Соціально-орієнтовані банківські продукти та їх роль у вирішенні сучасних соціально-економічних потреб 2

–PAGE_BREAK–розвитку мережі безбалансових територіальних відділень банку, які мають банкомат чи POSтермінал для можливості видачи готівки по пластиковим пенсійно-соціальним карткам;
розробці та впровадження програмного забезпечення безбалансового ведення повного обсягу банківських операцій за допомогою телекомунікаційного об’єднання локальної мережі відділення з транзакційним процесінговим центром балансової філії банку.
Розвиток мережі територіальних безбалансових відділень АКБ ”Приватбанк” йде невпинно, їх кількість у 2006 році характеризується:
1 966 відділень по всій Україні
в мережі обслуговування пластикових карток банку працює 3 153 банкоматів;
пластикові картки банку приймають до оплати понад 16,6 тисяч торговельно-сервісних точок (POSтермінали) по всій Україні.
Аналіз банківського програмного забезпечення показав, що для вирішення проблем масового обслуговування безбалансових відділень для АКБ “Приватбанк” доцільно рекомендувати впровадження створеної фірмою “Метасофт” [118] ефективної технології масового роздрібного обслуговування (ритейл) приватних клієнтів.
Інтегрована банківська система «МЕТАКАРТ» успішно проходить опробовування в наступних банках: ” Приватбанк”, «Банк КредитДніпро», «Банк Металург», «Банк Південний», «УкрСибБанк», Банк «Форум».
Інтегрована банківська система обслуговування приватних клієнтів «Метакарт» являє собою інтегрований банківський пакет, що дозволяє банку помістити індивідуальних клієнтів у фокус його бізнес — стратегії. Він розроблений спеціально для масової обробки великої кількості індивідуальних рахунків.
Система «Метакарт» являє собою не закінчений програмний продукт, а набір інструментальних засобів, що дозволяє банкам самостійно будувати свої платіжні системи для індивідуального бізнесу. Ефективне використання таких інструментальних засобів дозволяє банкові запропонувати роздрібному клієнтові практично необмежений набір продуктів і послуг, тим самим забезпечити високу конкурентноздатність банку і можливість швидкої реакції на мінливі умови ринку.
Загальна функціональність і технологічний підхід «Метакарт» ідеальним образом відповідають вимогам тих банків і фінансових установ, що мають намір:
ввести нові банківські продукти і послуги;
збільшити свою ефективність за рахунок зниження вартості обробки транзакций;
інтегрувати розрізнені системи в єдине зв’язне рішення;
розширити можливості звітів для клієнтів і управлінського персоналу;
впровадити відкриту систему у своїй філіальній мережі;
забезпечити уніфікацію банківських продуктів і послуг, єдність облікової й операційної технологій по усій філіальній мережі;
експлуатувати комп’ютерну систему, побудовану на сучасних міжнародних стандартах.
Система «Метакарт» складається з центрального ядра, що містить інформацію про клієнтів, рахунки, банківські продукти і послугах, і модулів, що реалізують ці продукти і послуги. Система «Метакарт» підтримує багатосегментну модель організації бізнесу, що дозволяє в рамках єдиної інсталяції реалізувати індивідуальну роботу з кожною банківською установою — учасником системи. Унікальною особливістю «Метакарт» є можливість наскрізного використання існуючих даних про клієнтів і продукти, що забезпечує зв’язність управлінської інформації з усієї системи. Інформація, така як дані про клієнта, потоки коштів, стан клієнтських рахунків або рахунків Головної книги, необхідний для цілей керування, може бути отриманий із системи в режимі реального часу, надаючи, тим самим, можливість повного оперативного контролю за станом бізнесу.
Схожим чином, така складна задача, як створення звітів для Національного банку, у системі істотно спрощена.
Ключовими принципами побудови системи «Метакарт» є:
централізація й інтегрований характер інформації, що дозволяють розширити ареал обслуговування і значно спростити адміністрування програмного комплексу;
комплексний характер обслуговування, що означає надання всіх послуг клієнтові на одному робочому місці системи;
організація ефективної роботи у філіальній мережі в термінальному режимі, при існуючій незадовільній якості каналів зв’язку;
організація центра прибутковості (облікового центра);
високий рівень захисту від несанкціонованого доступу і закриття всієї інформації, що циркулює в системі в електронній формі;
забезпечення високої продуктивності системи в пікових навантаженнях;
швидкий доступ до даних про витрати, доходи і позиції балансу, що формуються в режимі online;
можливість створювати довільні звіти з використанням стандартних промислових засобів підготовки звітів і запитів;
мінімізація обсягу даних, що вводяться, при виконанні фінансових операцій, заснована на настроюваннях системи «за замовчуванням», визначених користувачем;
максимально можливий контроль даних, що вводиться, на етапі підготовки документів;
можливість самостійного створення нових фінансових операцій на базі генератора складних проводок.
3.3 Розвиток мережі автоматів банківського самообслуговування населення (банкомати, POSтермінали) на базі пластикових пенсійних та соціальних карток Розвиток мережі автоматів банківського самообслуговування населення для розширення впровадження соціально-орієнтованих банківських послуг у віддалених примістських та сільських районах потребує вирішення наступних проблем:
впровадження нових серій повнофункціональних банкоматів;
впровадження нових мереж з’єднання банкоматів з процесінговими центрами банку.
Інноваційні технології, впроваджені в банкоматах Opteva фірми Diebold (США), розширюють функціональність пристроїв, підвищують надійність і безпеку проведення транзакций, спрощують роботу клієнта з пристроєм, поліпшують ергономічні характеристики і сприяють захистові від шахрайства [117].
На основі банкоматів даної серії Банк може планувати будь-яку стратегію розвитку: від розгортання широкої мережі і масової установки банкоматів до реалізації проектів автоматичних офісів банківського самообслуговування (мініофісів) з можливістю прийому наявних у режимі online.
Серія Opteva представлена моделями з базовою функціональністю — офісна Opteva 520 і встановлювана через стіну Opteva 560, і повнофункціональними банківськими кіосками самообслуговування, відповідно Opteva 720 і Opteva 760. Дані термінали становлять інтерес, насамперед, для банків, активно реалізуючих програми споживчого кредитування і зацікавлених у наданні своїм клієнтам більш зручного і надійного засобу своєчасного погашення боргу.
Повнофункціональні термінали забезпечують прийом банкнот, як покупюрно, так і пачкою (до 100 купюр) з автоматичною перевіркою дійсності в режимі online. Детектори валют, встановлені в терміналах Opteva виробляються німецькою компанією Giesecke&Devrient.
Банкомати Diebold серії Opteva — самі безпечні банкомати у світі. Безпека при проведенні транзакций на банкоматах була самою гарячою темою минулого року. Той факт, що банкомати нової серії Оpteva є самими безпечними у світі, підтверджується присудженням корпорації Diebold 2х міжнародних нагород в області безпеки від асоціації ATMIA.
Корпорація Diebold установлює нові стандарти в області безпеки, що виражено у функціоналі нової серії банкоматів Diebold — Opteva. Нижчеподаний функціонал кардинально відрізняє банкомати серії Opteva від існуючих на ринку конкурентних моделей:
а) Дзеркала заднього огляду
забезпечення більшого ступеня фізичної безпеки клієнтів банку
б) Дизайн корпуса банкомату
заглиблена лицьова панель і розташування PINклавітури забезпечує захищеність при проведенні транзакций
в) Картрідер
захист від скимминга (зчитування магнітної смуги карти із шахрайськими цілями) шляхом зміни швидкості руху картки (“перекручування”) картки захист від “ліванської” петлі, додаткові датчики шторки зчитувателя карток
г) Можливість заливання чорнилом банкнот у касетах
запобігання втрати коштів при виникненні позаштатних ситуацій або спрацьовуванні датчиків сигналізації
д) Диспенсер
подвійний замок на шторці пристрою видачі грошей дозволяє уникнути шахрайства, зв’язаного зі спробами витягу коштів через вікно видачі
датчики руху в грошовому тракті. Виявлення сторонніх пристроїв у грошовому тракті для запобігання шахрайських дій.
е) Системний комп’ютер
використання технології Intel Trusted Platform Module (вбудований криптопроцессор) для аутентификації пристроїв банкомату. Найсучасніший засіб захисту інформації і цілісності комп’ютерної системи банкомату — розробка компанії Intel.
ж) Шифруюча PINклавіатура
можливість віддаленої зміни ключів у шифруючій клавіатурі
унікальна можливість віддаленої динамічної заміни ключів шифрування без необхідності фізичної присутності персоналу банку біля банкомату. Забезпечує великий ступінь фізичної безпеки клієнтів банку.
підтримка Triple DES
при розкритті даної клавіатури стирається весь зміст блоку
з) Окремі відсіки для забутих і відбракованих купюр
скорочується час необхідний персоналові банку на сортування відбракованих і забутих купюр, що дозволяє більш швидко дозволяти проблемні ситуації з видачею грошей і балансувати банкомат.
і) Відеоспостереження
банкомати Diebold обладнані спеціальним вікном у верхній частині банкомату, у яке може бути встановлена як реальна, так і муляж системи відеоспостереження (звичайно використовується як наочне підтвердження повідомлення про те, що банкомат обладнаний відеосистемою для забезпечення більшої безпеки пристрою), що забезпечує повний моніторинг подій, що відбуваються навколо банкомату. Дане вікно розташоване у верхній частині банкомату, що дозволяє забезпечити повний огляд.
к) Механічні й електронні замки на сейфі
комбінаційні замки підвищують ступінь безпеки
л) Датчики й індикатори на двері сейфа
відправлення попереджуючих повідомлень у хост при несанкціонованому доступі до сейфа банкомату
м) Ілюмінаційна панель
сприяє безпечному проведенню транзакций у нічний час і при неосвітлених умовах
н) Sygate Firewall
моніторит банкомат і відправляє в хост попереджуючі повідомлення про спроби несанкціонованого доступу до банкомату
встановлює дійсність комунікаційних додатків
блокує незвичайний потік інформації
динамічно аналізує потік інформації, що надходить.
Для розвитку мережі автоматів банківського самообслуговування населення АКБ “Приватбанк” в малих містах та сільських районах необхідне впровадження принципово нової організація мережі взаємодії територіально розподілених банкоматів і POSтерміналів із процесінговим центром банку [88].
Використання системи широкополосного радіодоступу для рішення задачі підключення банкоматів і POSтерміналів (іменованих далі вузлами обслуговування) до процесінгового центру банку дозволяє встановлювати вузли обслуговування населення в місцях, де відсутня необхідна кабельна інфраструктура (або доцільність її використання), а також відмовитися від послуг оператора місцевих послуг телефонії. Останнє досягається за рахунок організації власних каналів передачі даних. Завдяки вбудованим функціям керування пропускною здатністю каналу передачі даних представляється можливим оптимальним образом перерозподіляти ресурси мережі між великою кількістю одночасно функціонуючих вузлів обслуговування.
Необхідно враховувати, що при організації системи взаємодії вузлів обслуговування з процесінговим центром банку більшість існуючих банківських систем, що обслуговують банкомати і POSтермінали, на транспортному рівні спираються на протокол X.25. Використання даного протоколу накладає ряд вимог, як до апаратного, так і програмного забезпеченню банку. Незважаючи на те, що сучасні банкомати і POSтермінали припускають підключення до мережі Ethernet (і поряд з цим з’являється і відповідне програмне забезпечення), при розробці комунікаційної моделі банку необхідно враховувати як появу нових можливостей, так і наявні на дійсний момент часу наробітки.

Рис.3.1 Принципова схема широкополосного радіодоступу банкоматів та POSтерміналів до процесінгового центру банку [88]
Побудова системи взаємодії автономних вузлів обслуговування з процесінговим центром банку (рис.3.1) припускає проходження ряду етапів. При розробці кожного етапу повинні прийматися в увагу як тип вузлів обслуговування, які підключаються, так і програмне забезпечення, що обробляє запити до процесінгового центру банку.
Етап 1. Підключення існуючих комутируємих вузлів обслуговування.
Виходячи з того, що існуючі вузли обслуговування звичайно взаємодіють із процесінговим центром за допомогою комутируємих X.25з’єднань (використовуючи пари модемів на обох сторонах), доцільно здійснити підключення банкомату/POSтерміналу за допомогою вбудованого або зовнішнього (у залежності від типу устаткування) модему до голосового порту абонентського модуля системи широкополосного радіодоступу. На приведеній на схемі рис.3.1 подібним чином підключені вузли обслуговування: клієнт 1 і клієнт 4.
Оскільки, говорячи про підтримку системою широкополосного радіодоступу телефонії, ми говоримо про її комп’ютерний різновид — IPтелефонію, для забезпечення якісного модемного з’єднання рекомендується використання «прозорого» каналу передачі з пропускною здатністю в 64Кб/сек (G.711).
На рівні вузла доступу банку вхідний із вузлів обслуговування телефонний трафік через H.323шлюз і корпоративну телефонну мережу банку надходить на відповідний модем з існуючої модемної стійки. Модемна стійка підключається до комутатора пакетів X.25, до якого, у свій час, підключений безпосередньо і процесінговий центр банку.
Таким чином, сценарій встановлення робочої сесії автономного вузла обслуговування з процесінговим центром банку може бути розбитий на кілька пунктів:
а) Банкомат/POSтермінал формує планований до обробки процесінговим центром банку запит у виді X.25пакетів.
2) Інтегрований у Банкомат/POSтермінал модем або зовнішній модем, підключений до RS232 порту банкомату/POSтермінала, установлює з’єднання з модемом вузла доступу банку. При цьому, замість звичайної мідної телефонної пари організується наступний ланцюжок: телефонний порт абонентського модуля системи широкополосного радіо доступу — ефір — Ethernetпорт модуля базової станції системи широкополосного радіо доступу — H.323шлюз — корпоративна телефонна мережа банку.
3) Через установлене модемне з’єднання і X.25комутатор Банкомат/POSтермінал установлює X.25з’єднання з процесінговим центром. Сесія встановлена.
Перший етап побудови системи взаємодії є базовим етапом і дозволяє здійснити швидкий перехід від використання мідних телефонних ліній або здійснити швидке підключення додаткових вузлів обслуговування до існуючої інфраструктури з мінімальними додатковими витратами. До недоліків даного етапу можна віднести як незручності, властивому комутируємому підключенню, як такому (зайнятість лінії, імовірність неможливості встановлення з’єднання в необхідний момент часу), так і необхідність установлення модемного з’єднання через канали IPтелефонії.
Етап 2. Постійне підключення існуючих вузлів обслуговування
Усуненням недоліків першого етапу побудови системи взаємодії може бути організація постійного підключення автономних вузлів обслуговування до процесінгового центра банку. Для рішення даної задачі на відповідній точці обслуговування необхідна установка додаткового устаткування — X.25/LAN маршрутизатора, що перетворить вхідний трафік X.25 у пакети формату Ethernet. На рівні вузла доступу банку сформований у такий спосіб трафик також надходить на X.25/LAN маршрутизатор, що виконує зворотне перетворення, і підключений до комутатора пакетів X.25, до якого, у свій час, підключений безпосередньо і процесінговий центр банку.
Підключаються подібним чином вузли обслуговування, які на схемі рис.3.1 позначені, як клієнт 3.
Таким чином, сценарій установлення робочої сесії автономного вузла обслуговування з процесінговим центром банку може бути розбитий на кілька пунктів:
а) Банкомат/POSтермінал формує планований до обробки процесінговим центром банку запит у виді X.25пакетів.
б) З RS232 порту банкомату/POSтермінала сформований трафик надходить на X.25/LAN маршрутизатор, де проходить перетворення з X.25 у Ethernet.
в) Сформований Ethernet трафик через ланцюжок: LAN порт абонентського модуля системи широкополосного радіо доступу — ефір — Ethernetпорт модуля базової станції надходить на X.25/LAN маршрутизатор вузла доступу, де проходить зворотне перетворення з Ethernet у X.25.
г) Відновлені X.25пакети через X.25комутатор попадають у процесінговий центр. Сесія встановлена.
У зв’язку з тим, що в даному сценарії відсутній етап установлення модемного з’єднання через корпоративну мережу загального користування, окремий вузел обслуговування має постійне підключення до вузла доступу банку. При такому типі підключенні вузел обслуговування звільнений від незручностей, властивому першому етапові, але має більш високу вартість. Тому другий етап побудови системи взаємодії може розглядатися як перехідний між першим і третім.
    продолжение
–PAGE_BREAK–Етап 3. Підключення планованих вузлів обслуговування
Виходячи з перспектив розвитку інформаційних технологій у цілому і банківських зокрема, для розширення мережі банкоматів і POSтерміналів доцільно спиратися на устаткування, оснащене стандартними портами Ethernet. Підключаються подібним чином вузли обслуговування на приведеній схемі рис.3.1 позначені як клієнт 2 і клієнт 5.
У такому випадку, взаємодія окремих вузлів обслуговування з процесінговим центром у більшому ступені залежить від програмно-апаратного комплексу самого процесінгового центру — якщо комплекс припускає доступ до центру через мережу Ethernet, те сценарій установлення виробничої сесії окремого вузла обслуговування з процесінговим центром банку може бути розбитий на наступні пункти:
а) Банкомат/POSтермінал формує планований до обробки процесінговим центром банку запит у виді Ethernetпакетів.
б) Сформований Ethernet трафик через ланцюжок: LAN порт абонентського модуля системи широкополосного радіо доступу — ефір — Ethernetпорт модуля базової станції надходить безпосередньо в процесінговий центр банку. Сесія встановлена.
Якщо ж програмно-апаратний комплекс процесінгового центру не припускає прямого доступу через мережу Ethernet, а, як і раніше, спирається на обробку X.25запитів, то сценарій установлення виробничої сесії окремого вузла обслуговування з процесінговим центром банку розбивається на наступні пункти:
а) Банкомат/POSтермінал формує планований до обробки процесінговим центром банку запит у виді Ethernetпакетів.
б) Сформований Ethernet трафик через ланцюжок: LAN порт абонентського модуля системи широкополосного радіо доступу — ефір — Ethernetпорт модуля базової станції системи широкополосного радіо доступу надходить на X.25/LAN маршрутизатор вузла доступу, де проходить перетворення з Ethernet у X.25.
в) Сформовані пакети X.25 центр. Сесія встановлена.
Безпека системи
Незалежно від етапу побудови системи взаємодії, в обов’язковому порядку повинна бути визначена і реалізована політика безпеки переданого трафіка й інформаційної системи банку в цілому. На рівні устаткування широкополосного радіодоступу дана задача вирішується на декількох рівнях:
захист за рахунок технології;
захист за рахунок ідентифікатора ESSID;
захищений доступ до монітора керування приладами;
обумовлена користувачем послідовність робочих частот;
застосування технології VLAN;
IP фільтри.
3.4 Оцінка економічного та соціального ефекту розширення соціально-орієнтованих банківських продуктів в АКБ „Приватбанк” Оцінка економічного та соціального ефекту розширення обсягів соціально-орієнтованих банківських продуктів на підвищення рентабельності роботи банку може бути проведена за допомогою побудови економетричної моделі. Суть моделі в наступному — про розширенні поточних залишків коштів на пенсійно-соціальних рахунках, а також при переведенні частки їх отримувачами на депозитні строкові рахунки комерційний банк отримує додаткову “відносно дешеву” ресурсну базу, яка значно вигідніше, ніж ресурси міжбанківського ринку.
Під економетричною моделлю розуміють рівняння регресії, яке встановлює кількісне співвідношення між дивідендною доходністю статутного капіталу банка і відсотковою часткою залишків на пенсійно-соціальних рахунках банка. Аналіз формування дивідендної доходності статутного капіталу банка за допомогою економетричних методів включає [63]: з’ясування чинників, що можуть впливати на розмір доходів; формування масиву статистичної інформації; знаходження регресійних залежностей (побудова регресійних моделей); економічна інтерпретація моделей і практичне використання.
В табл.3.1 наведені вихідні дані статистичних спостережень по АКБ “Приватбанк” для виявлення впливу структури залучених ресурсів фізичних осіб на дивідендний рівень доходності статутного капіталу банку.
В якості вхідних параметрів дослідження Х1, Х2, Х3 застосовуються:
Х1 — Процентна частка залишків на пенсійно-соціальних рахунках в загальному обсязі залучених коштів, %;
Х2 — Процентна частка строкових депозитів фізичних осіб в загальному обсязі залучених коштів, %;
Х3 — Процентна частка кошів на поточних рахунках фізичних осіб в загальному обсязі залучених коштів, %;
В якості вихідної функції Y досліджується параметр:
Y — Дивідендна доходність статутного капіталу, %
При цьому в діапазоні Х1
2002 рік — 1 квартал 2006 року, в діапазоні Х1>1,1 в табл.3.1 наведені розрахункові дані, отримані моделюванням підвищення залишків на пенсійно-соціальних рахунках при інших незмінних параметрах ресурсної бази.
Таблиця 3.1
Вихідні дані для економетричного моделювання

На основі наведених даних спостережень будуються лінійна одновимірні Y=f (X1) та багатовимірні Y=f (X1,X2,X3) регресійні моделі, яка встановлює залежність доходності статутного капіталу банку  від суми показників статей залученого платного капіталу ресурсів , (, n — кількість періодів, що розглядаються) в ітий період [89].
Одновимірна лінійна регресійна модель представляється як:
, (3.1)
де  — постійна складова доходу  (початок відліку);
 — коефіцієнт регресії;
 — відхилення фактичних значень доходу  від оцінки (математичного сподівання)  середньої величини доходу в ітий період.
Існують різні способи оцінювання параметрів регресії. Найпростішим, найуніверсальнішим є метод найменших квадратів [6]. За цим методом параметри визначаються виходячи з умови, що найкраще наближення, яке мають забезпечувати параметри регресії, досягається, коли сума квадратів різниць  між фактичними значеннями доходу та його оцінками є мінімальною, що можна записати як
. (3.2)
Відмітимо, що залишкова варіація (3.5) є функціоналом  від параметрів регресійного рівняння:
 (3.3)
За методом найменших квадратів параметри регресії  і  є розв’язком системи двох нормальних рівнянь [89]:
, (3.4)
.
Розв’язок цієї системи має вигляд:
, (3.8)
.
Середньоквадратична помилка регресії, знаходиться за формулою
, (3.5)
Коефіцієнт детермінації для даної моделі
 (3.6)
повинен дорівнювати: >0,75 — сильний кореляційний зв’зок, 0,36>>0,75 — кореляційний зв’язок середньої щільності;
На рис.3.2 наведені результати регресійних розрахунків лінійної одновимірної моделі Y=f (X1), виконані за допомогою стандартних функцій “електронних таблиць” EXCEL2000. Лнійне рівняння регресії описує статистичний процес:
Рівняння лінійної регресії Y = 5,7256*X1 + 56,101
Коефіцієнт детермінації R2 дорівнює 0,6336.
Сила зв’язка — середньої щільності (більше 0,36 та менша 0,75).
Напрямок зв’язку — прямий.
Фізичний зміст величини коефіцієнта детермінації R2: вона показує, яку долю загальної дисперсії пояснює наше рівняння регресії. Коефіцієнт детермінації використовується для порівняння якості конкуруючих регресійних моделей, кожна з якої значуща.
Таким чином, підвищення на 1% залишків на пенсійно-соціальних поточних рахунках відносно загальної ресурсної бази приводить до підняття на 5,7256% значення рентабельності статутного капіталу банку.

Рис.3.2 Регресійно-кореляційна залежність дивідендної доходності статутного капіталу банка від процентної частини пенсійно-соціальних залишків на рахунках залучених коштів банка
Перевірку значущості регресійного рівня здійснюють за критерієм Фішера F. Якщо величина F буде більше Fтабл, то ми вважаємо, що наше рівняння значуще. Як видно з даних розрахунків (табл.3.2), проведених за допомогою “електронних таблиць” EXCEL2000, фактичне значення критерія Фішера для одновимірної вибірки з n1=12 величин становить 19,01. Згідно з таблицями критичних значень критерія Фішера для лінійної вибірки з n1=12 величин табличне значення Fтабл = 4,75 [89]. Таким чином, отримана регресійна залежність є значущою.

