Фінансовий аналіз руху грошових коштів на підприємстві ТОВ Автополюс

ФІНАНСОВИЙ АНАЛІЗ РУХУ ГРОШОВИХ КОШТІВ НА ПІДПРИЄМСТВІ Тов „Автополюс”
Зміст
1. Загальна характеристика та аналіз фінансово-майнового стану ТОВ „ Автополюс”
2. Аналіз фінансових показників стану підприємства ТОВ “ Автополюс”
3. Аналіз оборотності грошових оборотних коштів
4. Шляхи покращення фінансового стану ТОВ „Автополюс”
Список використаних джерел
1. Загальна характеристика та аналіз фінансово-майнового стану ТОВ „ Автополюс”
Товариство з обмеженою відповідальністю “Автополюс ” було створене у 2001 році згідно з рішенням засновників, шляхом об’єднання їх грошових коштів та підприємницької діяльності, з метою одержання прибутку від господарської діяльності за рахунок здійснення видів діяльності, що не суперечать чинному законодавству України та становлять предмет діяльності товариства.
Предметом діяльності товариства є:
Комерційна, посередницька, торгова та інші види господарської діяльності, не заборонені чинним законодавством;
Реалізація на основі отриманого прибутку соціальних і економічних потреб працівників, створення безпечних умов праці.
Юридично підприємство зареєстровано в м. Дніпропетровськ, має 3 структурних підрозділи без створення юридичної особи в містах Запоріжжя, Київ, Львів. Усі вони здійснюють як оптову, так і роздрібну торгівлю. У м. Львів присутня лише оптова торгівля, оскільки ще немає в наявності усіх необхідних дозволів і патентів для роздрібної торгівлі.
Найбільший прибуток приносить магазин у м. Дніпропетровськ.
Підприємство здійснює торгівлю лако-фарбовою продукцією та допоміжними матеріалами по чотирьох напрямках:
Автомобільний;
Будівельний;
Поліграфічний;
Промисловий.
Основними торговими марками в асортименті є фінські, шведські,
німецькі, естонські бренди такі як Sadolin, Dynacoat, Novol, Casco, Akzo Nobel Industrial, Pinotex, Schonox, Opticor, Makroflex, Izover, Narrow Web, Offset, Liquid Inks та інші.
Лаки та фарби, якими торгує ТОВ “Автополюс” відносяться до високоякісних професійних груп. Проте вони не є найдорожчими з існуючої продукції аналогічного призначення. Вони розраховані в основному на споживача середнього класу, який чи то друкує високоякісну поліграфічну продукцію, чи то здійснює ремонт приміщень по дорогих дизайнерських проектах, чи виготовляє якісні вироби з дерева тощо.
В майбутньому планується розширювати сітку магазинів по великих містах України, підвищувати рівень обслуговування клієнтів.
Основним постачальником є ПП “Елізіум”, яке знаходиться у м. Павлоград Дніпропетровської області.
Майно Товариства складається з основних засобів та обігових коштів, а також цінностей, вартість яких відображена в балансі.
Підприємство має самостійний баланс, поточні рахунки в установах банків, печатку зі своєю назвою (такі ж печатки, але пронумеровані має кожен із структурних підрозділів).
Прибуток Товариства утворюється з надходжень від господарської діяльності після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат і витрат на оплату праці. З балансового прибутку Товариства відраховуються передбачені законодавством України податки та інші платежі до бюджету. Податки сплачуються у м. Дніпропетровську.
Чистий прибуток, одержаний після зазначених розрахунків, залишається у повному розпорядженні ТОВ “Автополюс” здійснює оперативний, бухгалтерський та податковий облік згідно з новими Національними стандартами бухгалтерського обліку
Інформація, яка наводиться в пасиві балансу, дає змогу визначити зміни в структурі власного і позикового капіталу, постійного і змінного; розмір залучених в оборот довго — та короткострокових позикових коштів. Пасив показує, звідки взялися кошти і кому підприємство за них зобов’язане. Аналіз динаміки складу та структури джерел власних та залучених коштів відображається за даними форми №1 «Баланс».
З таблиці 1 бачимо, що за 2008 рік відбулося зростання джерел формування майна підприємства на 2408,3 тис. грн, або на 18,02%. Це пов’язано із зростанням суми довгострокових кредитів банків на 2571,2 (або на 64,38%) та зростанням поточних зобов’язань (в основному кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги) на 1085,5 тис. грн (або на 11,89%).
Разом з тим зменшився власний капітал підприємства на 1248,1 тис. грн або на 501,85%. Зменшення власного капіталу зумовлено збитками звітного року в розмірі 999,4 тис. грн.
Збільшення залучених коштів відбулось за рахунок збільшення кредитів банків на 64,38% та кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги на 11,99%. Інші зміни в структурі джерел коштів незначні по відношенню до валюти балансу.
У структурі власних коштів найбільшу питому вагу становить нерозподілений прибуток (непокритий збиток на кінець періоду). Розмір статутного капіталу не змінився і становить 0,4 тис. грн.
Велике значення мають власні обігові кошти підприємства, величина яких обчислюється як різниця між власним капіталом та необоротними активами і показує яка частка із загальної суми власних коштів підприємства спрямовується на покриття обігових коштів:
на початок року: 249,1 — 2152,4 = — 1903,3 тис. грн.;
на кінець року: — 999,0 — 1790,3 = — 2789,3 тис. грн.
Як бачимо, сума власних обігових коштів підприємства є від’ємною, тобто обігові кошти взагалі не є власними, а залученими, за 2008 рік сума залучення зросла на 886,0 тис. грн.
Короткострокові кредити підприємство не залучало.
Більшу частину обсягу кредиторської заборгованості складає заборгованість
перед постачальниками, яка являє собою комерційний кредит, по якому не потрібне забезпечення та який майже безкоштовний.
Таблиця 1
Аналіз складу та структури джерел коштів ТОВ “Автополюс”
Джерела
коштів
На початок року
На кінець року
Зміни за звітний період (+, -)

тис. грн.
%
тис. грн.
%
тис. грн.
% до початку року
І. Власний капітал
Статутний капітал
0,4
0,003
0,4
0,003
–
–
Нерозподілений прибуток (непокриті збитки)
248,7
1,86
-999,4
-6,34
-1248.1
-501.85
Усього за розділом I
249,1
1,86
-999,0
-6,33
-1248.1
-501.85
ІI. Забезпечення наступних виплат і платежів
Усього за розділом ІI
–
–
–
–
–
–
III. Довгострокові зобов’язання
Довгострокові кредити банків
3993,8
29,88
6565,0
41,62
+2571,2
+64.38
Усього за розділом ІII
3993,8
29,88
6565,0
41,62
+2571,2
+64,38–PAGE_BREAK–
IV. Поточні зобов’язання
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги
9098,3
68,07
10188,9
64,59
+1090,6
+11,99
Поточні зобов’язання за розрахунками:
з бюджетом
18,1
0,14
18,2
0,12
+0,1
+0,55
Інші поточні зобов’язання
7,2
0,05
1,7
0,01
-5,5
-76,39
Усього за розділом ІV
9123,6
68,26
10208,8
64,72
+1085,5
+11,89
Баланс
13366,5
100,00
15774,8
100,00
+2408,3
+ 18,02
Зростання об’єму даної заборгованості в звітному році свідчить про фінансові ускладнення на підприємстві. На кінець 2008 року кредиторська заборгованість у структурі джерел коштів становить аж 64,59%.
Незначно збільшилась за рік заборгованість по розрахунках з бюджетом на 0,1 тис. грн; на 5,5 тис. грн. зменшилися інші поточні зобов’язання.
Аналіз активів підприємства дозволяє надати загальну оцінку зміни всього його майна. Оцінка сукупних активів, в свою чергу, дозволяє зробити висновок про те, в які активи вкладені знову залучені фінансові ресурси або які активи зменшились за рахунок зменшення фінансових ресурсів, чи навпаки.
Аналітичний розрахунок, що відображає динаміку та структуру активу балансу, приведений в додатку Р.
З додатка Р видно, що загальна вартість майна підприємства збільшилась на 2408,3 тис. грн, або на 18,02%. В складі майна частка необоротних активів зменшилась на 362,1 тис. грн (на 16,82%). Це зумовлено зменшенням частки основних засобів на 359,7 тис. грн. та зменшення на 2,8 тис. грн. нематеріальних активів.
Інші необоротні активи збільшилися на 0,4 тис. грн., проте їх частка у активі балансу складає всього 0,003%. Розмір довгострокових фінансових інвестицій не змінився і на кінець звітного періоду становить 102,1 тис. грн. Оборотні ж активи за звітний період збільшились на 2770,4 тис. грн. (на 24,7%). Це збільшення відбулось головним чином за рахунок значного збільшення дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги (на 2561,4 тис. грн. або на 44,85%). Це на перший погляд не можна розглянути як позитивну тенденцію, оскільки проплати не були зроблені відразу, і невідомо чи всі клієнти проплатять без затримок згідно договорів, проте позитивним є те, що товар користується попитом. Кількість товарів зросла на 182,3 тис. грн.
Позитивним моментом є те, що зменшились виробничі запаси на 0,1 тис. грн., проте у структурі активу ця зміна незначна. Грошові кошти та їх еквіваленти за звітний рік зменшились на 10,4 тис. грн. (45,81%). А постійне зменшення грошових коштів завжди є негативною тенденцією.
