ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ЕКОНОМІЧНА СУТНІСТЬ ВЕКСЕЛЬНИХ ОПЕРАЦІЙ
1.1 Економічна сутність розрахунків із застосуванням векселів
1.2 Нормативно-правова база, що регулює облік вексельних операцій
РОЗДІЛ 2. ОБЛІК ВЕКСЕЛЬНИХ ОПЕРАЦІЙ
2.1 Документальне оформлення вексельних операцій
2.2 Аналітичний і синтетичний облік вексельних операцій
2.3 Розкриття інформації про вексельні операції у звітностіпідприємства
РОЗДІЛ 3. ПОРІВНЯННЯ ВИМОГ П(С)БО ТА МСБО З ОБЛІКУ ВЕКСЕЛЬНИХОПЕРАЦІЙ
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
ЗУ –Закон України.
П(С)БО– Положення (стандарт) бухгалтерського обліку.
МСБО– Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку.
МСФЗ– Міжнародні стандарти фінансової звітності.
ПДВ-податок на додану вартість.
АЗ –акцизний збір.
КМУ– Кабінет Міністрів України.
ВРУ– Верховна Рада України.
НБУ– Національний Банк України.
МінФін– Міністерство фінансів.
НМДГ– неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Дт –дебіт.
Кт –кредит.
Субрах.- субрахунок.
Рах.– рахунок.
ВСТУП
Взалежності від форми використання грошових коштів всі розрахунки поділяються надві сфери: готівкових розрахунків — яка обслуговується законними грошовимизнаками держави; безготівкових розрахунків — яка обслуговується платіжнимизасобами в депозитній формі у формі комерційних боргових зобов’язань (вексель,чек, банківський сертифікат).
Жоднийз інструментів сучасного фінансового ризику, крім, звичайно, самих грошей увсіх численних проявах їхніх економічних функцій, не може зрівнятися по своїй історії і значенню з векселем. Саме розвиток вексельного обертанняпризвів до безготівкових грошових розрахунків: витисненню з грошового обігу металів- золота і срібла, заміна еквівалентів мінового обороту паперовими символами.
Безумовністьвекселя як боргового зобов’язання, строгість і швидкість стягнення по ньому,стали основою створення інших видів платежів і розрахунків — банкнот, чеків,акредитивів. Розвиток різноманітних інструментів ринку цінних паперів — акцій,облігацій, депозитних сертифікатів і їх похідних, йшло так само на базівекселя.
В умовахпереходу до ринкової економіки виникла об’єктивна необхідність формування професійноговексельного ринку в Україні. Векселі кредитних установ, фінансових і страхових компаній,великих підприємств стаютьо б’єктами біржових торгів. За допомогою вексельних програмздійснюютьсяс проби розв’язання проблеми неплатежів, здійснення взаємозаліків заборгованості,а також розробляються і здійснюються інші фінансові програми.
Актуальністьтеми курсової роботи полягає у тому, що відродження ринкової економіки, фінансового ринку і багатьох його традиційнихмеханізмів призвело до відновлення вексельного обігу в Україні. В процесі становленняринкових відносин і підвищення динамічності економіки вексель знову знаходитьсяв центрі уваги. Тому дослідження процессу обліку/> вексельнихоперацій є досить актуальним завданням фінансового обліку на сьогоднішній день.
Метоюкурсової роботи є розгляд сутності та закономірностей процессу облікувексельних операцій.
Об’єктомдослідження є облік довгострокових, поточних одержаних та виданих векселів.
Предметомдослідження є цінний папір — вексель.
Методидослідження:
1. Спостереження. Науковедослідження процесу обігу векселів, документальне оформлення всіх даних.
2. Опис. В роботі описані всівимоги та стандарти, яким повинен відповідати облік векселів.
3. Аналіз. Виявлення тенденційпротікання різних видів діяльності підприємства, розрахунки між підприємствамита організаціями таким видом безготівкових розрахунків як вексель, а такожрозвиток вексельних операцій в Україні.
4. Узагальнення. Узагальненнявсіх економічних показників ефективності використання безготівкових розрахунківвекселями та відображення інформації у звітності підприємства.
5. Систематизація даних попідприємству для єдиної цілі, а саме подання звітності зовнішнім користувачам.
Інформаційноюбазою написання курсової роботи є законодавчі та нормативні документи України,праці вітчизняних і закордонних вчених з питань обліку фінансових результатівта складання фінансової звітності, спеціалізовані періодичні видання, первиннідокументи, облікові регістри та форми звітності досліджуваного підприємства.
РОЗДІЛ 1.ЕКОНОМІЧНА СУТНІСТЬВЕКСЕЛЬНИХ ОПЕРАЦІЙ
1.1 Економічна сутністьрозрахунків із застосуванням векселів
Вексель займає особливе місце в системі безготівкових розрахунків,оскількиможе безпосередньо використовуватись для погашення борговихзобов’язань.
Вексельна форма розрахунків — це розрахунки між постачальником(отримувачем коштів) і покупцем (платником коштів) з відстрочкою платежу, якіоформлюються векселем[22, с. 37].
Вексель (нім. — заміна, обмін, розмін) — це письмово оформленеборгове зобов’язаннявстановленогозразка, цінний папір, який засвідчуєбезумовнегрошовезобов’язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошейвласнику векселя (векселедержателю)[13, с. 150].
Бухгалтерський облік вексельного обігу враховує подвійну природуцього фінансового інструменту. З одного боку, він є борговим зобов’язанням івикористовується для розрахунків за товари (роботи, послуги), з другого –цінним папером, придбаним за гроші. Як останній, вексель відноситься дооб’єктів інвестування і відображається у складі фінансових інвестицій. ВУкраїні вексельний обіг має переважно товарний характер.
Вексель належить до цінних паперів, які характеризуються якдокумент, що підтверджує майнові права, здійснення і передача яких можлива лишепри його пред’явленні.
Предметом вексельного зобов’язання можуть бути тільки гроші(національна або іноземна валюта).
