Міністерствоосвіти на науки України
Національнийуніверситет харчових технологій
Кафедрамаркетингу
Контрольна робота
здисципліни „Логістика”
Варіант№ 54
Виконаластудентка
Ф-туЕкономіки та менеджменту
С-ті„Менеджмент організації”
ІVкурсу 1 групи (ЗФН)
Номерзалікової книжки __________
Банацька Світлана Миколаївна
Київ2007
Варіант№ 54
Вступ
Основні складові, що формують логістику і необхіднідля реалізації її концепції
1. Графічневирішення моделі управління запасами.
Задача № 1.2
2. Задача №2.2.
Список використаної літератури
Вступ
Логістика (англ. logistics) — галузьбізнесу або функція в корпорації, функцією якої є забезпечення переміщення тазберігання продукції та сировини для забезпечення виробництва та продажу. Вбільш широкому сенсі логістикою називають будь-які процеси пов’язані з транспортуванням,зберіганням та обробкою будь-яких предметів.
Термін логістикабув вперше застосований у військових операціях і стосувався насамперед процесівзабезпечення армійских підрозділів. Останніми роками, однак, термін набувширокого вжитку у бізнесі і тепер асоціюється саме з корпоративною лексикою.
Сучасне уявленняпро логістику сильно відрізняється від оригінального. Якщо раніше термінописував фізичний рух сировини і товарів, то тепер він включає планування, закупки,транспортування та зберігання. Подальшим розвитком логістики є термін управлінняланцюгом поставок (Supply Chain Management), що є свідоцтвом зростаючогорозуміння компаніями важливости координації всіх функцій і бізнес процесів.
У дев’яності роки став активно використовуватисярозширений підхід до логістики та об’єкту її вивчення. У сферу логістикипотрапили не тільки інформаційні і фінансові потоки, які є супутнімиматеріальному, але і потік сервісу (послуг). Згідно одному з поглядів, об’єктомдослідження та управління у логістиці може бути будь-який економічний потік,наприклад, потік трудових ресурсів.
Таким чином, на даномуетапі об’єктами дослідження логістики являються матеріальний, інформаційний,ф.інансовий та сервісний потоки, а також потік трудових ресурсів.
Основними видамилогістики різні автори називають такі – закупівельна логістика, виробничалогістика, збутова (маркетингова) логістика, транспортна логістика (являєтьсяскладовою частиною 3-х перших), інформаційна (комп’ютерна) логістика.
Серед найважливіших задачлогістики можнавиділити такі:
– розробка обґрунтованих пропозицій, щосприяють досягненню найбільшої ефективності підприємства, зростання йогоринкової частки й одержанню переваг перед конкурентами;
– створення інтегрованої ефективноїсистеми регулювання і контролю матеріальних і інформаційних потоків;
– забезпечення механізму розробкизавдань і стратегій в області управління виробництвом і розподілом продукції;
– взаємна відповідність матеріальних іінформаційних потоків;
– контроль над матеріальним потоком іпередача інформаційних і фінансових даних про нього в єдиний центр;
– розробка засобів управління операціямируху товарів;
– встановлення норм стандартизаціїнапівфабрикатів, упаковки і визначення обсягів виробництва, транспортування іскладування.
1. Основніскладові, що формують логістику і необхідні для
реалізації її концепції.
Логістика як комплекснеуправління матеріальними та інформаційними потоками в межах системи маєґрунтуватись на таких принципах:
1. Розгляд рухуматеріальних ресурсів від первинного джерела до кінцевого споживача в якостієдиного матеріального потоку, що передбачає виконання таких процесів, яктранспортування, завантаження, розвантаження, переміщення, складування ізберігання матеріалів.
2. Впровадженняорганізаційно-управлінських механізмів координації дій спеціалістів різнихслужб, що беруть участь в управлінні матеріальним потоком. Результат залежитьвід того, наскільки успішно вдається зв’язати в систему здійснення комплексузаходів щодо раціоналізації тари, уніфікування вантажних одиниць, удосконаленняскладування, оптимізації розміру замовлень і рівня запасів, виборунайвигідніших маршрутів переміщення матеріалів тощо.
