повинні бути такими, що дійсно необхідні для розглядупретензії і відсутні в митниці. Якщо в установлений строк документи неодержані, претензія розглядається за наявними документами.
Структурнийпідрозділ, який отримав претензійні матеріали, повинен у п’ятиденний строкперевірити їх та надати письмовий висновок до юридичного відділу щодообґрунтованості претензійних вимог.
Уразі необхідності, структурний підрозділ проводить звірку розрахунків, службовуперевірку та інші дії, що забезпечують врегулювання спору в досудовому порядку.Висновок повинен бути підтверджений відповідними документами, після чогопередається до юридичного відділу, разом з претензійними матеріалами. Юридичнийвідділ з урахуванням висновку готує проект відповіді про відхилення абовизнання претензії.
Увідповіді про відмову(повну або часткову) в задоволенні претензіїповинні бути вказані мотиви, з яких претензія відхиляється, з посиланням навідповідні нормативні акти. У необхідних випадках, до відповіді додаютьсядокументи, що спростовують претензійні вимоги.
Привідмові в задоволенні претензії, заявнику повертаються додані до неї оригіналидокументів.
Увідповіді про визнання (повне або часткове) претензії визначається строк іспосіб її задоволення (перерахування суми заборгованості та ін.). Керівникумитниці надається письмовий висновок структурного підрозділу, який перевірявпретензію та необхідні документи, що підтверджують підстави задоволенняпретензійних вимог.
Відповідьна претензію повинна містити: найменування та адресу митниці, найменування таадресу підприємства, якому надається відповідь, дата і номер претензії, на якунадається відповідь. Відповідь на претензію візується начальником структурного підрозділу,головним бухгалтером та начальником юридичного відділу і підписується начальникоммитниці або особою, яка виконує його обов’язки.
Відповідьна претензію надсилається рекомендованим або цінним листом чи вручається підрозписку.
Відділбухобліку та звітності у триденний термін надає юридичному відділу копіюплатіжного доручення про перерахування заборгованості, а відповіднийструктурний підрозділ — копію документа про відправлення матеріальних цінностейв залежності від способу задоволення претензійних вимог.
Претензіяз копією відповіді та доказами її відправлення (квитанція про рекомендованийабо цінний лист чи розписка про вручення) залишаються в юридичному відділі.
Результатирозгляду вносяться в журнал обліку претензій, пред’явлених до митниці.
Недопускається залишення претензії без відповіді .
 
3.3 Порядокпред’явлення претензій
господарськийдоговір претензія позов митниця
Митниця,у разі порушення її прав, з метою безпосереднього врегулювання спору зпорушником прав та інтересів звертається до відповідача з письмовою претензією.
Принаявності підстав та обґрунтованості вимог для пред’явлення претензії матеріалиготує структурний підрозділ митниці, відповідно до його функції та передає доюридичного відділу для підготовки претензії.
Відповіднодо ст. 6 Господарського процесуального кодексу України, у претензіїзазначаються:
– повне найменування і поштові реквізити заявника претензії — митного органу, а також підприємства, організації, яким претензіяпред’являється; дата пред’явлення і номер претензії;
– обставини, на підставі яких пред’явлено претензію; докази, щопідтверджують ці обставини; посилання на відповідні нормативні акти;
– вимоги митниці;
– сума претензії та її розрахунок, якщо претензія підлягає грошовійоцінці;
– платіжні реквізити митного органу;
– перелік документів, що додаються до претензії, а також інших доказів.
Документи, що підтверджують вимоги митниці, додаються воригіналах чи належним чином засвідчених копіях. Документи, які є у другоїсторони, можуть не додаватись до претензії із зазначенням про це у претензії.
Після правової оцінки, здійсненої юридичним відділом,претензія підписується керівником митниці або особою, яка його заміщує танадсилається адресатові рекомендованим або цінним листом, чи вручається підрозписку.
Юридичний відділ реєструє претензію в журналі реєстраціїпретензій, пред’явлених митницею та здійснює контроль за своєчаснимнадходженням відповіді на неї.
У разі необхідності, може бути надіслано нагадування проприскорення надання відповіді на претензію, яке підписується в тому ж порядку,що і сама претензія. Претензія митниці має бути розглянута відповідачем умісячний строк, який обчислюється з дня одержання претензії, якщо інше невизначено законодавством. Якщо митницею до претензії не додано всі документи,необхідні для її розгляду, вони витребуються у неї із зазначенням строку їх подання,який не може бути менше п’яти днів, не враховуючи часу поштового обігу. Прицьому перебіг строку розгляду претензії зупиняється до одержання витребуванихдокументів чи закінчення строку їх подання.
Про фактичне виконання претензії митниці юридичний відділ здійснюєвідповідний запис в журналі реєстрації претензій, пред’явлених митницею. Якщопретензія відповідачем відхилена повністю або частково без належних підстав,залишена без відповіді, претензійні матеріали з висновком та документами, щообґрунтовують безпідставність цього відхилення, передаються відповіднимиструктурними підрозділами до юридичного відділу для підготовки позову до суду.Необхідна кількість примірників документів визначається в кожному окремомувипадку залежно від кількості відповідачів та ведення позовного провадження.
 

