ЗВІТ
переддипломної практики
ТЕМА:
УПРАВЛІННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ТА СПЕЦИФІКА ПРОВЕДЕННЯМИТНОГО КОНТРОЛЮ ПРОДУКЦІЇ ПІДПРИЄМСТВА ПРИ ЕКСПОРТНО-ІМПОРТНИХ ОПЕРАЦІЯХ НАПІДПРИЄМСТВІ ЗАТ «УКРАЇНСЬКА ГОРІЛЧАНА КОМПАНІЯ NEMIROFF»
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1 МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ МИТНОГОКОНТРОЛЮ ПРИ ЗДІЙСНЕННІ ЕКСПОРТНО-ІМПОРТНИХ ОПЕРАЦІЙ ПІДПРИЄМСТВА
1.1 Сутність та законодавче поле тарифного танетарифного регулювання зовнішньої торгівлі в Україні
1.2 Сутність митних режимівта документальної організації митного контролю
на внутрішніх митницях приекспорті-імпорті товарів
1.3 Особливості хронології тавзаємодії бізнес-процесів при експорті горілчаної продукції
РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЗАТ “УКРАЇНСЬКА ГОРІЛЧАНА КОМПАНІЯ NEMIROFF” ТАОРГАНІЗАЦІЇ ПРОХОДЖЕННЯ МИТНОГО КОНТРОЛЮ ПРИ ЕКСПОРТІ – ІМПОРТІ
2.1 Загальна характеристикадіяльності ЗАТ “Українська горілчана компанія NEMIROFF” та митного відділупідприємства
2.2 Організація та технологіябізнес-процесів проходження митного контролю при експорті горілчаної продукціїЗАТ “Українська горілчана компанія
NEMIROFF”
2.3 Організація та технологіябізнес-процесів проходження митного контролю при імпорті обладнання тавитратних матеріалів для виробництва горілчаної продукції ЗАТ “Українськагорілчана компанія NEMIROFF”
РОЗДІЛ 3 ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯБІЗНЕС-ПРОЦЕСІВ ПЛАНУВАННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ПРОХОДЖЕННЯМИТНОГО КОНТРОЛЮ ПРИ ЕКСПОРТІ ПРОДУКЦІЇ ЗАТ “УКРАЇНСЬКА ГОРІЛЧАНА КОМПАНІЯNEMIROFF”
3.1 Впровадження системи“єдине вікно” в технології митного оформлення та контролю ЗАТ “Українськагорілчана компанія NEMIROFF” на митному пості “Немирів” Винніцької таможні
3.2 Впровадження системимитного сприяння та спрощених процедур в технології митного оформлення таконтролю ЗАТ “Українська горілчана компанія NEMIROFF” на митному пості“Немирів” Винніцької таможні
3.3 Синтез регресійних моделей прогнозуобсягів митного контролю в ЗАТ «Українська горілчана компанія NEMIROFF»ВИСНОВКИСПИСОКВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИДОДАТКИ
ВСТУП
Актуальність досліджень науково-дослідної роботи полягає в необхідностіоптимізації стратегії митного забезпечення зовнішньоекономічної діяльностіпідприємств – виробників підакцизної лікеро-горілчаної продукції в умовахщорічного зростання обсягів експорту на 28 — 40% та розширенні географії експортудо 55 країн світу.
Об’єкт досліджень роботи — діяльність ЗАТ «Українська горілчана компанія NEMIROFF» за 2000 — 2006 роки.
Предмет досліджень роботи –зовнішньоекономічна оптова торгівля підакцизною горілчаною продукцією тапроцедури митного контролю при виконанні експортних операцій.
Мета досліджень роботи — вивчення закономірностей та принципів експортноїдіяльності підприємства, оцінка ефективності стратегії забезпеченнязастосовуємих схем митного контролю при зовнішньоекономічних, побудова та обґрунтуванняпропозицій по оптимізації митного контролю в експортних операціях підприємства.
Методи досліджень: проведення горизонтального(індексно-хронологічного) тавертикального(структурно-хронологічного) аналізу реалізації продукції на експортта внутрішній ринок, фінансової звітності підприємства, побудування алгоритмівта програм розрахунків на ПЕОМ (EXCEL-програми).
Інформаційно-методологічна база досліджень роботи — звітні документи ЗАТ“Українська горілчана компанія NEMIROFF” за 2000 — 2006 роки. Практичнацінність отриманих результатів полягає в тому, що з’явилась можливістьспрогнозувати роботу митного відділу ЗАТ «УГК NEMIROFF» на протязі року таразом з впровадженням процедури «єдиного вікна» на митниці і спрощеного режимамитного контролю забезпечити експортне обслуговування виробничої програмироботи в умовах щорічно зростаючих на 28 – 40% обсягів експорту.
РОЗДІЛ 1
МЕТОДОЛОГІЧНІЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ МИТНОГО КОНТРОЛЮ ПРИ ЗДІЙСНЕННІ ЕКСПОРТНО-ІМПОРТНИХОПЕРАЦІЙ ПІДПРИЄМСТВА
1.1 Сутність тазаконодавче поле тарифного та нетарифного регулювання зовнішньої торгівлі вУкраїні
Міжнародне економічнеспівробітництво є одним із головних факторів розвитку економіки кожної країни.Економічні та правові основи зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) в Українірегламентовані Законом “Про зовнішньоекономічну діяльність” [9].
Зовнішньоекономічна діяльність –це діяльність суб’єктів господарської діяльності України та іноземних суб’єктівгосподарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місцеяк на території України, так і за її межами.
Майже усі види ЗЕД відображені векспорті та імпорті товарів і послуг.
Роль міжнародної торгівлі врозвитку національної економіки полягає в тому, що вона є засобом розвиткуспеціалізації і концентрації виробництва, підвищення продуктивності ресурсів,збільшення обсягів національного виробництва і добробуту населення.
Державне регулювання міжнародноїторгівлі має забезпечувати :
— захист економічних інтересівУкраїни та законних інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності;
— створення рівних можливостейдля суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності розвивати всі видипідприємницької діяльності незалежно від форм власності та всі напрямивикористання доходів і здійснення інвестицій;
— заохочення конкуренції таліквідацію монополізму в сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Незважаючи на всю переконливість аргументів накористь вільної торгівлі, у дійсності на цьому шляху існує велика кількістьдержавних регулюючих бар’єрів [1], [3]:
— Мито. Мито є акцизним податком на імпортнітовари; воно може вводитися з метою одержання доходів чи для захистувнутрішнього ринку. Фіскальні мита, як правило, застосовуються у відношеннівиробів, що не виробляються усередині країни. Ставки фіскального мита восновному невеликі, їхньою метою є забезпечення бюджету податковиминадходженнями. Протекціоністські мита призначені для захисту місцевихвиробників від іноземної конкуренції. Хоча протекціоністські мита, як правило,недостатньо високі для припинення імпорту іноземних товарів, вони все-такиставлять іноземного виробника в невигідне конкурентне положення при торгівлі навнутрішньому ринку.
— Імпортні квоти. За допомогою імпортних квотвстановлюються максимальні обсяги товарів, що можуть бути імпортовані за якийсьперіод часу. Часто імпортні квоти виступають більш ефективним засобомстримування міжнародної торгівлі, ніж мита. Незважаючи на високі мита,визначений товар може імпортуватися у відносно великих кількостях. Низькі жімпортні квоти цілком забороняють імпорт товару понад визначену кількість.
