План
Вступ
1. Відпочиноклюдини старшого віку як вид діяльності
2. Проблемиорганізації відпочинку людей старшого віку
3. Формивідпочинку людей старшого віку
Ізотерапія
Музикотерапія
Ігрова терапія
Глинотерапія
Гарденотерапія
4. Спорт,активний відпочинок і туризм, як вид відпочинку людини старшого віку
5. Умовинеобхідні для організації відпочинку людей старшого віку
Списоквикористаної літератури
Вступ
У процесі нормальної життєдіяльності людина зайнята різноманітнимиповсякденними справами: професійною діяльністю, освітою, домашніми справами,спілкуванням з людьми, сном, відпочинком, дозвіллям.
Відпочинок та дозвілля має на увазі такий рід занять, що даєлюдині відчуття задоволення, піднятого настрою і радості. Люди проводятьвідпочинок та дозвілля для того, щоб розслабитися, зняти стрес, відчути фізичнеі психологічне задоволення, розділити свої інтереси з друзями і близькими,зав’язати суспільні контакти й одержати можливість самовираження або творчоїдіяльності.
1.Відпочинок людини старшого віку як вид діяльності
Дозвілля і відпочинок можуть включати наступні види діяльності:
· Спорт або різноманітна фізична активність (роль глядача, учасника,тренера або яка-небудь інша організаційна діяльність);
· художня діяльність (живопис, малювання, літературна творчість);
· вироби (вишивання, в’язання, плетіння різних виробів і інша ручнатворчість);
· турбота про тварин;
· хобі (різноманітна діяльність по інтересах);
· відвідування музеїв, театрів, галерей, екскурсії;
· ігри (настільні ігри)
· розваги (перегляд телепередач, фільмів, читання літератури,прослуховування радіопередач);
· спілкування з іншими людьми (телефонні розмови, написання листів,запрошень, організація і відвідування вечорів і інших розважальних заходів).
Життя людини не є повноцінним, якщо не реалізується її право навідпочинок, на кращі форми проведення вільного часу. Дозвілля і відпочинок граєособливо важливу роль у житті людей старшого та літнього віку, особливо колиїхня участь у трудовій діяльності утруднена. У сучасних економічних умовах людистаршого віку займають у суспільстві маргінальне соціокультурне положення.Обмеження набору соціальних ролей і культурних форм активності звужує рамкиїхнього способу життя. Тому особливе значення надається організації відпочинкута дозвілля після відходу на пенсію чи в зв’язку з хворобою, коли старша людинаповинна адаптуватися до нових умов життя поза сферою трудової діяльності.
Повноцінна життєдіяльність багатьох людей старшого віку неможливабез надання їм різних видів допомоги і послуг, що відповідають їхнім соціальнимпотребам. Організація відпочинку та дозвілля є одним з важливих елементівреабілітації і догляду за хворими, інвалідами і людьми старшого віку взагалі.Останнім часом розробляються нові технології соціокультурної реабілітації, щосприяють соціальній адаптації слабо захищених груп населення. Проблемаінтегрування людей старшого віку в соціокультурне життя суспільства передбачаєрозробку і реалізацію спеціальних державних програм у сфері культурної йоздоровчої політики.
2.Проблеми організації відпочинку людей старшого віку
Проблеми, що можуть виникнути при організації дозвілля івідпочинку осіб старшого віку, носять наступний характер.
· Обмеження рамок відпочинку та дозвілля через фінансові,транспортні й інші проблеми, а не внаслідок знижених можливостей.
· Ступінь приступності суспільного дозвілля і відпочинку для осібстаршого віку.
· Вікові обмеження в можливості розвивати навички і здібності,необхідні для проведення дозвілля і відпочинку, а також у можливості розвиватиці якості з урахуванням адаптації до нових життєвих умов після виходу напенсію.
· Атмосфера соціального оточення, що сприяє участі літньої людини впроведенні дозвілля і відпочинку.
Соціокультурна реабілітація хворих, інвалідів і людей старшоговіку — це система організаційних прийомів і методів впливу засобамикультурно-дозвіллєвої діяльності та надання послуг, застосовуваних з метоюнадання їм допомоги у відновленні (компенсації) порушених чи втраченихздібностей до діяльності відповідно до їхніх духовних інтересів, потреб іпотенційних можливостей.
