Реферат на тему:
“Інтоксикації пестицидами”
ПЛАН
Вступ
1. Патогенез 2. Лікування 3. Клінічний протокол надання медичної допомоги хворим на гостре отруєння пестицидами 4. Профілактика інтоксикації пестицидами
Список використаної літератури
Вступ
Хімічний метод захисту рослин простий, доступний, надійний та ефективний. Однак, при його невмілому застосуванні, можна завдати значної шкоди не тільки навколишньому середовищу, а й здоров’ю людини.
Як свідчить досвід попередніх років основними причинами виникнення отруєнь в побуті є:
— використання препаратів, не дозволених до застосування населенням;
— проведення робіт з застосуванням хімічних засобів захисту рослин без дотримання затверджених регламентів їх безпечного застосування: дози препаратів, кратність обробок, умов застосування тощо (регламенти застосування обов’язково указуються на етикетці);
— проведення робіт з порушенням вимог техніки безпеки при використанні пестицидів і агрохімікатів.
1. Патогенез
Усі нітрофенольні пестициди є гарними метгемоглобіноутворювачами, що володіють здатністю уражати паренхіматозні органи і нервову систему.
Гостра інтоксикація
Основними симптомами інтоксикації є слабість, головний біль, підвищення температури тіла до 38—39°С, озноб, нудота, блювота, болі в животі, понос.
Виникають іктеричність шкірних покривів, різка адінамія, частішання пульсу, серцебиття, глухість тонів, гіпотонія. Надалі (при підвищенні в крові змісту метгемоглобіну) є синюшність шкірних покривів, іктеричність склер, виявляються симптоми враження печінки, нирок.
У важких випадках інтоксикації провідне місце займає пропасний стан, який супроводжується затемненням свідомості, судомами, комою.
Клінічна симптоматика в таких випадках нагадує клінічну картину теплового удару. Зміни крові нетипові, нерідко з’являються молочна кислота й ацетон. Можливі порушення функції нирок, печінки, неврити, шкірні висипки.
Хронічні інтоксикації.
На фоні вегетоастенічного синдрому спостерігається різне погіршення, зниження слуху, парестезії, іноді розвивається катаракта. Можливі алергійні дерматити. Може спостерігатися синдром гіпертермії у вигляді високої лихоманки, який супроводжується профузним потовиділенням і поганим самопочуттям.
У працюючих з нітрофенольними препаратами жовтіє шкіра, волосся, кон’юнктивіти. Надалі розвиваються клінічні симптоми хронічного гастриту, коліту, гепатозу.
У периферичній крові гіпохромна анемія, нейтропенія, еозинофілія, тромбоцитопевія, збільшення СОЕ. Нерідко вдається визначити тільця Гейнца.
2. Лікування
При гострій інтоксикації показане введення метиленового синього — 25—50 мол 1% розчину внутрівенно, 20 мол 40% розчину глюкози з 300 мг аскорбінової кислоти також внутрівенно, у важких випадках — кровопускаючі 250—350 мол (якщо не знижено артеріальний тиск) з наступним внутрішньовенним введенням глюкози (20 мол 40% розчину) або обмінне переливання крові (250— 300 мол).
3. Клінічний протокол надання медичної допомоги хворим на гостре отруєння пестицидами
Код МКХ-10: Т60“Токсична дія пестицидів”
1. Клінічні періоди захворювання.
1.1. Токсикогенний:
● період резорбції триває, в середньому, від 1-3 доби до 2-3 тижнів;
● період елімінації.
1.2. Соматогенний.
Діагностичні критерії:
2.1 Анамнестичні дані:
● дані анамнезу, що свідчать про можливість контакту постраждалого з речовиною, яка викликала отруєння;
● скарги на порушення функцій ШКТ, нирок, печінки, дихальні або неврологічні порушення.
2.2. Клінічна діагностика:
● можливі розлади зору (диплопія, мідріаз, сліпота);
● можливі порушення функції дихання;
● можливі порушення діяльності серцево-судинної системи;
● можливі порушення свідомості (в тяжких випадках – втрата свідомості, судоми);
● можливі порушення дихання.
3. Можливі лабораторні зміни внаслідок отруєння:
● лейкоцитоз з зсувом лейкоцитарної формули вліво в ЗАК;
● підвищення рівню гематокриту в ЗАК;
● помірна протеїнурія з лейкоцитурією в ЗАС;
● порушення рівню електролітів (K, Na, CL, Ca) крові у БАК;
● підвищення рівню а-амілази, креатиніну, сечовини крові у БАК;
● порушення КЛС (швидкий розвиток некомпенсованого метаболічного та респіраторного ацидозу);
● порушення печінкових проб у БАК.
4. Лікування:
4.1. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1).
