Стройова підготовка 2

Назва реферату: Стройова підготовкаРозділ: Військова справа, ДПЮ Стройова підготовка Стройова підготовка є одним з найважливіших роз­ділів навчання і виховання допризовника. Вона дисцип­лінує майбутнього воїна, загартовує його фізично, виробляє гарну поставу, формує спритність, моторність, витривалість, уміння правильно і швидко виконувати команди командирів. Навички, набуті на заняттях із стройової підготовки, вдосконалюються на заняттях з вог­невої, фізичної підготовки й у повсякденній службі. Під час проходження строкової служби солдат зви­чайно діє в складі свого відділення, тому він повинен добре знати своє місце в строю за всяких умов, різні стройові прийоми без зброї і зі зброєю. Основні обов’язки військовослужбовців перед шикуванням і в строю, поря­док виконання стройових прийомів визначені Стройовим статутом Збройних Сил України. Стройові прийоми і рух без зброї СТРІЙ ТА ЙОГО ЕЛЕМЕНТИ Щоб уміти швидко і правильно діяти в строю, солдат повинен знати, що таке стрій та які його елементи. Стрій — визначене Стройовим статутом розташуван­ня військовослужбовців, підрозділів і частин для спіль­них дій у пішому порядку та на машинах. Шеренга — стрій, у якому військовослужбовці вишику-вані один біля одного на одній лінії згідно з визначеними інтервалами. Фронт — бік строю, в який військовослужбовці звернені обличчям, а машини — лобовою частиною. Фланг — край строю, правий або лівий. Під час по­воротів строю назви флангів не змінюються. Тил строю — сторона, протилежна фронту. Інтервал — відстань по фронту між військовослуж­бовцями, машинами, підрозділами, частинами. Дистанція — відстань у глибину між військово­службовцями, машинами, підрозділами, частинами. Ширина строю — відстань між флангами. Глибина строю — відстань від першої шеренги (від військовослужбовця, який стоїть попереду) до останньої шеренги (до військовослужбовця, який стоїть позаду), а під час дій на машинах — відстань від першої лінії машин (від машини, що стоїть попереду) до останньої лінії ма­шин (до машини, що стоїть позаду). Лінія машин — стрій, у якому машини перебувають на одній лінії одна біля одної. Ряд — два військовослужбовці, які стоять у двошеренговому строю один за одним. Якщо за військовослуж­бовцем першої шеренги не стоїть військовослужбовець другої шеренги, то такий ряд називається неповним; останній ряд завжди має бути повним. Двошеренговий стрій — розташування військово­службовців однієї шеренги за військовослужбовцями іншої шеренги на відстані одного кроку (випростаної ру­ки, покладеної долонею на плече військовослужбовця, який стоїть попереду). Шеренги називаються першою та другою. Під час повороту строю назви шеренг не зміню­ються. Одношеренговий (шеренга) і двошеренговий строї можуть бути зімкнутими або розімкнутими. Колона — стрій, у якому військовослужбовці розта­шовані один за одним, а підрозділи (машини) один (одна) за одним (за одною) — на відстанях, визначених Стройо­вим статутом або командиром. Колони застосовують для шикування підрозділів і частин у похідний або розгорну­тий стрій. Розгорнутий стрій — шикування підрозділів в одну лінію по фронту в одношеренговому чи двошеренговому строю (або в лінію машин, або в лінію колон) з інтерва­лами, визначеними Стройовим статутом або командиром. Похідний стрій — шикування підрозділів у колонах один за одним на дистанціях, визначених Стройовим ста­тутом або командиром. Напрямний — військовослужбовець (підрозділ, маши­на), що рухається на чолі строю у визначеному напрямі. Замикаючий — військовослужбовець (підрозділ, ма­шина), що рухається останнім (останньою) у колоні. ОБОВ’ЯЗКИ СОЛДАТА ПЕРЕД ШИКУВАННЯМ І В СТРОЮ Для успішного виконання прийомів і дій військовослужбо­вець