Учасниками обігу векселів можуть виступати:
– Векселедавець – особа, яка отримала товар (роботи, послуги) івидала вексель (платник за векселем);
– Перший векселедержатель – особа, яка передала цінності і отрималавексель (отримувач грошей може виступати індосантом);
– Наступний векселедержатель (індосант) – особа-власник векселя всилу здійсненого на його користь передавального надпису, яка робить на ньомунаступний передавальний надпис (індосамент);
– Особа з вексельними повноваженнями – отримувач векселя заіндосаментом, є представником за отриманням платежу (власником векселя прицьому залишається індосант);
– Особливий платник – особа, уповноважена оплатити вексельнізобов’язання;
– Вексельний поручитель (аваліст) – особа, яка здійснює аваль(вексельне поручительство), що забезпечує здійснення платежу за векселем увипадку несплати його платником;
– Останній векселедержатель (індосант) – отримувач векселя заіндосаментом і власник всіх прав по векселю;
– Посередник – особа, вказана векселедавцем, авалістом, індосантомдля оплати векселя, або яка добровільно взялась оплатити вексель за будь-якогоз них в порядку реєстру [13, с. 150 ].
В залежності від форми та способу використання розрізняють:
1) Простий вексель — виписується позичальником (векселедавцем) імістить просте і нічим не обумовлене зобов’язання сплатити власнику векселя (кредитору)у вказаний строк у вказаному місці вказану суму.
2) Переказний вексель (тратта) — виписується кредитором(векселедержателем) письмовий наказ платнику (трасату) про сплату певної сумигрошей у визначеному мiсцi у визначений час. Причому отримувачем коштів можевиступати як перший векселедержатель (ремітент), так i кожний з наступних векселедержателів(індосат).
3) Відсотковий – загальна сума, що виплачується за векселем у деньпогашення (сума погашення), включає відсотки.
4) Безвідсотковий – загальна сума, що виплачується за векселем у деньпогашення, не включає відсотки.
В залежності від характеру угод, що спричинили появу векселявиділяють:
– Комерційний (товарний, торговий) вексель з’являється в обігу врезультаті реальної угоди з купівлі-продажу цінностей, виконаних робіт, наданихпослуг.
– Фінансовий вексель виникає внаслідок фінансової операції ізасвідчує отримання грошової позики.
– Приватні векселі емітуються корпораціями, фінансовими групами,комерційними банками. Спеціального забезпечення ці папери не мають. Як гарантіяїхньої надійності виступає рейтинг векселедавця, стабільність його фінансовогостану та авторитет на ринку цінних паперів.
В залежності від строку обігу векселі поділяються на:
– Короткостроковий вексель — це вексель, який забезпечуєзаборгованість перед постачальниками, підрядниками й іншими кредиторами терміномменше 12 місяців.
– Довгостроковий вексель – це вексель, який забезпечуєзаборгованість терміном більше одного року.
Забезпечений вексель — це вексель, гарантований заставою, яканадається кредиторові, банку або продавцю доти, доки борг не буде сплачено.Заставою може бути дебіторська заборгованість, товарні запаси, цінні папери,основні виробничі засоби, обладнання[13, с. 43].
Векселі на пред’явника — це такі векселі, що оплачуються негайнопісля прийняття їх дебітором. Вексель, що оплачується в термін, указаний удокументі, називається строковим. [22, с. 43].
Доміцильований вексель — це такий, у якому застережено, що данийвексель підлягає сплаті третьою особою — доміцилянтом за місцем проживанняплатника (або в іншому місці). Конкретне місце платежу вказується на векселівекселедавцем і пред’являється до оплати доміцилянту, який не є відповідальноюособою за векселем, тобто не несе жодної відповідальності, якщо платіж не буде здійснено [22, с. 43].
Векселі можуть з’являтись в обігу внаслідок реальних угод, або жбути фіктивними (безгрошовими), до яких відносять підроблені, дружні, бронзовівекселі.
Підроблений вексель — це вексель, в якому міститься підробленийпідпис векселедавця, або акцептанта, фальсифіковано вексельну суму чи строкпогашення. Підроблення здійснюється з метою отримання коштів у банку під данийвексель.
Дружній (приятельський) вексель акцептується з метоюнадання допомоги в отриманні кредиту під вексель неплатоспроможній особі. Якправило, обидва суб’єкти угоди акцептують векселі один на одного для того, щобзгодом отримати під них кредит у банку. Такі векселі, коли кілька суб’єктіввиступають то векселедавцем (платником), то векселедержателем (покупцем),називають зустрічними(однак зустрічні векселі не завжди є фіктивними, оскільки вониможуть з’являтись і в результаті реальних торговельних відносин міжконтрагентами).
Бронзовий (дутий, вигаданий) вексель виписується на ім’янеіснуючої або заздалегідь неплатоспроможної особи. Метою подібної операції єотримання кредиту чи збільшення заборгованості неплатоспроможної особи длятого, щоб майно банкрута залишилось у близьких йому осіб, замість того, щобперейти у власність реальних кредиторів. Незважаючи на економічну дефектністьдружніх та бронзових векселів, у них немає юридичних дефектів, оскільки підписине фіктивні, наявні усі реквізити.
Особливим видом є казначейські векселі — векселі, які видаються арахунок фінансування витрат державного бюджету (за винятком витрат на оплатупраці та інших грошових виплат населенню) за згодою відповідної» отримувачакоштів з державного бюджету[13, с. 523].
Векселедавцем і платником за казначейськими векселями, яківипущене для фінансування витрат державного бюджету, виступає Головнеуправлінні Державного казначейства, яке щомісячно публікує інформацію про умовавипуску та погашення казначейських векселів.
Казначейськівекселі можуть використовуватися з метою:
– Погашеннякредиторської заборгованості (за згодою відповідне кредиторів);
– продажуюридичним особам-резидентам;
– заставиз метою забезпеченнязобов’язань перед резидентами згідно із законодавством прозаставу;
– зарахуванняв оплату податків до державного бюджету за бажанням власника векселя.
Векселі можуть видаватися тільки для оплати за поставленупродукцію, виконані роботи, надані послуги.
Найбільш розповсюджені такі два основних види векселів:
– простий (вексель-соло);
– переказний (тратта).