Таблиця 3.2

Результати розрахунків одновимірної регресійної залежності за допомогою стандартного програмного забезпечення “електронних таблиць” EXCEL2000.
Лінійна багатовимірна модель (ЛБМ) Y=f (X1,X2,X3) має такий вигляд
y=β0+ β1×1+ … + βpxp (3.7)
y — залежна змінна — ендогенна змінна, x1, x2…xp — залежні змінні — екзогенні змінні. У зв’язку з тим, що економетрична модель обов’язково має випадкову помилку, модель (3.7) переписується у вигляді (3.8)
y=β0+ β1×1+ … + βpxp+ε (3.8)

де ε — випадкова помилка або перешкода.
Якщо після необхідних обчислень визначені чисельні значення коефіцієнтів β, то кажуть, що ми отримали оцінку коефіцієнтів моделі: , тобто оцінкою коефіцієнта β є його чисельне значення b=.
Якщо замінити у виразі (3.8) коефіцієнти моделі оцінками, то ми отримаємо такий вираз
 (3.9)
Основними передумовами використання моделі (3.73.9), а такі моделі ще називаються регресійними багатовимірними моделями, є такі:
M (ε) =0 математичне сподівання перешкоди равно 0;
перешкода взаємонезалежна із змінними cov (xi,) =0
для 2х визначень перешкоди коефіцієнтів коваріації між ними також дорівнює 0 — cov
перешкода ε нормально розподілена величина з параметрами (0;
1)
ε=N (ε, 0;
1)
від виміру до виміру дисперсія перешкоди не змінюється

П’ята властивість. носить спеціальну назву: гомоскедастичність (однорідність). Якщо умова 5) не виконана, то кажуть, що дисперсія має властивість гетероскедастичності.
Чисельний аналіз регресійної моделі починають з того, що визначають значення регресійних коефіцієнтів β1… βрта коефіцієнтів β0, який має спеціальну назву — вільний член.
Регресійні коефіцієнти визначають за допомогою методів найменших квадратів.
 (3.10)
Візьмемо частичні похідні по кожному з виразів, дорівняти їх і отримаємо систему рівнянь

Ця система рівнянь має спеціальну назву — нормальна система.
 (3.11)
Невідомі у системі (3.11) — це коефіцієнти в0, в1…
х1, y1 — ми маємо внаслідок спостережень
в0, в1 — це коефіцієнти, які ми повинні визначити
n — кількість спостережень, вони нам завжди відомі.
Використовуючи таблицю вихідних даних табл.3.1, розраховуємо багатовимірну лінійну регресійну модель за допомогою “електронних таблиць” EXCEL2000. результати розрахунків наведені в табл.3.3
Як видно з даних розрахунків табл.3.3, лінійне багатовимірне рівняння регресії описує статистичний процес:
Рівняння багатовимірної лінійної регресії
Y = 58,078 + 40,224*X1 — 0,074*Х2 — 3,409*Х3
Коефіцієнт детермінації R2 дорівнює 0,7827.
Сила зв’язка — високої щільності (більше 0,75).
Напрямок зв’язку — прямий.
Перевірку значущості регресійного рівня здійснюють за критерієм Фішера F. Якщо величина F буде більше Fтабл, то ми вважаємо, що наше рівняння значуще. Як видно з даних розрахунків (табл.3.3), проведених за допомогою “електронних таблиць” EXCEL2000, фактичне значення критерія Фішера для багатовимірної вибірки (і=3) з n1=12 величин становить 10,804. Згідно з таблицями критичних значень критерія Фішера для багатовимірної (і=3) лінійної вибірки з n1=12 величин табличне значення Fтабл = 3,49 при рівні довірчої ймовірності Р=0,95 [89]. Таким чином, отримана багатовимірна регресійна залежність є значущою, при цьому за коефіцієнтом детермінації вона краще описує реальний процес ніж одновимірна модель.

Таблиця 3.3. Результати розрахунків багатовимірної регресійної залежності Y=f (X1,X2,X3) за допомогою стандартного програмного забезпечення “електронних таблиць” EXCEL2000

Реальність результатів розробленої моделі підтверджується прямими калькуляційними розрахунками, зробленими в АКБ “Приватбанк” при плануванні “Програми розширення соціальних послуг” в управлінні індивідуального бізнесу (табл.3.4).

Таблиця 3.4. Фактичні та плануємі показники ефективності “Програми розширення соціальних послуг” в АКБ “Приватбанк” (2004 2005 роки)

Розділ 4. Правові, соціально-економічні та організаційно технічні питання охорони праці в банківській установі 4.1 Законодавчі нормативи охорони праці в банківській установі Охорона праці — це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров’я і працездатності людини в процесі праці [16].
При укладенні трудового договору громадянин має бути проінформований власником під розписку про умови праці на підприємстві, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, можливі наслідки їх впливу на здоров’я та про його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору.
Забороняється укладення трудового договору з громадянином, якому за медичним висновком протипоказана запропонована робота за станом здоров’я.
Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовується працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці.
На адміністрацію банку покладається проведення інструктажу працюючих [16]:
    продолжение
–PAGE_BREAK–вступний інструктаж проводить інженер по охороні праці із усіма поступаючими на роботу, незалежно від їхньої освіти і стажу роботи, а також з учнями і студентами, що прибули на виробниче навчання і практику.
первинний інструктаж на робочому місці проводить індивідуально безпосередній керівник робіт із усіма робітниками, відрядженими, учнями і студентами, що вперше приступають до даного виду роботи. До ряду професій пред’являються підвищені вимоги з погляду забезпечення безпеки праці. Робітники таких професій перед первинним інструктажем повинні проходити навчання по спеціальних програмах.
повторний інструктаж проводять із усіма працівниками, що проходять первинний інструктаж, з метою перевірки і підвищення рівня їхніх знань по охороні праці. Його необхідно проводити систематично через визначений проміжок часу.
позаплановий інструктаж необхідно проводити при змінах різного роду в об’єктах, що обслуговуються, при порушенні працівниками інструкцій з охорони праці і при зміні правил по охороні праці.
Про проведення відповідного виду інструктажу повинні робитися записи в спеціальному журналі з обов’язковими підписами инструктуємого і інструктора.
Працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров’я або для людей, які його оточують, і навколишнього середовища. Факт наявності такої ситуації підтверджується спеціалістами з охорони праці підприємства з участю представника профспілки і уповноваженого трудового колективу, а в разі виникнення конфлікту — відповідним органом державного нагляду за охороною праці з участю представника профспілки.
Власник зобов’язаний відшкодувати працівникові шкоду, заподіяну йому каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, пов’язаним з виконанням трудових обов’язків, у повному розмірі втраченого заробітку відповідно до законодавства, а також сплатити потерпілому (членам сім’ї та утриманцям померлого) одноразову допомогу.

4.2 Аналіз санітарно-гігієнічних умов праці в управлінні впровадження соціально-орієнтованих банківських продуктів АКБ “Приватбанк” Управління впровадження соціально-орієнтованих банківських продуктів Дніпропетровского регіонального управління АКБ “Приватбанк” розташоване на 5 поверсі 8етажної будівлі бувшого інститута „Океанмаш”, збудованого у 1976 році із залізобетонних конструкцій та викупленого у 2003 році і перебудованого під загально-офісні приміщення банку.
Загальна площа земельної ділянки, на якої знаходиться будівля — 5 000 м2, в тому числі площа будівлі дорівнює 3 200 м2, площа парковки 326 м2 (на 26 місць), загальна площа — 1500,6 м2. Конструктивна схема — будівля з залізобетонних конструкцій.
Площа приміщення операційного залу управління дорівнює 800 квадратних метрів при висоті приміщення 3,5 метри. В кімнаті постійно працює 26 чоловік персоналу, які приймають до 52 чоловік клієнтів. Отже, на одну людину приходиться 10,25 квадратних метри площі та 35,9 м3 об”єму. Ці показники відповідають нормам СНіП 119081, де на одну людину приходиться 5 квадратних метри площi та 15 кубiчних метри об’єму.
Загальна обстановка кiмнати добре пристосована для працi персоналу. Стеля бiла, стiни у кiмнатi прошиті гіпсокартоном кольором “біла ніч”, що позитивно впливає на психiчний стан працiвникiв, а пiдлога вкрита лiнолеумом світлокоричневого кольору. У кiмнатi знаходиться 52 письмових столи iз поліматеріалів, 80 дерев’яних стiльцiв, 22 комп’ютерів, 2 мережевих принтера, 6 ксероксів, 22 прилада безперебійного електроживлення, 36 телефонів та 7 факсів.
В приміщенні температура повiтря у перехiдний перiод вiд 18 до 23 градусiв по Цельсiю, що вiдповiдає нормам. Вiдносна вологiсть повiтря складає 4055% при нормi 4060%. Швидкiсть руху повiтря — 0,1 м/с, що вiдповiдає санiтарним нормам.
Для забезпечення пiдтримки метеорологiчних вимог у залі в холодну пору року використовують централізоване водяне опалення від теплопункту комунальних тепломереж (температура взимку досягає 50 — 55 градусів). У примiщеннi знаходиться 8 чавунних радiаторів iз 10 секцiй, та два потолочних спліткондиціонера Fuji RC54R (розрахунок у п.4.3.1). У жарку пору року для забезпечення робочого клiмату у примiщеннi використовується ті ж самі кондицiонери, який забезпечує при необхiдностi примiщення свiжим повiтрям необхiдної температури.
У кiмнатi є вісім вiкон розмiром 2,25 м на 1,36 м. Вентиляція — приточновитяжна з механічним двигуном на даху.
Природного освiтлення недостатньо для роботи за письмовим столом, за комп’ютером. Природне освітлення — бокове, одностороннє, через 2 вікна.
У денний та вечiрнiй час доби у кредитному відділу банку використовується штучне освiтлення. На стелi знаходяться 24 свiтильники з ртутними лампами типу НСП07, та 2 типу ПВЛП. Необхідно зауважити, що для аварійного освітлення використовуються світильники з лампами R63 E27 1000 h, а також найбільш економні E27 ES 5060 hz (як 75 W).
Шум у кiмнатi утворюється вiд роботи 22 комп’ютерiв і складає 5565 дБА, при нормi шуму у примiщеннi даного типу 5065 дБА. Запиленiсть складає 0,1 мг/куб. м. при нормi 0,1 — 0,2 мг на кубiчний метр.
Наявні санітарно-побутові приміщення Управління впровадження соціально-орієнтованих банківських продуктів Дніпропетровского регіонального управління АКБ “Приватбанк” мають належне оснащення.
Значення параметрiв, якi характеризують санiтарно-гiгiєнiчний стан працi у примiщеннi Управління впровадження соціально-орієнтованих банківських продуктів Дніпропетровского регіонального управління АКБ “Приватбанк” у табл.4.1, де вони порiвнюються з прийнятими нормами та стандартами [83].

Таблиця 4.1. Параметри санiтарно-гiгiєнiчних умов працi у примiщеннi Управління впровадження соціально-орієнтованих банківських продуктів Дніпропетровского регіонального управління АКБ “Приватбанк”
Всі параметри відповідають встановленим нормативам.
4.3 Техніка безпеки та протипожежна профілактика За небезпекою ураження електричним струмом приміщення Управління впровадження соціально-орієнтованих банківських продуктів Дніпропетровского регіонального управління АКБ “Приватбанк” відноситься до приміщень без підвищеної небезпеки, оскільки приміщення сухе, з температурою повітря в межах оптимальних значень.
Наявне електрообладнання розміщене та експлуатується згідно з вимогами нормативних документів.
У операційному залі знаходиться 22 комп’ютери типу Pentium4, 100V240V~50/60 Hr, 70W, 1A0,5A. Вік комп’ютерів дорівнює близько 1,0 року.
В банку використовуються правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин (далі — Правила) [34], які поширюються на всі підприємства, установи, організації, юридичні особи, незалежно від форми власності, відомчої належності, видів діяльності (далі — підприємства) та на фізичних осіб (що займаються підприємницькою діяльністю з правом найму робочої сили), які здійснюють розробку, виробництво та застосування електронно-обчислювальних машин і персональних комп’ютерів (далі — ЕОМ), у тому числі й на тих, які мають робочі місця, обладнані ЕОМ.
Правила встановлюють вимоги безпеки та санітарно-гігієнічні вимоги до обладнання робочих місць користувачів ЕОМ та роботи з застосуванням ЕОМ, відповідно до сучасного стану техніки та наукових досліджень у сфері безпечної організації робіт з експлуатації ЕОМ та з урахуванням положень міжнародних нормативно-правових актів з цих питань (директиви Ради Європейського союзу 90/270/ЄЕС, 89/391/ЄЕС, 89/654/ЄЕС, 89/655/ЄЕС, стандарти ISO, MPRІІ).
Усе обладнання працює добре, і не потребує заміни. При розміщенні обладнання дотримано санітарних норм: відстань від стіни до задньої стінки комп’ютера більше 1го метра, оскільки вони повернуті задньою стінкою до центру кімнати, відстань між боковими стінками комп’ютерів не менше 2,5 м тощо: на моніторів є захисні екрани, які захищають працівників від електричних і магнітних полів.
Для захисту від ураження електричним струмом використовується заземлення двох видів:
щитове;
заземлення UPS.
Захисне заземлення — це навмисне електричне з’єднання з землею або її еквівалентом металевих неструмоведучих частин, котрі можуть опинитись під напругою внаслідок порушення ізоляції електроустановки.
Призначення заземлення — перетворення замикання на корпус у замикання на землю з метою зниження напруги дотику та напруги кроку до небезпечних величин (вирівнювання потенціалів).
Заземленість здійснюється за допомогою спеціалізованої мережі, підключеної до комп’ютерів та принтерів, що з’єднана із заземленням усього будинку (розрахунок у п.4.3.2).
Електропроводка виконана приховано в пластикових коробах.
Будівлі та приміщення банку, в яких експлуатуються ЕОМ та виконуються їх обслуговування, налагодження і ремонт, відповідають вимогам:
СНиП 2.09.0285 «Производственные здания»,
СНиП 2.09.0487 «Административные и бытовые здания»,
«Правил устройства электроустановок», затверджених Головдерженергонаглядом СРСР 1984 р. (ПВЕ),
«Правил технической эксплуатации электроустановок потребителей», затверджених Головдерженергонаглядом СРСР 21.12.84 (ПТЕ),
Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці 09.01.98 N 4, зареєстрованих у Мін’юсті України 10.02.98 N 93/2533 (ПБЕ),
СНиП 2.01.0285 «Противопожарные нормы»,
ГОСТ 12.1 004 «ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования безопасности»,
Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Управління Державної пожежної охорони МВС України від 14.06.95 N 400, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 14.07.95 за N 219/755, СНиП 2.08.0289 «Общественные здания и сооружения» з доповненнями, затвердженими наказом Держкоммістобудування України від 29.12.94. N 106, СН 51278 «Инструкция по проектированию зданий и помещений для электронно-вычислительных машин», затверджених Держбудом СРСР,
ДСанПіН 3.3.2 — 00798 «Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин», затверджених МОЗ України 10.12.98, В банку є “Типове положення про навчання, інструктаж та перевірку знань працівників з питань охорони праці”, розроблене у 1998 році. У банку здійснюється перевірка знань по техніці безпеки, проводяться лекції, про що працівники розписуються у “Журналі перевірки знань “ПТЕ установок користувачів” та “ПТБ при експлуатації електроустановок користувачів”, “Журналі інструктажів по техніці безпеки та охороні праці” і “Журналі перевірки знань з техніки безпеки у персоналу з групою по електробезпеці”. Інструктажі та лекції по техніці безпеки проводяться декількох видів:
вступний;
первинний;
повторний.
Вступний інструктаж здійснюється з метою ознайомлення нових працівників з загальними поняттями та правилами з техніки безпеки.
Первий проводиться один раз у шість місяців зі всіма працюючими незалежно від стажу та класифікації по даній професії з метою перевірки та підвищення рівня знань з охорони праці.
Оцінка вибухо- та пожежонебезпеки приміщень і будівель проводиться залежно від кількості та властивостей речовин і матеріалів, що там знаходяться (використовуються) та з урахуванням особливостей технологічних процесів розміщених у них виробництв.
Відомі два підходи до оцінки вибухо- та пожежонебезпеки приміщень і будівель: детермінаційний та імовірнісний. В основу детермінаційного методу покладено категорування приміщень вибухопожежною та пожежною небезпекою, а імовірнісного — розрахунок імовірності досягнення певного рівня вибухо- та пожежонебезпеки.
В Управління впровадження соціально-орієнтованих банківських продуктів Дніпропетровского регіонального управління АКБ “Приватбанк” використовують детермінаційний метод, який базується на таких нормативних документах: СНіП 2.09.0285, СніП 2.01.0285, ОНТП 2486 та ПВЕ. Приміщення по пожежній безпеці відносяться до категорії В, оскільки тут використовуються тверді горючі та важкогорючі речовини та матеріали, наприклад папір.
До протипожежного інвентарю відносяться вогнегасники ВП — 5Б у кількості 10 штук.
У будівлі на випадок пожежі передбачена евакуація людей через три евакуаційні виходи, такі як:
головний вхід/вихід банку (головні сходи);
евакуаційні металеві сходи з 2х боків будівлі з виходом дверей на кожному поверсі на площадку сходів (“чорні виходи”).
Кількість евакуаційних виходів з будівель відповідає значенням СНіП 2.01.0285. Відстань від найвіддаленішого робочого місця до найближчого евакуаційного виходу з приміщення філії — 22 м, це не перевищує значень, що регламентується СніП 2.09.0285.
На дизельній електростанції існує автоматичне пожежогасіння. У серверній — автоматичне пожежогасіння, яке є автономним. За вогнестійкості будівля відноситься до 1го ступеня.
Можливими причинами пожежі є:
непрацездатність електричного обладнання;
порушення правил користування обладнанням;
коротке замикання обладнання.
Профілактичні заходи, що здійснюються — це:
підтримання електричного обладнання у робочому стані;
своєчасний ремонт застарілого обладнання;
проведення інструктажу з персоналом.

4.4 Розробка заходів з охорони праці 4.4.1 Загальнообмінна вентиляція приміщення по видаленню надлишків тепла Для видалення надлишків тепла в АКБ „Приватбанк” використовуються
побутові імпортні кондиціонери наступних типів: віконні кондиціонери та сплітсистеми [87].
Віконний кондиціонер, це кондиціонер, який зібрано в одному корпусі, та
який встановлюється у віконний отвір чи отвір у стіні.
Недоліки таких кондиціонерів у порівнянні з спліт системою:
віконний кондиціонер більше шумить
корпус кондиціонера перекриває частину вікна та зменшує кількість світла, що потрапляє до приміщення
при монтажі доводиться змінювати структуру віконної рами
невисока можливість перенаправити потік повітря чи змінити його потужність
При цьому можна відзначити і переваги:
віконний кондиціонер значно дешевший (один блок + менша кількість холодоагенту)
монтаж такого кондиціонера недорогий та досить швидкий
деякі з таких кондиціонерів можуть здійснювати вентиляцію приміщення (частина повітря виходить назовні, а натомість прибуває свіже повітря).
Split (англ) — роздільний. Сплітсистеми складаються з двох частин:
внутрішній блок, що знаходиться в приміщенні, і зовнішній блок, що монтується назовні. Такі системи сьогодні є лідерами продажів.
Недоліки:
сплітсистема — досить дорога штука
якщо сусіди не є власниками кондиціонерів та відкривають вікна, їм доведеться слухати роботу зовнішнього блока Вашого кондиціонера
Переваги (їх значно більше):
блоки з’єднуються шлангами, трубками та електричними дротами, які можна легко приховати естетичним коробом, або вмонтувати у стіну
монтаж внутрішнього блока можна здійснювати у будь-якому зручному місці кімнати
найбільш шумний вузол — компресор, знаходиться у зовнішньому блоці, отож шум від сплітсистеми значно нижчий, ніж від віконного кондиціонеру. Внутрішній блок працює майже безшумно
великій вибір внутрішніх блоків (вони можуть монтуватися: на стіну, на підлогу, на стелю, у вигляді окремої колони, у підвісну стелю, тощо) дозволяє влучно інтегрувати кондиціонер до дизайну та призначення приміщення
повітря можна спрямовувати у необхідному напрямку і з необхідною силою
Потужність по “виробництву холоду “ кондиціонером прийнято вимірювати в BTU. Це британська теплова одиниця, 1 BTU = 0.293 Вт.
Для визначення необхідної для охолодження приміщення потужності кондиціонера слід розрахувати сумарне надходження тепла до приміщення, приблизно враховуючи тепло від сонячних променів, освітлення, людей, оргтехніки, тощо. Обрана модель кондиціонера повинна давати таку саму, або навіть дещо вищу потужність. У великому приміщенні можна встановлювати декілька внутрішніх блоків.
    продолжение
–PAGE_BREAK–В результаті розрахунків надлишкової тепловіддачі в приміщенні управління просування соціально-орієнтованих продуктів на 4 поверсі 8 поверхового будинку банку, виконані калькулятором фірми по продажу кондиціонерів за допомогою Інтернет-мережі, вибрані 2 кондиціонера (Рис.4.1).

Рис.4.1 Вибрані для установки потолочні спліт системи кондиціонеру Fuji RC54R Мощность (кВт): 13,9/ 15,4
На рис.4.1 показані вибраний тип кондиціонерів (2 штуки) для зняття надлишкового тепла у приміщенні:
довжина 40 м, ширина 20 м (площа 800 м2)
висота потолків — 3,5 м (об”єм приміщення — 2800 м3)
об”єм приміщення на одного працівника + 2 відвідувачів операційного залу одночасно:

що відповідає нормам (не менше 20 м3 на одного чоловіка у приміщенні) в операційному залі розташовані 22 комп’ютерних комплекса, 4 ксерокса, 2 мережевих принтера та 22 прилади забезпечення безперебійного електричного живлення
12 вікон операційного залу виходять не на сонячну сторону будинку
в операційному залі встановлене штучне освітлення газорозрядними
лампами з мінімальним нагрівом на потолках та 26 настольних ламп з лампами накалювання на робочих місцях (26 *75 вт)
Процедура розрахунків надходження тепла в операційний зал управління виглядає таким чином:
, ккал/год (4.1)
де Qобор — виділення тепла від устаткування:
Qобор = 860*n*P*k1*k2., ккал/год (4.2)
де n = 58, середня працююча кількість устаткування
Р= 0,25 квт — середня теплова потужність одиниці обладнання
к1 = 0,8 — коефіцієнт використання установленої потужності
к2 = 0,5 — коефіцієнт одночасної роботи устаткування
860 — коефіцієнт відношення між потужністю обладнання і кількістю
виділеного тепла при переході електричної енергії в теплову
(1 квт = 860 ккал/год)
Підставляємо чисельні значення у формулу (4.2):
Qобор = 860*58*0,25*0,8*0,5 = 4 988 ккал /год
Qлюд — надходження тепла, зумовлене працюючими людьми:
Qлюд = N*q (4.3)
де N = 78 чоловік, які одночасно знаходяться в операційному залі банку;
q = 125 ккал/год — середня кількість тепла, що виділяється однією
людиною;
Підставляємо чисельні значення в формулу (4.3):

Qлюд = 78*125 = 9 750 ккал/год
Qосвітл — надходження тепла від приладів освітлення
Qосвітл = 860* N1 * к4 (4.4)
Де N1 = 0,075*26 = 1,95 квт —
сумарна потужність ламп накалювання
(кількість ламп помножених на їх потужність)
к4 = 0,5 — коефіцієнт одночасного використання
Підставляємо чисельні значення в формулу (4.4):
Qосвітл = 860*1,95 * 0,5 = 838,5 ккал/год
Qрад = 135 ккал/год — надходження тепла ерез зовнішні огородження конструкцій від сонячної радіації (значення для західної півкулі 50широти).
Таким чином, сумарний поток тепловиділення буде становити:
Qнадх = 4 988 + 9 750 + 838,5 + 135 = 15 711,5 ккал/год
(або 15 711,5/860 = 18,3 квт)
Зробимо розрахунок повітрообміну наза надлишком тепла в прмміщенні операційного залу управління за формулою:
, м3/час (4.5)
де С = 0,24 ккал/кг*град — питома теплоємність повітря;
ρ = 1,3 кг/м3 — щільність повітря
tвід — температура повітря, що видаляється
tприпл — температура припливного повітря (на 8 градусів нижче)
Результати розрахунку по формулі (4.5):

Таким чином, для підтримки встановлених параметрів мікроклімату в операційному залі управління необхідно 2 потолочних спліткондиціонера Fuji RC54R Мощность (кВт): 13,9/ 15,4 з регульованою продуктивністю від 800 до 3 500 м3/год.
4.4.2 Захисне заземлення Для запобігання випадків поразки електрострумом використовується захисне заземлення. Захисне заземлення здійснюється за допомогою заземлювачів — металевих провідників, що знаходяться в безпосередньому контакті з землею і розташовуються в ряд. Обираємо трубчатий електрод, довжиною l = 3м (мах), діаметром d = 40мм = 0,04 м.
Для визначення необхідного заземлення проводимо розрахунок а алгоритмом [93].
Розрахуємо опір одного вертикального електроду, Ом:
, (4.6)
де r — питомий опір поверхні в місці розташування заземлювачів, Ом∙м, грунт суглинок, тому r = 100 Ом∙м.
l — довжина трубчастого електроду, м, l = 3 м.
d — діаметр трубчастого електроду, м, d = 40мм = 0,04 м.
 — відстань від верхньої точки стержневого заземлювача до поверхні землі, м; 0,5 £  £ 1,0 м;  = 0,9;
t — глибина розташування середини електрода від поверхні землі, м,
розраховується за формулою
, (4.7)
 м
 Ом
Припустимий опір устрою, який заземлює, Rдоп = 4 Ом. Так як Re > Rдоп, знаходимо потрібну кількість вертикальних електродів. На початку розрахуємо початкову кількість заземлювачів без урахування об’єднуючої штиби.
 (4.8),  шт.
приймаємо начальну кількість електродів — 8 штук.
Визначаємо необхідну кількість вертикальних електродів:
 (4.9)
де  — коефіцієнт використання вертикальних електродів, що враховує обопільне екранування.
Для вибору цього коефіцієнта приймають значення відношення відстані між електродами до їхній довжини а = 1, отже, коефіцієнт використання вертикальних електродів  = 0,65.

