ДонецькийДержавний університет управління
ПРОБЛЕМИПИТНОГО ВОДОПОСТАЧАННЯ ТА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПИТНОЮ ВОДОЮ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ
Тішкіна Яна Олександрівна
НіколаєнкоТетяна Едуардівна
Саме на початку XXI сторіччя, сучасний світ зіштовхнувсяіз проблемою деградації екологічних систем і поступового виснаження природних ресурсів,і в саму першу чергу водних, від яких залежить існування людства на Землі. Незважаючина інші країни, ми вже зараз є свідками водної кризи й в Україні. Надаліочікуватиметься зміни в якості природних і питних вод, не відповідність їхсанітарно-гігієнічним і екологічним вимогам, недосконалість їх очищення та ін.
Найбільшу частинунашої планети займає – вода, котра перебуває в безперервному русі – великомукругообігу речовин на Землі та міняється під час змінення навколишньої середи.
Також на нашежиття впливає клімат, що є одним із найважливіших природних явищ. Створеннявеликих мегаполісів, штучних водойм, проведення великомасштабних меліоративнихробіт, прокладання каналів, осушення боліт і озер, перенесення рік призводитьдо серйозних екологічних наслідків. Саме ресурси води в регіонах є тієюбуферною зоною, що забезпечує м’який клімат та знижує негативний вплив.
Рівеньантропогенних забруднень став настільки великий, що ми вже не можемо говоритипро ту біосферу, про яку писав академік В.І. Вернадський. У цей час усі водніресурси планети за своєю якістю принципово відмінні від первозданної природноїводи.
Вперше мизіштовхнулися із проблемою дефіциту води. Від абсолютного дефіциту води в цейчас потерпають понад 40 країн світу, а п’ята частина п’є забруднену воду.
Найнадійнішезахищеним від антропогенного впливу джерелом питного водопостачання єартезіанські підземні води. На сьогодні відомо більше 150 типів різних пріснихі мінералізованих питних і лікувальних вод у світі. питнийводопостачання вода
Слід завждипам’ятати про те, що якісна, корисна для здоров’я людини вода повинна міститиширокий спектр мікродомішок життєво важливих, біологічно активних елементів.
Другим широкорозповсюдженим у світі джерелом питного водопостачання є поверхневі прісніводи. Але глобальний характер людської діяльності призвів до широкомасштабногозабруднення цих вод. Постійно спостерігаємо поповнення складу стічних вод зарахунок синтезу нових хімічних речовин і композицій.
Можна виділитинаступні найнебезпечніші типи забруднень: хімічні забруднення (неорганічнісполуки та органічні сполуки); бактеріальні й вірусні забруднення; радіоактивніречовини природного й антропогенного походження та ізотоп елементів; мутагеннісполуки органічного та неорганічного походження; мікозні забруднення;гормональні перепади.
Третім джереломпитного водопостачання можуть служити моря й океани. Але щоб споживати, требапройти три основні технології опріснення – дистиляцію, мембранні таелектрохімічні методи. Також необхідне коректування сольового складу такої води,тобто її кондиціювання, введення як солей жорстокості, так і натрію, калію, ібагатьох інших елементів, біологічно необхідних для нормальної життєдіяльностілюдини.
Жодна речовина усвіті не може одночасно перебувати у всіх трьох фазових станах – рідкому,твердому і газоподібному. Різноманітні стани рідкої води: переохолодженадо-70ºС, прісна, розсоли, гідрати, туман, хмари, зав’язана вода в клітинахорганізму, псевдозріджена вода, коли стирається грань між газоподібною й рідкоюводою – від дистильованої до солоної й газогідратної.
Вода у будь-якихз її фазових станів, є супрамолекулярними структурами, що самоорганізуються,має унікальні кластерні утворення – це й рідкі кристали, і газо-, і твердофазнікристалічні нанорозмірні частинки. Потрібно пам’ятати, що вода, будучиуніверсальним розчинником, у якій розчиняється абсолютно все, ніколи не буваєабсолютно чистою.
Вода, усередовищі якої відбуваються хімічні реакції, біологічні, різні фізичніпроцеси, є не просто розчинником, а основним учасником усіх реакцій і процесів.Стан поверхневих шарів природних вод (рік, морів, океанів) залежить від різнихфакторів фізичної, хімічної й біологічної природи.
Серйозноюпроблемою сьогодні є зростання рівнів фонової радіоактивності, а такожзбільшення концентрацій важких ізотопів стосовно їхніх легких прототипів. Упершу чергу це стосується життєво важливих елементів,, таких як водень, кисеньі вуглець, які є основою білкового життя в нашій біосфері та впливають намеханізм біологічної еволюції.
Роль фото-окисноїдеструкції техногенних і природних органічних сполук в екології гідросферипостійно зростає, у зв’язку зі збільшенням інтенсивності УФ компоненти сонячноїрадіації, що досягає поверхні Землі внаслідок розширення озонових дір устратосфері. Азотовмісні органічні сполуки, особливо похідні піридину, належатьдо розповсюджених забруднювачів біосфери, внаслідок широкого застосування їх якактивного інгредієнту в пестицид них препаратах, ПАВ, барвниках і т. ін.
Висновки щодомеханізму процесів деградації органічних речовин – забруднювачів гідросфери:
1. При високихрівнях забруднення води органічними токсикантами, коли на них припадаєпереважна частина енергії світла, що поглинається, первинною стадією деграційного процесу є прямий фотоліз субстрату з наступною взаємодією утворенихрадикальних часток з киснем та іонами важких металів.