повинен знати свої обов’язки перед шикуванням і в строю. Солдат зобов’язаний: перевірити справність своєї зброї, закріпленої за ним бойової та іншої техніки, боєприпасів, особистих засобів захис­ту, шанцевого інструменту, обмундирування і спорядження; мати акуратну зачіску, охайно заправити обмундиру­вання, правильно одягти і припасувати спорядження, до­помогти товаришеві усунути помічені недоліки; знати своє місце в строю, вміти шикуватися швидко, без метушні; під час руху зберігати рівняння, інтервали і дистан­цію, не виходити зі строю (з машини) без дозволу; в строю без дозволу не розмовляти, дотримуватися цілковитої тиші, пильнувати за наказами (розпоряджен­нями) і командами (сигналами) свого командира, вико­нувати їх швидко і точно; передавати накази, команди (сигнали) без перекручень, гучно й чітко. ВИКОНАННЯ КОМАНД Команди поділяються на попередні та виконавчі. Попе­редню команду подають чітко, виразно, гучно, протяжно, щоб військовослужбовці у строю зрозуміли, яких дій вима­гає від них командир. Виконавча команда (або команда до виконання) подається після паузи, гучно, уривчасто, чітко. Наприклад: «Право-РУЧ», «Ліво-РУЧ». Перша частина слова — це попередня команда, друга частина, написана ве­ликими літерами,— виконавча команда. За попередньою командою військовослужбовці, якщо вони перебувають у строю, стають струнко, якщо рухають­ся, то переходять на стройовий крок, а поза строєм поверта­ються вбік начальника і теж стають струнко. Щоб привер­нути увагу окремого військовослужбовця або підрозділу, подаючи попередню команду, називають військове звання і прізвище військовослужбовця або підрозділ. Наприклад: «Рядовий Коваленко, кру-ГОМ!», «Третій взвод, СТІЙ!» Щоб відмінити або зупинити виконання прийому, подається команда «ВІДСТАВИТИ!». За цією командою стають у поло­ження, яке було до виконання прийому. У стройове положення стають за командою «СТРУН­КО!» (мал. 31). При цьому треба триматися прямо, без на­пруження; ноги в колінах випрямити, але не напружувати їх; груди підняти, а все тіло трохи подати вперед, живіт втягти, плечі розгорнути; руки опустити так, щоб кисті, шь вернуті долонями всередину, були збоку стегон, а напівзіг­нуті пальці торкалися стегна; голову тримати високо й пря-. мо, не випинаючи підборіддя; дивитися перед собою; бути готовим до негайних дій. За командою «ВІЛЬНО!» послабити в коліні праву або ліву ногу, але не рушати з місця, бути уважним і не розмовляти. За командою «РІВНЯЙСЬ!» усі, крім правофлангового, по­вертають голову вправо, праве вухо вище лівого, підборіддя підняте, і вирівнюються так, щоб кожний бачив груди чет­вертого солдата. За командою «Ліворуч — РІВНЯЙСЬ!» усі, крім лівофлангового, повертають голову вліво. Коли рівняння закінчено, подається команда «СТРУНКО!» і всі військово­службовці стають у вихідне положення (голову прямо). За командою «ЗАПРАВИТИСЬ!» військовослужбовці, не залишаючи свого місця в строю, поправляють зброю, обмундирування та спорядження. За командою «СТАВАЙ!» здійснюється шикування під­розділів. За цією командою треба швидко стати в стрій, виз­начити інтервал і дистанцію, п’яти поставити разом, а нос­ки розгорнути по лінії фронту на ширину стопи, дивитися прямо перед собою. Повороти на місці виконують за однією з таких ко­манд: «Право-РУЧ!», «Півоберта право-РУЧ!», «Ліво-РУЧІ», «Півоберта ліво-РУЧ!», «Кру-ГОМ!» Під час пово­ротів рахують: на «раз» — повертаються у зазначений бік, зберігаючи правильне положення корпуса, і, не зги­наючи ніг у колінах, переносять вагу тіла на ту ногу, що спереду; на «два» — найкоротшим шляхом приставля­ють другу ногу. Повороти кругом (на півкола), ліворуч (на чверть кола), півоберта ліворуч (на одну восьму кола) у бік лівої руки