— Нетарифні бар’єри. Під нетарифними бар’єрамирозуміється система ліцензування, створення невиправданих стандартів якостіпродукції і його безпеки чи просто бюрократичні заборони в митних процедурах.Так, Японія і європейські країни жадають від імпортерів одержання ліцензій.Обмежуючи випуск ліцензій, можна ефективно обмежувати імпорт. Саме так зробилаВеликобританія, заборонивши імпорт вугілля.
— Добровільні експортні обмеження. Вони є дещоновою формою торгових бар’єрів. Так, японські автомобілебудівники під погрозоювведення Сполученими Штатами більш високих тарифів чи низьких імпортних квотпогодилися на введення добровільних експортних обмежень на свій експорт у США.
Митне регулюваннязовнішньоекономічної діяльності в Україні здійснюється згідно з Митним КодексомУкраїни [1], Митним тарифом України [3] та міжнародними договорами України.
Митний кодекс України [1] — визначає принципи організації митної справи в Україні з метою створення умовдля формування ринкової економіки та зростання активності зовнішньоекономічноїдіяльності на основі єдності митної території, мит та митних зборів.
Митна територія — територіяУкраїни, в тому числі території штучних островів, установок та споруд, щостворюються в економічній (морській) зоні України, над якими Україна маєвиключну юрисдикцію щодо митної справи, становить єдину митну територію.
Митний кордон – межі митноїтериторії України є митним кордоном України. Митний кордон України співпадає здержавним кордоном України, за винятком меж спеціальних митних зон. Межітериторії спеціальних митних зон є складовою частиною митного кордону України.
Спеціальні митні зони — натериторії України можуть створюватися як спеціальні митні зони різного типу.Статус та територія зазначених зон встановлюються Верховною Радою Українивідповідно до законів України про спеціальні митні зони.
Спеціальні митні режими — Українаможе укладати з державами двосторонні та багатосторонні договори, які на основівзаємності встановлюють спеціальні митні режими, що передбачають пільгові умовидля суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності України та іноземних суб’єктівгосподарської діяльності цих держав.
Види контролю за переміщеннямтоварів та інших предметів через митний кордон України — товари та інші предмети,що переміщуються через митний кордон України, окрім митного контролю, можутьпідлягати санітарному, ветеринарному, фітосанітарному, радіологічному таекологічному контролю.
Митний контроль здійснюєтьсяслужбовими особами митниці шляхом перевірки документів, необхідних для такогоконтролю, митного огляду (огляду транспортних засобів, товарів та інших предметів,особистого огляду), переогляду, обліку предметів, які переміщуються черезмитний кордон України, а також в інших формах, що не суперечать законамУкраїни.
Обкладення митом товарів та іншихпредметів, що переміщуються через митний кордон України, здійснюєтьсявідповідно до Закону України «Про Митний тариф України» [3].
Митний тариф України [3] — це систематизований звід ставок мита, якимобкладаються товари та інші предмети, що ввозяться на митну територію Україниабо вивозяться за межі цієї території.
Митний тариф України базується наміжнародно визнаних нормах і розвивається у напрямі максимальної відповідностідо загальноприйнятих у міжнародній практиці принципів і правил митної справи.
Ставки Митного тарифу України єєдиними для всіх суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності незалежно від формвласності, організації господарської діяльності та територіальногорозташування, за винятком випадків, передбачених законами України та їїміжнародними договорами.
Мито, що стягується митницею,являє собою податок на товари та інші предмети, які переміщуються через митнийкордон України.
В Україні застосовуються таківиди мита:
— адвалерне, що нараховується увідсотках до митної вартості товарів та інших предметів, які обкладаютьсямитом;
— специфічне, що нараховується увстановленому грошовому розмірі на одиницю товарів та інших предметів, якіобкладаються митом;
— комбіноване, що поєднує обидваці види митного обкладення.
Встановлення пільг та змінаставок мита, в тому числі на предмети особистого користування, здійснюютьсяВерховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України.
Ввізне мито — нараховується натовари та інші предмети при їх ввезенні на митну територію України.
Вивізне мито — нараховується натовари та інші предмети при їх вивезенні за межі митної території України.
Сезонне мито — на окремі товарита інші предмети може встановлюватися сезонне ввізне і вивізне мито на строк небільше чотирьох місяців з моменту їх встановлення.
Особливі види мита — з метоюзахисту економічних інтересів України, українських виробників та у випадках,передбачених законами України, у разі ввезення на митну територію України івивезення за межі цієї території товарів незалежно від інших видів мита можутьзастосовуватися особливі види мита:
— спеціальне мито;
— антидемпінгове мито;
— компенсаційне мито.
Нарахування мита на товари таінші предмети, що підлягають митному обкладенню, провадиться на базі їх митноївартості, тобто ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за них на моментперетину митного кордону України. При визначенні митної вартості до неївключаються ціна товару, зазначена в рахунку-фактурі, а також такі фактичні витрати,якщо їх не включено до рахунку-фактури:
— на транспортування,навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетинумитного кордону України;
— комісійні та брокерські;
— плата за використання об’єктівінтелектуальної власності, що належить до даних товарів та інших предметів іяка повинна бути оплачена імпортером (експортером) прямо чи побічно як умова їхввезення (вивезення).
Основні методи митного нетарифного регулюваннязовнішньоекономічної діяльності :
1) Ліцензування і квотування експортута імпорту запроваджуються в Україні самостійно в особі її державних органів утаких випадках [1]:
— в разі різкого погіршеннярозрахункового балансу України, якщо негативне сальдо його перевищує навідповідну дату 25 процентів від загальної суми валютних вимог України;
— в разі досягнення встановленогоВерховною Радою України рівня зовнішньої заборгованості;
— в разі значного порушеннярівноваги по певних товарах на внутрішньому ринку України, особливо посільськогосподарській продукції, продуктах рибальства, продукції харчовоїпромисловості та промислових товарах народного споживання першої потреби;
— при необхідності забезпечитипевні пропорції між імпортною та вітчизняною сировиною у виробництві;
— при необхідності здійсненнязаходів у відповідь на дискримінаційні дії інших держав;
— в разі порушення суб’єктомзовнішньоекономічної діяльності правових норм цієї діяльності, встановлених цимЗаконом (запроваджується як санкція режим ліцензування);
— відповідно до міжнароднихтоварних угод, які укладає або до яких приєднується Україна (запроваджуєтьсярежим квотування).
2) Квотуванняздійснюється шляхом встановлення режиму видачі індивідуальних ліцензій,причому загальний обсяг експорту (імпорту) за цими ліцензіями не повиненперевищувати обсягу встановленої квоти. В Україні запроваджуються такі видиекспортних (імпортних) квот (контингентів):
— глобальні;
— групові;
— індивідуальні;
— антидемпінгові;
— компенсаційні;
— спеціальні.
По кожному виду товару можевстановлюватись лише один вид квоти.
3) Ліцензії. В Українізапроваджуються такі види експортних (імпортних) ліцензій:
— генеральна;
— разова (індивідуальна);
— відкрита (індивідуальна);
— антидемпінгова (індивідуальна);
— компенсаційна (індивідуальна);
— спеціальна (індивідуальна).
По кожному виду товарувстановлюється лише один вид ліцензії.
4) Митні пільги.