Під матеріальнимпотоком розуміють сукупність сировини, матеріалів, напівфабрикатів, якінадходять від постачальників у вигляді предметів праці до виробничих підрозділіві, перетворюючись там на готові продукти праці, через канали розподілунадходять до споживачів. Циркуляціяматеріальних ресурсів охоплює переміщення їх на склад підприємства, в цехитранспортування продукції незавершеного виробництва в межах цеху, між цехами і,нарешті, переміщення товарів завершеного виробництва за межі підприємства усферу їх споживання. Розгляд цих формально різнорідних, а за змістом єдинихпроцесів як цілісного комплексу має важливе значення. Очевидно, функції,пов’язані з формуванням матеріального потоку промислового підприємства,технологічно зв’язані, а витрати на їх виконання економічно залежні. Цеозначає, що зміни в одному з видів діяльності впливають на інші, а намаганнязнизити окремі витрати без урахування інших можуть зумовити зростання сукупнихвитрат.
Недостатньооперативні дії служб постачання можуть негативно позначитись на функціонуваннівиробничо-диспетчерського відділу, спричинити перебої в його роботі, а отже,дезорганізувати діяльність служби збуту. Оптимізація функціонування виробничих підрозділів можепризвести до перевантаження складів одними видами продукції та нестачі інших.Зниження витрат на транспортування за рахунок зменшення швидкості та надійностіпостачання або відмови від спеціального коштовного пакування, може дорогокоштувати для підприємства і, зокрема, спричинити зростання витрат назберігання запасів. Чим більший розмір партії деталей, котрі запускаються увиробництво, тим менші витрати на переналагодження устаткування, проте витратина зберігання продукції незавершеного виробництва збільшуються. І навпаки, іззменшенням розміру партії витрати на зберігання знижуються, а напереналагодження устаткування — зростають. Від розміщення виробничихпотужностей, складів, пунктів технічного контролю залежать транспортні витрати.
Ще кілька років томуосновними для творців логістичних систем були проблеми стосовно фізичнихпотоків товарів і сировини. Під інформаційним забезпеченням фізичногологістичного процесу руху товарів від постачальника до споживача розуміли лишесупроводжувальну інформацію. У міру розвитку й поширення логістичних систем напідприємствах і фірмах дедалі більшою відчувалась потреба в розвитку тавпровадженні в практику логістичних інформаційних систем, котрі б давали змогуорганічно поєднати в єдине ціле всі логістичні субсистеми.
Формуванняінформаційної системи — складний і багатоплановий процес, у якомувикористовуються всі досягнення сучасної інформаційної технології, новітнікомп’ютерні системи, кожна з яких робить можливим успішне керівництвовиробничими процесами через використання адекватної інформаційної техніки,методів та форм інформаційного забезпечення логістичної системи в цілому. Нові завдання, що ставляться передорганізаторами та керівниками виробництв щодо впровадження логістичнихпринципів, вимагають від них створення такої інформаційної інфраструктури, якаб давала змогу збирати, організовувати і передавати інформацію відповідно довстановлених завдань.
Успішний процесфункціонування виробництва неможливий без ідентифікації, стандартизації джерел інформації, її обробкита передачі, тобто без створення комп’ютерної мережівиробництва. Про можливості такої мережі свідчатьдосягнення комунікаційних мереж західноєвропейських філіалів ІВМ. Наприклад,усі виробничі підрозділи фірми ІВМ в Німеччині об’єднані для інформаційногозабезпечення через комп’ютерну мережу, що є основою комунікаційної системи PROFS. Ця система дає змогу кожному, хто підключився до неї, зв’язатися збудь-яким підрозділом фірми. Сьогодні в цю систему об’єднані більш ніж 26 з 30тис. робітників німецького філіалу ІВМ. Виробнича мережа поряд із системою PROFS створює інфраструктуру для всього інформаційного потоку фірми. Крім того,ця мережа є інтегральною основою для іншої перспективної мережі, що об’єднуєпонад 300 тис. працівників ІВМ у Західній Європі. Інформаційне забезпечення логістики потребує і відповідного програмногоїї забезпечення, завдяки якому вся логістична система, починаючи з субсистем,працювала б як єдине ціле. Головним при цьому є об’єднання усіх підрозділівчерез створену інфраструктуру (комунікаційну та інформаційну системи). Це дастьзмогу кожному суб’єктові загального виробничого процесу зв’язатися з будь-якимйого іншим суб’єктом. Комунікаційна система має охоплювати усіх постачальниківі замовників даного підприємства.