4.2. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров’яне русло з ШКТ (додаток 2).
4.3. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3):
● підвищення лужного балансу плазми крові.
4.4. Антидотна терапія:
● специфічний антидот – Атропін, 0,5-2.0 мг в/в, при потребі – повторити;
● реактиватори холінестерази: Діетиксим* – 0.3 г, кожні 1.5 години, в/м (тільки при отруєннях ФОС!)
5. Критерії ефективності:припинення фізіологічних порушень протягом 8-13 днів лікування.
6. Умови надання медико-санітарної допомоги:
На первинному рівні (отруєння будь-якого ступеня важкості):
● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);
● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3).
6.2.На вторинному рівні (отруєння легкого та середнього ступеня важкості):
● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);
● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров’яне русло з ШКТ (додаток 2);
● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3);
● введення антидотів;
● профільність відділення – терапія, анестезіологія та інтенсивна терапія.
6.3. На третинному рівні (отруєння середнього та тяжкого ступеня важкості):
● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);
● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров’яне русло з ШКТ (додаток 2);
● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3);
● введення антидотів;
● профільність відділення – анестезіологія та інтенсивна терапія, токсикологія.
4. Профілактика інтоксикації пестицидами
Відповідно до вимог Законів України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», «Про пестициди і агрохімікати», відповідних Постанов Кабінету Міністрів України та Державних санітарних правил «Транспортування, зберігання, та застосування пестицидів у народному господарстві» ДСП8.8.1.2.001-98, в народному господарстві дозволяється використання лише тих пестицидів, які ввійшли до „Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні”, затвердженого Департамент екологічної безпеки та поводження з небезпечними хімічними речовинами та відходами Міністерства екології та природних ресурсів України, за погодженням з МОЗ України.
Щорічно до початку робіт із пестицидами плани їх використання різними підприємствами, установами та організаціями, фермерськими господарствами повинні погоджуватись із санітарно-епідеміологічною службою.
Порушення регламентів застосування пестицидів та санітарних правил щодо їх використання може призвести до небажаних наслідків.
Крім того, особи, які здійснюють торгівлю пестицидами повинні отримати допуск згідно вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 18.09.95 №746 «Про затвердження порядку одержання допуску (посвідчення) на право роботи пов’язаної з транспортуванням, зберіганням, застосуванням та торгівлею пестицидами і агрохімікатами». Постановою передбачено, що обов’язковими умовами одержання допуску є проходження медичного огляду та навчання за програмою, затвердженою в установленому порядку.
Допуск та медичну книжку особи, що здійснюють торгівлю пестицидами і агрохімікатами, повинні мати при собі і пред’являти їх на вимогу представників контролюючих органів.
Слід суворо дотримуватись заходів особистої безпеки. Роботи необхідно проводити рано в ранці, або ввечері, коли температура повітря не перевищує 20°С. Необхідно передбачити захист шкіри, очей та органів дихання від пестицидів (протигаз, респіратор, ватно-марлева пов’язка).
Під час роботи з пестицидами забороняється приймати їжу та курити. Після проведення робіт необхідно ретельно вимити з милом руки, інші відкриті ділянки тіла та змінити одяг.
При перших ознаках отруєння слід негайно припинити роботу і звернутись в найближчу лікувальну установу для отримання медичної допомоги, або викликати швидку допомогу.
До приїзду швидкої допомоги потерпілого треба вивести з зони, яка оброблялась пестицидами, зняти засоби індивідуального захисту, звільнити від здавлюючого одягу.
Пестицид, що потрапив на шкіру, змити струменем води, краще з милом, або видалити за допомогою тканини чи ватного тампона, а потім промити шкіру достатньою кількістю води.
При попаданні пестициду в очі слід негайно промити їх достатньою кількістю води.
При надходженні у шлунок потерпілому потрібно дати випити декілька стаканів води або розчину марганцевокислого калію слабо-рожевого кольору і викликати блювоту. Процедуру повторити 2-3 рази. (Забороняється викликати блювоту у хворого, що знаходиться в непритомному стані або при наявності судом).
При послабленні дихання потерпілому дають нюхати нашатирний спирт. У випадку припинення дихання необхідно негайно приступити до штучної вентиляції легень.
Проте, ще раз наголошую, що в усіх випадках отруєння пестицидами (навіть легкого) необхідно якомога швидше звернутися за медичною допомогою.
Дотримання регламентів застосування пестицидів, особистої гігієни та заходів безпеки при проведенні робіт з ними гарантує безпечність здоров’я.
Список використаної літератури
Гострі отруєння. Медична допомога / За ред. Андрієнка В.К. – Харків, 2000.
Яценюк В.І. Перша медична допомога при отруєнні пестицидами. – К., 2001.