Урок №1 22.11 6-В Тема: Ступені порівняння якісних прикметників. Мета: розширити та поглибити знання учнів про ступені порівняння якісних прикметників, навчити утворювати форми вищого и найвищого ступенів порівняння прикметників Тип уроку: пояснення нового матеріалу. Обладнання: підручник. Хід уроку. I Мотивація навчання учнів 1) організаційний момент (перевірка готовності учнів до уроку) 2)
повідомлення теми та мети уроку. II Перевірка д/з III Актуалізація опорних знань. 1) Які є групи прикметників за знанням? (якісні ознаки, що здатні виявлятися різною мірою: смаку, зору, нюху, дотику. Світлий, гучний, солодкий) (відносні – ознаки властивості відносно предмета, явища, місця, часу, числа, дії. (скляний, осінній, дощовий, науковий). (присвійні – належать предметам якість істоті (комусь) Лесин, Надіїн, сестрин.
IV Пояснення нового матеріалу. Слово вчителя. Взагалі якісні прикметники мають ступені порівняння. Якісні прикметники виражають різну міру ознаки. Вини утворюють форми ступенів порівняння: вищого та найвищого. Вищий показує, що в одному предметі ознака виявляється більшою (меншою) мірою, ніж в іншому: тихий – тихіший, легкий – легший. Найвищий ступінь показує, що в якомусь предметі ознака виявляється найбільшою (або найменшою) мірою порівняно з іншими предметами: найтихіший, найлегший.
Вищий, найвищий ступені порівнянь прикметників мають 2 форми: просту і складену (табл. 150 ст.) При творені форм вищого ступеня в основах окремих прикметників відбуваються зміни: 1. Випадають -к ок ек: легкий – легший, далекий – дальший. 2. Перед -ш відбуваються чергування, а суфіксальний звук [ш] змінюється на [ч]: [г] – [ж]дорогий – дорожчий. з – ж – вузький – вужчий. с – на високий – вищий. 3. Суфіксальний не чергується з[ч] перед коренем із ж – дужий – дужчий. Вищий Найвищий проста форма складена проста складена основа + ш + іш: старший, глибший, мудріший. більш, менш + прикм. більш гострий, більш вдалий. най, як най, щонай + форма вищого ступеня: найкращий, найбільший. найбільш, найменш + прикм.: найбільш зручний, найменш здатний. Увага! У деяких прикм. форми вищого ступеня утворюються від
інших основ: великий – більший, гарний – кращий, поганий – гірший. V Виконання тренувальних вправ. Впр. 257. Утворити вищий ступень від поданих прикметників, записавши їх у два стовпчика: а)із ш; б) із іш. VI Оцінювання. (За виконання вправ діти отримують відповідні оцінки. Д/з 262 пр ст 152. Урок № 2 10 – А, 11.06 Тема: Вживання апострофа. Мета: повторити правила на вживання апострофа; вдосконалювати навички письма слів
з апострофами; виховувати любов до Батьківщини та шановливе ставлення до людей похилого віку. Обладнання: підручник. Тип уроку: Хід уроку. I Мотивація навчання учнів. 1. Організаційний момент (перевірка готовності учнів до уроку. 2. Оголошення теми та мети уроку. II Перевірка Д/з. III Слово вчителя. Апостроф ставиться перед я, ю,
є, ї після губних м, в, п, б, ф, якщо ці губні стоять: а)на початку кореня: в’язка, в’юн, м’якший. б) після голосного: здоров’я, солов’ї, риб’ячий. в) після р: черв’як, арф’яр. В інших випадках після губних апостроф не ставиться: свято, цвях, морквяний. 2. Апостроф ставиться перед я, ю. є, ї після р, якщо далі у вимові чується звук [й]: бур’ян, сузір’я, кар’єр, але буряк, зоря, гарячий. 3. Апостроф ставиться перед я, ю,