6) Попередні імпортні депозити — внесення суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності набезпроцентні рахунки у банках, які обслуговують їх на території України, наперіод від моменту набрання договорами (контрактами), що ними укладаються,юридичної сили до моменту проходження товарами, що поставляються згідно іззазначеними договорами (контрактами), через митний кордон України або передачітоварів іноземними суб’єктами господарської діяльності на території України,грошових коштів у валюті договору (контракту) в сумі, визначеній у встановленихпроцентах до вартості відповідного договору (контракту);
7) Заборона окремих видівекспорту та імпорту
8) Встановлення державноїмонополії на деякі види експорту-імпорту
товарів.
9) Заходи у відповідь надискримінаційні та/або недружні дії інших держав, митних союзів або економічнихугруповань.
10) Обмеження реекспорту.Забороняється реекспорт товарів, імпортованих за рахунок Державного валютногофонду України та валютних фондів місцевих Рад народних депутатів України.
11) Спеціальні економічні зони
1.2 Сутність митних режимів та документальної організаціїмитного контролю на внутрішніх митницях при експорті-імпорті товарів
Митний режим — це сукупність норм, щовстановлені законами з питань митної справи й залежно від заявленої метипереміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон Українивизначають порядок такого переміщення та обсяг митних процедур, які при цьомуздійснюються [1].
Декларант самостійно обирає митний режим, у який розміщуютьсятовари, відповідно до мети їх переміщення через митний кордон України, і напідставі документів, що подаються митному органу для здійснення митногоконтролю й митного оформлення (стаття 186 Митного кодексу України [1]). Змінамитного режиму допускається за умови виконання всіх належних процедур щодозаявленого режиму, дотримання вимог законодавства щодо тарифних і нетарифнихзаходів регулювання та подання митному органу для здійснення митного контролюта митного оформлення товарів відповідних документів, що підтверджуютьзаявлений режим.
Митним кодексом України передбачено застосування таких митнихрежимів [1]:
– імпорту;
– експорту;
– транзиту;
– тимчасовоговвезення (вивезення);
– митногоскладу;
– реімпорту;
– реекспорту;
– спеціальноїмитної зони;
– магазинубезмитної торгівлі;
– переробкина митній території України;
– переробкиза межами митної території України;
– знищенняабо руйнування;
– відмовина користь держави.
1) Імпорт
Імпорт — митний режим, відповідно до якого товари ввозяться на митнутериторію України для вільного обігу без обмеження строку їх перебування на ційтериторії та можуть використовуватися без будь-яких митних обмежень (стаття 188Митного кодексу України [1]).
Цей митний режим застосовується до товарів, що ввозяться в Україну напідставі зовнішньоекономічних договорів (контрактів) купівлі-продажу, проздійснення бартерних (товарообмінних) операцій, до товарів що використовуютьсядля взаєморозрахунків під час проведення операцій з давальницькою сировиною, дотоварів, що ввозяться для формування статутного фонду підприємств з іноземнимиінвестиціями або ввозяться на підставі договорів про спільну інвестиційнудіяльність, а також в інших передбачених законодавством випадках. При здійсненнібартерних (товарообмінних) операцій оформленню в митному режимі імпортупідлягає імпортна частина товарів, що надходять в Україну за бартернимдоговором (контрактом).
Розміщення товарів у митний режим імпорту передбачає:
— подання митному органу документів, що засвідчують підстави та умовиввезення товарів на митну територію України (оформлення товарів здійснюється звикористанням ВМД ІМ 40);
— сплату податків і зборів, якими товари обкладаються відповідно дозаконів України під час ввезення на митну територію України;
— дотримання вимог, передбачених законом, щодо застосування заходівнетарифного регулювання та інших обмежень.
Від сплати податків і зборів, якими обкладаються товари під час ввезенняна митну територію України у режимі “імпорт” відповідно до законівУкраїни, в основному, залежить реалізація фіскальної функції митно-тарифногорегулювання.
Порядок сплати податків і зборів встановлено Законами України від 05.04.01№2371-111 «Про Митний тариф України» [3], від 03.04.97 №168/97-ВР«Про податок на додану вартість» [7], Декретом КМ України «Проакцизний збір» від 26.12.92 №18-92[12].
Випадки надання пільг по сплаті мита (звільнення від сплати, зниженняставок тощо) передбачені у Законі України від 05.02.92 №97-Х11 «Про Митнийтариф України» (зі змінами та доповненнями).
В Законі України «Про податок на додану вартість» [7]встановлено, що товари, які ввозяться (пересилаються) в Україну,оподатковуються ПДВ за ставкою 20 відсотків від бази оподаткування, щообчислюється згідно зі статтею 4 цього Закону.
Перелік операцій з ввезення (пересилання) на митну територію Українитоварів, що звільнені від оподаткування, визначається відповідно дозаконодавства.
Крім сплати податків і зборів, третьою умовою ввезення товарів в режиміімпорту є дотримання вимог щодо заходів нетарифного регулювання та іншихобмежень.
Особливе місце серед заходів нетарифного регулювання обмежувальногохарактеру займає сертифікація товарів: сертифікат відповідності (свідоцтво провизнання), гігієнічний сертифікат, фітосанітарний сертифікат, ветеринарнийсертифікат тощо. Сертифікація товарів проводиться з метою забезпечення відповідностіввезених товарів стандартам та іншим національним документам, які встановлюютьобов’язкові вимоги до товарів — бути безпечними для навколишнього середовища,життя, здоров’я громадян.
2)Експорт
Експорт — митний режим, відповідно до якого товари вивозяться за межімитної території України для вільного обігу без зобов’язання про їх поверненняна цю територію та без установлення умов їх використання за межами митної територіїУкраїни.
Розміщення товарів у митний режим експорту здійснюється декларантами напідставі договорів (контрактів) купівлі-продажу, про здійснення бартерних(товарообмінних) операцій, а також інших зовнішньоекономічних угод, якими передбаченовивезення за межі митної території України товарів, що належать резидентамУкраїни, без їх зворотного ввезення. При здійсненні бартерних (товарообмінних)операцій оформленню в цьому митному режимі підлягає експортна частина товару зазовнішньоекономічним бартерним (товарообмінним) договором (контрактом).
Вивезення товарів за межі митної території України в митному режимі експортупередбачає:
— подання митному органу документів, що засвідчують підстави та умовививезення товарів за межі митної території України (оформлення товарівздійснюється з використанням ВМД ЕК 10);
– сплатувстановлених податків і зборів з експортованих товарів;
– дотриманняекспортером вимог, передбачених законом.
3) Транзит
Транзит — митний режим, відповідно до якого товари й транспортні засобипереміщуються під митним контролем між двома митними органами або в межах зонидіяльності одного митного органу без будь-якого використання таких товарів ітранспортних засобів на митній території України (стаття 200 Митного кодексуУкраїни [1]). Цей митний режим використовується в разі транзитного перевезеннятоварів через митну територію України. Під час увезення товарів в Україну впункті пропуску подається ВМД, оформлена в митному режимі транзиту (ВМД ТР 80),наявність якої є підставою для перевезення товарів під митним контролем умитницю призначення в установлений митницею відправлення строк.
Транзит товарів супроводжується товарно-транспортною накладною, складеноюмовою міжнародного спілкування. Залежно від обраного виду транспорту такоюнакладною може бути:
— авіаційна вантажна накладна (Aіr Waybіll);
– міжнароднаавтомобільна накладна (CMR);
– накладнаСМГС;
– коносамент(Bіll of Ladіng).
Крім цього, транзит товарів може супроводжуватися (за наявності):
— рахунком-фактурою (іnvoіce) або іншим документом, у якому позначено вартістьтовару;
– пакувальнимлистком (специфікацією);
– вантажноювідомістю (Cargo Manіfest);
— книжкою МДП (Carnet TІR).