Зменшилась дебіторська заборгованість по розрахунках з бюджетом, і на кінець 2008 року була взагалі відсутня. Проте збільшилась аж на 197% інша поточна дебіторська заборгованість і становила 50,5 тис. грн. Наявність заборгованості дебіторів спричиняє фінансові труднощі, оскільки підприємство відчуває недолік фінансових ресурсів для здійснення фінансово-господарської діяльності, виплати заробітної плати тощо.
Розподіл коштів між основним та оборотним капіталом на початок року складає відповідно 16,1% та 83,9%. На кінець року зменшився основний капітал на 362,1 тис. грн. (на 16,82%) і становив у структурі 11,35% (1790,3 тис. грн). Приріст оборотного капіталу за 2008 рік склав 2770,4 тис. грн. (24,7%), і у структурі на кінець року він становив 88,65% (13984,5 тис. грн). Тобто трапився перерозподіл коштів в бік зниження менш мобільної їх частини — основних коштів.
На початок року основний капітал (2152,4 тис. грн) далеко не покривався власними джерелами (249,1 тис. грн). А якби мало місце перевищення суми власних джерел над сумою їх використання на покриття основного капіталу, то ці б кошти могли спрямовуватися на формування оборотного капіталу, що у свою чергу швидше приносило б прибутки. На кінець року власний капітал взагалі мав від’ємне значення і становив — 999,0 тис. грн.
Частка кредиторської заборгованості у формуванні оборотного капіталу складала:
на початок року: [ (3993,8+9123,6): 11214,1] × 100 = (13117,4: 11214,1) × 100 =116,97%;
на кінець року: [ (6565,0+10208,8): 13984,5] × 100 = (16773,8: 13984,5) × 100 =119,95%.
Як бачимо, оборотний капітал сформований виключно із залучених коштів.
Отже, беручи до уваги проведений аналіз можна стверджувати, що структура фінансових ресурсів підприємства за звітний рік була незадовільною. Власний капітал на початок року в структурі пасивів займає мізерну частку, а на кінець року взагалі набув від’ємного значення. Тобто підприємство збиткове.
Наявна і значна дебіторська заборгованість, хоч вона може бути пов’язана
з традиційними труднощами збуту продукції в нашій економіці.
2. Аналіз фінансових показників стану підприємства ТОВ “ Автополюс”
Аналіз фінансового стану ТОВ “Автополюс” розпочнемо з аналізу платоспроможності і ліквідності підприємства. Баланс вважається абсолютно ліквідним, якщо виконуються умови: А1 > П1, А2 > П2, А3 > П3, А4 П4.
Якщо виконуються перші три нерівності, тобто поточні активи перевищують зовнішні зобов’язання підприємства, то обов’язково виконується остання нерівність, що має глибокий економічний зміст і свідчить про наявність у підприємства власних оборотних коштів, тобто дотримується мінімальна умова фінансової стійкості.
1. Коефіцієнт абсолютної ліквідності визначається відношенням найбільш ліквідних активів до поточних зобов’язань (П1 + П2) і розраховується за формулою:
/>, (1)
де Кал — коефіцієнт абсолютної ліквідності;
А1 — найбільш ліквідні активи;
П1 — найбільш термінові зобов’язання;
П2 — короткострокові пасиви.
Згідно з П (С) БО 2 в чисельнику знаходяться суми грошових коштів та їх еквівалентів, а також поточних фінансових інвестицій (рядок 220 + рядок 230 +
+ рядок 240 розділу II активу балансу), в знаменнику — підсумок розділу IV пасиву балансу.
Цей коефіцієнт є найбільш жорстким критерієм платоспроможності і показує, яку частку короткострокової заборгованості підприємство може погасити найближчим часом. Загальноприйнята величина цього коефіцієнта повинна бути більшою за 0, Коефіцієнт швидкої ліквідності (миттєвої, проміжної, суворої ліквідності), який є проміжним коефіцієнтом покриття і показує яка частина поточних активів з відрахуванням запасів і дебіторської заборгованості, платежі по який очікуються більш як через 12 місяців після звітної дати, покривається поточними зобов’язаннями. Він розраховується як відношення суми грошових коштів, короткострокових фінансових вкладень і дебіторської заборгованості (А1 + А2) до поточної кредиторської заборгованості (П1 + П2):
/>, (2)
де Кшл — коефіцієнт швидкої ліквідності;
А1 — найбільш ліквідні активи;
А2 — швидко реалізовані активи;
П1 — найбільш термінові зобов’язання;
П2 — короткострокові пасиви.
Згідно з П (С) БО 2 в чисельнику знаходяться суми грошових коштів та їх еквівалентів, поточних фінансових інвестицій та дебіторської заборгованості, інших оборотних активів (суми рядків 150 — 250 розділу II активу балансу), в знаменнику — підсумок розділу IV пасиву балансу. Він допомагає оцінити можливість погашення підприємством короткострокових зобов’язань у випадку його критичного стану. Теоретичне найнижче значення цього показника 1, найвище — 2.
3. Загальну оцінку платоспроможності дає коефіцієнт покриття Кп, який в економічній літературі також називають коефіцієнтом поточної ліквідності,
коефіцієнтом загального покриття.
Коефіцієнт покриття визначається як відношення поточних активів
(А1 + А2 + А3) до поточних зобов’язань (П1 + П2):
/>, (3)
де Кп — коефіцієнт покриття;
А1 — найбільш ліквідні активи;
А2 — швидко реалізовані активи;
А3 – повільно реалізовані активи.
Згідно з П (С) БО 2 в чисельнику знаходиться підсумок розділу II активу балансу, а в знаменнику — підсумок розділу IV пасиву балансу.
Коефіцієнт покриття вимірює загальну ліквідність і показує, якою мірою поточні кредиторські зобов’язання забезпечуються поточними активами, тобто скільки грошових одиниць поточних активів припадає на 1 грошову одиницю поточних зобов’язань. Якщо співвідношення менше, ніж 1: 1, то поточні зобов’язання перевищують поточні активи.
Встановлений норматив цього показника рівний 2,0. Може коливатися в межах 1,5 — 2,5.    продолжение
–PAGE_BREAK–
Важливим критерієм для визначення фінансового стану підприємства є платоспроможність — здатність підприємства впевнено сплачувати всі свої боргові зобов’язання згідно з встановленими строками або відповідно до договірних умов. Ліквідність — це спроможність підприємства перетворювати свої активи в гроші для покриття всіх необхідних платежів по мірі настання їхнього терміну. Ліквідність, у загальному розумінні, означає здатність цінностей легко перетворюватися в гроші, тобто в абсолютно ліквідні засоби.
Для зручності представимо баланс у агрегованому вигляді (табл.2). Як бачимо, агрегований баланс для аналізу фінансового стану є більш наочним, ніж загальний. Аналіз отриманих даних свідчить про недостатню ліквідність балансу. Наприклад, наявні грошові кошти на кінець 2008 року на 3 порядки менші термінових зобов’язань. Це означає, що підприємство, якщо всі кредитори водночас пред’являть вимогу погасити заборгованість, буде не в змозі розрахуватися в повному обсязі, та в кінцевому підсумку буде вимушене користуватися для цих цілей іншим джерелом, менш ліквідним — дебіторською заборгованістю, а то і знову залучати позики банків.
Таблиця 2
Агрегований баланс на 31 грудня 2008 р. для аналізу ліквідності
ТОВ “Автополюс”, тис. грн.
Актив
На початок року
На кінець року
Пасив
На початок року
На кінець року
А1
22,7
12,3
П1
9123,6
10208,8
А2
5750,5
8334,9
П2
–
–
А3
5440,9
5637,3
П3
3993,8
6565,0
А4
2152,4
1790,3
П4
249,1
-999,0
Баланс
13366,5
15774,8
Баланс
13366,5
15774,8
Хоча підприємство в цілому, можна сказати, забезпечене оборотними коштами, проте всі вони мобілізовані в дебіторську заборгованість і в активи, які повільно реалізуються (А2, А3). Негативним є те, що на кінець року власний капітал має досить високе від’ємне значення. Це означає, що підприємство є на даному етапі збитковим і продовжує діяльність в основному за рахунок позичених коштів.
Для більш детального аналізу ступеня ліквідності балансу розрахуємо основні коефіцієнти ліквідності.
Згідно з даними таблиці 3 можна зробити висновки про дуже низький рівень ліквідності підприємства за 2008 рік. Це, звичайно, свідчить про нестабільне фінансове становище підприємства на протязі даного періоду. Коефіцієнт абсолютної ліквідності при оптимальному значенні більше 0,2 як на початок року, так і на кінець аж на 2 порядки нижчий. На кінець року його абсолютне значення зменшилось удвоє. Його значення свідчить про те, що на кінець 2008 року тільки 0,12% короткострокової заборгованості підприємство може погасити негайно.