Термін «технології соціокультурної реабілітації» включаєдві складові: «соціальне» і «культурне».«Соціальне» указує, що дана технологія звернена до особистості людиниз обмеженими можливостями і припускає досягнення позитивних змін її способужиття. Поняття «культурне» позначає ті засоби, за допомогою якихлюдина старшого віку виявляє і реалізує свій духовний, творчий потенціал. «Соціальне»припускає вихід людей старшого віку на такий рівень компетенції, що дозволяє їмвступати в звичайні соціальні контакти і взаємодії. «Культурне» — маєна увазі наповнення процесу реабілітації, відпочинку або дозвілля конкретнимкультурним змістом, освоєння пацієнтами та просто старшими людьми культурнихцінностей, норм і традицій, указівка на якість і сферу прояву їхньої культурноїактивності, на результати їхньої творчості в процесі їх соціокультурноїдіяльності. «Соціальне» передбачає різні форми взаємодії людейстаршого віку між собою і з навколишнім середовищем, а «культурне»припускає одержання визначених результатів цієї взаємодії.
При плануванні дозвілля і відпочинку пріоритет належитьрозвиваючим технологіям, зв’язаним із залученням людей старшого віку в різнівиди художньої, технічної і прикладної творчості. Вони роблять на них вплив,який соціалізує, розширює можливості для самоствердження і самореалізації,соціальної адаптації.
У розпорядженні фахівців з організації відпочинку та дозвілля, атакож реабілітації маються ігрові і розважально-ігрові (рухливі, малорухомі,театралізовані й ін.), художньо-видовищні, діалогічні (показ, розповідь,переказ, пояснення, ілюстрування), репродуктивні і творчо розвиваючі (тренінг,імпровізація), навчальні (вправи, повтор), проблемно-пошукові, інформаційні йінші технології.
Культурно-дозвіллєва діяльність людей старшого віку містить усобі:
· заняття художньою, прикладною, технічною творчістю;
· дозвіллєві свята, обряди, конкурси, фестивалі;
· спорт, активний рух, екскурсії, ігри;
· ділові, комерційні, логічні, інтелектуальні ігри і заняття;
· спокійний пасивний відпочинок (читання, перегляд телепередач,слухання радіо й ін.).
Дозвілля і відпочинок спрямовані на реабілітацію людей старшоговіку шляхом досягнення життєво важливих для них цілей.
Різноманітність цілей, що виникають у реабілітаційному процесі,зв’язана з визначеними типами функціональних порушень (сенсорні дефекти,порушення опорно-рухового апарата, деякі органічні захворювання і т.д.).
Одним з основних елементів соціокультурної реабілітації є аналізситуації, що характеризує спосіб життя людей старшого віку, властиві їм ідеалиі норми поводження, духовні цінності, культурно-дозвіллєві інтереси і переваги.
Істотне значення має психологічна мотивація людини старшого вікудля участі в проведенні відпочинку та дозвілля. ЇЇ бажання і готовність активнобрати участь у процесі реабілітації є неодмінною умовою успіху. Активністьвиявляється не тільки за рахунок змін у самій людині, але і за рахунок змін у навколишньомусередовищі, що сприяє розвитку особистості і бажанню активно в ній існувати.Мотивація діяльності людей старшого віку (їхні інтереси, потяги, психологічніустановки, емоції і т.д.) видозмінюється в процесі оволодіння тим чи іншимвидом відпочинку або дозвілля, конкретним видом художньої, технічної чидекоративно-прикладної творчості. Динаміка зміни мотивації служить підставоюдля оцінки впливу відпочинку та реабалатуючого дозвілля, яке освоює людина зобмеженими можливостями.
У практиці різноманітної по формах і видам соціокультурноїдіяльності індивідуальні інтереси відрізняються різними проявами, кожен з якийможе характеризуватися визначеним показником впливу, на особистість людинистаршого віку.
При організації культурно-дозвіллєвої діяльності людей старшоговіку, варто враховувати:
· особистість самої людини;
· відносини і контакти людей старшого віку з навколишнім середовищемі, насамперед, із сімейним мікросередовищем;
· культурно-дозвіллєві форми і методи, що активно впливають наособистість літньої людини, на її соціальну реабілітацію і положення всуспільстві.