4) Тимчасове ввезення (вивезення)
Тимчасове ввезення (вивезення) — митний режим, відповідно до якого товариможуть увозитися на митну територію України (вивозитися за межі митноїтериторії України) з обов’язковим наступним поверненням цих товарів безбудь-яких змін, крім природного зношення чи втрат за нормальних умовтранспортування (стаття 204 Митного кодексу України [1]).
Загальний строк тимчасового ввезення (вивезення) товарів становить одинрік з дня ввезення їх на митну територію України (вивезення за межі митноїтериторії України). Законодавство України передбачає можливість продовження зазаявою суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності строку перебування товарів умитному режимі тимчасового ввезення (вивезення) з урахуванням тривалостігосподарської, наукової, гуманітарної та інших видів діяльності, яказдійснюється з використанням цих товарів.
5) Митний склад
Митний склад — митний режим, відповідно до якого ввезені з-за меж митноїтериторії України товари зберігаються під митним контролем без справлянняподатків і зборів та без застосування заходів нетарифного регулювання та іншихобмежень у період зберігання, а товари, що вивозяться за межі митної територіїУкраїни, зберігаються під митним контролем після митного оформлення митнимиорганами до фактичного вивезення за межі митної території України (стаття 212Митного кодексу України [1]).
На виконання частини першої статті 213 та частини другої статті 215Митного кодексу України Урядом затверджено перелік товарів, які не можутьпоміщатися в митний режим митного складу, та перелік і порядок проведенняоперацій з товарами, які перебувають у митному режимі митного складу (постановаКабінету Міністрів України від 12.12.2002 № 1867 “Деякі питання застосуваннярежиму митного складу”). До цих товарів належать:
– транзитніпідакцизні товари;
– спирт іалкогольні напої за кодами 2203 00, 2204 – 2208 згідно з УТЗЕД;
– тютюновівироби за кодами 2402 10 0000, 2402 20 1000, 2402 20 90, 2403 10 1000, 2403 109000, 2403 99 1000 згідно з УКТЗЕД ;
— давальницька сировина, закуплена на митній території України.
6)Реімпорт
Реімпорт — митний режим, відповідно до якого товари, що походять зУкраїни та вивезені за межі митної території України згідно з митним режимомекспорту, не пізніше ніж у встановлений законодавством строк увозяться на митнутериторію України для вільного обігу на цій території (стаття 190 Митного кодексуУкраїни [1]).
7) Реекспорт
Реекспорт — митний режим, відповідно до якого товари, що походять з іншихкраїн, не пізніше ніж у встановлений законодавством строк з моменту їх увезенняна митну територію України вивозяться з цієї території в митному режиміекспорту (стаття 196 Митного кодексу України [1]).
8)Спеціальна митна зона
Спеціальна митна зона — це митний режим, відповідно до якого до товарів,які ввозяться на території відповідних типів спеціальних (вільних) економічнихзон із-за меж митної території України, а також до товарів, які вивозяться зтериторій таких зон за межі митної території України, не застосовуються заходитарифного й нетарифного регулювання, якщо інше не передбачено законом (стаття217 Митного кодексу України [1]).
9) Магазин безмитної торгівлі
Магазин безмитної торгівлі — митний режим, відповідно до якого товари, атакож супутні товарам роботи, не призначені для споживання на митній територіїУкраїни, перебувають та реалізуються під митним контролем у пунктах пропуску черездержавний кордон України, відкритих для міжнародного сполучення, інших зонахмитного контролю, визначених митними органами України, без справляння мита,податків, установлених на експорт та імпорт таких товарів, і без застосуваннязаходів нетарифного регулювання (стаття 225 Митного кодексу України [1]).
Товари, а також супутні товарам роботи, у митному режимі магазину безмитноїторгівлі реалізуються лише в спеціальних торговельних закладах — магазинахбезмитної торгівлі. При цьому розташування магазинів безмитної торгівлі таумови реалізації в них товарів повинні виключати можливість безпосередньоговвезення цих товарів для споживання на митну територію України.
10)Переробка на митнійтериторії України
Переробка намитній території України — митний режим, відповідно до якого ввезені на митнутериторію України товари, що походять з інших країн, піддаються в установленомузаконодавством порядку переробці без застосування до них заходів нетарифногорегулювання за умови вивезення за межі митної території України продуктівпереробки відповідно до митного режиму експорту (стаття 229 Митного кодексуУкраїни [1]).
11)Переробка за межамимитної території України
Переробка за межами митної території України — митний режим, відповіднодо якого товари, що перебувають у вільному обігу на митній території України,вивозяться без застосування заходів тарифного та нетарифного регулювання зметою їх переробки за межами митної території України та наступного поверненняв Україну (стаття 237 Митного кодексу України [1]).
Постановою Кабінету Міністрів Українивід 01 лютого 2006 р. № 80 [20] встановлений“ПЕРЕЛІК документів, необхідних для здійснення митного контролю та митногооформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордонУкраїни”.Документи, обов’язкові для подання:
1. Митна декларація
2. Товарно-транспортний документ на перевезення (залізничнанакладна (УМВС (СМГС), ЦІМ (СІМ)), авіаційна накладна (Air Waybill), коносамент(Bill of Lading) тощо
3. Зовнішньоекономічний договір
4. Рахунок (Invoice) або інший документ, який визначаєвартість товару
Документи, необхідність подання яких визначаєтьсянормативно-правовими актами Держмитслужби з урахуванням мети переміщення, видутранспорту, характеру товару, способів розрахунку та інших факторів, що впливаютьна митні процедури:
5. Декларація митної вартості (подається у випадках,визначених Кабінетом Міністрів України)
6. Декларація про встановлені виробником або імпортероммаксимальні роздрібні ціни на підакцизні товари
7. Облікова картка суб’єкта зовнішньоекономічної діяльностіабо її копія, завірена цим суб’єктом
8. Лист про погодження (подається підприємством, розміщенимпоза зоною діяльності митного органу)
9. Документ контролю за доставкою товарів
10. Документи про надання фінансових гарантій
11. Ліцензія митного перевізника
12. Книжка МДП, книжка АТА, книжка СPD
13. Свідоцтво про допущення транспортного засобу доперевезення товарів під митними печатками і пломбами
15. Посередницький договір
16. Документ на право провадження митної брокерської діяльності
17. Документи, що використовуються для визначення митноївартості товарів
18. Документи, що визначають країну походження товарів
19. Документи, що містять відомості, необхідні для визначеннякоду товару згідно з УКТЗЕД
20. Платіжні доручення, касові ордери, що підтверджуютьсплату податків і зборів (обов’язкових платежів)
21. Векселі (відповідно до законодавства)
22. Документи, що підтверджують право на застосування дотоварів пільгового режиму оподаткування
23. Документи, що підтверджують право розпорядження,володіння чи користування товаром та/або транспортним засобом
24. Заява підприємства для здійснення митного оформленнятоварів (у спрощеному порядку, для розміщення їх у митні режими, для поданнятимчасової, неповної, періодичної митної декларації)
25. Документи, які відповідно до законодавчих актів видаютьсядержавними органами для здійснення митного контролю та митного оформленнятоварів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон УкраїниЗгідно з «ПОЛОЖЕННЯМ про вантажну митнудекларацію” [19]:
— вантажна митна декларація (далі — ВМД) — письмова заявавстановленої форми, що подається митному органу і містить відомості про товарита транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митнийрежим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну дляздійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахуванняподатків, зборів та інших платежів;
— прийняття вантажної митної декларації для оформлення — закріплення посадовою особою митного органу факту внесення до ВМД декларантомусіх потрібних для митного оформлення товарів і транспортних засобів відомостейі наявності всіх доданих до декларації комерційних супровідних та іншихдокументів, поставлення на ВМД штампа «Під митним контролем» тареєстрації декларації у журналі обліку вантажних митних декларацій;
ВМД застосовується під час декларування транспортних засобів і товарів,що переміщуються через митний кордон України юридичними або фізичними особами,яким вони належать, або уповноваженими ними особами.
