Розмішення продуктивних сил Литви

Міністерствоосвіти і науки
Київськийнаціональний торгово-економічний університет
Чернівецькийторгово-економічний інститут
Курсоваробота
натему:
“Розміщенняпродуктивних сил Литви”
виконаластудентка 1-го курсу
заочноїформи навчання
спеціальностіМенеджмент готельного,
курортного,туристичного сервісу
ШвецьЮ.М.Чернівці, 2008
План
Вступ1.Рольта значення продуктивних сил у розвитку господарського комплексу Литви
2. Передумови розвитку та розміщенняпродуктивних сил Литви: історичні, природні, демографічні, екологічні
3.Сучасна галузева структура та рівеньрозвитку господарського комплексу Литви
4. Особливості розміщення і територіальнаструктура провідних галузей господарства Литви
4.1 Промисловості
4.2 АПК
4.3 Транспорту
4.4 Сфери послуг
5. Участь Литви у внутрішньодержавномутериторіальному поділі праці та економічних зв’язках
6. Проблеми та перспективи розвитку тарозміщення продуктивних сил
Висновки
Список використаної літератури

Вступ
Литовська республіка, Литва(Lithuania) (Lietuvos Respublika, Lietuva) — держава в Північній Європі, одна зтрьох прибалтійських республік, розташованих на східному узбережжі Балтійського моря. ТериторіяЛитви розділена на 10 повітів. Повіти утворюють території само врядувань: 9міст і 43 районів, а також 8 знову утворених самоврядувань. Самоврядуванняділяться на староства
Литва- найбільша заплощею та кількістю населення держава з трьох балтійських країн. За розрахункамидеяких сучасних географів біля литовського села Пурнушкес (26 км на північ від Вільнюса) знаходиться географічнийцентр Європи ( 54°54′ пн. ш., 25°19′ сх. д.).
Литовціналежать до балтійської групи індоєвропейських народів. Литовська мова – якнайдавніший зі всіх живих індоєвропейських мов, найближчий до санскритськоїмови. Напевно, тому в характері литовців є небагато від Сходу: дуже сильнісімейні зв’язки (багато фірм і організації в Литві сімейні), гостинність,хлібосольність (у ресторанах і кафе подають такі порції, які під силу з’їститільки двом), пошана до гостей. Проте литовці відрізняються своїм рівним іспокійним характером, при цьому всі вони романтики. Красу природи Литви вонивідображають у віршах, піснях, танцях. Весна і літо — це суцільне свято життя.
Усвоїй роботі я планую дослідити розподіл продуктивних сил цієї країни. Метоюмоєї роботи є дослідження різних галузей промисловості, наявні ресурси країни,історичний розвиток та передумови сучасного стану господарського комплексу.
Плануюрозкрити питання міжнародних відносин з іншими країнами, роль та значення Литвиу світовій економіці.
Також будурозглядати основні сфери виробництва та взаємозв’язок їх з розподіломпродуктивних сил.

1. Роль та значенняпродуктивних сил у розвитку господарського комплексу Литви
Сучасна Литва — країна зрозвиненою економікою. Її валовий внутрішній продукт (ВВП) — показник, щовідбиває сукупну вартість товарів і послуг, зроблених на території країни — запідсумками 2007 року ВВП збільшився на 8,7 %, і склав 37,8 млрд. дол. США. Наодиого жителя Литви довелося 11348 дол. США ВВП. Рістекономіки Литви – один з найбільш динамічних у Європі. Для порівняння:економіка Єврозони зросла на 2,8%, США – на 2,9%, Японії – на 2,2%. Ріствалового внутрішнього продукту країни, що продовжується вже шостий рік, бувобумовлений великою кількістю інвестицій, а також експортом товарів і послуг.Завдяки членству в Європейському Союзі був прискорений ріст економіки, на якийвплинули економічна інтеграція в ЄС, що відкриваються для литовськихекспортерів ринки й ефективне використання засобів структурних фондів ЄС.
Податковий тягар у Литві –один з найлегших у Європейському Союзі. Послідовно поліпшуються умовиінвестування. У липні 2006 р. прибутковий податок з населення був зменшений з330%до 27%, а із січня 2008 р. цей податок став ще зменшений 24%
Республіка послідовнодотримується політики збалансованого бюджету. Планується прийняти Закон профіскальну дисципліну, яким би передбачалося, що бюджет терміном на 5 роківповинний бути збалансованим чи профіцитним. Співвідношення боргу Литви з ВВП єодним з найнижчих у Європейському Союзі. У середині 2007 р. державний боргскладав 16,3 % планованого ВВП, крім того, даний показник з кожним рокомзнижується. Уже з 28 червня 2004 року Литва разом з Естонією і Словенієюприєдналася до другого механізму регулювання валютних курсів (ERM II) і успішнобере участь у ньому.
Литва є найбільшпрогресивним членом Європейського Союзу за узгодженням національного права зЄС. Процентне співвідношення транспонуючих Литвою правових актів ЄС єнайбільшим серед усіх держав-членів ЄС і складає 99,5%. Литва активно підтримуєподальшу консолідацію внутрішнього ринку ЄС.
Відбувається швидкийрозвиток електронного бізнесу й економіки знань. У Литві Закон про електроннийпідпис був прийнятий у той же час, як і в США. Розвиток економічних знань –один з найважливіших пріоритетів Литовського Уряду. Особливо швидкозбільшується число інтернет-користувачів, створюється інфраструктураширокосмугової мережі, упроваджуються послуги електронної влади, призначені дляпідприємців і населення. За даними за перший квартал 2007 р., за чотири рокичастина домашніх господарств, у яких мається персональний комп’ютер, зрослабільш, ніж у два рази, а будинку, що мають у себе, доступ до Інтернету — у 6,5разів. Крім того, Литва відрізняється украй високим рівнем проникненнястільникового зв’язку: на 100 жителів приходиться 139 стільникових телефонів.
З осені 2008 в державнихорганах Литви громадяни обслуговуються за принципом одного вікна – у такийспосіб проводиться спроба заощаджувати час людей і знижувати рівеньбюрократизму.
Головними торговимипартнерами Литви є країни ЄС-25, на частку яких приходиться 63,2 % від всьогоекспорту Литви і 62,5% від всього імпорту Литви.
Головні партнери Литви поекспорті – Росія, Латвія, Німеччина, Естонія, Польща, Нідерланди і З’єднанеКоролівство. Основні експортні товари: мінеральне паливо, електромашини імеханічне устаткування, меблі, текстиль і текстильні матеріали, транспортнізасоби, продукція хімічної промисловості.
Експорт Литви за першісім місяців 2008 року в порівнянні з відповідним періодом 2007 року збільшивсядо 9,5 млрд. євро — на 34 %, і це вищий показник серед країн ЄС (свідчать дані Європейськогостатистичного бюро Eurostat).
Цього року в Литві вирісімпорт — на 25 відсотків. Він обумовлений імпортом нафти і природногогазу (на 86,3 %), засобів наземного транспорту (на 24,4 %), електричних машин іустаткування, а також їхніх частин (на 22,6 %). У січні-лютому ц.р. найважливішими партнерамиЛитви по експорті були Росія (14,8 %), Латвія (12,8 %), Німеччина (8,5 %),Данія (6,5 %); по імпорті: Росія (25,9 %), Німеччина (12,6 %), Польща (9,8 %),Латвія (5,7%).
Слабким місцем литовськоїекономіки залишається ситуація в області державної заборгованості. Щодня преса повідомляє про чергову ознакунеблагополуччя: виявляється, до проблеми дефіцитного бюджету, додався великийдержавний борг Литви, зниження її рейтингу. Торік (2007р.) державний борг Литвисклав 17% ВВП. В Литві був дефіцит — 1,2%.
Дефіцит зовнішньоїторгівлі — 3,1 млрд. літів. Згідно з даними Департаменту статистики, усічні-лютому ц.р. експортовано товарів за 8 млрд., а імпортовано — на 11,1млрд. літів. Дефіцит закордонноїторгівлі (3,1 млрд. літів) на 12,1%. більше, ніж за той же період минулогороку. У порівнянні із січнем-лютим 2007 р. нині експорт і імпорт збільшивсявідповідно на 33,2 і 26,6%. Наріст експорту вплинув експорт оброблених нафтових олій і олій, отриманих збітумних матеріалів (у 2,5 рази), добрив (на 62,6 %), зернових (у 7,3 рази).Аналізструктури ВВП Литви за 2007 рік показує, що ведучими галузями, по обсягах ВВП,продовжують залишатися: обробна промисловість, оптова і роздрібна торгівля,транспорт і зв’язок, нерухомість, будівництво і сільське господарство. Аналітикинайбільших банків Литви SEB Vilniaus bankas і Hansabankas прогнозували,що ріст ВВП Литви в 2008 р. складе – 7,5-6,5%, а в 2009 р. – 6,5- 6%.Необхідний збалансований ріст економіки країни при цьому оцінюється в 5-7відсотків. Прогноззниження ВВП, представлений Центральним Банком Литви, побудований на умовіскорочення зовнішнього кредитування і зв’язаним з цим більш стриманим ростомвнутрішнього попиту, а також обмеженістю ресурсів на ринку праці.
 