Простий вексель- є письмове боргове зобов’язання, установленоїзаконом форми. У такому векселі беруть участь дві особи: векселедавець, щозобов’язується сплатити по виданому їм векселі і векселетримач, якому належитьправо на одержання платежу за векселем./> />
Використанняпростого векселя при розрахунках за товар можна представити в такому вигляді(рис. 1.1)
1 – векселедавець передає вексель;
2 – власник векселю пред’являє його до акцепту;
3 – векселедавець погашає вексель та передає його ремітенту;
4 – власник векселя вручає погашений вексель векселедавцю.
З схеми видно, що простий вексель можна використовувати необмеженукількість разом. Підприємство у першій ланці є продавцем товару, у другій ланцівекселем із продавцем товару. Причому сума боргу за товар у другій ланки будевиплачена уже новому векселетримачу (індосату), що оформлюється передатнимнаписом (індосаментом) на зворотній стороні простого векселя[22, с. 41].
Відповідно до законодавства усі підприємства, задіяні в ланцюзівексельних розрахунків, відповідальні за повернення боргу передвекселетримачем. Це правило зменшує ризик при розрахунках, сприяє зниженнюпростроченої дебіторської заборгованості.
Переказний вексель (тратта) являє собою доручення кредитора(трасанта) – особи, що видала вексель позичальнику (трасату), відповіднодо яких останній зобов’язаний сплатити в зазначений термін позначену у векселісуму третій особі (ремітенту).
Видати (трасувати) переказний вексель – значить прийняти на себезобов’язання гарантії акцепту і платежу по ньому. Виходить, трасувати на іншогоможливо в тому випадку, якщо векселетримач (трасант) має в платника (трасату) урозпорядженні цінності на суму що трасується векселя.
На відміну від простого векселя в переказному беруть участь на дві,а три особи:
– векселедавець (трасант) – що видає вексель;
– векселетримач (або новий одержувач), що одержує разом із векселемправо вимагати по ньому платежі;
– платник (трасат), якому векселетримач пропонує здійснити платіж (увекселі це позначається словами «заплатите» або «сплачуєте»).
Розрахунки переказним векселем за поставлену продукцію можнапредставити такою схемою (рис. 1.2)[22, с. 42].
/>
1 – підприємство А трасує переводний вексель на користь банку зметою погашення кредиту;
2 – банк надає підприємству суму кредиту;
3 – підприємство А відвантажило продукцію підприємству Б;
4 – банк пред’являє підприємству Б вексель для акцепту;
5 – трасат сплачує гроші банку по векселю.
Дії по даній схемі дозволяють трасату не відволікати оборотнікошти і не брати кредити в банку, а це сприяє прискоренню взаєморозрахунків,поліпшенню його фінансового стану.
Якщо продавцю товару потребуються гроші до строку погашенняотриманого векселя під поставлений товар, то він може продати свій вексельіншій особі, але по ціні, звичайно, меншої, чим номінальна, зазначена увекселі. У цьому випадку новий векселетримач одержує право вимоги боргу зпокупця товару.
Переваги векселів полягає в наступному:
1) для покупця товару — скорочення потреби в оборотних коштах,залучення до оплати за товар третьої особи, що має кошти, а також можливістьвикористання для оплати товару векселів, отриманих від своїх боржників;
2) для продавця товару підвищення гарантій оплати за рахунокпоручителя відповідальності усіх векселедавців перед векселетримачем;
3) можливість продажу векселів до строку їхній погашення боржниками йодержання необхідних оборотних коштів.
Недолік застосування векселів при використанні їх у розрахунках затовари полягає насамперед у тому, що крім договору поставки потрібно оформленняще одного документа – векселя. Для цього покупець повинний в окремих випадкахдістати згоду надійного поручителя – банку.
У такий спосіб економічне значення введення вексельного обігускладається в:
– прискоренні розрахунків і оборотності фінансових ресурсів,збільшення надійності розрахунків і зменшенні неплатежів;
– розширенні можливостей кредитування, наданні покупцем відстрочкиплатежів, зменшенні потреби в банківському кредиті;
– спрощенні безготівкових розрахунків у народному господарстві.Недостатнє використання векселів у господарському обороті України пояснюєтьсявизначеними сумнівами з боку підприємств щодо спроможності цього цінного паперуслугувати надійним розрахунково-платіжним засобом у ситуації загальної кризиплатежів.
З одного боку, відпускати продукцію в кредит (за векселем) можетільки підприємство, що не відчуває фінансових труднощів і спроможне чекатиоплати. З іншого боку, щоб уникнути ризику продавець буде приймати векселятільки від платоспроможного підприємства, що може розрахуватися безвикористання векселя або від стабільно працюючого підприємства, у якого не будетруднощів погасити виданий вексель.
Тим часом, криза платежів відбиває ситуацію, колифінансово-надійних підприємств – дуже мало. І якщо в ланцюжку обігу векселявиявляється хоча б одне неплатоспроможне підприємство, то можуть припинитисявсі розрахунки з використанням векселя[22, с 49].
1.2 Нормативно – правова база, що регулюєоблік вексельних операцій
Правовою основою вексельного обігу в Україні є законодавчі,нормативні акти, розроблені згідно з положенням Єдиного вексельного закону,ухваленого Женевською вексельною конвенцією 1930 року.
Облікрозрахунків за векселями регламентується:
– Ухвала 18 червня 1991 р.Верховною Радою України Закону «Про цінні папери та фондову біржу»;
– Постановою ВРУ «Прозастосування векселів у господарському обороті України» від 17.06.1992р.;
– Наказом Президента України«Про розширення сфери обігу векселів» від 26.07.1995р.;
– Листом Мінфіну України «Пробухгалтерський облік вексельного обігу» від 17.08.1992р. №18 – 4116;
– Листом ДПАУ від 17.01.1997р.№15 – 0214; ЗУ «Про обіг векселів в Україні» від 05.04.2001 р. №3374;
– Постанови КМУ «Прозатвердження правил виготовлення і використання бланків» від 10.09.1992 р. №528;
– Листом НБУ від 19.09.1996 р.№12-214/934-5548 встановлено вартість вексельного бланку;
– Наказу Президента України«Про сплату державного мита за вексельними бланками» від 02.01.1993 р. №504/93;
– Лист НБУ від 27.01.2000р.№18 – 211/224 – 550 набрання чинності Женевських вексельних конвенцій;
– Положення (стандарт)бухгалтерського обліку 11 «Зобов’язання».