Інформаційналогістика дає нові можливості для організації необхідної інформації відповіднодо принципів, розроблених логістикою, в чітку систему, основна функція якої —одержання, обробка та передача інформації згідно з поставленими перед цієюсистемою завданнями. Надумку авторитетних спеціалістів деяких західних компаній, інформаційнаінфраструктура, що створюється як у межах окремих виробничих одиниць, так і вусій фірмі на базі сучасних швидкодіючих ЕОМ, відповідного програмногозабезпечення, перетворює інформацію з допоміжного (обслуговуючого) чинника насамостійну виробничу силу, яка може, на відміну від інших чинників, постійно таза короткий час підвищувати продуктивність праці й мінімізувати витрати виробництва.Проте, незважаючи на вже доведену на практиці ефективність застосуванняінформаційної логістики, вона є лише одним з елементів загальної логістичноїсистеми, і успішне її функціонування можливе лише в разі переходу всьоговиробництва на логістичні принципи. У свою чергу, комплексний логістичнийпідхід у сфері закупівель, транспортування, складування, виробництва, збуту тарозподілу абсолютно неможливий без інформаційної системи.
Основними положеннямикомерційної логістики є:
1. Реалізація принципусистемного підходу, тобто оптимізація матеріального потоку у межах якпідприємства, так і його підрозділів. Однак максимальний ефект можливий тількипри оптимізації або сукупного матеріального потоку від первинного джереласировини до кінцевого споживача, або окремих значних його ділянок. При цьомувсі ланки матеріального ланцюга, тобто всі елементи макро- та мікрологістичнихсистем повинні працювати як єдиний злагоджений механізм.
2. Відмова від випускууніверсального технологічного та підйомно-транспортного обладнання,використання обладнання, яке б відповідало конкретним умовам. Оптимізаціяпотоків за рахунок використання обладнання, що відповідає конкретним умовамроботи, можлива лише у разі випуску і масового використання широкоїноменклатури різних засобів виробництва. Тобто застосування логістичногопідходу до управління матеріальними потоками можливе лише за високого рівнянауково-технічного розвитку.
3. Гуманізаціятехнологічних процесів, забезпечення сучасних умов праці. Одним з елементівлогістичних систем є кадри, тобто персонал, який відповідально виконує своїфункції. Логістичний підхід зміцнює суспільне значення діяльності у сферіуправління матеріальними потоками, створює об’єктивні передумови для залученняв галузь кадрів з більш високим потенціалом праці. При цьому адекватно маютьвдосконалюватись умови праці.
4. Облік логістичнихвитрат протягом усього логістичного ланцюга. Одним з основних завдань логістикиє мінімізація витрат на доведення матеріального потоку від первинного джереладо кінцевого споживача. Вирішення цього завдання можливе лише за умов, колисистема обліку витрат виробництва та обігу дає змогу виокремити витрати налогістику.
Отже, виникаєважливий критерій відбору оптимального варіанта логістичної системи — мінімумсукупних витрат протягом усього логістичного ланцюга.
5. Розвиток послуг сервісу на сучасномурівні. Сьогодні можливості різко підвищити якість продукції об’єктивнообмежені. Тому збільшується кількість підприємств, які вдаються до логістичногосервісу як до засобу підвищення конкурентоспроможності. Коли на ринку є кількапостачальників однакового товару однієї якості, переваги матиме той з них,котрий в процесі постачання зможе забезпечити вищий рівень сервісу.
6. Спроможністьлогістичних систем до адаптації в умовах ринку. Поява великої кількостірізноманітних товарів та послуг призводить до невизначеності попиту на них,зумовлює різкі коливання якісних і кількісних характеристик матеріальнихпотоків, що проходять через логістичні системи. В цих умовах спроможністьлогістичних систем адаптуватись до змін зовнішнього оточення є важливим чинникомстійкого становища на ринку.