ВМД складається з уніфікованого адміністративного документаформи МД-2 (додаток 1) на п’яти зброшурованих основних аркушах різного кольорута уніфікованого адміністративного документа форми МД-3 (додаток 2) на такійсамо кількості зброшурованих додаткових аркушів різного кольору.
Під час митного оформлення товарів у випадках, визначенихДержавною митною службою, замість уніфікованого адміністративного документаформи МД-3 допускається застосування формуляра-специфікації форми МД-8 (додаток3).
Разом з ВМД подається її електронна копія, яка використовується дляприскорення проведення процедури митного оформлення товару і митної статистикизовнішньоекономічної діяльності. Інформація, внесена до електронної копії ВМД,повинна відповідати інформації, внесеній декларантом до оригіналу. Форма таструктура електронної копії ВМД, або ВМД, що подається тільки в електронномувигляді, кодування символів, засоби пересилання визначаються Державною митноюслужбою.
Оформлені митним органом аркуші ВМД розподіляються у такомупорядку:
— перший основний аркуш («примірник для митниці») — зберігається разом з комплектом документів, на підставі яких здійснювалосямитне оформлення, в митному підрозділі, що здійснював митне оформлення,протягом 12 місяців, після чого передається на зберігання до архіву митниці;
— другий основний аркуш («примірник длястатистики») — використовується у підрозділі митної статистики митногооргану;
— третій основний аркуш («примірник для митниці») — використовується у підрозділі митних доходів та платежів митного органу;
— четвертий основний аркуш («примірник длямитниці») — використовується залежно від виду зовнішньоекономічноїоперації:
а) під час оформлення товару, що вивозиться за межі митноїтериторії України, передається декларанту для доставлення разом з товаром вмитний орган — пункт пропуску на митному кордоні України. Після проведенняпроцедури пропуску він передається до архіву митниці, що здійснила пропусктовару через митний кордон;
б) під час оформлення товару, що ввозиться на митну територіюУкраїни, передається декларанту;
— п’ятий основний аркуш («примірник длядекларанта») — передається декларанту. Якщо декларування товарупроводиться митним брокером, то під час митного оформлення товару, що ввозитьсяна митну територію України, четвертий аркуш ВМД передається власникові товару,а п’ятий аркуш — митному брокеру;
— під час митного оформлення експорту товару на проханнядекларанта передбачається оформлення шостого аркуша ВМД, при цьому він повиненбути копією п’ятого аркуша. При використанні шостого аркуша ВМД на зворотномубоці першого і п’ятого аркушів декларантом робиться запис «оформленошостий аркуш ВМД», який засвідчується печаткою декларанта. При цьомуп’ятий аркуш ВМД передається власникові товару.
Додаткові аркуші ВМД (форми МД-3) розподіляються ваналогічному порядку.
Згідно “Порядку здійснення митного контролю й митногооформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації” [34] з метоюспрощення та оптимізації порядку митного контролю й митного оформлення товарівіз застосуванням вантажної митної декларації (далі — ВМД) — цей Порядокзастосовується при здійсненні митного контролю й митного оформлення товарів увсіх митних режимах:
1. Декларант подає документи митному органу та одержуєоформлені документи особисто. Присутність декларанта при проведенні митногоогляду обов’язкова.
2. ВМД, подана митному органу, але ще не прийнята дооформлення (відсутні відбиток штампа «Під митним контролем» (далі — штамп ПМК) і реєстраційний номер), може бути відкликана декларантом з дозволумитного органу.
З моменту прийняття ВМД до оформлення декларант несе юридичнувідповідальність за недостовірність відомостей, зазначених у ВМД. Ця ВМД неможе бути відкликана декларантом.
Оформлена ВМД свідчить про надання суб’єкту зовнішньоекономічноїдіяльності (далі — суб’єкт ЗЕД) права на розміщення товарів у заявлений митнийрежим і підтверджує права й обов’язки зазначених у ВМД осіб щодо здійсненняними відповідних правових, фінансових, господарських та інших дій.3. Для здійснення митного контролю й митногооформлення товарів декларант подає до підрозділу митного органу, посадові особиякого здійснюють митний контроль і митне оформлення товарів із застосуваннямВМД і пропуск їх через митний кордон України (далі — ПМО), ВМД, заповненузгідно з обраним митним режимом, її електронну копію й повний комплектдокументів, необхідних для здійснення митного оформлення товарів:
а) документи, що підтверджують повноваження декларанта надекларування товарів;
б) товаросупровідні документи;
в) дозволи й сертифікати вповноважених державних органів (увстановлених законодавством випадках) та інші документи, зазначені в графі 44ВМД;
г) документи, зазначені в графі 40 ВМД;
ґ) декларацію митної вартості (далі — ДМВ) (у встановленихзаконодавством випадках) та її електронну копію;
д) документи, що підтверджують заявлені декларантом відомостіпро митну вартість товарів.
На вимогу митного органу декларантом подаються й іншідокументи, потрібні для здійснення митного контролю та митного оформлення,подання яких визначено законодавством України.
Копії поданих до оформлення документів засвідчуються написом«Копія. Згідно з оригіналом», підписом і печаткою декларанта.
Якщо документ є довгостроковим і його використання для цілеймитного контролю й митного оформлення не припиняється після митного оформленняпершої партії товарів, то при декларуванні першої партії товарів декларант можеподати митному органу додаткову копію документа для зберігання її в окремійсправі суб’єкта ЗЕД у ПМО.
На вимогу митного органу декларантом надається переклад надержавну мову поданих до оформлення документів. Правильність перекладузасвідчується особою, що здійснила переклад.
По закінченні оформлення документи (завірені в установленомупорядку їх копії), що були підставою для митного оформлення конкретної партіїтоварів, залишаються разом з першим основним аркушем ВМД на зберіганні вмитному органі.
4. Здійснення митних процедур
ВМД, її електронна копія й документи, потрібні для здійсненнямитного контролю й митного оформлення, подаються декларантом посадовій особіПМО, до функціональних обов’язків якої віднесено право розподілу ВМД міжпосадовими особами ПМО. Визначення посадової особи ПМО для прийняття ВМД дооформлення відображається в розділі I Інформаційного аркуша митного контролютоварів за ВМД (далі — Інформаційний аркуш), форму якого наведено в додатку 1до цього Порядку. Інформаційний аркуш виготовляється митним органом. Часподання ВМД, заповненої згідно з обраним митним режимом, її електронної копіїта комплекту документів фіксується у відривному талоні Інформаційного аркуша,який видається декларанту.
Митні процедури здійснюються в такому порядку.