Таблиця 3
Аналіз показників ліквідності
ТОВ “Автополюс” на 31 грудня 2008 року
Показники
На початок року
На кінець року
Грошові кошти, тис. грн. (А1)
22,17
12,3
Дебіторська заборгованість, тис. грн. (А2)
5750,5
8334,9
Запаси і затрати, тис. грн. (А3)
5440,9
5637,3
Необоротні активи, тис. грн. (А4)
2152,4
1790,3
Поточні зобов’язання, тис. грн. (П1)
9123,6
10208,8
Короткострокові позики, тис. грн. (П2)
–
–
Довгострокові зобов’язання, тис. грн. (П3)
3993,8
6565,0
Власний капітал, тис. грн. (П4)
249,1
-999,0
Коефіцієнт абсолютної ліквідності, Кал
0,0024
0,0012
Коефіцієнт швидкої ліквідності, Кшл
0,63
0,82
Коефіцієнт загальної ліквідності (коефіцієнт покриття), Кп
1,23
1,37
Коефіцієнт миттєвої ліквідності теж має дещо низьке значення. Для підприємств України рекомендована величина цього коефіцієнта коливається у межах від 0,8 до 1,0.
Значення збільшилося з 0,63 до 0,82 і в принципі знаходиться в межах норми. Однак бачимо, що збільшення відбулось за рахунок зростання дебіторської заборгованості, яке часто буває невиправдане. Як би там не було, оскільки даний коефіцієнт має вирішальне значення для банків, так як характеризує ступінь надійності підприємства при поверненні кредитів, тенденція до збільшення свідчить на користь підприємству. Те, що, показники абсолютної і миттєвої ліквідності набагато нижчі нормативних значень, викликано перевищенням темпів росту поточної заборгованості над темпами росту ліквідних коштів підприємства.
Показники загальної ліквідності також дещо занизькі. Встановлений норматив цього показника рівний 2,0; може коливатися в межах 1,5 — 2,5. Вони мають тенденцію до збільшення. Зазначимо, що зависокі показники загальної ліквідності свідчать не про стабільний фінансовий стан підприємства і про ефективність його діяльності, а про наявність у підприємства понаднормативних виробничих запасів, що не є позитивною рисою при аналізі фінансового стану підприємства.
У формалізованому вигляді наявність обігових коштів можна записати:
ВОК = ВК — НА, (4)
де ВОК — власні обігові кошти;    продолжение
–PAGE_BREAK–
ВК — власний капітал;
НА — необоротні (позаобігові) активи.
Наявність власних обігових коштів, тобто додатне значення ВОК — мінімальна умова фінансової стійкості.
наявність власних оборотних коштів і довгострокових позикових джерел формування запасів і витрат (ВКД) — визначається шляхом збільшення значення попереднього показника на суму довгострокових кредитів і позик (пасивів):
ВКД= ВОК + КД, (5)
де ВКД — власні оборотні кошти і довгострокові позикові джерела формування
запасів і витрат (довгострокові кредити і позики);
ВОК — власні оборотні кошти;
КД — довгострокові кредити і позики.
2) загальний розмір основних джерел формування запасів і витрат ВКД КК
визначається шляхом збільшення попереднього показника на суму короткострокових позикових коштів:
ВКДКК= ВОК + КД+ КК, (6)
де ВКДКК — власні оборотні кошти і довго — та короткострокові кредити і позики
ВОК — власні оборотні кошти;
КД — довгострокові кредити та позики;
КК — короткострокові кредити і позики.
На основі цих трьох показників, що характеризують наявність джерел, які формують запаси й витрати для виробничої діяльності, розраховують величини, за допомогою яких визначають розмір джерел для покриття запасів і витрат:
надлишок (+) або нестача (-) власних обігових (оборотних) коштів:
DВОК = ВОК — З, (7)
де DВОК — надлишок (+) або нестача (-) власних обігових (оборотних) коштів;
ВОК — власні оборотні кошти;
З — запаси.
2) надлишок (+) або нестача (-) власних та довгострокових позикових джерел формування запасів і витрат:
DВКД = ВКД — 3, (8)
де DВКД — надлишок (+) або нестача (-) власних та довгострокових позикових
джерел формування запасів і витрат;
ВКД — власні оборотні кошти і довгострокові позикові джерела формування запасів і витрат (довгострокові кредити і позики);
З — запаси.
3) надлишок (+) або нестача (-) загальної величини основних джерел для формування запасів і витрат:
D ВКД КК = ВКД КК — 3, (9)
де DВКДКК — надлишок (+) або нестача (-) загальної величини основних джерел для формування запасів і витрат;
ВКДКК — власні оборотні кошти і довго — та короткострокові кредити і позики;
З — запаси.
Для характеристики фінансової ситуації на підприємстві існує чотири типи фінансової стійкості:
Абсолютна стійкість фінансового стану задається умовою: З
Для забезпечення запасів (З) Достатньо власних обігових коштів, платоспроможність підприємства гарантована.
Нормальна стійкість фінансового стану підприємства, яка гарантує його платоспроможність, відповідає наступній умові: З Д.
В даному випадку для забезпечення запасів окрім власних обігових коштів залучаються довгострокові кредити та позики (пасиви) ДП.
3. Нестійкий фінансовий стан — для забезпечення запасів окрім власних обігових
коштів та довгострокових кредитів і позик залучаються короткострокові кредити та позики, платоспроможність порушена, але є можливість її відновити:
З
4. Кризовий (критичний) фінансовий стан, при якому підприємство знаходиться на межі банкрутства, тому що грошові кошти, короткострокові цінні папери і дебіторська заборгованість не покривають навіть його кредиторської заборгованості і прострочених позик:
З > ВОК + КД + КК.
Кризове фінансове становище — це грань банкрутства. У ринковій економіці при кількаразовому повторенні такого положення підприємству загрожує оголошення банкрутства.
Фінансова стабільність підприємства характеризується станом власних і позикових коштів й аналізується за допомогою системи відносних фінансових коефіцієнтів.
У світовій та вітчизняній практиці використовують сукупність відносних показників для аналізу фінансової стійкості підприємства з погляду структури джерел фінансування.
Коефіцієнт автономії (фінансової незалежності) Кавт, або коефіцієнт концентрації власного капіталу — відношення загальної суми власних коштів до пасивів:
/>, (10)
де ВК — власні кошти (власний капітал),
П — пасиви.
Коефіцієнт Кавтхарактеризує частку власників підприємства в загальній сумі авансованих коштів.
Чим більше значення цього показника, тим кращий фінансовий стан господарюючого суб’єкта (тим меншою є його залежність від зовнішніх джерел фінансування). У загальній сумі фінансових ресурсів частка власного капіталу не повинна бути меншою від 50%, тобто Кавт> 0,5.
Мінімальне значення коефіцієнта автономії (Кавт= 0,5) свідчить про те, що всі зобов’язання підприємства можуть бути покриті його власними коштами.
Коефіцієнт фінансової залежності Кфзвизначають як відношення пасивів до власного капіталу:
/>, (11)
де П — пасиви;
ВК — власний капітал.
Цей показник обернений до коефіцієнта автономії. Збільшення Кфзу часі свідчить про підвищення частки позикових коштів у фінансуванні підприємств, і навпаки. Якщо Кфз= 1, підприємство не має позик. Показник фінансової залежності використовують у детермінованому факторному аналізі, наприклад в аналізі чинників рентабельності власного капіталу.
3. Коефіцієнт співвідношення залучених і власних коштів Кз/врозраховується як відношення залучених коштів до власного капіталу:
/>, (12)
де ЗК — залучені кошти;
ВК — власний капітал.
Його оптимальне значення становить 1.
Кз/впоказує, скільки позикових коштів (сума розділів III та IV пасиву балансу) припадає на 1 грн власного капіталу. Збільшення значення цього показника в часі свідчить про деяке зниження фінансової стійкості, і навпаки.
4. Коефіцієнт маневреності власного капіталу Кмвизначається як відношення власних обігових коштів до власного капіталу:
/>, (13)
де ВОК — власні обігові кошти;
ВК — власний капітал.
Значення Кмпоказує частку власного капіталу, що використовується для фінансування поточної діяльності підприємства. Збільшення значення цього коефіцієнта позитивно характеризує зміни у фінансовому стані підприємства, оскільки свідчить про збільшення можливості вільно маневрувати власними коштами.
5. Коефіцієнт забезпечення власними обіговими коштами запасів Кзап:
/>, (14)
де ВОК — власні обігові кошти;
З — запаси.
Нормативне значення цього показника, що було отримане на основі статистичного узагальнення господарської практики, становить 0,6 — 0,8.
6. Коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів Кдз:
/>, (15)
де ДЗ — довгострокові зобов’язання;
ВК — власний капітал.
Значення Кдзпоказує частку довгострокових позик у сукупних стабільних
джерелах фінансування. Цей показник дає змогу приблизно визначити частку позикових коштів при фінансуванні капітальних вкладень. Збільшення значень цього коефіцієнта свідчить про посилення залежності підприємства від зовнішніх
інвесторів, тобто про погіршення його фінансової стійкості.
7. Показник фінансового левериджу ФЛ також має важливе значення. Він характеризує залежність господарюючого суб’єкта від довгострокових зобов’язань і визначається як відношення довгострокових зобов’язань до власного капіталу (власних коштів):
/>, (16)
де ДЗ — довгострокові зобов’язання;
ВК — власний капітал.
Збільшення значення показника фінансового левериджу зазвичай свідчить про зростання фінансового ризику, тобто можливості втрати платоспроможності.
Нормативне значення ФЛ повинне бути менше 0,01.
8. Коефіцієнт структури довгострокових вкладень Ксдввизначається як відношення довгострокових зобов’язань до необоротних активів:
/>, (17)
де ДЗ — довгострокові зобов’язання;
НА — необоротні активи.
