Робота на тему:
«Роль і місце інвестиційних фондів в економіці України»
2003
Роль імісце інвестиційних фондів в економіці України
Сьогодні від ефективностіінвестиційної політики залежать стан виробництва, положення і рівень технічноїоснащеності основних фондів підприємств народного господарства, можливостіструктурної перебудови економіки, рішення соціальних і екологічних проблем.Інвестиції являються основою для розвиткупідприємств, окремих галузей і економіки в цілому. Під час економічної кризиінвестиційна діяльність в Україні значно знизилася. Попит на інвестиції падалозначно швидше чим виробництво валового продукту. Однієї з причин цього, було тещо інфляція значно знецінювала інвестиційні засоби. Протягом останнього років,незважаючи на значне уповільнення темпів інфляції, зменшується частинадовгострокових кредитів, наданих суб’єктам господарювання усіх форм власності взагальному обсязі кредитів в економіці країни. Якщо в 1991 році цей показникбув дорівнює 12,8 %, то в 1994 році — 11,3 %, 1996 року — 11,1 %, а засічень-листопад 1997 року — близько 10,0 %. Це свідчить про відсутність укомерційних банків економічних стимулів кредитування виробничих інвестицій,наявності підвищеного ризику при наданні таких кредитів і обтяженні кредитнихпортфелів банків директивними кредитами, своєчасне повернення яких проблематично.Великі кредитні ресурси банків відтягаються також на ринок облігаційвнутрішньої державної позики (ОВГЗ), де відсотки більш привабливі в порівнянніз кредитами для інвестиційних проектів.
У нинішньому році для підтримкибудівництва великих інфраструктурних і виробничих об’єктів необхідно 2377млн.грн. Ця сума значно перевищує бюджетні можливості держави і вимагаєзбалансованості по обсязі, джерелам і часу. 1998 рік може стати роком початкуекономічного відродження країни за умови відновлення випереджальноїінвестиційної активності. З другої половини 1997 року спостерігається зниженнятемпів падіння валового внутрішнього продукту і промислового виробництва.
За 11 місяців минулого року обсягипромислової продукції зменшилися на 1,8 % проти 5,0 % за аналогічний період1996 року. Рівень інфляції склав 8,6 %. Намітилися позитивні зрушення вструктурі капітальних вкладень у напрямку збільшення частини обсягів,спрямованих на розвиток виробничого потенціалу. Уведено нову амортизаційнуполітику, що дає можливості акумулювати значні інвестиційні ресурсибезпосередньо на підприємствах.
Український фінансовий ринок має рядбезумовних цінностей: стабільні гроші і стабільний ціни. З визначеною часткоювпевненості можна сказати, що Україна, як демократична держава, сформувала своюгрошову і банківську систему, а це надійний фундамент для фінансовоїстабілізації, що формує базові умови для розгортання інвестиційних процесів вУкраїні. Велике значення має той факт, що стабільність гривни — це результатдії ринкових механізмів саморегуляції економічних процесів суспільства. Арезультат стабільності гривни — це ряд якісно нових процесів на ринку капіталу,у тому числі реальне збільшення строкових вкладів населення України, що можутьстати важливим джерелом національних інвестицій.
В Україні досягнута нормалізаціяфункціонування банківської системи. З 01 жовтня 2001 українська банківськасистема перейшла на міжнародні стандарти обліку і звітності. Рівеньбанківського капіталу на начало жовтня досяг 4,2 млрд.грн., і до кінця 2003року банківська система країни буде працювати в рамках європейських стандартівщодо норми капіталу на один комерційний банк.
Стабільність — це один з основнихзастав розвитку валютного ринку. У травні 1997 року Україна стала 138-йкраїною, що підписала статтю 8 Угоди з Міжнародним валютним фондом про повнийконвертабельности гривни в рамках поточних операцій. Цим були зняті всіпроблеми репатріації виторгу інвесторів будь-якого типу з території України. Зметою демонстрації стабільності національних грошей на 1997 рік була обранатактика підтвердження курсового поводження в рамках валютного коридору 1,7 — 1,9 грн. за долар США.
У середині минулого року Національнийбанк України скасував 50-процентний обов’язковий продаж валюти на українськомуринку. Результатом цього з’явився класично організований і відомий дляінвесторів валютний ринок. В економічній політиці 1998 року стабільність грошейтакож буде важливим індикатором загального інвестиційного клімату, частиноювідновлення економічного розвитку.
Найважливішою складовою частиноюекономічних реформ є великомасштабна приватизація. Наприкінці 1997 року майжезавершилася мала приватизація, у значній мірі приватизовані середніпідприємства і більш 50 % всіх активів держави, що підлягають приватизації, ужеприватизовані.
