Звітність

Зміст
Введення
1. Загальнахарактеристика звітності
1.1. Історія виникнення й створення розумів для переходу до загальноприйнятихстандартів складання звітності. Закордонний досвід
1.2. Банківська звітність і її значення
1.3. Склад, зміст і періодичність звітності
1.4. Проблеми, пов’язані зі складанням і поданням звітності кредитнимиорганізаціями
1.5. Види звітності
1.6. Підготовча робота до складання річного звіту. Заключні оберни
1.7. Пояснювальна записка і її зміст
1.8. Фінансова звітність кредитних організацій, її позначка й значення
1.9. Нормативні документи, що регулюють порядок складання звітності.Роль Центрального банку –  як наглядового органа
1.10. Зміст і порядок складання звітності
1.11. Консолідована звітність і її значення
1.11. Публикуемая звітність
1.12. Значення звітності в сучасних умовах
2. Аналіз звітності кредитних організацій
2.1. Організація роботи з формування бази даних для складання звітів
2.2. Аналіз звітності по кількості і якості звітів і її значення
2.3. Структура показників, що включаються у звіт
2.4. Фактори, що впливають на кількість звітів і показників у них
2.5. Заходу щодо скорочення й виключенню дублюючих показників
3. Висновки й пропозиції
3.1. Перехід до  міжнародних стандартів складання фінансової звітностік частина реформування банківської системи
3.2. Проблеми кредитних організацій по переходу до міжнароднихстандартів
3.3. Шляхи вдосконалювання звітності
Висновок
Списоклітератури
Додатка
Введення
 
Останні рокивідзначені посиленням уваги до проблеми міжнародної уніфікації бухгалтерськогообліку. Розвиток бізнесу, що супроводжується зростанням ролі міжнародноїінтеграції в сфері економіки,  висуває певні вимоги до однаковості йзрозумілості застосовуваних у різних країнах принципів формування й алгоритміввирахування прибутку, оподатковуваної бази, умов інвестування, капіталізаціїзароблених засобів і т.д.
Однієї із пріоритетнихзавдань Банку Росії по модернізації банківського сектора є завершенняпідготовки до переходу кредитних організацій на міжнародні стандартибухгалтерського обліку й фінансової звітності (МСФО) з 1 січня 2004 року.
Базовоюпередумовою впровадження МСФО повинне стати прийняття нового ФедеральногоЗакону «Про бухгалтерський облік». Відповідні корективи повинні бути такожвнесені в податкове законодавство.  До кінця 2002 року Банк Росії внесе у своїнормативні документи зміни, що випливають із вимог МСФО, для того, щоб укредитних організацій було досить часу на підготовку до практичного переходу нанові стандарти.
Актуальність ізначимість даної проблеми й визначили тему моєї дипломної роботи.
1.  Загальна характеристика звітності1.1.         Історія виникнення й створення умов для переходу дозагальноприйнятих стандартів складання звітності. Закордоннийдосвід
Крах 1929 року насвітових фондових ринках, що породив багаторічну глобальну економічну кризу віндустріально розвинених країнах і регіонах, виявив недостатність системи, щозастосовувалася, бухгалтерського обліку й фінансової звітності.
Концептуальніпринципи складання фінансової звітності в різних країнах і навіть у різнихкомпаніях істотно відрізнялися друг від друга й привселюдно не тільки неоголошувалися, а навіть усіляко ховалися від користувачів звітності. Черезцього звітність різних компаній виявлялася непорівнянн і незрозумілої,приводила до помилкових і неоднозначних висновків про результати й фінансовестановище компанії. Рух капіталів направлялося по помилковому руслу, що моглопривести до новим біржових крахам.
На початку 30-хроків у США почали розробляти систему національних загальновизнаних стандартівбухгалтерського обліку й звітності, які добровільно застосовувалися великимикомпаніями, представленими на фондових біржах. На цій основі згодом виникласистема ГААП США, що дійшла до наших днів.
У Європі пішли пошляху обов’язкового застосування компаніями національних планів рахунківбухгалтерського обліку, з яких, до речі, після другої світової війни виникласистема національних рахунків для обліку внутрішнього валового продукту (ВВП) іінших показників національної економічної статистики.
НаціональніЗагальновизнані принципи обліку (ГААП), що зародилися в США, одержали поширенняв Канаді, Англії, Мексиці, Італії й деяких інших країнах. ГААП у кожній країнімали свої особливості, але скрізь забезпечували певна єдність і стабільністьпідходів до ведення бухгалтерського обліку й складанню фінансової звітності,гарантували її порівнянність зі звітністю інших національних компаній, зретроспективною інформацією компанії, що представила звітність. Вірогідність інадійність облікової інформації підвищилися. Зросла довіра до фінансовоїзвітності найрізноманітніших користувачів. Європейський Союз видав Четверту йСьому директиви, що уніфікують фінансову звітність країн, що входять у ЄС.
Вумовах глобалізації економіки,  розвитку міжнародних фінансових ринків,створення регіональних економічних просторів (Єдиний ринок у Європі),розширення інвестиційних можливостей, распространиния інформаційних технологійвсе більшого значення набуває необхідність гармонізації стандартів фінансовоїзвітності.
Відсутністьєдиної системи бухгалтерського обліку й різна інтерпретація існуючих стандартівчасом приводять до парадоксальних ситуацій. При цьому можна послатися на двакласичних приклади, які досить часто фігурують у фінансовій літературі й увиступах фахівців.
Один випадокприблизно 30-літньої давнини відбувся в Англії, коли дві політичні партії(правляча й опозиційна) у ході передвиборної боротьби привели результатиекономічної діяльності правительства за той самий рік. Відповідно допідрахунків однієї партії економіка була прибуткової, за даними іншій — вонавиявилася збитковою. При цьому використовувані показники не спотворювалися йбухгалтерські принципи не порушувалися.
Іншийприклад ставиться до 1993 р. Він був наведений у виступі голови Комісії зкоштовних паперів і бірж США Артура Левитта на Американській раді по Німеччині7 жовтня 1999 р. у Нью-Йорку. Компанія Даймлер-Бенц, відповідно до фінансовоїзвітності, проведеної на підставі німецьких бухгалтерських стандартів, показалаприбуток в 1993 р. у розмірі 168 млн. западногерманских марок, а звикористанням стандартів американської системи GAAP — зазнала збитків у розмірімайже 1 млрд. западногерманских марок за той же період.
Подібного родурозбіжності у фінансових показниках викликають заклопотаність і замішання векономістів і фінансистів, що управляють банків, керівників комерційнихструктур і особливо в інвесторів.
Привідсутності єдиної бухгалтерської звітності міжнародні інвестори, зацікавлені взбереженні капіталу й зменшенні інвестиційних ризиків, змушені проводитидодаткові аналітичні дослідження, спрямовані на виявлення щирого фінансовогостановища конкретних підприємств або компаній, у результаті чого капітал стаєдорожче.
Постачальникикапіталу повинні мати можливість оцінювати результати діяльності структур наоснові повної порівнянності, що можлива тільки в умовах чіткої стандартизаціїфінансової звітності. В ідеальному варіанті мова йде про єдиний звідстандартів, що дозволив би забезпечити максимальну порівнянність бухгалтерськиххарактеристик і на цій основі досягти повного взаєморозуміння з бокукористувачів фінансових звітів.
Загальноприйнятістандарти фінансової звітності необхідні країнам, що розвиваються, і країнам зекономікою, що формується, які, будучи зацікавлені в залученні іноземногокапіталу, мають можливість дістати изыскиваемые кошти на більше пільгових умовахі в більше стислий термін.
Вудосконалюванні системи міжнародних фінансових стандартів зацікавлені також ікраїни з розвитий економікою, які, діючи в умовах диверсифицированногоміжнародного ринку, підданого в сучасних умовах різним коливанням і ризикам,прагнуть не тільки досягти певного рівня стабільності, але й забезпечитиподальший економічний ріст.
Але епоханаціональних ГААП проходить. Вони поступово витісняються Міжнародними стандартамифінансової звітності (МСФО). Хоча останні вбрали в себе багатохто «загальноприйняті принципи обліку», але пішли набагато далі врозробці стандартних положень і інструкцій з відбиття у фінансовій звітностінових явищ в економіці й фінансах.
Розробка МСФОпочалася в 60-е роки під егідою Центра ООН по транснаціональних корпораціях.Виступаючи на генеральній асамблеї ООН на початку шістдесятих, американськийпрезидент Д. Кеннеді звернув увагу на розвиток глобальних економічних відносин,що виникають на основі транснаціональних корпорацій. Для нормального функціонуваннянових відносин необхідна “універсальна мова спілкування бізнесменів”.Як така мова він назвав бухгалтерський облік і фінансову звітність, доступним ізрозумілу всім зацікавленим особам.
Сьогодні вжеможна говорити про те, що зложилася глобальна система бухгалтерського обліку набазі МСФО. Працюючий з 1973 року в Лондоні Комітет з міжнародним стандартамфінансової звітності (КМСФО), що складає із представників професійнихорганізацій бухгалтерів Австралії, Канади, Франції, Німеччини, Японії, Мексики,Нідерландів, Великобританії, Ірландії й США, є незалежним органом приватногосектора, метою якого зізнається уніфікація принципів бухгалтерського обліку,використовуваних компаніями для складання фінансової звітності в усьому світі. З 1983 р. до складу КМСФО ввійшли всі професійні бухгалтерські організації, щоє членами Міжнародної федерації бухгалтерів (IFCA). На сьогоднішній день КМСФОпоєднує посланців 143 бухгалтерських організацій з 104 країн, що представляютьінтереси двох мільйонів бухгалтерів.
Комітет зміжнародним стандартам фінансової звітності є незалежною приватноюорганізацією, ціль якої складається в розробці єдиних принципів бухгалтерськогообліку, використовуваних комерційними підприємствами й іншими організаціямивсього миру при складанні фінансової звітності.
Комітетпрацює в тісному контакті з національними організаціями по розробці стандартів,з комітетами із цінним паперам і з біржами ряду країн, зі Світовим банком, атакож з міжурядовими організаціями, такими як Європейська Комісія, Організаціяекономічного співробітництва й розвитку, ООН і ін.
До теперішньогочасу КМСФО затвердив 39 стандартів, які добровільно застосовують близько 40тисяч транснаціональних корпорацій і більш ніж 200 тисяч підприємств у багатьохкраїнах миру. Європейська комісія заявила, що вона розглядає МСФО як підходящуоснову для гармонізації фінансової звітності усередині ЄС, що дозволитьвідмовитися згодом від застосування європейських директив по обліку йзвітності. Деякі держави, включаючи й Російську Федерацію, вирішилипривести у відповідність із МСФО свої національні правила бухгалтерськогообліку й складання фінансової звітності.
Особливуактуальність здобуває застосування МСФО для складання звітності компаній, щовиступають зі своїми фінансовими інструментами на світових фондових ринках. Востаннє десятиліття істотно зросли канали фінансування, не залежні відбанківського кредитування, тобто прямі запозичення шляхом поширення ціннихпаперів на фондових ринках. Ріст біржових спекуляцій ініціював появу безлічі «похіднихцінних паперів». В 1997 році на світовому фінансовому ринку зверталисяцінні папери, номінальна вартість яких на порядок перевищувала річний валовыйпродукт всіх країн миру (близько 360 трильйонів доларів США).
У таких умовахобґрунтування великих фінансових операцій може бути зроблено тільки на підставінадійної, однозначно идентифицируемой фінансової інформації, забезпечуваноїзастосуванням МСФО. Більшість бірж миру прийняло МСФО для застосування уфінансовій звітності компаній, цінні папери яких мають міжнародне котирування.
Виключеннястановлять поки біржі США й Канади, які застосовують свої системи ГААП, алеКМСФО має угода з Міжнародною організацією комісій з коштовних паперів пропідготовку ключового комплекту стандартів, що дозволить повсюдно застосовуватиМСФО для компаній, що представляють фінансову звітність на міжнародні фондовібіржі. Комплект цих стандартів уже підготовлений. Найбільш важливі з них — пообліку й оцінці фінансових інструментів — МСФО-32 і МСФО-39 затверджені йзастосовуються.
Використання МСФОпереслідує дві взаємозалежні цілі: досягнення однаковості фінансової звітностіі її застосування багатонаціональними компаніями, а також удосконалюваннянаціональних стандартів обліку й застосування їх у якості базових для переходуна міжнародні стандарти. Крім того, використання МСФО припускає додатковуінформативність, прозорість фінансової звітності, відсутність якої можестримувати публічний розвиток компанії й залучення інвесторів. Важливоюфункцією МСФО є також удосконалювання корпоративного керування з облікомнакопиченого міжнародного досвіду й наявних передових технологій у цій області.
1.2.    Банківська звітність і її значення
Відповідно до Федеральних законів “Про Центральнийбанк Російської Федерації (Банці Росії)” (пункт 14 статті 4, стаття57) і «Про банки й банківську діяльність» (статті 40, 43),іншими законодавчими актами Російської Федерації й нормативних актів БанкуРосії уведена Вказівка від 24 жовтня 1997 р. N 7-В “Про порядок складання йподання звітності кредитними організаціями в ЦБ РФ”, що встановлюєобов’язкові для кредитних організацій правила складання й подання звітності вБанк Росії, а також уніфіковані вимоги до оформлення, побудові й твердженнюформ звітності.
Під звітністюрозуміється передбачена чинним законодавством Російської Федерації йнормативних актів Банку Росії форма одержання інформації про діяльністькредитних організацій, при якій Банк Росії одержує інформацію у виглядівстановлених звітних документів (форм звітності), затверджених Банком Росії,підписаних електронним цифровим підписом або власноручно особами,відповідальними за вірогідність представлених відомостей.
Бухгалтерськазвітність — єдина система даних про майнове й фінансове становище організації йпро результат її господарської діяльності, що становиться на основі данихбухгалтерського обліку по встановлених формах.
 Основними ознаками звітності є:
— обов’язковість — кожна кредитна організація зобов’язана представлятизвітність за встановленими показниками, формам, адресам і строкам;
— документальна обґрунтованість — всі дані звітності формуються на основіпервинних облікових документів, у тому числі розроблювальних відповідно доПлану рахунків бухгалтерського обліку в кредитних організаціях РосійськоїФедерації й Правилами ведення бухгалтерського обліку в кредитних організаціях,розташованих на території Російської Федерації, від 18 червня 1997 р. N 61,затвердженими Наказом Банку Росії від 18 червня 1997 р. N 02-263 (з наступнимизмінами й доповненнями), а також інших документів, передбачених нормативнимиактами Банку Росії;
— юридична чинність — форми звітності є офіційними документами кредитноїорганізації, що відповідно до діючого законодавства відповідає за їхнювірогідність, правильність оформлення й своєчасність подання.
ОдержанняБанком Росії звітності від кредитних організацій необхідно для:
—   розробкий проведення грошово-кредитної й валютної політики;
—   здійсненнянагляду за діяльністю кредитних організацій;
—   валютногоконтролю й регулювання;
—   складанняплатіжного балансу Російської Федерації;
—   аналізунадходжень і залишків на рахунках по обліку засобів федерального бюджету йдержавних позабюджетних фондів;
—   здійсненняконтролю за ліквідацією кредитних організацій.
Формизвітності, порядок їхнього складання й подання, а також Перелік звітностікредитних організацій, що представляється в Центральний Банк РосійськоїФедерації, наведені відповідно в Додатках 1 — 7.
Правиласкладання звітності, що представляється в особливому порядку, установлюютьсявідповідними нормативними актами Банку Росії.
БанкРосії вправі за рішенням Голови Банку Росії або його Першого заступника порядзі звітністю, включеної в Перелік, запитувати від кредитних організацій окремівідомості й роз’яснення в разовому порядку, а також проводити одноразовіобстеження діяльності кредитних організацій.
Зметою забезпечення єдиного, уніфікованого підходу до збору й обробки звітностівстановлюються стандартні вимоги до оформлення й побудови форм звітності.Уніфіковані форми звітності мають заголовні, змістовну й оформлювальну частини.
Заголовначастина включає обов’язкові реквізити, розміщені в зоні для розміщення кодовихпозначень реквізитів і в зоні для розміщення реквізитів заголовної частинидокумента.
Зонадля розміщення кодових позначень реквізитів, що розташовується в правомуверхнім полі документа, включає наступні реквізити:
— код форми звітності по ОКУД, де трьох молодших розряду вказують на порядковийномер форми, 3-й і 4-й розряди — на приналежність до підкласу, 1-й і 2-йрозряди — приналежність до класу. Код форми по ОКУД є постійним реквізитом;
— код території по Загальноросійському класифікаторі об’єктів адміністративно — територіального розподілу (ОКАТО);
— код кредитної організації по Загальноросійському класифікаторі підприємств іорганізацій (ОКПО);
— реєстраційний номер, привласнений кредитної організації (філії) і занесений уКнигу державної реєстрації кредитних організацій;
— банківський ідентифікаційний код (БИК) по Довіднику БИК РФ.
Кодовіпозначення проставляються кредитною організацією, що звітує (філією) відповіднодо кодів, привласненими їй ГМЦ Російського статистичного агентства аботериторіального органа Російського статистичного агентства (коди ОКПО й ОКАТО),а також БИК і реєстраційними номерами, привласненими Банком Росії.
Узоні для розміщення реквізитів заголовної частини документа симетрично текстудокумента розташовуються найменування форми документа й період, за який (абодата, на яку) представляється інформація. Під найменуванням форми з лівоїсторони вказуються найменування кредитної організації, що звітує (філії) і їїфактична поштова адреса (якщо інше не передбачене порядком складання й поданнязвітності), із правої сторони — індекс (номер) форми, періодичність поданняінформації й одиниця виміру.
Змістовначастина форми звітності може бути представлена в табличній (матричної) форміабо у вигляді запитальника (анкети), де всі показники розташовуються послідовнов порядку черговості. Для забезпечення автоматизованої обробки інформації всірядки й графи змістовної частини форми повинні нумеруватися послідовнонаскрізною цифровою нумерацією у всіх розділах (включаючи довідковий).
Воформлювальній частині форми вказуються посади відповідальних за складанняформи осіб, їхній особистий підпис із розшифровкою, номер телефону й датаскладання документа. В окремих випадках передбачається місце для печатки. Удокументах, що складаються із двох і більше сторінок, реквізити оформлювальноїзони розташовуються на останній сторінці.