Кінцева метадіяльності в галузі логістики виражається «шістьома правилами логістики»:
1) вантаж(потрібний товар);
2) якість(необхідної якості);
3) кількість (внеобхідній кількості);
4) час (доставкав належний час);
5) місце (впотрібне місце);
6) витрати (змінімальними витратами).
Зрозуміло, щомета логістичної діяльності досягається тоді, коли ці 6 правил виконуються,тобто потрібний товар необхідної якості в належній кількості і в потрібний часдоставлений у потрібне місце з мінімальними витратами.
Концепціякомерційної логістики передбачає такі її напрями:
— формуваннягосподарських зв’язків визначення потреби в об’ємах і напрямах перевезень продукції;
— визначенняпослідовності проходження продукції через пункти складування; оперативне регулюванняпоставок та перевезень;
— формування іуправління залишками товарів;
— розвитокскладського господарства;
— наданнякомерційних і транспортно-експедиційних послуг.
Окремі елементилогістики (методи вирішення транспортна задачі, визначення оптимального розмірузапасів) добре відомі економічній теорії і використовувалися на практиці. Однаклогістика розглядає їх у взаємозв’язку та залежності, тобто логістику є не чиміншим, як застосуванням теорії систем в галузі формування оптимальнихматеріальних потоків. Намал. 1 показано елементи концепціїлогістики. Стрілками позначено процеси експедитування, що включаютьтранспортування, планування, документальне оформлення вантажів.
/>
2. Графічневирішення моделі управління запасами.
Запаси — це певна кiлькiсть матерiалу, чиресурсу, яка використовується органiзацiєю для задоволення запитiв клiєнтiв.
Управлiння запасами — основоположна функцiя логiстики,довкола якої формується вся структура ланцюга постачання.
Побудова логістичнихмоделей починається з аналізу маркетингової інформації. Спеціалісти з логістикиза даними про потреби клієнтів (бажаного часу та періодичності поставок,розмірів партій, виду пакування та ін.) розробляють оптимальний графікрозподілу та доставки готової продукції, схему проміжного її зберігання. Умаркетинг-логістиці має бути досягнуто оптимального співвідношення взадоволенні суперечливих вимог (відділу маркетингу, виробничих, транспортних,складських підрозділів). Наприклад, принципи маркетингу передбачають високуритмічність, надійність та регулярність постачання мінімально необхідноїклієнтам кількості товарів кожного виду. Оперативно-виробниче плануванняґрунтується на принципі зниження витрат при збільшенні розмірів партій виробів,зменшенні кількості переналагоджень у технологічному процесі. Управліннятранспортом вимагає якомога більшого обсягу разових поставок вантажів, прицьому знижується ритм постачань, збільшуються розміри складських запасів і впостачальників, і в їхніх клієнтів. Мінімізація витрат на складування готовоїпродукції пов’язана зі зменшенням запасів (водночас знижується ступіньнадійності функціонування усієї мережі збуту підприємства, виникають великівтрати, погіршуються конкурентні позиції фірми). На мал. 19 показанорізноспрямовані тенденції залежності витрат на виробництво та зберігання відзбільшення розміру партії виробів.
Графік на мал. 1 показує можливості встановленняоптимального співвідношення інтересів виробничих підрозділів та служб іззберігання готової продукції і мінімалізації завдяки цьому витрат на рівні k. У більш складних моделяхвраховуються ще й інші вимоги, вирішуються зазначені вище суперечності. При цьому враховуються особливостівироблюваної продукції, тип підприємства, заплановані стратегія і тактика. Намал. 2 показано приблизні залежності витрат на розміщення товару(транспортування, зберігання), починаючи від поставок, тобто від терміновостіпри транзитній та складській формах зберігання. Згідно з графіком длязабезпечення мінімального часу поставок доцільно здійснювати їх через мережупроміжних складів, де для цього є необхідні запаси. При складській форміпоставок витрати знижуються до певного моменту у зв’язку зі збільшенням часупоставок, а потім практично не змінюються з подовженням їх циклу. Транзитнійформі поставок притаманний більш тісний зв’язок витрат з можливим часомпоставок. До визначеного моменту більш ефективною є складська, а принетермінових чи ритмічних поставках — транзитна форма. На відміну від прийнятоїу нас квартальної системи планування постачань за кордоном застосовують длямасових видів продукції — добу. Максимальний термін виконання індивідуальнихзамовлень не перевищує 6 тижнів, урахуванням цих обмежень та залежностейокремих параметрів моделі маркетинг-логістики даного підприємства розробляєсхему диспозиції готової продукції від моменту завершення виробництва до здачіпродукції клієнту. У цій схемі в момент закінчення процесів транспортуваннямають бути визначені місце зберігання, площа, об’єм та умови, які відповідаютьвимогам матеріального об’єкта (температурний режим, вологість тощо). Визначаютьтакож моменти подання транспортних засобів, маршрути їх руху, необхідні засобимеханізації вантажно-розвантажувальних робіт.