Приймаємо кількість електродів — 14 штук.
Визначивши кількість заземлення знайдемо довжину з’єднуючої штиби:
 (4.10)
 м
Опір з’єднуючої штиби визначаємо за формулою:
, (4.11)
де В — ширина з’єднуючої штиби, м; b = 20 мм = 0,02 м;
 — відстань від верхньої точки трубчастого заземлювача до поверхні землі, м;  = 0,9 м.
 Ом.
І розрахуємо загальний опір для устрою, який заземлює, Rз, який повинен бути  ? .
 (4.12)
ηш — коефіцієнт використання з’єднуючої штиби, ηш = 0,62.

 Ом.
Загальний опір Rз відповідає умові Rз? Rдоп, тому обрані нами 14 електродів
d = 0,04м, довжиною l = 3м відповідає всім нормам [93].

Висновки Актуальність обраної теми дипломного проекту та доцільність проведення досліджень для оцінки стану та перспектив розвитку соціально-орієнтованих банківських продуктів полягає в тому, що за останні роки в економіці і банківській системі України відбулися радикальні зміни, обумовлені досягненням Україною реальної політичної та економічної незалежності і переходом до розбудови соціально орієнтованої економіки.
Проведені в дипломній роботі дослідження соціально-орієнтованих банківських продуктів та їх роль у вирішенні сучасних соціальноекономічних потреб суспільства на прикладі діяльності найбільшої банківської установи України — АКБ “Приватбанк” м. Дніпропетровськ, дозволяють зробити наступні висновки:
1. Портфельний ряд соціально-орієнтованих банківських продуктів в АКБ “Приватбанк” сформований з наступних банківських послуг:
„Пенсійні проекти з Пенсійним фондом України” на базі пластикових
платіжних карток та територіальних безбалансових відділень банку;
„Проекти соціальних виплат з Фондами соціального захисту населення
України ” на базі пластикових платіжних карток та територіальних безбалансових відділень банку;
„Проекти компенсаційних виплат громадянам України з фондів постраждалих від нацизму та холокосту євреїв (Німеччина) ” та депозитні програми їх обслуговування на базі пластикових платіжних карток та територіальних безбалансових відділень.
2. АКБ “Приватбанк” провів значне інвестування коштів на розвиток банківської інфраструктури, банківських та платіжних технологій, що характеризується станом на 01.05.2006 року наступними показниками:
кількість філій і відділень по Україні — 2 010;
кількість автоматів самообслуговування (банкоматів) по Україні
3 153 (в 1,5 рази більше ніж банкоматів у всіх банків банківської системи України разом);
кількість платіжних POSтерміналів у мережі торгівлі і послуг України — 16 626 (48% від загальної кількості терміналів всіх банків банківської системи України в торгівельній мережі разом);
кількість емітованих пластикових карток для безготівкових розрахунків і роботи з автоматами самообслуговування — 9 566 600 (49% від загальної кількості емітованих пластикових карток всіма банками банківської системи України);
кількість рахунків юридичних осіб — 224 704;
кількість рахунків фізичних осіб-підприємців — 174 997;
кількість “зарплатних рахунків” громадян — 1 845 302 (15% працюючих громадян України);
кількість пенсійних та соціальних рахунків — 1 302 369 (10% всіх відкритих пенсійних та соціальних рахунків по Україні).
3. Станом на 01.01.2006 року (за результатами 2005 року) АКБ „Приватбанк” є лідером і займає наступні рейтингові місця в банківській системі України:
Обсяг валюти активів балансу — 21 664,360 млн. грн. (1 місце);
Обсяг власного капіталу — 2 307,466 млн. грн. (1 місце);
Обсяг поточних і строкових депозитів фізичних осіб
9 966,027 млн. грн. (1 місце);
Обсяг балансового прибутку — 472,042 млн. грн. (1 місце);
В АКБ “Приватбанк” зосереджені 12,5% активів банківської системи України та рахунки 16% господарюючих суб’єктів та громадян України, а в перших 20 банківських установах — 78% активів банківської системи України. Тому вибраний АКБ “Приватбанк”, безумовно, є соціально значимий банк, а результати аналізу його діяльності в галузі соціально-орієнтованих банківських продуктів можуть бути інтерпретовані як показники всієї банківської системи України.
4. Обсяги коштів, які виплачуються Пенсійним фондом та фондами соціального страхування щорічно населенню становлять у 2005 році — 61 млрд. грн. та 12 млрд. грн., відповідно, що в сумі складає 23% від обсягу державних фінансів України або 15% від щорічного рівня ВВП України. Обслуговування такого грошового потоку для банківських установ потребує розвинутої територіальної інфраструктури в Україні та новітніх банківських технологій для досягнення прибутковості надання населенню відповідних соціально-орієнтованих щомісячних банківських послуг для:
13,5 млн. пенсіонерів;
765 тис. безробітних, які отримують допомогу по безробіттю;
565 тис. сімей, які отримують допомогу на дітей та інші;
5. Аналіз діючої практики розвитку соціально-орієнтованих банківських продуктів в АКБ “Приватбанк” показав, що впровадження новітніх інформаційних технологій та банківських технологій самообслуговування соціальних верств населення за допомогою отримання готівки в мережі банкоматів та оплати товарів і послуг в еквайринговій мережі торгових закладів не в повній
мірі вирішує задачі задовільнення соціальних потреб населення, оскільки біля 50% населення України, які проживають в примістських поселеннях та сільських районах не мають можливості скористатися цими послугами.
Розгляд та аналіз викладених вище питань зумовив необхідність пошуку шляхів вдосконалення процесів розвитку банківських соціально-орієнтованих продуктів. Автором проаналізовано існуючі пропозиції щодо цього питання та систематизовано у наступних рекомендаціях — напрямках розвитку банківської системи України:
По-перше, банківські установи повинні прийняти активну участь у становлені системи недержавного пенсійного страхування, яке розгортається згідно законодавству України з липня 2004 року, як стійкого джерела довгострокових ресурсів;
По-друге, впровадження теріторіальнорозгалуженої системи безбалансових відділень в примістських районах та сільских районах повинно бути основане на нових видах програмного забезпечення, яке мінімізує витрати на інформатизацію відділень за рахунок їх роботи з центральними базами банківського обліку та процесінговими центрами;
По-третє, розгортання мережі банкоматів та еквайрингового обслуговування в примістськіх районах та сільських районах повинно спиратися на новітні технології радіомереж, що значно скоротить витрати на розгортання обладнання банківського самообслуговування.
По-четверте, побудовані в дипломному проекті функціональна та економетрична модель аналізу впливу обсягів впровадження соціально-орієнтованих банківських продуктів на рентабельність статутного капіталу банку, на прикладі АКБ “Приватбанк” показала, що підвищення на 1% обсягу поточних пенсійно-соціальних коштів в залучених коштах банківської установи приводить до підвищення рентабельності статутного капіталу банку на 5,27%. Тобто, впровадження соціально-орієнтованих банківських продуктів не тільки вирішує соціальні проблеми населення, а й підвищує доходність банківських установ. Таким чином, впровадження пропозицій і рекомендацій, наданих в дипломній роботі, дозволить:
вивести обслуговування соціальних виплат населенню банками з перших двох рівнів сервісу (отримання коштів в банку та отримання коштів в точках банківського самообслуговування) на третій рівень сервісу — “доставка платежів до місця проживання” та “прийняття платежів в місцях проживання”;
вирішити питання стратегії впровадження новітніх банківських технологій обслуговування грошових потоків соціальних виплат в приміських районах та сільських районах;
Це надасть можливість організувати діяльність банківських установ у відповідності з цілісною системою управління розвитку соціально-орієнтованих банківських продуктів для задоволення соціальних потреб населення України.

Список використаних джерел 1. ЗАКОН УКРАЇНИ „Про банки і банківську діяльність” // від 7 грудня 2000 року N 2121III (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 22 грудня 2005 року N 3273IV) // Законодавчо-довідкова система законодавства України WWW.LIGAZAKON.com.ua, квітень 2006 року
2. Закон України “Про Національний банк України” // від 20 травня 1999 року N 679XIV (станом на 10.01.2002 року N 2922III) // Законодавчо-довідкова система законодавства України WWW.LIGAZAKON.com.ua, квітень 2006 року
3. Закон України “Про господарські товариства” // від 19 вересня 1991 року N1576XII (від 17 травня 2001 року N 2409III) // Законодавчо-довідкова система законодавства України WWW.LIGAZAKON.com.ua, квітень 2006 року
4. Закон України „Основи законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування” // від 14 січня 1998 року N 16/98ВР // Законодавчо-довідкова система законодавства України WWW.LIGAZAKON.com.ua, квітень 2006 року
5. ЗАКОН УКРАЇНИ “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” // від 2 березня 2000 року N 1533III (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 9 лютого 2006 року N 3428IV) // Законодавчо-довідкова система законодавства України WWW.LIGAZAKON.com.ua, квітень 2006 року
6. ЗАКОН УКРАЇНИ “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” // від 18 січня 2001 року N 2240 — III (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 20 грудня 2005 року N 3235IV) // Законодавча довідкова система законодавства України WWW.LIGAZAKON.com.ua, квітень 2006 року
7. ЗАКОН УКРАЇНИ “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” // від 26 червня 1997 року N 400/97ВР (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 23 лютого 2006 року N 3508IV) // Законодавча довідкова система законодавства України WWW.LIGAZAKON.com.ua, квітень 2006 року
8. ЗАКОН УКРАЇНИ “Про розмір внесків на деякі види загальнообов’язкового державного соціального страхування” // від 11 січня 2001 року N 2213III (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 20 грудня 2005 року N 3235IV) // Законодавча довідкова система законодавства України WWW.LIGAZAKON.com.ua, квітень 2006 року
9. ЗАКОН УКРАЇНИ “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” // від 5 жовтня 2000 року N 2017III // Законодавча — довідкова система законодавства України WWW.LIGAZAKON.com.ua, квітень 2006 року
10. ЗАКОН УКРАЇНИ “Про недержавне пенсійне забезпечення” // від 9 липня 2003 року N 1057IV (Із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 15 грудня 2005 року N 3201IV) // Закон одавча довідкова система законодавства України WWW.LIGAZAKON.com.ua, квітень 2006 року
11. Закон України “ Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” // від 9 липня 2003 рокуN 1058IV // Законодавча довідкова система законодавства України WWW.LIGAZAKON.com.ua, квітень 2006 року
12. ЗАКОН УКРАЇНИ „Про Державний бюджет України на 2005 рік” // Законом України від 25 березня 2005 року N 2505IV цей Закон викладено в новій редакції (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 7 липня 2005 року N 2771IV) // Законодавча довідкова система законодавства України WWW.LIGA — ZAKON.com.ua, квітень 2006 року
    продолжение
–PAGE_BREAK–13. ЗАКОН УКРАЇНИ „Про державний внутрішній борг України” // від 16 вересня 1992 року N 2604XII (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 23 грудня 2004 року N 2285IV) // Законодавча — довідкова система законодавства України WWW.LIGAZAKON.com.ua, квітень 2006 року
14. ЗАКОН УКРАЇНИ «Про Державний бюджет України на 2004 рік» // від 27 листопада 2003 року N 1344IV (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 17 червня 2004 року N 1801IV) // Законодавча — довідкова система законодавства України WWW.LIGAZAKON.com.ua, квітень 2006 року
15. ЗАКОН УКРАЇНИ «Про Державний бюджет України на 2003 рік» // від 26 грудня 2002 року N 380IV (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 11 грудня 2003 року N 1397IV) // Законодавча довідкова система законодавства України WWW.LIGAZAKON.com.ua, квітень 2006 року
16. ЗАКОН УКРАЇНИ «Про охорону праці» // від 14 жовтня 1992 року N2694XII (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом на 30 червня 1999 року N 783XIV) // Законодавча довідкова система законодавства України WWW.LIGAZAKON.com.ua, квітень 2006 року
17. Закон України “ Про платіжні системи та переказ грошей в Україні” // від 5 квітня 2001 року N 2346III // Законодавча довідкова система законодавства України WWW.LIGAZAKON.com.ua, квітень 2006 року
18. Про удосконалення механізму виплати заробітної плати працівникам бюджетних установ та державної соціальної допомоги // КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА від 22 квітня 2005 р. N 318 // Законодавча довідкова система законодавства України WWW.LIGA — ZAKON.com.ua, квітень 2006 року
19. КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ „Про затвердження бюджету Пенсійного фонду України на 2005 рік” // ПОСТАНОВА від 8 червня 2005 р. N 426 // Законодавча довідкова система законодавства України WWW.LIGA — ZAKON.com.ua, квітень 2006 року
20. КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ „Про затвердження бюджету Пенсійного фонду України на 2004 рік” // ПОСТАНОВА від 11 березня 2004 р. N 310 (Із змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2005 року N 40) // Законодавча довідкова система законодавства України WWW.LIGAZAKON.com.ua, квітень 2006 року
21. КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ „Про затвердження бюджету Пенсійного фонду на 2003 рік” // ПОСТАНОВА від 24 лютого 2003 р. N 249 (Із змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2003 року N 1951) // Законодавча довідкова система законодавства України WWW.LIGAZAKON.com.ua, квітень 2006 року
22. ПРАВЛІННЯ ФОНДУ СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ З ТИМЧАСОВОЇ ВТРАТИ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ „Про бюджет Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на 2005 рік” // ПОСТАНОВА від 17 грудня 2004 року N 171 (Із змінами і доповненнями, внесеними постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 26 липня 2005 року N 89) // Законодавча довідкова система законодавства України WWW.LIGAZAKON.com.ua, квітень 2006 року
23. Перелік і тарифи на послуги процесингу, що надаються банкам — членам міжнародних платіжних систем Центральним міжбанківським процесинговим центром Центральної розрахункової палати Національного банку України // Постанова Правління Національного банку України від 17 липня 2001 р. N 280 // Законодавча довідкова система законодавства України WWW.LIGAZAKON.com.ua, квітень 2006 року
24. Положення про управління ризиками та формування і використання страхових фондів для забезпечення проведення міжбанківських розрахунків у гривнях за операції, що здійснюються за допомогою банківських платіжних карток міжнародної платіжної системи VISA International // Постанова Правління Національного банку України від 20.11.98 р. N 490 // Законодавча довідкова система законодавства України WWW.LIGA — ZAKON.com.ua, квітень 2006 року
25. Положення про міжбанківські розрахунки за операції, що здійснюються із застосуванням банківських платіжних карток міжнародної платіжної системи VISA International // Постанова Правління Національного банку України від 20.11.98 р. N 490 // Законодавча довідкова система законодавства України WWW.LIGAZAKON.com.ua, квітень 2006 року
26. Положення про впровадження пластикових карток міжнародних платіжних систем у розрахунках за товари, надані послуги та при видачі готівки // Постанова Правління Національного банку України від 24 лютого 1997 р. N 37/від 27 грудня 2000 року N 508 // Законодавча довідкова система законодавства України WWW.LIGAZAKON.com.ua, квітень 2006 року
27. Положення “ Про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з ними” // Постанова Правління Національного банку України від 27 серпня 2001 року N 367 // Законодавча довідкова система законодавства України WWW.LIGAZAKON.com.ua, квітень 2006 року
28. Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України та Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України // Постанова Правління Національного банку України від 17 червня 2004 року N 280 (Із змінами і доповненнями, внесеними постановами Правління Національного банку України станом від 1 грудня 2005 року N 457) // Законодавча довідкова система законодавства України WWW.LIGA — ZAKON.com.ua, квітень 2006 року
29. Про затвердження Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні // Постанова Правління Національного банку України від 28 серпня 2001 року N 368 (Із змінами і доповненнями, внесеними постановами Прав — ління Національного банку України станом від 1 листопада 2005 року N 407) // Законодавча довідкова система законодавства України WWW.LIGAZAKON.com.ua, квітень 2006 року
30. Про затвердження Положення про порядок формування обов’язкових резервів для банків України // Постанова Правління Національного банку України від 16 березня 2006 року N 91 // Законодавча довідкова система законодавства України WWW.LIGAZAKON.com.ua, квітень 2006 року
31. Про затвердження Інструкції про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України // Постанова Правління Національного банку України від 7 грудня 2004 року N 598 (Із змінами і доповненнями, внесеними постановами Правління Національного банку України станом від 13 березня 2006 року N 82) // Законодавча довідкова система законодавства України WWW.LIGAZAKON.com.ua, квітень 2006 року
32. Методика розрахунку економічних нормативів регулювання діяльності банків в Україні // ПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА від 11 квітня 2005 року N 125 (Із змінами і доповненнями, внесеними постановою Правління Національного банку України від 22 грудня 2005 року N 493) // Законодавча довідкова система законодавства України WWW.LIGAZAKON.com.ua, квітень 2006 року
33. Постановление Кабинета Министров Украины от 10.08.1993 г. N 623 “О Положении о расследовании и учете несчастных случаев, профессиональных заболеваний и аварий на предприятиях, в учреждениях и организациях” // Вестник Верховной Рады Украины, 1993, № 11 // Законодавча довідкова система законодавства України WWW.LIGAZAKON.com.ua, квітень 2006 року
34. Про затвердження Правил охорони праці під час експлуатації електроннообчислювальних машин // Наказ Комітету по нагляду за охороною праці України Міністерства праці та соціальної політики України від 10 лютого 1999 року N 21 // Законодавча довідкова система законодавства України WWW.LIGAZAKON.com.ua, квітень 2006 року
35. Про затвердження Порядку відшкодування витрат Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на виплату допомоги при народженні дитини // Наказ Міністерства праці та соціальної політики України від 16 березня 2006 року N 78 // Законодавча довідкова система законодавства України WWW.LIGAZAKON.com.ua, квітень 2006 року
36. Положення про порядок державної реєстрації недержавних пенсійних фондів затверджене розпорядженням Держфінпослуг від 29.12.2003 N 186 і зареєстроване в Міністерстві юстиції України 19.01.2004 за N 80/8679 // Законодавча довідкова система законодавства України WWW.LIGA — ZAKON.com.ua, квітень 2006 року
37. Порядок внесення до Державного реєстру фінансових установ інформації про пенсійні фонди, які створені до набрання чинності Законом України «Про недержавне пенсійне забезпечення», затверджений розпорядженням Держфінпослуг від 18.11.2003 N 127 і зареєстрований в Міністерстві юстиції України 05.12.2003 за N 1124/8445 // Законодавча довідкова система законодавства України WWW.LIGAZAKON.com.ua, квітень 2006 року
38. Ліцензійні умови провадження діяльності з адміністрування пенсійних фондів затверджені розпорядженням Держфінпослуг від 13.11 2003 N 118 і зареєстровані в Міністерстві юстиції України 12.01.2004 за N 25/8624 // Законодавча довідкова система законодавства України WWW.LIGA — ZAKON.com.ua, квітень 2006 року
39. Порядок подання адміністратором недержавного пенсійного фонду інформації Державній комісії з регулювання ринків фінансових послуг України про укладання радою недержавного пенсійного фонду договорів про надання фінансових послуг недержавному пенсійному фонду затверджений розпорядженням Держфінпослуг від 25.12.2003 N 178 і зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за N 57/8656 // Законодавча довідкова система законодавства України WWW.LIGA — ZAKON.com.ua, квітень 2006 року
40. Кваліфікаційні вимоги до членів рад недержавних пенсійних фондів та фахівців з питань адміністрування пенсійних фондів затверджені розпорядженням Держфінпослуг від 27.11.2003 N 137 і зареєстровані в Міністерстві юстиції України 16.12.2003 за N 1164/8485 // Законодавча — довідкова система законодавства України WWW.LIGAZAKON.com.ua, квітень 2006 року
41. Кваліфікаційний мінімум для осіб, які претендують на обіймання посади члена ради недержавного пенсійного фонду, затверджений розпорядженням Держфінпослуг від 04.03.2004 N 130 і зареєстрований в Міністерстві юстиції України 05.05.2004 за N 565/9164 // Законодавча довідкова система законодавства України WWW.LIGAZAKON.com.ua, квітень 2006 року
42. Кваліфікаційний мінімум для осіб, які претендують на право здійснення функцій з адміністрування недержавного пенсійного фонду, затверджений розпорядженням Держфінпослуг від 04.03.2004 N 129 і зареєстрований в Міністерстві юстиції України 05.05.2004 за N 566/9165 // Законодавча — довідкова система законодавства України WWW.LIGAZAKON.com.ua, квітень 2006 року
43. Положення про інвестиційну декларацію пенсійного фонду затверджене розпорядженням Держфінпослуг від 27.11.2003 N 139 і зареєстроване в Міністерстві юстиції України 16.12.2003 за N 1165/8486 // Законодавча — довідкова система законодавства України WWW.LIGAZAKON.com.ua, квітень 2006 року
44. Порядок подання рекламних матеріалів щодо послуг з недержавного пенсійного забезпечення до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України затверджений розпорядженням Держфінпослуг від 29.12.2003 N 187 і зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15.01.2004 за N 49/8648 // Законодавча довідкова система законодавства України WWW.LIGAZAKON.com.ua, квітень 2006 року
45. Порядок проведення зборів засновників недержавного пенсійного фонду шляхом опитування затверджений розпорядженням Держфінпослуг від 11.12.2003 N 161 і зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2003 р. за N 1245/8566 // Законодавча довідкова система законодавства України WWW.LIGAZAKON.com.ua, квітень 2006 року
46. Положення про навчання, перепідготовку, підвищення кваліфікації та складання екзаменів особами, які провадять діяльність на ринках фінансових послуг, затверджене розпорядженням Держфінпослуг від 25.12.2003 N 183 і зареєстроване в Міністерстві юстиції України 28.01.2004 за N 122/8721 // Законодавча довідкова система законодавства України WWW.LIGAZAKON.com.ua, квітень 2006 року
47. Порядок погодження Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України членів ради недержавного пенсійного фонду затверджений розпорядженням Держфінпослуг від 18.12.2003 N 169 і зареєстрований в Міністерстві юстиції України 10.01.2004 за N 22/8621 // Законодавча довідкова система законодавства України WWW.LIGA — ZAKON.com.ua, квітень 2006 року
48. Порядок «Про встановлення плати про видачу ліцензії» затверджений розпорядженням Держфінпослуг від 29.12.2003 N 188 і зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23.02.2004 за N 240/8839 // Законодавча — довідкова система законодавства України WWW.LIGAZAKON.com.ua, квітень 2006 року
49. Положення про навчання, перепідготовку, підвищення кваліфікації та складання екзаменів особами, які провадять діяльність на ринках фінансових послуг, затверджене розпорядженням Держфінпослуг від 25.12.2003 N 183 і зареєстроване в Міністерстві юстиції України 28.01.2004 за N 122/8721 // Законодавча довідкова система законодавства України WWW.LIGAZAKON.com.ua, квітень 2006 року
50. Порядок прийняття Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України рішення за порядком денним зборів засновників недержавного пенсійного фонду, які не відбулись, затверджений розпорядженням Держфінпослуг від 18.12.2003 N 169 і зареєстрований в Міністерстві юстиції України 10.01.2004 за N 22/8621 // Законодавча — довідкова система законодавства України WWW.LIGAZAKON.com.ua, квітень 2006 року
51. Порядок подання адміністратором недержавного пенсійного фонду інформації Державній комісії з регулювання ринків фінансових послуг України про укладення радою недержавного пенсійного фонду договорів про надання фінансових послуг недержавному пенсійному фонду затверджений розпорядженням Комісії від 25.12.2003 N 178 // Законодавча — довідкова система законодавства України WWW.LIGAZAKON.com.ua, квітень 2006 року
52. Вимоги до технічного забезпечення та інформаційних систем для ведення персоніфікованого обліку учасників недержавного пенсійного фонду затверджені розпорядженням Комісії від 22.06.2004 р. N 1101 // Законодавча довідкова система законодавства України WWW.LIGA — ZAKON.com.ua, квітень 2006 року
53. Граничні тарифи на оплату послуг з адміністрування недержавного пенсійного фонду затверджені розпорядженням Комісії від 22.06.04 р. N 1102 // Законодавча довідкова система законодавства України WWW.LIGAZAKON.com.ua, квітень 2006 року
54. Положення про подання адміністратором недержавного пенсійного фонду звітності з недержавного пенсійного забезпечення затверджене розпорядженням Комісії від 22.06.2004 N 1100 // Законодавча довідкова система законодавства України WWW.LIGAZAKON.com.ua, квітень 2006 року
55. Положення про провадження діяльності з адміністрування недержавного пенсійного фонду затверджене розпорядженням Комісії від 20.07.2004 р. N 1660 // Законодавча довідкова система законодавства України WWW.LIGAZAKON.com.ua, квітень 2006 року
56. Порядок тимчасового призначення Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг адміністратора недержавного пенсійного фонду затверджений розпорядженням Держфінпослуг від 03.09.2004 р. N 2263 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20.09.2004 р. N 1188/9787 // Законодавча довідкова система законодавства України WWW.LIGA — ZAKON.com.ua, квітень 2006 року
57. Положення про реєстрацію статуту недержавного пенсійного фонду та пенсійних схем, затверджене розпорядженням Держфінпослуг від 17.08.2004 N 2080 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 26.08.2004 за N 1050/9649 // Законодавча довідкова система законодавства України WWW.LIGAZAKON.com.ua, квітень 2006 року
58. Правила бухгалтерського обліку операцій з використанням платіжних карток у банках України // Постанова Правління Національного банку України від 17 грудня 2001 року N 524 (Із змінами і доповненнями, внесе — ними постановою Правління Національного банку України станом від 19 березня 2003 року N 123) // Законодавча довідкова система законодавства України WWW.LIGAZAKON.com.ua, квітень 2006 року
59. Правила бухгалтерського обліку доходів і витрат банків України // Постанова Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року N255 // Законодавча довідкова система законодавства України WWW.LIGAZAKON.com.ua, квітень 2006 року
60. Соціально-економічне становище України за січень-березень 2006 року // Повідомлення Державного комітету статистики України, квітень 2006, www.ukrstat.gov.ua
61. Соціально-економічне становище України за січень-грудень 2005 року // Повідомлення Державного комітету статистики України, січень 2006, www.ukrstat.gov.ua
62. Соціальноекономічне становище України за січень-грудень 2004 року // Повідомлення Державного комітету статистики України, січень 2005, www.ukrstat.gov.ua
63. Айвазян С.А. Основы эконометрики. — М.: ЮНИТИДАНА, 2001. 432 с.
    продолжение
–PAGE_BREAK–64. Аналіз банківської діяльності: Підручник / А.М. Герасимович та ін.; За ред.А.М. Герасимовича. — К.: КНЕУ, 2003. — 599 с.
65. Азаренкова Г.М., Самородова Н.М. Бухгалтерський облік. Навч. — метод. посіб. для самостійного вивч. дисципліни. К.: Знання, 2004. — 415 с.
66. Азаренкова Г.М., Журавель Т.М., Михайленко Р.М. Фінанси підприємств: Навчальний посібник для самост вивч. дисципліни. — К.: ЗнанняПрес, 2004. — 291 с. — (Вища освіта ХХІ століття)
67. Азаренкова Г.М., Самородова Н.М. Бухгалтерський облік: Навчально — методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни. — Київ: Знання, 2004. — 415 с. — (Вища освіта ХХІ століття)
68. Азаренкова Г.М., Самородова Н.М. Бухгалтерський облік: Збірник ситуаційних задач та завдань для самостійної роботи студентів. — Київ: Знання, 2003. — 200 с.
69. Азаренкова Г.М. Фінансові ресурси та фінансові потоки (теоретичний аналіз): Монографія. — Харків: ПП Яковлєва, 2003. — 102 с.
70. Азаренкова Г.М., Д ікань Л.В., Новосельцева Т.О. Сучасні комерційні банки: персонал, розвиток, організація: Монографія. — Харків: ВД “ІНЖЕК”, 2003 — 131 с.
71. Азаренкова Г.М., Гадецька С.В., Горбенко І.Д., Дубницький В.Ю.,
Г.М. Макаренко, Г.О. Савченко, Ходирєв А.І. Моделі і системи оцінювання, обробки та захисту фінансової інформації: Монографія / За ред. академіка АЕН України, д. е. н., проф. О.В. Васюренка. — Харків: ХФУАБС, 2003. — 365 с.
72. Актуальні проблеми та перспективи розвитку фінансовокредитної системи України: Збірник наукових статей. — Харків: Фінарт, 2002. Редакційна колегія: Васюренко О. В, Українська Л.О., Глущенко В.В., Горбенко І.Д.
73. Банковское дело: Учебник /Под ред.О.И. Лаврушина — Москва, «Финансы и статистика», 1998 — 576 с.
74. Банківські операції: Підручник. — 2ге вид., випр. і доп. / А.М. Мороз, М.І. Савлук, М.Ф. Пуховкіна та ін.; За ред. дра екон. наук, проф.А.М. Мороза. — К.: КНЕУ, 2002. — 476 с.
75. Банки и банковские операции: Учебник для вузов / Под ред. проф. Е.Ф. Жукова. — М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1997. — 471 с.
76. Банківські операції: Підручник/За ред. Міщенка В.І., Слав«янської Н.Г. — Київ: ЗнанняПрес, 2006. — 727 с.
77. Бергер Айке, Банковские операции для физических лиц, — К.: Укр. Финансовобанковская шк. в сотрудничестве с группой европейских сберегательных банков, 1997. — 135 с.
78. Васюренко О.В. Банківські операції: Навчальний посібник. — 4те вид., перероблене і доповнене — Київ: Знання, 2004. — 324 с. — (Вища освіта ХХІ століття) 79. Васюренко О.В. Банківський менеджмент: Навчальний посібник. — Київ: Академія, 2001. — 313 с.
80. Васюренко О.В., Сердюк Л.В., Сидоренко О.М., Карасьова З.М., Каднічанська В.М., Федоренко Н.С. Облік і аудит у банках: Навчальний посібник. — К.: Знання, 2003. — 524 с.
81. Васюренко Л.В., Федосік І.М. Ресурси комерційного банку: теоретичний та прикладний аналіз: Монографія. — Харків: ПП Яковлєва, 2003. — 88 с.
82. Гетьман О.О., Шаповал В.М. Економіка підприємства: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. — Київ, Центр навчальної літератури, 2006. — 488 с.
83. Гигиеническое нормирование факторов производственной среды и трудового процесса / Под ред. Измерова Н.Ф., Каспарова А.А. АМН СССР. М.: Медицина, 1986.
84. Голубович А.Д., Миримская О.М. „Кредитные и другие банковские карточки в системе автоматизированных денежных расчетов“ — М., Менатеп — Информ, 1991.
86. Голубович А.Д., Клопотовский А.В., Наумов А.В. „Создание системы кредитных карточек для коммерческих банков“ — М., Менатеп — информ, 1992
87. Денисенко Г.Ф. Охрана труда: Учебное пособие для инженерно — экономических специальностей вузов. М.: Высшая школа. 1985.
88. Зайцев О. Мобильный банкомат // Банковская практика за рубежом, Агентство >, №1, 2006, с.8285
89. Ефимова М.Р., Ганченко О.И., Петрова Е.В. Практикум по общей теории статистики: Учебное пособие. — Москва: Финансы и статистика, 2000.
90. Краевая А. Дифференциация обслуживания как часть банковской стратегии // Банковская практика за рубежом, Агентство >, №2, 2006, с.4243
91. Клебанова Т.С., Дубровина Н.А. и др. Эконометрия на персональном компьютере. Учебное пособие. — Харьков: ИЗД ХГЭУ, 2002. — 208с.
92. Кремер Н.Ш., Путко Б.А. Эконометрика: Учебник для вузов. — М.: ЮНИТИ — ДАНА, 2002. — 311 с.
93. Кобевник В.Ф. Охрана труда — К.: Выща школа, 1990. — 286 с.
94. Коцовська Р., Ричаківська В та інш. Операції банківських установ Львів: ЛБІ НБУ, 2001
95. Лукяненко І.Г., Краснікова Л.І. Економетрика. — Підручник. — К.: Тов. „Знання“, КОО, 1998. — 494 с.
96. Лукяненко І.Г., Краснікова Л.І. Економетрика: Практикум з використанням комп’ютера. — К.: Тов. „Зання“, КОО, 1998. — 220 с.
98. Методичні рекомендації до виконання дипломних робіт для студентів спеціальності 7.050105 „Банківська справа“ (освітньокваліфікаційний рівень „спеціаліст“) / Укладачі: Вядрова І.М., Погореленко Н.П., Сидоренко О.М., Сердюк Л.В. — Харків: ХБІ УАБС НБУ, 2005. — 42 с.
99. Панова Г. Банковское обслуживание частных лиц. — М.: АО ДИС, 1994. — 352с.
100. Подання Президента України до Верховної Ради — 2004 “Про внутрішнє та зовнішнє положення України в 2003 році” (статистичні таблиці) // інформаційна система “ЛІГАЗАКОН”
101. Примостка Л.О. Аналіз банківської діяльності: сучасні концепції, методи та моделі: Монографія. — КНЕУ, 2002. — 316 с.
102. Примостка Л.О. Фінансовий менеджмент у банку: Підручник. — 2е вид., доп. і перероб. — К.: КНЕУ. 2004. — 468 с.
103. Роуз П.С. Банковский менеджмент. Пер. с англ. со 2го изд. — М.: „Дело ЛТД“, 1995. — 768 с.
104. Синки, Дж. мл. Управление финансами в коммерческих банках. Пер. с англ.4го переработанного изд. / под ред.Р.Я. Левиты, Б.С. Пинкерса. — М.: 1994, Catallaxy. — 820 c.
105. Савченко Л.А., Цимбалюк А.В., Капіца В.А. та ін. Фінансовоправовий механізм формування дохідної частини бюджетів: Курс лекцій / Держ. подат. адміністрація України; Акад. ДПС України. — Ірпінь: Акад. ДПС України, 2002. — 356 с.
106. Социальноэкономическая статистика / под редакцией А.В. Головача Киев, „Вища школа“, 1991
107. Современные технологии для банка // Журнал „Банковские технологии“, Россия, № 4, 2004. — с.32 — 48.
108. Спицын И.О., Спицын Я.О. Маркетинг в банке. — Тернополь: АО „Тарнекс“, К.: ЦММС „Писпайс“, 1993. — 656 с.
109. Статистика підприємництва: навч. посібник / під ред.П.Г. Вашківа — К.: “Слобожанщина», 1999 — 600 с.
110. Шевченко Р.І. Банківські операції: Навч. — метод. посіб. для самост. вивчення дисципліни / Київський національний економічний унт — К.: КНЕУ, 2000. — 160с.
111. Шевченко Р.І. Банківські операції: Навч. — метод. посіб. для самост. вивч. дисципліни / Київський національний економічний унт — К.: КНЕУ, 2003. — 276с.
112. Шевченко Р.І. Кредитування і контроль: Навч. — метод. посібник для самостійного вивчення дисципліни / Київський національний економічний унт. — К.: КНЕУ, 2002. — 183с.
113. HTTP://www.bank.gov.ua — Офіційний сайт НБУ
114. HTTP://WWW.PRIVATBANK. DP.ua — Офіційний сайт АКБ “Приватбанк”
115. HTTP://WWW.AUB.com.ua — Офіційний сайт Асоціації банків України
116. www.ssi.com.ua/ — Офіційний сайт компанії Servus Systems Integration (Україна)
117. www.diebold.com/ — Офіційний сайт компанії Diebold (США)
118. www.metasoft.com.ua — Офіційний сайт компанії „МЕТАСОФТ”
119. www.sibis.com.ua — Офіційний сайт компанії “SIBIS” (Україна)