є, ї після префіксів, які закінчуються на приголосні (від, під, над, перед, без, з, в, об, між).роз’єднати з’їзд. 4. В іншомовних словах апостроф перед я, ю, є, ї ставиться не тільки після губних та р, а й після шиплячих якщо після них чується звук [й]: Х’юстон, бар’єр. 5)Апостроф в іншомовних словах не ставиться перед я, ю, якщо ці букви позначають пом’якшення попереднього приголосного: бюро, кювет, рюкзак. IV Виконання тренувальних вправ. Впр. 55. Написати слова у дві колонки: а) з апострофом; б) без апострофа. Впр. 57. Записати речення, розставляючи коми, та в словах де потрібно, ставити апостроф. V Д/з Впр. 58 Урок №3 10 – В, 14.11.06 г. Тема: Творчість Івана Франка. Мета: доповнити й поглибити знання учнів про І. Франка, набуті в попередніх класах, зупинитись на основних напрямках його діяльності; розвівати вміння
учнів застосовувати свої знання; виховувати в них патріотичні почуття, любов і повагу до видатних діячів української культури. Тип уроку: систематизація набутих знань. Обладнання: підручник. Хід уроку. I Мотивація навчання учнів. 1. Організаційний момент (перевірка готовності учнів до уроку) 2. Оголошення теми, мети, завдання уроку. II Перевірка д/з.
III Актуалізація опорних знань. Слово вчителя. Великий український письменник, учений, політичний діяч, революціонер-демократ Іван Якович Франко нар. 27 серия1856 р. в с. Нащєвичах Дрогобицького повіту в родині сільського коваля. Дитячі роки найбільш письменника проходили серед трудового народу. Його батько Яків Франко, розумна людина, людина і добрий коваль, користувався великою повагою в населення.
Каржини праці в кузні, сумні оповідання змученого люду і образ вогню батьківського горна назавжди запам’яталися йому. В автобіографії оповіданні "У кузні" І.Ф. писав: "На дні моїх спамитів і досі горить той маленький, але міцний огонь. У ньому пронизується сині, червоні та золото-білі промені, чевріє, мов розтажене вугля,
і яриться в його глибині щось іще більше, промінясте " 1862 р. батько віддав шестирічного Івана до початкової школи в сусіднє село Ясеницю-Сільну, звідки родом була мати І.Ф. Нестерпні умови навчання в початкової школі письменник разом відобразив в оповіданнях "Грицева шкільна наука" та "Оловець". Закінчивши початковую школу у 1864 р. І.Ф. вступає до Дрогобицької так званої "нормальної монастирської школи чешців-василіян. У цій школі викладання проводилось державною німецькою мовою. Учням було тут дуже важко вчитись. Власне, вчителі – чешці й не вчили, а катували. У школі вчителі й учні – панські сини – глузували з простого заляканого і часто немитого селянського хлопця. Але на диво всім він найкраще закінчив навчальний рік, зайняв перше
місце і був нагороджений книжкою. Велике горе спіткало І.Ф. весною 1865 р Помер його батько. Четверо дітей з найстаршим Іваном залишилися сиротами. Щоб врятувати господарство від цяповитого занепаду, мати змушена була вдруге вийти заміж. Вітчим Гринь Гаврилик виявився порядною людиною і дбайливішим господарем, добре ставився до сиріт, дав змогу малому хлопцеві продовжувати навчання.
Коли в 1867 р. І.Ф. закінчив "нормальну" школу, його віддали до Дрогобицької гімназії. У той час навчання в учбових закладах проводилось польською мовою, а українську залишили занедбаною. Ще більше зневажали І.Ф. в гімназії. Перший рік йому довелося сидіти на останній "ослячий лавці". Але протягом навчання І.Ф. завжди займав перше, друге чи третє місце по успішності.
