Зміст
Вступ
Розділ І. Аналітичнийогляд літератури
Розділ ІІ. Народногосподарськезначення та біологічні особливості льону-довгунця
Розділ ІІІ. Результатидосліджень
3.1 Місце, умови,програма та методика проведення досліджень
3.2 Екологічнаефективність
3.3 Енергетичнаефективність
3.4 Економічнаефективність
Розділ ІV. Технікабезпеки та охорона праці при вирощуванні льону-довгунця
Висновки тапропозиції
Списоквикористаної літератури
Додатки
ВСТУП
Кожна польова культура має свої прикраси. Проте льон-довгунець, якодна із найбільш старовинних культур Західної Азії та Середземноморського узбережжя,знайшла другу Європейську батьківщину — Українське Полісся.
Якщо загибель врожаю льону прирівнюється до однієї з «семиєгипетських страт», то загибель галузі льонарства на Поліссі України -дозубожіння аграрного сектора. Льон був і повинен залишитись символом чистоти,світла, вірності. Про нього слід сказати так: це екологічно чиста рослина, одинз найкращих плодів землі, який використовувався для верхнього і нижнього одягублагочестивих єгипетських жриців і як покрив для святих предметів тавикористовується й зараз.
Він впродовж свого життя приваблює людей. Навесні сходи його — цекилим ізумрудно-соковитої зелені, за яким здалека можна впізнати поле, засіянельоном.
Вліткувранці — синьооко-красиве цвітіння поліського шовку. В полі стоять тонесенькі,стрункі стеблинки зі світло-блакитними дещо похиленими квіточками. І ніколи незрозуміло, де небо, а де земля, що народжує льон. Від цього видовища стаєшдобрішим, лагіднішим, життя наповнюється красою.
Перед збиранням лляне поле — це осліплююча золота долина зчервоним відтінком. Особливо привабливе лляне волокно, зафарбоване у сталевийколір з платиновими відсвітами та переливами.
Про льон написано дуже багато віршів та пісень. О.С. Пушкіннамалював Ольгу з роману “Євгеній Онєгін” такими фарбами:«Глаза, как небо голубые, Улыбка, локоны льняные…»
А відомий поет О.Прокоф’єв у вірші «Лада» застосовуєтаку характеристику:
«Синью яркой блещет взгляд,
Синевой глаза горят,
Длинен волос твой льняной,
Славен голос озорной…»
А кому невідома українська пісня, де прославляється велич льону условах і музиці народного артиста України І.М. Сльоти:
«А льон цвіте синьо-синьо,
А мати жде додому сина… „
У недалекому минулому льон на Україні вирощували не тільки длявнутрішніх потреб, він був предметом торгівлі, з багатьма країнами світу, авироби Житомирського льонокомбінату прославлялися майже у всіх країнах.
Льонарство і лляна промисловість України мають великий потенціал,набутий досвід і матеріальну базу! У 70-80-ті роки минулого сторіччя посівніплощі під льоном-довгунцем становили щорічно 220-230 тис. га, виробництвоволокна — 100-130 тис. тонн. Працювало понад 40 льонозаводів, двальонокомбінати загальною потужністю 100 млн. квадратних метрів тканинтехнічного і побутового призначення. За останні роки площі посіву і виробництвопродукції льону-довгунцю різко скоротились, а їх якість погіршилась.
До спаду льонарства в Україні призвели процеси дестабілізаціївиробництва, викликані розбалансованістю цін на льоносировину іматеріально-технічні засоби забезпечення технології вирощування та деякі іншічинники ринку.
Враховуючиобмежені можливості надходження в Україну бавовни для потреб текстильноїпромисловості, значне зростання цін на волокно і насіння льону на зовнішньомута внутрішньому ринках, льонарство здатне перетворитися, при застосуваннівисокоефективної в ринкових умовах технології вирощування культури, увисокоприбуткову галузь і джерело валютних надходжень.
Льоносировина, що завозиться на переробні заводи, має бутивідсортована за висотою і чиста від бур’янів. Всі процеси практичнонемеханізовані, техніка для обертання трести, піднімання та в’язання її вкрайнедосконала. Для заохочення людей до праці потрібні матеріальні і фінансовіресурси. Тобто собівартість льоносировини у 1,5 — 2,0 рази вища ціни, що їїзгодні заплатити споживачі.