на лівому каблуці та правому носку; по­вороти праворуч і півоберта праворуч — у бік правої ру­ки на правому каблуці й на лівому носку. Перешикування відділення на місці з однієї шеренги у дві здійснюють за командою: «Відділення, у дві шерен­ги — ШИКУЙСЬ!» За командою до виконання парні но­мери ступають лівою ногою крок назад, не приставля­ючи правої ноги, роблять крок управо, щоб стати позаду непарних номерів, і приставляють ліву ногу. До перешикування із зімкнутого двошеренгового строю в одношерен-говий відділення попередньо розми­кається на один крок, після чого подають команду: «Відділення, в одну шеренгу — ШИКУЙСЬ!» Для виконання цієї команди парні номери виходять на лінію непарних, ступаючи з лівої ноги крок уліво, не приставляючи ноги, роблять крок уперед і приста­вляють ліву ногу. КОМАНДИ ЩОДО ГОЛОВНИХ УБОРІВ Щоб військовослужбовці скинули головні убори, полається команда: «Головні убори — СКИНУТИ!», а щоб одягли: «Головні убори — НАДГГИІ» Скинутий головний убір тримають у вільно опущеній лівій руці козирком уперед (мал. 32). Без зброї або зі зброєю в положенні «за спину» головний убір скидають і одягають правою рукою, а зі зброєю в положен­ні «на ремінь», «на груди», «біля ноги» — лівою рукою. Якщо головний убір скидають, будучи з карабіном у положенні «на плече», то карабін попередньо беруть до ноги. РУХ СТРОЙОВИМ І ПОХІДНИМ КРОКОМ Крок буває стройовий і похід­ний. Стройовий крок застосову­ють: для проходження підрозділів урочистим маршем; для військово­го привітання в русі; при підході військовослужбовця до начальни­ка та відході від нього, виході зі строю і поверненні на місце, а також під час занять зі стройової підготовки. Рух стройовим кроком почи­нають за командою «Стройовим кроком — РУШ!». За поперед­ньою командою корпус треба по­дати трохи вперед, перенести ва­гу тіла на праву ногу, зберігаючи стійкість. За виконавчою командою — почати рух із -лівої ноги повним кроком, при цьому ногу підняти вперед носком на висоту 15—20 см від землі, потім поставити твердо на всю ступню і підняти другу ногу. Руки рухаються, починаючи від плеча, біля тіла: вперед — згинаючи руки в ліктях так, щоб кисті піднімалися вище пряжки пояса на шири­ну долоні й на відстань, долоні від тіла, а лікоть тримати на рівні кисті руки; назад — до упору в плечовому суглобі, пальці рук напівзігнуті. Під час руху голову та корпус слід тримати прямо, дивитися вперед (мал. ). Похідний крок застосовують у всіх інших випадках, за командою «Кроком — РУШ!». За попередньою коман­дою корпус подається трохи вперед, вага тіла перено­ситься більше на праву ногу й зберігається стійкість. За виконавчою командою рух починається з лівої ноги пов­ним кроком, ногу піднімають вільно, не відтягуючи но* сок, і ставлять на землю, як під час звичайної ходьби; руками здійснюють вільні рухи біля тіла. Коли під час руху похідним кроком подається коман­да «СТРУНКО!», то переходять на стройовий крок, а за командою «ВІЛЬНО!» — на похідний крок. ПОВОРОТИ ПІД ЧАС РУХУ Під час руху кроком повороти виконують за команда­ми: «Право-РУЧ!», «Півоберта право-РУЧ!», «Ліво-РУЧ!», «Півоберта ліво-РУЧ!», «Кругом — РУШ!» Для повороту праворуч і на півоберта праворуч вико­навчу команду подають у той момент, коли права нога опус­кається на землю. За цією командою треба лівою ногою сту­пити крок, повернутися на носку лівої ноги, одночасно з поворотом витягти праву ногу вперед і рухатися далі в но­вому напрямі. Для повороту ліворуч виконавчу команду подають у той момент, коли ліва нога опускається на землю. За цією командою треба правою ногою ступити крок, повернутися на носку правої ноги, одночасно з поворотом витягти ліву ногу вперед і рухатися далі в новому напрямі. Для повороту кругом