Сон, його значення в житті людини. Гігієна сну

РЕФЕРАТ  на тему:
«Сон, його значення в житті людини.Гігієнасну»
 

Вступ
 
У людей і тварин сон і бадьорістьритмічно змінюють один одного. Проте, наскільки сон необхідний дляжиттєдіяльності організму, можна судити хоча б по тому, що повне позбавленнясну люди і тварини переносять набагато важче ніж голодування, і дуже швидкогинуть. Проведено спеціальний дослід: одних собак цілком позбавили сну, а інших– їжі. Перші загинули на 5-ий день, а другі були живі і після двадцяти п’ятиденного голодування.
Що ж таке сон? Від чого вінвиникає, чому така велика потреба в ньому? Відповісти на це питання намагалисяне раз. На початку нашого століття французькі дослідники Р. Лежандр і А. Пьєронпровели досліди, з яких зробили висновок: причина сну – нагромадження в кровіпротягом дня гіпнотоксину, або «отрути сну». Швейцарський фізіолог В.Гесс у 1931 році висунув припущення про те, що існує особливий «центр сну»,тому що в його дослідах роздратування визначених ділянок мозку викликало сон.Але дуже багато спостережень суперечили цим теоріям. Так, наприклад, близнюки,що зрослися, організм яких володів загальним кровообігом, могли спати в різнийчас.
Були й інші теорії, що не знайшлинаукового підтвердження.
У сучасній науці найбільш широкевизнання одержало навчання про сон, розроблене І. П. Павловим і йогопослідовниками. Експерименти показали, що і потреба в сні, і його фізіологіявизначаються насамперед вищим відділом нервової системи – корою великих півкульголовного мозку, що «тримає у своєму веденні всі процеси, що відбуваютьсяв тілі». Нервові клітини, що складають кору великих півкуль головногомозку, володіють у порівнянні з всіма іншими клітинами й органами тіла найвищоюздатністю відповідати на найменші роздратування. Надходячи через органипочуттів у мозок із зовнішнього і внутрішнього середовища організму, ці роздратуваннязбуджують діяльність кіркових клітин, і вони посилають імпульси-розпорядженнядо виконавчих органів нашого тіла (м’язам, залозам і т.д.). Однак цянайважливіша біологічна властивість клітин мозку – висока реактивність – має ізворотну сторону: кіркові клітини надзвичайно тендітні і швидко стомлюються. Ітут як засіб самозахисту, що охороняє ці ніжні клітини від виснаження іруйнування, виступає інший нервовий процес – гальмування, що затримує їхнюдіяльність.
Гальмування, так само як іпротилежний нервовий процес – збудження не стоїть на місці: виникаючи вякій-небудь ділянці кори великих півкуль, воно може переходити на сусідні. Аякщо йому не буде протистояти порушення в інших частинах кори, то гальмування можепоширитися по всій його масі і навіть опуститися на нижчі відділи мозку. Такарозгадка внутрішнього механізму сну.
Сон – це розповсюджене гальмування,що охопило всю кору великих півкуль, а при глибокому сні – що «спускається»і на деякі нижчі відділи мозку. Зрозумілі і причинисну. Сон виникає в умовах, сприятливих для перемоги гальмування над збудженням.Так, сонетворно діють і довго, ритмічно повторювані слабкі і помірніроздратування – цокання годин, перестук коліс потяга, тихий шум вітру,монотонна мова, неголосний одноманітний спів, — і повна відсутністьроздратувань у навколишнім середовищі, наприклад припинення шуму, вимиканнясвітла і т.п.
Усе, що знижує працездатністьнервових клітин мозку, — стомлення, виснаження, перенесене важке захворювання –підвищує потребу в сні, збільшує сонливість. Прослідкуйте за собою, і випереконаєтеся, що в результаті роздратувань, що падають на мозок на протязідня, до вечора розвивається стомлення, а з ним і бажання спати – сигнал пронаполегливе бажання організму до відпочинку.
Вивчення гальмування показало, щовоно не просто перешкоджає подальшій роботі нервових клітин. Під час цьогозовні пасивного стану ( саме тільки зовнішнє, тому що в цей самий час усерединіклітини відбуваються активні процеси обміну речовин) клітини мозку відновлюютьнормальний склад, набирають сили для подальшої активної роботи. В сні, колизагальмована більша маса мозку, створюються найбільш сприятливі умови не тількидля відновлення працездатності нервових клітин мозку, що найбільше «бідують»у такому перепочинку, але і для відпочинку всього організму.
При спокійному сні тіло сплячогонерухоме, очі закриті, м’язи розслаблені, подих уповільнений, контакт ізнавколишнім середовищем відсутній, але у всіх частинах, органах і системахорганізму в цей час відбуваються активні, життєво важливі процеси, що сприяютьйого самовідновленню. Багато хто з жалем говорить, що на сон доводитьсявитрачати, біля третини життя. Але це даремне засмучення. Адже тільки завдякиснові ми можемо щодня з новими силами успішно працювати й активно відпочивати –читати, грати в рухливі ігри, займатися спортом, відвідувати театри, кіно іт.п.