Цей коефіцієнт показує, яка частка необоротних активів профінансована чужими коштами, тобто не належить підприємству. Показник розраховують, припустивши, що довгострокові позики (розділ III пасиву балансу) використовують для фінансування основних засобів, капітальних вкладень та інших необоротних активів. При зростанні значення цього коефіцієнта фінансова стійкість підприємства послаблюється. Аналіз фінансового стану ТОВ “Автополюс” продовжимо, аналізуючи основні абсолютні та відносні показники фінансової стійкості підприємства (таблиці 4). Власний капітал підприємства лише у 2006 та у 2007 роках приймав додатнє значення. З 2004 по 2007 роки зростали необоротні активи. Зростали і запаси, що є негативним моментом, оскільки їх збільшення сприяє тому, що кошти “акумулюються” і не вкладаються в оборот. Бачимо, що підприємство абсолютно не забезпечене власними обіговими коштами (ВОК), з 2004 по 2008 роки такі кошти мають від’ємне значення, тобто вони повністю залучені (позичені).    продолжение
–PAGE_BREAK–
Таблиця 4
Показники фінансової стійкості ТОВ ”Автополюс”
Роки
Показники
2004
2005
2006
2007
2008
Власний капітал, ВК, тис. грн.
-243,9
-243,2
227,0
249,1
-999,0
Необоротні активи, НА, тис. грн.
688,2
1688,9
2453,8
2152,4
1790,3
Запаси, З, тис. грн.
2755,9
3400,2
4514,6
5440,3
5623,1
Власні обігові кошти, ВОК, тис. грн.
-932,1
-1932,1
-2226,8
-1903,3
-2789,3
Власні оборотні кошти і довгострокові позики,
ВКД, тис. грн
-932,1
-1932,1
-2226,8
2090,5
3775,7
Заг. розмір джерел формування запасів і витрат ВКД КК, тис. грн
329,7
-463,2
1259,00
2090,5
3775,7
Надлишок/нестача (+/-) власних обігових коштів, DВОК, тис. грн
-3688,0
-5332,3
-6741,4
-7344,2
-8412,4
Надл. /нест (+/-) власних обігових коштів та довгострокових позик, D ВКД, тис. грн
-3688,0
-5332,3
-6741,4
-7531,4
-9398,8
Надл. /нест (+/-) заг. Розмір джерел формування запасів і витрат DВКД КК, тис. грн
-2426,2
-3863,4
-3255,6
-7531,4
-9398,8
У 2007 році ВОК незначно зростають, проте у 2008 році знову зменшуються. Графічно динаміка зміни ВОК представлена на рис.1. Схожа ситуація і з власними оборотними коштами і довгостроковими позиками (ВКД). Проте починаючи з 2007 року завдяки залученню довгострокових пасивів ВКДнабуває додатнього значення (рис.2).
/>
/>
/>Загальний розмір джерел формування запасів і витрат ВКДККлише у 2005 році має від’ємне значення, по всіх інших роках воно додатнє завдяки залученим довго — або короткостроковим коштам. З 2005 року спостерігається тенденція стрімкого зростання загального розміру джерел формування запасів і витрат (рис.3).
Рис.3 Динаміка загального розміру джерел формування запасів і витрат
Щодо надлишку чи нестачі власних обігових коштів, цього ж показника разом з довгостроковими позиками, загального розміру джерел формування запасів і витрат, то бачимо, що по всіх роках присутня нестача цих коштів.
Не виконується жодна з умов:
абсолютної стійкості фінансового стану (З
нормальної стійкості фінансового стану (З
нестійкий фінансовий стан (З ВОК + КД + КК), а це означає, що маємо кризовий (критичний) фінансовий стан, можемо припустити, що підприємство знаходиться на межі банкрутства, тому що грошові кошти, короткострокові цінні папери і дебіторська заборгованість не покривають навіть його кредиторської заборгованості і прострочених позик. Як відомо, при кількаразовому повторенні такого положення підприємству загрожує оголошення банкрутства.
Проаналізуємо основні відносні показники фінансової стійкості підприємства. (Таблиця 5).
Таблиця 5
Показники фінансової стійкості підприємства
Роки
Показники
2004
2005
2006
2007
2008
Власний капітал, ВК, тис. грн.
-243,9
-243,2
227,0
249,1
-999,0
Пасиви, П, тис. грн.
4716,1
6084,2
10015,4
13366,5
15774,8
Залучені кошти, ЗК, тис. грн.     продолжение
–PAGE_BREAK–
4960,0
6327,4
9788,4
13117,4
16773,8
Власні обігові кошти, ВОК, тис. грн.
-932,1
-1932,1
-2226,8
-1903,3
-2789,3
Запаси, З, тис. грн.
2755,9
3400,2
4514,6
5440,3
5623,1
Довгострокові зобов’язання, ДЗ, тис. грн.
–
–
–
3993,8
6565,0
Необоротні активи, НА, тис. грн.
688,2
1688,9
2453,8
2152,4
1790,3
Коефіцієнт автономії (фінансової незалежності), Кавт
-0,052
-0,04
0,023
0,0186
-0,063
Коефіцієнт фінансової залежності
Кфз
-19,34
-25,02
44,12
53,66
-15,79
Коефіцієнт співвідношення залучених і власних коштів, Кз/в
-20,34
-26,02
43,12
52,66
-16,79
Коефіцієнт маневреності власного капіталу, Км
3,82
7,94
-9,81
-7,64
2,79
Коефіцієнт забезпечення власними обіговими коштами запасів, Кзап
-0,34
-0,57
-0,49
-0,35
-0,5
Коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів, Кдз
–
–
–
0,94
1,18
Показник фінансового левериджу, ФЛ
–
–
–
16,03
-6,57
Коефіцієнт структури довгострокових вкладень, Ксдв
–
–
–
1,86
3,67
Звернемо увагу на те, що валюта балансу щороку зростала, це зумовлено в
основному збільшенням залучених коротко — та довгострокових пасивів.
Коефіцієнт автономії (фінансової незалежності) Кавтпри нормативному
значенні не менше 0,5 досягав максимального значення 0,023 у 2006 році. У 2008 році досяг найнижчого від’ємного значення за всі аналізовані роки і становив — 0,063. Графічно динаміка зображена на рис.4. Тобто підприємство є повністю залежним від зовнішніх джерел фінансування.
/>
Аналогічна негативна ситуація і з показником фінансової залежності Кфз(занадто відхиляється від нормативного значення, яке рівне 1, наприклад у 2006 році становить 44,12; у 2007 році 53,66); і з коефіцієнтом співвідношення залучених і власних коштів, Кз/в(у 2006 році на 1 гривню власних коштів припадало 43,12 грн залучених, у 2007 році збільшилось до 52,66 грн., що свідчить про зниження фінансової стійкості). В інші роки дані коефіцієнти взагалі приймали від’ємне значення.
На рис.5 представлено динаміку коефіцієнта маневреності власного капіталу Км, який показує частку власного капіталу, що використовується для фінансування поточної діяльності підприємства. Збільшення значення цього коефіцієнта позитивно характеризує зміни у фінансовому стані, оскільки свідчить про збільшення можливості вільно маневрувати власними коштами. У 2006 та 2007 роках цей показник взагалі набуває від’ємного значення, тобото власні кошти як такі були відсутні. У 2008 році бачимо його зростання, що можна відмітити як позитивну тенденцію, але судячи з попередніх років, це швидше за все випадковість.
/>
Судячи із вже проведеного аналізу, можемо припустити, що і наступні показники фінансової стійкості свідчитимуть про нестійкий фінансовий стан.
Коефіцієнт забезпечення власними обіговими коштами запасів Кзаппри нормативному значенні в межах 0,6 — 0,8 по всіх роках приймає від’ємне значення. Запаси формуються виключно за позичені кошти.
Коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів Кдзу 2007 році становив 0,94, тобто частка довгострокових позик у сукупних стабільних джерелах фінансування становила аж 94%, а у 2008 році цей коефіцієнт становив аж 1,18.
Відхиляються від норми в гірший бік у кілька разів і показник фінансового левериджу ФЛ, і коефіцієнт структури довгострокових вкладень Ксдв.
Бачимо, що до 2007 року підприємство було прибутковим, а у 2008 році понесло збитки у сумі 1073,6 тис. грн. Рентабельність підприємства навіть коли воно мало прибутки, бажає кращого. Проаналізуємо основні показники рентабельності підприємства. (Таблиця 6).
Основними показниками рентабельності, якими вимірюється дохідність підприємств в Україні, є наступні:
Рентабельність активів (майна) (Ра) — показує, який прибуток одержує підприємство з кожної гривні, вкладеної в активи. Рентабельність активів оцінюється шляхом співставлення чистого прибутку із загальною сумою активів по балансу:    продолжение
–PAGE_BREAK–
/>, (18)
де ЧП — чистий прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства;
А — середній розмір активів.
Рентабельність поточних активів (Рпа) — показує, скільки прибутку одержує підприємство з однієї гривні, вкладеної в поточні активи:
/>, (19)
де ЧП — чистий прибуток;
Ап— середній розмір поточних активів.
Рентабельність інвестицій (Рі) — показник, що відображає ефективність використання засобів, інвестованих у підприємство. Цей показник відображає оцінку «майстерності» керування інвестиціями:
/>/>, (20)
де П — загальна сума прибутку за звітний період;
ВК — середній розмір власного капіталу;
ДЗ — середній розмір довгострокових зобов’язань.
