КОНТРОЛЬНА РОБОТА
«Базові мови програмування»
Зміст
Завдання 1. «Базові типи змінних. Елементарний ввід-вивід»
Завдання 2. «Умовні оператори. Оператори множинного вибору»
Завдання 3. «Оператори циклу»
Список використаних джерел
Завдання 1. «Базові типи змінних. Елементарний ввід-вивід»
Короткі теоретичні відомості.
Програма на мові С++ завжди містить одну головну функцію main( ). Ключове слово void означає, що функція main( ) не повертає ніяких параметрів. Тіло функції завжди знаходиться в блоці програми, який обмежений відкриваючою і закриваючою дужками {…}.
Основні типи даних. Визначення основних (базових) типів даних здійснюється за допомогою ключових слів. Для типів із плаваючою точкою (дійсних) використовуються ключові слова float, double, long double, для цілих типів – char, int, short, long з службовими словами signed та unsigned, які вказують, що ціла змінна вважається знаковою або беззнаковою. Операція sizeof обчислює розмір у байтах ділянки пам’яті, яка зайнята змінною зазначеного типу або типом даних.
Оператори вводу та виводу даних. Для виводу на екран монітору використовуються функції printf( ), puts( ), putchar( ) та ін. Функції putchar( ), puts( ) мають тільки один параметр і виводять відповідно символи та рядки, але не забезпечують вивід числових даних. Функція printf( ) використовується для форматованого виводу на екран усіх типів даних за допомогою специфікаторів.
Специфікатор формату починається із символу %, після якого стоїть символ, що вказує тип даних: %d – ціле число; %ld — довге ціле число типа long int; %u – беззнакове ціле число; %f – дійсне число типа float; %lf – дійсне число типа doublе; %Lf — довге дійсне число типа long double; %e – дійсне число в експоненціальній формі; %c – символ; %s – рядок; %o – цілі числа у восьмирічній системі числення; %x – цілі числа в 16-тирічній системі числення; %p – адреса змінної в 16-тирічній системі числення.
Основні функції вводу даних із клавіатури scanf( ), gets( ), getchar( ). Функція getchar( ) не має параметрів і вводить символи, функція gets( ) має один параметр і вводить рядки. Функція scanf( ) здійснює перетворення формату за допомогою специфікаторів і може мати декілька аргументів, дозволяючи тим самим вводити значення числових, символьних змінних та рядків. Специфікатори формату аналогічні (але не цілком) тим, що використовуються функцією виводу printf( )[1-8].
Постановка завдання.
а) введіть два цілих десяткових числа з 8-ю значними цифрами (додатне і від’ємне) та два десяткових числа з плаваючою точкою з 9-ю значними цифрами (додатне і від’ємне) і здійсніть форматований вивід чисел в стандартній та заданій формах.
№вар.
Цілі числа
Дійсні числа
Ширина поля
Ключі
Ширина поля
Кіл-ть знаків після точки
3
20
з нулями перед першою цифрою
15
7
Програма A1.
#include
#include
#include
void main( )
{
long int i1 = 0; // оголошення змінних цілого типу
long int i2 = 0;
long double ld1 = 0; // оголошення змінних з плаваючою точкою
long double ld2 = 0;
cout
cin >> i1;
cout
cout
cin >> i2;
cout
// вивід результату у форматі цілого типу
printf(«Vache chislo (+):%*.20ld\n»,0,i1);
printf(«Vache chislo (-):%*.20ld\n»,0,i2);
cout
cin >> ld1;
cout
cout
cin >> ld2;
cout
// вивід результату у форматі з плаваючою точкою
printf(«Vache chislo (+):%15.7Lf\n»,ld1);
printf(«Vache chislo (-):%15.7Lf\n»,ld2); getch();
}
Результати работи програми.
/>
Мал. 1. Результат работи програми А1
б) введіть перший символ Вашого призвіща з клавіатури та визначте код цього символу у кодовій таблиці ASCII в десятковому, 8-ому та 16-ому кодах.
Програма Б1.
#include
#include
void main( )
{char ch; // оголошення змінної типу char
printf(«Vvedite simvol i najmite Enter\n»);
scanf(“%c”, &ch);
printf(«Kod simvola %c v ASCII (10):%d\n», ch, ch); // вивід у 10-й с/с
printf(«Kod simvola %c v ASCII (8):%o\n», ch, ch); // вивід у 8-й с/с
printf(«Kod simvola %c v ASCII 16):%x\n», ch, ch); // вивід у 16-й с/с
getch();
}
Результати работи програми.
/>
Мал. 2. Результат работи програми Б1.
в) знайдіть значення функції y (x) при заданому значенні х, використовуючи стандартні функції. Для цього включить в текст програми заголовний файл .
№вар.
y (x)
х
3
у=arcsin(x)+x2
х=0.412
Програма В1.
#include
#include
#include
void main( )
{
double x = 0.412;
long double y = 0.0; // оголошенни змінної з плаваючою точкою–PAGE_BREAK–
printf(«Znachenie x = %4.3lf\n»,x);
y = (asin(x)+(x*x)); // розрахунок функції y(x)
printf(«Znachenie y(x) = %Lf\n»,y);
getch();
}
Результати работи програми.
/>
Мал. 3. Результат работи програми В1
Завдання 2. «Умовні оператори. Оператори множинного вибору»
Короткі теоретичні відомості.
Умовний оператор if…else вибирає один з двох варіантів послідовності обчислень та має наступний синтаксис:
if (вираз_1 ) вираз_2 else вираз_3
Якщо вираз_1 не дорівнює 0, то виконується вираз_2, інакше (якщо вираз_1 дорівнює 0) виконується вираз_3.