Сон
 
Частина мозку, що керує сном,називається ретикулярною формацією центрального ядра мозкового стовбура.Нейрони в цій частині головного мозку утворюють мережу з’єднань по всійцентральній нервовій системі. У цій частині мозку домінують три типи нейронів.Вони виділяють нейротрасмітери, норадренолін, допамін і серотонін. Вважається,що серотонін здатний робити в мозку зміни, що викликають сон. Інші речовини, щовизивають сон виявлені в крові, сечі, цереброспинальній рідині і мозковійтканині. До них відносяться DSIP, пептид, що викликає дельта-хвильовий сон, і «речовинаS», що може викликати повільний сон. Взаємодія між цими речовинами ще недо кінця вивчена.
У мозку взаємодіють дві системи:система, що викликає сон, і система пробудження. Друга може брати верх надпершою.
Стадії сну
Повільний сон
При засипанні, альфа-ритми –мозкові хвилі, характерні для дорослого, що знаходиться в бадьорому стані ззакритими очима, — плавно змінюються повільними хвилями. В міру поглиблення снупоступово сповільнюється частота мозкових хвиль і збільшується їхня амплітуда.Досягнення глибокого сну займає 30-45 хвилин, після чого процес звертаєтьсяназад, займаючи 30-45 хвилин для повернення в стадію легкого сну. Протягом цієїфази постуральні м’язи зберігають тонус, а швидкість серцебиття і подихунезначно сповільнюється .
Швидкий сон
Під час цієї фази снуелектроенцефалограма (ЕЕГ) показує графік (паттерн) мозкових хвиль, подібний зістаном бадьорості. Протягом цієї фази очі під закритими повіками швидкопереміщаються. Постуральні м’язи цілком втрачають тонус, але м’язи кінцівок ілиця смикаються в такт з рухом очей. Подих, серцебиття і кров’яний тискпіддаються нерегулярним змінам. Під час швидкого сну в чоловіків виникаєерекція, навіть у тих, хто не може досягти ерекції в нормальних умовахунаслідок нервового розладу. Якщо людину розбудити в цій стадії, то вонаговорить про те, що бачила сон.
Протягом 7-8 годинного нічного снумозок проходить цикли глибокого сну, що тривають у середньому від 30 до 90хвилин, з яких випливають 10-15 хвилинні епізоди швидкого сну. До кінця ночі,якщо людину не тривожити, тривалість повільного сну зменшується, а кількістьепізодів швидкого сну збільшується.
 
