Зміст
Вступ
1. Творча частина
1.1 Характеристикасучасного і перспективного напрямів моди в зачісках
1.2 Характеристикаісторичної епохи та обґрунтування вибору базової моделі зачіски
1.3 Розробка моделізачіски відповідно до історичної епохи, сучасного напрямку моди і типу обличчя
2. Технологічна частина
2.1 Опис організаціїпраці в перукарні
2.2 Технологічнапослідовність виготовлення постижного виробу
2.3 Визначенняпідготовки даних для виконання розроблення зачіски. Розробка технологічноїпослідовності виконання зачіски
2.4 Обґрунтуваннявибору і характеристика парфумерно-косметичних засобів, інструментів таобладнання, необхідних для виконання зачіски
Висновок
Література
Додатки
Вступ
Ввсі часи жінки мріяли бути красивими. Вони вищипували брови, фарбували очі ігуби, натирали щоки, вдягали вечірні наряди. Волосся може бути символомніжності, чарівності жінок і символом могутності чоловіків. Волосся є носіємінформації про відчуття і фізіологічний стан людини. Зачіска впливає на настрійдарує радість і щастя, або наводить смуток і депресію.
Волосся- це дар природи, унікальний інструмент самовиявлення людини. У пошукахіндивідуального стилю людини, протягом життя експериментує зі своєюзовнішністю. За виглядом волосся визначають рівень культури, естетичногорозвитку і смаку людини, її соціальний статус.
Вумовах сучасного суспільства мода виконує важливу соціальну роль і торкаєтьсяусіх сфер діяльності людини. Дуже яскраво її вплив відображається в зачісці таодязі.
Стандартикраси панують над людством і мають великий вплив як критерії самооцінки.Культура перетворила красу на культ, який можна назвати найзвабливішим з усіхіснуючих. Наш зовнішній вигляд — це частина нас самих.
Сучаснета майбутнє не може бути без минулого. У перукарській справі творчі образи длястворення нових зразків зачісок, нових колекцій, треба шукати в минулому. Длядосягнення найвищого результату слід спиратися на основні тези, викладенітеоретично і перевірені на практиці.
Зачіска– це цілий технологічний процес, у результаті якого навколо голови народжуєтьсясправжній твір – художній малюнок. Головна цінність зачіски – практичність. Ітоді легко можна перетворитись в елегантну даму з вишуканою укладкою.
Зачіска- це форма з волосся, яка створюється за допомогою стрижки, укладки, завивки. Узачісці найяскравіше проявляється подих епохи, вона відтворює національні тарасові риси, класову приналежність, соціальний стан у суспільстві, а такожознаки статі та віку. Завдяки зачісці можна підкреслити привабливість обличчя ізавуалювати деякі недоліки. Певний відбиток накладають на зачіску особистісмаки та індивідуальні погляди її власника. Сукупність цих понять визначаєстиль людини.
Уперіоди різноманітних стилів форми укладки, завивки та стрижки мали своїхарактерні риси. Поняття «стиль» включає мову епохи, якою вона виявляє своєставлення до навколишнього світу: економіки, культури, мистецтва, моди. Основніриси стилю виявляються в архітектурі, музиці, образотворчому мистецтві, вінвідображає те розуміння чарівності й краси, яке сформувалося у певний періодрозвитку суспільства, досягло своєї досконалості, та завершеності. Стильповільно зароджується і повільно вмирає.
Мода- це тимчасове панування в певному середовищі смаків, що виявляються взовнішніх ознаках побуту і потребують періодичних змін. Такі зміни відбуваютьсяв різноманітних сферах життя й діяльності людини: мистецтві, спілкуванні,манерах. Мода як правило, не є тривалою, що пов’язано із невблаганною жадобоюновизни, прагнення людини до різноманітності. Якщо стиль виражає прагнення довічного, то мода до прекрасної миттєвості. Поняття моди існує в межах панівногостилю і може змінюватись, але кожен раз несе на собі знаки певного стилю. Такимчином, змінюється мода на одяг, взуття, зачіску.
Історіямоди, як і історія мистецтва взагалі найправдивіше дзеркало, яке відбиває черезвитвори мистецтва костюм, зачіску, макіяж.
Існуєтісний зв’язок мистецтва різних видів, що відображає естетичний ідеал, художнійсмак, уподобання різних верств населення, а разом з тим створює цілісний образлюдини, який відповідає характеру доби, відбиває думки та почуття людини. Такийобраз створюється різними засобами, але насамперед за допомогою зовнішніхознак: одягу, зачіски, макіяжу, прикрас.
Кожнаепоха вносила свої особливості у розвиток світового мистецтва і залишала вісторії перукарства відбиток, свої творчі знахідки, знання яких допоможутьучням у майбутньому знайти власний стиль, створити собі ім’я, свій бренд усвіті перукарського бізнесу. Для усього знати найпрогресивніші етапи в історіїсуспільного життя, культури і мистецтва, уявлення людей про красу,художньо-естетичні цінності, вироблені у кожній національній культурі.
Зачіскавідбиває неповторні риси індивідуальності не лише людини, а й того майстра,який її створив. Це відбиток його смаку і поглядів, за допомогою зачіски можнаприховати або виявити особливості будови обличчя, певні ознаки статі, віку,національні риси. Зачіска разом з одягом створює єдиний гармонічний образ і тимсамим відображає естетичні ідеали суспільства.
Бурхливийрозвиток у XXI ст. перукарської справи, поширення ідей краси, модних тенденційта креативних стильових рішень стали можливими завдяки створенню національних іміжнародних професійних організацій перукарів. На основі узагальненнязарубіжного і вітчизняного досвіду проводиться навчальний процес, виховуєтьсянове покоління майстрів, працюють курси підвищення кваліфікації, створюютьсянові стрижки та зачіски, формуються нові напрямки моди, розробляються новітехнології, впроваджуються нові види послуг, удосконалюються попередні. Щорокув різних країнах світу проходять конкурси та театралізовані вистави — шоу змистецтва зачісок. Вони наочно пропагують перукарське мистецтво й візаж. Показробіт талановитих фахівців у більшості випадків нагадують фантазійне дійство,де можна побачити перспективні рішення щодо форми ідей, кольору прикрас,окремих деталей, зачісок. Саме тут народжуються творче спілкування міжмайстрами. Талановиті стилісти проводять майстер-класи, які дають змогуобмінюватись професійним досвідом. Як правило такі покази організовує іпроводить команда майстрів: перукарі, візажисти, кутюр’є, гримери. Завдякитаким заходам майстри удосконалюють свої знання та уміння, які згодом будутьвикористовувати у повсякденній роботі.
1.Творча частина
1.1Характеристика сучасного і перспективного напрямків моди в зачісках
Зачіскавідображає прагнення до ідеалу, базується на простоті. Сучасна моданеоднозначна, тобто вона не регламентована, не вказує на довжину волосся іхарактер деталей зачіски. Художні особливості залежать від соціальногопсихологічного образу. Сучасні зачіски характеризуються легкістю прядок,плавними лініями, тому і методи технології мають бути легкими, пластичними, щобстворити відповідний стиль.
Усучасній моді зачісок не часто можна побачити відбиток національних мотивів.Прикро, але у нашому побуті все менше національних традицій моди не відчуваютьсвого коріння і часто зорієнтовані на кваліфіковану та стандартизовану масовумоду, культуру.
Заразна ринку представлений дуже різноманітний асортимент послуг по догляду заволоссям. Кожна з салонів перукарень пропонує асортимент парфумерних засобів,яку б клієнти використовували у повсякденному житті.
Особливомодними тенденціями на сьогодні є пишні зачіски, велика різноманітністьпостижерних виробів та велика гамма вибору кольорів.
Взачісках, як і в одязі, простежується тенденція неправильних геометричних форм.Кожна зачіска має вписуватись у геометричну фігуру. В моду входять трикутнічубчики, асиметричні форми в зачісках.
Мода2009 р. — це блиск і структура здорового волосся. Класика та сучасністьгармонійно поєднуються в стрижках та укладках, що дозволяє одночасно виглядатистильно й зухвало. Вільно укладені пасма і безладно спадаючі локони надаютьобразу вишуканої природності, різноманітні модифікації з чілкою дозволяютьвиявити необхідні акценти: динаміку, легку адаптацію до будь-яких умов,поєднання простоти і креативу. Хіт сезону 2009 р. — це зачіска, що дає змогулегко створювати варіанти укладки від пасом, які вільно стирчать, до класикивечірнього стилю.
Одниміз трьох головних модних напрямків у вечірніх зачісках нинішнього року — RеаlDaydrean — нависні локони,косички. Стиль RеаlDaydrean навіює спогади проминуле дитинство і несе в гармонійний світ між минулим і сучасним особистиймаленький всесвіт у пошуках істинного мистецтва. Переважаючі кольори кориці ташоколаду, ніжний коричневий відтінок лісного горіха і карамелі. Головне, про щопотрібно попіклуватися модницям у цьому сезоні — це підкреслити природнуструктуру волосся.
WorloiFuion — другий моднийнапрямок в стилі зачісок. Колір, форма та етнічні фрагменти із Перу, Кенії таІндії дають при цьому неповторний мікс із різноманітних культур. Цей стильувібрав в себе самі різноманітні норови та звичаї. Навіяні уявленнями живікольори зливаються в єдиному етнічному та фольклорному феєрверку. Під умілимируками майстрів квітнуть екзотичні квіти, змішуються з ромбами і розкішнимиорнаментами. Звучать відчуття веселої музики і вібрації етнічних ритмів.Макіяж, як яскравий та ефективний аксесуар, сяє всіма відтінками жовтогокольору та інтенсивного червоного. Колористика: яскравий медовий, класичнийчорний, пристрасний червоний. Жіночий образ: дівчина в завитках.
Третійта останній наймодніший стиль — стиль Gothic.Gothic — це насичені кольори,зловісні образи, котрі переносять в містичний світ графа Дракули.Модні кольори: елегантний чорний,яскравий червоний, прохолодний платиновий. Жіночий образ: чорний янгол. Длявечірніх зачісок рекомендуються косі проділи, які підкреслюють за допомогоюкольорової туші для волосся, з яскравими блискітками.