Структура ВВП Литви по галузях (у %)
2003
2004
2005
2006
2007*
Усього
100
100
100
100
100
Сільське господарство, полювання і лісове господарство
6,3
5,8
5,6
5,1
8,1
Рибальство і рибництво
0,1
0,1
0,1
0,1
0,1
Видобувна промисловість
0,6
0,5
0,5
0,5
0,9
Обробна промисловість
19,3
20,9
22,1
20,5
19,1
Постачання газу, води й електрики
4,7
4,4
4,1
3,8
2,5
Будівництво
7,1
7,3
7,6
8,8
11,2
Оптова і роздрібна торгівля
17,5
17,6
17,6
17,0
17,3
Готелі і ресторани
1,6
1,5
1,4
1,4
1,4
Транспорт, складування і зв’язок
13,4
12,7
12,5
12,7
13,1
Фінансове посередництво
1,9
2,1
2,5
2,5
2,9
Нерухомість
10,4
10,4
10,1
11,8
11,1
Державне керування й оборона
5,5
5,4
5,2
5,2
4,3
Освіта
5,5
5,4
5,0
4,7
2,9
Охорона здоров’я і соціальне забезпечення
2,9
2,9
2,9
3,1
3,0
Інше
3,2
2,9
2,9
2,8
2,1
*) за 9 місяців Джерело: Департаментстатистики Литви