А) Прийняття ВМД до оформлення
Б) Митний контроль
В)Завершення митного контролю й митного оформлення. Видачаоформлених документів декларантуГ) Статистичний контрольД) Внесення змін і доповнень до ВМД
1.3 Особливості хронології та взаємодії бізнес-процесів приекспорті горілчаної продукції
Горілчана продукція є підакцизною продукцією, тому її переведення вмитний режим «експорт» (чи еквівалентний режим «магазин безмитної торгівлі»)підлягає державному регулюванню наступними законами України:
1. ЗАКОН УКРАЇНИ “ Про державне регулювання виробництва і обігу спиртуетилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»від19 грудня 1995 року N 481/95-BP [4] в частині пунктів:
Стаття 15. Імпорт, експорт, оптова і роздрібна торгівляалкогольними напоями та тютюновими виробами
Імпорт, експорт і оптова торгівля алкогольними напоями татютюновими виробами можуть здійснюватися суб’єктами підприємницької діяльностівсіх форм власності за наявності ліцензій.
Плата за ліцензії на право імпорту, експорту алкогольнихнапоїв та тютюнових виробів встановлюється в розмірі 780 гривень за рік.
Встановити річну плату за ліцензії на право оптової торгівліу розмірі:
— алкогольними напоями — 500000 гривень;
Ліцензії на право імпорту, експорту алкогольних напоїв татютюнових виробів видаються терміном на п’ять років органом виконавчої влади,уповноваженим Кабінетом Міністрів України.
Ліцензії на право оптової торгівлі видаються терміном нап’ять років уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчоївлади в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Суб’єкти підприємницької діяльності, які отримали ліцензії навиробництво або імпорт алкогольних напоїв або тютюнових виробів, здійснюютьпоставку цієї продукції підприємствам оптової і роздрібної торгівлі та іншимукраїнським споживачам за наявності ліцензії на оптову торгівлю.
Відвантаження алкогольних напоїв та тютюнових виробів, щопризначені для реалізації магазинами безмитної торгівлі, здійснюєтьсясуб’єктами підприємницької діяльності, які отримали ліцензію на право експортуалкогольних напоїв або тютюнових виробів, з оформленням вантажної митноїдекларації, при цьому мінімальні оптово-відпускні ціни для алкогольних напоївне застосовуються.
2… ЗАКОНУКРАЇНИ “Про податок на додану вартість “ від 3 квітня 1997 року N168/97-ВР [7] в частині пунктів:
1.12. Магазин безмитної торгівлі (безмитний магазин) — пунктроздрібної торгівлі товарами (супутніми послугами), які знаходяться під митнимрежимом, відповідно до якого товари (супутні послуги), не призначені дляспоживання на митній території України, ввозяться, знаходяться та поставляютьсяпід митним контролем у пунктах пропуску на митному кордоні, відкритих дляміжнародного сполучення, інших зонах митного контролю, визначених митнимиорганами України, без справляння ввізного мита, цього податку, а також іншихподатків і зборів, базою оподаткування яких є вартість таких товарів (супутніхпослуг), заходів нетарифного регулювання та ліцензування діяльності зроздрібної торгівлі товарами (супутніми такому продажу послугами), у тому числіпідакцизними.
3.1. Об’єктом оподаткування є операції платників податку з:
3.1.3. вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режиміекспорту або реекспорту (далі — експорту), поставки транспортних послуг поперевезенню пасажирів, вантажобагажу (товаробагажу) та вантажу за межамидержавного кордону України.
З метою оподаткування до експорту товарів такожприрівнюється:
— поставка товарів (супутніх послуг) з митної територіїУкраїни на територію безмитних магазинів;
— передача товарів, оформлених у митному режимі експорту, підмитний режим митного складу, для подальшого вивезення таких товарів з митноїтериторії України;
6.2. При експорті товарів та супутніх такому експорту послугставка податку становить «0» відсотків до бази оподаткування:
3. ДЕКРЕТКАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ “ Про акцизний збір” від 26 грудня 1992 року N 18-92[12] в частині пунктів:
Стаття 5. Акцизний збір не справляється з товарів, що були вивезені(експортовані) платником акцизного збору за межі митної території України.
Товари вважаються вивезеними (експортованими) платникомподатку за межі митної території України в разі, коли їх вивезення(експортування) засвідчене належно оформленою митною вантажною декларацією.4. ЗАКОН УКРАЇНИ “Про акцизний збір на алкогольнінапої та тютюнові вироби від 15 вересня 1995 року N 329/95-ВР [5] та ЗАКОНУКРАЇНИ “ Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої 7травня 1996 року N 178/96-ВР [6] в частині пунктів/
1. Об’єкти оподаткування визначаються відповідно до ДекретуКабінету Міністрів України «Про акцизний збір» (з 2007 року). «2207 Спирт етиловий неденатурований з концентрацією алкоголю не менш як 80 відсотків об’єму, спирт етиловий та інші спирти денатуровані будь-якої концентрації 19 грн. за 1 л 100-відсоткового спирту
2208
(крім 2208 20) Спирт етиловий неденатурований з концентрацією спирту менш як 80 відсотків об’єму, спиртові настоянки, лікери та інші спиртові напої 19 грн. за 1 л 100-відсоткового спирту
Стаття 7. Тимчасово встановити з 1 січня 2007 року до 1 липня 2007 рокуставки акцизного збору на такі товари:Код товару згідно з УКТ ЗЕД Опис товару Ставки акцизного збору у гривнях з одиниці товару 2207 Спирт етиловий неденатурований з концентрацією алкоголю не менш як 80 відсотків об’єму, спирт етиловий будь-якої концентрації 18 грн. за 1 л 100-відсоткового спирту 2208 (крім 2208 20) Спирт етиловий неденатурований з концентрацією спирту менш як 80 відсотків об’єму, спиртові настоянки, лікери та інші спиртові напої 18 грн. за 1 л 100-відсоткового спирту
2. Не підлягають оподаткуванню
г) вартість алкогольних напоїв та тютюнових виробів,експортованих за межі митної території України за іноземну валюту, за умовинадходження цієї валюти на валютний рахунок підприємства;
ж) вартість та обсяги алкогольних напоїв та тютюновихвиробів, які призначені для реалізації магазинами безмитної торгівлі, привідвантаженні їх безпосередньо українськими виробниками цієї продукції.Підставою для звільнення від сплати акцизного збору продукції, яка призначенадля реалізації магазинами безмитної торгівлі, є належно оформлена вантажна митнадекларація, яка оформляється при відвантаженні цієї продукції від такоговиробника.
Не підлягають маркуванню марками акцизного збору алкогольнінапої та тютюнові вироби, які поставляються для реалізації магазинами безмитноїторгівлі безпосередньо українськими виробниками цієї продукції за прямими договорами,укладеними між українськими виробниками алкогольних напоїв та тютюнових виробіві власниками магазинів безмитної торгівлі. При цьому митне оформленняалкогольних напоїв та тютюнових виробів, що спрямовуються до магазинівбезмитної торгівлі, здійснюється у момент відвантаження такої продукції відвиробника.
У разі реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів наекспорт чи обміну їх на іншу продукцію у зовнішньоекономічних відносинах, якавідповідно до чинного законодавства не підлягає оподаткуванню акцизним збором,платнику податку повертається з бюджету сплачена сума акцизного збору за умовинадходження валютних коштів на валютний рахунок підприємства або оприбуткуванняпродукції, одержаної в результаті товарообмінної операції, пред’явленняпідтверджувальних документів (договору на товарообмінні операції, вантажноїмитної декларації).