Основнимдокументом, який визначає умови і порядок випуску і обігу цінних паперів, є ЗУ«Про цінні папери і фондову біржу» від 18.06.1991р. №1201 – ХІІ, ст..3 якоговексель відносить до цінних паперів.
Відповідно до цього Закону вексель – це цінний папір, якийпосвідчує безумовні грошові зобов’язання векселедавця сплатити після настаннятерміну певну суму грошових коштів власнику векселя (векселедержателю). Векселізастосовують у випадках, коли необхідно провести відстрочку платежу, або коли єпотреба оперативно провести фінансову операцію.
Відповідно до законодавства в Україні вексельний обіг має наступніособливості:
1. Використовувати векселі, а також виступати векселедавцями,індосантами і авалістами можуть юридичні особи – суб’єкти підприємницькоїдіяльності, котрі визначаються такими відповідно до чинного законодавстваУкраїни.
2. Векселі можуть видаватися тільки для оплати за поставленупродукцію, виконані роботи і надані послуги за винятком векселів Мінфіну, НБУ ікомерційних банків України.
Відповідно до законодавства в Україні вексельний обіг має наступніособливості:
3. Використовувати векселі, а також виступати векселедавцями,індосантами і авалістами можуть юридичні особи – суб’єкти підприємницькоїдіяльності, котрі визначаються такими відповідно до чинного законодавстваУкраїни.
4. Векселі можуть видаватися тільки для оплати за поставленупродукцію, виконані роботи і надані послуги за винятком векселів Мінфіну, НБУ ікомерційних банків України.
5. Використовувати векселі, а також виступати векселедавцями,індосантами і авалістами можуть юридичні особи – суб’єкти підприємницькоїдіяльності, котрі визначаються такими відповідно до чинного законодавстваУкраїни.
6. Векселі можуть видаватися тільки для оплати за поставленупродукцію, виконані роботи і надані послуги за винятком векселів Мінфіну, НБУ ікомерційних банків України.
7. У господарському обліку можуть використовуватися прості іпереказні векселя.
8. Вексельний бланк може заповнюватись як друкарським так інедрукарським способами.
9. Сума платежу за векселем обов’язково зазначається цифрами ілітерами.
10. Вексель підписується керівником і головним бухгалтером юридичноїособи і засвідчується печаткою.
У1992 році Верховна Рада України ухвалила Постанову «Про застосування векселів вгосподарчому обороті України».
Застосуванняцих двох нормативних актів значно розширило можливості правового регулюваннявексельного обігу.
Зметою розширення сфери обігу векселів 26 липня 1995 року був виданий УказПрезидента України «Про розширення сфери обігу векселів», який передбачавскасування обмежень стосовно розміру суми зобов’язань на один вексель. Розмірзобов’язань встановлювався за згодою суб’єктів підприємницької діяльності.
Відповідно до Постанови КМУ «Про затвердження правил виготовленняі використання бланків» від 10.09.1992 р. №528 визначено порядок випуску іобігу векселів.
Згідно до діючого законодавства бланки простого і переказноговекселя придбаються підприємствами в установах банку. Виготовлення такихбланків підприємствами не допускається. При їх придбанні покупець сплачуєвартість самого бланка, державне мито і ПДВ.
Вартість вексельного бланка визначена листом НБУ від 19.09.1996 р.№12-214/934-5548 – і становить 1 грн. (без ПДВ). За 1 бланк при придбанні добанку подають заяву на придбання вексельних бланків (із зазначенням видувекселів та їх кількості), а також документ, що підтверджує сплату за такібланки.
До банку подається документ, який підтверджує сплату державногомита за вексельним бланком.
Відповідно до Наказу Президента України «Про сплату державногомита за вексельними бланками» від 02.01.1993 р. №504/93, під час придбаннявексельних бланків покупці в обов’язковому порядку сплачують державне мито накожний бланк в розмірі 10% від неоподаткованого мінімуму громадян (НМДГ) (1,7грн.).
Для України 6.01.2000р. (лист НБУ від 27.01.2000р. №18 – 211/224 –550) набрали чинності Женевські вексельні конвенції1930р. а саме: Конвенція,якою введено уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі,Конвенція про врегулювання деяких колізій про переказні векселі та простівекселі, Конвенція про гербовий збір. До зазначених Конвенцій Українаприєдналась 06.07.1999р. №826 – ХІV, №827 – ХІV, №828 – ХІV.
Порядок відображення в бухгалтерському обліку і звітності зобов’язаньз 1 липня 2000 року буде регулюватися П(С)БО 11.
Умовневексельне зобов’язання індосантів відповідає визначенню «непередбачене зобов’язанню», наведеному в п. 4П(С)БО 11. У цьому документі під таким зобов’язанням розуміється зобов’язання,котре може виникнути в результаті подій, що відбулися, і існування якого будепідтверджене тільки тоді, коли відбудеться одна чи більше невизначених подій, над якими підприємствонемає повного контролю.
РОЗДІЛ 2. ОБЛІК ВЕКСЕЛЬНИХ ОПЕРАЦІЙ
2.1 Документальне оформлення вексельних операцій
Вексель належить до категорії суворо формальних документів. Жодні виправленняу векселях не допускаються. У випадку недотримання чітко встановленої форми векселяостанній втрачає вексельну силу[13, с. 152].
В простому векселі, (Додаток Б), що є письмовимрозпорядженням-зобов’язанням позичальника, обов’язковими реквізитами є:
– найменування – « Простийвексель»;
– проста і нічим необумовленаобіцянка сплатити певну суму;
– визначення терміну платежу;
– зазначення місця, в якомуздійснюється платіж;
– найменування того, кому або занаказом кого платіж має бути здійснений;
– дата і місце складаннявекселя;
– підпис того, хто видаєдокумент (векселедавця).
Окремо від суми може зазначатись зобов’язання по сплаті відсотків(наприклад, «плюс відсотки», виходячи з 20 % річних).
В переказному векселі (Додаток В), обов’язково повинні міститисьнаступні дані:
– найменування – «Переказнийвексель»;
– номер векселя;
– вексельна сума цифрами;
– дата складання векселя;
– місце складання векселя;
– термін сплати;
– найменування ремітента;
– сума прописом;
– назва і адреса трасанта;
– назва, підпис, місце платежуі найменування банківської установи;
– надпис про акцепт векселя;
– підпис платника за векселем;
– аваль.