Призначення дозвіллєвих технологій — допомогти людям старшого вікуосвоїти навички спілкування, необхідні для адаптації в соціокультурномуоточенні. Існують психологічні закономірності, що прискорюють інтеграційніпроцеси в суспільство, соціальну адаптацію. Важливо уміти вибрати ізапропонувати старшій людині таке цікаве заняття, що не дозволяло б йомузосередитися на своїх хворобливих відчуттях і переживаннях. Найчастіше такі заняттязв’язані з прикладною художньою і технічною творчістю, а також з більшпасивними видами діяльності — читанням, переглядом телепередач, слуханням радіоі так далі. Завдяки ним у людей старшого віку поліпшується самопочуття,полегшується хворобливий стан.
Високу ефективність показують індивідуальні програмисамореабілітації, що включають у себе систему різноманітних спеціальнихтренінгів, що чергують розумові і фізичні навантаження, інтенсивність якихзростає в міру поліпшення стану літнього пацієнта. Навіть механічне завчання івикористання стереотипних наборів дій, необхідних у стандартних культурнихситуаціях, дає людині можливість знайти визначений ступінь самостійності.
Реабілітація, соціальна адаптація і формування незалежного способужиття людей старшого віку у значній мірі залежить від участі в ньому різнихфахівців (медиків, психологів, педагогів, дефектологів, соціальних педагогів,фахівців культури, фахівців з реабілітації інвалідів і ін.). У цьому процесінеобхідна взаємодія вчених і практиків, державних і недержавних установ,широких прошарків громадськості, засобів масової інформації. У задачівикористовуваних технологій входить нейтралізація й усунення причин ізоляціїлюдей старшого віку у соціокультурній сфері; прилучення їх до професійної соціокультурноїдіяльності, надання їм конкретної допомоги відповідно до їх можливостей іінтересів; підтримка літньої людини в області відпочинку та дозвілля з облікометнічних, вікових, конфесіональних і інших факторів. При проведенні роботи злюдьми старшого віку необхідно створити доступне, безбар’єрне середовище.Використання спеціальних технічних засобів, пристосувань, приладів, щополегшують орієнтацію, мобільність, спілкування, передачу інформації, єосновною вимогою до організації корекційної допомоги.
При організації відпочинку та дозвілля варто враховувати фізичнийі емоційний стан літньої людини, а також стан її зору, слуху, мобільності.Знаючи про зниження працездатності людей старшого віку, необхіднорегламентувати тривалість занять, кількість пауз і перерв для розминок зобліком їх фізичних, когнітивних і психоемоційних можливостей. Особливої увагивимагає методика оцінки результатів діяльності відпочиваючих. Не завищуючи і незанижуючи їх, варто підкреслювати ті сторони, що ведуть до успіху.
Існують різні реабілітаційні види відпочинку та дозвілля.
3.Форми відпочинку людей старшого віку Ізотерапія
Одним із видів відпочинку людей старшого віку служить арттерапія.Терапія художньою творчістю — універсальний психотерапевтичний,інтердисциплінарний (на стику медицини, психології, педагогіки, культури,соціальної роботи) метод, використовуваний з метою комплексної реабілітації іспрямований на усунення чи зменшення нервово-психічних розладів, відновлення ірозвиток порушених функцій, компенсаторних навичок, формування здібностей доігрової, освітньої, трудової діяльності в процесі занять специфічними,цілеспрямованими видами творчості. Основною задачею терапії творчістю євідновлення індивідуальної і суспільної цінності людей старшого віку, а нетільки відновленні утрачених функцій організму і прилучення до праці.Арттерапия — це реабілітаційна технологія, заснована на застосуванні засобівмистецтва і використовувана психологами, дефектологами, аніматорами, педагогамий іншими фахівцями з метою реабілітації людей з обмеженими можливостями.Людина, що має обмеження в здоров’ї, через малюнок може виразити свійвнутрішній стан, свої відчуття і переживання. Будучи прямо зв’язаним знайважливішими психічними функціями — зоровим сприйняттям, моторноюкоординацією, мовою, мисленням — малювання не просто сприяє розвитку кожноїфункції, але і зв’язує їх між собою, допомагаючи людині упорядкувати засвоюванізнання, оформити і зафіксувати свої представлення про навколишній світ.Малювання може служити і способом рішення психологічних, особистісних проблем(страхи, тривога, непевність, самітність, подолання негативних переживань,формування вмілості і впевненості руки, точності рухів і ін.). Наприклад, потональному і колірному рішенню, ритміці і композиції малюнка, на вибірперсонажів, сюжету можна судити про наявність тих чи інших проблем у психіці ісвітовідчуваннях людини. Заняття ізотерапією спрямовані на гармонічний розвитокпсихічних функцій кожної людини з обмеженими можливостями. Заняття можуть бутирізноманітні по тематиці, формі, методам впливу, використовуваним матеріалам.Для освоєння матеріалу і вироблення навичок у процесі соціокультурноїреабілітації можна використовувати комплексні методики: заняття малюнком усполученні з мовою, музикою, світлом і ін.Музикотерапія