До 1990 року держава дотувала кожному господарству 45% витрат нальонарство. Заводи сплачували виробникам кошти за реалізовану продукцію у тижневийстрок згідно з результатами оцінки сировини.
При врожайності волокна 4 ц/га і насіння 2 ц/га господарства мливід льонарства прибутки.
Важким тягарем лягає на собівартість продукції льонарства диктатцін з боку постачальників мінеральних добрив, засобів захисту рослин,пально-мастильних матеріалів, сільськогосподарського машинобудування.Товаровиробники тепер вимушені користуватися послугами суміжників за цінами в 3- 5 разів вищими від цін докризового періоду. Для відродження галузі потрібнозробити її не збитковою. Бажаного успіху можна досягти двома шляхами. Першийполягає у відновленні державної підтримки виробника продукції. Йдеться не провеликі капіталовкладення в галузь із бюджету держави, а йдеться про відновленняпаритету цін на промислову і сільськогосподарську продукцію, порушеногодержавою у 1992 році, коли на промислову продукцію ціни “відпустили»,а на сільськогосподарську продукцію тримали фіксованими, а також про виконаннядержавою власних рішень і зобов’язань.
Адже Постанова Кабінету Міністрів України №378 від 22 квітня 1997року «Про заходи щодо стабілізації та збільшення обсягів виробництва льонута конопле продукції » існує лише на папері.
Другий шлях полягає у пошуку можливостей зниження собівартостіпродукції, зважаючи на те, що 70 — 80% витрат галузі припадає на періодзбирання врожаю і післязбиральної доробки продукції, і на низький рівеньмеханізації виробничих процесів, слід переходити на рулонну технологію збираннятрести, а також на промислове виготовлення трести на льонозаводах.
За існуючої технології, за умов приготування трести під відкритимнебом, за сприятливих умов солома перетворюється на тресту за 12 — 14 днів. Упосушливих умовах вона лежить на полі 30-40 днів, а у разі затяжних дощівпродукція зазвичай втрачає 50 — 70% якості.
Спроба впровадження рулонної технології збирання трести в Українівже була. Ще понад 10 років тому ряд господарств Житомирської, Рівненської,Київської, Волинської, областей збирали тресту преспідбирачами ПРН —1,6обладнаними пристроями ПРП — 1, що пресували її в рулони вагою 300 — 400 кг.Такі рулони навантажувачами ПФ — 0,5, обладнаними пристроями ППЛ — 0,5вантажили на автотранспорт і відвозили на льонозаводи. Однак через недосконалутехнологію розмотування рулонів на заводах перспективна технологія неприжилася. Водночас у Бельгії, Франції і Нідерландах рулонна технологія набулаширокого застосування. З допомогою цієї технології можна було б на 25 -30%знизити собівартість продукції та на стільки ж відсотків покращити економічнийстан підприємств — виробників сировини. Промислове виготовлення трести полягає,в тому, що підсушену після збирання і обмолоту комбайном солому льону збираютьтак само, як і тресту – у рулони — і відправляють на льонозавод. Там занурюютьрулони соломи в мочильні басейни, де вона за 35 — 38°С води за участіпектиноруйнувальннх бактерій перетворюється на тресту. Після цього рулонирозмотують, тресту висушують до стандартної вологості і подають на переробку.За умови промислового виготовлення трести витрати на збирання врожаю виробникомскорочуються ще на 15 — 20%, адже солому не потрібно ані перебирати длярівномірного вилуження, ані висушувати після його завершення.
Освоєння льонозаводами операцій промислового виготовлення трестидасть змогу на 40 — 50% знизити собівартість льонопродукції, значно покращитиїї якість.
Чітке й неухильне дотримання всіх вимог технології, зокрема такий,як правильний вибір площ, напівпаровий обробіток ґрунту, раціональна системаудобрення, інтегрована система захисту посівів від бур’янів, хвороб, шкідниківі вилягання, сівба високоякісним насінням та інших, що визначаються вконкретних умовах господарства забезпечують отримання 40 — 50 ц/га трести і 5 — 6 ц/га насіння високої якості. Внутрішньогосподарська переробка трести наволокно збільшує надходження від реалізації продукції майже удвічі.