/>
/>
3. Задача№ 1.2.
Заводи деякоїавтомобільної фірми розміщено у містах А, В, С та D. Основні центрирозподілення продукції сконцентровано у містах 1, 2, 3 та 4. Обсяги виробництвазаводів наведено у таблиці 1, так само як величини квартального попиту уцентрах розподілення. Вартість перевезення автомобілів залізницею по кожному ізмаршрутів наведено у таблиці.
Побудуйтематематичну модель, яка дозволить визначити кількість автомобілів, щоперевозиться з кожного заводу у кожен розподільчий центр, та оптимальний планперевезень таким чином, щоб загальні транспортні витрати були мінімальними.
№ варіанту
54 Місто А 1200 Місто В 1100 Місто С 1400 Місто D 1000 Центр розподілення у місті 1 1100 Центр розподілення у місті 2 900 Центр розподілення у місті 3 1500 Центр розподілення у місті 4 1200 Варіант № 54 Критерій оптимальності – вартість перевезення автомобілів, $/шт А – 1 50 А – 2 70 А – 3 90 А – 4 100 В – 1 80 В – 2 60 В – 3 40 В – 4 80 С – 1 50 С – 2 60 С – 3 80 С – 4 40 D – 1 80 D – 2 50 D – 3 55 D – 4 130
Розв’язання
Для того, щоб скласти нульовийплан для розвязкузадачі є два способи: північно-західний кут та найменший елемент матриці, зяких буде видно мінімальні затрати. Отже, спочатку зробимо способомпівнічно-західного кута:Постачальники Споживачі Обсяг вивозу 1 2 3 4 А
50
1100
70
100 90 100 1200 В 80
60
800
40
300 80 1100 С 50 60
80
1200
40
200 1400 D 80 50 55
130
1000 1000 Обсяг завозу 1100 900 1500 1200 4700
F = 50*1100+70*100+60*800+40*300+80*1200+40*200+130*1000= 226000 т-$
Тепер зробимо іншим способом:Постачальники Споживачі Обсяг вивозу 1 (V1) 2 (V2) 3 (V3) 4 (V4)
А
U1
50
1100 70
90
100 100 1200
В
U2 80 60
40
1100 80 1100
С
U3 50 60
80
200
40
1200 1400
D
U4 80
50
900
55
100 130 1000 Обсяг завозу 1100 900 1500 1200 4700
F =50*1100+90*100+40*1100+80*200+40*1200+50*900+55*100 = 222500 т-$
Як бачимо, щоспособом найменшого числа сумарні витрати на 3500 т-$ менше, ніж способомпівнічно-західного кута, тобто далі рішення задачі буде вестись згідноотриманих даних другим способом.
Далі визначаємооптимізацію нульового плану, що проводиться з використанням методу потенціалів.Позначимо:
Ui – потенціали рядків;
Vj – потенціали стовпчиків;
Cij – показники критеріюоптимальності у зайнятих клітинках.
Рівняння потенціалівмає такий вигляд:
Cij = Ui + Vj → Ui = Cij – Vj; Vj = Cij – Ui
Знайдемопотенціали рядків та стовпчиків зайнятих клітинок для нульового плану:
U1 + V1 = 50 U2 + V3 = 40 U3 + V4 = 40 U4 + V3 = 55
U1 + V3 = 90 U3 + V3 = 80 U4 + V2 = 50
Отримана системамає сім нерівностей та вісім невідомих.