Волосся- це зовсім не ознака наївного дівочого образу. Дякуючи нинішній моді воноперетворилось в елегантну, вечірню зачіску. Його благородність підкреслюютьаксесуари із натуральних матеріалів, заколки із слонової кістки стразами (Alexandre)і парфурованого замшу (Саvalli),тонкі шнурівки із натуральної шкіри (Міssоnі).Меліроване і фарбоване волосся доповнює акцент, підкреслює індивідуальність.
Застарілимвважається мелірування тонких пасем. У моді середнє та широке мелірування,котре починається дальше від коріння волосся, ніж раніше. Окрім світлоговолосся, модний чорний колір. Один із основних напрямків — природний колір зпереходом тонів за допомогою нарощення пасем. Вони нарощуються або приколюютьсяза допомогою непомітних заколочок чи шпильок. Можна використовувати моднівідтінки нового покоління.
Нерівніпасма та яскравий акцент — ось що додасть динаміки та розкоші стилю. Новатехніка фарбування волосся дозволить погратися з кольором. Ця техніканазивається есlірsабо «промінь світла». Завдяки їй на волосі створюється ефект голографічноїкартини. Один рух головою — і волосся засяє яскравими різнокольоровимивідтінками.
Flоw,або «квітковий потік» зробить з волосся картину, намальовану аквареллю.Відтінки з м’якими переходами від відтінку до відтінку зачаровують погляд. Відволосся віє теплом і світлом, яке переливається у волосі: жовтий колір пустелізмінює золото дюн.
Утехніці mоsаіс(кольорова мозаїка) такий підхід дарує волоссю акуратні помітні картинки,різноманітні орнаменти.
Фарбуванняflash залишає різнокольоровівідтінки на волосі. У цій техніці фарба наноситься широкими горизонтальнимилініями на різні пасма волосся. Екстравагантно, стильно, яскраво.
Фаворитмоди — пружний локон, який зберігає об’єм і блиск волосся. Саме так розглядаютьновий індивідуальний метод біозавивки волосся в лабораторії GrееnLight (Італія).
Вечірнізачіски XXI століття стають все різноманітнішими, романтичними. Пряме довгеволосся — ідеальна основа для високих зачісок (бабета). В XXI столітті зновуповертаються бабети, равлики, валики, прикрашені стрічками, різноманітнимидекоративними квітками. Також модними є зачіски в стилі ретро.
Доповнюєвечірню зачіску – макіяж. Одна із цікавих тенденцій макіяжу 2009 — напівпрозорість: легкі блискучі відтінки для макіяжу губ і чіткі лінії длямакіяжу очей.
Новимитенденціями макіяжу є «французький шик». Цей макіяж виконується в класичномуфранцузькому стилі — акцент спрямовується на очі з пишними віями, персиковірум’яни, насичені на скули і на частину повіки. Для губ пропонуєтьсянапівпрозорий блиск.
«Майськатроянда». Тенденція — прозорість, ніяких рухливих очей, тільки чіткі лінії ічисті відтінки рожево-фіолетової гами.
Длявечірнього макіяжу можна використовувати накладні вії. Адже довгі, пишні, густівії завжди дивляться ефектно. Сучасні тенденції макіяжу вдосконалюються, їхдосить багато. Якщо використовувати багато блиску у вечірньому макіяжі, томанікюр повинен бути доволі скромним. Зараз досить популярні незвичайні малюнкина нігтях, коли поверх лаку наносять різноманітні картинки, візерунки. Зачіска,макіяж і манікюр мають бути одним ансамблем у створені певного образу.
1.2Характеристика історичної епохи та обґрунтування вибору базової моделі зачіски
Кожнаепоха вносила свої особливості у розвиток світового мистецтва й залишила вісторії перукарства свої відбитки, творчі знахідки, знання які допоможуть умайбутньому новим майстрам знайти себе у світі перукарського бізнесу.
Портретні,скульптурні зображення дають уявлення про людей які жили у Стародавньому Римі.В житті та культурі давніх римлян велике значення мали культ тіла і перукарськемистецтво. Дуже багато з перукарського мистецтва римляни запозичили у давніхгреків. Характер зачісок був сформований ще в республіканський період. Їхняформа залежала від соціального статусу, місця в суспільстві, добробутувласника. Перукарі робили суттєвий внесок у розвиток нових напрямків моди, алепри цьому великого авторитету в суспільстві мати не могли.
Спеціальніраби — «тонсорес» та «кіпасіс» — виконували зачіски гарячою завивкою, робили і«мокру» холодну укладку, стригли особливими серпоподібними бритвами. Коженвиконував свою операцію. У Стародавньому Римі винайшли спеціальний валик дляпідтримування пасом у жіночих зачісках над чолом — «падус».
Найдавніший(царський) період римської історії (VII-VI ст. до н. е.) був перехідним відпервісного ладу до рабовласницького. Наприкінці VI ст. до н.е. було проголошенореспубліку. Завоювання й пограбування великих територій та жорстокаексплуатація населення провінцій, що приєднувались, перетворювання переможенихнародів у рабів, призвели до значного збагачення верхівки панівного класурабовласників. Історію Стародавнього Риму прийнято поділяти на два періоди — Римську республіку та Римську імперію. Розквіт римської античної культури належитьдо пізнього республіканського періоду і початку імперії. Головними рисамихудожнього стилю давніх римлян були монументальність, порядність,декоративність.
Римськіжінки значну увагу приділяли зачіскам. Жіночі зачіски стрімко змінювались івражали різноманітністю. Деякі модниці власний мармуровий портрет замовляли ізмармуровою зачіскою, яку можна було знімати, змінювати на нову, сучаснішу,модну, часто підмальовану. Таким чином, римлянка мала можливість милуватисясвоєю збереженою у мармурі молодістю із зачіскою за останньою модою.
Уреспубліканський період їхні зачіски нагадували давньогрецькі. Найчастішеволосся розділяли на прямий проділ, пасма зачісували до потилиці і укладали увузол. Вуха та чоло залишали відкритими.
Однаіз зачісок мала назву «подус», вона нагадувала грецький вузол, але малаіндивідуальні особливості. Над чолом робили невеликий валик, на скронях волоссязакручували в джгути в напрямку до потилиці. Знизу на потилиці робилирізноманітної форми валики, вузли, плетіння. Часто для оформлення зачісоквикористовували хвилі. Крім зачісок грецького типу можна було побачити зачіскигеометричної форми, які нагадували єгипетські.
Наприкінціреспубліканського періоду зачіски стали складнішими. Використовували завивку,складні плетіння, валики. Особливо складними та декоративними були зачіски вімператорський період. Застосовували каркаси, велику кількість накладноговолосся, набули популярності перуки. Для каркасів використовували мідний дріт,спеціальні м’які підкладки, обручі, картон, діадеми.
КультураРима періоду Республіки пронизана інтересом до особистості, внутрішньомусвітові людини. Скульптурні портрети правдиво передають риси людини.Зображували не героїв, а людей. Суворий погляд, строгість, чіткість лінійзачісок властиві всім портретам.
«Плитанадгробка» — скульптурне зображення чотирьох людей: двох жінок і двохчоловіків. У жінок зачіски з нодусами. Чоловічі зачіски — довгі пасма майжепрямого волосся, що спускаються низько на чоло.
Великийвплив на формування моди в період Імперії робили скульптурні мармурові портретиімператорів і імператриць.
«ІмператрицяАгрипина» — скульптурне зображення матері імператора Нерона, другої дружиниКлавдія. Зачіска витончена, складається з різного виду локонів. Ряд локонівтреба чолом, від нього волосся розходяться великими хвилями. На скроняхрівнобіжні ряди круто завитих локонів, покладених чітко об’ємними півкулями. Начолі легкий чубчик, що складається з дрібних кілець. За вухами закріпленізмієподібні спускні локони, що розподілені по обох сторонах шиї.
«Доміція»:голова імператриці прикрашена високою зачіскою. Рамка каркаса дозволяєрозташувати волосся у вигляді равликів густою масою. Чоло з двох сторін закритевитонченими локонами, що додає особі трикутну форму.
«Скульптурнийпортрет часів імператора Траяна». Зачіска молодої жінки вражає красою,оригінальністю, незвичайністю форми. Над головою у вигляді німба піднімаютьсялокони, прикріплені на невидимий дротовий каркас, що дає міцність і стійкістьзачісці. Великі завиті локони викладені по колу, створюючи видимість волосяногококошника. Волосся потиличної частини заплетені в дрібні, тонкі кіски іпокладені в круглий пучок, проколотий тонкою довгою шпилькою з круглим верхом.
«Скульптурнийпортрет імператриці Юлії Домни». У її зачісці представлений інший напрямок моди— уся зачіска виконана у вигляді хвиль із завитого волосся. На потилиці низькоукріплений широкий, щільний пучок.
Уперіод імперії законодавцями моди на зачіски були імператори, їхні дружини,наближені до них особи. Особливо уславився мистецтвом винаходу нових зачісокблизький друг імператора Нерона — Гай Петроній. Винахідливість перукарівпозначилася на виготовленні перук із натурального волосся.
Перукамнамагалися надати живого вигляду за допомогою фарб і жирних кремів. Знатні римлянкимали декілька перук. Щоб надати волоссю золотавого кольору, жінки вигадувалибудь-що: посипали волосся золотим порошком, для знебарвлення використовувалисуміші сірки або міді. Крім білого та золотавого волосся в Стародавньому Риміпопулярним було волосся вогняно-руде з червоним відтінком.
Зачісканареченої виконувалась із шести кіс, укладених навколо голови, до зачіскикріпили червоні стрічки, фату жовтого кольору або оранжево-червону хустку. Зчасом зачіски стали вишуканими, багатоярусними, їх почали прикрашати золотом,перлами, коштовностями. Такі зачіски робили спеціальні рабині «ортотрікс», вонивиконували також й інші перукарські процедури.
Особливонезвичайними, складними та гарними зачіски були в період панування імператораНерона. Форми зачісок нагадували амфори, водоспади, корони. У зачіски впліталистрічки, золоті шнури і навіть смуги тканин. Доповнювали їх намистом, брошками.У пізній період жінки почали закривати волосся вуаллю.
Римлянкидуже захоплювалися парфумами і знали багато засобів для підсилення та підтримкикраси: маски для обличчя, ванни із фруктових соків та молока ослиці, накладніброви, штучні зуби, мазі, креми.
