Таким чином, НАТО – це водночас і форум, у рамках якого держави-члени активно співпрацюють з країнами-партнерами у сферах цивільного планування на випадок надзвичайних ситуацій, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, науки і екології. Хоча кожна держава несе основну відповідальність за планування дій своїх цивільних служб за надзвичайних обставин, здійснювана в межах НАТО співпраця сприяє тому, що при виникненні критичних ситуацій цивільні ресурси Альянсу використовуються у найефективніший спосіб. У таких випадках Альянс часто виконує роль координатора. Він домагається, щоб потреби швидко визначалися, а запити стосовно допомоги надсилалися до заздалегідь обраного центру з надзвичайних ситуацій, здатного якнайкраще їх забезпечити.
НАТО здійснює програми міжнародних обмінів, пов’язані з важливими для Альянсу та його партнерів науковими та екологічними проблемами. Згадані програми забезпечують підтримку наукових досліджень високого рівня, сприяють розвиткові національних науково-технічних ресурсів і дозволяють – завдяки міжнародній кооперації – заощадити кошти. Деякі з цих заходів спрямовано па вирішення пов’язаних з обороною природоохоронних питань, що справляють негативний вплив на сусідні держави і можуть бути розв’язані лише спільними зусиллями.
Відносини України з НАТО почали розвиватися невдовзі по отриманні країною незалежності у 1991 році. Вже у січні 1992 року представник України вперше взяв участь у Робочій групі високого рівня Ради Північноатлантичного співробітництва (РПАС).
Україна розцінює Програму “Партнерство заради миру” (ПЗМ) як важливий елемент загальної структури європейської стабільності і безпеки, що спрямована на подальший розвиток і практичне поглиблення стосунків НАТО з країнами-членами Ради євроатлантичного партнерства, а також іншими зацікавленими країнами – членами ОБСЄ, у галузі оборони, військово-цивільного співробітництва та миротворчих операцій.
Основні напрями співробітництва між Збройними Силами України та НАТО включають:
– створення ефективної системи цивільно-військових відносин;
– вдосконалення демократичного контролю над збройними силами;
– створення ефективної системи оборонного планування, яка збалансує основні пріоритети реформування та розвитку ЗС України, у т.ч.:
– проведення короткострокового та середньострокового оборонного планування включаючи оновлення законодавчої бази діяльності ЗС відповідно до проведеного оборонного огляду в Україні у всьому спектрі його призначення;
– інтеграція Процесу планування і оцінки сил в національну систему оборонного планування України;
– забезпечення реалізації рішень Спільної робочої групи Україна – НАТО з питань воєнної реформи та Спільної робочої групи з питань оборонно-технічного співробітництва тощо.
Список использованной литературы:
1. Рамковий документ програми “Партнерство заради миру” (започаткований 10.01.1994, Україна приєдналася 08.02.1994).
2. Презентаційний документ щодо участі України в програмі “Партнерство заради миру” (переданий до НАТО 25.05.1994).
3. Угода між Урядом України та НАТО про безпеку від 13.03.1995 (ратифікована Верховною Радою України 12.09.2002).
4. Індивідуальна програма партнерства України з НАТО (формується щорічно).
5. Хартія про особливе партнерство між Україною та Організацією Північноатлантичного договору (підписана 09.07.1997).
6. Меморандум про взаєморозуміння між Урядом України та Організацією Північноатлантичного Договору щодо призначення Офіцерів зв’язку НАТО в Україні (підписаний 09.12.1998).
7. Угода між Національним координаційним центром соціальної та професійної адаптації військовослужбовців, звільнених у запас або відставку, Кабінету Міністрів України та Організацією Північноатлантичного Договору “Про практичну реалізацію ініціативу НАТО щодо перепідготовки українських військовослужбовців, звільнених в запас або відставку” (підписана 11.11.1999).
8. Меморандум про взаєморозуміння між Кабінетом Міністрів України і Організацією НАТО з матеріально-технічного забезпечення і обслуговування (NAMSA) (підписаний 06.12.2001).
9. Імплементаційна угода між Кабінетом Міністрів України та Організацією НАТО з питань матеріально-технічного забезпечення і постачання (NAMSO) щодо утилізації переносних зенітно-ракетних комплексів, легких озброєнь, стрілецької зброї та звичайних боєприпасів (підписана 23.11.05 під час засідання Спільної робочої групи Україна – НАТО з питань озброєнь, м. Брюссель, Бельгія).
10. Указ Президента України “Про Цільовий план Україна – НАТО на 2006 рік у рамках Плану дій Україна – НАТО” (виданий 07.04.2006).
11. Роль НАТО i країн партнерів Альянсу. – К., 2004.
Бесплатно скачать реферат “Стратегічний альянс: Україна – НАТО” в полном объеме