2.Передумови розвитку та розміщення продуктивних сил Литви
З аграрної країни досередини 1970-х Литовська РСР перетворилася в індустріально-аграрну республіку.Провідними галузями промисловості стали машинобудування і металообробна, ахарчова і легка промисловість не втратили свого значення. Були створені новігалузі — хімічна, мікробіологічна і нафтопереробна. Побудовані великіпідприємства, серед яких – станко-будівний завод «Жальгіріс»,Клайпедський суднобудівний завод «Балтія», Паневезький «Екранас»,Шауляйський телевізійний, завод «Азотас» в Йонаве, Клайпедськийдомобудівельний комбінат, Утенська трикотажна фабрика, Алітусськийм’ясокомбінат і інші. У 1959 була пущена Каунаська ГЕС, а в 1983 перший блокІгналінської АЕС. Значні зміни сталися в сільському господарстві. До 1952 булазавершена примусова колективізація, більшість сільських жителів переселилися вколгоспи і радгоспні селища. Здійснювалася механізація і спеціалізаціясільського господарства, були встановлені тверді плани закупівлі продукції.Найбільш швидкими темпами розвивалося м’ясне і молочне тваринництво. Литовськареспубліка, діставши незалежність, почала економічні реформи, в основі якихлежала програма приватизації промислових підприємств, аграрного сектора,зв’язку. Був створений Литовський банк, проведена лібералізація цін, введенанаціональна валюта — літ. Внаслідок реструктуризації частина підприємств булазакрита, частина («Вільняус Вінгис», «Екранас» і інш.) переорієнтованана світовий ринок
До 1995 були приватизовані48% великих і 45% малих підприємств. Аж до середини 1992 до приватизаціїдопускалися тільки вітчизняні інвестори, що мали спеціальні ваучери. Більшістьприватизованих підприємств склали підприємства сфери послуг і невеликіпромислові підприємства. Друга стадія приватизації почалася в 1996 з обмінуакцій на готівку на конкурсній основі для іноземних інвесторів. У 1996-1997 цимспособом було приватизовано 158 підприємств, і частка іноземного капіталустановила вже 79%. До кінця 1998 президент В. Адамкус ввів в дію новий законпро приватизацію, що передбачає комерційне агентство по приватизації. До 1999були виставлені на продаж 1098 середніх і 14 найбільших підприємств, починаючивід нафтодобувних підприємств і кінчаючи Центром державного радіо і телебаченняі Балтійською судноверф’ю, які були куплені датськими інвесторами. За часреформ державні сільськогосподарські підприємства (радгоспи і колгоспи) булирозпущені, а число приватних фермерів збільшилося з 7 тис. в 1991 до 73 тис. в1993. До 1995 практично всі ферми належали приватним особам.Природні ресурси
Литва найбільша за площею та кількістюнаселення держава з трьох балтійських країн. Знаходиться на відрогах Східноєвропейськоїрівнини, Сьогоднішній ландшафт сформувався в останній Льодовиковий період іносить рівнинний характер з невисокими моренами. В Литві налічується понад 3тис. озер, розташованих в основному в східних частинах країни. Найбільша ріка — Неман З заходу країна омивається Балтійським морем
Литва розташована на лісисто-болотистійрівнині, висота над рівнем моря не перевищує 200 м. Нинішній рельєф сформувавсяблизько 10 тис. років тому під впливом глобального зледеніння. Льодовик,рухаючи з півночі, згладив нерівності рельєфу і приніс із собою великукількість моренових каменів — обкачених гранітними валунами діаметром віддекількох сантиметрів до 2-3 метрів. На заході, біля узбережжя Балтійськогоморя, переважає низинна заболочена рівнина. На сході і південно-сході — пагорбиз перепадом висот до 100 — 150 м, складене із суглинків. На правому березіНіману часто зустрічаються виходи вапняків і сланців, що утворять береговістрімчаки висотою 50-75 м.
Литва є доволі бідною на природні ресурси.Країна має досить великі поклади вапняку, глини, кварцового та ґіпсового піску,доломітів, що робить можливим виробництво високоякісного цементу для будівельнихпотреб. В Литві є також досить потужні джерела мінеральних вод, але країна маєнезначні запаси енергоносіїв та промислово важливих копалин. Поклади нафти буливідкриті в Литві в 1950-х рр., але на сьогодні в експлуатуються лише декільканафтодобувних станцій на заході країни. За оцінками на шельфі Балтійського морята в західних частинах Литви залягають запаси нафти, величина яких дозволяє їхекономічну експлуатацію, проте їх розробка забезпечуватиме лише близько 20%річної потреби країни в нафтопродуктах протягом двадцяти років. Литва також маєзначний потенціал термальної енергії вздовж балтійського узбережжя, придатнийдля забезпечення теплом сотень тисяч домогосподарств за прикладом Ісландії. Напівдні країни залягають також поклади залізної руди, їхня експлуатація,можливо, спричинить значні проблеми з навколишнім середовищем і її перспективазалежить від здатності Литви залучити іноземні інвестиції і технології.
Одним з найважливіших природних ресурсів Литви єянтар (морське узбережжя), а також нафта і природний газ. Крім того, маютьсязапаси торфу і будівельних матеріалів, граніт, вапняк (район Акмяне), залізнаруда (південно-східна частина країни), глина, мармур, кам’яна сіль, родючі орніземлі (у центральних районах), мінеральні води.
Людипочали використовувати місцеві корисні копалини (здебільшого кремінь) в палеоліті(10-12 тис. років тому). У неоліті застосовувалися також інші типи гірськихпорід: порфіри, порфірити, діорити і діабази. У неоліті для виготовленнякерамічних виробів стали використовувати глину, а на морському узбережжівидобувати бурштин. експорт литовського бурштину можна відстежити в багатьохкраїнах Древнього світу.
Початок бронзового віку відносять насередину II тис. до РХ Виплавка заліза почалася у другій половині I-го тис. до РХз місцевої болотної руди (гідрогетиту із вмістом Fe 10-40 %) і продовжуваласядо XX ст.
В середньовіччі широко використовуютьмісцеві будівельні матеріали, а також вапно, яке виробляють з видобутої крейдиі вапняних валунів. Початок виробництва скла з місцевих пісків датують XVI ст.Відомі з древніх часів мінеральні води у XVII-XVIII ст. використовувалися дляотримання солі, а у ХІХ ст. на їх базі виникли курорти Друскінінкай (1837 р.),Лікенай (1890 р.), Бірштонас (1846 р.).
У ХІХ ст. на місцевих глинах розвиваєтьсяцегельна промисловість. З середини ХІХ ст. почато промислове використання торфу.Перший цементний завод на місцевій сировині (мергелі) побудований в 1914 р.Справжнім багатством країни виявився бурштин. В затоці Куршю-Марес добувалиблизько 50-80 т бурштину щорічно. Роботи вели здебільшого німецькі фірми.
В XX ст. основні гірничі роботи булизосереджені на видобутку торфу та будівельних матеріалів. Підготовку кадрівгірничо-геологічного профілю здійснюють у Вільнюському університеті (1579 р.)та вищих навчальних закладах інших країн.
Природнілікувальні ресурси республіки різноманітні. Ландшафти Литви характеризуютьсячергуванням низинних рівнин і горбкуватих височин, численними ріками й озерами,морським узбережжям. Крім природних лісів у Литві багато ботанічнихзаповідників, заказників, антропогенних природних парків поблизу великих міст ів колишніх маєтках литовських і польських магнатів. Особлива пейзажнавиразність місцевої природи, що сприятливо діє на психофізичний станвідпочиваючих, досягається також завдяки наявності льодовикових озер звигадливими берегами, яких у Литві нараховується близько 3 тисяч.
УЛитві створена безліч природних комплексів з регульованим відвідуванням їхвідпочиваючими: національних парків (Куршской коси, Аукштайтийский, Даукийский,Тракай, Зарасай), більш 50 природних ландшафтних і ландшафтно-історичнихзаповідників, понад 60 спеціалізовані природні заповідники і порядок 200природних парків.
Цедозволяє сполучити лікувальний відпочинок з елементами екологічного (знайомствоз природними визначними пам’ятками) і спортивного (плавання на човнах,катамаранах, яхтах, рибний лов, збір грибів і ягід) туризму. Населення Литви
Швидко скорочуєтьсячисельність населення. Литви, на початку 2007 року в країні нараховувалося 3 млн.384,8 тис. жителів, тобто на 18,5 тис. менше, ніж рік назад. За останні сімроків чисельність населення скоротилася на 3,6 %, відповідно збільшилася часткажителів у віці від 60 років і більше.
Статистики затверджують, щовплив на старіння суспільства зробили низький рівень народжуваності таеміграція молодих людей.
У минулому році скоротилосячисло емігруючих з Литви і виросла кількість. що повернулися. Більшістьприбулих (5,5 тис.) є громадянами Литви, причому майже 70 % з них — люди у віцідо 35 років.53,5%населення Литви — жінки. На початок 2008 року в Литві проживали 1799,4 тис.жінок — на 232,4 тис. більше, ніж чоловіків. Жінки складали 53,5% населеннякраїни, на 100 чоловіків приходилося 115 жінок.
Міграція усередині Литви стимулює зайнятість На ринку працівідбуваються зміни. Але навіть тоді, коли кількість робочих місць скорочується,усе ще є місцевості, де комусь працювати.
В даний час у Клайпеді вжесформувалися досить великі діаспори з громадян України, Росії, Білорусії,Молдавії, Китаю і Туреччини. Усього в Литві в даний час живе і працює коло 33тис. іноземних робітників.
У Литві нараховуються чотириміжнародних аеропорти, незамерзаючий морський порт, міжнародний транспортнийкоридор Північ-Південь, залізниця, що з’єднує Скандинавію з ЦентральноюЄвропою, а також транспортний коридор Схід-Захід, що об’єднує ринки східнихдержав з Європою. Тому республіка стала важливим міжнародним центромвантажоперевезень. Таким чином країна знаходиться в стратегічно вигідному місціі має прекрасно розвинуту інфраструктуру, що забезпечує інтенсивні зв’язки міжЄвропейським Союзом і країнами Союзу Незалежних Держав.
Перевагамидля Литовської Республіки є:
·         Членство в Європейському Союзі і НАТО з 2004 р.
·         Країна, найбільш приваблива для інвестицій (Centre for Economicsand Research Ltd., the UK, 2005)
·         Найбільш прості умови здійснення підприємництва в порівнянні зновими членами ЄС (Всесвітній банк, Doing business 2007).
 

3.Сучасна галузева структура та рівень розвитку господарського комплексу Литви
Литва будує концепціюдовгострокового розвитку економіки на базі конкурентноздатних галузей, які виробляютьекспортну продукцію і надають послуги, як на внутрішньому ринку, так і наринках країн — учасниць Євросоюзу. Сфера традиційного промислового виробництвазалишається головною рушійною силою. На промислове виробництво приходиться22,1% ВВП країни, у той час як на сектор використання високих і середніхтехнологій промисловості складає 4,4%, що помітно нижче показників по ЄС.
Ріст, що випереджає середнєзначення, спостерігався в галузях транспорту і комунікацій (13,7%), якезв’язано, насамперед, з розвитком, що відбувається швидше інших і орієнтованийна внутрішній ринок сектором телекомунікацій. Донедавна високі темпи ростусектора транспортних послуг, викликані вступом Литви в ЄС, у звітному роціпозначили тенденцію до зниження і склали 6,4%.
Незважаючи на високий рівеньпопиту, підвищення закупівельних цін, значну (до 40 %) фінансову допомогу ЄС,наявність різних підтримок, субсидій і компенсацій з національного бюджету, атакож звільнення від прямих податків і зовнішнє збільшення процентної часткисільського господарства, показник доданої вартості в даному секторі знизився на18%, який офіційно узгоджується з несприятливими погодними умовами, у томучислі посухою в деяких районах країни.
Основним сектором залученняінвестицій залишається виробничий, на котрий приходиться близько 17% відзагального обсягу інвестицій в економіку країни. Активний ріст відзначений увиробництві пластиків, хімічної продукції, а також виробів легкоїпромисловості. Більш 1/3 всього обсягу прямих іноземних інвестицій приходитьсяна сектор промислового виробництва, що не створює необхідних передумов длярозвитку інноваційних технологій і виробництва товарів з підвищеноюінтелектуальною вартістю.

4. Особливості розміщення ітериторіальна структура провідних галузей господарства Литви
Литва — високо розвинута країна, маєвигідні положенні та великі перспективи в подальшому розвитку як упромисловості, так і в сільському господарстві, соціальному та економічному.
 