Необхідність сну
 
Під час глибокого сну в дітейпідвищується вироблення гормону росту. У цей час також відбуваються відновніпроцеси і замінюються мертві клітини. Під час швидкого сну цілкомрозслаблюються постуральні м’язи.
Людина, яка була в стані бадьоростідовгий час, проходить періоди сильної утоми, але може переборювати їх іпродовжувати функціонувати без сну. Однак люди, які протягом довгого часупозбавлені сну, стають усе більш дезорієнтованими і стомленими розумово іфізично.
Після приблизно 10 днів повноївідсутності сну настає смерть. Видимо, ми спимо не тільки тому, що наше тіломає потребу у відпочинку. Для цього досить було б просто полежати. Насправдіпротягом сну тіло регулярно ворушиться, щоб запобігти затікання м’язів. Якщо мине спимо кілька днів підряд, автоматичні процеси в нашому організмі можутьпродовжувати функціонувати досить рівно. Видимо, мозок також здатнийадаптуватися до періодів без сну, що триває 2-3 дні. Але згодом нестача снуприводить до дратівливості, ірраціональності, галюцинації і божевіллю. Мозокпід час сну не відпочиває. Деякі нейрони, щоправда, дезактивізуються при цьому,але зате в справу вступають інші. Діяльність мозку продовжується.
Думають, що одна з функцій сну – цедозволити відбутися змінам у мозку, щоб включитися механізми навчання ізапам’ятовування. Крім того, здається, що наші відчуття фізичної утомистворюються мозком через його небажання продовжувати керувати тілом.
Ці ідеї, при тому, є лишегіпотезами. В міру продовження дослідження мозку можуть бути відкриті і функціїсну.
Традиційно вважається, що потреба всні зменшується з віком і що люди старше 65 років сплять у середньому не більш5 з половиною годин. Однак дослідження показують, що потреба в сні залишаєтьсяпостійною з часу настання статевої зрілості.
Тривалість сну не зв’язана ні зістаттю, ні з фізичною активністю, ні з дієтою, ні з інтелектом. Це глибокоособиста характеристика, зв’язана, можливо, з дитячими звичками абопсихологією.
Щоб сон міг якнайкраще виконатисвою життєво важливу функцію, необхідні сприятливі умови. Намагайтеся лягатиспати завжди в один і той же час, не їжте багато на ніч. За годину до снуприпиняйте всякі серйозні розумові заняття і важку фізичну роботу, кращепрогуляйтеся, хоч небагато.
Усім, а особливо дітям, спатипотрібно в як можна більш спокійній обстановці. Спіть обов’язково в добрепровітреній кімнаті, а ще краще при відкритій кватирці. Не бажано закриватисяковдрою або подушкою занадто тепло. Виконуючи ці нескладні поради, ви навчитесяшвидко засипати, і сон ваш буде глибоким і повноцінним.
 
Порушення сну
Існує кілька розладів сну. Одне знайпоширеніших – безсоння. Звичайна його причина — нервова перевтома,тривала напружена розумова праця, іноді хвилювання, викликані неприємностями, ачасом і приємними переживаннями, гучні ігри або читання перед сном. Ситнавечеря, велика кількість рідини, випитої незадовго до сну, також можутьвикликати безсоння.
Кращий засіб від безсоння –правильний режим праці і відпочинку, регулярне перебування на свіжому повітрі,достатнє фізичне навантаження. Іноді при безсонні буває корисно зробити теплуванну на ніч. Якщо всі ці міри не допомагають, потрібно звернутися по допомогудо лікаря.
Широко відоме, але рідкозустрічається таке порушення сну як лунатизм, що виявляється в тім, щосплячий, не пробуджуючись, устає з постелі і починає бродити по будинку, інодіпіднімається на дах або ходить по карнизі, виявляючи дивну спритність у рухах.Незабаром він повертається до себе і лягає в постіль. Ранком він звичайнонічого не пам’ятає про свої нічні «пригоди». Колись думали (а багатохто вірять цьому і зараз), що причина подібних мандрівок сплячого – якийсьтаємничий вплив місяця (звідси і слово «лунатизм»). Насправді жмісяць тут ні причому. Люди, що страждають лунатизмом, бродять і в безмісячніночі, а іноді і під час денного сну. Тому в науці прийнято називати такийрозлад сомнамбулізмом або ходінням у сні. Ходіння в сні – це сон,при якому частини мозку, що контролюють м’язи, залишаються в стані бадьорості.Ходіння в сні викликаються спалахами порушення в окремих ділянках сплячогомозку, найчастіше в рухових центрах. Такі спалахи порушення виникають по різнихпричинах, наприклад нерідко лунатизм може бути ознакою епілепсії, щорозвивається. Буває, що ходіння у сні викликано отруєнням отрутами глистів.Таку людину ні в якому разі не слід лякати, треба постаратися обережно укластиїї в постіль або дуже спокійно, тихенько розбудити. Лунатизм піддаєтьсялікуванню.
Паралізоване пробудження– це стан, коли людина просипається, але не може відразу рухатися. (Причинацього відома і зв’язана з гормоном росту.)
Найбільш рідкий розлад сну – летаргія,або неприродно тривалий сон (від декількох днів до багатьох місяців). Відомівипадки, коли летаргічний сон тривав роки. І. П. Павлов спостерігав хворого, щопроспав 20 років. Одна з причин летаргії – сильна перевтома нервової системи.Буває, що тривалий сон викликається інфекційним процесом у мозку, наприкладепідемічним енцефалітом. Випадки летаргії послужили приводом для легенд прозачарованих «сплячих красунь» і страшних розповідей про людей, якихпоховали заживо, не зумівши відрізнити їхній сон від смерті. У наш час таківипадки виключені, тому що існують надійні способи запобігти подібним сумнівам.
 