Зараз у процесі продажу, крім середніхі малих підприємств, знаходяться близько 300 великих підприємств з основнимкапіталом більш 100 млн. доларів США.
Пріоритетними напрямками для залученняі підтримки стратегічних інвесторів можуть бути визначені ті, де Україна маєтрадиційні виробництва, володіє необхідним ресурсним потенціалом і формуєзначну потребу ринку у відповідній продукції, а саме: виробництво легкових івантажних автомобілів; тракторо- і комбайнобудування; авiа і ракетобудування; суднобудування;замкнутий цикл виробництва палива для АЕС; розвиток энергогенерирующихпотужностей; нефтегазодобича, зокрема на Чорноморському шельфі; упровадженняресурсо- і енергозберігаючих технологій; переробка сільгосппродукції;транспортна інфраструктура.
Інвестиції є (в образному змісті) якби воротами науково-технічного прогресу. Науковий потенціал країни, що ранішвідрізнявся світовим рівнем досягнень у різних областях фундаментальної науки ітехніки, з поновленням інвестиційної активності одержить новий подих. Ефективновирішити проблему зниження ресурсо- і енергоємності можна тільки шляхомширокого впровадження нових технологій сучасної техніки, зв’язавши воєдиноінтереси наукових досліджень і практики через потреби ринку.
У ринкових умовах на нових технологіяхі новій техніці можна тільки тоді заробити гроші, коли вони сприяють поліпшеннюжиття. При цьому вченим у новій для них середовищу міжнародної конкуренції навідкритих ринках варто пам’ятати, що час є головним чинником у сучасній економіці.Однак, як не дивно, багато хто розглядають час як нескiнчимий ресурс.
Сучасні умови економічного розвиткувимагають проведення активної політики по залученню прямих іноземнихінвестицій. В Україні створена законодавча база в сфері регулювання інвестиційноїдіяльності, що поступово удосконалюється з метою досягнення більшого припливуіноземних інвестицій і підвищення ефективності їхнього використання.
Схваленим 19 березня 1996 року ЗакономУкраїни «Про режим іноземного інвестування» для закордонного інвесторав Україні встановлені рівні умови діяльності з вiтчизнянним інвестором. ЗазначенимЗаконом іноземним інвесторам даються державні гарантії захисту їхніхкапіталовкладень.
Зокрема, іноземні інвестиції вУкраїні не підлягають націоналізації. Державні органи не мають правареквізувати іноземні інвестиції, за винятком випадків здійснення надзвичайнихзаходів при стихійних лихах, аваріях, епідеміях, епізоотіях. При цьомузакордонному інвестору гарантується адекватна й ефективна компенсація.
Іноземні інвестори мають право навідшкодування збитку, включаючи упущену вигоду і моральний збиток, заподіянийїм у результаті дій, чи бездіяльності неналежного виконання державнимиорганами України або посадових осіб передбачених законодавством зобов’язаньперед іноземним інвестором.
У випадку припинення інвестиційноїдіяльності іноземному інвестору гарантується повернення його капіталовкладень унатуральній чи формі у валюті інвестування без сплати мита, а також доходів зцих інвестицій у грошовій чи товарній формі. Держава також гарантуєбезперешкодний і терміновий переклад за кордон прибутків і інших засобів віноземній валюті, отриманих на законних підставах у результаті здійсненняіноземних інвестицій.
Якщо надалі спеціальнимзаконодавством про іноземні інвестиції будуть мінятися гарантії захистузакордонних інвестицій, визначені вищевказаним Законом, то протягом десятироків із дня вступу в силу такого законодавства за вимогою іноземного інвесторазастосовуються гарантії захисту іноземних інвестицій, визначені Законом України«Про режим іноземного інвестування». Так говорить Закон.
Важливими правовими документами, щорегулюють взаємини між суб’єктами інвестиційної діяльності, є міждержавні угоди«Про сприяння і взаємний захист інвестицій». Такі договори є гарантомдодання справедливого статусу інвестиціям і захисту їхній на території іншоїдержави. Вони підписані з 44 країнами світу. Цілий ряд проектів договорівперебуває в стадії узгодження.
Позитивно впливає на залученняіноземних інвестицій співробітництво і допомога Україні з боку Міжнародноговалютного фонду й інших міжнародних організацій.
З метою підтримки розробки іреалізації державної політики по залученню іноземних інвестицій в економікуУкраїни, використання сучасного світового економічного досвіду прискоренняінтеграції України в систему міжнародних господарських зв’язків УказомПрезидента України створена Консультативна рада з питань іноземних інвестицій вУкраїні.