Відродження льонарства в Україні можливе лише при державнійзабезпеченості паритету цін на промислову і сільськогосподарську продукцію,приймаючи умови кредитування виробництва, а відповідні службовці органівдержавної виконавчої влади перейматимуться проблемами галузі.
Льон-довгунець одна із технічних культур, яка в технологічномупроцесі, за період росту і розвитку не накопичує радіонуклідних речовин таінших забруднювань. Проте в процесі мацерації лляної трести на льонищі(вилежування) можливе вторинне забруднення продукції, як радіонукліднимиречовинами, так і механічними домішками.
Мета нашої випускної роботи полягає в пошуках шляхів отриманняекологічно чистої продукції, як у період первинної так і вторинної переробки.
Розділ 1. Аналітичний огляд літератури
Визначення різних технологій збирання та виготовлення трести льонудає можливість порівняти два способи біологічного приготування трести: росяна іпромислове мочіння соломи льону.
А.Ф. Рогаш (1976) відмічав, що в сучасний період необхіднопроводити первинну обробку льону в сільському господарстві, тому що план побудівництву цехів біологічного замочування не виконується.
Вчені розробляють і втілюють різні технології збирання льону зурахуванням реалізації продукції трестою. Росяна мочка самий старовинний спосібприготування трести. А. Мещерский, А.Шептунов (1932); А. Труш (1931); В.Данилочкін (1931); Д. Н. Прянишніков (1921); С. О. Лейкіні А. І. Сивцов (1935);В. В. Макаров, М. С. Мелешкевич, Н. Д. Матвеєв, Я. В. Пейве (1945) вважають, щодля розстилу льону потрібно вибирати сухе, рівне місце, захищене від вітрів інедоступне худобі. Чим кращий і рівніший покрив грунту невисокою травою, тимбільше підходить таке місце для росяної мочки. За нестачею луків льон стелять іпо скошеній конюшині і по жнивах з підсівом трав.
Було відмічено також, що стелищами не можуть бути виорані«голі» землі, без підсіву трави, не можна допускати доторкання соломиз землею, так як земля містить вапно і залізо, що негативно впливає на міцністьволокна. В такому випадку треста льону, що вилежується на землі отримуєтьсярихла, ломка і груба за будовою.
К.К. Вебер (1891) помітив, що розстилання льону не показуєнегативної дії на ріст трав. Навпаки луки після росяної мочки інтенсивноростуть.
До основних факторів росяної мочки відносяться — тепло, волога,повітря. Розвиток мікроорганізмів краще проходить при окремих умовахтемператури і вологи. Найбільш нормальна температура для розвиткумікроорганізмів без різких коливань від ранніх заморозків до високоїтемператури вдень.
Волога повинна бути в нормі 50 — 60%.
Для багатьох районів зони льонарства кращим строком розстилу єсерпень місяць.
По даним Н. П. Леднєва (1948) пізні строки розстилу знижують вихідволокна на 2 — 3 %, а його якість на один номер.
В льононасінних господарствах Житомирської області вилежуванняльоносоломи становить 77 днів, в липні — 17,9%, в серпні -60,6%. в вересні — 17,6%, в жовтні — 1,5%.
Щоб отримати високоякісну тресту при мінімальній тривалості вилежки,заборонено допускати розтягування строків розстилу льоносоломки.
Таблиця 1.1. Вихід волокна залежно від строків вилежування трестиСередньорічні показники Місяці серпень вересень жовтень грудень Піднято трести в % до площі розстилу 16,4 53,3 22,1 6,1 Тривалість вилежки, днів 16,0 30,0 36,0 під снігом Вихід довгого волокна, % 14,3 13,3 10,3 – Середній номер довгого волокна 16,0 14,0 12,0 –
В найбільшсприятливі строки (серпень — вересень) в господарствах піднімається до 70%трести, в наступні місяці умови для її підняття різко погіршуються, тривалістьмацерації збільшується.