Уславленіримські лазні — терми, де римляни любили проводити дозвілля, були закладамирозкоші. У публічних термах безпосередні лазні займали невелику площу, значнобільше було приміщень з бібліотеками, залами для відпочинку, спілкування.Ванни, посуд для миття були із слонової кості, панциру черепахи, мармуру,срібла. Тут римлян обслуговували спеціалісти космети, які були вільнимигромадянами Риму. Вони робили масаж з ароматичними маслами, стригли і голили.
УДавньому Римі була заснована колегія, яка займалася виготовленням пахучих олій,мазей для догляду за тілом, а мешканці невеликого поселення Капуя (нині Сарна),так званого міста парфумерів, займалися виробництвом тільки косметичнихзасобів. У ті часи вже робили мило із козячого жиру, букового попелу, якевикористовували не для вмивання, а як косметичний засіб — як помаду дляволосся.
Крімтого, таку мильну помаду змішували з різними барвниками, надаючи волоссю тогочи іншого кольору. Цей звичай римлянки запозичили у германців.
Знатніримлянки вважали за необхідне втирати у тіло різні ароматичні масла тричі надень. Не задовольняючись холодною або теплою ванною, приймали запашні ванни.Дружина імператора Нерона — Попея приймала ванни з молока ослиці, щоб позбутисязморшок.
Кожнабагата римлянка мала спеціальну скриньку — «жіночий світ». У скриньці було всенеобхідне для догляду за обличчям. Особливо цінувалися єгипетські мазі іпорошки, яким приписували й магічні якості. Замість парфумів застосовувалипахучі мазі, наприклад, мазь теліум із цедри апельсина та оливкової олії. Жінкисильно білили обличчя, шию, груди, руки, наводили за допомогою вохри і виннихдріжджів рум’янець на щоках, не особливо переймаючись неприродним виглядом.Брови та повіки підводили сажею; пудру виготовляли з білої глини. Великоюпопулярністю користувалася «діасразмата» щось на зразок компактної пудри — суміш з бобового та пшеничного борошна.
Римлянкивидаляли волосся з тіла за допомогою вапна, а також введенням у волосянімішечки гарячих голок. Жінки вищипували волосся на тілі і на обличчі; чоловікидля цього використовували спеціальну мазь або випалювали горіховою шкарлупою.Для посилення росту волосся в шкіру голови втирали жир розтертих жаб та ящірок.Римляни знали засоби від повноти та худорлявості, уміли боротися з пітливістю.Дуже популярними були рецепти для фарбування волосся в рудий колір; порошок длячищення зубів із дрібно потертого рогу та пемзи; свинцеві білила для обличчя,лосьйони з мигдалевої олії і тваринних жирів. Косметикою користувалися якжінки, так, і чоловіки, особливо в період імперії.
Римлянкизмінювали колір волосся, фарбували його або надягали перуки. Фарбуваннявимагало спеціальних знань і відбувалося декілька етапів. Спеціальні рабині,застосовували для цього розчин лугу. Для прикрашання зачісок жінкивикористовували вінки з троянд, посипаючи волосся золотистою пудрою.
Хочачоловічі зачіски й не були такими складними як жіночі, але їм приділялосьбагато уваги.
Культурата мода Стародавнього Риму складалася під впливом грецької культури, у тісномуконтакті з якими римляни перебували протягом століть. Як і греків, у римлянспочатку були популярні зачіски із завитого волосся, бороду також завивали.Перші кваліфіковані перукарі, вихідці з Сицилії, з’явилися в Римі тільки у 280р. до н.е. Вони запровадили в технологію щипці для завивок волосся і бігуді.
Чоловікидо кінця II ст. до н.е. відпускали довге волосся і бороди. Пізніше в модуувійшли короткі стрижки й голені обличчя, до того ж за звичаєм, запозиченим угреків, у жертву богам приносили перше обстрижене волосся дітей і першу бородуюнаків.
Оформленнязачісок і борід у чоловіків протягом усього історичного періоду багато разівзмінювалось. У період зародження Римської імперії характерною зачіскою длячоловіків стала коротка стрижка. Вважалося, що довге волосся і борода заважаютьу битві. Волосся зачісували в напрямку його росту. Над чолом у виглядікороткого чубчика укладали вільні пасма.
Уранньому періоді чоловіки носили також бороди, вуса і відносно довге волосся.Голене обличчя стало популярним у III ст. до н.е. В II ст. до н.е. можна булопобачити невеликі бороди. Скульптурні зображення римських імператорів даютьуявлення про чоловічу моду Римської імперії. Нерон мав зачіску, що складалася зхвилястих пасом, зачесаних наперед.
Найпопулярнішоювважалася така зачіска, як в імператора Каракали. Вона нагадувала кулю іззавитого дрібними кучерями волосся.
Чоловікив Давньому Римі коротко і рівномірно підстригали волосся з усіх боків, потімзакручували дрібними кільцями або локонами разом із бородою й бакенбардами.Багато чоловіків користувалися накладними перуками, адже лисина була предметомкепкування.
Деякізачіски часів імперії носять і тепер. Одна із них так званий «їжак». Цю зачіскуносили ще за часів імператора Тита Веспасіана, а зачіску з боковим проділом та«чуб» над чолом носив Цезар. На свята чоловіки прикрашали волосся вінками злавра або плюща.
У Древньому Римі голову покривали украй рідко. Чоловіки — тільки під час військових походів або багатогодинних театральних представлень.Аристократи носили капелюхи і шапки, за формою запозичені в греків. Робилисявони з фетру, соломи, шкіри, плетених волокон рослин. Служителі культу цілкомпокривали голови. Головні пов’язки сполучилися з вінками з листів, квітів,гілок.
Воїни носили шоломи різноманітної форми, зроблені в більшостізі шкіри або металу, що закривають щоки і перенісся. Верхня частина шоломаприкрашалася гребенем, хвостами з вовни тварин, металевими пластинами. Шоломиполководців і знатних патриціїв виготовлялися з дорогоцінних металів,інкрустувалися емалями, карбуванням. Римляни запозичали в греків традиціюприкрашати голови під час торжеств і бенкетів вінками, але надягати їх малиправо не всі громадяни. Вінками увінчували голови переможців-тріумфаторів. Длявиготовлення вінків використовувалися не тільки натуральні рослини, але іштучні квіти — із шовку, металевих пластин, — сильно надушені ароматичнимиречовинами. Цінувалися красиво сплетені вінки. Велике значення мали сорт іколір рослин у вінку. Так, листи дуба, лавра, мирта символізували силу і владу.
Головними уборами жінок були стрічки, покривала, в урочистихвипадках надягали невеликі діадеми з дорогих металів, інкрустованихперламутром, пластинами і розетками з каменів. При виході на вулицю на зачіскунакидали покривало або вуаль. На ніч для збереження зачіски надягали сітки,сплетені з тонких золотих або срібних ниток, мішки з тонких сортів льону, шарфиз легкого шовку.
Жінки Древньої Греції і Рима зовсім не відрізнялися відсучасних дам у своєму прагненні виглядати як можна більш привабливими.Звичайно, на відміну від нас, вони були набагато більш обмежені у своїхможливостях.
Самоюнатуральною і разом з тією найпоширенішою прикрасою волосся в римських жінокбули вінки, що спліталися з квітів і листів різних рослин. Вінки були не тількижіночою, але і чоловічою прикрасою. Вінками прикрашали себе архонти й оратори,ними нагороджувалися переможці в змаганнях і почесних громадянах.
Убільш пізніший час дами античних часів перестали задовольнятися тим, що їмдавала на вінки природа, і стали заміняти яскраві квіти золотом.
Крімвінків, римські жінки вплітали у своє волосся пов’язки, з яких найбільш відомапов’язка, що походить на пращу, що часто прикрашалася золотом, перлами ідорогоцінними каменями. Своєю високою і широкою серединою вона виділялася зволосся на зразок діадеми або ж утримувала волосся на потилиці. Вона нічим невідрізнялася від налобника або начільника.
Рукижінки унизували браслетами і зап’ястями, часто у вигляді змії; ноги вищекісточок – золотими кільцями. Використовували намиста, ланцюжки, шийніпов’язки, красиві застібки. Кільця носили як печатку, так і для прикраси.Модники надягали відразу безліч перснів, по кілька на кожному пальці, але цевважалося не зовсім пристойним.
Давньоримськийкостюм протягом багатовікової історії свого розвитку зазнавав історичних змін,безпосередньо зв’язаних з глибокими зрушеннями в суспільному ладі Римськоїдержави та її культури. Чоловічі та жіночі костюми почали відособлюватись уже вранній період історії Стародавнього Риму, коли римлянки носили давньогрецькийодяг. А чоловіки продовжували носити римські тоги і плащі.
Основнимжіночим одягом у Стародавньому Римі був грецький зшитий з боків, але розкритийзверху хітон Т-подібного краю, який називали туніка-хітон. Крім цього справжніримські жінки і чоловіки носили зшиті на плечах туніки в усіх варіантах відбезрукавих колобіумів до довгорукавих камиз. І туніка і хітон у панівних верствбули насамперед нижнім одягом. Поверх нижньої туніки одягали верхню туніку, якабула довжиною до підлоги, що надавала римським жінкам величності та строгості.Туніки завжди підв’язували високо під грудьми шнурком чи пояском з різнимиоздобленнями.
Найпоширенішимматеріалом, з якого виготовляли одяг протягом усієї історії Риму була шерсть.Римлянки здавна вміли виготовляти різні сорти шерстяних тканин. Як тонкі ім’які, цупкі і вохристі. Був відомий у Римі і шовк, який дедалі поширювався істав досить звичним у побуті.
Рабине мали права носити білий одяг. Кольори їхнього вбрання були темнішими:коричневі, жовто-бурі, сірі. Поряд з білим носили одяг і інших кольорів.Особливо різноманітними були кольори жіночих костюмів: червоні, коричневі,фіолетові. Взуття римських жінок було менш різноманітним ніж у чоловіків, вонообмежувалось лише сандалями, крепідами, черевиками, які оздоблювали шнурками,вишивками, а іноді коштовним камінням, перлами.
Незважаючи на велику дорожнечу, у часи Імперії римська знатьвдягалася в шовк. Ще використовувалася дуже тонка, майже прозора тканина зособливого виду льону – аморгіну.