Переказний вексель повинен бути акцептований трасатом, інакшетрасат не має жодних зобов’язань по векселю. Акцепт — це згода оплатитивексель. Запис про це трасат робить на лицьовій стороні векселя: «Зобов’язуюсьоплатити» або «Вексель акцептований», а також зазначає дату акцепту, ставитьпідпис і печатку.
Протягом всього часу існування векселя — з моменту прийняттярішення про видачу і до моменту погашення — його супроводять різні документи,які становлять так звану вексельну документацію.
Документи, необхідні при видачі простого векселя:
-договори, додаткові угоди до них, що призводять до виникнення,зміни або припинення зобов’язань і/або вимог щодо векселів;
-акти приймання-передачі векселів, що засвідчують фізичнепереміщення векселів та містять вказівку на підставу видачі векселя;
-довіреність на одержання цінностей;
-довіреність на підписання векселя;
-реєстр виданих векселів, видача яких призводить до виникнення,зміниі/або припинення прав та зобов’язань.
Документи, необхідні при видачі переказного векселя:
-договір між векселедавцем і першим векселедержателем;
-договір між векселедавцем і платником;
-довіреність на одержання цінностей (виписана першимвекселедержателем);
-акт приймання-передачі векселя;
-довіреність на підписання векселя.
Документи, необхідні для акцепту переказного векселя:
-акт пред’явлення векселя до акцепту;
-авізо (заява на акцепт);
— повідомлення про вчинення акцепту.
Документи, необхідні для передачі (індосаменту) векселя:
— договір (договір міни — при обміні товару на вексель; двазустрічних договори купівлі-продажу: договір купівлі-продажу товарів і договіркупівлі-продажу векселя, з подальшим складання угоди (акту) про залік; договіркупівлі -продажу товарів (робіт, послуг) за яким розраховуються, передаючивексель);
— акт приймання-передачі;
— довіреність на одержання цінностей;
— передавальний надпис (індосамент).
Крім самих векселів, первинними документами можуть бути: актприймання-передачі векселя (Додаток Г), акт про протест векселя в неакцепті(ДодатокД), акт про протест векселя про несплату(Додаток Е), акт про протест пронедатування акцепту, платіжна вимога на опротестування векселя, реєстрпред’явлених векселів, виписки банку(Додаток Ж), ВКО, довідки бухгалтерії тощо.
Реєстрацію документів доцільно вести в книзі обліку векселів (ДодатокЗ) і книзі реєстрації актів приймання-передачі векселів. В книзі облікувекселів реєструють всі одержані підприємством векселі, а в разі випускувласних векселів заводять окрему книгу реєстрації випущених векселів. В книзіобліку зазначають всі характеристики векселів, що реєструються.
Аналогічно здійснюється реєстрація виданих векселів. Рух виданихвекселів підприємство може відображати у реєстрі виданих векселів.
2.2 Аналітичнийта синтетичний облік вексельних операцій
На рахунку 34 «Короткострокові векселі одержані» ведеться облік заборгованості покупців, замовників та іншихдебіторів за відвантажену продукцію (товари), виконані роботи, надані послугита за іншими операціями, яка забезпечена векселями.
Рахунок 34 «Короткострокові векселі одержані» має такі субрахунки:
341 «Короткострокові векселі, одержані в національній валюті»;
342 «Короткострокові векселі, одержані в Іноземній валюті».
На рахунку 34 «Короткострокові векселі одержані» за дебетом відображається отримання векселя за продані товари (роботи,послуги) та за іншими операціями, за кредитом — отримання коштів у погашеннявекселів, погашення отриманим векселем кредиторської заборгованості, продажвекселя третій стороні тощо[18, с. 443].
Після одержання вексель може залишатися упідприємства-векселедержателя до настання строків платежу, може бути переданийіншій організації або особі в рахунок оплати за товари чи використаний дляодержання кредиту в банку.
Господарські операції та кореспонденція рахунків для відображенняв обліку операцій з короткостроковими векселями одержаними наведено в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
Типові господарські операції та кореспонденція рахунків з облікукороткострокових векселів одержаних№ оп. Зміст господарської операції Обороти Сума, грн. Джерело інформації Дебет Кредит 11 Одержано вексель від покупців і замовників, інших дебіторів для забезпечення заборгованості 34 36, 37 30000,0 Вексель, Додаток Б 22 Одержано вексель від покупців за відвантажену їм готову продукцію, роботи, послуги, товари, реалізовані фінансові інвестиції, необоротні активи, інше майно 34 70, 71, 74 25000,0 Вексель, Додаток И 44 Одержано в касу, на поточний рахунок кошти в погашення заборгованості, забезпеченої одержаними векселями 30, 31 34 5000,0 Виписка з банку, Додаток Ж 54 Передано одержаний вексель в погашення: — позики банку 50 34 4500,0 Бухгалтерська довідка, Додаток І – заборгованості перед постачальниками та підрядниками 63 3000,0 – заборгованості перед бюджетом за податками 64 12000,0 – кредиторської заборгованості 685 90000,0
Аналітичний облік ведеться за кожним одержаним векселем.
Облік довгострокових векселів, одержаних у забезпеченнядовгострокової дебіторської заборгованості, ведеться на субрахунку 182«Довгострокові векселі одержані» рахунку 18 «Довгострокова дебіторськазаборгованість».
За дебетом субрахунку182 «Довгострокові векселі одержані» відображається отримання векселя запродані товари (роботи, послуги) та за іншими операціями, за кредитом — — отримання коштів у погашення векселів, погашення отриманим векселемкредиторської заборгованості, продаж векселя третій особі тощо[18, с. 444].
Господарські операції та кореспонденція рахунків для відображенняв обліку операцій з довгостроковими векселями одержаними наведено в таблиці2.2.