У процесі прослуховування музичного добутку іде напруга,знімаються багато негативних почуттів. Головними критеріями для добору музичнихдобутків є: спокійний темп; відсутність дисонансів і напружених кульмінацій урозробці музичної теми; їхня мелодійність і гармонійність. Музикотерапія — цетехнологія соціокультурної реабілітації, що використовує різноманітні музичнізасоби для психолого-педагогічної і лікувально-оздоровчої корекції особистостілюдини старшого віку, розвитку її творчих здібностей, розширення кругозору,активізації соціально-адаптивних здібностей. Для реабілітаційних цілейвикористовується музика різних жанрів, що іноді виступає не тільки як самостійнийзасіб, але і як доповнює елемент до основної діяльності (ліплення, малювання,театр і ін.). Музика часто відповідає вже наявному чи настрою здатний змінюватийого в позитивну сторону. Основними задачами коррекційнних музично-ігровихзанять є стимуляція потенційних можливостей, подолання труднощів соціальноїадаптації відповідно до можливостей людини. Через те, що рухова активність підмузику підсилює обмін речовин в організмі, підвищує загальний тонус, поліпшуєдіяльність серцево-судинної системи, регулює нервову діяльність, розвиваєфізичні здібності, музичне виховання з повною впевненістю можна розглядати якодин з важливих факторів у процесі реабілітації і соціальної адаптації людейстаршого віку. Спів збагачує людей з фізичними недоліками новими враженнями,розвиває ініціативу, самостійність і одночасно коректує активність психічнихпроцесів. У кожне заняття варто включати музично — ритмічні вправи розвиваючогохарактеру і вправи для розвитку окремих частин тіла, що сприяють корекціїпорушень ритмічності рухів, координації рук і ніг, удосконалюванню різних видівходьби і бігу. У структуру музичного заняття корисно включати вправи нарозвиток музичних здібностей: координацію слуху і голосу, голосу і рухів,міміки і жестів, емоційної виразності. Слухання музики і співу жадають відлітньої людини визначеної розумової, фізичної і психічної напруги. Томудоцільно постійно переключати її увагу на різні види музичної діяльності. Грана брязкальцях, тріскачках, музичних молоточках, металофоні, сопілочках зв’язаназ розвитком дрібної моторики пальців рук, координацією слуху і рухів.Ігрова терапія
Ігрова терапія — це комплекс реабілітаційних ігрових методик.Нерідко ігрова терапія розглядається як засіб для зняття внутрішньої напруги тарізних негативних психічних станів людини. Будучи унікальним засобомкомплексної реабілітації, ця технологія може виконувати функції відпочинку,дозвілля, соціалізації, розвитку, виховання, адаптації, релаксації, рекреації йін. При цьому життєві обставини, що травмують, переживаються в умовному,ослабленому виді. Ігрова терапія допомагає випробувати типи поводження,виділивши найбільш придатні для конкретної особистості у визначеній життєвійситуації. Саме рольове поводження відбиває психологічний стан і функціональнітенденції людини. До видів спрямованої ігрової терапії відносяться: пізнавальніі розвиваючі ігри, настільні і комп’ютерні ігри, конкурси, турніри, змагання,рухливі ігри. Будь-яка гра може бути адаптована до можливостей людей старшого вікушляхом коректування відповідного ігрового елемента (полегшення умов гри, часупроведення і т.д.). Участь людини в грі формує і закріплює в неї стійкуустановку на раціональне, змістовне, цілеспрямоване використання сво6одногочасу. Для багатьох людей гра — улюблений вид діяльності і спілкування.Доцільність використання ігри в роботі з літніми обумовлена тим, що цей виддіяльності і спілкування є найбільш прийнятним для будь-якого віку, де людинаможе вільно виражати себе, звільнитися від напруги і розчарування повсякденнимжиттям, випробувати себе в конкретній соціальній ролі, установити спілкування,опанувати соціальними навичками і т.д.Глинотерапія
Глинотерапія — ефективний спосіб реабілітації, що має у своїйоснові роботу з пластичними матеріалами (глина, пластилін, тісто і т.п.) Здавнавідомо про лікувальні властивості глини. Замічено, що гончарі, що багатопрацюють з вищевказаним матеріалом, ніколи не мали захворювань суглобів, незнали, що таке відкладення солей, гіпертонія й ін. Глина має антисептичні,адсорбуючі властивості. Показниками реабілітаційної ефективності глинотерапіїслужать розвиток інтелекту, дрібної моторики, оволодіння навичками професійноїмайстерності.Гарденотерапія
Гарденотерапія — це особливий напрямок психосоциальної,професійної реабілітації за допомогою прилучення до роботи з рослинами.Практика показує, що люди старшого віку з задоволенням вирощують рослини ідоглядають за ними. Особливий емоційний настрій, зв’язаний з виконаннямнеобхідної роботи, психічно заспокоює. Цей вид діяльності має яскраво вираженупсихотерапевтичну спрямованість, що дозволяє використовувати його при корекціїповедінкових і емоційних розладів, у відбудовному періоді після перенесенихзахворювань, для поліпшення психоемоційного стану людей з патологією тих чиінших органів і систем. Гарденотерапію можна застосовувати разом з елементамиінших технологій соціокультурної діяльності — музико-, ізо-, бібліотерапією,фото, дизайн, орігамі.