Колірна палітра в римському костюмі, незважаючи на перевагубілого, була яскравою: червоний, зелений, салатовий, жовтий, коричневийкольори; особливо модним вважався пурпурний. У період Імперії колорит костюмуздобуває вишуканий характер у відтінках і сполученнях квітів: блакитного ізеленого з білим, світло-лілового з жовтим, сірувато-блакитного,рожево-бузкового. Плаття прикрашалося не тільки клавусами (смугами), але ігеометричними візерунками (колами, ромбами, розетками), стилізованими листамиплющачи, дуба, лавра, гірляндами квітів, зірочками, витканими або вишитими,бахромою, каймами. Візерунки були виконані в 2-3 кольорах, що разом із золотимдекором додавало тканині особливу пишність і розкіш.
1.3Розробка моделі зачіски відповідно до історичної епохи, сучасного напрямку модиі типу обличчя
Аналізуючизачіску Стародавнього Риму, помічено, що римські жінки значну увагу приділялиїм і стрімко змінювали і вражали різноманітністю.
Уреспубліканський період їхні зачіски нагадували давньогрецькі. Найчастішеволосся розділяли на прямий проділ, пасма зачісували на прямий проділ, пасмазачісували до потилиці й укладали у вузол. Вуха і чоло залишали відкритими.Одна із таких зачісок мала назву «нодус», яка нагадувала «грецький вузол», алемала свої індивідуальні особливості.
Частодля оформлення зачісок використовували «хвилі». Крім зачісок грецького типу,можна було побачити зачіски геометричної форми, які нагадували єгипетські.
Проаналізувавшизачіски можна сказати, що наприкінці республіканського періоду зачіски сталискладнішими. Виконували завивку, складні плетіння, валики. А особливо складнимиі декоративними зачіски були в імператорський період. Застосовували каркаси,велику кількість накладного волосся, набули популярності й перуки.
Особливонезвичайними, складними і гарними були жіночі зачіски у період пануванняімператора Нерона. Форми зачісок іноді нагадували амфори, водоспади, корони.Жіночі зачіски Стародавнього Риму постійно вдосконалювалися та набували новоговигляду, елементи змінювалися та вкладалися по-різному в залежності від довжиниволосся. У зачіски вплітали стрічки, золоті шнури і навіть смуги тканини.Доповнювали їх намистами, брошками, діадемами, які залишалися до нашого часу.
Сучаснемоделювання увібрало в себе всі елементи, які були присутні в зачіскахСтародавнього Риму: локони, джгути, косички, вузли. Всі елементи кардинальнозмінились і широко вдосконалилися.
Епохастародавнього Риму вразила мене витонченістю форм, своїми силуетами, складністювиконання моделей, їх оформленням, а особливо використанням великої кількостідекоративних прикрас, накладних елементів. Вражає пишність і водночас легкістьвитвору. І саме зачіски цієї епохи вказують, що таке справжнє мистецтво.
Рішеннямдипломного проектування стала весільна зачіска з діадемою на основі модиСтародавнього Риму. Виконується вона з урахуванням весільного ансамблю зачіски,макіяжу, одягу, прикрас.
Виконаназачіска вимагає вміння, терпіння, фантазії, а також займає багато часу.
Длязачіски було обрано клієнтку з волоссям середньої довжини, що є однією з вимогдипломного проектування. Найкраще підійдуть зачіски з локонами, завитками,косичками, джгутами. Завершального та святкового вигляду надають аксесуари,постижерні вироби, які гармоніюють із природнім волоссям і доповнює художнійзадум роботи.
Основнимиелементами у зачісках Стародавнього Риму є: локони, косички, джгути, тому щобзберегти їх традиції у зачісці використовуються локони, косички, вкладені зановими технологіями та формами.
Длянадання зачісці урочистого, весільного вигляду використовується діадема.Доповненням до образу є одяг, макіяж, аксесуари. Кольорова гама була не широкоюу Стародавньому Римі, здебільшого це були білі ніжні кольори. Тому обрано сукнюбілого кольору. Римські жінки любили оголювати тіло, в них була пропорційна,худорлява фігура, самі вони були невисокого зросту, тому сукня добираласяретельно.
Уклієнтки не високий зріст, тому обрані туфлі на високих підборах білогокольору, щоб придати моделі стрункості, жіночності.
Різноманітноговигляду мали аксесуари, вони вдосконалювалися та набули широкого асортименту.Обираючи їх відповідно до образу враховано кольорову гаму. Рішенням стало кольєі сережки з використанням каменів, які гармоніюють з діадемою, яка присутня взачісці та одягом.
Використовуючиу весільній зачісці діадему, кожна наречена може відчути себе принцесою.Діадема має прекрасний вигляд навіть на розпущеному волоссі, незалежно від йогокольору, довжини та форми.
Дляотримання позитивних результатів при моделюванні зачіски необхідно керуватисьпринципами сучасної моди у зачісках та макіяжі, а також ураховувати недоліки тапозитивні риси обличчя клієнта.
Завершальниметапом є декоративна косметика. Вона була популярною в усі часи. У моделіовальна форма обличчя, тому коректувати його за допомогою косметики недоцільно.
Роботав макіяжі потребує великої уваги та професійності, уникаючи помилок, адже їхвиправити дуже важко, порушується загальна тональність, макіяж набуває брудноговигляду. Тому в роботі сучасних візажистів повинно бути задіяно: професійнінавики, відмінні відчуття, знання кольору, тенденції для створення яскравихобразів, використання незвичайних текстур флюрисцентні рішення, незвичайністилістичні рішення.
Розробляючимодель макіяжу потрібно пам’ятати, що це образний макіяж, який доповнюєзачіску. А так як зачіска історична і має певний образ, то й макіяж має бутиспіввідносним, доповнюючи цей образ.
Найголовнішимнапрямком сучасної моди є натуральна краса людини, тому створюючи новий образпотрібно максимально відпрацювати, підкресливши цю красу, а не заховати її за“завісою” косметики. Макіяж повинен бути натуральним і надавати обличчюсвіжості. Макіяж очей повинен бути виразним, відкривати всю сутність очей.Кольорова гама макіяжу продумана і гармонійно поєднана. Модель макіяжу повиннабути оригінальна, яскрава, гармонійна, відповідати індивідуальності, загальномузадуму і сучасним напрямкам моди.
Макіяжстає як основа у доповненні індивідуального образу людини, він відкриваєестетичну красу, гармонійне поєднання, витонченість і досконалість.
Принанесенні макіяжу потрібно дотримуватись міри нанесення, пам’ятати, що великийтовстий шар фарб не надає обличчю краси. Макіяж потребує індивідуального,уважного підходу з урахуванням внутрішньої і зовнішньої культури поведінкилюдини. Необхідне індивідуальне бачення особливостей та властивостей обличчя тахарактеру людини.
Весільниймакіяж — це окрема галузь косметичного мистецтва. Його не можна віднести ні довечірнього, ні до денного. З одного боку, схвалюється максимальна природність іпомірність у колірній гамі, що властиво денному макіяжу; з іншого боку — безправильного підходу навіть найвиразніше обличчя може «загубитися» наплівці і фотографії будуть невиразними.
Дотого ж святковий день плавно переходить у вечір, тому фарби повинні бути доситьяскравими і свіжими, щоб наречена ефектно виглядала і під час весільногобанкета. Отже, не обійтися без елементів вечірнього макіяжу.
Переваганадається природним, теплим тонам, однак при виборі колірної гами великезначення має не стільки тип обличчя нареченої, скільки стиль і колір її плаття.
Щеодин важливий момент: колір тінейповинен не збігатися, а контрастувати з кольором очей, щоб підкреслити їхнюформу і виразність.
Дужеважливо правильно підібрати колір тональногокрему — він повинний максимально відповідати природному тонушкіри. Щоб з’ясувати номер тону, потрібно нанести один мазок на область декольтеі подивитися, наскільки природно він буде дивитися при денному світлі — аджевелика частина свята проходить удень.
Кращатуш для весільного макіяжу — чорнаабо темно-коричнева. Більш яскраві і зухвалі відтінки краще приберегти дляіншого випадку.
Нареченійкраще скористатися стійкоюпомадою в комплекті з бальзамом і блиском для губ.Однак, можна також обмежитися блиском або прозорою легкою помадою, алепопередньо потрібно підготувати губи: нанести зм’якшуючий і зволожуючийбальзам, потім цілком змити його за допомогою тону, окреслити контур задопомогою олівця і тільки потім нанести перший шар помади. Через 2-3 хвилиниакуратно промокнути губи серветкою і нанести другий. У цьому випадку і помада,і блиск будуть триматися довше і лежати більш рівно.
Вигляд нареченої повинен справляти враження легкості іпрозорості. Для створення такого образу потрібно використовувати тіні для повікпастельних тонів (білий, рожевий, бежевий, бузковий, фіолетовий, голубий,іскристо-сірий). Колір тіней для повік і губної помади повинен гармонійнопоєднуватися з гаммою букета.
Роботаповинна бути виконана в найкращих традиціях стилю та високої техніки макіяжу,повинні бути використані найновіші концепції сучасної моди. Робота має бутиакуратною, без помилок, щоб не пошкодити загальний образ. В кінцевомурезультаті завершена робота має відобразити індивідуальний задум, цілісністьпобудови образу. Відповідність макіяжу моді і поєднання її з зачіскою, техніцівиконання, одним словом це має бути ідеальна модель.
2.Технологічна частина
2.1Опис організації праці в перукарні
Перукарство- це мистецтво, де діє майстер, створюючи багаторазово протягом робочого дняшедеври своєї справи, мистецтво, що вимагає персонального зв’язку з кожнимвідвідувачем. Одна з найважливіших складових успіху в перукарській справі — цестворення м’якої, дружньої атмосфери. Робота з волоссям примушує майстращоразу, орієнтуючись на тип волосся, колір і обрану клієнтом форму зачіски,створювати щось нове, цікаве, неповторне. З ножицями в руках майстер створюєновий вигляд клієнта, що, можливо, внесе значні зміни в її долю.
Дужевеликий вплив на клієнта має й зовнішній вигляд майстра. Майстер повиненсправляти приємне враження: бути одягненим у чистий одяг, який необхіднозмінювати щодня, від нього не повинно неприємно пахнути, руки мають бутиабсолютно чистими, нігті — коротко підстрижені, покриті неяскравим лаком абовідполіровані, під час роботи на руках не повинно бути перснів, браслетів,годинника. Руки необхідно мити з милом і щіткою перед роботою з кожнимклієнтом. На ніч руки треба змащувати живильним кремом. Якщо на руках майстра єпорізи, нариви чи захворювання шкіри — працювати не можна.