Таблиця 2.2
Типові господарські операції та кореспонденція рахунків з облікудовгострокових векселів одержаних№ оп. Зміст господарської операції Обороти Сума, грн. Джерело інформації Дебет Кредит 11 Отримано від покупця вексель як гарантію щодо оплати у майбутньому 182 36 10000,0 Вексель, ДодатокЇ 22 Надійшли гроші від покупця в рахунок погашення раніше одержаного від нього векселя на основну суму та суму відсотків, що становлять плату за використання векселедавцем основної суми протягом дії векселя 30, 31 182, 34, 37 70000,0 Виписка банку, Додаток Ж 33 Проведено погашення заборгованості підприємства перед кредитором шляхом передачі йому векселя, одержаного від покупця 63 182, 34, 37 37000,0 Вексель, Додаток К
Аналітичний облік ведеться за кожним одержаним векселем.
На рахунку 62 «Короткострокові векселі видані» ведеться облік розрахунків за заборгованістю постачальникам,підрядникам та іншим кредиторам за одержані сировину, матеріали, товари,послуги, роботи та за іншими операціями, на яку підприємством видані векселі.
Рахунок 62 «Короткострокові векселі видані» має такі субрахунки:
621«Короткострокові векселі,видані в національній валюті» ;
622«Короткострокові векселі,видані в іноземній валюті».
За кредитом рахунку 62 «Короткострокові векселі видані» відображається видача векселів в забезпечення поставок (робіт,послуг) постачальників та інших кредиторів та в забезпечення інших операцій, задебетом — погашення заборгованості за виданими векселями, її списання тощо[18, с. 445].
Бухгалтерський облік за короткостроковими векселями виданиминаведено в табл. 2.3
Таблиця 2.3
Відображення в обліку короткострокових векселів виданих№ оп. Зміст господарської операції Обороти Сума, грн. Джерело інформації Дебет Кредит 11 Видано вексель в забезпечення заборгованості перед постачальниками 63 62 45070,0 Вексель, ДодатокЛ 33 Погашено раніше виданий вексель шляхом надання банку платіжного доручення й анулювання раніше виданого векселя 62 311 60345,0 Виписка банку, ДодатокЖ
Аналітичний облік ведеться за кожним виданим векселем та застроками їх погашення.
Облік розрахунків з постачальниками, підрядчиками та іншимикредиторами за матеріальні цінності, виконані роботи, отримані послуги та заіншими операціями, заборгованість за якими забезпечена виданими векселями та неє поточним зобов’язанням, відображається на рахунку 51 «Довгострокові векселівидані».
Рахунок 51 має такі субрахунки:
511 «Довгострокові векселі, видані в національній валюті»;
512 «Довгострокові векселі, видані в іноземній валюті».
За кредитом рахунка 51 відображається видача векселя взабезпечення за одержані матеріальні цінності, надані послуги, виконані роботита за іншими операціями, за дебетом — погашення заборгованості, забезпеченоївиданим векселем[18, с. 445].
Господарські операції та кореспонденція рахунків для відображенняв обліку операцій з довгостроковими векселями виданими наведено в таблиці 2.4.
Таблиця 2.4
Типові господарські операції та кореспонденція рахунків з облікудовгострокових векселів виданих№ оп. Зміст господарської операції Обороти Сума, грн. Джерело інформації Дебет Кредит 11 Видано вексель постачальникам та Іншим кредиторам за поставлені ними товарно-матеріальні цінності 63, 685 51 12000,0 Вексель, Додаток М 22 Оплачено постачальникам та іншим кредиторам заборгованість за основною сумою, а також відсотками за виданим векселем 51 31 12000,0 Виписка банку, Додаток Ж
Аналітичний облік ведеться за кожним виданим векселем.
Треба зазначити, що векселі є бланками суворої звітності. Тому їхпридбання у бланковидавництві, зберігання, облік і списання на адміністративнівитрати здійснюється згідно порядку обліку бланків суворої звітності, якийвикладено у пункті 3.3, розділу 3.
Узагальнення бухгалтерської інформації про стан розрахунків ізпокупцями та замовниками, а також постачальниками та підрядниками за допомогоювекселів знаходить своє відображення при журнально-ордерній формі обліку ужурналі-ордері №3, а при спрощеній формі бухгалтерського обліку у розділі 1Відомості 3-М.
2.3 Розкриття інформації про вексельні операції у звітностіпідприємства
Длятого, щоб організувати бухгалтерський облік векселів, необхідно пам’ятати пропринципи підготовки фінансової звітності викладені в П(С)БО 1:
По –перше, принцип нарахування і відповідності доходів і витрат: він важливийвизначені доходів і витрат у вигляді відсотків.
По –друге принцип обачності: цей принцип повинні використовувати всі особи, якіпоставили свій підпис на вексельному бланку, — вони є солідарно відповідальнимиза векселем. Оскільки при опротестуванні векселя в неакцепті або неплатежі зкожного з них може бути стягнута вексельна сума, то відповідно до П(С)БО 11(набув чинності з 01.07.2000р.). існує можливість стоку ресурсів, які втілюютьу собі економічні вигоди. Тому підприємство повинно визнати умовне зобов’язанняу відповідному розмірі і відобразити таке зобов’язання у примітках до фін.Звітності.
По –третє принцип превалювання змісту над формою: операції повинні враховуватисявідповідно до їх економічної суті, а не тільки виходячи з юридичної форми. Цейпринцип особливо важливий у тому випадку, наприклад, коли вексель номінальноювартістю 100 тис. грн. видається в оплату за товар вартістю 80 тис. грн… Цеозначає, що по суті до номінальної вартості векселя закладені відсотки врозмірі 20 тис. грн., які повинні враховуватися як доходи (витрати)відповідного періоду (згідно з принципом нарахування).
Довгостроковізобов’язання, на які нараховуються відсотки, відображаються в балансі за їхтеперішньою вартістю. Визначення теперішньої вартості залежить від умов та видузобов’язання.
Поточнізобов’язання відображаються в балансі за сумою погашення.
Фінансовізвіти відображають фінансові результати операцій та інших подій, об’єднуючи їхв основні класи згідно з економічними характеристиками. Ці основні класи мають назвуелементи фінансових звітів. Одним з таких елементів є зобов’язання —заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашенняякої в майбутньому, як очікується, зумовить зменшення ресурсів підприємства, щовтілюють у собі економічні вигоди.
В балансі інформація про зобов’язання може бути наведена за умови,що зобов’язання відображається в балансі, у тому випадку, якщо його оцінка можебути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод умайбутньому внаслідок його погашення.