4.1 Промисловості
Основу індустріального розвитку республікискладають промислові об’єднання в області енергетики, машинобудування іметалообробки, а також хімії. У Литві виробляється весь спектр будівельнихматеріалів (цемент, шифер, гравій, цегла і т.д.). Оскільки значна територіяреспубліки зайнята лісовими масивами, добре розвинута лісова і деревообробнапромисловості.
Близько 2/3 промислової продукції виробляєтьсяв п’ятьох найбільших містах: Вільнюс, Клайпеда, Шяуляй, Каунас і Панявежіс.
Головна галузь промисловості– машинобудування. На території Литви знаходиться 130 підприємствцієї галузі. Машинобудування є спеціалізованим; тут виробляються верстати, устаткування,прилади, ЕОМ, вироби електротехнічної, електронної, радіоелектронноїпромисловості, електродвигуни, морські судна, велосипеди, холодильники,телевізори, радіоприймачі і магнітофони, сільськогосподарські машини,автокомпресори, обладнання для харчової промисловості й ін… Електротехнічнапромисловість спеціалізується на виробництві електродвигунів малої і середньоїпотужності. Великим верстатобудівним підприємством є завод «Жальгеріс»;основні центри верстатобудування — Вільнюс і Каунас. Вільнюський завод сверделє одним з найбільших підприємств цього профілю в Європі. Також розвинутемашинобудування і суднобудування.
Нині гірнича промисловістьЛитви обмежена видобутком торфу (на 55 родовищах) і будівельних матеріалів,включаючи глини, піски і гравій, а також невелику кількість нафти. 290 підприємстввідкритим способом розробляють близько 250 піщано-гравійних родовищ. Пісок длявиробництва цегли добувають на 7 родовищах. Скляні піски добувають на родовищіАнікщяй. Видобувають вапняк, доломіт, цегельні, цементні та керамзитові глини.В ній зайнято 1600 чол.
Крім того, видобуток вод питної якості ведеться зглибини 50-200 м буровими свердловинами (понад 11 тис.). Водовідбір мінеральнихвод використовують для бальнеологічних цілей (1600 м3/добу).
Енергетика і паливнапромисловості. Енергетичні ресурси Литви невеликі; великих рік немає, тому начастку ГЕС припадає лише мала частина вироблення електроенергії. Велика частинавиробленої електроенергії приходиться на ТЕС. Майже все паливо ( в основномумазут і природний газ ) ввозиться із-за кордону, тому що своїх родовищ нафти ігазу в Литві немає. Також, як паливо, використовується торф, що добувається вреспубліці.
Деревообробна та меблевапромисловість Литви, яка активно розвивається, незабаром одержить щеодного серйозного гравця. До кінця 2008 року в країні повинен з’явитися завод, здатнийза рік випускати приблизно 300тис. кубометрів меблевих плит. Орієнтовний обсягінвестицій — 300млн. літів.
Варто відзначити, що литовський сектордеревообробки й виготовлення меблів, що перетворився не без допомогипартнерства з IKEA у потужну сучасну галузь, продовжує нарощувати виробництво.Зокрема, у грудні цього року почнеться випуск ДСП нового заводу Giriubizonas, що входить у концерн Vakaru medienos grupe.
Основні напрямки розвитку хімічноїпромисловості — виробництво мінеральних добрив для сільськогогосподарства, хімічного волокна для легкої промисловості, пластмас длямашинобудування. Центрами виробництва мінеральних добрив є міста Кедайаняй іЙонава. Тут роблять суперфосфат, амофос, сірчану кислоту, фосфорну кислоту йін.
На основі хімічноїпромисловості розвивається фармацевтична продукція, що спеціалізується навиробництві різних засобів для ін’єкцій.
 
4.2 Агропромисловий комплекс
У сільському господарствізайнято близько 20% працездатного населення республіки. Сільськогосподарськіугіддя займають близько 50% території республіки, орні площі займають близько40%. Відбувається меліорація земель, осушення боліт.
Головна галузь сільськогогосподарства — м’ясо-молочне тваринництво і беконне свинарство. Розводятьпродуктивні породи великої рогатої худоби, а також свиней, овець, кіз, коней.Основні напрямки у тваринництві — молочне скотарство. Поширено птахівництво,спеціалізоване і сконцентроване — побудовано 5 великих птахофабрик. Вимогамтваринництва підпорядкована структура землеробства.
Під зернові культури зайнято більшполовини посівних площ (близько 1.2 млн. га). Найбільші площі відведені підячмінь. Також вирощують озиму пшеницю, овес, бобові. Частина землі відведенапід вирощування льону і цукрового буряка. Картопля вирощується практично у всіхрайонах Литви. Великі простори займають посіви кормових культур, багаторічних іоднолітніх трав. Під суспільні сади відведене близько 50 тис. га. Основнікультури: районовані сорти яблунь, вишень і зливши. Сіножаті й пасовищазаймають значну частку земельних угідь, розвинуто кормо виробництво. На орніземлі припадає менше третини придатних для сільськогосподарського використанняземель. Вирощують зернові, бобові, картоплю, з технічних культур поширені льон,цукрові буряки, овочі, ячмінь, жито. На основі переробки сільськогосподарськоїсировини та риби розвивається харчова промисловість, особливо м’ясна, молочна,рибоконсервна.
Оскільки значну частину Литви займаютьозера і штучні водойми, то розвиток рибництва отримало широке поширення. Якосновні види розводять дзеркального коропа, карася, ляща. У ріках і озерах удостатку водяться прісноводні раки, що у великій кількості вивозяться у Росію.У приморських населених пунктах активно діють рибальські кооперативи і приватніпідприємства, орієнтовані на вилов оселедця і кільки.
 
4.3 Транспорт
Через невеликі розміриреспубліки, в останні роки одержав розвиток автомобільний транспорт. Віндозволяє здійснювати доставку за принципом «від дверей до дверей». Велику рольграють вантажні автомобілі середнього класу (вантажопідйомність до 5 тонн).Пасажирські перевезення в Литві проводяться по 498 міжміських маршрутах.
Залізничний транспорт ізнедавнього часу здійснює тільки транзитні перевезення з Росії в Калінінградськуобласть. Активно використовується залізнична вітка, що з’єднує Північний-ЗахідРосії і країни Балтії з Польщею. Загальна довжина залізниць не перевищує 2000км.
Окрему велику роль у житті Литви грає морськийтранспорт. Литовські порти обслуговують потреби не тільки республіки, але ісусідніх регіонів у Росії і Білорусії. Найбільший порт — Клайпеда, усього вЛитві мається близько 40 морських портів. Транзит через литовські портиприносить великий доход у бюджет держави. Потреби Литви задовольняютьсяпотужною сферою зовнішньоекономічної діяльності, яка обслуговується всімавидами транспорту. Країна, що спеціалізується на обробній промисловості,відповідно експортує її продукцію, а імпортує — паливо і сировину. Імпорт майжедорівнює експорту. Традиційні партнери — СРСР, а нині незалежні держави (Росія,Україна, Білорусія та ін.), Польща, Німеччина, Скандинавські країни. Країнаекспортує продукцію машинобудування (машини і обладнання), агропромисловогокомплексу тканини, одяг, рибні консерви), бурштин. Імпортує енергоносіїв,деревину, прокат чорних і кольорових металів, машини, хімікати та ін.