20. До отримання суб’єктом підприємницької діяльності закцизного складу спирту етилового неденатурованого, призначеного для переробкина іншу підакцизну продукцію (за винятком виноматеріалів), такий платникакцизного збору зобов’язаний надати органу державної податкової служби Україниза своїм місцезнаходженням податковий вексель, авальований банком (податковурозписку), який є забезпеченням виконання зобов’язання цього платника у терміндо 90 календарних днів починаючи від дня видачі векселя (податкової розписки),сплатити суму акцизного збору, розраховану за ставками для цієї продукції.
При отриманні спирту етилового неденатурованогопідприємство-векселедавець за участю представника державної податкової службина акцизному складі складає акт про фактично отриману кількість спирту тарозрахунок акцизного збору виходячи із фактично отриманої кількості спирту. Цейакт є коригуванням вже наданого податкового векселя, авальованого банком(податкової розписки), із зазначенням остаточної суми акцизного збору, якапідлягає сплаті.
У разі якщо передбачений цією статтею податковий вексель,авальований банком (податкова розписка), не погашається у визначений термін,векселедержатель здійснює протест такого векселя (податкової розписки) унеплатежі згідно з чинним законодавством та протягом одного робочого дня з дняздійснення протесту звертається до банку, який здійснив аваль цього векселя(податкової розписки), з опротестованим векселем (податковою розпискою).Банк-аваліст зобов’язаний не пізніше операційного дня, наступного за днемзвернення векселедержателя з опротестованим векселем (податковою розпискою),переказати суму, яка вказана у цьому векселі (податковій розписці),векселедержателю.5. «ПОРЯДОК випуску, обігу та погашенняподаткових векселів, авальованих банком (податкових розписок), які видаються доотримання спирту етилового неденатурованого і є забезпеченням виконання зобов’язанняіз сплати акцизного збору» ДПА України [42]:
— податковий вексель, авальований банком (податкова розписка)(далі — податковий вексель) — простий вексель, авальований банком, що видаєтьсясуб’єктом підприємницької діяльності — виробником підакцизної продукції доотримання з акцизного складу спиртзаводу спирту етилового і є забезпеченнямвиконання ним зобов’язання сплатити у строк, що не перевищує 90 календарнихднів від дати видачі такого векселя, суму акцизного збору;
— векселедавець — суб’єкт підприємницької діяльності — виробник підакцизної продукції, який отримує спирт етиловий для переробки наіншу підакцизну продукцію;
— векселедержатель — орган державної податкової служби замісцезнаходженням векселедавця;
— аваль — вексельне поручительство, згідно з яким банк берена себе відповідальність за оплату податкового векселя перед векселедержателемі яке оформляється шляхом проставлення гарантійного напису банку на кожномупримірнику податкового векселя.
3. Векселедавець зобов’язаний до отримання з акцизного складуспиртзаводу спирту етилового видати векселедержателю належним чином оформленийподатковий вексель.
Оформлення податкового векселя здійснюється лише навексельному бланку, придбаному в установі банку, за зразком, визначенимДержавною податковою адміністрацією.
4. У податковому векселі зазначається сума акцизного збору,що визначається за ставками для готової продукції, які діють на дату йогоскладення.
5. Строк, на який видається податковий вексель, не можеперевищувати 90 календарних днів від дати його видачі.
12. У разі експорту підакцизної продукції за межі митноїтериторії України, виробленої з використанням спирту етилового, підставою дляпогашення податкового векселя є документальне підтвердження здійсненняекспортної операції, а саме:
— довідка банку про надходження коштів в іноземній валюті нарозрахунковий рахунок векселедавця;
— оригінал п’ятого основного аркуша (»примірник длядекларанта”) вантажної митної декларації форми МД-2 (МД-3), виданий митниморганом під час здійснення митного оформлення експорту підакцизної продукції,на якому митним органом вчиняється напис про фактичне вивезення експортованоїпідакцизної продукції за межі митної території України, що засвідчуєтьсяпідписом відповідальної посадової особи і гербовою печаткою митного органу.
Такий напис вчиняється митним органом, що здійснював митнеоформлення експорту підакцизної продукції лише після отримання від митногооргану, розташованого на митному кордоні України, через який здійснювався експортпідакцизної продукції, офіційного повідомлення про фактичне вивезення цієїпродукції за межі митної території України у повному обсязі.
Визначення суми акцизного збору для погашення податковоговекселя проводиться з урахуванням обсягів відвантаженої на експорт продукціїзгідно з п’ятим основним аркушем вантажної митної декларації.
13. Погашення податкового векселя проводиться шляхомпроставлення на його лицьовому боці відбитка штампа з написом«ПОГАШЕНО», що засвідчується підписом керівника (заступникакерівника) та печаткою органу державної податкової служби.
6. «Порядок роботи представників органу державної податкової служби наакцизних складах підприємств, що виробляють горілку та лікеро-горілчані вироби»ДПА України [43]:
1.1. Орган державної податкової служби за місцем розташуванняакцизного складу призначає свого представника (представників) на такому складі,який здійснює (здійснюють) постійний безпосередній контроль за дотриманнямвстановленого порядку відпуску горілки та лікеро-горілчаних виробів та сплатиакцизного збору.
Акцизним складом уважаються виробничі приміщення на територіїпідприємства, де суб’єктом підприємницької діяльності виробляється,обробляється (переробляється) горілка та лікеро-горілчані вироби, та йогоскладські приміщення, в яких зберігається, одержується чи відправляєтьсягорілка та лікеро-горілчані вироби (далі — акцизний склад).
2.1. Основним завданням представників ДПС на акцизних складахє здійснення постійного безпосереднього контролю за дотриманням встановленогопорядку відпуску горілки та лікеро-горілчаних виробів та сплати акцизногозбору, вжиття заходів щодо недопущення незаконного виробництва та реалізаціїгорілки та лікеро-горілчаних виробів.
2.5. При відвантаженні горілки та лікеро-горілчаних виробівзаповнюється товарно-транспортна накладна, в якій представник ДПС на акцизномускладі робить відмітку про погодження відпуску шляхом проставляння штампа«Виїзд дозволено» і особистого підпису та запис в журналі реєстраціївідвантаження горілки та лікеро-горілчаних виробів (додаток 3).
Усі документи, що є підставою для відпуску горілки талікеро-горілчаних виробів, обов’язково перевіряються представником ДПС наакцизному складі.
Транспортування горілки та лікеро-горілчаних виробів,відвантажених з акцизного складу підприємства — виробника горілки талікеро-горілчаних виробів без товарно-транспортних накладних з відміткоюпредставника ДПС на акцизному складі, забороняється.