У статті «Векселі одержані» (Баланс, ІІ розділ активу балансу, рядок150) показується заборгованість покупців, замовників та інших дебіторів завідвантажену продукцію (товари), виконані роботи та надані послуги, яказабезпечена векселями.
У статті «Векселі видані» (Баланс, IV розділ пасиву, рядок 520)показується сума заборгованості, на яку підприємство видало векселі назабезпечення поставок (робіт, послуг) постачальників, підрядчиків та інших кредиторів.
Сума заборгованості дорівнює номінальній вартості векселя, яка увипадку відсоткового векселя не містить, нарахованих відсотків, а у випадку безвідсотковоговекселя може містити і суму нарахованих відсотків.
У примітках до фінансової звітності наводиться така інформація:
1. Сума та строки погашення зобов’язання, яке було виключене ізскладу поточних зобов’язань.
2. Перелік і суми зобов’язань, що включені до статей балансу «Іншідовгострокові зобов’язання», «Інші поточні зобов’язання».
РОЗДІЛ 3. ПОРІВНЯННЯ ВИМОГ П(С)БО ТА МСБО З ВЕКСЕЛЬНИХ ОПЕРАЦІЙ
Економіка України останнім часом розвивається в напряміглобалізації, у зв’язку із чим існує очевидна необхідність узгодженнянаціональних П(С)БО та МСФЗ (див. табл. 5.2).
МСФЗ приділяють увагу особливостям визнання окремих видів зобов’язань, наводячи не тількивизначення, але й практичні приклади.
Таблиця 3.1.
Порівняльна характеристика П(С)БО та МСФЗ, які регламентують облікзобов’язаньПорівняльна ознака П(С)БО МСФЗ 1 2 3 Стандарти, які регулюють облік зобов’язань П(С)БО 11 «Зобов’язання» П(С)БО 2 «Баланс» Концептуальна основа складання та подання фінансових звітів МСФЗ 1 «Подання фінансових звітів» МСФЗ 10 «Непередбачені події та події, що сталися після дати балансу» МСФЗ 20 «Облік урядових субсидій і розкриття інформації про урядову допомогу» МСФЗ 32 «Фінансові інструменти: розкриття та подання інформації» МСФЗ 37 «Забезпечення, непередбачені зобов’язання та активи» Поняття зобов’язання Відповідно до П(С)БО 2 «Баланс», зобов’язання — це заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють в собі економічні вигоди Відповідно до параграфу 60 Концептуальної основи МСФЗ, зобов’язання визначаються як обов’язок чи відповідальність діяти або робити певним чином. В ширшому розумінні зобов’язання -це теперішня заборгованість підприємства, яка виникає в результаті минулих подій і погашення якої, як очікується, спричинить вибуття з підприємства ресурсів, які втілюють у собі економічні вигоди Оцінка зобов’язань Заборгованість оцінюється за сумою укладеного договору Зобов’язання відображаються в балансі за: — сумою погашення (поточні зобов’язання) — теперішньою вартістю (довгострокові зобов’язання, на які нараховуються відсотки) Згідно з МСФЗ окремі зобов’язання можуть вимірюватись із застосуванням попередніх оцінок. Для визначення балансової вартості використовують такі види оцінки: — історична собівартість — поточна собівартість — вартість розрахунку (платежу) — теперішня вартість — справедлива вартість Момент віднесення поточних зобов’язань до довгострокових
Довгострокові зобов’язання, на які нараховуються відсотки і які повинні відображатися у розділі поточної заборгованості по довгострокових зобов’язаннях, тобто що підлягають погашенню протягом 12 місяців з дати балансу, продовжують
Залишатися
довгостроковими, якщо:
— первинний строк погашення
складав період, що перевищує
дванадцять місяців;
— до затвердження фінансової звітності є угода про переоформлення цього зобов’язання на довгострокове
Щоб довгострокове МСФЗ1 (пп. 63-64) до перерахованих критеріїв додає, що підприємство передбачає рефінансувати зобов’язання на довгостроковій основі, і цей намір закріплює договором на рефінансування або на зміну графіку платежів, який укладається до затвердження фінансової звітності. Таким чином ініціатором всього описаного вище є підприємство П. 65 МСФЗ 1 розповсюджується не тільки на довгострокові, але і взагалі на зобов’язання, які випливають із специфіки умов кредитних угод та обумовлені в даному пункті стандарту.
зобов’язання за такою угодою вважалось довгостроковим, необхідна наявність декількох умов:
-умови угоди повинні бути порушені;
— до затвердження фінансової звітності позикодавець погодився не вимагати погашення зобов’язань внаслідок її порушення;
-виникнення подальших порушень кредитної угоди не очікується протягом 12 місяців з дати балансу.
Однаковим у П(С)БО 11 та МСФЗ є визнання зобов’язань. Для визнаннязобов’язань повинні бути дотримані дві умови: 1) оцінка їх може бути достовірновизначена 2) існує ймовірність зменшення економічних вигод внаслідок погашенняіснуючої заборгованості.
Однаково у П(С)БО 11 та МСФЗ визначається момент списаннязаборгованості з балансу: коли воно погашене, анульоване або строк його діїпройшов.
ВИСНОВКИ
Вексель– це складне за встановленою законом формою безумовне письмове боргове грошовезобов’язання, видане однією стороною (векселедавцем) іншій стороні(векселеутримувачу).
Бухгалтерськийоблік вексельного обігу враховує подвійну природу цього фінансовогоінструменту. З одного боку, він є борговим зобов’язанням і використовується длярозрахунків за товари (роботи, послуги), з другого – цінним папером, придбанимза гроші. Як останній, вексель відноситься до об’єктів інвестування івідображається у складі фінансових інвестицій. В Україні вексельний обіг маєпереважно товарний характер.
Векселівидаються на забезпечення поставок, у результаті яких у підприємства виниклазаборгованість перед постачальниками за надані товари (роботи, послуги).Відповідно до вексельного права видача векселя погашає кредиторськузаборгованість перед постачальниками, тобто змінює цю кредиторськузаборгованість іншим вексельним зобов’язанням.