4.4 Сфера послугМедицина і лікування в досить якісне,здійснюються на страховій основі. У випадку відсутності — страховки оплатамедичних послуг виробляється наявними, що досить дорого. Перша медична допомогавиявляється безкоштовно. Лікування для населення Литви безкоштовне, а длятуристів платне, здійснюване на страховій основі. В обох випадках доситьякісне. Одна доба перебування в лікарнях Литви коштують 80 – 120 €. Першамедична допомога виявляється безкоштовно. Але те, щосистема охорони здоров’я в Литві за останні роки тріскотить по усіх швах, –розуміють навіть люди, далекі від медицини. Хабарництво, корупція, бюрократія,здавалося б, поняття, що не відповідають медичної термінології, усе глибше іглибше поширює свої корені в усі її сфери
Освіта. У початкову школу діти йдуть у віцісеми років і вчаться в ній три роки. Потім проводять п’ять чи вісім роківнавчання в середній школі (у залежності від типу школи). Випускники середніхшкіл можуть надійти в спеціалізовані професійно-технічні чи училища продовжитинавчання у вищих навчальних закладах. Мова навчання — литовська, хоча в районахзі значною концентрацією національних меншостей використовуються польську іросійську мови. Утворення всіх рівнів безкоштовне (включаючи вище). Вільнюськийуніверситет, заснований у 1579, — найстарший вищий навчальний заклад країни. У1992 у ньому навчалося біля 15 тис. студентів. Інші ведучі вузи — Литовськасільськогосподарська академія (6,3 тис. студентів, заснована в 1924); Вільнюськийдержавний педагогічний університет (7 тис. студентів, заснований у 1944);Каунаський політехнічний інститут (10 тис. студентів, заснований у 1951). У1989 у Каунасі був заснований університет Витаутаса Магнуса — експериментальнийвуз з 1 тис. студентів. Його персонал включає викладачів з литовськихемігрантських громад Європи і Північної Америки.
Литовський ринок. Міцний економічний розвиток, нове покоління споживачів ілегкодоступні споживчі кредити забезпечили стрімке підвищення споживчих витраті обороти продажів за останні роки. Проте, високий рівень інфляції, щопідвищується вартість позик, призводять до закінчення первісної фази росту, утой час, як ринок продажів Литви вступає у фазу свого високого розвитку.
СьогодніЛитва нараховує 25 торгових центрів, розташованих на площі більшої за 57 000 кв.м (0,17 кв. м на душу населення). До кінця 2008 року це число збільшується череззведення Panorama mall у Вільнюсі (50 000 кв. м.) і торгового центра BIGII (22 000 кв.м.) у Клайпеді. Крім того, на території держави в найближчомумайбутньому очікується здійснення десяти нових проектів (включаючи розширеннявже існуючих торгових центрів), що додасть ще 302 000 кв. м. торгової площі.
Навідміну від Латвії й Естонії, девелопери литовського ринку нерухомостівиявляють активність не тільки в столиці, але й у містах другорядного значення- Каунасі, Шауляе і Паневежисе. Цікаво, що ринок деяких торгових площ у цихмістах досягає насичення швидше, ніж ринок торгових площ Вільнюса.
Галузь харчування формують близько 120 великих підприємств. У республіці існують 8великих м’ясопереробних комбінатів, які поставляють продукцію не тільки навнутрішній ринок, але й у республіки СНД.
Молочна промисловістьпредставлена 5 великими молочними комбінатами. Широко відомі литовські сири, щоостаннім часом усе частіше з’являються в магазинах Москви і С-Петербурга.
Основні рибопереробніпідприємства знаходяться в Клайпеді. Вони роблять рибні консерви, копчену ісолену рибу, кулінарні вироби.
В литовській кухні багатострав з овочів, грибів і молочних продуктів. Як і в кожній із країн, що маєвихід до Балтики, у Литві популярні страви з риби. Із алкогольних напоївкористуються попитом настойки, лікери, наливки, бренди і бальзами — їх роблятьтільки з натуральних компонентів. Дуже популярні настойки з трав… Тутешнє пивовідоме за межами країни — це «Швянтурис», «Рагутис», «Утяне» і «Таурас».В кожному литовському ресторані є свої фірмові страви і напої.
Прицілком приватному готельному секторі і туристичній інфраструктуріЛитва перетворює туризм в ефективний спосіб заробляння і створення яскравого PRсвоїй країні.
Литва — прекрасне місце дляспокійного сімейного відпочинку. Більшості тутешніх пляжів було привласнено«блакитний прапор». Місцеві бальнеологічні центри відомі в усьому світі, а мальовничіландшафти: густі соснові ліси, численні озера в сполученні з порівняно низькимцінами — сприяють усе більшої популяризації цього напрямку серед вітчизнянихтуристів.
Бурхливийріст туризму, стрімкий розвиток інфраструктури залучає серйозних інвесторів.Наприклад, компанію Bouygues Batiment International, що належитьфранцузькому концерну по будівництву і нерухомості Bouygues. Компаніяспеціалізується на будівництві будинків, дорогих готелів, торгових центрів,лікарень і т.д.
Останнімчасом швидко розширюється інфраструктура послуг. У Литві відкрилося багатонових готелів, особливо у Вільнюсі. В даний час у країні працюють по одному чибільше готелей іноземних готельних мереж – “Radisson SAS”, “Scandic Hotels”,“Le Meridien”, “Novotel”, “Best Western”, “Relais&Chateaux”, “Holiday Inn”,“Summit hotels & Resorts”. Розширюються і литовські готельні мережі – “Centrum”,“Baltpark”, “Europa”.
Низько-бюджетніавіакомпанії Wizz Ai і Ryanair починають літати у Варшаву, Париж,Ліверпул, Дортмунд, Малме-Копенгаген, Лондон і Стокгольм. Компанія Wizz Airстала лідером на цьому сегменті ринку в Польщі й Угорщині. Її нові літаки AirbusA 320 уже з’єднують 17 аеропортів.