Доосіб, що перевіряють і підписує форми, ставляться керівник кредитноїорганізації, головний бухгалтер (особи, їх що заміщають (виконуючий обов’язок)у встановленому законодавством порядку) або їхні заступники, а також іншіособи, що виконують управлінські функції, підписи яких передбачені на формахзвітності. Особи, що підписали й завізували форми звітності, відповідають заїхню вірогідність, повноту й своєчасність подання в Банк Росії.
Порядокскладання й подання звітності повинен включати наступну інформацію:
— мети введення форми;
— періодичність і строки її подання;
— коло кредитних організацій, що становлять і представляють дану звітність у БанкРосії;
— опис показників форми або посилання на нормативний документ, що описує порядокїхнього формування;
— логічне й арифметичне вв’язування показників (перехресне зіставлення) зпоказниками інших форм звітності.
Принеобхідності для окремих форм звітності може бути встановлений порядоквиправлення даних, відмінний від установленого Вказівкою № 7-В, а також порядокподання звітності з нульовими показниками.
Бланкамиформ звітності кредитні організації забезпечуються самостійно.
Основнимивимогами, пропонованими Банком Росії до кредитних організацій при складанні йподанні звітності, є повнота заповнення, вірогідність звітних даних ісвоєчасність її подання. Відповідно до цього повинні виконуватися наступніумови.
Уформах звітності приводяться всі передбачені в них показники. У випадкувідсутності даних по одному або декількох показниках у відповідній статті(рядку, графі) звітності проставляється нуль для цифрових показників. У випадкувідсутності даних за нецифровими показниками (символьним, дата) відповіднастаття (рядок, графа) звітності не заповнюється.
Увипадку, якщо форма звітності містить тільки нульові показники, звіт непредставляється, при цьому в Банк Росії направляється повідомлення провідсутність відповідних операцій (якщо інше не передбачене порядком складання йподання звіту) і утримуючий атрибути, що дозволяють однозначно визначити формузвітності. Дане повідомлення повинне бути підписане електронним цифровимпідписом або власноручно керівником кредитної організації (його заступником), атакож особою, що заміщає (виконуючий обов’язок) керівника у встановленомузаконодавством порядку.
Данізвітності приводяться в одиницях виміру, установлених для показників кожноїконкретної форми.
Увипадку, якщо для окремих показників форми одиниця виміру відрізняється відустановленої для форми в цілому, у відповідних графах варто вказувати одиницівиміру для даних показників. Для розрахункових показників необхідно такожуказувати точність розрахунку (кількість знаків після коми).
Узвітності кредитної організації повинна бути забезпечена порівнянність звітнихданих з показниками попереднього звітного періоду.
Кредитніорганізації і їхні філії при необхідності представляють територіальній установіБанку Росії короткі пояснення про причини змін окремих показників у порівнянніз даними за попередній звітний період.
Виправленняданих, включених у звітність, виробляється в тім звітному періоді, у якому буливиявлені перекручування даних, і супроводжується поясненнями, складеними вдовільній письмовій формі за підписом уповноважених осіб, що виконуютьуправлінські функції.
Порядокзберігання звітності визначається кредитними організаціями самостійно, якщоінше не встановлено нормативними актами Банку Росії.
Звітністьпредставляється кредитними організаціями в Банк Росії на паперових носіях і/абов електронному виді у форматах, установлених Банком Росії, що містять той женабір показників, що й документ на паперовому носії, відповідно до вимогнормативних актів Банку Росії.
Увипадку подання кредитними організаціями в територіальні установи (структурніпідрозділи) Банку Росії звітності тільки в електронному виді звітність напаперових носіях зберігається в кредитних організаціях і повинна бутипред’явлена на першу вимогу територіальних установ (структурних підрозділів)Банку Росії.
Кредитніорганізації відповідають за відповідність даних, що представляються напаперових носіях і в електронному виді.
Датоюподання звітності вважається день фактичної передачі її в територіальніустанови (структурні підрозділи) Банку Росії або — дата відправлення, позначенав штемпелі поштового підприємства, при цьому усередині одного міста поштовівідправлення не допускаються.
Датоюподання звітності в електронному виді вважається дата відправлення Банком Росіїна адресу кредитної організації (філії) повідомлення, що підтверджує їїдійсність. Перевірка дійсності електронного документа включає перевіркуправильності електронного цифрового підпису (ЭЦП) і відповідністьзареєстрованого власника цієї ЭЦП укладачеві документа, а також контрольправильності й повноти ідентифікаційних реквізитів електронного документа.
Якщодень подання звітності збігається з неробочим днем, то звітністьпредставляється в першийий робочий день після вихідного або святкового дня.Якщо строк подання звітності визначається в календарних днях, то вінпродовжується на кількість святкових днів.
Увипадку внесення Банком Росії змін у форми звітності їхнє подання в зміненомувиді встановлюється, починаючи з наступної звітної дати після твердженнявідповідних змін, якщо інше не встановлено нормативними актами Банку Росії.
Увипадку порушення строків подання звітності, а також подання неповної абонедостовірної інформації Банк Росії вправі застосовувати до кредитнихорганізацій заходу впливу, передбачені Федеральними законами «ПроЦентральний банк Російської Федерації (Банці Росії)» (стаття 75) і«Про банки й банківську діяльність» (пункт 3 статті 20), іншими законодавчимиактами Російської Федерації й нормативних актів Банку Росії.
ВідповідальністьБанку Росії за розголошення відомостей, що втримуються у звітності кредитнихорганізацій, визначається чинним законодавством.
Основнезначення банківської звітності – бути джерелом достовірної, повної йоперативної економічної інформації про діяльність банку.  Банківська звітністьповинна бути зрозуміла існуючим і потенційним інвесторам і кредиторам, даватиїм подання про суми, час і ризики, пов’язаних з очікуваними доходами, надаватиінформацію про склад і види приваблюваних ресурсів, їхньому розміщенні,наявності резервів на можливі втрати по позичках і т.п.
Керуваннясучасними банками базується на використанні кількісної інформації, вираженої вгрошових одиницях. При цьому бухгалтерська звітність може включати і якіснуінформацію (не грошову), якщо вона допомагає аналізу бухгалтерських звітів.Звітність, спеціально підготовлена в допомогу менеджерам, ставиться доуправлінської облікової інформації. Вона використовується в процесі планування,виконання й контролю за діяльністю банку.
Разом з тимнеобхідно мати на увазі, що бухгалтерська інформація використовує умовнікласифікації, можливі оцінки й у цьому змісті є наближеною. Наприклад, відбиттяв балансі на звичайних позичкових рахунках багаторазово пролонгованих позичок збільшою часткою умовності відбиває співвідношення між терміновими йпростроченими позичками. Аналогічне відбиття на пасивних рахунках резервнихфондів банка не свідчить про їхню наявність у ліквідній формі.
Таким чином, незважаючина «ауру точності», що, як може здатися, оточує бухгалтерську звітність,показники й значення їх можуть бути лише наближеними. У цьому зв’язку більшавідповідальність за правильне використання лягати на її користувача, що вмієадекватно витлумачити її й застосовувати при виробленні рішень.  Він повиненрозуміти її й визначати, яку звітність і як, у якій сфері діяльностівикористовувати.
1.3.    Склад, зміст і періодичність звітності
Звітність є завершальним етапом усьогооблікового процесу. Вона узагальнює й представляє інформацію про діяльністьбанку у вигляді певного набору звітних форм і звітних показників. Її можнакласифікувати по ряду ознак:
·          Поекономічному змісті й способу формування звітність організацій ділиться на: бухгалтерську (містить відомостіпро майно, зобов’язання й фінансові результати; складається на підставі данихсинтетичного й аналітичного обліку), статистичну (містить відомості за окремимипоказниками господарської діяльності підприємства; складається по данимстатистичного, бухгалтерського й оперативну обліку), оперативну звітність(містить відомості за основними показниками за невеликі проміжки часу;використовується для оперативного контролю й керування процесами постачання,виробництва й реалізації продукції);
·          Поперіодичності складання: на поточну (щоденну, п’ятиденну, декадну, місячну,квартальну, піврічну); і річну (звіти за рік);
·          Поступені узагальнення звітних даних: на первинну, тобто составляющуюся організаціями, ізведену, тобто составляющуюся вищестоящими організаціями на підставі первиннихзвітів;
·          Залежновід включення у звітність результатів роботи філій комерційного банку: консолідовану, неконсолідовану;
·          Поадресаті,надавану: ЦБ РФ і його підрозділам, податковим органам, керівництву банку,стороннім організаціям;
·          Поспособі передачі: передану звичайною поштою, електронною поштою, телеграфом;
·          Поступені таємності: дозволену до публікації у відкритій пресі й не дозволену.
·          1.4.    Проблеми, пов’язані зі складанням і поданнямзвітності кредитними організаціями
У банківськійсистемі Російської Федерації контроль діяльності кредитних організацій з бокуподаткових установ, підрозділів Центрального Банку Російської Федераціївиробляється, насамперед, на підставі обов’язкової звітності, що представляєтьсяцим органам. Виконання вимог повноти й вірогідності звітних даних, а такожсвоєчасності їхнього подання в органи нагляду є завданнями першочерговоїважливості для будь-якої банківської установи. Порушення банком кожного зперерахованих вимог може викликати штрафні санкції й інші міри покарання аж довідкликання ліцензії на право здійснення банківської діяльності.
Рішення завданняпідготовки звітності супроводжується в кожній кредитній установі обробкоювеличезного обсягу інформації й займає багато часу.
Асоціацію російських банків (АРБ) турбує тенденція постійногоросту обсягів бухгалтерської й фінансової звітності, що представляється банкамив територіальні установи Банку Росії. В АРБ надходять листа, у яких банкизаявляють про значне збільшення звітності, що вимагає додаткових витрат істворює складності в роботі. Значна частина представляються в ЦБ РФ формзвітності перевантажена більшою кількістю даних. Деякі із цих форм містять покілька десятків показників, що ускладнює й роботу банків, і територіальнихустанов Банку Росії. Як приклад можна привести додатка 1,3,15 до Інструкції 17ЦБ РФ «Про складання фінансової звітності», які містять більше 250 показників.Деякі з них, особливо по грошовому обігу, явно застаріли й представляютьсябільше за традицією, чим по необхідності. Наприклад, по касових оборотахпредставляються відомості по номенклатурі, що застосовувалася в системіДержбанку СРСР для складання касових планів.
Значно розширена звітність по періодах діяльності, щостановить: щоденна — 9 звітів, п’ятиденна — 3, щодекадна -5, щотижнева -3, щомісячна -35, щоквартальна — 19, піврічна -1, щорічна -7, нерегулярна основа – 6 (Додаток 8 — кількість звітів по строках подання). В окремі дні банкипредставляють до 63 звітів, значна частина показників яких утримується вбалансі комерційних банків, тому немає потреби представляти їх в окремихформах.
Найчастіше йде дублювання показників, що є, імовірно,результатом не скоординованих розробок деякими департаментами. Було б доцільнорозглянути питання про більше ретельну координацію обсягів і складу звітності.
У ряді випадків представляється отчетность, що, є фактичнорозрахунком різних показників, тим самим на банки покладають додаткові функції,що не випливають зі ст.56 ФЗ «ПРО ЦБ РФ»
Малібанки душать непомірно високі податки, громіздка звітність. Але ж це впершу чергу позначається на їхній дієздатності, відбивається на зниженніприбутковості, веде до нездатності купувати дорогі технології, модернізуючисвоє виробництво, брати участь у соціальних програмах.
Щоднятільки звітності роздруковується  50 і більше сторінок. Малі банки не можутьмістити апарат для складання бухгалтерської й статистичної звітності, як,наприклад, Ощадбанк і інші великі банки.
Підготовказвітності ускладнюється частими змінами інструкцій, що регламентують їхнійвипуск.
Щостосується многофилиальных банків, то для них складається ще більш убранаситуація. Кредитні  організації, що мають філії піддаються додатковомуконтролю, як більше піддані регіональному страновым ризикам, а також ризикувтрати керованості. Відповідальність за підготовку зведеної звітності кредитноїустанови покладає на головну контору банку. Додатково цілий ряд формрозраховується по кожному з філій і представляються в територіальні установиБанку Росії за місцем перебування філій. Таким чином, завдання підготовкиобов’язкової звітності многофилиального банку на порядок складніше, ніж у банкуунітарного: обсяг оброблюваною Головною конторою інформації й час, затрачуванийна випуск звітності, зростають пропорційно кількості філій банку. Якщо ж уфіліях кредитної організації відсутній досить  кваліфікований персонал, то наГоловну контору лягає й завдання випуску звітів по кожному з філій.
Однакце ще не всі труднощі, які доводиться переборювати многофилиальным банкам. Особливаробота, по обсязі й складності переважаюча безпосередньо підготовку звітів,полягає в зборі з філій інформації, необхідної для випуску зведеної(консолідованої) звітності
Останнім часомБанк Росії ужив заходів по скороченню обсягів фінансової звітності комерційнихбанків. У той же час уведений ряд нових форм звітності, найчастіше слабкоавтоматизируемых і потребуючих для свого складання збору нових даних.  ЦБ РФвважає за необхідне в найкоротший термін провести роботи зі здійсненняноменклатури й обсягів банківської звітності.
1.5.    Види звітності
Звітністьорганізацій класифікують по видах, періодичності складання й ступеняузагальнення звітних даних.
По обсязівідомостей, що втримуються  у звітах, розрізняють внутрішню й зовнішнюзвітність.
Внутрішнязвітністьнеобхідна для одержання інформації про яку-небудь ділянку діяльності, іскладання її викликане потребами самого підприємства.
Зовнішнязвітністьнеобхідна для одержання інформації зовнішніх користувачів:
·    власників(учасників, засновників) — відповідно до установчих документів;
·    територіальниморганам статистики по місцю їхньої реєстрації;
·    органудержавної податкової інспекції;
·    іншиморганам виконавчої влади, банкам і іншим користувачам (представляєтьсявідповідно до законодавства Російської Федерації).
Організаціїзобов’язані становити звітність на основі даних всіх видів обліку: статистичного,оперативного й бухгалтерського (синтетичного й аналітичного).
Статистичназвітністьявляє собою  систему економічних показників діяльності банку. Вона складаєтьсяна основі статистичної обробки даних за певні періоди часу й містить необхіднимобразом згруповані дані про кредитні, розрахунково-касові, валютні й іншіоперації банку.
Для розробки й подання статистичнихзвітів передбачені стандартні бланки статистичних звітних форм, що мають своюумовну позначку. Приведемо приклад деяких діючих у цей час форм банківськоїстатистичної звітності:
·          Форма№0409215 «Звіт про  залишки коштів на балансових рахунках № 20202, 20206,20207, 20208, 20209 (щоденний);
·          Форма№0409201 „Звіт про касові обороти установ Банку Росії й кредитнихорганізацій (оперативний — п’ятиденна);
·          Форма№0409603 “Відомості  про відкриті кореспондентські рахунки й залишки засобів на них» (щомісячна).
Повний перелік звітності, щопредставляється кредитними організаціями в ЦБ РФ, наведений у Додатках № 1-7.
Оперативна звітність характеризується стислістю йшвидкістю одержання облікових даних. Оперативний облік призначений для швидкогой оперативного відбиття чинених господарських процесів безпосередньо в ходіїхнього здійснення. Служить він для повсякденного поточного керівництва йкерування підприємством і ведеться без застосування якої-небудь системи. Даніоперативного обліку, як правило, не документуються.
Бухгалтерськазвітністькомерційного банку також розробляється відповідно до затверджених форм. Основоюбухгалтерської звітності є дані аналітичного й синтетичного обліку.
Поперіодичності складання виділяють поточну й річну звітність. Поточназвітність ділиться на щоденну, п’ятиденну, декадну, місячну, квартальну йпіврічну звітність. До неї ставляться наступні форми:
·          Баланс(щоденна, місячна, квартальна);
·          Форма №0409101 «Оборотна відомість по рахунках бухгалтерського обліку кредитноїорганізації» (місячна) – Додаток № 1;
·          Форма №0409110 «Розшифровки окремих балансових рахунків» для розрахункуекономічних нормативів (місячна, квартальна) – Додаток № 2;
·          Форма  №0409102 «Звіт про прибутки й збитки кредитної організації»(квартальна) – Додаток № 3;
·          Форми №0409136-0409142,0409147«Розрахунок регулювання розміру обов’язкових резервів, що підлягаютьдепонуванню в ЦБ РФ, і інша інформація, що представляється для регулюванняобов’язкових резервів» (щомісячна);
·          Форма №0409115 «Розрахунок резерву на можливі втрати по позичках»(щомісячна) -додаток№ 4;
·          Форма№0409135  «Розшифровки окремих балансових рахунків для розрахункуобов’язкових нормативів» (щомісячна) — Додаток № 5.
Окремо варто виділити форми річногобухгалтерського звіту:
·          Форма №101 «Бухгалтерський баланс  у формі оборотної відомості»;
·          Форма №102 «Звіт про прибутки й збитки»;
·          Форма №126 «дані про використання прибутку й фондів, створюваних із прибутку – Додаток№ 6;
·          Форма №115 „Розрахунок резерву на можливі втрати по позичках“;
·          Звіт простан внутрішнього контролю в банку;
·          Пояснювальна записка.
Основним законодавчим документом просклад річної звітності комерційних банків є щорічно публикуемые Вказівки БанкуРосії про склад, структуру й порядок підготовки цієї звітності.
По ступені узагальнення даних звітність ділиться напервинну й зведену.
Первинна звітність складається самоюкредитною організацією, а зведена — вищестоящими організаціями. За основузведеної звітності беруться дані первинної звітності.
1.6.    Підготовча робота до складання річного звіту. Заключні обороти
З метою забезпечення своєчасного іякісного складання річного бухгалтерського звіту кредитні організації наприкінці звітного року проводять необхідну підготовчу роботу, що складаєтьсяв наступному:
—    Роблять звірення залишків порахунках аналітичного й синтетичного обліку. При виявленні розбіжностейз’ясовують причини цього й вживають заходів до усунення.
—    Проводять інвентаризацію всіхураховуються на балансових і позабалансових рахунках коштів і цінностей,основних засобів, нематеріальних активів,  господарських матеріалів, малоціннихі швидкозношуваних предметів, розрахунків. У ході підготовчої роботианалізується дебиторско-кредиторська заборгованість, приймаються активні заходидля її погашення. Нереальні суми підлягають списанню з балансу й віднесенню назбитки.
—    Аналізується кредитнийпортфель і приймаються заходи щодо виявлення нереальної позичковоїзаборгованості, а також нарахованих відсотків по таких позичках і їхньомусписанні у встановленому порядку. Аналогічна аналітична робота проводиться повсіх інших видах активів (вкладенням у цінні папери, спільну господарськудіяльність і ін.) з метою відбиття в річному балансі реальних  і достовірнихактивів і пасивів.