1872 р. померла мати. Він тоді учився в 6 кл. гімназії. Нерідне більш добре ставились до сиріт, допомагали І.Ф який крім того заробляв приватними уроками на життя. На початку 70-х р.р. пробує свої сили в літературі. У 1871 р. пише вірш "Великдень", присвячений своєму батькові, а в 1873 р віршовий драматичний
твір "Югурта". Цього ж року Фр. переклав українською мовою "Слово о " У 1875 р. Франко закінчив гімназію і вступив на філософський (гуманітарний) факультет Львівського університету. В цей час у жур. "Друг" (1875) було надруковано ряд поезій І. Франка і першу повість "Петрі й Довбущуни". Літературна діяльність І.Ф. і його боротьба за народність укр. літ. і літ укр. м. привертали увагу демократично настроєної молоді, позитивно позначилися на зміні напряму жур. "Друг". І.Ф. багато зробив для демократизації цього журналу. У травні 1877 р. з Женеви до Львова приїхав польський емігрант з Росії М. Котурніцький. У нього поліція знайшла заборонену літературу і кореспонденцію від осіб, які за кордоном вели революційну боротьбу.
Серед кореспонденції були також листи від М. Драгоманова в яких вчений просив І. Ф. як відомого письменника об’їхати укр. землі для збирання етнографского матеріалу. Ці листи викликали нову хвилю обшуків і арештів серед львівської прогресивної молоді. 11 червня 1877р. зроблено обшук у І.Ф а на другий день його посадили до в’язниці карного суду разом з членами ред. жур. "Друг". Його було засуджено на 6 тижнів, а просидів він у в’язниці значно
довше. Тюремна адміністрація дужу жорстко поставилась до письменника. Його помістили в холодну брудну камеру, переповнену злодіями і різними злочинцями. Після звільнення єдиним засобом до існування була журналістика. Він пише ряд революц. поезій: "Товаришам із тюрми", "Каменяри". Після першого арешту тяжкі матеріальні умови примушують
І.Ф. шукати заробітку. Він їде в С. Березово Коламитського повіту. Там йшов процес проти революційно настроєних селян .с. Москомівки. По селах нишпорили жандарми. 4 березня 1880 р. в С. Яблонові жандарми заарештували І. Ф. Після тримісячного ув’язнення 3 червня 1880 р. письменника хворого, з покаліченими ногами, поліція гнала по етапу з Колонії до
Саніслава, звідти в Стрий, далі у Дрогобич. Під час свого першого виїзду до Києва письменник познайомився з Ольгою Хоруженською, а під час другого одружився з нею. 18877 р. вийшла зб. "З вершин і низин". У ній було вміщено частину віршів написаних протягом 1877-1887 р і поему "Панські жарти". Ця зб. була великим здобутком у скарбниці укр. літ. Втретє І.Ф. було заарештовано разом із студентами Київського Університету. Вийшовши з тюрми І.Ф. продовжує громадсько-політичну діяльність. Досить плідними для І.Ф. 90-ті роки. Майже всі свої драм. твори: "Украдене щастя" (1894), "Сон князя Святослава" (1895), "Учитель" (1896). У 1896 р. вих. зб. ліричних творів
І.Ф. під назвою "Зів’яле листя" (лірична драма). Збірка сповнена сумними мотивами життя, переслідування з боку реакції, хворобою. І.Ф. був свідком важливих революційних подій. Він з великою теплотою відгукнувся на перші львівські робітничі страйки і демонстрації 1902 р. Цей події він присвятив поезію "Недаром сказано " Активна літературна д-ть і велика наукова робота принесли слову
І.Ф. Порушув. питання про обрання його в члени Петерб. Академії наук. А Харк. університет у 1906 р. присвоїв йому ступінь доктора рос. словесності. У 1916 р. 28 травня помер І.Ф. Поховали його у Львові на Мечнівському кладовищі. IV Дз. Написать хронологическую таблицу. Урок №4 16 – В, 15.11.06 г. Тема: Леся Українка "