5. Участь Литви у внутрішньодержавному територіальномуподілі праці та економічних зв’язках
Хоча з вступом Литви вЄвросоюз жителі країни на європейському ринку праці є одними із най мобільних,але усередині країни цим похвалитися не можна. Усе ще є чимало людейпрацездатного віку, що у силу різних причин не зважуються шукати роботу в іншихмісцях Литви, чи не хочуть рушати з насидженого місця. Але ж велика мобільністьробочої сили при недостачі її в країні могла б зм’якшити і проблемироботодавців у забезпеченні потрібними працівниками.
Можливість працевлаштуваннячастини людей обмежує незручності графіків суспільного транспорту, тому багаточасу іде на дорогу з роботи і на роботу, а також велика різниця цін на житло ізаробітну плату. У деяких місцях країни усе більшою проблемою стає наданнясуспільних послуг, тому що не вистачає фахівців охорони здоров’я, ветеринарії,установ освіти й інших фахівців, а це позначається на розвитку цих територій.
Усеще мається багато людей працездатного віку, у яких дорога на роботу віднімаєбагато часу, крім того, вони змушені витрачати на це значну частину зарплати,Якби частина витрат компенсувалася, люди сміливіше влаштовувалися на роботуудалині від будинку.
Уряд схвалив програму стимулювання міграції робочої сили усерединікраїни і план її здійснення на 2008-2010 р. Основна мета цієї програми — стимулювати територіальну мобільність жителів країни з метою підвищеннязайнятості населення, поліпшувати сполучуваність попиту та пропозиції ізабезпечення роботодавців належними працівниками. В одних районах не вистачаєпрацівників визначених спеціальностей, а в інші відчувається їхній надлишок. Цівільні робочі місця можна було б заповнити за рахунок більшої територіальноїмобільності жителів. Разом з тим збільшилася б і зайнятість людей.
Пропонується підготуватиправові акти, що активізують територіальну мобільність безробітних у пошукахроботи, а також установити для працівників визначених професій транспортніпільги на проїзд на роботу в обидва кінці. Це стосувалося б тих випадків, коливажко задовольнити потреба в таких працівниках, а також надати пільги по чипридбанню оренди житла тим, у кого недостатні доходи і хто хотів би перемінитимісце проживання й улаштуватися там, де більше можливостей знайти придатнуроботу.
За даними Литовської біржіпраці, у великих містах 5-ти повітів (Каунаському, Клайпедському, Шяуляйському,Утянському і Вільнюському) число вільних робочих місць перевищувало чисельністьлюдей, що шукають таку роботу. Однак на деяких територіальних ринках у цих жеповітах – зворотна ситуація. Наприклад, у Расейняй (Каунаський повіт) пропозиціяробочої сили перевищувало попит на неї в 1,9 рази, у Скуодасе і Шилуте(Клайпедський повіт) – відповідно в 2 і 2,4 рази, у Кяльме (Шяуляйський повіт)– у 3 рази, а в Шальчининкай (Вільнюський повіт) – у 2,1 рази. Заходи програмипропонується реалізувати в 2008-2010 роках.
Показник на 1000 жителів річноїкількості осіб, що мають вище університетське утворення, є одним з найвищих урегіоні. Витрати праці є одними з найнижчих.Середня заробітна плата в Литві налічує 420євро.
У 2006 р. жінки, обрані в радисамокерувань у Литві, складали 22% всіх обраних, а частина обраних у Сеймпредставниць прекрасної статі. У чотирнадцятому кабінеті міністрів майжетретина посад міністрів, віце-міністрів, держсекретарів міністерств займалижінки. У тому ж 2006 р. рівень зайнятості жінок у Литві складав 62,2%,чоловіків — 67,9, а в державах ЄС — відповідно 58,3 і 72,5%. На початок2007-2008 навчального року в університетах і колегіях дівчата складали 60%студентів…
Неіснує суворого територіального ринку праці, де місцеві жителі працюють тількина підприємствах, що знаходяться на даній території, а територіальні біржіпраці обслуговують тільки жителів і підприємства конкретної території.Безробітні шукають роботу і працевлаштовуються незалежно від границь округів ісамокерувань. У ході досліджень виявилися територіально-структурні розходженняміж попитом та пропозицією роботи. У визначених місцевостях, де кількістьвільних робочих місць перевищує кількість шукаючих роботу, існує надлишокробочих місць для представників деяких професій. Територіальні розходженнярівня безробіття і попиту та пропозиції на роботу показують, що керівництво неможе заповнювати вільні робочі місця, незважаючи на наявність людськихресурсів.
У2007 р. у п’ятьох окружних (Каунаському, Клайпедському, Шяуляйському, Утянськомуі Вільнюському) центрах кількість зареєстрованих вільних робочих місцьперевищувало кількість шукаючих роботу людей, здатних їх зайняти. Але в деякихсамокеруваннях спостерігається протилежне положення. Наприклад, у Расейнскомрайонному самоврядуванні (Каунаський округ) пропозиція перевищує попит нароботу в 1,9 рази, у Скуодасском і Шилутском районних самокеруваннях(Клайпедский округ) — відповідно в 2 і 2,4 рази, у Шальчининкском районномусамоврядуванні (Вільнюський округ) — у 2,1 рази.
Такеж положення виявляється при аналізі відповідності пропозиції та попиту нароботу у визначених сферах економічної діяльності. У 2007р. надлишоккваліфікованих фахівців сільського господарства зареєстрований у всіхсамокеруваннях країни, за винятком Клайпедского міського самоврядування,промисловості — за винятком самокерувань Каунаса, Алитуса, Шяуляй, Клайпеди іЙонавского району.
Основнепересування робочої сили відбувається в найбільше економічно розвитихВільнюському і Клайпедському округах, оскільки ці регіони — основні центрискупчення робочих місць у країні, де росте попит на робочу силу. Однак у більшвилучених від окружних центрів і великих міст місцевостях, відкіля робоча силавідправляється за рубіж, створюється недостача фахівців окремих професій, щозменшує можливості розвитку даних територій, — говорить А. Пимпе. — У такихмісцевостях особливо не вистачає фахівців, що роблять різні соціальні послуги.Крім того, там виникають особливі проблеми перед тими безробітними, про які вроботодавців мається негативна думка. Це — колишні ув’язнені, довгостроковібезробітні і т.п.”.
Пересуванняз одного міста в іншій і зручні транспортні маршрути полегшили б розподілробочої сили. Графіки руху суспільного транспорту часто доставляють незручностілюдям, що виховують дітей і змушеним їздити на роботу в інше місто.
Викликаєзанепокоєння і стан транспорту. На шляхово-транспортних підприємствах, що надаєпослуги по перевезенню пасажирів, у даний час мається близько 3000 автобусів ітролейбусів, 75% яким служать уже більш 10 років.
Можнабуло б позбавитися частини турбот, пристосувавши для нестатків людейзалізничний транспорт. З’єднання залізницею найважливіших міст країни і їхніхпригородів полегшило б поїздку людей на роботу. Однак постаріла інфраструктуразалізничного транспорту і збитки від неприбуткового перевезення пасажирів недають таких умов для подальшого розвитку цього виду транспорту.
Вданий час намічається фінансово стимулювати безробітних шукати роботу удалинівід будинку, створюючи для цієї мети механізм компенсування транспортнихвитрат. Передбачається також технічне відновлення суспільного транспорту іпристосування графіків його руху до потреб людей.
Більшевсього жителів працездатного віку «стоять» на біржах праціДрускининкайського (9,4 проц.), Юрбаркського (9,1), Акмянського (9) іИгналинського (8,8) районів.
Тимчасом потік робочої сили з-за кордону збільшується. Біржа праці Литви,задовольняючи потреби роботодавців у кваліфікованій робочій силі, за першийквартал 2008 р. видала 2133 дозволу іноземцям на роботу в Литві, з них 774склали прибуваючі у відрядження іноземці. У порівнянні з тим же періодомминулого року, кількість виданих дозволів збільшилося майже вдвічі.
Упершому кварталі 2008 р. найбільше іноземців працювали в будівельному секторі — 1321 (57% працевлаштованих іноземців), у секторі послуг — 933 (39%),промисловості — 103 (4%). У секторі послуг більше всього іноземців працювали всфері транспорту, складування і зв’язки — 82%, у сфері готелів і ресторанів –3%, нерухомості, оренди – 3%. Двоє іноземців працюють у сфері освіти, один — усфері відходу за здоров’ям і соціальною роботою.
Найбільшедозволів на роботу видано водіям-експедиторам і водіям вантажівок з Бєларусі,України і Молдови (844), мулярам з Туреччини, Бєларусі і Китаю (355),монтажникам металоконструкцій з Туреччини, України і Бєларусі (200), обробникамз Бєларусі, України, Китаю, Узбекистану (149), зварникам з Бєларусі, України іРосії (140).
Іззагальної кількості робочих місць, що фахівці біржі праці в першому кварталі2008 р. могли запропонувати шукаючим роботу людям, близько 60%. були в секторіпослуг, 24% — на промислових підприємствах, 12% — на будівництві, близько 4%. — у сільському господарстві. У порівнянні з ті ж періодом минулого року, частинавільних робочих місць у секторі послуг зросла на 4%.
У першомукварталі цього року працівники біржі праці допомогли влаштуватися на роботу28,4 тис. безробітних (за той же період 2007 р. — 28,7 тис.). За цей період 5,6тис. безробітних почали своя справа після одержання пільгових бізнесів-свідчень- це на 3 проц. більше, ніж за відповідний період 2007 р. Кваліфікованіробітники і ремісники — 9,7 тис. робочих місць, з них найбільше: 1,2 тис.мулярів, 1,0 тис. малярів і працівників родинних професій та ін.
Литване має ємного внутрішнього ринку, не багата природними ресурсами і не єджерелом високих технологій. Багато хто з політиків-глобалістів вважають, що зтакими стартовими умовами будь-яка країна приречена.
Робитиставку на великі держпідприємства як локомотиви росту литовці не стали. Не булов них гігантів радянського масштабу, а якщо і були, то шанси з виживання безвільного доступу до ринку Росії були нульовими. Тому влади вирішилилібералізувати економіку, створити сучасні державні права і дозволити людямсамим обирати сфери інвестування.
Литовціуспішно інтегруються у виробничо-збутові ланцюжки ТНК, чітко усвідомивши, що до80% світової торгівлі відбувається в рамках асоційованих один з одним компаній.
Литовцівключилися в активну конкурентну боротьбу з латишами і росіянами за перевалкувантажів через свої порти. У середині 90-х порт Клайпеди працював тільки змазутом. Після реконструкції асортимент розширився більш ніж до 10 позицій.Зараз на території резервуарного парку створюються два найбільших у Литвіуніверсальних (для мазуту, нафти і дизпалива) сховища по 32250 куб. м кожне.Інвестиції складають $13 млн. За чотири останніх роки Klaipedos naftaпогасило кредитів більш ніж на $80 млн., спрямованих на модернізацію.
Найбільшавантажна компанія порту KLASCO торік збільшила оборот на 19%. Ріст йде впершу чергу за рахунок контейнерних перевезень. У два рази збільшився експорт(до 1,3 млн. т) добрив.
Прикладуспішного регіонального розвитку і вдалих російських інвестицій у Литву(підприємство належить концерну «Еврохім») — кедайняйский хімкомбінат Lifosa.На початку століття Lifosa перебувало на грані банкрутства, але зприходом «Еврохіма» у 2001р. на підприємство пішло російську сировину, що натлі росту попиту на добрива дозволило підприємству пройти швидкий курсреанімації. У 2005р. обіг виріс на 22,4%, прибуток — у 6,4 рази і склалаблизько 14,5 млн. євро.
Ренесанспереживає і відомий виробник холодильників Snaige, що випускає шістькласів виробів з номенклатурою майже 65 найменувань. Близько 93% виробівекспортуються в 35 країн світу, головним чином у Західну, Центральну і СхіднуЄвропу. Стратегічна орієнтація Snaige — споживачі із середнім статком.Литовці не роблять холодильники за $5-7 тис., як General Electric, LG чиMielle. На європейському ринку їхні конкуренти — Bosch&Siemens,Electrolux, Zanussi, Candy і Indesit. Рівень шлюбу на Snaige — менш 1%, вироби сертифіковані ISO 9001 і ISO 14000. У 2006р. Snaigeз’явилося у всіх великих торгових мережах Росії. Побудувавши за рік уКалінінграді великий цех, литовці ввійшли на вигідний східний ринок.