Щоб вирішити,приймемо довільно потенціал першого рядка, тоді стає можливим вирішити системуі знайти невідомі:
U1 = 0 V1 = 50
U2 = -50 V2 = 85
U3 = -10 V3 = 90
U4 = -35 V4 = 50
Знайденіпотенціали помістимо в таблицю:Постачальники Споживачі Обсяг вивозу 1 (50) 2 (85) 3 (90) 4 (50)
А
(0)
50
1100 70
90
100 100 1200
В
(-50) 80 60
40
1100 80 1100
С
(-10) 50 60
80
200
40
1200 1400
D
(-35) 80
50
900
55
1000 130 1000 Обсяг завозу 1100 900 1500 1200 4700
Теперрозраховуємо характеристики незайнятих клітинок по формулі:
Еij = Cij – (Ui + Vj)
А2 = 70 – (0 + 85) = -15
А4 = 100 – (0 + 50) = 50
В1 = 80 – (-50 + 50) = 80
В2 = 60 – (-50 + 85) = 25
В4 = 80 – (-50 + 50) = 80
С1 = 50 – (-10 + 50) = 10
С2 = 60 – (-10 + 85) = -15
D1 = 80 – (-35 + 50) = 65
D4 = 130 – (-35 + 50) = 115
З усіх незайнятихклітинок є дві від’ємні – А2 та С2. Отже, нам треба перенести поставки зякихось інших клітин.
Малюємоприближений переносу поставок у від’ємних клітинах.
/>/>
/>
/>/>
/>/>
/>
Другу від’ємну клітину визначаємо зданими, котрі вийшли з переносом поставок першої від’ємної клітини.
/>/>
/>
/>/>
/>/>
/>
Отримані дані заносимо у таблицю:Постачальники Споживачі Обсяг вивозу 1 2 3 4 А
50
1100
70
100 90 100 1200 В 80 60
40
1100 80 1100 С 50
60
100
80
100
40
1200 1400 D 80
50
700
55
300 130 1000 Обсяг завозу 1100 900 1500 1200 4700
F=50*1100+70*100+40*1100+60*100+80*100+40*1200+50*700+55*300=17000т-$
У результаті заповнення вільноїклітини отриманий план є меншим, ніж попередній на 52500 т-$.
4.Задача № 2.2.
Уреабілітаційному центрі може лікуватися одночасно X чоловік. Для проходженняпроцедур необхідно 2 системи крапельниць в день на кожного хворого. Вартістьдоставки партії систем Cp грн. Зберігання 1 системи коштує Cuгрн. на рік. Реабілітаційний центр приймає хворих на 24 дні Y змін на рік. Часдоставляння замовлення N днів. Яку партію вигідно завозити, якщо системиреалізовуються упаковками по 1000 штук? А якщо по 1500? Коли потрібно робитизамовлення?
№ варіанту
54 X 180 Y 10
Cp 100
Cu 5
t дост 5
Розв’язання:
Спочатку знайдемо період часу зміни:
Т = 24 * 10 = 240 днів
Розрахуємо загальний обсяг поставок уперіоді, що планується:
Z = 180 * 2 * 240 = 86400
Тепер розрахуємо оптимальний розмірпартії поставки та найменші сумарні витрати за формулою Уілсона:
/>/>шт.
/>/>/>грн.
Вирішимо, яку партію вигіднозавозити, якщо системи реалізуються упаковками по 1500 штук чи 2000 штук:
Якщо q1 = 1500шт., то
F1 = />/>= />/>= 9510 грн.
Якщо q2 = 2000шт., то
F2 =/>/>= 9320 грн.
Як видно із розрахунків, більшвигідним буде потавка систем упаковками по 2000 штук.
Точка замовлення визначає той залишокзапасу товару або сировини, при досягненні якого слід робити наступнезамовлення:
/>/>шт.
Останній розрахунок, який потрібновиконати – частота поставок:
/>/>днів
Списоквикористаної літератури
1. ЗамковО.О., Черемних Ю. А., Толстопятенко А. В. Математические методы в экономике. –М.: Дело и Сервис”, 1999.
2. Кальченко А.Г.Основи логістики. К.: Знання. 1999.
3. Логістика: Метод.вказівки до вивчення дисципліни та викон. контрольної роботи для всіх форм навчання / Укл. Т.А.Репіч – К.: НУХТ, 2007.