Тиша морська". Мета: допомогти учням усвідомити ідейно-художній зміст твору Л.Українки: розвивати навички вдумливого, самостійного пошуку інформації; виховувати естетичні почуття, любов до природи. Тип уроку: пояснення нового матеріалу. Обладнання: підручник. Хід уроку. I Мотивація навчання д-ті учнів. 1. Організаційний момент (перевірка готовності учнів до
уроку) 2. Оголошення теми та мети уроку. II Перевірка д/з. III Повідомлення нової теми. Слово вчителя Як ви знаєте Леся Українка хворіла, тому лікарі радили їй частіше перебувати в місцевостях із теплим сухим кліматом. Таким благодатним краєм є Крим. Саме там, у Євпаторії, видатна поетеса проводила багато часу. Спостерігала за чарівною природою і викладала свої незабутні враження в поетичні рядки. Так з’явився цикл віршів "Кримські спогади", які Л. Українка присвятила своєму улюбленому братові Михайлу. 2. Виразне читання вірша "Тиша морська". 3. Обмін враженнями про прочитане. 4. Для того щоб ознайомитися
із цим віршем, ми виконаємо кілька завдань. – визначаємо тему твору, основну думку (ідею), значення (пізнавальне, виховне, естетичне). Тема твору – опис краси моря і період затишшя прагнення людини протистояти морським і життєвим бурям. Пізнавальне значення – твір дає краще уявлення про морську природу, світлові ефекти при взаємодії води й сонячного проміння. Виховне знання твір спонукає до активної життєвої позиції,
виховання людини, яка хоче і вміє долати всякі труднощі, що трапляються на її життєвому шляху. Естетичне знання показується краса світу зокрема моря, його привабливість, оптимістичний вплив на людину. – охарактеризувати образ ліричної героїні. Лірична героїня поезії дуже вразлива, чуттєва до краси світу, має поетичну думку. Вона розуміє, що на морі, як в житті, не завжди буває затишшя, не завжди вони привабливі й легкі для
людини. У рядках "Як би я тепер хотіла у моле човенце сісти І далеко на схід сонця Золотим шляхом поплисти!" відчувається романтична спрямованість ліричної героїні. Остання строфа характеризує героїню як рішучу, волелюбну людину, котра здатна до боротьби із життєвими негараздами й труднощами, людину, що не відступить від своїх життєвих принципів та переконань. – визначити художні засоби твору та їхню роль. Епітети: (час) гарячий, полудневий; ясне (небо, море,
сонце); (блакить) злотиста; (хвилечка) перлиста; малим (човенцем); золотим (шляхом). Ці епітети яскраво характеризують явища та предмети. Метафори: "з весельця щире золото спадає", "золотим шляхом поплисти", "шлях, що проложило ясне сонце через воду", "край вічного проміння" Малюють романтичну картину морського пейзажу. Повтори: ясне, ледве-ледве. Багато у вірші ласкаво-зменшувальних слів, які надають творові задушевності (хвилечка, човенце, весельце, віконце). Ці худ. засоби допомагають поетесі змальовувати красиву, привабливу картину моря й виразити думки та почуття, які воно в неї викликало. – довести, що цей твір за жанром – ліричний вірш. Твір передає почуття й переживання автора з приводу побаченої прекрасної картини тихого моря, вітрильника, малого човенця, що рухається по золотій сонячній доріжці.
Твір поділений на чотирядкові строфи. Наявні в ньому рими: віконце – сонце, блакиті – в світі, хвилі – білі, перлиста – золотиста, підіймає – спадає, до заходу – воду, каміння – проміння. За неявними ознаками, твір – ліричний вірш. IV Підсумок. V Д/з. Підібрати вірш про море та охарактеризувати його. (за бажанням, можна викор. й інші вірші Л. Українки з циклу "Кримські спогади").
Урок №5 8 – А, 20.11.06 г. Тема: "Уп. ч. Байки Віктора Лагози". Мета: ознайомити учнів з творчістю харківського поета В.Лагози; розвивати в школярів інтерес до культури та літератури рідного краю; навики виразного читання; виховувати в учнів любов до поетичного слова. Тип уроку: пояснення нового матеріалу. Обладнання: підручник, збірки В.Лагози. Хід уроку.