Конструкція if…else може містити оператори вводу-виводу значень, виконання математичних операцій або виклики власних функцій, а також і іншу інструкцію if.
Якщо в програмі треба врахувати більш трьох можливих варіантів, доцільно використовувати оператор множинного вибору switch. Синтаксис цього оператора такий:
switch (перемикаючий_вираз)
{ case константний_вираз_1: оператори_1;break;
case константний_вираз_2: оператори_2;break;
default: оператори_n+1;}
Оператор switch передає керування тому оператору, константний вираз якого співпадає з значеннями перемикаючого виразу. Якщо значення змінної не задовольняє умовам жодної з гілок case, виконується гілка, що позначена міткою default. Якщо ви пропустили оператор break, комп’ютер виконає всі оператори, які містяться у відповідній гілці case та інших гілках, до першого зустрінутого в тексті break[1-8].
Постановка завдання.
а) Введіть різні значення дійсного числа типу double та знайдіть значення функції у (х) при заданих значеннях х, використовуючи умовні оператори if …else. Виведіть результати на екран.
/>
Програма А2.
#include
#include
#include
#include
#define pi 3.1415926 // асоціація pi з значенням 3.1415926
void main( )
{
double x = 0.0; //оголошення змінних з плаваючою точкою
double y = 0.0;
cout
cin >> x;
if (x
y = x; // розрахунок функціі у
cout
printf(«Znachenie y = %4.5f\n»,y);
}
if (x>(pi/4)) {
y = -x; // розрахунок функціі у
cout pi/4»
printf(«Znachenie y = %4.5f\n»,y);
}
else {
y = tanl(x); // розрахунок функціі у
cout
printf(«Znachenie y = %4.5f\n»,y);
}
getch();
}
Результати роботи програми.
/>
Мал. 4. Результат работи програми А2
б) введіть цифру або букву в якості ключа та виведіть на екран потрібні дані, використовуючи оператор множинного вибору switch. В програмі передбачте вивід повідомлення при невірно заданому ключі.
№
Ключ
Необхідна інформація
3
а-z
назви 6 книжок
Програма А2.
#include
#include
#include
void main( )
{
char ch; //оголошення змінних
int ich;
cout
scanf(“%c”, &ch); //ввод букви
printf(«Kod simvola ‘%c’ raven %d», ch, ch);
ich = int(ch); //операція приведення типу
if ((ich>=97)&&(ich
switch (ich) {
case 97:{
cout
cout
cout
cout
cout
cout
break;};
…………………………………………..
case 122:{
cout
cout
cout
cout продолжение
–PAGE_BREAK–
cout
cout
break;};
}
}
else cout
getch();
}
Результати роботи програми Б2.
/>
Мал. 5. Результат работи програми Б2
Завдання 3. «Оператори циклу»
Короткі теоретичні відомості.
Мова С++ має три оператори, за допомогою яких можна організувати цикли: for, while, do…while.
Цикл з оператором for частіше використовується у випадку, коли відомо точна кількість повторів, що потрібно виконати. Цей оператор має синтаксис:
for (ініціалізація_циклу; умова; список виразів) тіло_циклу
Цикл з оператором do…while використовується в тих випадках, коли невідомо точна кількість повторів, але тіло циклу повинно бути виконано, принаймні, один раз. Синтаксис оператору наступний:
do тіло_циклу while (умова);
Цикл з оператором while використовується в тому випадку, коли невідомо точне число повторів і при цьому немає необхідності, щоб тіло циклу було виконано хоча б один раз. Синтаксис оператору наступний: while (умова) тіло_циклу.
Постановка завдання.
а) використовуючи оператор циклу for, знайдіть суму ряду цілих додатних чисел згідно варіанту. Виведіть результат та останній член суми на екран. Перше число рівно 0.
№
Кіл-ть чисел
Тип чисел
3
9
кратні 5
Програма А3.
#include
#include
#include
void main( )
{
clrscr;
int sum = 0; //оголошення змінних цілого типу
int n = 0;
int i;
cout
for (i=0; i
n = i*5;
gotoxy((3*i)+15,1); cout
sum = sum + n;
}
cout
cout
getch();
}
Результати роботи програми.
/>
Мал. 6. Результат работи програми А3.
б) використовуючи оператор циклу while, знайдіть суму ряду чисел згідно варіанту. Виведіть на екран суму, останній член суми та кількість ітерацій циклу.
№
Тип чисел
Умова
3
цілі, кратні 4
числа від 8 до 100
Програма Б3.
#include
#include
#include
void main( )
{
clrscr;
int sum = 0;
int end = 0;
int n = 0;
int i = 0;
cout
cout
n = 8;
while (n
if ((n % 4) == 0) {
sum = sum + n;
end = n;
}
i++;
n++;
}
cout
cout
cout
getch();
}
Результати роботи програми.
/>
Мал. 7. Результат работи програми Б3
Літературні джерела
1. Абрамов С.А., Зима Е.В. Начала информатики. —М.: Наука, 1990.
2. Грогоно П. Программирование на языке Паскаль. — М.: Мир, 1982.
3. Йенсен К., Вирт H. Паскаль. Руководство для пользователя и описание языка. -М.: Финансы и статистики, 1982.
4. Перминов О.Н. Программирование на языке Паскаль. — М.: Радио и связь, 1988.
5. Пильщиков В.Н. Сборник упражнений по языку Паскаль. — М.: Наука, 1989.
6. Прайс Д. Программирование на языке Паскаль. Практическое руководство. М.: Мир, 1987.
7. Турбо Паскаль 7.0. — К.: Торгово-издательское бюро BHV, 1996.
8. Фаронов В.В. Турбо Паскаль 7.0. Начальный курс. Учебное пособие.-М.: «Нолидж», 1997.