—    За результатамиінвентаризації приймаються заходи щодо врегулювання виявлених розбіжностей(надлишки й недостача повинні бути відбиті по балансі у звітному році),оформляються документи на стягнення сум з винних осіб, списуються увстановленому порядку нереальні активи, включаючи безнадійні позички, відсотки,інші борги, а також вартість основних засобів, що прийшли в непридатність,господарського інвентарю й матеріалів.
—    Нараховують і відбивають повідповідних рахунках балансу відсотки за грудень і 4 квартал звітного року. Принарахуванні відсотків керуються нормативними документами Банку Росії.
—    По всіх рахунках клієнтів:розрахунковим, поточним, позичковим, кореспондентським, накопичувальним,депозитним і ін. (за винятком фізичних  осіб) кредитні організації забезпечуютьвидачу виписок з особових рахунків із залишками за станом на  1 січня року, щовипливає за звітним, не пізніше чим у першийий робочий день нового року.
—    Від всіх клієнтів повиннібути отримані письмові підтвердження залишків на зазначених рахунках за станомна  1 січня року, що випливає за звітним, до подання річного звіту втериторіальні установи Банку Росії. При цьому робота з підтвердження клієнтамизалишків, що враховуються на відкриті ними рахунках у кредитних організаціях,триває й після здачі кредитними організаціями річних бухгалтерських звітів утериторіальні установи Банку Росії.
—    Кредитні організації наоснові виписок, отриманих від установ Банку Росії в першийий робочий деньнового року, роблять звірення залишків на корсчетах, накопичувальних рахункахпри випуску акцій, рахунках  обов’язкових резервів (балансових іпозабалансових), позичкових (по обліку кредитів Банку Росії, у тому числі пообліку простроченої заборгованості, нарахуванню відсотків за користуванняданими кредитами, включаючи  прострочені відсотки), депозитних (розміщених уБанку Росії, включаючи нараховані відсотки). Наявність розбіжностей по рахункахкредитних організацій у балансах кредитних організацій і установ Банку Росії недопускається.
—    У балансах кредитних організаційза станом на 1  січня повинен бути закритий рахунок по  незавершенихрозрахункових операціях із засобами клієнтів при здійсненні розрахунків черезпідрозділи Банку Росії (рахунок № 30223).У цих цілях, що надійшли накореспондентські рахунки(субрахунку) суми на підставі отриманих від установБанку Росії виписок і підтверджувальних платіжних документів повинні бути вповному обсязі проведені по рахунках клієнтів і рахункам власної господарськоїдіяльності або віднесені на рахунки до з’ясування в першийий робочий день року,що випливає за звітним, 31 грудня звітного року. У зв’язку із цим дозволяється«закрити» баланс за 31 грудня звітного годячи наприкінці першого робочого днянового року. Всі платіжні документи клієнтів, на підставі яких засоби списані зїхніх рахунків для перерахування по призначенню через підрозділи Банку Росії,повинні бути представлені кредитними організаціями в підрозділи розрахунковоїмережі Банку Росії31 грудня звітного року для оплати або поміщені в картотекине оплачених у строк розрахункових документів через відсутність засобів накореспондентському рахунку (субрахунку) відповідно до порядку, установленимБанком Росії.
—    У першийий робочий день року,що випливає за звітним, кредитні організації самостійно ухвалюють рішення щодопорядку здійснення розрахунково-касового обслуговування клієнтів.
—    Філії кредитних організаційповинні представити в територіальні установи Банку Росії за місцем свогоперебування підтвердження залишків засобів, що враховуються на їхніх рахунках урозрахунково-касових центрах, не пізніше третього робочого дня нового року.Територіальні установи Банку Росії в строк до 20 січня  року, що випливає зазвітним, направляють отримані від філій  підтвердження територіальним установамБанку Росії за місцем перебування головних банків кредитних організацій, які, усвою чергу, на основі отриманої інформації, а також відомостей, що надійшли відголовних банків, роблять звірення залишків на рахунках, відкритих кредитнимиорганізаціями в Банку Росії, і відбитих у їхніх зведених балансах.
—    Нараховують і відбивають навідповідних балансових рахунках резерви на можливі втрати по позичках і підзнецінення цінних паперів.
—    Нараховують і відбивають навідповідних балансових рахунках всі належні до сплати до кінця звітного рокусуми податків на прибуток і інші обов’язкові платежі. На підставі вивіреноїдовідки податкових органів про недоїмку-переплаті по податках вживають заходівпо заліку наявної переплати по одним податках за рахунок  по іншим або їхнійповерненням.
—    Готовлять і доводять допідвідомчих філій вимоги по передачі головним банкам залишків з рахунків, щохарактеризують фінансові результати їхньої діяльності, при необхідності,фондів, сформованих за рахунок прибутку, а також вимоги по здійсненню іншихоперацій, дозволених до проведення заключними оборотами через внутрібанківськірахунки.
—    При наявності прибуткувживають заходів до погашення збитків минулих років, а також до напрямку неменш 5% від чистого прибутку на створення (поповнення) резервного фонду (якщоінше не передбачено уставом кредитної організації) до досягнення їм мінімальновстановленої величини, тобто не менш 15% від величини статутного капіталукредитних організацій.
—    При наявності залишків нарахунку № 91904  вживають заходів до поповнення джерел для здійснення витраткапітального характеру. При відсутності джерел з метою недопущення (незбільшення) збитків розглядають можливість припинення здійснення даних витрат.
—    У зведений річнийбухгалтерський звіт кредитної організації повинні бути включені звіти всіхпідвідомчих структурних підрозділів (філій, відділень, представництв).
Перед складанням річногобухгалтерського звіту завішаються всі операції, виконувані заключнимиоборотами.
Заключними оборотами дозволяєтьсяпроведення наступних операцій, пов’язаних з:
— Розрахунками усередині кредитноїорганізації, початими у звітному році (за винятком операцій по рахункахклієнтів);
— Формуванням і відновленням  резервів(на можливі втрати по позичках, під знецінення цінних паперів, на можливівтрати);
— Нарахуванням податків;
— Розподілом і перерозподілом прибутку;
— Визначенням фінансових результатів.
Порядок і строки проведення заключнихоборотів по бюджетних рахунках установлюється окремими нормативними актами Банку Росії.
1.7.    Пояснювальна записка і її зміст
Пояснювальназаписка до річної бухгалтерської звітності повинна містити істотну інформаціюпро кредитну організацію, її фінансовому становищі, порівнянності даних зазвітний і попередній йому роки, методах оцінки й істотних статей бухгалтерськоїзвітності. У пояснювальній записці повинне повідомлятися про фактинезастосування правил бухгалтерського обліку у випадках, коли вони недозволяють вірогідно відбити майновий стан і фінансові результати діяльностіорганізації, з відповідним обґрунтуванням. У противному випадку незастосуванняправил бухгалтерського обліку розглядається як відхилення від їхнього виконанняй зізнається порушенням законодавства Російської Федерації про бухгалтерськийоблік.
Упояснювальній записці  оцінюється стан обліку в банку й підлеглих йомупідприємствах і організаціях, а також розшифровуються залишки окремих рахунківі приводяться деякі дані, що не втримуються у звітності, але важливі дляхарактеристики роботи  установ банку, а також оголошується про зміни у своїйобліковій політиці на наступний звітний рік.
Упояснювальній записці кредитної організації до річного бухгалтерського звітуповинна знайти відбиття наступна інформація:
—    Даніпро підтвердження клієнтами залишків засобів, що значаться на їхніх рахунках застаном на 1 січня (повідомляється про кількість рахунків, по яких не отриманіпідтвердження залишків, їхня питома вага в загальній кількості відкритих укредитній організації рахунків), і причини, по яких не отримані підтвердження;
—    Результатиінвентаризації й ревізій каси. У випадку виявлення надлишків або недостачнеобхідно відзначити їхній вплив на зміну фінансового результату банку;
—    Результатизвірення зобов’язань і вимог по термінових операціях, а також дебіторськоїзаборгованості з постачальниками, підрядниками й покупцями;
—    Увипадку недостворення резервів на можливі втрати по позичках і під знеціненняцінних паперів повинні бути пояснені причини цього;
—    Принаявності в графах 4 і 5 форми N 126 залишків повідомляється про зроблений перерозподілфондів із вказівкою номерів рахунків, а також характері виправних проводок іпричинах, їх що викликали;
—    Покредитних організаціях, до складу яких входять збиткові філії, повинні бутинаведені дані про виконання заходів щодо усунення недоліків у їхній діяльності(або заходів, що забезпечують їхню фінансову стійкість), за винятком плановозбиткових філій, у випадках допущення збитків у межах планованих;
—    Привідсутності служб внутрішнього контролю вказати причини відсутності, а такожпроведену роботу з їхнього створення.
1.8.    Фінансова звітність кредитних організацій, її метай значення
За основу при розробці формфінансової звітності прийняті такі нормативні документи, як ЄвропейськаДиректива № 86/635 „Про річну звітність і консолідовану звітність банків ікредитних установ“, і норми Комітету з міжнародним бухгалтерськимстандартам. Критерії, наведені в цих документах, дотримуються майже всімакомерційними банками миру.
Головне призначення зазначеноїзвітності зводиться  до розширення числа користувачів інформацією й прийняттюними економічних рішень про доцільність і безпеку інвестування засобів удіяльність банку. Така інформація необхідна: Центральному банку, акціонерам іпайовикам, юридичним і фізичним особам, які є позичальниками або депозиторамибанку, щоб створити й зберегти на довгий строк довіра до банку й кредитноїсистеми в цілому.
         Задопомогою даних фінансової звітності здійснюється процес керування банком  ізахист їм інтересів своїх клієнтів, тобто підтримується постійна взаємна довіраміж банком і його партнерами, і, крім того, зміст цих форм звітності дозволяєбути зрозумілим користувачам усього миру.
Перш ніж представити загальнуфінансову звітність, необхідно перелічити принципи її складання. В остаточномупідсумку вони й повинні становити облікову політику комерційного банку:
—   Безперервністьдіяльності
—   Поділзвітних періодів
—   Одиницівиміру
—   Обережність
—   Сталістьправил бухгалтерського обліку
—   Деньугоди
—   Роздільневідбиття залишків по активно-пасивних рахунках
—   Відкритість
—   Пріоритетзмісту над формою
—   Непорушністьщоденного балансу
—   Консолідація
—   Істотність.
ЦентральнийБанк Росії 1 жовтня 1997 року затвердив Інструкцію «Про складання фінансовоїзвітності» №17.
Починаючизі звітності за 1998 року встановлюється подання форм публикуемой звітностівідповідно до форми № 409113 «Агрегированный балансовий звіт» (Додаток № 13),формою № 409114 «Агрегированный звіт про прибутки й збитки» (Додаток № 14).
Починаючизі звітності за 2001 рік, додатково до зазначеного вище формам надається  форма№ 409123  «Дані про рух грошових коштів» (Додаток № 5).
Метоювведення Інструкції є створення, з урахуванням використання міжнароднихстандартів бухгалтерського обліку й звітності, необхідної бази даних, щодозволяє кредитним організаціям і наглядовим органам більш реально оцінитипоказники ліквідності, платоспроможності й прибутковості банків і на цій основівизначити фінансовий стан банку.
Зокрема,така можливість створюється в результаті використання методу (способу)визначення фінансового результату діяльності банку, заснованого на закладенихданою Інструкцією принципах: поділу звітних періодів, обережності, нарахування(нарощування) і інших, що дозволяють відбити у звітності доходи, витрати йдеякі інші показники діяльності банку, що ставляться винятково до звітногоперіоду, незалежно від часу фактичного надходження й витрати засобів.
УДодатках до Інструкції представлена інформація про структуру активів,зобов’язань і власних засобів банку, про ризики (у тому числі кредитних), проякість кредитного портфеля, а також інших показниках, досить важливих дляхарактеристики фінансового стану банку. Крім того, дані Додатка даютьможливість представити звітність російських банків на рівні міжнароднихстандартів бухгалтерського обліку й звітності.
ДоДодатків дані відповідні коментарі, що дозволяють банкам більш точно йвірогідно подати необхідні відомості.
Періодичністьподання банками Додатків фінансової звітності встановлена Інструкцією №17.
Відповідальністьза вірогідність даних, представлених у Додатках до справжньої Інструкції, несекерівник і головний бухгалтер кредитної організації.
КожнийДодаток, що входить до складу фінансової звітності, підписується головоюПравління й головним бухгалтером кредитної організації із вказівкою виконавця ійого телефону.
Допоміжнідодатки, що становляться банками для формування загальної фінансової йстатистичної звітності:
—    Розшифровкиокремих балансових рахунків – форма № 409110 — Додаток N 2 (щомісяця);
—    Розшифровкиокремих символів звіту про прибутки й збитки (форми N 2) – форма № 409111 — ДодатокN 22 (щокварталу);
—    Аналітичнідані про стан кредитного портфеля – форма № 409133 (Додаток N 16)(представляється тільки на вимогу наглядових органів територіальних установ ЦБРФ по місцю розташування головних офісів кредитних організацій у частиніінформації з великих кредитів);
—    Таблицякоректувань – форма № 409112 (Додаток N 12) (щомісяця).

Додатка з інформацією про кредитний портфель банку
—    Розрахунокрезерву під можливі втрати по позичках – Форма № 409115 (Додаток N 4)(щомісяця);
—    Даніпро великі кредити – форма № 409118 (Додаток N 23) (щомісяця).
Додатка з інформацією про інші операції банку
—    Даніпро рух грошових коштів – форма № 409123 (Додаток N 5) (щорічно);
—    Відомостіпро активи й пасиви по строках зажадання й погашення – форма № 409125 (Додаток№ 15) (щомісяця);
—    Даніпро використання прибутку й фондів, створюваних із прибутку – форма № 409126 (ДодатокN 6) (щокварталу).
Додатка, що містять статистичні дані про діяльністьбанку
 
—    Даніпро середньозважені процентні ставки по кредитах, наданим банком за звітниймісяць – форма № 409128 (Додаток N 21) (щомісяця);
—    Даніпро середньозважені процентні ставки по притягнутих депозитах і внескам зазвітний місяць – форма № 409129 (Додаток N 20) (щомісяця);
—    Даніпро середньозважені процентні ставки по випущеним банком депозитним і ощаднимсертифікатам і облігаціям у рублях за звітний місяць – форма № 409130 (ДодатокN 19) (щомісяця);
—    Даніпро середньозважені процентні ставки по випущеним банком векселям за звітниймісяць – форма № 409131 (Додаток N 18)  (щомісяця);
—    Даніпро середньозважені процентні ставки по врахованим банком векселям за звітниймісяць — форма № 409132 (Додаток N 17)  (щомісяця).
ДопоміжніДодатки складаються кредитними організаціями для визначення показників,використовуваних при угрупованні рахунків балансового звіту, угрупованнюсимволів звіту про прибутки й збитки. Для формування показників, що визначаютьзначення укрупнених статей балансового звіту й звіту про прибутки й збитки,проводяться розшифровка залишків по деяких рахунках бухгалтерського балансу (ДодатокN 2) і розшифровка сум, відбиваних по символах форми N 2(Додаток N 22).
Крімтого, з метою приведення системи обліку в банках до міжнародних стандартівбухгалтерського обліку проводиться коректування результатів фінансовоїдіяльності банків (Додаток N 12).
Інформаціяз форми „Аналітичні дані про стан кредитного портфеля“ ведеться вкредитних організаціях і використовується для заповнення форми № 409115 (Додаток№ 4) фінансові звітності.
Інформаціяв розрізі кожного позичальника в Банк Росії не представляється. Однактериторіальні установи Банку Росії вправі запитувати відомості про великихпозичальників.
Прискладанні фінансової звітності попередньою звітною датою вважається 1 січняпоточного року.
Відомості,зазначені в перераховані вище додатках, досить широко характеризують обсягвиконуваних банком робіт, відповідають вимогам міжнародних стандартів в областібухгалтерського обліку.
Приформуванні фінансової звітності необхідно враховувати документ ЦБ РФ № 29-П від12.05.98 р. « Положення про консолідовану звітність кредитних організацій». Підконсолідованою звітністю розуміється звітність про стан вимог і зобов’язань,власних засобів (чистих активів), фінансових результатів консолідованої(банківської) групи.
Консолідована (банківська) група- це сукупність юридичних осіб, що включає головну кредитнуорганізацію й учасників групи, зв’язок яких  між собою відповідає заданим (установленим)критеріям. Консолідована звітність складається з метою встановлення характерувпливу на фінансовий стан кредитних організацій їхніх вкладень у капітали іншихюридичних осіб, в операції й угоди із цими юридичними особами, можливостейуправляти їхньою діяльністю, а також з метою визначення сукупної величиниризиків і власних засобів (чистих активів) консолідованої  (банківської) групи.До складу консолідованої звітності входять:
—    Звітпро склад учасників консолідованої (банківської) групи;
—    Консолідованийбалансовий звіт;
—    Консолідованийзвіт про прибутки й збитки;
—    Звітпро відкриті валютні позиції;
—    Розрахунокобов’язкових нормативів на основі консолідованої звітності.
—    Консолідованийбалансовий звіт (підсумований, відкоректований);
—    Консолідованийзвіт про прибутки й збитки (підсумований по статтях доходів і витрат);
—    Оцінкавкладень у статутний капітал учасників групи.
         Основнепризначення консолідованої звітності –  використання при здійсненнібанківського нагляду, крім керування діяльністю групи, контролю й аналізу.
1.9.    Нормативні документи, що регулюють порядокскладання звітності. Роль Центрального банку –  якнаглядового органа
До нормативнихактів, що встановлюють порядок складання звітності, ставляться:
1.   Федеральний закон “Пробухгалтерський облік” від 21 листопада 1996 р. № 129-ФЗ;
2.   Положення про бухгалтерськийоблік і звітність у Російській Федерації (наказ Мінфіну Росії від 26 грудня1994 р. № 170);
3.   Положення по бухгалтерськомуобліку (ПБУ 1/94) “Облікова політика підприємства” (наказ Мінфіну Росії від 28липня 1994 р. № 100);
4.   Положення по бухгалтерськомуобліку (ПБУ 2/94) “Облік договорів (контрактів) на капітальне будівництво”(наказ Мінфіну Росії від 20 грудня 1994 р. № 167);
5.   Положення по бухгалтерськомуобліку (ПБУ 3/95) “Облік майна й зобов’язань організації, вартість якихвиражена в іноземній валюті” (наказ Мінфіну Росії від 13 червня 1995 р. № 50);
6.   Положення по бухгалтерськомуобліку (ПБУ 4/96) “Бухгалтерська звітність організації” (наказ Мінфіну Росіївід 8 лютого 1996 р. № 10).