Показник рентабельності продажу обчислюється:
/>, (21)
де ЧП — чистий прибуток;
ВР — виручка від реалізації.
Цей показник дає змогу оцінити питому вагу прибутку у виручці від реалізації.
Показник рентабельності продукції:
/>, (22)
де ВП — валовий прибуток;
СВ — собівартість виготовленої продукції.
Таблиця 6
Основні показники рентабельності ТОВ “Автополюс”
Роки
Показники
2004
2005
2006
2007
2008
Чистий прибуток, ЧП, тис. грн.
62,6
120,0
548,4
236,8
-1073,6
Активи, А, тис. грн.
4716,1
6084,2
10015,4
13366,5
15774,8
Поточні активи, Ап, тис. грн.
4027,9
5735,5
7561,6
11214,1
13984,5
Виручка від реалізації, ВР, тис. грн.
12796,8
28423,1
37184,0
36399,1
21827,6
Показник рентабельності активів, Ра,%
1,3
2,0
5,5
1,8
-7,0
Показник рентабельності поточних активів, Рпа,%
1,6
2,1
7,3
2,0
-7,6
Рентабельність продажу, РП,%
0,49
0,42
1,47
0,65
-4,9
На Рис.6 бачимо динаміку показника рентабельності активів. Ще до 2006 року він зростав, хоч і був незадовільним по абсолютному значенню, починаючи з 2006 року пішов на спад, у 2008 році набув від’ємного значення. Підвищення рентабельності продукції забезпечується переважно зниженням собівартості одиниці продукції.
Ділова активність підприємства у фінансовому аспекті проявляється передусім у швидкості обороту його засобів.
/>
Схожу динаміку спостерігаємо і з рентабельністю продажу (рис.7). Причому вона по всіх роках не досягає навіть 2%, що для підприємства, основним видом діяльності якого є торгівля є вкрай незадовільним.
/>
Аналіз її полягає у досліджуванні рівнів і динаміки різнобічних фінансових коефіцієнтів оберненості, які є відносними показниками фінансових результатів діяльності господарюючого суб’єкта. Залишилося ще порахувати та проаналізувати основні показники ділової активності підприємства, вони представлені таблицею 7.
Наведемо основні з цих показників.
1. Коефіцієнт оборотності капіталу Кокобчислюється як відношення виручки від реалізації до середньої вартості загального капіталу за певний період:
/>, (23)
де ВР — виручка від реалізації;
ЗагК — загальний капітал.
Коквідображає швидкість обороту (кількість оборотів за період) загального капіталу підприємства. Його зростання означає прискорення кругообігу засобів підприємства або зростання цін (у випадках пониження рентабельності фірми та рентабельності необоротних активів).
Коефіцієнт оборотності готової продукції К огпвизначається як відношення виручки від реалізації продукції до середньої за період величини готової продукції:
/>, (24)
де ВР — виручка від реалізації;
ГП — середня за період величина готової продукції.
Цей коефіцієнт відображає швидкість обороту готової продукції. Його зростання свідчить про підвищення попиту на продукцію підприємства, а зниження — про збільшення залишків готової продукції у зв’язку ыз зниженням попиту.
3. Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості Кодзвизначається як відношення виручки від реалізації до середньої за період дебіторської заборгованості:
/>, (25)
де ВР — виручка від реалізації;
ДебЗ — середня за період дебіторська заборгованість.
4. Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості Кокзвизначається як відношення виручки від реалізації до середньої за період кредиторської заборгованості:
/>, (26)
де ВР — виручка від реалізації;
КредЗ — середня за період кредиторська заборгованість.
Коефіцієнти дебіторської і кредиторської заборгованості свідчать про розширення або зниження комерційного кредиту, що надає підприємство (ДебЗ) або надається підприємству (КредЗ). Зростання коефіцієнта оборотності дебіторської заборгованості означає збільшення швидкості сплати заборгованості підприємству, зменшення продажу в кредит. Зниження цього показника означає збільшення обсягу кредиту, що надає підприємство, тобто зростання купівлі продукції в кредит покупцями.    продолжение
–PAGE_BREAK–
Зростання коефіцієнта оборотності кредиторської заборгованості свідчить про підвищення швидкості сплати заборгованості підприємства, а зниження — про зростання купівлі продукції в кредит.
Ці коефіцієнти мають бути порівнянними, бажано не на високому рівні.
5. Фондовіддача основних засобів та інших позаоборотних активів ФВозвизначається як відношення виручки від реалізації до середньої за період величини необоротних активів:
/>, (27)
де ВР — виручка від реалізації; НА — необоротні активи.
ФВозхарактеризує ефективність використання необоротних активів.
Оцінюється позитивно зростання цього показника, тобто збільшення
величини продажу, що припадає на одиницю вартості засобів.
6. Продуктивність праці ПП визначається як відношення виручки від реалізації продукції до середньоспискової чисельності робітників:
/>, (28)
де ВР — виручка від реалізації;
СЧ — середньоспискова чисельність робітників.
Таблиця 7
Показники ділової активності ТОВ “Автополюс”
Роки
Показники
2004
2005
2006
2007
2008
Виручка від реалізації, ВР, тис. грн.
12796,8
28423,1
37184,0
36399,1
21827,6
Загальний капітал, А, тис. грн.
4716,1
6084,2
10015,4
13366,5
15774,8
Дебіторська заборгованість, ДебЗ, тис. грн.
1009,6
932,4
2869,1
5740,5
8322,9
Кредиторська заборгованість, КредЗ, тис. грн.
2194,7
3358,8
4574,6
9116,4
10207,1
Необоротні активи, НА, тис. грн.
688,2
1688,9
2453,8
2152,4
1790,3
Коефіцієнт оборотності капіталу, Кок
2,71
4,67
3,71
2,72
1,38
Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості, Кодз
12,68
30,48
12,96
6,34
2,62
Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості, Кокз
5,83
8,46
8,13
3,99
2,14
Фондовіддача основних засобів та інших позаоборотних активів ФВоз
18,59
16,83
15,15
16,91
12, 19
Ділова активність підприємства у фінансовому аспекті проявляється, як вже зазначали, передусім у швидкості обороту його засобів. Чим вищі коефіцієнти оборотності, тим кращим є фінансовий стан підприємства.
На рис.8 представлена динаміка показника оборотності капіталу. У 2006 році він досягнув максимального значення 4,67 і у наступних роках почав падати, досягнувши у 2008 році значення 1,38. Можемо передбачити, що якщо не вжити додаткових заходів, то така тенденція продовжиться і надалі.
Ділова активність підприємства у фінансовому аспекті проявляється передусім у швидкості обороту його засобів. Аналіз її полягає у досліджуванні рівнів і динаміки різнобічних фінансових коефіцієнтів оберненості, які відносними показниками фінансових результатів діяльності господарюючого суб’єкта.
/>
На рис.9 представлено динаміку коефіцієнтів оборотності дебіторської (вище) та кредиторської (нижче) заборгованостей.
Бачимо, що до 2005 року мало місце збільшення оборотності дебіторської заборгованості, тобто зростала сплата заборгованості підприємству покупцями та різними дебіторами. Починаючи з 2006 року спостерігаємо різкий спад цього показника. Показник оборотності кредиторської заборгованості різко не мінявся; те, що з 2006 року він почав плавно зменшуватися, означає, що підприємство почало більше купувати в кредит.
Позитивним є те, що обидва показники оборотності заборгованостей є порівнянними, не відрізняються у кілька разів.
/>
Фондовіддача основних засобів та інших позаоборотних активів характеризує ефективність використання необоротних активів.
Оцінюється позитивно зростання цього показника, тобто збільшення величини продажу, що припадає на одиницю вартості засобів. Таку тенденцію спостерігаємо у 2007 році. Проте вже у 2008 році ламана, що характеризує динаміку цього показника, знову іде на спад (рис.10).
Отже, фактично по всіх групах показників видно, що вони значно відхиляються від нормативних значень (іноді і на кілька порядків), що свідчить про незадовільний фінансовий стан аналізованого підприємства, це підтверджує і динаміка основних коефіцієнтів з 2004 по 2008 роки. Наведені у літературному огляді та порахувані у практичній частині лише основні з груп показників, які можна використати при аналізі фінансового стану підприємства. Їх існує набагато більше, як і підходів до аналізу фінансового стану.
/>
3. Аналіз оборотності грошових оборотних коштів
Ефективність діяльності підприємства ТОВ „Автополюс” значною мірою залежить від стабільності грошових позицій.
Щоб визначити стратегію бізнесу, ефективно управляти фінансовими ресурсами, недостатньо лише оцінити фінансовий стан підприємства, прорахувати майбутні прибутки і збитки. Керівник повинен бути впевнений у тому, що на рахунках підприємства є саме стільки коштів, скільки їх достатньо на даний момент для забезпечення функціонування основної діяльності, погашення зобов’язань, здійснення соціального захисту працівників.
Наявність грошових коштів тісно пов’язана з прибутком і рухом оборотного капіталу. Але прибуток не може дорівнювати приросту грошових коштів. Цілком зрозуміло, що досить прибуткове підприємство може зіштовхнутися з труднощами при погашенні кредиторської заборгованості і браком грошових коштів для подальшого розширення діяльності. Не підлягає сумніву і той факт, що підприємство, яке успішно розширює обсяги продажу, може, поряд з цим мати недостатню ліквідність.