I Мотивація навчання школярів. 1. Організаційний момент (перевірка готовності учнів до уроку) 2. Оголошення теми та мети уроку. II Перевірка д/з. III Сприйняття та засвоєння нового матеріалу. 1. Слово вчителя. Народився Віктор Маркович 24 листопада 1918 р. в м. Каневі на Черкащині. У 1937 р. закінчив робітфак Харківського мед.
інституту. З1937 по 1948 рр служив в армії. Під час Великої Атчизн. війни командував артилерійською батареєю. Нагороджен орденами та медалями. З 1963 р. працює в редакції жур. "Прапор" (нині "Березіль"). Писати почав ще в школі, друкував з кінця 40 р й відтоді плідно працює, досліджуючи сатиричним пером хибні життєві прояви. Він автор близько двох десятків книжок, серед яких ліричні, прозові й твори на військову тематику. Та переважають у його творч. доробку байки й сатир. вірші. Сьогодні ми познайомимося з деякими байками Лагози, що ввійшли до виданої в 1998р. збірки "Байки". У своїх творах письменник викриває недоліки, які заважають жити людям: пияцтво, хабарництво, скупість, егоїзм. Байки Лагози спрямовані проти тих, хто заважає будувати нашу незалежну
Україну, хто нехтує людськими нормами. 2. Читання байок та їх аналіз. (Барбосова доля", "Безхвостий Їжак", "Малий орел", "Безгріховний ведмідь", "Щасливий віл"). План аналіз байки. 1. Про що розповідається в байці? 2. Назвати персонажів байки. 3. Що висміює автор? 4.
Знайти влучні вислови. БЕЗХВОСТИЙ ЇЖАК В одній занедбаній діброві Безхвостий появивсь їжак І попсував усім чимало крові, Бо як же так: В діброві є прямі й горбаті, Худі й товсті, Спокійні і розумні, й кляті, Покладисті й круті, Але усі без винятку — хвостаті. І раптом — на! З’явилася небачена ніколи досі В діброві дивина, —
Ну, хай беззубий, хай би косий, Нехай без голови,— Лисиця Вовкові моргає.— А то ти тільки уяви — Хвоста й цурпалочка немає. — Еге ж, еге ж, Немає ані стільки, Я тим шокований без меж, – Бобер хрипить до білки. Це фокус чи обман! Нема іззаду навіть четвертушки,— Обурений Кабан Звертається до Хрюшки. І довелося: небораці
їжаку Шукати місце в іншому ліску. Мораль "проста: Ану попробуйте і в нашій людській хаті Прожити без хвоста, Коли навкіл усі хвостаті! МАЛИЙ ОРЕЛ — Ну, що в Орлів? У чому сила? — Усівсь Горобчик на хлівець,— Ну, хвіст Ну, дзьоб Ну, крила Еге, та просто він великий Горобець! У мене розуму, мабуть, мішок і сумка,— Перелетів Горобчик до ясел.— Бо це ж чудова думка: Як він Горобчик, то і я — малий Орел. Печаль такі думки наводить: Адже не тільки Горобці, А й деякі людці В малих Орлах довіку ходять. IV Заключне слово вчителя. Поет вміє вдало побудувати помічний сюжет, знайти несподіваний виверт, створити смішну ситуацію. авторська
позиція – це утвердження кращого в людині, любові до трудівника, до рідної землі. V Оцінювання учнів. VI Д/з Зробити аналіз байки В. Лагози. Урок №6 5 – А, 20.11.06 г. Тема: "Виразне читання віршів Т.Г. Шевченка". Мета: розвивати навички виразного читання віршів, пам’ять школярів, уміння робити спостереження над текстом і висловлювати свої думки та почуття; виховувати кращі людські явища, любов
до художнього слова та його видатних творців. Тип уроку: урок конкурс. Обладнання: збірки творів, підручник. Хід уроку. I Мотивація навчання школярів. 1. Організаційний момент (перевірка готовності учнів до уроку) 2. Оголошення теми та мети уроку. II Перевірка д/з. III Основний зміст уроку. 1. Повідомити дітям завдяки чому покращується виразне читання. (інтонація, паузи,