виконавчу команду подають у той момент, коли права нога опускається на землю. За цією командою необхідно ступити ще один крок лівою ногою (на відлік «раз»), витягти праву ногу на півкроку вперед і трохи ліворуч і, різко повернувшись убік лівої руки на носках обох ніг (на відлік «два»), рухатися далі з лівої ноги в новому напрямі (на відлік «три»). Під час поворотів руки рухаються у такт кроку. ВІДПОВІДЬ НА ПРИВІТАННЯ НАЧАЛЬНИКА На привітання начальника або старшого: «Здрастуйте, товариші (панове)» — всі військовослужбовці, які перебува­ють у строю або поза строєм, відповідають «Здрастуйте»; як­що начальник або старший прощається, то військовослуж­бовці відповідають «До побачення», додаючи в кінці відпо­віді слово «товаришу» або «пане» і військове звання, на­приклад: «Здрастуйте, товаришу сержант» або «До побачен­ня, пане капітан». Якщо командир (начальник) за порядком служби поздоровляє військовослужбовця або дякує йому, то він відповідає: «Служу народу України». Якщо командир (начальник) поздоровляє військову частину або підрозділ, то всі військовослужбовці відповідають протяжним триразо­вим «Слава», а якщо командир (начальник) дякує, то відпо­відають: «Служимо народу України». ВІЙСЬКОВЕ ПРИВІТАННЯ НА МІСЦІ Для військового привітання на місці поза строєм в головному уборі потрібно піднести праву руку до го­ловного убору так, щоб пальці були разом, долоня пряма, середній па­лець торкався нижнього краю голов­ного убору (біля козирка), лікоть — на лінії та висоті плеча (мал. 34). Під час повороту голови в бік командира (начальника) положення руки зали­шається без зміни. Коли командир (начальник) минає військовослуж­бовця, який вітав.його, той повертає голову прямо, руку опускає. Для військового приві­тання на місці поза строєм без головного убору за три-чотири кроки до коман­дира (начальника) потріб­но повернутись у його бік, виструнчитися й дивитися йому в обличчя, поверта­ючи голову слідом за ним. ВІЙСЬКОВЕ ПРИВІТАННЯ ПІД ЧАС РУХУ Для військового приві­тання під час руху поза строєм в головному уборі потрібно за три-чотири кро­ки до зустрічі з командиром (начальником) опустити ногу на землю, повернути голо­ву і підняти праву руку до головного убору, ліву руку тримати нерухомо біля стегна; проходячи мимо командира (начальника), одночасно опустити ліву ногу і праву руку, голову повернути прямо; якщо військовослужбовцеві пот­рібно пройти вперед, то привітання він починає з першим кроком обгону командира (начальника), за другим кроком повертає голову прямо, праву руку опускає (мал. ). Для військового привітання під час руху без головно­го убору треба за три-чотири кроки до командира (началь­ника) одночасно з опусканням ноги припинити рух рука-> ми, повернути голову в його бік і, рухаючись далі, диви­тися йому в обличчя. Привітавши командира (начальни-і ка), голову повернути прямо і продовжити рух руками. ВІДПОВІДЬ НА ПРИВІТАННЯ ПІД ЧАС РУХУ СТРОЄМ На привітання начальника «Здрастуйте, товариші (панове)!» військовослужбовці відповідають голосно, чіт­ко, злагоджено. Для злагодженої відповіді під час руху всі військо­вослужбовці починають відповідати у той момент, коли ставлять ліву ногу на землю, наступне словб, — коли ставлять на землю праву ногу, і т. д. Наприклад, на при­вітання генерал-майора «Здрастуйте» відповідають у чотири інтервали: під ліву ногу «Здрастуйте», під праву — «товаришу», знову під ліву — «генерал», знову під пра­ву — «майор». ВИХІД ІЗ СТРОЮ. ПІДХІД ДО НАЧАЛЬНИКА Для виходу із строю подають команду, наприклад: «Рядовий Коваленко. До мене бігом — РУШ!» Почувши своє прізвище, військовослужбовець відповідає «Я», а за командою про вихід (виклик) із строю відповідає «Так», виходить стройовим кроком, ступивши один-два