Додаток А Таблица А.1. Основні показники діяльності банківської системи країни за 2000 — 2006 роки (млн. грн) [34]
* дані будуть уточнюватися.

Таблиця А.2. Активи и зобов”язання перших 30 банківських установ України станом на 01.01.2006 року [37]

Таблиця А.3. Кредитно-інвестиційний портфель перших 30 банківських установ України станом на 01.01.2006 року [37]

Таблиця А.4. Власний капітал перших 30 банківських установ України станом на 01.01.2006 року [37]

Таблиця А.5. Депозити фізичних осіб в перших 30 комерційних банках України станом на 01.01.2006 року [37]

Таблиця А.6. Депозити юридичних осіб в перших 30 комерційних банках України станом на 01.01.2006 року [37]

Таблиця А.7. Фінансовий результат в перших 30 комерційних банках України станом на 01.01.2006 року (за 2005 рік) [37]

Додаток Б Таблиця Б.1
Економічні та соціальні показники України за 20032005 роки
    продолжение
–PAGE_BREAK–

    продолжение
–PAGE_BREAK–    продолжение
–PAGE_BREAK–страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням;
страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;
страхування на випадок безробіття.
Страхові фонди беруть на себе зобов’язання щодо збору страхових внесків та надання застрахованим особам матеріального забезпечення і соціальних послуг при настанні страхових випадків.
Загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню підлягають:
1) особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту):
а) на підприємствах, в організаціях, установах незалежно від їх форм власності та господарювання;
б) у фізичних осіб;
2) особи, які забезпечують себе роботою самостійно (члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок), громадяни — суб’єкти підприємницької діяльності.
Страхові фонди є органами, які здійснюють керівництво та управління окремими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування, провадять збір та акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечують фінансування виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням та здійснюють інші функції згідно з затвердженими статутами.
Усі застраховані громадяни є членами відповідних страхових фондів залежно від виду соціального страхування. Страхові фонди є некомерційними самоврядними організаціями. Цільові страхові фонди, якщо інше не передбачено законами України, не можуть займатися іншою діяльністю, крім тієї, для якої їх створено, та використовувати свої кошти на цілі, не пов’язані з цією діяльністю. Кошти цільових страхових фондів не включаються до складу Державного бюджету України. Страхові фонди діють на підставі статутів, що затверджуються у порядку, визначеному законами України з окремих видів загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Система пенсійного забезпечення в Україні складається з трьох рівнів.
Перший рівень — солідарна система загальнообов’язкового державного пенсійного страхування (далі — солідарна система), що базується на засадах солідарності і субсидування та здійснення виплати пенсій і надання соціальних послуг за рахунок коштів Пенсійного фонду на умовах та в порядку, передбачених Законом [11].
Другий рівень — накопичувальна система загальнообов’язкового державного пенсійного страхування (далі — накопичувальна система пенсійного страхування), що базується на засадах накопичення коштів застрахованих осіб у Накопичувальному фонді та здійснення фінансування витрат на оплату договорів страхування довічних пенсій і одноразових виплат на умовах та в порядку, передбачених законом.
Третій рівень — система недержавного пенсійного забезпечення, що базується на засадах добровільної участі громадян, роботодавців та їх об’єднань у формуванні пенсійних накопичень з метою отримання громадянами пенсійних виплат на умовах та в порядку, передбачених законодавством про недержавне пенсійне забезпечення [10].
Перший та другий рівні системи пенсійного забезпечення в Україні становлять систему загальнообов’язкового державного пенсійного страхування та представлені Пенсійним фондом України.
Другий та третій рівні системи пенсійного забезпечення в Україні становлять систему накопичувального пенсійного забезпечення та представлені Накопичувальним Фондом Пенсійного Фонду України та недержавними пенсійними фондами.
Відповідно Закону [11] за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:
1) пенсія за віком;
2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов’язаного з роботою, інвалідності з дитинства);
3) пенсія у зв’язку з втратою годувальника.
За рахунок коштів Накопичувального фонду, що обліковуються на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснюються такі пенсійні виплати [11]:
1) довічна пенсія з установленим періодом;
2) довічна обумовлена пенсія;
3) довічна пенсія подружжя;
4) одноразова виплата.
У солідарній системі надаються соціальні послуги за рахунок коштів Пенсійного фонду. До соціальних послуг, передбачених Законом [11], належить допомога на поховання пенсіонера.
Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі — Фонд) є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, провадить збір і акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, види яких передбачені статтею 34 Закону [6], та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів. Фонд належить до цільових позабюджетних страхових фондів.
Усі застраховані особи є членами цього Фонду. Фонд є некомерційною самоврядною організацією. Держава є гарантом надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам Фондом, стабільної діяльності Фонду.
За загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, надаються такі види матеріального забезпечення та соціальних послуг:
1) допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною) (статті 35, 37 цього Закону);
2) допомога по вагітності та пологах (статті 38, 39 цього Закону);
3) допомога при народженні дитини (статті 40, 41 цього Закону);
Відшкодування витрат Фонду на виплату допомоги при народженні дитини здійснюється в межах коштів, передбачених у державному бюджеті на виконання програми «Відшкодування витрат Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на виплату допомоги при народженні дитини» [12].
4) допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (статті 42 — 44 цього Закону);
5) допомога на поховання (крім поховання пенсіонерів, безробітних та осіб, які померли від нещасного випадку на виробництві) (статті 45, 46 цього Закону);
6) забезпечення оздоровчих заходів (оплата путівок на санаторно-курортне лікування застрахованим особам та членам їх сімей, до дитячих оздоровчих закладів, утримання санаторіїв-профілакторіїв, надання соціальних послуг у позашкільній роботі з дітьми) (статті 47, 48 цього Закону).
Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, провадження збору та акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із Законом [5] і статутом Фонду.
Фонд страхування на випадок безробіття є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією. Держава є гарантом забезпечення застрахованих осіб та надання їм відповідних соціальних послуг Фондом. Видами страхових виплат по допомозі на випадок безробіття за цим Законом [5] є:
допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності;
допомога по частковому безробіттю;
матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного;
допомога на поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні.
Основними факторами прогнозування та регулювання державного соціального страхування є вплив на джерела формування коштів загальнообов’язкового державного соціального страхування є [7], [8], [11], які визначені як наступні:
1) страхові внески страхувальниківроботодавців і застрахованих осіб, що сплачуються на умовах і в порядку, передбачених Законами;
2) суми не прийнятих до зарахування витрат страхувальника за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, пені, штрафів та інших фінансових санкцій, застосованих до страхувальників та посадових осіб відповідно до цього Закону та інших актів законодавства;
3) благодійні внески підприємств, установ, організацій та фізичних осіб;
4) асигнування із Державного бюджету України;
5) інші надходження відповідно до законодавства.
1.2 Банківські установи як інструменти обслуговування соціальних грошових виплат населенню в Україні Головною ланкою кредитної системи у будь-якій країні є банки, які здійснюють основну масу кредитних і фінансових операцій. Під терміном «БАНК» розуміють установу, яка створена для залучення грошових коштів і розміщення їх від свого імені на умовах поверненості, платності і терміновості. Основне завдання банку — здійснювати посередництво в переміщенні коштів від кредиторів до позичальників.
Отримання соціального грошового забезпечення населенням в Україні здійснюється через новітні технології платіжних систем банківських установ з відкриттям пенсійних та соціальних рахунків чи через традиційну систему прямих поштових переказів грошей в системі Укрпошти з отриманням готівкових коштів по повідомленню у відділенні пошти чи доставкою готівкових коштів переказу по графіку до місця проживання отримувача працівниками Укрпошти.
Пенсійний рахунок — це поточний рахунок, відкритий фізичною особою (пенсіонером) для зарахування пенсії від органів Пенсійного фонду та/або органів підпорядкованих Міністерству праці та соціальної політики.
Соціальний рахунок — Це поточний рахунок, відкритий фізичною особою для зарахування грошової допомоги від органів Пенсійного фонду, органів, підпорядкованих Міністерству праці та соціальної політики, з державного та місцевого бюджетів, державних й недержавних позабюджетних фондів, громадських та благодійних організацій всіх рівнів і т.д. На поточні соціальні рахунки можуть нараховуватись матеріальна допомога, пенсії по інвалідності, компенсації, а також інші грошові виплати.
Остаточною перемогою банківської системи України по впровадженню у 1998 — 2004 роках “пілотних зарплатних проектів” по організації виплати заробітної плати та “пілотних проектів по виплаті пенсій та соціальної допомоги” через банки з використанням платіжних пластикових карток можна вважати офіційне признання та впровадження норм державного регулювання в Постанові КМУ від 22 квітня 2005 року № 318 “Про удосконалення механізму виплати заробітної плати працівникам бюджетних установ та державної соціальної допомоги” [18], в якій всім 100% бюджетним установам та фондам соціальної допомоги України вказано:
з метою підвищення ефективності управління бюджетними коштами, зменшення витрат, пов’язаних з отриманням готівки в установах банків, її доставкою до бюджетних установ та охороною, сприяння розширенню безготівкових розрахунків та здешевлення банківських кредитів для реального сектору економіки і громадян Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Установити, що виплата заробітної плати працівникам бюджетних установ здійснюється за їх письмовою згодою через уповноважені банки, які визначаються за результатами відкритого конкурсу, що проводиться постійно діючою комісією у порядку, встановленому Міністерством фінансів.
2. Рекомендувати керівникам бюджетних установ спрямувати в установленому порядку кошти, вивільнені шляхом зменшення витрат, пов’язаних з отриманням готівки в установах банків, її доставкою до бюджетних установ та охороною, для потреб бюджетних установ, зокрема підвищення заробітної плати.
Працівники бюджетних установ (одержувачі державної соціальної допомоги) за власним бажанням обирають уповноважений банк, через який йому виплачуватиметься заробітна плата (державна соціальна допомога).
Обслуговування працівника з отримання заробітної плати (одержувача державної соціальної допомоги) в уповноваженому банку здійснюється на підставі договорів між уповноваженим банком та працівником бюджетної установи (одержувачем державної соціальної допомоги).
До участі в конкурсі допускаються банки, що на час проведення конкурсу здійснюють діяльність на банківському ринку не менше п’яти років та дали
зобов’язання щодо дотримання граничних показників вартості послуг, передбачених у табл.1.1 [18].
Таблиця 1.1
Перелік послуг та граничне значення показників їх вартості, які банк зобов’язується дотримуватись у разі набуття статуту уповноваженого банку по виплаті заробітної плати бюджетним підприємствам та соціальної допомоги населенню
1.3 Аналіз обсягів соціальних грошових виплат та участі банківських установ України в операціях по обслуговуванню населення у 2001-2006 роках Аналіз обсягів соціально-грошових виплат населенню та їх структури проведемо на основі даних Держкомстату України з врахуванням наступних основних чинників:
загального стану та динаміки соціально-економічного розвитку України;
стану та динаміки демографічної структури населення в Україні;
динаміки рівнів заробітної плати та відповідного росту фондів соціального страхування населення і грошових потоків виплат;
динаміки рівнів безробіття та виплат по безробіттю.
Результати 1 кварталу 2006 року
За даними Державного казначейства України, доходи Зведеного бюджету за січень-лютий 2006р. становлять 20,6 млрд. грн. (34,1% до ВВП), що складає 13,2% від річних призначень. В основному доходи були сформовані за рахунок податкових надходжень (70,7% від загальної суми доходів) [60].
Профіцит Зведеного бюджету за січень-лютий 2006р. становив 2,5 млрд. грн. (4,1% до ВВП). Облікова відсоткова ставка Національного банку України у січні 2006р. становила 9,5%.
За даними Національного банку України, вимоги банківської системи України за наданими кредитами (включаючи нараховані відсотки), за січень 2006р. збільшились на 0,4% і на 1 лютого 2006р. становили 153,5 млрд. грн., з яких 85,3 млрд. грн. — у національній валюті.
Зобов’язання банків за коштами, залученими на рахунки фізичних осіб (включаючи нараховані відсотки), у національній та іноземній валютах за січень 2006р. збільшились на 1,1% і на 1 лютого становили 74 млрд. грн., з яких 41,5 млрд. грн. — у національній валюті.
На кінець січня 2006р. офіційний курс гривні до долара США становив 505 грн. за 100 доларів США, гривні до євро — 610,14 грн. за 100 євро.
Номінальні доходи населення за січень-лютий 2006р. порівняно з аналогічним періодом 2005р. збільшились на 33,1%. Наявний доход, який може бути використаний населенням на придбання товарів та послуг, збільшився на 35,5%, а реальний наявний, визначений з урахуванням цінового фактора, — на 22,9%.
Наявний доход у розрахунку на одну особу за лютий 2006р. становив 487,4 грн. проти 459,7 грн. за січень. Витрати населення у січнілютому 2006р. порівняно з аналогічним періодом попереднього року збільшились на 28,7%, приріст заощаджень становив 4 925 млн. грн.
У січні-лютому 2006р. середньомісячна номінальна заробітна плата, нарахована штатному працівнику (без урахування працівників малих підприємств та зайнятих у громадян-підприємців), становила 883,90 грн., що в 1,8 раза перевищує рівень прожиткового мінімуму для працездатних осіб (483 грн) та на 35,3% відповідний показник рік тому.
    продолжение
–PAGE_BREAK–Реальна заробітна плата найманих працівників у січні-лютому 2006р. порівняно з відповідним періодом минулого року збільшилась на 22,6% (у січні-лютому 2005р. — на 14,3%).
Заборгованість із фінансування виплати пенсій та грошової допомоги по установах Мінфіну та Пенсійного Фонду України після повної ліквідації протягом липня 2000 р. в наступні періоди не виникала. Заборгованість із виплати соціальної допомоги, передбаченої Законом України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», на 1 березня 2006р. відсутня.
У 2005 році на фінансування пенсій було спрямовано 64,1 млрд. грн., що на 63 відсотки більше, ніж в 2004 році (39,2 млрд). Водночас на 2006 рік передбачається виділення 70,2 млрд. грн., що на 10 відсотків більше, ніж у 2005 році. Потреба в коштах на виплату пенсій і грошової допомоги в січні 2006 року становила 5,66 млрд. грн. і вона була повністю профінансована за рахунок всіх надходжень до бюджету ще до 31 січня, потреба на лютий складає 5,63 млрд. і станом на 28 лютого вона повністю забезпечена.
Згідно з бюджетом2006 максимальна допомога на утримання дитини до трьох років з 1 січня збільшилася втричі і складає 241 гривню, з 1 квітня вона складатиме 248 гривень, а з 1 жовтня — 252,5 гривні. Станом на 20 лютого 2006 року допомогу на дитину отримали всі 1,85 млн. українських сімей, заборгованість відсутня.
За даними матеріалів вибіркових обстежень населення домогосподарств з питань економічної активності, чисельність економічно активного населення віком 1570 років у середньому за 2005р. становила 22,3 млн. осіб, з них 20,7 млн. осіб, або 92,8%, були зайняті економічною діяльністю, решта — не мали роботи, але активно її шукали та були готові приступити до неї, тобто відповідно до методології Міжнародної організації праці (МОП) класифікувалися як безробітні. Середньомісячна кількість безробітних (за методологією МОП) працездатного віку (особи, що самостійно шукали роботу, та ті, які перебували на обліку у державній службі зайнятості) становила 1,6 млн. осіб, або 7,8% від чисельності економічно активного населення зазначеного віку.
На обліку в державній службі зайнятості на 1 квітня 2006р. перебувало 937,6 тис. незайнятих громадян, з них кожний другий проживав у сільській місцевості. Серед зазначеної категорії громадян 913,7 тис., або 97,5%, мали офіційний статус безробітних, з яких більше ніж двом третинам було призначено допомогу по безробіттю.
Рівень зареєстрованого безробіття в цілому по країні за березень 2006р. скоротився на 0,1 відсоткового пункта і на 1 квітня 2006р. становив 3,2% від кількості населення працездатного віку. Зазначений показник сільського населення майже втричі перевищував рівень зареєстрованого безробіття мешканців міської місцевості та становив 5,8% проти 2,2%.
За повідомленнями підприємств, установ та організацій, кількість вільних робочих місць і вакантних посад упродовж березня 2006р. зросла на 4,3% і на 1 квітня 2006р. становила 221,5 тис., що на 17,2% більше, ніж рік тому.
Навантаження незайнятого населення, яке звернулося за сприянням у працевлаштуванні до державної служби зайнятості, на 1 вакансію загалом по країні за березень 2006р. не змінилося і становило 4 особи. За регіонами значення цього показника коливалося від 0,2 особи у м. Києві до 19 осіб у Тернопільській та Черкаській областях.
З Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття протягом березня 2006р. на допомогу по безробіттю було витрачено 145,4 млн. грн. Середньооблікова кількість безробітних, які її отримували упродовж зазначеного місяця, становила 690,0 тис. осіб, або 75,5% від загальної кількості тих, що мали статус безробітного. Середній розмір допомоги у березні 2006р. порівняно з лютим зріс на 3,4%, а з відповідним місяцем 2005р. — на 27,2% і становив 210,69 грн., що дорівнює 60,2% законодавчо встановленого у цьому періоді мінімального рівня заробітної плати(350 грн).
На 1 березня 2006р. в Україні, за оцінкою, проживало 46859,0 тис. осіб. Упродовж січня-лютого 2006р. кількість населення зменшилась на 70,5 тис. осіб, або на 9,3 особи на 1000 населення.
Результати 2005 року
За даними Державного казначейства України, доходи Зведеного бюджету за січень-листопад 2005р. становили 119,2 млрд. грн. (32,8% до ВВП). В основному доходи були сформовані за рахунок податкових надходжень (73,3% від загальної суми доходів) [61].
Профіцит Зведеного бюджету за січень-листопад 2005р. становив 3,2 млрд. грн. (0,9% до ВВП).