6.Проблеми та перспективи розвитку та розміщення продуктивних сил
Правління Банку Литвизатвердило макроекономічні прогнози на перспективу розвитку литовськоїекономіки.
Перспективи розвиткугосподарства країни на 2008-2009 роки розцінюються менш сприятливо, негативнізміни будуть більш істотними, а відновлення господарства затягнеться довше, ніжочікувалося. Прогнози росту ВВП були знижені через вплив факторів ризику, щопідтвердився — уповільнення темпів розвитку господарства йде більш різко і будебільш глибоким, ніж сподівалися. Це в основному зв’язане з надіями, що різкопогіршуються на економічний розвиток населення і підприємств в умовахглобальної фінансової кризи. Перегляд прогнозів також визначає усе меншсприятливе зовнішнє середовище. Хоча більш явних стиснень ліквідності вбанківському секторі Литви поки не видно, однак зниження довіри в умовах кризина фінансовому ринку й ослаблення фінансових важелів у світовому масштабіпідвищують вартість кредитування.
Ріст загальних інвестиційстав негативним раніш, ніж сподівалися. Оцінюючи нинішню загальну економічнуситуацію і набагато погіршилися надії на прибутковість підприємств, у прогнозованийперіод намічається зменшення інвестицій. Інвестиції, зв’язані з житловим і нежитловимбудівництвом підуть на збиток уже наприкінці цього року. Інвестиції в розвиткутранспортних засобів будуть зменшуватися в зв’язку з труднощами, сполученими з діяльністюна транспорті, а також через погіршення умов фінансування. Зі зміною структурисекторів господарства повинні зрости інвестиції в устаткування, однак цихпозитивних тенденцій, швидше за все, можна екати не раніше, ніж у другійполовині 2009 року. На загальних інвестиціях наступного року негативнопозначиться і падіння інвестицій у секторі влади, оскільки в рамках програмидержавних інвестицій на 2009-2011 р. частина інвестицій держсектора 2009 рокубуде перенесена на 2010 рік.
Тенденції закордонногопопиту, що погіршилися, знижують прогнози росту експорту. Збільшенню обсягівекспорту цього року найбільше сприяв зростаючий експорт мінеральної продукції,вплив якого в 2009 році майже не буде позначатися через велику питому базу.Перспективи експорту, не вважаючи нафтопродуктів, на найближчий час меншсприятливі через значно знизився зовнішнього попиту. У 2007 році позитивнітенденції були в секторах, у яких відзначалося найменше коливання економічнихциклів (у сільському господарстві і хімічній промисловості), однак їхньоїперспективи на майбутнє невтішні. Ріст експорту сільгосппродукції і продуктівхарчування, очевидно, буде стримувати врожаї в інших країнах світу, що значнопідвищили пропозиції цієї продукції, а також почали падати ціни на основні сільгосппродуктина світових ринках.
В останні роки на роступопиту в чималому ступені позначалося споживання імпортованих товарів. Призниженні внутрішнього попиту імпорт також зменшиться. З уповільненням розвиткугосподарства знижується напруженість на ринку праці. Хоча в першій половині2008 року рівень безробіття підвищився незначно, але видно, що загальнакількість вільних робочих місць зменшується. Ріст заробітної плати знизився,особливо в секторах будівництва і фінансового посередництва, у яких рістзарплат в останні роки був найвищим. Думають, що в прогнозований період трудовіресурси перерозподіляться в залежності від зменшення росту заробітної плати, а рівеньбезробіття буде підвищуватися досить помірковано. Неупорядкований рістзаробітної плати в останні квартали, майже в три рази ріст продуктивності, щоперевищував, праці, у 2009 році різко сповільниться до незначно позитивнихпоказників і буде менше, ніж ріст продуктивності праці.
Думають, що в окремихсекторах упаде номінальна заробітна плата. Такі передумови дозволяють робитирезультати проведеного в квітні Банком Литви опитування підприємств, щопоказали, що біля чверті заробітної плати погоджується з результатамидіяльності підприємств. Еміграція робочої сили повинна знижуватися і незбільшувати тиску на заробітну плату. Економічні труднощі в країнах, що в останніроки стали основними ринку еміграції робочої сили Литви, зменшують попит у робочійсилі і створюють умови для росту пропозиції робочої сили на ринку праці в Литві.
Основне джерело ризику,здатний визначати менш сприятливий розвиток господарства, чим це булопередбачено в жовтневому прогнозі Банку Литви, зв’язаний з фінансовим сектором.Через глобальну фінансову кризу росте вартість кредитних ресурсів, зменшуєтьсяприступність кредитів. При тривалому збереженні напруги на глобальнихфінансових ринках можливості кредитування приватного сектора можуть бутиобмежені в більшій мері, чим зменшиться потреба цього сектора в кредитах. Зіншого боку, збитки банків Литви з іноземним капіталом у зв’язку з банківськимибанкрутствами, що мали місце, в інших державах — незначні, а фінансова система країнине зштовхнулася з недостачею ліквідності і розташовує солідним кредитнимпортфелем.
Загально-річна інфляція із серединироку стала знижуватися. Загальний ріст цін помітно знизили упалі останнім часомціни на пальне і більш повільне підвищення цін на продукти харчування. Рівеньчистої річної інфляції з липня зберігся майже на тім же рівні, а загальнуінфляцію підвищує ріст адмініструючих цін, особливе підвищення цін на тепловуенергію. Прогнози інфляції на 2008-2009 роки, по суті, відповідають данимраніше оцінкам, хоча прогнозується, що зовнішній і внутрішній тиск на ціни будетрохи ослаблено. Після високої інфляції 2008 року прогнозується, що рістспоживчих цін значно сповільниться. Одним з основних важелів меншої інфляції в наступаючомуроці буде ослаблений тиск внутрішнього попиту і трудових витрат. Вплив цін на сировинутакож помірковано слабшає зі зміною тенденцій у світовій економіці.
Падаючів останні місяці на світових ринках ціни на основні сільськогосподарські продуктиповинні сприяти більш повільному росту цін у Литві, а різкі зміни на світовомунафтовому ринку змінюють надії ринку щодо перспектив цін на нафту в прогнозованийперіод. Імовірність різких коливань цін на сировині залишається високої, томуневизначеність у зв’язку з перспективами інфляції, зв’язана зі зміною світовихцін, залишається. У 2009 році інфляція може бути вище, ніж планувалося, черезмайбутнє підвищення цін на газ, а в зв’язку з цим і на теплову енергію”.
Небезпекадля країни у тому, що емігрує в основному молодь працездатного віку. Дляборотьби з безробіттям і еміграцією влади активізували реформу ринку праці. З2002р. по 2005р. частка молоді у віці до 25 років у структурі робочої силискоротилася на 3,3%, а частка громадян старше 55 років збільшилася на 11,6%.Боротьбі з безробіттям заважає низька мобільність робочої сили. Уряд одержавбільш 10 млн. євро з Брюсселя на перепідготовку безробітних і розвиток системиінформації про ринок праці. Безробітним, що навчаються, планується виплачувати стипендію,а для залучення на роботу випускників професійних, середніх спеціальних і вищихнавчальних закладів влади планують виплачувати компенсації для роботодавців. Увипадку працевлаштування удалечині від будинку працюючому будуть компенсуватисявитрати на поїздку і проживання в розмірі 0,5 мінімальної місячної зарплати заодин місяць. Колишні безробітні, що заснували мікропідприємство, одержатьсубсидію, якщо протягом 36 місяців після реєстрації підприємства вонипрацевлаштують двох безробітних.