4.Спорт, активний відпочинок і туризм, як вид відпочинку людини старшого віку
Спорт, активний відпочинок і туризм є важливими факторами впроцесі реабілітації й адаптації людей старшого віку. Рухи, вправи і спортпідтримують і відновлюють фізичний і щиросердечний стан пацієнтів. Крім того, улюдей старшого віку зменшуються ускладнення, викликані недоліком фізичноїактивності. Вважається, що туризм більш легкий для старших людей, ніж спорт, ісаме туризм стає першим кроком на початку інтенсивної і систематичної фізичноїактивності людей старшого віку.
Дуже важлива профілактична і роль туризму, що реабілітує, колиіснує криза адаптації, росте число психосоматичних захворювань, збільшуєтьсячисло людей з інвалідністю. Туризм дуже впливає на оздоровлення людей старшоговіку, тому що є чинником, що протидіє гіпокінезії (мало рухливому способужиття), що негативно впливає на здоров’я і психіку. Рухові обмеження значнознижують життєві можливості, служать причиною гноблення, стресу, втрати віри всебе. Спорт і туризм створюють можливість встановлювати незалежні ірізноманітні контакти, що допомагають одержати впевнену й ефективну життєвупідтримку, так необхідну людині старшого віку.
Люди, що вийшли на пенсію, можуть використовувати вільний час, беручиучасть у суспільній роботі, здійснюючи різні соціокультурні програми і проекти,у тому числі і туристичні. Для літньої людини туризм надає реабілітаційніможливості, підвищуючи інтерес до життя і збільшуючи життєву активність.Основними функціями туризму із соціальної точки зору є: компенсаторна,відбудовна, реабілітаційна. Розвиток соціального туризму, розробка туристськихпрограм з урахуванням приступності для людей зі спеціальними нестатками — усеце створює рівні можливості для здійснення права на відпочинок, для прилученнядо культурних цінностей. Туризм стає стилем життя сучасної людини, у тому числіі багатьох людей старшого віку.
Для ефективного використання туризму в соціокультурнійреабілітації людей старшого віку необхідно дотримувати наступні правила:
· вид туризму підбирається в залежності від наявних фізичнихпорушень і відповідно до індивідуальної програми реабілітації, враховуватиперсональний інтерес, бажання, фінансові можливості, місце проживання,очікувані реабілітаційні результати;
· забезпечення безпеки для туристів і оточення;
· програма включає огляд визначних пам’яток;
· наявність деякої фізичної підготовки, психологічної готовності дотруднощів;
· плановані навантаження повинні бути адекватні стану здоров’я.
Багатофакторний терапевтичний вплив туризму сприяє переключеннюмислення на оздоровлення, коли ситуація не здається безвихідною, і людиназнаходить рішення проблем. Важлива і профілактична роль туризму, коли існуєкриза адаптації, росте число психосоматичних захворювань.
Прагнення до активних форм проведення вільного часу сприяєсоціальній адаптації, тоді як орієнтація на пасивно-споглядальні види дозвілляобумовлює зниження загального життєвого тонусу людей старшого віку, допускаєпоглиблення їхньої соціальної ізоляції. Подібна активність сприяє переходу їхвід споживчої діяльності до продуктивної діяльності, до свободи вибору занять,які відповідають здібностям, задаткам і захопленням людини.