Облікрозрахунків за векселями регламентується Постановою ВРУ «Про застосуваннявекселів у господарському обороті України» від 17.06.1992р., Наказом ПрезидентаУкраїни «Про розширення сфери обігу векселів» від 26.07.1995р., листом МінфінуУкраїни «Про бухгалтерський облік вексельного обігу» від 17.08.1992р. №18 –4116 і листом ДПАУ від 17.01.1997р. №15 – 0214.
Основнимдокументом, який визначає умови і порядок випуску і обігу цінних паперів, є ЗУ«Про цінні папери і фондову біржу» від 18.06.1991р. №1201 – ХІІ, ст..3 якого вексельвідносить до цінних паперів.
Векселяможуть використовуватись в операціях 4-х видів:
– товарних – операціях,пов’язаних з купівлею–продажем продукції виконанням робіт та виконанням послуг;
– фінансових – операціяхпов’язаних з отриманням грошових коштів.
– бюджетних – операціяхпов’язаних з припиненням зобов’язань бюджету перед бюджетом;
– фіктивних – операціях непов’язаних з рухом товарів, бюджетних зобов’язань.
Такаширока сфера застосування векселів викликана особливостями, що виникають з йогоправової природи як абстрактного боргового зобов’язання, оформленого якдокумент.
Похарактеру векселі можуть бути необоротні або оборотні, тобто довгострокові абопоточні. Векселі отримані становлять активи підприємства, векселі видані – йогозобов’язання.
Заформою та способом використання векселі поділяють на: прості і переказні.
Впростому векселі (соло) беруть участь дві сторони: векселедавець івекселеотримувач. В ньому фіксується безумовне зобов’язання векселедавцясплатити вказану суму пред’явнику векселя або особі, вказаній у векселі черезпевний час.
Переказнийвексель (трата) є письмовим документом, що містить безумовний наказвекселедавця платнику сплатити вказану суму грошових коштів у визначений терміну зазначеному місці отримувачу або за його наказом.
Обліквекселів виданих ведемо на рахунках:
51«Довгострокові векселі видані»;
62«Короткострокові векселі видані».
Закредитом рах. 51, 62 відображається видача векселів на забезпечення поставок(робіт, послуг), за дебетом – погашення заборгованості за виданими векселями.
Обліквекселів отриманих ведемо на рахунках:
182«Довгострокові векселі одержані»;
34 «Короткостроковівекселі одержані».
Задебетом рах. 182, 34 відображається сума векселів отриманих в рахуноквідвантаженої продукції (виконаних робіт і послуг), а за кредитом отриманнягрошових коштів за отриманими векселями.
Облікруху бланків векселів ведемо на позабалансовому рах. 08 «Бланки сувороїзвітності».
Аналогічнийоблік ведеться за виданим і отриманим векселем та за сторонами їх погашення.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Закон України «Пробухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99р. №996-ХІV зі змінами і доповненнями.
2. Постанова Кабінету МіністрівУкраїни від 28 лютого 2000 р. № 419 «Про затвердження Порядку поданняфінансової звітності»
3. Положення (стандарт)бухгалтерського обліку № 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності».
4. Положення (стандарт)бухгалтерського обліку № 2 «Баланс»
5. Положення (стандарт)бухгалтерського обліку № 11 «Зобов’язання».
6. Інструкція «Про використанняплану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань тагосподарських операцій підприємств та організацій», затверджена наказомМіністерства фінансів України від 30.11.99р. №291.
7. Міжнародний стандарт фінансовоїзвітності 1 «Подання фінансових звітів»
8. Міжнародний стандартбухгалтерського обліку 10 «Непередбачені події та події, що сталися після датибалансу»
9. Міжнародний стандартфінансової звітності 20 «Облік урядових субсидій і розкриття інформації про урядовудопомогу»
10. Міжнародний стандартфінансової звітності 32 «Фінансові інструменти: розкриття та поданняінформації»
11. Міжнародний стандартфінансової звітності 37 «Забезпечення, непередбачені зобов’язання та активи»
12. Бабіч В.В., Сагова С.В.Фінансовийоблік (облік активів): Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2006. — 282 с.
13. Бухгалтерський фінансовийоблік: Підручник для студентів спеціальності „Облік і аудит” вищих навчальнихзакладів. / За редакцією проф. Ф.Ф.Бутинця. – 5-е вид. і перероб. – Житомир: ПП„Рута”, 2003. – 726с.
14. Бухгелтерський фінансовийоблік [текст]: підручник для студентів спеціальності «Облік і аудит» вищихнавчальних закладів [Ф.Ф. Бутинець та ін.]; під заг. ред. [і з передм.] Ф.Ф.Бутинця. – 8-ме вид., доп. і перероб. – Житомир: ПП «Рута», 2009. – 912с. –1000примю – ISBN 978-966-8162-49-7
15. Бухгалтерський облік: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. / Л.Г.Ловінська, Л.В. Жилкіна, О.М. Голенко та ін. — К.: КНЕУ, 2002. — 370 с.
16. Герсим П.М., Журавель Г.П., Хомин. Фінансовий, управлінський та податковий облік у господарськихтовариствах.Тернопіль,2003. – 522с.
17. Давидюк Т. В., Панченко І.А., Свідерська О.О. Навчальний посібник для студентів економічнихспеціальностей вищих навчальних закладів / За ред. проф. Ф.Ф. Бутинця, проф. Т.Б.Трифонова, А. Марчевої. – Житомир: ЖДТУ, 2005. – 204с.
18. Коблянська О.І. Фінансовийоблік: Навч. посіб. – к.: Знання. 2004. – 473с.
19. Лишиленко О.В.Бухгалтерський фінансовий облік. Навчальний посібник. Київ: Вид-во «Центрнавчальної літератури», 2004. — 528с.
20. Пушкар М.С. Фінансовий облік: Підручник. – Тернопіль: Карт-блант. 2002. – 628с.
21. Ткаченко Н.М. Бухгалтерськийфінансовий облік, оподаткування та звітність: Підручник. – 3-те вид. допов. іперероб. – К.: Алерта, 2008. – 926с.
22. Фінанси підприємств: Підручник / Керівник авт. кол. і наук. ред.проф. А.М. Поддєрьогін. 3-тє вид., перероб. та доп. — К.: КНЕУ, 2001. — 460 с.,іл.