Висновки
З моєї курсової роботи можна зробитивисновок.
Литва — найбільша за площею та кількістю населення держава з трьох балтійськихкраїн. Розташована на лісисто-болотистій рівнині східного узбережжя Балтійськогоморя.
Країнає доволі бідною на природні ресурси. Але має досить великі поклади вапняку,глини, кварцового та гіпсового піску, доломітів. Одним з найважливішихприродних ресурсів Литви є янтар (морське узбережжя). З іншого боку — різноманітні лікувальні природні ресурси республіки. Тут є безліч природнихкомплексів з регульованим відвідуванням їх відпочиваючими.
Міцнийекономічний розвиток, нове покоління споживачів і легкодоступні споживчікредити забезпечили стрімке підвищення споживчих витрат і обороти продажів заостанні роки.
Зростанняекономіки Литви відзначається однією з найбільш динамічних у Європі. Ріствалового внутрішнього продукту країни, обумовлений великою кількістюінвестицій, а також експортом товарів і послуг.Ведучими галузями, пообсягах ВВП, продовжують залишатися: машинобудування, деревообробнапромисловість, оптова і роздрібна торгівля, транспорт і зв’язок, нерухомість,будівництво і сільське господарство
Швидкорозвивається електронний бізнес й економіка знань. В галузях транспорту ікомунікацій спостерігається ріст, який випереджає середнє значення (13,7%), щозв’язано, насамперед, з розвитком телекомунікацій і орієнтованим на внутрішнійринок.
Машинобудування — головна галузьпромисловості. Із-за кордону ввозиться майже все паливо, тому що своїх родовищнафти і газу в Литві немає. Активно розвивається деревообробна та меблева промисловістьЛитви. До кінця 2008 року в країні повинен з’явитися завод, здатний за ріквипускати приблизно 300 тис. кубометрів меблевих плит. На основі хімічної,промисловості розвивається виробництво мінеральних добрив для сільськогогосподарства, хімічного волокна для легкої промисловості, Активно розвиваєтьсяфармацевтична промисловість.
Близько20% працездатного населення зайнято у сільському господарстві республіки.Головна галузь сільського господарства — м’ясо-молочне тваринництво і беконнесвинарство. Оскільки значну частину Литви займають озера і штучні водойми — розвиток рибного господарства отримало значне поширення.
Востанні роки значно розвинувся автомобільний і морський транспорт Транзитніперевезення через литовські порти приносять великий дохід у бюджет держави.
Сьогоднів Литві існує 25 торгових центрів, розташованих більш ніж на 57 000 квадратнихметрах площі. До кінця 2008 року їх площа ще збільшиться.
Низький рівень народжуваності таеміграція молодих людей скорочує чисельність населення Литви. Небезпека длякраїни є в тім, що емігрує в основному молодь працездатного віку. Для боротьбиз безробіттям і еміграцією влада активізувала реформу ринку праці
Уряд схваливпрограму стимулювання міграції робочої сили усередині країни і план їїздійснення на 2008-2010 р. Основна мета — стимулювати територіальну мобільністьжителів країни з метою підвищення зайнятості населення, поліпшуватиспіввідношення попиту та пропозиції на ринку праці і забезпечення роботодавцівкваліфікованими працівниками. Пропонуєтьсяпідготувати правові акти, що активізують територіальну мобільність безробітниху пошуках роботи
Також плануєтьсяприйняти Закон про фіскальну дисципліну, яким би передбачалося, що бюджеттерміном на 5 років повинний бути збалансованим чи профіцитним. Співвідношенняборгу Литви з ВВП є одним з найнижчих у Європейському Союзі.
Литва стала важливим міжнародним центромвантажоперевезень. У країні чотири міжнародних аеропорти, незамерзаючийморський порт, міжнародний транспортний коридор Північ-Південь, залізниця, щоз’єднує Скандинавію з Центральною Європою, а також транспортний коридорСхід-Захід, що з’єднує східні держави з Європою. Країна знаходиться встратегічно вигідному місці і має прекрасно розвинуту інфраструктуру, щозабезпечує інтенсивні зв’язки між Європейським Союзом і країнами СоюзуНезалежних Держав. При активній економічній політиці держави направленій назбалансований економічний розвиток і інтеграцію в ЄС, активній соціальній ідемографічній політиці в середині країни Литва займає і займатиме одне зчільних місць серед країн Європейського Союзу.

Література
1.        Адамкус Валдас, Имя судьбы — Литва: (Беседа с Президентом Литвы)/Валдас Адамкус / Дружба народов 2000.
2.        Безуглий В.В., Козинець С.В., Регіональна економічна та соціальнагеографія світу — Київ, 2003 р.
3.        Друженко, Валерій. У Литві важко бути індивідуалом / ВалерійДруженко / Пропозиція. — 2006. — № 5. — С. 104
4.        История Литовской ССР. Вильнюс, 1978
5.        Іщук С.І., Розміщення продуктивних сил — Київ, 2000 р.
6.        Ковалевський В.В., Михалюк О.Л., Семенова В.Ф, Розміщенняпродуктивних сил і регіональна економіка — Київ, 2004 р.
7.        Ковалевський О.Л., Розміщення продуктивних сил — Київ, 2001 р.
8.        Козак Ю.Т., Економіка зарубіжних країн — Київ, 2003 р.
9.        Кузик С., Економічна і соціальна географія світу — Львів, 2002 р.
10.      Литва. Краткая энциклопедия. Вильнюс, 1989
11.      Масляк П.О., Економічна і соціальна географія світу — Київ, 2003р.
12.      Раманаускас.Ю. Система забезпечення кредитамисільсьуогосподарських суб’єктів Литви
13.      Романаускас, Ю. Система виробництва сільськогосподарськоїпродукції та його інфраструктура в Литві
14.      Скляренко В. М., Країни світу. Європа.
15.      Супричов О. Прибалтійські країни: Естонія, Литва, Латвія /Географія та основи економіки в школі. — 2007.
16.      http://ru.wikipedia.org
17.      http://www.litva-rest.org.ua
18.      http://www.vneshmarket.ru