Крім того,кредитна організація повинна керуватися:
1.   Планом рахунківбухгалтерського обліку хазяйновитої-господарчої-фінансово-господарськоїдіяльності підприємства й Інструкцією з його застосування (наказ Мінфіну СРСРПланом рахунків бухгалтерського облікухазяйновитої-господарчої-фінансово-господарської діяльності від 1 листопада1991 р. №56 з изм.);
2.   нормативними документами, щовизначають порядок обліку собівартості продукції (робіт, послуг);
3.   іншими нормативнимидокументами по бухгалтерському обліку різних сфер діяльності організації(інвестиційна діяльність, спільна діяльність і ін.) і видів майна (основнізасоби, матеріальний^-матеріальні-товарно-матеріальні цінності, цінні папери,нематеріальні активи й ін.).
Зупинимосядокладніше на найбільш важливих нормативних актах:
·    ІнструкціяБанку Росії від 01.10.97 № 17 “Про складання фінансової звітності”.
Центральний банкРосійської Федерації проводить послідовну політику приведення діючих російськихнорм і правил бухгалтерського обліку у відповідність із Міжнароднимистандартами бухгалтерського обліку (International Accounting Standarts — IAS).
Першим кроком уцьому напрямку з’явилося введення в серпні 1993 року загальної фінансовоїзвітності комерційних банків, порядок складання якої регламентувавсяІнструкцією Банку Росії “Про складання фінансової звітності”. Основнимзавданням введення загальної фінансової звітності комерційного банку було їївикористання для ознайомлення й аналізу діяльності комерційного банкуЦентральним банком, керівниками інших комерційних банків, іншими зацікавленимиюридичними й фізичними особами, а також надалі — для відкритої публікації. Вонадозволила перейти до уніфікованих принципів складання й публікації фінансовихзвітів комерційних банків, ознайомитися з основними стандартами міжнародногообліку в комерційних банках. Російські банки, їхні іноземні контрагенти,наглядові органи одержали можливість більш реально оцінювати фінансовий станбанку на підставі показників прибутковості, платоспроможності й ліквідності.
Відповідно донаказу Банку Росії від 1.10.97р. N02-429 з 1 лютого 1998 року вводиться в діюІнструкція „Про складання фінансової звітності“. Дотепер Загальнафінансова звітність складалася й представлялася в територіальні установи БанкуРосії відповідно до Тимчасової інструкції, затвердженої листом Банку Росії від24.08.93р. N181-93.
Впровадження впрактику фінансової звітності є важливим кроком у напрямку забезпеченнявідповідності звітних документів російських кредитних організацій нормам іпрактиці оформлення звітів, прийнятих у міжнародній банківській діяльності.Фінансова звітність повинна представлятися всіма кредитними організаціями, і нанеї поширюються всі вимоги, пропоновані до звітності кредитних організацій.
·    “Правилаведення бухгалтерського обліку в кредитних організаціях, розташованих натериторії Російської Федерації” від 18.06.97.
Введення в дію ізсічня 1998 року нового Плану рахунків і “Правил ведення бухгалтерського облікув кредитних організаціях, розташованих на території Російської Федерації” від18.06.97 № 61, затверджених Наказом Банку Росії від 18.06.97 № 02 — 263 (далі — Правила № 61), стало другим кроком у цьому напрямку. Вони розвивають міжнародніпринципи бухгалтерського обліку: роздільне відбиття активів і пасивів,пріоритет змісту над формою, істотність, відкритість і обережність. Внаслідокприйняття цих нормативних документів істотно змінилася банківська звітність, щопредставляється комерційними банками в Банк Росії: помітно підвищиласяінформативність звітності, у першу чергу її основного елемента — банківськогобалансу.
·    ЄвропейськаДиректива № 86/635 „Про річну звітність і консолідовану звітність банків ікредитних установ“ і норми Комітету з міжнародним бухгалтерськимстандартам.
Критерії,наведені в цих документах, дотримуються майже всіма комерційними банками миру.
·    «Положенняпро консолідовану звітність кредитних організацій».
При формуванніфінансової звітності необхідно враховувати документ ЦБ РФ № 29-П від 12.05.98р. « Положення про консолідовану звітність кредитних організацій».Консолідованою звітністю називається звітність про стан вимог і зобов’язань,власних засобів (чистих активів), фінансових результатів консолідованої(банківської) групи.
·    Федеральнийзакон «Про банки й банківську діяльність».
Даний закон, утому числі, також установлює порядок складання кредитними організаціямиконсолідованої звітності.
·    Федеральнийзакон „Про Центральний банк Російської Федерації (Банці Росії)“.
Був прийнятийФедеральним законом 65-фз від 26 квітня 1995 і набув чинності 1 червня 1995.Відповідно до цього закону, Центральний банк монопольно здійснює емісіюготівки, є кредитором останньої інстанції для кредитних організацій, організуєсистему рефінансування, установлює правила здійснення розрахунків, проведеннябанківських операцій, бухгалтерського обліку й звітності для банківськоїсистеми, ліцензує діяльність кредитних організацій і організацій, що займаютьсяїхнім аудитом, реєструє емісію цінних паперів, здійснює валютне регулювання йвалютний контроль і здійснює інші функції відповідно до закону.
ЦБ РФ має намір підвищити якості нагляду за кредитнимиорганізаціями. До кризи нагляд багато в чому мав формальний характер і полягавв основному в контролі за поданням і строками звітності. Зараз коштуєпроблема — виявити ризики й реально оцінити фінансове становище банків.Проблема номер один — виявлення цих ризиків, оцінка того, наскількиадекватно самі банки оцінюють ризики, наскільки адекватна система внутрішньогоконтролю в банках, наскільки вірогідно на дану звітну дату представленафінансова звітність. Слід зазначити, що вдосконалювання нагляду вже почалося йактивно йде.
ЦБ РФ проводить роботу з посилення контролю за підвищеннямякості обліку й звітності кредитних організацій. Ця робота включає проведеннясистематичних перевірок і застосування до порушників відповідних санкцій,контроль за усуненням банками виявлених порушень.
Банк Росії  має намір при сприянні міжнародних експертів (урамках діяльності Міжвідомчого координаційного комітету сприяння розвиткубанківської справи в Росії) продовжити дану роботу з наступних основнихнапрямків:
§  удосконалювання йнаближення до міжнародних стандартів обліку, бухгалтерської й фінансовоїзвітності банків;
§  удосконалювання системиобов’язкових нормативів шляхом підвищення ефективності їхнього регулюючоговпливу на рівень ризиків кредитних організацій;
§  розвиток практикиоцінки ризиків на консолідованій основі, у тому числі шляхом включення операційз небанківськими організаціями, що входять до складу банківських груп.
Однієї з важливих завдань по розвитку банківської системиБанк Росії вважає зміцнення ринкової дисципліни. У цих цілях Банк Росії маєнамір підсилити контроль за відбиттям в обліку й звітності реального положеннясправ у кредитних організаціях. Фактором підвищення ефективності даної роботи єзаконодавче надання Банку Росії права робити переоцінку активів і зобов’язанькредитних організацій, а також коректування величини власних засобів (капіталу)кредитних організацій.
Іншим фактором зміцнення ринкової дисципліни є підвищеннятранспарентности банківської діяльності через розширення переліку й підвищеннярегулярності публікацій банками інформації про свій стан.
Для рішення цього завдання необхідно доповнити чиннезаконодавство вимогами щоквартальної публікації в пресі балансів і фінансовихрезультатів банків, а також таких ключових фінансових показників, яккоефіцієнти достатності капіталу й величина резервів на покриття сумнівнихактивів. Крім того, передбачається зобов’язати кредитні організації, що єголовними в складі банківських груп, щорічно публікувати консолідованийбалансовий звіт і звіт про прибутки й збитки.
Свій виступ на XII з’їздіАсоціації російських банків Голова Банку Росії С.М. Игнатьев почав знайважливішої для російської банківської системи проблеми банківського нагляду.
Підвищення ефективності банківського нагляду повинне стати одним зголовних пріоритетів роботи Банку Росії на найближчі місяці. Про актуальністьцієї проблеми свідчать події, що відбулися  з комерційним банком «ИБК». Цей немаленький банк навіть по московських мірках — він займав досить високе місце всотні найбільших російських банків.
Перша інформація про виниклим у цього банку проблемах отримана ввечері21 квітня. 22 квітня про сформованій у банку ситуації опублікували московськігазети. 22 квітня Московське ГТУ  ЦБ РФ початок перевірку банку ИБК. 23квітня    були підведені підсумки перевірки й підписаний наказ про призначенняв банк тимчасової адміністрації.
Голови Банку Росії найбільше стурбувало те, що, ознайомившись ізосновними показниками звітності банку ИБК, ніяких ознак  проблемності в ційзвітності він не виявив. Достатність капіталу становила кілька десятківвідсотків. Банк був віднесений ЦБ РФ до досить високої категорії  фінансовоїстійкості. Проте через усього кілька тижнів після звітної дати банк почавпроявляти ознаки нестабільності. Це говорить про те, що ЦБ РФ поки не навчивсяадекватно оцінювати фінансове становище кредитної організації, прогнозуватиможливі проблеми.
Для підвищення ефективності банківського нагляду необхідний перехід наміжнародні стандарти бухгалтерського обліку й фінансової звітності. Відповіднодо прийнятої Правительством РФ і Банком Росії «Стратегією розвитку банківськогосектора РФ» цей перехід передбачається здійснити з 1 січня 2004 року.Необхідною передумовою введення нових стандартів повинне стати прийняття новоїредакції Федерального закону «Про бухгалтерський облік».
До кінця 2003 року Банк Росії припускає внести зміни, пов’язані ізприйняттям міжнародних стандартів, в існуючі нормативні документи для того, щобу кредитних організацій був у запасі один рік на підготовку практичногопереходу на нові стандарти.
Необхідно забезпечити перехід на нові стандарти бухгалтерського облікуй фінансової звітності не тільки банківського сектора, але й інших секторівекономіки. Якість керування й інформативність звітності банків, складеноївідповідно до нових стандартів, не можуть бути високими, якщо при оцінці своїхризиків банки будуть використовувати фінансову звітність контрагентів, складенупо традиційних російських стандартах.
1.10.   Зміст і порядок складання звітності
Відповідно достатті 24 Федерального закону «Про Центральний банк Російської Федерації»,звітний період Банку Росії встановлюється з 1 січня по 31 грудня включно. Структура балансу Банку Росії встановлюється Радою директорів.
Банк Росіїщорічно не пізніше 15 травня представляє Державній Думі річний звіт,затверджений Радою директорів. Відповідно до Статті 25 Федерального закону «ПроЦентральний банк Російської Федерації», річний звіт Банку Росії включаєнаступне:
1) звіт продіяльність Банку Росії, аналіз стану економіки Російської Федерації, у томучислі аналіз грошового обігу й кредиту, банківської системи, валютногоположення й платіжного балансу Російської Федерації, а також перелік заходівщодо єдиної державної грошово-кредитної політики, проведених Банком Росії;
2) річний баланс,рахунок прибутків і збитків, розподіл прибутку;
3) порядокформування й напрямку використання резервів і фондів Банку Росії;
4) аудиторськийвисновок по річному звіті Банку Росії.
Після складаннярічного звіту Банку, Державна Дума направляє його Президентові РосійськоїФедерації, а також для висновку в Правительство Російської Федерації.
Державна Думарозглядає річний звіт Банку Росії до 1 липня року, що випливає за звітним. Запідсумками розгляду річного звіту Банку Росії Державна Дума приймає рішення.
Річний звітпублікується не пізніше 15 липня року, що випливає за звітним.
Банк Росіїщомісяця публікує свій баланс, дані про грошовий обіг, включаючи динаміку йструктуру грошової маси, узагальнені дані про свої операції.1.11. Консолідована звітність і її значення
У відповідностізі статтею 56 Федерального закону «Про Центральний банк Російської Федерації» і зі статтями 4,8,42,43 Федеральні закони «Про банки й банківську діяльність»установлюється порядок складання кредитними організаціями консолідованоїзвітності.
Підконсолідованою звітністю розуміється  звітність про стан вимог і зобов’язань,власних засобів (чистих активів), фінансових результатів, а також розрахунокризиків на консолідованій основі.
         Консолідованазвітність складається з метою встановлення характеру впливу на фінансовий станкредитних організацій, їхніх вкладень у капітали інших юридичних осіб, операційі угод із цими юридичними особами, можливостей управляти їхньою діяльністю, атакож з метою визначення сукупної величини ризиків і власних засобів (чистихактивів) банківської або консолідованої групи. Консолідована звітністьскладається й представляється головними кредитними організаціямибанківських/консолідованих груп.
Банківськоюгрупою зізнається не є юридичною особою об’єднання кредитних організацій, уякому одна (головна) кредитна організація робить прямо або побічно (черезтретє) істотний вплив на рішення, прийняті органами керування іншої (інших)кредитної організації (кредитних організацій).
Для цілей складання, подання йопублікування консолідованої звітності про діяльність банківської групи доскладу консолідованої звітності повинна бути включена звітність інших юридичних осіб, у відношенні яких кредитні організації, що входять до складубанківської групи, можуть робити істотне (прямий або непряме) вплив на рішення,прийняті органами керування зазначених юридичних осіб.
У консолідованузвітність включаються дані звітності головної кредитної організації й учасниківза станом на одну звітну дату й за той самий звітний період.
Консолідованазвітність підписується керівником і головним бухгалтером головної кредитноїорганізації банківської/консолідованої групи. Учасникибанківської/консолідованої групи відповідають за вірогідність і повноту даних,що представляються головною кредитною організацією.
Головна кредитна організаціябанківської групи становить консолідовану звітність по формах:
— Форма № 801. Звіт про складучасників банківської / консолідованої групи;
— Форма № 802. Консолідованийбалансовий звіт;
— Форма № 803. Консолідованийзвіт про прибутки й збитки;
— Форма № 804. Звіт провідкриті валютні позиції банківської /консолідованої групи;
— Форма № 805. Розрахунокобов’язкових нормативів на основі консолідованої звітності.
— Форма № 810. Консолідованийбалансовий звіт;
— Форма № 811. Консолідованийзвіт про прибутки й збитки .
Консолидирвоаннаязвітність по формах № 810 і 811 складається один раз у годподтверждаетсяаудиторською організацією й публікується.
Головна кредитнаорганізація банківської /консолідованої групи становить консолідовану звітністьшляхом включення до складу свого балансового звіту й звіту про прибутки йзбитки на відповідну звітну дату даних про учасників з використанням одного ізтрьох методів:
—   методу повної консолідації;
—   методу пропорційноїконсолідації;
—   методу еквівалентноївартості.
Вибір методуконсолідації виробляється головною кредитною організацією виходячи із часткиконтролю банківської/консолідованої групи в капіталі кожного учасника, щовизначається як сума наступних величин:
—   питома вага акцій /часток)учасника, що перебувають у власності головної кредитної організації;
—   питома вага акцій (часток)учасника, що перебувають у власності інших учасників.
1.11.   Публикуемая звітність
Відповідно до ФЗ «Про банки йбанківську діяльність», інструкцією Банку Росії № 17 «Про складання фінансовоїзвітності», Положенням Банку Росії № 29-П «Про консолідовану звітність», БанкРосії встановлює порядок публікації кредитними організаціями у відкритій пресізвітності про свою діяльність і подання її в територіальну установу БанкуРосії.
Публічністьбухгалтерської звітності здійснюється організаціями, перелік якихрегламентований чинним законодавством. До них віднесені відкриті акціонернітовариства, кредитні й страхові організації, біржі, інвестиційні й інші фонди,створені за рахунок приватних, суспільних і державних джерел.
Публічністьприпускає публікацію річної бухгалтерської звітності в засобах масовоїінформації, доступних її користувачам, або поширення її у відповідних виданнях(брошурах, буклетах і інших виданнях), а також передачу органам державноїстатистики по місцю реєстрації для надання зацікавленим користувачам.
Публікації за результатами звітногороку підлягає річний звіт, включаючи:
1.        Для всіхдіючих кредитних організацій:
—   Баланскредитної організації, включаючи розділи по позабалансових рахунках і рахункамдовірчого керування;
—   Звіт проприбутки й збитки кредитної організації;
—   Дані прорух грошових коштів;
—   Відомостіпро виконання основних вимог, установлених нормативними актами Банку Росії.
2.        Длякредитних організацій, які відповідно до п.1.4. Положення № 29-П є головними вскладі банківської групи:
—   Консолідованийбалансовий  звіт;
—   Консолідованийзвіт про прибутки й збитки
3.        Для всіхдіючих кредитних організацій публікації за станом на 1 квітня, 1 липня й 1жовтня підлягають:
—   Баланскредитної організації;
—   Звіт проприбутки й збитки кредитної організації;
—   Відомостіпро виконання основних вимог, установлених нормативними актами Банку Росії
Порядок складанняй подання публикуемой звітності кредитних організацій викладений у ВказівціБанку Росії № 1051-У від 15 листопада 2001 року зі змінами й доповненнями.
Форми публикуемойзвітності кредитної організації підписуються керівником, головним бухгалтером ізасвідчуються підписом керівника аудиторської організації .
Річна звітністькредитних організацій публікується у відкритій пресі з думкою аудиторськоїорганізації про вірогідність звітності.
Граничний строкпубликуемой річної  звітності — 31 травня року, що випливає за звітним.
Квартальназвітність кредитних організацій може бути опублікована у відкритій  пресі як здумкою аудиторської  організації  про вірогідність звіту, так і без нього.
1.12.   Значення звітності в сучасних умовах
Загальноюметою аналізу й банківської системи в цілому, і аналізу конкретної кредитноїорганізації, є визначення ефективності діяльності й ступені надійностібанківської  системи або банку. Без поглибленої оцінки фінансового станукредитної організації й банківської системи в цілому  Центральний Банк РФ неможе забезпечити ні регулюючої, ні  наглядової функції, не визначити ступіньнадійності банківської  системи в цілому.
ПідрозділиЦБ займаються як аналізом банківської системи в цілому, так і аналізомконкретних  кредитних організацій і оцінкою адекватності діяльності головнихтериторіальних установ Банку Росії відносно конкретних організацій.
Аналізфінансових показників у цілому по банківському секторі дозволяє виявити основнітенденції, що намітилися в діяльності кредитних організацій і умови, щостворюють, для   зміцнення їхньої фінансової діяльності.