Облікова відсоткова ставка Національного банку України у жовтні — грудні 2005р. становила 9,5%.
За даними Національного банку України, вимоги банківської системи України за наданими кредитами (включаючи нараховані відсотки) за жовтень 2005р. збільшились на 3,1% і на 1 листопада 2005р. становили 140,3 млрд. грн., з яких 79,2 млрд. грн. — у національній валюті.
Зобов’язання банків за коштами, залученими на рахунки фізичних осіб (включаючи нараховані відсотки), у національній та іноземній валютах за жовтень збільшились на 4,8% і на 1 листопада 2005р. становили 64,5 млрд. грн., з яких 36 млрд. грн. — у національній валюті.
На кінець грудня 2005р. офіційний курс гривні до долара США становив 505 грн. за 100 доларів США, гривні до євро — 612,97 грн. за 100 євро.
Номінальні доходи населення за січень-листопад 2005р. порівняно з аналогічним періодом 2004р. збільшились на 38,1%. Наявні доходи, які можуть бути використані населенням на придбання товарів та послуг, збільшились на 36,4%, а реальні наявні, визначені з урахуванням цінового фактора, — на 19,8%.
Наявні доходи у розрахунку на одну особу за січень-листопад 2005р. становили 5244,3 грн. проти 3816 грн. за аналогічний період 2004р.
Витрати населення у січні-листопаді 2005р. порівняно з аналогічним періодом 2004р. збільшились на 33,4%, приріст заощаджень становив 26201 млн. грн.
У січні-листопаді 2005р. середньомісячна номінальна заробітна плата, нарахована штатному працівнику (без урахування працівників малих підприємств та зайнятих у громадян-підприємців), становила 787,22 грн., що на 35,9% більше, ніж у відповідному періоді попереднього року та в 1,7 раза перевищує законодавчо встановлений прожитковий мінімум для працездатної особи (453 грн).
Реальна заробітна плата за 11 місяців 2005р. порівняно з відповідним періодом 2004р. збільшилася на 19,2%.
Заборгованість із фінансування виплати пенсій та грошової допомоги по установах Мінфіну та Пенсійного Фонду України після повної ліквідації протягом вересня 2000 р. в наступні періоди не виникала.
За даними матеріалів вибіркових обстежень населення (домогосподарств) з питань економічної активності за січень-вересень 2005р. середньомісячна чисельність економічно активного населення віком 1570 років становила 22,3 млн. осіб, з них 20,7 млн. осіб, або 93,0%, були зайняті економічною діяльністю, решта — не мали роботи, але активно її шукали та були готові приступити до неї, тобто відповідно до методології Міжнародної організації праці (МОП) класифікувалися як безробітні. Середньомісячна кількість безробітних (за методологією МОП) працездатного віку (особи, що самостійно шукали роботу, та ті, що перебували на обліку у державній службі зайнятості) становила 1,5 млн. осіб, або 7,6% від чисельності економічно активного населення зазначеного віку.
За 2005р. послугами державної служби зайнятості скористалися 2,9 млн. не зайнятих трудовою діяльністю громадян, з них 65,4% зверталися до цієї установи упродовж року. На обліку в державній службі зайнятості на 1 січня 2006р. перебувало 903,5 тис. незайнятих громадян, з них кожний другий проживав у сільській місцевості. Серед зазначеної категорії громадян 97,6% мали офіційний статус безробітних, з яких більше ніж двом третинам було призначено допомогу по безробіттю.
Кількість зареєстрованих безробітних упродовж грудня 2005р. зросла на 8,9% і становила 881,5 тис. осіб, у сільській місцевості — відповідно на 13,9% та 452,7 тис. осіб, у міській місцевості — на 4,0% та 428,8 тис. осіб. Зростання обсягів зареєстрованого безробіття у грудні спостерігалося і в попередніх роках, що зумовлено сезонною зайнятістю працівників сільського господарства.
Рівень зареєстрованого безробіття в цілому по країні у грудні 2005р. зріс на 0,2 відсоткового пункта і на 1 січня 2006р. становив 3,1% від кількості населення працездатного віку. Цей приріст був забезпечений за рахунок сільського населення, де він зріс за місяць на 0,7 відсоткового пункта і становив 5,5% населення працездатного віку. Проте серед міського населення його значення залишилося на рівні листопада і становило 2,1%.
За повідомленнями підприємств, установ та організацій, кількість вільних робочих місць і вакантних посад упродовж грудня 2005р. скоротилася на 7,1% і на 1 січня 2006р. становила 186,6 тис., але була на 12,1% більша, ніж рік тому.
Навантаження незайнятого населення, яке звернулося за сприянням у працевлаштуванні до державної служби зайнятості, на 1 вакансію загалом по країні за грудень 2005р. зросло з 4 до 5 осіб. За регіонами значення цього показника коливалося від 0,2 особи у м. Києві до 27 осіб у Черкаській області.
За категоріями робочих місць найбільше навантаження припадало на робочі місця, на які можуть претендувати працівники сільського господарства (27 осіб) та особи без професії (12 осіб).
З Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття протягом грудня 2005 на допомогу по безробіттю було витрачено 121,8 млн. грн. Середньооблікова кількість безробітних, які її отримували впродовж зазначеного місяця, становила 631,2 тис. осіб, або 71,6% від загальної кількості тих, що мали статус безробітного. Середній розмір допомоги у грудні 2005р. порівняно з листопадом зріс на 3,8%, а з відповідним місяцем 2004р. — на 31,8% і становив 192,89 грн., що дорівнює 58,1% законодавчо встановленого у цьому періоді мінімального рівня заробітної плати(332 грн).
У 2004 році з Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття протягом грудня 2004 на допомогу по безробіттю було витрачено 119,1 млн. грн. Середньооблікова кількість безробітних, які її отримували впродовж зазначеного місяця, становила 813,5 тис. осіб, або 82,9%від загальної кількості тих, що мали статус безробітного на 1 січня 2005р. Середній розмір допомоги у грудні 2004р. порівняно з відповідним періодом 2003р. зріс на 23,7% та становив 146,37 грн., що дорівнює 61,8% законодавчо встановленого у цьому періоді мінімального рівня заробітної плати(237 грн).
На 1 грудня 2005р. в Україні, за оцінкою, проживало 46958,7 тис. осіб, що на 322,1 тис. менше порівняно з початком 2005р.
В Додатку В наведені статистичні таблиці, які є вихідними даними для планування діяльності банків по розробці та впровадженню соціально-орієнтованих банківських продуктів.
В табл.1.2 — 1.3 наведені розраховані дані про обсяги коштів в бюджетах окремих структурних ланок системи державних фінансів України [12 — 15], [6061], [1922] у 2003 2005 роках.
Таблиця 1.2
Рівень складових державних фінансів в Україні в 2003 — 2005 роках

Таблиця 1.3
Відносні частки структури державних фінансів в Україні в 2003 — 2005 роках
Таким чином, грошовий потік коштів Пенсійного фонду та фондів соціального страхування в Україні у 2005 році становить біля 73,0 млрд. грн., тобто займає частку у 24% у сумарних державних фінансах України або 17,5% від рівня ВВП України у 2005 році. Банківське обслуговування такого грошового потоку потребує спеціальних банківських соціально-орієнтованих продуктів та територіального розвитку відділень банківської мережі.
Сучасний стан банківської системи України характеризується наступними параметрами фінансового стану (Додаток А [113], [115]).
За станом на 1 квітня 2006 року в Державному реєстрі банків значиться 188 банків, з них 165 банків мають ліцензію Національного банку України на здійснення банківських операцій, у тому числі: 132 банки — акціонерні товариства (з них: 91 — відкриті акціонерні товариства (2 банки — державні), 41 — закриті акціонерні товариства), 33 — товариства з обмеженою відповідальністю.
З початку року в Державному реєстрі банків зареєстровано 4 банки (ЗАТ «АКБ „Сигмабанк“, АКБ „Престиж“, ТОВ „КБ “Дельта», ТОВ «АІС — банк»).
Капітал (балансовий) банків збільшився на 7,6% і становить 27397,0 млн. грн. Зростання капіталу банків, в основному, відбулося за рахунок збільшення статутного капіталу — на 1425,1 млн. грн. або на 8,8%, емісійних різниць — на 69,9 млн. грн. або на 12,9%, загальних резервів, резервного фонду та інших фондів банку — на 366,3 млн. грн. або на 12,3%.
За І квартал 2006 року зобов’язання банків України збільшилися на 6,2% і на 01.04.2006 становили 200098,0 млн. грн., в т. ч. нерезиденти — 17,4% від зобов’язань.
Збільшення зобов’язань банків відбулось, в основному, за рахунок збільшення коштів фізичних осіб — на 4323,7 млн. грн. або на 6,0%, строкових вкладів (депозитів) інших банків та кредитів, що отримані від інших банків — на 3209,5 млн. грн. або на 11,6%, субординованого боргу — на 1236,9 млн. грн. або на 47,8%, коррахунків інших банків — на 946,2 млн. грн. або на 26,3%, коштів бюджету та позабюджетних фондів України — на 834,9 млн. грн. або на 41,7%.
Зобов’язання банків мають таку структуру. Кошти Національного банку України складають 0,4% від загальної суми зобов’язань; коррахунки інших банків — 2,3%; строкові вклади (депозити) інших банків та кредити, що отримані від інших банків — 15,4%; кошти суб’єктів господарювання 29,9%; кошти фізичних осіб — 38,4%; кошти небанківських фінансових установ — 2,8%; кошти бюджету та позабюджетних фондів — 1,4%; кредити, отримані від міжнародних та інших фінансових організацій — 2,0%, цінні папери власного боргу — 1,4%; субординований борг — 1,9%; інші зобов`язання — 4,1%.
Банки мають таку структуру коштів населення з точки зору строковості. Строкові кошти складають 59157,7 млн. грн. або 77,0% від загальної суми вкладів, а вклади до запитання — 17708,5 млн. грн. або 23,0%. Населення віддає перевагу вкладам в національній валюті, які складають 54,8% від загальної суми вкладів фізичних осіб.
Збалансоване зростання активів та покращення їх структури і якості є необхідною умовою стабільного функціонування і розвитку банків. За І квартал 2006 року активи збільшилися на 6,4% і становлять 227495,0 млн. грн. Загальні активи збільшились також на 6,4% і складають 237225,0 млн. грн., в т. ч. нерезиденти — 6,1% від загальних активів.
Збільшення загальних активів відбулось, в основному, за рахунок збільшення кредитів, наданих банками — на 17854,1 млн. грн. або на 11,4%, з них: кредитів, що надані суб’єктам господарювання — на 9103,3 млн. грн. або на 8,4%, кредитів, наданих фізичним особам — на 5414,0 млн. грн. або на 16,3%.
Банки мають таку структуру загальних активів. Високоліквідні активи складають — 13,9% від суми загальних активів, кредитні операції — 73,4%, вкладення в цінні папери — 5,8%, дебіторська заборгованість — 0,6%, основні засоби та нематеріальні активи — 5,1%, нараховані доходи до отримання — 0,9%, інші активи — 0,3% від суми загальних активів.
    продолжение
–PAGE_BREAK–Продовжували зростати довгострокові кредити. З початку року вони збільшилися на 10,2% і на звітну дату становили 95059,9 млн. грн. або 54,6% від наданих кредитів.
На протязі 2004 року в банківській системі України (рис.2.1) відбулась системна криза відтоку залучених коштів у 3 кварталі 2004 року, що вимагало спеціальних постанов НБУ по адміністративному стриманню обсягів вкладів населення в банках на період екстремальної ситуації з виборами Президента України. Як видно з графіків рис.1.1, тільки у 2 кварталі 2005 року відновлені обсяги залучених коштів в банківській системі України на рівні 2 кварталу 2004 року.

Рис.1.1 Динаміка обсягів власного капітала та запозичених коштів (зобов”язань) в банківській системі України [115]
Зобов`язання банків мають таку структуру (рис.1.2). Вклади фізичних осіб складають 36,5% від загальної суми зобов’язань банків; кошти суб’єктів господарської діяльності — 35,2%; міжбанківські кредити та депозити — 10,8%; коррахунки інших банків — 2,7%, кошти Національного банку України — 2,0%; кошти небанківських фінансових установ — 3,0%; кошти бюджету та позабюджетних фондів — 1,8%; субординований борг — 1,2%.
 

 

Рис.1.2 Динаміка обсягів та структури пасивних операцій в банківській системі України [115]

Рис.1.3 Динаміка обсягів та структури пасивних операцій в банківській системі України [115]

Рис.1.4 Розподіл коштів фізичних осіб в перших за рейтингом коштів фізосіб комерційних банках України станом на 01.01.2004 року

Рис.1.5 Розподіл коштів фізичних осіб в перших за рейтингом коштів фізосіб комерційних банках України станом на 01.01.2006 року
Як показує аналіз графіків, наведених на рис.1.4 — 1.5, у 2004 2005 роках найбільший рівень поточних коштів на рахунках фізичних осіб зафіксований в Державному Ощадному банку України, за ним розташовані — АППБ “Аваль” та АКБ “Приватбанк” [113].
Обсяги строкових депозитів фізичних осіб розташовані за рейтингом послідовно у наступних банках:
1. АКБ “Приватбанк”
2. АППБ “Аваль”
3. АКБ “Укрсоцбанк”
4. АКБ “Укрсиббанк”
68. Державний Ощадний банк України (Різке падіння за 2005 рік)
1.4 Техніко-економічна характеристики АКБ „Приватбанк” та оцінка рівня соціальної значимості його діяльності на банківському ринку України Закрите акціонерне товариство Комерційний банк “Приватбанк” (ЗАТ КБ “Приватбанк”), зареєстровано в Національному банку України 19 березня 1992 року, реєстраційний номер — 92 [114]. Форма власності — колективна. Ідентифікаційний код по ЕДРПОУ — 14360570. Місцезнаходження банку відповідно установчим документам: 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50.
За станом на 31.12.2002 року в банку працювало 15 826 співробітників у порівнянні з 10 342 співробітниками станом на 31.12.2001 року. На сьогоднішній день у банку працює понад 28 тисяч співробітників, з них 3 650 — у головному офісі банку. Середній вік співробітників банку складає 34 роки. Більшість працівників Приватбанку (75%) мають вищу освіту, яка відповідає профілю займаної посади. У банку створені сприятливі умови для одержання вищої і післядипломної освіти, понад 50% співробітників щорічно підвищують свою кваліфікацію.
Зараз Приватбанк є одним з банків України, що найбільш динамічно розвиваються, і займає перші позиції банківського рейтингу країни. За станом на 1 січня 2006 року розмір чистих активів Приватбанку складає 22,058 млрд. грн. Статутний фонд банку складає 1,13 млрд. грн, власний капітал — 2,272 млрд. грн. Кредитний портфель банку складає 14,2 млрд. грн, у тому числі кредити фізичним особам — 6,356 млрд грн. (з них — 3,07 млрд. грн. іпотечних кредитів). Фінансовий результат Приватбанку за підсумками роботи за 2005 рік складає 472,042 млн грн.
За станом на 1 квітня 2006 року розмір чистих активів Приватбанку складає 24,891 млрд. грн. Статутний фонд банку складає 1,13 млрд. грн., власний капітал — 2,823 млрд. грн. Кредитний портфель банку складає 17,276 млрд. грн., у тому числі кредити фізичним особам — 7,491 млрд. грн. Фінансовий результат Приватбанку за підсумками роботи за перший квартал 2006го року склав 38,349 млн. грн. [114].
Впроваджуючи нові види банківських послуг і постійно удосконалюючи комплекс банківського обслуговування, на сьогоднішній день банк обслуговує 306 тисяч корпоративних клієнтів та приватних підприємців і понад 10,7 мільйонів рахунків фізичних осіб. Обсяг залучених банком коштів юридичних осіб на 1 квітня 2006 року складає 6,679 млрд. грн, у тому числі депозитний портфель юросіб — 8,374 млрд. грн. Обсяг коштів фізичних осіб, залучених Приватбанком на 1 квітня 2006 року складає 10,823 млрд. грн. (найбільший показник серед всіх українських банків), у тому числі депозитний портфель фізосіб — 8,374 млрд. грн.
Наприкінці 2005 року в рамках рейтингу Best Bank Award журналу «Global Finance» Приватбанк третій рік підряд визнається «Кращим банком в Україні». «Global Finance» також у черговий раз визнав Приватбанк кращим банком України за підсумками щорічного рейтингу Best Emerging Market Banks 2005. Авторитетний міжнародний фінансовоаналітичний журнал «The Banker» за підсумками проведених у 2000 і 2002 роках досліджень привласнив Приватбанку звання «The Bank of Year». Інший впливовий журнал — «Euromoney» п’ять років поспіль — у 1999, 2000, 2001, 2002 і 2005 роках визнає Приватбанк кращим банком України.
У ході дослідження ринку банківських послуг, проведеного компанією GFKUSM, 19,8% опитаних жителів України назвали Приватбанк найбільш привабливим для себе українським банком. Приватбанк також має найвищий рівень пізнавання серед населення і найвищий показник привабливості: понад 26% опитаних, котрі знають бренд Приватбанку, вважають його послуги і якість обслуговування найбільш привабливими.
Приватбанк також є лідером серед українських банківських установ по кількості клієнтів: його послугами користуються понад 16% населення України.
Технологічна інфраструктура АКБ «Приватбанк», як соціально-значимого банку України, за станом на 01.05.2006 року характеризується як:
кількість філій і відділень по Україні — 2 010;
кількість автоматів самообслуговування (банкоматів) по Україні — 3153 (в 1,5 рази більше ніж банкоматів у всіх банків банківської системи України разом);
кількість платіжних POSтерміналів у мережі торгівлі і послуг України — 16 626 (48% від загальної кількості терміналів всіх банків банківської системи України в торгівельній мережі разом);
кількість емітованих пластикових карток для безготівкових розрахунків і роботи з автоматами самообслуговування — 9 566 600 (49% від загальної кількості емітованих пластикових карток всіма банками банківської системи України);
кількість рахунків юридичних осіб — 224 704;
кількість рахунків фізичних осіб-підприємців — 174 997.
кількість пенсійних та соціальних рахунків — 1 102 369 (10% всіх відкритих пенсійних та соціальних рахунків по Україні).
Відповідно зміні Статуту Банку наприкінці 2003 року і зміні складу засновників, нові засновники Банку мають частки в статутному фонді, приведені в табл.1.4:
Таблиця 1.4
Структура акціонерних часток у статутному фонді банку
У табл. Г.1 — Г.3 Додатку Г приведені звітні баланси і звіти про фінансові результати АКБ “Приватбанк” за 2000 — 2005 роки [1618]. У табл. Г.4 — Г.5 Додатку Г приведені звітний баланс і звіт про фінансові результати АКБ «Приватбанк» за 1 квартал 2006 року.
Станом на 01.01.2006 року (за результатами 2005 року) АКБ „Приватбанк” згідно з даними табл. А.1 — А.7 Додатка А є лідером і займає наступні рейтингові місця в банківській системі України [115]:
Обсяг валюти активів балансу — 21 664,360 млн. грн. (1 місце);
Обсяг власного капіталу — 2 307,466 млн. грн. (1 місце);
Обсяг статутного капіталу — 189,228 млн. євро (2 місце);
Обсяг кредитно-інвестиційного портфеля
16 763,230 млн. грн. (1 місце);
Обсяг поточних і строкових депозитів фізичних осіб
9 966,027 млн. грн. (1 місце);
Обсяг поточних і строкових депозитів юридичних осіб
4 016,333 млн. грн. (3 місце);
Обсяг балансового прибутку — 472,042 млн. грн. (1 місце);
Прибутковість статутного капіталу — 41,774% (11 місце);
Прибутковість активів балансу — 2,179% (6 місце);
За результатами 1 кварталу 2006 року положення АКБ «Приватбанк» як лідера в банківській системі України характеризується [115]:
Обсяг валюти активів балансу — 24 575,03 млн. грн. (1 місце);
Обсяг власного капіталу — 2 343,282 млн. грн. (1 місце);
Обсяг статутного капіталу — 258,98 млн. євро (1 місце);
Обсяг кредитно-інвестиційного портфеля
18 963,63 млн. грн. (1 місце);
Обсяг поточних і строкових депозитів фізичних осіб
10 807,111 млн. грн. (1 місце);
Обсяг поточних і строкових депозитів юридичних осіб
4 641,742 млн. грн. (3 місце);
Обсяг балансового прибутку — 18,066 млн. грн. (10 місце);
Прибутковість статутного капіталу — 1,142% (94 місце);
Прибутковість активів балансу — 0,074% (96 місце);