3.4 Порядокрозгляду позовів
Позовнізаяви, отримані митницею реєструються у загальному відділі і в той же деньпередаються для резолюції начальнику митниці, або особі, яка його заміщує, апотім — до юридичного відділу митниці.
Юридичнийвідділ реєструє позовну заяву у журналі обліку позовних заяв, пред’явлених домитниці; вивчає вимоги, викладені в позовній заяві, аналізує їх.        Принеобхідності юридичний відділ передає позовну заяву разом із службовою запискоюу відповідний структурний підрозділ, який в 3-деннийстрок зобов’язаний надативисновок та необхідні документи по суті позовних вимог.
Наоснові отриманих документів юридичний відділ готує мотивоване заперечення протипозову або відзив на позовну заяву.
Відзивна позовну заяву підписується керівником митниці або особою, яка виконує йогообов’язки.
Відзивна позовну заяву повинен містити:
– найменування позивача і номер справи;
– мотиви повного або часткового відхилення вимог позивача зпосиланням на законодавство, а також докази, що обґрунтовують відхиленняпозовної вимоги;
– перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву (утому числі про надіслання копій відзиву і доданих до нього документівпозивачеві, іншим відповідачам, прокурору).
 
3.5 Порядокпред’явлення позовів митницею
Позов до суду пред’являється у випадках безпідставногоповного або часткового відхилення претензії або залишення її без відповіді. Юридичнийвідділ у процесі підготовки позовної заяви отримує від структурних підрозділівматеріали, які є доказами у справі.
Юридичнийвідділ дає правову оцінку документів, переданих відповідним структурнимпідрозділом щодо їх обґрунтованості та законності.
Якщонаданих документів недостатньо, або вони неналежним чином оформлені, юридичнийвідділ службовою запискою встановлює строк для усунення зазначених недоліків.
Позовназаява подається до суду загальної юрисдикції у письмовій формі і повиннамістити:
– найменування суду, до якого подається заява;
– повне найменування митниці та відповідача, їх місцезнаходження таідентифікаційні коди;
– ціну позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; суми договору (успорах, що виникають при укладені, зміні та розірвані господарських договорів);
– зміст позовних вимог, якщо позов подано на кількох позивачів, — зміст позовних вимог щодо кожного з них;
– обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів,що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чиоспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов;
– відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщотакі проводилися;
– відомості про вжиття запобіжних заходів;
– перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви.
Упозовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, якщо вони необхідні дляправильного вирішення спору.
Приподанні позову, сторонам у справі надсилаються копії позовної заяви та доданихдо неї документів, якщо ці документи у сторінвідсутні.
Допозовної заяви додаються документи, які підтверджують:
– вжиття заходів досудового врегулювання спору у випадках,передбачених законодавством з кожним із відповідачів;
– відправлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неїдокументів;
– сплату державного мита у встановленому порядку і розмірі;
– сплату витрат на інформаційне-технічне забезпечення судовогопроцесу.
 