Зурахуванням даного аналізу керівництво Банку Росії щомісяця розглядає й приймаєвідповідні рішення на Кредитному комітеті ЦБ РФ, Раді директорів Банку Росії,Комітеті банківського  нагляду.
Незважаючина важливість аналізу банківської системи в цілому, не  менше значенняприділяється аналізу окремих кредитних організацій. З найпершого моменту, колизвітність  кредитної організації початку надходити в Центральний банк РФ,  відразу став здійснюватися аналіз балансу й  супутньої йому звітності.
Відомо,що в самих кредитних організаціях, і в  територіальних установах напрацьованийбагатий досвід аналізу банків. Було ухвалене рішення цей досвід узагальнити. Уцей час варіант рекомендацій з аналізу діяльності конкретних кредитнихорганізацій доведений до  територіальних установ ЦБ РФ, разом з відповіднимпрограмним забезпеченням. Проект рекомендацій — це не твердий документ, він даєможливість підійти з різних сторін і  розглядати різні операції в аспектах,цікавих для конкретного банку або територіальної установи, і в такий  спосібнайбільше якісно оцінювати банк.
Цяметодика аналізу в першу чергу дозволяє виявити проблемні банки на більшеранніх стадіях розвитку тоді, коли з’являються тільки перші ознакипроблемності.
Методикадає можливість оцінити ступінь стійкості банку до можливих несприятливихситуацій, зміні умов ринку. У методиці встановлені взаємозв’язки міжпоказниками, відображені факторні зміни цих показників і величини прийнятихризиків, закладені механізми порівняння отриманих показників із середніми погрупі родинних банків і по системі Російської Федерації.
Упершу  чергу це питання вірогідності звітності. Якщо не буде достовірноїзвітності, всі  аналізи, всі  викладення не будуть  нічого коштувати, якщопервинні дані звітності нереальні.
2.        Аналіз звітності кредитних організацій2.1.    Організація роботи з формування бази даних дляскладання звітів
Відомо, що 50%свого робочого часу бухгалтерам у кредитних організаціях доводиться затрачатина розрахунок, оформлення й заповнення бухгалтерських документів. Одним зперспективних напрямків розвитку бухгалтерії в Росії є використаннякомп’ютерної техніки як однієї з форм ведення бухгалтерського обліку напідприємствах. Комп’ютерні програми значно полегшують складання бази даних дляскладання звітів. З кожним днем все більше число комп’ютерів стає необхідниматрибутом на робочому місці рядового бухгалтера. Застосування комп’ютерівдозволяє знижувати трудомісткість роботи бухгалтера, контролювати правильністьоперацій, спрощує облік, розрахунки й аналіз бухгалтерських документів,прискорює обробку інформації, знижує витрати на оплату праці, зменшує обсягдокументообігу, дозволяє використовувати технічні носії первинної інформації,спрощує розрахунки між підприємствами, забезпечує оперативність і тривалістьзберігання отриманої інформації.
Основою роботи накомп’ютері є програмне комп’ютерне забезпечення для бухгалтерії. За останніроки пропозиція цих програм помітно збільшилося. Найбільш відомі такі пакетибухгалтерських програм як: «1С Бухгалтерія», «Фінанси без проблем», «Вітрило»,«Справи в порядку», «Balans», «LADY.FIN», «X-Door», «Товстий Ганс», «Фінанси»,кожна з яких має безліч версій, з різною спеціалізацією. Але на наш поглядбільше целесообразней є розробка власного програмного забезпечення, саме длябухгалтерії своєї кредитної організації, тому що будь-яке підприємство має своїособливості обліку, а придбання бухгалтерських пакетів може бути не зовсімсумісним зі специфікою роботи конкретного підприємства. Основними мовамипрограмування, на яких створюються такі програми є: «Microsoft Fox-Pro &Microsoft Visual Fox Pro for Windows», «Clipper», «KARAT», «C / C++»,«Pascal»,  і ін. Так само останнім часом все більшу популярність завойовуютьтак звані універсальні програми — електронні таблиці. Найбільш популярні з нихна даний час це «Microsoft EXEL » і «Quadro PRO». Вони дуже прості впрограмуванні й у них, після невеликого навчання, можна легко й швидкостворювати минибухгалтерские програми, автоматизувати заповнення форм, бланків,платіжних доручень, таблиць і графіків. Так само не останню роль у сучаснійавтоматизації бухгалтерії грають програми — текстові редактори, призначені дляшвидкого набору й роздруківки професійного виду документів — договорів,бланків, таблиць і т.д. — найбільш популярним серед них зараз є «Microsoft WORDfor Windows». А також, останнім часом, все більшою популярністю користуєтьсясервіс надаваний багатьма сучасними банками — система «Клієнт — Банк»,призначена для вилученого керування операціями зі своїм розрахунковим рахунком,перебуваючи за комп’ютером у бухгалтерії за допомогою модему й телефонноїлінії.
Основою будь-якоїпрограми є бази даних, у які вводиться, зберігається й переробляєтьсябухгалтерська інформація. Таких баз може бути трохи, по кожному фрагментіобліку бухгалтерських операцій, але всі вони зв’язані між собою й у сукупностіутворять єдину програму. Робота із цими базами даних відбувається  вдіалоговому або запитально-відповідному режимах. Найбільше широкозастосовуються наступні типи діалогу, обліку, контролю й аналізу бухгалтерськоїінформації: меню, питання, що вимагають відповіді так/ні, шаблони, простийзапит, команди.
При складанні ФОна комп’ютері використовуються майже всі існуючі бази даних бухгалтерськихпрограм, тому що здійснюється узагальнення інформації на всіх аналітичних ісинтетичних рахунках, з подальшим угрупованням даних по одному або рядурахунків, для формування даних для складання звітності. Рахунку служать засобомекономічного угруповання господарських засобів і їхніх джерел, дозволяючиодержати в зручному виді інформацію, необхідну для керування підприємством.Після узагальнення рахунків, відповідно до вимог пропонованими складанню ФО,здійснюється етап заповнення бухгалтерського балансу й звітності, що єзавершальним етапом облікового процесу й виконується систематично, позакінченню звітного періоду.
Саму сутьскладання ФО можна описати на підставі «Схеми складання ФО при використаннікомп’ютерної обробки даних». Структурні елементи цієї схеми являють собоюокремі підпрограми, загальної програми бухгалтерського обліку, кожна з якихвиконує своє функціональне завдання. Так, програма по обліку праці й заробітноїплати вирішує такі завдання як:  розрахунок нарахованої заробітної плати,розрахунок утримань із заробітної плати,  розрахунки із працівниками вмежрасчетные періоди,  зведений облік розрахунків з робітниками та службовцями,управлінський облік праці й заробітної плати. Наприкінці місяця програмапідводить підсумки, які узагальнюються з підсумками по інших програмах і напідставі цього зведеного обліку заповнюється ФО кредитної організації.Заповнення річний ФО здійснюється шляхом збору всієї облікової інформації зарік.
2.2.    Аналіз звітності по кількості і якості звітів і їїзначення
Звітністькредитної організації являє собою систему узагальнених показників, якіхарактеризують підсумки фінансово-господарської діяльності підприємства. Данізвітності служать основними джерелами інформації для аналізу фінансового станукредитної організації. Адже для того, щоб прийняти яке-небудь рішення,необхідно проаналізувати забезпеченість фінансовими ресурсами, доцільність іефективність їхнього розміщення й використання, платоспроможність підприємства,його фінансові взаємини з партнерами. Оцінка цих показників потрібна для ефективногокерування кредитною організацією. З їхньою допомогою керівники здійснюютьпланування, контроль, поліпшують і вдосконалюють напрямок своєї діяльності.
Основнимизавданнями аналізу звітності кредитної організації є:
–          загальнаоцінка фінансового стану й факторів його зміни;
–          вивченнявідповідності між засобами й джерелами, раціональність їхнього розміщення йефективності їхнього використання;
–          визначенняліквідності й фінансової стійкості підприємства;
–          дотриманняфінансової, розрахункової й кредитної дисципліни.
Аналізомфінансового стану займаються не тільки керівники й відповідні службипідприємства, але і його засновники, інвестори — з метою вивчення ефективностівикористання ресурсів; постачальники — для своєчасного одержання платежів; податковіінспекції — для виконання плану надходження засобів у бюджет і т.д. Відповіднодо цього аналіз ділиться на зовнішній і внутрішній.
На сьогоднішнійдень, відповідно до класифікації В.П. Завгороднего, існують три види звітності:оперативна, статистична й бухгалтерська. Термін бухгалтерська аналогічнийфінансової. Оперативну, інакше кажучи, можна назвати повсякденної.
На підставі данізвітності здійснюється пошук резервів подальшого розвитку й удосконалюваннядіяльності кредитної організації, досягнення стабільності підприємства наринку. Це досягається шляхом аналізу фінансового стану кредитної організації.
Фінансовий станпідприємства виражається в утворенні, розміщенні й використанні фінансовихресурсів: коштів, тимчасово притягнутих засобів;  тимчасово вільних засобівспеціальних фондів. Аналіз ФСП становить значну частину фінансового аналізу.ФСП характеризується забезпеченістю фінансовими ресурсами, доцільністю йефективністю їхнього розміщення й використання, фінансовими взаєминами,платоспроможністю й фінансовою стійкістю. Воно прямо залежить від результатівкомерційної й фінансової діяльності організації. Основними джерелами інформаціїдля аналізу фінансового стану підприємства служать форми фінансової звітності№1, 2, 3, а якщо аналіз проводять внутрішні користувачі, те ще й дані поточногобухгалтерського обліку.
До складуквартальної звітності входять: баланс підприємства, (форма №1) і звіт профінансові результати і їхнє використання (форма №2). Річна фінансова звітністьвключає три типові форми: форма №1, форма №2, форма №3 — звіт профінансово-майновий стан підприємства й пояснювальну записку. Ці формискладаються шляхом підрахунку, угруповання й спеціалізованої обробки данихпоточного бухгалтерського обліку і є завершальною його стадією.
Для виконанняпокладених на ФО функцій вона повинна відповідати наступним основним вимогам:
·          гарантуватиреальність і вірогідність даних, які забезпечуються документальнимобґрунтуванням всіх записів, проведенням інвентаризації, притримування правилоцінки статей балансу, розподілом прибутків і збитків за відповідні звітніперіоди;
·          забезпечуватисвоєчасність одержання даних, на основі регламентації строків зіставленнязвітних даних для оперативного керування господарською й фінансовою діяльністюорганізацій.
 Існують таківиди порівняльного аналізу:
·                    горизонтальний,за допомогою якого визначаються абсолютні й відносні відносини статей упорівнянні з початком звітного періоду;
·                    вертикальний,котрий використовується для вивчення структури засобів і джерел,  шляхомрозрахунку питомої ваги окремих статей у підсумкових показниках.
·                    трендовый,що базується на розрахунку відносних відхилень показників за ряд років відрівня базисного року.
Для кількісноговиміру рівня впливу факторів на зміни показників ФСП використовуютьсятрадиційні методи аналізу: порівняння, ланцюгових підстановок, участь на паях,деталізації.
Відмінною рисоюаналізу ФС є роль у ньому людського фактора й бухгалтерського ризику. Методикааналізу включає: аналіз платоспроможності підприємства, аналіз структури  майнай засобів, вкладених у нього, аналіз оборотності оборотних коштів, аналізділової активності й ефективності керування.
 Склад щопредставляється ФО, залежно від періоду звітів, складається з балансупідприємства, форми №1, форми №2, форми №3 (Прил.1,2,3) і пояснювальноїоїзаписки. У пояснювальній записці пояснюються основні фактори, які вплинули нагосподарські й фінансові результати роботи підприємства, висвітлюєтьсяфінансовий і майновий стан підприємства, яка частина статутного фонду (УФ) надату складання звіту фактично оплачена засновниками, у якому порядку визначенавартість нематеріальних активів (НА), внесених учасниками в УФ, яким органом іколи розглянута й затверджена річна ФО. У пояснювальній записці приводяться відомостіпро намір змінити на майбутній рік методологію відбиття окремих господарськихоперацій, і включається відомість результатів інвентаризації майна, засобів ірозрахунків, приводиться курс перерахування іноземної валюти в національнугрошову одиницю.
2.3.    Структура показників, що включаються у звіт
У Положенні побухгалтерському обліку «Бухгалтерська звітність організації» (ПБУ 4/99)установлено:
1. Бухгалтерська звітністьорганізації повинна включати показники діяльності філій, представництв і іншихпідрозділів, у тому числі виділених на окремі баланси.
2. Якщо при складаннібухгалтерської звітності виходячи із установлених правил виявляєтьсянедостатність даних для формування повного подання про майнове й фінансовестановище організації, а також фінансових результатах її діяльності, то вбухгалтерську звітність організації включаються відповідні додаткові показники.Як правило, це показники, які розшифровують основні показники в додатках добалансу.
3. Зміст і формибухгалтерського балансу, звіту про фінансові результати й пояснень до нихзастосовуються послідовно від одного звітного періоду до іншого. Так, покожному числовому показнику бухгалтерської звітності, крім звіту, щостановиться за перший звітний період, повинні бути наведені дані за період, щопередував звітному.
Якщо дані заперіод, що передував звітному, непорівнянний з даними за звітний період, топерші з названих даних підлягають коректуванню виходячи із правил, установленихнормативними актами системи нормативного регулювання бухгалтерського обліку вРосійській Федерації. Кожне коректування повинна бути розкрита в поясненнях добухгалтерського балансу й звіту про фінансові результати разом із вказівкою їїпричин.
 4. Бухгалтерськазвітність складається за звітний рік. Первісним звітним роком для впершествореної або реорганізованої організації вважається період від дня їїдержавної реєстрації по 31 грудня включно, а для організації, уперше створеноїпісля 1 жовтня, — з дати державної реєстрації по 31 грудня наступного рокувключно.
5. У формах бухгалтерськоїзвітності повинні заповнюватися всі передбачені цими формами показники; привідсутності показників відповідні рядки форм прокреслюються.
Відповідно доФедерального закону “Про бухгалтерський облік” установлена наступна вимога: ускладі річної бухгалтерської звітності обов’язкове подання підсумкової частиниаудиторського висновку для організацій, у яких їх бухгалтерська (фінансова)звітність підлягає обов’язковій щорічній перевірці відповідно до постановПравительства Російської Федерації від 7 грудня 1994 р. № 1355 і від 25 квітня1995 р. № 408.
2.4.    Фактори, що впливають на кількість звітів іпоказників у них
Уформах звітності приводяться всі передбачені в них показники. На кількістьзвітів і показників у них, у першу чергу, впливає кількість операцій,проведених у кредитній організації. Наприклад, деякі операції в даному звітномуперіоді не здійснювалися. Як це вплине на заповнення звітності?  У випадкувідсутності даних по одному або декількох показниках у відповідній статті (рядку,графі) звітності проставляється нуль для цифрових показників. У випадкувідсутності даних за нецифровими показниками (символьним, дата) відповіднастаття (рядок, графа) звітності не заповнюється.
Увипадку, якщо форма звітності містить тільки нульові показники, звіт непредставляється, при цьому в Банк Росії направляється повідомлення провідсутність відповідних операцій (якщо інше не передбачене порядком складання йподання звіту) і утримуючий атрибути, що дозволяють однозначно визначити формузвітності. Тобто чим активніше діяльність організації, тим більше звітів, інавпаки.
Деякі з формбухгалтерської звітності містять по кілька десятків показників, що значноускладнює  роботу. Як приклад можна привести додатка 1,3,15 до Інструкції 17 ЦБРФ «Про складання фінансової звітності», які містять більше 250 показників.
Іноді, принеузгодженій роботі, виникає зайво велика кількість показників або дублюючіпоказники. Це проблема, з якої зіштовхуються кредитні організації багатьохкраїн. Поява дублюючих показників пов’язане з нескоординованими діямидепартаментів.
2.5.    Заходу щодо скорочення й виключенню дублюючихпоказників
Досить часто відбувається дублювання показників, що,очевидно, є результатом нескоординованих розробок деякими департаментами. Булоб доцільно розглянути питання про більше ретельну координацію обсягів і складузвітності.
Виключення й відокремлення дублюючих показників — проблема,що коштує перед багатьма організаціями.  Методичними рекомендаціями про порядокформування показників бухгалтерської звітності організації передбачене тількивиключення обороту усередині організації, викликаного переміщенням наявнихкоштів між касою організації і її розрахунковими й валютними рахунками. Напрактиці це не єдиний оборот, що спотворює реальних грошових обіг, завищуючиїх.
Виділені в такий спосіб показники, що дублюють переміщеннякоштів усередині організації, за бажанням організації можна виключити зоборотів по надходженню й вибуттю коштів (із включенням відповідногозастереження в пояснення до звіту) або представити у звіті обособленно ізвведенням додаткових рядків.
Тому доцільно виключати зі звіту про рух грошових коштівконкретної організації:
·  оборот між різними банківськими рахунками, що належать даноїорганізації, наприклад, переклад засобів на депозитні рахунки, відкриттяакредитивів і т.п.;
·  оборот між банківськими рахунками підрозділів (філій)організації.
Крім цього, треба обособленно виділяти у звіті про рухгрошових коштів організації:
·  оборот, пов’язаний з покупкою іноземної валюти (з показниківінших надходжень і перерахувань), тому що він не має принципового економічногозначення, але може бути істотним по величині при великомузовнішньоторговельному обігу й спотворювати картину потоків коштів;
·  оборот із продажу іноземної валюти за рублі або конвертаціїоднієї іноземної валюти в іншу. Особливість тут лише в тім, що надходження відпродажу іноземної валюти відбивається не в складі інших оборотів, як припокупці валюти, а в складі показника стор. 040 „Виторг від продажу основнихзасобів і іншого майна“. Тому доцільно ввести додатковий рядок»Виторг від продажу й конвертації іноземної валюти”.
За такі операції банк і біржа стягують винагороду, тому сумакоштів, спрямована на покупку валюти, і карбованцевий еквівалент придбаної валюти(навіть при незмінному курсі) не будуть збігатися. Обороти по надходженню йвибуттю коштів у зв’язку із продажем або покупкою іноземної валюти можуть такожне збігатися по наступних причинах: внаслідок різниці курсів (виторг відпродажу фіксується на дату проведення операції, а валюта, спрямована на продаж,відбивається у звіті за курсом на звітну дату), якщо вибуття й надходженнякоштів по покупці або продажу іноземної валюти по даті відбиття довелися нарізні звітні періоди (наприклад, 31 грудня й 3 січня). У цій ситуації вбухгалтерському обліку застосовується рахунок 57 «Переклади в шляху»,що для цілей складання звіту про рух грошових коштів не розглядається яктридцятилітній поняття «кошти».