Необхідноретельно проводити санітарно-гігієнічні заходи. Столи, крісла перед початкомроботи й після кожного клієнта слід протирати вологою серветкою, а післязакінчення роботи — серветкою, змоченою в 1 %-вому розчині хлораміну. Роботи зприбирання приміщення, дезінфекції меблів, а також домашні роботи слідпроводити в рукавичках, щоб оберігати шкіру рук.
Недозволяється працювати з клієнтом, який має ознаки шкірних захворювань, а такожпри наявності в нього травм, гнійників, запальних процесів на шкірі чинабряків. У період епідемій перукарі працюють у марлевій пов’язці, яка закриваєніс і рот.
Роботуперукаря можна порівняти з тонкою й точною роботою годинникового майстра, томуосвітлення має велике значення для якості роботи та продуктивності праці. Дляправильного визначення кольору й відтінку волосся (при виконанні фарбування)необхідно, щоб джерело світла було досить сильним, але розсіяним, щоброзходження в ступені освітленості робочого залу перукарні були мінімальними,тобто освітлення має бути рівномірним.
Найкращимдля задоволення цієї умови є природне освітлення. Крім того, ультрафіолетовіпромені не тільки знищують більшість шкідливих мікробів, але й сприяютьпідвищенню активності працівників, поліпшують їхню працездатність і настрій. Ізцієї причини санепідемстанції не допускають до експлуатації перукарні, які немають природного освітлення.
Засанітарними нормами площа віконних прорізів у робочих залах повинна складати неменше однієї п’ятої частини площі приміщення, відстань від протилежної стіни довікна — не більше 7 м.
Штучнеосвітлення повинно так само, як і природне, забезпечити рівномірну й достатнюосвітленість кожного робочого місця. Однак виконати ці вимоги при штучномуосвітленні складніше. Джерела світла мають бути досить сильними, тому необхіднозахистити їх плафонами з матового скла чи іншого матеріалу, що добре розсіюєсвітловий потік.
Найкращіджерела загального освітлення — люмінесцентні лампи, світловий потік якихсхожий на природний. Люмінесцентні лампи практично не виділяють тепла присвітінні, що вигідно відрізняє їх від звичайних джерел світла, а також вониналежать до ламп, що споживають мало електроенергії.
Додатковобіля кожного робочого місця, крім загального освітлення робочого залу, уперукарні має бути передбачене місцеве освітлення.
Усіперукарські інструменти й прилади необхідно систематично дезінфікувати длязнищення хвороботворних мікробів і щоб уникнути перенесення їх від однієїлюдини до іншої. Розрізняють фізичні й хімічні засоби дезінфекції. У своїйроботі я користуюся хімічними засобами дезінфекції. До них належать: етиловийспирт, перекис водню, настойка йоду, формалін, хлорамін, деякі види кремів ітуалетних вод, до складу яких входять засоби для дезінфекції, кровоспиннізасоби та інші препарати.
Привипадкових порізах або інших ушкодженнях шкіри застосовують кровоспинні засоби,що сприяють швидкому зсіданню крою. Щоб запобігти проникненню в організм людинихвороботворних мікробів через ушкоджені ділянки шкіри, також застосовуютьсяякий-небудь із засобів дезінфекції, так що завжди повинен бути йод і перекисводню.
Длядезінфекції інструментів використовується етиловий спирт концентрації не менше70 %. Бритви, ножиці й інструменти опускаємо в посуд зі спиртом. Така обробканеобхідна перед кожною стрижкою чи голінням. Металеві гребінці й робочі частинимашинок для стрижки волосся необхідно дезінфікувати, опускаючи в посуд зіспиртом. Однак з урахуванням того, що між зубцями машинок і гребінців разом зпилом можуть накопичуватися хвороботворні мікроби, рекомендується обпікати їх уполум’ї спиртового паяльника.
Длядезінфекції інструментів використовується 0,5%-ий розчин хлораміну. Щітки,гребінці та інші інструменти, виготовлені з пластичних мас, опускаємо в посудіз розчином, причому ємність посуду має бути достатньою для того, щоб робочіінструменти занурювалися в розчин повністю. Пластмасовий корпус електричноїмашинки для стрижки волосся дезінфікують, протираючи його ватяним чи марлевимтампоном, змоченим у 0,5%-вому хлораміну.
Щобвиключити можливість поширення СНІДу через перукарні, манікюрні й педікюрнікабінети, інструменти після кожного використання піддають стерилізації тагарантованій дезінфекційній обробці. Майстри повинні нести за це особистувідповідальність, а клієнти — вимагати використання стерильних інструментів.Слід уникати маніпуляцій, пов’язаних з порушенням шкірних покривів(проколювання вух, видалення бородавок, релексотерапія й ін.), якщозастосовуються не простерилізовані інструменти. Необхідно відмовитися відвикористання чужих предметів особистої гігієни (бритви, манікюрні набори,гребінці тощо).
Перукарськабілизна також повинна піддаватися дезінфекційній обробці. Білизна має бутизавжди чистою й обов’язково пропрасованою. Для нормальної роботи на робочомумісці перукаря повинно бути 50 простирадл, 40 рушників, 300 серветок.
Дляоберігання одягу від хімічних сполук, а також від обстриженого волосся застосовуєтьсябілизна: пеньюари, рушники, серветки й пелерини.
Пеньюарибувають бавовняні й синтетичні, їх застосовують при таких операціях, якстрижка, тривала завивка й фарбування волосся.
Бавовнянимипеньюарами користуються тільки при стрижці волосся. Поліетиленові й синтетичніпеньюари застосовують при фарбуванні та тривалій завивці, тобто при операціях звикористанням різних засобів для обробки волосся, що можуть зіпсувати одягклієнта. Синтетичними пеньюарами можна користуватися також при стрижці волосся.
Пеньюаризвичайно застосовують у поєднанні із серветками з двох причин: по-перше,серветка дозволяє надійніше оберігати одяг клієнта від обстриженого волосся йхімічних сполук, по-друге, серветка захищає шкіру від потрапляння хімічнихпрепаратів.
Наплечі кладуть серветку так, щоб вона прикрила шию. Потім беруть розгорнутийпеньюар за кінці й прикривають груди та руки клієнта пеньюаром.
Підготовкапрацівника до зустрічі з клієнтом передбачає приведення зовнішнього виглядусалону і співробітників у бездоганний стан. Бажано зустрічати клієнта в холіабо, в крайньому разі, зробити декілька кроків йому назустріч. Попередньо укнизі записів слід уточнити ім’я клієнта та вид передбаченої послуги. Якщо зпевних причин не можна почати обслуговування у призначений час, обов’язковослід вибачитись (але не виправдовуватись) і слід попередити клієнта, скількидоведеться зачекати. Ніколи не можна висловлювати незадоволення з приводузапізнення клієнта. По можливості не бажано передавати інформацію для клієнтачерез інших людей.
Причинамивідмови клієнту в обслуговуванні можуть бути:
— специфікароботи салону за попереднім записом (непередбачена робота);
— значнезапізнення клієнта (можна запропонувати часткове обслуговування, якщо ще є часдо приходу наступного клієнта);
—клієнт прийшов у нетверезому стані або в стані сильного психічного збудження;
—якщо у клієнта є ознаки захворювання шкіри або педикульозу. У цьому випадку, незвертаючи уваги присутніх, потрібно дати рекомендації і запросити клієнтаприйти знову після завершення курсу лікування.
Ніколине можна починати мити голову клієнту раніше, ніж поговоривши з ним.Використовувати цей етап слід для встановлення контакту з відвідувачем, частішетреба дивитися йому в очі, а при обслуговуванні дивитися на нього можна черездзеркало. Крім того, розмовляючи з клієнтом, слід оцінити його зовнішнійвигляд, стиль одягу, зачіски і не приступати до обслуговування клієнта,остаточно не визначившись з моделлю зачіски та прейскурантом.
Виконуючипослугу, слід коментувати свої дії та завжди залишати за клієнтом право вибору.
Закінчившироботу, обов’язково треба дати клієнту практичні поради щодо догляду заволоссям і зачіскою. Потрібно переконатися, що клієнт задоволений послугою,тоді його слід провести до каси. Запропонувати клієнтові візитну картку ізапросити ще раз відвідати салон.
Підчас обслуговування клієнта потрібно пам’ятати:
— коженклієнт повинен відчути, що йому раді;
— доброзичливийпогляд, ввічлива усмішка і ділова поведінка допомагає налагодити дружнійконтакт і полегшує обслуговування;
— слідбути тактовними, ввічливими і привітними, але ввічливість не повинна переходитив улесливість. Ввічливість — найнадійніший засіб у спілкуванні між людьмирізного віку, характеру і темпераменту;
— ніщотак не травмує і не обтяжує, як бездушність і зневажливе ставлення до людини;
—завжди потрібно звертатися до відвідувачів тільки на «Ви»;
—потрібно неухильно дотримуватись правил етикету, не порушувати дистанцію устосунках з клієнтом;
—культура обслуговування визначається й умінням спілкуватися. При спілкуванні зклієнтом слід уникати односкладних відповідей, більше слухати;
— ніколине можна сперечатися з людиною, якщо відчуваємо, що переконати її не вдасться;
—не можна критикувати роботу майстра, який раніше надавав попередню перукарськупослугу;
—не треба обіцяти того, чого не можна виконати;
— неслід бути настирливим, надокучливим при спілкуванні, необхідно стежити зареакцією співрозмовника і вчасно зупини розмову;
—під час обслуговування відвідувача не можна відволікатись на розмови зіспівробітниками;
—не слід втручатись у розмову між іншим майстром і клієнтом;
— сліднамагатися не говорити по телефону; у разі необхідності треба говорити коротко,оскільки службовий телефон не передбачений для особистих розмов;
— співробітникине повинні вести особисті розмови у робочому залі, не слід обговорюватибудь-які внутрішні конфлікти в присутності клієнта;
— сліднамагатись володіти собою, виявляти витримку і терпіння;
— відповідатина грубість витримкою і ввічливістю;
—не можна залишати без уваги претензії клієнта;
—щире вибачення, гідне визнання помилки є ознакою культури;
— якщоклієнт наполягає на чомусь неприйнятному, треба виявити твердість, пояснити,чому бажаний варіант невдалий, переконати у правильності іншої точки зору.