Сновидіння
 
Сновидіння займають у середньомудругу годину нічного сну, що триває 7,5 годин. Сни бачать усі, але багатолюдей не запам’ятовують своїх снів. Якщо сплячого розбудити посередині швидкогосну, він згадає дуже яскравий сон. Якщо його розбудити через 5 хвилин післязакінчення періоду швидкого сну, у нього залишиться лише неясне пригадуваннясновидіння, а якщо його розбудити через 10 хвилин, він нічого не згадає.
У племінних суспільствахстародавнього світу і у всіх цивілізаціях, включаючи сучасну, задумувалися прозначення сновидінь і зміст снів, вважалося істотним в інтерпретаціях минулих іпоточних подій, а також пророкуванні майбутнього.
Протягом XX сторіччя психологинамагалися знайти наукове пояснення сновидінь.
Нерідко в сні ми бачимо самінесподівані, іноді забавні, часом страшні, а то і безглузді картинки і події.Прокинувшись ми дивуємося: «Присниться ж таке!» А деякі, пригадуючипобачене, вбачають у ньому якийсь загадковий, може бути, пророчий зміст. Інамагаються знайти йому тлумачення.
Марновірні уявлення про «віщі»сни дуже старі. Ще в древні часи вигадливі образи, видимі в сні, насторожувалиуяву людей. Справді, як це пояснити? Людина провела всю ніч на своєму ложі, ана ранок, прокинувшись розповідає, що він тільки що побував у лісі, у якомуколись бродив з людьми свого племені, що він розмовляв з давно померлимирідними і полював з ними на небачених досі ніким птахів і звірів.
Коли фантазія первісної людинивперше породила помилкове і примітивне уявлення про світ – віру в існуваннянадприродних сил, що ніби-то ховаються в деяких предметах (їх називалифетишами), у тілах людей, тварин, рослин (їхній називали «парфумами»і «душами»), виникло «пояснення» і сновидінням: ними сталивважати пригодами «душі», що мандрує, поки спить її власник.
Такий погляд на сновидіння переживтисячоріччя. Неосвічені і безпомічні перед силами природи, наші далекі предкистворювали різні магічні обряди, гадання, пророкування, заклинання і т.п.Сновидіння, у яких ніби-то вирує душа сплячих зустрічається з душами померлихлюдей, з парфумами рослин і тварин, вони вважали ключем до таємницьмайбутнього, що дозволяє заздалегідь довідатися волю богів. По сновидінняхнамагалися угадати, чи буде вдалим задумане полювання, коли починати битву зворожим плем’ям і чи благополучно, обране місце для житла.
Гадання і пророкування по снах булипоширені в Єгипті й Індії, в античній Греції і Римі; особливо пишним кольоромпроцвітала віра в «віщі» сни в середні віки. У минулому століттібагато темних людей користувалися тлумачами снів – «сонниками.»
Передові вчені давно уже висловлювалидумки про те, що в сновидіннях немає нічого загадкового, що вони являють собоюрезультат пожвавлення в сні реально пережитого.
Ідеї Фрейда
Засновник психоаналізу австрієцьЗіґізмунд Фрейд припускав, що сновидіння символізують несвідомі потреби і занепокоєннялюдини. Він затверджував, що суспільство жадає від нас придушувати багато знаших бажань. Ми не можемо впливати на них і часом змушені ховати їх від самихсебе. Це нездорове і підсвідоме прагнення знайти рівновагу, представити своїбажання свідомому розумові у виді снів, знаходячи в такий спосіб вихідпотребам, що придушуються.
Теорії Юнга