3.        Висновки й пропозиції3.1.1. Перехід до міжнародних стандартів складання фінансової звітності — як частина реформуваннябанківської системи
У березні 1998року Правительство РФ прийняло Програму реформування бухгалтерського облікувідповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності.
Завдання реформиполягають у наступному:
— Сформувати систему стандартівобліку й звітності, що забезпечують корисною інформацією користувачів, у першучергу інвесторів;
— Забезпечити вв’язуванняреформи бухгалтерського обліку в Росії з основними тенденціями гармонізаціїстандартів на міжнародному рівні;
— Надати методичну допомогуорганізаціям у розумінні й впровадженні реформованої моделі бухгалтерськогообліку.
Відповідно доЗаяви Правительства й Центрального Банку РФ (квітень 2001 р.), поставленезавдання переходу російських організацій і банків на Міжнародні стандартифінансової звітності, починаючи з 1 січня 2004 року.  Впровадження  МСФО, що єнайважливішоїої тридцятилітньому частиною реформування банківської системи,повинне сприяти інтеграції економіки Росії, її банківської системи у світовуекономіку (входження у ВТО й інші світові проекти).
У цей часкомерційні банки фактично готовлять два пакети звітності: один — длявнутрішнього користування, іншої — для спілкування з контрагентами, у томучислі міжнародними. Непрозорість існуючої звітності в ряді випадків стримуєзапозичення на світовому ринку, розвиток міжнародних контактів.
Сьогодні вжеробляться практичні кроки по переходу на МСФО. Так, є проект, бенефициаромякого є Банк Росії, фінансує його ТАСИС (Європейська система консалтинговихпослуг), виконавець — «Прайсвотерхаускуперсаудит».
Даний проектмістить у собі навчання, практичне застосування МСФО на пилотной основі,розробку й введення в дію нормативних документів, перенастроювання електроннихзасобів. Ціль цього проекту — створення основ інфраструктури для переходуросійської банківської системи на Міжнародні стандарти. Учасниками пилотногопроекту є 6 комерційних банків. Через якийсь час планується розширити кількістьучасників до 50 банків.
Однак при переходіна Міжнародні стандарти фінансової звітності виникає ряд питань, які вимагаютьпопереднього пророблення. Насамперед, це ставиться до можливості й практичногозастосування методу «нарахувань» замість повсюдно використовуваного сьогодні«касового» методу бухгалтерського обліку.
Відповідно доПоложення ЦБ РФ № 39-П від 26 червня 1998 року «Про порядок нарахуваннявідсотків по операціях, пов’язаним із залученням і розміщенням коштів банками»,кредитні організації мають право здійснювати облік деяких банківських операцій,зокрема, нарахування відсотків, «касовим» методом або методом нарахувань. Однакбанки практично не користуються методом «нарахувань» і продовжують ураховуватиоперації «касовим» методом. У той же час саме метод «нарахувань» є основним принципом,без якого неможливе використання МСФО. Застосування даного методу в реальнихумовах російської економіки вимагає додаткового вивчення деяких питань. І,насамперед, питання про те, як буде відбуватися формування й використанняприбутку. На практиці буде потрібно реально розділяти поняття бухгалтерськогоприбутку для складання фінансової  звітності й визначення фактичногооподатковуваного прибутку. В остаточному підсумку мова повинна йти про те, щоббанки й інші структури, що використовують при складанні звітності стандартиМСФО, обчислювали розмір оподатковуваного прибутку виходячи з отриманих (а ненарахованих) доходів з урахуванням оплачених витрат.
ПодатковимКодексом уводиться поняття «податковий облік», що буде існувати паралельно збухгалтерським обліком. Мінфін розробив план заходів щодо переходу підприємстві організацій на МСФО.  Тому дуже важливо правильно розуміти, що відбудеться збанківським прибутком після впровадження МСФО, чи не вийде так, що банки будутьплатити «живі» податки, а прибуток одержувати «повітряне».
Крім того,використання методу «нарахувань» повинне внести зміни в методику оцінкиреальної вартості активів банку, наприклад, розмір вартості цінних паперів ужене повинен визначатися за ціною покупки. Аналогічні зміни повинні бути внесенів методику обліку доходів і витрат майбутніх періодів і, відповідно, упідрахунок фінансових результатів. Класифікація й облік кредитів по групахризику також повинні будуть вироблятися з урахуванням використання методу«нарахувань». Хоча, застосування стандартів МСФО дозволяє більш гнучкопідходити до рішенню питання про віднесення виданого кредиту до тієї або іншоїгрупи ризику.
Головна небезпекапри впровадженні МСФО полягає в тім, що прискорений і недостатньопідготовлений  перехід до нової системи звітності й, зокрема застосуванняметоду «нарахувань», може привести до значної недооцінки розмірів капіталубанків і підприємств, що може негативно позначитися на їхньому стані.
При переході наміжнародні стандарти фінансової звітності треба враховувати й інші особливостіросійської економіки, які мають істотне відношення до обговорюваної теми.Наприклад, низький рівень монетизации економіки, великий обсяг не грошовихрозрахункових операцій.  Тому до кінця не ясно, як забезпечити принцип перевагизмісту над формою, передбача_ фактично МСФО, коли половина розрахунків у Росіїздійснюється безнадійно.
Інша російськаособливість — більша сума неплатежів. У країнах з розвитий ринковою економікоюсуми нарахованих і отриманих доходів практично рівні. У нас же ці показниказначно відрізняються друг від друга. При переході на МСФО банки не повинні мативтрати, не одержуючи вчасно доходів. Не можна допустити, щоб платежі в бюджетвироблялися за рахунок власних коштів, що неминуче негативно позначиться на й безтого складному фінансовому становищі банків.
Застосування МСФОприпускає не тільки правильне складання фінансової звітності (баланс, дані прорух грошових коштів, про залишки засобів акціонерів, звіт про прибутки й збитки- основні форми звітності, додатка), але й оцінки користувачами стану банку,фірми. У зв’язку із цим Міжнародні стандарти  припускають пред’явлення  більшихвимог, у тому числі до корисності й доступності інформації. Виникає проблемарозробки стандартів розкриття інформації. При цьому з’являються протиріччя міжпрозорістю й конфіденційністю. Світовий досвід показує, що в деяких країнахстандарти розкриття інформації підлеглі вимогам, що діють у ринковій економіці(їхнє недотримання тягне й матеріальне, і карне покарання).
Крім того, інформація,одержувана на основі МСФО, не може й не повинна служити панацеєю, оцінюватисяяк абсолютно достовірна. Добре відомі випадки, коли деякі російські банки, щопредставляли поряд зі звітністю по вимогах Центрального банку РФ також іаудиторський висновок, підготовлений за Міжнародними стандартами, малипозитивний висновок аудиторів. І проте ці банки вже в наступному за звітнимперіоді починали випробовувати серйозні фінансові проблеми, а деякі й зовсімперестали існувати.
Як бачимо, існуєцілий ряд проблем, викликаних переходом на Міжнародні стандарти фінансовоїзвітності. Вони зв’язані як із принциповими положеннями про доцільність істроки переходу на МСФО, так і з окремими деталями, про які говорилося вище.Багато представників банківського співтовариства, підприємці порушують питанняпро те, за рахунок яких джерел фінансування передбачається здійснити перехід наміжнародну систему фінансової звітності. Це зажадає значних засобів напідготовку кадрів, методичне забезпечення, створення або придбання новихінформаційних технологій і т.д.
Принципововажливим є питання про те, яку банківську систему ми хочемо в результатібанківської реформи, однієї зі складових частин якої є перехід на МСФО. Чи тоце буде вітчизняна, чи те змішана (за участю іноземних банків) банківськасистема, або ми підемо по шляху, коли в нас будуть домінувати іноземні банки,оскільки в результаті поспішного переходу на  МСФО може вийти так, що капіталросійських банків різко зменшиться.
На думкубільшості членів Ради АРБ питання про перехід на МСФО в такі стислі строки невиправданий. Тим більше що Європейське економічне співтовариство ухвалилорішення щодо переході на МСФО лише в 2005 році.
Крім того,переклад одного сектора — комерційних банків — на Міжнародні стандарти безперекладу на ці стандарти всієї економіки не дасть позитивних результатів.  Цеможе привести до замкнутого кола суцільних збитків: банк не може видати кредитпідприємству, оскільки в нього виникнуть проблеми, пов’язані з його переходомна міжнародні стандарти обліку, зокрема, недоліком прибутку, підприємство,відповідно, не має можливості одержати цей кредит, а в результаті не можерозвиватися, держава ж в остаточному підсумку недоодержує податків.
У ЗаявіПравительства й Банку Росії сказано про перехід на МСФО не тільки банків, але йінших організацій. Але як це передбачається зробити, відповідно до якого плануй на які засоби — поки не ясно. Тому в питанні про перехід на МСФО потрібнаобачність, потрібні спільні обговорення, у тому числі й державних органах.
Незважаючи на те,що перехід російської економіки на МСФО зв’язаний з багатьма труднощами,застосовувати ці стандарти потрібно, це є частиною реформи банківської системи.Адже єдина мова фінансової звітності — найважливіший елемент системи світовогогосподарства й розвитку міжнародних і бізнес — контактів.
3.2.    Проблеми кредитних організацій по переходу доміжнародних стандартів3.2.1. 
Проблеми переходуна міжнародні принципи бухгалтерського обліку займають важливе місце встановленні вітчизняної банківської системи.
Передумови, щозложилися в цей час у комерційних банках, для рішення цього питання є, однакстримуючий вплив на їхній розвиток роблять наступні потужні фактори:
Нерівномірненасичення комерційних банків кваліфікованими бухгалтерськими кадрами. Гострийдефіцит у таких фахівцях випробовують недавно створені банки.
Очевидно, безактивної участі самих банків, а також різних банківських асоціацій проблемупідготовки кваліфікованих бухгалтерських кадрів вирішити досить важко.
ринципова змінаподання про бухгалтерську професію, що зараз зароджується в банківськійпрактиці у зв’язку із прилученням до міжнародних стандартів обліку.
Якщо ранішебухгалтерський облік прирівнювався до рахівництва, то тепер ми бачимо, що зарубежем банківський бізнес відійшов від подібних подань. Рахівництво — веденнязаписів по рахунках — лише частина бухгалтерського обліку. Крім рахівництвабухгалтерський облік включає аналіз облікової інформації й участь у прийняттіуправлінських рішень, тобто в банківському менеджменті. При рейтинговій  оцінцібанківського персоналу участь в аналізі й керуванні банком повинне розглядатисяв якості обов’язкового для бухгалтерських кадрів.
Недостатністьнормативної бази для бухгалтерського оформлення цілого ряду банківськихоперацій, наявні російські стандарти утрудняють аналіз банківської діяльності,не дозволяють використовувати показники й коефіцієнти оцінки надійності,стійкості банків, використовувані в закордонній практиці.
Недостатнійрівень технічної оснащеності засобів передачі даних, телекомунікацій і захистубанківської інформації від проникнення фальшивих документів, загальний низькийрівень банківської безпеки, включаючи комп’ютерну безпеку. Звідси нездатністьдеяких банків забезпечити банківську таємницю. У той час як розвиток банківськогобізнесу вимагає зведення банківської таємниці в ранг державної політики(відповідно до західної статистики 60 % всіх злочинів у банківській сферівідбувається персоналом банку.
Недостатнійпрофесіоналізм в області бухгалтерського обліку деяких аудиторських фірм,відсутність їхньої  відповідальності за якість перевірок також негативнопозначається на загальному рівні бухгалтерської роботи.
Банківськаінфраструктура повинна включати кваліфікованого аудита, який би займався нетільки підтвердженням звітності, але й оцінював якість керівництва, менеджментубанку на основі аналізу ризиків, ліквідності, прибутковості й т.п. Сюди жповинна входити кваліфікована юридична служба, агентство по реєстрації застав,щоб    уникнути подвійного або багаторазового їхнього використання.

Принципиміжнародної звітності: істотність, надійність, правдиве подання, доречність,вибір методу оцінки елементів фінансової звітності визначають якість ікорисність фінансової інформації для користувачів. Вони знайшли своє відбиття вПравилах № 61 і деяких інших нормативних документах. Однак у зв’язку зрозбіжністю російських і міжнародних правил оцінки активів, створення резервів,визначення норм амортизації й норм резервування, а також підходів до облікуподій, результат яких невідомий на дату складання звітності, потрібно провестинаступні виправні проводки:
збільшення(зменшення) резерву на можливі втрати по позичках, обчислювального заросійськими стандартами. (Як правило, резерв по позичках клієнтів,міжбанківським кредитам і врахованим векселям, створений по РСБУ, істотновідрізняється від аналогічного резерву по МСФО, в основному за рахунок більшенеформального й обережного підходу при оцінці ризиків);
додаткове формування резервів наможливі втрати по прочим активах і позабалансових зобов’язаннях. До 2002р. РСБУне вимагали створення резервів під інші активи й позабалансові зобов’язання вповному розмірі, незважаючи на те, що дані вкладення й зобов’язання найчастішенесуть у собі ризик потенційних збитків;
переоцінка ціннихпаперів або створення резерву під їхнє знецінення. РСБУ передбачають переоцінкудеяких видів цінних паперів і створення резерву під інші види цінних паперів,але при цьому існує ряд обмежень, що приводить до необхідності досозданиярезерву по МСФО. Резерв по МСФО створюється при відсутності ринкової ціни, якправило, у сумі 50% від балансової вартості цінних паперів;
нарахуваннядодаткової амортизації основних засобів. У РСБУ ставки амортизаційнихвідрахувань у цілому нижче, ніж реальне зношування основних засобів. У МСФОнемає єдиних ставок амортизаційних відрахувань, тому вони встановлюються банкомвідповідно до реальних строків самостійно. Відповідно, звітність коректуєтьсяна додатково нараховану амортизацію;
відбиттяпотенційних збитків по подіях, що происшли після звітної дати. У більшостівипадків звіт, підготовлена відповідно до МСФО, розглядається аудиторськимикомпаніями через 2-3 місяця після звітної дати, тому всі події, що происшли зацей період і істотно, що впливають на вірогідність звітності, необхідноврахувати при складанні звітності;
додатковапереоцінка матеріальних статей балансу відповідно до умов застосування 29стандарту МСФО «Фінансова звітність в умовах гіперінфляції»;
проводки поконсолідації звітності банку й дочірніх компаній. МСФО припускають, як правило,складання зведеної звітності, у той час як за російськими стандартами поданнязведеної фінансової звітності потрібно для обмеженої кількості організацій;
коригувальнапроводка. Дана проводка виробляється на початку процесу складання звітності поМСФО для банків, де МСФО застосовуються як мінімум другий раз. Кожна проводка,що впливала на власні засоби банку в попередньому звітному періоді, повиннабути відбита в складі даної проводки у звітному періоді, але зі зворотнимзнаком і в кореспонденції зі статтею «нерозподілений прибуток».
Крім зазначенихвиправних проводок, іноді потрібно виконати й інші, пов’язані з коректнимвідбиттям тих або інших операцій банку, проведених у звітному році.
Необхідністьпроведення тієї або іншої виправної або коригувальної проводки визначається якпринципами міжнародної звітності, так і міжнародними стандартами фінансовоїзвітності. Причому МСФО в основному дають конкретні рекомендації з питаньформування тієї або іншої додаткової проводки.
Наприклад, МСФО10 «Події після звітної дати» установлює порядок обліку й розкриттяінформації для подій, що мають місце після звітної дати, але до дати твердженняфінансової звітності. Оскільки нормативні документи Банку Росії жорсткорегламентують строки підготовки звітності банків і майже не дають можливостівнести в неї зміни, при складанні звітності за міжнародними стандартами активий зобов’язання коректуються, якщо після звітної дати відбулися істотні події(погашення кредиту, неповернення кредиту й т.д.). Часто такі виправні проводкиможуть значно вплинути на фінансовий результат банку.
Перехід наміжнародні принципи обліку в банках почав здійснюватися в непростих умовахїхньої діяльності. З кінця 1993 року комерційні банки в експериментальномупорядку приступилися до складання нової фінансової звітності й переходу донових стандартів обліку.
Одночасно повиннівирішуватися завдання підвищення якості обліку, вірогідності й реальностібанківської звітності.
3.3.    Шляхи вдосконалювання звітності
Звітність сьогоднішньогодня сформована в обстановці кризи 1998 року, тому її недоліки й виглядаютьтаким чином, що це дуже численна по кількості форм звітності, що становляться.У ряді випадків має місце дублювання цієї звітності. Відсутній належниймежформенный контроль, завищена періодичність по ряду звітностей.
Має місценедостатня обґрунтованість понятійного апарата, застосовуваних при  підготовціокремих видів звітності. Недолік і відсутність у кредитних організаціймотивації по підготовці форм звітності приводить до нерозуміння процесупідготовки даної звітності. Особливо це відчувається на прикладі дрібнихбанків.
Сьогодні в умовахщодо сприятливої макроекономічної ситуації в країні й очевидній необхідностізміни сформованих прийомів до організації банківського нагляду, а такожпереходу на міжнародні стандарти фінансової звітності, природно потрібнеперетворення діючої структури й змісту системи звітності. У зв’язку із цимнеобхідні міри, які дозволять оптимізувати банківську звітність.
Процесоптимізації повинен підвищити якість інформативності звітних форм, по-перше, іпідвищити ефективність інформації, одержуваної в результаті розробки й аналізузвітних даних, у другі. При цьому визначальним фактором при рішенні питання продоцільність складання тієї або іншої форми звітності повинен стати їїзмістовний аспект, тобто відомості, які відбиваються у відповідній звітності. Ікредитні організації, і інші користувачі звітності повинні усвідомлювати метуїї складання й можливості  оцінки наведених даних в ідеалі. Кредитнаорганізація повинна мати в розпорядженні методики й результати аналізузвітності, якими розташовує орган, що наглядає. Це дозволить керівництву банкубільш уважно вивчити причини тих або інших явищ, вжити необхідних заходів позапобіганню негативних тенденцій.
На даному етапіназріла необхідність більше широкого поширення порядку прийому й передачізвітності кредитних організацій в електронному виді. При цьому необхідномаксимально йти від наступного дублювання подання звітності на паперовихносіях.  Передача звітності в електронному виді дозволить значно знизитиматеріальні витрати й трудові витрати як у кредитних організаціях, так і всистемі Центрального банку.