Загальнийрівень шуму в приміщеннях перукарні у відповідності до ГОСТ 12.1. 003-83«ССБТ. Шум. Общие требования безопасности» не повинен перевищувати 60дБА.
Шумвід роботи вентиляційних установок не повинен бути вище 55 дБА.
Рівнілокальної вібрації від перукарського обладнання (електромашинок для стрижкиволосся, електрофенів та ін.) не повинні перевищувати допустимі згідно з«Санитарными правилами при работе с машинами и оборудованием, создающимлокальную вибрацию, передающуюся на руки рабочих» № 3041-84.
Загальнемікробне забруднення повітря приміщень перукарні повинно бути не вище 4000колоній бактерій, 50 колоній представників гемолітичної, кокової мікрофлори. Взмивах з робочих поверхонь обладнання, одягу та рук персоналу бактерій групикишкової палички не повинно бути.
2.2Технологічна послідовність виконання постижного виробу
Природанаділила людину волосяним покривом. Насамперед, як засобом, що пом’якшуєнегативний вплив. Минули мільйони років і людина навчилася самостійно захищатисебе від холоду та спеки, а волосся перетворилося на природну прикрасу людини,яку сама вона удосконалює.
Постиж- предмет, який вивчає виготовлення перук, прикрас, накладок. Застосовуютьсяпостижерні вироби для зміни образу кожної людини. Штучне волосся оберігає обличчявід зовнішнього впливу і гарно його прикрашає. В деяких випадках воно виявляєпсихологічну дію, дозволяючи більш впевнено почуватися людині в товаристві.
Постижернівироби застосовуються у перукарській справі здавна. Різноманітні перуки,шиньйони, накладки, коси, окремі пасма, локони, вії, брови застосовуються йсьогодні, не тільки як експонати музеїв чи історичний матеріал для вивчення, нетільки на театральній та естрадній сценах, демонстраціях і конкурсах, не тількипід час рекламних компаній, на манекенах, у вітринах магазинів, а й уповсякденному житті людини.
Прикрасиклеєні з волосся, постижерні доповнення до зачісок забезпечують утіленнянайфантастичніших задумів модельєрів досягнення несподіваних зорових ефектів,посилюють естетичність сприйняття зачісок, як витворів мистецтва.
Майжев кожній вечірній, весільній, видовищній, конкурсній зачісці використовуютьклеєні прикраси з волосся.
Уперукарській теорії та практиці постижерна справа виокремлюється як самостійнийвид робіт. Уміння та навички виготовлення й використання виробів з волоссяпотрібні кожному перукарю — від початківця до досвідченого фахівця.
Длявиготовлення постижерних виробів використовують природне та штучне волосся.Найбільш придатне натуральне, не довге, жіноче волосся природного кольору.Кращим вважається зрізане волосся, воно менше заплутується, довше зберігаєосновні властивості — гнучкість, м’якість, шовковистість і блиск.
Зволосся завдовжки 40-80 см виготовляють довгі коси й перуки, з волосся менше 15см — накладки, клеєні прикраси.
Окрімнатурального волосся використовують шерсть тварин, штучне волосся: кане колон,лафін.
Канеколон- хімічне волокно, призначене для виготовлення перук, шиньйонів, та іншихпостижерних виробів. Воно може бути 42 кольорів, добре піддається завивці.Перуки з канеколону добре миються і легко перуться.
Лафін- термостійке волокно з високим вмістом акрилу, добре фарбується в любий колір.Випускається в 25 стандартних кольорах. Перуки з лафіну добре тримають колірпід дією тепла, світла і води. Лафін еластичний і міцний, тому волосся з ньогоне ломиться при застосуванні.
Удипломному проектуванні постижерними виробами є штучні вії та діадема зштучного волосся.
Віївиготовляються методом тамбурування. Тамбурування — безпосереднє закріпленняволосся тамбурною петлею способом «вив’язування гачком» на основі виробу. Це однаіз трудомістких операцій у постижерній справі. Їх виконують при виготовленнітамбурованих перук, накладок, а також для обробки переднього краю перук,виготовлених методом тресування.
Длятамбуруваня використовують спеціальні тамбурувальні гачки та голки різногорозміру.
Розрізняютьтамбурування одинарним та подвійним вузлом.
Технологіяпостижерних робіт передбачає виконання декількох видів тресів.
Трес«в один оберт — три нитки», або «тонким тресом». Увиробах з волосся він використовується для виготовлення покришки. Для отриманнятакого тресу завдовжки 1 см витрачається 10-15 пучків волосся.
Трес«у два оберти — три нитки» становить основубільшості виробів з волосся. Він відрізняється від тресу «в один оберт — тринитки» меншою густотою і щільністю. Для виготовлення 1 см. такого тресупотрібно 5-7 пучків волосся.
Наміцність тресу впливає міцність його ниток і якість плетіння. Для плетіннятресу використовують як натуральні, так і синтетичні нитки. Останні не лишеперевищують за міцністю звичайні нитки, а й стійкіші проти впливу хімічнихречовин. При обробці пасма волосся окисником бавовняні нитки швидко руйнуються,а синтетичні витримують його дію без зміни властивостей.
Послідовністьвиконання тресу «в один оберт — три нитки».Змоченимиу воді вказівним і великим пальцями правої руки з карди беруть маленьке пасмоволосся (середня кількість волосин у пасмі для тресування — 15-20) і заносятьйого із зовнішнього боку натягнутих ниток тресбанка. Пасмо, змочене водою,розміщують між нижньою та середньою нитками тресу впритул до вузлів, з якихпочинається трес. Кінці пасма перекривають середню й верхню нитки тресбанка.Нижня нитка залишається відкритою з боку працюючого. Далі кінці пасма волоссязатискують вказівним і великим пальцями лівої руки, щоб кінець пасма на 3-4 смвиступав над верхньою ниткою. Таке положення кінців пасма волосся щодо нитоктресбанка вважають початковим (вихідним) при тресуванні.
Великийі вказівний пальці правої руки розташовують між середньою та нижньою ниткамитресбанка. Кінцем пасма, яке виступає згори, обгинають верхню нитку, проводятьміж верхньою та середньою нитками на себе і вниз. У цьому положенні кінціволосся закривають середню й нижню нитки тресбанка, а верхня нитка залишаєтьсявідкритою.
Великийі вказівний пальці правої руки знову розташовують між середньою та верхньоюнитками тресбанка, захоплюють кінці волосся, які виступають з-під нижньоїнитки, і, обгинаючи її, проводять пасмо між середньою і верхньою нитками насебе і вгору. В цьому положенні кінці волосся закривають верхню нитку, асередня й нижня нитки залишаються відкритими.
Останнійетап — закріплення. Для цього великий і вказівний пальці правої рукирозташовують між нижньою та середньою нитками із зовнішнього боку тресбанка.Середню нитку відтягують убік від себе і захоплюють пальцями правої руки кінціпасма, які виступають над верхньою ниткою, просмикують їх між нитками так, щобобігнути верхню нитку й провести між верхньою та середньою нитками (і далі міжнижньою і середньою нитками). У цьому положенні середня нитка закрита кінцямиволосся, інші нитки відкриті.
Закріплюючисплетене пасмо вказівним і великим пальцями лівої руки, захоплюють обидва кінціпасма й затягують утворене сплетіння. Одночасно зсовують пасмо до упоруліворуч. Кожне наступне пасмо плетуть аналогічно.
Привиготовленні тресу «у два оберти — три нитки» всі операції плетення тресуповторюють попередню послідовність, але волосся закріплюють і зсовують ліворучдо упору тільки після другого оберту. Після закінчення процесу тресування тринитки зв’язують петлеподібним вузлом так, як на початку роботи, але тількипотрібним вузлом нижньою ниткою.
Освоюючитехніку тресування, зручно користуватися схемами виконання тресу, застосовуючипряжу для ручного в’язання.
Матеріалиякі використовувалися для виготовлення штучних накладок, вій:
· рама для плетіння;
· бавовняна нитка № 40;
· натуральне зрізане волосся;
· тамбурувальний гачок.
Послідовністьвиготовлення штучних вій:
Нараму для плетіння волосся натягується бавовняна нитка №40. Тамбурувальнимгачком щільно до нитки, петля до петлі прив’язується волосся на довжиніприблизно 2 см по дві волосини в одну петлю, далі 1 см — по одній волосинці водну петлю. По закінченню роботи трес розрізається на дві частини. Окремівідрізки тресу скроплюємо лаком «Лєда». Волосся вій після підсиханняпідстригається по формі. Далі гарячими щипцями загинаються кінчики вій дугоюдля надання стійкості. Готові штучні вії тримають у футлярі для кращого їх зберігання.
Постижернийвиріб діадема.
Матеріалиякі використовувала для виготовлення діадеми:
· штучне волосся
· дріт
· клей БФ 6
· лак «Лєда»
· стрази
· гребінець
· карда для вичісування волосся.
Вичесалаволосся на карді. Кожне пасмо добре вичесується та обробляється клеєм БФ 6,після чого збризкується лаком. Виготовила пасма завширшки 1 см і залишила доповного висихання. Після чого склеювала пасма у вигляді діадеми.
Післяповного висихання обклеювала діадему стразами (дод. 4, мал. 12).
Натеперішній час постижні вироби займають велике значення в перукарськомумистецтві. Виконують на різні конкурси, виступи.
2.3Визначення початкових даних для виконання розробленої зачіски. Розробкатехнологічної послідовності виконання зачіски
Першніж приступити до розробки зачіски, слід перевірити стан шкіри голови таволосся, щоб правильно визначити послідовність технологічних операцій: миття,фарбування, лікування, укладання.
Оглянувшистан голови та волосся своєї клієнтки можна зробити висновки, що волосся трохипошкоджене, сухе та потребує цілої низки операцій перед розробкою зачіски.
Послідовністьтехнологічних операцій така: гігієнічне миття, фарбування, укладання волосся.
ЖінкиСтародавнього Риму від природи мали чорне, густе волосся різної довжини,струнку фігуру та високий зріст. Пізніше вони висвітлювали волосся. Щоб роботадипломного проектування відповідала епосі Стародавнього Риму, обрано клієнтку зсвітлим волоссям, середньої довжини, зі стрункою фігурою та модельним зростом.