Реалізаціявітчизняної горілчаної продукції на експорт в іноземні країни длявиробника-продавця має наступні бізнес-інтереси та бізнес-ризики:
— для виготовлення горілчаної продукції в Україні виробник повиненпридбати тільки український спирт у державного монополіста – концерна “Укрспирт”на одному з його 54 заводів в Україні;
— операція придбання спирта на акцизномускладі готової продукції спиртозаводу контролюється представником державноїподаткової адміністрації України, а виробник горілчаної продукції може отриматиспирт тільки виписавши податковий вексель на суму акцизного збору ( 17 грн. закожній дал (декалітр) 100% спирту) з строком погашення векселю – 90 днів. Прицьому вексель повинен бути авальований комерційним банком (вартість авалю знаходитьсяв діапазоні від 8 до 13% річних);
— операція відпуску горілчаної продукції з акцизного складу підприємствавиробника контролюється представником державної податкової адміністраціїУкраїни, який контролює наявність наклеєних акцизних марок України (яківиробник купив в державній податковій адміністрації України) на пляшкахгорілчаної продукції, яка іде на внутрішній ринок, та їх відсутність на пляшкахгорілчаної продукції, яка іде на експорт чи в “магазини безмитної торгівлі”;
— операція відпуску горілчаної продукції з акцизного складу підприємствавиробника контролюється також представником митної державної служби України,який контролює наявність наклеєних акцизних марок іноземних держав (яківиробник отримав в режимі “тимчасового ввезення-вивезення” від іноземногоімпортера) на пляшках горілчаної продукції, яка іде на експорт;
— після митного оформлення загрузки експортного контейнера чи відсікуавтотранспортного засобу, працівник митного поста на акцизному складі виробникагорілчаної продукції оформлює вантажно-митну декларацію, ставить печатку “Підмитним контролем” та опечатує митними печатками контейнер чи відсік автотранспортногозасобу;
— оформлені на внутрішньому митному пості документи виробник горілчаноїпродукції передає міжнародному митному перевізнику, який за договором виконуєоперації по проходженню митного контролю вантажу на прикордонній митниціУкраїни та доставці вантажу в режимі “Під митним контролем” на митницю країни –імпортера;
— при випуску експортного вантажу через прикордонну митницю України замитний кордон України, прикордонна митниця по автоматизованій системі ЕІАС ДМСУпередає повідомлення-підтвердження на внутрішню митницю оформлення експортноговантажу факт виконання експорту;
— внутрішня митниця оформлення експортного вантажу надає виробнику–експортеру довідку про “факт виконання експорту” (штамп на 5-му примірникуВМД), на основі якої:
а) податкова служба виконує погашення акцизного векселя за отриманийспирт на державному спиртозаводі, якщо на час “факту виконання експорту”валютні кошти надійшли від імпортера на валютний рахунок виробника — експортерав українському комерційному банку(довідка банку);
б) податкова служба приймає рішення про відшкодування ПДВ виробнику насуму 20% від суми вартості експортної партії горілчаної продукції на протязі 90днів ( при факті надходження валютної виручки на рахунки виробника–експортера);
в) Національний банк України та державна податкова адміністрація знімаютьз контроля 90-денний строк “факту експорту” від дати надходження 100% авансовоїпередоплати валютними коштами від імпортера-нерезидента.
РОЗДІЛ 2
АНАЛІЗ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЗАТ ДП “УКРАЇНСЬКАГОРІЛЧАНА КОМПАНІЯ NEMIROFF” ТА ОРГАНІЗАЦІЇ ПРОХОДЖЕННЯ МИТНОГО КОНТРОЛЮ ПРИЕКСПОРТІ –ІМПОРТІ
2.1 Загальна характеристика діяльності ЗАТ ДП “Українськагорілчана компанія NEMIROFF” та митного відділу підприємства
ЗАТ “Українська горілочна компанія Nemiroff” — дочірнє підприємствокіпрської компанії Biostar Investments Ltd., на ринку працює з 1992 року [51].
У 2006 році в Україні створений «Nemiroff-холдинг», який поєднуєкеруючу компанію Nemiroff (Київ), ДП «Алко Инвест» (Хмельницький),ЗАТ “УГК Nemiroff” (Немирів, Вінницька область), ДП «Немирофф-медиа»,Торговий дім Nemiroff Росії (Москва), Nemiroff Polska (Варшава) [52].
Українська горілчана компанія Nemiroff сьогодні — лідер серед легальнихвиробників міцного алкоголю України. При цьому компанія Nemiroff — ще йунікальна однойменна торговельна марка, що експортує свою продукцію у понад 50країн світу. Нарешті, Nemiroff — це міжнародний бренд, якому вперше в історіїрейтингу Світового Клубу Мільйонерів (Велика Британія) два роки поспіль — у2003 й 2004 роках — вдалося стати брендом з найдинамічнішим показником росту,що перевищує 40%.
Українська горілчана компанія «Nemiroff» — один з найвідомішихвиробників лікеро-горілчаної продукції в Україні – являє собою унікальнувиробничу систему замкнутого циклу. Завод-виробник лікеро-горілчаної продукції«Nemiroff» розташований — Україна, 22800, Вінницька обл., м Немирів,вул. Горького, 31, Директор: Конопельнюк Анатолій Васильович Тел./факс: (04331)2-05-59, (04331) 2-04-82, e-mail: [email protected] www.nemiroff.com.ua.
Під контролем спеціалістів заводу абсолютно все, починаючи з вирощуваннявисокоякісної пшениці для виготовлення спирту, до продажу готової продукції натериторії України та за її межами. Особливого м’якого смаку алкогольні напоїNemiroff набувають завдяки використанню тільки зернового спирту найвищоїякості, найчистішої артезіанської води та 100% натуральних добавок. На даниймомент дочірнє підприємство ЗАТ «Українська горілчана компанія «Nemiroff» випускаєтакий асортиментний ряд продукції:
– LEX vodka
– Nemiroff Premium
– Nemiroff Premium Currant
– Nemiroff Light
– Українська медова з перцем
– Житня з медом
– Клюква на коньяку
– Nemiroff Original
– Українська березова особлива
– Немирівська
– Немирівська особлива
– Nemiroff «Українська пшениця»
– Nemiroff Лимон
– Ні Пуху, Ні Пера
– Кльова
У 2006 році продукція компанії експортується у 55 країн світу, серед якихРосія, Австралія, Японія, США, Греція, Еквадор, Туреччина, Швеція, ОАЄ, Німеччина,Велика Британія, Ізраїль, Італія та багато інших країн світу.
Наказом ДМСУ від 29.12.2004 № 929 “Перелік підприємств, якіможуть бути задіяні в проведенні експерименту з використання електронної формимитного декларування” по ПОДІЛЬСЬКІЙ РЕГІОНАЛЬНІЙ МИТНИЦІ задіяно — 30805594 ДП“УКРАЇНСЬКА ГОРІЛЧАНА КОМПАНІЯ “NEMIROFF” [55].
Через свої торговельні представництва компанія Nemіroff співпрацює знезалежними дилерами, використовуючи метод непрямої дистрибуції. Кожнийторговий дім забезпечує збут в областях, які знаходяться в зоні його відповідальності.При цьому переважна більшість дилерів працює з компанією багато років. Середпершочергових вимог до торговельних партнерів — наявність навченого штатуспівробітників, складських приміщень і налагодженої системи логістики,дотримання фінансової дисципліни, робота винятково у своєму регіоні (дилеримають право працювати тільки на закріпленій за ними території).
В основі політики збуту компанії лежать кілька ключових принципів:
– жорсткийконтроль над цінами;
– униканнянесанкціонованого „перетікання” продукції з регіону в регіон.
Ці принципи спрямовано на максимальний захист інтересів ділових партнерівкомпанії Nemіroff. Вони допомагають уникнути цінової конкуренції між дилерами,попередити демпінг і зменшення їхніх заробітків. Саме такий підхід гарантуєпобудову довгострокових взаємовигідних відносин.
За результатами діяльності в 2006 році ТМNemiroff стала першим українським брендом, що зумів піднятися на другу ступінь у світовому алкогольному рейтингу лідерів по обсягах продажів серед горілочних брендов. Nemiroff випередив такі бренды як Stolichnaya, Absolut і Finlandia. Про це повідомляє прес-служба компанії з посиланням наобнародуваний рейтинг американського журналу Impact, що опубликовали щорічнийрейтинг ведучих горілочних брендов світу «VODKA — TOP 20Brands Worldwide» [52].