Особливопредставляється важливим, що в територіальних установах Банку Росії відхід відобробки інформації на паперових носіях підвищить ефективність перевірочнихпроцедур для аналізу звітності, що представляється кредитними організаціями, звикористанням програмних засобів.
Як відомосьогодні програмне забезпечення Банку Росії після одержання й обробки звітностікредитних організацій дозволяє виявити окремі невідповідності, нестиковки узвітних даних. Однак важливо вирішити завдання створення більше зробленоїсистеми контролю вже на етапі приймання звітності комерційних банків. Алгоритмиперевірки невідповідності даних у різних звітних формах кредитних організацій,розроблені й сьогодні застосовуються в Банку Росії. Доцільно  було б довести їхдо відомості кредитних організацій, щоб установити в банках додатковий контрольі тим самим сприяти підвищенню вірогідності й відповідності звітних даних, щопредставляються, у Центральний банк.
Сьогодні, колибанківська система готується до переходу на міжнародні стандарти фінансовоїзвітності, доречно говорити про програмні можливості кредитних організацій, якіпоки для забезпечення цього завдання недостатні й мають потребу в розвитку.Кредитні організації сьогодні говорять про те, що продукти, розроблювальніфірмами, далекі від досконалості, не повною мірою враховують вимоги,пропоновані Центральним банком Росії по методології обліку банківськихоперацій.
Із практикискладання звітності виникає дуже багато питань і проблем, які є  наслідкомнедосконалого програмного продукту. Якщо ця проблема буде вирішена, то воназніме стурбованість органів банківського нагляду й стурбованість самих банків.Усі зацікавлені в тім, щоб звітність була прозорої й достовірною.
Висновок
Отже, бухгалтерськазвітність – єдина система даних про майнове й фінансове становищеорганізації й про результат її господарської діяльності, що становиться наоснові даних бухгалтерського обліку по встановлених формах.
Бухгалтерськийоблік ведеться строго відповідно до законодавчих і нормативних документів, щомають різний статус. І хоча одні з них обов’язкові до застосування (Закон «Пробухгалтерський облік», положення по бухгалтерському обліку), а інші носятьрекомендаційний характер (План рахунків, методичні вказівки, коментарі),ведення бухгалтерського обліку й складання звітності може вироблятися тільки наїхній підставі, тому що будь-які невідповідності або відступи будуть оціненіконтролюючими органами як порушення законодавства.
Основнимдокументом по бухгалтерському обліку є ФЗ «Про бухгалтерський облік» № 129-ФЗвід 21.11.96 р., що  визначає правові основи бухгалтерського обліку, його зміст,об’єкти й основні завдання, принципи, організацію; вимоги до головногобухгалтера, організації й веденню бухгалтерського обліку. Він установлює вимогидо заповнення й зберігання  первинних облікових документів і регістрівбухгалтерського обліку, порядок і строки проведення інвентаризації майна йзобов’язань; визначає склад бухгалтерської звітності й основні вимоги до неї.
Бухгалтерськазвітність — це сукупність форм звітності, складених на основі даних фінансовогообліку з метою надання зовнішнім і внутрішнім користувачам узагальненоїінформації про фінансове становище організації у формі, зручної й зрозумілоїдля прийняття цими користувачами певних ділових рішень.
Основними ознаками звітності є:
–   обов’язковість
–   документальна обґрунтованість
–   юридична чинність.
По економічномузмісті й способу формування звітність організацій ділиться на: бухгалтерську(обмежується рамками окремого підприємства; базується на всій інформаціїпро майно,  зобов’язання й господарські операції організації; проводитьсябезупинно, по певної встановленої державними органами методиці; використовуєрізні вимірники й різноманітні форми документів), статистичну   (опирається  на  велику  кількість  окремих  подій, виходячи за рамки одногопідприємства; пов’язана з відбиттям масових соціально-економічних явищ увиробничій і невиробничій сферах, галузях, економіці у цілому; є узагальнюючимі прогнозуючим процесом, даючи можливість передбачати наслідки тієї або іншоїдії), оперативну звітність (містить відомості за основними показникамиза невеликі проміжки часу; використовується для оперативного контролю йкерування процесами постачання, виробництва й реалізації продукції).
По періодичностіскладання звітність ділиться на поточну (щоденну, п’ятиденну, декадну,місячну, квартальну, піврічну); і річну (звіти за рік);
По ступеніузагальнення звітних даних: на первинну, тобто составляющуюсяорганізаціями, і зведену, тобто составляющуюся вищестоящимиорганізаціями на підставі первинних звітів
У цей час існуєчималу кількість проблем, пов’язаних зі складанням звітності.  По-перше, укожній кредитній установі воно супроводжується обробкою величезного обсягуінформації й займає багато часу. По-друге, турбує тенденція постійного ростуобсягів бухгалтерської й фінансової звітності, що представляється банками втериторіальні установи Банку Росії. Значне збільшення звітності вимагаєдодаткових витрат і створює складності в роботі. Значна частина представляютьсяв ЦБ РФ форм звітності перевантажена більшою кількістю даних. Деякі із цих форммістять по кілька десятків показників, що ускладнює й роботу банків, ітериторіальних установ Банку Росії
По-третє,найчастіше відбувається дублювання показників, що є, імовірно, результатом нескоординованих розробок деякими департаментами.
Однієї з найважливішихпроблем, що коштують сьогодні перед російськими організаціями, є проблемавідповідності звітності міжнародним стандартам, перехід до яких буде сприятиросту довіри менеджменту й клієнтів, зниженню витрат на залучення іноземногокапіталу, розширенню міжнародних операцій.
У цей час БанкРосії здійснює міри організаційно-правового характеру, необхідні для повногопереходу банків до складання звітності відповідно до міжнародних стандартівфінансової звітності (МСФО), починаючи з 1 січня 2004 р.
З метою найбільшшвидкого й ефективного впровадження МСФО у вітчизняну банківську бухгалтерськуй наглядову практику з 1 січня 2001р. діє Проект ЄС/ ТАСИС (Європейська системаконсультаційних послуг, що сприяє розвитку ринкової економіки й демократії вкраїнах Східної Європи, Кавказу й Центральної Азії на безоплатній основі)«Сприяння реформі бухгалтерського обліку й звітності в банківськійсистемі». Основне завдання Проекту — підготувати нормативні документи, щодозволяють внести зміни в поточний облік і звітність, для практичногозастосування МСФО в Росії й перевірити їхню дію на прикладі підготовкизвітності пилотными банками.
Але й на цьомушляху вітчизняні кредитні організації зштовхнулися з рядом проблем, щоперешкоджають застосуванню МСФО:
—   Нерівномірне насиченнякомерційних банків кваліфікованими бухгалтерськими кадрами.
—   Принципова зміна подання пробухгалтерську професію, що зараз зароджується в банківській практиці у зв’язкуіз прилученням до міжнародних стандартів обліку.
—   Недостатність нормативноїбази для бухгалтерського оформлення цілого ряду банківських операцій, наявніросійські стандарти утрудняють аналіз банківської діяльності, не дозволяютьвикористовувати показники й коефіцієнти оцінки надійності, стійкості банків,використовувані в закордонній практиці.
—   Недостатній рівень технічноїоснащеності засобів передачі даних, телекомунікацій і захисту банківськоїінформації від проникнення фальшивих документів, загальний низький рівеньбанківської безпеки, включаючи комп’ютерну безпеку.
—   Недостатній професіоналізм вобласті бухгалтерського обліку деяких аудиторських фірм, відсутність їхньої відповідальності за якість перевірок також негативно позначається на загальномурівні бухгалтерської роботи.
Проте, дотеперішнього часу вже близько 140 передових комерційних банків країни, небудучи учасниками Проекту, становлять звітність відповідно до МСФО,підтверджувану потім зовнішніми аудиторами. Витрати банку по оплаті данихпослуг аудиторам у середньому становлять до 30 тисяч доларів у рік, іноді йбільше залежно від обсягу операцій. Планується, що всі російські банкиперейдуть на МСФО з 2004р.
За підсумками2000 року, більше 100 російських кредитних організацій становили звітністьвідповідно до міжнародних стандартів. У реалізації проекту ТACIS брали участьп’ять пилотных банків. Торкаючись питання про те, як позначиться перехід наМСФО на капіталі кредитної організації, відзначимо, що говорити про негативнийвплив не можна, оскільки в деяких банків при оцінці за міжнародними стандартамикапітал виріс, а в деяких зменшився.
Списоклітератури
1.  Вказівка№ 7-У від 21.10.97 року «Про порядок складання й подання звітності кредитнимиорганізаціями в ЦБ РФ» у редакції № 1175-У від 05.07.2002 року
2.  Вказівка№ 1051-У від 15.11.2001 р. «Про публикуемой звітність кредитних організацій ібанківських груп».
3.  Інструкція№ 17 від 01.10.1997 року «Про складання фінансової звітності» у редакції №1137-У від 12.04.2002 року
4.  Положення про консолідовану звітність № 29-П від 12 травня 1998 року в редакції № 1048 -Увід 14.11.2001 року
5.  ФедеральнийЗакон Про Центральний банк Російської Федерації (Банці Росії) від 26 квітня1995 року
6.  Е.П.Козлова, Е.Н. Галанина Бухгалтерський облік у комерційних банках, Москва«Фінанси й статистика», 2000
7.  Вказівка№ 1069-У від 13 грудня 2001 року «Про річний звіт кредитної організації»
8.  З.Г.Ширинская, Т.Н. Нестерова, Бухгалтерський облік і операційна техніка в банках,Москва, Инфра-М
9.  Вказівка№ 812-У від 30 червня 2000 року «Про порядок подання кредитними організаціями вБанк Росії в електронному виді звітності, передбаченої Вказівкою Банку Росіївід 24.10.97 р. № 7-В, завіреною електронним цифровим підписом.
10.     ВиступТ.В. Парамоновой на Міжнародній практичній конференції
11.     Міжнародназвітність погубить російські банки  «Гроші», 06.11.2001, N 44
12.     Гроші йкредит, № 10, 2001 рік
13.     О.В.Рожнова, Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку й фінансової звітності,Іспит, Москва, 2002 рік
14.     ВиступГолови Банку Росії С.М. Игнатьева на XII з’їзді Асоціації російських банків, 24квітня 2002 року.
15.     Програмареформування бухгалтерського обліку відповідно до міжнародних стандартівфінансової звітності. Постанова Правительства РФ   від 06 березня 1998 р. № 283
16.     М.А. Маторин,Заступник Міністра Фінансів РФ, Значення переходу на міжнародні стандартизвітності. Виступ на конференції «Мова грошей»
17.     Міжнародністандарти фінансової звітності, ICAR Publishihg, 2000
18.                    АндросовА.М. Бухгалтерський облік і звітність у Росії. М.: Менатеп-Информ, 1997Бухгалтерська звітність підприємства: збірник нормативних документів. М., 1998
19.     С.К.Семенов, Бухгалтерський облік і звітність, «Іспит», Москва, 2002
20.     Журнал«Банки й технології», № 1, 2002 рік
21.     Л.И.Павлова зам. Начальника ГУ ЦБ по Санкт-Петербургу «Звітність банків: відкількості до якості (з виступу).
22.     М.А.Ксензова, начальник керування організації нагляду № 2 Департаменти  пруденциального  банківського  нагляду  Банку  Росії    «Про вдосконалювання роботи  з   контролю    за   вірогідністю звітності кредитних організацій»(виступ).
23.     C.В.Зубкова, Про перехід комерційних банків на міжнародні стандарти фінансовоїзвітності, Фінанси № 6, 2002 рік
24.     Основнінапрямки єдиної державної грошово-кредитної політики на 2003 рік. ЦБРФ,28.08.2002
25.     Оподатковування,облік і звітність у комерційному банку, 4/2001(26), Бдц-Пресс
26.     Оподатковування,облік і звітність у комерційному банку, 11/2001(26), Бдц-Пресс
27.      Н. В.Пошерстник, М. С. Мейксин, Е. Б. Пошерстник, Самовчитель по бухгалтерськомуобліку, «Видавничий будинок Герда», 2001
28.                     БаканівМ. И., Шеремет А. Д., Теорія економічного аналізу. М.: Фінанси й статистика,1993
29.                     Вуд Ф.Бухгалтерський облік для підприємців. М.: Аспери, 1992.
30.                     Донцова Л.В.«Аналіз бухгалтерської звітності». -М.: «ДИС», 1998.
31.                    Л. Г.Єфімова, Банківські угоди: право й практика, «Нимп», 2001
32.                    ШереметА. Д., Сайфулин Р. С. Методика фінансового аналізу. — М.: Инфра-М, 1995
/>33.                    КирьяноваЗ.В. Теорія бухгалтерського обліку — М.: Фінанси й статистика, 1998
34.                    ВоронінаЛ.И. Основи бухгалтерського обліку й аудита. М., 1997
35.                    КамышановП.И. Практична допомога з бухгалтерського обліку. М.: “Медпресс”, 1998
36.                    КондраковН.П. Бухгалтерський облік. М.: Инфра-М, 1997
37.                    КожиновВ.Я. Бухгалтерський облік на основі податкового кодексу. М., 1998
38.                    ЄфімоваО.В. Про прозорість і  аналитичности бухгалтерської  звітності //Бухгалтерський облік. №7, 1998
39.                    БабичевМ.Ю., Бабичева Ю.А., Трохова О.В. і ін. Банківська справа: довідковийпосібник.  М. Економіка. 1994.
40.                    Російськабанківська енциклопедія. Редколегія: О.И.Лаврушин і ін. М. ЕнциклопедичнаТворча Асоціація. 1995.
41.                    Фінансово-кредитнийсловник. В 3-х т. Гл.ред. В.Ф. Гарбузов. М. Фінанси й статистика. 1994.
42.                    Фінансовийменеджмент: теорія й практика. Уч-До. Під ред. Е.С.Стояновой. М. Перспектива.1997.
43.                    СпицынИ.О., Спицын Я.О. Маркетинг у банку. Тернопіль. АТ «Тарнекс». 1993.
44.                    Тимоти У.Кох. Керування банком. В 5-ти книгах, 6-ти частинах. Уфа. Спектр. 1993. 
45.                    УсоскинВ.М. Сучасний комерційний банк: керування й операції. М. ИПЦ. « Вазар-Ферро»1994.
46.                    ЧеркасовВ.Е. Фінансовий аналіз у банку. М. ИНФРА-М.1995.
47.                    ШиринскаяЕ.Б. Операції комерційних банків: російський і закордонний досвід. М. Фінанси йстатистика. 1995.
48.                    Економічнийаналіз діяльності банку. Навчальний посібник. М. ИНФРА-М 1996.
49.                    ЮденковЮ.Н. Експрес-аналіз банківського балансу. Бухгалтерія й банки. 1996. № 1.
Додатка
Додаток 1
Щоденні формизвітності
№
Назва форми звітності
Періодичність подання
Строк
подання
Регламентуючий документ 215
Звіт про залишки коштів на балансових рахунках 20202,20206,20207,20208,
20209 Щодня
Не пізніше 10 годин дня,
наступного за звітним Вказівка № 7-В 325 Процентні ставки по міжбанківських кредитах Щодня
Не пізніше 10 годин дня,
наступного за звітним
Представляється ДО,
що є операто-
рами міжбанківського
 кредитного ринку Вказівка № 7-В 634 Звіт про відкриті валютні позиції на кінець операційного дня
Щодня/
Щотижня
Щодня: уповноважені банки
 і їхні філії не пізніше дня, що  випливає за звітним.
Щотижня: уповноважені банки
і їхні філії не пізніше
13 годин за місцевим часом вівторка, що випливає за звітним
Інструкція № 41
(Додаток № 1)
і Інструкція № 65
Вказівка № 7-В 701 Звіт про конверсійні операції Щодня Не пізніше 11 годин дня, що випливає за звітним Вказівка № 7-В

702 Звіт про укладені конверсійні угоди по рахунках типу «З» Щодня
Вказівка № 7-В
Положення № 68-П 704 Звіт про операції по рахунках типу «З» Щодня До 16 годин дня, що випливає за звітним
Вказівка № 7-В
Інструкція № 96-І 705 Відомості про залишки коштів на рахунках дилерів у розрахункових центрах ОРЦБ Щодня
За станом на 10.30 дня подання
звітності
Положення № 32-П
Вказівка № 7-В 901 Оперативний звіт про залишки на рахунках по обліку доходів і засобів федерального бюджету Щодня
За графіком, установленому
Установою Банку Росії Вказівка № 7-В

Додаток 2
П’ятиденні форми звітності
№
 
Назва форми звітності
Періодичність подання
Строк
подання
Регламентуючий документ 201 Звіт про касові обороти установ Банку Росії й кредитних організацій (оперативний) Пятидневно
Наприкінці робочого дня 5,10,15,20,25
числа місяця Вказівка № 7-В 301 Окремі показники, що характеризують діяльність кредитної організації Пятидневно На початок дня 1,5,10,15,20,25 не пізніше 12 годин, що випливає за звітним Вказівка № 7-В 902 Звіт про залишки на рахунках по обліку доходів і засобів федерального бюджету Пятидневно На  1,5,10,15,20,25 числа кожного місяця, що випливає за звітним Вказівка № 7-В

Додаток 3
Щодекадні форми звітності
№
Назва форми звітності
Періодичність подання
Строк
подання
Регламентуючий документ 311 Звіт кредитної організації по картотеках до позабалансових рахунків №№ Щодекадно
По сост. на 1-е число місяця на 3-ий раб. день місяця, що випливає
за звітним; по сост. на 11 і 21 числа на 2-ой раб. день след. за звітним
90903, 90904
Вказівка № 7-В 350 Звіт про наявність у кредитній організації незадоволених вимог кредиторів по зобов’язаннях і невиконанні обов’язку по сплаті обяза-тельных платежів у зв’язку з відсутністю або недостатністю коштів на корреспон- дентских рахунках організації
Щодекадно
 
За станом на 1,11,21 не пізніше 2-го робочого дня наступного за звітним.