Дужегостро стоїть питання про підбір стелища. Дня нихнеобхідні площі в 1,5-2 разиперевищуючі посівні площі льону. Томугосподарства лишаються не менше чим намісяць існуючих випасів іпасовищ.
Використання комбайнової технології збирання льону дозволяєпроводити приготування трести на льонищі. В цьому процесі є свої особливості.Вилежка соломи починається після того, як вона висохне. Крім того льонищелишалось без трав’яного покриву і вилежування льоносоломи відбувається наземлі, продукція забруднюється
А.А. Шушкин (1966) відмічає, що у Франції широкого застосуваннянабув розстил соломи на льонищі. Льон розстилають товстим шаром з послідуючимперевертанням. Вилежування соломи на льонищі знижує вихід довгого волокна,збільшується строк вилежкн. Вилежка в дощовий час проходить нерівномірно і дужеповільно, нижні стебла, можуть підгнивати, а верхні нормально висушуватись. Присухій погоді льон на льонищі лежить дуже довго (45 днів).
На основі одержаних даних робимо висновки, що розстил соломи нальонищі, навіть при сприятливих погодних умовах, приводить до зниження врожаю іякості волокна.
В дослідах І. П. Карпеця (1968) розстил соломи на льонищі знизиввихід волокна на 0,9%, а його номер на 0,7 в порівнянні з розстилом на лузі.Міцність чесаного волокна, одержаного з луків, вище на 1,4 кгс в порівнянні зволокном, отриманим з льонища.
На основі 4-річних даних М.Н. Афонін (1959) відмічає, що вилежкасоломи проходила швидше на льонищі, чим на лузі. При розстиланні соломи нальонищі отримано більш високий вихід волокна з кращими якостями в порівнянні злуком.
Із всього сказаного видно, що в літературі є протиріччя, з питаннярозстилу соломи і приготування трести на льонищі (землі). Приготуванняльонотрести на льонищі повністю залежить від погодних умов, товщини розісланоїсмуги і мікробіологічних процесів, які проходять при розстилі льону. Розвитокмікроорганізмів в процесі росяноїмочки впливає на хід процесу мацерації і впливає на вихід і якість волокна.
Е.І. Дударев, Г.П. Маньшина (1962) при вивченні розвиткумікрофлори на лузі і льонищі прийшли до висновку, що накопиченняцелюлозорозмочуючих бактерій на льонищі спостерігалось до кінця мочки, а налузі зовсім їх не було.
Розвиток ґрунтових грибів приводить до зниження виходу довгоговолокна при розстиланні соломи на льонищі на 3% Г погіршується його якість.
Тому велике значення має питання про покращення умов вилежуваннясоломи на льонищі.
Одним із таких прийомів є підсів багаторічних злакових трав підпокрив льону-довгунця (Валатка П.П., 1966).
Дослідження Житомирського сільськогосподарського інституту (В.Г.Дідора 1968, 1996); Обласної сільськогосподарської дослідної станції (КудряС.А. 1967, 1959 — 1960), Інституту льону (Я. А. Лебедєв, М. М. Боярченкова,1966, 1978,1975; М. М. Кубшицький 1968) показали, що при підсіві під льонбагаторічних злакових трав вівсяниці лугової і райграсу пасовищного створюютьсясприятливі умови вилежування. Якість трести на льонищі з підсівом трав на 1 — 2сортономери вище, чим без підсіву.
Г. Зотов (1968) підсівав під льон райграс і конюшину з розрахунку12 кг на 1 га.
Карпець И.Л. (1978) прийшов до позитивного висновку про обертаннястрічки.
Рослини конюшини пронизували розіслану солому, що зашкоджувалопідніманню трести. З цього виникла тенденція, що до зменшення урожайностіволокна і незначне підвищення його якості.
Таким чином, створення трав’яного покриву на льонищі, шляхомпідсіву злакових трав під покрив льону наближує умови вилежування соломи нальонищі до природних умов і сприяє покращенню повітряного, температурного іінших режимів.
Дідора В.Г., Семеченко В.І. (1996); Колальов В.Б.(1996)стверджують, що льон-довгунець забруднюється радіонуклідами шляхом вторинногонаходження у процесі вилежування трести на льоновищі (непокритому грунті).