Усе це зумовлює необхідність аналізу грошових коштів. Мета аналізу руху грошових коштів полягає в оцінці здатності підприємства отримувати грошові кошти визначеного розміру і в установлені строки, необхідні для здійснення запланованих витрат.    продолжение
–PAGE_BREAK–
Аналіз руху грошових коштів за видами діяльності здійснюється за даними форми № 3 „Звіт про рух грошових коштів”, яка розроблена на основі П (С) БО № 4 „Звіт про рух грошових коштів”, затвердженого наказом № 731 Мінфіну України від 31.03.1999 зі змінами і доповненнями від 211.2004.
Грошові кошти — найбільш ліквідна категорія активів, яка забезпечує підприємству найбільший ступінь ліквідності, а звідси, і свободу вибору.
Грошові кошти — це початок і кінець виробничо-комерційного циклу.
У звіті про рух грошових коштів (форма № 3) рух коштів відображається за трьома видами діяльності: операційною, інвестиційною та фінансовою.
Аналіз руху коштів у розрізі окремих видів діяльності підприємства дає можливість оцінити, з яких джерел надійшли ці кошти, які напрями їх використання, чи вистачає власних оборотних коштів підприємства для інвестиційної діяльності.
Аналізуючи рух коштів за видами діяльності, можна додатково визначити, чи може підприємство розрахуватись за своїми поточними зобов’язаннями, чи вистачить одержаного прибутку для обслуговування поточної діяльності підприємства.
Операційна діяльність підприємства — це основний вид діяльності, що характеризується рухом коштів від реалізації продукції (товарів, послуг), надання права користування активами (оренда, ліцензії), сплати постачальникам, виплат працівникам.
Згідно з П (C) БО № 4 „Звіт про рух грошових коштів” інформацію про рух коштів у результаті операційної діяльності можна одержати із застосуванням прямого або непрямого методів.
Застосовуючи прямий метод для визначення суми чистого надходження (чистої витрати) коштів у результаті операційної діяльності, у звіті послідовно наводяться всі основні статті надходжень та витрат, різниця яких показує збільшення або зменшення коштів.
Непрямий метод передбачає визначення суми чистого надходження (чистої витрати) в результаті операційної діяльності через послідовне коригування прибутку (збитку) від звичайної діяльності до оподаткування, наведеного у звіті про фінансові результати. Коригування здійснюється з метою врахування виливу:
а) змін у складі запасів, операційної, дебіторської та кредиторської заборгованості;
б) негрошових операцій;
в) доходів і витрат, пов’язаних з інвестиційною та фінансовою діяльністю.
Складання звіту про рух коштів згідно з П (C) БО № 4 „Звіт про рух грошових коштів” передбачає використання тільки непрямого методу.
Отже, інформацію про рух коштів внаслідок операційної діяльності можна отримати за даними облікових регістрів або послідовним коригуванням статистичного звіту про фінансові результати.
Аналіз руху коштів передбачає насамперед розрахунок сум надходжень та витрат у розрізі окремих видів діяльності, визначення загального залишку коштів на підприємстві за звітний період, порівняння даних звітного періоду з попереднім, вивчення причин зменшення надходжень і збільшення витрат.
Аналіз руху коштів починається з визначення суми коштів, одержаних у результаті операційної діяльності підприємства (розділ І форми № 3). Для цього за даними форми №1 (додаток А, Б, В), та звіту про фінансові результати форми № 2 (додаток Г, Д, Е), необхідно визначити прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування (чистий прибуток до оподаткування і заліку результатів надзвичайних подій, який відображається в рядку 170 форми № 2). Після цього проводиться його послідовне коригування на:
а) амортизацію необоротних активів (амортизаційні відрахування щодо матеріальних і нематеріальних необоротних активів, які нараховані протягом звітного періоду). Оскільки нарахування амортизації основних засобів і нематеріальних активів зменшує прибуток підприємства, але не призводить до витрати його коштів, то сума амортизації додається до прибутку. Ця сума складається з нарахованої на основні засоби амортизації, і суми зносу нематеріальних активів;
б) збільшення (зменшення) забезпечень, тобто на зміни в складі забезпечень наступних витрат і платежів, які не пов’язані з інвестиційною та фінансовою діяльністю (у статті „надходження” — збільшення, у статті „видаток” — зменшення). Ця сума збільшує витрати звітного періоду, які, проте, не є витратою коштів. Тому ця сума додається до прибутку. Для її визначення за даними розділу II пасиву балансу порівнюють суми на кінець звітного періоду (рядок 430, гр.4) із сумою на початок цього періоду (рядок 430, гр.3);
в) прибуток від нереалізованих курсових різниць, тобто на прибуток від курсових різниць, що виникає внаслідок перерахунку статей балансу в іноземній валюті. Нереалізовані курсові різниці, які пов’язані з перерахунком сум статей в іноземній валюті, відображаються в балансі на кінець звітного періоду. В цій статті враховуються курсові різниці, пов’язані з перерахунком статей дебіторської та кредиторської заборгованості в іноземній валюті, з інвестиційною та фінансовою діяльністю, а також із перерахунком залишку коштів у іноземній валюті. Оскільки зміна валютних курсів не пов’язана з рухом коштів, урахування таких курсових різниць дає змогу уникнути завищення або заниження коштів у процесі операційної діяльності підприємства внаслідок переоцінки неопераційної дебіторської або кредиторської заборгованості в іноземній валюті. Дані для відображення цієї суми у формі № 3 „Звіт про рух грошових коштів” беруть з приміток до звіту про фінансові результати. Прибуток від нереалізованих курсових різниць відраховується з прибутку від звичайної діяльності;
г) збиток (прибуток) від неопераційної діяльності, тобто на збитки і прибутки від володіння (дивіденди, відсотки) фінансовими інвестиціями та від їх реалізації — продажу основних засобів нематеріальних активів та інших довгострокових активів. Інформація за цією статтею також відображається в примітках до звіту про фінансові результати;
д) витрати на сплату відсотків, нарахованих протягом звітного періоду. Так, у звіті про рух коштів передбачено окрему статтю „Сплачені відсотки”, що відображає витрату коштів на сплату відсотків за фінансовими зобов’язаннями. Нараховані відсотки, які зменшують прибуток, але можуть не збігатися із сумою реально сплачених відсотків, слід додати до операційного прибутку.
Після розрахунків руху коштів за перерахованими статтями розділу І форми № 3 „Звіт про рух грошових коштів” розраховується перший показник руху коштів у результаті операційної діяльності: прибуток (збиток) від операційної діяльності до зміни в чистих оборотних активах. Для аналізу цього показника складається аналітична таблиця (таблиця 8).
Таблиця 8
Оцінка прибутку від операційної діяльності до зміни в чистих активах підприємства за 2008 рік, тис. грн.
Показник
Попередній
період
Звітний
період
Відхи-лення, ±
Прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування
315,7
-1073,6
-1389,3
Коригування на:
— амортизацію необоротних активів;
341,4
259,2
-82,2
— зменшення забезпечень;
–
–
–
— прибуток (збиток) від нереалізованих курсових різниць;
-243,9
4,7
-248,6
— прибуток (збиток) від неопераційної діяльності
–
183,9
+183,9
Виплати на сплату відсотків
567,3
560,5
-6,8
Прибуток (збиток) від операційної діяльності до зміни в чистих активах
980,5
-65,3
-1045,8
Для проведення подальшого аналізу сум відображених в формі № 3 „Звіт про рух грошових коштів” порівнюються дані звітного періоду з попереднім, розраховуються зміни і вивчаються причини які призвели до збільшення (зменшення) коштів від операційної діяльності в звітному періоді (таблиця 9).
Таблиця 9
Аналіз руху коштів від операційної діяльності за 2008 рік, тис. грн.
Показник
За попередній період
За звітний
період
Відхилення, ±
1
2
3
4
Прибуток від операційної діяльності до зміни в чистих оборотних активах
980,5
-65,3
-1045,8
Оборотні активи
-3740,1
-2780,8    продолжение
–PAGE_BREAK–
+959,3
Витрати майбутніх періодів
–
–
–
Поточні зобов’язання
2821,0
1085,2
-1735,8
Доходи майбутніх періодів
–
–
–
Грошові кошти від операційної діяльності
61,4
-1760,9
-1822,3
Можна зробити певні висновки відносно операційної діяльності ТОВ „Автополюс”. Сума грошових коштів від операційної діяльності в звітному періоді, порівняно з попереднім зменшилась на 1822,3 тис. грн., за рахунок зменшення суми поточних зобов’язань на 1735,8 тис. грн. Зменшення поточних зобов’язань означає що нараховані на протязі звітного періоду витрати були оплачені, тобто ці грошові кошти не залишилися на підприємстві, а отже таке зменшення відображається в звіті про рух грошових коштів в графі „видаток”.
Для визначення чистого руху грошових коштів від операційної діяльності потрібно із загальної суми вирахувати сплачені відсотки та сплачений податок на прибуток (рядки 130 і 140 форми № 3), тобто це буде дорівнювати у звітному періоді — 2321,4 тис. грн. Ця сума відображається в рядку 150 форми № 3 і визначає „Чистий рух коштів від надзвичайних подій”. В цій статті відображають відповідні надходження або витрати коштів, пов’язані з надзвичайними подіями, за відрахуванням виплачених відсотків і податків на прибуток.