Оцінившистан волосся переходимо до наступних процедур. Усі види перукарських послуг, завинятком фарбування волосся барвником, який містить перекис водню, виконуютьсяна чисто вимитому волоссі. Вологе волосся еластичніше і легше набуває тієї чиіншої форми, сильно витягується і розривається. Щоб приступити до миття волоссяпотрібно визначитися із засобом для миття голови. Використовувати потрібно такізасоби які не сушать шкіру голови та волосся, яке є і без того сухим, але щобнадати йому м’якості, блиску, пишності. Основним компонентом є вода, їїпотрібно підготувати, вона не повинна бути жорсткою, тому що в ній міститьсябагато домішок та мінералів (калій, магній, натрій). Пом’якшити воду можнакип’ятінням або розчиненням у ній питної соди 2-4 л на 3-4 літри води. Вода длямиття має бути проточною, чистою, прозорою без шкідливих домішок, кольору,запаху. За температурою вода вважається:
· холодною — 20 градусів;
· прохолодною — 21-28 градусів;
· теплою — 33-38 градусів;
· гарячою — 39-45 градусів;
· дуже гарячою — вище 45 градусів.
Найчастішезастосовують засіб для миття голови та волосся — шампунь. До складу йоговходять поверхнево активні речовини, які виконують функцію очищення і зв’язуютьу процесі миття часточки бруду і жиру та видаляють їх з волосся разом із піною.Після миття, для надання волоссю нейтралізації, м’якості та блискувикористовуються бальзам — ополіскувач у вигляді рідини.
Вінмістить в собі речовин, які стабілізують рівень РН, не пропускає в серединуволосини шкідливих речовин. Бальзам-ополіскувач полегшує розчісування волоссявнаслідок зниження тертя, зменшує сплутування при розчісуванні та укладанні.
Обравшивсі засоби, переходимо до виконання технологічної послідовності. Волосся миємоз нахилом голови назад. Виконавши миття, переходимо до фарбування, спочаткупідсушивши волосся. На зволожене волосся, так вказано в інструкції до фарби,наносимо фарбу у такій послідовності. У моделі світле, фарбоване волосся, але звідрослими коренями, тому фарбування нам не знадобиться, будемо фарбувати лишевідросле природне волосся біля коренів. Використовуючи барвник І групи, барвникналежить для фарбування, освітлення та знебарвлення волосся. Його лужнийкомпонент відкриває луски і засіб проникає в середину вступаючи в реакцію знатуральним пігментом волосся, окислює його. Пігмент втрачає свій колір,повністю або частково руйнується, набуває здатності розчинятися у воді,змивається з волосся, залишаючи порожнини. Окисник руйнує кератинові зв’язкиволосся, тому освітлене волосся стає легшим і ламкішим.
Задопомогою барвників І групи виконують такі перукарські операції: освітлення(зміни природного кольору); знебарвлення (повне освітлення до кольору блондин);протравлення (виділення з волосся штучних пігментів попереднього барвник переднаступним фарбуванням, підготовка сивого та темного волосся до фарбуваннясвітлими фарбниками).
Мілірування- освітлення окремих пасом волосся.
Балаяж- освітлення кінчиків волосся.
Барвникипершої групи випускаються у вигляді порошкових вибілювальних засобів.Окисниками готовими до використання у вигляді рідини — 6, 9, 12%, препаратитипу (аксид), також у вигляді кремоподібних емульсій з концентрацією – 4, 6, 9,12% типу (аксонт), що містить лікувальні і ароматичні добавки. Барвник таокисник змішують в однакових пропорціях до отримання однорідної консистенції.
Барвниквибираємо такого ж тону як і в попередньому фарбуванні, фарбуючи корені в колірякий гармоніює з попереднім. Процес фарбування виконується в такійпослідовності. Спочатку готується препарат для фарбування. Волосся розділяєтьсяна зони горизонтальним проділом від вуха до вуха через маківку. Пензликомнанесли барвник по обидва боки від проділу. Відділяємо пасмо верхньопотиличноїзони на 1 см нижче від проділу, наносимо препарат на корені волосся.
Наступніпасма відділяємо паралельно першому, наносимо препарат на корені, пасмарозмістила на тім’яній зоні. Волосся нижньопотиличної зони розділяємовертикальними проділами, щоб пасма верхні не спадали, не заважали роботі. Післяобробки волосся потилиці пасма переклала на зад. Волосся тім’яної зони таскроневих зон обробили препаратом, рухаючись від центрального вертикальногопроділу, в напрямку до скронь. Коли колір волосся зрівнявся, фарбу наносимо навсю довжину, витримуємо 5 хв. Цією процедурою поновлюємо колір на кінчикахволосся. Фарбування закінчується у встановленому порядку.
Післячасу витримки, фарбу з волосся змиваємо проточною водою, за другим разомнаносимо на волосся шампунь — стабілізатор для пофарбованого та пошкодженоговолосся у невеликій кількості приблизно 15 мл. Спінивши голову, змиваємо піну,залишки фарби водою. Далі на вологе волосся наносимо бальзам-стабілізаторкольору волосся після фарбування і витримуємо 3 хв та добре змиваємо водою.Промокаємо рушником та переходимо до сушки волосся феном.
Укладанняволосся феном — це процес моделювання вологого волосся під впливом гарячогоповітря від ручного фена. Ми сушимо волосся надаючи кореням об’єм, а кінцямпотрібного напрямку. Техніка укладання волосся за допомогою фена вибираєтьсязалежно від структури довжини, якості та кількості волосся, а також від типустрижки та зачіски. Я вкладаю волосся за допомогою брашинга, скелетної щітки тафена з гарячим потоком повітря. Розпочинаємо сушити волосся на потиличній зоні,решту волосся закладаємо до верху, щоб не заважало при роботі. Кожне пасмоберемо невелике, щоб добре просушити феном. Відділяємо волосся гребінцем із«хвостиком». Сушимо волосся по формі стрижки.
Виконавширяд підготовчих робіт, переходимо до виконання задуманої зачіски.
Технологіявиконання зачіски.
Наноситьсязасіб для укладання, розчісується волосся. На тім’яній зоні двома вертикальнимипроділами від крайової лінії росту волосся, на лобі до маківки виділяєтьсядоріжка. Волосся скроневих зон розчісується в низ за ростом.
«Хвостиком»гребінця відокремлюються горизонтальним проділом пасма, розчісується тавідтягується пасмо перпендикулярно до поверхні голови.
Волоссязбираємо у хвіст від вуха до вуха, на нижній частині потилиці волоссягоризонтально переплітаємо.
Налівій та правій скроні заплітаємо косички, вплітаючи золотисті стрічки.Закріплюємо лаком інтеза.
Натім’яній зоні за допомогою шпильок кріпиться постижерний виріб у виглядідіадеми.
Наступниметапом у роботі є виконання макіяжу.
Першза все обличчя очищається тоніком для того, щоб видалити зайвий жир та бруд.Підбирається тональна основа до кольору шкіри моделі, за допомогою спонжананоситься на обличчя та припудрюється, щоб закріпити основний тон.
Даліпереходимо до макіяжу очей. Тіні обрано білого кольору та кольору «чорнийонікс». Аналогічно опрацьовується і друге око. Далі фарбуються вії тушшючорного кольору, для надання виразності погляду, губи коректуються помадоюрожевого кольору, поверх якого наноситься прозорий блиск. Завершальним етапом вмакіяжі є рум’яна, які наносяться на вилиці і добре розташовується.
Післязавершення макіяжу модель одягається в сукню білого кольору, яка оздобленастразами. Взута модель у білі туфлі на підборах.
Завершальниметапом стало кольє та сережки із камінчиків.
Данийстворений образ несе в собі елементи моди Стародавнього Риму, відповідає теміпереддипломного проектування.
2.4Обґрунтування вибору і характеристика парфумерно-косметичних засобів,інструментів та обладнання, необхідних для виконання зачіски
Парфумерно-косметичнізасоби займають практично головну роль у виконанні зачіски. Без них не можнаобійтися, так як це незамінний компонент у виконанні зачіски. Щоб правильнопідібрати парфумерно-косметичні засоби потрібно ретельно оглянути головуклієнтки, щоб не викликати подразнення шкіри голови та свербіння. Оглянувши таоцінивши стан шкіри та волосся моделі, можна стверджувати, що воно сухе тапошкоджене, тому було обрано шампунь від фірми «Estel».Цей шампунь дозволяє швидко відрегулювати жировий баланс шкіри від коренів докінчиків волосся. Спеціально підібрані комбінації трав по догляду за волоссямпокращують загальний стан волосся по всій довжині, зволожують та захищаютькінчики волосся і закріплюють прикореневу систему.
Загаломслово «шампунь» прийшов до нас із мови хінді, де воно означає «натискати,терти», бо миття голови зводиться до масажу волосся і шкіри голови. Вода маєочищувальні властивості, а шампунь необхідний для збільшення ефективності їїдії. Шампуні не просто очищують, а й поліпшують стан волосся, роблять йогом’яким, полегшують укладання.
Пошукинових засобів для догляду за волоссям призвели до значного поліпшення їхньоїякості. У сучасних розробках нових м’яких шампунів враховують і той факт, щоним волосся миють частіше ніж декілька років тому. Склад сучасних високоякіснихшампунів забезпечує м’яке, ефективне очищення і кондиціонування волосся.Шампуні випускають для волосся різних типів, для універсального та щоденноговикористання. Щоб зберегти волосся блискучішим, непошкодженим, слід дуже уважнопідійти до вибору шампунів, особливо при частому митті. Більшість шампунівнейтральні або відповідають рН 5,5. За консистенцією шампуні бувають рідкі таконцентровані. За призначенням поділяються на звичайні, спеціальні, лікувальні,шампуні особливого призначення.
Післявиконання операції миття проводимо нейтралізацію волосся, тобто стабілізуєморівень рН шкіри голови. Для цього використовуємо бальзам з розпилювачем дляподальшого догляду без змивання, фірми «Estel»,який швидко допомагає пошкодженому та сухому волоссю. Мигдальні протеїнизакріплюють волосся по всій його довжині та робить його більш сильним.
Самебальзами надають волоссю нейтралізації, м’якості, пишності та блиску. Та вонибувають різними: бальзами-ополіскувачі у вигляді рідини чи крему. Містятьречовини, які стабілізують рівень рН, не пропускають у середину волосинишкідливих речовин. Ще слід зазначити, що вони надають волоссю красивого блиску.Це зумовлюється тим, що речовини, які осідають на волоссі змінюють показникизаломлення променів світла посилюючи таким чином інтенсивність кольору волоссята його природній блиск.