Для пошуку фінансових ресурсів іреалізації інвестиційних проектів створена Українська державнакредитно-інвестиційна компанія. Компанія може здійснювати функції супроводу іфінансування інвестиційних проектів.
У липні 1996 року створене Національнеагентство України по реконструкції і розвитку, основною метою діяльності якогоє створення сприятливих умов для розвитку міжнародного економічногоспівробітництва, взаємодії з міжнародними фінансовими організаціями, щовідповідають міждержавними і регіональними організаціями, організаціямиіноземних держав у сфері залучення і використання зовнішніх фінансовихресурсів.
Щоб уникнути споровши між іноземнимиінвесторами й органами виконавчої влади і місцевого самоврядування, з метоюсприяння їх оперативному позасудовому регулюванню Указом Президента Українистворена Палата незалежних експертів з питань іноземних інвестицій приПрезиденті України.
Для сприяння рішенню спірних питань,що виникають у процесі реалізації інвестиційних проектів при участіамериканських компаній, у жовтні 1997 року Указом Президента України створенаукраїнська частина Спеціальної групи швидкого реагування (після скандальнихрезультатів тендера на видачу ліцензій на право надання послуг мобільногозв’язку GSM-900 американська компанія Motorola пішла з ринку зв’язку України,що викликало визначений політичний дискомфорт у відносинах Київ-Вашингтон).
Однак, незважаючи на створенувизначену законодавчу базу, інституційну інфраструктуру, привабливістьекономічного потенціалу України (порівняно багаті природні ресурси, вигіднегеографічне положення, наявність кваліфікованих «дешевих» робочихкадрів, досягнення в наукових дослідженнях, значна ємність внутрішнього ринку),надходження іноземних інвестицій в Україну — незначні. У порівнянні з країнамиСхідної Європи обсяг іноземних інвестицій, що надходять в економіку України, у3-7 разів менше.
Дві третини світових капіталовкладеньприходиться на 10 країн світу. Найбільші інвестори — США, Великобританія,Німеччина, Японія і Франція. У країни, що розвиваються, (в основномуазіатські) було інвестовано 100 млрд. дол. США. На частку ж 100 країн — найменших реципієнтів (включаючи Росію й Україну) — приходиться лише 1,0 %прямих іноземних інвестицій, що для нашої країни не може вважатися нормальноюситуацією.
Загальний обсяг прямих інвестицій, щофактично поступили в Україну (згідно квартальним даним Держкомстату України)починаючи з 1992 року, за станом на 01.10.97 року складає 1797 млн.дол. Цеінвестиції зі США — 332,6 млн.дол. (18,5 %), Німеччини — 173,3 млн.дол. (9,6%), Нідерландів — 180,5 млн.дол. (10,0 %), Великобританії — 140,5 млн.дол (7,8%), Кіпру — 127,4 млн.дол. (7,1 %), Росії — 121,8 млн.дол (6,8 %), Ліхтенштейну- 103,5 млн.дол (5,8 %).
Найбільші обсяги іноземних інвестиційу млн. доларів: м. Київi — 555,1; Київська область — 170,6; Дніпропетровська область — 141,5; АР Крим — 119,8; Одеська область — 119,0; Черкаська область — 106,3. В інвестиціях однаковою мірою гостро бідуютьусі регіони України.
Закордонні інвестори виявили найбільшуцікавість до таких галузей народного господарства (у млн. дол. США), як харчовапромисловість — 366,5; внутрішня торгівля — 303,6; машинобудування іметалообробка — 152,2; фінанси і кредит — 152,3; будівництво і промисловістьбудівельних матеріалів — 116,9; хімічна і нафтохімічна промисловість 114,1; щоскладає 67,1 % від загального обсягу. Іноземні інвестиції вкладені в 6247підприємств, з яких лише 1854 (29,7 %) випускають продукцію.
Загальна потреба економіки України(прогнозована) составляэ більш 40 млрд. дол. Вінвестиціях бідують практично всі галузі економіки: металургія — 7 млрд. дол.,машинобудiвля — 8,5 млрд. дол.,транспорт — 3,7 млрд. дол., хімія і нафтохімія — 3,3 млрд. дол.
Обсяги надходжень іноземних інвестиційу 1997 році склали близько 530 млн. дол., чи 100,7 % від вкладених іноземнихінвестицій у 1996 році.
Інвестиції з України на 01.10.97 рокуздійснені в обсязі 137,8 млн. дол., у тому числі в країни СНД і Балтії — 52,2млн. дол., інші країни світу — 85,6 млн. дол.