2. Фотоокислювальнийпроцес перебігає також через первинну стадію фотогенерування гідроксильнихрадикалів в елементарних актах фотопереносу електронів в аква- і гідрокомплексахіонів важких металів.
3. Токсиканти, умолекулах яких є функціональні групи або фрагменти, що володіють високоюелектродонорною здатністю, утворюють координаційні сполуки з іонами важкихметалів.
Забрудненнявихідної води досягли такого рівня, що водопровідні очисні споруди, побудованівідповідно до чинних норм у світі, уже давно не в змозі перешкоджати потрапляннюв питну воду речовин, які самі по собі, і особливо їхня спільна дія на організмлюдини перетворилися в реальну загрозу здоров’ю людини.
Основною причиноюзабруднення водних об’єктів бактеріями, грибами, вірусами, найпростішими єнестабільна та неефективна робота очисних споруд з очищення малокаламутних віді відсутність у них бар’єрної функції для вірусів і розчинених хімічних сполук.
Оцінка якостіприродних вод методами біотестування в останні десятиріччя набула особливоїактуальності у зв’язку зі стрімким зростанням числа потенційно небезпечних хімічнихсполук, що забруднюють водойми.
Аналіз станупитного водопостачання населення більшості міст України показав, що якістьпитної води й рівень її споживання залишаються незадовільними, а в багатьохнаселених пунктах ця проблема набула кризового характеру.
Поверхневі іпідземні води України дуже різноманітні за своїм складом і властивостями. Томуоб’єктивна оцінка їхнього екологічного і санітарно-гігієнічного стану тапридатності для використання як джерела централізованого питного водопостачанняповинна спиратися на науково обґрунтовану базу критеріїв, а саме: на комплекскількісних значень найбільш презентативних показників якості вод.
Програмазабезпечення населення України якісною питною водою також має передбачати розробкуі впровадження індивідуальних і колективних водоочисних пристроїв, створеннякомплексів і міні-заводів з виробництва бутильованої питної води й низки інших.Необхідні розробки й впровадження альтернативних хлоруванню технологій очищенняі знезаражування природних вод з безпечнішим ефектом.
Проблемазабезпечення населення безпечною для здоров’я людини якісною, фізіологічноповноцінною питною водою є особливо соціально значущою, оскільки її розв’язаннявпливає на здоров’я громадян і кардинальним чином впливає на ступіньекологічної й епідемічної безпеки цілих регіонів. Питання про якість питноїводи давно перейшло національні рамки й набуло національні рамки й набулоглобального характеру.
В Україніцентралізоване водопостачання здійснюється в основному за рахунок поверхевихджерел (близько 70%), більшість із яких дуже забруднена. У водойми без очищеннянадходить близько 35% стічних вод, а з невідповідним санітарним нормамочищенням – 39%. Це є причиною стійкої тенденції до погіршення екологічногостану водойм як за санітарно-хімічними, так і за мікробіологічними показниками.
Пріоритетнимизабрудненнями протягом багатьох років залишаються органічні сполуки, зваженіречовини, нафтопродукти, феноли, СПАВ, важкі метали й ін. Серед забрудниківзахворювань із води водойм найчастіше виділялися сальмонели, ентеровіруси йінші. Результати моніторингу якості поверхневих вод у місцях водозаборівпитних водопроводів свідчили про те, що концентрації пріоритетних шкідливиххімічних речовин наближаються до гранично припустимих (ГП), а в деяких випадкахнавіть перевищують їх.
На основібагаторічних досліджень розроблений комплексний підхід до аналізу питної водиметодами аналітичної хімії, мікробіології й біотестування, що дозволяє виявитиступінь впливу забруднення води на здоров’я людини. Відповідно до сучаснихкритеріїв питна вода вважається якісною, якщо вона не містить токсичних речовинбудь-якого походження й до складу домішок входить оптимальний набір елементів,необхідних для підтримки функціональної активності людського організму.
Нині з метоюрозширення реалізації нової концепції забезпечення населення якісною питноюводою Міністерством з питань житлово-комунального господарства України разом зІнститутом колоїдної хімії та хімії води розроблені комплексні програми звпровадження установок бюветного типу «Вега» в Херсонській, Сумській,Житомирській областях, у містах Новоград-Волинський і Бориспіль. Дляоперативного контролю якості одержуваної питної води в ІХХВ ім…А.В.Думанського розроблена портативна лабораторія «Аква тест», призначена дляконтролю наявності найпоширеніших забруднень поверхневих і підземних вод.
Перетворюючинавколишнє середовище – біосферу, частиною якого є саме людина, суспільствонедооцінює той факт, що створюючи техногенне середовище свого існування,порушує базові закони біосфери, закони світобудови. У ХХІ сторіччі екологіяперетворюється в науку, що вивчає взаємодію трьох глобальних співіснуючихскладників світу: біосфери-ноосфери-техносфери. І вирішальну роль у їхнійвзаємодії відіграє людина.
Аналіз стануодного з найважливіших складників біосфери – гідросфери і її взаємодії зрозвитком суспільства і формуванням зовсім нової штучної реконструкції біосферив ноосферу і далі в техносферу дає змогу з досить високим ступенем упевненостіконстатувати перехід цивілізації в якісь особливий стан. Біосфера в класичномуїї стані більше не існує.