Бальзамизі збалансованою кислотністю — призначені для закріплення кольору післяфарбування.
Кондиціонеризастосовують для полегшення розчісування волосся та надають блиску і об’єму.
Фарбуванняє невід’ємною складовою у моделюванні зачіски, тому фарба для волоссядобиралася ретельно, фірми «Еstel».Ця фарба відповідає високим потребам сьогоднішньої моди. Високоцінниймигдальний протеїн і креатин закріплюють структуру волосся і надають йомуздорового вигляду. Після фарбування волосся виглядає натурально, зберігає свійблиск і шовковистість.
Устародавньому Римі жінки мали від природи чорний колір волосся, проте любилийого часто змінювати. Тому обрана фарба чорного кольору, яка тільки підкреслитьчорний колір волосся моделі.
Длявиконання зачіски використовувалися різні засоби для укладання волосся. Докосметичних засобів для укладання належать: лаки (спреї), пінки (муси), гелі,воски, моделюючі креми. Більшість препаратів містять вітамінні додатки тафільтри від ультрафіолетових променів, захищають волосся, зберігають йогопружність, еластичність і блиск.
Привиконанні укладки волосся використовувалася пінка фірми «Estel»- це пінний фіксатор нормальної фіксації, без алкоголю. Добре фіксує волосся.Містить в собі елементи пентенол і пшеничний протеїн, які надають об’єму іприродного блискучого вигляду. Наноситься гребінцем чи руками на вимитепідсушене волосся, по всій довжині — від коренів до кінчиків.
Засобомдля заключної фіксації став лак, який вкриває волосся тоненькою плівкою, яказахищає його від впливу навколишнього середовища, добре зберігає форму зачіски,надає пишності, шовковистого блиску. Якісний лак швидко висихає не склеюєволосся і легко вичісується. Саме такий лак було вибрано із фірми «Estel»- надійно захищає зачіску від вологи, високоцінний пентенол зберігає натуральнуеластичність волосся і здоровий вигляд з УФ -захистом.
Виробникикосметичних засобів пропонують лаки для різних типів волосся, а також різногоступеня фіксації, тому кожен вибирає собі те, що йому підходить.
Длязавершення задуманого образу використовувався гель фірми «Estel»,щоб підкреслити окремі пасма в зачісці. Такий гель забезпечує їй довгу фіксаціюі не склеює волосся. Високоцінний пентенол, який входить в склад гелю зберігаєприродність волосся, надає шовкового і здорового блиску та рекомендується длявечірніх зачісок, так як містить дрібні блискітки.
Підчас виконання перукарських послуг для здійснення операцій з волоссямкористуються різними інструментами та пристосуваннями.
Інструменти- це знаряддя перукаря, що застосовується для виконання різноманітних операціяхз волоссям.
Прирозробці зачіски використовувалися такі інструменти:
· для розчісування — гребінці яккомбіновані, так із хвостиком, щітки для виконання укладки волосся, каркасні такруглі;
· для укладання — термощіпці для створеннялоконів, фен для виконання укладання волосся.
Пристосування,які використовуються для виконання зачіски:
· пульверизатор для нанесення засобів приукладанні;
· мисочка для приготування барвника;
· пензлик для розведення і нанесеннябарвника;
· затискачі для розподілу волосся на зонипри укладанні та фарбуванні;
· гумові рукавички при фарбуванні волосся;
· шпильки, невидимки для виконаннязачіски.
Отже,під час виконання зачіски використовувався професійний інструмент ізспеціальних стійких матеріалів, а обрані косметичні засоби ми добираливідповідно до типу волосся. Розробляючи та виконуючи весільну зачіску з волоссясередньої довжини та враховуючи стиль зачіски використовувалися стайлінговізасоби фірми «Estel»,що надійно фіксують та надають зачісці об’єму та завершеності.
Висновок
Модав умовах сучасного суспільства виконує важливу роль і торкається усіх сфердіяльності людини. Дуже яскраво її вплив відображається в одязі та зачісці.Історія моди, як і історія мистецтва взагалі — найправдивіше дзеркало, якевідбиває через витвори мистецтва костюм, зачіску, макіяж, людську сутність.
Існуєтісний зв’язок мистецтва різних видів, що відображає естетичні ідеали, художнісмаки, уподобання, а разом з тим створює цілісний образ людини, який відповідаєхарактеру доби, відбиває думки і почуття людини. Такий образ створюєтьсярізними засобами, але за допомогою зовнішніх ознак одягу, зачіски, макіяжу,прикрас.
Кожнаепоха вносила свої особливості в розвиток світового мистецтва і залишала вісторії перукарської справи свої відбитки, свої творчі знахідки, знання якіможуть знадобитися учням у майбутньому знайти власний стиль, створити собіім’я, свій бренд у світі перукарського бізнесу. Для цього треба знати найпрогресивнішіетапи в історії суспільного життя культури і мистецтва, уявлення людей прокрасу, художньо-естетичну національну культуру.
Сьогодніперукар — це високо освічена, творча, з художнім смаком людина.
Сучаснамода — це блиск і структура здорового волосся. Класика та сучасність гармонійнопоєднується в стрижках, укладках, що дозволяє одночасно виглядати стильно тазухвало.
Вісторії суспільного життя, культури та мистецтва творчість перукарівстародавнього Риму принесла культ тіла та велику кількість рецептів по доглядуза тілом.
Дужеактуальним і модним у наш час є прикраси для волосся, а також різноманітніприкраси для тіла, сережки, буси, браслети.
Такожв наш час широко застосовуються косметичні вироби, але вони набагаторізноманітні та більш удосконалені. Макіяж в наш час став не менш актуальним.Він більш витончений та відповідає тенденціям сучасної моди.
Коженперіод в історії світової культури по-своєму цінний. Але не випадково особливуроль відводять античній культурі. І література, і мистецтво, і драматургія, іфілософія античного світу стали відправною точкою у розвитку всієї подальшоїкультури. Мистецтво античного світу вперше по-справжньому відкрило й оспівалолюдину, зробило її мірою всіх речей, пізнало її як прекрасний і довершенийфеномен природи.
Античнемистецтво багато в чому залишилося неперевершеним і недосяжним навіть сьогодні.
Розробленазачіска моделі має багато елементів взятих з епохи Стародавнього Риму, яка єосновою при розробці даної зачіски.
Розробляючизачіску було враховане її призначення, сучасні напрями в моделюванні,індивідуальні особливості моделі, для якої розроблялася зачіска (довжинаволосся, його тип, структура, текстура та форма).
Правильнопідібрані косметичні засоби (шампуні, бальзами, кондиціонери) та стайлінги допоможутьмайстру якісно і професійно виконати зачіску.
Щодняволосся втрачає життєву силу та енергію. Адже навіть якщо воно не піддаєтьсяхімічній, термічній обробці, від частого миття, сушіння феном структура волоссяруйнується, слабшає, з’являються мікропошкодження, втрачається зоровий ефект іпружність. Для досягнення кращого результату потрібно використовувати всю лініюпродуктів по догляду за волоссям.
Література
1. Ветров А. Парикмахер – стиліст. — К.:Фенікс, 2003. – 364 с.
2. Головко А. Заборонені і дозволеніелементи весільної зачіски [Електронний ресурс]. –Режим доступу: www.vesillia.com.ua/zhurnal/
krasa/zaboroneni-j-dozvoleni-elementy-vesil-noi-zachisky.html. – Загол. зекрана.
3. Гутыря Л.Г. Парикмахерское искусство. –Х.: Фолио, 2005. – 464 с.
4. Иванов В.А. Современные прически. – Х.:Клуб сімейного дозвілля, 2007. – 366 с.
5. Клименко С.К. Косметика і здоров’я. –К.: Наука, 1999. – 298 с.
6. Козлова І.В. Перукарські послуги. – К.:Знання, 1997. – 236 с.
7. Константинов А.В. Парикмахерское дело. –М.: Высшая школа, 1999. – 227 с.
8. Корнєв В.Д. Моделювання та художнєоформлення зачісок. – К.: Знання, 2001. – 294 с.
9. Корнєв В.Д. Мы причесываем женщин. – М.:Наука, 2001. – 258 с.
10. Кулешкова О.Н. Технология и оборудованиепарикмахерских работ. – М.: Академия, 2002. – 170 с.
11. Куприянова И.Н. Современные прически:женские, мужские, детские. – М.: Эксмапресс, 2002. – 211 с.
12. ЛевчукЛ.Т. Історія світової культури. – К.:Знання,1999. – 372 с.
13. Луканова О. В., Федорова Л. В.Технология парикмахерских услуг. – Ростов-на-Дону: Март, 2002. – 309 с.
14. Ляпич А.Д. Парикмахерское мастерство. –К.: Будівельник, 2002. – 255 с.
15. Марьина Н. Все о парикмахерскомискусстве. – Донецк: ПКФ «БАО», 2003. – 336 с.
16. Моделирование причесок: Иллюстрированноеметодическое пособие. – К.: Знання, 2000. – 459 с.
17. Набатникова Т.А. Ваш тип прически:Стрижка. Стиль. Уход. Цвет. – М.: Кристина и К, 1996. – 128 с.
18. Оболенська І.І. Історія перукарськоїсправи. – К.: Грамота, 2005. – 258 с.
19. Орлов В.Ф. Перукарське мистецтво:Підруч. для учнів професійно-технічних навч. закладів. – К.: Грамота, 2005. –351 с.
20. Панченко О.А. Мелирование и прическа. –СПб.: Корона-принт, 2000. – 399 с.
21. Панченко О.А. Прическа. Укладка.Завивка. – СПб.: Папирус, 1999. – 261 с.
22. Секрети створення весільної зачіски[Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.svadba.net.ru. – Загол. з екрана.
23. Сиромятникова І.С. Історія зачіски. –К.: Наука, 2002. – 192 с.
24. Смирнова Л.В. Уроки парикмахерскогоискусства. – СПб.: Парителы, 2002. – 304 с.
25. Торбатюк Н.А. Основи перукарськоїсправи. – К.: Грамота, 2005. – 354 с.
26. Тыра Ю.С. Все о прическе. – Х.:Евроэкспресс, 1998. – 447 с.
27. Хайченко М.Т. Молодежние и современныепрически. – Х.: Клуб сімейного дозвілля, 2009. – 297 с.
28. Ханников А.А. Парикмахер– стилист. – Ростов-на-Дону,2001. – 337 с.