Іван Багряний (1906 1963) український поет, прозаїк І публіцист народився на Сумщині

Ерика Патриляк 6/10/06 ТигроловиІван Багряний (1906 – 1963) – український поет, прозаїк і публіцист народився на Сумщині. Навчався у Київському художному інституті, й належав до літературної групи МАРС – Майстерня Революційного Слова, клич якого був «тримати й витримати»! За його активну працю проти влади, в 1932 його заарештували та на 5 років засудили до концтабору на Далекому Сході, звідки він двічі втікав. В роки воєнного лихоліття був в УПА, а згодом вирвався з-під радянської диктатури; емігрував до Німеччини. Там видав роман пригодницького жанру «Тигролови» в 1944 р. Твір, попсутий при першому виданні редакцією, був в 1946 перевиданий п.н. «Звіролови» і перекладений на німецьку мову. Книжка користувалася великим попитом у німців; її купляли молоді до дня народження, або до першого причастя. В основу твору покладено події, що сталися під час заслання автора. Його герой, Григорий Многогрішний увібрав у себе чимало рис характеру самого автора. Сюжет захоплюючий та динамічний, читач постійно переживає емоційно за героїв. Роман читається як стара казка, в якому безперечно добро перемагає зло, але в ідею тієї перемоги втілюється через художні образи, ліричні відступи, промовисту символіку (н.п. той стрімкий потяг-експрес, що мчить на Далекий Схід, як і саме життя 20-го ст.).Їде потяг в напрям сходу. Везе предстаників пануючої влади, а також в’язників – безправних «остів». Перші розважають й милуються краєвидами, а другі переживають за своє майбутнє. Серед остів є засуджений на 25-літнє ув’язнення Григорий Многогрішний. Вдалося йому втекти з поїзда, нібе то із жорстокої, занедбаної Богом та людми реальности. Потрапляє на розкішний острівеця у тайзі (таіga) — Зелений Клин, наче у мрію-казку. Живуть там українці, колишні втікачі й вигнанці, що були давніше розкулачені радянською владою.Тут вони створили свій український світ, наповнений моральною чистотою й гармонією. Атмосфера в родині старого Сірка, яка порятувала й прийняла Григорія, тепла, домашня, як і довколишня мати-природа. На тлі цієї розкішної природи й великої небезпеки (бо Сірки займаються виловленням диких тигрів) розквітає тремтлива любов між Григорієм й донькою Сірка, Наталкою.Тут роман насичений символікою. Сірки не убивають гордих, незалежних і сильних звірів тайги, а лише їх ловлять. У двобої з тиграми, вони є рівновеликими, такими же гордими й незалежними. Українці протистоять силам зла, яке уособлено в образі майора НКВД Медвина, протистоять та перемагають. Медвин женеться за Григорієм, підступно вистежуючи його в тайзі, готовий у слушний момент його вбити. Але в цьому остаточному двобої перемагає Григорій.У Івана Багряного інакше не може бути – письменник щиро вірить, що перемогти може тільки добро.