Стаття „Рух коштів від надзвичайних подій” форми № 3 відображає
надходження і витрати тільки грошових коштів, які пов’язані з надзвичайними подіями в процесі операційної діяльності, адже такі статті є і в складі інших видів діяльності.
Приклади руху коштів унаслідок надзвичайних подій:
а) надходження від страхових компаній як компенсація збитків від пожежі;
б) надання допомоги працівникам, які постраждали внаслідок стихійного лиха.
У звітному році грошові кошти від операційної діяльності ТОВ „Автополюс” становили — 1760,9 тис. грн., з яких були сплачені відсотки у сумі 560,5 тис. грн. Отже, за звітний період чисте надходження коштів від операційної діяльності становлять — 2321,4 тис. грн. За попередній період: кошти від операційної діяльності становили 61,4 тис. грн., з яких були сплачені відсотки у сумі 567,3 тис. грн. і податок на прибуток у сумі 78,9 тис. грн. Отже, за попередній період усього чисте надходження коштів від операційної діяльності становило — 584,8 тис. грн.
Наступним етапом аналізу є визначення і аналіз руху коштів від інвестиційної діяльності.
Інвестиційна діяльність — це сукупність операцій з придбання та продажу довгострокових (необоротних) активів, а також короткострокових (поточних) фінансових інвестицій, які не є еквівалентами грошей (коштів).
Приклади руху коштів унаслідок інвестиційної діяльності:
а) платежі, пов’язані з придбанням основних засобів і нематеріальних активів;
б) надходження коштів від продажу необоротних активів;
в) надання позик іншим підприємствам;
г) надходження коштів від фінансових інвестицій (дивіденди, відсотки).
Рух коштів у результаті інвестиційної діяльності визначається на основі аналізу змін у статтях балансу „Необоротні активи” та „Поточні фінансові інвестиції”. Результати такого аналізу відображаються у відповідних статтях розділу II звіту про рух коштів (форма № 3).
У статті „Реалізація фінансових інвестицій” відображаються суми грошових надходжень від продажу акцій чи боргових зобов’язань інших підприємств.
Стаття „Реалізація необоротних активів” (рядок 190) відображає суму коштів, яка надійшла від продажу основних засобів, нематеріальних активів та інших довгострокових необоротних активів (крім фінансових інвестицій).
Стаття „Реалізація майнових комплексів” (рядок 200) відображає надходження коштів від продажу дочірніх підприємств за вирахуванням коштів та їх еквівалентів, які було реалізовано у складі майнового комплексу.
У статтях „Отримані відсотки” та „Отримані дивіденди” (рядки 210 і 220) відображають надходження коштів у вигляді відсотків за грошові аванси, позики, надані іншим сторонам, а також грошові надходження у вигляді дивідендів і часток участі в спільних підприємствах.
Стаття „Інші надходження” (рядок 230) відображає надходження коштів від повернення авансів та позик, наданих іншим сторонам, надходження коштів від ф’ючерсних та форвардних контрактів, опціонів, контрактів «своп».
У статті „Придбання фінансових інвестицій” (рядок 240) відображають витрати коштів для придбання акцій або боргових зобов’язань інших підприємств, а також часток участі у спільних підприємствах.
Стаття „Придбання необоротних активів” (рядок 250) реєструє витрати коштів для придбання основних засобів, нематеріальних активів та інших необоротних активів (крім фінансових інвестицій).
У статті „Придбання майнових комплексів” відображають гроші, які було сплачено за придбані інші господарські підприємства.
Стаття „Інші платежі” (рядок 270) відображає аванси та грошові позики, надані іншим сторонам. Виплати коштів реєструються за тими самими напрямами, що й у рядку 230.
У статті „Чистий рух коштів від надзвичайних подій” (рядок 280) відображають різницю між сумами грошових надходжень та витрат, пов’язаних зі
звичайною інвестиційною діяльністю.
Стаття „Рух коштів від надзвичайних подій” (рядок 290) відображає надходження або витрати коштів, пов’язаних з надзвичайними подіями в процесі інвестиційної діяльності.
У статті „Чистий рух коштів від інвестиційної діяльності” (рядок 300) відображають результат руху коштів від інвестиційної діяльності з урахуванням руху коштів від надзвичайних подій.
Розрахунок і аналіз коштів від інвестиційної діяльності можна провести за допомогою аналітичної таблиці 10.
Таблиця 10
Аналіз руху коштів від інвестиційної діяльності за 2008 рік, тис. грн.
Показник
Попередній період
Звітний
період
Відхилення, ±
Реалізація фінансових інвестицій
─
─
─
Реалізація необоротних активів
─
270,0
+270,0
Отримані відсотки
─
1,9
+1,9
Отримані дивіденди
─
─
─
Інші надходження
─
─
─
Придбання фінансових інвестицій
─
─
─
Придбання необоротних активів
-244,0
-552,0
-308,0
Надходження коштів від надзвичайних подій
─
─
─
Усього коштів від інвестиційної діяльності
-244,0
-280,1
-36,1
За розрахованими даним таблиці 10 можна зробити висновок про те що інвестиційна діяльність підприємства складається з придбання необоротних активів у звітному році на 244,0 тис. грн. Тобто в звітному році порівняно з попереднім підприємство зменшило суму придбання необоротних активів на — 36,1     продолжение
–PAGE_BREAK–
тис. грн. Зростання необоротних активів на підприємстві є позитивним так як означає, що воно розширює масштаби своєї діяльності.
Наступним етапом аналізу звіту про рух коштів є визначення руху коштів у результаті фінансової діяльності, тобто аналіз розділу III звіту. Для цього потрібно аналізувати зміни у статтях розділу „Власний капітал” балансу та інших статтях балансу, пов’язаних із фінансовою діяльністю (розділ II балансу „Забезпечення наступних витрат і платежів”, розділ III „Довгострокові зобов’язання”, розділ IV „Поточні зобов’язання”).
Це, зокрема, статті:
а) „Короткострокові кредити банків” (рядок 500);
б) „Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями” (рядок 510);
в) „Поточні зобов’язання за розрахунками” (рядок 590).
Розглянемо і проаналізуємо зміст окремих статей розділу III звіту про рух грошових коштів.
У статті „Надходження власного капіталу” (рядок 310) відображають надходження коштів від розміщення акцій та інших операцій, які ведуть до збільшення власного капіталу.
Стаття „Отримані позики” (рядок 320) показує надходження коштів від утворення боргових зобов’язань (позик, векселів, облігацій, а також інших видів короткострокових і довгострокових зобов’язань, не пов’язаних з операційною діяльністю).
Стаття „Інші надходження” (рядок 330) відображає суму коштів, які пов’язані з фінансовою діяльністю.
Стаття „Погашення позик” (рядок 340) має відображати виплати грошових коштів для погашення позик.
У статті „Інші платежі” (рядок 360) відображають суму коштів, використаних для викупу раніше випущених акцій підприємства, суму виплат коштів орендарю для погашення заборгованості за фінансовою орендою та інші платежі, пов’язані з фінансовою діяльністю.
У статті „Чистий рух коштів до надзвичайних подій” показують різницю між грошовими надходженнями та витратами від звичайної фінансової діяльності.
Стаття „Рух коштів від надзвичайних подій” (рядок 380) відображає надходження або витрату коштів, які пов’язані з надзвичайними подіями в процесі фінансової діяльності.
Стаття „Чистий рух коштів від фінансової діяльності” (рядок 390) відображає результат руху коштів від фінансової діяльності з урахуванням руху коштів від надзвичайних подій.
Аналіз руху грошових коштів ТОВ „Автополюс” за 2008 рік наведено у таблиці 11.
Таблиця 11
Аналіз руху грошових коштів за 2008 рік, тис. грн.
Показник
Попередній період
Звітний період
Відхилення, ±
Чистий рух коштів від операційної діяльності
61,4
-1760,9
-1822,3
Чистий рух коштів від інвестиційної діяльності
-244,0
-280,1
-36,1
Чистий рух коштів від фінансової діяльності
573,8
2571,2
+1997,4
Усього руху коштів
-255,0
-30,3
+224,7
Залишок коштів на початок року
33,8
22,7
-11,1
Вплив зміни валютних курсових різниць на залишок коштів
-243,9
-4,7
+239,2
Залишок коштів на кінець року
22,7
12,3
-10,4
Аналітична таблиця 11 розкриває вибуття та надходження коштів у розрізі різних видів діяльності ТОВ „Автополюс”. В звітному році порівняно з попереднім чистий рух коштів від операційної діяльності знизився на 1822,3 тис. грн., це відбулося завдяки зменшенню в звітному періоді поточних зобов’язань на 1735,8 тис. грн.
Чистий рух від інвестиційної діяльності має від’ємне значення, тобто вибуття коштів перевищило їх надходження. Рух коштів від інвестиційної діяльності відбувається завдяки придбання підприємством необоротних активів у поточному періоді на суму 280,1 тис. грн., це на 36,1 менш ніж у попєреднему. Зменшення необоротних активів є негативною тенденцією, так як це означає що підприємство не розширює обсяги своєї діяльності.
Чистий рух коштів від фінансової діяльності практично відсутній. У поточному періоді підприємство отримало позику у розмірі 2571,2 тис. грн. Підприємство практично не веде фінансової діяльності.