Швейцарський колега Фрейда КарлГустав Юнг бачив різні образи сновидінь як повні значення символів, кожний зяких може бути по-різному інтерпретований відповідно до загального контекстусну. Він вірив, що в стані бадьорості підсвідомість сприймає, інтерпретує подіїі досвід і учиться по них, а під час сну повідомляє це «внутрішнє»знання свідомості за допомогою системи простих візуальних образів. Він спробувавкласифікувати образи сновидінь по їхньому символічному значенню. Він вірив, щосимволи в системі образів сновидінь властиві всьому людству, що вони булисформульовані протягом еволюційного розвитку людського мозку і передавалисячерез покоління в спадщину.
Найкраще цей погляд виразив І.М. Сеченов, що назвав сновидіння «небувалою комбінацією колишніхвражень».
Цілком осягти внутрішній механізм,фізіологію сновидінь допомогло вчення про вищу нервову діяльність, і зокремарозкриття особливостей процесу гальмування. Досвіди показали, що перехіднервової клітини зі стану збудження до повного гальмування і назад відбуваєтьсячерез ряд проміжних, так званих гіпнотичних фаз. Коли сон глибокий, сновидіньне буває, але, якщо через ті або інші причини сила гальмівного процесу вокремих клітинах або ділянках мозку слабшає і повне гальмування змінюється водній з перехідних фаз, ми бачимо сни. Особливо цікава парадоксальна фаза.Клітини, що знаходяться в цій фазі відповідають на слабкі роздратування значносильніше, ніж на сильні, а іноді на останні зовсім перестають відповідати. Длякіркових клітин, що знаходяться в парадоксальній фазі, напівстертий відбитокдавнього переживання або враження може зіграти роль слабкого подразника, і тодіте, що здавалось давно забутим розбудить у нашому мозку барвистий і хвилюючийобраз, що ми бачимо начебто наяву.
На тлі різного гальмування під чассну нерідко яскраво спалахують ті тліючі в нашому мозку порушення, що зв’язаніз бажаннями і прагненнями, що наполегливо займають нас протягом дня. Цеймеханізм (який фізіологи називають пожвавленням дрімаючих домінант) лежить воснові тих нерідких сновидінь, коли ми бачимо реально виконане те, про що наявулише мріємо.
Чому в сновидіннях усе такпримхливо і заплутано, тому в калейдоскопі сонних бачень рідко можна уловитиякусь логіку? Це розуміється особливостями мозкової діяльності під час сну, щорізко відрізняється від упорядкованої роботи мозку в стані пильнування. Колилюдина є бадьорою, ясне, критичне відношення до навколишнього, власним вчинкамі думкам забезпечується погодженою працею кори великих півкуль як єдиногоцілого. В сні ж мозкова діяльність стає хаотичною, незв’язаною: гнітюча масакори головного мозку знаходиться в стані повного гальмування, подекуди в неївкраплені ділянки нервових клітин, що знаходяться в одній з перехіднихгіпнотичних фаз; до того ж гальмівний процес рухається по корі, і там, детільки що було повне гальмування, раптом відбувається частковерозгальмовування, і навпаки.

Література
 
1.  Чазов «Невідкладні стани й екстренамедична допомога»
2.  2.А. Г. Хріпкова «Світ дитинства:Юність»
3.  Л. Л. Рохлін «Сон, гіпноз,сновидіння»
4.  А. Н. Бакулєв, Ф.Ф. Петров «Популярнамедична енциклопедія»
5.  І. П. Павлов ПСС т3-4
6.  Д. З. Капустін «Здоров’я людини»переклад з англ