кроки прямо, повертається вбік командира (начальника), найкоротшим шляхом підходить (підбігає), за 3—4 кроки до нього переходить на стройовий крок, за 2—3 кроки зупиняється і доповідає про своє прибуття. Якщо військовослужбовець вийшов з першої шерен­ги, то вільне місце займає військовослужбовець, що сто­яв за ним у другій шерензі. Якщо треба вийти з другої шеренги, то військовослужбовець лівою рукою торка­ється військовослужбовця з першої шеренги, який стоїть попереду, той ступає крок уперед і, не приставляючи правої ноги вправо, пропускає того, хто має вийти із строю, а потім стає на своє місце. Під час виходу із строю з колони по два, по три, по чотири вбік найближчого флангу військовослужбовець робить попередньо поворот праворуч (ліворуч). Війсь­ковослужбовець, який стоїть поруч, ступає крок вправо (вліво) і, не приставляючи другої ноги, робить крок на­зад, пропускає військовослужбовця, який виходить із строю, а потім повертається на своє місце. Підходячи до командира (начальника) поза строєм, військовослужбовець за три-чотири кроки до нього пере­ходить на стройовий крок, за два-три кроки зупиняється і, приставляючи ногу, підносить праву руку до головного убору й доповідає. Наприклад: «Товаришу (пане) лейте­нант. Рядовий Коваленко за вашим наказом прибув». Після доповіді опускає руку. ВІДХІД ВІД НАЧАЛЬНИКА І ПОВЕРНЕННЯ В СТРІЙ Почувши дозвіл іти, військовослужбовець підносить праву руку до головного убору і відповідає «Так», а тоді повертається в напрямі руху, з першим кроком (з пос­тавленої лівої ноги) опускає руку і, ступивши три-чотири кроки, далі рухається похідним кроком. Для повернення військовослужбовця у стрій подають команду. Наприклад: «Рядовий Коваленко, стати в стрій» або тільки: «Стати в стрій». Військовослужбо­вець, почувши своє прізвище, повертається до коман­дира (начальника) й відповідає «Я». За командою «Стати в стрій» підносить руку до головного убору, відповідає «Так», повертається в напрямі руху, з першим кроком опускає руку і стройовим кроком підходить до свого місця в строю. Якщо військовослужбовець — зі зброєю в положенні «за спину», то при відповіді він також підно­сить руку до головного убору. В інших випадках руку до головного убору не підносять. СТРОЙОВЕ ПОЛОЖЕННЯ З АВТОМАТОМ (КАРАБШОМ) Стройове положення військовослужбовця з автома­том таке саме, що й без нього, але при цьому автомат він тримає у положенні «на ремінь» дуловою частиною вго­ру, а якщо автомат із складеним прикладом, то дуловою частиною вниз; кистю правої руки торкається верхнього зрізу ременя. Карабін тримають біля ноги правою рукою так, щоб приклад стояв затильником на землі, торкаючись стопи правої ноги, гострим кутом на лінії носків. Праву руку опускають вільно, обхопивши нею дуло та газову трубку (мал. ). ВИКОНАННЯ ПРИЙОМІВ З АВТОМАТОМ Автомат із положення «на ремінь» у положення «на груди» беруть за командою «Автомат на — ГРУДИ!» у три прийоми (мал. ). Перший прийом. Подати праву руку з ременем трохи вгору, скинути автомат із плеча і, підхопивши його лівою рукою за ложе та дулову накладку, тримати перед собою вертикально магазином уліво, дуловим зрі­зом — на висоті підборіддя. команду. Наприклад: «Рядовий Коваленко, стати в стрій» або тільки: «Стати в стрій». Військовослужбо­вець, почувши своє прізвище, повертається до коман­дира (начальника) й відповідає «Я». За командою «Стати в стрій» підносить руку до головного убору, відповідає «Так», повертається в напрямі руху, з першим кроком опускає руку і стройовим кроком підходить до свого місця в строю. Якщо військовослужбовець — зі зброєю в положенні «за спину», то при відповіді він також підно­сить руку до головного убору. В інших випадках руку до головного убору не підносять.