4. Шляхи покращення фінансового стану ТОВ „Автополюс”
Підприємство, яке аналізується, займається, в основному, посередницькою та торговою діяльністю. Основною причиною того, що воно в останні роки стало збитковим є, як показав аналіз, занадто низька рентабельність продажу. Тобто слід провести ретельний маркетинг такої ж або аналогічної за призначенням продукції, проаналізувати ціни конкурентів. Може виявитися, що підприємство продає за заниженими цінами.
Слід також проаналізувати вхідні ціни від постачальників, вони також можуть бути завищені. Якщо так — потрібно переукласти договори, знайти компроміс. Або ж розглянути пропозиції інших постачальників такої ж продукції.
Як і в інших підприємств, у даного підприємства є нестача грошових коштів, з погашенням дебіторської заборгованості.
Щодо джерел отримання грошових коштів, то до них відносяться:
Реалізація продукції з негайною оплатою (можливо пошук нових клієнтів);
Отримання дебіторської заборгованості;
Продаж резервних грошових активів;
Продаж матеріальних і нематеріальних активів (зайвих запасів);
Отримання банківських кредитів;
Залучення інвестицій, приватного капіталу та інших внесків.
Перші чотири шляхи більш доцільні, тому що не приводять до збільшення валюти балансу. В цих випадках грошові кошти формуються шляхом реструктуризації активів. Два останніх — можуть використовуватись для підтримки поточної платоспроможності в крайніх випадках, тому що вони приводять до відволікання залучених фінансових ресурсів від цільового використання.
Щодо управління дебіторською заборгованістю, то найбільш ефективними будуть такі шляхи:
визначення термінів прострочених залишків на рахунках дебіторів і порівняння цих термінів із середніми показниками в галузі, показниками конкурентів і даними минулих років;
періодичний перегляд граничної суми кредиту, виходячи з реального фінансового становища клієнтів;
якщо виникають проблеми з одержанням грошей, то необхідно вимагати заставу на суму, не меншу, ніж сума на рахунку дебітора;
використання арбітражних судів для стягнення боргів при наявності порук чи гарантій;
продаж рахунків дебіторів факторинговій компанії чи банку, що надає факторингові послуги, якщо це вигідно;
при продажу великої товарної партії негайне виставлення рахунку покупцю;
використання циклічної виписки рахунків для підтримання одноманітності операцій;
відправлення поштою рахунків покупцям за декілька днів до настання терміну платежу;
страхування кредитів для захисту від значних збитків за безнадійними боргами;
обминання дебіторів з високим ризиком, наприклад, якщо покупці належать до країни чи галузі, що переживають істотні фінансові труднощі.
Слід приділити значну увагу збуту продукції за готівку. Цьому має сприяти правильна маркетингова політика (пошук нових, більш платоспроможних споживачів продукції, нових ринків, розширення збутової мережі тощо). Зазначимо, як свідчить досвід, слід час від часу переглядати мотивацію менеджерів зі збуту, часто вони втрачають особистий інтерес до роботи, потрібно розробляти різноманітні методи заохочення для тих хто продав більше, хто продав із більшою рентабельністю, хто залучив нових клієнтів.
Варто розробити гнучку систему знижок та кредитування для оптових покупців, вивчити ефективність організації та проведення сезонних розпродаж зі знижками в ціні. Можна розглянути варіант виїздної торгівлі, тобто демонстрації продукції потенційним клієнтам безпосередньо у них, як альтернативу запропонувати безкоштовну доставку товару. Ці всі заходи будуть закладом підвищення виручки, а також прибутку, що, в свою чергу, дозволить підвищити рентабельність капіталу.
Щоб оптимізувати значення коефіцієнту абсолютної ліквідності, який аж у 167 разів (0,2: 0,0012=167) менший від нормативного значення, потрібно 2041,8 тис. грн. Нереально отримати такі кошти від реалізації продукції у короткий термін при наявній клієнтській базі. Виходом буде радикальне розширення збутової мережі з метою нарощення обсягів реалізації та надходження коштів на поточний рахунок.
Якщо провести правильну політику по управлінню дебіторською заборгованістю, яка складає 8322,9 тис. грн., то можна отримати кошти для покриття покриття кредиторської. Але для цього потрібно вибрати найбільш доцільні строки платежів та форми розрахунків із споживачами (попередня оплата, оплата по факту відвантаження продукції). Доцільною, в даному випадку, є оплата по факту відвантаження продукції покупцям, а також надання знижок споживачам за умови попередньої оплати (для стимулювання надходження грошових коштів).
Для поповнення власного капіталу треба, перш за все, оцінити вартість його залучення з різних джерел. До того, як звертатись до зовнішніх джерел формування власного капіталу, повинні бути реалізовані всі можливості його формування за рахунок внутрішніх джерел. А основні внутрішні джерела — прибуток та спеціальні фонди.
Але якщо сума власного капіталу із внутрішніх джерел є недостатньою, треба звертатись до зовнішніх джерел залучення. Це вимагає необхідність розробки емісійної політики підприємства. Основною метою цієї політики є залучення на фондовому ринку необхідного обсягу фінансових коштів в мінімально можливі строки і за мінімальну плату.
Процес управління вартістю залученого капіталу за рахунок зовнішніх джерел характеризуються високим рівнем складності і потребує відповідної кваліфікації виконавців. Не слід також нехтувати позиковим капіталом. В розвинутих країнах за питомою вагою у складі залучених джерел фінансування значне місце займають саме банківські кредити та кредиторська заборгованість, в тому числі комерційний і товарний кредити. Необхідність кредиту як джерела поповнення фінансових ресурсів підприємства визначається характером кругообігу основних і оборотних активів. Як джерело фінансування, позиковий капітал теж має свої особливості:
відносна простота формування базових показників оцінки вартості. Це вартість обслуговування боргу в формі процентів за кредит;
виплати по обслуговуванню боргу відносяться на собівартість, що зменшує розмір оподатковуваної бази підприємства, тобто розмір вартості позикового капіталу зменшується на ставку податку на прибуток;
вартість залучення позикового капіталу має високу ступінь зв’язку з рівнем кредитоздатності підприємства, оціненого кредитором. Чим віще кредитоздатність підприємства по оцінці кредитора, тим нижче вартість залученого позикового капіталу;
залучення позикового капіталу пов’язано із зворотним грошовим потоком по обслуговуванню боргу та по погашенню зобов’язань по основній сумі боргу.
Вартість внутрішньої кредиторської заборгованості при визначенні вартості капіталу враховується по нульовій ставці, тому що це, фактично, безплатне фінансування підприємства. Але не можна збільшувати суму капіталу за рахунок цього джерела, бо якщо кошти затримуються на тривалий час в обігу і своєчасно не повертаються, це може стати причиною простроченої кредиторської заборгованості, що в кінці призведе до сплати штрафів, санкцій та погіршення фінансового стану.
Щодо позикового капіталу, то у підприємства при існуючій структурі коштів і низькій рентабельності активів у порівнянні з процентними ставками за кредит є дуже незначні можливості по його залученню. Треба в першу чергу вирішувати збутові проблеми і підвищувати кредитоздатність підприємства.
Слід також проаналізувати неліквідний товар, цикл продажу якого досить довгий, адже в нього вкладені кошти і він лежить на полицях, не приносячи прибутку; по можливості продати його зі знижками і не замовляти більше. Варто замовляти товар у постачальників лише попередньо прийнявши замовлення у покупців, тоді і швидкість обороту збільшиться, і кошти не акумулюватимуться в неліквідних позиціях, а спрямовуватимуться на інші, необхідні для підняття рівня рентабельності цілі.
Список використаних джерел
Все про бухгалтерський облік: всеукраїнська професійна бухгалтерська газета. — 2004-2005рр.
Білуха М.Т. Курс аудиту. — Київ: Вища школа: Товариство «Знання», 1998. — 573 с.
Бутинець Ф.Ф., Давидюк Т.В. Бухгалтерський управлінський облік. –
Житомир: ПП “Рута”, 2002. — 592с.
Бутинець Ф.Ф., Лайчук С.М., Олійник О.В. Організація бухгалтерського обліку: Підручник. — Житомир: ПП «Рута», 2002. — 592 с.
Бутинець Ф.Ф., Чижевська Л.В. Бухгалтерський управлінський облік: курс лекцій. — Житомир: ПП «Рута», 2000. — 114с.
Бутинець Ф.Ф. Особливості бухгалтерського обліку в торгівлі: Навчальний посібник. — Житомир: ПП «Рута», 2000. — 456с.
Бутинець Ф.Ф. Бухгалтерський фінансовий облік: Підручник. — 3-є вид., перероб. і доп. — Житомир: ЖІТІ, 2001. — 672 с.
Бухгалтерський фінансовий облік: підручник для студ. спец. «Облік і аудит» вищ. навч. закладів за редакцією Бутинець Ф.Ф. Житомир: ПП «Рута», 2005. — 756с.
Бухгалтерський облік і фінансова звітність: навчальний практичний посібник за редакцією Голова С.Ф. Дніпропетровськ: ТОВ «Баланс — клуб», 2000. — 768с.
Бухгалтерський облік в Україні. Навчальний посібник. Нормативно-практичні матеріали. За редакцією Р.Л. Хом’яка. — Львів: Національний університет «Львівська політехніка», “Інтелект-Захід”, 2001. — 728с.
Буряк П.Ю., Римара М.В. Фінансово-економічний аналіз: Підручник — К.: ВД «Професіонал», 2004. — 528 с.