Приведені дані і тенденції, що з нихвипливають, кажуть про завершення короткого періоду романтичного від-носіння доінвестування в економіку України. У реальній ситуації склався і негативновпливає на поводження незалежних інвесторів цілий ряд проблем, що вимагаютьневідкладного врегулювання.
Головними основами державноїінвестиційної політики на найближчу перспективу є: збільшення обсягів капiтальних вкладень суб’єктівгосподарювання за рахунок прибутку і нової амортизаційної політики; посиленнявпливу держави на активізацію інвестиційного процесу через збільшення обсягівбюджетного фінансування капітального будівництва великих інфраструктурнихоб’єктів і введення кредитних основ бюджетного фінансування інвестицій;створення умов для залучення довгострокових кредитів комерційних банків,упорядкування діяльності інвестиційних і інноваційних фондів, перехід відсертифікації до грошової приватизації; збільшення інвестиційних ресурсів, щоформуються на фондовому ринку і за рахунок заощаджень населення; введенняекономічного механізму страхування ризиків внутрішніх і зовнішніх інвестицій;утворення відповідних інститутів з питань інтеграції промислового ібанківського капіталу, мобілізації засобів під ефективні інвестиційні проекти впріоритетні галузі економіки.
З метою полегшення пошуку ефективнихоб’єктів інвестування й інвесторів у багатьох міністерствах і відомствахУкраїни утворені банки даних об’єктів інвестування в розрізі галузей народногогосподарства і регіонів (наприклад, база даних Мінекономіки включає більш 2000таких об’єктів).
На підставі інформації посольств,країн — потенційних інвесторів і матеріалів, що надходять в уряд, утворено базуданих іноземних інвестиційних фірм (їхній більш 200), що використовуютьукраїнські виробники для пошуку іноземних інвесторів.
Збільшення надходжень іноземнихінвестицій у економіку України сприяло б утворенню окремих экспортно-промисловихзон (варіант вільних економічних зон).
Держава повинна додавати всі сили дляреструктуризації економіки, стабілізації загальної політичної й економічноїситуації, що буде сприяти поліпшенню інвестиційного клімату в країні.
Успішно проведена грошова реформамонетарними способами призупинила інфляцію — за 11 місяців 1997 року її рівень- 8,6 %, скасовані нетарифні методи регулювання експортно-імпортних операцій,ведеться робота зі стабілізації і лібералізації зовнішньоекономічноїдіяльності, збалансованості митної і цінової політики, здійснюєтьсяреформування податкової системи убік зменшення тиску на виробника,удосконалюється нормативно-правова база.
Відповідно до розпорядженняПрезидента України від 18.08.97 року № 298 «Про невідкладні дії по прискореннюреформ і висновку економіки України з кризи» готується ряд законодавчихактів, спрямованих на стимулювання інвестиційної діяльності, поліпшення умовдіяльності інвесторів, у тому числі закордонних, у конкретних сферахгосподарської діяльності, а саме:
” — про зміни і доповнення доЗакону України «Про режим іноземного інвестування», що припускаєзвільнення від увізного мита іноземних інвестицій у виді пристроїв, обладнання,що вносяться в статутний фонд підприємств із iноземного капіталу;
” — про зміни до Закону України«Про державний збір» у частині зменшення державного збору занотаріальний огляд договорів застави;
” — про відновлення пільгспільним підприємствам виробничої сфери з іноземними інвестиціями,зареєстрованих до 01 січня 1995 року;
” — про зміни і доповнення доЗемельного кодексу України щодо надання іноземному інвестору права власності наземельну ділянку під підприємства, а також можливості продажу йому об’єктівприватизації разом із земельними ділянками.
Планується прийняття закону Українипро угоди по поділі продукції, що повинна прискорити залучення іноземногокапіталу для освоєння запасів нафти і газу в Україні.
Після прийняття закону пробухгалтерський облік і звітність буде проведена остаточна гармонізаціянаціональної системи звітності відповідно до міжнародних стандартів.
Список використаноїлітератури.
1. ЗаконУкраїни «Про цінні папери і фондову біржу».
2. ЗаконУкраїни «Про інвестиційну діяльність».
3. Гiтман Л. Дж., Джонк М.Д. Основи інвестування.Пер. с англ. — М., 1997.
4. Інвестиціїв Україні. Під ред. С.И.Вакарина (Международный валютний фонд). — К.:«Конкорд», 2001.
5.Мертенс А.В. Інвестиції: Курс лекцій по сучасній фінансовій теорії. — К.:Київське інвестиційне агентство,2000.
6.Пересаду А.А. Основи інвестиційної діяльності. — К.: Либра, 1999.