На 01.01 у строк до 20.01, след. за звітним; на 11.01 у строк до 23.01, след. за звітним Вказівка № 7-В 618 Звіт виконуючого банку про рух коштів по спеціальних транзитних рахунках резидентів Щодекадно Протягом 5 календарних днів, що випливають за звітною декадою
Вказівка № 383-В
Вказівка № 7-В 661 Звіт про операції по банківських рахунках нерезидентів у валюті РФ Щодекадно
Не пізніше 5-го
календарного дня  декади, що випливає
 за звітним
Вказівка № 7-В
Інструкція № 93-І *
Инф-Ія про договори й про порушення валютного законодавства
  Щодекадно
Не пізніше 5-го календарного дня  декади, що випливає
за звітним
Вказівка № 500-В
Інструкція № 83-І

Додаток 4
Щомісячні форми звітності
№
Назва форми
звітності
Періодичність подання
Строк
подання
Регламентуючий документ *
Баланс кредитної організації
  Щомісяця
На 1-е число місяця: ДО без філій на 3-ий робочий день місяця, що випливає за звітним;
До з філіями на 4-ый робочий день місяця, що випливає за звітним;
На 01.01: ДО без філій не пізніше 20.01, що випливає за звітним;
ДО з філіями не пізніше 25.01, що випливає за звітним Правила ЦБ РФ «61» 101
Оборотна відомість по рахунках бухгалтерського обліку кредитної організації
  Щомісяця
На 1-е число місяця: ДО без філій на 3-ий робочий день місяця, що випливає за звітним;
До з філіями на 4-ый робочий день місяця, що випливає за звітним;
На 01.01: ДО без філій не пізніше 20.01, що випливає за звітним;
ДО з філіями не пізніше 25.01, що випливає за звітним Вказівка № 7-В 110
Розшифровки окремих балансових рахунків
  Щомісяця До 10 числа місяця, що випливає за звітним (**)
Інструкція №17
(Додаток №1)
Вказівка № 7-В 112 Таблиця коректувань Щомісяця До 10 числа місяця, що випливає за звітним (**)
Інструкція №17
(Додаток №4)
Вказівка № 7-В 115 Розрахунок резерву на можливі втрати по позичках Щомісяця До 10 числа місяця, що випливає за звітним (**)
Інструкція №17
(Додаток №7)
Вказівка № 7-В 118 Дані про великі кредити Щомісяця До 10 числа місяця, що випливає за звітним (**)
Інструкція №17
(Додаток №10)
Вказівка № 7-В 125 Відомості про активи й пасиви по строках зажадання й погашення Щомісяця До 10 числа місяця, що випливає за звітним (**)
Інструкція №17
(Додаток №17)
Вказівка № 7-В 128 Дані про середньозважені процентні ставки по кредитах, наданим кредитною організацією Щомісяця До 10 числа місяця, що випливає за звітним (**)
Інструкція №17
(Додаток №20)
Вказівка № 7-В 129 Дані про середньозважені процентні ставки по притягнутих депозитах і внескам Щомісяця До 10 числа місяця, що випливає за звітним (**)
Інструкція №17
(Додаток №21)
Вказівка № 7-В 130 Дані про середньозважені процентні ставки по випущеним кредитною організацією депозитним і ощадним сертифікатам і облігаціям у рублях Щомісяця До 10 числа місяця, що випливає за звітним (**)
Інструкція №17
(Додаток №22)
Вказівка № 7-В 131 Дані про середньозважені процентні ставки по врахованим кредитною організацією векселям і власним векселям, виданим за рахунок засобів цільового кредитування Щомісяця До 10 числа місяця, що випливає за звітним (**)
Інструкція №17
(Додаток №23)
Вказівка № 7-В 132 Дані про середньозважені процентні ставки по врахованим банком векселям Щомісяця До 10 числа місяця, що випливає за звітним (**)
Інструкція №17
Придлжение №24
  Вказівка № 7-В 133 Аналітичні дані про стан кредитного портфеля Щомісяця До 10 числа місяця, що випливає за звітним (**)
Інструкція №17
(Приложение№3)
Вказівка № 7-В 134 Розрахунок власних засобів Щомісяця На 1 число кожного місяця
Положення № 159-П
Вказівка № 7-В 135 Розшифровки окремих балансових рахунків для розрахунку обов’язкових нормативів і значення обов’язкових нормативів Щомісяця
На 1-е число місяця: ДО без філій на 3-ий робочий день місяця, що випливає за звітним;
ДО з філіями на 4-ый робочий день місяця, що випливає за звітним;
На 01.01: ДО без філій не пізніше 20.01, що випливає за звітним;
ДО з філіями не пізніше 25.01, що випливає за звітним
Інструкція №1
Вказівка № 7-В 151 Графік погашення евробумаг з розшифровкою балансового рахунку (рахунків), на якому (яким) ураховуються засоби, притягнуті в результаті діяльності дочірньої компанії-емітента евробумаг Щомісяця
На 1-е число місяця: ДО без філій на 3-ий робочий день місяця, що випливає за звітним;
ДО з філіями на 4-ый робочий день місяця, що випливає за звітним;
На 01.01: ДО без філій не пізніше 20.01, що випливає за звітним;
ДО з філіями не пізніше 25.01, що випливає за звітним Вказівка № 7-В 152
Власні засоби банку, инвестируемые на придбання часток (акцій) однієї юридичної особи
(Н 12.1) Щомісяця
На 1-е число місяця: ДО без філій на 3-ий робочий день місяця, що випливає за звітним;
ДО з філіями на 4-ый робочий день місяця, що випливає за звітним;
На 01.01: ДО без філій не пізніше 20.01, що випливає за звітним;
ДО з філіями не пізніше 25.01, що випливає за звітним Вказівка № 7-В 153 Зведений звіт про розмір ринкового ризику Щомісяця
На 1-е число місяця: ДО без філій на 3-ий робочий день місяця, що випливає за звітним;
ДО з філіями на 4-ый робочий день місяця, що випливає за звітним;
На 01.01: ДО без філій не пізніше 20.01, що випливає за звітним;
ДО з філіями не пізніше 25.01, що випливає за звітним
Положення № 89-П
Вказівка № 7-В 202 Звіт про касові обороти установ Банку Росії й кредитних організацій Щомісяця Першийий робочий день місяця, що випливає за звітним Вказівка № 7-В 203 Звіт про касові обороти установ Ощадного банка Російської Федерації Щомісяця Восьмийий робочий день місяця, що випливає за звітним Вказівка № 7-В 310 Звіт по картотеці до позабалансового рахунку № 90902 «розрахункові документи, не оплачені в строк» Щомісяця Установлюється територіальною установою Банку Росії Вказівка № 7-В 354 Звіт про виконання плану мер по фінансовому оздоровленню кредитної організації Не пізніше 10-го числа місяця, що випливає за звітним
Вказівка № 7-В
Інструкція № 84-І 401 Звіт уповноваженого банку про іноземні операції
Щомісяця по переліку вповноважених банків/
щокварталу по всіх інших уповноважених банках 12 числа місяця, що випливає за звітним періодом Вказівка № 7-В 501 Відомості про міжбанківські кредити й депозити Щомісяця
На 1-е число місяця: ДО без філій на 3-ий робочий день місяця, що випливає за звітним;
ДО з філіями на 4-ый робочий день місяця, що випливає за звітним;
На 01.01: ДО без філій не пізніше 20.01, що випливає за звітним;
ДО з філіями не пізніше 25.01, що випливає за звітним Вказівка № 7-В 601 Звіт про рух наявної іноземної валюти й платіжних документів в іноземній валюті Щомісяця
ДО без філій на 3-ий робочий день місяця, що випливає за звітним;
ДО з філіями на 10-ый робочий день місяця, що випливає за звітним Вказівка № 7-В 603 Відомості про відкриті кореспондентські рахунки й залишки засобів на них Щомісяця
На 1-е число місяця: ДО без філій на 3-ий робочий день місяця, що випливає за звітним;
ДО з філіями на 4-ый робочий день місяця, що випливає за звітним;
На нерегулярній основі в день відкриття рахунку;
На 01.01: ДО без філій не пізніше 20.01, що випливає за звітним;
ДО з філіями не пізніше 25.01, що випливає за звітним Вказівка № 7-В 606 Звіт про операції по імпортних контрактах Щомісяця З 21-го числа місяця, що випливає за звітним протягом 3-х робочих днів Вказівка № 7-В 608 Звіт банку по операціях ввозу й вивозу валюти РФ Щомісяця Не пізніше 20-го числа місяця, що випливає за звітним
Положення №326
(Додаток №1)
Вказівка № 7-В 610 Звіт про рух активів і пасивів кредитної організації в дорогоцінних металах Щомісяця Не пізніше 15-го числа місяця, що випливає за звітним Вказівка № 7-В 638 Довідка про виконання встановлених головною організацією граничних обсягів (лімітів) банківських операцій Щомісяця Філії ДО на 3-ий робочий день, що випливає за звітним
Інструкція №65
(Додаток №1)
Вказівка № 7-В 650 Відомості про величину кредитного ризику по інструментах, відбиваним на позабалансових рахунках бухучета (крім термінових угод) Щомісяця
На 1-е число місяця: ДО без філій на 3-ий робочий день місяця, що випливає за звітним;
ДО з філіями на 4-ый робочий день місяця, що випливає за звітним;
На 01.01: ДО без філій не пізніше 20.01, що випливає за звітним;
ДО з філіями не пізніше 25.01, що випливає за звітним
Інструкція №1
Вказівка № 452-В
Вказівка № 7-В 651 Відомості про величину кредитного ризику по термінових угодах Щомісяця
На 1-е число місяця: ДО без філій на 3-ий робочий день місяця, що випливає за звітним;
ДО з філіями на 4-ый робочий день місяця, що випливає за звітним;
На 01.01: ДО без філій не пізніше 20.01, що випливає за звітним;
ДО з філіями не пізніше 25.01, що випливає за звітним
Інструкція №1
Вказівка № 452-В
Вказівка № 7-В 658 Звіт про операції по експортних контрактах Щомісяця З 21-го числа місяця, що випливає за звітним протягом 3-х робочих днів
Вказівка № 7-В
Інструкція № 86-І 663 Звіт про валютні операції по кредитних договорах (договорам позики між резидентами й нерезидентами) Щомісяця Не пізніше 15-го числа місяця, що випливає за звітним
Вказівка № 7-В
Інструкція № 101-І 707 Звіт про засоби, депонируемых у Банку Росії Щомісяця В 1-ый робочий день місяця, що випливає за звітним
Вказівка № 7-В
Вказівка № 520-В 903 Звіт про залишки на рахунках по обліку доходів і засобів федерального бюджету Щомісяця На перше число кожного місяця в строки, установлені територіальною установою Банку Росії Вказівка № 7-В 904 Звіт про залишки на рахунках органів державної влади, місцевих органів влади й державних позабюджетних фондів РФ Щомісяця На перше число кожного місяця Вказівка № 7-В /> /> /> /> /> /> />

Додаток 5
Щоквартальні форми звітності
№
Назва форми звітності
Періодичність подання
Строк
подання
Регламентуючий документ 102 Звіт про прибутки й збитки кредитної організації Щокварталу
Щоквартальна встановлюється територіальною установою Банку Росії;
На 01.01: ДО без філій не пізніше 20.01, що випливає за звітним;
ДО з філіями не пізніше 25.01, що випливає за звітним
Вказівка № 7-В
Правила ЦБ РФ
 № 61
(Додаток № 8) 111 Розшифровки окремих символів обліку про прибутки й збитки Щокварталу
На квартальні дати до 15 числа місяця, що випливає за звітним;
На 01.01: ДО без філій не пізніше 20.01, що випливає за звітним;
ДО з філіями не пізніше 25.01, що випливає за звітним
Інструкція № 17
(Додаток № 2)
Вказівка № 7-В 126 Дані про використання прибутку й фондів, створюваних із прибутку Щокварталу
На квартальні дати до 15 числа місяця, що випливає за звітним;
На 01.01: ДО без філій не пізніше 20.01, що випливає за звітним;
ДО з філіями не пізніше 25.01, що випливає за звітним
Інструкція № 17
(Додаток № 2)
Вказівка № 7-В
155 Розрахунок резерву на можливі втрати Щокварталу
Не пізніше 10-го числа місяця наступного за звітним кварталом
На 01.01 не пізніше 25.01 року, що випливає за звітним
Вказівка № 7-В
Положення № 137-П 171 Відомості про іноземні інвестиції в статутному капіталі діючої кредитної організації Щокварталу Не пізніше 5-го числа місяця, що випливає за звітним Вказівка № 7-В 212 Інформація про  перевірки дотримання підприємствами правил роботи з готівкою Щокварталу За станом на 01.01, 01.04, 01.07,01.10 наростаючим підсумком з початку року Вказівка № 7-В 250 Відомості про угоди, зроблених з використання карт, емітованих для клієнтів кредитної організації (філії) Щокварталу Не пізніше 14-го числа місяця, що випливає за звітним Вказівка № 7-В 251 Структура платежів кредитної організації (філії) Щокварталу Не пізніше 18-го числа місяця, що випливає за звітним кварталом Вказівка № 7-В 253 Відомості про клієнтську мережу кредитної організації (філії) Щокварталу Не пізніше 18-го числа місяця, що випливає за звітним кварталом Вказівка № 7-В 302 Відомості про кредити й заборгованість по кредитах, виданим позичальникам різних регіонів, і розмірі притягнутих депозитів Щокварталу Не пізніше 15-го числа місяця, що випливає за звітним; на 01.01 Не пізніше 15-го лютого року, що випливає за звітним Вказівка № 7-В 402 Відомості про розрахунки між резидентами й нерезидентами за виконання робіт, надання послуг і результатів інтелектуальної діяльності Щокварталу Не пізніше 15-го числа місяця, що випливає за звітним періодом Вказівка № 7-В 602 Звіт про деякі види валютних операцій Щокварталу Не пізніше 10-го числа місяця, що випливає за звітним кварталом Вказівка № 7-В 615 Зведений звіт про розрахунки судновласників Щокварталу
Уповноваженими банками, у яких відкриті  валютні рахунки судновласників
Не пізніше 5-го числа другого місяця, що випливає за звітним кварталом Вказівка № 7-В 711 Депозитарний звіт Щокварталу Не пізніше 10-го числа місяця, що випливає за звітним кварталом Вказівка № 7-В 801 Звіт про склад учасників  банківської /консолідованої  групи Щокварталу
За станом на 01.01, 01.04, 01.07,01.10  у строк не пізніше 2-х місяців після звітної дати;
На 01.01 у строк до 01.05 року, що випливає за звітним
Положення № 29-П
Вказівка № 7-В 802 Консолідований балансовий звіт Щокварталу
За станом на 01.01, 01.04, 01.07,01.10  у строк не пізніше 2-х місяців після звітної дати;
На 01.01 у строк до 01.05 року, що випливає за звітним
Положення № 29-П
Вказівка № 7-В 803 Консолідований звіт про прибутки й збитки Щокварталу
За станом на 01.01, 01.04, 01.07,01.10  у строк не пізніше 2-х місяців після звітної дати;
На 01.01 у строк до 01.05 року, що випливає за звітним
Положення № 29-П
Вказівка № 7-В 804 Звіт про відкриті валютні позиції банківської/ консолідованої групи Щокварталу
За станом на 01.01, 01.04, 01.07,01.10  у строк не пізніше 2-х місяців після звітної дати;
На 01.01 у строк до 01.05 року, що випливає за звітним
Положення № 29-П
Вказівка № 7-В 805 Розрахунок обов’язкових нормативів на основі консолідованої звітності Щокварталу
За станом на 01.01, 01.04, 01.07,01.10  у строк не пізніше 2-х місяців після звітної дати;
На 01.01 у строк до 01.05 року, що випливає за звітним
Положення № 29-П
Вказівка № 7-В * Інформація, що представляється До-Емітентами цінних паперів Щокварталу Не пізніше 30 календарних днів після закінчення звітного періоду
Інструкція № 8
(Додаток 8)
Закон № 39-ФЗ /> /> /> /> /> />

Додаток 6
Щорічні форми звітності
№
Назва форми звітності
Періодичність подання
Строк
подання
Регламентирующй
 документ 024 Відомості про укладання договору на проведення щорічної аудиторської перевірки кредитної організації, банківської групи Щорічно На початок поточного року в тижневий строк після укладання договору з аудиторської організації Вказівка № 7-В 123
Дані про рух грошових
засобів Щорічно
ДО без філій не пізніше 20.01, що випливає за звітним;
ДО з філіями не пізніше 25.01, що випливає за звітним
Інструкція № 17
(Додаток № 15)
Вказівка № 7-В 810 Консолідований балансовий звіт Щорічно До 01.07 року, що випливає за звітним Положення № 29-П 811 Консолідований звіт про прибутки й збитки Щорічно До 01.07 року, що випливає за звітним Положення № 29-П * Інформація про кредитну організацію-довірчому керуючому Щорічно До 10.02 року, що випливає за звітним
Інструкція № 63
Положення № 43-П * Звіт про стан внутрішнього контролю в банку Щорічно
ДО без філій не пізніше 20.01 дня, що випливає за звітним;
ДО з філіями не пізніше 25.01 дня, що випливає за звітним
Положення № 509
Вказівка № 452-В *
Список акціонерів кредитної
Організації Щорічно У строк, що не перевищує 10-ти днів після дати проведення річних загальних зборів акціонерів
Інструкція № 75-І
(Додаток 4)

Додаток 7 
Звітність на нерегулярній основі
№
Назва форми звітності
Періодичність подання
Строк
подання
Регламентуючий  документ 051 Список багатобічно осіб На нерегулярній основі
У міру зміни відомостей: не пізніше 10 днів з моменту змін. На вимогу ЦБ: не пізніше 10 днів з дати одержання вимоги;
На 01.01 не пізніше 30 днів після закінчення року
Вказівка № 7-В
Положення № 184-П 052 Список багатобічно осіб, що належать до групи осіб На нерегулярній основі
У міру зміни відомостей: не пізніше 10 днів з моменту змін. На вимогу ЦБ: не пізніше 10 днів з дати одержання вимоги;
На 01.01 не пізніше 30 днів після закінчення року
Вказівка № 7-В
Положення № 184-П 053 Реквізити фінансово-промислової групи На нерегулярній основі
У міру зміни відомостей: не пізніше 10 днів з моменту змін. На вимогу ЦБ: не пізніше 10 днів з дати одержання вимоги;
На 01.01 не пізніше 30 днів після закінчення року
Вказівка № 7-В
Положення № 184-П 170 Відомості про дочірні кредитні організації за рубежем На нерегулярній основі Протягом 10 днів з моменту придбання статусу або зміни реквізитів звіту Вказівка № 7-В
* Інформація про депозитарну діяльність кредитної організації На нерегулярній основі По запиті контролюючих підрозділів Вказівка № 385-в * Повідомлення про початок/завершенні емісії банківських карт або еквайрінга по операціях з використанням банківських карт На нерегулярній основі Протягом 30 днів з моменту початку/завершення емісії й/або еквайрінга банківських карт
Положення  № 23-П
(Додаток 1)