логічні наголоси). 2. Обрання журі конкурсу (2 учня). 3. Виразне читання віршів на вибір учнів. 4. Робота журі: оцінювання виступів учнів. 5. Виразне читання інших віршів Т.Г. Шевченка. 6. Літературна вікторина за творами Т.Г. Шевченка та його біографію. а) Як називається найголовніша збірка поетичних творів
Шевченка? ("Кобзар"). б) Як ще називають Шевченка? (Великим Кобзарем). в) Що робив герой вірша. " Мені тринадцятий минало"? (Пас ягнята за селом). г) Чому він заплакав? (Зрозумів, що в нього нікого немає) д) Хто втишив хлопчика (Дівчинка). е) Чому героїня "Сон" змушена була взяти із собою в поле сина? (Бо повинна була працювати на панщині). ж) Кого найбільш оспівував у своїх творах Т. Шевченко? (Матір і дитя). IV Оцінювання учнів. V Д/з. написати твір за темою Образ "Матір у поезії Т.Г. Шевченка". Урок №7 6-В, 16.11.06 г. Тема: Прикметник як частина мови. Мета: вдосконалити знання про прикметник як частину мови,
узагальнити вивчене; виконувати тренувальні вправи. Тип уроку: пояснення нового матеріалу. Обладнання: підручник. Хід уроку. I Мотивація навчання д-ті учнів. 1. Організаційний момент. 2. Оголошення теми та мети уроку. II Перевірка д/з. III Повідомлення нової теми. 1. Слово вчителя. Розгляньте таблицю на стр.
137 впр. 233. та пригадайте вивчене з початкових класів про прикметник як частину мови. Прикметником називається самостійна частина мови. що виражає ознаку предмета й змінюється за родами, числами та відмінками. Прикметники відповідають на питання який? чий? яка Н-д: густіший ліс, дерев’яна огорожа. Поняття ознаки, що вираж. прикм. охоплює багато значень: якість (важливий, цінний), просторові й часові ознаки (далекий, південний; учорашній, зимовий), належить (сестрин,
батьків), зовнішні прикмети і внутр. ознаки людей, тварин (розумний, добрий, гарний, пухнастий). Морфологічні ознаки прикметників – здатність змінюватися за родами, числами й відмінками. Прикметники узгоджуються з іменниками в роді, числі і відмінку – у множені. Н-д: цікавий фільм, цікаві книжки, цікавого оповідання; цікаві фільми (книжки, оповідання), цікавих фільмів (книжок, оповідань).
У реченні прикметники найчастіше виступають означенням. Блакитна ілека повела далекі села, гори, садки. Прикметники блакитна, далекі – означення Рідше прикм. виступає присудком: картина навкруги була дуже оригінальна. Прикм. оригінальна частина присудка. Прикметники вживають в текстах різних стилів "роблять наше мовлення виразнішим, образнішим. IV Тренувальні вправи. Впр. 234. Прочитати текст, розкриваючи дужки і ставлячи прикметники у потрібному відмінку. Впр. 235. Записати словосполучення у родовому відмінку. V Оцінювання. VI Д/з.: Впр. 237, стр.136. Урок №8 7-А, 17.11.06 г. Тема: "Нечуй Левицький "Микола Джеря". Персонажі твору. Мета: ознайомити учнів з персонажами повісті – з
Миколою його батьками, дружиною Нимидорою, а також з образами визискувачів: кріпосником Бжозовського, посесором Бродовського, панським прислужником осавулом; виявити знання учнів у розумінні пейзажу та його ролі у змальєв, персонажів; виховувати в учнів любов до рідної природи. Тип уроку: пояснення нового матеріалу. Обладнання: підручник. Хід уроку. I Мотивація навчання учнів. 1. Організаційний момент (перевірити чи всі готові до уроку).