5.Умови необхідні для організації відпочинку людей старшого віку
Для правильної організації дозвілля і відпочинку людей старшоговіку необхідно виконати наступні вимоги.
· З’ясувати інтереси літньої людини. Літній людині потрібнодопомогти визначитися у виборі форми відпочинку та дозвілля, тому що багато людейне мають можливості розібратися в цьому питанні. Не виключено, що в силу свогоположення люди старшого віку мають лише обмежені представлення про формивільного проведення часу, їхньої приступності. Перш ніж пропонувати людиністаршого віку які-небудь заходи, варто уважно вивчити інтереси людини, показатиїй варіанти можливих форм відпочинку, порадитися з членами її родини чидрузями.
· Розширити уявлення про відпочинок людини старшого віку,поділяючись з нею досвідом і обговорюючи її проблеми.
· Не ущемляти інтереси старших людей.
· Оцінити минулі і дійсні інтереси і схильності людини старшоговіку.
· Визначити основні особливості діяльності, обрані людиною старшоговіку.
· Визначити способи модифікації й адаптації літньої людини, щобполегшити її участь у проведенні дозвілля і відпочинку.
Основними заняттями людей старшого віку є фізичні вправи,екскурсійний туризм, прогулянки, відвідування кінотеатрів, театрів, концертнихзалів, виставок, читання книг, перегляд телепередач, зустрічі з родичами і друзями,догляд за рослинами і тваринами.
Однак не усі види дозвілля і відпочинку прийнятні для людейстаршого віку з обмеженою рухливістю. У цьому випадку потрібно допомогти такійлюдині визначитися у виборі форми дозвілля, уважно вивчити її інтереси і схильності,визначити способи модифікації й адаптації клієнта для полегшення його участі впроведенні дозвілля і відпочинку. Деякі форми дозвілля можуть допомогти літнійлюдині у відновленні утрачених функцій у результаті старості чи хвороби.Наприклад, складання картинок з використанням мозаїки чи пазлів розвиває увагу,пам’ять і дрібну моторику рук, що особливо важливо при паралічах верхніхкінцівок. Як дозвілля для лежачого хворого можна рекомендувати легку ручнуроботу, наприклад, в’язання гачком чи спицями, вишивання, малювання, написаннялистів (якщо людина до цього здатна). Часто єдиним і доступним для людинистаршого віку є читання, що впливає на її психіку. Перегляд телепередач числухання радіо, особливо музичних програм також можна використовувати якдозвілля. Перегляд старих фотографій і спогади про прожите життя створюютьдоброзичливий мікроклімат навколо літньої людини, дозволяють розповісти прокращі періоди її життя. Розведення і догляд за кімнатними рослинами є найбільшрозповсюдженим і приємним видом дозвілля для старших людей, що не можутьвиходити з будинку. Дрібні домашні тварини, наприклад, птахи чи кішки, можутьскрасити життя хворої людини старшого віку. Зустрічі з родичами, друзями,розмови по телефону є основними заняттями для людей старшого віку з обмеженоюрухливістю. Як відпочинок та дозвілля можна використовувати різні ігри.
Список використаної літератури
1. Бабарицька В.К., Любіцева О.О. Організація туризму. Навч.посібник. Част. I. — К.: КУ, 1998;
2. Бабарицька В.К., Любіцева О.О., Федорченко В.К. Організаціятуризму. Учбово-метод. посібник. — К.: ІТЕІП, 1994;
1. Бастрыкина А.В. Туризм в системе реабилитации и социальнойинтеграции пожилых и людей с ограниченными возможностями. — М., 1999. — С.132;
2. Бурно М.Е. Терапия творческим самовыражением.// Медицина. — М.,1989;
3. Квартальнов В.А. Туризм: Учебник. — М.: Финансы и статистика,2000. — 320 с.;
4. Киселева Т.Г., Красильников Ю.Д. Основы социально-культурнойдеятельности. —М.: МГУКИ, 1995;
5. Марков А.П., Бирженюк Г.М. Основы социокультурного проектирования.— СПб.: ГУП, 1998;
3. Ткаченко Т.І., Ведмідь Н.І. Організація дозвілля в туристичнійіндустрії. – К., КНТЕУ, 2002.