3.6 Аналізпретензійної та позовної роботи
Юридичним відділом аналізується претензійна та позовна роботав митниці, а також робота щодо укладення договорів. Структурні підрозділи повиннінадавати до юридичного відділу необхідну для проведення аналізу інформацію. Результатипроведеного аналізу викладаються письмово з цифровим даними.
Аналіз претензійно-позовної роботи здійснюється у наступномупорядку:
– по кожному виду претензій, позовів наводяться найчастіші випадкипорушень, допущені структурними підрозділами, найхарактерніші претензії, позовина значні суми, причини та умови виникнення спорів;
– вносяться пропозиції щодо вжиття конкретних заходів та здійсненняорганізаційних дій для поліпшення претензійно-позовної роботи, запобіганнянепродуктивних витрат та збитків, відшкодування шкоди, заподіяної митниці зарахунок винних осіб.
Результати аналізу претензійної та позовної роботи подаються начальникумитниці або особі, яка виконує його обов’язки. Начальник митниці або особа, якавиконує його обов’язки, розглядає аналіз претензійної та позовної роботи таприймає відповідне рішення.
Зарезультатами проведеного аналізу та у разі необхідності, юридичний відділпроводить заняття з працівниками структурних підрозділів, які здійснюютьроботу, пов’язану з укладенням та супроводженням договорів, з питаньзастосування норм чинного законодавства при виконанні договірних зобов’язань.

Висновок
 
У нинішніх умовах особливо зростає роль договору як універсальної та найдоцільнішої форми опосередкування товарно-грошових відносин. У процесах роздержавлення і приватизації господарському договору належить чільне місце серед форм, які використовуються для подолання монополії державної власності (купівля-продаж державного майна через аукціони, конкурси, біржі тощо).
Перехід до ринкової економіки і саме функціонування ринкового механізму можливі лише за умови, що основна маса товаровиробників – підприємств, громадян – має свободу господарської діяльності та підприємництва. Результати цієї діяльності реалізуються на ринку товарів і послуг на договірних засадах. Перехід до ринку супроводжується звуженням планово-адміністративного впливу держави на майнові відносини, отже розширюється свобода вибору партнерів у господарських зв’язках і визначення змісту договірних зобов’язань. Це стосується насамперед договорів, спрямованих на забезпечення потреб юридичних і фізичних осіб у матеріальних, енергетичних, продовольчих ресурсах (купівля-продаж, поставка, контрактація, міна, бартер, постачання енергії тощо). Не зменшується і роль договорів майнового найму (оренди, лізингу, прокату тощо), за допомогою яких опосередковуються відносини з тимчасового володіння і користування майном. Зростає значення договорів підрядного типу, договорів про надання різного роду послуг громадянам та організаціями (договори підряду, про надання посередницьких послуг, на рекламу продукції тощо).
Алена рівні зі зростом значення господарських договорів зростає і необхідністьвирішення спорів, які виникають у зв’язку із порушеннями договірнихзобов’язань. Найчастіше такі спори вирішуються в позасудовому порядку.Організація позасудового захисту інтересів митного органу в разі порушеннядоговірних зобов’язань здійснюється юридичною службою митного органу.
 

Література
 
1. КонституціяУкраїни // Відомості Верховної Ради України. -1996. — № 30.
2. Господарський кодексУкраїни № 436-ІV від 16.01.03.
3. Господарськийпроцесуальний кодекс України // Відомості Верховної Ради(ВВР), 1992, №6.-ст.56.
4. Цивільний кодексУкраїни // Кодекси України. -1996. — № 2.
5. Про затвердженняПоложення про юридичну службу регіональної митниці, митниці, спеціалізованоїмитної установи, організації.Наказ ДМС України № 112 від 14.02.06.
6. Положення пропорядок укладання та виконання господарських договорів у митниці. Додаток до наказуДністрянської митниці № 44 від 18 .01.06.
7. Інструкція пропорядок ведення претензійної та позовної роботи у Ізмаїльській митниці. НаказІзмаїльської митниці № 65 від 01.10.05.
8. Про деякіпитання, пов’язані із розмежуванням компетенції господарських іадміністративних судів. Інформаційний лист Вищого господарського суду України №01-8/301 від 07.02.06.
9. Щербина B.C.Господарське право України: Навч. посібник. — К.: Атіка, 2001.-336 с.
10. Резникова В.В. Правове регулювання спільної господарськоїдіяльності в Україні // Вісник Хмельницького інституту регіонального управліннята права, 2004, № 9.-ст.125-133.
11. Науково-практичний коментар Господарського кодексу України /Знаменський Г.Л., Мамутов В.К., Побірченко І.Г., Хахулін В.С, Щербина В.С. — К.: Юрінком Інтер, 2004. – ст.303.
12. Цивільне право України. Книга перша.: Підручник. У 2 книгах. /Боброва Д.В., Дзера О.В., Довгерт А.С. та інші. / За ред. О.В.Дзери таН.С.Кузнєцової. — К.: Юрінком Інтер, 1999. – 864 с.