Розділ 2. портфельний аналіз соціально-орієнтованих банківських продуктів в АКБ «Приватбанк» 2.1 Економічна діагностика діяльності АКБ „Приватбанк” На рис.2.1 — 2.2 приведена динаміка абсолютного росту валюти балансу і капіталу АКБ „Приватбанк” у 2000 — 2005 роках, а також динаміка росту статутного капіталу банку [114].

Рис.2.1 Динаміка абсолютного росту валюти балансу і капіталу АКБ „Приватбанк” у 2000 — 2005 роках

Рис.2.2 Динаміка відносних часток власного капіталу у валюті балансу АКБ „Приватбанк” у 2000 — 2005 роках

На рис.2.3 приведене порівняння базових індексів росту валюти пасивів балансу і власного капіталу в АКБ „Приватбанк” у 2000 — 2005 роках.

Рис.2.3 Базові індекси росту валюти пасивів балансу і власного капіталу в АКБ „Приватбанк” щодо рівня 2000 року
Як показав індексний аналіз (рис.2.3):
у 2000 — 2002 роках індекси росту власного капіталу були вище індексів росту валюти пасивів балансу в АКБ ”Приватбанк” на 10%;
с 2003 року індекси росту власного капіталу в АКБ „Приватбанк” стали значно перевищувати індекси росту валюти пасивів балансу, у підсумку чого на кінець 2005 року зафіксований індекс росту валюти балансу за 2000 — 2005 року — 6,0 при рівні індексу росту власного капіталу за 2000 — 2005 року — 8,0, тобто перевищення темпів складає вже 23%.
На рис.2.4 приведені результати аналізу виконання АКБ „Приватбанк” вимог нормативу Н1 [114] по мінімальному рівню капітала в євро (регулятивний капітал не менше рівня 8 млн. євро на 01.01.2007).

Рис.2.4 Аналіз виконання АКБ „Приватбанк” нормативу Н1 капіталу (не менше 8 млн. євро)
Як показує аналіз даних, наведених на графіках рис.2.4, рівень регулятивного капіталу в АКБ „Приватбанк” перевищує норматив у 8 млн. євро з 2000 року, досягнувши станом на 01.01.2006 року рівня більше 350 млн. євро. Таким чином, нарощування власного капіталу АКБ „Приватбанк” у 2000 — 2005 роках виконувалося винятково в інтересах банку в сегменті багаторазового перевищення нормативів НБУ [113].
На рис.2.5 приведені дані по рентабельності активів і власного капіталу АКБ „Приватбанк” у 2000 — 2005 роках.

Рис.2.5 Рентабельність активів і власного капіталу в АКБ „Приватбанк” у 2000 — 2005 роках
Як показують результати, наведені на графіках рис.2.5, із другої половини 2004 року і протягом 2005 року рентабельність власного капіталу в АКБ „Приватбанк” зросла з рівня 1020% до рівня більшого 40%, тобто дивідендна прибутковість акціонерів АКБ „Приватбанк” стала постійно вище альтернативної ставки відсотків по депозитах у банківській системі України. Таким чином, інвестування коштів у статутний фонд банку стало вигідним.
На рис.2.6 приведена динаміка нормативів адекватності регулятивного й основного капіталу Н2 і Н3 в АКБ „Приватбанк” у 20012005 роках. Як показує аналіз, станом на початок 2006 року АКБ „Приватбанк” характеризується як добре капіталізований банк [29], у якого:
розмір регулятивного капіталу відповідає встановленим мінімальним вимогам (не менш 8 млн. євро) — фактично становить більше 350 млн. євро;
співвідношення регулятивного капіталу банку до його сумарних активів, зваженим на відповідні коефіцієнти по ступені ризику (норматив адекватності регулятивного капіталу Н2), перевищує його нормативне значення і складає не менше ніж 17 відсотків — фактично складає 19,57%;
співвідношення основного капіталу до загальних активів банку (норматив адекватності основного капіталу Н3) більше ніж його нормативне значення і складає 8 відсотків і більше — фактично складає 10,3%.

Рис.2.6 Динаміка нормативів адекватності регулятивного й основного капіталові Н2 і Н3 в АКБ „Приватбанк” у 20012005 роках
Таким чином, аналіз формування основи ресурсної бази — власного капіталу в АКБ „Приватбанк” у 2000 — 2005 роках показав:
1. Рівень статутного капіталу зріс з 140 млн. грн. (2000 рік) до 1130 млн. грн. (2005 рік), сумарний рівень статей загального власного капіталу зріс з рівня 280,2 млн. грн. (2000) до рівня 2 272,3 млн. грн. (2005).
2. Відносний рівень власного капіталу у валюті пасивів балансу зріс з рівня 7,76% (2000 рік) до рівня 10,3% (2005 рік).
3. Дивідендна прибутковість акціонерів АКБ „Приватбанк” складає не менш 40% річних, що вище альтернативної ставки депозитів, тобто інвестування коштів у статутний фонд банку стало вигідним.
На рис.2.7 наведені графіки динаміки росту обсягів залучених коштів в АКБ “Приватбанк” у розрізі фізичних та юридичних осіб за 2001 — 2005 роки.

Рис.2.7 Динаміка структури залучених коштів від фізичних та юридичних осіб в АКБ „Приватбанк” за 2000 — 2005 рік
На рис.2.8 наведені графіки динаміки відносної частки залучених коштів фізичних осіб АКБ “Приватбанком” та іншими основними системо-утворюючими банками банківської системи України у 2001 2005 роках.

Рис.2.8 Динаміка структурної частки залучених коштів фізичних осіб в АКБ „Приватбанк” та у його основних конкурентів на банківському ринку України за 2000 — 2005 рік
Як показує аналіз графіків рис.2.8 на ринку залучення коштів фізичних осіб, а, в основному, до 60% — це “зарплатні” проекти та пенсійносоціальні рахунки, конкуренція точиться між трьома основними банками, які мають широку територіально-розгалужену інфраструктуру філій та відділень по всій Україні та в сумі зосередили більше 40% всіх залучених коштів фізичних осіб в Україні:
АКБ “Приватбанк”;
акціонерний поштово-пенсійний банк АППБ “Аваль” (основний агент грошових потоків пенсійного Фонду України);
державний акціонерний Ощадний банк України (основний агент по обслуговуванню грошових потоків Укрпошти)
2.2 Аналіз соціально-орієнтованих масових банківських послуг населенню в АКБ „Приватбанк” 2.2.1 „Пенсійні проекти з Пенсійним фондом України” на базі пластикових платіжних карток У ПриватБанку накопичено значний позитивний досвід щодо реалізації соціально-орієнтованих програм [114].
Організація виплати пенсій й грошової допомоги через поточні рахунки й пластикові картки пенсіонерів, що відкриті в установах ПриватБанку почалися з моменту отримання банком статусу уповноваженого здійснювати виплату пенсій й грошової допомоги пенсіонерам згідно Постанови Кабінету Міністрів України №785 від 12 травня 2000р.
Після виходу Постанови Кабінету Міністрів України ПриватБанк підписав Генеральний Договір з Пенсійним Фондом України й Міністерством праці та соціальної політики. На підставі цього документа Регіональні підрозділи банку уклали договори з місцевими відділеннями Пенсійного фонду. Зараз договори укладені у всіх населених пунктах, де розташовано філії і відділення банку (всього більше 1300 філій і відділень).
Усього в ПриватБанку оформлено пенсійних рахунків:
    продолжение
–PAGE_BREAK–

    продолжение
–PAGE_BREAK–2. За своїм бажанням оформити:
a) Поточний рахунок
Договір на відкриття поточного рахунку;
Заява на перерахування допомоги на рахунок, відкритий у ПриватБанку (за місцем призначення допомоги або її фінансування);
б) Пластикова картка
Анкета-заява на оформлення пластикової картки і відкриття картрахунку;
Договір на обслуговування пластикової картки;
Заява на перерахування допомоги на рахунок, відкритий у ПриватБанку (за місцем призначення допомоги або її фінансування).
Для оформлення зазначених договорів обов’язковою умовою є надання клієнтом:
паспорта (або документа, що його заміняє);
довідки з податкової інспекції про присвоєння ідентифікаційного номера;
документа, що підтверджує призначення допомоги і її отримання (свідоцтво про призначення допомоги, довідка від організації, що призначає або фінансує допомогу).
3. Передати заяву до відповідної організації для перерахування допомоги на рахунок, відкритий в ПриватБанку.
У випадку, якщо Ви вже маєте в ПриватБанку рахунки (поточний рахунок, пластикову картку), виплати можуть зараховуватися на вже наявні у Вас рахунки.
2.2.3 „Проекти компенсаційних виплат громадянам України з фондів постраждалих від нацизму та холокосту (Німеччина, Швейцарія) ” та депозитні програми їх обслуговування на базі пластикових платіжних карток На основі результатів тендеру серед українських банків, що було проведено у 1998 році Єврейським Фондом України, ПриватБанк було вибрано уповноваженим банком, що здійснює виплати грошової допомоги Швейцарського Фонду допомоги жертвам Холокосту. Допомога виплачується своєчасно, якісно і без найменших затримок, про що свідчать подяки від одержувачів допомоги й керівництва Єврейського Фонду.
Згідно Постанови Кабінету Міністрів від 07.09.2000р. №1403 ПриватБанк включено у число банків-агентів, уповноважених здійснювати виплати компенсації за рахунок коштів Федеративної Республіки Німеччини громадянам України, що постраждали від переслідувань нацистів у роки Другої світової війни.
У серпні 2001 року Приват Банк, разом з іншими 10 уповноваженими банками, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України почав здійснювати компенсаційні виплати громадянам України, що постраждали у роки Другої світової війни від переслідувань нацистів з Федерального фонду Німеччини “Пам‘ять, відповідальність і майбутнє”
Із серпня 2001 року у банку обслуговано більше 100 тисяч одержувачів.
З урахуванням особливостей даної категорії клієнтів, банк пропонує для них комплекс послуг, що дозволяють людям ефективно розпоряджатись отриманими коштами.
За час дії програми ПриватБанк здійснив більше 370 000 компенсаційних виплат постраждалими від нацизму.
Практика показала, що при такому підході задоволеними залишаються обидві сторони — і банк і одержувачі. Це знаходить своє відображення у громадській думці й підтверджується вдячними листами, що надходять на адресу банку від організацій, що координують й контролюють процес виплат у регіонах, зокрема, від Волинського, Дніпропетровського, Донецького, Київського обласних відділень Українського національного фонду “Взаєморозуміння і примирення”, а також Кримського союзу в’язнів — жертв нацизму.
Протягом усього часу своєї роботи на ринку, ПриватБанк прагне надати своїм клієнтам максимальну кількість сучасних банківських послуг. Основним пріоритетом роботи банку є якість цих послуг, увага до клієнтів, створення насправді партнерських відносин між банком і його клієнтами.
Сьогодні ПриватБанк радий запропонувати одержувачам компенсаційних виплат комплекс банківських послуг, що виділяються своїми вигідними умовами:
1) Депозитний вклад «До 18річчя” — це прекрасна можливість накопичення коштів на користь дітей й онуків. Умови даного договору дозволяють вибрати найбільш прийнятну суму вкладу. А виплата вкладу й нарахування відсотків здійснюються при досягненні його одержувачем 18річного віку.
Таблиця 2.7. Умови вкладу “Копилка дітям”
Опис послуги “Вклад Копилка дітям».
Вклад укладається на термін 1 рік. Після закінчення терміну договір вважається автоматично продовженим на новий термін. Передбачена можливість збільшення суми коштів на рахунку шляхом довкладень. Видача частини суми вкладу не передбачена. Тематичні депозитні вклади “Копилка дітям” укладаються на користь неповнолітніх дітей (віком від 1 місяця до 17 років) у гривні, доларах США і євро. Дитина (Одержувач) вступає у володіння вкладом на наступний день після досягнення 18річного віку і може розпоряджатися вкладом за умови пред‘явлення паспорту і договору. До цього моменту вкладом розпоряджається ВКЛАДНИК (той, хто оформив вклад).
Проценти виплачуються одночасно із сумою вкладу при розірванні договору. Процентна ставка протягом терміну дії договору не змінюється. При продовженні договору розрахунок процентів на кожний новий термін вкладу здійснюється за процентною ставкою, що діє в БАНКУ для продовжених вкладів даного виду на день, наступний за датою закінчення попереднього терміну вкладу. Проценти нараховуються наприкінці строку вкладу. Проценти за черговий строк вкладу нараховуються на суму коштів на рахунку, враховуючи нараховані раніше проценти.
До досягнення Одержувачем 18ти літнього віку виплата процентів за ставкою договору здійснюється за цілу кількість років в повному обсязі. При цьому закожний неповний термін вкладу:
до витікання 3х місяців — за ставкою, помноженою на коефіцієнт 0,33;
у період від 3х до 6ти місяців — за ставкою, помноженою на коефіцієнт 0,5;
у період від 6ти до 12 місяців — за ставкою, помноженою на коефіцієнт 0,67
По досягненню Одержувачем 18ти літнього віку проценти виплачуються за ставкою договору за фактичний термін користування вкладом.
До договору безкоштовно може бути складене заповідальне розпорядження. За бажанням можна оформити довіреність на розпорядження своїм вкладом іншій особі. Для оформлення вкладу клієнт повинен надати паспорт і довідку податкової інспекції про присвоєння ідентифікаційного номера.
2)«Накопичувальний вклад» — це програма довгострокового формування заощаджень. Якщо Ви бажаєте застрахувати себе на випадок якихось непередбачених ситуацій, Ви можете накопичувати гроші на цьому вкладі без обмеження строку. І не тільки шляхом нарахування процентів, а й за рахунок додаткового внесення коштів на рахунок.
Опис послуги “Накопичувальний депозитний вклад”.
Вклад укладається на строк 12 місяців. Мінімальний строк дійсності договору — 6 місяців, тобто при розірванні договору до збігу 6 місяців із моменту укладення договору сума раніше виплачених процентів утримується із суми вкладу. Після перебігу 6 місяців проценти виплачуються за фактичний строк користування вкладом.
Передбачено можливість збільшення суми коштів на рахунку шляхом додаткових вкладень. Видача частини вкладу не передбачена.
Проценти нараховуються і виплачуються щомісячно за складною схемою нарахування, тобто проценти нараховуються на суму вкладу й суму неотриманих раніше процентів. Процентна ставка може змінюватись протягом строку дії договору.
До договору безкоштовно може бути складено заповідальне розпорядження. За бажанням можна оформити довіреність на розпорядження своїм вкладом іншій особі. Для оформлення вкладу клієнт повинен надати паспорт і довідку державної податкової інспекції про присвоєння ідентифікаційного номера.
3)«Приватвклад» — це можливість вільного розпорядження сумою вкладу й відсотками. Цей вклад дозволить Вам знімати або вносити кошти при цьому процентний доход нараховується незалежно від того, яка сума залишається на Вашому рахунку.
Таблиця 2.8
Характеристики вкладу “Приватвклад”
Опис послуги “Приватвклад”.
Вклади укладаються на термін 12 місяців. При розірванні договору до збігу 1го місяця з моменту укладання проценти нараховуються по ставці вкладу «До запитання». Після закінчення 1го місяця проценти виплачуються за фактичний термін користування вкладом по ставці, вказаній у договорі. Передбачена можливість збільшення суми коштів на рахунку шляхом довкладень, а також зняття частини суми вкладу без розірвання договору.
Прості проценти нараховуються і виплачуються щомісяця. На суму неотриманих раніше процентів проценти не нараховуються. Процентна ставка протягом терміну дії договору не змінюється.
Після закінчення терміну вкладу здійснюється автоматична лонгація договору на термін вкладу, зазначений при оформленні без явки вкладника до банку. При цьому розрахунок відсотків на кожний новий термін вкладу здійснюється за процентною ставкою, що діє в БАНКУ для депозитних вкладів даного найменування, які продовжуються, на день закінчення попереднього терміну вкладу, без укладення додаткових угод до договора. Проценти за наступний термін вкладу нараховуються на суму вкладу.
До договору безкоштовно може бути складене заповідальне розпорядження. При бажанні можна оформити доручення на розпорядження своїм внеском іншій особі. Для оформлення вкладу клієнт повинний надати паспорт і довідку державної податкової інспекції про присвоєння ідентифікаційного номера.
4) Оформлення строкового депозитного вкладу з щомісячною виплатою процентів забезпечить Вам реальну щомісячну прибавку до пенсії. При цьому можна обрати вклад із гарантованою процентною ставкою або з такою, що змінюється в залежності від стану фінансового ринку України. Варто зазначити, що усі ці внески оформляються як у гривні, так і у ЄВРО або американських доларах.
Таблиця 2.9. Процентні ставки по пенсійним, соціальним та компенсаційним вкладам у гривнях
Мінімальна сума вкладу 200 гривень.
Процентні ставки наведені для м Дніпропетровська.
Таблиця 2.10. Процентні ставки по компенсаційним вкладам у доларах США
Таблиця 2.11. Процентні ставки по компенсаційним вкладам у ЄВРО
Мінімальна сума вкладу 50 доларів США і 50 Євро
Процентні ставки наведені для м. Дніпропетровська