2. Оголошення теми та мети уроку. II Перевірка д/з. III Сприйняття та засвоєння нового матеріалу. 1. Запитання до учнів. Назвіть героїв повісті "Микола Джеря". 2. Слово вчителя. Головний герой повісті М. Джеря. Характер Миколи даний в його розвитку. Ми бачимо, як гіркий подив перед життєвою неправдою змінюється в нього
свідомістю, як наростає в ньому гнівне обурення, що доводить його до підпалу панських стіжків, втечі, розправи з панським прислужником, як протест проти всякої експлуатації доводить його до зіткнення із "земляком", отаманом риболовецької артілі Ковбаненком, а після повернення додому – з новими експлуататорами, куркулями, справником, становим. " До кінця свого життя Джеря йшов проти панів".
Отже, Нечуй-Левицький зумів майстерно показати назрівання конфлікту між героєм, надзвичайною особистістю та соц. умовами, в які він поставлений. Крім М. Джері, у повісті перед нами проходять образи батька і матері героя, його дружини Немидори, односельчан з другого боку – образи пана – поміщика, його осавула, посесора – цукрозаводчика, отамана риболовецької ватаги. Уже в перших розділах повісті автор зображує старого кріпака Петра Джерю, батька Миколи. Усе життя Петро покірно робив на пана, але це не рятувало його від канчуків. Виснажений непосильною працею, Джеря передчасно помирає. "Важка праця виссала з його усю силу. Вся його сила прийшла на чужу користь, в чужу кишеню на дороги оксамитові сукні, на золоті сережки пані Бжозовській, на дороги наїдки та напитки, на дороги панськи примхи та витребеньки". Н-д: Дуже яскраво й зворушливо змальовано також жінку кріпачку
Немидору, дружину Миколи. Гарна, чесна, працьовита людина, вона мала всі права на щастя, але в умовах кріпосницького гніту життя її було понівечено. Крім головного героя у повісті виведено й інших персонажів. Не тільки Микола протестує проти панського гніту. Разом з ним тікає від панщини з рідного села ще кілька кріпаків. Вербінськи бурлаки – люди волелюбні, чесні, готові на самопожертву.
Серед бурлак особливо відзначається щирістю почуттів, вірністю почуттів, вірністю товариству Петро Кавун. Реалістично зображені в повісті такі визискувачи: пан Бжозовський, посесор Бродовський, панський прислужник – осавула. Усі вони прагнуть скористатися з праці кріпаків. Особливо жорстоким гнобителем був пан Бжовський, від якого крипами втікали з рідного села.
Змальовуючи в повісті цих жорстких експлуататорів, письменник показав їх як "ворожу силу", з якої вже не бажає миритися трудовий народ. Особливе місце у повісті займає зображення картин природи. 3. Запитання до учнів. 1) Що таке опис? (Це зображення письмен. місцевості, де відбувалася дія, природи, зовн. вигляду дійових осіб бощо). 2) Що таке пейзаж? (Змальов. картин природи у творі);
Природжене Нечую-Левицькому "почуття природи" так назавжди й лишилося хар-ю рисою його творч. особистості. У нього майже немає творів, куди пейзаж не входило би як обов’язковий елемент. Тільки око письменника фіксує всі деталі – освітлення, барви, обриси, поверхні зелені, рослинність. Прикладом може бути "Микола Джеря". – Як починається повість? (Описом річки Ластавиці). 4. Виразно читаємо уривок. Змальовуючи життя народу за часів кріпацтва, письменник проводить думку, що трудящі маси ненавиділи поміщиків – кріпосників, не могли примиритися з кріпаччиною, боролися проти гнобителів. IV Закріплення нового матеріалу. 1. Назвіть персонажів повісті. 2.Якого знання надає автор твору описом природи? V Д/з. Знати х-ку образів – персонажів повісті, вивчити напам’ять один з ури