2.3 Програмно-технічна реалізація автоматизованих систем банківського самообслуговування соціально-орієнтованих продуктів на базі пластикових платіжних карток в АКБ „Приватбанк” Розрахунки з використанням готівки надзвичайно дорого обходяться державній і комерційним фінансовим структурам. Випуск у обертання нових купюр, обмін старих, утримання значного персоналу, незручності і великі втрати часу рядових клієнтів — усе це важким тягарем лягає на економіку країни. В Україні, наприклад, близько 20% вартості кожної гривні іде на підтримку її ж власного обертання. Один з можливих і самих перспективних засобів вирішення проблеми готівкового обороту — створення ефективної автоматизованої системи безготівкових розрахунків. За експертними оцінками, така система може забезпечити скорочення наявного грошового обігу майже на третину.
Час появи банківських пластикових карток є деякою мірою спірним питанням. Перші кредитні картки виникли на початку століття в Сполучених Штатах, на базі сильно розвитого споживчого кредиту приватних осіб. Призначалися вони для підтвердження кредитоспроможності власника поза його банком. Магазину вони давали можливість “прив’язати” до себе найбільш багатих і постійних клієнтів.
Із середини XX століття починають з’являтися автоматизовані системи розрахунків за допомогою спеціальних банківських карток. Піонером цього починання можна вважати платіжну систему “Дайнерс клаб” (Diners Club). Потім у міру розвитку й інтернаціоналізації з’явилися, такі нині відомі системи, як American Exdivss, VISA, Master Card. Споконвічно в закордонній класифікації універсальні картки розділялися на картки для “подорожей і розваг” (Travel and Entertainment — T&E) і чисто банківські. Перші випускалися компаніями Дайнерс клаб, Америкэн Експрес, Карт Бланш і призначалися головним чином для оплати готелів, ресторанів, тобто переважно для подорожуючих бізнесменів. Картки ж, що випускаються банками, мали більш “споживчий” характер і призначалися для “звичайних клієнтів”.
“Америкен Експрес” — картка створена на снові міжнародної мережі обслуговування дорожніх чеків “Америкэн Експрес” і Юниверсал Трэвел Кард — картки асоціації американських готелів
“Віза” (VISA) — перейменована картка “БэнкАмерикард”, що випускалася «Нэшнл БэнкАмерикард Инкорпорейтед». Утворилася після виведення карткової програми з під контролю “Бэнк оф Америка”. Ініціатором карткової програми був “Чейз Манхэттен Бэнк”, але внаслідок збитковості була продана їм асоціації «Нэшнл Бэнкамерикард».
“МастерКард” (Master Card) — перейменована картка Міжбанківської карткової асоціації — МКА (Interbank Card Association), що випускала картку “Майстер Чадж” (Master Charge).
“Европей Інтернешнл” (Europay International) утворилася після злиття Еврокард Інтернешнл (Eurocard International) із платіжною системою Єврочек (Eurochek). У свою чергу Еврокард Інтернешнл була утворена шляхом об’єднання універсальної картки Британської асоціації готелів і ресторанів BHR зі шведською карткою Rikskort. Також Еврокард мала угоду з компаніями «Циррус» і «Маэстро» (Cirrus/Maestro), що випускали картки для одержання готівки у банкоматах.
“ДжейСиБи” (JCB) — японська банківська картка.
В даний час безготівкові розрахунки за допомогою банківських карток одержали таке широке поширення, що важко собі представити сферу обслуговування в який би вони не використовувалися. Магазини, квиткові каси, готелі усіх країн світу готові обслужити Вас, прийнявши вашу пластикову картку, як засіб оплати.
Найбільші міжнародні фінансові асоціації, такі, як VISA, American Exdivss, Master Card, Europay, Diners Club і JCB, представляють за кордоном своїм клієнтам практично будь-яку послугу в будь-якій сфері обслуговування. Функціонування таких фінансових асоціацій спирається на могутню інфраструктуру, за користування якої виплачуються комісійні.
    продолжение
–PAGE_BREAK–У 1992 році операції з кредитними картками проводили більш 10 000 американських банків. У програмах VISA і Маstеr Card беруть участь тисячі закордонних банків більш ніж у 100 країнах світу. Число власників кредитних карток у 1992 році перевищило 100 000 000 чоловік. Картки системи VISA і Амеrісаn Ехрrеss приймають біля півтора мільйонів торгових підприємств і 3,5 млн їхніх філій.
В даний час більшість фінансових компаній використовують у якості ідентифікаційного чи розрахункового засобу картку з магнітною смугою. Однак, розуміючи переваги і нові можливості, що несуть смарткарти (карти — мікрокомп’ютери з перезаписуваною пам’яттю), компанії VISA і Еurорау, починаючи з 1994 року об’єднали свої зусилля і приступили до спільних робіт по заміні технологій магнітних карт на технологію, засновану на смарткартах.
Ведучі фінансові асоціації активно прориваються і на ринок, що формується в нашій країні, покупки товарів і послуг по пластикових картках.
Картки систем VISA і Маster Card є класичними кредитними картами. За допомогою цих карток можна оплатити покупку, не маючи ні готівки, ні грошей на банківському рахунку. Власник картки зобов’язаний щомісяця погашати не менше 5% суми оплачених по картці рахунків. Частина рахунків, що залишилася неоплаченої, є кредитом емітента власнику картки. Цей кредит надається під 1520% річних.
Сьогодні в Україні вже мається досвід емітування як закордонних карток по ліцензії найбільших фінансових асоціацій (VISA International, MasterCard, Cirrus/Maestro, EuroPay, Union Card), так і власних гривневих дебетних карт — пілотний проект системи масових безготівкових споживчих платежів Національного банку України (НСМЕП). Національний банк впровадив також всеукраїнську систему ТОПАЗ — авторизаційно-транзакційний телекомунікаційний центр для ліцензійних карток VISA International, MasterCard, Cirrus/Maestro, які емітуються масово комерційними банками Приватбанк” (м. Дніпропетровськ) та “Аваль” (м. Київ) в комерційних та “зарплатнопенсійних” проектах.
Законом України “ Про платіжні системи та переказ грошей в “Україні” [17] визначені загальні засади функціонування платіжних систем в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу грошей в межах України, а також встановлює відповідальність суб’єктів переказу.
Законом введений термін основного елементу автоматичних платіжних систем — банківський автомат самообслуговування (банківський автомат) — програмно-технічний комплекс, що надає можливість держателю спеціального платіжного засобу здійснити самообслуговування за операціями одержання грошей у готівковій формі, внесення їх для зарахування на відповідні рахунки, одержання інформації щодо стану рахунків, а також виконати інші операції згідно з функціональними можливостями цього комплексу;
Одночасно введений і термін суб ‘ єкту відносин в автоматичних платіжних системах — держатель спеціального платіжного засобу — фізична особа, яка на законних підставах використовує спеціальний платіжний засіб для ініціювання переказу грошей з відповідного рахунку в банку або здійснює інші операції із застосуванням зазначеного спеціального платіжного засобу.
Спеціальний платіжний засіб (платіжна картка тощо) — платіжний інструмент, що виконує функцію засобу ідентифікації, за допомогою якого держателем цього інструмента ініціюється переказ грошей з відповідного рахунка платника або банку, а також здійснюються інші операції, передбачені відповідним договором. За допомогою спеціальних платіжних засобів формуються документи за операціями із застосуванням спеціальних платіжних засобів або надаються інші послуги держателям спеціальних платіжних засобів;
Роботу автоматичних платіжних систем забезпечують фінансові установи, які є особливими організаціями та виконують спеціальні операції:
платіжна система — платіжна організація, члени платіжної системи та сукупність відносин, що виникають між ними при проведенні переказу грошей. Проведення переказу грошей є обов’язковою функцією, що має виконувати платіжна система.
Внутрішньодержавна платіжна система — платіжна система, в якій платіжна організація є резидентом та яка здійснює свою діяльність і забезпечує проведення переказу грошей виключно в межах України.
Міжнародна платіжна система — платіжна система, в якій платіжна організація може бути як резидентом, так і нерезидентом і яка здійснює свою діяльність на території двох і більше країн та забезпечує проведення переказу грошей з однієї країни в іншу;
Засоби ідентифікування пластикових карт
При видачі картки клієнту здійснюється її персоналізація — на неї заносяться дані, що дозволяють ідентифікувати картку і її власника, а також здійснити перевірку платоспроможності картки при прийомі її до оплати чи видачі готівки. Процес підтвердження продажу чи видачі готівки по картці називається авторизацією. Для її проведення пункт обслуговування робить запит платіжній системі про підтвердження повноважень пред’явника картки і його фінансових можливостей. Технологія авторизації залежить від схеми платіжної системи, типу картки і технічної оснащеності пункту обслуговування. Традиційно авторизація проводиться «вручну», коли продавець чи касир передає запит по телефону оператору (голосова авторизація), чи автоматично, після розміщення картки в POSтермінал чи “торговий термінал” (POS — Point Of Sale), де дані зчитуються з картки, касиром уводиться сума платежу, а власником картки зі спеціальної клавіатури — секретний Пінкод (ПІН — Персональний Ідентифікаційний Номер). Після цього термінал здійснює авторизацію або встановлюючи зв’язок з базою даних платіжної системи (online режим), або здійснюючи додатковий обмін даними із самою карткою (offline авторизація). У випадку видачі готівки процедура носить аналогічний характер з тією лише особливістю, що гроші в автоматичному режимі видаються спеціальним пристроєм — банкоматом, що і проводить авторизацію [86].
При здійсненні розрахунків власник картки обмежений рядом лімітів. Характер лімітів і умови їхнього використання можуть бути дуже різноманітними. Однак загалом усе зводиться до двох основних сценаріїв.
Власник дебетової картки повинний заздалегідь внести на свій рахунок у банку-емітенті деяку суму. Її розмір і визначає ліміт доступних засобів. При здійсненні розрахунків з використанням картки синхронно зменшується і ліміт. Контроль ліміту здійснюється при проведенні авторизації, що при використанні дебетової картки є обов’язковом завжди. Для поновлення (чи збільшення) ліміту власнику картки необхідно знову внести кошти на свій рахунок [84].
Для забезпечення платежів власник картки може не вносити попередньо кошти, а одержати в банку-емітенті кредит. Подібна схема реалізується при оплаті за допомогою кредитної картки. У цьому випадку ліміт зв’язаний з величиною наданого кредиту, у рамках якого власник картки може витрачати кошти. Кредит може бути як однократним, так і поновлюваним. Поновлення кредиту в залежності від договору з власником картки відбувається після погашення або всієї суми заборгованості, або деякої її частини.
Як кредитна, так і дебетова картки можуть бути також корпоративними. Корпоративні картки надаються компанією своїм співробітникам для оплати командировочних чи інших службових витрат. Корпоративні картки компанії зв’язані з яким-небудь одним її рахунком. Картки можуть мати розділений і нерозділений ліміти. У першому випадку кожному з власників корпоративних карт встановлюється індивідуальний ліміт. Другий варіант більше пасує невеликим компаніям і не припускає розмежування ліміту. Корпоративні картки дозволяють компанії детально відслідковувати службові витрати співробітників.
Графічний запис — найпростіша форма запису інформації на картку. Графічним методом наноситься кольорове фотографічне зображення власника карти і лазерний зразок підпису.
Ембосирування — механічне видавлювання. Ембосируванням на картку наносяться прізвище й ім’я власника карти. Воно дозволяє значно швидше оформляти операцію оплати карткою, роблячи відбиток на ній сліпа (Slip).
Кодування на магнітній смузі. В даний час на карті може бути до чотирьох магнітних смуг. На одній з них, називаної ISO2, знаходиться інформація про номер картки, термін її дії, а також службовий код, зона перевірки особистого коду, вільні коди. Смужка ISO1 містить аналогічну інформацію плюс ім’я власника. В Франції використовують ще дві смуги — Т2 і Т3. Інформація на магнітних смугах носить статичний характер: один раз записана вона не міняється згодом. Тому при кожнім розрахунку з використанням такої картки приходиться зв’язуватися з центром авторизації, що робить операцію ідентифікації картки, щоб підтвердити наявність коштів на рахунку клієнта і дозволити операцію оплати на ту чи іншу суму, Усі ці операції проходять у режимі Оnline і тривають досить довго. Одним з основних недоліків магнітних карток є відсутність можливості надійного відновлення інформації, тобто погані експлутаційні характеристики. Магнітна смуга швидко виходить з ладу (як правило банкемітент гарантує роботу картки лише на протязі одного року) [107].
Цих недоліків позбавлені так називані «електронні гаманці» чи смарткарти.
Особливості побудови смарткарт
Картки з вбудованою мікросхемою, «смарт — карти», винайдені в 1974 р. французьким інженером Роланом Морено, у свою чергу поділяються на два типи [86]:
карти з пам’яттю, на яких розміщуються мікросхеми ПЗУ ємністю від 32 Бт до 8 кбт. Найбільшою ємністю володіють картки оптичної пам’яті, у яких використовується технологія WORM (однократний запис — багаторазове читання), подібна тієї, що застосовується в лазерних дисках. Обсяг інформації, записаної на карті може досягати 2 — 16 Мб, але для її зчитування необхідні спеціальні лазерні пристрої. Ці картки надзвичайно стійкі до зовнішніх впливів: наприклад, картку DREXON (R) LaserCard (R) можна “варити” у киплячій воді до 1000 годин без втрати інформації, що зберігається на ній, Для порівняння: магнітна картка втрачає інформацію після п’ятихвилинного “варіння”.
комп’ютерні смарткарти, оснащені мікросхемою, що містить мікропроцесор, пам’яттю, пристроями введення виводу інформації, а також власною операційною системою. Архітектура вбудованого в картку мікропроцесорного блоку дозволяє встановлювати пристрій шифрування даних. Відповідно до характеру взаємодії з пристроєм, що считує смарткарточки, підрозділяються на контактні (безпосередній контакт із пристроєм, що зчитує,), і безконтактні (для передачі інформації використовується радіосигнал).
Смарткарти за своєю надійністю та експлуатаційними характеристиками значно перевершують звичайні магнітні картки, Для приклада можна привести основні характеристики і дані тестування самого великого у світі виробника смарткарт французької фірми “ GemPlus Card International “:
час збереження інформації — 10 років;
мінімальне число перезаписів — 10 000 разів:
час запису одного байта інформації — не більш 10 мс:
температура збереження — від — 20 до +55 градусів Цельсия:
робоча температура — від 0 до +50 градусів Цельсия:
перекручування — 30 градусів в обидва боки, 30 циклів у хвилину (всего 1000 циклів):
температурний удар — 30 циклів — 5 хвилин при — 20 градусах Цельсия, витримка 15 секунд, 5 хвилин при +50 градусах Цельсия:
статичний вигин — картка обертається навколо циліндра діаметром 8 см:
температурний тест — 1000 годин при температурі 85 градусів Цельсия і вологості 85%:
соляна атмосфера — 96 годин при температурі 35 градусів Цельсия в 5% розчині NaCl;
схоронність інформації — 1000 годин при температурі 150 градусів Цельсия:
зусилля для видалення мікросхеми — не менш 5 кг,
При виробництві карток у кожну мікросхему заноситься унікальний код, що також неможливо продублювати. При видачі картки користувачу на неї наноситься один чи кілька паролів, відомих тільки хазяїну карти. При спробі несанкціонованого використання деякі види смарткарток можуть автоматично закриватися, і для відновлення працездатності такої карти необхідно її повернення на місце видачі,
Смарткарти працюють у режимі Offline. Проведення будь-якої операції з використанням смарткарти вимагає від власника набору особистого пароля. Цей пароль записаний на самій картці, а виходить, не потрібна процедура доступу до центрів авторизації.
Власником на картку заноситься визначена сума. При оплаті покупки пристрій касового апарата, що зчитує (рідер), перевіряє наявність коштів на картці і списує з неї необхідну суму.
Основними перевагами цього виду пластикових карток у порівнянні з їх «магнітними побратимами» є підвищена надійність і безпека, багатофункціональність, можливість ведення на одній картці декількох рахунків. Істотний недолік смарткарток, що дотепер не вдалося перебороти, — їхня висока собівартість, що значно перевершує вартість пластикової картки з магнітною смугою. Вартість смарткарточок залежить від цілого ряду факторів (обсягу пам’яті, потужності мікропроцесора) і коливається для тиражу в мільйон карток від 0,6 до 9,5 дол. США.
Проте, на початку 90х років ринок мікропроцесорних карток став розвиватися бурхливими темпами. Так, на останньому Форумі смарттехнологий (SmartCard Forum), що відбувся в США, приводилися дані опитувань клієнтів різних американських банків про їхню готовність/неготовності користатися карткою з мікропроцесором. Біля 42% з числа опитаних підтвердили готовність користатися смарткарточками, якщо їхній банк стане емітувати такі картки. Дослідження, проведені компанією Visa, показують, що 82% власників пластикових карток не проти використання смарткарточек у якості «електронного гаманця» і 42% опитаних будуть використовувати ці картки як доповнення до уже наявних.
Важливим етапом у розвитку нової технології з’явилося співробітництво ведучих світових платіжних систем в області розробки загальної стратегії і стандартів як на самі мікропроцесорні картки, так і на використовуване устаткування і програмне забезпечення. Першим кроком у цьому напрямку стали роботи з сертифікації карток з мікросхемою, що почали здійснюватися з 1993 р. трьома найбільшими міжнародними платіжними системами: Visa International, MasterCard International і Europay International. З цією метою зазначені компанії створили асоціацію Integrated Circuit Card, що приступила до вироблення єдиних стандартів і вимог. У травні 1994 р. були підготовлені специфікації платіжних систем, розрахованих на використання карток з мікросхемами. Ці специфікації карток EMV (Europay/MasterCard/Visa) визначали вимоги до електромеханічних характеристик і логічного інтерфейсу, а також описували протоколи взаємодії для карток з мікросхемою. У серпні 1994 р. з’явилася друга частина специфікацій EMV (елементи даних і команд), а в жовтні — третя (обробка транзакций).
У червні 1995 р. була опублікована версія 2.0 специфікацій на картки з мікросхемою EMV і версія 1.0 специфікацій на термінали, що приймають мікропроцесорні картки. Однак, незважаючи на очевидні успіхи, самі творці специфікацій відзначали недостатню повноту пророблення питань мікропроцесорної технології й у середині 1996 року випустили нову версію специфікацій, де цілком уніфіковане прикладне програмне забезпечення платіжних терміналів і визначені додаткові стандарти на картки зі збереженою сумою SVC (Stored Value Card) [107].
В даний час існує досить велике число схем при роботі з SVCкартками. Якщо їх проаналізувати, то виявиться, що загальним для них є виконання наступних шести основних функцій:
поповнення карток з дебетових чи кредитних рахунків. Це звичайно робиться за допомогою банкоматів, чи EFTPOSтерміналів термінала операціониста банку;
операція списування з SVCкартки назад на рахунок;
виконання платежів за допомогою SVCкартки;
одержання роздруківки балансу (операція виконується з використанням спеціалізованих пристроїв типу банкоматів чи EFTPOSтерміналів);
одержання декількох останніх транзакций (операція здійснюється з використанням міні-аудиторського журнального файлу, що ведеться в пам’яті смарткарточки);
створення чи зміна PINкоду.
Однак і тут існує чимало невирішених задач, що стануть особливо помітними при досить широкому поширенні карток. Наприклад, що буде відбуватися у випадку, якщо клієнт утратить картку чи зіпсує її в процесі експлуатації (по статистиці кількість зіпсованих карток складає 1,53%)? Для картки з магнітною смугою проблем немає. У випадку заміни смарткарточки власник зіпсованої чи загубленої картки позбавляється суми, що знаходилася на його старій картці («електронному гаманці» чи спеціальній картці — телефонній, проїзний і т.д.). В даний час проробляються схеми, що у визначених випадках (з використанням журналу транзакций) можуть бути застосовані для відновлення історії загубленої чи зіпсованої картки з метою відшкодування власнику загубленої електронної готівки.
    продолжение
–PAGE_BREAK–Інтенсивні інтеграційні процеси у світі, що у даний момент йдуть по різних напрямках, багато в чому сприяють уніфікації рішень при створенні і розвитку платіжних систем. Сьогодні у світі платіжних систем, заснованих на смарттехнологии, проглядаються три основні тенденції. Перша — це створення національних платіжних систем (Danmon у Данії, Mondex у Великобританії). Друга зв’язана з проектуванням системи EMV, і третя — це об’єднаний проект європейського союзу (система Cafe).
По обсязі проведених робіт і результативності найбільш реальним у даний час є проект і стандарт EMV. Ряд платіжних систем і великих фінансових інститутів уже заявили про його підтримку. Розроблені також стандарти для обміну повідомленнями між платіжними системами. Так, у більшості систем реалізована підтримка одного з двох стандартів: з фіксованим форматом повідомлень і форматом повідомлень перемінної довжини (ISO 8583).
Питання захисту від несанкціонованого доступу і забезпечення таємності інформації в даний час також практично вирішені, а алгоритми шифрування — стандартизовані. Особливо це стосується широко розповсюджених DESалгоритмів шифрування у відповідності зі стандартом ANSI X.9. Ці алгоритми реалізовані як на програмному, так і на апаратному рівні. Ведеться робота й у відношенні RSAалгоритмів кодування, що поки не цілком стандартизовані в силу їхньої специфіки (основна складність для даного класу алгоритмів полягає в том. що базовим для них є використання в якості криптоключей набору з двох простих чисел).
Використання імпрінтерів та POS — терміналів
Роблячи покупку, власник картки вручає її торговцю. Торговець повинен запросити центр авторизації про дозвіл здійснення платіжної операції на суму покупки по даній картці. Для одержання дозволу на операцію торговець дзвонить в авторизаційний центр і повідомляє номер рахунка власника картки, кінцевий термін дії картки, номер свого рахунка і суму на яку здійснюється угода. Установа, від імені якого видається картка відповідним кодом, переданим через комп’ютерну мережу, схвалює угоду. Цей код фіксується на торговому чеку, після чого угода проводиться по рахунках власника картки.
Одержавши дозвіл від центра авторизації торговець переносить інформацію з картки на сліп (“slip” — бланк, реєстраційна картка) з використанням найпростішого пристрою — імпринтера. На сліпі фіксується номер картки, код і координати пункту обслуговування, сума товару (послуги), власник картки підписує його й одержує копію. Торговець направляє свою копію сліпа в банкэквайер.
Використовується багато методів захисту від незаконного використання картки. Кожному торговцю встановлюється ліміт суми угод. Угоди на суму, що перевищує ліміт, можуть виконуватися тільки за узгодженням з банком. Звичайно від 8 до 10% угод вимагають підтвердження, одержуваного по телефону.
Угода може бути заборонена по наступним причинах:
картка оголошена зниклою чи украденою, у подібних випадках торговці часто одержують розпорядження реквізувати картку;
власник картки вичерпав свій ліміт кредитування, у цьому випадку посадова особа банку розмовляє з клієнтом і може зняти заборону на здійснення угоди;
власник картки істотно прострочив час платежів і його рахунок анульований.
Крім того, випускається бюлетень, називаний “чорним списком” (hot card list, warning list). Цей бюлетень анульованих, загублених чи украдених карток призначений для торговців і з ним необхідно звірятися у випадках, коли сума угоди перевищує встановлену стелю. БанкЭквайер може також зажадати, щоб торговець звірив підписи на торговому векселі і на зворотній стороні картки. Якщо торговець не виконав усіх передбачених правил контролю, то можливі збитки буде нести він сам.
Центр по видачі дозволів на здійснення фінансових операцій банкуемітента карток повинен [90]:
підтримувати цілодобовий зв’язок із всіма іншими організаціями — учасниками даної програми з приводу великих угод. Він може виконувати цю задачу самостійно всі 24 години, працюючи в режимі “Оnline”, чи користатися послугами сторонніх організацій у той час, коли його системи відключені чи непрацездатні;
реагувати на випадки незаконного використання карток, якщо такі виникають;
вести поточний список отриманих дозволів банку на операції.
У 1982 році, коли втрати банків США від незаконного використання кредитних карток склали близько 1 мільярда доларів, VISA розробила систему недорогих, що використовують телефонну мережу терміналів (POSPoint Of Sale), встановлюваних у торгових пунктах, за допомогою яких можна одержати дозвіл на угоду за кілька секунд в автоматичному режимі.
POSтермінали, чи торгові термінали, призначені для обробки транзакцій при фінансових розрахунках з використанням пластикових карток з магнітною смугою і смарткарт. Використання POSтерміналів дозволяє автоматизувати операції по обслуговуванню картки й істотно зменшити час обслуговування. Можливості і комплектація POSтерміналів варіюються в широких межах, однак типовий сучасний термінал обладнаний пристроями читання як смарткарт, так і карт із магнітною смугою, енергонезалежною пам’яттю, портами для підключення Пінклавиатуры (клавіатури для набору Пінкода), принтера, з’єднання з ПК чи з електронним касовим апаратом.
Крім того, звичайно POSтермінал буває оснащений модемом з можливістю автодозвона. POSтермінал володіє “інтелектуальними” можливостями — його можна програмувати. Усе це дозволяє проводити не тільки online авторизацію карт із магнітною смугою і смарткарт, але і використовувати при роботі зі смарткартами режим offline з нагромадженням протоколів транзакций. Останні під час сеансів зв’язку передаються в процессинговий центр. Під час сеансу зв’язку POSтермінал може також приймати і запам’ятовувати інформацію, передану ЕОМ процессингового центру. В основному це бувають стопаркуші, але подібним же чином може здійснюватися і перепрограмування POSтерміналів.
Вартість POSтерміналів у залежності від комплектації, можливостей, фірмивиробника може мінятися від декількох сотень до декількох тисяч доларів, однак звичайно не перевищує півтора — двох тисяч. Розміри і вага POSтермінала порівнянні з аналогічними параметрами телефонного апарата, а найчастіше бувають і менше.

Рис.2.12. Нові види POS — терміналів 2006 року для магнітніх та смарт карток в еквайрингових торгівельних мережах
Основні технічні відмінності нових серій POSтерміналів:
Модуль High Security Core (HSC) був розроблений на основі багаторічних експериментів світовим лідером POS безпеки — фірмою Ingenico. Відповідає локальним і міжнародним вимогам безпеки (Visa PED, ZKA…)…
32_бітний процесор підтримує криптування (RSA, DES, 3DES…), що забезпечує високий ступінь надійності.
Архітектура UNICAPT дозволяє аплікаціям функціонувати незалежно друг від друга усередині термінала, що гарантує захист даних. Вона також забезпечує сумісність додатків усередині всієї лінійки терміналів.

Рис.2.13. Інтеграція нових видів POSтерміналів з касовими апаратами на керуючими ПЕОМ в торгівельних мережах магазинів.
Використання банкоматів
Банкомати — банківські автомати для видачі і інкасування готівки при операціях із пластиковими картками. Крім цього, банкомат дозволяє власнику картки одержувати інформацію про поточний стан рахунка (у тому числі і виписку на папері), а також, у принципі, проводити операції по перерахуванню засобів з одного рахунка на іншій. Банкомат обладнаний пристроєм для читання карти, а для інтерактивної взаємодії з власником картки — також дисплеєм і клавіатурою. Банкомат оснащений персональною ЕОМ, що забезпечує керування банкоматом і контроль його стану. Останнє дуже важливо, оскільки банкомат є сховищем готівки. На сьогоднішній день більшість моделей розрахована на роботу в online режимі з картками з магнітною смугою, однак з’явилися і пристрою, здатні працювати зі смарткартами й у offline режимі. Для забезпечення комунікаційних функцій банкомати оснащуються платами X.25, а, у деяких випадках, — модемами.
Грошові купюри в банкомату розміщаються в касетах, які, у свою чергу, знаходяться в спеціальному сейфі. Число касет визначає кількість номіналів купюр, видаваних банкоматом. Розміри касет регулюються, що дає можливість заряджати банкомат практично будь-якими купюрами.
Банкомати — стаціонарні пристрої солідних габаритів і ваги. Зразкові розміри: висота — 1.5 — 1.8 м, ширина і глибина — близько 1 м, вага — біля тонни. Більш того, з метою припинення можливих розкрадань їх монтують капітально. Банкомати можуть розміщатися як у приміщеннях, так і безпосередньо на вулиці і працювати цілодобово.
В АКБ «Приватбанк» використовуються банкомати та спеціальне програмне забезпечення фірми Diebold (США). Корпорація Diebold, заснована в 1859 р. у США, штат Огайо, з початку своєї діяльності орієнтована на виробництво устаткування для банків. З розвитком у світі інформаційних технологій, Diebold представив на ринку власний концепт-банкомат. Відтоді Diebold активно розробляє і виготовляє термінали банківського самообслуговування. За багато років роботи компанія Diebold зарекомендувала себе надійним і високопрофесійним партнером для банків і фінансових інститутів, завоювавши довіру численних клієнтів в усім світі [117].
Термінали Diebold відіграють ключову роль при реалізації роздрібних банківських проектів. Конструкція банкоматів Diebold забезпечує високу надійність при їх експлуатації в різних умовах.
Ідея захисту інвестицій замовника покладена в основу філософії технологічних розробок компанії Diebold. Зокрема, модульна конструкція терміналів дозволяє реалізовувати досягнення нових технологій на базі існуючих продуктів і системних платформ шляхом нарощування функціональності уже встановлених банкоматів.
У період з 1990 по 1998 р. продукція Diebold поставлялася під торговельною маркою IBM у рамках спільного підприємства InterBold. З 1999 р. продукція Diebold представлена на світових ринках під власною торговельною маркою. У 2000 р. компанія Diebold придбала виробничі потужності і центри розробки банкоматів у компаній Bull і Olivetti.
Багато років успішної роботи дозволили компанії систематизувати накопичений досвід і представити новітнє сімейство банкоматів Opteva™.

Рис.2.14. Банкомати Opteva™ — результат масштабних дослідницьких і конструкторських розробок, здійснених компанією Diebold спільно зі своїми партнерами [117]
Відмітними рисами нового сімейства банкоматів є [117]:
а) Швидкість проведення операцій
Удосконалений користувальницький інтерфейс і могутній процесор Pentium® забезпечують швидкість і точність операцій. На банкоматах Opteva™ установлений новий фрикційний диспенсер Diebold, у якому реалізовані унікальні технічні рішення, що значно підвищують його надійність і продуктивність.
б) Простота обслуговування
Банкомати Opteva™ побудовані на базі архітектури USB (Universal Serial Bus), внутрішні пристрої банкоматів підключаються через USBпорти, що значно полегшує і прискорює процес технічного обслуговування банкоматів і підвищує ступінь приступності клієнтам.
Процесінгові центри та комунікації
Процесінговий центр— спеціалізований обчислювальний центр, що є технологічним ядром платіжної системи. Процессинговый центр функціонує в досить жорстких умовах, гарантированно обробляючи в реальному масштабі часу інтенсивний потік транзакций. Дійсно, використання дебетової картки приводить до необхідності online авторизації кожної угоди в будь-якому пункті обслуговування платіжної системи. Для операцій із кредитною карткою авторизація необхідна не у всіх випадках, але, наприклад, при одержанні грошей у банкоматах вона також проводиться завжди. Не менші вимоги до обчислювальних можливостей процесінгового центру пред’являє і підготовка даних для проведення взаєморозрахунків за підсумками дня, оскільки обробці підлягають протоколи значної (якщо не гнітючої) частини транзакций, а необхідні терміни виконання розрахунків невеликі — кілька годин.
Крім обчислювальних потужностей, процесінговий центр, якщо він здійснює весь спектр сервісних функцій, повинен бути оснащений також устаткуванням для персоналізації пластикових карток (включаючи, можливо, і смарткарти), а також мати базу для технічного супроводу та ремонту POSтерміналів і банкоматів.
Таким чином, підтримка надійного, стійкого функціонування платіжної системи вимагає, по-перше, наявності істотних обчислювальних потужностей у процесинговому центрі (чи центрах — у розвитій системі) і, подруге, розвиту комунікаційну інфраструктуру, оскільки процессинговый центр системи повинний мати можливість одночасно обслуговувати досить велике число географічно віддалених пунктів.
Крім того, неминуча також маршрутизація запитів, що ще більше посилює вимоги до комунікацій.

Рис 2.15. Точка доступу зовнішніх вузлів банківського самообслуговування до процесінгового центру банку [116]
Поставку та обслуговування мереж банкоматів та POS — терміналів для АКБ “Приватбанк” виконує компанія Servus Systems Integration Ltd. (ТОВ «Сервус Системз Интегрейшн») створена в жовтні 2000 року як спільне підприємство української компанії Systems Integration (Київ) і турецької компанії Servus Bilgisayar A. S. (Стамбул) [116].
Компанія є партнером таких великих міжнародних компаній, що спеціалізуються на постачанні й обслуговуванні банківського устаткування самообслуговування, як Hypercom Inc. (POSтермінальне і мережне устаткування, США), Diebold Inc. (виробництво банкоматів, США), EnformaIT (інформаційні і депозитарні кіоски, Туреччина), Glory (депозитарні модулі, Японія).
Компанією ТОВ «SIBIS» [119] у лютому 2005 року був завершений проект по консолідації збереження даних для Процесінгового центру АКБ “Приватбанк”. Дане рішення було реалізовано на базі устаткування і програмного забезпечення виробництва корпорації Hitachi Data Systems. Рішення було реалізовано відповідно до класичної схеми побудови високонадійної мережі збереження даних. Для консолідації збереження даних Процесінгового центра використовувався сервер збереження даних Lightning 9980 V виробництва корпорації Hitachi Data Systems. Слід зазначити, що такий комплекс, по обсягу збереженої інформації і надійності її збереження, не має рівних в Україні і займає третє місце в Європі серед систем збереження інформації виробництва корпорації Hitachi Data Systems.
Для організації мережі збереження даних Процесінгового Центра АКБ “Приватбанк” і консолідації збереження даних з метою більш ефективного їх використання було впроваджене рішення, засноване на використанні сервера збереження даних Lightning 9980 V, 2х 32портових FC світчей і передбачаюче установку двох FC адаптерів у кожний із серверів, що підключаються до мережі збереження даних.
 
Рис.2.16. Схема побудови системи збереження даних.
Системи сімейства Freedom Storage Lightning 9900 побудовані на основі мережі, що комутирується, Hierarchial Star Network (HiStar), що забезпечує множинні, надлишкові, неблокуємі канали передачі даних між підсистемою введення/виводу, кэшем і дисковою підсистемою, що знімає обмеження пропускної здатності і масштабуємості, що накладаються традиційною шинною архітектурою. Внутрішні дискові RAIDпідсистеми з подвійним підключенням використовують для передачі даних дві петлі Fibre Channel. Дублювання всіх компонентів гарантує безперебійний доступ до даних навіть у випадку множинних відмовлень. Системи серії Lightning 9900 здатні обслуговувати одночасно до 32 серверів і мэйнфреймов по інтерфейсах Fibre Channel і ESCON, підтримуючи фактично усі відомі операційні системи.
Hitachi Lightning 9900 включає різноманітні програмні можливості, серед яких можна виділити ShadowImage — створення однієї або декількох копій даних усередині системи збереження, а також CruiseControl — контроль і аналіз доступу до логічних томів і їхнє переміщення в разі потреби між групами дисків. Функціональність CruiseControl дозволяє здійснювати динамічне балансування навантаження усередині системи для досягнення заданого рівня продуктивності. Оскільки шлях доступу від хостсервера до системи збереження є єдиним потенційним місцем збою для цілком відказостійкої архітектури Lighting, Hitachi розробила спеціальне програмне забезпечення Dynamic Link Manager, що забезпечує захист від збоїв і балансування навантаження.
У даному рішенні сервер збереження даних Lightning 9980 V має обсяг дискового простору 20 ТБ і містить кешпам’ять обсягом 64 ГБ. Відповідно до рекомендацій фахівців Hitachi Data Systems достатній обсяг кешпам’яті для роботи з 20 ТБ даних складає 40 ГБ. Але виходячи зі специфіки роботи Процесінгового центра, що вимагає високої продуктивності при проведенні транзакцій для забезпечення надійної і швидкої роботи мережі банкоматів АКБ “Приватбанк”, була обрана конфігурація з 64 ГБ кешпам’яті.
    продолжение
–PAGE_BREAK–
Розділ 3. Основні напрямки розвитку соціально оріентованих банківських продуктів в АКБ „Приватбанк” 3.1 Банківське обслуговування недержавних пенсійних фондів Згідно з Законом України “Про недержавне пенсійне забезпечення” [10] в Україні з 2004 року створюється третя ступінь соціального пенсійного захисту населення — недержавні накопичувальні пенсійні фонди.
Система недержавного пенсійного забезпечення — це складова частина системи накопичувального пенсійного забезпечення, яка ґрунтується на засадах добровільної участі фізичних та юридичних осіб, крім випадків, передбачених законами, у формуванні пенсійних накопичень з метою отримання учасниками недержавного пенсійного забезпечення додаткових до загальнообов’язкового державного пенсійного страхування пенсійних виплат.
Суб’єктами недержавного пенсійного забезпечення є:
недержавні пенсійні фонди;
страхові організації, які уклали договори страхування довічної пенсії, страхування ризику настання інвалідності або смерті;
банківські установи, які уклали договори про відкриття пенсійних депозитних рахунків;
вкладники та учасники пенсійних фондів;
вкладники пенсійних депозитних рахунків;
фізичні та юридичні особи, які уклали договори страхування довічної пенсії, страхування ризику настання інвалідності або смерті;
засновники пенсійних фондів;
роботодавці — платники корпоративних пенсійних фондів;
саморегулівні організації суб’єктів, які надають послуги у сфері недержавного пенсійного забезпечення;
органи державного нагляду і контролю у сфері недержавного пенсійного забезпечення;
адміністратори пенсійних фондів;
компанії з управління активами;
зберігачі;
аудитори;
особи, які надають консультаційні та агентські послуги відповідно до цього Закону.
Недержавне пенсійне забезпечення здійснюється:
пенсійними фондами шляхом укладення пенсійних контрактів між адміністраторами пенсійних фондів та вкладниками таких фондів відповідно до цього Закону;
страховими організаціями шляхом укладення договорів страхування довічної пенсії, страхування ризику настання інвалідності або смерті учасника фонду відповідно до цього Закону та законодавства про страхування;
банківськими установами відповідно до цього Закону та законодавства про банківську діяльність шляхом укладення договорів про відкриття пенсійних депозитних рахунків для накопичення пенсійних заощаджень у межах суми, визначеної для відшкодування вкладів Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, що встановлюється згідно із законом.
Недержавне пенсійне забезпечення здійснюється на принципах:
законодавчого визначення умов недержавного пенсійного забезпечення;
заінтересованості фізичних осіб у недержавному пенсійному забезпеченні;
добровільності створення пенсійних фондів юридичними та фізичними особами, об’єднаннями фізичних осіб та об’єднаннями юридичних осіб;
добровільної участі фізичних осіб у системі недержавного пенсійного забезпечення та вибору виду пенсійної виплати, крім випадків, передбачених цим Законом;
добровільності прийняття роботодавцем рішення про здійснення пенсійних внесків на користь своїх працівників до системи недержавного пенсійного забезпечення;
економічної заінтересованості роботодавця у здійсненні пенсійних внесків на користь своїх працівників до системи недержавного пенсійного забезпечення;
неможливості необґрунтованої відмови роботодавця від здійснення пенсійних внесків до системи недержавного пенсійного забезпечення на користь своїх працівників, якщо роботодавець розпочав здійснення таких пенсійних внесків;
рівноправності всіх учасників пенсійного фонду, які беруть участь в одній пенсійній схемі;
розмежування та відокремлення активів пенсійного фонду від активів його засновників і роботодавців — платників пенсійного фонду, адміністратора, компаній з управління активами, страхових організацій з метою унеможливлення банкрутства пенсійного фонду;
визначення розміру пенсійної виплати залежно від суми пенсійних коштів, облікованих на індивідуальному пенсійному рахунку учасника фонду або застрахованої особи;
гарантування фізичним особам реалізації прав, наданих їм цим Законом;
цільового та ефективного використання пенсійних коштів;
державного регулювання розміру тарифів на послуги, що надаються у системі недержавного пенсійного забезпечення;
відповідальності суб’єктів системи недержавного пенсійного забезпечення за порушення норм, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами;
державного регулювання діяльності з недержавного пенсійного забезпечення та нагляду за його здійсненням.
Недержавні пенсійні фонди створюються на підставі рішення засновників та не мають на меті одержання прибутку для його подальшого розподілу між засновниками. Недержавне пенсійне забезпечення є для пенсійних фондів виключним видом діяльності. Провадження пенсійними фондами іншої діяльності, не передбаченої цим Законом, забороняється.
Активи пенсійного фонду (пенсійні активи) формуються за рахунок внесків до пенсійного фонду (пенсійних внесків) та прибутку (збитку) від інвестування пенсійних внесків.
За видами пенсійні фонди можуть утворюватися як відкриті пенсійні фонди, корпоративні пенсійні фонди та професійні пенсійні фонди.
Законом на Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг (далі — Держфінпослуг) покладено завдання здійснювати державне регулювання сфери недержавного пенсійного забезпечення та нагляд за суб’єктами цієї сфери.
Станом на початок 2004 року затверджені та набрали чинності 22 основні нормативно-правові документи для впровадження системи недержавного пенсійного забезпечення, які зареєстровані в Міністерстві юстиції України [3657].
З 4 червня 2004 року Держфінпослуг розпочала процедуру реєстрації недержавних пенсійних фондів. Комісією зареєстровано двадцять шість недержавних пенсійних фондів, чотири з яких є корпоративними, два — професійними та двадцять — відкритими недержавними пенсійними фондами.
Крім того, Держфінпослуг зареєстровані як фінансові установи п’ять організацій, які займалися недержавним пенсійним забезпеченням до набрання чинності Законом України «Про недержавне пенсійне забезпечення» та прийняли рішення про реорганізацію в пенсійні фонди, створені відповідно до вимог цього закону.
Одним із головних питань діяльності системи недержавного пенсійного забезпечення є гарантування безпеки пенсійної системи, запровадження методів запобігання розтрачанню та крадіжкам пенсійних коштів, а також вирішення питання захищеності пенсійних коштів від інфляції, враховуючи значний термін циклу накопичення. З цією метою для гарантування безпеки пенсійної системи в Україні була законодавчо побудована така пенсійна система, у якій права на пенсійні кошти, внесені вкладниками, не переходять ні до засновників, ні до членів ради фонду, ні до осіб, які надають послуги фонду, а залишаються за учасниками.
Функції залучення коштів та адміністрування, здійснення управління активами та укладання угод щодо їх інвестування, зберігання активів фонду та фактичне здійснення перерахування коштів у відповідності до укладених договорів розмежовані між окремими юридичними особами, що надають відповідні послуги фонду.
Особи, що надають послуги фонду на підставі укладених договорів, можуть діяти тільки після отримання в установленому порядку ліцензій визначених державних органів на право здійснення відповідних видів діяльності. Крім того, до зазначених осіб встановлені вимоги до розміру статутного фонду (капіталу), спеціалістів, програмного забезпечення. Законодавством визначена відповідальність таких осіб за виконання своїх зобов’язань та збитки, завдані пенсійному фонду.
Законодавство чітко визначає види витрат, на які можуть використовуватися пенсійні кошти, зокрема: інвестування пенсійних активів, виконання зобов’язань перед учасниками, оплату послуг особам, які обслуговують НПФ, тощо.
Таким чином створюється система, яка унеможливлює зловживання з пенсійними коштами та запобігає їх нецільовому використанню.
З метою усунення подвійного оподаткування суб’єктів недержавного пенсійного забезпечення при здійсненні пенсійних внесків до недержавних пенсійних фондів та отриманні пенсійних виплат 1 липня 2004 року прийнято закони України «Про внесення змін до Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб“ N 1958IV та „Про внесення змін до Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств» N 1957IV.
Так, змінами до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» віднесено до складу валових витрат платників податку внески на недержавне пенсійне забезпечення працівників, а також врегулювано питання оподаткування недержавних пенсійних фондів як неприбуткових юридичних осіб. Оподаткування прибутку юридичних осіб в Україні регулюється Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», яким встановлюються ставки та визначено механізм сплати податку на прибуток.
Змінами до Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено віднесення до складу операцій, що не підлягають оподаткуванню податком на додану вартість, послуг з недержавного пенсійного забезпечення, що надаються недержавними пенсійними фондами та адміністраторами недержавних пенсійних фондів.
Зміни до Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» внесено з метою уточнення переліку угод, а саме включення до переліку пенсійних контрактів, внески за якими на недержавне пенсійне забезпечення не включаються до загального місячного оподатковуваного доходу платника податку.
Під час розробки відповідної нормативно-правової бази Держфінпослуг активно співпрацює з Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, Державним комітетом з питань регуляторної політики та підприємництва України, Міністерством юстиції України та Міністерством економіки України, а також іншими зацікавленими міністерствами та відомствами.
Згідно з інформацією, наданою листом Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 26.08.2004 N 21/02/11224, Комісією розроблено та зареєстровано в Міністерстві юстиції України чотири нормативно-правових акти, які сприятимуть функціонуванню суб’єктів системи недержавного пенсійного забезпечення, розвитку інвестиційної діяльності недержавних пенсійних фондів та управлінню активами цих фондів, а також забезпечать державне регулювання у цій сфері.
Розроблена ДКЦПФР нормативноправова база на сьогодні дозволяє функціонувати особам, що здійснюють управління активами недержавних пенсійних фондів. Станом на 25.08.2004 р. комісією видано 28 ліцензій на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів — діяльності з управління активами пенсійних фондів.
Стосовно нормативно-правової бази, віднесеної Законом до компетенції Національного банку України, слід зазначити, що крім нормативноправових актів, визначених пунктом 6 Прикінцевих положень Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення», НБУ необхідно розробити нормативні документи, які регулюють діяльність банківських установ щодо відкриття пенсійних депозитних рахунків.
Враховуючи наведене вище, розроблена на сьогодні нормативноправова база дозволяє створюватися та здійснювати діяльність недержавним пенсійним фондам, а також іншим суб’єктам, що надають послуги пенсійним фондам відповідно до чинного законодавства.
Моніторинг функціонування НПФ в Україні у 2005 році
У системі недержавного пенсійного забезпечення України протягом 2004 — 2005 років зберігається тенденція збільшення кількості установ, які надають послуги у сфері недержавного пенсійного забезпечення. Так, станом на 01.10 2005 Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України (далі — Держфінпослуг) погоджено 67 статутів недержавних пенсійних фондів, до Державного реєстру фінансових установ внесено інформацію про 48 недержавних пенсійних фондів (з них 38 — відкритих, 7 корпоративних та 3 професійні недержавні пенсійні фонди) та про 35 осіб, які планують отримати ліцензію на провадження діяльності з адміністрування пенсійних фондів.
Загальний розподіл недержавних пенсійних фондів по регіонах України залишається відносно сталим, найбільша кількість пенсійних фондів розміщена в Києві — 29 з 48. Решта розміщена в регіонах (Дніпропетровська обл. — 7, Харків — 3, Донецька обл. — 2, Львів — 2, Сімферополь — 1, Суми — 1, Івано-Франківськ — 1, Черкаси — 1, Херсон — 1).
Найбільша кількість адміністраторів НПФ розташована в Києві — 24 з 35. Решта розміщена в регіонах (Дніпропетровська обл. — 2, Львів — 3, Харків — 3, Донецьк — 1, Суми — 1, Івано-Франківськ — 1).
Станом на 01.10 2005 Держфінпослуг видано 25 ліцензій на провадження діяльності з адміністрування НПФ. Погоджено членів рад 61 НПФ; зареєстровано 39 інвестиційних декларацій НПФ; отримано повідомлень про укладені договори про надання послуг з адміністрування, управління активами та зберігання активів від 27 НПФ.
Аналіз даних за 9 місяців поточного року відображає подальше зростання темпів формування активів пенсійних фондів.
Загальна сукупна сума активів, сформованих пенсійними фондами станом на 01.10 2005, становить 33 805,238 тис. грн., 62,4% яких, а саме 21 091,937 тис. грн., становлять активи «нових» пенсійних фондів.
У порівнянні з даними попереднього звітного періоду (II кварталу) загальна сума активів «нових» НПФ зросла на 11 572,018 тис. грн., або у 2,2 рази, що свідчить про підвищення довіри до системи недержавного пенсійного забезпечення та популяризації послуг із недержавного пенсійного забезпечення серед вкладників.
Аналіз кількісних показників звітного періоду в порівнянні з даними за 1 півріччя 2005 року свідчить про збільшення кількості учасників НПФ на 13,55%. На кінець III кварталу кількість учасників НПФ становить 68 641 осіб, з них 58,2% (39950 осіб) становлять учасники «нових» НПФ. У середньому на індивідуальному рахунку учасника пенсійного фонду обліковується 465,48 грн.
Розподіл пенсійних фондів за кількістю учасників, на користь яких сплачуються внески до НПФ, відбувається зростання питомої ваги НПФ із кількістю учасників більше 3000 осіб (33,3%) та НПФ з кількістю учасників від 100 до 500 осіб (29,16%) від загальної кількості учасників у НПФ.
Як і в попередньому кварталі, серед учасників НПФ найбільшу питому вагу (42,14%) становлять учасники віком від 40 до 55 років. До факторів, що впливали на збереження цієї тенденції, може бути віднесено надання податкових пільг, зокрема, щодо сплати пенсійних внесків; поширення соціальної реклами та реклами послуг недержавних пенсійних фондів, що здійснюється адміністраторами недержавних пенсійних фондів у засобах масової інформації та в мережі Інтернет.
Станом на 01.10 2005 «статус» вкладника шляхом укладення пенсійних контрактів із НПФ набули 5127 особи. Кількість вкладників — юридичних осіб: 364 особи, з них 318 вкладників «нових» НПФ та 44 вкладники здійснюють переукладання договорів із пенсійними фондами, які перебувають у стадії реорганізації. Кількість вкладників — фізичних осіб: 4765, з яких переважну більшість контрактів (4764 особи) укладено фізичними особами з «новими» пенсійними фондами.
Аналіз структури пенсійних активів НПФ (включаючи активи і «нових» НПФ та НПФ, які знаходяться в стадії реорганізації) на суму 27 376,235 тис. грн. показав, що 77,04% від загальної суми активів, а саме, 21 090,005 тис. грн., розміщуються на банківських депозитах (в одному чи декількох банках). Враховуючи загальну тенденцію до поступового зменшення комерційними банками розміру відсоткових ставок на депозитні вклади, пенсійні активи розміщені в середньому строком від 3 до 12 міс. за депозитними ставками, розмір яких коливається від 11% до 18%. В попередньому кварталі на банківських депозитних рахунках було розміщено 92,6% від загальної суми активів НПФ (17466,630 тис. грн). Таким чином, частка активів, що розміщена на банківських депозитних рахунках, поступово зменшується.
В облігації підприємств, емітентами яких є резиденти України, розміщено 11,5% від загальної суми активів на суму 3147,264 тис. грн. В акції українських емітентів — 8,54%, або 2337,234 тис. грн. В банківські метали розміщено 1,82%, або 500, 204 тис. грн. В цінні папери, дохід за якими гарантовано Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими радами — 1,05%, що становить 287,416 тис. грн. В об’єкти нерухомого майна інвестовано 0,05%, або 14,114 тис. грн.
3.2 Розвиток мережі безбалансових територіальних відділень по обслуговуванню населення Впровадження соціально-орієнтованих банківських продуктів по масовому обслуговуванню пенсійно-соціальних виплат населенню потребує наступної стратегії [90]: